XpCity - для тех, кто любит жизнь и стремится к гармонии XpCity # 23
XpCity
№23
Вторник, 27 января 2015
Изменить мнение о себе
Я с детства страдаю заниженной самооценкой, потому очень зависима от чужого мнения. Из-за этого в компаниях всегда чувствую себя неуверенно. Но бороться с собой сложно. Я даже с подругами иногда веду себя неестественно - не
могу отстоять свое мнение, боясь, что они меня не поймут и не согласятся с моими доводами. Очень переживаю, если ссорюсь с друзьями, всегда чувствую себя виноватой. Очень часто мне кажется, что я глупый человек, и если что-то сделаю или скажу, все надо мной будут смеяться. Мои проблемы можно перечислять бесконечно... Как избавиться от этих комплексов?
Марина
Предлагаю начать работать над собой, действуя по трем направлениям. Условно обозначим их как хобби, спорт и преодоление привычки.
Хобби. Стремление к какому-то делу есть у всех. Выберите то, что вам нравится (кулинария, фотография, бисероплетение, игра на гитаре) и окунитесь в хобби, что называется, с головой. Хорошо бы, чтобы его не было ни у кого из ваших подруг - тех, перед которыми вы «боитесь отстоять свое мнение». Тогда ваше увлечение и ваши результаты будут вне конкуренции - подругам просто не с чем будет их сравнивать, и вы автоматически окажетесь на первом месте!
Спорт. Никаких крайностей и ничего экстремального, особенно, если вы человек неспортивный. Ваша задача - ввести в свою жизнь регулярные физические нагрузки: велопрогулки, плавание, спортивные танцы, теннис, шейпинг, пилатес и т.п. Уговор: тренировки не пропускать!
Преодоление привычки. Ночные бдения или воскресный сон до обеда, невозможность устоять перед фаст-фудом или сладостями, просмотр «всех подряд» телепередач - вредные привычки есть у многих. И мало кто может выполнить данные самому себе обещания: например, с понедельника начать бегать по утрам, перестать транжирить деньги, вовремя мыть посуду и т.д. Выберите одну свою вредную привычку и поставьте перед собой задачу преодолеть ее во что бы то ни стало. Не спешите: пусть борьба
начнется с малого, например: «Я не буду есть сладкого три дня» (а не «всю оставшуюся жизнь»). Или: «Следующие семь дней объявляются неделей экономии». Затем увеличивайте временные отрезки.
Эти действия дадут вам возможность поднять самооценку и «накачать» силу воли, обеспечат свежие впечатления, новый опыт и хорошее настроение. Ведь все это послужит «фундаментом», опираясь на который вы сможете если не преодолеть все свои комплексы, то понять, откуда они берутся и как с ними бороться.
Вчимо малюка говорити по нескладним методикам
Головне правило занять - регулярність.
Якнайчастіше розмовляй із крихіткою. Роби це з перших днів його життя (а ще краще – до його народження). Використовуй для цього будь-яку можливість: на прогулянці, під час купання, заколисування на руках перед сном.
Розповідай карапузу про прості повсякденні речі: «Зараз ми одягнемо піжамку. Подивися, який гарний ведмедик на ній намальований». Розмовляй із малюком ніжно та ласкаво, якнайчастіше усміхайся. Не переживай, що твоя дитина нічого не розуміє. На першому етапі вона навчається розрізняти інтонацію, знайомиться з ритмом мови. Згодом окремі слова вона почне зв'язувати з
певними предметами, ситуаціями та діями.
Дай дитині право голосу. Іноді мама так старанно дотримується рекомендацій якнайчастіше розмовляти з малюком, що буквально не дає карапузу вставити слово. У результаті в крихітки зникає бажання говорити.
Тому не перетворюй свою мову на суцільний монолог. Розмовляй із дитиною як із повноцінним співрозмовником: «Як тобі ця кашка? Смачна? Я така рада, що ти добре їси». Дитина відповість тобі так, як може на цьому етапі свого розвитку: усміхнеться, кивне, пролепече щось своєю мовою.
Пограйте в наслідування. Повторення за мамою різних гримас, жестів, звуків – улюблена забава багатьох дітей. І це дуже важливий крок у формуванні мови. Малюк розуміє, що звуки, жести та міміка допомагають спілкуватися.
Реагуй на його белькіт. Малюк, який лише навчився агукати, радіє своєму новому вмінню та намагається «заговорити» з кожним, хто потрапляє в його поле зору. І це прекрасно! Отже, карапуз намагається контактувати з людьми за допомогою мови. А ти ж саме цього і чекаєш. Намагайся завжди реагувати на белькіт карапуза, відповідай йому.
Повторюй слова. Говори, наприклад: «Дивися, це слоник. Він сірий». Це полегшить маляті запам'ятовування нових слів. Розмовляючи із дитиною, намагайся не вживати займенників. Краще замість них використовуй іменники. Краще сказати: «Це Іванків ведмедик» замість «Це твій ведмедик».
