Який порядок подання СГ в електронному виглядi документiв, передбачених частиною третьою ст. 33 Митного кодексу Украiни, у разi оформлення ним митних декларацiй на паперових носiях?
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 24/11/2017
Вступившие в силу документы в пятницу 24 Ноября 2017 г.
* Документ дня: Ухвала вiд 09.10.2017 № А-40/250-03 21-1888а17 Про визнання нед╕йсними р╕шень про визначення коду товару та стягнення надм╕рно сплачених...
Количество просмотров: 17 (за период c 00:00 по 18:01 24/11/17), всего просмотров: 327
Жаркий экспорт: как и чем украинцы могут торговать в Африке
Об экспорте в Европу, Америку и Китай уже много сказано и написано, а экспорт в Канаду не сходит с передовиц всех украинских СМИ. Но один из самых крупных рынков для экспорта украинских товаров - Африка - остается загадочным и недосягаемым для наших предпринимателей.
Что можно туда экспортировать? Да практически все что угодно. "Они такие же люди, как и мы, потребляют примерно те же товары и пользуются той же бытовой химией, стройматериалами и прочим", - говорит директор компании PanAfrican Trading
Alliance Артем Гудков. Он в течение нескольких лет занимался продажей украинских продуктов питания в Конго. LIGA.net подробно расспросила Гудкова, чем африканский рынок может быть привлекателен для небольшого украинского предприятия.
Бизнес - он и в Африке бизнес
В Африке сейчас проживают около 1,2 млрд человек, а объем рынка импорта составляет почти триллион долларов. Ежегодно он прирастает на 5-8%. Даже если все украинские компании начнут экспортировать в Африку свои товары, этого
будет недостаточно, чтобы полностью удовлетворить спрос. Одна только Ангола потребляет муки столько, сколько Украина ее экспортирует в общем за год. Казалось бы: рынок есть, спрос есть - бери и экспортируй!
Артем Гудков говорит, что украинские товары вполне конкурентны на африканском рынке. Но есть одна проблема. Украинские компании, по словам эксперта, предпочитают отправлять товар сразу с производства на полку африканского магазина. Это чаще всего одноразовая акция. А вот организовать там склад,
чтобы обеспечивать постоянное присутствие украинского товара в рознице, никто не хочет. Во-первых, это дорого. Аренда складского помещения в африканской стране обойдется в $10 000-15 000 в месяц. А во-вторых, это рискованно. Ведь чтобы наладить успешный бизнес в Африке, нужно уйти в минус, потерять пару контейнеров с товарами где-нибудь по дороге.
Для всего этого нужны большие деньги, доступные разве что крупным компаниям. Но Артем Гудков рассказал, что для небольших украинских компаний тоже есть
вариант выхода в Африку - им нужно объединяться.
Який порядок подання СГ в електронному вигляд╕ документ╕в, передбачених частиною третьою ст. 33 Митного кодексу Укра╖ни, у раз╕ оформлення ним митних декларац╕й на паперових нос╕ях?
Який порядок подання СГ в електронному вигляд╕ документ╕в, передбачених частиною третьою ст. 33 Митного кодексу Укра╖ни, у раз╕ оформлення ним митних декларац╕й на паперових нос╕ях? Повна: В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст.257 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня
2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами ╕ доповненнями (дал╕ – МКУ) декларування зд╕йсню╓ться шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення д╕й) точних в╕домостей про товари, мету ╖х перем╕щення через митний кордон
Укра╖ни, а також в╕домостей, необх╕дних для зд╕йснення ╖х митного контролю та митного оформлення. При застосуванн╕ письмово╖ форми декларування можуть використовуватися як електронн╕ документи, так ╕ документи на паперовому нос╕╖.
Перел╕к в╕домостей, що п╕длягають внесенню до митних декларац╕й, обмежу╓ться лише тими в╕домостями, як╕ ╓ необх╕дними для ц╕лей справляння митних платеж╕в, формування митно╖ статистики, а також для забезпечення додержання вимог МКУ та ╕нших законодавчих акт╕в (частина сьома ст.257МКУ).
Частиною третьою ст.33МКУ встановлено, що необх╕дн╕ для зд╕йснення митного контролю та митного оформлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення документи, подання яких
органам доход╕в ╕ збор╕в передбачено МКУ, надаються цим органам ╕ншими органами державно╖ влади в електронн╕й форм╕ ╕з застосуванням засоб╕в електронного цифрового п╕дпису. Порядок ╕нформац╕йного обм╕ну м╕ж органами доход╕в ╕ збор╕в та ╕ншими державними органами за допомогою електронних засоб╕в передач╕ ╕нформац╕╖ визнача╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в
Укра╖ни.
На виконання вимог частини третьо╖ ст.33МКУ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 25 травня 2016 року № 364 затверджено Порядок ╕нформац╕йного обм╕ну м╕ж органами доход╕в ╕ збор╕в, ╕ншими державними органами та п╕дпри╓мствами за принципом «╓диного в╕кна» з використанням електронних засоб╕в передач╕ ╕нформац╕╖ (дал╕ – Порядок № 364).
