Государственной фискальной службой Украины с 1 августа 2016 года завершена разработка и развернуто все необходимое программное обеспечение для функционирования «Единого окна», которое утверждено постановлением КМУ №364 от 25 мая 2016 года.
Система «Единое окно» – электронная база данных, которая позволяет различным службам контроля и таможни ДФС в автоматическом режиме обмениваться информацией о грузе, который проходит через
границу Украины, и о результатах его государственного контроля, в случае осуществления электронного декларирования.
Постановлением предусмотрено, что для прохождения видов государственного контроля предприятие с использованием информационно-телекоммуникационных систем представляет сканированные копии документов, предусмотренные Таможенным кодексом Украины, вместе с электронным уведомлением с соблюдением требований применения электронно-цифровой подписи. Документы
направляются в информационной системе для осуществления соответствующего вида государственного контроля с момента прибытия товаров в таможню назначения или после их прибытия. В электронном сообщении предприятие указывает реквизиты предыдущей декларации и дату и время, когда товары в таможне прибытия в присутствии представителя предприятия могут быть предъявлены соответствующему контролирующему органу для осмотра (в случае принятия такого решения контролирующим
органом).
После Система после получения от предприятия сообщения и сканированных копий документов проверяет его электронную цифровую подпись и, в случае положительного результата проверки, сохраняет полученные сообщения и документы; информирует соответствующий контролирующий орган об их поступлении, и, при наличии данных в информационной системе, направляет письмо на электронную почту уполномоченного должностного лица органа по местонахождению таможни
назначения.
Заметим, что о дате и времени отправки уведомления и документов контролирующему органу для осуществления соответствующего вида государственного контроля, а также о негативных результатах проверки электронной цифровой подписи или ошибки в реквизитах предварительной таможенной декларации информационная Система сообщает предприятие.
Поэтому уполномоченное должностное лицо контролирующего органа в течение четырех
рабочих часов с момента получения электронного сообщения и сканированных документов должна принять решение о завершении соответствующего государственного контроля или о необходимости проведения дополнительного осмотра или других действий.
В случае отсутствия каких-либо решений и действий контролирующих органов в течение четырех часов после получения от предприятия сообщения и сканированных копий документов Система автоматически формирует решение об осуществлении
соответствующего вида государственного контроля, которое является основанием для завершения таможенного контроля и таможенного оформления товаров, перемещаемых через таможенную границу Украины.
Специалисты таможни отмечают, что «Единое окно» является одним из лучших инструментов упрощения процедур при ввозе и вывозе товаров через таможенную территорию, ведь унифицированные действия всех контролирующих органов, которые участвуют в пропуске и декларировании грузов,
налаживание эффективной коммуникационной платформы между сторонами и упрощения процедуры подачи документов позволяет ускорить прохождение таможенных процедур и, таким образом, экономить время и деньги для бизнеса при оформлении грузов.
Как растаможить автомобиль с пониженным акцизом? Изучаем "подводные камни"
законодательство
Как растаможить автомобиль с пониженным акцизом? Изучаем "подводные камни" Уже неделю в Украину можно импортировать подержанные авто моложе 2010 г.в. с уплатой акцизного сбора по пониженной ставке. Но оказалось, что нашумевший закон №3251 имеет и "подводные камни", об которые на прошлой неделе "разбились" сразу несколько перегонщиков. AUTO-Consulting оценил все риски при импорте таких авто по новому закону.
Итак, с 1 августа 2016 года начал действовать закон №3251 (Закон Украины «Про внесення зм╕ни
до п╕дрозд╕лу 5 розд╕лу XX «Перех╕дн╕ положення» Податкового кодексу Укра╖ни щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засоб╕в» №1389-VIII). Для того, чтобы воспользоваться льготными ставками акциза при импорте подержанного автомобиля, необходимо выполнить несколько критериев: Автомобиль должен быть не старше 1 января 2010 года выпуска; Автомобиль должен соответствовать нормам Евро-5; Лицо, которое ввозит такой автомобиль (либо для
собственных нужд, либо по доверенности в интересах другого лица) может воспользоваться такой льготой лишь один раз на протяжении календарного года.
Напомним, что согласно вступившей в силу редакции закона №1389-VIII, не обязательно ввозить автомобиль самостоятельно. Это может сделать кто-то другой по
поручению.
необходимо помнить, что продать автомобиль, растаможенный по льготному тарифу можно будет только спустя 365 дней, с момента его оформления. Либо придется уплатить акциз по полной ставке. Таковы требования закона.
Как отмечает AUTO-Consulting, "камнем преткновения" в новом законе стало требование относительно происхождения автомобиля. Депутаты прописали, что льготные ставки акциза не распространяются на авто из страны-агрессора и т.п. За такой
формулировкой имелась в виду Россия. Но подтверждать происхождение авто придется теперь всем.
Согласно Таможенного Кодекса, подтверждением страны-происхождения автомобиля может быть сертификат происхождения, заверенная декларация о происхождении товара, декларация о происхождении товара или сертификат. про региональное наименование товара. И вот получение такого документа может стать целой проблемой для рядового гражданина. И необходимо заранее про него
побеспокоиться.
В договоре купли-продажи (счете-фактуре) автомобиля, лучше прописать, что страной его происхождения является ... Этот документ заверяется нотариально при сделке и тоже может быть основанием для определения происхождения автомобиля. Кроме того, сертификат про происхождения товара при необходимости можно заказать в многочисленных фирмам даже в Польше. Цена таких услуг пока довольно вменяемая.
Затем при ввозе автомобиля на территорию Украины
необходимо указать в таможенной декларации код льготы по налогообложению акцизом «172» в графе 44 декларации.
Таким образом, перед тем как решиться на покупку подержанного авто по льготной ставке акциза, необходимо решить для себя несколько вопросов:
1. Буду ли я сам покупать и пригонять авто за границей, или поручу это "перегонщикам?
2. Растамаживать авто буду на границе или в региональной таможне по месту
регистрации?
3. Заниматься растаможкой авто буду самостоятельно или поручу специализированным брокерам?
После ответов на эти 3 вопроса, уже можно четко понять алгоритм будущих действий.
