Сектор митного оформлення № 3 митного поста "Сарни"
20402 00 03
1.2. рядки:
В╕дд╕л митних платеж╕в
20400 00 03
В╕дд╕л контролю митно╖ вартост╕
20400 00 06
В╕дд╕л орган╕зац╕╖ митного контролю
20400 00 08
викласти у так╕й редакц╕╖:
В╕дд╕л адм╕н╕стрування митних платеж╕в
20400 00 03
В╕дд╕л контролю митно╖ вартост╕ та класиф╕кац╕╖ товар╕в
20400 00 06
В╕дд╕л орган╕зац╕╖ митного контролю та роботи митних посередник╕в
20400 00 08
2. Департаменту митних ╕нформац╕йних технолог╕й та статистики (Пашко
П.В.) забезпечити внесення зазначених зм╕н до в╕дпов╕дних програмно-╕нформац╕йних комплекс╕в ╢дино╖ автоматизовано╖ ╕нформац╕йно╖ системи Держмитслужби Укра╖ни.
3. Кер╕вникам Ки╖всько╖ рег╕онально╖ митниц╕, митниць про╕нформувати суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та громадян про зм╕ни, передбачен╕ цим наказом.
4. Установити, що цей наказ набира╓ чинност╕ через п’ять робочих дн╕в п╕сля його видання.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту орган╕зац╕╖ митного контролю та оформлення, члена колег╕╖ Держмитслужби Укра╖ни Сьомку С.М.
Про включення об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ до митного ре╓стру
Пов╕домля╓мо про включення об'╓кта
права ╕нтелектуально╖ власност╕ до митного ре╓стру за номером 344, дата ре╓страц╕╖ 16.11.2011 (комб╕нований знак для товар╕в i послуг "ELEMENT").
Повна ╕нформац╕я про заре╓стрований об'╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕, товари, що м╕стять такий об'╓кт, правовласника, можлив╕ шляхи поставок контрафактних товар╕в знаходиться у програмно-╕нформац╕йному комплекс╕ ╢А╤С Держмитслужби Укра╖ни "Митний ре╓стр об'╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕".
Директор Департаменту класиф╕кац╕╖ товар╕в та заход╕в регулювання ЗЕД
Лента новостей НБУ предлагает разрешить внешнеэкономические расчеты в гривне без индивидуальной лицензии
Национальный банк Украины (НБУ) предлагает разрешить осуществлять внешнеэкономические расчеты в гривне без получения индивидуальной лицензии. Об этом говорится в проекте закона Украины "О внесении изменений в статьи 7 декрета Кабинета министров Украины "О системе валютного регулирования и валютного контроля" (относительно расширения сферы использования валюты Украины) №9488 от 22 ноября 2011 г., подготовленным регулятором. Кроме того, согласно документу, все расчеты между резидентами и нерезидентами
в рамках торгового оборота должны осуществляться в порядке, установленном НБУ. Регулятор ожидает, что "введение в законодательство предусмотренных законопроектом норм позволит уменьшить нагрузку на валютный рынок Украины, будет способствовать устранению валютных рисков украинских экспортеров и импортеров за внешнеторговыми операциями путем переориентации проведения расчетов за ними в гривнах, а также улучшению позиции национальной валюты на международных рынках".
Голова Держмитслужби ╤гор Кал╓тн╕к зустр╕вся з Антанасом Шипяв╕чюсом, генеральним директором Митно╖ служби Литовсько╖ республ╕ки, який прибув до Укра╖ни у склад╕ делегац╕╖ на чол╕ з Президентом Литви Далею Гр╕баускайте.
Голови в╕домств обговорили перспективи подальшого розвитку сп╕вроб╕тництва митних служб двох кра╖н. ╤гор Кал╓тн╕к в╕дзначив, що товарооб╕г м╕ж Укра╖ною та Литвою ма╓ тенденц╕ю до зростання. ╤ за 10 м╕сяц╕в 2011 вже зр╕с на 25 % та склав майже 1 млрд.
долар╕в.
Одне з ключових питань, як╕ обговорювали головн╕ митники двох кра╖н функц╕онування по╖зду комб╕нованого транспорту «В╕к╕нг», який пряму╓ за маршрутом «Одеса-Клайпеда».
Митний контроль по╖зду зд╕йсню╓ться в зонах д╕яльност╕ П╕вденно╖ та Житомирсько╖ митниць.
Сторони домовилися комплексно розглянути ус╕ необх╕дн╕ заходи для того, щоб максимально зменшити час руху «В╕к╕нгу» та ╕нтенсиф╕кувати його роботу.
