В Минздраве заявили, что сделан шаг для упрощения госрегистрации лекарственных средств иностранного производства
Государственная регуляторная служба согласовала проект приказа Минздрава, которым вводится упрощенная регистрация лекарств в стране. Об этом сообщает пресс-служба Министерства здравоохранения Украины.
Документом утверждается порядок рассмотрения материалов на лекарственные средства при подаче их на государственную регистрацию.
Приказ разработан во исполнение постановления правительства № 558 от 8 августа 2016 года. Проект приказа Минздрава должен пройти регистрацию в Минюсте.
Новыми правилами предусмотрено упрощение регистрации в Украине лекарств, которые уже прошли соответствующую процедуру проверки и зарегистрированы компетентными органами Соединенных Штатов Америки, Швейцарии, Японии, Австралии, Канады. Также это касается лекарственных средств, которые по централизованной процедуре зарегистрированы
компетентным органом Европейского Союза. Срок принятия решения о регистрации лекарственного средства или об отказе в такой регистрации сокращается до 10 дней.
Внедрение упрощенной процедуры регистрации иностранных лекарств позволит украинцам получить более широкий спектр качественных лекарств и снизить цену на них, считают в Минздраве.
ВРУ и Кабмин должны наработать и утвердить совместный план реформы таможни, - Гройсман
Предложения по реформе таможни сформирует рабочая группа Верховная Рада Украины (ВРУ) и Кабинет министров должны наработать и утвердить совместный план реформы таможни.
Об этом сегодня во время часа вопросов к правительству в Верховной Раде Украины заявил премьер-министр Владимир Гройсман, передает корреспондент РБК-Украина.
"Что касается реформы украинской таможни, мы сейчас работаем над тем, чтобы создать рабочую группу, в том числе из депутатов, с профильным комитетом для того, чтобы выйти на финализацию тех предложений, которые у нас сегодня есть", - заявил Гройсман. По его словам, ВРУ и Кабмин должны наработать и утвердить совместный план реформы таможни.
Гройсман каже, що реформуванню митниц╕ заважа╓ контрабандне лоб╕ у ВР
Уряд працю╓ над створенням робочо╖ групи, яка опрацьовуватиме пропозиц╕╖ щодо реформування митниц╕.
Про це сказав Прем'╓р-м╕н╕стр Володимир Гройсман п╕д час години запитань до уряду у Верховн╕й Рад╕, пов╕домля╓ кореспондент Укр╕нформу.
"Що стосу╓ться реформи укра╖нсько╖ митниц╕, то ми зараз працю╓мо над тим, щоб створити робочу групу для того, аби вийти на ф╕нал╕зац╕ю тих пропозиц╕й, як╕ ╓ сьогодн╕. Нараз╕ ╓ дуже багато моделей реформування укра╖нсько╖ митниц╕", - сказав Гройсман.
В╕н
наголосив, що у бюджет╕ на наступний р╕к закладено кошти на техн╕чну модерн╕зац╕ю митниц╕, на те, щоб зробити кордони неприступними для контрабанди.
Читайте також: Пинзеник натякнув, що митницю переводять на "вал за планом" Гройсман також зазначив, що уряду буде необх╕дна п╕дтримка парламенту щодо ухвалення необх╕дного законодавства у сфер╕ реформування митниц╕.
"Я розум╕ю, що контрабандне лоб╕ буде збивати ц╕ закони з порядку денного нашого парламенту, але я спод╕ваюсь, що нам вистачить
пол╕тично╖ вол╕ зробити кордони ефективними, для того щоб ми могли десятки м╕льярд╕в залучити до державного бюджету ╕ пот╕м ╕нвестувати у благополуччя нашо╖ держави", - наголосив Прем'╓р-м╕н╕стр.
Укра╖на готова розпочати експорт яловичини до ╢гипту
Укра╖на готова розпочати експорт яловичини до ╢гипту, пов╕домив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа п╕д час круглого столу «Перспективи розвитку агропромислового комплексу Укра╖ни».
