Количество просмотров: 20 (за период c 00:00 по 18:02 09/10/17), всего просмотров: 2872

Постанова вiд 21.05.2012 № 450 КМУ Питання, пов’язан╕ ╕з застосуванням митних декларац╕й Вступил в силу с 01.06.2012

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	7
	Закони Укра╖ни	1
	Листи ДМСУ	8
	Накази ДМСУ	3
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	3
	Статт╕	2
	ВСЕГО:	24

MDoffice

В ╢вропейському Союз╕ розглядають можлив╕сть укладання митного союзу з Укра╖ною, але поки вважають цю ╕дею шк╕дливою.

Про це говориться у в╕дпов╕д╕ представництва ╢С в Укра╖н╕ на запит "╢вропейсько╖ правди".

"Ми розгляда╓мо митний союз з Укра╖ною як довгостроковий вар╕ант, але це не робить його моб╕л╕зуючим чинником у короткостроков╕й перспектив╕. Перех╕д до митного союзу на даному етап╕ в╕двол╕катиме значн╕ зусилля, як╕ необх╕дн╕ для досягнення поглиблено╖ та всеосяжно╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕", - говориться у в╕дпов╕д╕.

"Сл╕д нагадати, що ми нещодавно уклали Угоду про асоц╕ац╕ю / поглиблену та всеосяжну зону в╕льно╖ торг╕вл╕ з Укра╖ною, яка все ще потребу╓ виконання велико╖ к╕лькост╕ завдань… Швидк╕сть реал╕зац╕╖ поглиблено╖ та всеосяжно╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕ залежить в╕д укра╖нсько╖ сторони, яка повинна на даний час зосередитись на цьому завданн╕, одночасно продовжуючи поглиблювати наш╕ торговельн╕ в╕дносини ╕ робити ╖х б╕льш ефективними та безперешкодними", - уточнюють у представництв╕.

Нагада╓мо, на початку вересня президент Петро Порошенко оголосив у Верховн╕й рад╕ шляхи подальшо╖ ╕нтеграц╕╖ з ╢вропейським Союзом. Одним ╕з ключових завдань президент назвав створення митного союзу з ╢С. Згодом президент оголосив, що оф╕ц╕йно направив цю пропозиц╕ю в ╢С.

Це означа╓, що кра╖ни, як╕ уклали митний союз, мають однаков╕ митн╕ ставки для вс╕х трет╕х держав та (теоретично) повн╕стю в╕дкривають сво╖ ринки одна одн╕й. Нараз╕ ╢С ма╓ митний союз лише з Туреччиною.

╢вропейська правда

   Мининфраструктуры разработало проект постановления Кабмина о Морском едином окне. Это будет информсистема, которая позволит упорядоченно собирать и анализировать данные о заходящих в украинские порты судах с доступом к ним органов доходов и сборов страны.

   Предусматривается, что единое окно позволит исполнительной власти лучше взаимодействовать в части осуществления санитарно-эпидемиологического, ветеринарно-санитарного, фитосанитарного, экологического, радиологического и других видов госконтроля.

   Морское единое окно внедрит Администрация морпортов Украины (АМПУ), а информсистемы электронного взаимодействия с ним - участники портового сообщества совместно или по отдельности. Под термином "портовое сообщество" понимается два или более субъекта хозяйствования, которые работают в морпорту; органы государственной власти, ответственные за различные виды контроля; агенты, экспедиторы и т.п. субъекты.

   В отношении контрольных процедур предполагается уточнить принцип молчаливого согласия - если орган власти в установленный срок не издал негативных предписаний, то контроль считается пройденным.

   "При осуществлении соответствующего вида контроля в пунктах пропуска для международного морского сообщения при условии отсутствия возражений со стороны госорганов, уполномоченных осуществлять соответствующие виды контроля в пунктах пропуска через госграницу, по истечении времени, установленного технологической схемой пропуска через госграницу лиц, транспортных средств и товаров, положительное решение о результатах осуществления контроля считается принятым", - так будет звучать норма в Типовой технологической схеме пропуска через госграницу лиц, авто-, водных, ж/д и воздушных транспортных средств и товаров, перемещаемых ими.

   Сейчас принцип молчаливого согласия в документе выписан более широко.

   В пояснительной записке к проекту постановления Кабмина говорится, что хотя Информсистема портового сообщества (ИСПС) и внедрена с 2013 года в портах под лозунгом "Единое окно - локальное решение", однако на практике ее функционирование не соответствует заявленным целям.

   Кроме того, ИСПС сейчас противоречит законодательству Украины, так как ведет эту систему частная компания, произвольно собирающая плату за доступ к ней.