Зокрема,
як зауважив Голова Держмитслужби, з метою формування окремого по╖зду комб╕нованого транспорту необх╕дно зб╕льшити вантажопот╕к за маршрутом сл╕дування.
З╕ свого боку митна служба готова ╕ техн╕чно, ╕ функц╕онально забезпечити швидке та комфортне митне оформлення.
Вже зараз час проведення митних процедур обмежено двома годинами (за умови електронного декларування 1.5 години). Але укра╖нськ╕ митники готов╕ працювати з литовськими колегами в режим╕ попереднього
обм╕ну ╕нформац╕╓ю в електронному формат╕. Це сприятиме подальшому зменшенню часу сл╕дування по╖зду. Адже ще до того, як в╕н прибуде на митний кордон Укра╖ни чи Литви, митники обох кра╖н вже матимуть ╕нформац╕ю про вантаж╕, що перевозяться та можлив╕ ризики.
╤гор Кал╓тн╕к зазначив, що повноц╕нне курсування по╖зда «В╕к╕нг» послужить додатковим стимулом для подальшого розвитку економ╕чного сп╕вроб╕тництва наших держав.
Украина будет упрощать торговлю со странами Южной Америки
Правительство намерено существенно расширить географическую структуру украинского экспорта, заключив режим свободной торговли со странами Южной Америки. Несмотря на отдаленность, этот регион интересен для украинского бизнеса. Больше всего от упрощения торговли должно выиграть отечественное машиностроение. Об этом пишет КоммерсантЪ-Украина в публикации "Строго на юг".
Правительство
изучает возможность создания зоны свободной торговли (ЗСТ) со странами МЕРКОСУР, сообщил в своей статье на сайте Украинской правды правительственный уполномоченный по вопросам евроинтеграции Валерий Пятницкий.
МЕРКОСУР (Mercado Comun del Sur, исп. "Южноамериканский общий рынок") - таможенный союз Аргентины, Бразилии, Парагвая и Уругвая. По данным Госстата, в январе-сентябре текущего года украинские производители экспортировали в эти страны товаров на сумму $409,8 млн., а импортировали
- $514,3 млн.
Издание отмечает, что до сих пор инициативы Украины по либерализации торговли были сосредоточены в странах СНГ, Европы, а также Ближнего Востока и Северной Африки. Сейчас Украина имеет действующие соглашения о ЗСТ со странами СНГ, Грузией и Македонией, ожидают ратификации аналогичные соглашения с Черногорией и странами ЕАСТ (Исландия, Лихтенштейн, Норвегия и Швейцария), ведутся переговоры с ЕС, Сербией, Израилем, Канадой, Сирией и Марокко.
Впрочем,
как отмечает источник издания близкий к Минэкономики, говорить о скором начале переговоров пока не приходится. "Для их старта необходимо проанализировать возможные последствия такого шага. Заказа на подобное исследование пока не поступало", - отмечает чиновник. Президент Украинского союза промышленников и предпринимателей Анатолий Кинах в свою очередь уверен в целесообразности такой либерализации. "Наша продукция, в частности энергетическое машиностроение и авиатехника, еще со времен СССР хорошо известна на
этих рынках и до сих пор там востребована", - заявляет он.
Существенно снижает позитивный эффект от либерализации торговли географическая отдаленность Южной Америки от Украины. Для сравнения, анализ перспектив создания ЗСТ с Канадой показывает, что такое упрощение ускорит годовые темпы роста ВВП Украины лишь на 0,03 п. п. Как пояснил замдиректора Института экономики и прогнозирования НАН Украины Владимир Сиденко, больше всего от создания ЗСТ выиграют производители продукции с высокой
долей добавленной стоимости, транспортные расходы в себестоимости которой невелики. "Можно ожидать, что от этого выиграют машиностроители и металлурги, а вот роста поставок сельхозпродукции ожидать не стоит, - отмечает он. - Впрочем, и угроза значительного роста агропродукции из этих стран тоже не велика".
18 листопада перший в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Андр╕й Клю╓в ╕ м╕н╕стр економ╕ки Чорногор╕╖ Володимир Кавар╕ч п╕дписали угоду про в╕льну торг╕влю м╕ж двома кра╖нами. Як сказав Андр╕й Клю╓в - це ще один крок у просуванн╕ наших економ╕чних ╕нтерес╕в. Можна з упевнен╕стю говорити, що п╕сля вступу до СОТ Укра╖на впевнено утриму╓ л╕дерство в рег╕он╕
в питанн╕ реал╕зац╕╖ ╕дей в╕льно╖ торг╕вл╕.
