Роман Нас╕ров: ПРИ РЕФОРМУВАНН╤ МИТНИЦ╤ ПОБАЖАННЯ Б╤ЗНЕСУ ╤ ГРОМАДСЬКОСТ╤ БУДУТЬ ВРАХОВАН╤
ДФС зац╕кавлена в конструктивному д╕алоз╕ з б╕знесом в рамках концепц╕╖ створення принципово ново╖, максимально в╕дкрито╖ структури. Про це заявив Голова ДФС Роман Нас╕ров п╕д час виступу в рамках презентац╕╖ стратег╕╖ подальшого розвитку Ки╖всько╖ м╕сько╖ митниц╕ ДФС.
«За дек╕лька м╕сяц╕в дуже важко повернути ту дов╕ру, яку прац╕вники митно╖ служби втрачали роками. Ми ж намага╓мось робити все, щоб б╕знес ╕ громадськ╕сть максимально брали участь в реорган╕зац╕╖
ДФС. Наша специф╕ка роботи вимага╓ належно╖ квал╕ф╕кац╕╖ прац╕вник╕в ╕ ╖х незаплямовано╖ репутац╕╖, тому саме тут доречн╕ будуть рекомендац╕╖ громадсько╖ ради при ГУ ДФС у м╕ст╕ Ки╓в╕», - наголосив Роман Нас╕ров.
Другим по актуальност╕ ╓ питання митно╖ вартост╕, хоча ╕ тут ситуац╕ю вдалось покращити. «За «першим методом» визначення митно╖ вартост╕ на Ки╖вськ╕й м╕ськ╕й митниц╕ розмитнюються майже 90 в╕дсотк╕в товар╕в ╕з загального обсягу. В той же час в середньому по Укра╖н╕ ця цифра
склада╓ 85 в╕дсотк╕в. Тобто я роблю висновок, що митники д╕ють в╕дпов╕дно до сво╖х повноважень», – зауважив Роман Нас╕ров.
Роман Нас╕ров також зазначив, що реформування т╕льки розпочато ╕ побажання б╕знесу ╕ щодо митних пост╕в, ╕ про митний аудит, ╕ про кадров╕ питання будуть обов’язково врахован╕.
Украинскую таможню может возглавить иностранец, - Насиров
К середине ноября станет известно его имя
Глава Государственной таможенной службы Украины может быть назначен до середины ноября. Об этом сообщил руководитель ГФС Роман Насиров в интервью журналу Фокус.
"Я думаю, что с новым замом по таможне мы определимся максимум к середине ноября. Это будет человек не из системы, со знанием европейских подходов и стандартов. У меня есть несколько кандидатов на эту должность. Пока скажу одно: очень
вероятно, что таможню возглавит иностранец", - рассказал Насиров.
По его словам, среди задач нового руководителя таможни будет, в частности, борьба с коррупцией и контрабандой, а также увеличение платежей в государственный бюджет.
Напомним, в начале сентября Кабинет министров Украины удовлетворил ходатайство об увольнении заместителя главы Государственной фискальной службы, руководителя Таможенной службы Константина Ликарчука. Тогда Роман Насиров назвал
Ликарчука некомпетентным работником. По словам Насирова, как руководитель он не увидел никаких положительных изменений в работе таможенного ведомства за последние 3-4 месяца, поэтому был начат поиск "квалифицированного, неангажированного и честного человека".
Укра╖на побореться з "патентними тролями" по-╓вропейськи
М╕некономрозвитку розробило законопроект, який повинен припинити практику недобросов╕сно╖ ре╓страц╕╖ патент╕в ╕ позбавити кра╖ну в╕д “патентних трол╕в”- людей, як╕ патентують загальнов╕дом╕ предмети з метою подальшого отримання вигоди. Але без зм╕ни митно╖ пол╕тики в╕н може виявитися малоефективним.
Гроза “трол╕в”
М╕н╕стерство економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни п╕дготувало законопроект, покликаний пол╕пшити правову
охорону об’╓кт╕в промислово╖ власност╕, а заодно ╕ прис╕кти вс╕ спроби недобросов╕сно╖ ре╓страц╕╖ патент╕в. Зараз законопроект представлений на громадське обговорення.
Варто в╕дзначити, що в п╕дготовленому М╕некономрозвитку документ╕ набагато краще, н╕ж у нин╕ чинному законодавств╕, позначен╕ вимоги до промислових зразк╕в, на як╕ громадянин хоче отримати патент.
