Количество просмотров: 29 (за период c 00:00 по 18:03 07/11/16), всего просмотров: 146

Стаття вiд 22.02.2016 № Б/н Коментар╕ фах╕вц╕в Який порядок митного оформлення транспортних засоб╕в для в╕льного об╕гу, що перем╕щуються громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни? Вступил в силу с 22.02.2016

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Дозв╕л на перевезення рад╕оактивних матер╕ал╕в
	№ 772 от 27.09.2016 КМУ "Про затвердження Порядку перем╕щення через державний кордон в╕дпрацьованого ядерного палива укра╖нських атомних електростанц╕й та рад╕оактивних матер╕ал╕в, утворених в результат╕ його переробки"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	9
	Документ Податково╖ Адм╕н╕страц╕╖	6
	Листи ДМСУ	4
	Накази ДМСУ	6
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	21
	ВСЕГО:	46

MDoffice

   Голова Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни Роман Нас╕ров в╕дв╕дав з робочим в╕зитом автомоб╕льний пункт пропуску «Нов╕ Ярилович╕», Черн╕г╕вська область, та взяв участь у нарад╕ з кер╕вництвом област╕ та Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни.

   П╕д час зустр╕ч╕ сторони обговорили перспективи впровадження п╕лотного проекту запровадження системних спрощень прикордонних та митних формальностей в автомоб╕льних пунктах пропуску.

   «Це дозволить скоротити час проходження митних процедур та запровадити нов╕ механ╕зми огляду транспортних засоб╕в», - зазначив Роман Нас╕ров.

   В╕н додав, що забезпечення координац╕╖ м╕ж прикордонною та митною службами позитивно вплине на процеси м╕жнародно╖ торг╕вл╕.

   Нагада╓мо, нараз╕ ДФС працю╓ над спрощенням митних процедур, зокрема, реформа митниц╕ стосу╓ться автоматизац╕╖ та зменшення людського фактору при проходженн╕ митного контролю; запровадження ефективно╖ системи мон╕торингу та контролю; ╕нтегрування вс╕х процес╕в з метою створення ╓дино╖ автоматизовано╖ ╕нформац╕йно╖ системи.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

Юр╕й Федчишин

   Митна система в Укра╖н╕ ╓ досить вузькоспец╕ал╕зованою сферою. На додаток до цього сама митна система нерозривно пов'язана з ╕ншими сферами, на як╕ колишня митниця та нин╕шня ДФС не мали жодного впливу.

   Мова йде про р╕зноман╕тн╕ контрольн╕ в╕домства, прикордонну службу, правоохоронн╕ органи та ╕нш╕ органи влади, як╕ мають стосунок до регуляторно╖ д╕яльност╕, пов'язано╖ з товарами, ╕нфраструктурою чи прикордонним рухом. Як насл╕док, митна система в Укра╖н╕, яка вже давно уособлю╓ в сусп╕льн╕й св╕домост╕ тотальну корупц╕ю, стала надзвичайно консервативною, не сприймаючи позитивно порушення певного ╕снуючого балансу. Нараз╕ це призвело до того, що будь-як╕ сутт╓в╕ зрушення в н╕й можлив╕ лише за ╕н╕ц╕ативи вищого кер╕вництва держави.

   Саме митну реформу прем'╓р-м╕н╕стром Укра╖ни Володимиром Гройсманом було оголошено серед урядових пр╕оритет╕в. У раз╕ належно╖ реал╕зац╕╖ вона дасть змогу кардинально зм╕нити в╕тчизняну митну систему, задля чого повинн╕ працювати вс╕ в╕дпов╕дальн╕ органи влади.

   Контрабанда та с╕рий ╕мпорт ╕з початку незалежност╕ ╓ нев╕дд╕льними складовими д╕яльност╕ багатьох п╕дпри╓мств ╕ звичайних громадян. Це явище було досить природним для початку 90-х минулого стол╕ття, оск╕льки п╕сля радянських час╕в потр╕бно було долати деф╕цит товар╕в. Однак нин╕ тако╖ потреби об'╓ктивно нема╓, а стар╕ звички не дають змоги розвиватися укра╖нському виробництву.

   ╢ для дет╕н╕зац╕╖ с╕рого ╕мпорту ╕ штучно створен╕ через надм╕рну зарегульован╕сть ╕ висок╕ тарифи перепони. Багато товар╕в, на як╕ ╓ попит у виробник╕в ╕ споживач╕в, практично неможливо н╕ ввезти, н╕ вивезти без значних бюрократичних перепон ╕ витрат.

   Урядова реформа митно╖ системи в ╖╖ запланованому вигляд╕ буде досить см╕ливою та стосуватиметься дуже широкого кола питань, прямо чи опосередковано пов'язаних ╕з митною системою. У розробц╕ програми взяла участь велика к╕льк╕сть укра╖нських та заруб╕жних фах╕вц╕в. Особливо варто вид╕лити роль Митно╖ та прикордонно╖ служби США, чи╖ представники близько трьох м╕сяц╕в присвятили вивченню укра╖нсько╖ митно╖ системи.

   Аудит ╕ регламентування митних процедур та процес╕в

   Поряд ╕з необх╕дними зм╕нами законодавства потребують зм╕н ╕ вс╕ процеси та процедури в╕д початку перетину кордону ╕ до завершення митного оформлення та зд╕йснення постаудиту. Зокрема йдеться про черги на кордон╕, процедури в пунктах пропуску, декларування, анал╕з ризик╕в ╕ проведення митного огляду, випуск товар╕в у в╕льний об╕г та ╕н.

   Принципами реформи ╓: автоматизац╕я та зменшення людського фактору там, де це можливо, з допомогою технолог╕й або детал╕зац╕╖ правил, де зменшення людського фактора неможливе; запровадження ефективно╖ системи мон╕торингу та контролю; ╕нтегрування вс╕х процес╕в з метою створення ╓диного функц╕онального механ╕зму.

   Кожна д╕я митник╕в ╕ пов'язаних ╕з митницею ос╕б повинна залишати сл╕д, який можна систематично оц╕нювати (в тому числ╕ статистично). У результат╕ ма╓ бути сформовано стандартизований регламент митних процедур.

