MDoffice* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у...
Количество просмотров: 35 (за период c 00:00 по 18:01 06/03/14), всего просмотров: 1412
Експорт укра╖нських товар╕в в 2013 р. знизився на 7,8% пор╕вняно з 2012 р., ╕мпорт зменшився на 9,1%. Негативне сальдо зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ товарами скоротилося на 14,6%.
Так╕ дан╕ на прес-конференц╕╖ у четвер озвучив начальник управл╕ння мед╕а-проект╕в ДП "Держзовн╕ш╕нформ" Олександр Гол╕здра, пов╕домля╓ кореспондент Укр╕нформу.
"У 2013 р. експорт укра╖нських товар╕в
знизився на 7,8% пор╕вняно з попередн╕м роком, ╕ становив 68,685 млрд долар╕в. ╤мпорт скоротився ще б╕льше - на 9,1%, ╕ становив 84,658 млрд долар╕в. Зниження експорту, безумовно, - негативний тренд. Але хот╕в би зазначити, що негативне сальдо зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ 2013 р. зменшилося майже на 15%. Це можна в╕днести до певних позитив╕в", - сказав Гол╕здра.
За даними Держзовн╕ш╕нформу, найб╕льшу частку в експорт╕ забезпечив агропромисловий сектор - 17 млрд долар╕в.
Експорт товар╕в металург╕йно╖ промисловост╕ забезпечив надходження 14,3 млрд долар╕в, х╕м╕чно╖ промисловост╕ - 4,9 млрд долар╕в.
Пад╕ння показник╕в в АПК становить 4,8%, у чорн╕й металург╕╖ - 6,7%, х╕м╕чн╕й промисловост╕ - 16,5%, транспортному машинобудуванн╕ - 44%, приладобудуванн╕ - 5%. Водночас, експорт товар╕в целюлозно-паперово╖ промисловост╕ зб╕льшився на 10%, деревообробно╖ промисловост╕ - на 7,9%, тканин ╕ одягу - на 5,4%.
Найб╕льшу частину ╕мпорту (у грошовому вираженн╕) становлять енергонос╕╖ - 21,8 млрд долар╕в, товари х╕м╕чно╖ промисловост╕ - 9,9 млрд долар╕в та аграрна продукц╕я - 8,2 млрд долар╕в.
У географ╕чн╕й структур╕ експорту переважали СНД - 36% ╕ кра╖ни ╢С - 26%. Близький Сх╕д зайняв 18% у структур╕ експортних поставок, Далекий Сх╕д - 8%, решта кра╖н - 12%.
У структур╕ ╕мпорту 37% поставок 2013 р.
припада╓ на СНД, 35% - на ╢С, 15% - на Далекий Сх╕д, 3% - на Близький Сх╕д, 10% - на ╕нш╕ кра╖ни.
Укр╕нформ
«Горячая линия»: Плановые выездные проверки. Внешнеэкономическая деятельность и валютный контроль. Таможенные платежи
Прес-служба ДП╤ у Под╕льському район╕ ГУ МДЗ у м. Ки╓в╕
У ДП╤ в Под╕льському район╕ ГУ М╕ндоход╕в у м. Ки╓в╕ проведено сеанс телефонного зв’язку «Гаряча л╕н╕я» на тему: «Планов╕ ви╖зн╕ перев╕рки. Зовн╕шньоеконом╕чна д╕яльн╕сть та валютний контроль. Митн╕ платеж╕». На запитання абонент╕в в╕дпов╕ла заступник начальника ДП╤ у Под╕льському район╕ ГУ М╕ндоход╕в у м. Ки╓в╕ Соколовська Олена Ростислав╕вна. Наводимо перел╕к запитань, як╕ були поставлен╕ платниками
податк╕в:
Чи обов’язково на зовн╕шньоеконом╕чному договор╕ повинна стояти печатка нерезидента та чи може догов╕р бути оформлений в електронному вигляд╕?
