* Документ дня: Ухвала вiд 09.10.2017 № А-40/250-03 21-1888а17 Про визнання нед╕йсними р╕шень про визначення коду товару та стягнення надм╕рно сплачених...
Количество просмотров: 68 (за период c 00:00 по 18:02 20/11/17), всего просмотров: 71
Считаются ли отработанные смазки и масла подакцизными товарами
Определяющим для принадлежности каких-либо нефтепродуктов к подакцизным товарам (горючему) является определение кода и описания указанных нефтепродуктов согласно УКТ ВЭД.
Отнесение нефтепродуктов (в частности, отработанных смазок и масел) к отдельному виду топлива возможно только на основании информации о назначении товара, его фракционном составе и
физико-химических показателях.
Указанная информация должна быть подтверждена соответствующими документами (сертификатами анализа, паспортами качества, заключениями компетентного экспертного учреждения и т.п.). При наличии обоснованных сомнений относительно достоверности информации, указанной в паспорте качества/сертификате соответствия на товар, необходимо провести лабораторные исследования образцов указанного товара с целью его идентификации и подтверждения коду согласно УКТ ВЭД.
Если отработанные смазки, масла подпадают под определение «горючее» и классифицируются по коду и описанию товара (продукции) согласно УКТ ВЭД, указанному в пп. 215.3.4 НКУ (такой код должен быть подтвержден соответствующими документами), то в этом случае указанный товар (продукция) относятся к подакцизным и подлежит налогообложению в случае его реализации в соответствии с нормами НКУ.
ЕС изменил систему регистрации на границах Шенгена
В понедельник, 20 ноября, Совет ЕС утвердил изменения в систему регистрации при пересечении границы Шенгенской зоны. Об этом сообщили в пресс-службе Совета ЕС.
Новая система в электронном виде будет регистрировать имя,
дату въезда/выезда, информацию об отказах в пересечении границы гражданам стран, не входящих в состав ЕС.
Изменения позволят усилить и ускорить проверки на границах, поскольку новая электронная система заменит штамповки паспортов. Система будет применяться независимо от того, нужна ли гражданам третьих стран виза, сообщает «Новое время».
«Сильный
контроль над нашими внешними границами имеет важное значение для эффективного функционирования Шенгенской зоны. Новая система въезда-выезда будет способствовать улучшению внешнего пограничного контроля, лучшей идентификации нарушителей и усилению борьбы с терроризмом», - сказано в сообщении.
25 октября новые правила пересечения границ Шенгена были одобрены в Европарламенте.
Напомним, безвизовый режим между Украиной и ЕС вступил в силу с полуночи 11 июня.
«Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1; Нова редакц╕я УКТ ЗЕД; Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖
товар╕в»
(Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1: Огляд положень нового наказу МФ Укра╖ни; Практичн╕ питання видач╕ та прийняття сертиф╕кат╕в EUR-1; Нова редакц╕я УКТ ЗЕД: особливост╕ набуття чинност╕ та нов╕ зм╕ни в класиф╕кац╕╖ товар╕в; Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в: складн╕ випадки, д╕╖ посадових ос╕б, алгоритм повед╕нки декларанта)
Дата проведення: 16 грудня 2017 року, м╕сто
Ки╖в.
Ре╓страц╕я: з 9:00 до 9:30.
Початок: о 09:30
Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (об╕д)
Зак╕нчення: 17-30
Сп╕кери та учасники:
Представники ДФС Укра╖ни (за згодою);
Фах╕вц╕ з питань класиф╕кац╕╖ товар╕в;
Фах╕вц╕ з суперечок з митними органами;
Спец╕ал╕сти ТОВ "НВО "Поверхность МД”.
ПРОГРАМА Сем╕нару:
I. «Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1»
- огляд
положень нового Порядку видач╕ сертиф╕кат╕в з перевезення товару EUR.1;
- практичн╕ питання видач╕ та прийняття сертиф╕кат╕в EUR-1;
- випадки визнання митними органами нед╕йсними документ╕в про походження товар╕в з техн╕чних причин (помилки, «зайва» ╕нформац╕я тощо);
- огляд питань з практичних умов застосування норм Угод про ЗВТ м╕ж Укра╖ною та ╕ншими кра╖нами.
╤╤. «Нова редакц╕я УКТ ЗЕД»
- загальна процедура оновлення
редакц╕╖ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖;
- закон Укра╖ни «Про Митний тариф Укра╖ни» - особливост╕ набуття чинност╕;
- зм╕ни в класиф╕кац╕╖ товар╕в у нов╕й редакц╕╖ УКТ ЗЕД.
╤╤╤. «Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в: позиц╕я та порядок д╕й посадових ос╕б»
- складн╕ та сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в;
- порядок д╕й посадових ос╕б: алгоритм, правов╕ п╕дстави,
повноваження тощо;
- класиф╕кац╕йн╕ р╕шення, ╖х правовий статус;
- огляд практичних приклад╕в складних випадк╕в класиф╕кац╕╖, зокрема ╕ тих, що обговорювалися на форум╕ на сайт╕ MD Office.com.ua..
IV. «Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в: порядок д╕й декларант╕в»
- повноваження та в╕дпов╕дальн╕сть декларант╕в у випадках складно╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в;
- алгоритм д╕й декларант╕в у випадках зм╕ни коду товару за
╕н╕ц╕ативою посадових ос╕б;
- протокол про порушення митних правил за ст. 485МКУ на п╕дстав╕ зм╕ни коду товару посадовими особами (п╕д час митного оформлення, за результатами аудиту
тощо);
- оскарження р╕шень по класиф╕кац╕╖ товар╕в.
Кожному учаснику нада╓ться:
Сертиф╕кат про участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕ MD Office;
Безкоштовна ре╓страц╕я ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми «MD Office» строком на один м╕сяць;
Безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕДwww.mdoffice.com.ua строком на один м╕сяць;
Блокнот, ручка.
Як╕сть круглих стол╕в, сем╕нар╕в, конференц╕й, як╕ проводяться ТОВ "НВО«Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД. Протягом 1998 - 2017 у заходах за
участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 7900 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах(трен╕нгах) - понад 3300.
Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович
Варт╕сть участ╕ у Круглому стол╕/сем╕нар╕: 1475 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД) або 1770 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");
У варт╕сть входить участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, мастер-клас роботи з програмним забезпеченням, матер╕али
за тематикою Круглого столу/сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н.
М╕сце проведення : конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Ки╖в, вул. Святошинська, 2, станц╕я метро "Святошино” ("Укра╖нський науково-досл╕дний центр ╕ учбовий центр проблем стандартизац╕╖, сертификац╕╖ та якост╕").