В╕дпов╕дно до п. 40 Порядку № 364 у раз╕ видач╕ в╕дпов╕дно до закон╕в документ╕в, як╕ п╕дтверджують дотримання обмежень щодо перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни, уповноважен╕ посадов╕ особи вносять з використанням спец╕ального програмного забезпечення до ╕нформац╕йно╖ системи в╕домост╕ про так╕ документи у формат╕, узгодженому з ДФС.
Зг╕дно з п. 43 Порядку № 364 така процедура застосовуватиметься з моменту впровадження спец╕ального програмного забезпечення.
Водночас п. 3 Порядку № 364 передбачено, що р╕шення про зд╕йснення державних вид╕в контролю ╕з застосуванням
положень Порядку № 364 прийма╓ться п╕дпри╓мством у раз╕ електронного декларування товар╕в шляхом надсилання органу доход╕в ╕ збор╕в електронного пов╕домлення, передбаченого Порядком № 364.
Якщо товар п╕дляга╓
дек╕льком видам контролю ╕ суб’╓ктом господарювання прийнято р╕шення, що вс╕ вони мають зд╕йснюватися ╕з застосуванням положень Порядку № 364, то при декларуванн╕ таких товар╕в, у граф╕ 44 митно╖ декларац╕╖ (дал╕ – МД) ╕нформац╕я про позитивн╕ результати
zir.sfs.gov.ua
Щодо п╕двищення гарант╕йного покриття за кожною книжкою МДП в кра╖нах-учасницях Конвенц╕╖ МДП
Шановн╕ учасники Асоц╕ац╕╖!
В доповнення до пов╕домлення Департаменту супроводження Конвенц╕╖ МДП в╕д 03.08.2017р. (http://www.asmap.org.ua/index1.php?idt=64383) ╕нформу╓мо, що 4 нов╕ кра╖ни (Румун╕я, Словаччина, Словен╕я та Польща) п╕двищили р╕вень гарант╕╖ за книжкою МДП до 100 000 ╓вро.
Нада╓мо оновлений список кра╖н-учасниць конвенц╕╖ МДП, як╕ п╕двищили р╕вень гарант╕╖ за кожною книжкою МДП до 100 000 ╓вро.
Обновлен порядок проверки авто, пересекающих границу
Урегулирован механизм взаимодействия Госпогранслужбы и полиции при поиске похищенных авто
МВД утвердило порядок проверки автомобилей, пересекающих государственную границу или административную границу между Херсонской областью и временно оккупированной территорией АР Крым, с целью выявления похищенных.
Проверка транспортных средств с целью выявления похищенных заключается в:
- проведении анализа и оценки рисков при
визуальном осмотре ТС, которые пересекают государственную границу Украины или админграницу;
- проверке документов о регистрации ТС;
- проверке информации о ТС по базам данных похищенного автотранспорта;
- активном использовании во время проверки баз данных о конструктивных особенностях ТС;
- общей или полной идентификации ТС, их номерных регистрационных знаков, регистрационных документов, имеющихся
идентификационных номеров узлов и агрегатов.
Проверка осуществляется во время проведения мер контроля первой и второй линии пограничного контроля путем проведения общей или полной идентификации транспортных средств.
Также документом предусмотрено создание группы оперативного информирования из числа работников органов (подразделений) Госпогранслужбы и органов полиции с целью поддержания надлежащего взаимодействия и оперативного реагирования на факты выявления
похищенных ТС или таких, которыми завладели незаконно.
Соответственно, утратит силу приказ МВД от 7 августа 2000 года № 520/390 «Об утверждении Инструкции о
совместной деятельности по выявлению похищенного автомототранспорта и порядок контроля транспортных средств, пересекающих государственную границу Украины».
При работе с порталом информационной поддержки ВЭД, www.mdoffice.com.ua, рекомендуем использовать стандартную функцию копирование ссылок , которая доступна в:
Для этого, в разделе ссылку на который Вы желаете скопировать, наведите курсор мыши на кнопку "Копировать" (рис.1). После нажатия на кнопку "Копировать" появиться текст "Копировать ссылку: Ctrl+C - для
копирования, Ctrl+V - для вставки" и поле с выделеной ссылкой (рис.1).
Рис.1
Скопируйте (Ctrl+C) и вставьте (Ctrl+V) ссылку текстового сообщения.
Например, Вы работаете на Форуме ВЭД, увидали вопрос, на который получили ответ от другого участника форума или сами ответили. Чтобы повторно не писать ответ, сделайте ссылку
на предыдущий ответ (рис.2).
«Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1; Нова редакц╕я УКТ ЗЕД; Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖
товар╕в»
(Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1: Огляд положень нового наказу МФ Укра╖ни; Практичн╕ питання видач╕ та прийняття сертиф╕кат╕в EUR-1; Нова редакц╕я УКТ ЗЕД: особливост╕ набуття чинност╕ та нов╕ зм╕ни в класиф╕кац╕╖ товар╕в; Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в: складн╕ випадки, д╕╖ посадових ос╕б, алгоритм повед╕нки декларанта)
Дата проведення: 16 грудня 2017 року, м╕сто
Ки╖в.
Ре╓страц╕я: з 9:00 до 9:30.
Початок: о 09:30
Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (об╕д)
Зак╕нчення: 17-30
Сп╕кери та учасники:
Представники ДФС Укра╖ни (за згодою);
Фах╕вц╕ з питань класиф╕кац╕╖ товар╕в;
Фах╕вц╕ з суперечок з митними органами;
Спец╕ал╕сти ТОВ "НВО "Поверхность МД”.