Как сообщили AUTO-Consulting в пресс-службе Львовской таможни ГФС, уже с 1 августа началось оформление автомобилей по новым ставкам акцизного сбора. И каждый день отмечается позитивная динамика по количеству таких автомобилей.
Роман Нас╕ров: Створення м╕жрег╕онально╖ митниц╕ ДФС – черговий крок до подолання корупц╕╖ на м╕сцях
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни п╕дтримав ╕н╕ц╕ативу Державно╖ ф╕скально╖ служби та затвердив р╕шення про створення м╕жрег╕онально╖ митниц╕ ДФС. В╕дпов╕дне р╕шення було прийняте на зас╕данн╕ Уряду.
Як пов╕домив Голова Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни Роман Нас╕ров, створення окремого територ╕ального п╕дрозд╕лу ма╓ на мет╕ посилення боротьби з контрабандою та корупц╕╓ю на митниц╕, п╕двищення ефективност╕ митного контролю товар╕в та боротьби з митними
правопорушеннями.
«Сп╕вроб╕тники м╕жрег╕онально╖ митниц╕ займатимуться анал╕зом ризик╕в ╕ в раз╕ необх╕дност╕ ви╖жджатимуть без попередження на будь-яку митницю для оперативного втручання. На пер╕од ╖хнього перебування прац╕вники в╕дпов╕дно╖ митниц╕ в╕дсторонюються в╕д виконання сво╖х обов’язк╕в, а прац╕вники м╕жрег╕онально╖ митниц╕ починають д╕яти зг╕дно з наданими ╖м повноваженнями», – зазначив Голова ДФС.
Зокрема, м╕жрег╕ональна митниця ДФС матиме право
зд╕йснювати повний митний контроль, перев╕ряти в╕домост╕ у митних декларац╕ях та правильн╕сть нарахування митних платеж╕в, виявляти та припиняти порушення законодавства як з боку суб’╓кт╕в ЗЕД, так ╕ з боку прац╕вник╕в ДФС при зд╕йсненн╕ ними митних формальностей.
Роман Нас╕ров також зауважив, що це забезпечить ефективну роботу по боротьб╕
з митними правопорушеннями, п╕двищить ефективн╕сть митного контролю товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, та пол╕пшить результативн╕сть виконання завдань та функц╕й ДФС.
«Створення м╕жрег╕онально╖ митниц╕ ДФС – черговий крок до подолання корупц╕╖ на м╕сцях та одна з реал╕зованих ╕н╕ц╕атив у рамках реформування ДФС», – наголосив Роман Нас╕ров.
«Ми проводимо системну роботу по реформуванню Служби, впроваджуються системи в╕деоф╕ксац╕╖ на
митницях, в тестовому режим╕ проект вже працю╓, з 1 серпня розпочато роботу «╓диного в╕кна», сформован╕ м╕жв╕домч╕ моб╕льн╕ групи, як╕ незабаром розпочнуть роботу. Все це д╕╓в╕ кроки для подолання корупц╕╖ та полегшення умов ведення б╕знесу», - додав Голова ДФС.
Укра╖на при╓дна╓ться до конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед, яка об’╓дну╓ ринки 42 кра╖н
Сьогодн╕ на зас╕данн╕ уряду був розглянутий проект розпорядження президента щодо уповноваження Степана Куб╕ва на п╕дписання листа-звернення про при╓днання Укра╖ни до конвенц╕╖ про Пан-╢вро-Середземноморськ╕ преференц╕йн╕ правила походження
Як пов╕домля╓ прес-служба М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕, Укра╖на оф╕ц╕йно розпочина╓ процедуру при╓днання до конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед.
«Участь у конвенц╕╖ в╕дкри╓ для Укра╖ни б╕льш виг╕дн╕
умови експорту товар╕в та розширення присутност╕ укра╖нсько╖ продукц╕╖ на ринках держав-член╕в ╢С,╢АВТ, Чорногор╕╖, Серб╕╖, Марокко, Алжиру, Тун╕су, ╢гипту, ╤зра╖лю, Йордан╕╖, Туреччини, Фарерських остров╕в,
Албан╕╖, Македон╕╖ та Молдови та ╕нших», — йдеться у пов╕домленн╕.
«Це р╕шення дуже важливе для укра╖нсько╖ торг╕вл╕ ╕ для розширення доступу наших товар╕в на ринки 42 кра╖н», — додали у прес-служб╕ м╕н╕стерства.
Зазначимо, що члени конвенц╕╖ використовують ╓дин╕ правила походження товар╕в, тобто товари, як╕ отримали преференц╕йний статус походження в одн╕й ╕з кра╖н конвенц╕╖, можуть бути використан╕ у виробничих процесах у будь-як╕й з ╕нших кра╖н без втрати
ними в╕дпов╕дного статусу.
Правительство создает межрегиональную таможню для борьбы с контрабандой
Межрегиональная таможня будет создана в составе Государственной фискальной службы (ГФС) с целью усиления борьбы с контрабандой.
Соответствующее решение утвердил Кабинет министров на заседании в понедельник.
Как сообщил в ходе обсуждения соответствующего проекта постановления министр финансов Александр Данилюк, межрегиональная таможня будет иметь универсальную компетенцию относительно подконтрольности субъектов внешнеэкономической деятельности и граждан по всей территории Украины.
При
этом министр подчеркнул, что межрегиональная таможня будет создаваться в рамках уже утвержденной численности сотрудников ГФС.
Премьер-министр Владимир Гройсман допустил быстрые результаты от нового шага по борьбе с контрабандой. "Будут вскрыты все схемы на всех таможнях", - прогнозирует премьер.
Как пояснила пресс-служба Минфина, сотрудники межрегиональной таможни будут заниматься анализом рисков и в случае необходимости выезжать без предупреждения на любую таможню для оперативного
вмешательства.
При этом на период их пребывания работники соответствующей таможни отстраняются от выполнения обязанностей, а работники межрегиональной таможни начинают действовать согласно предоставленным им полномочиями.
В Минфине ожидают, что такой шаг обеспечит эффективную работу по борьбе с таможенными правонарушениями, повысит эффективность таможенного контроля, улучшит результативность выполнения задач и функций ГФС, поможет в борьбе с контрабандой и коррупцией на таможне.
