Щодо орган╕в сертиф╕кац╕╖ кол╕сних транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання
До уваги за╕нтересованих ос╕б
М╕н╕нфраструктури призначив два нових органи ╕з сертиф╕кац╕╖ для ╕ндив╕дуального затвердження кол╕сних транспортних засоб╕в, парт╕й частин та обладнання.
Ними стали:
- державне п╕дпри╓мство «Харк╕вський рег╕ональний науково-виробничий центр стандартизац╕╖, метролог╕╖ та сертиф╕кац╕╖» (ДП «Харк╕встандартметролог╕я»); [наказ М╕н╕нфраструктури в╕д 22.09.2016 № 322, http://mtu.gov.ua/documents/565.html];
Таким чином, станом на сьогодн╕ в Укра╖н╕ призначено 8 орган╕в ╕з сертиф╕кац╕╖ для кол╕сних транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання.
Перел╕к орган╕в ╕з сертиф╕кац╕╖,
як╕ уповноважен╕ на виконання роб╕т ╕з затвердження типу та ╕ндив╕дуального затвердження кол╕сних транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання та орган╕в ╕з сертиф╕кац╕╖, призначених на виконання роб╕т з ╕ндив╕дуального затвердження
кол╕сних транспортних засоб╕в в╕дпов╕дно до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 09.06.2011 № 738 «Деяк╕ питання сертиф╕кац╕╖ транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання» та Порядку затвердження конструкц╕╖ транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання, затвердженого наказом М╕н╕нфраструктури в╕д 17.08.12 № 521, заре╓строваним в М╕н'юст╕ 14.09.12 за № 1586/21898
№ з/п
Назва органу з сертиф╕кац╕╖
Адреса
Документ, який вида╓ться
1
Державне п╕дпри╓мство "Державний автотранспортний науково-досл╕дний та проектний ╕нститут"
(ДП "ДержавтотрансНД╤проект")
03113, м. Ки╖в, пр. Перемоги, 57;
тел. (044) 456-30-30, 456-77-61
Сертиф╕кат типу
Сертиф╕кат в╕дпов╕дност╕
2
Державне п╕дпри╓мство
"Всеукра╖нський державний науково-виробничий центр стандартизац╕╖, метролог╕╖, сертиф╕кац╕╖ та захисту прав споживач╕в"
(ДП "Укрметртестстандарт")
03143, м. Ки╖в, вул. Метролог╕чна, 4;
тел. (044)
526-42-60
Сертиф╕кат типу
Сертиф╕кат в╕дпов╕дност╕
3
Державне п╕дпри╓мство "Запор╕зький науково-виробничий центр стандартизац╕╖, метролог╕╖ та сертиф╕кац╕╖"
(ДП "Запор╕жжястандартметролог╕я")
69057, м. Запор╕жжя, вул. Антенна, 10;
тел. (061)
233-05-64; ф. 220-01-69
Сертиф╕кат в╕дпов╕дност╕
4
Державне п╕дпри╓мство "Льв╕вський науково-виробничий центр стандартизац╕╖, метролог╕╖ та сертиф╕кац╕╖"
Н╕дерланди готують остаточну в╕дмову в╕д асоц╕ац╕╖. Що буде з укра╖нською Угодою?
Наприк╕нц╕ минулого тижня в╕дбувся сам╕т ╢вросоюзу. Про нього чимало писали в Укра╖н╕, адже саме тут л╕дери ╢С обговорили продовження антирос╕йських санкц╕й, та на вимогу окремих кра╖н заблокували нов╕ обмеження проти РФ. До того ж, напередодн╕ в Берл╕н╕ пройшов перший у 2016 роц╕ сам╕т "нормандсько╖ четв╕рки".
Та за розмовами про Рос╕ю в╕д╕йшла на
другий план не менш важлива укра╖нська тема сам╕ту.
В Брюссел╕ також обговорювали, що робити ╕з насл╕дками н╕дерландського референдуму про асоц╕ац╕ю.
Прем’╓р Марк Рютте пов╕домив: шанс╕в на компром╕с не лишилося, варто чекати на пов╕домлення Гааги про в╕дмову в╕д ратиф╕кац╕╖.
Чи станеться це?