ПРОГРАМА Сем╕нару:
I. «Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1»
- огляд
положень нового Порядку видач╕ сертиф╕кат╕в з перевезення товару EUR.1;
- практичн╕ питання видач╕ та прийняття сертиф╕кат╕в EUR-1;
- випадки визнання митними органами нед╕йсними документ╕в про походження товар╕в з техн╕чних причин (помилки, «зайва» ╕нформац╕я тощо);
- огляд питань з практичних умов застосування норм Угод про ЗВТ м╕ж Укра╖ною та ╕ншими кра╖нами.
╤╤. «Нова редакц╕я УКТ ЗЕД»
- загальна процедура оновлення
редакц╕╖ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖;
- закон Укра╖ни «Про Митний тариф Укра╖ни» - особливост╕ набуття чинност╕;
- зм╕ни в класиф╕кац╕╖ товар╕в у нов╕й редакц╕╖ УКТ ЗЕД.
╤╤╤. «Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в: позиц╕я та порядок д╕й посадових ос╕б»
- складн╕ та сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в;
- порядок д╕й посадових ос╕б: алгоритм, правов╕ п╕дстави,
повноваження тощо;
- класиф╕кац╕йн╕ р╕шення, ╖х правовий статус;
- огляд практичних приклад╕в складних випадк╕в класиф╕кац╕╖, зокрема ╕ тих, що обговорювалися на форум╕ на сайт╕ MD Office.com.ua..
IV. «Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в: порядок д╕й декларант╕в»
- повноваження та в╕дпов╕дальн╕сть декларант╕в у випадках складно╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в;
- алгоритм д╕й декларант╕в у випадках зм╕ни коду товару за
╕н╕ц╕ативою посадових ос╕б;
- протокол про порушення митних правил за ст. 485МКУ на п╕дстав╕ зм╕ни коду товару посадовими особами (п╕д час митного оформлення, за результатами аудиту
тощо);
- оскарження р╕шень по класиф╕кац╕╖ товар╕в.
Кожному учаснику нада╓ться:
Сертиф╕кат про участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕ MD Office;
Безкоштовна ре╓страц╕я ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми «MD Office» строком на один м╕сяць;
Безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕДwww.mdoffice.com.ua строком на один м╕сяць;
Блокнот, ручка.
Як╕сть круглих стол╕в, сем╕нар╕в, конференц╕й, як╕ проводяться ТОВ "НВО«Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД. Протягом 1998 - 2017 у заходах за
участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 7900 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах(трен╕нгах) - понад 3300.
Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович
Варт╕сть участ╕ у Круглому стол╕/сем╕нар╕: 1475 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД) або 1770 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");
У варт╕сть входить участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, мастер-клас роботи з програмним забезпеченням, матер╕али
за тематикою Круглого столу/сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н.
М╕сце проведення : конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Ки╖в, вул. Святошинська, 2, станц╕я метро "Святошино” ("Укра╖нський науково-досл╕дний центр ╕ учбовий центр проблем стандартизац╕╖, сертификац╕╖ та якост╕").
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про зах╕д, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати зателефонами: +38 -044-236-96-20, 236-96-21, 236-96-31,
236-96-39, 236-96-49 e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана п╕д час Круглого столу/сем╕нару, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу
З повагою, Директор ТОВ "НВО "Поверхность МД" ФО П╕дпри╓мець
Артур Хохлов Олег Браташов
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛ╤/СЕМ╤НАР╤
* Дата, назва Круглого столу/Сем╕нару
16/12/2017
«Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1; Нова редакц╕я УКТ ЗЕД; Сп╕рн╕
питання класиф╕кац╕╖ товар╕в» (Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1:Огляд положень нового наказу МФ Укра╖ни; Практичн╕ питання видач╕ та прийняття сертиф╕кат╕в EUR-1; Нова редакц╕я УКТ ЗЕД: особливост╕ набуття чинност╕ та нов╕ зм╕ни в класиф╕кац╕╖ товар╕в; Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в: складн╕ випадки, д╕╖ посадових ос╕б, алгоритм повед╕нки декларанта)
Пропозиц╕╖, побажання для теми Круглого столу/сем╕нару
* Поля обов'язков╕ до заповнення
Дата заповнення
М.П.
п╕дпис
* Ф╕рма-учасник/(╢ДРПОУ) Сума до оплати (п╕дкреслити) 1475** грн. (без ПДВ) 1770** грн. (з ПДВ) Фактична адреса (+╕ндекс) * Телефон/факс (+ код м╕ста) E-mail * П.╤.Б., посада учасника Телефон моб. Вид д╕яльност╕ Вашого п╕дпри╓мства * Форма оплати Юридична адреса * Св╕доцтво
ПДВ *╕ндив╕дуальний податковий номер Пропозиц╕╖, побажання для теми сем╕нару * Поля обов'язков╕ до заповнення Дата заповнення М.П.п╕дпис
Заповнену заявку разом ╕з коп╕╓ю св╕доцтва про ре╓страц╕ю платника податку (про ре╓страц╕ю) сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 489-12-45, 593-74-09. Заявки приймаються до 13.12.2017 включно, оплата до
15.12.2017.
