Количество просмотров: 44 (за период c 00:00 по 18:04 30/08/16), всего просмотров: 1667

Постанова вiд 25.05.2016 № 364 КМУ Деяк╕ питання реал╕зац╕╖ принципу "╓диного в╕кна" п╕д час зд╕йснення митного, сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чного, ветеринарно-сан╕тарного, ф╕тосан╕тарного, еколог╕чного, рад╕олог╕чного та ╕нших вид╕в державного контролю Вступил в силу с 01.08.2016

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
1. Классификатор "Преференции по НДС"
	№ 27657/7/99-99-19-01-01-17 от 15.08.2016 ДФСУ "Про надання ╕нформац╕╖ [щодо коду преференц╕╖ 173]"
2. Классификатор "Преференции по акцизу"
	№ 27657/7/99-99-19-01-01-17 от 15.08.2016 ДФСУ "Про надання ╕нформац╕╖ [щодо коду преференц╕╖ 173]"
3. Классификатор "Преференции по пошлине (импорт)"
	№ 27657/7/99-99-19-01-01-17 от 15.08.2016 ДФСУ "Про надання ╕нформац╕╖ [щодо коду преференц╕╖ 173]"
Информация
4. Санкции
	Приказ № 1363 от 17.08.2016 О введении санкций с 17.08.2016
	Приказ № 1364 от 17.08.2016 О введении санкций с 17.08.2016
	Приказ № 1370 от 17.08.2016 О введении санкций с 26.09.2016
	Приказ № 1386 от 22.08.2016 Об отмене санкций с 22.08.2016
	Приказ № 1387 от 22.08.2016 Об отмене санкций с 22.08.2016
	Приказ № 1389 от 22.08.2016 Об отмене санкций с 22.08.2016
	Приказ № 1390 от 22.08.2016 Об отмене санкций с 22.08.2016
	Приказ № 1391 от 22.08.2016 Об отмене санкций с 22.08.2016
	Приказ № 1382 от 19.08.2016 Об отмене санкций с 19.08.2016
	Приказ № 1362 от 17.08.2016 Об отмене санкций с 17.08.2016
	Приказ № 1363 от 17.08.2016 Об отмене санкций с 17.08.2016
	Приказ № 1364 от 17.08.2016 Об отмене санкций с 17.08.2016
	Приказ № 1367 от 17.08.2016 Об отмене санкций с 17.08.2016
	Приказ № 1368 от 17.08.2016 Об отмене санкций с 17.08.2016
	Приказ № 1353 от 16.08.2016 Об отмене санкций с 16.08.2016
	Приказ № 1354 от 16.08.2016 Об отмене санкций с 16.08.2016
	Приказ № 1355 от 16.08.2016 Об отмене санкций с 16.08.2016
	Приказ № 1312 от 09.08.2016 Об отмене санкций с 09.08.2016
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	12
	Документ МЗЕЗ	1
	Документ по сертиф╕кац╕╖	1
	Листи ДМСУ	7
	М╕журядова угода	1
	Накази ДМСУ	1
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	16
	Статт╕	2
	ВСЕГО:	41

MDoffice

http://www.loda.gov.ua/karta_kordon/index.php

http://www.loda.gov.ua

На Урядовому портал╕ оприлюднено зм╕ни до Порядку державно╖ ре╓страц╕╖ (перере╓страц╕╖) л╕карських засоб╕в (дал╕ — Порядок), затвердженого постановою КМУ в╕д 26 травня 2005 р. № 376.

Нагада╓мо, в╕дпов╕дну постанову № 558 Уряд прийняв ще 8 серпня. Вона набуде чинност╕ п╕сля опубл╕кування в оф╕ц╕йному друкованому виданн╕.

Положення Порядку приведено у в╕дпов╕дн╕сть ╕з Законом Укра╖ни в╕д 31 травня 2016 р. № 1396-VIII «Про внесення зм╕н до статт╕ 9 Закону Укра╖ни «Про л╕карськ╕ засоби» щодо спрощення державно╖ ре╓страц╕╖ л╕карських засоб╕в».