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про зах╕д, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати зателефонами: +38 -044-236-96-20, 236-96-21, 236-96-31,
236-96-39, 236-96-49 e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана п╕д час Круглого столу/сем╕нару, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу
З повагою, Директор ТОВ "НВО "Поверхность МД" ФО П╕дпри╓мець
Артур Хохлов Олег Браташов
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛ╤/СЕМ╤НАР╤
* Дата, назва Круглого столу/Сем╕нару
16/12/2017
«Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1; Нова редакц╕я УКТ ЗЕД; Сп╕рн╕
питання класиф╕кац╕╖ товар╕в» (Зм╕ни в Порядку видачи EUR-1:Огляд положень нового наказу МФ Укра╖ни; Практичн╕ питання видач╕ та прийняття сертиф╕кат╕в EUR-1; Нова редакц╕я УКТ ЗЕД: особливост╕ набуття чинност╕ та нов╕ зм╕ни в класиф╕кац╕╖ товар╕в; Сп╕рн╕ питання класиф╕кац╕╖ товар╕в: складн╕ випадки, д╕╖ посадових ос╕б, алгоритм повед╕нки декларанта)
Пропозиц╕╖, побажання для теми Круглого столу/сем╕нару
* Поля обов'язков╕ до заповнення
Дата заповнення
М.П.
п╕дпис
* Ф╕рма-учасник/(╢ДРПОУ) Сума до оплати (п╕дкреслити) 1475** грн. (без ПДВ) 1770** грн. (з ПДВ) Фактична адреса (+╕ндекс) * Телефон/факс (+ код м╕ста) E-mail * П.╤.Б., посада учасника Телефон моб. Вид д╕яльност╕ Вашого п╕дпри╓мства * Форма оплати Юридична адреса * Св╕доцтво
ПДВ *╕ндив╕дуальний податковий номер Пропозиц╕╖, побажання для теми сем╕нару * Поля обов'язков╕ до заповнення Дата заповнення М.П.п╕дпис
Заповнену заявку разом ╕з коп╕╓ю св╕доцтва про ре╓страц╕ю платника податку (про ре╓страц╕ю) сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 489-12-45, 593-74-09. Заявки приймаються до 13.12.2017 включно, оплата до
15.12.2017.
Таможня против "Евроблях": поможет ли Вильнюс решить проблему литовских авто
Анатолий Марциновський
Проблема автомобилей с литовской регистрацией уже стала головной болью для украинской власти. Похоже, что сейчас она становится актуальной для отношений Украины с Литвой.
"Дельцам, которые организовали ввоз литовских авто, грозит уголовное преследование"," Литва требует конфискации незаконно ввезенных в Украину автомобилей "- подобные новости можно встретить в последнее время в
украинских СМИ. Они основаны на сообщениях украинской ГФС о сотрудничестве с литовцами.
Может показаться, что именно роль Литвы станет решающей в решении проблемы "евроблях". По данным ГФС, машин с литовской регистрацией в Украине сейчас почти 60 000.
Эксперты, впрочем, говорят о количестве, в десятки раз большем.
"В 2015 году в Украину было ввезено 530 тыс. авто, в прошлом - 580
тыс., за этот год - 380 тыс.", - утверждает председатель Всеукраинской Ассоциации автомобильных импортеров и дилеров Олег Назаренко.
ЕвроПравда разбиралась, действительно ли именно в сотрудничестве с Литвой Украина может по крайней мере прекратить ввоз таких авто и хотя бы частично решить проблему тех, что уже ездят по украинским автодорогам.
Сначала - о видении Государственной фискальной
службы.
Во-первых, ГФС считает схемы ввоза авто из Литвы незаконными на территории этой страны и проводящимися фиктивными фирмами.
Поэтому ожидает, что именно литовские органы могут приостановить деятельность этих компаний и, соответственно, поток автомобилей в Украину.
ГФС утверждает, что располагает информацией о 239 литовских компаниях-владельцах авто, которые выдают
доверенности на право пользования ими гражданам Украины, причем отдельными компаниями было выдано нерезидентам более 200 таких документов. Фискальная служба также сообщает, что в большинстве случаев руководителями литовских компаний являются граждане Украины.
"Украинская сторона обратила внимание литовских коллег на законность и правомерность деятельности предприятий, на балансе которых учитывается большое количество авто. Поднимался вопрос о фиктивности их
деятельности", - говорится в сообщении ГФС.
"Литовская сторона исследует каждый факт по каждой компании, на вероятные нарушения которых обратили внимание в ГФС", - утверждают фискалы. И в то же время предостерегают: "Не следует ожидать быстрого результата, ведь расследование по каждому из предприятий требует индивидуального подхода, приведенные факты требуют пристального внимания ".
Во-вторых, ГФС отмечает, что у
многих авто хотя и есть литовские номерные знаки, но на самом деле у них нет литовской "прописки".
"Подавляющее большинство автомобилей, которые якобы находятся в Украине с литовской регистрацией, такой регистрации не имеют, - утверждает ДФС. - Если истек срок действия страхового полиса и он не был продлен, или если авто не прошло техосмотр, то такое транспортное средство автоматически снимается с регистрации ".
Согласно
сообщениям ГФС, служба получила право доступа к литовской системы данных Regitra. То есть, может отслеживать, какие авто снимают в Литве с учета. Надо понимать, что имея такую информацию, украинская полиция сможет изымать авто без регистрации обращения и ставить на штрафплощадки.
Что думает о ситуации Литва? "Европейская правда" коротко пообщалась с послом этой страны Марюсом Януконисом. Он был довольно осторожен в оценках и неоднократно подчеркнул,
что проблема является сугубо украинской.
- Действительно ли Литва требует конфисковать авто с литовской регистрацией, которые есть в Украине?
- На самом деле Литва ничего не требует.
Мы надеемся, что именно Украина найдет какое-то решение, если это Украине нужно. Литва не контролирует вывоз автомобилей - то есть, каждое авто с литовской регистрацией может свободно пересечь
границу. Мы даже не ведем учета того, сколько и каких автомобилей выезжает за границу.
- Но в Украине может сложиться впечатление, что именно благодаря Литве вопрос будет решен. По крайней мере, так следует из сообщений Государственной фискальной службы или их интерпретаций в СМИ.
- Сотрудничество между ГФС Украины и литовской таможенной службой имеет место и было всегда. Есть много совместных проектов в ряде
сфер.
Насколько мне известно, эти органы общаются и по автомобилям с литовской регистрацией, которые въезжают в Украину. Они договариваются о координации действий. Деталями лучше владеет украинская ГФС.
- Не нарушают ли схемы поставок автомобилей с литовской регистрацией в Украине литовских законов?
- Сам по себе факт вывоза этих авто никаких законов не нарушает. Поэтому мы
не можем препятствовать их выезду за пределы Литвы или ЕС.
А относительно возможных схем в торговле автомобилями, то это дело правоохранителей. Если есть подозрения относительно недобросовестной торговли, то литовские и украинские органы должны сотрудничать. Но я не могу сейчас утверждать, есть ли какие неправомерные схемы
или методы.
- Правда ли, что в Литве авто снимают с регистрации в случае непрохождения техосмотра или отсутствия страховки?
- В Литве действительно существуют такие правила для авто с литовской регистрацией: когда машина не прошла в течение определенного времени технический осмотр или у нее закончилось действие страхового полиса, то она автоматически снимается с учета.