   "Получив 100% монополию на этот вид услуг частная компания устанавливает самостоятельно тариф, который сейчас составляет 98,1 гривен с НДС за единицу измерения - контейнер. К настоящему времени обоснования почему оплата осуществляется за контейнер, а не за документ (поскольку для обработки подается именно документ), получить не удалось. Экспедиторы, которые не соглашаются - получают сообщение от поставщика услуг об отключении, после чего отключаются от доступа к ИСПС. Получить именно такую услугу у другого субъекта невозможно", - говорится в пояснительной записке.

   В МИУ приводят пример, что расходы транспортно-экспедиторских организаций только в Одесском морпорту на оплату доступа к ИСПС в период с 1 января 2017 года по 21 августа 2017 года составили 12,831 млн гривен с НДС.

   В целом, в министерстве констатируют, что "по состоянию на сегодня в Украине не реализован принцип "единого окна" при предоставлении услуг сферы морских портов Украины".



http://cfts.org.ua

      Уряд ухвалив Угоду про сп╕льний контроль на укра╖нсько-молдовському державному кордон╕. В╕дпов╕дне р╕шення було прийнято сьогодн╕, 4 жовтня, п╕д час зас╕дання Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни. Угода стосу╓ться прикордонних в╕домств Укра╖ни та Молдови ╕ передбача╓ сп╕льний контроль ос╕б, транспортних засоб╕в, товар╕в та предмет╕в у сп╕льних пунктах пропуску.

      Документ ухвалено задля розвитку транскордонного сп╕вроб╕тництва, добросус╕дських в╕дносин та вза╓морозум╕ння на сп╕льн╕й д╕лянц╕ кордону. А також з метою ефективно╖ протид╕╖ нелегальн╕й м╕грац╕╖ та протиправн╕й д╕яльност╕.

      Дана система дозволить покращити вза╓мод╕ю м╕ж прикордонними та митними службами Укра╖ни та Молдови, сприятиме зб╕льшенню товарообм╕ну м╕ж двома кра╖нами та спростить процедуру перетину кордону для громадян обох держав.

      Сп╕льний контроль зд╕йсню╓ться у пунктах пропуску «Крива-Мамалига», «Кельменц╕-Ларга», «Россошани-Бр╕чень», «Кучурган-Первомайськ», «Маяки-Паланка-Удобне», «Рен╕-Джюрджюлешть».

      Угода уклада╓ться строком на п’ять рок╕в ╕ автоматично продовжу╓ться, якщо жодна з╕ стор╕н не направить письмове пов╕домлення про нам╕р припинити ╖╖ д╕ю.

      Нагада╓мо, що у липн╕ на пункт╕ пропуску «Кучурган» вже розпочався сп╕льний контроль представник╕в прикордонних та митних в╕домств Укра╖ни та Республ╕ки Молдова.


Урядовий портал

   Нац╕ональний банк Укра╖ни продовжу╓ дерегуляц╕ю операц╕й на валютному ринку, прибираючи вимоги, як╕ втратили свою ефективн╕сть ╕ актуальн╕сть. Чергов╕ кроки цього разу торкнулися анал╕зу операц╕й юридичних та ф╕зичних ос╕б – кл╕╓нт╕в банк╕в з придбання та перерахування за кордон валюти. Нац╕ональний банк в╕дм╕ня╓ вимогу до банк╕в, що д╕яла з вересня 2014 року, надавати йому скан-коп╕╖ документ╕в, на п╕дстав╕ яких вони зд╕йснювали анал╕з ф╕нансових операц╕й сво╖х кл╕╓нт╕в.

   Зокрема, мова йде про скан-коп╕╖ таких документ╕в:
• виписок кл╕╓нт╕в та скан-коп╕й документ╕в, як╕ ╓ п╕дставою для зд╕йснення операц╕й, кр╕м р╕шення ем╕тента про виплату див╕денд╕в ╕ноземному ╕нвестору (використову╓ться для анал╕зу попиту);
• висновк╕в за кожним договором, анкет кл╕╓нт╕в та ╕нших документ╕в стосовно вжитих банком заход╕в п╕д час зд╕йснення анал╕зу ╕ перев╕рки ╕нформац╕╖ про ф╕нансов╕ операц╕╖ та ╖х учасник╕в.

