Щодо реалiзацii угод мiж ДФС Украiни, МСАТ та АсМАП Украiни про пiдвищення гарантii за книжкою МДП та iCarnet до 100 000 eвро та впровадження Ваучера TIR+ в Украiнi
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 12/12/2016
Вступившие в силу документы в понедельник 12 Декабря 2016 г.
Спец╕ал╕зований сем╕нар-трен╕нг з питань д╕яльност╕ у сфер╕ ╕нформатизац╕╖
м╕сто Ки╖в
ПЛАНУ╢МО ЗОВН╤ШНЬОЕКОНОМ╤ЧНУ Д╤ЯЛЬН╤СТЬ НА 2017 Р╤К
(╢дине в╕кно - перш╕ результати та майбутн╓; Перспективи розвитку зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та ╢С; Зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з Канадою, ╤зра╖лем, Туреччиною; М╕жнародн╕ конвенц╕╖ - участь Укра╖ни;
Програмно-техн╕чне забезпечення процесу митного оформлення та багато ╕ншого)
Дата проведення: 17 грудня 2016 року
Ре╓страц╕я: з 9:00 до 9:30. Початок: о 09:30 Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (об╕д) Зак╕нчення: 17-30
Сп╕кери:
пров╕дн╕ фах╕вц╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни;
спец╕ал╕сти ТОВ "НВО "Поверхность МД” (коментар╕, консультац╕╖ з питань ╕нформатизац╕╖).
ПРОГРАМА
сем╕нару:
╤. «Розвиток та вдосконалення митно╖ справи в Укра╖н╕».
- зм╕ни до законодавства Укра╖ни, зокрема до Митного кодексу; - подальший розвиток системи «╢дине в╕кно»; - плани щодо при╓днання Укра╖ни до м╕жнародних договор╕в та конвенц╕й. Конвенц╕я про сп╕льну транзитну процедуру; -
питання - в╕дпов╕д╕.
╤╤. «Перспективи з розвитку зон в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та ╕ншими кра╖нами»».
- розвиток зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та ╢С; - зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та Канадою, ╤зра╖лем, Туреччиною; - кра╖на походження. Особливост╕ визначення та п╕дтвердження; - питання -
в╕дпов╕д╕.
III-IV. «Програмно - техн╕чне забезпечення процесу митного оформлення та контролю».
- забезпечення та розвиток роботи ╢диного в╕кна; - перспективи розвитку електронного декларування. подання документ╕в в електронному вигляд╕; - контроль за транзитними перем╕щеннями, NCTS - ╓вропейська система контролю за транзитом; -
питання - в╕дпов╕д╕.
V. В╕дпов╕д╕ на запитання учасник╕в сем╕нару.
Кожному учаснику нада╓ться:
Сертиф╕кат про участь у навчально-практичному сем╕нар╕ MD Office;
Безкоштовна ре╓страц╕я ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми «MD Office» строком на один м╕сяць;
Безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕДwww.mdoffice.com.ua строком на один м╕сяць;
Блокнот, ручка.
Як╕сть сем╕нар╕в, як╕ проводяться ТОВ "НВО «Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД. Протягом 1998 - 2016 на сем╕нарах за участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 7800 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах(трен╕нгах) - понад 3200.
Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович
Варт╕сть участ╕ в сем╕нар╕: 1350 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД) або 1620 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");
У варт╕сть сем╕нару входить участь у
сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, майстер-клас роботи з програмним забезпеченням, матер╕али за тематикою сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н.
УВАГА! ЗМ╤НЕНО М╤СЦЕ ПРОВЕДЕННЯ СЕМ╤НАРУ!
М╕сце проведення : конференц-зал Центру профес╕йно╖ осв╕ти та конференц-послуг «Славутич», м. Ки╖в, пр. Перемоги, 67, станц╕я метро "Нивки”. (╥хати до станц╕╖ м. Нивки у першому вагон╕ по╖зда. Виходити вперед ╕ нал╕во. В╕д метро прох╕д по вулиц╕ Галаган╕вський, справа в╕д пожежно╖ частини. Вх╕д з вулиц╕ Галаган╕всько╖).
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за
телефонами: +38 -044-236-96-20, 236-96-21, 236-96-31, 236-96-39, 236-96-49 e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу
З повагою, Директор ТОВ "НВО "Поверхность МД" ФО П╕дпри╓мець
Щодо реал╕зац╕╖ угод м╕ж ДФС Укра╖ни, МСАТ та АсМАП Укра╖ни про п╕двищення гарант╕╖ за книжкою МДП та iCarnet до 100 000 ╓вро та впровадження Ваучера TIR+ в Укра╖н╕
Шановн╕ учасники Асоц╕ац╕╖!