Що буде з Угодою про асоц╕ац╕ю в цьому раз╕? Якими ╓ загрози для Укра╖ни?
Чи д╕ятиме зона в╕льно╖ торг╕вл╕ Укра╖на-╢С, яка була впроваджена як тимчасове застосування Угоди про асоц╕ац╕ю? Як довго триватиме це тимчасове застосування, якщо Н╕дерланди в╕дмовляться в╕д угоди?
"╢вропейська правда" п╕дготувала в╕дпов╕д╕ на ц╕ запитання.
Що в╕дбува╓ться у Н╕дерландах
Тут при╓мних новин,
на жаль, не багато.
Так, ми вс╕ зна╓мо про референдум, який в╕дбувся у ц╕й кра╖н╕ ще 6 кв╕тня. Тод╕ ╓вроскептики залучилися п╕дтримкою виборц╕в ╕ провели референдум про не ратиф╕кац╕ю Угоди про асоц╕ац╕ю з Укра╖ною.
Та референдум цей, як багато раз╕в говорилося, був консультативним, а тому юридично в уряду лишалася свобода д╕й – аж до простого завершення ратиф╕кац╕╖. Каб╕нет Марка Рютте спершу обрав тактику затягування. Це не могло тривати завжди: спершу
св╕й парламент, а потому ╕ ╢вросоюз почав вимагати в╕д нього хоч яко╖сь визначеност╕.
Одн╕╓ю з╕ "зв╕тних дат" був к╕нець минулого тижня. Питання укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ винесли на сам╕т ╢С. Але – безусп╕шно.
"Схвалення р╕шення не було. По сут╕, була просто допов╕дь Рютте перед ╕ншими л╕дерами", - переказав ╢П один з дипломат╕в,
пов╕домлений про х╕д зустр╕ч╕ на найвищому р╕вн╕.
Хоча початково планувалося, що прем’╓р при╖де до Брюсселя з проектом р╕шення. Були нав╕ть п╕дготовлен╕ два вар╕анти заяви сам╕ту ╢С, як╕ би в╕дкрили Гааз╕ шлях до завершення ратиф╕кац╕╖.
Та прем’╓р-м╕н╕стр Н╕дерланд╕в сам в╕дкинув вс╕ вар╕анти. По сут╕, закривши шлях
до ратиф╕кац╕╖.
"В╕н розпов╕в про настро╖ в сво╓му парламент╕. А настро╖ так╕, що жодна з його 2-3 пропозиц╕й не буде п╕дтримана парламентом кра╖ни. Рютте розпов╕в, що зустр╕чався з опозиц╕╓ю, та розкритикувала його ╕де╖, н╕чого не запропонувавши навза╓м", - розпов╕в один з╕ сп╕врозмовник╕в.
В парламент╕ Н╕дерланд╕в поставлений крайн╕й терм╕н для вир╕шення Укра╖нського питання – 1 листопада, ╕ можна бути впевненим, що до того часу не буде знайдене р╕шення, яке би задовольнило
парламент.
Напередодн╕ вибор╕в, що в╕дбудуться в кра╖н╕ за п╕вроку, голландських пол╕тик╕в охопив попул╕зм.
Прем’╓р не ма╓ п╕дтримки нав╕ть сво╓╖ фракц╕╖, де близько половини депутат╕в схиляються до нератиф╕кац╕╖ угоди з Укра╖ною.
Як ╕ ран╕ше, ╓ к╕лька вар╕ант╕в розвитку под╕╖; за найоптим╕стичн╕шим, прем’╓р ╕ дал╕ тягнутиме час, лишивши угоду "п╕дв╕шеною" як м╕н╕мум до зм╕ни влади (тобто до л╕та наступного року). За найб╕льш песим╕стичним –
парламент тим чи ╕ншим шляхом схвалить р╕шення про скасування ратиф╕кац╕╖, в╕дкликання в уряду ратиф╕кац╕йних грамот та оф╕ц╕йно пов╕домить Брюссель, що угоду з Укра╖ною не може бути укладено.
При чому сам Рютте наполяга╓, що в╕н шука╓ шляхи мирного "розв’язання кризи". На закрит╕й частин╕ сам╕ту в╕н повторив свою улюблену фразу про те, що його кра╖на не ма╓ купувати "свиню у м╕шку", скасовуючи асоц╕ац╕ю.