Зараз для цього достатньо просто новизни – щоб аналог╕чний продукт не був ран╕ше
загальнодоступним у св╕т╕. При цьому н╕де не поясню╓ться, що таке “загальнодоступний”. Експертиза, яка визнача╓ в╕дпов╕дн╕сть заявки законом, проводиться досить поверхово.
Це в╕дкрива╓ можливост╕ для д╕яльност╕ так званих “патентних трол╕в” – людей, як╕ патентують загальнов╕дом╕ предмети з метою подальшого отримання вигоди. В Укра╖н╕ в╕дом╕ випадки ре╓страц╕╖ патент╕в для с╕рник╕в, поширених автомоб╕льних деталей, в╕шалок для одягу (“пл╕чок”).
Новий
законопроект пропону╓ проводити б╕льш ретельну експертизу заявок. Промисловий зразок вважа╓ться новим, якщо в╕н ран╕ше не був “доведений до загального в╕дома”. Тобто, не публ╕кувався за п╕дсумками державно╖ ре╓страц╕╖, н╕де не виставлявся або продавався.
Також зазначено, що кр╕м новизни, промисловий зразок повинен волод╕ти ╕ндив╕дуальним характером. А саме: загальне враження, яке в╕н справля╓ на ╕нформованого користувача, повинно в╕др╕знятися в╕д загального враження, яке справляють
╕нш╕ зразки.
Розробка законопроекту – один ╕з крок╕в у реформуванн╕ системи захисту ╕нтелектуально╖ власност╕ в Укра╖н╕. Документ розроблявся ╕з застосуванням досв╕ду США та ╢вропейського союзу, йдеться на сайт╕ М╕некономрозвитку.
Проблеми на митниц╕ залишаються
Керуючий партнер адвокатського об’╓днання “Юскутум” Артем Афян вважа╓, що в нин╕шньому вигляд╕ це ц╕лком адекватний законопроект, який д╕йсно спрямований на боротьбу з
“патентними тролями”. Однак чи буде ця боротьба ефективною, залежить в╕д чиновник╕в. Зокрема, Апеляц╕йно╖ палати, яка розглядати скарги на недобросов╕сну ре╓страц╕ю.
“На мою думку, трол╕нг – це не “чума”, “патентних трол╕в” не так багато в Укра╖н╕, просто через уразлив╕сть системи вони д╕ють досить ефективно”, – зазначив в╕н.
Юрист пояснив, що нюанси, як╕ дають можлив╕сть ╕снування “патентних трол╕в”, закладено не ст╕льки в процедур╕ ре╓страц╕╖ патент╕в,
ск╕льки в робот╕ митно╖ служби. Як в╕домо, ╕нформац╕я про патенти та ╖х власник╕в в╕дразу ж переда╓ться в ре╓стри митно╖ служби. У п╕дсумку з постачальник╕в товару, на який в Укра╖н╕ комусь видали патент, вимагають плату на користь “троля”.
Один з таких випадк╕в стався пор╕вняно недавно, вл╕тку цього року. Митники зажадали у ╕мпортер╕в торгових мереж “Юск Укра╖на” ╕ “Метро кеш енд кер╕ Укра╖на” виплати роялт╕ за ввезення на територ╕ю Укра╖ни “пл╕чок” для одягу. Як виявилося, патент
на цей “винах╕д” в Укра╖н╕ отримала китайська ф╕рма “Еверест трейд╕нг Ко”. Права на патент ╖й передав льв╕в’янин Олександр Листвак. До цього аналог╕чний патент був у його земляка В╕тал╕я Гол╓ва, але його анулювали через суд.
Таких випадк╕в насправд╕ багато, ╕ митниця регулярно зупиня╓ товар на кордон╕ через “трол╕в”. Але далеко не вс╕ вони оприлюднюються – як правило, мова йде про невелик╕ суми роялт╕, всього на пару тисяч гривень. Тому б╕льш╕сть постачальник╕в вол╕╓ заплатити ╕ не
задавати питань.
“Очевидно, що М╕некономрозвитку вир╕шило не л╕зти в митну пол╕тику ╕ внесло зм╕ни лише у сво╖х сферах”, – заявив Афян.
Майже половина центрального апарату ДФС ма╓ бути зв╕льнена за законом про люстрац╕ю.
Арсен╕й Яценюк вимага╓ в╕д Голови ДФС нев╕дкладно виконати закон
За результатами перев╕рки, проведено╖ М╕н╕стерством юстиц╕╖ Укра╖ни, Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Арсен╕й Яценюк вимага╓ в╕д Голови Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни нев╕дкладно виконати закон про очищення влади ╕ зв╕льнити 42% центрального апарату ДФС ╕ 15% апарату обласних п╕дрозд╕л╕в служби. Про це Глава Уряду заявив на зас╕данн╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в у середу, 21
жовтня.
