Ер╕к Райнерт: "Подив╕ться на ╕мпорт ╕ скаж╕ть: а що ми можемо виробляти сам╕?"
Райнерт системно виступа╓ проти класично╖ економ╕чно╖ теор╕╖ в╕льно╖ торг╕вл╕. Норвезький економ╕ст радить урядам б╕дних кра╖н не використовувати вимоги ╢вропейського союзу, М╕жнародного валютного фонду, або св╕тового банку, як Б╕бл╕ю.
За його словами, в╕льна торг╕вля м╕ж економ╕чно нер╕вними кра╖нами призводить до збагачення промислово розвинених кра╖н та ще б╕льшо╖ б╕дност╕ кра╖н з сировинною економ╕кою.
Б╕знесЦензор з╕брав 13 найц╕кав╕ших цитат економ╕ста з його виступу на Ки╓вському
м╕жнародному економ╕чному форум╕, який проходив 5-6 жовтня в Ки╓в╕.
01
Вам кажуть: позбудьтеся корупц╕╖ ╕ розвиток буде сам собою. Корупц╕я – це ознака недостатнього розвитку. Вона з'явля╓ться, коли люди намагаються вижити будь-якою ц╕ною. Я думаю, що потр╕бно припинити себе звинувачувати: "ах, ми так╕ корумпован╕, тому ми ма╓мо бути б╕дними". Припин╕ть! Це негативне ставлення, яке вам нав╕юють. Корупц╕я ╓ по вс╕й ╢вроп╕.
. . .
06
Я думаю, пора
припинити карати н╕мц╕в за те, що в╕дбулося 70 рок╕в тому. Пора критикувати н╕мц╕в за те, що вони роблять зараз. У Н╕меччини величезне позитивне сальдо зовн╕шньоеконом╕чного торгового балансу, яке склада╓ 8,9% ВВП кра╖ни. Укра╖на ма╓ деф╕цит торгового балансу на р╕вн╕ 3,9% ВВП. Нин╕шн╓ позитивно сальдо торгового балансу н╕мц╕в вище, н╕ж позитивне торгове сальдо Китаю. Це неймов╕рно! Тож ╓вро вплива╓ погано на будь-яку кра╖ну ╢вропи, кр╕м Н╕меччини.
07
Симетрична в╕льна
торг╕вля м╕ж незалежними партнерами завжди призводить до корист╕ обох. Я б хот╕в побачити в╕льну торг╕влю Укра╖ни з В╕рмен╕╓ю, з Груз╕╓ю – з кра╖нами, як╕ б╕льш-менш на одному р╕вн╕. Для Укра╖ни це не буде складно. Шкода, що така опц╕я поки що не використову╓ться.
08
Припин╕ть думати, що ви можете розбагат╕ти на експорт╕ с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ до ╢вропи. Я розмовляв з прем'╓р-м╕н╕стром Груз╕╖. Його посм╕шило те, що ╓вропейц╕, коли проводили перемовини з Груз╕╓ю,
наполягали на тому, щоб Груз╕я не експортувала часник до Франц╕╖. Тож вс╕ перемовини Груз╕╖ з ╢вропою стосувались французького лоб╕ часнику. В╕н см╕явся, хоча насправд╕ йому було сумно. ╤ мен╕ було сумно. Не дов╕ряйте ╖м, коли вони приходять до вас ╕ пропонують вам купляти у них на 15 тон б╕льше вашого томатного соку. Вам треба думати про внутр╕шн╕ ринки ╕ додавати варт╕сть до вашо╖ продукц╕╖. Я думаю, що в перспектив╕ можна буде знов торгувати з Рос╕╓ю. Адже потенц╕йно це може бути виг╕дно, тому що
ви б╕льш-менш на одному р╕вн╕ розвитку.
. . .
