На яку дату виникають податков╕ зобов’язання з ПДВ при отриманн╕ попередньо╖ оплати в ╕ноземн╕й валют╕?
В╕дпов╕дно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 2 грудня 2010 року № 2755-VI ╕з зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ПКУ) об’╓ктом оподаткування податком на
додану варт╕сть ╓ операц╕╖ платник╕в податку з постачання товар╕в/послуг, м╕сце постачання яких розташоване на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, в╕дпов╕дно до ст. 186 ПКУ, у тому числ╕ операц╕╖ з передач╕ права власност╕ на об’╓кти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передач╕ об’╓кта ф╕нансового л╕зингу
в користування л╕зингоотримувачу/орендарю.
В╕дпов╕дно до п. 187.1 ст. 187ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товар╕в/послуг вважа╓ться дата,
яка припада╓ на податковий пер╕од, протягом якого в╕дбува╓ться будь-яка з под╕й, що сталася ран╕ше:
або дата зарахування кошт╕в в╕д покупця/замовника на банк╕вський рахунок платника податку як оплата товар╕в/послуг, що п╕длягають постачанню, а в раз╕ постачання товар╕в/послуг за гот╕вку - дата оприбуткування кошт╕в у кас╕ платника податку, а в раз╕ в╕дсутност╕ тако╖ - дата ╕нкасац╕╖ гот╕вки у банк╕вськ╕й установ╕, що обслугову╓ платника податку;
або дата
в╕двантаження товар╕в, а в раз╕ експорту товар╕в - дата оформлення митно╖ декларац╕╖, що засв╕дчу╓ факт перетинання митного кордону Укра╖ни, оформлена в╕дпов╕дно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засв╕дчу╓ факт постачання послуг платником податку.
Статтею 1 Закону Укра╖ни в╕д 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕» з╕ зм╕нами та доповненнями передбачено, що виручка резидент╕в у ╕ноземн╕й
валют╕ п╕дляга╓ зарахуванню на ╖х валютн╕ рахунки в уповноважених банках.
Пунктом 5.2 ╤нструкц╕╖ про порядок в╕дкриття, використання ╕ закриття рахунк╕в у нац╕ональн╕й та ╕ноземн╕й валют╕, затверджено╖ постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 12 листопада 2003 року № 492 з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ╤нструкц╕я № 492), визначено, що поточний рахунок в ╕ноземн╕й валют╕ в╕дкрива╓ться суб’╓кту господарювання, зокрема для збер╕гання грошей ╕ проведення розрахунк╕в у
межах законодавства Укра╖ни в безгот╕вков╕й та гот╕вков╕й ╕ноземн╕й валют╕, для зд╕йснення поточних операц╕й, визначених законодавством Укра╖ни.
Кошти в ╕ноземн╕й валют╕, перерахован╕ з-за кордону нерезидентом, зараховуються на поточн╕ рахунки резидент╕в – юридичних ос╕б через розпод╕льч╕ рахунки (п. 5.3 ╤нструкц╕╖ № 492).
При цьому, абзацом першим п. 2 постанови Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 07 червня 2016 року № 342 «Про врегулювання ситуац╕╖
на грошово-кредитному та валютному ринках Укра╖ни» (дал╕ – Постанова № 342) встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ ╕з-за кордону на користь юридичних ос╕б, як╕ не ╓ уповноваженими банками, ф╕зичних ос╕б - п╕дпри╓мц╕в, ╕ноземних представництв (кр╕м оф╕ц╕йних представництв), на рахунки, в╕дкрит╕ в уповноважених банках для ведення сп╕льно╖ д╕яльност╕ без створення юридично╖ особи, а також надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ на рахунки
резидент╕в, в╕дкрит╕ за межами Укра╖ни на п╕дстав╕ ╕ндив╕дуальних л╕ценз╕й Нац╕онального банку Укра╖ни.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в ╕ноземн╕й валют╕, на як╕ зг╕дно з абзацом першим п. 2 Постанови № 342 поширю╓ться вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий анал╕тичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розпод╕льч╕ рахунки суб’╓кт╕в господарювання» (дал╕ –
розпод╕льчий рахунок).
Виключно на наступний робочий день п╕сля дня зарахування таких надходжень на розпод╕льчий рахунок уповноважений банк зобов’язаний без доручення кл╕╓нта зд╕йснити обов’язковий продаж надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ в розм╕р╕ 65 в╕дсотк╕в (п. 2 Постанови № 342).
Решта надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ (35%) зарахову╓ться на поточний валютний рахунок та залиша╓ться в розпорядженн╕ резидент╕в та нерезидент╕в ╕ використову╓ться ними в╕дпов╕дно до
правил валютного регулювання.
Таким чином, датою надходження виручки в ╕ноземн╕й валют╕ ╓ дата надходження кошт╕в на поточний рахунок резидента.
