Хит недели ... Нацiональний банк продовжуe пом'якшення валютних обмежень
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 14/10/2017
* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у...
Количество просмотров: 4 (за период c 00:00 по 18:03 14/10/17), всего просмотров: 544
Хит недели ... Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи може СГ, що ╓ резидентом Укра╖ни, укласти зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р на постачання товар╕в (виконання роб╕т, надання послу...
Чи може СГ, що ╓ резидентом Укра╖ни, укласти зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р на постачання товар╕в (виконання роб╕т, надання послуг) з ╕ноземним СГ, який зд╕йсню╓ д╕яльн╕сть або ма╓ м╕сцезнаходження на територ╕╖ самопроголошено╖ держави (Абхаз╕╖, П╕вденно╖ Осет╕╖, Придн╕провсько╖ Молдавсько╖ Республ╕ки тощо)?
З питань укладання зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в на постачання товар╕в (виконання роб╕т, надання послуг) ╕ноземним суб’╓ктам госпродарювання, що зд╕йснюють д╕яльн╕сть або мають м╕сцезнаходження на територ╕╖ самопроголошено╖ держави (Абхаз╕╖, П╕вденно╖ Осет╕╖, Придн╕провсько╖ Молдавсько╖ Республ╕ки тощо) суб’╓кту господарювання необх╕дно звертатися до М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни.
Повна:
Частиною
другою ст. 19 Конституц╕╖ Укра╖ни визначено, що органи державно╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування, ╖х посадов╕ особи зобов’язан╕ д╕яти лише на п╕дстав╕, в межах повноважень та у спос╕б, що передбачен╕ Конституц╕╓ю та законами Укра╖ни.
Зг╕дно з ст. 18 Конституц╕╖ Укра╖ни зовн╕шньопол╕тична д╕яльн╕сть Укра╖ни спрямована на забезпечення ╖╖ нац╕ональних ╕нтерес╕в ╕ безпеки шляхом п╕дтримання мирного ╕ вза╓мовиг╕дного
сп╕вроб╕тництва з членами м╕жнародного сп╕втовариства за загальновизнаними принципами ╕ нормами м╕жнародного права.
Укра╖ною, як суверенною державою та членом Орган╕зац╕╖ Об'╓днаних Нац╕й, не визнано сувер╕нетету таких самопроголошених державних утворень, як Придн╕стровська Молдавська Республ╕ка, Абхаз╕я та П╕вденна Осет╕я.
Враховуючи викладене, з питань укладання зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в на постачання товар╕в (виконання роб╕т,
надання послуг) ╕ноземним суб’╓ктам госпродарювання, що зд╕йснюють д╕яльн╕сть або мають м╕сцезнаходження на територ╕╖ самопроголошено╖ держави (Абхаз╕╖, П╕вденно╖ Осет╕╖, Придн╕провсько╖ Молдавсько╖ Республ╕ки тощо) суб’╓кту господарювання необх╕дно звертатися до М╕некономрозвитку.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Хит недели ... Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи може СГ – резидент, який уклав зовн╕шньоеконом╕чний контракт на ╕мпорт товар╕в на умовах в╕дстрочки платеж╕в, заключити з ╕н...
Чи може СГ – резидент, який уклав зовн╕шньоеконом╕чний контракт на ╕мпорт товар╕в на умовах в╕дстрочки платеж╕в, заключити з ╕ншим СГ – резидентом догов╕р про переведення боргу?
Боржник у зобов’язанн╕ може бути зам╕нений ╕ншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо ╕нше не передбачено
законом.
Насл╕дками переведення боргу ╓ вибуття первинного боржника ╕з зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсяз╕ зм╕сту зобов’язання при зм╕н╕ суб’╓ктного його складу.
Закон № 185 регулю╓ не вс╕ експортно-╕мпортн╕ операц╕╖, а виключно експорт на умовах в╕дстрочки платежу ╕ ╕мпорт на умовах в╕дстрочки постачання.
В╕дпов╕дно до ст. 2 Закону № 185 ╕мпортн╕ операц╕╖
резидент╕в, як╕ зд╕йснюються на умовах в╕дстрочення поставки, в раз╕, коли таке в╕дстрочення перевищу╓ 180 календарних дн╕в з моменту зд╕йснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукц╕╖ (роб╕т, послуг), що ╕мпорту╓ться, потребують висновку центрального органу виконавчо╖ влади що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ економ╕чного розвитку.
отримання ╕нформац╕╖ про цю операц╕ю в ре╓стр╕ митних декларац╕й (дал╕ – МД) (типу
IM-40 "╤мпорт", IM-41 "Ре╕мпорт", IM-72 "Безмитна торг╕вля", IM-75 "В╕дмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукц╕╖ використову╓ться МД;
пред’явлення резидентом документа (кр╕м МД), який використову╓ться для митного оформлення продукц╕╖, – якщо для митного оформлення продукц╕╖ не використову╓ться МД;
пред’явлення
резидентом акта, рахунку (╕нвойсу) або ╕ншого документа, який зг╕дно з умовами договору засв╕дчу╓ виконання нерезидентом роб╕т, надання послуг, передавання прав ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╕нших немайнових прав, призначених для продажу (оплатно╖ передач╕), - в ╕нших випадках.