За його словами, зг╕дно з пов╕домленням Посольства Арабсько╖ Республ╕ки ╢гипет в Укра╖н╕ найближчим часом до Держпродспоживслужби ма╓ над╕йти ориг╕нал п╕дписаного ветеринарного сертиф╕кату на експорт охолоджено╖/заморожено╖ безк╕стково╖ яловичини до ╢гипту.
«Завдяки цьому стане можливим експорт укра╖нсько╖
продукц╕╖ на ринок ╢гипту», - наголосив Володимир Лапа та додав, що Держпродспоживслужба додатково по╕нформу╓ про в╕дкриття ╓гипетського ринку для в╕тчизняно╖ яловичини.
Разом з цим з метою виконання Укра╖ною умов щодо ввезення яловичини на територ╕╓ю ╢гипту, зокрема в частин╕ сертиф╕кац╕╖ продукц╕╖ за стандартами «Халяль», сертиф╕кац╕йний ╕сламський центр «Халяль» ма╓ бути визнаний Держпродспоживслужбою. У зв’язку з цим просимо в╕дпов╕дн╕ сертиф╕кац╕йн╕ центри, як╕ виконують вимоги стандарт╕в
«Халяль», оф╕ц╕йно звернутися до Держпродспоживслужби для проходження оф╕ц╕йних процедур.
17.11.2016 - Прес-служба Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни.
Сьогодн╕, 17 листопада, Громадська рада при Державн╕й ф╕скальн╕й служб╕ Укра╖ни визначила свого кер╕вника. За результатами рейтингового голосування головою цього консультативно-дорадчого органу став Дмитро Олекс╕╓нко (Громадська сп╕лка «Л╕га аудитор╕в Укра╖ни»).
«Ми бачимо сво╖м стратег╕чним завданням полегшення умов ведення б╕знесу в Укра╖н╕. Ц╕╓╖ мети можна досягнути т╕льки через конструктивний д╕алог б╕знесу та держави
шляхом напрацювання рекомендац╕й перш за все в таких сферах, як податкова та митна. Чинна Громадська рада певною м╕рою ╓ правонаступницею попереднього складу ╕ ми нац╕лен╕ на повне практичне застосування наших р╕шень, напрацювань та рекомендац╕й. Багато член╕в Громадсько╖ ради при ДФС ╓ також членами громадських рад при М╕н╕стерств╕ ф╕нанс╕в Укра╖ни, М╕н╕стерств╕ економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕, Ком╕тет╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики. Впевнений, що завдяки злагодженим
зусиллям громадськост╕ та держави б╕знес в Укра╖н╕ буде вести легше ╕ комфортн╕ше», – наголосив Дмитро Олекс╕╓нко.
Заступниками голови Громадсько╖ ради обрано Юл╕ю Дроговоз (Всеукра╖нська громадська орган╕зац╕я «Укра╖нський союз промисловц╕в ╕ п╕дпри╓мц╕в») та Олега Платонова (Асоц╕ац╕я «Укра╖нський нац╕ональний ком╕тет М╕жнародно╖ Торгово╖ Палати»), а секретарем Громадсько╖ ради став В╕ктор Косарчук (Громадська орган╕зац╕я «Народний рух Укра╖ни»).
Кр╕м того, п╕д час зас╕дання було ухвалено
р╕шення щодо створення двох ком╕тет╕в – податкового ╕ митного та обрано ╖х гол╕в. Податковий ком╕тет очолила Тетяна Шевцова (Всеукра╖нська асоц╕ац╕я роботодавц╕в), а митний ком╕тет – Галина Вдов╕на (Всеукра╖нська громадська орган╕зац╕я «Всеукра╖нський центр правово╖ допомоги «Громадський захисник»). Правл╕ння вир╕шуватиме поточн╕ та нев╕дкладн╕ питання, орган╕зовуватиме та координуватиме роботу Громадсько╖ ради м╕ж зас╕даннями.
Також у рамках д╕яльност╕ Громадсько╖ ради продовжу╓ ╕снування ╕нститут
експерт╕в, який дозволя╓ залучати до ╖╖ роботи представник╕в б╕знесу та громадськост╕, як╕ бажають долучитися до удосконалення податково╖ та митно╖ справи.
