Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Експорт на безоплатн╕й основ╕
06-11-2016 19:09, Людмилаluda_1971_71@mail.ru Регион:скрыт Експорт на безоплатн╕й основ╕
Добрий день! П╕дскаж╕ть будь-ласка як вир╕шити проблему експорта на
безоплатн╕й основ╕ Експорту╓мо на експорт в Б╕лорусь пл╕вку пол╕етиленову в рулонах з друкованим текстом (по нашому замовленню), яка призначена для пакування торф'яних субстрат╕в, з метою продажу на територ╕╖ Укра╖ни. Назад по ╕мпорту з Б╕лорус╕╖ отриму╓мо торф'ян╕ субстрати упакован╕ у цю ж пл╕вку. Б╕лоруси в╕дмовляються оплачувати нам ц╕ну пакувального матер╕алу (пл╕вки), просять експортувати або як давальницьку сировину, або ╕ншим способом на безоплатн╕й основ╕. Питання. Як можна
експортувати пл╕вку на безоплатн╕й основ╕ пост╕йно неодноразово? Вар╕ант давальницько╖ сировини в╕дпада╓, оск╕льки: Визначення операц╕╖ з давальницькою сировиною наведено у терм╕нах Закону про давальницьку сировину. Це операц╕╖ переробки давальницько╖ сировини п╕д час технолог╕чного процесу з╕ зм╕ною коду за ТН ЗЕД (незалежно в╕д к╕лькост╕ виконавц╕в) з
метою отримання готово╖ продукц╕╖ за в╕дпов╕дну винагороду. Основними моментами у визначенн╕ операц╕╖ з давальницькою сировиною ╓: - сировина замовника у процес╕ переробки ╓ основним матер╕алом у склад╕ готово╖ продукц╕╖; - варт╕сть давальницько╖ сировини становить не менше 20% в╕д загально╖ вартост╕ готово╖ продукц╕╖; - повернення готово╖ продукц╕╖ замовнику п╕сля попередньо╖ поставки виконавцю давальницько╖ сировини. Для визначення в╕дсотка давальницько╖ сировини в готов╕й продукц╕╖
враховуються варт╕сть давальницько╖ сировини та витрати з доставки ц╕╓╖ сировини виконавцю.
Хит недели ... В╕льна торг╕вля з Кита╓м. П'ять плюс╕в ╕ один великий м╕нус для Укра╖ни
Олег Устенко, М╕жнародний фонд Блейзера _
Одн╕╓ю з найважлив╕ших новин цього тижня можна назвати пропозиц╕ю Китаю створити зону в╕льно╖ торг╕вл╕ з Укра╖ною. Ця пропозиц╕я, яку озвучив посл КНР Ду Вей, дуже швидко зникла з поля зору – гучних новин цього тижня вистача╓.
Проте значення ц╕╓╖ пропозиц╕╖ важко переоц╕нити.
Китай – друга за величиною економ╕ка св╕ту, ╕
л╕берал╕зац╕я торг╕вл╕ з ним може ╕стотно зм╕нити всю укра╖нську економ╕ку. ╤нша р╕ч – в який б╕к.
Пропозиц╕я Китаю одразу причинила багато побоювань. Невипадково в укра╖нському М╕н╕стерств╕ економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ коментують пропозиц╕ю Пек╕на дуже обережно.
Традиц╕йно вважа╓ться, що створення режиму в╕льно╖ торг╕вл╕ б╕льш виг╕дно сторон╕, яка вже ма╓ позитивне сальдо в двосторонн╕й торг╕вл╕. За ц╕╓ю лог╕кою, ЗВТ
з Кита╓м вкрай невиг╕дна для Укра╖ни.
За даними МЕРТ, станом на минулий р╕к Китай пос╕в друге м╕сце у св╕т╕ за обсягом товарооб╕гу з Укра╖ною. А за п╕дсумками першого п╕вр╕ччя товарооб╕г зр╕с на 0,8%, до $4,3 млрд.
Вт╕м, основна частина цього товарооб╕гу – китайський ╕мпорт. Натом╕сть укра╖нський експорт у Китай зменшився на 26,7%, до $1,4 млрд.
Така статистика вимага╓ дуже
зваженого п╕дходу до ухвалення р╕шення про ЗВТ. Разом з тим, це зовс╕м не вирок – такий режим може бути виг╕дний ╕ для Укра╖ни.
Варто коротко озвучити основн╕ тези, що св╕дчать як на користь цього кроку, так ╕ про його небажан╕сть.
1. Укра╖на – експортно-ор╕╓нтована економ╕ка. А отже, чим б╕льше ринк╕в збуту вона ма╓, тим б╕льш захищеною вона може почуватися ╕ тим м╕цн╕шою
ста╓.
2. Географ╕чна диверсиф╕кац╕я укра╖нського експорту бажа╓ кращого. Якщо ще 5 рок╕в тому близько 30% продавалося на ринку РФ, а 25% – на ринку ╢С, то за останн╕ к╕лька рок╕в в╕дбулися драматичн╕ зм╕ни.
Зараз 40% наших експортних поток╕в реал╕зуються в ╢С ╕ менше 10% – у РФ.
Така висока частка концентрац╕╖ на одному ринку (нав╕ть якщо в╕н суперцив╕л╕зований ╕ розвинений) небезпечна. Фактично, кра╖на ста╓ "заручником" ╕ "в╕ша╓" на себе ризики, як╕ контролювати просто не може ╕ як╕ виникають т╕льки в одному м╕сц╕.
Нав╕ть якщо це
м╕сце зараз стаб╕льне. Але ж все в╕дносно. ╤ як довго збер╕гатиметься така стаб╕льн╕сть – це в╕дкрите питання, а в╕дпов╕дно, ╕ тривожний фактор.
То чому ж не скористатися пропозиц╕╓ю ╕ не спробувати "розкласти яйця по р╕зних кошиках"?
3. Укра╖нський експорт стр╕мко падав протягом дек╕лькох останн╕х рок╕в (включаючи ╕ напрямок ╢С).
П╕сля фактично 17% пад╕ння в 2015 роц╕, в╕н так ╕ не в╕дновився, ╕ за результатами поточного року загальне пад╕ння складе близько 2,5%.
Експорт треба в╕дновлювати. ╤ Китай може бути дуже непоганою перспективою.
Укра╖на вс╕ма силами намага╓ться в╕дновити втрачений експортний потенц╕ал. Але залиша╓ться в╕дкритим
питання: а з чим ми зараз виступа╓мо на експортних ринках? ╤ чи зможемо кардинально зм╕нити свою присутн╕сть на них?
Вже працю╓ зона в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С, почина╓ – з Канадою, в╕дбуваються перспективн╕ переговори з ╤зра╖лем ╕ Туреччиною – але все це не може дати швидкий в╕дгук в╕д б╕знесу по обидва боки
кордон╕в.
Р╕ч у т╕м, що ЗВТ – хороший ╕нструмент, але в╕н також потребу╓ серйозного "базису" у вигляд╕ як╕сного б╕знес-кл╕мату в кра╖н╕. А з цим у нас, схоже, ╓ сутт╓в╕ проблеми.
Без цього оч╕кувати значно╖ актив╕зац╕╖ ╕нвестиц╕йних поток╕в, як м╕н╕мум, на╖вно. Будь-який б╕знес – прагматичний. У нього ╓ карта вибору, на яку нанесен╕ норми повернення на вкладений кап╕тал ╕ р╕вень
ризику.
╤ якщо ризик дуже високий (як в Укра╖н╕), то економ╕чн╕ реал╕╖ не здатн╕ запропонувати таку ж високу норму прибутку, яка задовольнила б нав╕ть ризикового ╕нвестора. А отже, на ╕нвестиц╕йних картах ми навряд чи з'явимося.
Китай (пор╕вняно з ╕ншими) не дуже бо╖ться ризикувати. То чому б цим не скористатися?
При цьому в Укра╖ни ╓ к╕лька козир╕в, як╕ дають нам деяк╕
конкурентн╕ переваги нав╕ть перед Кита╓м.
Козир №1. Дешева робоча сила.
Низьк╕ зароб╕тки китайц╕в залишилися в минулому. З початку 2000-х зарплати у П╕днебесн╕й зросли б╕льш н╕ж у 4 рази. В Укра╖н╕ варт╕сть робочо╖ сили дешевша. Середня м╕сячна зароб╕тна плата у китайських м╕стах вже близько 1 тис. долар╕в – чи варто пор╕внювати ╖╖ з укра╖нськими трохи б╕льше 5 тис. грн в
м╕сяць?
Козир №2. Населення Китаю продовжу╓ зростати. За останн╕ 7 рок╕в воно зб╕льшилося майже на 50 млн, тобто б╕льше, н╕ж на розм╕р сучасно╖ Укра╖ни. Воно потребу╓, як м╕н╕мум, продукт╕в харчування.