Слова промовляй чітко. Іноді можеш навіть театрально ділити слова на склади: «ма-ма», «пе-сик». Не ковтай закінчень, не поспішай. Намагайся зробити все для того, щоб дитина дивилася на тебе, коли ти говориш. Завдяки цьому вона бачитиме, як ти складаєш губи, як вони рухаються, коли ти вимовляєш певні звуки та склади.
Розповідай, співай, декламуй. Коротенькі дитячі віршики та пісеньки легко запам'ятовуються. Рима привертає увагу дитини. Вона концентрується на співзвучних складах, тренує пам'ять.
Допоможе гра. Якнайчастіше грай із карапузом у пальчикові гри (наприклад, у «сороку-ворону»). Малюк легше запам'ятовує слова, якщо їхня вимова супроводжується жестами або певними діями, скажемо, ляскотом у долоньки.
Звуконаслідувальні вправи. Демонструй, як «розмовляє» собачка, котик, корівка. Часто повторюй те, що малюк вже знає, і постійно розширюй репертуар. Зображуй, як їде машина, як стукають краплі дощу по даху. Такі вправи можеш урізноманітнити жестами. Наприклад, коли зображуєш качку, махай руками, як птах крилами.
Не поправляй малюка. Дитина каже «кемка» замість «цукерка» або «ки» замість «руки»? Відмінно! Це типово для дітей. Дитина ще встигне навчитися вимовляти слова правильно. А якщо ти будеш постійно її виправлятимеш, це може відбити бажання дитини до спілкування. Краще просто вимов перекручене слово правильно. Скажи: «Молодець, це цукерка».
Учи і… жартуй. Не сприймай навчання як надто серйозне заняття. Навпаки, що більше сміху та жартів, то кращі результати. Дитина, яку щодня певний час змушують займатися однаковим заняттям, швидко втрачає до нього цікавість. Тому навчайтеся, граючи та жартуючи. Бавтеся, удавайте тварин і птахів, активно жестикулюйте.
Звертайся на ім’я. До свого карапуза обов'язково звертайся на ім’я. Дослідження доводять: коли дитина знає своє ім'я, вона починає довкола нього будувати свій власний світ. Центром речення стає її ім'я. Дитина говорить про себе: «Ваня хоче гуляти» або «Це Іванковий м'ячик».
Якщо він уперто мовчить…
Якщо твій дворічний малюк вимовляє лише кілька слів, проконсультуйся в педіатра. Іноді в таких випадках необхідна допомога фахівця, оскільки проблеми з мовленням можуть з'явитися, коли малюк:
- має складнощі з рухливістю губ, язика або піднебіння;
- погано чує. Навіть незначні порушення слуху можуть затримувати розвиток мовлення. Проблеми зі слухом можуть з'явитися на будь-якому етапі розвитку дитини, наприклад, після перенесеного отиту. Якщо у тебе є певні побоювання, відвідайте отоларинголога.
Мужчины переносят разрыв отношений сложнее, чем женщины
Группа американских научных работников пришла к выводу, что мужчинам гораздо сложнее справится с разрывом серьезных отношений, чем женщинам.
Исследователи из США провели ряд экспериментов, участниками которых стали 100 добровольцев. 50 женщин и 50 мужчин, отобранных для исследования, незадолго до этого пережили расставание с человеком, отношения с которым длились достаточно продолжительное время. Тестирование заключалось в том, что добровольцы проходили несколько тестов, основанных на флирте с представителями противоположного пола.
Как показали результаты исследования, представительницы прекрасной половины человечества в разы быстрее проходили задания тестов, практически всегда полностью с ними справляясь. У мужчин же с экспериментом возникли некоторые сложности – 40% добровольцев сильного пола даже не смогли завести нормальный разговор с девушкой, провалив тест.
Как утверждают ученые, виной всему особенности психологии женщин и мужчин – первые гораздо реже страдают от депрессий, чем вторые. К тому же, девушки зачастую очень мстительны: флиртуя с противоположным полом, они пытаются отомстить человеку, принесшему им страдания. А вот мужчины, в отличие от девушек, отождествляют свою бывшую с идеалом.
Фаршированная курица
ПОНАДОБИТСЯ
1 курица (1,5-2 кг);
10 блинов с зеленью;
200 г ветчины;
1 луковица;
1 яйцо;
150 г сыра;
100 г сливочного масла;
1 зубчик чеснока;
1 пучок зелени;
соль, перец;
сметана или майонез;
раст. масло
ПРИГОТОВЛЕНИЕ
1. Курицу вымыть, аккуратно снять с нее кожу, замариновать ее в майонезе (сметане) со специями.
2. Обжарить в раст. масле мелко нарезанный лук.
3. Освободить мясо от костей, измельчить его. Порубить зелень. Ветчину нарезать мелкой соломкой. Все соединить и перемешать. Выложить фарш на блины и свернуть их рулетиками.
4. Для прослойки тертый сыр соединить с майонезом и пряностями.
5. Выкладывать вовнутрь куриной кожи вдоль блины с фаршем, смазывая каждый слой сырной прослойкой.
6. Нафаршированную курицу выложить на противень, сбрызнуть соком лимона, сверху выложить небольшие кусочки сливочного масла. Запекать в предварительно разогретой до 200 °С духовке в течение 1 ч.