Як в╕домо, на XVII М╕жнародн╕й конференц╕╖ «М╕жнародн╕ автомоб╕льн╕ перевезення – проблеми, шляхи ╖х вир╕шення та перспективи розвитку», яка в╕дбулась у Ки╓в╕ 20 жовтня 2016 року, п╕дписано трьохсторонн╕ Угоди м╕ж Державною ф╕скальною службою Укра╖ни, М╕жнародним Союзом Автомоб╕льного Транспорту та АсМАП Укра╖ни щодо п╕двищення гарант╕йного покриття в Укра╖н╕ за кожною книжкою МДП та iCarnet з 60 000 до 100 000 ╓вро.
Кр╕м того, на конференц╕╖ була п╕дписана трьохстороння Угода з питань вза╓мод╕╖ з впровадження в Укра╖н╕ Ваучера TIR+, що дозволить використовувати додаткову гарант╕ю у 100 000 ╓вро до кожно╖ книжки МДП за Ваучером. У даному випадку, гарант╕йне
покриття по кожн╕й книжц╕ МДП складатиме 200 000 ╓вро, що значно розширить можливост╕ для перев╕зник╕в та зробить систему МДП б╕льш привабливою та конкурентоспроможною. Зазначене р╕шення стало можливим завдяки
наполеглив╕й робот╕ фах╕вц╕в Асоц╕ац╕╖ в робочих та кер╕вних органах Конвенц╕╖ МДП, МСАТ та конструктивн╕й позиц╕╖ ДФС Укра╖ни.
На сьогодн╕ гарант╕йне покриття у 100 000 ╓вро по кожн╕й книжц╕ МДП вже д╕╓
в наступних кра╖нах: Азербайджан, Босн╕я ╕ Герцеговина, В╕рмен╕я, Киргизстан, Серб╕я та ╤ран.
Ваучери TIR+ вже використовуються в Казахстан╕ та Киргизстан╕, також плану╓ться впровадження Ваучер╕в в ╤ран╕.
17 листопада 2016 року ДФС Укра╖ни було п╕дписано Наказ № 949 щодо реал╕зац╕╖ зазначених угод, який встановлю╓ порядок та терм╕ни для забезпечення впровадження угод на територ╕╖ Укра╖ни. Зг╕дно з цим наказом, Угоди набирають чинност╕ з 12
грудня 2016 року (лист ДФС Укра╖ни в╕д 12.12.2016 р. № 39482/7/99-99-18-02-01-17).
Включаются ли в налоговый кредит суммы НДС по временной таможенной декларации
Если декларант не владеет точными сведениями о характеристиках товаров, необходимыми для заполнения таможенной декларации в обычном порядке, он может подать в орган доходов и сборов временную таможенную декларацию на такие товары при условии, что она содержит данные, достаточные для помещения товаров в заявленный таможенный режим, и под обязательство о представлении дополнительной декларации в срок не более 45 дней с даты оформления временной таможенной декларации (п. 1 ст. 260ТКУ).
В случае подачи временной таможенной декларации декларант или уполномоченное им лицо должны в течение сроков, определенных в соответствии с ТКУ, подать в контролирующий орган
дополнительную декларацию, которая содержит точные сведения о товарах, задекларированных по временной таможенной декларации, которые подавались бы в случае декларирования этих товаров по таможенной декларации, заполненной в обычном порядке (п. 1 ст. 261ТКУ).
Фискалы в письме от 07.12.2016 г. №
26465/6/99-95-42-01-15 подчеркивают, что нормами и положениями ТКУ временная таможенная декларация не признается как документ, представление которого завершает таможенное оформление выпуска товаров для свободного обращения на таможенной территории Украины.
Во время импорта товаров в Украину подтверждающим документом для формирования налогового кредита считается таможенная
декларация, оформленная согласно требованиям законодательства, которая подтверждает уплату НДС.
Поэтому во время импорта товаров в Украину формирование налогового кредита по НДС на основании временных таможенных деклараций не происходит, а осуществляется лишь при
условии наличия должным образом оформленной таможенной декларации.
ОСТАП СЕМЕРАК: «РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖЕКО╤НСПЕКЦ╤╥ В УКРА╥Н╤ В╤ДБУВАТИМЕТЬСЯ ЗА П╤ДТРИМКИ УРЯДУ США»
Укра╖на зац╕кавлена у залученн╕ до проведення реформування Державно╖ еколог╕чно╖ ╕нспекц╕╖ якомога б╕льшо╖ к╕лькост╕ експерт╕в високого р╕вня. Про це сказав М╕н╕стр еколог╕╖ та природних ресурс╕в Остап Семерак у рамках робочо╖ зустр╕ч╕ з представниками уряду США.