В╕дпов╕дь: В╕дпов╕дно до пункту 1 статт╕ 181 Господарського кодексу Укра╖ни господарський догов╕р за загальним правилом виклада╓ться у форм╕ ╓диного документа, п╕дписаного сторонами та скр╕пленого печатками. Допуска╓ться укладення господарських договор╕в у спрощений спос╕б, тобто шляхом обм╕ну листами,
факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом п╕дтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спец╕альн╕ вимоги до форми та порядку укладення даного виду договор╕в.
Отже, зд╕йснення правочин╕в, що ф╕ксують результати виконання договор╕в у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, повинно зд╕йснюватися в╕дпов╕дно до вимог Закону Укра╖ни «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть», Господарського кодексу Укра╖ни та ╕нших закон╕в
Укра╖ни.
Абзацом 2 статт╕ 6 Закону зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) уклада╓ться суб’╓ктом зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ або його представником у прост╕й письмов╕й форм╕, якщо ╕нше не передбачено м╕жнародним договором Укра╖ни чи законом.
Враховуючи викладене, чинне законодавство Укра╖ни передбача╓ укладення зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) в письмов╕й форм╕ та скр╕плення його печатками, якщо ╕нше не передбачено м╕жнародним договором
Укра╖ни.
Який порядок, п╕дстави та терм╕ни продовження та зупинення розпочато╖ перев╕рки прац╕вниками орган╕в доход╕в ╕ збор╕в?
В╕дпов╕дь: В╕дпов╕дно до пункту 82.1 Податкового кодексу Укра╖ни, продовження строк╕в проведення перев╕рок, визначених у статт╕ 77 Податкового кодексу Укра╖ни (документальн╕ планов╕ перев╕рки), можливе за р╕шенням кер╕вника органу державно╖ податково╖ служби не б╕льш як на 15 робочих дн╕в для великих платник╕в податк╕в, щодо
суб’╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва — не б╕льш як на 5 робочих дн╕в, ╕нших платник╕в податк╕в — не б╕льш як на 10 робочих дн╕в. Зг╕дно з пунктом 82.2. Податкового кодексу Укра╖ни продовження строк╕в проведення перев╕рок, визначених у статт╕ 78 Податкового кодексу Укра╖ни (документальн╕ позапланов╕ перев╕рки), можливе за р╕шенням кер╕вника органу державно╖ податково╖ служби не б╕льш як на 10 робочих дн╕в для великих платник╕в податк╕в, щодо суб’╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва — не б╕льш як на 2 робочих дн╕, ╕нших
платник╕в податк╕в — не б╕льш як на 5 робочих дн╕в.
П╕дпунктом 82.3. Податкового кодексу Укра╖ни, визначено, що продовження строку фактично╖ перев╕рки зд╕йсню╓ться за р╕шенням кер╕вника органу державно╖ податково╖ служби не б╕льш як на 5 д╕б. П╕дставами для подовження строку тако╖ перев╕рки ╓:
- заява суб’╓кта господарювання (у раз╕ необх╕дност╕ подання ним документ╕в, як╕ стосуються питань перев╕рки);
- зм╕нний режим роботи або
п╕дсумований обл╕к робочого часу суб’╓кта господарювання та/або його господарських об’╓кт╕в.
В╕дпов╕дно до пункту 82.4. Податкового кодексу Укра╖ни проведення документально╖ ви╖зно╖ планово╖ та позапланово╖ перев╕рки великого платника податк╕в може бути зупинено за р╕шенням кер╕вника податкового органу, що оформля╓ться наказом, коп╕я якого не п╕зн╕ше наступного робочого дня вруча╓ться платнику податк╕в або його уповноваженому представнику п╕д розписку, з подальшим поновленням ╖╖
проведення на невикористаний строк. Зупинення документально╖ ви╖зно╖ планово╖, позапланово╖ перев╕рки перерива╓ переб╕г строку проведення перев╕рки в раз╕ вручення платнику податк╕в або його уповноваженому представнику п╕д розписку коп╕╖ наказу про зупинення документально╖ ви╖зно╖ планово╖, позапланово╖ перев╕рки.