Тут в Укра╖ни в╕дкриваються можливост╕ з ╖╖ аграрним сектором, що швидко розвива╓ться. Б╕льш того, китайський споживач зараз вимага╓ продукт╕в харчування б╕льш високого р╕вня, н╕ж готова надати м╕сцева
промислов╕сть.
Як м╕н╕мум,
стосовно Китаю ми не будемо мати справу з жорстким захистом м╕сцевого харчового ринку, з чим ми стикалися при аналог╕чних переговорах з ╢С, Канадою та ╕ншими кра╖нами.
Б╕льше того, Китай сам зац╕кавлений в
укра╖нських продуктах. ╤люстрац╕я цього – скандали навколо отру╓ння молочними продуктами. Цю продукц╕ю китайц╕ вол╕ють купувати не у м╕сцевих виробник╕в.
Укра╖нськ╕ компан╕╖, що пройшли сертиф╕кац╕ю ╢С, здатн╕ надати продукти необх╕дно╖ якост╕. То чому б цим не
скористатися?
Козир №3. Китай не живе короткостроковими перспективами.
У них традиц╕йно присутн╓ стратег╕чне мислення в державному плануванн╕. 10-30 рок╕в – ц╕лком нормальний горизонт планування для Пек╕на. Одного разу задавши напрямок руху, вони навряд чи його зм╕нюватимуть.
В╕дродження Шовкового шляху – це ╕дея кра╖ни, що ч╕тко артикулю╓ться. Укра╖на знаходиться на ц╕й дороз╕.
Китайське кер╕вництво справедливо вважа╓, що нав╕ть т╕льки через це ми можемо становити для них ╕нтерес.
Козир №4. Китай – найважлив╕ший постачальник товар╕в в ╢С.
Лог╕чне питання, яке задають соб╕ п╕дпри╓мц╕ в Пек╕н╕, абсолютно справедливе: "Чи варто продовжувати виробляти
продукц╕ю у себе на територ╕╖, якщо можна перем╕стити частину виробництв, "заточених" на ╢вропу, до Укра╖ни?".
╤ дал╕ експортувати цю продукц╕ю в ╢С. Економ╕я очевидна.
Укра╖на ма╓ ЗВТ з ╢вропою, а отже, ╕мпортн╕ мита не сплачуються. Нав╕що втрачати т╕ 5-10%, як╕ сплачуються
зараз китайцями при перетин╕ ╖х контейнерами ╓вропейського кордону?
Козир №5. Якщо ╕нш╕ ЗВТ Укра╖ни теж почнуть нормально працювати, то шанс╕в у Китаю на просування сво╓╖ продукц╕╖ в ╕нш╕ точки св╕ту також зб╕льшуються.
Як бачимо, п╕дстав для створення ЗВТ з Кита╓м також достатньо. Однак,
плануючи переговори з Пек╕ном, сл╕д пам'ятати ще одне правило – Китай не прийма╓ митт╓вих
р╕шень.
Якщо меседж про ЗВТ вже був прилюдно оголошений, то цьому передувала ц╕ла низка роздум╕в, дискус╕й ╕ внутр╕шн╕х обговорень. Навряд чи це р╕шення буде зм╕нено Пек╕ном.
Але процес реальних переговор╕в може тривати роками. Адже Китай ма╓ сво╖ ╕нтереси ╕ не ма╓ потреби в посп╕шних р╕шеннях.
Повторюся – Китай н╕коли ╕ н╕куди не
посп╕ша╓.
╤ це основна проблема – час працю╓ швидше на Пек╕н, н╕ж на Ки╖в. Вт╕м, ця ситуац╕я ще може зм╕нитися.
Автор: Олег Устенко, виконавчий директор М╕жнародного фонду Блейзера
Хит недели ... Нагадування! До в╕дома декларант╕в ╕ митних брокер╕в [упаковки, етикетки, марки акцизного податку]
Головне управл╕ння ДФС у В╕нницьк╕й област╕ ╕нформу╓ суб’╓кт╕в ЗЕД, як╕ ╕мпортують на територ╕ю Укра╖ни упаковки, етикетки, марки акцизного податку та ╕нш╕ под╕бн╕ товари про те, що при декларуванн╕ вказаних товар╕в у митному режим╕ тимчасового ввезення на безоплатн╕й основ╕ на п╕дстав╕ зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в (контракт╕в) щодо комерц╕йно╖ операц╕╖ та як╕ у
подальшому будуть вивезен╕ за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни разом з в╕дпов╕дними товарами, перем╕щення яких ╓ комерц╕йною операц╕╓ю, в╕домост╕ про в╕дпов╕дний зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт), умовами якого передбачен╕ комерц╕йна операц╕я щодо основних товар╕в та безоплатне перем╕щення таких ╕нших товар╕в, вносяться до графи 44 митно╖ декларац╕╖ п╕д кодом документа "4000" в╕дпов╕дно до Класиф╕катора документ╕в, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 20.09.2012р. №1011 (некласиф╕кований зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт).
При вивезенн╕ таких товар╕в разом з товарами, перем╕щення яких ╓ торговою операц╕╓ю, в╕домост╕ про в╕дпов╕дн╕ договори (контракти) зазначаються в загальному порядку.
Шановн╕ друз╕, сьогодн╕ хочу поговорити про ╢диний державний ре╓стр судових р╕шень Укра╖ни. Для тих, хто не зна╓, зазначений сайт знаходиться за адресою: reyestr.court.gov.ua. На ньому пост╕йно розм╕щуються р╕шення, ухвали ╕ постанови суд╕в Укра╖ни в цив╕льних, господарських, крим╕нальних та
адм╕н╕стративних справах. Зазначена база пост╕йно поповню╓ться ╕ на сьогодн╕ нал╕чу╓ майже тридцять м╕льйон╕в документ╕в.
Пошук в ре╓стр╕ судових р╕шень умовно можна розд╕лити на два основних напрямки. Перший – це пошук ╕нформац╕╖ по конкретн╕й справ╕, а другий – це анал╕з ╕снуючо╖ судово╖ практики.
Що стосу╓ться першого вар╕анту, то нав╕гац╕йне меню даного ресурсу ╓ ╕нту╖тивно зрозум╕лим ╕ не повинно викликати особливих труднощ╕в у користувач╕в. Зокрема, на сайт╕ можна зд╕йснювати
контекстний пошук, який дуже схожий з пошуковими системами, а також робити виб╕рку документ╕в за р╕зними параметрами. Наприклад, можна уточнювати ╕нформац╕ю за м╕сцезнаходженням суду, найменуванню суду, пер╕оду прийняття судового р╕шення, форм╕ судочинства ╕ т.п.
Тому докладно зупинятися на ньому не ма╓ об’╓ктивно╖ потреби, а б╕льшу увагу сл╕д прид╕лити саме спец╕альним способам пошуку. Цей вар╕ант в першу чергу буде ц╕кавий для фах╕вц╕в, що надають юридичн╕ послуги в сфер╕ судочинства, адже
в╕н дозволя╓ знаходити потр╕бн╕ судов╕ р╕шення ╕ робити на ╖х основ╕ важлив╕ практичн╕ висновки.
ДЕВ’ЯТЬ ПРАВИЛ ПОШУКУ В ╢ДИНОМУ ДЕРЖАВНОМУ РЕ╢СТР╤ СУДОВИХ Р╤ШЕНЬ УКРА╥НИ, ПРО ЯК╤ МАЛО ХТО ЗНА╢
1. ПОШУК ПО ТОЧН╤Й ФРАЗ╤
В╕н зд╕йсню╓ться за допомогою подв╕йних лапок («»). Якщо ви шука╓те р╕шення з яко╖сь точною фразою або словом, вам потр╕бно взяти його в лапки. У такому випадку Ре╓стр судових р╕шень видасть вам документи, що м╕стять пошуковий запит в
тому вигляд╕, в якому ви його написали. Приклад: «в╕дновлення становища, яке ╕снувало до порушення».
2. ПОШУК, ЯКЩО ТОЧНИЙ НОМЕР СПРАВИ НЕВ╤ДОМИЙ
Якщо ви не зна╓те точного номера справи, зам╕сть нев╕домого символу в Судовий ре╓стр можна написати знак питання (?). Приклад: р╕шення № 247/1?4-13.