Арсен╕й Яценюк нагадав, що два тижн╕ тому дав доручення М╕н╕стерству юстиц╕╖ Укра╖ни ╕ спец╕альному департаменту з питань очищення влади щодо перев╕рки Державно╖ ф╕скально╖ служби на предмет виконання закону про люстрац╕ю.
В╕н пов╕домив, що М╕н╕стерством юстиц╕╖ було перев╕рено 344 особов╕ справи вищого кер╕вництва Державно╖ ф╕скально╖ служби - як центрального апарату, так ╕ вс╕х обласних п╕дрозд╕л╕в, кер╕вник╕в ╕
заступник╕в кер╕вник╕в ╕ в╕дпов╕дних начальник╕в митниць.
«В╕дпов╕дно до результат╕в перев╕рки, зд╕йснено╖ М╕н╕стерством юстиц╕╖ Укра╖ни, 42% вищого кер╕вництва центрального апарату ДФС п╕длягають негайному зв╕льненню. 15% вищого кер╕вництва Державно╖ ф╕скально╖ служби в областях також п╕длягають негайному зв╕льненню», - наголосив Глава Уряду.
«П╕сля завершення перев╕рки вимагаю в╕д кер╕вника Державно╖ ф╕скально╖ служби
нев╕дкладно виконати закон про очищення влади ╕ зв╕льнити 42% центрального апарату Державно╖ ф╕скально╖ служби ╕ 15% апарату обласних ДФС, як цього вимага╓ закон», - п╕дкреслив в╕н.
Арсен╕й Яценюк наголосив, що це перший крок до формування ново╖ Державно╖ ф╕скально╖ служби «за тим самим принципом, за яким ми форму╓мо Нац╕ональну пол╕ц╕ю ╕ пропону╓мо формувати нов╕ укра╖нськ╕ суди».
С 1 января будут отменены временные импортные пошлины, - Абромавичус
Кабинет Министров решил отменить дополнительные импортные пошлины в размере 5% и 10% с 1 января 2016 года. Об этом на брифинге сказал министр экономического развития и торговли Айварас Абромавичус, информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на Украинские новости. "Сейчас идет заседание Кабинета Министров, на котором убирается норма по временным импортным пошлинам с 1 января", - сказал он.
< a href="http://censor.net.ua/">Цензор.нет
Насиров признался, что лично выбрал Марушевскую на должность главы Одесской таможни
По словам Насирова, Марушевская была выбрана из 9 кандидатов
Председатель Государственной фискальной службы Украины Роман Насиров сообщил, что Юлия Марушевская прошла конкурс на должность руководителя Одесской таможни и была выбрана из 9 кандидатов. Об этом он заявил в ходе брифинга, передает корреспондент "РБК-Украина".
"Конкурсной комиссией было
получено заявлений от более 70 кандидатов. Далее комиссия сделала свой выбор и на рассмотрение председателя ГФС было отобрано 9 кандидатов. Из этих кандидатов была выбрана госпожа Марушевская на должность главы Одесской таможни. Выбрана мной как председателем ГФС",- отметил Насиров.
Напомним, 16 октября Петр Порошенко представил будущего руководителя Одесской таможни - заместителя главы Одесской областной государственной администрации 26-летнюю Юлию Марушевскую.
Режим зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ, визначений пунктом 26-1 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу ХХ Податкового кодексу Укра╖ни, застосову╓ться до операц╕й з постачання програмно╖ продукц╕╖ незалежно в╕д того, чи постача╓ться така продукц╕я на матер╕альних нос╕ях ╕нформац╕╖, чи
переда╓ться покупцев╕ ╕ншим шляхом, у т. ч. ╕з використанням мереж╕ ╕нтернет, електронною поштою або ╕ншими засобами передач╕ ╕нформац╕╖.
Тобто у раз╕ якщо при постачанн╕ програмно╖ продукц╕╖ варт╕сть програмно╖ продукц╕╖, яка заф╕ксована на матер╕альному нос╕╖ ╕нформац╕╖, та варт╕сть такого нос╕я ╕нформац╕╖ визначен╕ окремо, то:
операц╕╖ з постачання програмно╖ продукц╕╖ зв╕льняються в╕д оподаткування
ПДВ;
операц╕╖ з постачання матер╕ального нос╕я ╕нформац╕╖ оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Водночас податк╕вц╕ звертають увагу, що платники податк╕в при зд╕йсненн╕ операц╕й з постачання систем та/або устаткування/обладнання, нев╕д’╓мною складовою яких ╓ програмна продукц╕я,
зобов’язан╕ нарахувати та сплатити ПДВ за такими операц╕ями на загальних п╕дставах, визначених для поставки товар╕в та послуг в Укра╖н╕.