М╕нф╕н: Про затвердження Зм╕н до деяких в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у процес╕ оформлення митних декларац╕й
М╤Н╤СТЕРСТВО Ф╤НАНС╤В УКРА╥НИ
НАКАЗ Ки╖в
08 листопада 2016 р.
N 933
Про затвердження Зм╕н до деяких в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у процес╕ оформлення
митних декларац╕й
З метою вдосконалення та актуал╕зац╕╖ в╕домчого класиф╕катора ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, який використову╓ться у процес╕ оформлення митних декларац╕й,
2. Державн╕й ф╕скальн╕й служб╕ Укра╖ни (Нас╕ров Р. М.):
в установленому порядку забезпечити оприлюднення цього наказу;
доопрацювати програмне забезпечення з урахуванням положень цього наказу.
3. Цей наказ набира╓ чинност╕ через 10 дн╕в з моменту його оприлюднення.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника М╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни - кер╕вника апарату Кап╕нуса ╢. В. та в. о. заступника Голови Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни Продана М. В.
М╕н╕стр
О. Данилюк
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни 08 листопада 2016 року N 933
Зм╕ни до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни
Розд╕л I "Загальний (╤мпорт)" доповнити такими позиц╕ями:
"
N пор.
Назва товару
Вв╕зне мито
Акцизний податок
Податок на додану варт╕сть
код п╕льги
п╕дстава для надання п╕льги
код п╕льги
п╕дстава для надання п╕льги
код п╕льги
п╕дстава для надання п╕льги
99
Автомоб╕л╕ легков╕ та ╕нш╕
моторн╕ транспортн╕ засоби, призначен╕ головним чином для перевезення людей (кр╕м моторних транспортних засоб╕в товарно╖ позиц╕╖ 8702), включаючи вантажопасажирськ╕ автомоб╕л╕-фургони та гоночн╕ автомоб╕л╕, що були у використанн╕
Товари, як╕ ввозяться в╕дпов╕дно до Угоди (у форм╕ обм╕ну нотами) м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Япон╕╖ про надання грантово╖ допомоги непроектного типу на забезпечення товарами, виготовленими японськими малими ╕ середн╕ми п╕дпри╓мствами, в╕д 30 березня 2015 року
Товари, пов'язан╕ з обладнанням, що постача╓ться або поверта╓ться, та/або серв╕сом, що нада╓ться ╢врополом, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни у митних режимах ╕мпорту та/або тимчасового ввезення
Товари, як╕ ввозяться у зв'язку з або на п╕дтримку
проекту, що ф╕нансу╓ться НАТО, та публ╕кац╕й, пов'язаних з проектом, що ф╕нансу╓ться НАТО
175
Угода м╕ж Урядом Укра╖ни та Орган╕зац╕╓ю П╕вн╕чноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Укра╖н╕, стаття 25
175
Угода м╕ж Урядом Укра╖ни та Орган╕зац╕╓ю П╕вн╕чноатлантичного договору про статус
Представництва НАТО в Укра╖н╕, стаття 25
175
Угода м╕ж Урядом Укра╖ни та Орган╕зац╕╓ю П╕вн╕чноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Укра╖н╕, стаття 25
".
Директор Департаменту податково╖, митно╖ пол╕тики та методолог╕╖ бухгалтерського обл╕ку
Ю. П. Романюк
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни 08 листопада 2016 року N 933
Зм╕ни до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати вив╕зного мита
Доповнити новим рядком такого зм╕сту:
"
N пор.
Назва товару
Код п╕льги
П╕дстава для надання п╕льги
8
Товари, як╕ вивозяться у зв'язку з або на п╕дтримку проекту, що ф╕нансу╓ться НАТО, та публ╕кац╕й, пов'язаних з проектом, що ф╕нансу╓ться НАТО
415
Угода м╕ж Урядом Укра╖ни та Орган╕зац╕╓ю П╕вн╕чноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Укра╖н╕, стаття 25
".