Презентуючи проект пол╕тично╖ частини Концепц╕╖ реформування Державно╖ еколог╕чно╖ ╕нспекц╕╖, Остап Семерак зазначив, що для Укра╖ни ╓ ц╕кавим та актуальним використання у цьому напрямку кращого
м╕жнародного досв╕ду.
«Л╕кв╕дац╕я Державно╖ еколог╕чно╖ ╕нспекц╕╖ та створення на як╕сно нових засадах Служби природоохоронного контролю – наш головний пр╕оритет. Ми прагнемо повн╕стю зм╕нити п╕дходи та ф╕лософ╕ю по в╕дношенню до навколишнього природного середовища та його збереження. У нов╕й природоохоронн╕й служб╕ ми хочемо бачити не лише кадрових еколог╕чних ╕нспектор╕в, але й громадських ╕нспектор╕в або так званих шериф╕в, яких обиратиме громада ╕ як╕ нестимуть в╕дпов╕дальн╕сть
саме перед тими, хто ╖х делегував. У цьому контекст╕ для нас ╓ ц╕кавим усп╕шний досв╕д у цьому напрямку таких кра╖н як США та Канада», - зазначив Остап Семерак.
Представники американсько╖ сторони високо оц╕нили проект реформування Державно╖ еколог╕чно╖ служби Укра╖ни та висловили готовн╕сть п╕дтримувати ╖╖ на р╕зних етапах реал╕зац╕╖.
«Для нас ╓ важливим залучення якомога ширшого кола авторитетних експерт╕в для усп╕шно╖ реал╕зац╕╖ реформ в природоохоронн╕й
сфер╕ Укра╖ни. Я пров╕в вже багато зустр╕чей з експертами з р╕зних кра╖н. Зокрема, консультувався з групою Бальцеровича щодо пулу експерт╕в, як╕ б могли допомогти з реформами в Укра╖н╕. Ми ма╓мо бути промоутерами цих реформ для того, щоб вони викликали п╕дтримку та зац╕кавлен╕сть у сусп╕льства», - зазначив Остап Семерак.
У ход╕ зустр╕ч╕ також в╕дбулося обговорення можливо╖ сп╕впрац╕ у рамках оф╕ц╕йно╖ Угоди м╕ж М╕н╕стерством еколог╕╖ та природних ресурс╕в Укра╖ни та Департаментом
юстиц╕╖ США.
Сторони не виключають, що Угода передбачатиме як консультац╕йну, так ╕ ф╕нансову складову.
У рамках Угоди також передбачено сп╕впрацю у робочих групах щодо запровадження IT-технолог╕й, як╕ дозволять створити прозорий ре╓стр бажаючих стати еко╕нспектором в нов╕й природоохоронн╕й служб╕, базу порушник╕в природоохоронного законодавства, а також систему публ╕чних даних онлайн мон╕торингу п╕дпри╓мств-забруднювач╕в. Кр╕м того, американська сторона
виявила готовн╕сть сприяти у п╕дготовц╕ кадр╕в для Служби природоохоронного контролю ╕ формуванню критер╕╖в в╕дбору для майбутн╕х сп╕вроб╕тник╕в.
Наостанок Остап Семерак зазначив, що для реал╕зац╕╖ реформ у природоохоронн╕й сфер╕ знадобиться певний пер╕од часу.
«Я виступаю за швидку реал╕зац╕ю реформ. Проте розум╕ю, що процес реал╕зац╕╖ реформ не може бути стр╕мким. В силу об’╓ктивних обставин на реформування Державно╖ еколог╕чно╖ служби знадобиться дещо
б╕льше одного року. Ми плану╓мо ╖╖ завершити у 2018 роц╕ », - сказав М╕н╕стр.
Представники Уряду США п╕дкреслили в╕дкрит╕сть процесу реформування Державно╖ еколог╕чно╖ ╕нспекц╕╖ та активн╕сть роботи М╕н╕стерства еколог╕╖ та природних ресурс╕в Укра╖ни у напрямку зм╕ни усталених п╕дход╕в до проблем охорони навколишнього середовища.
В╕д д╕ючо╖ системи видач╕ висновк╕в держсанеп╕декспертизи потр╕бно в╕дмовлятися, - Володимир Лапа
Система зд╕йснення державного контролю якост╕ продукц╕╖ в частин╕ видач╕ висновк╕в державно╖ сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чно╖ експертизи ╓ арха╖чною ╕ в б╕льшост╕ випадк╕в в╕д не╖ потр╕бно в╕дмовлятися. Про це заявив Голова Державно╖ служби Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в Володимир Лапа в ╕нтерв'ю Аграрному ╕нформац╕йному агентству Agravery.