   Систематизац╕я законодавства та дерегуляц╕я

   Серйозними ╕ндикаторами проблем у ц╕й сфер╕ ╓ переважаюча к╕льк╕сть програних справ ДФС у митних спорах у судах, а також надзвичайно тривал╕ дозв╕льн╕ процедури для операц╕й з великою к╕льк╕стю товар╕в. Це в багатьох випадках також пов'язано ╕з заплутаними, неяк╕сними нормативними актами та неузгодженими в╕домчими наказами ╕ листами, як╕ при цьому видаються в неконтрольовано велик╕й к╕лькост╕.

   Модерн╕зац╕я IT-системи та системи ризик╕в

   Розвиток ╤Т-системи митниц╕ ╓ ключовим фактором, який сприятиме досягненню к╕нцево╖ мети реформи — створення ново╖ митно╖ системи. На сьогодн╕ низка заход╕в, у тому числ╕ т╕, про як╕ йдеться в завданнях для реформування митниц╕, перебувають на р╕зних стад╕ях реал╕зац╕╖. Проте людський фактор у багатьох випадках н╕велю╓ результати цих заход╕в, призводить до низько╖ ╖х ефективност╕, а ╕нколи взагал╕ блоку╓ ╕н╕ц╕ативи.

   Автоматизац╕я митних формальностей, м╕н╕м╕зац╕я впливу людського фактора, виключення несанкц╕онованого втручання, кадрове п╕дсилення ╤Т-складово╖ митниц╕ створять базу для спрощення процедур торг╕вл╕ та забезпечення прозорост╕ д╕яльност╕ митниц╕.

   Першим кроком у модерн╕зац╕╖ ╤Т-системи стане повний аудит процес╕в, обладнання та програмного забезпечення, як╕ застосовуються ДФС ╕ митницями, в результат╕ якого буде затверджено нову дорожню карту розвитку митного ╤Т.

   Також на особливу увагу заслугову╓ ╕ модерн╕зац╕я автоматизовано╖ системи анал╕зу й управл╕ння ризиками. Одними з головних завдань реформи системи ризик╕в будуть впровадження нових джерел ╕нформац╕╖, ╕нтеграц╕я баз даних, запровадження попереднього ╕нформування про прибуття товар╕в, проведення оц╕нки ризик╕в ще до перетину кордону, контроль за виконанням митницями автоматично згенерованих контрольних завдань, максимальне виключення впливу людського фактору, що ма╓ к╕нцевою метою автоматизац╕ю митних формальностей.

   Реформа системи оц╕нки митно╖ вартост╕

   Реформа системи оц╕нки митно╖ вартост╕ ╓ одним ╕з найб╕льш сутт╓вих ╕ складних напрям╕в реформування митно╖ справи. Реал╕зац╕я комплексного п╕дходу дасть можлив╕сть укра╖нським митницям вийти на новий р╕вень оц╕нювання, що в результат╕ забезпечить баланс ╕нтерес╕в держави та б╕знесу.

   Побудова ново╖ системи оц╕нки митно╖ вартост╕ повинна надати митницям наб╕р ╕нструмент╕в, таких, як, наприклад, нов╕ джерела ц╕ново╖ ╕нформац╕╖, система анал╕зу ризик╕в, митний контроль до прибуття товар╕в, випуск товар╕в п╕д гарант╕╖, митний постаудит, вза╓мна адм╕н╕стративна допомога, використовуючи як╕, митниця не буде затримувати товари на кордон╕, а матиме можлив╕сть протягом певного часу п╕сля випуску товар╕в завершити перев╕рку правильност╕ задекларовано╖ митно╖ вартост╕.

   В╕дбудеться ╕нституц╕йне оновлення департаменту митно╖ вартост╕ та буде створений пост╕йно д╕ючий п╕дрозд╕л з мон╕торингу в╕дпов╕дних митних формальностей. Нова детальна методика визначення митно╖ вартост╕ також ма╓ бути розроблена та затверджена.

   Нове техн╕чне забезпечення

   Оновлення комп'ютерно╖ та орган╕зац╕йно╖ техн╕ки, впровадження нових вид╕в техн╕ки для митник╕в та ╕нших контролюючих орган╕в, в╕деокамер (стац╕онарних ╕ нагрудних), ваг, сканер╕в, зчитувач╕в номерних знак╕в транспортних засоб╕в та ╕нших техн╕чних засоб╕в митного контролю разом ╕з належним ╖х обслуговуванням дасть змогу по╓днати всю цю техн╕ку в нову анал╕тичну систему.

   Анал╕тична система слугуватиме як джерелом об'╓ктивно╖ ╕нформац╕╖ для систем анал╕зу ризик╕в, так ╕ засобом автоматизац╕╖ митних формальностей з виключенням можливост╕ втручання людини.

   Розробц╕ та впровадженню стандарт╕в оснащення ╕ техн╕чного забезпечення митниц╕ передуватиме повний аудит наявно╖ ╕нфраструктури, техн╕ки та ф╕нансових потреб на ╖╖ утримання й операц╕йну д╕яльн╕сть.

    М╕жв╕домча координац╕я та реформа контролюючих служб

   Важливим завданням ╓ реформування повноважень ╕ забезпечення координац╕╖ вс╕х орган╕в влади, як╕ мають стосунок до руху товар╕в через кордон, заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, митного оформлення товар╕в або виконують правоохоронн╕ функц╕╖. Потр╕бно ч╕тко регламентувати час ╕ м╕сце виконання обов'язк╕в ╕ншими контролюючими органами. Метою перегляду процес╕в державного контролю ма╓ стати прискорення м╕жнародного руху товар╕в, спрощення торг╕вл╕, впровадження анал╕зу та оц╕нки ризик╕в у роботу ╕нших контролюючих служб, перенесення (де можливо) таких заход╕в на етап до ввезення товар╕в.

   Одним ╕з першочергових крок╕в ╓ початок запровадження ╕нформац╕йного обм╕ну електронними документами та висновками м╕ж митницею й ╕ншими контролюючими органами, який буде орган╕зований за принципом "╓диного в╕кна". ╤Т-система митниц╕ виступить агрегатором ╕нформац╕╖ в╕д ус╕х контролюючих орган╕в, яка потр╕бна для митного контролю та митного оформлення товар╕в.