Наша кра╖на ма╓ непоган╕ шанси буквально найближчим часом створити зони в╕льно╖ торг╕вл╕ ╕ з ╢вропейським Союзом, ╕ з СНД. В╕дпов╕дна угода з ╢С може бути парафована, а з СНД – ратиф╕кована до к╕нця 2011 року.
Складно сказати, як╕ переговори давалися укра╖нським командам перегов╕рник╕в легше - з представниками ╢вросоюзу ╕ окремих держав, як╕ входять до нього, або з кра╖нами СНД, як╕ також мають досить р╕зн╕ ╕нтереси.
Скаж╕мо
╕накше. Хоч це дуже р╕зн╕ угоди, переговори в обох випадках були дуже непростими. Але саме тому, що Укра╖на займала надзвичайно активну позиц╕ю, нац╕лену на конкретний результат, переговорн╕ процеси були усп╕шно завершен╕.
Важливо в╕дзначити як величезну роботу укра╖нських експерт╕в, так ╕ безпрецедентн╕ зусилля кер╕вник╕в нашо╖ держави, як╕ прид╕ляли ╕ прид╕ляють цим питанням небувалу увагу. Вперше за роки незалежност╕ Укра╖ни на р╕вн╕ президента, прем'╓ра ╕ першого в╕це-прем'╓ра за
неповний р╕к було проведено б╕льше сотн╕ формальних ╕ неформальних зустр╕чей як з представниками ╢вроком╕с╕╖, окремих кра╖н, що входять до ╢С, та ╓вропейського б╕знесу, так ╕ представниками кра╖н Сп╕вдружност╕ незалежних держав.
Повторюю: сьогодн╕ Укра╖на займа╓ найактивн╕шу позиц╕ю в питанн╕ в╕дстоювання сво╖х економ╕чних ╕нтерес╕в, ╕ створення зон в╕льно╖ торг╕вл╕, мабуть, один з найб╕льш ефективних сучасних ╕нструмент╕в. До його використання нашу кра╖ну п╕дштовхують не лише об'╓ктивна
необх╕дн╕сть у просуванн╕ на св╕тових ринках нашо╖ продукц╕╖, а й потреба в ╕ноземних ╕нвестиц╕ях. Це прагнення розвивати вже сформован╕ економ╕чн╕ зв'язки ╕ шукати нов╕ ринки збуту для укра╖нських товар╕в. Укра╖на поступово приходить до тями п╕сля хворобливого удару попередньо╖ економ╕чно╖ кризи ╕ прагне зустр╕ти наближення друго╖ хвил╕ кризових явищ у св╕тов╕й економ╕ц╕ пошуком нових торгових партнер╕в. Наступна хвиля кризи може привести до використання р╕зними державами захисних заход╕в, у тому числ╕ й таких,
як╕ обмежують ╕мпорт. Ц╕лком очевидно, що реал╕зац╕я даного сценар╕ю може досить сильно вдарити по наш╕й експортно-залежн╕й економ╕ц╕. Тому ЗВТ ╓ ще й тим ╕нструментом державно╖ пол╕тики, який сутт╓во обмежу╓ можливост╕ створення нових торгових бар'╓р╕в по в╕дношенню до Укра╖ни.
Укра╖нський уряд посл╕довно прагне зменшити так╕ бар'╓ри у в╕дносинах з ╓вропейськими державами. Наприклад, створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С передували усп╕шн╕ переговори ╕ п╕дписання угоди про створення
зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢вропейською асоц╕ац╕╓ю в╕льно╖ торг╕вл╕, до яко╖ входять Швейцар╕я, Л╕хтенштейн, Норвег╕я та ╤сланд╕я. Цей документ, прим╕ром, оптим╕зував ╕мпорт риби до Укра╖ни, що ╓ одн╕╓ю з важливих складових рац╕ону укра╖нц╕в.
Переговори про створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з Серб╕╓ю та Чорногор╕╓ю Укра╖на почала вже в 2011 роц╕. Ц╕ держави, як ╕ наша кра╖на, мають нам╕р стати членами ╢вропейського Союзу, тому створення ЗВТ з ними вигляда╓ не просто доц╕льним, а ╓ частиною
стратег╕╖ ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖. Наприклад, ця тема також активно обговорювалася президентами Укра╖ни та Серб╕╖ В╕ктором Януковичем ╕ Борисом Тадичем п╕д час недавнього в╕зиту сербського президента до Ки╓ва.