Директор Департаменту податково╖, митно╖ пол╕тики та методолог╕╖ бухгалтерського обл╕ку
Ю. П. Романюк
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни 08 листопада 2016 року N 933
Зм╕ни до Класиф╕катора документ╕в
1. Розд╕л 4 "Договори та ╕нш╕ документи, що п╕дтверджують право волод╕ння, користування та/або розпорядження товарами" доповнити новим рядком такого зм╕сту:
"4210 - Догов╕р бенеф╕ц╕ара проекту економ╕чного ╕ соц╕ального розвитку Укра╖ни, що п╕дтриму╓ться за рахунок ф╕нансових ресурс╕в м╕жнародно╖ ф╕нансово╖ орган╕зац╕╖, з М╕нф╕ном (догов╕р
субкредитування)".
2. У розд╕л╕ 5 "Л╕ценз╕╖, дозволи, сертиф╕кати та ╕нш╕ документи, що п╕дтверджують дотримання обмежень щодо перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни":
позиц╕ю "5504" викласти в так╕й редакц╕╖:
"5504 - ╤нформац╕я про позитивн╕ результати зд╕йснення рад╕олог╕чного контролю товару (наявн╕сть на товаросупров╕дних документах
в╕дбитку штампа "Рад╕олог╕чний контроль вв╕з/вив╕з дозволено")";
доповнити новим рядком такого зм╕сту:
"5509 - ╤нформац╕я в ╕нформац╕йно-телекомун╕кац╕йн╕й систем╕ орган╕в доход╕в ╕ збор╕в про позитивн╕ результати державних вид╕в контролю у раз╕ застосування принципу "╓диного в╕кна".
3. Розд╕л 9 "╤нш╕ документи" доповнити новими рядками
такого зм╕сту:
"9904 - В╕домост╕ про включення товар╕в до Державного ре╓стру л╕карських засоб╕в.
9905 - В╕домост╕ про включення товар╕в до Державного ре╓стру медично╖ техн╕ки та вироб╕в медичного призначення.
&
nbsp; 9906 - Дозв╕л на проведення кл╕н╕чних випробувань л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та/або медичного обладнання (висновок ДП "Державний експертний центр М╕н╕стерства охорони здоров'я Укра╖ни" або наказ М╕н╕стерства охорони здоров'я Укра╖ни про проведення кл╕н╕чного випробування.
9907 - Документи про в╕дпов╕дн╕сть, передбачен╕ техн╕чними регламентами на медичн╕ вироби.".
Директор Департаменту податково╖, митно╖ пол╕тики та методолог╕╖ бухгалтерського обл╕ку
В стенах Верховной Рады вызрела фантастическая идея — взять и отменить налог на добавленную стоимость. Вопрос нешуточный — НДС автоматически прибавляет к стоимости практически всех товаров в Украине 20%, и до недавнего времени перечень продукции, которая облагается данным сбором, только увеличивали (к примеру, в него добавили
лекарства).
Светлая мысль пришла в голову одновременно семи народным избранникам. 16 ноября Андрей Немировский, Роман Мацола, Иван Рыбак, Андрей Шинькович, Петр Юрчишин, Геннадий Чекита (БПП), Сергей Лабазюк («Воля народа») зарегистрировали в ВР законопроект №5401 «Об отмене в Украине налога на добавленную стоимость».
В пояснительной записке указано, что данный налог является, ни больше, ни меньше, дискриминационным и коррупционным, особенно в части его
возмещения. «В Налоговом кодексе налоговые льготы для определенных субъектов хозяйствования занимают более 20 страниц», — говорится в пояснительной записке.
Но, чтобы возместить НДС, многие компании вынуждены платить чиновникам немалые взятки.
«Стоимость откатов для возврата НДС в 2010-2015г колебалась от 20% до 60% от суммы возмещения», — утверждают авторы законопроекта.