Так
что, думаю, в Украине существуют методы решить эту проблему. Все зависит от наличия воли.
- Но машин очень много и отследить, какие из них без регистрации, практически невозможно.
- Поэтому и важно сотрудничество наших таможенных и фискальных структур, и это может привести к нахождению решения вопроса украинской стороной. Потому что, опять же, для Литвы этой проблемы не
существует.
*****
ЕвроПравда пообщалась также с одним из фактических владельцев автомобиля на литовских номерах.
"Страховка вообще не проблема, - говорит Николай. - Делаю ее через ребят, которые пригоняли авто. В октябре заплатил 25 евро, и теперь полгода спокоен".
Еще 1,5 года есть у него до следующего техосмотра - кстати, проведение его
в Литве регламентируется той же директивой ЕС, которую должна имплементировать в рамках выполнения Соглашения об ассоциации Украина. То есть, раз в два года.
Однако Николай признает, что техосмотр дистанционно сделать не получится. Сейчас объединение владельцев авто с литовскими номерами (АвтоЕвроСила) ведет переговоры с
литовцами, чтобы те открыли в Украине сертифицированный центр для прохождения ТО.
"Есть еще одна возможность - говорит Николай. - Через фирму можно подать запрос и продлить техосмотр. Воспользуюсь этой опцией, когда придет время и если она еще будет актуальной. В конце концов, в крайнем случае поеду в Литву ".
Похоже, что Украине в действительности вряд ли стоит слишком надеяться на других, а системно решать вопрос
самой.
Конечно, помощь Литвы информацией о статусе автомобилей с литовской регистрацией может несколько уменьшить количество авто с литовскими номерами на украинских дорогах - однако это "механический" способ, и он не решит проблемы в целом.
Даже если действительно литовские фирмы-поставщики "евроблях" нарушают закон, и со временем Литва из-за этого по крайней мере частично перекроет поток авто - это не снимет проблемы
огромного количества машин, которые уже есть в Украине.
Ну и, стратегически, государство должно обеспечить гражданам возможности легального приобретения недорогих качественных автомобилей. Чтобы для одних не возникало необходимости использовать сомнительные щели в законодательстве, а другие не могли на этом зарабатывать.
Галасюк: Через контрабанду Укра╖на втрача╓ ринки, грош╕, виробництво та людський кап╕тал
“Не захистивши св╕й економ╕чний кордон, ми будемо в╕чним позичальником, боржником, експортером сировини ╕ постачальником талановитих людей”Голова Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань промислово╖ пол╕тики та п╕дпри╓мництва, народний депутат Укра╖ни (VIII скликання), заступник л╕дера “Радикально╖ парт╕╖” з економ╕чно╖ пол╕тики В╕ктор Галасюк в ексклюзивному ╕нтерв’ю для iPress.ua розпов╕в про результати д╕╖ моратор╕ю на л╕с, кредити МВФ, контрабанду бурштину та перспективи укра╖нсько╖
промисловост╕.В╕ктор Галасюк. Фото: inpress.uaХто ╕н╕ц╕ював ╕дею моратор╕ю на л╕с та як╕ результати на сьогодн╕?Це була ╕н╕ц╕атива народних депутат╕в, яким насправд╕ небайдужа доля кра╖ни. Ми з Олегом Ляшком, Миколою Томенком, командою “Радикально╖ парт╕╖” та низкою народних депутат╕в домоглися впровадження на десять рок╕в моратор╕ю на експорт необроблено╖ деревини (л╕су-кругляка). Супротив був шалений.З початку цього року моратор╕й почав працювати на 100% – по вс╕х деревних породах. Що це дало
Укра╖н╕? Ми регулярно зверта╓мося до Державно╖ ф╕скально╖ служби, орган╕в статистики, в╕дсл╕дковуючи ефекти моратор╕ю. Оф╕ц╕йн╕ дан╕ св╕дчать, що сутт╓во зросли податков╕ надходження в╕д галуз╕, сутт╓во зр╕с експорт готово╖ продукц╕╖, б╕льш н╕ж у 2,5 рази зросли кап╕тальн╕ вкладення в галузь. Безпрецедентна динам╕ка. ╤ ми досягли ╖╖ саме завдяки моратор╕ю.Вже створено десятки нових виробничих п╕дпри╓мств, в тому числ╕ дуже масштабних, з укра╖нськими та ╕ноземними ╕нвестиц╕ями. Наприклад, “Йохан Дунбек”
шведський ╕нвестор в “Укра╖нськ╕ л╕сопильн╕”, який “з нуля” створив сучасний завод на Р╕вненщин╕, ╕нвестувавши 20 млн ╓вро. ╤ плану╓ вкласти додатково 25 млн ╓вро та запустити ще одне виробництво.Моратор╕й на експорт л╕су – ╕н╕ц╕атива, яка з одного боку захища╓ укра╖нську еколог╕ю, а з ╕ншого боку – укра╖нськ╕ робоч╕ м╕сця ╕ промислов╕сть. Абсолютно лог╕чно, щоб сировина перероблялася всередин╕ кра╖ни, а не ╖хала за безц╕нь за кордон. Один кубометр л╕су-кругляка кошту╓ близько 50 долар╕в. Продукц╕я з
кубометру л╕су-кругляка кошту╓ вже понад тисячу долар╕в!Р╕зниця шалена! Тому, коли ми ран╕ше експортували л╕с-кругляк за безц╕нь до Польщ╕ чи ╕нших кра╖ни, у нас не створювалися робоч╕ м╕сця, не було роботи… У свою чергу поляки та ╕нш╕ наш╕ сус╕ди з цього дерева роблять дошку, мебл╕, пап╕р ╕ пот╕м продають ╖х нам за ╓вро ╕ долари… У нас не вистача╓ кошт╕в, ╕ влада йде за черговими кредитами до МВФ, ╢С тощо. Це замкнене коло безроб╕ття, ем╕грац╕╖ та боргово╖ залежност╕.Моратор╕╓м ми практично поклали цьому
край ╕ укра╖нський л╕с почина╓ працювати на Укра╖ну. Б╕льш того, ми бачимо, як╕ велик╕ перспективи у ц╕╓╖ галуз╕. Адже при однаков╕й площ╕ л╕с╕в в Укра╖н╕ та Польщ╕ – поляки виробляють товарно╖ продукц╕╖ на 28 млрд долар╕в США на р╕к, а ми лише на 2,5 млрд… Моратор╕й – фундамент захисту нашо╖ еколог╕╖ та усп╕шного розвитку деревообробно╖ й меблево╖ галузей. ╤нш╕ наш╕ ╕н╕ц╕ативи для розвитку ц╕╓╖ галуз╕ – наша з Олегом Ляшком поправка до податкового законодавства про 3-р╕чну розстрочку ╕мпортного ПДВ на