Зокрема, спрощено процедуру ре╓страц╕╖ в Укра╖н╕ л╕карських засоб╕в, заре╓строваних компетентними органами кра╖н ╕з суворою регуляторною системою (Швейцар╕я, Япон╕я, Австрал╕я, Канада, США). Також спрощена процедура д╕ятиме для препарат╕в, заре╓строваних ╢вропейською аген­ц╕╓ю з л╕карських засоб╕в (European Medicines Agency) за централ╕зованою процедурою.

Терм╕н прийняття МОЗ Укра╖ни р╕шення про державну ре╓страц╕ю цих препарат╕в скорочено до 7 робочих дн╕в (зам╕сть м╕сячного терм╕ну), а строк розгляду матер╕ал╕в на так╕ л╕карськ╕ засоби — до 10 робочих дн╕в. При цьому п╕д час розгляду ре╓страц╕йних матер╕ал╕в експертиза матер╕ал╕в ре╓страц╕йного дось╓, поданого регуляторному органу, який заре╓стрував цей л╕карський зас╕б, не проводиться.

Державна ре╓страц╕я в╕дпов╕дних препарат╕в зд╕йснюватиметься на п╕дстав╕ заяви та висновку ДП «Державний експертний центр МОЗ Укра╖ни» (ДЕЦ), складеного за результатами проведення розгляду доданих до заяви матер╕ал╕в. ╤нформац╕я про подан╕ заяви на державну ре╓страц╕ю, стан розгляду документ╕в та прийняття за його результатами р╕шення безоплатно оприлюднюватиметься на сайт╕ ДЕЦ.

До Державного ре╓стру л╕карських засоб╕в Укра╖ни вноситимуться ╕нформац╕я щодо можливост╕ рекламування л╕карського засобу, а також дан╕ про попередню ре╓страц╕ю, перере╓страц╕ю чи скасування ре╓страц╕╖ л╕карського засобу та про ре╓страц╕ю л╕карського засобу в США, Швейцар╕╖, Япон╕╖, Австрал╕╖, Канад╕, а також державах — членах ╢С, якщо такий препарат пройшов державну ре╓страц╕ю як л╕карський зас╕б, який заре╓стрований компетентним органом зазначених кра╖н для застосування на територ╕╖ таких кра╖н чи держав — член╕в ╢С, у тому числ╕ назва кра╖ни ре╓страц╕╖ ╕ органу ре╓страц╕╖ та дата ре╓страц╕╖.

Госинспекция по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей заявила, что в ряде хозяйств по всей Украине были обнаружены вредители и заболевания, которые не позволяют экспортировать урожай в Китай. Об этом сообщает пресс-служба ведомства.

По состоянию на 25 августа при обследованиях посевов на выполнение протоколов фитосанитарных и инспекционных требований относительно экспорта ячменя, сои, кукурузы из Украины в Китай выявлен вирус мозаики пшеницы, ячменя и люцерны. А также вредители: червь нематода и кукурузная бабочка.

Заболевания и вредители были обнаружены на отдельных посевах в Кировоградской, Ивано-Франковской, Тернопольской, Николаевской, житомирской, Ровненской, Черниговской, Донецкой и ЛЬвовской областях.

Хозяйствам, на полях которых были обнаружены вредные организмы, сообщили о результатах проверок и экспертиз. Им было отказано в будущем экспорте зерна с зараженных площадей.

Напомним, что на торгах в Чикаго пшеница подешевела до рекордного минимума за последние 10 лет. Стоимость бушеля мягкой краснозерной озимой пшеницы снизилась до $4 . При этом стоимость сентябрьских фьючерсов еще меньше - $3,9425 за бушель или $144,85 за тонну. С начала 2016 года цены на пшеницу упали на 20%. Эксперты объясняют снижение цены хорошими урожаями зерновых в странах, которые экспортируют зерно - Канаде, США и России.

Как сообщала "Страна", в Минагрополитики считают Китай перспективным рынком сбыта. На данный момент продолжается согласование с Китаем трех направлений: мясная продукция, ягоды, молочные продукты. В министерстве сообщили, что если сравнить цены на килограмм черешни у нас и в Китае, то по последним цифрам, цена черешни в Китае доходила до $25/кг.

http://strana.ua

29 серпня при М╕н╕стерств╕ ф╕нанс╕в розпочав роботу М╕жв╕домчий ц╕льовий центр, створений з метою подолання корупц╕╖ на митниц╕.