Виходячи з цього, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманн╕ попередньо╖ (авансово╖) оплати в ╕ноземн╕й валют╕ за надан╕ нерезиденту послуги на
митн╕й територ╕╖ Укра╖ни ╓ дата надходження кошт╕в на поточний рахунок: в нац╕ональн╕й валют╕, яка над╕йшла в╕д обов’язкового продажу на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни, та в ╕ноземн╕й валют╕, перерахован╕й у гривн╕ за оф╕ц╕йним курсом НБУ на дату надходження ╖╖ на такий рахунок.
З цим та ╕ншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному ╕нформац╕йно-дов╕дковому ресурс╕ ДФС Укра╖ни (дане роз’яснення у категор╕╖ 101.05).
Оскаржити р╕шення контролюючого органу можна лише протягом 10 дн╕в
ГУ ДФС у Р╕вненськ╕й област╕ нагаду╓, що п╕дпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу Укра╖ни визначено, що зг╕дно з податковим та ╕ншим законодавством особою, в╕дпов╕дальною за нарахування сум податкових зобов’язань з
окремого податку або збору, застосування штрафних (ф╕нансових) санкц╕й та пен╕, у тому числ╕ за порушення у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, ╓ контролюючий орган.
Коли платник податк╕в вважа╓, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке ╕нше р╕шення, що суперечить законодавству або виходить за меж╕ повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або ╕ншими законами Укра╖ни, в╕н ма╓ право звернутися до контролюючого органу вищого р╕вня ╕з скаргою про перегляд цього р╕шення ( п. 56.2 ст. 56ПКУ).
Скарга пода╓ться до контролюючого органу вищого р╕вня у письмов╕й форм╕ (за потреби – з належним чином засв╕дченими коп╕ями документ╕в, розрахунками та доказами, як╕ платник податк╕в вважа╓ за потр╕бне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44ПКУ) протягом 10 календарних дн╕в, що настають за днем отримання платником податк╕в податкового пов╕домлення-р╕шення або ╕ншого р╕шення контролюючого органу, що оскаржу╓ться (п. 56.3 ст.
56ПКУ).
Оск╕льки зг╕дно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14ПКУ сума кошт╕в, яку платник податк╕в повинен сплатити до в╕дпов╕дного бюджету як санкц╕╖ за порушення законодавства у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, – ╓ грошовим зобов’язанням, то якщо платник податк╕в вважа╓, що контролюючий орган неправильно визначив суму такого
грошового зобов’язання, в╕н ма╓ право звернутися до контролюючого органу вищого р╕вня ╕з скаргою про перегляд податкового пов╕домлення-р╕шення протягом 10 календарних дн╕в, що настають за днем отримання платником податк╕в такого р╕шення.
Андерс Аслунд Шведський економ╕ст, старший науковий сп╕вроб╕тник Atlantic Council
Експорт – основний елемент, необх╕дний для економ╕чного зростання, ╕ до цього питання необх╕дно п╕дходити рац╕онально
На неформальн╕й зустр╕ч╕ м╕н╕стр╕в кра╖н Сх╕дного партнерства м╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни Павло Кл╕мк╕н запропонував шести членам Сх╕дного партнерства (В╕рмен╕╖, Азербайджану, Б╕лорус╕, Груз╕╖, Молдов╕ та Укра╖н╕) створити ╓диний
економ╕чний прост╕р або зону в╕льно╖ торг╕вл╕. Це неправдопод╕бно. Так, Укра╖н╕ потр╕бно в╕дкрити свою економ╕ку для м╕жнародно╖ торг╕вл╕, щоб розвивати економ╕ку ╕ побороти корупц╕ю, але питання в тому, як це зробити.
Найважлив╕ша торговельна угода – це Угода про асоц╕ац╕ю з ╢вропейським союзом, в яку входить також Глибока ╕ всеосяжна зона в╕льно╖ торг╕вл╕ (DCFTA). ╤ укра╖нський, ╕ ╓вропейський парламенти ратиф╕кували угоду 16 вересня 2014 року, але ╢С в односторонньому порядку прийняв автономн╕ торговельн╕ преференц╕╖, надавши укра╖нським виробникам доступ до ╓вропейських ринк╕в без митних збор╕в вже з кв╕тня 2014 року. У результат╕ середн╕й тариф на ╕мпорт укра╖нських товар╕в у ╢С скоротився з 4,5% до 0,9%.
Незважаючи на це, укра╖нський експорт в ╢С в 2015 роц╕ скоротився на 23%: з $17 млрд в 2014 до $13 млрд. Як могло так статися? Н╕мецька консультативна група в Укра╖н╕ назвала основною причиною скорочення експорту св╕тове пад╕ння ц╕н на сировину; в реальному
вираженн╕ експорт скоротився на 2%.
Ще одне можливе пояснення – Укра╖на переважно експорту╓ в ╢С сировинн╕ товари: сталь ╕ с╕льськогосподарську продукц╕ю, ╕ 36 основних ╖╖ товар╕в потрапляють в невелик╕ експортн╕ квоти. Для великих експортних п╕дпри╓мств Укра╖ни, що виробляють так╕ товари, як курятина ╕ яйця, ц╕ квоти становлять всього 1%
в╕д укра╖нського виробництва.