   ╤нституц╕йна реформа митно╖ служби

   Завдання з ╕нституц╕йно╖ реформи ДФС ма╓ найвищий пр╕оритет. Нова структура та функц╕╖ будуть охоплювати вс╕ завдання ╕ процеси митного контролю, митного оформлення, безпеки, кадрово╖ та ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, м╕жв╕домчо╖ та м╕жнародно╖ вза╓мод╕╖.

   Нова структура, поряд ╕з анал╕тичною та ф╕скальною функц╕ями, прид╕лятиме значну увагу традиц╕йним митним функц╕ям, таким, як боротьба з контрабандою, безпека кордон╕в, захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕, контроль за перем╕щенням через кордон товар╕в в╕йськового та подв╕йного призначення.

   Створення на центральному р╕вн╕ як╕сно нового мон╕торингового центру з п╕дпорядкуванням йому напряму д╕яльност╕ служб сканер╕в, зважування, в╕деонагляду та моб╕льних груп реагування забезпечить ц╕лодобовий контроль за д╕ями прац╕вник╕в контролюючих орган╕в.

   Централ╕зований мон╕торинг процес╕в митного контролю та оформлення сприятиме дотриманню прац╕вниками вимог законодавства. Функц╕онування нового операц╕йного центру створить умови для виявлення та реагування на спроби перем╕щення небезпечних товар╕в ╕ товар╕в з порушенням закон╕в.

   На р╕вн╕ митниць ╕нституц╕йна реформа приведе до зм╕ни порядку виконання митних формальностей шляхом впровадження ново╖ концепц╕╖ фронт- ╕ бек-оф╕с╕в, що загалом зменшить витрати часу та кошт╕в для м╕жнародно╖ торг╕вл╕.

   М╕жнародне сп╕вроб╕тництво

   Повноц╕нна вза╓мод╕я з митними адм╕н╕страц╕ями ╕нших кра╖н, м╕жнародними митними орган╕зац╕ями, сп╕впраця з ╓вропейськими митними ╕нституц╕ями стануть п╕д╜рунтям для практик сутт╓вого покращення митного контролю та митного оформлення.

   Розвиток догов╕рно╖ бази ╕з вза╓мно╖ адм╕н╕стративно╖ допомоги у митн╕й справ╕ зменшить можливост╕ для недобросов╕сного б╕знесу ухилятися в╕д виконання законодавства та попереджатиме шахрайство, що для чесних трейдер╕в перш за все означатиме в╕дновлення конкуренц╕╖ та усунення незаконних переваг, спрощення торг╕вл╕.

   Черговим кроком, якому прид╕лятиметься значна увага в м╕жнародному сп╕вроб╕тництв╕, буде налагодження повноц╕нного обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж митними адм╕н╕страц╕ями.

   ╤нтеграц╕я укра╖нських митних ╤Т-систем у св╕тов╕ системи безпеки, вза╓мне визнання уповноважених економ╕чних оператор╕в (АЕО) сприятимуть побудов╕ безпечних ланцюг╕в постачання товар╕в, прискоренню ╖хнього руху, полегшенню торг╕вл╕.

   Нова кадрова пол╕тика та запоб╕гання корупц╕╖

   Ключовим заходом ново╖ кадрово╖ пол╕тики, що потребу╓ першочергово╖ реал╕зац╕╖, ма╓ бути п╕двищення р╕вня базово╖ зароб╕тно╖ плати прац╕вникам реформовано╖ митниц╕ до р╕вня ╕нших реформованих укра╖нських орган╕в, наприклад ново╖ пол╕ц╕╖.

   Поряд ╕з матер╕альним забезпеченням прац╕вники мають отримати законодавчий захист, ч╕тк╕ права та обов'язки, що дасть ╖м можлив╕сть чесно виконувати сво╖ функц╕╖.

   Повне перезавантаження та реформування системи власно╖ безпеки ДФС надасть посадовим особам митниц╕ захист в╕д недобросов╕сних ос╕б, а також забезпечить системний антикорупц╕йний контроль.

   П╕д час кадрово╖ реформи також в╕дбудеться переатестац╕я прац╕вник╕в, будуть залучен╕ нов╕ профес╕йн╕ кадри, на пост╕йну основу буде поставлено трен╕нги, профес╕йне навчання.

   Нова ╕нфраструктурна пол╕тика

   При зд╕йсненн╕ митно╖ реформи також буде прид╕лено увагу стандартизац╕╖ облаштування ╕нфраструктури порт╕в, митних склад╕в, митних терм╕нал╕в, пункт╕в пропуску та м╕сць митного оформлення товар╕в для зручност╕ ╖х користування людьми. Функц╕онування перел╕чених об'╓кт╕в повинно стати прозорим ╕ в╕дпов╕дати завданням держави у митн╕й сфер╕ та у сфер╕ охорони кордон╕в.

   Зазначен╕ м╕сця (де це можливо ╕ необх╕дно) буде обладнано медичними пунктами, пунктами громадського харчування, готелями для перев╕зник╕в. У кожному м╕сц╕ функц╕онуватимуть сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чн╕ об'╓кти чи споруди загального користування.

   Пункти пропуску та м╕сця митного оформлення будуть покрит╕ зв'язком ╕ доступом до ╤нтернету (де це можливо) загального користування.

   ╤нформац╕йна система ДФС дозволятиме громадянам ╕ перев╕зникам, як╕ перетинають кордон, заздалег╕дь ознайомлюватись ╕з ситуац╕ями з чергами в пунктах пропуску на кордон╕.

   Нова ╕нформац╕йна пол╕тика

   Для реал╕зац╕╖ реформи буде створений оф╕с реформ, посадовц╕ якого будуть розробляти, координувати, контролювати та супроводжувати комплекс в╕дпов╕дних заход╕в. Зазначена програма д╕ятиме протягом к╕лькох рок╕в до повно╖ реал╕зац╕╖ розпочатих заход╕в.

