Розмах ф╕нансових зловживань на волоських гор╕хах вразив нав╕ть досв╕дчених експортер╕в
Золота шкаралупа
З огляду на оф╕ц╕йну ╕нформац╕ю, впродовж к╕лькох останн╕х рок╕в буковинськ╕ податк╕вц╕ час в╕д часу опинялися з╕ сво╖ми перев╕рками у т╕н╕ гор╕хових оборудок. Заносило ╖х туди, схоже, випадково, бо все зак╕нчувалося поодинокими пов╕домленнями про затримання десь на с╕льськ╕й дороз╕ вантаж╕вки з необл╕кованими гор╕хами ╕ вилученням к╕лькох десятк╕в тонн ц╕╓╖ продукц╕╖. Мовляв, вод╕й уп╕ймано╖ машини вперто не з╕знавався ф╕скалам, у кого
взяв ╕ кому в╕з без жодних супров╕дних документ╕в лущен╕ гор╕хи в немаркованих коробках.
Хоч н╕ для кого не було секретом, що н╕чийн╕ гор╕хов╕ ядра великими парт╕ями прямували за кордон. У пов╕домленнях Черн╕вецько╖ митниц╕ вони дос╕ стаб╕льно займають перш╕ м╕сця за обсягами експорту разом ╕з соняшниковою ол╕╓ю, л╕соматер╕алами ╕ чолов╕чими костюмами.
Проте н╕хто не намагався досл╕дити ситуац╕ю, п╕д чи╖м же дахом ╕ в яких насправд╕ масштабах процв╕та╓
гор╕ховий транскордонний б╕знес. Подейкували про м╕льйонн╕ неоподаткован╕ прибутки. Але у 2013 роц╕ з реал╕зац╕╖ в област╕ гор╕х╕в, зокрема ╕ за кордон, податк╕вц╕ прозв╕тували про з╕браних на користь бюджету 6 тисяч гривень з податку на прибуток. Гор╕хов╕ експортери ще й ухитрялися повернути ПДВ.
Подробиц╕ «гор╕хово╖»
справи з пр╕звищами ватажк╕в, географ╕╓ю ╕ обсягами поставок залишаються в т╕н╕. Але ╖╖ ф╕нансов╕ «усп╕хи» потроху починають виходити у б╕лий св╕т ╕ нав╕ть щедро наповнювати державну ╕ м╕сцев╕ скарбниц╕. З р╕чного зв╕ту обласно╖ ф╕скально╖ служби (роз╕сланого, мабуть, для консп╕рац╕╖, з електронно╖ адреси яко╖сь г╕рсько╖ приватно╖ турбази) видно, що у 2014 роц╕ завдяки наполегливост╕ п╕длеглих начальника головного управл╕ння Державно╖ ф╕скально╖ служби у Черн╕вецьк╕й област╕ Михайла Сеничака, надходження
в╕д операц╕╖ «Гор╕хи» лише з податку на доходи ф╕зичних ос╕б становили 9,54 м╕льйона гривень. Як кажуть, в╕дчуйте р╕зницю.
Усе почалося з того, що одного чудового дня в «зеленому» коридор╕ Черн╕вецько╖ митниц╕ буковинськ╕ податк╕вц╕ попросили загальмувати вантаж╕вку з уже акуратно розфасованими у вакуумн╕ упаковки гор╕хами на 3 м╕льйони гривень.
— Ми вир╕шили поц╕кавитися п╕дпри╓мством, яке експортувало цю чималу парт╕ю продукц╕╖, ц╕лковито п╕дготовлену для
продажу в одн╕й ╕з кра╖н ╢С, — розпов╕да╓ кер╕вник податково╖ м╕л╕ц╕╖ област╕ Серг╕й Гакман. — Його власник категорично заявив, що н╕ про як╕ гор╕хи н╕чого не в╕да╓, вперше про них чу╓. Машину довелося поставити на складський майданчик до з’ясування ус╕х обставин справи.
Розкрита буковинськими податк╕вцями «гор╕хова» схема ма╓ такий вигляд. На вс╕х базарах област╕ скупники в╕дкрито приймали у людей гор╕хи, даючи до ста гривень за к╕лограм. Податк╕в н╕хто сплачувати не збирався.