Для перев╕рки стану роботи Центру та п╕дготовки до запуску моб╕льних груп М╕н╕стр ф╕нанс╕в Олександр Данилюк пров╕в нараду з представниками Державно╖ ф╕скально╖ служби, Державно╖ прикордонно╖ служби та Нац╕онально╖ пол╕ц╕╖, тобто з ус╕ма сторонами д╕яльност╕ Таргетинг-центру та моб╕льних груп.

П╕д час наради новопризначений кер╕вник М╕жв╕домчого ц╕льового центру Олександр Власов прозв╕тував про поточну роботу Центру та граф╕к запуску моб╕льних груп.

Зокрема, вже на початку вересня перш╕ десять моб╕льних груп ви╖дуть у м╕сця дислокац╕╖ для оперативного реагування на правопорушення. Передбача╓ться, що це буде в Ки╖вськ╕й, Льв╕вськ╕й, Одеськ╕й, Закарпатськ╕й та Волинськ╕й областях. А трохи згодом ще десять груп розпочнуть роботу у прикордонних зонах.

П╕д час наради також було прийнято р╕шення про формування кадрового резерву Таргетинг-центру та моб╕льних груп.

Окр╕м того, М╕н╕стр ф╕нанс╕в зазначив, що для зменшення корупц╕йних ризик╕в буде використовуватись принцип ротац╕╖ кадр╕в, тобто склад моб╕льно╖ групи буде щом╕сяця зм╕нюватися з дотриманням визначено╖ к╕лькост╕ представник╕в р╕зних структур (з ДФС – дв╕ особи, з Прикордонно╖ служби та Нац╕онально╖ пол╕ц╕╖ - по одн╕й особ╕).

«В рамках реформи митниц╕ у нас на порядку денному – запуск в роботу Тергетинг-центру та моб╕льних груп, що будуть д╕яти по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни. Кадровий склад, матер╕ально-техн╕чна база – все готове до роботи. ╤ я особисто буду контролювати результативн╕сть ╖х роботи», - зазначив Олександр Данилюк.

Дов╕дково:
- М╕жв╕домчий ц╕льовий центр буде займатися пост╕йною координац╕╓ю д╕й 20-ти сп╕льних моб╕льних груп з попередження та виявлення порушень законодавства з питань державно╖ митно╖ справи.
- До складу Центру ув╕йдуть представники Державно╖ ф╕скально╖ служби, Державно╖ прикордонно╖ служби та Нац╕онально╖ пол╕ц╕╖.
- Анал╕тична група у склад╕ Центру буде проводити анал╕тично-пошукову роботу з метою виявлення ризикових операц╕й у зон╕ д╕яльност╕ митниць та передаватиме ╕нформац╕ю.
- Моб╕льн╕ групи будуть д╕яти у ц╕лодобовому режим╕ по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни та ви╖жджати по ор╕╓нтуванням, наданим анал╕тичними групами, для оперативного реагування на правопорушення.
- Таргетинг-центр та моб╕льн╕ групи попереджатимуть корупц╕йн╕ прояви (як митними органами, так ╕ б╕знесом), сприятимуть боротьб╕ з контрабандою, а також п╕двищать прозор╕сть ╕ ефективн╕сть митного та ╕нших вид╕в контролю.

Урядовий портал

Министерство экономического развития и торговли (МЭРТ) предлагает обсудить возможность объединения экономических подразделений Службы безопасности, Министерства внутренних дел и налоговой милиции в Службу финансовых расследований.

"Предлагается на обсуждение: объединить экономические подразделения СБУ, МВД и налоговую милицию в Службу финансовых расследований; демилитаризовать новую Службу; сфокусировать ее на аналитической работе и расследованиях", - указано в презентации ведомства.

Эксперты министерства считают, что такие шаги позволят снизить давление на бизнес, повысят эффективность расследований и доверие общества к государственным органам.

МЭРТ обращает внимание общественности и госорганов на текущие проблемы, препятствующие ведению бизнеса в Украине. В частности, бесконечные проверки, включающие "маски-шоу", изъятие оборудования, а также существенное дублирование функций государственных правоохранительных органов.