   Також поряд ╕з оф╕сом реформ буде запроваджено комун╕кативний центр, який, з одного боку, висв╕тлюватиме переб╕г реформи, на пост╕йн╕й основ╕ ╕нформуючи громадян ╕ б╕знес-сп╕льноту про досягнення ново╖ митниц╕, а з ╕ншого — анал╕зуватиме зворотний зв'язок, зокрема негативн╕ тенденц╕╖, сигнали щодо неналежних чи недобросов╕сних д╕й митниц╕ тощо.

http://gazeta.dt.ua

Под ограничения "Российской железной дороги" попали десять украинских компаний

ОАО "Российская железная дорога" (РЖД) разослала телеграмму №00068 А146, в которой сообщается, что с 3 ноября вводится запрет на перевозку грузов по территории Российской Федерации в вагонах 10 украинских железнодорожных перевозчиков, передает "Нефтерынок".

Запрет выдан на основании правительственной телеграммы Федерального агентства железнодорожного транспорта от 2 ноября 2016 года №АКУ -34/244.

"Запретить прием к перевозке всех грузов, всех отправок в том числе по МСГП, в вагонах собственности ПАО "Укрспецтрансгаз", ООО "Укррос-Транс", ООО "Евразия Транс Сервис", ПАО "Днепровский КПК", ЧП "Лизинговя компания ВЛ", ДП "Трансгарат-Украина", ООО "Риф-Транс-ЛТД", ГП "Укрспецвагон", ООО "ТД "Западный", ПАО "Стрыйский ВРЗ", со всех станций Российской Федерации и транзитом через территорию Российской Федерации в другие государства, в адрес всех грузополучателей с момента получения и до отмены, кроме порожних вагонов указанных владельцев, следующих в направлении Украины", – говорится в телеграмме.

Напомним, 17 октября 2016 года Украина продлила действие санкций против российских компаний. Соответствующее решение было закреплено постановлением Совета национальной безопасности и обороны Украины (СНБО) от 16 сентября 2016 года и указом президента Украины №467/2016 от 17 октября 2016 года.

Под санкции попало 11 российских ж/д перевозчиков, включая "СГ-транс", в вагонах которого импортируется российский сжиженный газ в Украину. Санкции вступили в силу 31 октября.

07-11-2016 11:44, Tovtovarish
Регион: Киев
Плата за услуги хранения на СТЗ в Украине, включать в МВ?

Получили акт проверки таможни. Включили нам в ТС, оплату услуг украинского хранителя на СТЗ.

Обосновывают, мол товары на СТЗ, это товары НЕ НА ТАМ. ТЕРРИТОРИИ, а транспостировка до ТАМ. ТЕРРИТОРИИ включается в ТС.

Чем можно отбить?

Я понимаю включение услуг склада за границей или по пути следования, но после прибытия в Украину на СТЗ - это уже наглость.

Спасибо за идеи! Слава держав╕!

Головне управл╕ння ДФС у В╕нницьк╕й област╕ ╕нформу╓ суб’╓кт╕в ЗЕД, як╕ ╕мпортують на територ╕ю Укра╖ни упаковки, етикетки, марки акцизного податку та ╕нш╕ под╕бн╕ товари про те, що при декларуванн╕ вказаних товар╕в у митному режим╕ тимчасового ввезення на безоплатн╕й основ╕ на п╕дстав╕ зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в (контракт╕в) щодо комерц╕йно╖ операц╕╖ та як╕ у подальшому будуть вивезен╕ за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни разом з в╕дпов╕дними товарами, перем╕щення яких ╓ комерц╕йною операц╕╓ю, в╕домост╕ про в╕дпов╕дний зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт), умовами якого передбачен╕ комерц╕йна операц╕я щодо основних товар╕в та безоплатне перем╕щення таких ╕нших товар╕в, вносяться до графи 44 митно╖ декларац╕╖ п╕д кодом документа "4000" в╕дпов╕дно до Класиф╕катора документ╕в, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 20.09.2012р. №1011 (некласиф╕кований зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт).

При вивезенн╕ таких товар╕в разом з товарами, перем╕щення яких ╓ торговою операц╕╓ю, в╕домост╕ про в╕дпов╕дн╕ договори (контракти) зазначаються в загальному порядку.

В╕дд╕л комун╕кац╕й ГУ ДФС у В╕нницьк╕й област╕

http://vin.sfs.gov.ua

   Налоговики в письме от 27.10.2016 г. № 22976/10/26-15-40-04-34 отметили, что субъекты хозяйствования, которые получили лицензии на производство или импорт алкогольных напитков или табачных изделий, осуществляют поставку этой продукции субъектам хозяйствования оптовой и розничной торговли и другим украинским потребителям при наличии лицензии на оптовую торговлю (ст. 15 Закона № 481).

   Если производитель или импортер продает алкогольные напитки и табачные изделия через собственный магазин, осуществляется розничная торговля - деятельность по продаже товаров непосредственно гражданам и другим конечным потребителям для их личного некоммерческого использования независимо от формы расчетов, в том числе на разлив в ресторанах, кафе, барах, других субъектах хозяйствования общественного питания.

   Таким образом, реализация алкогольных напитков и табачных изделий через собственные розничные торговые точки предусматривает передачу указанного товара конечному потребителю.

   Розничная торговля алкогольными напитками (кроме столовых вин) или табачными изделиями может осуществляться субъектами хозяйствования всех форм собственности, в том числе их производителями, при наличии у них лицензий.

   Фискалы отмечают, субъект хозяйствования, который осуществляет импорт алкогольных напитков на таможенную территорию Украины на основании лицензии на право импорта алкогольных напитков, может осуществлять реализацию последних через собственные торговые точки непосредственно гражданам и другим конечным потребителям при наличии лицензий на право розничной торговли алкогольными напитками.

Бухгалтер.UA

   Соглашение подписали министр инфраструктуры Украины Владимир Омельян и министр транспорта, судоходства и коммуникаций Турции Ахмет Арслан в рамках визита украинской делегации в Турцию.

   КИЕВ, 5 ноя — РИА Новости Украина.

   Правительства Украины и Турции подписали соглашение о комбинированных перевозках, сообщила в пятницу пресс-служба Мининфраструктуры Украины.

   В июле Украина пригрозила Турции введением платного транзита для ее перевозчиков, в случае если Анкара не расширит квоты на транзит грузоперевозчиков из Украины в связи с увеличением украинского экспорта. Соглашение подписали министр инфраструктуры Украины Владимир Омельян и министр транспорта, судоходства и коммуникаций Турции Ахмет Арслан в рамках визита украинской делегации в Турцию.