Уряд створить М╕жрег╕ональну митницю - нова юридична особа в структур╕ ДФС з розширеними повноваженнями.
Такий проект постанови уряд ма╓ нам╕р розглянути сьогодн╕ на сво╓му зас╕данн╕.
Як виплива╓ з документа, М╕жрег╕ональна митниця створю╓ться як пост╕йно д╕ючий територ╕альний орган, основна мета якого - ефективн╕ший митний контроль ╕ боротьба з митними правопорушеннями.
Правительство упростило процедуру госрегистрации импортных лекарств
Кабинет министров Украины на заседании в понедельник поддержал проект постановления, который упрощает процедуру регистрации импортных лекарств в Украине и сокращает ее до 10 дней.
"Принятие проекта постановления будет способствовать усовершенствованию процедуры госрегистрации лекарств в Украине, а именно: поможет упростить регистрацию лекарств, которые зарегистрированы компетентным органом США, Швейцарии, Японии, Австралии, Канады, ЕС и сократить срок принятия решения о регистрации лекарственного средства, либо об отказе в его регистрации до 10 дней", - сообщила и.о. министра здравоохранения Украины Ульяна Супрун.
При этом Кабмин поддержал предложение вице-премьер-министра, министра экономразвития и торговли Степана Кубива доработать пункт проекта постановления о необходимости наличия у
заявителя на госрегистрацию лекарства вывода экспертного управления Министерства здравоохранения, так как он является внутренним документом министерства.
Он также добавил, что согласно принятому Верховной Радой законопроекту №4484, которым упрощена процедура госрегистрации лекарств, которые производятся и используются в странах со строгими регуляторными политикой, от заявителя требуются, четыре документа. В частности, материалы о методах контроля качества лекарственного средства, материалы
регистрационного досье, примеры упаковки лекарственного средства и его маркировки также документ, подтверждающий уплату регистрационного сбора.
В свою очередь, премьер-министр Владимир Гройсман отметил, что упрощение процедуры регистрации импортных лекарств в Украине будет способствовать снижению цен на лекарства.
"Закон принят, наше задание – принять все необходимые решения правительства, чтобы лекарства, подчеркиваю, качественные лекарства могли быстро попадать в Украину. Прошу профильные
министерства, взять этот вопрос под собственный контроль, потому что я знаю, будут попытки его саботировать. Но нам важно, чтобы украинцы получили большой спектр качественных лекарств, и была понижена цена. Я уверен, что в ближайшие месяцы это уже должно произойти", - резюмировал В.Гройсман.
Как сообщалось, Верховная Рада 31 мая 2016 года приняла законопроект №4484, согласно которому упрощенной регистрации в Украине подлежат лекарственные средства, которые производятся, зарегистрированы для
применения, а также применяются в странах со строгими регуляторными политиками: США, Канаде, Австралии, Японии, Швейцарии и в зарегистрированные в странах Европейского Союза по централизованной процедуре. Срок принятия решения для их регистрации или отказу в регистрации сокращен до 10 рабочих дней. Ряд профессиональных общественных организаций высказали поддержку этому закону, однако отметили, необходимость дальнейших улучшений системы регистрации и изменений в системе здравоохранения.
В то же время,
согласно европейскому законодательству, централизованная процедура является обязательной для трех видов продукции - лекарственные средства, разработанные с помощью одного из биотехнологических процессов, новых активных веществ для лечения СПИД/ВИЧ, онкологии, нейродегенеративных расстройств, сахарного диабета, аутоиммунных заболеваний и других иммунных дисфункций, вирусных заболеваний, а также для лекарственных средств, которые определяются как препараты-сироты.
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в протягом двох найближчих тижн╕в плану╓ оприлюднити зм╕ни до Податкового кодексу. ╢ велик╕ сумн╕ви в тому, що вони принципово зм╕нять ситуац╕ю в економ╕ц╕ й стануть революц╕╓ю. Зате нема╓ сумн╕в╕в у тому, що к╕льк╕сть охочих "вписати" у ПКУ потр╕бн╕ пункти зросте в рази. А в╕дверто слабка позиц╕я м╕н╕стерства, що очолю╓ процес,
лише сприятиме таким зловживанням. Досв╕д минулих рок╕в н╕чого хорошого не об╕ця╓, але певн╕ висновки в уряд╕ та парламент╕ все ж таки зробили. Процес п╕дготовки став менш публ╕чним, в╕д масових дискус╕йних панелей, зустр╕чей з представниками галузей ╕ круглих стол╕в в╕дмовилися на користь камерних консультац╕й ╕з проф╕льними експертами. До реч╕, ╖хн╕й склад не зм╕ню╓ться, ╕, бажаючи почути б╕знес, М╕нф╕н уже не перший р╕к чу╓ тих самих персонаж╕в, як╕ бадьоро виконують добре завчен╕ мелод╕╖. Масштаб реформ
у результат╕ др╕бн╕ша╓, тому що протягти стар╕ ╕де╖ в нову реформу складно, а нових ╕дей — м╕н╕мум. Будемо чесн╕, реформа Державно╖ ф╕скально╖ служби — не новаторство, вона йде вже р╕к, ╕ все, що потр╕бно, це пол╕тична воля, аби прискорити ╕ завершити процес. Скорочення штату в служб╕ розпочали ще за Б╕лоуса, тод╕ ж народилася ╕дея п╕двищити сп╕вроб╕тникам, що залишилися, зарплати за рахунок вив╕льнених кошт╕в зарплатного фонду. ╤, за словами пана Нас╕рова, уже з осен╕ ц.р. таке п╕двищення