«Оск╕льки ми успадкували функц╕╖ сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чно╖ служби, то мене диву╓ система висновк╕в СЕС.
Наприклад, висновки на hi-tech продукц╕ю д╕ють 5 рок╕в. Зрозум╕ло, що та продукц╕я, яка ╓ предметом висновку зараз, ╕ та, яка вийде на ринок через 5 рок╕в, ― дв╕ принципово р╕зних одиниц╕. В╕д таких речей потр╕бно в╕дмовлятися, адже це профанац╕я, яка обтяжу╓ роботу як б╕знесу, так ╕ нашу», - зауважив Володимир Лапа.
За його словами, залишити потр╕бно лише висновки для високоризикованих вид╕в продукц╕╖: «Для пестицид╕в, агрох╕м╕кат╕в токсиколог╕чна експертиза була, ╓ ╕ буде. Для продукц╕╖
«середнього ризику» достатньо декларац╕╖ виробника, до яко╖ додано протокол випробовування одн╕╓ю ╕з державних ╕нституц╕й. А щодо низько ризиков╕й продукц╕╖ висновки взагал╕ не потр╕бн╕».
Голова Держпродспоживслужби зазначив, що у Верховн╕й Рад╕ заре╓стровано чотири депутатськ╕ законопроекти, як╕ значною м╕рою регулюють ц╕ вза╓мов╕дносини: - Два проекти Закону про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо оптим╕зац╕╖ системи державного управл╕ння у сфер╕ с╕льського господарства №4922 (подав народний депутат Олександр Бакуменко) та альтернативний 4922-1 (автор народний депутат Павло Дзюблик); - Два проект Закону «Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни в частин╕ оптим╕зац╕╖ системи центральних орган╕в виконавчо╖ влади у сфер╕ сан╕тарного та еп╕дем╕чного
благополуччя населення» № 5134 (основний, автор народний депутат Олекс╕й Кириченко) ╕ альтернативний за №5134-1 (╕н╕ц╕аторами виступили народн╕ депутати Олег Мус╕й ╕ Ольга Богомолець).
«Переконаний, що у раз╕ прийняття того чи ╕ншого законопроекту в першому читанн╕, парламентар╕ у рамках
процедури внесення правок неодм╕нно п╕дн╕матимуть питання доц╕льност╕ видач╕ висновк╕в держсанеп╕декспертизи. ╤ ц╕лком ймов╕рно, що результатом таких депутатських дискус╕й стане запровадження значно спрощено╖ системи зд╕йснення державного контролю якост╕ продукц╕╖ ╕ в╕дм╕ни б╕льшост╕ висновк╕в держсанеп╕декспертизи», - додав Голова Держпродспоживслужби.
Ф╕тосан╕тарн╕ ╕нспектори обговорили питання оптим╕зац╕╖ роботи в «╓диному в╕кн╕»
7 грудня 2016 року в Ки╓в╕, в Управл╕нн╕ ф╕тосан╕тарно╖ безпеки в╕дбувся сем╕нар щодо оптим╕зац╕╖ роботи в ╕нформац╕йн╕й систем╕ за принципом «╓диного в╕кна» при зд╕йснен╕ ф╕тосан╕тарного контролю об’╓кт╕в регулювання. Сем╕нар проводився п╕д головуванням заступника директора Департаменту ф╕тосан╕тарно╖ безпеки, контролю в сфер╕ нас╕нництва та розсадництва – начальника управл╕ння ф╕тосан╕тарно╖ безпеки – Головного державного ф╕тосан╕тарного ╕нспектора Укра╖ни – Челомб╕тка Андр╕я
Федоровича.
У сем╕нар╕ взяли участь спец╕ал╕сти управл╕ння ф╕тосан╕тарно╖ безпеки Держпродспоживслужби, а також представники управл╕нь ф╕тосан╕тарно╖ безпеки, головних управл╕нь Держпродспоживслужби в областях.
Також на сем╕нар були запрошен╕ ╕ взяли в ньому участь представники Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни: начальник управл╕ння заход╕в нетарифного регулювання ЗЕД Департаменту орган╕зац╕╖ митного контролю - Муромцев Леон╕д Миколайович та заступник директора департаменту – начальник управл╕ння проектування та розробки ╕нформац╕йних систем Департаменту розвитку ╤Т ДФС Укра╖ни - ╤вашкович Олександр Михайлович.