Укра╖н╕ та Груз╕╖ варто насл╕дувати приклад Молдови ╕ при╓днатися до CEFTA Головною метою Укра╖ни в торгов╕й пол╕тиц╕ ма╓ стати зб╕льшення експорту в ╢С. Найкращий спос╕б досягти цього – залучити ╕ноземних ╕нвестор╕в, щоб т╕ виробляли товари ╕ послуги, як╕ не будуть потрапляти п╕д ╓вропейськ╕ квоти на
╕мпорт. Укра╖на розсудливо при╓дналася до Угоди щодо державних закуп╕вель СОТ (Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕). Це один з╕ способ╕в виходу на ╓вропейський ринок. Укра╖нськ╕й влад╕ потр╕бно зосередитися на зб╕льшенн╕ квот; цей процес спроститься, якщо ╢С встановить, що Укра╖на викону╓ взят╕ на себе зобов'язання ╕ проводить основн╕ реформи, зазначен╕ в DCFTA.
Для цього укра╖нськ╕й влад╕ потр╕бна б╕льш ефективна координац╕я у сфер╕ управл╕ння. На щастя, в уряд, сформований у кв╕тн╕ 2016 року, входить в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр з ╢вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖. Цей пост зайняла ╤ванна Климпуш-Цинцадзе. Саме через в╕це-прем'╓р-м╕н╕стра з ╢вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ потр╕бно зайнятися координац╕╓ю
впровадження в╕дпов╕дних реформ. В Угод╕ про асоц╕ац╕ю Укра╖на взяла на себе к╕лька сотень зобов'язань щодо реформ в рамках ╓вропейських acquis communautaire. Ц╕ реформи потребують модерн╕зац╕╖ укра╖нського законодавства та ╕нституц╕й, а також ╖х приведення до м╕жнародних стандарт╕в.
Нова угода про в╕льну торг╕влю в рамках Сх╕дного партнерства (м╕ж В╕рмен╕╓ю, Азербайджаном, Б╕лоруссю, Молдовою ╕ Укра╖ною) просто неможлива. Почнемо з того, що Азербайджан з В╕рмен╕╓ю воюють. По-трет╓,
В╕рмен╕я ╕ Б╕лорусь ╓ членами пут╕нського ╢враз╕йського економ╕чного союзу, ╕ Рос╕я не дозволить ╖м вступити в новий союз. Залишаються три кра╖ни, як╕ ╓ членами СОТ ╕ як╕ уклали угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С: Груз╕я, Молдова ╕ Укра╖на.
Молдова вже член Центрально╓вропейсько╖ угоди про в╕льну торг╕влю (CEFTA), укладено╖ в 1992 роц╕ м╕ж
Польщею, Чехословаччиною та Угорщиною. CEFTA служило в деякому род╕ «с╕нами» перед вступом в ╢С. Вступаючи в ╢С, кра╖ни виходили з CEFTA, тод╕ як ╕нш╕ кра╖ни, як╕ планують при╓днатися до ╢вросоюзу, спочатку вступали в
CEFTA. Вступ до CEFTA вимага╓ членства в СОТ, асоц╕ац╕╖ з ╢С та угод про в╕льну торг╕влю з д╕йсними членами CEFTA.
На даний момент в CEFTA входять с╕м кра╖н: Албан╕я, Босн╕я ╕ Герцеговина,
Косово, Македон╕я, Чорногор╕я ╕ Серб╕я. Вс╕ вони при╓дналися до угоди в 2006-2007 роках. Штаб-квартира CEFTA знаходиться в Брюссел╕. Кр╕м п╕дготовки кра╖н-член╕в до вступу в ╢С, CEFTA спрощу╓ торг╕влю м╕ж ними. Зам╕сть того, щоб м╕ркувати над створенням ново╖ угоди про в╕льну
торг╕влю, Укра╖н╕ та Груз╕╖ варто було б насл╕дувати приклад Молдови ╕ при╓днатися до CEFTA.
Якою б бажаною не була торг╕вля з Рос╕╓ю, Кремль навряд чи дозволить яку-небудь вза╓мовиг╕дну торг╕влю, так що це питання варто в╕дкласти на майбутн╓. Угода про в╕льну торг╕влю з Канадою – гарний пол╕тичний жест, але в╕н навряд чи приведе до реальних результат╕в, оск╕льки Канада далеко, та с╕льськогосподарськ╕ товари були виключен╕ з угоди. Торгова пол╕тика важлива для Укра╖ни, тому що
експорт – основний елемент, необх╕дний для економ╕чного зростання, ╕ до цього питання необх╕дно п╕дходити рац╕онально.
Новое Время волод╕╓ ексклюзивним правом на переклад ╕ публ╕кац╕ю колонок Андерса Аслунда. Републ╕кування повно╖ верс╕╖ тексту заборонено.