деревообробне виробниче обладнання. Вона вже вступила в д╕ю. Зараз ми розробля╓мо ╕ найближчим часом внесемо в Раду проект закону “Про ринок деревини”. Це фундаментальний законопроект, через який ми збережемо моратор╕й ╕ гарантовано забезпечимо виробник╕в сировиною, запровадимо наскр╕зний обл╕к деревини ╕ забезпечимо в╕дновлення л╕с╕в, зробимо д╕яльн╕сть Держл╕сагенства та л╕сгоп╕в повн╕стю прозорою ╕ п╕дзв╕тною сусп╕льству. Таким чином ми нанесемо нищ╕вного удару по контрабанд╕ та корупц╕╖ в галуз╕. Це
дасть нов╕ ╕нвестиц╕╖, виробництва та високооплачуван╕ робоч╕ м╕сця!Такий комплексний п╕дх╕д дозволить нам перетворити л╕сопереробну галузь в одного з “годувальник╕в” укра╖нсько╖ економ╕ки на р╕вн╕ з металург╕╓ю та аграрним сектором. ╤ це не випадков╕сть, а посл╕довна пол╕тика, яку просува╓ команда Радикально╖ парт╕╖. Нещодавно сп╕льними зусиллями команди РПЛ ╕ Ком╕тету з питань промислово╖ пол╕тики та п╕дпри╓мництва ми вчергове домоглися трикратного п╕дняття вив╕зного мита на металобрухт. Тут, дореч╕,
повна аналог╕я з л╕сом-кругляком. Зробити менш виг╕дним експорт сировини за кордон, щоб вона залишалася ╕ компенсувати деф╕цит сировини на внутр╕шньому ринку, щоб не зупинялися металург╕йн╕ заводи, щоб люди мали роботу ╕ ╖х не скорочували, щоб наповнювалися бюджети, адже це стаб╕льн╕сть гривн╕ та пом╕ркована ╕нфляц╕я. “Металург╕йний закон” спрацював – заводи з сировиною, люди з роботою, арм╕я з техн╕кою та збро╓ю.Часто людину, яка вир╕зала дек╕лька дерев карають жорстк╕ше, ан╕ж ту, яка вивозить л╕с в значно
б╕льших масштабах.Для того, щоб це виправити, ми подали законопроект №5495 про крим╕нал╕зац╕ю контрабанди л╕су-кругляка. Ми хочемо встановити крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть за незаконне вивезення л╕су з кра╖ни, як за контрабанду збро╖ чи наркотик╕в. Це абсолютно правильно, оск╕льки, не захистивши св╕й економ╕чний кордон, ми будемо в╕чним позичальником, боржником, експортером сировини ╕ постачальником талановитих людей. Тому ми в╕дстою╓мо крим╕нал╕зац╕ю контрабанди л╕су, щоб л╕с “годував” укра╖нц╕в.Що
робити з нелегальним видобутком бурштину?Видобуток бурштину треба легал╕зувати ╕ для цього у Верховн╕й Рад╕ ╓ низка законопроект╕в. Насправд╕, в Укра╖н╕ ╓ так╕ галуз╕, як╕ реально ╕снують, але вони в юридичному пол╕ н╕яким чином не врегульован╕. В╕дпов╕дно це нелегальна зайнят╕сть, це в╕дсутн╕сть соц╕ального захисту громадян, це в╕дсутн╕сть обл╕ку продукц╕╖, несплачен╕ податки, втрачен╕ можливост╕ для економ╕ки та кра╖ни. Под╕бн╕ галуз╕ треба робити легальними, встановлювати “правила гри” та
в╕дпов╕дальн╕сть для ╕нвестор╕в, для роботодавц╕в, п╕дпри╓мц╕в.Час ╕де, а у Верховн╕ Рад╕ не приймають закони щодо бурштину?Ви ж бачите, як╕ пр╕оритети у влади. Зробити приватизац╕ю та дерегуляц╕ю, взяти нов╕ кредити МВФ, посунутись в рейтинз╕ DoingBusiness… Насправд╕ це все другорядн╕ завдання. Я вважаю, що першочерговий пр╕оритет ма╓ полягати в тому, щоб ефективно використовувати т╕ ресурси, як╕ ╓ в кра╖н╕. Це земля, л╕с, вуг╕лля, газ, бурштин та нав╕ть водн╕ ресурси. Ефективно використовуючи те,
що в нас вже ╓, можна створювати нов╕ ╕ндустр╕╖ та ринков╕ н╕ш╕… Проте не можна “розбазарювати” те, що ма╓ш сьогодн╕ ╕ спод╕ватися, що завтра хтось прийде ╕ зробить тебе багатшим та усп╕шн╕шим.Чи може Укра╖на об╕йтися без кредиту МВФ?Об╕йтися без кредиту МВФ ми можемо, якщо зм╕нимо економ╕чну пол╕тику. Якщо ми запустимо свою промислов╕сть та економ╕ку на повну, то з часом зможемо не т╕льки в╕ддати кредити МВФ, але й сам╕ надавати под╕бн╕ кредити. ╤стор╕я зна╓ так╕ випадки. Наприклад, Туреччина була
понад 50 рок╕в позичальником МВФ (найдовше в ╕стор╕╖). Уряд в Туреччин╕ зм╕нювався майже щороку, в╕йськов╕ заколоти, нестаб╕льн╕сть, г╕пер╕нфляц╕я… З приходом Реджепа Та╖па Ердогана було започатковано нову економ╕чну пол╕тику. З 2003 року до 2013 в╕н наст╕льки сприяв розвитку промисловост╕, що Туреччина спромоглася в╕ддати кредити МВФ до останнього центу. Б╕льше того, Ердоган у 2013 роц╕ сам запропонував МВФ надати кредит в розм╕р╕ 5 млрд долар╕в. Це яскравий приклад державницько╖ економ╕чно╖ пол╕тики ╕
того, що нав╕ть в╕д дуже довгостроково╖ зовн╕шньо╖ ф╕нансово╖ залежност╕ можна позбутися за десять рок╕в, що насправд╕ досить короткий пер╕од.Я переконаний, що Укра╖на може це зробити значно швидше, але для цього треба докор╕нно м╕няти економ╕чну пол╕тику. Не прим╕тивний експорт сировини, робочо╖ сили ╕ талант╕в, а спец╕ал╕зац╕я на виробництв╕, п╕дпри╓мництв╕ та ╕нновац╕ях… Тод╕ нам не потр╕бн╕ будуть кредити МВФ. Сьогодн╕ вони ╓ штучним зам╕нником ╕нвестиц╕й, експорту ╕ т.д. Коли в кра╖н╕ нема╓
виробництва, експорту та ╕нвестиц╕й, то влада, щоб якось залатати д╕рки, йде по кредити в МВФ. Але це не природн╕й шлях. Це як склянка гор╕лки для алкогол╕ка. Створю╓ штучну ейфор╕ю, але ще б╕льше поглиблю╓ залежн╕сть та руйну╓ орган╕зм.Кредити МВФ потр╕бн╕, щоб штучно п╕двищити золотовалютн╕ резерви, коли вони не наповнюються природним шляхом. Природним шляхом – це, коли ми б╕льше прода╓мо експортних товар╕в, ан╕ж купу╓мо за кордоном. Тод╕ ╓ проф╕цит торг╕вельного балансу ╕ золотовалютн╕ резерви ростуть.