В Укра╖н╕, звичайно, не полишають спод╕вань, що в╕н вир╕шить
лишити сл╕д в ╕стор╕╖ ╕ передасть грамоти в Брюссель попри вимоги депутат╕в, але це – фантастика. Ненаукова.
Тому ╓ сенс роз╕братися ╕з реальними насл╕дками. Особливо – в раз╕, якщо под╕╖ п╕дуть найг╕ршим шляхом.
Що буде з в╕льною торг╕влею
Угода про асоц╕ац╕ю – документ, який працю╓ за дуже незвичними для Укра╖ни правилами. Щоби пояснити ситуац╕ю, яка ╓ нараз╕, доведеться навести к╕лька абзац╕в юридичних викладок.
Наша Угода з ╢вросоюзом не ╓ чинною, тобто юридично вона ще не була укладена. Попри це, б╕льша частина ╖╖ статей юридично застосову╓ться. Для ╢С така процедура ╓ стандартною ╕ д╕╓ з багатьма м╕жнародними угодами – Брюссель може, не чекаючи р╕шень нац╕ональних парламент╕в, запустити так
зване тимчасове застосування м╕жнародних угод.
Ця процедура прописана у базовому документ╕ ╢С – Договор╕ про функц╕онування ╢вросоюзу, ст.218 (5). В т╕й сам╕й статт╕ окремо зазначено, як дана процедура ма╓ працювати для угод про асоц╕ац╕ю.
Та найголовн╕ше – те, що за згаданою процедурою
Н╕дерланди вже погодилися на запуск тимчасового застосування Угоди про асоц╕ац╕ю.
╤ це юридично заф╕ксовано.
Р╕шення про тимчасове застосування було проголосоване Радою ╢С, п╕дписане ╕ опубл╕коване ще в вересн╕ 2014
року. Для його схвалення потр╕бен консенсус – а отже, уряд Н╕дерланд╕в поставив п╕д ним св╕й п╕дпис.
Останн╕м часом в укра╖нських ЗМ╤ луна╓ думка, що остаточний зрив ратиф╕кац╕╖ в Н╕дерландах означатиме також зупинку тимчасового застосування. Цей дискурс розпочався з╕ статт╕ у "Дзеркал╕ тижня", згодом його п╕дтримали ╕нш╕ ЗМ╤
та експерти.
Та чи ╓ ця небезпека реальною?
Чи може Гаага в╕дкликати св╕й голос на п╕дтримку даного р╕шення? ╤ чи можливо, що ЗВТ автоматично зупиниться п╕сля зупинки ратиф╕кац╕╖?
На щастя, на обидва запитання в╕дпов╕дь – "н╕".
Л╕сабонська угода, тобто базова угода про принципи функц╕онування ╢С не да╓
кра╖нам-членам права в╕дкликати св╕й голос п╕д р╕шенням, яке вже схвалене та опубл╕коване. Тако╖ процедури просто не ╕сну╓. Нав╕ть якщо уряд зм╕нив свою думку – п╕зно, р╕шення вже д╕╓.
╤ нехай вас не вводить в оману терм╕н "тимчасове застосування". У законодавств╕ ╢С нема╓ жодних обмежень цього "тимчасового" пер╕оду.
В╕н може д╕яти в╕чно – доки угоду не ратиф╕кують, або доки р╕шення про "тимчасове застосування" не буде скасоване.
Зв╕сно, скасувати угоду можливо – в цьому раз╕ д╕я Зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та ╢С також перерветься. Але, п╕дкреслимо, це р╕шення не автоматичне.
Л╕сабоном передбачена окрема
процедурадля перегляду тимчасового застосування, вона описана в ст. 218(9) договору ╢С: "Рада ╢С за пропозиц╕╓ю ╢вроком╕с╕╖ або Високого представника з питань закордонних справ ╕ пол╕тики безпеки ухвалю╓ р╕шення, що призупиня╓ застосовування угоди..."