Лига.Финансы

За 25 рок╕в незалежност╕ в╕дбулася трансформац╕я структури експорту Укра╖ни. Нин╕ наш продовольчий експорт склада╓ майже 40% ╕ випереджа╓ так╕ галуз╕, як металург╕я та машинобудування й, гадаю, що тенденц╕я ця т╕льки посилюватиметься.

Також за 25 рок╕в кардинально зм╕нились основн╕ ╕мпортери укра╖нсько╖ аграрно╖ продукц╕╖. Значно зменшилась частка поставок на ринки СНД, але зб╕льшились у кра╖ни Аз╕╖, Африки та ╢С.

Укра╖ну, зв╕сно, називають «продовольчим кошиком св╕ту», та ми могли б значно б╕льше заробляти на експорт╕, однак, поки за деякими позиц╕ями програ╓мо. 

Що заважа╓ укра╖нському продовольчому експорту завойовувати м╕жнародн╕ ринки?

ПЕРШЕ:

М╕жнародна пол╕тика здатна розвивати економ╕ку кра╖н ╕ руйнувати ╖╖. Так╕ катакл╕зми, як в╕йськов╕ д╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни, не могли позначитися нейтрально на економ╕чному становищ╕. В╕йна з Рос╕╓ю позбавила нас експорту не лише в РФ, а й сутт╓во╖ частки ринку СНД.

У лютому 2016 року м╕ж Укра╖ною ╕ РФ розгор╕вся «транзитний» скандал, внасл╕док чого укра╖нськ╕ актив╕сти почали блокувати транзит рос╕йських вантаж╕вок. Рос╕я у свою чергу призупинила рух вантаж╕вок, заре╓строваних в Укра╖н╕, на сво╖й територ╕╖. П╕сля цього в скандал втрутився Ки╖в и вв╕в дзеркальн╕ обмеження щодо рос╕йських перев╕зник╕в. В результат╕ РФ використала цю ситуац╕ю у сво╖х ╕нтересах, ╕ в червн╕ 2016 року президент РФ В. Пут╕н п╕дписав указ, який посилю╓ обмеження на транзит вантаж╕в ╕з територ╕╖ Укра╖ни. Зг╕дно з цим указом, транзит укра╖нських вантаж╕в, котрий проходить через рос╕йську територ╕ю в Казахстан, Киргиз╕ю, ╕ водночас обклада╓ться митними зборами за поставки у РФ, повн╕стю заборонено. В Рос╕╖ введення обмежень пояснили тим, що транзитн╕ перевезення з Укра╖ни в Казахстан ╕ Киргиз╕ю використовуються для контрабандного ввезення укра╖нських товар╕в у кра╖ну. Доказ╕в, звичайно, н╕хто не наводив, та нам в╕д цього не легше.

За словами заступника м╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Натал╕╖ Микольсько╖, внасл╕док ц╕╓╖ заборони Укра╖на потенц╕йно може втратити близько 90% експорту укра╖нських товар╕в до Казахстану й Киргизстану, ╕ де-факто повн╕стю зупинити транзит укра╖нських товар╕в через територ╕ю РФ у ц╕ кра╖ни.

У в╕дпов╕дь Ки╖в плану╓ ввести дзеркальн╕ санкц╕╖ для перев╕зник╕в з РФ. Натал╕я Микольська заявила, що укра╖нська влада розгляда╓ указ Пут╕на «як торгову агрес╕ю, яка суперечить правилам ВТО», тому Укра╖на збира╓ться подати позов у ВТО.

Укра╖на ж цього року спробувала маршрут  «Нового шовкового шляху» Чорноморськ – Китай, як альтернативу транзиту через територ╕ю РФ. Але цей шлях в обх╕д РФ виявився довшим ╕ дорожчим (майже утрич╕). З ц╕╓╖ причини рейси вантажних потяг╕в нерегулярн╕, тобто у наших експортер╕в нема╓ можливост╕ завчасно планувати перевезення.