Коли цього нема╓, а ╓, як у нас, десять рок╕в деф╕цит торг╕вельного балансу, тобто ми б╕льше за кордоном купу╓мо, ан╕ж туди прода╓мо, це заставля╓ державу позичати на дуже невиг╕дних умовах. Але проблему це не вир╕шу╓. Сума торг╕вельного деф╕циту, якщо брати останн╓ десятил╕ття, в “кращ╕ роки” була м╕нус 3 млрд, в г╕рш╕ – до м╕нус 15 млрд на р╕к. В минулому роц╕ у нас був торг╕вельний баланс майже м╕нус 7 млрд долар╕в, а влада випрошу╓ у МВФ чергов╕ транш╕ кредит╕в МВФ. Але це не вих╕д! Н╕ за обсягом, н╕ за
характером, оск╕льки ц╕ кошти не йдуть на розвиток. Вони спрямовуються винятково на те, щоб утримати хибну модель економ╕ки. По сут╕ вони ╖╖ т╕льки пог╕ршують, тому що т╕ вимоги, як╕ йдуть “в пакет╕” з цими кредитами, роблять укра╖нськ╕й промисловост╕ г╕рше, а не краще. Це як намагатися наповнити бездонну д╕жку черпачком кредит╕в МВФ. Якщо зверху дивитися, то н╕би щось в╕дбува╓ться, але якщо подивишся на наповнення, то перспективи нема╓. Д╕жку треба латати, а ще краще м╕няти. Тобто зм╕нювати модель
економ╕ки, переставати бути сировинним додатком та донором трудових ресурс╕в. Наприклад, поляки ╖дуть в Н╕меччину, н╕мц╕ ╖дуть в Норвег╕ю. У Польщу ╖дуть укра╖нц╕, а хто ╖де в Укра╖ну? Укра╖на на сьогодн╕ ╓ останньою ланкою, яка втрача╓ людський кап╕тал, найц╕нн╕ший актив нац╕╖. Це потр╕бно радикально м╕няти, ╕накше н╕як╕ кредити МВФ не допоможуть. Це буде лише продовження агон╕╖. Виход╕в з ц╕╓╖ ситуац╕╖ ╓ т╕льки два: при продовженн╕ ╕снуючо╖ пол╕тики – банкрутство кра╖ни, або ж зм╕на економ╕чно╖
пол╕тики.Ми з Олегом Ляшком ╕ командою РПЛ виступа╓мо за докор╕нну зм╕ну економ╕чно╖ та монетарно╖ пол╕тики, за те, щоби перезапустити економ╕ку, як це зробили Польща, Туреччина, Словаччина та П╕вденна Корея. П╕вденна Корея колись була в╕дсталою аграрною кра╖ною, де були ол╕гархи ╕ т.д. Вони зробили так╕ правила гри, що ╖м стало виг╕дно створювати виробництва всередин╕ кра╖ни. Держава встановила жорстке регулювання, ч╕тк╕ й зрозум╕л╕ правила гри, сприятлив╕ для ╕нвестор╕в, високотехнолог╕чних виробництв,
╕нновац╕й. ╤ подив╕ться, де сьогодн╕ П╕вденна Корея! Вони потро╖ли свою економ╕ку, а ми тупцю╓мо на м╕сц╕ останн╕ 25 рок╕в.Як Укра╖н╕ перестати експортувати сировину, а виготовляти як╕сний готовий продукт? Сьогодн╕ Укра╖на ╓ сировинним додатком практично у вс╕х сво╖х напрямах д╕яльност╕. С╕льське господарство – ми експорту╓мо зерно ╕ кукурудзу, а не борошно, чи нав╕ть спагет╕. У металург╕╖ ми експорту╓мо дуже часто металобрухт, чи необроблений метал, щоби пот╕м з-за кордону ╕мпортувати авт╕вки,
станки, гел╕коптери ╕ т.д. Так само було з л╕сом-кругляком до моратор╕ю: продавався л╕с, щоб пот╕м купувати за кордоном мебл╕, пап╕р тощо. Така ситуац╕я просл╕дкову╓ться нав╕ть в ╤Т. Ця галузь також на понад 80% суто сировинна. Це назива╓ться аутсорс╕нг, коли ми прода╓мо людиногодини, тобто робочий час наших програм╕ст╕в, а пот╕м купу╓мо за кордоном те, що написано укра╖нськими програм╕стами у вигляд╕ готового продукту, який кошту╓ в сотн╕ раз╕в дорожче. Нам зовс╕м тр╕шки не вистача╓, щоб робити готов╕
продукти.Реальн╕сть поляга╓ в тому, щоби це в╕дбувалося потр╕бно, щоб держава була не пасажиром на задньому сид╕нн╕, а вод╕╓м ╕ встановлювала так╕ правила гри, як╕ роблять для ╕нвестора ц╕кавим та виг╕дним виробляти продукт в Укра╖н╕, а не експортувати сировину ╕ десь пот╕м робити товар. Це найб╕льш фундаментальна та ключова р╕ч, яку, на жаль, не розум╕ють багато урядовц╕в. Вони кажуть, що “наша головна роль не заважати, нехай це само собою в╕дбува╓ться”. Але, коли економ╕ка, як в Укра╖н╕ сьогодн╕,
монопол╕зована, сировинна, коли нема╓ стимул╕в ╕нвестиц╕йних, як ╓ в ╕нших кра╖нах, якщо держава просто абстрагу╓ться ╕ буде спостер╕гачем, нав╕ть, якщо прибрати вс╕ бюрократичн╕ та ╕нш╕ бар’╓ри, то насправд╕ Укра╖на так ╕ залишиться сировинною колон╕╓ю. Аби м╕няти структуру економ╕ки потр╕бно, щоб для високотехнолог╕чних виробництв ╕ наукових досл╕джень були менш╕ податки, дешевш╕ кредити, безкоштовна ╕нфраструктура, щоб державн╕ закуп╕вл╕ надавали таким компан╕ям переваги. Поки ж б╕знес кл╕мат в Укра╖н╕
такий, що виг╕дно мати “одноходовки” – викопав – продав, виростив – продав, зрубав – продав. Ризик╕в для б╕знесу м╕н╕мум, але й м╕н╕мум потреба в людях. Виходить, що люди т╕кають за кордон. Чому 1,5 млн укра╖нц╕в ви╖хали до Польщ╕ за останн╕ дек╕лька рок╕в? Тому що, коли економ╕ка сировинна, то нема╓ потреби в квал╕ф╕кован╕й робоч╕й сил╕. Талановит╕ ╕ працьовит╕ люди т╕кають за кордон. Пот╕м, коли хтось хоче в╕дкрити на Льв╕вщин╕ завод, то не можуть знайти 30 квал╕ф╕кованих прац╕вник╕в, оск╕льки ус╕
квал╕ф╕кован╕ по╖хали в Польщу. Це парадокс, що Укра╖на один ╕з найб╕льших постачальник╕в талант╕в у св╕т╕, хоча ми за територ╕╓ю та населенням набагато менш╕ за Китай, ╤нд╕ю та Мексику. Ми на шостому м╕сц╕ за експортом людей у св╕т╕.Коли Укра╖на може перестати експортувати сировину та продукувати б╕дн╕сть всередин╕ кра╖ни? Ми вже почали це робити, бо прийнявши моратор╕й на десять рок╕в на експортл╕су-кругляка ми зробили сутт╓вий крок ╕ в конкретн╕й галуз╕ показу╓мо, як приходять масштабн╕ ╓вропейськ╕