12
Подив╕ться на ╕мпорт ╕ скаж╕ть: а що ми можемо виробляти сам╕? Чи потр╕бно нам продавати пшеницю в ╤тал╕ю, а пот╕м купляти спагет╕ вдесятеро дорожче? Чи не потр╕бно п╕ти до посольства ╤тал╕╖ ╕ сказати: слухайте, ми з задоволенням зробили б з вами сп╕льне п╕дпри╓мство, яке буде виробляти пасту в Укра╖н╕. Хай ╕тал╕йц╕ при╖дуть сюди ╕ навчать вас виробляти пасту. ╤ тод╕ Укра╖на може експортувати до ╢С пасту, а не пшеницю. . . .
Л╕дери "Вишеграду" скаржаться на р╕зну як╕сть однакових продукт╕в у ╢С
Л╕дери кра╖н "Вишеградсько╖ четв╕рки" (Польща, Чех╕я, Словаччина та Угорщина) заявили про неприпустим╕сть застосування р╕зних стандарт╕в якост╕ при виготовлення харчово╖ продукц╕╖ у р╕зних кра╖нах ╢С.
Про це вони заявили п╕сля зустр╕ч╕ у Братислав╕, пов╕домля╓
TVN24.
Йдеться про практику великих компан╕й продавати на ринку одн╕ ╕ т╕ ж марки товар╕в з великою р╕зницею в якост╕ для Сх╕дно╖ ╕ Зах╕дно╖ ╢вропи.
Прем'╓р-м╕н╕стр Польщ╕ Беата Шидло зазначила, що р╕зниця у якост╕ однакових продукт╕в особливо пом╕тна в кра╖нах Центрально╖ ╢вропи.
Вона п╕дкреслила, що громадяни ╢С мають р╕вний доступ до як╕сних продукт╕в, пропонованих на сп╕льному ринку, а св╕дома дискрим╕нац╕я споживач╕в залежно в╕д ╖хньо╖ кра╖ни походження неприйнятна.
"Ми ма╓мо право оч╕кувати в╕д ╕нших партнер╕в ╢С, включаючи ╕нститути ╢С, р╕вноправного ставлення", - сказала Шидло.
Прем'╓р Словаччини Роберт Ф╕цо заявив про свою п╕дтримку зусиль "для усунення недобросов╕сно╖ комерц╕йно╖ практики, яка св╕домо пропону╓ продукти нижчо╖ якост╕ ╕ вводить в оману
споживач╕в".
"Я не зупинюся, поки ц╕ недобросов╕сн╕ практики не будуть повн╕стю виведен╕ з ╓диного ринку ╢С", - сказав Ф╕цо.
Прем'╓р-м╕н╕стр Угорщини В╕ктор Орбан зазначив, що зг╕дно з результатами досл╕дження продукт╕в, 70% однакових товар╕в харчування в╕др╕зняються як╕стю залежно
в╕д того, куплен╕ вони в угорських магазинах або в кра╖н╕ Зах╕дно╖ ╢вропи.
"Ми не можемо прийняти подв╕йний п╕дх╕д до якост╕ продукц╕╖, така практика неприйнятна", - додав в╕н.
Ран╕ше з под╕бною критикою виступив прем'╓р Болгар╕╖, назвавши це "пережитком апарте╖ду, коли для декого ╖жа повинна бути б╕льш високо╖ якост╕, а для ╕нших, у Сх╕дн╕й ╢вроп╕, б╕льш низько╖ якост╕".
Митницями виявлено 904 факти незаконного перем╕щення наркотик╕в та прекурсор╕в
З початку поточного року митницями ДФС виявлено 904 факти незаконного перем╕щення наркотичних засоб╕в, психотропних речовин ╕ прекурсор╕в. Про це пов╕домив в.о. директора Департаменту орган╕зац╕╖ протид╕╖ митним правопорушенням ДФС Василь По╖зд.
За його словами, протягом с╕чня – вересня 2017 року митницями ДФС виявлено: кока╖ну – 0,48 кг, канаб╕су – 52,68 кг; ╕нших наркотичних засоб╕в - 0,447 кг, 16,4 тис. таблеток, 732 капсул, 57 ампул, 0,537 л; психотропних
речовин - 225,43 кг, 19,8 тис. таблеток, 25 тис. капсул, 49 ампул, 0,05 л. Кр╕м того, було виявлено 7,25 кг, 90,5 л, 61,8 тис. таблеток, 40 капс., 11 амп. прекурсор╕в.