Сем╕нар розпочав свою роботу з╕ вступного слова Челомб╕тка Андр╕я Федоровича, п╕сля якого в╕дбулися допов╕д╕ ╕нших спец╕ал╕ст╕в, а також обговорення актуальних питань роботи
управл╕нь ф╕тосан╕тарно╖ безпеки. Головн╕ теми допов╕дей так╕:
- «Зд╕йснення ф╕тосан╕тарного контролю об’╓кт╕в регулювання при ╕мпорт╕ та оформлення документ╕в в ╕нформац╕йн╕й систем╕ за принципом «╓диного в╕кна». Проблемн╕ питання, як╕ виникають при зд╕йсненн╕ ф╕тосан╕тарного контролю за принципом «╓диного в╕кна» (начальник в╕дд╕лу ф╕тосан╕тарних заход╕в на митному кордон╕ Укра╖ни Мельник Любов Борис╕вна).
- «Зд╕йснення ф╕тосан╕тарного контролю об’╓кт╕в
регулювання при експорт╕» (начальник в╕дд╕лу карантину рослин Чайковський Вадим Миколайович).
- «Внесення зм╕н в програмне забезпечення 1.С «Управл╕ння карантинною ╕нспекц╕╓ю» у в╕дпов╕дност╕ до постанови КМУ в╕д 16 листопада 2016 року № 829 «Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 12 травня 2007 р.№ 705 та визнання такими, що втратили чинн╕сть, деяких постанов КМУ» (зав╕дувач в╕дд╕лу ╕нформац╕йних технолог╕й Тузов Олег
Григорович).
Представники Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни заслухали проблемн╕ питання, як╕ виникають при оформлен╕ вантаж╕в з об’╓ктами регулювання в ╕нформац╕йн╕й систем╕ за принципом «╓диного в╕кна», та надали практичн╕ поради для ╖х вир╕шення.
Муромцев Л.М. та ╤вашкович О. М. зазначили, що вони готов╕ ╕ надал╕ сп╕впрацювати з Держпродспоживслужбою ╕ приймати в╕д не╖ пропозиц╕╖ щодо оптим╕зац╕╖ в ╕нформац╕йно╖ системи за принципом «╓диного
в╕кна».
Учасники в╕дзначили, що з початку роботи ╕нформац╕йно╖ системи «╓дине в╕кно» з 01.08.2016 року при зд╕йсненн╕ ф╕тосан╕тарного контролю державними ф╕тосан╕тарними ╕нспекторами, Управл╕нням ф╕тосан╕тарно╖ безпеки Держпродспоживслужби пост╕йно ведеться робота ╕з спец╕ал╕стами Державною ф╕скальною службою стосовно вир╕шення питань щодо удосконалення ц╕╓╖ системи.
Управл╕ння ф╕тосан╕тарно╖ безпеки в областях також надають сво╖ пропозиц╕╖ щодо цього
питання. Так, в╕д Ки╖всько╖, Льв╕всько╖, Херсонсько╖, Черн╕вецько╖ та Черн╕г╕всько╖ областей отриман╕ конструктивн╕ пропозиц╕╖.
На сьогодн╕шн╕й день Державною ф╕скальною службою пропозиц╕╖ та зауваження Держпродспожисвлужби були врахован╕, тому частково ╕нформац╕йна система була удосконалена, зокрема:
- у форму пошуку справ додано поле «Номер справи», що да╓ можлив╕сть пошуку справи по ╖╖ номеру;
- у форму пошуку справ додано ф╕льтр
«╤мпорт/Експорт»;
- виправлено календар╕ вибору дат у формах пошуку справ ╕ користувач╕в. Тепер ╖ робота коректна в браузер╕ Internet Explorer на операц╕йн╕й систем╕ WindowsXP;
- до справи у раз╕ згоди суб’╓кта господарювання дода╓ться ВМД.
У друг╕й частин╕ роботи сем╕нару представники
управл╕нь ф╕тосан╕тарно╖ безпеки територ╕альних орган╕в Держпродспоживслужби розпов╕ли про проблемн╕ питання, як╕ виникають у спец╕ал╕ст╕в на м╕сцях п╕д час роботи в ╕нформац╕йн╕й систем╕ та шляхи ╖х вир╕шення. Зокрема, були заслухан╕ пояснення спец╕ал╕ст╕в щодо причин, за якими в╕дбувалося автоматичне закриття справ.
На завершення, присутн╕ обговорили питання, що висв╕тлювались на сем╕нар╕ та визначили вектор, за яким дал╕ потр╕бно працювати з метою удосконалення роботи держаних
ф╕тосан╕тарних ╕нспектор╕в в ╕нформац╕йн╕й систем╕ «╓дине в╕кно».