УВАГА! Ком╕с╕я з питань митно╖ справи Громадсько╖ Ради при ГУ ДФС у м. Ки╓в╕ та Ки╖вська м╕ська митниця ДФС Укра╖ни запрошують
Ком╕с╕я з питань митно╖ справи Громадсько╖ Ради при ГУ ДФС у м. Ки╓в╕ та Ки╖вська м╕ська митниця ДФС Укра╖ни запрошують: представник╕в б╕знесу, митних брокер╕в, кер╕вник╕в п╕дпри╓мств та в╕дд╕л╕в ЗЕД прийняти участь в робочих зустр╕чах в п╕дрозд╕лах митного оформлення на митних постах «Столичний», «Зах╕дний», «Сх╕дний»,
«Спец╕ал╕зований».
П╕д час зустр╕чей будуть висв╕тлен╕ актуальн╕ питання митного оформлення товар╕в, проблемн╕ питання функц╕онування зон митного контролю, обговорення проблемних питань та особливост╕ вза╓мод╕╖ м╕ж учасниками ЗЕД, декларантами, митними брокерами з╕ сп╕вроб╕тниками митниц╕ та орган╕в державного контролю при митному оформлен╕
товар╕в за принципом «╓диного в╕кна».
Граф╕к та час проведення :
МП «СТОЛИЧНИЙ» - 29 листопада 2017 року з 10-30 до 12-00,
МП «ЗАХ╤ДНИЙ» - 6 грудня 2017 року з 10-30 до 12-00
МП «СХ╤ДНИЙ» - 13 грудня 2017 року з 10-30 до 12-00
МП «СПЕЦАЛ╤ЗОВАНИЙ» - 20 грудня 2017 року з 10-30 до 12-00
За додатковою ╕нформац╕╓ю та при наявност╕ питань до обговорення прохання
звертатись на «гарячу л╕н╕ю» Ком╕с╕╖:
╤ГОР ДАНЬКОВ сп╕вголова ком╕тету з питань митно╖ пол╕тики Американсько╖ торговельно╖ палати в Укра╖н╕, кер╕вник практики непрямого оподаткування
У 2016 роц╕ стався позитивний зсув у динам╕ц╕ реформ: на митниц╕ запустили систему "╢дине в╕кно". Чому вона не запрацювала повноц╕нно?
Концепц╕я електронного врядування, заснована на використанн╕ сучасних ╕нформац╕йних технолог╕й, поступово вт╕лю╓ться в
Укра╖н╕.
Укра╖нська система електронних закуп╕вель ProZorro, запущена у 2015 роц╕, отримала нагороду World Procurement Award '16 в напрямку Public Sector.
У жовтн╕ 2017 року земельний кадастр перейшов на технолог╕ю збер╕гання та захисту даних блокчейн. До к╕нця 2017 року за цим принципом буде наповнюватися також Ре╓стр майнових прав.
На митницях у 2016 роц╕ почала працювати
система "╢дине в╕кно". Це ще один позитивний зсув у динам╕ц╕ реформ. За визнанням м╕жнародних ╕нституц╕й, "╢дине в╕кно" ╓ важливим та ╕нновац╕йним ╕нструментом спрощення м╕жнародно╖ торг╕вл╕.
У св╕т╕ т╕льки 38% кра╖н повн╕стю запровадили систему "╓диного в╕кна" ╕ ще близько 20%, серед яких ╕ Укра╖на, — у процес╕
запровадження.
Електронна система обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж б╕знесом та контрольними органами мала на мет╕ зробити процедури державного контролю зручними й ефективними. ╥╖ повноц╕нна робота дозволить в╕дмовитися в╕д паперових дозвол╕в ╕ вза╓мод╕яти з контрольними службами лише через електронний ╕нтерфейс.
Чому "╢дине в╕кно" не в╕дчинилося повн╕стю
Б╕знес часто нар╕ка╓ на
роботу "╢диного в╕кна". Багато компан╕й-член╕в Американсько╖ торговельно╖ палати в Укра╖н╕ не задоволен╕ роботою системи. Контрольн╕ органи продовжують вимагати подання паперових документ╕в ╕ затримують проведення огляд╕в. Цьому ╓ низка об'╓ктивних причин.
1. Оп╕р реформ╕ з боку бюрократично╖ системи. "╢дине в╕кно" покликане м╕н╕м╕зувати ф╕зичний
контакт м╕ж б╕знесом ╕ чиновниками для зменшення корупц╕╖, тому контролери можуть гальмувати безконтактну роботу через "╢дине в╕кно".
2. Застар╕ле правове регулювання. Нормативно-правова база ╕нших в╕домств не адаптована до вимог роботи "╢диного в╕кна" ╕ базу╓ться на використанн╕ паперових документ╕в. Процедури контролю неч╕тк╕, не м╕стять конкретних
часових рамок проведення та можливост╕ зд╕йснення виб╕ркового контролю.
3. В╕дсутн╕сть технолог╕чно╖ складово╖ у контрольних служб. Б╕льш╕сть сум╕жних служб не мають належного комп'ютерного та програмного забезпечення.