   "Министр инфраструктуры Украины подчеркнул, что этот шаг является важным, учитывая усиление транзитной привлекательности Украины и развития международных транспортных коридоров", — говорится в сообщении.

   Ранее сообщалось, что убытки, нанесенные дорожному хозяйству Украины от превышения допустимых габаритно-весовых норм автотранспортными средствами на дорогах, вследствие чего разрушается дорожное покрытие, достигают около 2 млрд грн ежегодно.


РИА НОВОСТИ

      Позаяк вони лише встановлюють умови поставки у договор╕ куп╕вл╕-продажу товар╕в, перех╕д ризик╕в втрати чи пошкодження товару, а також витрати стор╕н контракту, пов’язаних ╕з поставкою товару.

      Тож правила ╤нкотермс 2010 н╕як не пов’язан╕ з визначенням права на застосування нульово╖ ставки ПДВ для операц╕й з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни. Для п╕дтвердження нульово╖ ставки ПДВ експортеру необх╕дно мати належно оформлену митну декларац╕ю.

      При цьому ориг╕нал митно╖ декларац╕╖ пода╓ться платником податк╕в до контролюючого органу за свом м╕сцем обл╕ку, якщо митне оформлення товар╕в зд╕йснювалося не з використанням електронно╖ митно╖ декларац╕╖.

      У раз╕ митного оформлення експорту товар╕в з використанням електронно╖ митно╖ декларац╕╖ контролюючий орган за м╕сцем митного оформлення надсила╓ таку декларац╕ю за м╕сцем обл╕ку платника податк╕в в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ електронного п╕дпису.

      Лист ГУ ДФС у Черн╕г╕вськ╕й област╕ в╕д 28.10.2016 № 3478/10/25-01-12-01-09


Головбух 24

З метою виконання доручень Володимира Гройсмана та за сприяння Ради б╕знес-омбудсмена обласн╕ ДФС запроваджують практику щом╕сячних зустр╕чей з п╕дпри╓мцями-платниками податк╕в.

До вашо╖ уваги – розклад зустр╕чей до к╕нця 2016 року. 

Якщо ви ма╓те бажання долучитися до зустр╕ч╕, будь ласка, над╕шл╕ть нам запит на пошту info@boi.org.ua з темою "Зустр╕ч з ДФС". Ми забезпечимо вашу участь.

Наталя Вареник

   Нев╕дпов╕дн╕сть митних систем Укра╖ни та ╕нших кра╖н ускладню╓ обм╕н електронною митною ╕нформац╕╓ю

   Сьогодн╕ у б╕знес-середовищ╕ з'явля╓ться багато новац╕й, про як╕ вс╕ чули, але зрозум╕л╕ вони далеко не кожному. Одним ╕з таких нових понять стала так звана електронна митниця.

   У ╢вроп╕ електронне середовище почало розвиватися набагато ран╕ше, н╕ж у нас: упродовж 1990-х з'явився ряд проект╕в, пов'язаних ╕з ╕нформац╕йним сусп╕льством: "електронна ╢вропа — ╕нформац╕йне сусп╕льство для вс╕х", "електронний уряд" тощо, поява яких сприяла концепц╕╖ створення електронно╖ митниц╕. Багато в╕дправних точок цього напряму було викладено в допов╕д╕ "╢вропа ╕ глобальне ╕нформац╕йне сусп╕льство", опубл╕кован╕й ще в 1994 р. П╕зн╕ше з'явилися основн╕ документи: "Стратег╕чний план електронно╖ митниц╕" (MASP) та Р╕шення ╢вропейського парламенту ╕ Ради №70/2008/EC в╕д 15 с╕чня 2008 р. про впровадження безпаперових технолог╕й для митного оформлення ╕ торг╕вл╕. Укра╖на теж не сто╖ть на м╕сц╕ ╕ згодна сп╕впрацювати з ╢вропою та ╕ншими кра╖нами у сфер╕ повно╖ електрон╕зац╕╖ вс╕╓╖ митниц╕ та вза╓много обм╕ну ╕нформац╕╓ю, але на паритетних засадах...

   Уряди ряду кра╖н ╢вросоюзу взяли на себе зобов'язання щодо впровадження нових систем послуг Митного союзу за узгодженим граф╕ком, орган╕зац╕╖ ╖х роботи та подальшого розвитку. Природно, вс╕ ц╕ новац╕╖ вводяться поступово, а початкову дату набрання чинност╕ новими правилами, призначену на л╕то 2013 р., було перенесено на п╕зн╕ш╕ терм╕ни, оск╕льки нав╕ть розвинен╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни не змогли забезпечити роботу вс╕х митних послуг в електронному вигляд╕ за досить стислий терм╕н.

   ╤ все-таки вже сьогодн╕ паперова тяганина на митницях ╓ винятком, а б╕льш╕сть кра╖н ╢вросоюзу обслуговують суб'╓кт╕в економ╕чно╖ д╕яльност╕ з допомогою електронних систем.

   "Сьогодн╕ весь св╕т живе за електронними законами, — коменту╓ заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни, доктор економ╕чних наук професор Павло Пашко. — Ще 15—20 рок╕в тому все кардинально зм╕нилося — виникла глобальна ╕нформац╕йна система. Св╕т стол╕ттями був зор╕╓нтований на паперов╕ нос╕╖, вс╕ закони й постанови були на папер╕. Пот╕м почалися спроби прив'язати папери до електронно╖ системи. Торкнулося це й митниц╕, де не вщуха╓ боротьба економ╕чних ╕нтерес╕в торгуючих держав, оск╕льки кожна кра╖на захища╓ сво╖ ╕нтереси. Перш╕ ╓дин╕ правила виникли саме для перем╕щення товар╕в, ╖х затвердила К╕отська конвенц╕я про спрощення та гармон╕зац╕ю митних процедур. П╕сля цього вс╕ кра╖ни переробили сво╖ митн╕ законодавства або створили, як Укра╖на, практично нов╕. Сьогодн╕ в будь-як╕й точц╕ св╕ту можна подивитися митну декларац╕ю ╕ зрозум╕ти ╖╖ смисл, бо основн╕ положення будуть ╓дин╕.