3. ПОШУК ПО ОСНОВН╤Й ЧАСТИН╤ ПОШУКОВОГО СЛОВА
Зд╕йсню╓ться за допомогою з╕рочки (*). Вона зам╕ню╓ один або к╕лька символ╕в. При цьому
треба пам’ятати, що перед з╕рочкою повинно бути не менше трьох символ╕в. В ╕ншому випадку пошук в ╢диному судовому ре╓стр╕ за вказаними вами параметрами виконаний не буде. Наприклад, якщо потр╕бно знайти р╕шення щодо буд╕вельно╖ компан╕╖, то в поле контекстного пошуку можна ввести кор╕нь основного слова, а п╕сля нього поставити з╕рочку. Приклад: буд╕вельн*
4. ПОШУК ОДНОГО З ДЕК╤ЛЬКОХ ПОШУКОВИХ СЛ╤В
Зд╕йсню╓ться за допомогою лог╕чного оператора OR, який
обов’язково повинен бути зазначений великими л╕терами. В ╢диному ре╓стр╕ судових р╕шень будуть сформован╕ документи, як╕ м╕стять одну з написаних вами сл╕в або словосполучень. Приклад: р╕шення OR постанова.
5. ПОШУК ЗА ДЕК╤ЛЬКОМА ПОШУКОВИМИ ЗАПИТАМИ
За замовчуванням проб╕л м╕ж пошуковими запитами означа╓, що пошук буде зд╕йснюватися одночасно по вс╕м перерахованим словами. Однак якщо пошук в Державному судовому ре╓стр╕ плану╓ться робити не за окремими словами, а по
пошуковим фразам, то б╕льш доц╕льним ╓ використання такого лог╕чного оператора, як AND. В╕н, як ╕ будь-який ╕нший лог╕чний оператор, повинен бути зазначений великими л╕терами. У такому випадку за результатами пошуку буде сформований список документ╕в, як╕ одночасно включають обидв╕ пошуков╕ фрази. Приклад: визнання права власност╕ AND нерухоме майно.
6. ПОШУК З ВИКЛЮЧЕННЯМ ОКРЕМИХ СЛ╤В
Для виключення з результат╕в пошуку окремих значень м╕ж пошуковими запитами потр╕бно
поставити лог╕чний оператор NOT. У такому раз╕ вс╕ слова, як╕ були вказан╕ перед лог╕чним оператором, будуть врахован╕, а все, що п╕сля, н╕. Пропису╓ться в╕н великими л╕терами ╕ може бути використаний в Державному ре╓стр╕ судових р╕шень т╕льки за наявност╕ не менше двох пошукових сл╕в. Приклад: нерухоме майно NOT земельна д╕лянка.
7. ПОШУК З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ВКЛЮЧЕННЯМ ПОТР╤БНОГО СЛОВА
Якщо хочете, щоб у ╢диному державному ре╓стр╕ судових р╕шень знайден╕ вами документи
обов’язково включали в себе певне значення, то перед пошуковим словом потр╕бно поставити знак + (плюс). Приклад: визнання права власност╕ +автомоб╕ль.
8. ПОШУК З ВИКЛЮЧЕННЯМ ПЕВНОГО СЛОВА
Для того щоб результат пошуку в Ре╓стр╕ судових р╕шень Укра╖ни не м╕стив певного значення, перед таким пошуковим словом потр╕бно поставити знак — (м╕нус). Приклад: накладення арешту -рухоме майно.
9. КОМБ╤НОВАНИЙ ПОШУК
Передбача╓ одночасне
використання р╕зних способ╕в пошуку ╕ зд╕йсню╓ться за допомогою дужок. При цьому використання дужок на початку пошукового запиту в ╢диному ре╓стр╕ судових р╕шень Укра╖ни не дозволя╓ться. Приклад: визнання права власност╕ AND (нерухоме майно OR нерухом╕сть).
Таким чином, використовуючи зазначен╕ правила, можна досить ефективно не т╕льки стежити за станом конкретно╖ судово╖ справи, але й зд╕йснювати анал╕з ╕снуючо╖ судово╖ практики. Спод╕ваюся, використання Судового ре╓стру р╕шень
стане для вас при╓мним доповненням або зам╕ною комерц╕йних законодавчих баз.
Хит недели ... Новые правила на таможне [Казахстан]
В Казахстане с 1 июля 2017 года планируется внедрение принципа «единого окна» при прохождении таможенных процедур экспортерами и импортерами.
«Введение принципа «единого окна» при прохождении таможенных процедур экспортерами и импортерами является одной из задач 38-го шага плана нации «100 конкретных шагов». И сроком реализации данного шага является 2017 год», – сказала главный эксперт управления методологии таможенных процедур департамента таможенной методологии комитета государственных
доходов министерства финансов РК Евгения Пак на брифинге в четверг.
Она пояснила, что в 2017 году информационная система «единого окна» будет внедрена в пилотном режиме. В свою очередь замглавы управления информационных технологий департамента развития и модернизации комитета госдоходов минфина Евгений Брусенко уточнил сроки. «Срок реализации принципа «единого окна» у нас стоит, начальная стадия, когда уже можно будет пользоваться этим принципом, 1 июля 2017 года. В настоящее время (…) система
находится в разработке, то есть до 1 июля (2017 года – КазТАГ) система будет разработана, организованы все информационные взаимодействия между госорганами, которые подключали ранее к этой базе, и 1 июля приступаем к его практической реализации», – отметил он.
«Единое окно» по экспортно-импортным операциям определяется как механизм, позволяющий сторонам, участвующим в торговых и транспортных операциях, представлять, получать стандартизированную информацию и документы с использованием единого
пропускного канала в целях выполнения всех регулирующих требований, касающихся импорта, экспорта и транзита. «Механизм «единого окна» определяется как система, позволяющая всем участникам торговли и транспорта подавать информацию, требуемую контролирующими госорганами для осуществления экспортно-импортных и транзитных операций, только единожды в единой форме одному агенту через единую информационную систему», – подчеркнула Е. Пак.
Мероприятия по реализации «национального» механизма «единого окна»
должны обеспечить в первую очередь: интеграцию сведений о лицензиях и разрешительных документах, выданных в государственной базе данных «е-лицензирование», с базой данных «Единого окна по экспортно-импортным операциям»; полное соблюдение требований принципа «единого окна» для экспортно-импортных операций при внедрении информационных систем в комитете государственных доходов. Также будет обеспечено организационно-техническое сопряжение с платежным шлюзом «электронного правительства», с «единой
автоматизированной системой» министерства сельского хозяйства РК, с «системой управления лекарственного обеспечения» министерства здравоохранения и социального развития РК, информационными системами министерства внутренних дел РК и других госорганов Казахстана.
Как было отмечено, механизм «единого окна» по экспортно-импортным операциям должен предоставлять заинтересованным лицам широкий спектр услуг на всех этапах цепи поставки товаров с момента регистрации заинтересованных лиц до выпуска товаров и
последующего аудита их деятельности. «Параллельно с работой, проводимой в Республике Казахстан по введению национального «единого окна» в настоящее время Евразийской экономической комиссией при содействии с государствами-членами Евразийского экономического союза проводится определенная работа по созданию наднационального «единого окна», – добавила Е. Пак.
Она пояснила, что в рамках данной работы разработан план мероприятий по реализации основных направлений развития механизма «единого окна». Он
утвержден решением Высшего Евразийского экономического совета от 29 мая 2014 года за №68, срок реализации данного плана – 2015-2020 годы.
Нев╕дпов╕дн╕сть митних систем Укра╖ни та ╕нших кра╖н ускладню╓ обм╕н електронною митною ╕нформац╕╓ю
Сьогодн╕ у б╕знес-середовищ╕ з'явля╓ться багато новац╕й, про як╕ вс╕ чули, але зрозум╕л╕ вони далеко не кожному. Одним ╕з таких нових понять стала так звана електронна митниця.
У ╢вроп╕ електронне середовище почало розвиватися набагато ран╕ше, н╕ж у нас: упродовж 1990-х з'явився ряд проект╕в, пов'язаних ╕з
╕нформац╕йним сусп╕льством: "електронна ╢вропа — ╕нформац╕йне сусп╕льство для вс╕х", "електронний уряд" тощо, поява яких сприяла концепц╕╖ створення електронно╖ митниц╕. Багато в╕дправних точок цього напряму було викладено в допов╕д╕ "╢вропа ╕ глобальне ╕нформац╕йне сусп╕льство", опубл╕кован╕й ще в 1994 р. П╕зн╕ше з'явилися основн╕ документи: "Стратег╕чний план електронно╖ митниц╕" (MASP) та Р╕шення ╢вропейського парламенту ╕ Ради №70/2008/EC в╕д 15 с╕чня 2008 р. про впровадження безпаперових технолог╕й для
митного оформлення ╕ торг╕вл╕. Укра╖на теж не сто╖ть на м╕сц╕ ╕ згодна сп╕впрацювати з ╢вропою та ╕ншими кра╖нами у сфер╕ повно╖ електрон╕зац╕╖ вс╕╓╖ митниц╕ та вза╓много обм╕ну ╕нформац╕╓ю, але на паритетних засадах...