Отже, для зупинки ЗВТ з Укра╖ною
необх╕дн╕:
– Пропозиц╕я ╢К та/або зовн╕шньопол╕тично╖ служи ╢С
╢ певна невизначен╕сть щодо того, чи потр╕бний консенсус для скасування ЗВТ з Укра╖ною, оск╕льки ст.218
передбача╓ р╕зночитання з цього приводу. На думку автора, одностайн╕сть тут не ╓ необх╕дною, для скасування угоди з Укра╖ною достатньо квал╕ф╕ковано╖ б╕льшость. Тобто цю ╕дею мають п╕дтримати 55% кра╖н-член╕в ╢С, в яких проживають 65% населення. Це саме по соб╕ ╓ гарним запоб╕жником – достатньо, щоби держави-друз╕ Укра╖ни з╕ сх╕дно╖ ╕ п╕вн╕чно╖ ╢вропи
проголосували проти, або утрималися – ╕ голос╕в на скасування ЗВТ не вистачить.
Та ще над╕йн╕ший запоб╕жник – те, що для запуску процедури необх╕дна ╕н╕ц╕атива ╢вроком╕с╕╖або зовн╕шньопол╕тично╖ служби.
Тобто одного лише бажання уряд╕в – нав╕ть якщо в к╕лькох ╓вропейських столицях до влади прийдуть попул╕сти – не буде достатньо.
За нин╕шнього складу ╢вроком╕с╕╖ ╕мов╕рн╕сть того, що вона ╕н╕ц╕ю╓ розрив з Укра╖ною
– близька до нуля.
╤ найголовн╕ше: референдум у Н╕дерландах жодним чином не вплива╓ на цей процес.
Що буде дал╕?
Отже, Угода про асоц╕ац╕ю – принаймн╕, ╖╖ торг╕вельна частина – працюватиме ╕ надал╕.
Не дарма ще в кв╕тн╕, в╕дразу п╕сля референдуму, звучала думка про те, що хоч на референдум╕ програла Укра╖на, його насл╕дки вдарять передус╕м по самому ╢вросоюзу.
Нин╕ саме Брюссель перш
за все занепоко╓ний т╕╓ю невизначен╕стю, яку створили Н╕дерланди. По сут╕, цей референдум запустив ланцюгову реакц╕ю – п╕сля цього кра╖ни-члени одна за одною ╕н╕ц╕юють зупинку ╕нших м╕жнародних угод. Спершу Франц╕я виступила проти Трансатлантичного партнерства (TTIP), тобто угоди про ЗВТ м╕ж ╢С та США. Переговори про TTIP оф╕ц╕йно заморожен╕.
А вже
на минулому тижн╕ така ж доля сп╕ткала угоду ╕з Канадою – як в╕домо, п╕дписання цього документу заблоковане через протести бельг╕йського рег╕ону, Валлон╕╖. При чому у випадку угод ╕з США та Канадою справа не д╕йшла до тимчасового виконання – угоди зупинилися на б╕льш ранн╕х стад╕ях.
Укра╖н╕ пощастило, що ми пройшли точку неповернення ╕ наша угода, по сут╕, убезпечена в╕д скасування. Принаймн╕, в частин╕ ЗВТ.
Звичайно, це не означа╓, що Укра╖на
може в╕дпочивати ╕ не звертати увагу на те, що наша Угода про асоц╕ац╕ю – у "п╕дв╕шеному" стан╕.
Ки╖в також зац╕кавлений завершити ратиф╕кац╕ю. Тому ми також беремо участь у переговорах, а днями м╕н╕стр Кл╕мк╕н ма╓ полет╕ти для цього до Гааги. Нараз╕ наша зац╕кавлен╕сть – переважно пол╕тична. Та поза тим, н╕хто не не може напевно сказати, яким буде наступний склад ╢вроком╕с╕╖. Не варто виключати, що в╕н виявиться менш прихильним до Укра╖ни, а отже, вийти з "п╕дв╕шеного" стану краще за
нин╕шнього складу ╢К.
Зрештою, нин╕шня ситуац╕я точно не т╕шить уряд Н╕дерланд╕в, який через заморожену укра╖нську угоду пост╕йно змушений виправдовуватися перед Брюсселем.
Отже, вс╕ без винятку сторони зац╕кавлен╕ завершити ратиф╕кац╕ю угоди про асоц╕ац╕ю. Одна проблема – нараз╕ н╕хто не зна╓, як цього досягти.