╕нвестиц╕╖, як вони створюють робоч╕ м╕сця та б╕льше платять податк╕в! Ми зробили це ╕ в металург╕йн╕ галуз╕, п╕днявши втрич╕ вив╕зне мито на металобрухт, чим зберегли робоч╕ м╕сця майже 20 тисячам укра╖нц╕в ╕ зберегли понад м╕льярд долар╕в у торг╕вельному баланс╕. Ми будемо продовжувати таку промислову пол╕тику ╕ в ╕нших галузях. Подив╕ться приклад, який був ран╕ше зроблений ╕з соняшниковою ол╕╓ю. Це один ╕з найусп╕шн╕ших кейс╕в розумного протекц╕он╕зму в Укра╖н╕. Ще двадцять рок╕в тому ми ╕мпортували
ол╕ю, маючи соняшники. Пот╕м було введене велике мито на експорт соняшника ╕ п╕сля цього Укра╖н╕ вийшла на л╕дируючу позиц╕ю у св╕т╕ з експорту соняшниково╖ ол╕╖. Сьогодн╕ Укра╖на – кра╖на №1 в св╕т╕ ╕ трима╓ 55% св╕тового ринку соняшниково╖ ол╕╖. Завдяки тому протекц╕йному закону ма╓мо 4 млрд долар╕в валютно╖ виручки т╕льки за рахунок соняшниково╖ ол╕╖. Це найкращий приклад того, як ╕з сировини можна робити готову продукц╕ю ╕ на цьому вигравати. Якщо ми б так само зробили по л╕су, по металах та ╕нших
продуктах, то наша економ╕ка зб╕льшилася не на 2-3%, а в 2-3 рази. ╤ зробити це абсолютно реально за 5-7 рок╕в.Що робити з автомоб╕лями на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖?Якщо це в╕дбува╓ться в межах закону – то це нормально. Якщо це в╕дбува╓ться так, що люди ввозять тимчасово авт╕вки, а пот╕м шляхом шантажу вимагають ╖х легал╕зац╕╖, то це неправильно. Це все одно що ╕ноземц╕, у яких зак╕нчилась американська в╕за, з╕брались би б╕ля Державного департаменту ╕ вимагали б надати ╖м американське громадянство на ╖х
умовах, оск╕льки вони вже перебувають у Вашингтон╕ ╕ ╖хати зв╕дти не збираються.Читайте також: Координатор акц╕╖ за легал╕зац╕ю нерозмитнених авто: Луценко пропону╓ загнати 2 млн людей у боргову ямуЯ думаю, що до вир╕шення цього питання сл╕д п╕дходити дуже зважено. Не можуть дискрим╕нуватися ╕нтереси законослухняних громадян, як╕ купують авто, заплативши ус╕ мита та збори. Не можна в╕ддавати штучну перевагу ╕мпорту. У той же час потр╕бно зробити так, щоб загальн╕ правила ╕мпорту не були для людей
неп╕дйомними як сьогодн╕. Це безумовно треба робити.Ви входите в тр╕йку нардеп╕в за к╕льк╕стю поданих законопроект╕в. Як╕ з них можете назвати найусп╕шн╕шими?Насправд╕ я на другому м╕сц╕ в Рад╕ за к╕льк╕стю прийнятих закон╕в. На першому м╕сц╕, до реч╕ Олег Ляшко. З найб╕льш визначних ╕н╕ц╕атив Радикально╖ парт╕╖, як╕ ми провели в парламент╕, можна назвати моратор╕й на експорт л╕су-кругляка, п╕двищення ╕мпортного мита на металобрухт, прийняття закону про експортно-кредитне агентство, яке буде
здешевлювати кредити укра╖нським виробникам, прийняття в першому читанн╕ законопроекту про ╕ндустр╕альн╕ парки з╕ стимулами для нових виробництв ╕ науково-досл╕дних центр╕в в Укра╖н╕, закон про зняття ╕мпортного мита на ввезення електромоб╕л╕в в Укра╖ну – це здешевило ╕ дало поштовх розвитку ц╕╓╖ ╕ндустр╕╖, також прийняття закону про енергосерв╕сн╕ контракти, який 25 рок╕в не приймався ╕ дозволив без бюджетних кап╕тальних вкладень розпочати масштабну енергомодерн╕зац╕ю в кра╖н╕ – зам╕ну в╕кон, утеплення
ст╕н, зам╕ну котл╕в у понад 80 тис бюджетних установ (дитячих садк╕в, шк╕л, ун╕верситет╕в, л╕карень) за рахунок приватних ╕нвестиц╕й.Ми також вибороли радикальне зниження ╓диного соц╕ального внеску (╢СВ) до 22% ╕ домоглися п╕дняття м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ платн╕ вдв╕ч╕ – до 3200 грн. ╤ сьогодн╕ ми боремося, щоб м╕н╕мальна зарплата в Укра╖н╕ була 5 тис грн. Хоча луна╓ багато критики щодо ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи ╕ не вс╕ ╖╖ под╕ляють, але ми переконан╕, що Укра╖на ма╓ бути кра╖ною не дешево╖ робочо╖ сили, маленьких
зарплат ╕ б╕дного населення, а кра╖ною з адекватною зарплатою, яка дозволя╓ громадянам бути споживачем, нормально жити ╕ рухати економ╕ку. Коли 70% ВВП форму╓ться споживчими видатками домогосподарств, це значить, коли ми з вами отриму╓мо зарплатню, ми йдемо ╖ витрачати ╕ економ╕ка зроста╓. Коли ми отриму╓мо м╕зерну зарплату, то нема╓ чого витрачати ╕ економ╕ка занепада╓, а ми працю╓мо в режим╕ сировинно╖ колон╕╖ на когось за кордоном та ще й зал╕за╓мо в борги. Так це ще фракц╕я РПЛ в опозиц╕╖. Коли прийдемо
до влади повн╕стю вт╕лимо в життя ПромПакетРеформ та Антикризовий план розвитку економ╕ки.Укра╖ну з кризи витягнуть приватн╕ п╕дпри╓мц╕, чи держп╕дпри╓мства?Насправд╕ те, що державна власн╕сть неефективна апр╕ор╕ – це м╕ф. У св╕т╕ ╕сну╓ дуже багато усп╕шних п╕дпри╓мств, починаючи в╕д Япон╕╖, Чех╕╖, Польщ╕… Особисто я був у Япон╕╖ в найб╕льшому за розм╕ром депозит╕в банку св╕ту – так в╕н повн╕стю державний ╕ це не заважа╓ йому бути банком номер один у св╕т╕ за розм╕ром депозит╕в. Якщо ви в╕зьмете, яку