Уряди ряду кра╖н ╢вросоюзу взяли на себе зобов'язання щодо впровадження нових систем послуг Митного союзу за узгодженим граф╕ком, орган╕зац╕╖ ╖х роботи та подальшого розвитку. Природно, вс╕ ц╕ новац╕╖ вводяться поступово, а початкову дату набрання чинност╕ новими
правилами, призначену на л╕то 2013 р., було перенесено на п╕зн╕ш╕ терм╕ни, оск╕льки нав╕ть розвинен╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни не змогли забезпечити роботу вс╕х митних послуг в електронному вигляд╕ за досить стислий терм╕н.
╤ все-таки вже сьогодн╕ паперова тяганина на митницях ╓ винятком, а б╕льш╕сть кра╖н ╢вросоюзу обслуговують суб'╓кт╕в економ╕чно╖ д╕яльност╕ з допомогою електронних систем.
"Сьогодн╕ весь св╕т живе за електронними законами, — коменту╓
заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни, доктор економ╕чних наук професор Павло Пашко. — Ще 15—20 рок╕в тому все кардинально зм╕нилося — виникла глобальна ╕нформац╕йна система. Св╕т стол╕ттями був зор╕╓нтований на паперов╕ нос╕╖, вс╕ закони й постанови були на папер╕. Пот╕м почалися спроби прив'язати папери до електронно╖ системи. Торкнулося це й митниц╕, де не вщуха╓ боротьба економ╕чних ╕нтерес╕в торгуючих держав, оск╕льки кожна кра╖на захища╓ сво╖ ╕нтереси. Перш╕ ╓дин╕ правила виникли саме для
перем╕щення товар╕в, ╖х затвердила К╕отська конвенц╕я про спрощення та гармон╕зац╕ю митних процедур. П╕сля цього вс╕ кра╖ни переробили сво╖ митн╕ законодавства або створили, як Укра╖на, практично нов╕. Сьогодн╕ в будь-як╕й точц╕ св╕ту можна подивитися митну декларац╕ю ╕ зрозум╕ти ╖╖ смисл, бо основн╕ положення будуть ╓дин╕.
Доти товар, який перетина╓ кордон, оц╕нювали й перев╕ряли прямо на митниц╕. Нин╕ ╢вросоюз працю╓ за такою схемою: товар ще не прийшов, а митна служба з
допомогою електрон╕ки зна╓ заздалег╕дь: який ╕де товар, ск╕льки, зв╕дки й куди. Можна нав╕ть детал╕зувати — який товар в одн╕й упаковц╕.
10 рок╕в тому до нас при╖жджали представники китайсько╖ митно╖ служби ╕ розпов╕ли, що в них швидк╕сть проходження товару на експорт становить три секунди! У нас ця швидк╕сть проходження тод╕ становила дв╕ години на товар. Але китайц╕ йшли до цього, за ╖хн╕ми словами, 20 рок╕в, витратили певний в╕дсоток ВВП на створення системи лог╕стики, зате
тепер електронно маркують кожну деталь товар╕в у процес╕ ╖х виготовлення. Тому перем╕щення будь-якого товару детал╕зоване ╕ в╕дстежу╓ться. Ми теж хот╕ли б знати, що нам продають китайц╕, але не бачимо, оск╕льки китайська система ╕нформац╕╖ не зб╕га╓ться з укра╖нською.
При цьому в електронних частинах вона вже готова зб╕гатися, але в нас не тотожн╕ законодавча система, р╕зн╕ процедури й т.п.".
Фах╕вц╕ митно╖ справи вважають, що усунути техн╕чн╕
розб╕жност╕ неважко, — довг╕ роки ╕нформац╕йний п╕дрозд╕л митно╖ служби Укра╖ни значився як "обслуговуючий", але пот╕м став бурхливо розвиватися й спец╕ал╕зуватися. ╤нформац╕йний п╕дрозд╕л почав випереджати ╕нш╕ служби, ставши "тягловим механ╕змом" митниц╕. Дос╕ митний контроль ф╕зично перев╕ряв товари й документи, а зараз у Митному кодекс╕ вже записано "електронну перев╕рку документ╕в", коли вони зв╕ряються на р╕вн╕ дв╕йкових код╕в.
Норма в новому Кодекс╕ ╓, тепер треба виписати
це в процедурах.
Увесь св╕т, уся електронна митниця йде до того, щоб детал╕зувати ╕нформац╕ю про товари. Укра╖н╕ також необх╕дно вм╕ти дробити ╕нформац╕ю, щоб митники знали — до нас ╕де не просто тюк текстилю, а певна к╕льк╕сть сорочок, шкарпеток, краваток в одн╕й упаковц╕.
Митниця — не т╕льки товар, а й безпека
Проблеми митних в╕дносин ╕з Укра╖ною ц╕кавлять не т╕льки ╢вросоюз, а й США , — в нас уже побував спец╕альний
уповноважений з питань захисту митниц╕ та кордон╕в Сполучених Штат╕в, який п╕дписав ╕з укра╖нськими колегами м╕журядову угоду про вза╓мну допомогу м╕ж митними адм╕н╕страц╕ями наших кра╖н. Обидв╕ сторони висловили над╕ю, що ця угода допоможе створити необх╕дну правову базу для обм╕ну ╕нформац╕╓ю та досв╕дом.
"Сьогодн╕ в наших ╕ американських митник╕в трохи р╕зн╕ проблеми, — розпов╕да╓ Павло Пашко. — Митна служба США, яка з нами вза╓мод╕╓, пройшла р╕зн╕ етапи спрямування д╕й.
Спочатку — грош╕, товари, як це нин╕ дом╕ну╓ в нас. Пот╕м у них була кампан╕я боротьби з наркотиками, а п╕сля 11 вересня 2001 р. — боротьба ╕з загрозою тероризму. Коли у Сполучених Штатах зрозум╕ли, що загроза тероризму для них стала реальн╕стю, вони почали будувати систему безпеки на далеких п╕дступах. США дару╓ ╕ншим кра╖нам сканери для морських порт╕в та аеропорт╕в, щоб бачити, як сканують вантаж╕, що полетять або попливуть до них. ╥х не особливо ц╕кавить кордон, наприклад м╕ж Укра╖ною та Польщею, а
Борисп╕ль — ц╕кавить.
Система безпеки — всесв╕тня, це св╕дчить про те, що перем╕щення вантаж╕в в╕дстежують ус╕ кра╖ни. ╤ хоча в нас нин╕ дом╕ну╓ напрям грошей та товар╕в, не можна випускати з уваги ╕ безпеку, наприклад — не допускати небезпечн╕ товари в кра╖ну.
Зв╕сно, коли товаропотоки велик╕, оглянути все неможливо, ма╓ бути система ризику, яка форму╓ться всередин╕ кра╖ни. На основ╕ цих критер╕╖в ╕ реал╕зу╓ться митна безпека..."
Загроза ввезення небезпечних товар╕в у кра╖ну — це теж проблема митно╖ безпеки. Бува╓, що в одн╕й упаковц╕ товару йдуть дитяч╕ ╕грашки, пофарбован╕ в р╕зн╕ кольори. Серед них ╓ парт╕я, пофарбована шк╕дливою для здоров'я фарбою. Але ми ще не вм╕╓мо так "дробити" товар, щоб ╕дентиф╕кувати саме небезпечн╕ ╕грашки. Точн╕ше, у нас не працюють ц╕ механ╕зми.
Проблема митно╖ безпеки — це й контрабанда. Сьогодн╕ багато кра╖н п╕шли шляхом тотального електронного
контролю продажу товар╕в усередин╕ кра╖ни. Незаконно завезений товар за таких умов неможливо продати, ╕ контрабанда ╕снуватиме доти, доки ╓ умови збуту. Нав╕ть контроль на кордон╕ за таких умов не дуже важливий.
Останн╕ 25 рок╕в у наш╕й митн╕й служб╕ проходять хвилями кампан╕╖ зм╕ни складу, створюються робоч╕ групи, посилю╓ться контроль, ц╕ заходи лише ненадовго вир╕шують проблему проникнення в кра╖ну нелегальних товар╕в. Вир╕шити ╖╖, на думку фах╕вц╕в, можна, т╕льки ставши на
шлях, яким п╕шли ╢вропа ╕ США: це електрон╕зац╕я процедур, переведення на електронний контроль пересування товар╕в та ╖х обл╕ку в момент продажу.
Як результат — у цих кра╖нах "чорний" ринок ╕сну╓ у дуже незначному обсяз╕. Зрештою, в╕дмова в╕д нелегально ввезених товар╕в виг╕дна вс╕м, — вони стануть лег╕тимними ╕ здеб╕льшого значно дешевшими, оск╕льки в ╖хню варт╕сть не будуть закладен╕ вс╕ляк╕ ризики з нелегального ввезення в кра╖ну.