Пот╕м, знову ж таки нелегально, гор╕хи лущили, фасували ╕ через п╕дставних ос╕б в╕дправляли за кордон з ╕стотним заниженням вартост╕ контракту — в Румун╕ю чи Болгар╕ю, зв╕дки вони розходилися св╕том. Валютна виручка поверталася на ф╕ктивну юридичну особу, тож грошей оф╕ц╕йно не було ╕ не буде.
За ╕нформац╕╓ю податково╖ м╕л╕ц╕╖, в масштабах кра╖ни п╕д час загот╕вл╕ волоських гор╕х╕в скарбниця щороку недоотримувала 100 м╕льйон╕в гривень податк╕в лише з доход╕в ф╕зичних ос╕б ╕ ще 200
м╕льйон╕в — з податку на прибуток.
Уже порушено дв╕ крим╕нальн╕ справи на Буковин╕, яка одн╕╓ю з перших у кра╖н╕ наступила на хв╕ст гор╕хов╕й маф╕╖. На черз╕ — наведення порядку п╕д час загот╕вл╕ квасол╕, нас╕ння гарбуза ╕ соняшнику.
Хоч зрозум╕ло, порядок у загот╕вельному б╕знес╕ ма╓ турбувати не т╕льки м╕сцевих податк╕вц╕в. Тим б╕льше, що Буковина давно трима╓ л╕дерство з вирощування ╕ постачання гор╕х╕в на св╕тов╕ ринки. А отже, до орган╕зац╕╖ в кра╖
легального загот╕вельного ринку мав би долучитися департамент агропромислового розвитку Черн╕вецько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖.
Налогообложение НДС операций по поставке и экспорта зерновых и технических культур с 01.01.2015
╤з 01.01.2015 припинив д╕ю пункту 151 Податкового кодексу Укра╖ни (ПК), яким визначався порядок оподаткування ПДВ операц╕й з постачання зернових ╕ техн╕чних культур, а також операц╕й ╕з вивезення таких культур за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни в митному режим╕ експорту у 2014 роц╕.
Водночас пунктом 118
Закону Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо податково╖ реформи» в╕д 28.12.2014 № 71-VIII до ПК внесено пункт 152, в╕дпов╕дно до якого тимчасово до 31.12.2017 включно в╕д оподаткування ПДВ зв╕льняються операц╕╖ з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни зернових культур товарних позиц╕й 1001–1008 зг╕дно з УКТ ЗЕД та техн╕чних культур товарних позиц╕й 1205 ╕ 1206 00 зг╕дно з УКТ ЗЕД, кр╕м першого постачання таких зернових та техн╕чних культур с╕льськогосподарськими п╕дпри╓мствами — виробниками та п╕дпри╓мствами, як╕ безпосередньо придбали так╕ зернов╕ та техн╕чн╕ культури у
с╕льськогосподарських п╕дпри╓мств — виробник╕в.
Операц╕╖ з вивезення в митному режим╕ експорту зернових ╕ техн╕чних культур, зазначених в абзац╕ першому цього пункту, зв╕льняються в╕д оподаткування ПДВ.
При формуванн╕ податкового кредиту з придбаних та/або виготовлених необоротних актив╕в, як╕
одночасно використовуються в оподатковуваних ╕ неоподатковуваних ПДВ операц╕ях, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, норми статт╕ 199 ПК не застосовуються, сплачен╕ (нарахован╕) суми ПДВ по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.
Норми цього пункту не застосовуються до операц╕й з постачання зернових культур товарно╖ позиц╕╖ 1006 та товарно╖ п╕дкатегор╕╖ 1008 10 00 00 зг╕дно з УКТ ЗЕД. Так╕ операц╕╖ оподатковуються ПДВ у порядку, встановленому ПК.