Еще один аргумент в пользу отмены налога: ежегодная сумма его поступлений в бюджет постепенно уменьшается. Самыми распространенными схемами ухода от уплаты налога являются, в частности, псевдо- экспортные операции по явно завышенным ценам,
внутренние операции по продажам с использованием ценовых трансферов, когда искусственно завышаются отпускные цены для увеличения налогового кредита, при этом продавцами являются фирмы – однодневки, которые затем закрываются, импорт якобы давальческого сырья, безосновательное использование налоговых векселей и пр.
Суммы же возмещения НДС, наоборот, растут. По состоянию на начало октября этого года, государство выплатило около 64 млрд. грн. Еще порядка 35 млрд. заявлено к возмещению.
Кроме того, НДС тормозит развитие потребительского рынка, так как заложен в цену товаров и делает их слишком дорогими для большинства
украинцев.
В качестве доказательств своей правоты авторы приводят примеры стран, где НДС либо вообще нет, либо он заметно меньше украинского. Скажем, нулевая ставка действует в Китае, США, Венгрии, Чехии, Финляндии, 7% — в Канаде, 5% — в Японии.
Как воспримут доводы коллег остальные народные депутаты и
поддержат ли достаточно смелую налоговую новацию — неизвестно. Но уже сейчас можно прогнозировать, что резко против этой идеи выступит Минфин, так как в случае отмены НДС ему срочно придется искать другие источники наполнения бюджета, что с учетом нынешнего состояния отечественной экономики, сделать крайне сложно.
Глава держави вн╕с на розгляд Верховно╖ Ради проект Закону про ратиф╕кац╕ю ЗВТ м╕ж Укра╖ною ╕ Канадою
В╕дпов╕дно до статт╕ 93 Конституц╕╖ Укра╖ни та статт╕ 9 Закону Укра╖ни "Про м╕жнародн╕ договори Укра╖ни" Президент Петро Порошенко вн╕с на розгляд Верховно╖ Ради законопроект "Про ратиф╕кац╕ю Угоди про зону в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та Канадою", визначивши його як нев╕дкладний для позачергового розгляду.
Законом ратиф╕ку╓ться Угода, вчинена м╕ж двома державами у липн╕ поточного
року.
Оч╕ку╓ться, що реал╕зац╕я положень документа сприятиме розвитку двостороннього торговельно-економ╕чного сп╕вроб╕тництва м╕ж Укра╖ною ╕ Канадою, дозволить в╕тчизняним товаровиробникам отримати переваги в╕д безмитного доступу до ринку Канади, в╕дкри╓ можливост╕ для укра╖нського б╕знесу як для розширення ринк╕в збуту, так ╕ для розвитку та модерн╕зац╕╖ власного виробництва з метою п╕двищення конкурентоспроможност╕ на нових ринках. Передбача╓ться також, що
реал╕зац╕я Угоди сприятиме створенню нових робочих м╕сць в Укра╖н╕.
Ком╕тет з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики рекоменду╓ Верховн╕й Рад╕ прийняти за основу проект Закону «Про Нац╕ональну митну службу Укра╖ни»
Члени Ком╕тету розглянули законопроект №3763 на зас╕данн╕ 16 листопада.
Прийняття законопроекту обгрунтовувалася необх╕дн╕стю створення ч╕тко╖, лог╕чно╖ та контрольовано╖ управл╕нсько╖ вертикал╕ орган╕зац╕╖ та управл╕ння процесом митного контролю та митного оформлення, ефективн╕й протид╕╖ контрабанд╕ та порушенням митних
правил, розширення м╕жнародно╖ сп╕впрац╕, в тому числ╕ запровадження сп╕льного контролю ╕з сум╕жними кра╖нами.
Необх╕дн╕сть прийняття також обумовлювалася тим, що питання визначення системи центрального органу виконавчо╖ влади, статус його територ╕альних орган╕в, порядок та умови проходження служби в такому орган╕, мають бути предметом регулювання спец╕ального закону, а не кодиф╕кованого нормативно-правового акту. Цей принцип узгоджу╓ться як з доктриною
нац╕онального законодавства, а також Митного кодексу ╢вропейського союзу.
Кр╕м того, зараз роль митно╖ служби зводиться т╕льки до захисту економ╕чних ╕нтерес╕в держави та наповненн╕ державного бюджету (ф╕скальна функц╕я).