Враховуючи зазначене, у раз╕ укладення м╕ж двома резидентами договору про переведення боргу, до нового боржника перейде зобов’язання по оплат╕ ран╕ше ╕мпортованого товару, проте п╕сля
проведення розрахунк╕в з нерезидентом у нового боржника будуть в╕дсутн╕ п╕дстави для завершення ╕мпортно╖ операц╕╖.
Таким чином, укладення м╕ж двома резидентами договору про переведення боргу за зовн╕шньоеконом╕чним контрактом протир╕чить вимогам валютного законодавства.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Пеня за порушення строк╕в розрахунк╕в у сфер╕ ЗЕД не сплачу╓ться у раз╕:
якщо резидент зверта╓ться до Експортно-кредитного агентства ╕з заявою про невиконання або
неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов’язань за експортним зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строк╕в;
прийняття до розгляду судом, М╕жнародним комерц╕йним арб╕тражним судом чи Морською арб╕тражною ком╕с╕╓ю при Торгово-промислов╕й палат╕ Укра╖ни позовно╖ заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованост╕, яка виникла внасл╕док недотримання нерезидентом строк╕в, передбачених експортно-╕мпортними
контрактами.
У раз╕ прийняття судом р╕шення про задоволення позову пеня за порушення строк╕в у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ не сплачу╓ться з дати прийняття позову до розгляду судом.
Повна:
В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 4 Закону Укра╖ни в╕д 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕" ╕з зм╕нами
та доповненнями (дал╕ – Закон № 185) порушення резидентами, кр╕м суб’╓кт╕в господарювання, що зд╕йснюють д╕яльн╕сть на територ╕╖ проведення антитерористично╖ операц╕╖ на пер╕од ╖╖ проведення, строк╕в, передбачених ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185 або встановлених Нац╕ональним банком Укра╖ни (дал╕ – НБУ) в╕дпов╕дно до ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185, тягне за собою стягнення пен╕ за кожний день прострочення у розм╕р╕ 0,3 в╕дсотка суми неодержано╖ виручки (вартост╕ недопоставленого товару) в ╕ноземн╕й валют╕, перераховано╖ у грошову одиницю Укра╖ни за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержано╖ виручки (вартост╕ недопоставленого товару).
якщо резидент зверта╓ться до Експортно-кредитного агентства ╕з заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов’язань за експортним зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строк╕в. У раз╕ якщо невиконання грошового зобов’язання нерезидентом не п╕дляга╓ врегулюванню Експортно-кредитним агентством в╕дпов╕дно до законодавства, переб╕г зазначених строк╕в поновлю╓ться ╕ пеня нарахову╓ться на загальних
п╕дставах (у тому числ╕ пеня за пер╕од призупинення);
прийняття до розгляду судом, М╕жнародним комерц╕йним арб╕тражним судом чи Морською арб╕тражною ком╕с╕╓ю при Торгово-промислов╕й палат╕ Укра╖ни позовно╖ заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованост╕, яка виникла внасл╕док недотримання нерезидентом строк╕в, передбачених експортно-╕мпортними контрактами.
У раз╕ прийняття судом р╕шення про задоволення позову
пеня за порушення строк╕в, передбачених ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185 або встановлених НБУ в╕дпов╕дно до ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185, не сплачу╓ться з дати прийняття позову до розгляду судом.
У раз╕ прийняття судом р╕шення про в╕дмову в позов╕ повн╕стю або
частково або припинення (закриття) провадження у справ╕ чи залишення позову без розгляду строки, передбачен╕ ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185 або встановлен╕ НБУ в╕дпов╕дно до ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185, поновлюються ╕ пеня за ╖х порушення сплачу╓ться за кожний день прострочення, включаючи пер╕од, на який
ц╕ строки було зупинено (частина четверта ст. 4 Закону № 185).
Контролююч╕ органи вправ╕ за насл╕дками документальних перев╕рок безпосередньо стягувати з резидент╕в пеню, передбачену ст. 4 Закону № 185 (частина шоста ст. 4 Закону № 185).
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету:
http://zir.sfs.gov.ua/
Хит недели ... Нац╕ональний банк продовжу╓ пом’якшення валютних обмежень
Нац╕ональний банк продовжу╓ л╕берал╕зац╕ю валютного регулювання шляхом поступового пом’якшення обмежень на валютному ринку за умови в╕дсутност╕ обставин, що загрожують його стаб╕льност╕.
Зокрема, Правл╕ння НБУ прийняло р╕шення дозволити зд╕йснювати на п╕дстав╕ ╕ндив╕дуально╖ л╕ценз╕╖ НБУ куп╕влю та перерахування ╕ноземно╖ валюти для розм╕щення за межами Укра╖ни гарант╕йного депозиту на рахунках м╕жнародних плат╕жних систем як банкам, так ╕ небанк╕вським ф╕нансовим установам. Це кошти, як╕ мають
використовуватись для забезпечення зобов'язань п╕д час зд╕йснення переказ╕в за кордон. Ран╕ше можлив╕сть переказу кошт╕в для розм╕щення гарант╕йного депозиту для забезпечення транзакц╕й мали лише банк╕вськ╕ установи-учасники м╕жнародних плат╕жних систем.