Влада намага╓ться
удосконалити роботу "╢диного в╕кна". Кабм╕н плану╓ внести зм╕ни до порядку ╕нформац╕йного обм╕ну м╕ж митницею та ╕ншими службами, скоротити строки розгляду звернень п╕дпри╓мств, зменшити к╕льк╕сть документ╕в.
Розроблен╕ депутатами законопроекти №7010 та №7010-1 вносять сутт╓в╕ зм╕ни у секторальне законодавство. Вони стосуються
запровадження повноц╕нного електронного об╕гу документ╕в у сфер╕ видач╕ дозвол╕в контрольними органами.
Проте деяк╕ ключов╕ проблеми дос╕ не вир╕шен╕.
По-перше, ProZorro та Держгеокадастр як приклади усп╕шних технолог╕чних реформ були у в╕данн╕ одного в╕домства — М╕неконом╕ки та М╕нагропол╕тики в╕дпов╕дно. Б╕льше того, обидва проекти впроваджували команди однодумц╕в.
М╕жв╕домча ж
система "╢диного в╕кна" повинна змусити вза╓мод╕яти абсолютно р╕зн╕ державн╕ органи — ДФС, Держпродспоживслужбу та Держеко╕нспекц╕ю. Тобто на ефективне впровадження "╢диного в╕кна" вплива╓ в╕дсутн╕сть ╓диного "мозкового центру", над╕леного
в╕дпов╕дними управл╕нськими повноваженнями.
По-друге, на в╕дм╕ну в╕д "╢диного в╕кна", ╕нш╕ усп╕шн╕ аналог╕чн╕ проекти робили сторонн╕ розробники ╕ передавали ╖х держав╕. "╢дине в╕кно" ж реал╕зоване Державною ф╕скальною службою. ДФС не ма╓ ст╕льки людей, як╕ могли б швидко створити програмний продукт з ус╕ма оч╕куваними
функц╕ями.
Кр╕м того, незрозум╕ло, як до системи м╕жв╕домчого ╕нформац╕йного обм╕ну повинн╕ п╕дключатися ╕нш╕ державн╕ органи. У багатьох з них ╕нформац╕йн╕ системи не розвинен╕ або взагал╕ в╕дсутн╕. Аби "╢дине в╕кно" запрацювало повноц╕нно, потр╕бно знайти людей, як╕ створять цей технолог╕чний продукт у повному обсяз╕.
По-трет╓, потребують удосконалення б╕знес-процеси державного управл╕ння, як╕ повинна супроводжувати
╕нформац╕йна система "╢диного в╕кна".
Приклад ProZorro демонстру╓, що при впровадженн╕ нових технолог╕й потр╕бно передус╕м зм╕нювати процедури у сфер╕ державного управл╕ння. Для цього потр╕бно значно б╕льше, н╕ж просто внесення зм╕н до тих чи ╕нших закон╕в.
Б╕знес-процес, який супроводжу╓
видачу будь-якого дозволу, — це комплекс в╕дносин м╕ж б╕знесом та чиновниками, який склада╓ться з формату документ╕в та ╕нформац╕╖, посл╕довност╕ д╕й учасник╕в процесу, метод╕в ф╕ксування р╕шень.
Наприклад, зараз п╕дпри╓мствам доводиться дублювати ╕нформац╕ю, яка м╕ститься в митних декларац╕ях, або нав╕ть робити скановану коп╕ю декларац╕╖, щоб в╕дправити ╖╖ контрольному органу. Це ╕люстру╓, що б╕знес-процес обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж р╕зними державними органами не
налагоджений.
Як в╕дчинити "╢дине в╕кно"
Досв╕д запровадження "╢диного в╕кна" у П╕вденн╕й Коре╖ доводить: для повноц╕нно╖ роботи системи зм╕ни законодавства недостатньо.
Процес адаптац╕╖ до роботи "╢диного в╕кна" у ц╕й кра╖н╕ тривав п'ять рок╕в. У перший р╕к застосування системи в╕дсоток використання "╢диного в╕кна" був ще меншим, н╕ж в Укра╖н╕: лише 4,3%. Через чотири роки цей показник сягнув
91,6%.
За цей час к╕льк╕сть державних орган╕в, п╕дключених до "╢диного в╕кна", зросла утрич╕, а число користувач╕в — у 35 раз╕в. Координував проект Нац╕ональний ком╕тет електронно╖ торг╕вл╕, очолюваний прем'╓ром. До ╕мплементац╕╖ проекту уряд залучив десять м╕н╕стр╕в, кер╕вництво корейсько╖ митно╖ служби та
б╕знес.
Що треба зробити, аби "╢дине в╕кно" почало повноц╕нно працювати ╕ в Укра╖н╕?
1. Залучити донорську допомогу. В Укра╖н╕ проект реал╕зу╓ться на невелик╕ кошти ДФС та М╕нф╕ну. Очевидно, що ц╕ ресурси недостатн╕. У кра╖нах, що розвиваються, так╕ проекти зазвичай реал╕зуються завдяки м╕жнародн╕й допомоз╕.
2. Винести проект на вищий урядовий р╕вень. Для цього можна створити проектний оф╕с на р╕вн╕ Кабм╕ну, який би
безпосередньо оп╕кувався розвитком та впровадженням "╢диного в╕кна". У його наглядову раду варто залучити урядовц╕в рангу в╕це-прем'╓ра чи м╕н╕стра Каб╕нету м╕н╕стр╕в та гол╕в б╕знес-асоц╕ац╕й.