Так, було зазначено, що управл╕нням ф╕тосан╕тарно╖ безпеки територ╕альних орган╕в Держпродспоживслужби необх╕дно сформулювати та надати сво╖ пропозиц╕╖ щодо оформлення зв╕тност╕ за результати роботи в ╕нформац╕йн╕й систем╕ «╓дине в╕кно». П╕сля чого, управл╕ння ф╕тосан╕тарно╖ безпеки Держпродспоживслужби, для покращення роботи, сформу╓ ╓диний перел╕к форми зв╕тност╕ ╕ передасть до Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни
для врахування ╕ формування такого зв╕ту.
Ус╕ учасники сем╕нару в╕дзначили важлив╕сть та необх╕дн╕сть проведення заход╕в такого р╕вня в майбутньому. Це стане в нагод╕ для налагодження комун╕кац╕й м╕ж спец╕ал╕стами Держпродспоживслужби та сум╕жних служб, що сприятиме ефективному проведенню ф╕тосан╕тарного контролю при ╕мпортно-експортних операц╕ях, у тому числ╕ ╕ в ╕нформац╕йн╕й систем╕ за принципом «╓диного в╕кна».
Мирослав Продан: ДФС розрахову╓ на запровадження сп╕льного контролю ще у 8 пунктах пропуску
Протягом 2016 року в╕дбувалися динам╕чн╕ процеси реформування митних орган╕в Укра╖ни. Мета цих процес╕в полягала в сприянн╕ торг╕вл╕ шляхом спрощення митних процедур, у створенн╕ сучасних митних орган╕в та забезпеченн╕ економ╕чно╖ безпеки Укра╖ни.
Про це пов╕домив в. о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан п╕д час зас╕дання Проектно╖ групи Укра╖на - ╢С щодо ╕мплементац╕╖ Рамково╖ стратег╕╖ митного сп╕вроб╕тництва Укра╖на - ╢С.
За його словами, у 2016 роц╕ завдяки зусиллям по спрощенню та прискоренню митних процедур досягнут╕ хорош╕ результати: 96% декларац╕й пода╓ться в електронному вигляд╕; майже 90% товар╕в, як╕ ╕мпортуються в Укра╖ну,
оформлено за 1 методом; декларац╕╖ в режим╕ експорту оформлюються протягом 1 години, в режим╕ ╕мпорту – 2 годин 15 хв. Кр╕м того, з 1 с╕чня 2016 року видано 48 тисяч сертиф╕кат╕в EUR.1
«Також у серпн╕ цього року була створена М╕жрег╕ональна митниця, завдання яко╖ поляга╓ у координац╕╖ д╕яльност╕ митних орган╕в в Укра╖н╕ на випадок надзвичайних
ситуац╕й та боротьб╕ з контрабандою та можливими корупц╕йними проявами», - додав Мирослав Продан.
В╕н зауважив, що для ДФС надзвичайно важливими ╓ розвиток ╕ удосконалення сп╕впрац╕ з митними адм╕н╕страц╕ями сус╕дн╕х держав та введення нових форм вза╓мод╕╖, спрямованих на спрощення митних процедур та прискорення митних формальностей. Одн╕╓ю з таких форм ╓ сп╕льний прикордонний та митний контроль.
«В даний час сп╕льний контроль зд╕йсню╓ться у 8 пунктах
пропуску, розташованих на укра╖нсько-польськ╕й та укра╖нсько-молдовськ╕й д╕лянках державного кордону. Ми розрахову╓мо на запровадження сп╕льного контролю ще у 8 пунктах пропуску на кордон╕ з Польщею, Румун╕╓ю та Словаччиною. Нараз╕ в╕дбуваються в╕дпов╕дн╕ переговори з нашими партнерами з цих кра╖н, вживаються заходи щодо створення та розвитку в╕дпов╕дно╖ ╕нфраструктури в пунктах пропуску», - зазначив Мирослав Продан.
На теренах Фейсбуку потроху вщуха╓ хвиля зради, викликана пов╕домленням про можлив╕сть запровадження оподаткування ПДВ для м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправлень фактурною варт╕стю б╕льше 22 ╓вро.
╤дею вперше висловила лоб╕стська орган╕зац╕я АП╤ТУ, що об’╓дну╓ найб╕льших ╕мпортер╕в електрон╕ки. Роман Михайлович п╕шов «л╓доколом», висловивши одобрямс ц╕й ╕де╖. Чим тут же викликав вогонь на себе ╕ п╕дняв хвилю ненавист╕ до ДФС,
яка ╕ до того особливою народною любов’ю не користувалася.