в╕дбудеться. Горезв╕сн╕ КР╤ (в╕д англ. Key Performance Indicators — ключов╕ показники д╕яльност╕. — Ю.С.) для ф╕скал╕в не зможуть як╕сно пол╕пшити роботу структури, яка за фактом не п╕дпорядкову╓ться н╕кому. Ми вс╕ пам'ята╓мо нещодавн╕й скандал ╕з зупинкою в╕дшкодування ПДВ ус╕м платникам, п╕сля того як М╕нф╕н попросив службу роз╕братися з
можливими мах╕нац╕ями з в╕дшкодуваннями агровиробникам. З мах╕нац╕ями так ╕ не роз╕бралися, але М╕нф╕ну дали зрозум╕ти, хто господар становища. А головне, жодна посадова особа в податков╕й не постраждала, подума╓ш, у пов╕тр╕ зависнули 4,5 млрд. Звичайно, впровадження системи задоволеност╕ в╕дпов╕ддю в систему "Пульс" (так, це КР╤) зм╕нить ситуац╕ю у в╕домств╕. Чи на щастя, але на цьому М╕нф╕н не зупиниться. Кожному платников╕ по каб╕нету Остаточний перел╕к нововведень ще не готовий, пропозиц╕╖ з пол╕пшення
надходять реформаторам пост╕йно. Але деяк╕ базов╕ р╕шення вже начебто прийнято. Наприклад, повернути агропромисловост╕ п╕льговий податковий режим, можливо, вже навряд чи вдасться. "Аграр╕╖ зараз порушують це питання пост╕йно, ╖х ц╕кавить, що буде, чого ╖м оч╕кувати ╕ чи можна ситуац╕ю зм╕нити. Зараз у нас одна в╕дпов╕дь: спец╕альний режим оподаткування ПДВ
для села збер╕га╓ться т╕льки до к╕нця поточного року, з початку наступного вс╕ платники працюватимуть у р╕вних умовах, ╕ не буде н╕яких додаткових переваг для аграрного сектору", — пояснив DT.UA заступник м╕н╕стра ф╕нанс╕в ╢вген╕й Кап╕нус, який куриру╓ реформу. "Спрощенки" М╕нф╕н також плану╓ поки не ч╕пати, розум╕ючи, що жодних альтернатив самозайнятим держава нараз╕ запропонувати не може. Б╕да в ╕ншому: як трансформувати "п╕льгову" систему оподаткування, у в╕домств╕ розум╕ють, а от що робити з тими,
хто використову╓ ╖╖ для податково╖ оптим╕зац╕╖, — н╕. ╤ вгадайте, хто в результат╕ постражда╓? "Маю констатувати, що спрощена система на сьогодн╕ певною м╕рою допомага╓ функц╕онувати й виживати нашому м╕кроб╕знесу, — зазнача╓ ╢вген╕й Кап╕нус. — Говорити про ╖╖ скасування в нин╕шн╕х реал╕ях передчасно. А можна буде, на мо╓ абсолютне переконання, лише п╕сля створення умов, за яких б╕знес почуватиметься на загальн╕й систем╕ наст╕льки ж комфортно, як ╕ на спрощен╕й, до чого зараз ╕ необх╕дно
докласти максимум зусиль. Т╕льки п╕сля цього ми зможемо забезпечити поступовий, комфортний для б╕знесу перех╕д в╕д спрощено╖ до загально╖ системи. ╤, швидше за все, це буде тривалий процес". Однак масовий результат з╕ "спрощенки" у майбутньому. Поки ж б╕льш╕сть реформаторських пропозиц╕й стосу╓ться пол╕пшення обслуговування платник╕в податк╕в, а точн╕ше, трансформац╕╖ процесу "збору данини" в обслуговування. Вс╕ бази даних ДФС планують передати М╕н╕стерству ф╕нанс╕в, документооб╕г зробити електронним,
витрати скоротити, ефективн╕сть п╕двищити. Щоправда, з передачею баз даних не все так просто, тому що ДФС розставатися з ними не хоче, а М╕нф╕н прийняти ╖х не може, адже працювати з ними все одно ф╕скалам, а не чиновникам. У п╕дсумку готу╓ться створення окремо╖ структури, яка буде чи то бази тримати, чи то ф╕скал╕в контролювати. Зв╕сно, зайва надбудова, як правило, адм╕н╕стрування ускладню╓, а не спрощу╓, але тут реформаторам видн╕ше. Електронний каб╕нет платника податк╕в буде трансформований ╕
вдосконалений. На сьогодн╕ цей ╕нструмент, по сут╕, працю╓ т╕льки як "поштова скринька". Користу╓ться електронним каб╕нетом поки що третина платник╕в-юрос╕б, а в ╕деал╕ мають користуватися вс╕. Але для цього треба пол╕пшувати його функц╕ональну частину, трансформуючи в повноц╕нний електронний серв╕с, з допомогою якого можна управляти податковими платежами. ДФС не заперечу╓, що функц╕онал електронного каб╕нету потребу╓ доопрацювання, однак ╕ особливого ентуз╕азму з приводу майбутн╕х зм╕н не демонстру╓. У
результат╕ на етап╕ виконання нововведення можуть реал╕зовуватися формально. У випадку з автоматичним в╕дшкодуванням ПДВ ╕ в╕дкритими ре╓страми тих, хто на нього претенду╓, ╕ тих, кому його в╕дшкодували, вийшло саме так. ╤ ре╓стри ╓, ╕ в╕дшкодування в╕дбуваються, однак з ╕нформац╕╖, що публ╕ку╓ться на сайт╕ ДФС, неможливо скласти реальну картину того,
наск╕льки вчасно ╕ чи вс╕м платникам ПДВ в╕дшкодову╓ться. У результат╕ втрача╓ться головна функц╕я цих зм╕н — посилення контролю над д╕яльн╕стю ДФС. М╕нф╕н об╕ця╓ все зм╕нити, впровадити один ре╓стр, зробити коректною подачу ╕нформац╕╖, не в╕дступати в╕д черговост╕. Чи пам'ятають там, що питання в╕дшкодування ПДВ треба обговорювати не з експертами й б╕знесом, а з Хомутинн╕ком, який п╕сля б╕льш як двох рок╕в натужних антикорупц╕йних реформ дос╕ ще чомусь збер╕га╓ вир╕шальний вплив на прийняття ключових, у тому числ╕ й кадрових, призначень у ц╕й сфер╕? Посилити контроль над ДФС М╕нф╕н намага╓ться, скоротивши штат служби. Тож районн╕ податков╕ можуть трансформуватися в