3. Переглянути б╕знес-процеси у сфер╕ державного управл╕ння. За умови використання електронного цифрового п╕дпису в контрольних органах втрача╓ зм╕ст стара
процедура ф╕ксац╕╖ ухвалення р╕шень посадовою особою через видачу ╕ п╕дпис формального наказу. Достатньо ре╓страц╕╖ в електронному ре╓стр╕ р╕шення, скр╕пленого електронним цифровим п╕дписом уповноважено╖ особи.
Якщо розробникам "╢диного в╕кна" вдасться залучити ресурси ╕ кошти, заручитися п╕дтримкою кер╕вництва кра╖ни та спростити
бюрократичн╕ процедури, проект може реал╕зувати св╕й потенц╕ал ╕ стати потужним ╕нструментом спрощення торг╕вл╕.
Сп╕вавтор — Роберт Зелд╕, експерт ком╕тету з питань митно╖ пол╕тики Американсько╖ торговельно╖ палати в Укра╖н╕, менеджер практики непрямого оподаткування, адвокат
Радник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Юр╕й Драганчук: Що зм╕ниться у робот╕ “╓диного в╕кна” на митниц╕
Радник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Юр╕й Драганчук:
З 1 серпня минулого року в укра╖нських митницях запрацювала система ╕нформац╕йного обм╕ну за принципом “╓диного в╕кна”. Ця ╕н╕ц╕атива М╕нф╕ну реал╕зу╓ться в рамках комплексно╖ реформи митниц╕. Коротко нагадаю про те, що передбача╓ собою “╓дине в╕кно” ╕ яка користь в╕д ц╕╓╖ системи для держави, митних орган╕в та б╕знесу.
Це передовий сучасний ╕нструмент спрощення та зменшення к╕лькост╕ митних процедур. Ми створили ╓дину електронну базу
даних, яка дозволя╓ р╕зним службам контролю та митницям в автоматичному режим╕ обм╕нюватись ╕нформац╕╓ю про вантаж, який проходить через кордон Укра╖ни. Саме через “╓дине в╕кно”, за допомогою ново╖ IT системи митниц╕ тепер зд╕йснюються вс╕ види контролю: митний, сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чний, еколог╕чний, рад╕олог╕чний тощо. За результатами державного контролю проставляються електронн╕ в╕дм╕тки в сп╕льн╕й баз╕ даних. При цьому час на прийняття р╕шення контролюючим органом щодо зд╕йснення в╕дпов╕дного виду
контролю склада╓ 4 години. У ╕ншому випадку застосову╓ться принцип "мовчазно╖ згоди", тобто ╤Т-система автоматично форму╓ позитивне р╕шення про завершення проведення в╕дпов╕дного виду державного контролю та митного оформлення товар╕в. Огляд товар╕в проводиться одночасно вс╕ма контролюючими органами не п╕зн╕ше, н╕ж через 24 робоч╕ години в╕д запропонованого п╕дпри╓мством часу.
Плюси в╕д запровадження “╓диного в╕кна” в укра╖нських митницях очевидн╕: ми значно спростили митн╕ процедури, скоротили час на
╖х проведення ╕ загалом сутт╓во прискорили зовн╕шньоеконом╕чн╕ операц╕╖. Кр╕м того, ми м╕н╕м╕зували людський фактор при прийнятт╕ р╕шень митниками та контролюючими органами, що дозволить значно знизити корупц╕йн╕ ризики та можливост╕ для перевищення службових повноважень при перев╕рках.
Мовою цифр
За результатами анал╕зу функц╕онування «╓диного в╕кна» з 1 серпня 2016 року можна говорити про наявн╕сть позитивних тенденц╕й. Якщо протягом першого м╕сяця застосування
принципу «╓диного в╕кна» б╕знес скористався системою у 0,4% випадк╕в, то станом на сьогодн╕ цей показник вже склав близько 20%. М╕нф╕н зд╕йсню╓ пост╕йний контроль за функц╕онуванням “╓диного в╕кна” та поступово зб╕льшував можливост╕ для б╕знесу скористатися ц╕╓ю спрощеною системою митного оформлення. В результат╕, ми прийняли р╕шення запровадити “╓дине в╕кно” в обов’язковому порядку. Днями Уряд схвалив проект М╕нф╕ну щодо обов’язкового застосування Порядку ╕нформац╕йного обм╕ну за принципом “╓диного в╕кна”
з 1 лютого 2018 року. Це р╕шення ставить в р╕вн╕ умови б╕знес, який користу╓ться ╕ не користу╓ться системою, забезпечу╓ проведення державних контрол╕в не “на папер╕”, а насправд╕, ╕ да╓ нам змогу оц╕нити роботу ус╕х зад╕яних в процес╕ державних орган╕в ╕ митниц╕ в частин╕ часу виконання в╕дпов╕дних формальностей.