Корректировать лизинговые платежи вследствие изменения курсовой разницы - можно
Лист ВГСУ в╕д 27.01.2015 № 01-06/114/15
ВГСУ звернув увагу на к╕лька судових позиц╕й з окремих господарських спор╕в, серед яких:
- жоден нормативно-правовий акт прямо не забороня╓ визначати грошовий екв╕валент зобов’язань в ╕нвалют╕. Отже, коригування л╕зингових платеж╕в, в основ╕ якого лежить зм╕на курсово╖ р╕зниц╕, не суперечить чинному законодавству Укра╖ни;
- факт одержання статусу спадко╓мця учасника товариства
засв╕дчу╓ перех╕д до спадко╓мця майнових прав (частку у статутному кап╕тал╕) померлого та да╓ спадко╓мцю право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньо╖ участ╕ в управл╕нн╕ товариством (корпоративн╕ права) спадко╓мц╕ набувають лише з моменту вступу до товариства, що ма╓ п╕дтверджуватися р╕шенням загальних збор╕в товариства;
- виконання свого обов’язку одн╕╓ю з╕ стор╕н, яке в╕дпов╕дно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, ╓ зустр╕чним
виконанням зобов’язання. Поставка товару без передоплати не ╓ вчиненням конклюдентних д╕й, як╕ призвели до фактично╖ зм╕ни умов договору, зокрема, щодо порядку розрахунк╕в. Адже продавець скористався сво╖м законним правом у зустр╕чному зобов’язанн╕;
- нев╕дпов╕дн╕сть акт╕в здач╕-приймання роб╕т (послуг) вимогам законодавства про бухобл╕к — не п╕дстава для в╕дмови у стягненн╕ заборгованост╕ через невиконання договору, пен╕ та 3% р╕чних з посиланням на недоведен╕сть факт╕в надання
послуг зг╕дно з умовами договору.
З 27.01.2015 зм╕юються деяк╕ умови отримання послуг електронного цифрового п╕дпису юридичною особою (╖╖ ф╕л╕ями, представництвами) через пов╕рену особу.
Так, представник юридично╖ особи (пов╕рена особа) при зверненн╕ до АЦСК ╤ДД М╕ндоход╕в для отримання послуг ЕЦП повинен надати разом з доверен╕стю зав╕рену
власним п╕дписом коп╕ю паспорта.
Законом Укра╖ни в╕д 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо податково╖ реформи», який набрав чинност╕ з 01.01.2015, внесено зм╕ни до Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ – Кодекс) в частин╕ оподаткування пасивних
доход╕в.
В╕дпов╕дно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального м╕сячного (р╕чного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивн╕ доходи (кр╕м зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). При цьому п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст.
167 Кодексу встановлено, що терм╕н «пасивн╕ доходи» означа╓, зокрема, так╕ доходи:
- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банк╕вський рахунок;
- проценти на вклад (депозит) у кредитних сп╕лках;
- ╕нш╕ проценти (у тому числ╕ дисконтн╕ доходи);
-
╕нвестиц╕йний прибуток, включаючи прибуток в╕д операц╕й з обл╕гац╕ями внутр╕шн╕х державних позик, у тому числ╕ в╕д зм╕ни курсу ╕ноземно╖ валюти;
- роялт╕.
Особливост╕ нарахування (виплати) та оподаткування окремих вид╕в доход╕в, зокрема, процент╕в, роялт╕ та ╕нвестиц╕йного прибутку, зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до ст. 170 Кодексу. Зг╕дно
з п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставки податку на пасивн╕ доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розм╕рах: 167.5.1. 20% - для пасивних доход╕в, у тому числ╕
нарахованих у вигляд╕ див╕денд╕в по акц╕ях та/або ╕нвестиц╕йних сертиф╕катах, що виплачуються ╕нститутами сп╕льного ╕нвестування (кр╕м зазначених у п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу); 167.5.2. 5% - для доход╕в у вигляд╕ див╕денд╕в по акц╕ях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток п╕дпри╓мств (кр╕м доход╕в у вигляд╕ див╕денд╕в по акц╕ях, ╕нвестиц╕йних сертиф╕катах, як╕ виплачуються ╕нститутами сп╕льного ╕нвестування).
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Нов╕ рекв╕зити Льв╕всько╖ митниц╕ ДФС з 2 лютого 2014р.
02-02-2015 09:41, Oksana83 Регион:скрыт Нов╕ рекв╕зити Льв╕всько╖ митниц╕ ДФС з 2 лютого 2014р.