Окр╕м того, уточню╓ться порядок застосування виключень ╕з заборони дострокового погашення кредит╕в, позик в ╕ноземн╕й валют╕, отриманих резидентами в╕д нерезидент╕в. П╕д так╕ виключення п╕дпадають вс╕ види платеж╕в за визначеними кредитними
договорами чи договорами позики, тобто платеж╕ за основною сумою з урахуванням процент╕в та ╕нших платеж╕в, установлених договором.
Зазначен╕ зм╕ни сприятимуть забезпеченню належних умов для участ╕ небанк╕вських ф╕нансових установ в м╕жнародних плат╕жних системах та подальшому розвитку економ╕чних в╕дносин в Укра╖н╕. В той же час, вони не спричинять додаткового тиску на валютному ринку.
Хит недели ... Укра╖н╕ варто зосередитися на виконанн╕ УА, а не на митному союз╕ – представництво ╢С
В ╢вропейському Союз╕ розглядають можлив╕сть укладання митного союзу з Укра╖ною, але поки вважають цю ╕дею шк╕дливою.
Про це говориться у в╕дпов╕д╕ представництва ╢С в Укра╖н╕ на запит "╢вропейсько╖ правди".
"Ми розгляда╓мо митний союз з Укра╖ною як довгостроковий вар╕ант, але це не робить його моб╕л╕зуючим чинником у короткостроков╕й перспектив╕.
Перех╕д до митного союзу на даному етап╕ в╕двол╕катиме значн╕ зусилля, як╕ необх╕дн╕ для досягнення поглиблено╖ та всеосяжно╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕", - говориться у в╕дпов╕д╕.
"Сл╕д нагадати, що ми нещодавно уклали Угоду про асоц╕ац╕ю / поглиблену та всеосяжну зону в╕льно╖ торг╕вл╕ з Укра╖ною, яка все ще потребу╓ виконання велико╖ к╕лькост╕ завдань… Швидк╕сть реал╕зац╕╖ поглиблено╖ та всеосяжно╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕ залежить в╕д укра╖нсько╖ сторони, яка повинна на даний час зосередитись на цьому
завданн╕, одночасно продовжуючи поглиблювати наш╕ торговельн╕ в╕дносини ╕ робити ╖х б╕льш ефективними та безперешкодними", - уточнюють у представництв╕.
Нагада╓мо, на початку вересня президент Петро Порошенко оголосив у Верховн╕й рад╕ шляхи подальшо╖ ╕нтеграц╕╖ з ╢вропейським Союзом. Одним ╕з ключових завдань президент назвав створення митного союзу з ╢С.
Згодом президент оголосив, що оф╕ц╕йно направив цю пропозиц╕ю в ╢С.
Це означа╓, що кра╖ни, як╕ уклали митний союз, мають однаков╕ митн╕ ставки для вс╕х трет╕х держав та (теоретично) повн╕стю в╕дкривають сво╖ ринки одна одн╕й. Нараз╕ ╢С ма╓ митний союз лише з Туреччиною.
Хит недели ... АМПУ внедрит Морское единое окно - проект постановления Кабмина
Мининфраструктуры разработало проект постановления Кабмина о Морском едином окне. Это будет информсистема, которая позволит упорядоченно собирать и анализировать данные о заходящих в украинские порты судах с доступом к ним органов доходов и сборов страны.
Предусматривается, что единое окно позволит исполнительной власти лучше взаимодействовать в части осуществления санитарно-эпидемиологического, ветеринарно-санитарного, фитосанитарного, экологического,
радиологического и других видов госконтроля.
Морское единое окно внедрит Администрация морпортов Украины (АМПУ), а информсистемы электронного взаимодействия с ним - участники портового сообщества совместно или по отдельности. Под термином "портовое сообщество" понимается два или более субъекта хозяйствования, которые работают в морпорту; органы государственной власти, ответственные за различные виды контроля; агенты, экспедиторы и т.п. субъекты.
В отношении
контрольных процедур предполагается уточнить принцип молчаливого согласия - если орган власти в установленный срок не издал негативных предписаний, то контроль считается пройденным.
"При осуществлении соответствующего вида контроля в пунктах пропуска для международного морского сообщения при условии отсутствия возражений со стороны госорганов, уполномоченных осуществлять соответствующие виды контроля в пунктах пропуска через госграницу, по истечении времени, установленного
технологической схемой пропуска через госграницу лиц, транспортных средств и товаров, положительное решение о результатах осуществления контроля считается принятым", - так будет звучать норма в Типовой технологической схеме пропуска через госграницу лиц, авто-, водных, ж/д и воздушных транспортных средств и товаров, перемещаемых ими.
Сейчас принцип молчаливого согласия в документе выписан более широко.
В пояснительной записке к проекту постановления Кабмина
говорится, что хотя Информсистема портового сообщества (ИСПС) и внедрена с 2013 года в портах под лозунгом "Единое окно - локальное решение", однако на практике ее функционирование не соответствует заявленным целям.
Кроме того, ИСПС сейчас противоречит законодательству Украины, так как ведет эту систему частная компания, произвольно собирающая плату за доступ к ней.