частку вносять у ВВП кра╖ни держп╕дпри╓мствав Укра╖н╕ ╕ за кордоном, то в нас це приблизно 10%, а в кра╖нах ОЕСР – 15% ВВП. Те, що в нас завеликий державний сектор економ╕ки – це байки. У нас просто неефективне управл╕ння цим сектором. Я переконаний, що ставку потр╕бно робити на приватний сектор економ╕ки, на залучення приватних ╕нвестиц╕й в кра╖ну, але не можна списувати з рахунку державний сектор. По деяких напрямках ми пропону╓мо запровадити повну державну монопол╕ю. Наприклад, лотере╖. Вони повинн╕ бути
повн╕стю державними. Нав╕що на цьому заробляти приватному кап╕талу, а бюджет на цьому отриму╓ м╕зерн╕ надходження? Цей вид д╕яльност╕ повн╕стю треба зробити державним, щоб в╕н працював на державу, на людей. Б╕льше того, в деяких кра╖нах ╓ монопол╕я нав╕ть на продаж та виробництво спиртних напо╖в. Т╕ кра╖ни, як╕ ╓ ринково усп╕шними, вони ╕нколи мають значно б╕льше державного регулювання, державних монопол╕й, ан╕ж ми. Просто вони не дурн╕, не здають сво╖ нац╕ональн╕ ╕нтереси за ╕ноземн╕ кредити ╕ поради. ╤
нам треба у них вчитися. Перевага ╕ ставка на приватного ╕нвестора, але нав╕що “розбазарювати” те, що ми вже ма╓мо?Що робити з контрабандою?Контрабанда – це одна з головних проблем, яка сьогодн╕ вбива╓ укра╖нську промислов╕сть. Я на ус╕х зустр╕чах з промисловцями по вс╕й Укра╖н╕ чую в╕д них не т╕льки про свав╕лля силових структур та чиновник╕в, не т╕льки про дорог╕ кредити та невиг╕дн╕ для виробництва податки, а й про контрабанду. Д╕ряв╕ кордони кра╖ни призводять до того, що ╕мпортна продукц╕я
вироблена в Кита╖, Туреччин╕, Польщ╕ за╖жджа╓ в Укра╖ну без належно╖ сплати податк╕в ╕ мит, ╕ в результат╕ вона ста╓ на полиц╕ для к╕нцевого споживача дешевша, ан╕ж соб╕варт╕сть виробництва тако╖ продукц╕╖ в Укра╖н╕. ╤ це не через те, що в нас дорога соб╕варт╕сть, а тому що це нер╕вна конкуренц╕я. Наявн╕сть контрабанди вбива╓ укра╖нського виробника. ╤ цей д╕рявий економ╕чний кордон ми бачимо з обох стор╕н. З одн╕╓╖ сторони нам ввозять готову продукц╕ю, а хтось на цьому заробля╓ хабар╕, руйнуючи
промислов╕сть. З ╕ншо╖ сторони ми бачимо д╕рявий кордон та м╕льярдн╕ обсяги контрабанди л╕су-кругляка. Ви можете порахувати сам╕ р╕зницю обсяг╕в експорту певно╖ продукц╕╖ з Укра╖ни та ╖╖ ╕мпорту в╕д нас
╕ншими кра╖нами. Ц╕ розходження сягають м╕льярд╕в. Це показу╓, ск╕льки втрача╓ бюджет та кра╖на. Ми втрача╓мо виробництво, ринки, грош╕, а головне – людський кап╕тал. Тому взяття економ╕чних кордон╕в кра╖ни п╕д контроль – це ╓ пр╕оритет першого р╕вня, адже без цього розвивати щось всередин╕ – як наповнювати д╕ряву д╕жку. Тому ми вс╕ляко п╕дтриму╓мо см╕ливих виробник╕в та п╕дпри╓мц╕в, як╕ пов╕домляють конкретн╕ факти. Реагу╓мо на ц╕ звернення, беремо ╖х на парламентський контроль ╕ готов╕ вдосконалювати
законодавство, щоб покласти край системн╕й контрабанд╕ в Укра╖н╕.Чи зможуть укра╖нськ╕ продукти витримати конкуренц╕ю п╕сля набуття чинност╕ Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С?У нас нема╓ ╕ншого виходу як конкурувати. Безумовно,щоб ця конкуренц╕я була справедливою ╕ в ╕нтересах Укра╖ни, то уряд ╕ влада мають п╕дсилювати укра╖нського виробника. Давати дешевш╕ кредити сво╓му виробнику через експортно-кредитне агентство, податков╕ стимули тим, хто ма╓ виробництво в Укра╖н╕ через ╕ндустр╕альн╕ парки, безкоштовне
п╕дключення до вс╕х ╕нженерних мереж, як в США чи ╤зра╖л╕, нав╕ть не як в ╢вроп╕. Держзакуп╕вл╕ за моделлю “Купуй укра╖нське – плати укра╖нцям” для того, щоб ╕ноземним ╕нвесторам було виг╕дно в Укра╖н╕ створювати заводи, мати тут високий р╕вень локал╕зац╕╖ виробництва. Тод╕ вони будуть продавати на наш ринок, а не просто з-за кордону, як н╕ж в масло, входити в наш ринок з ╕мпортною продукц╕╓ю. Потр╕бно встановлювати розумне регулювання, яке буде захищати ╕ п╕дтримувати укра╖нського виробника, але при цьому
не дискрим╕нувати укра╖нського споживача. Це не значить подорожчання товар╕в для укра╖нського споживача, чи пог╕ршення якост╕. Польща, Словаччина, Туреччина та ╕нш╕ наш╕ конкуренти п╕дтримують власних виробник╕в дотац╕ями на створення робочих м╕сць, податковими стимулами через ╕ндустр╕альн╕ парки, гарантуванням ╕ страхуванням експортних контракт╕в через експортно-кредитне агентство, кредитами п╕д дуже низьк╕ в╕дсотки через банки розвитку. Вони обмежують сферу державних закуп╕вель, щоб ╖х виробники мали
певну перевагу. Це природньо. Поки Укра╖на в ц╕й гр╕ ╓ б╕льше пасажир, ан╕ж вод╕й, а ми хочемо радикально це зм╕нити. Як╕сно ╕нша економ╕чна пол╕тика, яка буде ор╕╓нтована на п╕дтримку укра╖нського виробника, п╕дпри╓мництва, незалежно в╕д того, зв╕дки прийшов кап╕тал – з Укра╖н╕, чи за кордону. Головне це – робоч╕ м╕сця в Укра╖н╕, податки в Укра╖н╕ та висока як╕сть життя укра╖нц╕в в Укра╖н╕! Михайло Гема
Вот все страны, куда украинцам виза больше не нужна! Их 101!!