У зв'язку з╕ зм╕нами, що в╕дбуваються у св╕товому сп╕втовариств╕ зд╕йсню╓ться зм╕на вектору уваги щодо функц╕й митно╖ служби взагал╕, а розвиток ╕нформац╕йних технолог╕й, нових метод╕в контролю та анал╕зу
дозволив зм╕нити п╕дходи до зд╕йснення митних процедур.
П╕д час обговорення також зазначалося, що Укра╖на, як розвинута держава, р╕вноправний член св╕тово╖ митно╖ сп╕льноти, Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, взяла на себе зобов’язання активно впроваджувати в митн╕й сфер╕ сучасн╕ методи та практики, п╕дписавши ряд програмних документ╕в (зокрема, М╕жнародна конвенц╕я про спрощення та гармон╕зац╕ю митних процедур, Конвенц╕я про тимчасове ввезення, Конвенц╕я про
гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в, Рамков╕ стандарти Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖).
Вказаними документами на митну службу Укра╖ни поряд з ф╕скальною функц╕╓ю, яка не втрача╓ сво╓╖ важливост╕, покладено виконання функц╕й:
гарантування безпеки, захисту сусп╕льства та навколишнього середовища, зокрема боротьба з контрабандою, запоб╕гання нелегальному потраплянню на територ╕ю кра╖ни наркотичних речовин, збро╖,
недопущення перем╕щення через кордон товар╕в, на як╕ встановлено заборони та обмеження, як╕ не в╕дпов╕дають вимогам якост╕ та безпеки;
прискорення м╕жнародно╖ торг╕вл╕, зокрема перех╕д в╕д ф╕зичного та документального контролю, впровадження передових метод╕в та форм, автоматизац╕я процес╕в митного контролю та оформлення, анал╕зу та управл╕ння ризиками, створення системи митного пост-аудиту;
п╕дтримка нац╕онального
товаровиробника, зокрема шляхом застосування митно-тарифного та нетарифного регулювання;
захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕ як найдорожчого товару в сучасному сусп╕льств╕;
ведення УКТЗЕД в╕дпов╕дно до м╕жнародних вимог тощо.
Також зверталася
увага на те, що Угодою про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С визначено, що Укра╖на у процес╕ модерн╕зац╕╖ митних орган╕в та законодавства повинна керуватися не т╕льки Конвенц╕╓ю, а й ╕мплементувати Митн╕ прототипи ╢С
«Customs Blueprints».
Законопроектом пропону╓ться визначити на законодавчому р╕вн╕ правов╕ засади орган╕зац╕╖ та д╕яльност╕ Нац╕онально╖ митно╖ служби Укра╖ни, статус посадових ос╕б Нац╕онально╖ митно╖ служби Укра╖ни, а також порядок проходження служби в Нац╕ональн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни.
Члени Ком╕тету п╕дтримали прийняття законопроекту. Створення Нац╕онально╖ митно╖ служби Укра╖ни, на ╖хню думку, сприятиме покращенню
захисту прав та законних ╕нтерес╕в людини, забезпеченню належного зд╕йснення державно╖ митно╖ справи та гарантуватиме митну безпеку кра╖ни, в тому числ╕ попередження, виявлення та припинення контрабанди та порушенням митних правил.
Министерство экономического развития и торговли обнародовало проект Закона "О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины относительно введения «единого окна» на границе", который должен исключить существующие на законодательном уровне барьеры для внедрения "единого окна", а именно:
отменить положения, которые прямо или
косвенно указывают на необходимость представления субъектом хозяйствования бумажного документа, выданного одним государственным органом, другому государственному органу;
уменьшить количество контролирующих органов на границе, передав функции экологического и радиологического контроля органам ГФС и Государственной пограничной службы;
отменить необоснованные контрольные процедуры, связанные с внешнеэкономической
деятельностью;
упростить прохождение контрольных процедур, связанных с внешнеэкономической деятельностью.