При цьому перев╕рка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищу╓ 30 робочих дн╕в, а в раз╕ необх╕дност╕ проведення експертизи, отримання ╕нформац╕╖ в╕д ╕ноземних
державних орган╕в щодо д╕яльност╕ платника податк╕в, завершення розгляду судом позов╕в з питань, пов’язаних з предметом перев╕рки, в╕дновлення платником податк╕в втрачених документ╕в перев╕рка може бути зупинена на строк, необх╕дний для завершення таких процедур.
Отже, продовження строк╕в проведення перев╕рок та зупинення розпочато╖ перев╕рки прац╕вниками контролюючих орган╕в зд╕йсню╓ться за р╕шенням кер╕вника податкового органу. Терм╕ни продовження перев╕рки залежать в╕д виду
перев╕рки та категор╕╖ платника податк╕в, встановлено╖ статтею 82 Податкового кодексу Укра╖ни.
Чи зн╕ма╓ться з валютного контролю ╕мпортна операц╕я, якщо товар над╕йшов на територ╕ю Укра╖ни, але знаходиться на л╕ценз╕йному склад╕?
В╕дпов╕дь: В╕дпов╕дно до п╕дпункту 3.3 ╤нструкц╕╖ про порядок зд╕йснення контролю за експортними, ╕мпортними операц╕ями, затверджено╖ постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни, банк зн╕ма╓ з контролю операц╕ю резидента в
раз╕ ╕мпорту товару з увезенням його на територ╕ю Укра╖ни п╕сля:
- отримання ╕нформац╕╖ про цю операц╕ю в ре╓стр╕ МД — якщо для митного оформлення продукц╕╖ використову╓ться МД;
- пред’явлення резидентом документа (кр╕м МД), який використову╓ться для митного оформлення продукц╕╖, — якщо для митного оформлення продукц╕╖ не використову╓ться МД;
пред’явлення резидентом документа, який зг╕дно з умовами договору засв╕дчу╓ виконання
нерезидентом роб╕т, надання послуг, передавання прав ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╕нших немайнових прав, призначених для продажу (оплатно╖ передач╕).
Таким чином, знаходження товару на л╕ценз╕йному склад╕ не ╓ п╕дставою для зняття операц╕╖ з валютного контролю. Банк зн╕ма╓ з контролю операц╕ю резидента в раз╕ ╕мпорту товару з увезенням його на територ╕ю Укра╖ни п╕сля зд╕йснення зазначених вище операц╕й.
Чи п╕длягають ре╓страц╕╖ в контролюючих органах
зовн╕шньоеконом╕чн╕ договори франчайзингу?
В╕дпов╕дь: В╕дпов╕дно до статт╕ 1115 Цив╕льного кодексу Укра╖ни за договором комерц╕йно╖ концес╕╖ (франчайзингу) одна сторона (правоволод╕лець) зобов’язу╓ться надати друг╕й сторон╕ (користувачев╕) за плату право користування в╕дпов╕дно до ╖╖ вимог комплексом належних ц╕й сторон╕ прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
Зг╕дно з╕ статтею 1118 Цив╕льного кодексу догов╕р комерц╕йно╖ концес╕╖ п╕дляга╓ державн╕й ре╓страц╕╖ органом, який зд╕йснив державну ре╓страц╕ю правоволод╕льця. Якщо правоволод╕лець заре╓стрований в ╕ноземн╕й держав╕, ре╓страц╕я договору комерц╕йно╖ концес╕╖ зд╕йсню╓ться органом, який зд╕йснив державну ре╓страц╕ю користувача. У в╕дносинах з трет╕ми особами сторони
договору комерц╕йно╖ концес╕╖ мають право посилатися на догов╕р комерц╕йно╖ концес╕╖ лише з моменту його державно╖ ре╓страц╕╖.