ДРУГЕ:

Р╕зка зм╕на головного торгового партнера з РФ на ╢С також вплинула на укра╖нський експорт. Найяскрав╕ший приклад – молочний ринок, який за останн╕ 2-3 роки втратив експортний потенц╕ал. Рос╕я закрила сво╖ ринки для укра╖нсько╖ молочно╖ продукц╕╖, а ╢С у 2015 роц╕ не дав квоту. Внасл╕док цих под╕й укра╖нськ╕ сировари переживають складн╕ часи. Наприклад, у 2005 роц╕ Укра╖на експортувала 116 тис. тонн твердих сир╕в, а в 2015-му – всього 10 тис. тонн. Оптим╕стичн╕ настро╖, котр╕ панували у 2014 роц╕ й були пов’язан╕ з над╕╓ю вийти на новий ╢вропейський ринок,  не справдились.

Зараз же основний акцент в експорт╕ молочно╖ продукц╕╖ ставиться на виробництво сухого молока та вершкового масла. До 2014 року головним ╕мпортером укра╖нсько╖ молочно╖ продукц╕╖ була Рос╕я, але, через торгову в╕йну з сус╕дньою державою, Укра╖на активно шука╓ нових партнер╕в.

Цього року Укра╖на почала поставки молочно╖ продукц╕╖ до кра╖н ╢С. Квоти, як ╕ ран╕ше, невелик╕. Так за принципом л╕цензування на 2016 р╕к Укра╖на отримала квоти на молоко, вершки, згущене молоко та йогурти у  розм╕р╕ 8 тис. тонн ╕з поступовим зб╕льшенням до 10 тис. тонн протягом 5 рок╕в. Для сухого молока розм╕р╕ квот склали 1,5 тис. тонн з оч╕куванням зб╕льшення до 5 тис. тонн. Точно так само, як ╕ для вершкового масла та молочних спред╕в (з╕ зб╕льшенням до 3 тис. тонн). З 1 с╕чня 2016 року ринок ╢С в╕дкрили для 10 укра╖нських п╕дпри╓мств, три з них уже поставляють свою продукц╕ю до ╢вропейського Союзу. Поставки усп╕шн╕, продукц╕я в╕дпов╕да╓ ус╕м сан╕тарним ╕ ветеринарним нормам ╢С.

Водночас, якщо дивитися реально на картину експорту-╕мпорту, то дан╕ наступн╕. За п╕дсумками  5 м╕сяц╕в, експорт молочно╖ продукц╕╖ на територ╕ю ╢С був м╕зерним, чого не скажеш про ╕мпорт. За пер╕од с╕чень–травень  2016-го експорт молочних продукт╕в склав 51,3 тонни (дан╕ Держкомстату), а ╕мпорт досяг майже 2 тис. тонн.

Основним ринком збуту для в╕тчизняно╖ кисломолочно╖ продукц╕╖ ╓ Молдова. За ш╕сть м╕сяц╕в у цю кра╖ну поставили продукц╕╖ на суму $750 тис., що становить 54,9% всього експорту. В червн╕ до Молдови було поставлено товар╕в на суму $92 тис. ТРЕТ╢:

ТРЕТ╢:

Як говорив В╕нстон Черч╕лль: «Будь-яка криза – це нов╕ можливост╕», – поки що укра╖нськ╕ експортери намагаються саме так ставитись до проблем, та робити це ╖м ста╓ з кожним роком складн╕ше. Особливо, враховуючи те, що експорт все б╕льше залежить в╕д прийнятих р╕шень всередин╕ кра╖ни.

Суперечки, як╕ вибухнули щодо в╕дм╕ни спецрежиму, викликають багато галасу, породжуючи побоювання як у учасник╕в ринку, так ╕ в наявних та потенц╕йних ╕нвестор╕в. Вимого МВФ вигляда╓ лог╕чною, оск╕льки сприйма╓ться м╕жнародним ринком як недоречна п╕льга. Водночас, аграрний сектор того ж ╢С в╕дчува╓ б╕льш явну п╕дтримку держави, не потребуючи такого ╕нструменту. Не заглиблюючись у подробиц╕  держп╕дтримки сектору в р╕зних кра╖нах, зазначу, поки цей механ╕зм працю╓ ╕ не створено ново╖ структури всього с╕льськогосподарського сектору, нема╓ сенсу ламати працюючу систему.