Яких нововведень оч╕кувати
Тепер “╓дине в╕кно” стане обов’язковим для вс╕х ╕ буде поширюватись на операц╕╖ з перем╕щення товар╕в у вс╕х митних режимах
(нараз╕, це т╕льки ╕мпорт та експорт). Кр╕м того, механ╕зм “╓диного в╕кна” тепер поширю╓ться на перем╕щення товар╕в за пер╕одичними митними декларац╕ями та попередн╕ми декларац╕ями, як╕ м╕стять повний обсяг даних. Ран╕ше ця система д╕яла на обмежене коло митних декларац╕й при ╕мпорт╕ та експорт╕.
Ми остаточно скасували необх╕дн╕сть проставлення печаток на паперових прим╕рниках товаросупров╕дних документ╕в, бо ран╕ше через в╕дсутн╕сть однозначного формулювання деяк╕ митниц╕ вимагали
дублювання завершення контрол╕в ще й печатками.
Ми зм╕нили формулювання щодо часу «протягом 4-х годин» , за який ма╓ бути призначений контроль. деяк╕ органи буквально сприйняли це твердження. Тепер контроль буде призначений в «найкоротший час, але не б╕льше, н╕ж протягом 4-х годин». Кр╕м того, ми зменшили час, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товар╕в з 24 до 12 робочих годин, оск╕льки чинне формулювання теоретично дозволяло контролюючому органу
призначати ф╕зичний контроль товар╕в на 3-й день з моменту звернення. Також було зменшено граничний терм╕н прийняття р╕шення контролюючими органами щодо товар╕в, що вивозяться за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни - з 24-х до 4-х годин. Таким чином ми встановлю╓мо дзеркальн╕ норми, як при ╕мпорт╕.
Б╕знес в╕дчу╓ полегшення ╕ через зменшення к╕лькост╕ сканованих комерц╕йних документ╕в, як╕ треба було щоразу сканувати, хоча необх╕дн╕ в╕домост╕ з них уже зазначен╕ в митних декларац╕ях. Тепер
ми нада╓мо контролюючим органам вс╕ необх╕дн╕ в╕домост╕ в попередн╕й декларац╕╖. Водночас, ми зобов’язали контролююч╕ органи ч╕тко визначати п╕дпри╓мству в електронному пов╕домленн╕ вичерпний перел╕к ориг╕нал╕в документ╕в, як╕ мають бути пред’явлен╕ п╕д час проведення огляду. До цього часу були ситуац╕╖, коли б╕знес приходив на огляд, а контролюючий орган просив пред’явити якийсь ориг╕нал документа, який залишився в оф╕с╕.
Ми також ввели новий вар╕ант в╕дпов╕д╕ контролюючого органу
«товар не п╕дляга╓ контролю», оск╕льки ╕снують випадки, коли заявники помилково звертаються в “╓дине в╕кно” провести в╕дпов╕дний контроль, але товар не ╓ об’╓ктом такого контролю. Кр╕м того, тепер встановлено ч╕ткий порядок д╕й представник╕в митниц╕, контролюючих орган╕в ╕ б╕знесу, якщо якийсь з учасник╕в процесу на з’явився на митний огляд. Ми зобов’язали митницю знаходити представника контролюючого органу, а у раз╕ якщо не з’явився представник б╕знесу, контролюючий орган ма╓ право надати в╕дмову в
завершенн╕ контролю.
Вс╕ ц╕ зм╕ни до реал╕зац╕╖ принципу “╓диного в╕кна” ми розробляли на прохання б╕знесу, з яким ми регулярно зустр╕ча╓мось, щоб вислухати ╕ вир╕шити ╖х проблеми ╕ труднощ╕ п╕д час митних огляд╕в. Кр╕м того, цим схваленим проектом ми запроваджу╓мо в контролюючих органах щом╕сячний мон╕торинг застосування принципу «╓диного в╕кна» при проведенн╕ державних вид╕в контролю, а також запроваджу╓мо практику проведення сп╕льних сем╕нар╕в у рег╕онах Укра╖ни ╕з залученням
представник╕в ДФС, Держпродспоживслужби, Держеко╕нспекц╕╖, ╖х територ╕альних орган╕в, М╕нф╕ну та представник╕в б╕знесу.
Ми переконан╕, що вс╕ ц╕ ╕н╕ц╕ативи приблизять нас до к╕нцево╖ мети реформи митниц╕ - створити як╕сну, модерн╕зовану ╕ прозору серв╕сну службу для б╕знесу ╕ громадян. Будемо оч╕кувати в╕дгук╕в б╕знесу в╕д св╕жих нововведень.
Уряд вдосконалив Порядок ╕нформац╕йного обм╕ну м╕ж органами доход╕в ╕ збор╕в, ╕ншими державними органами та п╕дпри╓мствами за принципом "╓диного в╕кна" з використанням електронних засоб╕в передач╕ ╕нформац╕╖.
Чи запрацю╓ у нас в повн╕й м╕р╕ режим митного складу або чому Укра╖на не використову╓ переваги свого географ╕чного положення.
Перш н╕ж в╕дпов╕сти на це питання, давайте спробу╓мо роз╕братися, що таке режим митного складу та як╕ переваги в╕н несе для б╕знесу. Митний кодекс Укра╖ни тлумачить: митний склад – це режим, за
якого товари до трьох рок╕в можуть збер╕гатися п╕д митним контролем без сплати митних платеж╕в та заход╕в нетарифного регулювання (статт╕ 121-129МКУ).