серв╕сн╕ центри й надаватимуть консультац╕йн╕ послуги ╕ методолог╕чну допомогу платникам. За великим рахунком, вони й зараз цим займаються, питання в якост╕ тако╖ допомоги, яко╖ реформа не пол╕пшить. Але в ╕деал╕ районн╕ податков╕ будуть приймати зв╕ти платник╕в, допомагати ╖м ╖х формувати, збирати дан╕ про надходження, обробляти податкову ╕нформац╕ю та й усе. Перев╕рок вони не проводять, ця функц╕я поклада╓ться на оф╕си великих платник╕в ╕ обласн╕ податков╕. Граф╕ки планових перев╕рок ДФС пропонують
зробити публ╕чними, а б╕льшу частину вза╓мод╕й м╕ж контролерами ╕ платниками податк╕в перенести в електронн╕ серв╕си, зводячи до м╕н╕муму особисте сп╕лкування. Останньою ╕нстанц╕╓ю для скарг на ф╕скальну службу стане М╕н╕стерство ф╕нанс╕в. Зокрема, скарга на сп╕вроб╕тник╕в територ╕альних орган╕в, оф╕с╕в великих платник╕в ╕ ф╕скал╕в обласних податкових буде направлятися в ДФС, а скарги вже на д╕╖ або безд╕яльн╕сть центрального апарату служби — у М╕нф╕н. Багато з цих зм╕н, до реч╕, узято з податково╖
реформи, розроблено╖ головою податкового ком╕тету ВР Н╕ною Южан╕ною ще тор╕к. Чому реформаторського запалу не вистачило для ╖хньо╖ ╕мплементац╕╖ тод╕ ж, не зрозум╕ло. Радикальне зниження ставок, запропоноване кер╕вником парламентського ком╕тету, бентежило багатьох, але зм╕ни адм╕н╕стрування ╕ функц╕ональн╕ пол╕пшення вже р╕к як могли працювати, якби компром╕су м╕ж М╕нф╕ном ╕ ком╕тетом було досягнуто. Чи зробили висновки обидв╕ сторони, покажуть цей р╕к ╕ чергова податкова реформа. "Естонська" дилема Одн╕╓ю
з ╕дей, яка також звучала тор╕к ╕ до яко╖ повертаються цього року, ╓ трансформац╕я податку на прибуток у податок на розпод╕лений прибуток. ╤ тут, на в╕дм╕ну в╕д адм╕н╕стрування й "електрон╕зац╕╖" серв╕с╕в, не все так однозначно. Податок на розпод╕лений прибуток або податок на виведений кап╕тал у теор╕╖ передбача╓ оподаткування т╕льки тих кошт╕в, як╕ не було ре╕нвестовано в б╕знес. Це так звана естонська модель, хоча насправд╕ в Укра╖н╕ вже запропоновано незл╕ченну к╕льк╕сть моделей цього податку, багато з
яких в╕д "естонсько╖" ╕стотно в╕др╕зняються. Але суть незм╕нна: якщо б╕знес вклада╓ кошти в д╕яльн╕сть ╕ розвиток, в╕н податку на прибуток не платить. Зараз податок на прибуток чинить швидше адм╕н╕стративний тиск на п╕дпри╓мства, н╕ж ф╕скальний. Оск╕льки будь-який грамотний бухгалтер може звести прибуток компан╕╖ практично до нуля, його надходження до бюджету невблаганно знижуються, особливо в кризов╕ часи, коли шукати додаткових аргумент╕в для низькоприбутково╖ д╕яльност╕ не потр╕бно. Розум╕ючи це,
податкова часто в ручному режим╕ збира╓ податок на прибуток, коригуючи заодно ╕ показники виконання держбюджету. Експерти справедливо зазначають, що податок на прибуток у нин╕шньому вигляд╕ давно перестав бути бюджетоутворюючим, а легальн╕ способи оптим╕зац╕╖ податкових зобов'язань р╕к у р╕к скорочують його надходження. Почасти з цим ╕ була пов'язана багатор╕чна практика ДФС збирати авансов╕ платеж╕ з податку, що спровокувала одразу дв╕ негативн╕ тенденц╕╖ — можлив╕сть у ручному режим╕ визначати
зобов'язання платник╕в ╕ проблему переплат б╕знесу до держбюджету. На сьогодн╕ в Укра╖н╕ близько 250 тис. платник╕в податку на прибуток, при цьому оборот перевищу╓ 20 млн грн лише в 21 тис. платник╕в. Дал╕ ще ц╕кав╕ше. Прибутковими ╓ т╕льки 13 тис. з них, при цьому переважна б╕льш╕сть (11,8 тис.) за квартал заробля╓ менш як 100 млн грн. От ╕ виходимо на сумну статистику: тисяча п╕дпри╓мств за перший квартал ц.р. заплатила до бюджету 11,3 млрд грн, 12 тис. п╕дпри╓мств — 2,5 млрд, а 8 тис. компан╕й
заф╕ксували збитки в розм╕р╕ понад 1 трлн грн. Якщо понад 90% надходжень забезпечу╓ лише тисяча ф╕рм, говорити про пропорц╕йне податкове навантаження не доводиться, ╕ настав час задуматися про реформування. Але в М╕нф╕ну ╓ сво╖ побоювання з цього приводу ╕ не менш об╜рунтован╕. "При впровадженн╕ податку на розпод╕лений прибуток не в╕дбудеться ╕стотного спрощення н╕ адм╕н╕стрування, н╕ контролю. Окр╕м цього, ми запитали в б╕знесу, як в╕н ставиться до його впровадження. М╕жнародн╕ компан╕╖ одразу в╕дпов╕ли,
що вони матимуть проблеми через порушення конкуренц╕╖, малий б╕знес також досить прохолодно сприйняв цю ╕дею. ╤ враховуючи все це, у нас виникло запитання про доц╕льн╕сть зазначених зм╕н. Ус╕ чудово розум╕ють, що пошук можливостей для економ╕чного зростання — одне з першочергових завдань держави. Ми пост╕йно шука╓мо альтернативн╕ п╕дходи, як╕ дали б змогу стимулювати це зростання. ╤ одн╕╓ю з таких альтернатив податку на розпод╕лений прибуток зараз ╓ прискорена амортизац╕я", — пояснив позиц╕ю
в╕домства ╢вген╕й Кап╕нус. Чи зможе прискорена амортизац╕я стати екв╕валентною зам╕ною ╕ стимулювати зростання — питання. Чи можливо на нього в╕дпов╕сти за два тижн╕ до подання законопроекту? Зв╕сно, н╕. Нав╕ть з податком на розпод╕лений прибуток, обговорюваним б╕льше року, усе до к╕нця не зрозум╕ло. Чому, наприклад, заступник м╕н╕стра вважа╓, що б╕знес без ентуз╕азму ставиться до його впровадження, якщо частину наближених до М╕нф╕ну експерт╕в уже публ╕чно звинуватили в збиранн╕ кошт╕в б╕знесу на