СОТ – 20 рок╕в: як рухатиметься дал╕ найб╕льша торговельна орган╕зац╕я
Олександра Бровко, для ╢вропейсько╖ правди
Верс╕я для друкуКоментар╕1 citizen.typepad.com Цього року Св╕това орган╕зац╕я торг╕вл╕ (СОТ) святку╓ сво╓ 20-р╕ччя.
Саме двадцять рок╕в тому Уругвайський раунд переговор╕в завершився п╕дписанням Маракесько╖
угоди та створенням м╕жнародно╖ орган╕зац╕╖, яка нараз╕ охоплю╓ 161 члена, з яких 33 члени (та Казахстан, який поки формально не ╓ членом СОТ) при╓днались до орган╕зац╕╖ вже згодом, п╕сля 1995 року. СОТ нин╕
- це б╕льше трьох десятк╕в угод ╕ зобов’язань на тридцяти тисячах стор╕нок та повноц╕нний механ╕зм вир╕шення спор╕в.
╤ це лише вершина айсберга.
За 20 рок╕в свого ╕снування СОТ перетворила торг╕влю на ╕нструмент соц╕ально-економ╕чного зростання, сталого розвитку, захисту
довк╕лля, заохочення ╕нновац╕й та створення справедливих ринкових умов для б╕знесу.
Як усе починалось
Прототип СОТ намагалися створити ще у середин╕ ХХ стол╕ття. Разом ╕з МВФ, Св╕товим банком в рамках Бреттон-Вудсько╖ системи мала функц╕онувати М╕жнародна орган╕зац╕я
торг╕вл╕.
Проте статут дано╖ орган╕зац╕╖ (Гаванська харт╕я) виявився занадто прогресивним для п╕сляво╓нного часу, ╕ М╕жнародн╕й орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ не судилось бути створеною.
Як насл╕док, понад п╕встол╕ття м╕жнародна торг╕вля товарами регулювалась в рамках Генерально╖ угоди з тариф╕в ╕ торг╕вл╕ 1947 року (ГАТТ-1947), а держави продовжували зустр╕чатись на раундах торгових переговор╕в для доповнення системи все новими й
новими правилами.
Вир╕шальним став Уругвайський раунд. Його учасники згадують, що при п╕дписанн╕ Маракесько╖ угоди про заснування СОТ ╖х не полишала думка про те, що ж вони зробили – "модерн╕зували правила торг╕вл╕, що ╕снували в часи ГАТТ, чи створили монстра".
Кв╕нтесенц╕я орган╕зац╕╖ ╓ такою: вс╕ угоди СОТ – це результат переговор╕в, а сама система права СОТ – це альянс права, економ╕ки та пол╕тики.
Саме цей постулат ╓ ключовим для розум╕ння системи СОТ та особливостей ╖╖
функц╕онування.
Як зазначають творц╕ СОТ, без пол╕тик╕в об╕йтись було неможливо, проте найб╕льшого усп╕ху в переговорах вдавалось досягти саме за найменшо╖ ╖х участ╕. Оск╕льки угоди СОТ створювались у процес╕ переговор╕в держав ╕з р╕зними, а часом ╕ протилежними ╕нтересами, вони повн╕ положень ╕з неоднозначним трактуванням ("constructive ambiguity"), ╕ кожна кома ма╓ важливе значення для тлумачення зобов’язань в рамках СОТ. Тому в "джунглях" права СОТ без юрист╕в не роз╕братись.
Отже, з╕ створенням СОТ система м╕жнародно╖ торг╕вл╕ стала всеосяжною.
Нараз╕ СОТ – це торг╕вля товарами, послугами, питання ╕нтелектуально╖ власност╕, пов’язан╕ з торг╕влею ╕нвестиц╕╖, торг╕вля с╕льськогосподарськими товарами, сприяння торг╕вл╕, торг╕вля високотехнолог╕чними товарами, сталий розвиток. ╤ цей список можна продовжувати дал╕, оск╕льки СОТ не припиня╓ еволюц╕онувати, в╕дпов╕даючи на нов╕ виклики ХХ╤ стол╕ття.