Цей
режим ма╓ дозволити Укра╖н╕ стати рег╕ональним транзитним хабом та зручним майданчиком для торг╕вл╕ з сус╕дн╕ми кра╖нами. За цього режиму укра╖нськ╕ компан╕╖ могли б ввозити на територ╕ю нашо╖ держави товари, в тому числ╕, з метою подальшого реекспорту в кра╖ни рег╕ону, наприклад, Молдову або кра╖ни Кавказу, за як╕ часто "в╕дпов╕дають" укра╖нськ╕ оф╕си транснац╕ональних компан╕й. "В╕дпов╕дають" значить в╕дображають дох╕д в╕д реал╕зац╕╖ в Укра╖н╕, а отже – сплачують податки до укра╖нського
бюджету.
Реал╕зац╕я зазначеного положення МКУ, серед ╕ншого, мала б насл╕дком п╕двищення м╕жнародного лог╕стичного, транзитного, портового та торговельного потенц╕алу Укра╖ни. Окр╕м цього, це сприяло б формуванню складських комплекс╕в з консол╕дац╕╖ товар╕в з метою ╖х подальшого перепродажу на ринки ╢С та СНД.
На жаль, незважаючи на те, що ╕снування цього режиму не лише ╓ нормальною м╕жнародною практикою, а й закр╕плено в МКУ, в╕н не працю╓. Транснац╕ональн╕ компан╕╖, як╕ могли б використовували цей режим, щоб реал╕зовувати товар на ринках сус╕дн╕х з нами кра╖н, переор╕╓нтовують товарн╕ потоки з Укра╖ни на ╕нш╕ держави. Чому так в╕дбува╓ться ╕ що робиться задля того аби вир╕шити проблему та надати можлив╕сть б╕знесу в Укра╖н╕ в повн╕й м╕р╕ реал╕зувати можливост╕ ведення господарсько╖
д╕яльност╕, передбачен╕ Митним кодексом?
Проблема поляга╓ в тому, що чинна редакц╕я ╤нструкц╕╖ Нацбанку про порядок зд╕йснення контролю за експортними, ╕мпортними операц╕ями не дозволя╓ банкам зн╕мати з контролю операц╕╖, як╕ зд╕йснюються на умовах в╕дстрочення поставки, ╕з ввезенням в Укра╖ну товар╕в у режим╕ IM-74 "митний склад". Б╕льше того, така ж проблема поста╓ ╕ для товар╕в, як╕ компан╕╖ хот╕ли б ввезти на територ╕ю Укра╖ни у режим╕ IM-51 "переробка на
митн╕й територ╕╖".
На практиц╕ це означа╓, що про кожний плат╕ж за товар, який п╕зн╕ше буде реекспортовано, банк зв╕ту╓ в податков╕ органи, звертаючи увагу останн╕х на факт виведення валюти закордон. А останн╕, в свою чергу, кожного разу зд╕йснюють ви╖зну або неви╖зну перев╕рку таких операц╕й. Ц╕лком зрозум╕ло, що за таких умов компан╕╖, част╕ш за все приймають р╕шення не використовувати ц╕ режими аби не привертати зайво╖ уваги контролюючих
орган╕в.
Теоретично цю проблему можна дуже швидко вир╕шити, прийнявши зм╕ни до ╤нструкц╕╖. Зокрема, необх╕дно включити митн╕ декларац╕╖ (МД) IM-74 та IM-51 до перел╕ку декларац╕й, передбачених ╤нструкц╕╓ю для передач╕ банкам у склад╕ в╕дпов╕дного ре╓стру МД з метою зняття валютно╖ операц╕╖ з контролю.
Компан╕╖-члени ╢вропейсько╖ Б╕знес Асоц╕ац╕╖ неодноразово звертали увагу представник╕в орган╕в влади, зокрема,
Нац╕онального банку Укра╖ни, Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни та М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни на необх╕дн╕сть внесення таких зм╕н до ╤нструкц╕╖.
Питання тягнеться вже близько п’яти рок╕в ╕, на жаль, не дуже в╕риться, що його вдасться вир╕шити в цьому роц╕. За весь цей час ми отримали дуже багато в╕дпов╕дей або точн╕ше в╕дписок державних орган╕в щодо порушено╖ проблеми. Переважно вони зводились до того, що питання ма╓ комплексний характер, потребу╓ додаткового
анал╕зу, тощо. Був пер╕од, коли державн╕ органи намагались перевести стр╕лки один на одного, начебто ми не проти внесення зм╕н, але н╕бито проти ╕нше в╕дпов╕дальне в╕домство.
Нарешт╕, наприк╕нц╕ 2016 року нам вдалося з╕брати представник╕в вс╕х трьох орган╕в в оф╕с╕ Асоц╕ац╕╖ та д╕йти згоди щодо в╕дсутност╕ критичних ризик╕в або причин, як╕ б унеможливили внесення необх╕дних зм╕н до ╤нструкц╕╖. Проте минув р╕к, а зм╕ни до ╤нструкц╕╖ все ще не прийнят╕. А б╕знес й
дос╕ не ма╓ в╕дпов╕д╕ на питання, коли в Укра╖н╕ нормально запрацюють митн╕ склади.