Переговори ж з Чорногор╕╓ю зб╕глися з переговорами про вступ ц╕╓╖ кра╖ни до Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕. Так що в минулу п'ятницю ми п╕дписали ╕ двосторонн╕й протокол про доступ до ринк╕в товар╕в ╕ послуг у рамках вступу Чорногор╕╖ до СОТ. Хочу зазначити, що угода пров╕льну торг╕влю з Чорногор╕╓ю буде д╕яти до ╖╖ вступу в ╢С - кра╖на ще в грудн╕ 2010 року стала кандидатом на членство в ╢вросоюз╕, до якого може бути прийнята п╕сля Хорват╕╖. Не будемо прогнозувати, ск╕льки на це п╕де рок╕в. Але за цей час укра╖нський б╕знес може наростити там свою присутн╕сть.
«Д╕я Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та Чорногор╕╓ю ма╓ серйозно актив╕зувати нашу торгово-економ╕чну
сп╕впрацю, ╕ матиме позитивний вплив на економ╕ку обох кра╖н», - заявив Андр╕й Клю╓в п╕сля церемон╕╖ п╕дписання. Серед перспективних напрям╕в двостороннього сп╕вроб╕тництва, як╕ ц╕кавлять Укра╖ну, - житлове ╕ промислове буд╕вництво, участь в модерн╕зац╕╖ зал╕зниц╕ та суднобуд╕вно╖ галуз╕ Чорногор╕╖, поставки м╕ських та м╕жм╕ських автобус╕в, поставки продукт╕в харчування та орган╕зац╕я ╖х виробництва в ц╕й кра╖н╕. Також укра╖нська сторона зац╕кавлена в розширенн╕ в╕йськово-техн╕чного сп╕вроб╕тництва.
Нам
важливий вих╕д на балканський ринок, тому ми також вивча╓мо можлив╕сть створення такого торгового режиму ╕ з ╕ншими кра╖нами рег╕ону.
Укра╖на також посл╕довно прагне просуватися ╕ на ринки держав Близького Сходу та Сх╕дного Середземномор'я. Наприклад, укра╖нськ╕ переговорники продовжують д╕алог з представниками Марокко, Сир╕╖ та ╤зра╖лю. Нагада╓мо, що ц╕ держави ╓ традиц╕йними покупцями укра╖нського зерна та ╕нших експортних товар╕в, тому укладання угод про в╕льну торг╕влю з ними ╓ пр╕оритетом
для уряду Укра╖ни.
Також варто в╕дзначити переговори про створення ЗВТ з Канадою, що дозволить укра╖нським товарам впевнен╕ше почувати себе на заокеанських ринках. У планах Каб╕нету М╕н╕стр╕в - початок переговор╕в про принципи в╕льно╖ торг╕вл╕ з МЕРКОСУР - зоною в╕льно╖ торг╕вл╕, яка об'╓дну╓ держави Латинсько╖ Америки. Кр╕м того, в╕дпов╕дний д╕алог найближчим часом може початися з В'╓тнамом та ╕ншими державами П╕вденно-Сх╕дно╖ Аз╕╖. Як каже прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Микола Азаров, в пер╕од
зниження зовн╕шнього попиту на традиц╕йних ринках активн╕сть уряду зможе допомогти укра╖нським виробникам знайти нов╕.
Сучасний св╕т вимага╓ в╕д держави, яка прагне бути усп╕шною, гнучкост╕ д╕й ╕ посл╕довно наступального ╖х характеру. Ун╕кальне розташування Укра╖ни в центр╕ ╢вропи, досить розвинена ╕нфраструктура, значний промисловий потенц╕ал п╕дштовхують нашу кра╖ну до системних д╕й щодо спрощення торговельних процедур ╕ пошуку нових ринк╕в збуту. Окр╕м того йдеться про наше внутр╕шн╓
прагнення зм╕нюватися на краще. Тому створення зон в╕льно╖ торг╕вл╕ - це в чистому вигляд╕ реал╕зац╕я нац╕ональних економ╕чних ╕нтерес╕в нашо╖ держави.
Валер╕й Пятницький, урядовий уповноважений з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни
М╕н╕стерство економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Наказ "Про внесення зм╕н до Перел╕ку продукц╕╖, що п╕дляга╓ обов'язков╕й сертиф╕кац╕╖ в Укра╖н╕" в╕д 25.10.2011 N 163
М╕неконом╕ки наказом в╕д 25.10.2011 N 163 внесло зм╕ни до Перел╕ку продукц╕╖, що п╕дляга╓ обов'язков╕й сертиф╕кац╕╖ в Укра╖н╕, зокрема, що стосуються харчово╖ продукц╕╖ та продовольчо╖ сировини.
Наказ заре╓стровано в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 17 листопада 2011 р. за
N 1310/20048 та набира╓ чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування.