В якост╕ прикладу можна навести початок переговор╕в щодо л╕берал╕зац╕╖ торг╕вл╕ "зеленими" товарами (переговори були започаткован╕ чотирнадцятьма державами 8 липня 2014 року).
Угоди СОТ – це м╕жнародн╕ договори, як╕ ратиф╕куються державами-членами СОТ, стаючи
частиною нац╕онального законодавства. У деяких державах (наприклад, у Швейцар╕╖) деяк╕ норми угод СОТ мають пряму д╕ю.
Проте членство в СОТ – це неск╕нченна домашня
робота держави над приведенням свого законодавства у в╕дпов╕дн╕сть до положень угод СОТ. Чому вона неск╕нченна?
Тому що будь-який нормативно-правовий акт ма╓ обов’язково перев╕рятись на в╕дпов╕дн╕сть зобов’язанням держави в рамках СОТ. В ╕ншому випадку доля такого акту буде нетривалою, а держава матиме серйозну розмову з торговельними партнерами.
Завдяки ч╕тко прописаним процедурам нотиф╕кац╕╖ поза увагою СОТ не залишиться жоден нормативно-правовий акт, що де-юре чи де-факто порушу╓ угоди СОТ.
Особливо це актуально зараз, в епоху "гонки реформ", коли ледь не щодня в авральному порядку з’являються все нов╕ й нов╕ законопроекти.
Як
стверджують в кулуарах СОТ, "всевидяче око" все бачить, ╕ якщо реакц╕я СОТ та торговельних партнер╕в на т╕ чи ╕нш╕ заходи не ╓ моментальною, це зовс╕м не св╕дчить про те, що ╖╖ не буде
взагал╕.
Навпаки, вона може з’явитись у найб╕льш неоч╕куваний момент.
Тому зобов’язання в рамках СОТ можна розглядати як сво╓р╕дн╕ рамки для правотворчо╖ та правозастосовно╖ д╕яльност╕.
Наприклад, у 2011 р. Верховна рада Укра╖ни
прийняла закон "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо забезпечення державно╖ п╕дтримки розвитку с╕льського господарства", який передбачав продаж квот на експорт зерна з аукц╕ону. Проте вперше в практиц╕ нашо╖ держави на даний закон було накладено вето через нев╕дпов╕дн╕сть його положень зобов’язанням Укра╖ни у СОТ.
Так само при проведенн╕ антидемп╕нгових, антисубсидиц╕йних та спец╕альних захисних розсл╕дувань М╕н╕стерство економ╕чного розвитку та торг╕вл╕ ма╓ дотримуватись не лише норм нац╕онального законодавства, але й в╕дпов╕дних положень Угод СОТ та практики ╖х
застосування.
Отже, нац╕ональне законодавство – це основа для виконання державою сво╖х зобов’язань в рамках СОТ, оск╕льки саме держава прийма╓ нормативн╕ акти, що регулюють увесь спектр питань, пов'язаних з торг╕влею на нац╕ональному р╕вн╕. Разом з тим будь-який регуляторний акт чи нав╕ть неформальна практика можуть
стати основою для ╕н╕ц╕ювання процедури вир╕шення суперечок у рамках СОТ.
Тому до правотворчого процесу необх╕дно п╕дходити ╕з особливою обережн╕стю, проводячи обов’язкову перев╕рку проект╕в нормативних акт╕в на в╕дпов╕дн╕сть вимогам права СОТ. При цьому таку перев╕рку необх╕дно проводити на стад╕╖ розробки проект╕в нормативних акт╕в, а не п╕сля ╖х вступу в силу.
Система врегулювання суперечок СОТ, або
"jewel in the crown"
Справжньою перлиною орган╕зац╕╖ ╓ механ╕зм врегулювання суперечок СОТ. Для доказ╕в – трохи статистики та пор╕вняння:
▪ За 20 рок╕в ╕снування у СОТ було вир╕шено 498 суперечок;
▪ За 68 рок╕в функц╕онування М╕жнародного суду ООН – 161 сп╕р;
▪ За 20 рок╕в ╕снування М╕жнародного трибуналу з морського права – 24 спори;
▪ За 21 р╕к ╕снування НАФТА – 3 спори.
Процедура врегулювання суперечок СОТ ╓ ч╕тко регламентованою, що дозволя╓ прогнозувати строки та стад╕╖ врегулювання суперечки (чого дуже не вистача╓ ╕ншим м╕жнародним ад’юдикац╕йним органам).