"Получив 100% монополию на этот вид услуг частная компания устанавливает самостоятельно
тариф, который сейчас составляет 98,1 гривен с НДС за единицу измерения - контейнер. К настоящему времени обоснования почему оплата осуществляется за контейнер, а не за документ (поскольку для обработки подается именно документ), получить не удалось. Экспедиторы, которые не соглашаются - получают сообщение от поставщика услуг об отключении, после чего отключаются
от доступа к ИСПС. Получить именно такую услугу у другого субъекта невозможно", - говорится в пояснительной записке.
В МИУ приводят пример, что расходы транспортно-экспедиторских организаций только в Одесском морпорту на оплату доступа к ИСПС в период с 1 января 2017 года по 21 августа 2017 года составили 12,831 млн гривен с НДС.
В целом, в министерстве констатируют, что "по состоянию на сегодня в Украине не реализован принцип "единого окна" при предоставлении услуг сферы морских портов Украины".
Хит недели ... Як ╕ в╕д коли можна ввезти в Укра╖ну авто з Канади за зниженими ставками вв╕зного мита
10.10.2017 - Головне управл╕ння ДФС у Закарпатськ╕й област╕.
З 1 серпня 2017 року набрала чинност╕ Угода про в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та Канадою. Положеннями Угоди передбачено, зокрема, перех╕дний пер╕од зниження ставок вв╕зного мита на транспортн╕ засоби походженням з Канади строком на п’ять та с╕м рок╕в.
Так, у поточному роц╕ ставки вв╕зного мита на транспортн╕ засоби знижено наступним чином:
– з 20% до 17,5% на пасажирськ╕
автобуси з дизельним двигуном об’╓мом понад 5000 см3, на вс╕ ╕нш╕ автобуси ставку знижено до 8,7%;
– з 10% до 8,7% на певн╕ категор╕╖ транспортних засоб╕в, серед яких в тому числ╕ тягач╕, легков╕ авто нов╕ з бензиновим двигуном об’╓мом до 2200 см3 та з дизельним двигуном об’╓мом до 2500 см3 та на б╕льш╕сть вантажних авто;
– з 10% до 8,3% на мотоцикли;
– з 5% до 4,3% на нов╕ авто з бензиновим двигуном об’╓мом понад 3000 см3.
На ╕нш╕ види транспортних засоб╕в вже д╕ють нульов╕
ставки вв╕зного мита, як, наприклад, на транспортн╕ засоби спецпризначення для перем╕щення сн╕гом, вживан╕ легков╕ авто з бензиновим двигуном об’╓мом до 1500 см3 та нов╕ автомоб╕л╕-кемп╕нги (об’╓мом до 3000 см3).
Необх╕дною умовою для застосування знижено╖ ставки вв╕зного мита ╓ п╕дтвердження походження транспортного засобу з Канади, а саме наявн╕сть декларац╕╖ про походження товару, складено╖ канадським експортером. При цьому, транспортний зас╕б повинен ╕мпортуватися до Укра╖ни безпосередньо з
територ╕╖ Канади та за контрактом з канадським експортером.
Сл╕д нагадати, що кр╕м мита при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни легкових автомоб╕л╕в походженням з Канади справляються також ПДВ та акцизний податок. Так, в╕дпов╕дно до пп.. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу Укра╖ни тимчасово, до 31.12.2018 року встановлено знижен╕ ставки акцизного
податку на вживан╕ авто, зокрема залежно в╕д об’╓му двигуна ставки акцизного податку становлять в╕д 0,063 ╓вро за 1 см³ об’╓му цил╕ндр╕в двигуна до 2,209 ╓вро за 1 см³. ПДВ справля╓ться за ставкою 20% в╕д бази оподаткування.
Дов╕дково. Ознайомитися з╕ ставками вв╕зного мита на товари походженням з Канади можна на оф╕ц╕йному веб-портал╕ ДФС
(Головна/Банер/Митне оформлення/Суб’╓ктам ЗЕД/В╕льна торг╕вля/Угода про в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та Канадою/Тарифний граф╕к Укра╖ни»). ДФС ставки вв╕зного мита на товари походженням з Канади ╕нтегровано до програмного забезпечення митниць ДФС, як╕ застосовуються в автоматизованому режим╕ при митному оформленн╕ товар╕в.
Угодою передбачено три мовн╕ верс╕╖ (укра╖нська, англ╕йська, французька) тексту декларац╕╖ про походження товару, наведен╕ у Додатку 3-В до Угоди, як╕ опубл╕ковано на оф╕ц╕йному
веб-портал╕ ДФС (Головна/Банер/Митне оформлення/Суб’╓ктам ЗЕД/В╕льна торг╕вля/Угода про в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та Канадою/Декларац╕я про походження»).
Хит недели ... Напоминание! Использование конвертатора при настройке ключей от компании АЦСК Украина
Использование конвертатора при настройке ключей от компании АЦСК "Украина"
Если Вы получили ключ от компании АЦСК "Украина" в формате .ZS2, для успешого наложения цифровой подписи в программе MD Declaration, ключ необходимо конвертировать. Для работы по технологии Е-Декларирование необходим ключ в формате key-6.dat.
Обязательно заполните поля п.1,2 на рис.2, в п.3 НЕ меняйте
значение. Далее нажмите "Конвертац╕я ключа" (рис.2, п.4)
Рис.2
После нажатия на кнопку "Конвертация ключа" в каталоге (папке), где находятся ключи АЦСК «Украина», будет создан файл key-6.dat.