"просування" податку на розпод╕лений прибуток. А якщо грош╕ збирають, отже, це комусь потр╕бно. Вт╕м, ╕н╕ц╕атори зм╕н узагал╕ не так╕ стриман╕, як м╕н╕стерство. Вони пропонують зм╕нювати не т╕льки сам податок на прибуток, а й ставки ╕нших збор╕в, аж до ╕де╖ скасувати ╓диний соц╕альний внесок узагал╕ й покласти тягар виплати пенс╕й на М╕н╕стерство ф╕нанс╕в. При цьому реформатори з легк╕стю граються ╕ ставками податку на доходи ф╕зос╕б (то п╕двищити до 20%, то знизити до 10%), який ╓ основним для м╕сцевих
бюджет╕в. Знову поверта╓ться полем╕ка про те, чи потр╕бно зм╕нювати ставки ╕ як? До реч╕, в Естон╕╖, на яку ми ор╕╓нту╓мося, прибутковий податок з ф╕зичних ос╕б — 20%, ╓ соц╕альний податок у 33%, 3-в╕дсотковий страховий внесок в╕д безроб╕ття, 2-в╕дсотков╕ обов'язков╕ в╕драхування в накопичувальну пенс╕йну систему. ╤ це теж треба брати до уваги, розраховуючи потенц╕йн╕ вигоди ╕ втрати. Кр╕м того, податок на розпод╕лений прибуток да╓ не менше можливостей для оптим╕зац╕╖ податкових зобов'язань, оск╕льки
да╓ змогу штучно обмежувати розпод╕л прибутку ╕, як насл╕док, уникати оподаткування. При вкрай низьк╕й культур╕ платник╕в податк╕в ╕ тотальн╕й корупц╕╖ в ДФС ми ризику╓мо не одержати оч╕куваних виг╕д, але точно втратимо частину бюджетних надходжень. Тор╕к уряд уже п╕шов на експеримент з╕ зниження ставки ╢СВ удв╕ч╕, розраховуючи на дет╕н╕зац╕ю ╕ зростання. У п╕дсумку не одержали н╕ того, н╕ ╕ншого, зате деф╕цит Пенс╕йного фонду перевалив за 140 млрд грн ╕ продовжу╓ зростати, пост╕йно потребуючи в╕д М╕нф╕ну
нових вливань. До реч╕, те, що для дет╕н╕зац╕╖ знадобиться к╕лька рок╕в ╕ швидкого ефекту не буде, розум╕в багато хто. Невже спод╕валися, що темпи ╕нфляц╕╖ не впов╕льняться, ╕ ф╕ктивний проф╕цит допоможе вир╕шити проблеми з недонадходженням ╢СВ? Аналог╕чн╕ побоювання виклика╓ ╕ реформування податку на прибуток. Тор╕к МВФ, ознайомившись з пропозиц╕ями реформатор╕в, негативно оц╕нив ефект, який дасть реформа. За його розрахунками, надходження в╕д податку на розпод╕лений прибуток становили б близько 8 млрд
грн. Усього до бюджету-2015 було з╕брано 39 млрд грн податку на прибуток, в╕дпов╕дно, деф╕цит надходжень перевищив би 30 млрд. Серед експертного пулу ╓ ╕дея — знайти компенсатори за рахунок трансформац╕╖ податку на майно. ╤дея хороша, от т╕льки в╕д адекватного вт╕лення вона далека ╕ в найближч╕ к╕лька рок╕в точно не буде реал╕зована. Так, при збалансованому бюджет╕ 30 млрд грн втрат на р╕к були б справедливою платою за розвиток економ╕ки — адже фактично збитки бюджету стали б ╕нвестиц╕ями в
розвиток б╕знесу. Але нашу держскарбницю збалансованою не назвеш. ╥╖ видаткова частина зб╕льшу╓ться пост╕йно — зроста╓ деф╕цит Пенс╕йного фонду, зб╕льшу╓ться к╕льк╕сть одержувач╕в субсид╕й, посилю╓ться необх╕дн╕сть у кап╕тальних видатках, потреба в ╕ндексац╕╖ соцвиплат — ц╕ видатки треба забезпечувати. Зв╕сно, держава, яка взяла на себе ст╕льки непосильних зобов'язань, не зможе пожертвувати 30 млрд. ╤ коли ми говоримо про точков╕ зм╕ни в адм╕н╕струванн╕ ╕ як╕сне перетворення ф╕скально╖ системи,
то перешкод нема╓, та щойно згаду╓мо про кардинальн╕ ╕ принципов╕ зм╕ни податкового законодавства, то знову впира╓мося у в╕дсутн╕сть реформ в ╕нших сферах, як╕ фактично парал╕зують реформу податкову. Пад╕ння темп╕в податкових надходжень в умовах макроеконом╕чно╖ стаб╕л╕зац╕╖ зайвий раз доводить, наск╕льки насправд╕ нестаб╕льною ╓ укра╖нська ф╕скальна система. У таких умовах будь-як╕ зм╕ни до податкового законодавства загрожують невиправданими ризиками для бюджету, нав╕ть якщо йдеться просто про
адм╕н╕стрування податк╕в. Зрештою, ми вс╕ пам'ята╓мо, як п╕сля впровадження системи електронного адм╕н╕стрування ПДВ б╕знес парал╕зувало на два м╕сяц╕, як╕ потр╕бн╕ були податков╕й для доопрацювання системи й усунення помилок у н╕й. Якщо ситуац╕я не зм╕ниться принципово невдовз╕, а над╕й на це небагато, то нова податкова реформа ризику╓ повторити долю сво╖х
попередниць, ставши черговим експериментом з непрогнозованим результатом. Б╕льше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/finances/podatkova-reforma-nasliduyuchi-antichnogo-sizifa-_.html
Санкц╕╖ за розрахунки з нерезидентом без участ╕ уповноваженого банку
Режим зд╕йснення валютних операц╕й на територ╕╖ Укра╖ни, загальн╕ принципи валютного регулювання, повноваження державних орган╕в ╕ функц╕╖ банк╕в та ╕нших ф╕нансових установ Укра╖ни в регулюванн╕ валютних операц╕й, права й обов'язки суб'╓кт╕в валютних в╕дносин, порядок зд╕йснення валютного контролю, в╕дпов╕дальн╕сть за порушення валютного законодавства визнача╓ Декрет Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання ╕ валютного контролю» (з в╕дпов╕дними зм╕нами та доповненнями).