Так, щоб пройти вс╕ стад╕╖ вир╕шення спор╕в у СОТ, необх╕дно в середньому два роки. У М╕жнародному суд╕ ООН – 4 роки, НАФТА (Глава 11) – 5 рок╕в, М╕жнародному центр╕ вир╕шення ╕нвестиц╕йних спор╕в (ICSID) – 3,5 роки.
Цифри говорять сам╕ за себе. На додаток, процедура врегулювання суперечок у СОТ ╓ по╓днанням
дипломат╕╖ та права.
Наприклад, перший етап – консультац╕╖ – ╓ суто дипломатичним. А вже розгляд спору третейською групою та пост╕йно д╕ючим Апеляц╕йним органом СОТ – це правов╕ процедури. Також у СОТ наявна процедура компенсац╕╖ (як тимчасовий зах╕д), механ╕зм нагляду за виконанням р╕шень та застосуванням заход╕в у в╕дпов╕дь, якщо в╕дпов╕дач у справ╕ не викону╓ р╕шення. При цьому нав╕ть Антигуа ╕ Барбуда (площа яко╖ - лише 440 км2) може "покарати" США за невиконання р╕шення у
справ╕.
При цьому останн╕м часом суперечки стають б╕льш комплексними та складними.
За п╕драхунками юридичного департаменту СОТ, в середньому одна суперечка охоплю╓ 162 заявлених порушень ("claims") щодо оскарження 22 обмежувальних
заход╕в.
В одному поточному спор╕ оскаржуються 196 обмежувальних заход╕в та заявля╓ться про 686 порушень. Зроста╓ роль та к╕льк╕сть трет╕х ос╕б при розгляд╕ спор╕в. Так, в одному чинному спор╕ нарахову╓ться 36 трет╕х ос╕б.
Нараз╕ 102 ╕з 161 члена СОТ (63%) брали участь у
систем╕ врегулювання суперечок СОТ.
Велика к╕льк╕сть суперечок, вир╕шених в рамках СОТ, та активна позиц╕я держав також зумовлена тим, що у СОТ за кожною суперечкою сто╖ть значний б╕знес-╕нтерес. Недарма у кулуарах деяк╕ справи нав╕ть називаються ╕менами компан╕й, чи╖ права були порушен╕ (найяскрав╕ший приклад – справа щодо субсидування "Boeing – Airbus" ( DS316, DS353).
Тому СОТ ста╓ форумом для вир╕шення все б╕льшо╖ к╕лькост╕ суперечок, ╕ держави намагаються оскаржити у СОТ заходи, що мають нав╕ть опосередковане в╕дношення до торг╕вл╕, оск╕льки за 20 рок╕в даний механ╕зм дов╕в свою
ефективн╕сть.
Виклики ХХ╤ стол╕ття
Може скластись враження, що у сфер╕ м╕жнародно╖ торг╕вл╕ справи йдуть як н╕коли добре та жодн╕ виклики СОТ не страшн╕. На жаль, це не зовс╕м так.
Ускладнення в╕дносин та структур б╕знесу, поява
нових товар╕в/послуг, зм╕на традиц╕йних парадигм св╕тово╖ торг╕вл╕, економ╕чн╕ кризи значно ускладнюють функц╕онування орган╕зац╕╖, змушуючи останню вчасно реагувати на зм╕ни.
Довол╕ серйозним викликом для багатосторонньо╖ системи торг╕вл╕ ╓ стр╕мке зб╕льшення к╕лькост╕ угод про преференц╕йну торг╕влю (зони в╕льно╖ торг╕вл╕ (ЗВТ) та митн╕ союзи). Станом на кв╕тень 2015 року у СОТ було нотиф╕ковано 449 угод про преференц╕йну торг╕влю, ╕з яких 262 угоди вступили в силу.
На окрему увагу заслуговують так зван╕ "мегарег╕ональн╕" угоди про ЗВТ, наприклад, м╕ж ╢С та США або м╕ж ╢С та Канадою.
Ширились чутки, що з╕ створенням ЗВТ м╕ж ╢С та США потреба у СОТ в╕дпаде. Проте поки переговори щодо ЗВТ нагадують "le cafe du commerce", ╕ щоб робити певн╕ висновки, необх╕дно дочекатись ╖хн╕х результат╕в.