Окр╕м цього, на сьогодн╕ спец╕альний режим оподаткування поширю╓ться лише на безпосередн╕х виробник╕в с╕льськогосподарських товар╕в, не торкаючись п╕дпри╓мств переробки, котр╕ й ╓ експортерами молочно╖ продукц╕╖. Треба мати ╓дину для вс╕х схему адм╕н╕стрування цього податку, що дозволить зб╕льшити к╕льк╕сть об╕гових кошт╕в у наших переробник╕в ╕ не зб╕льшить соб╕варт╕сть ╖хньо╖ продукц╕╖.

ЧЕТВЕРТЕ:

Конкуренц╕я. Укра╖на повинна знайти адекватн╕ важел╕ захисту свого ринку на м╕жнародн╕й арен╕. ╤сторично склалося так, що наш основний конкурент – Рос╕я. Наприклад, якщо ми говоримо про ринок цукру, Рос╕я працю╓ на наших ринках – це Казахстан, Узбекистан ╕ вся середня Аз╕я, ╕ вони тут виграють у лог╕стиц╕. Ринок ╢вропи для нас практично недоступний, там на полках переважно цукор ╕з тростини, який у виробництв╕ значно дешевший в╕д бурякового. До того ж, у нас надто мал╕ квоти на ╢вропейському ринку, на 2016 р╕к ╢С дав р╕чну квоту 20 тис. тонн, Укра╖на ╖╖ використала за два м╕сяц╕. Враховуючи, що у 2014/2015 роках Укра╖на виробила 2 млн тонн, 2015/2016 – 1 430 тис. тонн.
Якщо говорити про ринок зерна, то основний споживач – це ╢гипет ╕ ╕нш╕ кра╖ни MENA. Укра╖на ╓ вагомим експортером пшениц╕ на св╕товому ринку. Тут ми конкуру╓мо з╕ США, Аргентиною, Рос╕╓ю, ╢вропою. Наша кра╖на експорту╓ значно б╕льше пшениц╕, н╕ж Румун╕я, однак поступа╓ться Рос╕╖ та Франц╕╖. Як ╕ на ╕нших ринках, на св╕товому ринку зерна основними критер╕ями ╓ як╕сть ╕ варт╕сть доставки. ╤ якщо США та ╢вропа виставляють на б╕рж╕ прозор╕ ц╕ни на зерно, то Рос╕я, завдяки висок╕й маржинальност╕, ц╕ ц╕ни ставить нижчими ╕, таким чином, поступово займа╓ наш╕ ринки.

Насправд╕ укра╖нське зерно не поступа╓ться за як╕сними показниками пшениц╕ з Рос╕╖. Водночас, французька пшениця поступово втрача╓ сво╖ позиц╕╖ на ринку л╕дера-╕мпортера – ╢гипту, зважаючи на нев╕дпов╕дн╕сть як╕сних показник╕в, зокрема щодо сажки. Так, довгий час французька пшениця була у пр╕оритет╕ й постачалась на особливих умовах, зг╕дно з м╕журядовими домовленостями. Нин╕ Франц╕я постача╓ пшеницю в ╢гипет на ринкових умовах, тобто так само, як ╕нш╕ кра╖ни. Румун╕я ж поки утриму╓ сво╖ позиц╕╖ через близьке розташування, ╕, як насл╕док, низький фрахт.

На жаль, все менш конкурентним для нас ста╓ ринок Марокко. Варто в╕дзначити, що, зважаючи на географ╕чне розташування, фрахт у Марокко з Укра╖ни з╕ставний ╕з фрахтом з╕ США. До того ж, сюди може постачати зернов╕ Аргентина, яка, п╕сля в╕дм╕ни урядом кра╖ни 23% мита на експорт пшениц╕ та 20% на експорт ячменю, зм╕цнюватиме сво╖ позиц╕╖ на св╕тових майданчиках. Вс╕ ц╕ фактори сприятимуть зростанню конкуренц╕╖.

П’ЯТЕ:

Сьогодн╕ Укра╖на в загальному об’╓м╕ продовольчого експорту пропону╓ переважно сировину, а ось готово╖ продукц╕╖ значно менше. Для того, щоб б╕льше заробляти на зовн╕шн╕х ринках необх╕дно знижувати сировинну складову на користь готово╖ продукц╕╖.