Посадовець наголосив, що в╕дпов╕дно до вимог КПК Укра╖ни, митницями ДФС до правоохоронних орган╕в Укра╖ни направлено 1 383 пов╕домлення про протиправн╕ д╕яння, що м╕стять ознаки злочин╕в, передбачених КК Укра╖ни. З них: 487 пов╕домлень – за ст. 305 КК Укра╖ни та 176 пов╕домлень – за ст. ст. 307, 309 КК
Укра╖ни.
«Найб╕льша к╕льк╕сть випадк╕в затримань припада╓ на поштовий зв’язок – 432. Автомоб╕льним транспортом зазначен╕ заборонен╕ предмети намагалися перевезти у 297 випадках, зал╕зничним – 92, п╕шки – 37, з використанням морського та ав╕ац╕йного транспорту 27 та 19 випадк╕в в╕дпов╕дно», – пов╕домив Василь По╖зд.
Найчаст╕ше наркотичн╕ засоби, психотропн╕ речовини ╕ прекурсори намагалися ввезти в Укра╖ну – за цей пер╕од встановлено 683 таких порушень.
К╕льк╕сть порушень при вивезенн╕ втрич╕ менша – 221.
«З початку року на кордон╕ з Рос╕йською Федерац╕╓ю виявлено 225 випадк╕в незаконного перем╕щення наркотичних засоб╕в, психотропних речовин, ╖х аналог╕в та прекурсор╕в, на кордон╕ з Республ╕кою Б╕лорусь – 78, з Молдовою – 65, з Польщею – 60, з Угорщиною – 37, з Румун╕╓ю – 6, з Словаччиною – 3», - зазначив Василь По╖зд.
З метою встановлення джерел ╕ канал╕в перем╕щення наркотичних засоб╕в та ос╕б, як╕ беруть
у цьому участь, в╕дпов╕дно до ст.456 Митного кодексу Укра╖ни сп╕льно з оперативними п╕дрозд╕лами правоохоронних орган╕в проведено 61 контрольовану поставку.
Нацбанк запретил рубли с изображением оккупированного Крыма (обновлено)
Нацбанк запретил украинским банкам и финансовым организациям проводить любые операции с российскими банкнотами и монетами, на которых содержаться символы оккупированных Россией территорий Украины.
Соответствующий запреты на осуществление операций с такими банкнотами и монетами установлен постановлением правления НБУ №103 от 13 октября, которое вступает в силу с 17 октября, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу регулятора.
В частности, банкам и финансовым учреждениям запрещено
осуществлять кассовые, в том числе валютно-обменные, операции с банкнотами и монетами Центрального банка РФ с изображением карт и объектов, расположенных на оккупированных Россией территориях Украины или содержащие тексты, касающиеся оккупации РФ административно-территориальных единиц Украины.
Запрет распространяется также на операции, осуществляемые при покупке/продаже наличной иностранной валюты между банками.
Также финансовым учреждениям и ПАО "Укрпочта" запрещается при осуществлении или
выплате переводов принимать и выдавать такие наличные банкноты или монеты. Соответствующие изменения внесены в Инструкции о порядке организации и осуществления валютно-обменных операций на территории Украины, Инструкции о ведении кассовых операций банками в Украине.
Как сообщалось, накануне Центробанк РФ ввел в обращение новые банкноты номиналом 200 и 2000 рублей. На банкноте номиналом 200 рублей размещены символы аннексированного Севастополя: на лицевой стороне – изображение Памятника
затопленным кораблям, на оборотной – вид на Херсонес Таврический.
Также в 2014 году в России было выпущено две монеты достоинством 10 рублей с изображениями оккупированных Крыма и Севастополя. Тираж выпуска в общей сложности составил 20 млн монет.