Митне оформлення особистих речей громадян, як╕ пере╖жджають на пост╕йне м╕сце проживання в Укра╖ну
Хмельницька митниця ДФС ╕нформу╓ громадян, як╕ пере╖жджають на пост╕йне м╕сце проживання в Укра╖ну.
При ввезенн╕ (пересиланн╕) на митну територ╕ю Укра╖ни громадянами зв╕льняються в╕д оподаткування митними платежами товари, особист╕ реч╕, призначен╕ для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на пост╕йне м╕сце проживання в Укра╖ну протягом шести м╕сяц╕в з
дня видач╕ документа, що п╕дтверджу╓ право громадянина на пост╕йне проживання в Укра╖н╕, за умови документального п╕дтвердження того, що до дня видач╕ цього документа громадянин проживав на територ╕╖ кра╖ни, з яко╖ в╕н прибув, не менше трьох рок╕в, а саме:
-транспортн╕ засоби (дал╕ - ТЗ) особистого користування, автомоб╕л╕ та ╕нш╕ моторн╕ засоби, мотоцикли, мопеди у к╕лькост╕ одн╕╓╖ одиниц╕ на кожного громадянина, який досяг 18-р╕чного в╕ку, за умови документального п╕дтвердження
того, що до дня видач╕ документа, що п╕дтверджу╓ право на пост╕йне проживання в Укра╖н╕, громадянин був власником (або сп╕ввласником) такого ТЗ не менше одного року, а ТЗ перебував за ним на пост╕йному обл╕ку (ре╓страц╕╖) у в╕дпов╕дних ре╓страц╕йних органах кра╖ни пост╕йного м╕сця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний ТЗ п╕дляга╓ ре╓страц╕╖ в ц╕й кра╖н╕;
-причепи у к╕лькост╕ одн╕╓╖ одиниц╕ на кожного повнол╕тнього громадянина за умови одночасного
ввезення з транспортними засобами особистого користування;
-особист╕ реч╕ – одяг, б╕лизна, взуття, що мають суто особистий характер, особист╕ прикраси, товари особисто╖ г╕г╕╓ни, моб╕льн╕ телефони у к╕лькост╕ не б╕льше двох штук, переносн╕ персональн╕ комп’ютери у к╕лькост╕ не б╕льше двох штук, один фотоапарат, одна к╕но-, в╕деокамера та ╕нш╕ товари, визначен╕ статтею 370 Митного кодексу Укра╖ни.
П╕дтвердженням права на зд╕йснення митного оформлення товар╕в
та транспортних засоб╕в з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування, ╓ так╕ документи та в╕дм╕тки в них:
для громадян Укра╖ни, як╕ переселяються на пост╕йне м╕сце проживання в Укра╖ну:
а) паспорт громадянина Укра╖ни для ви╖зду за кордон з╕ штампом «Пост╕йне проживання», проставленим й анульованим в╕дпов╕дним п╕дрозд╕лом м╕грац╕йно╖ служби, або з в╕дм╕ткою про анулювання напису «Пост╕йне проживання», засв╕дченого гербовою печаткою консульсько╖ установи Укра╖ни в
кра╖н╕ попереднього проживання такого громадянина (для громадян Укра╖ни, як╕ ран╕ше ви╖хали за меж╕ Укра╖ни тимчасово та подали клопотання про залишення на пост╕йне проживання за кордоном), та в╕дм╕тками про дату поставлення та зняття з пост╕йного консульського обл╕ку, засв╕дченими гербовою печаткою консульсько╖ установи Укра╖ни в кра╖н╕ попереднього проживання такого громадянина або анульованою в╕дм╕ткою про дату поставлення на пост╕йний консульський обл╕к, засв╕дченою гербовою печаткою консульсько╖
установи Укра╖ни в кра╖н╕ попереднього проживання такого громадянина;
б) паспорт громадянина Укра╖ни з в╕дм╕ткою про ре╓страц╕ю м╕сця проживання в Укра╖н╕ (може бути в╕дсутн╕м при перетин╕ митного кордону Укра╖ни);
для ╕ноземц╕в та ос╕б без громадянства, як╕ переселяються на пост╕йне м╕сце проживання в Укра╖ну:
а) паспортний документ ╕ноземця та особи без громадянства на право ви╖зду за кордон з ╕мм╕грац╕йною в╕зою на пост╕йне