З цього боку було правильним р╕шенням встановити вив╕зне мито на нас╕ння соняшника, що дозволило Укра╖н╕ стати л╕дером ╕ головним постачальником на св╕товому ринку ол╕╖  – 52%. Такий крок дозволив забезпечити 11 тис. робочих м╕сць у галуз╕ переробки ол╕йних культур. П╕д час виходу на будь-який з╕ св╕тових ринк╕в, ми повинн╕ враховувати споживчу звичку покупц╕в ╕ п╕дтримувати ╕м╕дж укра╖нсько╖ продукц╕╖. Ми можемо постачати найкорисн╕ший продукт у св╕т╕, котрий отрима╓ ус╕ можлив╕ сертиф╕кати. Однак, якщо про нього не будуть знати потенц╕йн╕ споживач╕, якщо ми не враховуватимемо смаков╕ й естетичн╕ вподобання покупц╕в з ╕нших кра╖н, завоювання нових ринк╕в не буде можливим.

   Межведомственный целевой центр, созданный с целью преодоления коррупции на таможне, начал работу при Министерстве финансов Украины 29 августа, а его мобильные таможенные группы приступят к работе в начале сентября, сообщается на веб-сайте министерства.

   "Уже в начале сентября первые 10 мобильных групп выедут в места дислокации для оперативного реагирования на правонарушения. Предполагается, что это будет в Киевской, Львовской, Одесской, Закарпатской и Волынской областях. А чуть позже еще 10 групп начнут работу в приграничных зонах", - сообщается на сайте со ссылкой на руководителя Межведомственного целевого центра Александра Власова.

   В сообщении отмечается, что для уменьшения коррупционных рисков будет использоваться принцип ротации кадров: состав мобильной группы будет ежемесячно меняться с соблюдением определенного количества представителей различных структур (из Государственной фискальной службы - два человека, из Пограничной службы и Национальной полиции - по одному человеку).

   В Минфине напомнили, что Межведомственный целевой центр будет заниматься постоянной координации действий 20-ти совместных мобильных групп по предупреждению и выявлению нарушений законодательства по вопросам государственной таможенного дела.

   Аналитическая группа в составе Центра будет проводить аналитико-поисковую работу с целью выявления рисковых операций в зоне деятельности таможен, а мобильные группы будут действовать в круглосуточном режиме по всей территории Украины и выезжать по ориентировкам.

Интерфакс-Украина

Председатель Закарпатской ОГА Геннадий Москаль обещает раскрыть «черные схемы» по экспорту леса на суде по иску Старосамборского лесхоза к Закарпатской таможне ГФС, куда он вызван как третья сторона.

Об этом сообщает пресс-служба Закарпатской ОГА.

Иск будет рассматривать Львовский окружной административный суд 31 августа.
«Поскольку Львовский окружной административный суд удовлетворил ходатайство о привлечении к рассмотрению дела Закарпатской ОГА как третьей стороны, я лично приеду на судебное заседание и расскажу про весь тот беспорядок и коррупционные схемы, по которым гослесхозы беспощадно вырубают украинские леса и под видом дров вывозят за границу», - сказал Москаль и пригласил на судебное заседание СМИ.

Старосамборское лесоохотничье хозяйство намерено через суд заставить таможню осуществить таможенное оформление вагона с лесом, который направлялся из Львовской области на одно из венгерских деревообрабатывающих предприятий в Будапеште.

«В вагоне Старосамборского лесхоза, который, согласно поданной декларации, вез на экспорт топливную древесину, обнаружили кучу нарушений. Экспертная комиссия установила, что леса меньше на шесть тонн, чем указано в документах, а среди топливной древесины обнаружили 75 бревен делового кругляка, который запрещен для экспорта украинским законодательством. По этим фактами не только составлен административный протокол о нарушении таможенных правил, но и открыто уголовное производство за использование заведомо подложного документа (ч.4 ст.358 Уголовного кодекса Украины). Потому Закарпатская таможня не дает добро на вывоз леса за рубеж», - объясняет Москаль.

В целом, по информации пресс-службы Закарпатской ОГА, гослесхозы из разных областей подали против Закарпатской таможни уже 20 исков в суд, пытаясь заставить таможенников пропустить их вагоны с лесом за границу.

http://www.ua-reporter.com

   Фах╕вц╕ Головного управл╕ння Держпродспоживслужби у Льв╕вськ╕й област╕ готов╕ до роботи в систем╕ «╓диного в╕кна», про що св╕дчать перш╕ результати, отриман╕ в╕д моменту запровадження серв╕су.