Про "безплатний
сир" ╕ св╕й, в╕тчизняний...
У 2016 р., у зв'язку з╕ зм╕нами Митного кодексу ╢С, у кра╖нах ╢вросоюзу буде зм╕нено десятки, а то й сотн╕ м╕сцевих закон╕в, пов'язаних ╕з р╕зними митними процедурами. Уповноважен╕ економ╕чн╕ оператори отримають розширен╕ преференц╕╖, терм╕н збер╕гання митних документ╕в зб╕льшиться з 3 до 10 рок╕в, з
1.05.2016 р. вс╕ типи податкових декларац╕й мають подаватися т╕льки в електронному вигляд╕ через систему EDI, значно п╕двищаться штрафи та санкц╕╖ за порушення митних процедур, зм╕ниться й багато чого ╕ншого...
Укра╖на, хоча ╕ не ╓ членом ╢С, намага╓ться не в╕дстати в╕д цих новац╕й: основн╕ положення Рамково╖ стратег╕╖ сп╕вроб╕тництва у
митн╕й справ╕ вже ╕мплементован╕ в новому Митному кодекс╕ Укра╖ни. Створено робоч╕ групи, експерти яких працюють над аспектами вза╓мод╕╖ з ╓вропейськими митними структурами.
╢вропа хоче сп╕впрацювати з нами у сфер╕ тотально╖ електрон╕зац╕╖ вс╕╓╖ митниц╕, але м'яч╕ чомусь поки що летять в одн╕ ворота...
"Нам дуже потр╕бна ╕нформац╕я в╕д зовн╕шн╕х ринк╕в, — каже Павло Пашко. — ╢вропа пропону╓ влаштувати "наскр╕зну ╕нформац╕ю". Але що даватимуть вони? Що —
ми? Поки що ╢вропа ╕нформац╕╖ нам не да╓, вони хочуть усе тестувати, перев╕ряти. Ми да╓мо ╖м ╕нформац╕ю про те, що вивозиться, вони нам — н╕.
Свого часу нам надавала ╕нформац╕ю Молдова, у результат╕ "л╕вий товар" на молдовському кордон╕ перестав ходити. Добре, щоб так було скр╕зь. ╢вропейц╕ пропонують нам купувати ╕ встановлювати ╖хн╕ електронн╕ програми, нав╕ть заплатити можна п╕зн╕ше. Але, як в╕домо, безплатний сир бува╓ т╕льки в мишоловц╕. Наш╕ програми набагато кращ╕, наприклад
"╤нспектор-2006", у нас в╕дм╕нний блок системи анал╕зу ризику, блок оформлення та контролю за документами тощо. Але вони побудован╕ в рамках нин╕ чинно╖ законодавчо╖ системи ╕ не дають можливост╕ при╓днатися до ╕снуючих систем.
Свого часу Митна служба мала п╕дрозд╕л "Департамент ╕нформац╕йних технолог╕й". Коли скасували М╕н╕стерство доход╕в, в╕н був л╕кв╕дований як самост╕йний п╕дрозд╕л ╕ злився з ╕нформац╕йною системою податково╖ та митно╖ служб. Добре, якби згодом в╕дбулася
вза╓мод╕я цих двох систем, але цього не сталося. Податк╕вц╕ можуть отримувати ╕нформац╕ю в╕д митниц╕, а митна служба в╕д податково╖ — н╕, в них р╕зн╕ ╕нформац╕йн╕ складов╕. П╕шли з посад хорош╕ фах╕вц╕, сьогодн╕ треба все в╕дновлювати, бо ми перейшли на новий ╕нформац╕йний р╕вень.
Ми першими у св╕т╕ розпочали попередн╓ ╕нформування в 1999 р., а ╢вропа прийшла до цього через 15 рок╕в. Айт╕шна укра╖нська складова набагато сильн╕ша за ╓вропейську.
Наш Митний
кодекс повн╕стю в╕дпов╕да╓ К╕отськ╕й конвенц╕╖, тому посп╕шати при╓днуватися до чогось навряд чи треба, х╕ба до якихось ╕нновац╕й. ╢вропа — це, по сут╕, ╓диний орган╕зм, а ми однак будемо окремою кра╖ною з особливими умовами. Наш Кодекс не г╕рший, а в окремих питаннях нав╕ть кращий..."
До реч╕, бути в "╓диному ╓вропейському орган╕зм╕" не так ╕ просто: за прогнозами анал╕тик╕в, вих╕д Британ╕╖ з Митного союзу ╢С може коштувати кра╖н╕ 25 млрд фунт╕в.
Р╕ч у тому, що в рамках Митного союзу ╢С кра╖ни-учасники проводять переговори щодо торговельних угод ╕ встановлюють ╓диний зовн╕шн╕й тариф, а вих╕д ╕з
"с╕м'╖" може зменшити ВВП Британ╕╖ через к╕лька рок╕в на 1—1,2%.
Проте ╕дея загально╓вропейсько╖ "Електронно╖ митниц╕" жива й розрахована на далеку перспективу: остаточно завершити процес обм╕ну ╕нформац╕╓ю та створення ╓диних баз даних для кра╖н-член╕в ╢вросоюзу плану╓ться до 2020 р.
╢вропейська ком╕с╕я сп╕льно з кра╖нами-учасниками Союзу розробила план реал╕зац╕╖ програми, яка ма╓ повн╕стю запрацювати з 1 с╕чня 2021 р. За граф╕ком ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖,
до 31 грудня 2020 р. ма╓ бути завершено перех╕дний пер╕од ╕ створено IT-╕нфраструктуру, а ╢диний митний кодекс ╢вропейського Союзу д╕ятиме на вс╕х р╕внях ╕ в ус╕х кра╖нах. Укра╖на ж поки що намага╓ться викарабкатися з нев╕дпов╕дност╕ процедурно╖ та законодавчо╖ баз, щоб звести во╓дино вс╕ складов╕ нашого електронного майбутнього.
Коментар експерта
Павло ПАШКО, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни, доктор економ╕чних наук, професор:
— На жаль, ╢вропа поки що не готова надавати нам свою ╕нформац╕ю про товари, як╕ ввозяться сьогодн╕ в Укра╖ну, посилаючись на необх╕дн╕сть тестування сво╖х програм стосовно нашо╖ кра╖ни, як вони це намагалися робити в ╕нших кра╖нах, наприклад у Кал╕н╕нградськ╕й област╕ Рос╕╖. Ми ж готов╕ надавати свою ╕нформац╕ю хоч зараз, — власне, ми ╖╖ вже нада╓мо.
Переконан╕сть, що "Зах╕д нам допоможе", — це просто нев╕ра у власн╕ сили. Зв╕дки така впевнен╕сть, що
╓вропейськ╕ програми не можуть бути г╕ршими, н╕ж наш╕? Можуть!
Хит недели ... Ще одна держслужба отримала право зупиняти автомоб╕л╕ для перев╕рки документ╕в
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни надав право Державн╕й прикордонн╕й служб╕ зупиняти транспортн╕ засоби для ╖х огляду та перев╕ряти документи у вод╕╖в.
В╕дпов╕дн╕ зм╕ни м╕стяться в Постанов╕ Кабм╕ну "Про внесення зм╕н до Правил дорожнього руху" в╕д 9 листопада 2016 року № 790.
В╕дтепер у Правилах дорожнього руху встановлено обов'язок вод╕я п╕д час зупинки уповноваженою особою Держприкордонслужби транспортного засобу в межах прикордонно╖ смуги та контрольованого прикордонного району пред'явити
для перев╕рки в╕дпов╕дн╕ документи, а також дати можлив╕сть оглянути транспортний зас╕б ╕ перев╕рити номери його агрегат╕в.
Кр╕м того, доповнено вимоги до дорожнього знака "В'╖зд заборонено", введено дорожн╕ знаки "Початок прикордонно╖ смуги", "К╕нець прикордонно╖ смуги", "Початок контрольованого прикордонного району", "К╕нець контрольованого прикордонного району".
Хит недели ... До ваших послуг 40 кра╖н, куди з 1 с╕чня в╕зу не потр╕бно (перел╕к)
Без закордонного паспорта можна в╕дв╕дати Б╕лорусь (до 30 дн╕в) та Рос╕ю(не б╕льше 90 дн╕в).
Для подорож╕ в ╕нш╕ кра╖ни нам вже потр╕бно закордонний паспорт. В╕зу оформляти не потр╕бно. Але ╓ деяк╕ кра╖ни, де вам необх╕дно буде надати зворотн╕ квитки або документи, що п╕дтверджують платоспроможн╕сть.