Полученный файл key-6.dat необходимо:
1) разместить на съемном носителе (например, флешке, CD
(DVD)-диске и т.д.);
2) разместить в каталоге на компьютере и прописать его в настройках Е-Декларирования программы MD Declaration.
Для этого, создайте каталог где-нибудь на диске либо в папке с программой (рекомендуем создавать папки с именами на латинице, например "key") и разместите в ней файл key-6.dat, полученный в результате конвертации. В программе MD Declaration откройте вкладку "Е-Декларирование" (рис.3), нажмите кнопку
"Настройки е-Декларирования" (рис.3), далее на кнопку "Регистрация каталога" (рис.3).
Теперь укажите месторасположение каталога с сертификатами. В окне "Настройки
е-Декларирование" (рис. 5) нажмите на кнопку "Настройка электронных сертификатов" (рис.5).
364" alt="r80_885_5.gif (33591 bytes)"> Рис.5
В появившемся диалоговом окне "Параметры работы" (рис.6) укажите с помощью кнопки
"Зм╕нити" (рис.6 п.1) месторасположения каталога с сертификатами, потом нажмите кнопку "Застосувати" (рис. 6 п.2). В корне указанной папке должны храниться ВСЕ сертификаты (см. пункт а,б,в), без вложенных папок.
Рис.6
2.1. Настройка TSP-сервера
В окне "Параметры работы" в левой части
идет перечень папок, перейдите на папку TSP-сервер и установите флаг "Отпримумати позначки часу" (рис.7).
Рис.7
Далее откроется окно "Сертификат TSP-сервера", нажмите кнопку "╤мпортувати" (рис.8 п.1).
Рис.8
С помощью проводника выберите папку с сертификатами, выделите ВСЕ ОБЩИЕ сертификаты и нажмите "Открыть" (рис.9). В окне "Сертификат TSP-сервера" выделите сертификат "TSP-сервер ТОВ "Центр сертиф╕кац╕╖ ключ╕в "Укра╖на" (рис.8 п.2) и нажимте "ОК" (рис.8 п.3).
Рис.9
Нажмите "Застосувати" (рис.7).
2.2. Настройка OCSP-, LDAP-, CMP-сервера
Для OCSP-, LDAP-, CMP-серверов поочерередно устанавлавайте флаг "Використовувати OCSP-, LDAP-, CMP-сервер" (рис.10-12) соответственно. И попочередно для каждого сервера повторите импорт сертификатов, как описано в п.2.1.
Рис.10
Рис.11
Рис.12
2.3. Импорт личных сертификатов через OCSP-сервер
Для OCSP-сервера также необходимо импортировать личные сертификаты. Для этого в окне
"Параметри роботи" установите флаг "Використовувати OCSP-сервер" (рис.10). В окне "Сертиф╕кат OCSP-сервера" выделите "OCSP-сервер АЦСК ТОВ "Центра сертиф╕кац╕╖ ключ╕в "Укра╖на" и нажмите кнопку "ОК" (рис.13).
Рис.13
Вернувшись в окно "Параметри роботи", нажмите кнопку "З
сертиф╕ката...", из выпадающего меню выберите "користувача..." (рис.14).
Рис.14
Нажмите "╤мпортувати" в окне "Сертиф╕кат користувача" (рис.15).
Рис.15
Далее откроется
проводник, с его помощью перейдите в папку с сертификатами, выделите Ваши именные сертификати и нажмите "Открыть" (рис.9).
Обратите внимание, после завершения импорта сертификатов (п.2), НЕ должны быть установлены флаги "Використовувати OSCP-,LDAP, CMP-сервер" (рис.10-12)!
По завершении всех настроек необходимо проверить наложение цифровой подписи, для этого на вкладке Е-Декларирование нажмите
"Настройки е-Декларирования" и кнопку "Тест" (рис.16).
Рис.16
В открывшемся окне укажите, где расположен Ваш ключ, введите пароль и нажмите кнопку "Зчитати" (рис.17).
Рис.17
Проверка наложения цифровой подписи должна проходить успешно (рис.18).
Хит недели ... Нац╕ональний банк скасував вимогу до банк╕в надавати скан-коп╕╖ документ╕в для анал╕зу ф╕нансових операц╕й
Нац╕ональний банк Укра╖ни продовжу╓ дерегуляц╕ю операц╕й на валютному ринку, прибираючи вимоги, як╕ втратили свою ефективн╕сть ╕ актуальн╕сть. Чергов╕ кроки цього разу торкнулися анал╕зу операц╕й юридичних та ф╕зичних ос╕б – кл╕╓нт╕в банк╕в з придбання та перерахування за кордон валюти. Нац╕ональний банк в╕дм╕ня╓ вимогу до банк╕в, що д╕яла з вересня 2014 року, надавати йому скан-коп╕╖ документ╕в, на п╕дстав╕ яких вони зд╕йснювали анал╕з ф╕нансових операц╕й сво╖х
кл╕╓нт╕в.
Зокрема, мова йде про скан-коп╕╖ таких документ╕в: • виписок кл╕╓нт╕в та скан-коп╕й документ╕в, як╕ ╓ п╕дставою для зд╕йснення операц╕й, кр╕м р╕шення ем╕тента про виплату див╕денд╕в ╕ноземному ╕нвестору (використову╓ться для анал╕зу попиту); • висновк╕в за кожним договором, анкет кл╕╓нт╕в та ╕нших документ╕в стосовно вжитих банком заход╕в п╕д час зд╕йснення анал╕зу ╕ перев╕рки ╕нформац╕╖ про ф╕нансов╕ операц╕╖ та ╖х учасник╕в.