   Саме готовн╕сть спец╕ал╕ст╕в контролюючих орган╕в працювати в систем╕ «╓диного в╕кна» обговорювалася п╕д час прес-конференц╕╖ на тему «Як Держпродспоживслужба Льв╕всько╖ област╕ викону╓ свою роботу в «╓диному в╕кн╕» митниц╕» в╕дпов╕дно до Постанови КМУ №364 в╕д 25 травня 2016 року «Деяк╕ питання реал╕зац╕╖ принципу «╓диного в╕кна» п╕д час зд╕йснення митного, сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чного, ветеринарно-сан╕тарного, ф╕тосан╕тарного, еколог╕чного, рад╕олог╕чного та ╕нших вид╕в державного контролю», яка набрала чинност╕ з 1 серпня 2016 року.

   Участь в робот╕ прес-конференц╕╖ взяли: начальник в╕дд╕лу карантину рослин управл╕ння ф╕тосан╕тарно╖ безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Льв╕вськ╕й област╕ Богдан Строгуш; начальник в╕дд╕лу сан╕тарно╖ охорони територ╕╖ управл╕ння державного нагляду за дотриманням сан╕тарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби у Льв╕вськ╕й област╕ ╤ванна Ск╕цай; начальник в╕дд╕лу безпеки середовища житт╓д╕яльност╕ ГУ Держпродспоживслужби у Льв╕вськ╕й област╕ Мирослава Опаровська; виконавчий директор приватного п╕дпри╓мства «ГалТранс-Лог╕стик» Мар╕я Мулява.

   Начальник в╕дд╕лу карантину рослин Богдан Строгуш, зокрема, наголосив, що на даний момент ус╕ прац╕вники в╕дд╕лу, як╕ зад╕ян╕ в цьому процес╕, ознайомлен╕ з роботою «╓диного в╕кна» ╕ мають можливост╕ розглядати заявки суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. «Поки що до нас над╕йшло чотири заяви. Вони були розглянут╕ вчасно ╕ у в╕дпов╕дност╕ до вимог. Зауважень до заявник╕в не було», - додав Богдан Строгуш.

   Окремо в╕н зупинився на необх╕дност╕ подач╕ суб’╓ктами господарювання ориг╕нал╕в документ╕в на вимогу контролюючих орган╕в. Як пояснив начальник в╕дд╕лу карантину рослин, така вимога прописана чинним законодавством, тому вс╕ учасники процеси повинн╕ ╖╖ дотримуватися.

   У свою чергу начальник в╕дд╕лу безпеки середовища житт╓д╕яльност╕ ГУ Держпродспоживслужби у Льв╕вськ╕й област╕ Мирослава Опаровська наголосила, що «╓дине в╕кно» запроваджене лише з початку м╕сяця, тому питання удосконалення роботи контролюючих орган╕в в систем╕ «╓диного в╕кна» актуальне ╕ опрацьову╓ться на вс╕х р╕внях. Зокрема, Держпродспоживслужба Укра╖ни звернулася з листом до вс╕х сво╖х територ╕альних орган╕в з проханням проанал╕зувати практику застосування принципу «╓диного в╕кна» п╕д час зд╕йснення сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чного та ф╕тосан╕тарного контролю.

   «Зараз ус╕ фах╕вц╕ Держпродспоживслужби, як╕ зад╕ян╕ в робот╕ «╓диного в╕кна», анал╕зують проблемн╕ питання, узагальнюють ╖х та готують пропозиц╕╖ щодо ╖х вир╕шення. Це буде направлено до Держпродспоживслужби Укра╖ни з метою удосконалення практично╖ роботи у зазначен╕й ╕нформац╕йн╕й систем╕», - наголосила вона та додала, що це, зокрема стосу╓ться питання подач╕ ориг╕нал╕в документ╕в.

Державна служба Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в

После прочтения надписи "Со своим нельзя" у входа в бар пришлось отправить мужа домой.

Уж вроде ноги на исходе,
а юбка всё не началась