Гройсман доручив Нас╕рову створити ╓диний ре╓стр в╕дшкодування ПДВ
Прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман доручив голов╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби Роману Нас╕рову створити ╓диний ре╓стр в╕дшкодування б╕знесу податку на додану варт╕сть
Прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман доручив голов╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби Роману Нас╕рову створити ╓диний ре╓стр в╕дшкодування б╕знесу податку на додану варт╕сть.
Про це прем'╓р пов╕домив на зустр╕ч╕ з
представниками б╕знесу в Ки╓в╕, пише УН╤АН.
"Роман Михайлович, доручаю вам опрацювати це питання (створення ╓диного ре╓стру в╕дшкодування ПДВ)", – сказав Гройсман.
При цьому прем'╓р п╕дкреслив, що ре╓стр ма╓ ч╕тко в╕дображати чергов╕сть, терм╕ни та обсяги в╕дшкодування ПДВ.
Як пов╕домлялося, наприк╕нц╕ липня Гройсман доручив Державн╕й ф╕скальн╕й служб╕ забезпечити сво╓часне в╕дшкодування б╕знесу податку на додану варт╕сть, а також усунути порушення в д╕яльност╕ податково╖, попередивши голову ДФС Романа Нас╕рова про персональну
в╕дпов╕дальн╕сть.
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни плану╓ до к╕нця року в╕дшкодувати б╕знесу 96 м╕льярд╕в гривень з податку на додану варт╕сть ╕ прискорити процес в╕дшкодування.
Гройсман доручив М╕нф╕ну розробити заходи щодо п╕двищення в╕дпов╕дальност╕ за контрабанду
Прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман доручив М╕н╕стерству ф╕нанс╕в розробити заходи щодо п╕двищення в╕дпов╕дальност╕ за контрабанду.
"Доручення М╕н╕стерству ф╕нанс╕в напрацювати пропозиц╕╖ щодо п╕двищення в╕дпов╕дальност╕, майново╖ в╕дпов╕дальност╕ за контрабанду", - сказав прем'╓р на зустр╕ч╕ з представниками б╕знесу з розгляду системних проблем щодо порушення прав суб'╓кт╕в господарювання у в╕второк в Ки╓в╕.
В╕н зазначив, що
покарання за контрабанду ма╓ в╕дбивати будь-яке бажання нею займатися.
Прем'╓р також закликав кер╕вництво Державно╖ ф╕скально╖ служби бути б╕льш см╕ливим у питаннях зм╕ни кадр╕в. В. Гройсман додав, що ДФС необх╕дно проводити службов╕ перев╕рки у тих випадках, коли таку перев╕рку вважа╓ необх╕дною б╕знес-омбудсмен Альг╕рдас Шемета.
Б╕знес вимага╓ дов╕ри. Коли в Укра╖н╕ запрацюють ╓вропейськ╕ митн╕ спрощення
Оксана Дрозач, Американська торговельна палата
╢вропейська практика митних спрощень – ╕нститут уповноваженого економ╕чного оператора (УЕО) – була закладена в законодавств╕ Укра╖ни ще 2012 року разом ╕з прийняттям ново╖ редакц╕╖ Митного кодексу. Однак б╕знес дос╕ не дочекався нововведень.
Чому це так важливо?
Суть
новац╕й – надання ╕стотних спрощень компан╕ям, як╕ мають досв╕д роботи у м╕жнародн╕й торг╕вл╕ та зарекомендували себе як над╕йн╕ та законослухнян╕ партнери державних орган╕в.
На практиц╕ це означа╓, що
державн╕ органи, працюючи в умовах обмеженост╕ ресурс╕в та пост╕йно╖ необх╕дност╕ оптим╕зац╕╖ ╖хнього використання, делегують частину сво╖х функц╕й перев╕реним та над╕йним партнерам з б╕знесу.
Натом╕сть б╕знес отриму╓ право подавати ╕стотно меншу
к╕льк╕сть в╕домостей до митниц╕, самост╕йно накладати пломби, зд╕йснювати певн╕ транзитн╕ процедури у спрощеному порядку, розмитнювати товари на територ╕╖ свого п╕дпри╓мства тощо.