   В╕дм╕на вимоги надавати скан-коп╕╖ документ╕в зв╕льнить значн╕ матер╕альн╕ та техн╕чн╕ ресурси банк╕вських установ та сприятиме ефективному, ризик-ор╕╓нтованому п╕дходу банк╕в до зд╕йснення анал╕зу ф╕нансових операц╕й кл╕╓нт╕в. Оск╕льки Нац╕ональний банк уповноважив банк╕вськ╕ установи самост╕йно виявляти ризиков╕ ф╕нансов╕ операц╕╖ кл╕╓нт╕в та надав банкам для цього в╕дпов╕дн╕ ╕нструменти, вони мають без втручання НБУ запоб╕гати ризиков╕й д╕яльност╕ та ефективно управляти ризиками.

   Зазначен╕ зм╕ни внесен╕ постановою Правл╕ння НБУ "Про внесення зм╕н до деяких нормативно-правових акт╕в Нац╕онального банку Укра╖ни" № 98 в╕д 03 жовтня 2017 року. Вона набира╓ чинност╕ з 05 жовтня 2017 року.

НБУ

Чи може СГ – резидент, який уклав зовн╕шньоеконом╕чний контракт на ╕мпорт товар╕в на умовах в╕дстрочки платеж╕в, заключити з ╕ншим СГ – резидентом догов╕р про переведення боргу?

    Загальнодоступний ╕нформац╕йно-дов╕дковий ресурс 114.02

Коротка:

    Укладення м╕ж двома резидентами договору про переведення боргу за зовн╕шньоеконом╕чним контрактом протир╕чить вимогам валютного законодавства.

Повна:

    Переведення боргу регулюються ст.ст. 520-524 Цив╕льного кодексу Укра╖ни в╕д 16 с╕чня 2003 року № 435-IV з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ЦКУ).

    Боржник у зобов’язанн╕ може бути зам╕нений ╕ншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо ╕нше не передбачено законом.

    Насл╕дками переведення боргу ╓ вибуття первинного боржника ╕з зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсяз╕ зм╕сту зобов’язання при зм╕н╕ суб’╓ктного його складу.

    Стосовно правом╕рност╕ проведення зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й, що зд╕йснюються за договорами переведення боргу, сл╕д враховувати, що розрахунки по ескпортно – ╕мпортних операц╕ях регулюються нормами ЦКУ, а також спец╕альним законодавством, до якого належать так╕ законодавч╕ акти, як Закон Укра╖ни в╕д 16 кв╕тня 1991 року № 959-XII "Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть", Закон Укра╖ни в╕д 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕" з╕ зм╕нами (дал╕ – Закон № 185), Декрет Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання ╕ валютного контролю" з╕ зм╕нами та доповненнями тощо.

    Закон № 185 регулю╓ не вс╕ експортно-╕мпортн╕ операц╕╖, а виключно експорт на умовах в╕дстрочки платежу ╕ ╕мпорт на умовах в╕дстрочки постачання.

    В╕дпов╕дно до ст. 2 Закону № 185 ╕мпортн╕ операц╕╖ резидент╕в, як╕ зд╕йснюються на умовах в╕дстрочення поставки, в раз╕, коли таке в╕дстрочення перевищу╓ 180 календарних дн╕в з моменту зд╕йснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукц╕╖ (роб╕т, послуг), що ╕мпорту╓ться, потребують висновку центрального органу виконавчо╖ влади що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ економ╕чного розвитку.

    В╕дпов╕дно до абзац╕в другого - четвертого п.п. 3.3 п. 3 ╤нструкц╕╖ про порядок зд╕йснення контролю за експортними, ╕мп'ртними операц╕ями, затверджено╖ постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 24 березня 1999 року № 136 та заре╓строваною в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 28 травня 1999 року за № 338/3631, банк зн╕ма╓ з контролю операц╕ю резидента в раз╕ ╕мпорту товару з увезенням його на територ╕ю Укра╖ни п╕сля:

    отримання ╕нформац╕╖ про цю операц╕ю в ре╓стр╕ митних декларац╕й (дал╕ – МД) (типу IM-40 "╤мпорт", IM-41 "Ре╕мпорт", IM-72 "Безмитна торг╕вля", IM-75 "В╕дмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукц╕╖ використову╓ться МД;

    пред’явлення резидентом документа (кр╕м МД), який використову╓ться для митного оформлення продукц╕╖, – якщо для митного оформлення продукц╕╖ не використову╓ться МД;

    пред’явлення резидентом акта, рахунку (╕нвойсу) або ╕ншого документа, який зг╕дно з умовами договору засв╕дчу╓ виконання нерезидентом роб╕т, надання послуг, передавання прав ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╕нших немайнових прав, призначених для продажу (оплатно╖ передач╕), - в ╕нших випадках.