В╕дм╕на вимоги
надавати скан-коп╕╖ документ╕в зв╕льнить значн╕ матер╕альн╕ та техн╕чн╕ ресурси банк╕вських установ та сприятиме ефективному, ризик-ор╕╓нтованому п╕дходу банк╕в до зд╕йснення анал╕зу ф╕нансових операц╕й кл╕╓нт╕в. Оск╕льки Нац╕ональний банк уповноважив банк╕вськ╕ установи самост╕йно виявляти ризиков╕ ф╕нансов╕ операц╕╖ кл╕╓нт╕в та надав банкам для цього в╕дпов╕дн╕ ╕нструменти, вони мають без втручання НБУ запоб╕гати ризиков╕й д╕яльност╕ та ефективно управляти ризиками.
Зазначен╕
зм╕ни внесен╕ постановою Правл╕ння НБУ "Про внесення зм╕н до деяких нормативно-правових акт╕в Нац╕онального банку Укра╖ни" № 98 в╕д 03 жовтня 2017 року. Вона набира╓ чинност╕ з 05 жовтня 2017 року.
Таможенная служба Польши (Sluzba Celna) в ходит в состав Министерства финасов Польши. Осуществляет таможенный контроль при ввозе или вывозе товаров из Польши, територии таможенного пространсва Евросоюза в пунктах пропуска.
При пересечении границы Польши не декларируя можно ввозить или вывозить денежные средства на сумму эквивалентную €10 000 наличными. Свыше этой суммы требуется обязательное письменное
декларирование.
Оружие
Экспорт или импорт оружия строго регламентирован и требует получения необходимых юридически документов дающих право осуществлять провоз его через государственную границу Польши, и требует обязательного уведомления о перевозке в таможенный орган.
Наркотических средств, психотропные вещества и прекурсоры
Разрешено
ввозить наркотические или психотропные вещества, содержащиеся в медицинских препаратах для собственных медицинских потребностей, в случае если человек пересекающий границу указан в справке (сертификате), в которой указаны данные пациента, врача, лекарства и орган выдавший документ.
При ввозе в Польшу:
При въезде на территорию Польши из стран, которые не входят в Евросоюз, Вы имеете право провезти товары без уплаты
таможенных пошлин и сборов в ограниченном количестве и отвечающие следующим требованиям:
Вы имеет право провезти (импортировать) только те товары, которые Вы везете в личном багаже с собой.
Товары не коммерческого предназначения для личного пользования, употребления или подарки.
Общая стоимость товаров не должна превышать в эквиваленте в польских
злотых:
при перемещении наземным транспортом (пешком) - эквивалент €300;
при перемещении авиационным, морским транспортом - эквивалент €430;
В указанных выше суммах не включают медицинские препараты для личного использования, стоимость личного багажа. Так же разрешается провозить топливо в размере стандартного топливного бака транспортного средства, которое пересекает
государственную границу Польши, но не более 200 литров и в переносных емкостях (канистре), но не более 10 литров.
Ограничения на ввоз товаров:
Табачные изделия при транспортировке воздушным или морским путем (при условии, что импортер достиг 17 летнего возраста) в количестве:
200 сигарет или
100 шт. (сигары весом не более 3
г./шт.) или
50 сигар или
250 г. табака или
Табачные изделия при транспортировке другими транспортными средствами, кроме воздушного или морского транспорта (при условии, что импортер достиг 17 летнего возраста) в колличестве:
40 сигарет или
20 шт. (сигары весом не более 3 г./шт.)
или
10 сигар или
50 г. табака или
Алкогольные напитки при транспортировке воздушным или морским путем (при условии, что импортер достиг 17 летнего возраста) в количестве:
1 литр спиртных напитков крепостью превышающей 22 % или этиловый спирт с концентрацией спирта 80% и выше или
2 литра
алкоголя и алкогольных напитков, алкогольных напитков крепостью не превышающей 22 % также
4 литра не игристые вина также
16 литров пива.
Алкогольные напитки при их ввозе другими видами транспорта или пешком за исключением воздушного или морского транспорта (при условии, что импортер достиг 17 летнего возраста) в количестве:
0,5 литра
спиртных напитков крепостью превышающей 22 % или этиловый спирт с концентрацией спирта 80% и выше или
0,5 литра алкоголя и алкогольных напитков, алкогольных напитков крепостью не превышающей 22 % также
0,5 литра не игристые вина также
2 литра пива
Овощи и фрукты:
5 кг. - свежие
фрукты
5 кг. - свежие овощи за исключением картофеля
В случае ввоза большего количество товара, чем разрешено, его необходимо письменно декларировать, а также уплатить таможенную пошлину
Продукты запрещенные для ввоза на террриторию Польши:
мясо и мясные продукты
сыр и сырные
изделия
молоко и молчные продукты
икра (разрешается ввозить 125 граммов икры осетровых рыб в упаковке на человека)
Данные продукты будут изыматься в случаи их обнаружения при таможенном контроле. Это связано с опасностью распространение африканской чумы свиней.