Укра╖на направила до Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ вимогу про консультац╕╖ з Рос╕йською Федерац╕╓ю через численн╕ обмеження ╕мпорту укра╖нсько╖ продукц╕╖. Про це пов╕домля╓ М╕н╕стерство економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕.
"Сьогодн╕, 13 жовтня, Укра╖на направила вимогу про проведення консультац╕й з Рос╕йською Федерац╕╓ю стосовно обмежувальних заход╕в щодо ╕мпорту сок╕в, пива та пивних напо╖в, кондитерських вироб╕в, шпалер (походженням з Укра╖ни - ред.)", - ╕деться у пов╕домленн╕.
Як роз'яснили
у МЕРТ, протягом 2013-2015 рок╕в Рос╕я на основ╕ р╕шень Росспоживнагляду запровадила низку заход╕в, спрямованих на обмеження ╕мпорту ц╕╓╖ укра╖нсько╖ продукц╕╖. Як насл╕док, експорт тако╖ продукц╕╖ з Укра╖ни до РФ фактично припинився.
"Укра╖на вважа╓, що обмеження ╕мпорту продукц╕╖ походженням з Укра╖ни не в╕дпов╕да╓ зобов’язанням Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, взятим у Протокол╕ про вступ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ до СОТ, а також положенням Генерально╖ угоди з тариф╕в ╕ торг╕вл╕ 1994 року, Угоди про спрощення процедур торг╕вл╕, Угоди про техн╕чн╕ бар’╓ри у торг╕вл╕ та Угоди про застосування сан╕тарних та ф╕тосан╕тарних заход╕в", - наголошують у МЕРТ.
Зг╕дно ╕з встановленою процедурою Рос╕йська Федерац╕я мусить протягом 10 дн╕в направити в╕дпов╕дь на отриману вимогу про проведення консультац╕й, п╕дтвердивши готовн╕сть вступити у консультац╕╖. ╥х дату та
м╕сце буде узгоджено п╕сля отримання згоди рос╕йсько╖ сторони.
"Дана справа стане першою в Орган╕ врегулювання суперечок СОТ, коли оскаржуються положення Угоди про спрощення процедур торг╕вл╕", - заявляють у МЕРТ.
Як в╕домо, Св╕това орган╕зац╕я торг╕вл╕ розгляда╓ чотири спори м╕ж Укра╖ною та РФ: у двох наша держава виступа╓ позивачем, а ще у двох —
в╕дпов╕дачем.
Президент вн╕с в раду законопроект про при╓днання укра╖ни до пан-╓вро-мед
На сайт╕ Верховно╖ Ради заре╓стровано законопроект № 0167 (текст документу на сайт╕ ВР в╕дсутн╕й) про при╓днання Укра╖ни до Рег╕онально╖ конвенц╕╖ про пан-╓вро-середземноморськ╕ преференц╕йн╕ правила походження (Пан-╢вро-Мед). В╕дпов╕дну ╕н╕ц╕ативу вн╕с до парламенту президент Петро Порошенко 12 жовтня 2017 року, пов╕домля╓ “Прямий”.
Як пов╕домля╓ться, ╕н╕ц╕атива Пан-╢вро-Мед дозволя╓ використовувати в товарах сировину чи складов╕, що походять ╕з кра╖н, як╕ ╓
членами ц╕╓╖ угоди, та експортувати ╖х як продукц╕ю власного виробництва.
Рег╕ональна Конвенц╕я про пан-╢вро-Середземноморськ╕ преференц╕йн╕ правила походження дозволя╓ перейти до однакових правил визначення походження товар╕в, торг╕вля якими зд╕йсню╓ться м╕ж ус╕ма догов╕рними сторонами. Кра╖ни-учасниц╕ Конвенц╕╖ в рамках угод про в╕льну торг╕влю використовують ╕дентичн╕ преференц╕йн╕ правила походження товар╕в. Товари, як╕ отримали статус походження в одн╕й ╕з кра╖н, можна
використовувати у виробничих процесах у будь-як╕й з ╕нших кра╖н без втрати ними статусу походження. Це, в╕дпов╕дно, зб╕льшу╓ товарооб╕г м╕ж сторонами та дозволя╓ експортувати за преференц╕йними митними тарифами.