Ре╓страц╕я зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в (контракт╕в), в тому числ╕ договор╕в комерц╕йно╖ концес╕╖ (франчайзингу), в органах М╕ндоход╕в чинним законодавством не передбачена.
На рахунки якого органу доход╕в ╕ збор╕в сплачуються митн╕ платеж╕ (чи авансов╕ платеж╕), якщо митне оформлення товар╕в чи ТЗ зд╕йсню╓ться в ╕ншому орган╕
доход╕в ╕ збор╕в, н╕ж м╕сцезнаходження СГ?
В╕дпов╕дь: В╕дпов╕дно до частин 1 та 2 статт╕ 298 Митного кодексу Укра╖ни суми митних платеж╕в, нарахован╕ органами доход╕в ╕ збор╕в, п╕длягають сплат╕ до державного бюджету платником податк╕в безпосередньо на ╓диний казначейський рахунок у гот╕вков╕й форм╕ через касу органу доход╕в ╕ збор╕в чи ф╕нансово╖ установи або у безгот╕вков╕й форм╕ через ф╕нансову установу.
Порядок розрахунково-касового обслуговування через
органи Державного казначейства Укра╖ни митних та ╕нших платеж╕в, як╕ вносяться до/або п╕д час митного оформлення, затверджено наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни та Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни.
Пунктом 2.2 Порядку визначено, що для зарахування кошт╕в, що вносяться платниками та громадянами до/або п╕д час митного оформлення товар╕в, на баланс╕ Головного управл╕ння центрального органу виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ казначейського обслуговування бюджетних
кошт╕в, у м╕ст╕ Ки╓в╕ в╕дкриваються депозитн╕ рахунки 3734 на ╕м‘я орган╕в доход╕в ╕ збор╕в.
Саме на такий рахунок органу доход╕в ╕ збор╕в платники до/або п╕д час митного оформлення товар╕в в╕дпов╕дно до пункту 3.1 Порядку перераховують кошти, призначен╕ для забезпечення сплати митних та ╕нших платеж╕в у вигляд╕ передплати та/або доплати.
З урахуванням частини 3 статт╕ 247 Митного кодексу митне оформлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного
призначення зд╕йсню╓ться в будь-якому з орган╕в доход╕в ╕ збор╕в з пред’явленням ╖х цьому органу, якщо ╕нше не передбачено Митним кодексом. Отже, митн╕ платеж╕ сплачуються на рахунок того органу доход╕в ╕ збор╕в, де зд╕йсню╓ться митне оформлення.
Як╕ документи посадов╕ особи повинн╕ пред’явити платнику податк╕в для проведення документальних ви╖зних чи фактичних перев╕рок?
В╕дпов╕дь: Кер╕вник органу М╕ндоход╕в прийма╓ р╕шення про документальну позапланову
перев╕рку (╕з зазначенням п╕дстав для проведення перев╕рки, дати ╖╖ початку та тривалост╕), яке оформлю╓ться наказом. Право на проведення позапланово╖ перев╕рки нада╓ться контролюючим органам лише у випадку, коли платнику податку до початку перев╕рки вручено п╕д п╕дпис коп╕ю наказу про проведення документально╖ позапланово╖ перев╕рки.
Кр╕м того, в╕дпов╕дно до статт╕ 81 Податкового кодексу контролююч╕ органи можуть бути допущен╕ до позапланово╖ перев╕рки лише за умови
пред'явлення:
• направлення на проведення тако╖ перев╕рки;
• службового посв╕дчення ос╕б, як╕ зазначен╕ у направленн╕ на проведення перев╕рки.
Непред'явлення платнику податк╕в цих документ╕в або ╖х пред'явлення з порушенням встановлених вимог ╓ п╕дставою для недопущення посадових ос╕б контролюючого органу до проведення документально╖ позапланово╖ перев╕рки. В╕дпов╕дно до Податкового кодексу в╕дмовлятися в╕д проведення перев╕рок з
╕нших п╕дстав платник податк╕в не ма╓ права.