При этом самого лишь принятия проекта Закона будет недостаточно для внедрения системы "единого окна", необходимо будет также пересмотреть большинство существующих подзаконных нормативно-правовых актов, посвященных
внешнеэкономической деятельности.
На пер╕од з 15.09.2016 до 15.12.2016 включно у зв’язку ╕з запровадженням вимоги щодо обов’язкового продажу на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ ╕з-за кордону
уповноважен╕ банки не можуть зн╕мати з контролю експортн╕ операц╕╖ кл╕╓нт╕в на п╕дстав╕ документ╕в про припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог:
в ╕ноземн╕й валют╕ 1-╖ групи Класиф╕катора/рос╕йських рублях (незалежно в╕д суми операц╕╖);
в ╕нших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товар╕в, перевищу╓ в екв╕валент╕ 500 000 долар╕в
США).
Водночас вищезазначен╕ вимоги не поширюються на випадки припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог за операц╕ями оператор╕в телекомун╕кац╕й з оплати м╕жнародних телекомун╕кац╕йних послуг (м╕жнародного роум╕нгу та пропуску м╕жнародного траф╕ку).
Повна:
Зг╕дно з п. 1 ст. 601 Цив╕льного кодексу Укра╖ни
в╕д 16 с╕чня 2003 року № 435-IV з╕ зм╕нами та доповненнями зобов’язання припиня╓ться зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
вимоги випливають ╕з вза╓мних зобов’язань м╕ж резидентом ╕ нерезидентом, як╕ ╓ контрагентами за
цими операц╕ями;
вимоги однор╕дн╕;
строк виконання за зустр╕чними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
м╕ж сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його зм╕сту, умов ви'онання тощо.
Разом з тим, зг╕дно з╕ ст. 387 Господарського кодексу Укра╖ни в╕д 16 с╕чня 2003 року № 436-IV з╕ зм╕нами та доповненнями суб’╓кти зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ п╕сля сплати передбачених законом податк╕в та збор╕в (обов’язкових платеж╕в) самост╕йно розпоряджаються валютною виручкою в╕д проведених ними операц╕й, кр╕м випадк╕в запровадження Нац╕ональним банком Укра╖ни вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в ╕ноземн╕й
валют╕.
В╕дпов╕дно до ст. 25 та ст. 44 Закону Укра╖ни в╕д 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Нац╕ональний банк Укра╖ни" Нац╕ональний банк Укра╖ни над╕ля╓ться правом запроваджувати вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в ╕ноземн╕й валют╕, а також
встановлювати порядок проведення обов’язкового продажу та розм╕р надходжень в ╕ноземн╕й валют╕, що п╕длягають обов’язковому продажу.
Абзацом першим п. 2 постанови Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 14 вересня 2016 року № 386 "Про врегулювання ситуац╕╖ на грошово-кредитному та валютному ринках Укра╖ни" (дал╕ – Постанова № 386) встановлено вимогу щодо
обов’язкового продажу на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ ╕з-за кордону на користь юридичних ос╕б, як╕ не ╓ уповноваженими банками, ф╕зичних ос╕б - п╕дпри╓мц╕в, ╕ноземних представництв (кр╕м оф╕ц╕йних представництв), на рахунки, в╕дкрит╕ в уповноважених банках для ведення сп╕льно╖ д╕яльност╕ без створення юридично╖ особи, а також надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ на рахунки резидент╕в, в╕дкрит╕ за межами Укра╖ни на п╕дстав╕ ╕ндив╕дуальних л╕ценз╕й Нац╕онального банку
Укра╖ни.
Уповноважен╕ банки не можуть зн╕мати з контролю експортн╕ операц╕╖ кл╕╓нт╕в на п╕дстав╕ документ╕в про припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог:
в ╕ноземн╕й валют╕ 1-╖ групи Класиф╕катора/рос╕йських рублях (незалежно в╕д суми операц╕╖);
в ╕нших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо
експорту товар╕в, перевищу╓ в екв╕валент╕ 500 000 долар╕в США) (п. 4 Постанови № 386).