Учасниками конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед ╓ кра╖ни ╢вросоюзу та ╢вропейсько╖ асоц╕ац╕╖ в╕льно╖ торг╕вл╕, а також Туреччина, Албан╕я, Македон╕я, Йордан╕я, Чорногор╕я, Серб╕я, Фарерськ╕ острови, Марокко, Алжир, Тун╕с, Сир╕я, Л╕ван, Палестина, Босн╕я ╕ Герцеговина, ╢гипет, ╤зра╖ль та
Молдова.
Ран╕ше пов╕домлялося, що Каб╕нет м╕н╕стр╕в уповноважив першого в╕це-прем’╓р-м╕н╕стра – м╕н╕стр економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Степана Куб╕ва на п╕дписання листа-звернення про при╓днання Укра╖ни до Пан-╢вро-Мед. На думку Куб╕ва, при╓днання до конвенц╕╖ позитивно вплине на зростання можливостей для експорту укра╖нських товар╕в, що призведе до зб╕льшення присутност╕ укра╖нських виробник╕в на ринках кра╖н ╢вросоюзу, Балканських кра╖н, Туреччини, Молдови, ╢гипту,
╤зра╖лю, Л╕вану ╕ Тун╕су.
Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи може СГ подати до контролюючого органу в електронному вигляд╕ Декларац╕ю про валютн╕ ц╕нност╕, доходи та майно, що належать резиденту Укра╖ни ╕ знаходяться за ╖╖ межами?
Чи може СГ подати до контролюючого органу в електронному вигляд╕ Декларац╕ю про валютн╕ ц╕нност╕, доходи та майно, що належать резиденту Укра╖ни ╕ знаходяться за ╖╖ межами?
СГ може подати до контролюючих орган╕в в електронному вигляд╕ Декларац╕ю про валютн╕ ц╕нност╕, доходи та майно, що належать
резиденту ╕ знаходяться за ╖╖ межами (дал╕ – Декларац╕я).
Водночас сл╕д зазначити, що СГ пода╓ до контролюючого органу за сво╖м м╕сцезнаходженням Декларац╕ю у двох прим╕рниках, один ╕з яких залиша╓ться у цьому орган╕, а другий – з╕ штампом контролюючого органу та п╕дписом в╕дпов╕дально╖ особи пода╓ться до Нац╕онального банку Укра╖ни, що передбача╓ наявн╕сть Декларац╕╖ у паперовому вигляд╕.
Повна:
Форму Декларац╕╖
про валютн╕ ц╕нност╕, доходи та майно, що належать резиденту Укра╖ни ╕ знаходяться за ╖╖ межами (дал╕ – Декларац╕я) затверджено наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 25.12.1995 № 207, заре╓строваним у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 11.01.1996 за № 18/1043 (дал╕ – Наказ № 207).
Пунктом 2 Наказу № 207 встановлено, що декларування валютних ц╕нностей, доход╕в та
майна зд╕йсню╓ться суб’╓ктами господарювання за встановленою формою в Нац╕ональному банку Укра╖ни (дал╕ – НБУ) та в державних податкових ╕нспекц╕ях за м╕сцем знаходження таких суб’╓кт╕в.
Загальн╕ принципи орган╕зац╕╖ ╕нформац╕йного обм╕ну п╕д час подання платниками податк╕в податково╖ зв╕тност╕ до контролюючих орган╕в в електронн╕й форм╕ ╕з використанням електронного цифрового п╕дпису визначен╕ ╤нструкц╕╓ю з п╕дготовки ╕ подання податкових документ╕в в електронному
вигляд╕ засобами телекомун╕кац╕йного зв’язку, затвердженою наказом ДПА Укра╖ни в╕д 10.04.2008 № 233.