проживання в Укра╖н╕, виданою закордонним дипломатичним представництвом або консульською установою Укра╖ни, та/або коп╕я дозволу на ╕мм╕грац╕ю в Укра╖ну;
б) посв╕дка на пост╕йне проживання в Укра╖н╕ (може бути в╕дсутньою при перетин╕ митного кордону Укра╖ни);
в) в╕дм╕тка у паспортному документ╕ ╕ноземця та особи без громадянства на право ви╖зду за кордом про наявн╕сть дозволу на пост╕йне проживання, (може бути в╕дсутня при перетин╕ митного кордону
Укра╖ни);
для ос╕б, як╕ набули громадянства Укра╖ни за територ╕альним походженням:
а) паспортний документ ╕ноземця та особи без громадянства з в╕домостями, що п╕дтверджують факт переселення на пост╕йне м╕сце проживання в Укра╖ну (при перетин╕ митного кордону Укра╖ни);
б) паспорт громадянина Укра╖ни з в╕дм╕ткою про ре╓страц╕ю м╕сця проживання в Укра╖н╕ (в╕дсутн╕й при перетин╕ митного кордону Укра╖ни);
в)
коп╕я паспортного документа ╕ноземця та особи без громадянства з в╕домостями, що п╕дтверджують факт переселення на пост╕йне м╕сце проживання.
В Украине 30 октября 2016 года осуществится переход на зимнее время. Ночью 30 октября в 04:00 стрелки часов будут переведены на один час назад.
Переход на зимнее и летнее время происходит согласно постановлению Кабинета министров Украины о порядке исчисления времени на территории Украины № 509 от 13 мая 1996 года.
На сегодняшний день нет однозначного мнения относительно перехода на зимнее и летнее время. Осенью 2011 года после непродолжительных споров в Верховной Раде решили оставить страну
навсегда в летнем времени. Однако, позже система перехода на зимнее время была сохранена.
Впервые перевод стрелок часов на час вперед летом и на час назад зимой в целях экономии энергетических ресурсов был проведен в Великобритании в 1908 году.
ДФСУ: Щодо надання ╕нформац╕╖ [стосовно оформлення книжок МДП в раз╕ випуску товар╕в в╕дпов╕дно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларац╕╓ю, яка м╕стить всю необх╕дну для ...
ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА СЛУЖБА УКРА╥НИ
06.10.2016 р. № 32859/7/99-99-18-02-01-17
Митниц╕ ДФС
Щодо надання ╕нформац╕╖
Державною ф╕скальною службою Укра╖ни розглянуто лист Асоц╕ац╕╖ м╕жнародних автомоб╕льних перев╕зник╕в Укра╖ни в╕д 28.07.2016 №
1/11-1/1309п (вх. ДФС № 18993/6в╕д 29.07.2016) щодо оформлення книжок МДП в раз╕ випуску товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення в╕дпов╕дно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларац╕╓ю, яка м╕стить всю необх╕дну для цього ╕нформац╕ю.
За результатом розгляду пов╕домля╓мо, що в╕дпов╕дно до частини друго╖ статт╕ 259 Митного кодексу Укра╖ни,
прийнятого Законом Укра╖ни в╕д 13 лютого 2012 року № 4495-VI (дал╕ – Кодекс), попередня митна декларац╕я пода╓ться декларантом або уповноваженою ним особою органу доход╕в ╕ збор╕в, в зон╕ д╕яльност╕ якого товари, транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення будуть пред’явлен╕ для митного оформлення, з метою проведення анал╕зу ризик╕в та прискорення виконання митних формальностей.
Стаття 21 Конвенц╕╖ МДП визнача╓, що "…в каждой промежуточной таможне и в таможнях места назначения дорожное транспортное средство, состав транспортных средств или контейнер предъявляются для контроля таможенными органами с содержащимся в них грузом и с относящейся к перевозимому грузу книжкой МДП".