У б╕льшост╕ випадк╕в спрощення передбачають зам╕ну ф╕зичного контакту та подання формал╕зованих документ╕в на обм╕н ╕нформац╕╓ю в електронному вигляд╕.
Так╕ заходи мають
призвести до п╕двищення стандарт╕в ведення б╕знесу компан╕ями, як╕ претендуватимуть на спрощення, та зб╕льшення ╖хнього торговельного об╕гу.
╤ ще – запровадження ╕нституту уповноважених економ╕чних оператор╕в (УЕО) ╓ серед м╕жнародних зобов’язань Укра╖ни, передбачених Угодою про асоц╕ац╕╓ю м╕ж Укра╖ною та ╢С та Угодою СОТ про спрощення процедур торг╕вл╕.
Однак цей механ╕зм дос╕ не запрацював в Укра╖н╕. Отже, варто розглянути, що його блоку╓.
Статус – для г╕дних
Право на застосування митних спрощень (статус УЕО) ма╓ надаватися ретельно в╕д╕браним компан╕ям. Для отримання такого статусу
компан╕я-претендент ма╓ пройти попередню перев╕рку з над╕йност╕ та безпечност╕.
Так╕ перев╕рки не ╓ звичайними для Укра╖ни, оск╕льки ╖хн╕м фокусом ╓ не звичне для нас виявлення порушень (в результат╕ чого донараховують податки та застосовують санкц╕╖), авнутр╕шн╕ процеси компан╕╖ (п╕дб╕р кадр╕в, ухвалення р╕шень, формування та збереження документ╕в тощо).
Як насл╕док, державний орган ма╓ виступити не як контролюючий (каральний), що застосову╓ санкц╕╖, а як
"л╕кар", який вида╓ висновок "здоровий" ╕ нада╓ право на застосування спрощень або нада╓ сво╖ рекомендац╕╖, як "вил╕кувати" внутр╕шн╕ процеси (зробити ╖х над╕йними та безпечними).
Формально перепоною на шляху до запровадження ╕нституту УЕО в Укра╖н╕ протягом уже б╕льше н╕ж 4 рок╕в була в╕дсутн╕сть необх╕дних п╕дзаконних акт╕в.
Насправд╕ ж чинна редакц╕я Митного кодексу дозволяла викривити фокус попередньо╖ перев╕рки, п╕дм╕нивши ╖╖ звичайною документальною. Це дало б змогу ф╕скальним органам
зд╕йснювати певн╕ "торги" з претендентом на статус, узгоджуючи результати тако╖ перев╕рки та обсяги застосування санкц╕й.
Над╕йн╕сть же внутр╕шн╕х процес╕в претендента могла залишитися поза увагою перев╕ряльник╕в, що надало б змогу незаконослухняним компан╕ям отримати конкурентну перевагу та право на спрощення.
Так, очевидною стала необх╕дн╕сть розробки зважених критер╕╖в для УЕО та внесення зм╕н до Митного кодексу.
Необх╕дн╕ законодавч╕ зм╕ни
Цього року в результат╕ сп╕впрац╕ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в та Державно╖ ф╕скально╖ служби сп╕льно з фаховими експертами були розроблен╕ законопроекти "Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни (щодо уповноваженого економ╕чного оператора та спрощень митних процедур)" та "Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо особливостей оподаткування операц╕й ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в уповноваженими економ╕чними
операторами" (ре╓стр. №№4777 та 4776).
Американська торговельна палата в Укра╖н╕ як голос б╕знесу взяла активну участь у ╖хн╕й розробц╕. Зокрема, пропозиц╕╖ б╕знесу стосувались таких ключових ╕дей:
- попередня перев╕рка претендент╕в на статус УЕО ма╓ бути спрямована на перев╕рку над╕йност╕ та безпечност╕
внутр╕шн╕х процес╕в заявника;
- спрощеннями для УЕО мають користуватися не лише ╕мпортери/експортери, а компан╕╖, що зд╕йснюють операц╕╖ з товарами на вс╕х етапах ланцюга зовн╕шньоеконом╕чного постачання (перев╕зники, митн╕ склади, митн╕ брокери тощо);
- наб╕р критер╕╖в для оц╕нки претендента для надання статусу УЕО повинен бути збалансованим та унеможливлювати, з одного боку, надання такого статусу ненад╕йним компан╕ям, а з ╕ншого - зловживання та прояви корупц╕╖ з боку ф╕скальних
орган╕в;
- перел╕к спрощень ╕ критер╕╖в для УЕО ма╓ в╕дпов╕дати практиц╕ ╢С, що закладе п╕д╜рунтя для визнання укра╖нських УЕО кра╖нами ╢С.