Аргентина (до 90 дн╕в). Босн╕я ╕ Герцеговина (до 30 дн╕в). ╤нод╕ можуть знадобитися – зворотн╕ квитки, запрошення приймаючо╖ сторони або туристичний ваучер.
Бразил╕я (до 90 дн╕в). Можуть знадобитися зворотн╕ квитки;
Бруней (до 30 дн╕в). Необх╕дно мати при соб╕ квитки в обидва к╕нц╕;
Гватемала (до 90 дн╕в). Будуть потр╕бн╕ квитки в обидва к╕нц╕;
Тун╕с (до 30 дн╕в).
Необх╕дно мати при соб╕ туристичний ваучер; Туреччина (до 60 дн╕в). ╤нод╕ може знадобитися туристичний ваучер ╕ зворотн╕ квитки.
Гонконг (до 14 дн╕в). Будуть потр╕бн╕ зворотн╕ квитки;
Гренада (до 90 дн╕в);
Парагвай (до 90 дн╕в). Необх╕дн╕ зворотн╕ квитки;
Перу (до 90 дн╕в);
Парагвай (до 90 дн╕в);
Казахстан (до 90 дн╕в);
Киргиз╕я (до 90
дн╕в).
Малайз╕я (до 30 дн╕в). Необх╕дн╕ зворотн╕ квитки;
Македон╕я (до 90 дн╕в). П╕дготувати медичний страховий пол╕с;
Монгол╕я (до 90 дн╕в). Необх╕дно запрошення приймаючо╖ сторони;
Острови Кука (до 31 дня);
Сальвадор (до 90 дн╕в);
Сваз╕ленд (до 30 дн╕в);
Сейшельськ╕ острови (до 30 дн╕в). Необх╕дн╕ зворотн╕ квитки; туристичний
ваучер;
Нам╕б╕я (до 90 дн╕в). Потр╕бна м╕грац╕йна карта (заповню╓ться англ╕йською мовою).
Н╕уе (до 30 дн╕в). П╕дготувати зворотн╕ квитки;
Узбекистан; Чорногор╕я (до 90 дн╕в).
Еквадор (до 90 дн╕в);
Ямайка (до 30 дн╕в). П╕дготувати зворотн╕ квитки; документи, що п╕дтверджують платоспроможн╕сть.
У яких кра╖нах можна оформляти в╕зу в
аеропорту?
Для в╕дв╕дування наступного перел╕ку кра╖н вам буде потр╕бно оформити в╕зу в аеропорту по прибуттю в кра╖ну. Процедура досить не складна ╕ займа╓ не багато часу. ╤нод╕ потр╕бно додатково надати зворотн╕ квитки або п╕дтвердження брон╕ в готел╕. Список кра╖н з оформленням в╕з в аеропорту:
Макао (до 30 дн╕в). Барбадос (до 28 дн╕в). Сх╕дний Тимор (до 30 дн╕в). Маврик╕й(до 60 дн╕в). Мадагаскар (до 90 дн╕в). Мальд╕ви (до 30 дн╕в). Тонга (до 31
дня).Тувалу (до 30 дн╕в). Уганда (до 90 дн╕в). Ф╕дж╕ (до 120 дн╕в). Дж╕бут╕ (до 30 дн╕в).Дом╕н╕ка (до 21 дня). Дом╕н╕канська Республ╕ка (до 30 дн╕в). ╢гипет (до 30 дн╕в).Замб╕я (до 30 дн╕в). Йордан╕я (до 30 дн╕в). Кабо-Верде (до 30 дн╕в). Кен╕я (до 90 дн╕в). Необх╕дн╕ зворотн╕ квитки; документи, що п╕дтверджують платоспроможн╕сть. Л╕ван (до 30 дн╕в). Непал (до 90 дн╕в). Сент-В╕нсент ╕ Гренадини (до 30 дн╕в). Танзан╕я (до 90 дн╕в). Та╖ланд (туристична в╕за на 15 дн╕в оформлю╓ться на
кордон╕).
Для в╕дв╕дування яких кра╖н можна оформити в╕зу в ╕нтернет╕?
╤нод╕ в╕зу можна оформити для по╖здки через ╕нтернет-серв╕с або поштою, не в╕дв╕дуючи посольство кра╖ни. Це економить час ╕ грош╕, адже посольство обрано╖ кра╖ни може знаходитися не в тому м╕ст╕ де ви прожива╓те. Таких кра╖н не багато, дана послуга т╕льки набира╓ популярн╕сть.Перел╕к кра╖н, як╕ надають таку послугу вказано нижче:
Австрал╕я (дозв╕л на отримання
в╕зи в аеропорту прибуття оформля╓ться по ╤нтернету). Катар, К╕пр. КувейтБахрейн (до 14 дн╕в). БотсванаБутан (до 15 дн╕в). Сан-Томе ╕ Принс╕п╕ (до 30 дн╕в). СенегалСент-К╕ттс ╕ Нев╕с Сент-Люс╕я С╕нгапур (оформлення через ав╕акомпан╕ю або готель).Сир╕я (до 15 дн╕в). В’╓тнам (до 90 дн╕в). Гана, ╤ран — оф╕ц╕йно в╕зу можна оформити на кордон╕. ╤нд╕я – для в╕дв╕дування ╤нд╕╖, для громадян Укра╖ни необх╕дно отримати в╕зу заздалег╕дь. C 27.11.2014 для громадян Укра╖ни доступна електронна в╕за e-TOURIST VISA
(e-TV). Коридор тако╖ в╕зи – 34 дня. Камбоджа, Маршаллов╕ острови, Мексика — Оформля╓ться електронний дозв╕л, яке да╓ право на одноразовий в╕зит в теч╕╖ 30 дн╕в з моменту видач╕. ОАЕ – Якщо ви купу╓те ав╕аквитки ав╕акомпан╕╖ Emirates, вам не потр╕бно звертатися у в╕зовий центр, процедура проводиться через сайт VFS. Папуа Нова Гв╕нея Руанда. Шр╕-Ланка. П╕вденний Судан.
Як╕ кра╖ни входять до Шенгенсько╖ зони?
Для в╕дв╕дування кра╖н, як╕ входять до Шенгенсько╖
зони необх╕дна шенгенська в╕за.
Наостанок ма╓мо зазначити, що ваш закордонний паспорт повинен бути д╕йсний не менше 3 м╕сяц╕в (для в╕дв╕дування б╕льшост╕ кра╖н необх╕дний закордонний паспорт терм╕ном д╕╖ не менше 6 м╕сяц╕в на момент в’╖зду), а в паспорт╕ повинно залишатися м╕н╕мум 2 порожн╕
стор╕нки.
Хит недели ... Реформа митниц╕. Повна зм╕на системи
Юр╕й Федчишин
Митна система в Укра╖н╕ ╓ досить вузькоспец╕ал╕зованою сферою. На додаток до цього сама митна система нерозривно пов'язана з ╕ншими сферами, на як╕ колишня митниця та нин╕шня ДФС не мали жодного впливу.
Мова йде про р╕зноман╕тн╕ контрольн╕ в╕домства, прикордонну службу, правоохоронн╕ органи та ╕нш╕ органи влади, як╕ мають стосунок до регуляторно╖ д╕яльност╕, пов'язано╖ з товарами, ╕нфраструктурою чи прикордонним рухом. Як насл╕док, митна
система в Укра╖н╕, яка вже давно уособлю╓ в сусп╕льн╕й св╕домост╕ тотальну корупц╕ю, стала надзвичайно консервативною, не сприймаючи позитивно порушення певного ╕снуючого балансу. Нараз╕ це призвело до того, що будь-як╕ сутт╓в╕ зрушення в н╕й можлив╕ лише за ╕н╕ц╕ативи вищого кер╕вництва держави.
Саме митну реформу прем'╓р-м╕н╕стром Укра╖ни Володимиром Гройсманом було оголошено серед урядових пр╕оритет╕в. У раз╕ належно╖ реал╕зац╕╖ вона дасть змогу кардинально зм╕нити в╕тчизняну
митну систему, задля чого повинн╕ працювати вс╕ в╕дпов╕дальн╕ органи влади.
Контрабанда та с╕рий ╕мпорт ╕з початку незалежност╕ ╓ нев╕дд╕льними складовими д╕яльност╕ багатьох п╕дпри╓мств ╕ звичайних громадян. Це явище було досить природним для початку 90-х минулого стол╕ття, оск╕льки п╕сля радянських час╕в потр╕бно було долати деф╕цит товар╕в. Однак нин╕ тако╖ потреби об'╓ктивно нема╓, а стар╕ звички не дають змоги розвиватися укра╖нському виробництву.