Водночас вимоги п. 4 Постанови № 386 не поширюються на випадки припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог за операц╕ями оператор╕в телекомун╕кац╕й з оплати м╕жнародних
телекомун╕кац╕йних послуг (м╕жнародного роум╕нгу та пропуску м╕жнародного траф╕ку).
З урахуванням вищезазначеного на пер╕од з 15.09.2016 до 15.12.2016, уповноважен╕ банки можуть зн╕мати з контролю експортн╕ операц╕╖ кл╕╓нт╕в на п╕дстав╕ документ╕в про припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог:
- в ╕ноземн╕й валют╕ (кр╕м ╕ноземно╖ валюти 1-╖ групи Класиф╕катора/рос╕йських рубл╕в), якщо загальна сума
зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товар╕в, не перевищу╓ в екв╕валент╕ 500 000 долар╕в США;
- за операц╕ями оператор╕в телекомун╕кац╕й з оплати м╕жнародних телекомун╕кац╕йних послуг (м╕жнародного роум╕нгу та пропуску м╕жнародного траф╕ку).
В ╕нших випадках проведення зал╕ку зустр╕чних однор╕дних вимог на суму валютно╖ виручки не ╓ можливим, оск╕льки призведе до порушення вимог
законодавства Укра╖ни, зокрема, вищезазначених положень нормативно-правових акт╕в.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи може СГ передати в суборенду (п╕днайм) товари, як╕ були пом╕щен╕ у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами?
Чи може СГ передати в суборенду (п╕днайм) товари, як╕ були пом╕щен╕ у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами?
В╕дпов╕дно до ст. 103 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами ╕ доповненнями (дал╕ – МКУ) тимчасове ввезення - це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари, транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення ввозяться для конкретних ц╕лей на митну територ╕ю Укра╖ни з умовним повним або частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та без застосування заход╕в нетарифного регулювання
зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ ╕ п╕длягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких зм╕н, за винятком звичайного зносу в результат╕ ╖х використання.
У раз╕ тимчасового ввезення товар╕в з умовним
частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний м╕сяць заявленого строку перебування на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни сплачу╓ться 3 в╕дсотки суми митних платеж╕в, яка п╕длягала б сплат╕ у раз╕ випуску цих товар╕в у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, розраховано╖ на дату пом╕щення ╖х у митний режим тимчасового ввезення (частина друга ст. 106 МКУ).
В╕дпов╕дно до ст. 109 МКУ за заявою особи, в╕дпов╕дально╖ за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доход╕в ╕ збор╕в нада╓ дозв╕л на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товар╕в будь-як╕й ╕нш╕й особ╕ за умови, що така ╕нша особа:
письмова заява особи, що ма╓ нам╕р прийняти право використання митного режиму тимчасового ввезення, про прийняття на себе
зобов’язань особи, в╕дпов╕дально╖ за дотримання митного режиму тимчасового ввезення;
письмова згода особи - нерезидента - сторони зовн╕шньоеконом╕чного договору, зг╕дно з яким товари тимчасово ввезен╕ на митну територ╕ю Укра╖ни, на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення.
При цьому у раз╕ передач╕ товар╕в, пом╕щених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д
оподаткування митними платежами, у користування ╕нш╕й особ╕ митн╕ платеж╕ сплачуються в обсяз╕, передбаченому законом для ввезення цих товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ ╕мпорту, за в╕драхуванням суми, вже сплачено╖ на п╕дстав╕ умовного часткового зв╕льнення цих товар╕в в╕д оподаткування митними платежами. Також за пер╕од, коли застосовувалося таке зв╕льнення, п╕длягають сплат╕ проценти з сум податкових зобов’язань, що п╕длягали б сплат╕ у раз╕, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення
податкових зобов’язань в╕дпов╕дно до розд. II Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI ╕з зм╕нами та доповненнями (частина сьома ст. 106 МКУ).
Таким чином особа, в╕дпов╕дальна за дотримання митного режиму тимчасового ввезення може передати в суборенду
(п╕днайм) товари, як╕ були пом╕щен╕ у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами за умови дотримання вищезазначених вимог.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/