Б╕льш того,
зазначеними
законопроектами пропону╓ться запровадити систему подальшого мон╕торингу д╕яльност╕ УЕО, щоб унеможливити зловживання з його боку п╕сля отримання такого статусу.
Цей механ╕зм в╕дсутн╕й у чинн╕й редакц╕╖ Митного кодексу.
Законопроекти, розроблен╕ в пл╕дн╕й сп╕впрац╕ з б╕знесом, вже отримали позитивний в╕дгук в╕д ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖. Це заклада╓ хорош╕ перспективи для вза╓много визнання УЕО у раз╕ ╖хнього ухвалення та запровадження ╕нституту.
Що
залишилося зробити?
Що це означатиме для б╕знесу?
Вза╓мне визнання УЕО надасть можлив╕сть укра╖нським компан╕ям, що отримали такий статус, користуватися максимальними вигодами в╕д запровадження такого ╕нституту. Але найголовн╕ше, це ╕стотно пожвавить використання ун╕кального транзитного потенц╕алу Укра╖ни.
Простий приклад. Укра╖нський перев╕зник, отримавши статус УЕО, користуватиметься аналог╕чними митними спрощеннями ╕ в ╢С. Але до того в╕н буде вимушений пол╕пшити вс╕ сво╖ внутр╕шн╕ процеси. Н╕ для кого не секрет, що б╕льша частина ринку перевезень на сьогодн╕ перебува╓ "в т╕н╕".
Отже,
в╕тчизнян╕ перев╕зники, як╕ знайдуть в соб╕ сили працювати "по-б╕лому", отримають конкурентну перевагу, а державний бюджет Укра╖ни – додатков╕ надходження.
Але до практичного запровадження ╕нституту УЕО треба зробити ще багато роботи.
По-перше, необх╕дно доопрацювати законопроекти (сп╕льно з урядом та фаховими експертами) та треба, щоб Рада ухвалила ╖х; необх╕дно розробити прозору та зважену методику зд╕йснення попередньо╖ перев╕рки, яка б унеможливлювала прояви корупц╕╖ п╕д час оц╕нки претендент╕в, та розробити ч╕ткий порядок зд╕йснення митних процедур п╕д час використання спрощень.
За умови злагоджено╖ роботи ц╕лком реально в╕дчути на
практиц╕ так╕ зм╕ни вже на початку 2017 року.
Херсонскую таможню возглавил Николай Криворучко из Винницы
Новым исполняющим обязанности начальника Херсонской таможни ГФС назначен Николай Криворучко.
Ранее Криворучко занимал должность заместителя начальника Винницкой таможни ГФС - начальника управления по борьбе с таможенными правонарушениями.
Вчера новоназначенный глава ведомства, уже провел рабочее совещание и определил приоритетные направления деятельности: наполнение государственного
бюджета Украины, предотвращение таможенным правонарушениям и соблюдение руководящим и личным составом Херсонской таможни задач, поставленных Кабинетом Министров Украины и Государственной фискальной службой Украины.
Напомним, предыдущего начальника Херсонской таможни Виталия Черкунова в начале сентября назначили на аналогичную должность во Львове.
ГФС за год автоматизирует процесс определения таможенной стоимости товаров
Государственная фискальная служба (ГФС) Украины может внедрить систему автоматического определения таможенной стоимости ввозимых на территорию Украины товаров в течение года.
Об этом заявил премьер-министр Украины Владимир Гройсман во время встречи с представителями бизнеса в Киеве, передает корреспондент АСН.
«Я думаю, через год появится совершенно новая система, которая автоматически, без участия таможенников, будет заранее определять
стоимость», - сказал глава правительства.