   Доти товар, який перетина╓ кордон, оц╕нювали й перев╕ряли прямо на митниц╕. Нин╕ ╢вросоюз працю╓ за такою схемою: товар ще не прийшов, а митна служба з допомогою електрон╕ки зна╓ заздалег╕дь: який ╕де товар, ск╕льки, зв╕дки й куди. Можна нав╕ть детал╕зувати — який товар в одн╕й упаковц╕.

   10 рок╕в тому до нас при╖жджали представники китайсько╖ митно╖ служби ╕ розпов╕ли, що в них швидк╕сть проходження товару на експорт становить три секунди! У нас ця швидк╕сть проходження тод╕ становила дв╕ години на товар. Але китайц╕ йшли до цього, за ╖хн╕ми словами, 20 рок╕в, витратили певний в╕дсоток ВВП на створення системи лог╕стики, зате тепер електронно маркують кожну деталь товар╕в у процес╕ ╖х виготовлення. Тому перем╕щення будь-якого товару детал╕зоване ╕ в╕дстежу╓ться. Ми теж хот╕ли б знати, що нам продають китайц╕, але не бачимо, оск╕льки китайська система ╕нформац╕╖ не зб╕га╓ться з укра╖нською.

   При цьому в електронних частинах вона вже готова зб╕гатися, але в нас не тотожн╕ законодавча система, р╕зн╕ процедури й т.п.".

   Фах╕вц╕ митно╖ справи вважають, що усунути техн╕чн╕ розб╕жност╕ неважко, — довг╕ роки ╕нформац╕йний п╕дрозд╕л митно╖ служби Укра╖ни значився як "обслуговуючий", але пот╕м став бурхливо розвиватися й спец╕ал╕зуватися. ╤нформац╕йний п╕дрозд╕л почав випереджати ╕нш╕ служби, ставши "тягловим механ╕змом" митниц╕. Дос╕ митний контроль ф╕зично перев╕ряв товари й документи, а зараз у Митному кодекс╕ вже записано "електронну перев╕рку документ╕в", коли вони зв╕ряються на р╕вн╕ дв╕йкових код╕в.

   Норма в новому Кодекс╕ ╓, тепер треба виписати це в процедурах.

   Увесь св╕т, уся електронна митниця йде до того, щоб детал╕зувати ╕нформац╕ю про товари. Укра╖н╕ також необх╕дно вм╕ти дробити ╕нформац╕ю, щоб митники знали — до нас ╕де не просто тюк текстилю, а певна к╕льк╕сть сорочок, шкарпеток, краваток в одн╕й упаковц╕.

   Митниця — не т╕льки товар, а й безпека

   Проблеми митних в╕дносин ╕з Укра╖ною ц╕кавлять не т╕льки ╢вросоюз, а й США , — в нас уже побував спец╕альний уповноважений з питань захисту митниц╕ та кордон╕в Сполучених Штат╕в, який п╕дписав ╕з укра╖нськими колегами м╕журядову угоду про вза╓мну допомогу м╕ж митними адм╕н╕страц╕ями наших кра╖н. Обидв╕ сторони висловили над╕ю, що ця угода допоможе створити необх╕дну правову базу для обм╕ну ╕нформац╕╓ю та досв╕дом.

    "Сьогодн╕ в наших ╕ американських митник╕в трохи р╕зн╕ проблеми, — розпов╕да╓ Павло Пашко. — Митна служба США, яка з нами вза╓мод╕╓, пройшла р╕зн╕ етапи спрямування д╕й. Спочатку — грош╕, товари, як це нин╕ дом╕ну╓ в нас. Пот╕м у них була кампан╕я боротьби з наркотиками, а п╕сля 11 вересня 2001 р. — боротьба ╕з загрозою тероризму. Коли у Сполучених Штатах зрозум╕ли, що загроза тероризму для них стала реальн╕стю, вони почали будувати систему безпеки на далеких п╕дступах. США дару╓ ╕ншим кра╖нам сканери для морських порт╕в та аеропорт╕в, щоб бачити, як сканують вантаж╕, що полетять або попливуть до них. ╥х не особливо ц╕кавить кордон, наприклад м╕ж Укра╖ною та Польщею, а Борисп╕ль — ц╕кавить.

   Система безпеки — всесв╕тня, це св╕дчить про те, що перем╕щення вантаж╕в в╕дстежують ус╕ кра╖ни. ╤ хоча в нас нин╕ дом╕ну╓ напрям грошей та товар╕в, не можна випускати з уваги ╕ безпеку, наприклад — не допускати небезпечн╕ товари в кра╖ну.

   Зв╕сно, коли товаропотоки велик╕, оглянути все неможливо, ма╓ бути система ризику, яка форму╓ться всередин╕ кра╖ни. На основ╕ цих критер╕╖в ╕ реал╕зу╓ться митна безпека..."

   Загроза ввезення небезпечних товар╕в у кра╖ну — це теж проблема митно╖ безпеки. Бува╓, що в одн╕й упаковц╕ товару йдуть дитяч╕ ╕грашки, пофарбован╕ в р╕зн╕ кольори. Серед них ╓ парт╕я, пофарбована шк╕дливою для здоров'я фарбою. Але ми ще не вм╕╓мо так "дробити" товар, щоб ╕дентиф╕кувати саме небезпечн╕ ╕грашки. Точн╕ше, у нас не працюють ц╕ механ╕зми.

   Проблема митно╖ безпеки — це й контрабанда. Сьогодн╕ багато кра╖н п╕шли шляхом тотального електронного контролю продажу товар╕в усередин╕ кра╖ни. Незаконно завезений товар за таких умов неможливо продати, ╕ контрабанда ╕снуватиме доти, доки ╓ умови збуту. Нав╕ть контроль на кордон╕ за таких умов не дуже важливий.

   Останн╕ 25 рок╕в у наш╕й митн╕й служб╕ проходять хвилями кампан╕╖ зм╕ни складу, створюються робоч╕ групи, посилю╓ться контроль, ц╕ заходи лише ненадовго вир╕шують проблему проникнення в кра╖ну нелегальних товар╕в. Вир╕шити ╖╖, на думку фах╕вц╕в, можна, т╕льки ставши на шлях, яким п╕шли ╢вропа ╕ США: це електрон╕зац╕я процедур, переведення на електронний контроль пересування товар╕в та ╖х обл╕ку в момент продажу.