На автомобильных пунктах пропуска более тщательно досматривают автобусы. В
зависимости от смены которая заступила на пункт пропуска - могут полностью проверить весь багаж пассажиров автобуса. При прохождении границе на автобиле, как правило проверка происходит формально.
При вывозе из Польши:
Лица, которые являются не резидентами страны и не являются гражданами одной из стран Евросоюза, имеют права получить возврат НДС, который был оплачен при покупке товаров на территории Польши или на территории других стран Евросоюза при условии вывоза их в личном багаже за пределы Евросоюза. Данная процедура и условия описаны более подробно в статье Tax Free в Польше.
╤ноземн╕ колеги - митники з кра╖н ╢вропи США, ╕нших розвинених кра╖н пишаються не т╕льки тим, що борються з контрабандою та транскордонною злочинн╕стю, але й захищають ринок
кра╖ни, споживача в╕д небезпечно╖ продукц╕╖. На жаль, в Укра╖н╕ митниця нап╕вмертва, поглинена ф╕скалами. Ф╕скал╕в кр╕м грошей н╕чого не ц╕кавить. Може таки сл╕д згадати, що митниця бере роль у регулюванн╕ зовн╕шньо╖ торг╕вл╕, ╕ повинна захищати економ╕чн╕ ╕нтереси кра╖ни не лише збиранням податк╕в, але й контролем за тим, щоб кра╖ну не потрапляла небезпечна погань?
Мало чест╕ взяти податки з ╕мпортованих ╕грашок, якщо ц╕ ╕грашки зроблен╕ ╕з небезпечних матер╕ал╕в ╕ можуть постраждати наш╕ д╕ти!
Податки ╕ здоров’я та безпека укра╖нського споживача – несп╕вставн╕ реч╕!
Ми бачимо, що у св╕т╕ посилю╓ться тенденц╕я до протекц╕он╕зму. Кра╖ни захищають св╕й ринок як тарифними, так ╕ нетарифними заходами. Але у наш╕й кра╖н╕, яка вступила в СОТ на вкрай невиг╕дних умовах, та ще й ма╓ з багатьма партнерами угоди про в╕льну торг╕влю, роль митного
регулювання (захист ринку через встановлення ставок мита) н╕вельована. На в╕дм╕ну в╕д Трампа, який веде себе як слон в посудн╕й лавц╕ з укладеними США договорами про в╕льну торг╕влю, Укра╖на не може соб╕ такого дозволити. Я бачу перспективу ╕ нереал╕зований потенц╕ал (як для митниц╕, так ╕ для ╕нших держорган╕в) по захисту укра╖нського ринку саме у сфер╕ нетарифних заход╕в.
Б╕да нашого державного управл╕ння в тому, що державний контроль у багатьох сферах (на жаль, не виключаючи митну), перетворився в
профанац╕ю!
Н╕кого не ц╕кавить суть контролю, його ефективн╕сть, доц╕льн╕сть, сп╕врозм╕рн╕сть, як╕сть та результативн╕сть. Головне щоб пап╕рц╕ були - пап╕рц╕ з п╕дписом та печатками, та пап╕рц╕ з обличчями американських президент╕в. ╤ державний контроль у нас деградував у б╕знес ╕з видач╕ пап╕рц╕в та дозв╕льних штамп╕в.
Яскравий приклад – реакц╕я сум╕жних контролюючих служб на минулор╕чне запровадження «╓диного в╕кна». Мало кого з контролер╕в (сан╕тари, ветеринари, ф╕тосан╕тари, екологи)
ц╕кавить як╕сть та безпечн╕сть товару, що перев╕ря╓ться. ╥хн╕й «контроль» зводиться до простого проставлення штамп╕к╕в у накладних. Часто, проставлення штамп╕к╕в – це платна послуга. Коли почало працювати «в╕кно», ц╕ жевжики у багатьох митницях почали ╕тал╕йську забастовку – щоб до них знову п╕шли за штамп╕ками. Хочеш по закону через «в╕кно» – ну тод╕ будемо оглядати кожен тв╕й вантаж, перев╕ряти чи не заражен╕ палети вусачами роду Monochamus. В результат╕ чого декларанти зробили лог╕чний висновок – «в╕кно»
не працю╓, по старому краще! А для того, щоб воно працювало, контролююч╕ служби повинн╕ проводити виб╕рковий, але ефективний контроль, а не колядувати на штамп╕к.
Не треба н╕чого особливо вигадувати – ╓ м╕жнародн╕ угоди про сан╕тарн╕ та ф╕тосан╕тарн╕ заходи, ╓ законодавство ╢С, яке ми повинн╕ запровадити у cебе. На мою думку, по-перше сл╕д максимально скоротити
перел╕к товар╕в, що п╕длягають контролю. По багатьом товарам, сам╕ ж сум╕жники не розум╕ють, що вони мають перев╕ряти ╕ як╕ ризики шукати. По-друге, де можливо, запровадити виб╕рковий контроль з боку сум╕жних служб, спростити ╕ скоротити його тривал╕сть. Але те що лишилося – перев╕ряти по справжньому, а не ╕м╕тувати д╕яльн╕сть! Небезпечна ╕ неяк╕сна продукц╕я, так само як ╕ карантинна гидота, не повинна потрапити у кра╖ну взагал╕. Те саме стосу╓ться ╕ контролю нехарчово╖ продукц╕╖. Н╕бито ╕ все у нас ╓ –
законодавство на ╓вропейське схоже, секторальн╕ плани ╓, проф╕л╕ ризику… А чи працю╓ воно взагал╕, ╕ наск╕льки ефективно працю╓? У нас призупинення оформлення з м╕ркувань перев╕рки якост╕ в межах ринкового нагляду носять поодинокий характер, ╕ то перев╕ряють в основному виключно наявн╕сть пап╕рц╕в ╕ маркування товар╕в.