Новый паспорт - и перед вами открыт весь мир.
Прошло всего полгода с тех пор, как в Украине начал действовать безвизовый режим с Шенгенской зоной, а количество стран, открывающих нам свои границы, продолжает пополняться. Так, совсем недавно стали намного доступнее Объединённые Арабские Эмираты.
О своих планах отметить визы для украинцев объявила и Канада.
В общем и целом, из 195 стран мира на сегодняшний день нам свободно доступна 101 — 51%, чуть больше половины!
Мы решили
опубликовать полный перечень стран, куда украинцы могут приезжать уже сегодня, имея лишь биометрический паспорт.
Коригування митно╖ вартост╕ та окрема ухвала верховного суду укра╖ни
Дмитро Харко Адвокат, кандидат юридичних наук, АБ "Раков ╕ партнери", м. Ки╖в, м. Луцьк.
Як в╕домо, будь-яке судове р╕шення ухвалю╓ться не лише для встановлення факту порушення прав, свобод та законних ╕нтерес╕в в╕дпов╕дного суб’╓кта правов╕дносин, а й у першу чергу для повноц╕нного захисту, в╕дновлення та поновлення порушеного права, тобто з метою аби п╕сля того як судове р╕шення набере законно╖ сили, порушення прав та свобод в подальшому не
повторювалися.
Сл╕дкуючи за актуальними правовими позиц╕ями нин╕шнього складу Верховного Суду Укра╖ни (дал╕ – ВС Укра╖ни), зокрема щодо правозастосування положень митного законодавства, необх╕дно звернути увагу на зм╕ст р╕шення ухваленого 09.10.2017 у справ╕ № 21-1888а17, а саме на окрему ухвалу скеровано╖ на адресу ДФС Укра╖ни.
На думку автора, безперечною
правовою ц╕нн╕стю такого р╕шення ╓ те, що фактично чи не вперше судова г╕лка влади на р╕вн╕ ВС Укра╖ни констатувала не лише факт систематичного порушення посадовими особами митно╖ служби положень Конституц╕╖ Укра╖ни в частин╕ не виконання судових р╕шень, а й вказала на в╕дсутн╕сть механ╕зм╕в припинення випадк╕в свав╕льно╖ д╕яльност╕ митниц╕.
Передумовою для тако╖, без сумн╕ву оч╕кувано╖ та об’╓ктивно╖ реакц╕╖ ВС Укра╖ни, слугувало р╕шення ╢вропейського суду з прав людини (дал╕ -
╢СПЛ) в╕д 24.11.2016 у справ╕ «ТОВ «Пол╕мерконтейнер» проти Укра╖ни», заява № 23620/05, в якому Укра╖ну зобов’язано сплатити Товариству 3000 ╓вро морально╖ шкоди завдано╖ втручанням держави у мирне волод╕ння платником податк╕в сво╖м майном. До такого висновку ╢СПЛ д╕йшов п╕сля встановлення факту систематичного присвоювання митницею нев╕рного коду УКТ ЗЕД для товару,
який п╕дпри╓мство ╕мпортувало в Укра╖ну. В результат╕ для такого п╕дпри╓мства пост╕йно зб╕льшувалися ставки вв╕зного мита, а такий ╕мпортер був змушений пост╕йно звертатися до суду з ╕дентичними претенз╕ями до контролюючого органу.
На думку ╢СПЛ наявн╕сть восьми остаточних судових р╕шень, якими скасовано чотирнадцять р╕шень митниць про коригування митно╖ вартост╕ ╕мпортованого товару св╕дчить про те, що так╕ судов╕ р╕шення позбавлен╕ будь-якого процесуального ефекту ╕ обмежуються
лише встановленням самого факту. Кр╕м того ╢СПЛ зазначив, що нема╓ жодних п╕дстав ставити п╕д сумн╕в так╕ судов╕ р╕шення та ╕нтерпретував це як ознаку того, що органи митно╖ служби д╕яли свав╕льно, та що механ╕зми припинення тако╖ практики були в╕дсутн╕.
А тому, зважаючи на системний характер свав╕льно╖ д╕яльност╕ органу митно╖ служби внасл╕док яко╖ Державному бюджету Укра╖ни завдано збитки у зв’язку з обов’язком держави за р╕шення ╢СПЛ в╕д 24.11.2016 сплатити Товариству суми
в╕дшкодування морально╖ шкоди та беручи до уваги необх╕дн╕сть усунення причин порушення Укра╖ною положень Конвенц╕╖ про захист прав людини ╕ основоположних свобод 1950 року (дал╕ - Конвенц╕я), а також з метою зменшення чисельност╕ заяв до ╢СПЛ проти Укра╖ни, ВС Укра╖ни постановив окрему ухвалу щодо порушення закону посадовими особами Митниц╕ з доведенням дано╖ ╕нформац╕╖ до в╕дома ДФС Укра╖ни.
На думку автора, така реакц╕я ВС Укра╖ни обумовлена, не лише обов’язком держави
в╕дшкодувати моральну шкоду у розм╕р╕ 3000 ╓вро та систематичним нехтуванням орган╕в митно╖ служби з виконання р╕шень нац╕ональних суд╕в, а й зм╕стом статт╕ 13 Конвенц╕╖, за якою ефективний зас╕б правого захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права ╕ одержання особою бажаного результату, адже «ефективн╕сть» «засобу юридичного захисту» не залежить в╕д визначеност╕ сприятливого для заявника результату. Водночас зас╕б юридичного захисту,ма╓ бути «ефективним» як з практично╖, так ╕ з правово╖ точки
зору, тобто таким, що або запоб╕га╓ стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечу╓ адекватне в╕дшкодування за те чи ╕нше порушення, яке вже в╕дбулося. Нав╕ть якщо якийсь окремий зас╕б юридичного захисту сам по соб╕ не задовольня╓ вимоги статт╕ 13 Конвенц╕╖, задоволення ╖╖ вимог може забезпечуватися за допомогою сукупност╕ засоб╕в юридичного захисту, передбачених нац╕ональним законодавством (р╕шення ╢СПЛ в╕д 15.10.2009 у справ╕ «Юр╕й Миколайович ╤ванов проти Укра╖ни», заява №
40450/04; р╕шення ╢СПЛ в╕д 15.11.1996 у справ╕ «Чахал проти Об'╓днаного Корол╕вства», заява№ 22414/93 тощо), тож можливо окрема ухвала на адресу ДФС Укра╖ни дисципл╕ну╓ митн╕ органи … ?!
Решил прыгнуть с парашютом. Мама долго отговаривала, а батя сказал, что это очень смелое решение для человека, который сломал ногу, спускаясь по лестнице…