╢
для дет╕н╕зац╕╖ с╕рого ╕мпорту ╕ штучно створен╕ через надм╕рну зарегульован╕сть ╕ висок╕ тарифи перепони. Багато товар╕в, на як╕ ╓ попит у виробник╕в ╕ споживач╕в, практично неможливо н╕ ввезти, н╕ вивезти без значних бюрократичних перепон ╕ витрат.
Урядова реформа митно╖ системи в ╖╖ запланованому вигляд╕ буде досить см╕ливою та стосуватиметься дуже широкого кола питань, прямо чи опосередковано пов'язаних ╕з митною системою. У розробц╕ програми взяла участь велика к╕льк╕сть
укра╖нських та заруб╕жних фах╕вц╕в. Особливо варто вид╕лити роль Митно╖ та прикордонно╖ служби США, чи╖ представники близько трьох м╕сяц╕в присвятили вивченню укра╖нсько╖ митно╖ системи.
Аудит ╕ регламентування митних процедур та процес╕в
Поряд ╕з необх╕дними зм╕нами законодавства потребують зм╕н ╕ вс╕ процеси та процедури в╕д початку перетину кордону ╕ до завершення митного оформлення та зд╕йснення постаудиту. Зокрема йдеться про черги на кордон╕,
процедури в пунктах пропуску, декларування, анал╕з ризик╕в ╕ проведення митного огляду, випуск товар╕в у в╕льний об╕г та ╕н.
Принципами реформи ╓: автоматизац╕я та зменшення людського фактору там, де це можливо, з допомогою технолог╕й або детал╕зац╕╖ правил, де зменшення людського фактора неможливе; запровадження ефективно╖ системи мон╕торингу та контролю; ╕нтегрування вс╕х процес╕в з метою створення ╓диного функц╕онального механ╕зму.
Кожна д╕я митник╕в ╕
пов'язаних ╕з митницею ос╕б повинна залишати сл╕д, який можна систематично оц╕нювати (в тому числ╕ статистично). У результат╕ ма╓ бути сформовано стандартизований регламент митних процедур.
Систематизац╕я законодавства та дерегуляц╕я
Серйозними ╕ндикаторами проблем у ц╕й сфер╕ ╓ переважаюча к╕льк╕сть програних справ ДФС у митних спорах у судах, а також надзвичайно тривал╕ дозв╕льн╕ процедури для операц╕й з великою к╕льк╕стю товар╕в. Це в багатьох
випадках також пов'язано ╕з заплутаними, неяк╕сними нормативними актами та неузгодженими в╕домчими наказами ╕ листами, як╕ при цьому видаються в неконтрольовано велик╕й к╕лькост╕.
Модерн╕зац╕я IT-системи та системи ризик╕в
Розвиток ╤Т-системи митниц╕ ╓ ключовим фактором, який сприятиме досягненню к╕нцево╖ мети реформи — створення ново╖ митно╖ системи. На сьогодн╕ низка заход╕в, у тому числ╕ т╕, про як╕ йдеться в завданнях для реформування митниц╕,
перебувають на р╕зних стад╕ях реал╕зац╕╖. Проте людський фактор у багатьох випадках н╕велю╓ результати цих заход╕в, призводить до низько╖ ╖х ефективност╕, а ╕нколи взагал╕ блоку╓ ╕н╕ц╕ативи.
Автоматизац╕я митних формальностей, м╕н╕м╕зац╕я впливу людського фактора, виключення несанкц╕онованого втручання, кадрове п╕дсилення ╤Т-складово╖ митниц╕ створять базу для спрощення процедур торг╕вл╕ та забезпечення прозорост╕ д╕яльност╕ митниц╕.
Першим кроком у
модерн╕зац╕╖ ╤Т-системи стане повний аудит процес╕в, обладнання та програмного забезпечення, як╕ застосовуються ДФС ╕ митницями, в результат╕ якого буде затверджено нову дорожню карту розвитку митного ╤Т.
Також на особливу увагу заслугову╓ ╕ модерн╕зац╕я автоматизовано╖ системи анал╕зу й управл╕ння ризиками. Одними з головних завдань реформи системи ризик╕в будуть впровадження нових джерел ╕нформац╕╖, ╕нтеграц╕я баз даних, запровадження попереднього ╕нформування про прибуття
товар╕в, проведення оц╕нки ризик╕в ще до перетину кордону, контроль за виконанням митницями автоматично згенерованих контрольних завдань, максимальне виключення впливу людського фактору, що ма╓ к╕нцевою метою автоматизац╕ю митних формальностей.
Реформа системи оц╕нки митно╖ вартост╕
Реформа системи оц╕нки митно╖ вартост╕ ╓ одним ╕з найб╕льш сутт╓вих ╕ складних напрям╕в реформування митно╖ справи. Реал╕зац╕я комплексного п╕дходу дасть можлив╕сть
укра╖нським митницям вийти на новий р╕вень оц╕нювання, що в результат╕ забезпечить баланс ╕нтерес╕в держави та б╕знесу.
Побудова ново╖ системи оц╕нки митно╖ вартост╕ повинна надати митницям наб╕р ╕нструмент╕в, таких, як, наприклад, нов╕ джерела ц╕ново╖ ╕нформац╕╖, система анал╕зу ризик╕в, митний контроль до прибуття товар╕в, випуск товар╕в п╕д гарант╕╖, митний постаудит, вза╓мна адм╕н╕стративна допомога, використовуючи як╕, митниця не буде затримувати товари на кордон╕, а матиме
можлив╕сть протягом певного часу п╕сля випуску товар╕в завершити перев╕рку правильност╕ задекларовано╖ митно╖ вартост╕.
В╕дбудеться ╕нституц╕йне оновлення департаменту митно╖ вартост╕ та буде створений пост╕йно д╕ючий п╕дрозд╕л з мон╕торингу в╕дпов╕дних митних формальностей. Нова детальна методика визначення митно╖ вартост╕ також ма╓ бути розроблена та затверджена.
Нове техн╕чне забезпечення
Оновлення комп'ютерно╖ та
орган╕зац╕йно╖ техн╕ки, впровадження нових вид╕в техн╕ки для митник╕в та ╕нших контролюючих орган╕в, в╕деокамер (стац╕онарних ╕ нагрудних), ваг, сканер╕в, зчитувач╕в номерних знак╕в транспортних засоб╕в та ╕нших техн╕чних засоб╕в митного контролю разом ╕з належним ╖х обслуговуванням дасть змогу по╓днати всю цю техн╕ку в нову анал╕тичну систему.
Анал╕тична система слугуватиме як джерелом об'╓ктивно╖ ╕нформац╕╖ для систем анал╕зу ризик╕в, так ╕ засобом автоматизац╕╖ митних
формальностей з виключенням можливост╕ втручання людини.
Розробц╕ та впровадженню стандарт╕в оснащення ╕ техн╕чного забезпечення митниц╕ передуватиме повний аудит наявно╖ ╕нфраструктури, техн╕ки та ф╕нансових потреб на ╖╖ утримання й операц╕йну д╕яльн╕сть.
М╕жв╕домча координац╕я та реформа контролюючих служб
Важливим завданням ╓ реформування повноважень ╕ забезпечення координац╕╖ вс╕х орган╕в влади, як╕ мають стосунок до
руху товар╕в через кордон, заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, митного оформлення товар╕в або виконують правоохоронн╕ функц╕╖. Потр╕бно ч╕тко регламентувати час ╕ м╕сце виконання обов'язк╕в ╕ншими контролюючими органами. Метою перегляду процес╕в державного контролю ма╓ стати прискорення м╕жнародного руху товар╕в, спрощення торг╕вл╕, впровадження анал╕зу та оц╕нки ризик╕в у роботу ╕нших контролюючих служб, перенесення (де можливо) таких заход╕в на етап до ввезення товар╕в.
Одним ╕з першочергових крок╕в ╓ початок запровадження ╕нформац╕йного обм╕ну електронними документами та висновками м╕ж митницею й ╕ншими контролюючими органами, який буде орган╕зований за принципом "╓диного в╕кна". ╤Т-система митниц╕ виступить агрегатором ╕нформац╕╖ в╕д ус╕х контролюючих орган╕в, яка потр╕бна для митного контролю та митного
оформлення товар╕в.
╤нституц╕йна реформа митно╖ служби
Завдання з ╕нституц╕йно╖ реформи ДФС ма╓ найвищий пр╕оритет. Нова структура та функц╕╖ будуть охоплювати вс╕ завдання ╕ процеси митного контролю, митного оформлення, безпеки, кадрово╖ та ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, м╕жв╕домчо╖ та м╕жнародно╖ вза╓мод╕╖.