В╕дпов╕дно до ч. 1 статт╕ 7 Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання ╕ валютного контролю» (дал╕ –
«Декрет») у розрахунках м╕ж резидентами ╕ нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як зас╕б платежу ╕ноземна валюта та грошова одиниця Укра╖ни - гривня. Так╕ розрахунки зд╕йснюються лише через уповноважен╕ банки в порядку, установленому Нац╕ональним банком Укра╖ни.
Використання ╕ноземно╖ валюти на територ╕╖ Укра╖ни як засобу платежу потребу╓ ╕ндив╕дуально╖ л╕ценз╕╖ Нац╕онального банку Укра╖ни зг╕дно з п╕дпунктом «г» пункту 4 статт╕ 5
Декрету.
При цьому, пунктом 3 постанови правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 28 травня 2012 року № 209 «Про врегулювання питань щодо використання гривн╕ в розрахунках м╕ж резидентами ╕ нерезидентами в межах торговельного обороту» встановлено, що розрахунки в гривн╕ м╕ж резидентами ╕ нерезидентами в межах торговельного обороту (розрахунки за експорт/╕мпорт товар╕в) зд╕йснюються через уповноважен╕ банки без ╕ндив╕дуальних л╕ценз╕й Нац╕онального банку Укра╖ни з урахуванням вимог
Положення про в╕дкриття та функц╕онування в уповноважених банках Укра╖ни рахунк╕в банк╕в-кореспондент╕в в ╕ноземн╕й валют╕ та в гривнях, затвердженого постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 26 березня 1998 року № 118, постанови Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 30 грудня 2003 року № 597 «Про переказування кошт╕в у нац╕ональн╕й та ╕ноземн╕й валют╕ на користь нерезидент╕в за деякими операц╕ями» та ╤нструкц╕╖ про порядок в╕дкриття, використання ╕ закриття рахунк╕в у
нац╕ональн╕й та ╕ноземних валютах, затверджено╖ постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 12 листопада 2003 року № 492.
Зг╕дно з╕ статтею 1 Закону Укра╖ни в╕д 16 кв╕тня 1991 № 959 «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть» п╕д товаром сл╕д розум╕ти будь-яку продукц╕ю, послуги, роботи, права ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╕нш╕ немайнов╕ права, призначен╕ для продажу (оплатно╖ передач╕).
Висновком зазначеного ╓ наступне:
1) розрахунки в гривн╕ та в ╕ноземн╕й валют╕ м╕ж резидентами ╕ нерезидентами за експорт/╕мпорт роб╕т, послуг зд╕йснюються лише через уповноважен╕ банки;
2) використання ╕ноземно╖ валюти на територ╕╖ Укра╖ни як засобу платежу потребу╓ ╕ндив╕дуально╖ л╕ценз╕╖ Нац╕онального банку Укра╖ни;
3) розрахунки в гривн╕ м╕ж резидентами ╕ нерезидентами за експорт/╕мпорт роб╕т, послуг зд╕йснюються без ╕ндив╕дуальних
л╕ценз╕й Нац╕онального банку Укра╖ни.
Зг╕дно з абзацом 6 пункту 2 статт╕ 16 Декрету до резидент╕в, нерезидент╕в, винних у порушенн╕ правил валютного регулювання ╕ валютного контролю, застосовуються так╕ м╕ри в╕дпов╕дальност╕ (ф╕нансов╕ санкц╕╖), зокрема: за порушення резидентами порядку розрахунк╕в, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розм╕р╕, екв╕валентному сум╕ валютних ц╕нностей, що використовувалися при розрахунках, перерахован╕й у валюту Укра╖ни за обм╕нним курсом Нац╕онального
банку Укра╖ни на день зд╕йснення таких розрахунк╕в; за несво╓часне подання, приховування або перекручення зв╕тност╕ про валютн╕ операц╕╖ - штраф у сум╕, що встановлю╓ться Нац╕ональним банком Укра╖ни; за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних ц╕нностей та ╕ншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сум╕, що встановлю╓ться Нац╕ональним банком Укра╖ни.
Разом з цим, абзацом 9 пункту 2 статт╕ 16 Декрету встановлено, щосанкц╕╖, передбачен╕ цим пунктом, застосовуються Нац╕ональним банком Укра╖ни та за його визначенням - п╕дпорядкованими йому установами, а як в╕домо, органи ф╕скально╖ служби не входять до п╕дпорядковано╖ орб╕ти НБУ…
…але в╕дпов╕дно до п. 3 Указу Президента Укра╖ни "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредит╕в, позик в ╕ноземн╕й валют╕ в╕д нерезидент╕в та застосування штрафних санкц╕й за порушення валютного законодавства" в╕д 27.06.1999 р. № 734/99 санкц╕╖, передбачен╕ статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статт╕ 16 Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 лютого 1993 року N 15 "Про систему валютного регулювання ╕ валютного контролю", застосовуються Нац╕ональним банком Укра╖ни до банк╕в та ╕нших ф╕нансово-кредитних установ, органами
державно╖ податково╖ служби - до ╕нших резидент╕в ╕ нерезидент╕в Укра╖ни. Оскарження р╕шень про застосування ф╕нансових санкц╕й зд╕йсню╓ться в судовому порядку.
В свою чергу п. 7 та п. 8 цього Указу передбачають, що Президент поклада╓ на Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни обов’язок щодо надання оф╕ц╕йних роз'яснень цього Указу, який набира╓ чинност╕ в порядку, передбаченому пунктом 4 розд╕лу XV "Перех╕дн╕ положення" Конституц╕╖ Укра╖ни.