    Враховуючи зазначене, у раз╕ укладення м╕ж двома резидентами договору про переведення боргу, до нового боржника перейде зобов’язання по оплат╕ ран╕ше ╕мпортованого товару, проте п╕сля проведення розрахунк╕в з нерезидентом у нового боржника будуть в╕дсутн╕ п╕дстави для завершення ╕мпортно╖ операц╕╖.

    Таким чином, укладення м╕ж двома резидентами договору про переведення боргу за зовн╕шньоеконом╕чним контрактом протир╕чить вимогам валютного законодавства.

З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/

В якому випадку зупиня╓ться нарахування пен╕ за порушення строк╕в розрахунк╕в у сфер╕ ЗЕД?

    Загальнодоступний ╕нформац╕йно-дов╕дковий ресурс 114.10

Коротка:

    Пеня за порушення строк╕в розрахунк╕в у сфер╕ ЗЕД не сплачу╓ться у раз╕:

    якщо резидент зверта╓ться до Експортно-кредитного агентства ╕з заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов’язань за експортним зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строк╕в;

    прийняття до розгляду судом, М╕жнародним комерц╕йним арб╕тражним судом чи Морською арб╕тражною ком╕с╕╓ю при Торгово-промислов╕й палат╕ Укра╖ни позовно╖ заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованост╕, яка виникла внасл╕док недотримання нерезидентом строк╕в, передбачених експортно-╕мпортними контрактами.

    У раз╕ прийняття судом р╕шення про задоволення позову пеня за порушення строк╕в у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ не сплачу╓ться з дати прийняття позову до розгляду судом.

Повна:

    В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 4 Закону Укра╖ни в╕д 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕" ╕з зм╕нами та доповненнями (дал╕ – Закон № 185) порушення резидентами, кр╕м суб’╓кт╕в господарювання, що зд╕йснюють д╕яльн╕сть на територ╕╖ проведення антитерористично╖ операц╕╖ на пер╕од ╖╖ проведення, строк╕в, передбачених ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185 або встановлених Нац╕ональним банком Укра╖ни (дал╕ – НБУ) в╕дпов╕дно до ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185, тягне за собою стягнення пен╕ за кожний день прострочення у розм╕р╕ 0,3 в╕дсотка суми неодержано╖ виручки (вартост╕ недопоставленого товару) в ╕ноземн╕й валют╕, перераховано╖ у грошову одиницю Укра╖ни за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержано╖ виручки (вартост╕ недопоставленого товару).

    Зг╕дно з частинами другою, третьою та п’ятою ст. 4 Закону № 185 строки, передбачен╕ ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185 або встановлен╕ НБУ в╕дпов╕дно до ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185, зупиняються ╕ пеня за ╖х порушення в цей пер╕од не сплачу╓ться у раз╕:

    якщо резидент зверта╓ться до Експортно-кредитного агентства ╕з заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов’язань за експортним зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строк╕в. У раз╕ якщо невиконання грошового зобов’язання нерезидентом не п╕дляга╓ врегулюванню Експортно-кредитним агентством в╕дпов╕дно до законодавства, переб╕г зазначених строк╕в поновлю╓ться ╕ пеня нарахову╓ться на загальних п╕дставах (у тому числ╕ пеня за пер╕од призупинення);

    прийняття до розгляду судом, М╕жнародним комерц╕йним арб╕тражним судом чи Морською арб╕тражною ком╕с╕╓ю при Торгово-промислов╕й палат╕ Укра╖ни позовно╖ заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованост╕, яка виникла внасл╕док недотримання нерезидентом строк╕в, передбачених експортно-╕мпортними контрактами.

    У раз╕ прийняття судом р╕шення про задоволення позову пеня за порушення строк╕в, передбачених ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185 або встановлених НБУ в╕дпов╕дно до ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185, не сплачу╓ться з дати прийняття позову до розгляду судом.

    У раз╕ прийняття судом р╕шення про в╕дмову в позов╕ повн╕стю або частково або припинення (закриття) провадження у справ╕ чи залишення позову без розгляду строки, передбачен╕ ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185 або встановлен╕ НБУ в╕дпов╕дно до ст.ст. 1 ╕ 2 Закону № 185, поновлюються ╕ пеня за ╖х порушення сплачу╓ться за кожний день прострочення, включаючи пер╕од, на який ц╕ строки було зупинено (частина четверта ст. 4 Закону № 185).

    Контролююч╕ органи вправ╕ за насл╕дками документальних перев╕рок безпосередньо стягувати з резидент╕в пеню, передбачену ст. 4 Закону № 185 (частина шоста ст. 4 Закону № 185).

З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/

- Где мы?
- К чёрту подробности! Кто мы?

После того как маленький Витя научился считать, папе пришлось делить пельмени поровну.