Нова структура, поряд ╕з анал╕тичною та ф╕скальною функц╕ями, прид╕лятиме значну увагу традиц╕йним митним функц╕ям, таким, як
боротьба з контрабандою, безпека кордон╕в, захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕, контроль за перем╕щенням через кордон товар╕в в╕йськового та подв╕йного призначення.
Створення на центральному р╕вн╕ як╕сно нового мон╕торингового центру з п╕дпорядкуванням йому напряму д╕яльност╕ служб сканер╕в, зважування, в╕деонагляду та моб╕льних груп реагування забезпечить ц╕лодобовий контроль за д╕ями прац╕вник╕в контролюючих орган╕в.
Централ╕зований мон╕торинг процес╕в
митного контролю та оформлення сприятиме дотриманню прац╕вниками вимог законодавства. Функц╕онування нового операц╕йного центру створить умови для виявлення та реагування на спроби перем╕щення небезпечних товар╕в ╕ товар╕в з порушенням закон╕в.
На р╕вн╕ митниць ╕нституц╕йна реформа приведе до зм╕ни порядку виконання митних формальностей шляхом впровадження ново╖ концепц╕╖ фронт- ╕ бек-оф╕с╕в, що загалом зменшить витрати часу та кошт╕в для м╕жнародно╖ торг╕вл╕.
М╕жнародне сп╕вроб╕тництво
Повноц╕нна вза╓мод╕я з митними адм╕н╕страц╕ями ╕нших кра╖н, м╕жнародними митними орган╕зац╕ями, сп╕впраця з ╓вропейськими митними ╕нституц╕ями стануть п╕д╜рунтям для практик сутт╓вого покращення митного контролю та митного оформлення.
Розвиток догов╕рно╖ бази ╕з вза╓мно╖ адм╕н╕стративно╖ допомоги у митн╕й справ╕ зменшить можливост╕ для недобросов╕сного б╕знесу ухилятися в╕д виконання законодавства
та попереджатиме шахрайство, що для чесних трейдер╕в перш за все означатиме в╕дновлення конкуренц╕╖ та усунення незаконних переваг, спрощення торг╕вл╕.
Черговим кроком, якому прид╕лятиметься значна увага в м╕жнародному сп╕вроб╕тництв╕, буде налагодження повноц╕нного обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж митними адм╕н╕страц╕ями.
╤нтеграц╕я укра╖нських митних ╤Т-систем у св╕тов╕ системи безпеки, вза╓мне визнання уповноважених економ╕чних оператор╕в (АЕО) сприятимуть
побудов╕ безпечних ланцюг╕в постачання товар╕в, прискоренню ╖хнього руху, полегшенню торг╕вл╕.
Нова кадрова пол╕тика та запоб╕гання корупц╕╖
Ключовим заходом ново╖ кадрово╖ пол╕тики, що потребу╓ першочергово╖ реал╕зац╕╖, ма╓ бути п╕двищення р╕вня базово╖ зароб╕тно╖ плати прац╕вникам реформовано╖ митниц╕ до р╕вня ╕нших реформованих укра╖нських орган╕в, наприклад ново╖ пол╕ц╕╖.
Поряд ╕з матер╕альним забезпеченням прац╕вники
мають отримати законодавчий захист, ч╕тк╕ права та обов'язки, що дасть ╖м можлив╕сть чесно виконувати сво╖ функц╕╖.
Повне перезавантаження та реформування системи власно╖ безпеки ДФС надасть посадовим особам митниц╕ захист в╕д недобросов╕сних ос╕б, а також забезпечить системний антикорупц╕йний контроль.
П╕д час кадрово╖ реформи також в╕дбудеться переатестац╕я прац╕вник╕в, будуть залучен╕ нов╕ профес╕йн╕ кадри, на пост╕йну основу буде поставлено трен╕нги,
профес╕йне навчання.
Нова ╕нфраструктурна пол╕тика
При зд╕йсненн╕ митно╖ реформи також буде прид╕лено увагу стандартизац╕╖ облаштування ╕нфраструктури порт╕в, митних склад╕в, митних терм╕нал╕в, пункт╕в пропуску та м╕сць митного оформлення товар╕в для зручност╕ ╖х користування людьми. Функц╕онування перел╕чених об'╓кт╕в повинно стати прозорим ╕ в╕дпов╕дати завданням держави у митн╕й сфер╕ та у сфер╕ охорони кордон╕в.
Зазначен╕ м╕сця (де це можливо ╕ необх╕дно) буде обладнано медичними пунктами, пунктами громадського харчування, готелями для перев╕зник╕в. У кожному м╕сц╕ функц╕онуватимуть сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чн╕ об'╓кти чи споруди загального користування.
Пункти пропуску та м╕сця митного оформлення будуть покрит╕ зв'язком ╕ доступом до ╤нтернету (де це можливо) загального користування.
╤нформац╕йна система ДФС дозволятиме громадянам ╕
перев╕зникам, як╕ перетинають кордон, заздалег╕дь ознайомлюватись ╕з ситуац╕ями з чергами в пунктах пропуску на кордон╕.
Нова ╕нформац╕йна пол╕тика
Для реал╕зац╕╖ реформи буде створений оф╕с реформ, посадовц╕ якого будуть розробляти, координувати, контролювати та супроводжувати комплекс в╕дпов╕дних заход╕в. Зазначена програма д╕ятиме протягом к╕лькох рок╕в до повно╖ реал╕зац╕╖ розпочатих заход╕в.
Також поряд ╕з оф╕сом
реформ буде запроваджено комун╕кативний центр, який, з одного боку, висв╕тлюватиме переб╕г реформи, на пост╕йн╕й основ╕ ╕нформуючи громадян ╕ б╕знес-сп╕льноту про досягнення ново╖ митниц╕, а з ╕ншого — анал╕зуватиме зворотний зв'язок, зокрема негативн╕ тенденц╕╖, сигнали щодо неналежних чи недобросов╕сних д╕й митниц╕ тощо.
Хит недели ... Ввоз в Украину автомобилей из США потребует замены фар
Ввоз автомобилей из США для дальнейшего использования их на территории Украины потребует замены фар и обязательного наличия противотуманных фар.
Как сообщила пресс-служба Министерства инфраструктуры Украины, к такому решение пришли участники заседания рабочей группы по решению проблемных вопросов сертификации колесных транспортных средств, которые происходят или произведенные в США, под председательством заместителя министра Юрия Лавренюка.
Так, в ходе заседания после длительной дискуссии был
достигнут консенсус относительно упрощения процесса оценки колесных транспортных средств, которые произведены или происходят из США.
"Согласно альтернативным директивам Европейского Союза, мы можем не требовать замены лобового стекла и ремней безопасности, однако замена передних осветительных приборов, повторителей поворотов и наличие противотуманной фары должны быть обязательными для автомобилей американского производства", - сообщил Ю.Лавренюк.
Наработанное решение будет передано
уполномоченному органу - ГП "Госавтотрансниипроект" - для разработки проекта технического заключения относительно применения объективных доказательств соответствия ремней безопасности, безопасности стекла и стекломатериалов транспортного средства, которые поставляются из стран, не являющихся договаривающимися сторонами Женевского соглашения 1958 года и государствами-членами ЕС в соответствии.
Проект технического решения, предоставленный "Госавтотрансниипроектом", будет рассмотрен и принят членами специальной рабочей группы уже на следующем заседании рабочей группы по совершенствованию процесса оценки соответствия колесных вышеуказанный транспортных средств.
Хит недели ... До в╕дома декларант╕в ╕ митних брокер╕в
Головне управл╕ння ДФС у В╕нницьк╕й област╕ ╕нформу╓ суб’╓кт╕в ЗЕД, як╕ ╕мпортують на територ╕ю Укра╖ни упаковки, етикетки, марки акцизного податку та ╕нш╕ под╕бн╕ товари про те, що при декларуванн╕ вказаних товар╕в у митному режим╕ тимчасового ввезення на безоплатн╕й основ╕ на п╕дстав╕ зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в (контракт╕в) щодо комерц╕йно╖ операц╕╖ та як╕ у
подальшому будуть вивезен╕ за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни разом з в╕дпов╕дними товарами, перем╕щення яких ╓ комерц╕йною операц╕╓ю, в╕домост╕ про в╕дпов╕дний зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт), умовами якого передбачен╕ комерц╕йна операц╕я щодо основних товар╕в та безоплатне перем╕щення таких ╕нших товар╕в, вносяться до графи 44 митно╖ декларац╕╖ п╕д кодом документа "4000" в╕дпов╕дно до Класиф╕катора документ╕в, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 20.09.2012р. №1011 (некласиф╕кований зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт).
При вивезенн╕ таких товар╕в разом з товарами, перем╕щення яких ╓ торговою операц╕╓ю, в╕домост╕ про в╕дпов╕дн╕ договори (контракти) зазначаються в загальному порядку.