   Як результат — у цих кра╖нах "чорний" ринок ╕сну╓ у дуже незначному обсяз╕. Зрештою, в╕дмова в╕д нелегально ввезених товар╕в виг╕дна вс╕м, — вони стануть лег╕тимними ╕ здеб╕льшого значно дешевшими, оск╕льки в ╖хню варт╕сть не будуть закладен╕ вс╕ляк╕ ризики з нелегального ввезення в кра╖ну.

   Про "безплатний сир" ╕ св╕й, в╕тчизняний...

   У 2016 р., у зв'язку з╕ зм╕нами Митного кодексу ╢С, у кра╖нах ╢вросоюзу буде зм╕нено десятки, а то й сотн╕ м╕сцевих закон╕в, пов'язаних ╕з р╕зними митними процедурами. Уповноважен╕ економ╕чн╕ оператори отримають розширен╕ преференц╕╖, терм╕н збер╕гання митних документ╕в зб╕льшиться з 3 до 10 рок╕в, з 1.05.2016 р. вс╕ типи податкових декларац╕й мають подаватися т╕льки в електронному вигляд╕ через систему EDI, значно п╕двищаться штрафи та санкц╕╖ за порушення митних процедур, зм╕ниться й багато чого ╕ншого...

   Укра╖на, хоча ╕ не ╓ членом ╢С, намага╓ться не в╕дстати в╕д цих новац╕й: основн╕ положення Рамково╖ стратег╕╖ сп╕вроб╕тництва у митн╕й справ╕ вже ╕мплементован╕ в новому Митному кодекс╕ Укра╖ни. Створено робоч╕ групи, експерти яких працюють над аспектами вза╓мод╕╖ з ╓вропейськими митними структурами.

   ╢вропа хоче сп╕впрацювати з нами у сфер╕ тотально╖ електрон╕зац╕╖ вс╕╓╖ митниц╕, але м'яч╕ чомусь поки що летять в одн╕ ворота...

   "Нам дуже потр╕бна ╕нформац╕я в╕д зовн╕шн╕х ринк╕в, — каже Павло Пашко. — ╢вропа пропону╓ влаштувати "наскр╕зну ╕нформац╕ю". Але що даватимуть вони? Що — ми? Поки що ╢вропа ╕нформац╕╖ нам не да╓, вони хочуть усе тестувати, перев╕ряти. Ми да╓мо ╖м ╕нформац╕ю про те, що вивозиться, вони нам — н╕.

   Свого часу нам надавала ╕нформац╕ю Молдова, у результат╕ "л╕вий товар" на молдовському кордон╕ перестав ходити. Добре, щоб так було скр╕зь. ╢вропейц╕ пропонують нам купувати ╕ встановлювати ╖хн╕ електронн╕ програми, нав╕ть заплатити можна п╕зн╕ше. Але, як в╕домо, безплатний сир бува╓ т╕льки в мишоловц╕. Наш╕ програми набагато кращ╕, наприклад "╤нспектор-2006", у нас в╕дм╕нний блок системи анал╕зу ризику, блок оформлення та контролю за документами тощо. Але вони побудован╕ в рамках нин╕ чинно╖ законодавчо╖ системи ╕ не дають можливост╕ при╓днатися до ╕снуючих систем.

   Свого часу Митна служба мала п╕дрозд╕л "Департамент ╕нформац╕йних технолог╕й". Коли скасували М╕н╕стерство доход╕в, в╕н був л╕кв╕дований як самост╕йний п╕дрозд╕л ╕ злився з ╕нформац╕йною системою податково╖ та митно╖ служб. Добре, якби згодом в╕дбулася вза╓мод╕я цих двох систем, але цього не сталося. Податк╕вц╕ можуть отримувати ╕нформац╕ю в╕д митниц╕, а митна служба в╕д податково╖ — н╕, в них р╕зн╕ ╕нформац╕йн╕ складов╕. П╕шли з посад хорош╕ фах╕вц╕, сьогодн╕ треба все в╕дновлювати, бо ми перейшли на новий ╕нформац╕йний р╕вень.

   Ми першими у св╕т╕ розпочали попередн╓ ╕нформування в 1999 р., а ╢вропа прийшла до цього через 15 рок╕в. Айт╕шна укра╖нська складова набагато сильн╕ша за ╓вропейську.

   Наш Митний кодекс повн╕стю в╕дпов╕да╓ К╕отськ╕й конвенц╕╖, тому посп╕шати при╓днуватися до чогось навряд чи треба, х╕ба до якихось ╕нновац╕й. ╢вропа — це, по сут╕, ╓диний орган╕зм, а ми однак будемо окремою кра╖ною з особливими умовами. Наш Кодекс не г╕рший, а в окремих питаннях нав╕ть кращий..."

   До реч╕, бути в "╓диному ╓вропейському орган╕зм╕" не так ╕ просто: за прогнозами анал╕тик╕в, вих╕д Британ╕╖ з Митного союзу ╢С може коштувати кра╖н╕ 25 млрд фунт╕в.

   Р╕ч у тому, що в рамках Митного союзу ╢С кра╖ни-учасники проводять переговори щодо торговельних угод ╕ встановлюють ╓диний зовн╕шн╕й тариф, а вих╕д ╕з "с╕м'╖" може зменшити ВВП Британ╕╖ через к╕лька рок╕в на 1—1,2%.

   Проте ╕дея загально╓вропейсько╖ "Електронно╖ митниц╕" жива й розрахована на далеку перспективу: остаточно завершити процес обм╕ну ╕нформац╕╓ю та створення ╓диних баз даних для кра╖н-член╕в ╢вросоюзу плану╓ться до 2020 р.

   ╢вропейська ком╕с╕я сп╕льно з кра╖нами-учасниками Союзу розробила план реал╕зац╕╖ програми, яка ма╓ повн╕стю запрацювати з 1 с╕чня 2021 р. За граф╕ком ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖, до 31 грудня 2020 р. ма╓ бути завершено перех╕дний пер╕од ╕ створено IT-╕нфраструктуру, а ╢диний митний кодекс ╢вропейського Союзу д╕ятиме на вс╕х р╕внях ╕ в ус╕х кра╖нах. Укра╖на ж поки що намага╓ться викарабкатися з нев╕дпов╕дност╕ процедурно╖ та законодавчо╖ баз, щоб звести во╓дино вс╕ складов╕ нашого електронного майбутнього.