Чи потр╕бно отримувати ╕ндив╕дуальну л╕ценз╕ю М╕н╕стерства економ╕ки в╕дпов╕дно до Указу Президента Укра╖ни на проведення ╕нвестування нематер╕альних актив╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни з метою внесення до статутного фонду п╕дпри╓мства за кордоном?
В╕дпов╕дь: В╕дпов╕дно до Указу Президента Укра╖ни «Про ╕нвестування майнових ц╕нностей резидентами за межами Укра╖ни» ╕нвестування майнових ц╕нностей за межами
Укра╖ни п╕дляга╓ л╕цензуванню. Видачу ╕ндив╕дуальних л╕ценз╕й на проведення такого ╕нвестування зд╕йсню╓ М╕н╕стерство економ╕ки Укра╖ни.
Пунктом 2 Указу передбачено, що ╕нвестиц╕╖ за кордон можуть зд╕йснюватися у вигляд╕ майнових прав та майна, кр╕м сировини, комплектуючих вироб╕в ╕ запасних частин, товар╕в народного споживання, а також таких, як╕ в╕дпов╕дно до чинного законодавства в╕днесено до високол╕кв╕дних та стосовно експорту яких передбачено л╕цензування, квотування або
спец╕альний режим.
Постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в затверджено Положення про порядок видач╕ ╕ндив╕дуальних л╕ценз╕й на зд╕йснення резидентами майнових ╕нвестиц╕й за межами Укра╖ни ╕ Положення про порядок контролю та зв╕тност╕ щодо використання майнових ц╕нностей, як╕ ╕нвестуються за межами Укра╖ни.
Враховуючи викладене, ╕нвестування нематер╕альних актив╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни з метою внесення до статутного фонду п╕дпри╓мства за кордоном потребу╓
наявност╕ ╕ндив╕дуально╖ л╕ценз╕╖ М╕неконом╕ки Укра╖ни.
Право пост╕йного проживання на територ╕╖ ╕ноземно╖ кра╖ни не прир╕внюватимуть до «непроживання» в Укра╖н╕
У Парламент╕ прийнято за основу законопроект № 4295 в╕д 27.02.2014 р., яким пропону╓ться усунути неузгоджен╕сть положень Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ — ПКУ) ╕з законодавством Укра╖ни, яке визнача╓ правовий зм╕ст громадянства Укра╖ни, статус ╕ноземц╕в та ос╕б без громадянства, як╕ перебувають в Укра╖н╕, регулю╓ в╕дносини,
пов’язан╕ з ре╓страц╕╓ю м╕сця проживання особи.
У п. 70.1ПКУ пропону╓ться вилучити положення, зг╕дно з яким «ф╕зична особа, яка ╓ резидентом ╕ноземно╖ кра╖ни, тобто не прожива╓ в Укра╖н╕, може бути взята на обл╕к за м╕сцем ре╓страц╕╖
свого перебування (проживання) на територ╕╖ Укра╖ни», а в абз. 2 пп. 170.11.1ПКУ — речення «у випадку, якщо особа ма╓ право пост╕йного проживання на територ╕╖ ╕ноземно╖ кра╖ни, вона вважа╓ться такою, що не прожива╓ в Укра╖н╕».
Проект Закону Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо уточнення обл╕ку та ре╓страц╕╖ платник╕в податк╕в» в╕д 27.02.2014 р. № 4295
У ╢вропейському союз╕ об╕цяють, що незабаром укра╖нськ╕ компан╕╖ зможуть безмитно експортувати свою продукц╕ю в ╢С.
Про це пише "Комерсант-Укра╖на".
╢вросоюз готовий в односторонньому порядку скасувати ╕мпортн╕ мита на укра╖нськ╕ товари, заявив президент ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Жозе Мануел Баррозу.