«Контрабас» на пошт╕ д╕йсно ╓ ╕ у досить великих к╕лькостях (флеш-накопичувач╕, смартфони, годинники тощо). Але пояснити велику к╕льк╕сть «с╕ро╖» та «чорно╖» техн╕ки на внутр╕шньому ринку лише поштою... Та не т╕льки техн╕ки! На зах╕дному кордон╕ пре поток контрабандних бус╕к╕в з «п╕джаками» п╕д видом некомерц╕йного ╕мпорту ф╕зичними особами в межах 500 ╓вро/50 кг. Кр╕м незаконного перет╕кання неторгового
об╕гу в торговий, ╖де зелений горошок ц╕лими фурами ╕ контейнерами. Всередин╕ товарооб╕г теж в т╕н╕. Так, на пошт╕ ╓ схематоз ╕ ╓ контрабандна д╕рка. Але ╖╖ д╕аметр явно менш н╕ж у перерахованих вище. Тож ╕ братися за пошту як на мене сл╕д лише тод╕, коли врегульовано б╕льш масштабн╕ проблеми....
Згада╓мо Грибо╓дова – «А судьи кто?». У даному випадку, ╕н╕ц╕атором запровадження ПДВ на посилки варт╕стю б╕льше 22 ╓вро стала лоб╕стська орган╕зац╕я АП╤ТУ (Асоц╕ац╕я п╕дпри╓мств ╤Т сфери). До того АП╤ТУ у рамках конкурентно╖ боротьби методично промивала мозок ДФС, вимагаючи, щоб н╕хто не возив товар за митною варт╕стю нижче, н╕ж у них (буц╕мто це неможливо, бо вони ╓дин╕ оф╕ц╕йн╕ ╕мпортери - дистриб’ютори).
Б╕знес перейма╓ться перш за все за св╕й гаманець, це зрозум╕ло ╕ лог╕чно. Ц╕
ж доброд╕╖ з АП╤ТУ кричать, що вони б╕л╕ ╕ пухнаст╕, а у кого митна варт╕сть нижче ╖х то жул╕ки. А чи так це? Не звинувачую н╕кого особисто, але не раз бачив ситуац╕ю, коли при ╕мпорт╕ товар╕в в╕д пов’язаних ос╕б фактурна варт╕сть завищувалася! Прибуток залишався за кордоном у повязаного нерезидента на К╕пр╕ або Швейцар╕╖, а укра╖нський ╕мпортер показував нульвий прибуток а то ╕ взагал╕ збитки. Що з того, що в Укра╖н╕ з високо╖ фактурно╖ вартост╕ платиться ПДВ (який в╕дшкодову╓ться)? Зате можна зменшити соб╕ оподатковуваний прибуток - це значно виг╕дн╕ше!
Контроль внутр╕шнього оподаткування - це звичайно не мо╓ собаче д╕ло – я митник. Але мо╖х податкових колег питання можливого завищення фактурно╖ вартост╕ при ╕мпорт╕ чомусь як правило не дуже
турбують...
Велик╕ ╕мпортери – монопол╕сти (у тому числ╕ транснац╕ональн╕) мають можлив╕сть ухилятися в╕д податк╕в шляхом ман╕пуляц╕й ╕з трансфертним ц╕ноутворенням. ╤нш╕ недобросов╕сн╕ д╕лки натом╕сть мають можлив╕сть реал╕зовувати товар з ухиленням в╕д податк╕в через п╕дставних ФОП╕в – «спрощенц╕в». ╤нод╕ обидв╕ схеми по╓днуються : коли великий ╕мпортер-монопол╕ст перепрода╓ товар, який документально реал╕зу╓ться ФОПом через ту ж «Розетку». В результат╕ на багато
споживчих ╕мпортних товар╕в ма╓мо парадоксальну ситуац╕ю: у б╕дн╕й Укра╖н╕ в магазин╕ або на ринку товар варту╓ в╕дчутно дорожче, н╕ж на Амазон╕ у багатих США ( ╕ це з урахуванням ав╕адоставки!) Як гада╓те, чому так?!