   Коментар експерта

   Павло ПАШКО, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни, доктор економ╕чних наук, професор:

   — На жаль, ╢вропа поки що не готова надавати нам свою ╕нформац╕ю про товари, як╕ ввозяться сьогодн╕ в Укра╖ну, посилаючись на необх╕дн╕сть тестування сво╖х програм стосовно нашо╖ кра╖ни, як вони це намагалися робити в ╕нших кра╖нах, наприклад у Кал╕н╕нградськ╕й област╕ Рос╕╖. Ми ж готов╕ надавати свою ╕нформац╕ю хоч зараз, — власне, ми ╖╖ вже нада╓мо.

   Переконан╕сть, що "Зах╕д нам допоможе", — це просто нев╕ра у власн╕ сили. Зв╕дки така впевнен╕сть, що ╓вропейськ╕ програми не можуть бути г╕ршими, н╕ж наш╕? Можуть!


http://gazeta.dt.ua

Смотрите: MD Mail под Android, [Жмите здесь]

06-11-2016 19:09, Людмила luda_1971_71@mail.ru
Регион: скрыт
Експорт на безоплатн╕й основ╕

Добрий день!
П╕дскаж╕ть будь-ласка як вир╕шити проблему експорта на безоплатн╕й основ╕
Експорту╓мо на експорт в Б╕лорусь пл╕вку пол╕етиленову в рулонах з друкованим текстом (по нашому замовленню), яка призначена для пакування торф'яних субстрат╕в, з метою продажу на територ╕╖ Укра╖ни.
Назад по ╕мпорту з Б╕лорус╕╖ отриму╓мо торф'ян╕ субстрати упакован╕ у цю ж пл╕вку.
Б╕лоруси в╕дмовляються оплачувати нам ц╕ну пакувального матер╕алу (пл╕вки), просять експортувати або як давальницьку сировину, або ╕ншим способом на безоплатн╕й основ╕.
Питання. Як можна експортувати пл╕вку на безоплатн╕й основ╕ пост╕йно неодноразово?
Вар╕ант давальницько╖ сировини в╕дпада╓, оск╕льки:
Визначення операц╕╖ з давальницькою сировиною наведено у терм╕нах Закону про давальницьку сировину. Це операц╕╖ переробки давальницько╖ сировини п╕д час технолог╕чного процесу з╕ зм╕ною коду за ТН ЗЕД (незалежно в╕д к╕лькост╕ виконавц╕в) з метою отримання готово╖ продукц╕╖ за в╕дпов╕дну винагороду. Основними моментами у визначенн╕ операц╕╖ з давальницькою сировиною ╓:
- сировина замовника у процес╕ переробки ╓ основним матер╕алом у склад╕ готово╖ продукц╕╖;
- варт╕сть давальницько╖ сировини становить не менше 20% в╕д загально╖ вартост╕ готово╖ продукц╕╖;
- повернення готово╖ продукц╕╖ замовнику п╕сля попередньо╖ поставки виконавцю давальницько╖ сировини.
Для визначення в╕дсотка давальницько╖ сировини в готов╕й продукц╕╖ враховуються варт╕сть давальницько╖ сировини та витрати з доставки ц╕╓╖ сировини виконавцю.

Допомож╕ть будь-ласка вир╕шити проблему!

      Список товаров, которые официально могут пересекать линию разграничения на Донбассе — согласовывается. Об этом заявил в эфире проекта Радио Свобода Донбас.Реалии советник министра по делам оккупированных территорий и переселенцев Юрий Грымчак.

      Он отметил, что Украина много теряет в экономическом и политическом плане от запрета перевозки товаров через линию соприкосновения на Донбассе. “Есть понимание того, что, например, продукты питания можно перевозить через линию разграничения потому, что мы частично теряем экономически и политически. Список соглашается. Он будет обнародован. Можно будет частично снять какие-то вопросы относительно товаров, пересекающих линию разграничения незаконно”, — отметил Грымчак.

      Чиновник отмечает, что товары, которые незаконно ввозят на территорию Донбасса, подконтрольную сепаратистам, не являются контрабандой. “Это называется незаконное перемещение товаров через линию разграничения. Когда я слышу контрабанда, то это, во-первых, юридически неправильно, во-вторых, контрабанда существует из-за границы между странами, которые признаны. У нас нет там границ с какой другой страной. Там такая же Украина, только временно оккупированная территория”, — говорит Грымчак.


УкрРудпром

      Президент Петр Порошенко подписал закон, который устанавливает нулевые ставки ввозной пошлины на отходы и лом черных металлов вместо действующих в размере 5%. Соответствующая информация содержится на сайте Верховной Рады.

      Основной целью закона является ликвидация дефицита лома черных металлов на внутреннем рынке для обеспечения потребностей отечественной металлургической промышленности.

      Принятие закона должно способствовать снижению дефицита лома черных металлов на внутреннем рынке и, как следствие, должным образом обеспечить первоочередные потребности предприятий оборонной отрасли и восстановления инфраструктуры.

      “Кроме того, наличие доступного сырья на внутреннем рынке обеспечит развитие отечественной металлургической промышленности, а, следовательно, сохранение рабочих мест в реальном секторе экономики, поступление дополнительных налогов в бюджеты всех уровней и привлечение инвестиций в украинскую экономику”, — говорилось в пояснительной записке к проекту закона.

      Напомним, ранее Верховная Рада увеличила на один год пошлины на экспорт лома черных металлов с 10 евро за тонну до 30 евро за тонну.

      Как известно, 21 апреля Верховная Рада приняла закон, предусматривающий увеличение сроком на 3 года пошлины на экспорт лома черных металлов с 10 до 30 евро за тонну. Однако президент Петр Порошенко ветировал этот закон.


УкрРудпром

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРА╥НИ

26.10.2016 N 23146/99-99-15-01-01-15

Одесситка на старости лет съездила на курорт.
— Все было хорошо, только ceкcа было мало!
— Ой, Сара Моисеевна, в вашем возрасте...
— А шо возраст... Таки лежать-то я еще могу!

Ой, мужчина, даже не знаю, как вас и отблагодарить! - Знаете, знаете...