"╢вропейська ком╕с╕я готова
запропонувати Рад╕ ╢С та ╢вропейського парламенту достроково застосувати в односторонньому порядку положення про ╕мпорт товар╕в угоди про глибоку та всеосяжну зону в╕льно╖ торг╕вл╕ угоди про асоц╕ац╕ю, яке ми готов╕ п╕дписати. Це означа╓ м╕льйони збережених платеж╕в на ╕мпортн╕ мита", - сказав в╕н.
Баррозу не уточнив, коли набуде чинност╕ це р╕шення. Сайт "╢С-плюс", посилаючись на джерело в ╢К, пов╕домило про "наступн╕ два тижн╕".
Створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕ (ЗВТ) м╕ж Укра╖ною та ╢С описано в угод╕ про асоц╕ац╕ю. У ход╕ п╕дготовки документа ╢С в╕дкидав можлив╕сть створення ЗВТ поза рамками асоц╕ац╕╖.
Однак у вересн╕ минулого року Рад╕ ╢С було запропоновано розглянути можлив╕сть одностороннього обнулення ставок на укра╖нську продукц╕ю.
Ця пропозиц╕я стала реакц╕╓ю на укра╖нсько-рос╕йську торговельну в╕йну. Цей крок
дозволив би м╕н╕м╕зувати укра╖нськ╕й економ╕ц╕ втрати в пер╕од, коли ЗВТ з ╢С ще не набуде чинност╕ (у перший день другого м╕сяця п╕сля ратиф╕кац╕╖ угоди Верховною радою та ╢вропарламентом), а кра╖ни Митного союзу вже введуть обмеження ╕ п╕двищать мита на постачання укра╖нських товар╕в.
В╕це-президент Американсько╖ торгово╖ палати Тарас Качка розпов╕в, що спочатку в укра╖нському уряд╕ пропонували ╢С якнайшвидшу ратиф╕кац╕ю угоди. В ╢С ж наполягали на ратиф╕кац╕ю
угоди п╕сля травневих вибор╕в. До того ж угоду про асоц╕ац╕ю ще нав╕ть не п╕дписано.
"Це дуже поганий сценар╕й для Укра╖ни: з к╕нця кв╕тня ╢вропарламент йде на кан╕кули, а пот╕м на перевибори. У так╕й ситуац╕╖ проголосувати за догов╕р ╢вропарламент зможе лише в к╕нц╕ року. В╕дпов╕дно, ми опиня╓мося в ситуац╕╖, коли режим ЗВТ з ╢С ще не д╕╓, а Митний союз вже може переглядати сво╖ мита. У так╕й ситуац╕╖ до к╕нця року ми отрима╓мо величезний м╕нус
зовн╕шньоторговельного балансу", - пояснив Качка.
"Укра╖н╕ запропоновано механ╕зм п╕дтримки, аналог╕чний тому, який р╕к тому застосовувався щодо Молдови. П╕сля того як на ринках Митного союзу були введен╕ обмеження на молдавське вино, ╢С обнулив митну ставку ╕ зняв квоти на цю продукц╕ю", - розпов╕в прес-секретар представництва ╢С в Укра╖н╕ Дев╕д Стул╕к.
За його словами, ця л╕берал╕зац╕я може торкнутися лише ряду найб╕льш
чутливих товарних груп: "У будь-якому випадку для прийняття цього р╕шення потр╕бно схвалення Ради ╢С, ╢вропарламенту ╕ дозв╕л СОТ".
ЗВТ дозволить ╢С обнулити мита на 96,3% товарних позиц╕й, в тому числ╕ для 91,8% промислових товар╕в, 83,1% - аграрних.
В╕тчизнян╕
чиновники неодноразово говорили, що Укра╖на просить односторонн╓ зниження тариф╕в ╢С. Найб╕льш позитивний ефект в╕д такого кроку оч╕ку╓ться в аграрн╕й сфер╕.