Ре╓стр форм зв╕тних документ╕в платник╕в податк╕в юридичних та ф╕зичних ос╕б для занесення до електронно╖ бази зв╕тних документ╕в та оновлен╕ верс╕╖ форм податково╖ зв╕тност╕ можна знайти на оф╕ц╕йному веб-сайт╕ ДФС Укра╖ни (www.sfs.gov.ua) в рубриц╕ Головна/Eлектронна зв╕тн╕сть/Платникам податк╕в про електронну зв╕тн╕сть/╤нформац╕йно-анал╕тичне забезпечення/Ре╓стр
електронних форм податкових документ╕в. У зазначений ре╓стр, зокрема включена Декларац╕я.
Тобто суб’╓кт господарювання ма╓ можлив╕сть подати до контролюючого органу Декларац╕ю в електронному вигляд╕.
Водночас сл╕д зазначити, що суб’╓кт господарювання пода╓ до контролюючого органу за сво╖м м╕сцезнаходженням Декларац╕ю у двох прим╕рниках, один ╕з яких залиша╓ться у цьому орган╕, а другий – з╕ штампом контролюючого органу та
п╕дписом в╕дпов╕дально╖ особи пода╓ться до НБУ, що передбача╓ наявн╕сть Декларац╕╖ у паперовому вигляд╕.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи може СГ, що ╓ резидентом Укра╖ни, укласти зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р на постачання товар╕в (виконання роб╕т, надання послуг) з ╕ноземним СГ, який зд╕йсню╓ д╕яльн╕сть...
Чи може СГ, що ╓ резидентом Укра╖ни, укласти зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р на постачання товар╕в (виконання роб╕т, надання послуг) з ╕ноземним СГ, який зд╕йсню╓ д╕яльн╕сть або ма╓ м╕сцезнаходження на територ╕╖ самопроголошено╖ держави (Абхаз╕╖, П╕вденно╖ Осет╕╖, Придн╕провсько╖ Молдавсько╖ Республ╕ки тощо)?
З питань укладання зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в на постачання товар╕в (виконання роб╕т, надання послуг) ╕ноземним суб’╓ктам госпродарювання, що зд╕йснюють д╕яльн╕сть або мають м╕сцезнаходження на територ╕╖ самопроголошено╖ держави (Абхаз╕╖, П╕вденно╖ Осет╕╖, Придн╕провсько╖ Молдавсько╖ Республ╕ки тощо) суб’╓кту господарювання необх╕дно звертатися до М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни.
Повна:
Частиною
другою ст. 19 Конституц╕╖ Укра╖ни визначено, що органи державно╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування, ╖х посадов╕ особи зобов’язан╕ д╕яти лише на п╕дстав╕, в межах повноважень та у спос╕б, що передбачен╕ Конституц╕╓ю та законами Укра╖ни.
Зг╕дно з ст. 18 Конституц╕╖ Укра╖ни зовн╕шньопол╕тична д╕яльн╕сть Укра╖ни спрямована на забезпечення ╖╖ нац╕ональних ╕нтерес╕в ╕ безпеки шляхом п╕дтримання мирного ╕ вза╓мовиг╕дного
сп╕вроб╕тництва з членами м╕жнародного сп╕втовариства за загальновизнаними принципами ╕ нормами м╕жнародного права.
Укра╖ною, як суверенною державою та членом Орган╕зац╕╖ Об'╓днаних Нац╕й, не визнано сувер╕нетету таких самопроголошених державних утворень, як Придн╕стровська Молдавська Республ╕ка, Абхаз╕я та П╕вденна Осет╕я.
Враховуючи викладене, з питань укладання зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в на постачання товар╕в (виконання роб╕т,
надання послуг) ╕ноземним суб’╓ктам госпродарювання, що зд╕йснюють д╕яльн╕сть або мають м╕сцезнаходження на територ╕╖ самопроголошено╖ держави (Абхаз╕╖, П╕вденно╖ Осет╕╖, Придн╕провсько╖ Молдавсько╖ Республ╕ки тощо) суб’╓кту господарювання необх╕дно звертатися до М╕некономрозвитку.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/