А ц╕ пап╕рц╕ в кращому випадку у наших орган╕в сертиф╕кац╕╖ (та ╕нших дозв╕льних орган╕в) у кращому випадку купують за грош╕ (без належно╖ перев╕рки якост╕ та безпечност╕ товару), або
часто взагал╕ цим питанням не переймаються, коли ╕мпортний товар пот╕м реал╕зу╓ться через ф╕ктивних ФОП╕в.
Для пор╕вняння, у тому ж ╢С протягом минулого року митницями разом з органами ринкового нагляду було проведено майже чотири тисяч╕ сп╕льних заход╕в, спрямованих на усунення з ринку ╢С та недопущення ввезення небезпечно╖ продукц╕╖. Коли почали вибухати батаре╖ у смартфонах в╕домого св╕тового виробника, митниця разом з ╕ншими органами на вухах стояли, щоб вилучити з ринку, вивезти або знищити, та не допустити подальшого ввезення цих товар╕в.
Як це працю╓ у них – якщо виявлено небезпечну продукц╕ю (за скаргами споживач╕в або в результат╕
перев╕рок держорган╕в), виробник або реал╕затор платять великий штраф ╕ за св╕й кошт прибирають продукц╕ю з ринка. ╤нформац╕я про небезпечний товар потрапля╓ у м╕жв╕домчу базу даних. Митниця якщо знаходить ╕мпортера, котрий вв╕з небезпечний товар – пот╕м ще довго перев╕рятиме його ╕нш╕ поставки з ус╕╓ю пролетарською ненавистю ╕ сл╕дку╓ щоб у подальшому так╕ товари не могли бути ввезен╕.
Зрозум╕ло, що першу скрипку у цьому процес╕ грають сум╕жники, а не митниця. Але саме митниця може найефективн╕ше
захистити ринок кра╖ни в╕д небезпечно╖ продукц╕╖ – банально не дозволити митне оформлення на п╕дстав╕ п╕дтверджено╖ ╕нформац╕╖ в╕д уповноважених державних орган╕в. Але якщо у нас ц╕ органи не д╕ють, розвален╕ ╕ корумпован╕ (як на жаль ╕ митниця), то контролю за безпечн╕стю продукц╕╖, що ввозиться в Укра╖ну, н╕коли ╕ не буде.
Держава в особ╕ уряду повинна усв╕домити це ╕ взяти безпеку сво╖х громадян за пр╕оритет. ╤ на р╕вн╕ уряду прийняти комплексне р╕шення, як закрити наш ринок в╕д неяк╕сного та
небезпечного товару. Заставити сво╖ ж держоргани працювати, а не ╕м╕тувати д╕яльн╕сть.
Я дуже хочу в╕рити, що наша нетарифка ╕з ╕м╕тац╕╖ та профанац╕╖ колись таки перетвориться у д╕йсно потужний ╕нструмент захисту укра╖нського ринку ╕ безпеки споживач╕в.
Хит недели ... ЮЖАНИНА: ЗАКОНОПРОЕКТ О РАСТАМОЖКЕ АВТО С ИНОСТРАННОЙ РЕГИСТРАЦИИ ГОТОВ
Об этом заявила председатель комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина, сообщает "5 канал".
"Законопроект готов и готов именно с той идеологией, которую проговаривали с активистами и без них. Я думаю, что общество также ожидает, какое решение может принять власть. Я пытаюсь сейчас собрать руководителей с исполнительной ветви власти и с законодательной для того, чтобы в последний раз проговорить концепцию законопроекта, который мы будем предлагать. Она отличается
от того, о чем мы говорили с участниками акции", - заявила Южанина.
По ее словам, одной из причин нежелание растаможивать автомобили в Украине является завышенная ввозная пошлина и НДС.
"Мне
кажется, что не в акцизном налоге горы кроются, не в нем вся причина, почему не хотят официально растаможивать эти автомобили, потому что еще есть уплата ввозной пошлины - 8,5 %, НДС – 20 % от стоимости автомобиля. Поэтому мы должны подойти взвешенно и на какой-то период времени принять такую шкалу акцизного налога, чтобы каждый гражданин захотел, смог привезти
подержанный автомобиль", - рассказала председатель парламентского комитета.
![http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/aMDODoc.FindHelpAdv?p_file="r80_885_3.gif](http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/aMDODoc.FindHelpAdv?p_file="/images/r80_885_3.gifhttp://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/aMDODoc.FindHelpAdv?p_file=")
http://uakey.com.ua/ua/setificate-one-office/text=3&page=1?lang=ukr#blocy
364" alt="r80_885_5.gif (33591 bytes)">
9304 bytes)">