"Найб╕льше в╕д цього виграють виробники зернових: догов╕р передбача╓ безмитне ввезення 950 тис. т пшениц╕ на р╕к, кукурудзи - 400 тис. т, ячменю - 25 тис. т. З виробник╕в м'яса виграють лише постачальники птиц╕, решта ще не отримали дозвол╕в на експорт в ╢С. Так╕ кроки призведуть до зб╕льшення в 2014 роц╕
експорту на 500 млн долар╕в", - оч╕ку╓ генеральний директор асоц╕ац╕╖ "Укра╖нський клуб аграрного б╕знесу" Володимир Лапа.
За оц╕нкою ╢С, укра╖нськ╕ експортери заощадять 487 млн ╓вро на митах при експорт╕, в тому числ╕ 330 млн ╓вро - при поставц╕ с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, 53 млн ╓вро-продукт╕в харчово╖ переробки, 24,4 млн ╓вро - текстильно╖ галуз╕.
Одностороння л╕берал╕зац╕я до того ж не стане приводом
для дискрим╕нац╕╖ укра╖нських компан╕й на ринках Митного союзу, оск╕льки ╓вропейськ╕ товари, як ╕ колись, будуть потрапляти на укра╖нський ринок п╕сля сплати мит.
Економ╕чна правда
В налоговой накладной на поставку импортных или подакцизных товаров следует указывать код УКТ ВЭД версии 2012
В╕дпов╕дно до п. 201.1ПКУ, платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу п╕дписану вповноваженою платником особою та скр╕плену печаткою податкову накладну, у як╕й зазначаються в окремих рядках визначен╕ пп.пп. «а» – «╕»
п. 201.1ПКУ обов’язков╕ рекв╕зити, зокрема для п╕дакцизних товар╕в ╕ товар╕в, увезених на митну територ╕ю Укра╖ни. У податков╕й накладн╕й ма╓ бути вказаний код товару зг╕дно з УКТ ЗЕД.
Закон Укра╖ни «Про Митний тариф Укра╖ни» в╕д 19.09.2013 р. № 584-VII, товарна номенклатура якого в╕дпов╕да╓ Гармон╕зован╕й систем╕ 2012 року, набрав чинност╕ 1 с╕чня 2014 року.
На виконання п. 3 Плану орган╕зац╕╖ виконання вказаного вище Закону Укра╖ни, схваленого на зас╕данн╕ КМУ 30 жовтня 2013 року
(протокол № 61), М╕ндоход╕в наказом в╕д 22.01.2014 р. № 54 затверджено Перех╕дн╕ таблиц╕ в╕д УКТ ЗЕД верс╕╖ 2007 р. до УКТ ЗЕД верс╕╖ 2012 р. (дал╕ — Наказ № 54).
Ураховуючи
викладене, починаючи з 1 с╕чня 2014 року п╕д час зд╕йснення операц╕й ╕з реал╕зац╕╖ товар╕в, як╕ були ввезен╕ на митну територ╕ю Укра╖ни (як до, так ╕ п╕сля 1 с╕чня 2014 року), а також п╕дакцизних товар╕в, у податкових накладних сл╕д зазначити код УКТ ЗЕД верс╕╖ 2012 року. У раз╕ необх╕дност╕ сп╕вставлення код╕в УКТ ЗЕД верс╕╖ 2007 року на УКТ ЗЕД верс╕╖ 2012 року, сл╕д використовувати Перех╕дн╕ таблиц╕, як╕ затверджен╕ Наказом № 54.
Нагада╓мо: ран╕ше податк╕вц╕ наполягали: «…при виписц╕
податково╖ накладно╖ в граф╕ «код товару зг╕дно з УКТ ЗЕД» повинен зазначатися виключно код УКТ ЗЕД, вказаний у вантажн╕й митн╕й декларац╕╖, якою були оформлен╕ так╕ товари при ввезенн╕ ╖х на митну територ╕ю Укра╖ни, в тому числ╕ ╕ у раз╕ якщо вказаний у вантажн╕й митн╕й декларац╕╖ код УКТ ЗЕД зм╕нився п╕сля митного оформлення товару» (п╕дкатегор╕я 101.19 Бази знань).