Перед тим, як запроваджувати адм╕н╕стративн╕ обмеження (як╕ поряд ╕з справжн╕ми шахраями зачеплять ╕ перес╕чних покупц╕в ╕ноземних ╕нтернет-магазин╕в) – треба думати головою про насл╕дки сво╖х сл╕в, заяв та д╕й. Чи потягне митниця контролювати та
оподатковувати посилки? Адже к╕льк╕сть оподатковуваних в╕дправлень зросте на порядок. Як це вплине на крим╕нолог╕чну ситуац╕ю – наприклад кита╓ць тоб╕ «Gift. Value 21 EUR» намалю╓ на будь-що. Чи не замаха╓шся вс╕ «Г╕фти» (англ. – подарунок) на митниц╕ трусити? Наск╕льки зниження л╕м╕т╕в вплине на варт╕сть «вир╕шення питань» та на корупц╕ю? Ск╕льки держав╕ буде коштувати варт╕сть адм╕н╕стрування безл╕ч╕ др╕бних сум ПДВ? Я вже не кажу про необх╕дн╕сть як╕сного PR супроводження будь-якого не популярного
нововведення.
В╕д скандалу, що в╕дбувся, Нас╕ров у план╕ репутац╕╖ особливо н╕чого не втратив – вона ╕ так нижче пл╕нтуса. Х╕ба що трошки б╕льш перес╕чних укра╖нц╕в стали ще б╕льше ненавид╕ти нас╕р╕вську морду, яка ось-ось лусне. А от велик╕ ╕мпортери – лоб╕сти ╕з АП╤ТУ п╕дставили сам╕ себе. Бо зараз вони позиц╕онуються у ЗМ╤ та соцмережах, як зрадники, як╕ вир╕шили зазирнути у кишеню зубож╕лому населенню в гонитв╕ за
прибутками.
На мо╓ глибоке переконання, ╕з шахраями (чи то у бусах на зах╕дному кордон╕, чи то на пошт╕) неможливо боротися виключно адм╕н╕стративними методами. Заборони ╕ обмеження будуть сумл╕нно виконувати саме сумл╕нн╕ громадяни. Тихенько або вголос матюкаючись. А шахрай просто повезе зелений горошок зам╕сть п╕джак╕в-п╕дсадок. Це буде дорожче ╕ ризикован╕ше, але д╕лок ц╕ витрати включить у ц╕ну товар╕в ╕ крайн╕ми залишимося ми –
споживач╕...
Н╕, не це потр╕бно!!! Шахраям просто треба швидко, сильно ╕ боляче давати по рукам – без шанс╕в на «пор╕шать»! Нав╕ть якщо пощастило завести зелений горошок, при торг╕вл╕ всередин╕ кра╖ни без документування та сплати податк╕в в особливо великому розм╕р╕ – шахрай ма╓ с╕дати в тюрму, без вар╕ант╕в! Т╕льки загроза реального ╕ нев╕дворотного покарання ╓ над╕йним запоб╕жником для протиправно╖ д╕яльност╕. Адм╕н╕стративн╕ обмеження (у т.ч. варт╕сн╕ л╕м╕ти без
податкового ввезення) можливо ╕ корисно, але вторинне.
То що ж ми ма╓мо у п╕дсумку? Фейсбук сп╕льнота з в╕дчуттям виконаного обов’язку п╕шла займатися дозв╕ллям в передчутт╕ вих╕дних. Майже не лиша╓ться сумн╕в╕в, що у раз╕ спроби зниження варт╕сного л╕м╕ту безмитного ввезення товар╕в автотранспортом ФБ оч╕ку╓ майже тако╖ само╖ еп╕чност╕ срач. Так само не маю я сумн╕в╕в, що коли вчергове – так само незграбно – наш╕ керманич╕ спробують наступити на хвоста
«спрощенцям» п╕д соусом боротьби ╕з внутр╕шн╕м офшором та протид╕╓ю легал╕зац╕╖ контрабандних товар╕в на внутр╕шньому ринку через ФОП╕в – станеться те саме. Крикуни (як Фейсбучн╕, так ╕ офлайнов╕) будуть качати зраду ╕ кликати на Трет╕й податковий майдан, спец╕ально навчен╕ громадськ╕ д╕яч╕ праведно обурюватися в╕д ╕мен╕ п╕дпри╓мц╕в, пол╕тикани п╕аритися. Врешт╕-решт все зак╕нчиться пшиком. Так само як з поштовими 22 ╓вро.
Фейсбук знову оголосить перемогу п╕сля
зради. Попул╕сти будуть задоволен╕. А Нас╕ров та його клеврети можуть продовжувати вдавати, що не бачать бус╕к╕в, фур ╕ вагон╕в, як╕ шурують через кордон з приховуванням в╕д митного контролю. А на закиди громадськост╕ у потуранн╕/ кришуванн╕ контрабанди у ц╕╓╖ брат╕╖ ╓ зал╕зна в╕дмазка: «Хлопц╕, та ми робимо - а сусп╕льство не сприйма╓, саботу╓, зраду кача╓? Ви що не пам’ята╓те ╕стор╕ю з 22 ╓вро на пошт╕?»