В╕дпов╕дно до статт╕ 2 Закону Укра╖ни в╕д 22 грудня 1993 року № 3767/Х╤╤ "Про м╕жнародн╕ договори Укра╖ни" м╕жнародний догов╕р Укра╖ни – це укладений у письмов╕й форм╕ з ╕ноземною державою або ╕ншим суб'╓ктом м╕жнародного права, який регулю╓ться м╕жнародним правом, незалежно в╕д того, м╕ститься догов╕р в одному чи дек╕лькох пов'язаних м╕ж собою документах, ╕ незалежно в╕д його конкретного найменування (догов╕р, угода,
конвенц╕я, пакт, протокол тощо).
Частиною третьою статт╕ 1 Кодексу передбачено, що якщо м╕жнародним договором Укра╖ни, згода на обов’язков╕сть якого надана Верховною Радою Укра╖ни, встановлено ╕нш╕ правила, н╕ж т╕, що передбачен╕ Кодексом та ╕ншими законами Укра╖ни, застосовуються правила м╕жнародного договору Укра╖ни.
Враховуючи
вищевикладене,товари, транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення, як╕ перем╕щуються на умовах Конвенц╕╖ МДП, мають бути пред’явлен╕ митниц╕ призначення разом ╕з книжкою МДП.
Користування «нерозмитненими» автомоб╕лями: насл╕дки
На даний час в сусп╕льств╕ активно обговорю╓ться питання як безкарно придбати транспортний зас╕б ╕ноземно╖ ре╓страц╕╖ за коп╕йчини без сплати вс╕х належних податк╕в держав╕.
«Схем» такого придбання автомоб╕л╕в пропону╓ться в народ╕ багато. Можливо, як пояснюють громадянам «фах╕вц╕» ц╕╓╖ справи, ввезти в режим╕ транзиту авто та порушити строки, один раз оштрафують та б╕льше не зможуть. ╤нший «вар╕ант» - ввезення автомоб╕лю ╕ноземцем (нерезидентом) на р╕к та
передання авто для використання громадянину Укра╖ни. ╤ на думку таких «радник╕в з народу», - за так╕ вар╕анти в╕дпов╕дно до роз’яснень Конституц╕йного суду Укра╖ни притягнути до в╕дпов╕дальност╕ митники не зможуть. Заб╕гаючи наперед запевню╓мо, «схем» придбати транспортний зас╕б без сплати належних зг╕дно законодавства податк╕в ╕ збор╕в не ╕сну╓.
Зважаючи на вищевказане, управл╕ння боротьби з митними правопорушеннями Житомирсько╖ митниц╕ ДФС нада╓ поради, роз’яснення та попередження
громадянам, як╕ незважаючи на наш╕ застереження, бажають скористатись даною можлив╕стю.
Так, за 8 м╕сяц╕в поточного року в╕дносно громадян, як╕ порушили терм╕ни транзиту або тимчасового ввезення порушено 220 справ про порушення митних правил, з них: 170 вже розглянуто. На громадян накладено штраф╕в на суму майже одного м╕льйона
гривень. Для пор╕вняння в минулому роц╕ порушено справ ц╕╓╖ категор╕╖ всього 78. Це лише статистика, за кожним з цих випадк╕в своя «схема», а як насл╕док в╕дпов╕дальн╕сть ╕ в деяких випадках не лише адм╕н╕стративна, окр╕м цього ще й втрата кошт╕в.
Пам’ятайте, що будь як╕ д╕╖ з транспортними засобами ╕ноземно╖ ре╓страц╕╖, що порушують чинне законодавство вказують на те, що громадянин навмисно ухиля╓ться в╕д сплати податк╕в. За вказане д╕яння Митним кодексом Укра╖ни, а саме: статтею
485 « Д╕╖, спрямован╕ на неправом╕рне зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в чи зменшення ╖х розм╕ру, а також ╕нш╕ протиправн╕ д╕╖, спрямован╕ на ухилення в╕д сплати митних платеж╕в» передбачено стягнення у вигляд╕ 300 в╕дсотк╕в в╕д суми несплачених податк╕в.
Поясню╓мо, на змодельованому по ситуац╕╖ приклад╕, уяв╕мо що ви придбали 10-ти р╕чний автомоб╕ль з об’╓мом двигуна 1,6 л╕тр╕в, бензин – за таке авто, залежно в╕д стану, проб╕гу та ╕нших фактор╕в необх╕дно сплатити п╕д час
митного оформлення в╕д 150 до 200 тисяч гривень. Тобто у раз╕ ф╕ксац╕╖ прац╕вниками управл╕ння боротьби з митними правопорушеннями таких факт╕в «щасливому» власнику автомоб╕ля який так «грамотно» пробував обдурити державу прийдеться сплатити до ╖╖ бюджету вже в╕д 450 до 600 тисяч гривень штрафу. Оце така виходить «економ╕я».