Також довол╕ часто в рамках угод про преференц╕йну торг╕влю сторони передбачають ╕снування механ╕зму вир╕шення спор╕в. Проте цифри знову говорять сам╕ за себе:
▪ Наприк╕нц╕ 2010 року у 82 ╕з 443 спор╕в у СОТ позивачем та в╕дпов╕дачем були держави-члени угод про преференц╕йну торг╕влю;
▪ Нараз╕ 19% ус╕х спор╕в у рамках СОТ – це спори м╕ж державами-членами угод про преференц╕йну торг╕влю.
Тобто, не дивлячись на наявн╕сть альтернативи, СОТ все одно залиша╓ться основним форумом для врегулювання
торгових суперечок. ╤ ця тенденц╕я ма╓ вс╕ шанси зберегтись надовго.
До реч╕, якщо подивитись на нещодавно опубл╕ковану пропозиц╕ю ╢С щодо системи вир╕шення ╕нвестиц╕йних спор╕в в угод╕ про ЗВТ ╕з США (Transatlantic Trade and Investment Partnership), то можна пом╕тити багато сп╕льних рис ╕з спор╕в врегулювання суперечок СОТ. Зб╕г?.. Навряд чи.
╤ншим важливим викликом для СОТ ╓ балансування м╕ж принципами в╕льно╖ торг╕вл╕ та ╕ншими ц╕нностями (наприклад, сусп╕льна мораль, нац╕ональна безпека, життя чи здоров’я людей, тварин та рослин тощо). Наприклад, у справах Australia – Plain
Packaging (DS435, DS441, DS458 та DS467) на одн╕й шальц╕ терез╕в лежить право виробник╕в сигарет використовувати торгову марку, а на ╕нш╕й – п╕клування про здоров’я нац╕╖. Так само у справ╕ Canada – Feed-in Tariff (DS426) стояло питання балансу м╕ж субсидуванням та розвитком ринку альтернативно╖ енергетики.
Схож╕ питання можуть виникати щодо захисту довк╕лля, прав ╕ свобод людини тощо. Проте кожне таке питання матиме в соб╕ економ╕чн╕, правов╕ та пол╕тичн╕
складов╕, за рахунок вза╓мод╕╖ яких можливо буде збалансувати л╕берал╕зац╕ю торг╕вл╕ та сусп╕льн╕ чи безпеков╕ ц╕нност╕.
╤нше питання – це застосування санкц╕й Укра╖ною, США ╕ ╢С проти Рос╕╖ та застосування "дзеркальних санкц╕й" Рос╕╓ю у в╕дпов╕дь.
Зупиня╓ться торг╕вля товарами та послугами, що безумовно суперечить правилам СОТ. Проте жодн╕ правила не можуть функц╕онувати без винятк╕в, ╕ Укра╖на, ╢С та США, негласно спираючись на статт╕ ХХ╤ ГАТТ та XIV-bis ГАТС, вводять обмежувальн╕ заходи ╕з м╕ркувань нац╕онально╖ безпеки.
╤з яких м╕ркувань "контрзаходи на контрзаходи"
вводить Рос╕я – питання риторичне. У такому випадку свав╕льне застосування обмежень матиме вплив на багатосторонню систему торг╕вл╕ в рамках СОТ, як ╕ на систему м╕жнародного права в ц╕лому.
Quo vadis?
15-18 грудня цього року в╕дбудеться десята М╕н╕стерська конференц╕я СОТ у Найроб╕ (Кен╕я). Спод╕ва╓мось, що вона буде не менш результативною, н╕ж дев’ята М╕н╕стерська конференц╕я на Бал╕.
Традиц╕йно болючим ╓ Дох╕йський порядок денний: чи держави вир╕шать в╕дкрит╕ питання чи ц╕лковито в╕дмовляться в╕д нього ╕ почнуть все з чистого аркуша. Проте будь-яке р╕шення щодо майбутнього колись
Дох╕йського раунду переговор╕в, а нараз╕ Дох╕йського порядку денного, ма╓ сприяти подальшому розвитку багатосторонньо╖ системи м╕жнародно╖ торг╕вл╕.
Поза сумн╕в╕в, надал╕ зростатиме розум╕ння б╕знесу, що ╕нструменти СОТ, не дивлячись на ╖хн╕й публ╕чно-правовий характер, можуть впливати на конкретн╕ б╕знес-╕нтереси
як позитивно, так ╕ негативно. Уже нараз╕ велик╕ корпорац╕╖ створюють окрем╕ п╕дрозд╕ли для стратег╕чного планування м╕жнародно╖ торг╕вл╕, прорахування наявност╕ заход╕в тарифного та нетарифного регулювання та ╖хнього впливу на торг╕влю. Надал╕ кооперац╕я м╕ж б╕знесом та владою буде лише зм╕цнюватись.