Пунктом 4 розд╕лу XV "Перех╕дн╕
положення" Конституц╕╖ Укра╖ни передбачено, що Президент Укра╖ни протягом трьох рок╕в п╕сля набуття чинност╕ Конституц╕╓ю Укра╖ни ма╓ право видавати схвален╕ Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕ скр╕плен╕ п╕дписом Прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни укази з економ╕чних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням в╕дпов╕дного законопроекту до Верховно╖ Ради
Укра╖ни в порядку, встановленому статтею 93 ц╕╓╖ Конституц╕╖.
Такий указ Президента Укра╖ни вступа╓ в д╕ю, якщо протягом тридцяти календарних дн╕в з дня подання законопроекту (за винятком дн╕в м╕жсес╕йного пер╕оду) Верховна Рада Укра╖ни не прийме закон або не в╕дхилить поданий законопроект б╕льш╕стю в╕д ╖╖ конституц╕йного складу, ╕ д╕╓ до набрання чинност╕ законом, прийнятим Верховною Радою Укра╖ни з цих питань.
Отже, ма╓мо наступне:
- зг╕дно Указу Президента Укра╖ни "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредит╕в, позик в ╕ноземн╕й валют╕ в╕д нерезидент╕в та застосування штрафних санкц╕й за порушення валютного законодавства" в╕д 27.06.1999 р. № 734/99 – податкова може (!!!???) накладати штрафн╕ санкц╕╖ на
суб’╓кт╕в господарювання за порушення валютного законодавства;
- Указ Президента в╕д 27.06.1999 р. № 734/99 виданий в межах трир╕чного терм╕ну встановлених пунктом 4 розд╕лу XV "Перех╕дн╕ положення" Конституц╕╖ Укра╖ни, але не схвалений Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕ не м╕стить п╕дпису
Прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни;
- Указ Президента в╕д 27.06.1999 р. № 734/99 опубл╕ковано в Урядовому кур'╓р╕ ( 1999, 07, 01.07.99 N 120-121) та в Оф╕ц╕йному в╕снику Укра╖ни (1999, N 27 (23.07.99), ст. 1310), однак на виконання ч. 2 п. 4 розд╕лу XV "Перех╕дн╕ положення" Конституц╕╖ Укра╖ни, зокрема до Верховно╖ ради Укра╖ни не подано в╕дпов╕дний
законопроект, а отже зг╕дно Конституц╕╖ Укра╖ни, норми якою мають пряму д╕ю, - Указ Президента в╕д 27.06.1999 р. № 734/99 – не чинний, однак станом на сьогодення Конституц╕йним судом Укра╖ни його таким не визнано.
Таким чином, укра╖нський ПРАВОВИЙ ДУАЛ╤ЗМ та СУДОВА НЕВИЗНАЧЕН╤СТЬ використовуються контролюючими
(ф╕скальними) органами, як спос╕б тиску на б╕знес, шляхом винесення необ╜рунтованих податкових пов╕домлень – р╕шень.
Однак найвищ╕ судов╕ ланки правово╖ системи Укра╖ни, зокрема Вищий адм╕н╕стративний суд, розум╕ючи абсурдн╕сть вищевказано╖ ситуац╕╖, керуючись нормами Основного Закону нашо╖ Держави, не завжди йде на поводу правового н╕г╕л╕зму контролюючих орган╕в, а й ╕нод╕ приймають р╕шення на користь Людини…
ВИСНОВОК: З огляду на викладене,
в╕дпов╕дно до положень Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни «Про систему валютного регулювання ╕ валютного контролю», органи державно╖ податково╖ (ф╕скально╖) служби не над╕лено повноваженнями застосовувати до резидент╕в ╕ нерезидент╕в Укра╖ни санкц╕╖, передбачен╕ пунктом 2 статт╕ 16 Декрету, в╕дпов╕дн╕ санкц╕╖ застосовуються Нац╕ональним банком Укра╖ни(позиц╕я Вищого
адм╕н╕стративного суду Укра╖ни викладена у постанов╕ в╕д 13 липня 2016 року по справ╕ К/800/23435/13).
НБУ разрешил электронные копии документов для валютных операций
НБУ предоставил возможность банкам и их клиентам использовать электронные документы при покупке и перечислении валюты
Национальный банк Украины (НБУ) постановлением N366 от 4 августа предоставил возможность банкам и их клиентам использовать электронные документы и копии документов в электронной форме при покупке и перечислении валюты.
Согласно сообщению НБУ на официальном сайте, уполномоченные банки смогут осуществлять покупку, обмен и
перечисление иностранной валюты для клиентов на основании не только оригиналов документов, как раньше, но и их копий. При этом как оригиналы, так и копии документов клиенты смогут подавать в банк и в электронной, и в бумажной формах по своему усмотрению.
Копии документов в электронной форме будут создаваться клиентом путем сканирования с оригинала документа на бумажном носителе информации, удостоверяться электронной цифровой подписью и подаваться в банк средствами
программно-технического комплекса "клиент-банк", "клиент-интернет-банк" и другие.
Требование к представлению лишь оригиналов сохраняется только в отношении документов об источниках происхождения гривни для физических лиц-нерезидентов.
Во-вторых, банки смогут не проставлять отметки на оригиналах документов, на основании которых была куплена или переведена валюта, и на копиях этих документов. Банки будут самостоятельно осуществлять контроль за объемами
купленной иностранной валюты и определять порядок его проведения.
Стоит мужик на дороге с коровой и голосует. Грузовые мимо проезжают, не останавливаясь. Едет личник, думает "Дай ради прикола остановлюсь", останавливается: - Hу че, тебе, мужик? - Довези до города? - А корова как? - Да следом побежит. Сел мужик, поехали. Корова бежит следом, машина 40 - корова не отстает, 80 - не отстает, 120 - не отстает, язык на плечо вывалила. - Слышь, мужик, корова твоя уже язык вывалила! - Куда? - Hа левую сторону! - Прими вправо, щас обгонять
будет!
Афоризм
Алкоголь не придаёт уверенности, а разбивает сомнения.