На
зам╕тку, тим хто скаже «а я платити не буду» ╕нформу╓мо, що п╕сля добров╕льно╖ несплати штрафу, матер╕али направляються до виконавчо╖ служби ╕, як вар╕ант, - погашення штрафу зд╕йсню╓ться шляхом реал╕зац╕╖ майна, що належить громадянину та його родин╕.
Нин╕ управл╕нням боротьби з митними правопорушеннями Житомирсько╖ митниц╕ ДФС сп╕льно з прац╕вниками батальйону патрульно╖ пол╕ц╕╖ м. Житомира вже розпочата робота по перев╕рц╕ законност╕ користування транспортними засобами ╕ноземного
користування.
Для прикладу: мешканець м╕ста Житомира вир╕шив скористатись порадами «досв╕дчених» друз╕в та придбав автомоб╕ль, що перебува╓ на литовсько╖ ре╓страц╕╖, який йому вв╕з на митну територ╕ю Укра╖ни ╕ноземець та передав його в користування за в╕дпов╕дну винагороду. Результат – громадянин примтягнутий до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ у вигляд╕ штрафу, що становить 460 тисяч гривень.
Загалом, на тепер╕шн╕й час управл╕ння боротьби з митними
правопорушеннями Житомирсько╖ митниц╕ ДФС зд╕йсню╓ перев╕рку майже п╕втори тисяч╕ транспортних засоб╕в, що знаходяться на територ╕╖ Укра╖ни з порушенням чинного законодавства.
Застер╕га╓мо наших громадян також в╕д випадк╕в, що м╕стять в сво╖х д╕ях уже крим╕нальну складову. Для прикладу, для продовження терм╕ну тимчасового перебування автомоб╕ля на територ╕╖ Укра╖ни рекоменду╓ться тими ж «досв╕дченими» друзями, як╕ ╓ «фах╕вцями» як уникнути в╕дпов╕дальност╕, надати митникам будь яку
дов╕дку, про л╕кування, ремонт автомоб╕ля, його викрадення, втрату номерних знак╕в (загалом причина неможливого вивезення у встановлен╕ строки автомоб╕ля) тощо.
Поясню╓мо, у таких випадках управл╕нням ретельно перев╕ря╓ться кожна надана дов╕дка, нав╕ть шляхом перегляду запис камер в╕деоспостереження, в╕дображення в журналах ре╓страц╕╖ та ╕нше. Непоодинок╕ випадки коли особа надав митному органу дов╕дку отриману в╕д товариша нар╕ка╓ не т╕льки себе, а й на
товариша.
Як приклад. Знову ж мешканець Житомирсько╖ област╕, наслухавшись порад, щоб уникнути в╕дпов╕дальност╕ за несво╓часне вивезення транспортного засобу ввезеного в режим╕ «транзит» надав митному органу дов╕дку про л╕кування в одному з медичних заклад╕в област╕. Перев╕ркою встановлено, що в д╕йсност╕ вказаний громадянин на л╕куванн╕ не перебував, а знайомий л╕кар надав дов╕дку товаришу не передбачивши вс╕х негативних для нього насл╕дк╕в.
Деяк╕
«ум╕льц╕», використовуючи можливост╕ сучасних технолог╕й, самост╕йно виготовляють дов╕дки. У д╕ях цих громадян вже вбачаються ознаки злочину, в╕дпов╕дальн╕сть за як╕ передбачено Крим╕нальним кодексом Укра╖ни (шахрайство, п╕дробка документ╕в, зловживання службовим становищем тощо). Вказан╕ матер╕али управл╕нням направляються до правоохоронних орган╕в, та як насл╕док, - велика в╕рог╕дн╕сть позбавлення вол╕ на дек╕лька рок╕в.
Тому пропону╓мо перед тим як робити крок на шляху обману
держави зважити на терезах вс╕ позитивн╕ та негативн╕ сторони Вашого вчинку.