Традиц╕йно популярними залишатимуться заходи торговельного захисту – в╕д антидемп╕нгових до компенсац╕йних та спец╕альних. Надал╕ проводитимуться внутр╕шн╕ реформи
держав-член╕в СОТ ╕ знаходитимуться т╕, чи╖ права та ╕нтереси так╕ реформи порушують.
Таким чином, не дивлячись на ус╕ виклики, СОТ залишатиметься ефективним
регулятором м╕жнародно╖ торг╕вл╕ на багатосторонньому р╕вн╕, а влада, б╕знес ╕ громадяни все б╕льше в╕дчуватимуть сприятливий вплив м╕жнародно╖ торг╕вл╕ та соц╕ально-економ╕чний розвиток держав.
За 20 рок╕в СОТ не словом, а д╕лом ("acta non verba") продемонструвала здатн╕сть знаходити консенсус нав╕ть з проблемних
питань.
СОТ - це не лише система координат для м╕жнародно╖ торг╕вл╕, це важливий учасник сучасно╖ геопол╕тики, ╕ кожна М╕н╕стерська конференц╕я СОТ супроводжу╓ться великими спод╕ванням, а кожна невдача за ╖╖ результатами п╕дда╓ться детальному анал╕зу. Тож спод╕ва╓мось на досягнення нових позитивних домовленостей у
Найроб╕.
Автор: Олександра Бровко, юрист ЮФ "Sayenko Kharenko"
Британская компания Adam Smith презентовала концепцию реформирования таможни
Она представлена Государственной фискальной службе. Британская консалтинговая компания Adam Smith представила на рассмотрение Государственной фискальной службы свою концепцию реформирования таможенного направления службы. Об этом на своей странице в Facebook написал глава ГФС Роман Насиров.
“Только что провел встречу с представителями британской консалтинговой компаний Adam Smith. Сегодня компания представила свою концепцию
участия в реформировании таможенного направления”, - написал Насиров.
Как сообщал УНИАН, Государственная фискальная служба Украины в рамках выполнения поручения Кабинета министров о передаче 4 украинских таможен в управление западным компаниям ожидает соответствующих предложений от западных партнеров. В июле Кабинет министров Украины в рамках реформы Государственной фискальной службы принял решение передать Закарпатскую, Львовскую, Волынскую и Черновицкую таможни в
управление международной компании.
В число таких компаний вошла британская компания Crown Agents.
Предположительно управление таможнями будет проходить в экспериментальном режиме. В конце июля глава правительства сообщил, что поручил руководству ГФС организовать и выписать условия для конкурса по отбору управляющей таможнями компании.
З метою ╕нформування суб'╓кт╕в господарювання щодо порядку надання, переоформлення, зупинення д╕╖ та анулювання
дозвол╕в на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ Департамент орган╕зац╕╖ митного контролю та оформлення пов╕домля╓:
Порядок подання та розгляду заяв ╕ надання дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ та контролю за нею (дал╕ - Порядок);
форму заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕;
форму заяви про анулювання/зупинення д╕╖ дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕;
форму Витягу з ре╓стру
митних брокер╕в.
В╕дпов╕дно до пункту 1 розд╕лу II Порядку для отримання та переоформлення дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ п╕дпри╓мство надсила╓ на адресу ДФС (04655, м. Ки╖в, Льв╕вська площа, буд. 8) засобами поштового зв'язку або нарочно заяву про надання/переоформлення дозволу, яка заповню╓ться у друкованому вигляд╕ за допомогою друкувального пристрою на аркуш╕ паперу формату А4 та засв╕дчу╓ться п╕дписом кер╕вника п╕дпри╓мства або
громадянина - п╕дпри╓мця та печаткою (за наявност╕).
Будь-як╕ виправлення та п╕дчистки у заяв╕ про надання/переоформлення дозволу не допускаються.
При цьому зверта╓мо увагу, що в╕дпов╕дно до пункту 3 Наказу втратили чинн╕сть:
Додатково ╕нформу╓мо, що Наказ, а також форми заяв про надання/переоформлення та анулювання/зупинення д╕╖ дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ розм╕щен╕ на оф╕ц╕йному Веб-портал╕ ДФС у рубриц╕ "Митн╕ брокери".
Просимо довести зазначену ╕нформац╕ю до в╕дома митних брокер╕в та суб'╓кт╕в господарювання, як╕ функц╕онують у зон╕ д╕яльност╕ митниц╕.
Директор Департаменту орган╕зац╕╖ митного контролю та оформлення