На зам╕тку: починаючи з 02 лютого 2015року, кошти попередно╖ оплати потр╕бно сплачувати на рахунки Льв╕всько╖ митниц╕ ДФС за
наступними рекв╕зитами: Для надходжень кошт╕в юридичннх ос╕б (суб'╓кти ЗЕД та ф╕знчн╕ особи - п╕дпри╓мц╕, що зд╕йснюють зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть) Одержувач: Льв╕вська митниця ДФС Код ╢ДРПОУ 39420875 МФО 820019 Банк отримувача ГУДКСУ у м.Ки╓в╕ Рахунок № 37345220920026 При цьому зверта╓мо Вашу увагу, що
при заповненн╕ плат╕жних документ╕в п╕д час зд╕йснення передоплати (доплати) за митне оформлення, у пол╕ «Призначення платежу» розрахункового документа в╕домост╕ зазначаються в╕дпов╕дно до наказу М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в Укра╖ни в╕д 22.10.13 №609. Для сплати податк╕в ф╕зичними особами, що зд╕йснюють мигне оформлення транспортних засоб╕в при ввезенн╕ в Укра╖ну. Одержувач: Льв╕вська митниця ДФС Код ╢ДРПОУ 39420875 МФО 820019 Банк отримувача ГУДКСУ у м.Ки╓в╕ Рахунок
№ 37348120920026
Наказом Державно╖ ф╕скально╖ с лужби в╕д 27.01.15 № 34 затверджено Методичн╕ рекомендац╕╖ щодо зд╕йснення митних процедур в м╕жнародних пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни для морського (р╕чкового) ╕ поромного сполучення при перем╕щенн╕ товар╕в у контейнерах.
Наказ прийнято у в╕дпов╕дност╕ до Митного кодексу Укра╖ни, з метою реал╕зац╕╖ Рамкових стандарт╕в безпеки й полегшення св╕тово╖ торг╕вл╕, ухвалених Всесв╕тньою митною орган╕зац╕╓ю у червн╕ 2005 року, забезпечення прискорення митного оформлення товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни в пунктах пропуску для морського (р╕чкового) ╕ поромного сполучення
Форми та обсяги митного контролю, що застосовуватимуться в пунктах пропуску для морського (р╕чкового) ╕ поромного сполучення до товар╕в, як╕ перем╕щуються в
контейнерах, визначаються за результатами застосування системи управл╕ння ризиками, що передбача╓, кр╕м ╕ншого, анал╕з ус╕╓╖ наявно╖ в митниц╕ ╕нформац╕╖ про перем╕щення таких товар╕в.
До ╕нформац╕╖, що п╕дляга╓ анал╕зу, зокрема, належить:
╕нформац╕я, отримана в╕д митно╖ служби кра╖ни експорту та/або транзиту; ╕нформац╕я про товари, прийнят╕ до перевезення у контейнерах у порт призначення на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, яка надходить в╕д агентсько╖ орган╕зац╕╖
(морського агента) до перетину такими товарами митного кордону Укра╖ни (дал╕ - попередня ╕нформац╕я); ╕нформац╕я, що м╕ститься в модулях АСМО П╤К "╤нспектор 2006" та ╓дин╕й автоматизован╕й ╕нформац╕йн╕й систем╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни (дал╕ - ╢А╤С ДФС); ╕нформац╕я щодо можливих порушень законодавства Укра╖ни, отримана в╕д правоохоронних орган╕в; ╕нформац╕я, отримана в╕д структурних п╕дрозд╕л╕в,
територ╕альних орган╕в ДФС, ╕нших п╕дрозд╕л╕в митниц╕, у тому числ╕ п╕дрозд╕л╕в, головним завданням яких ╓ боротьба з митними правопорушеннями; ╕нформац╕я ╕з загальнодоступних джерел, у тому числ╕, з мереж╕ INTERNET.
Як правило, без проведення митного огляду в пункт╕ пропуску зд╕йснюються митн╕ процедури щодо товар╕в, як╕ перем╕щуються в контейнерах ╕ направляються у митницю призначення для завершення перем╕щення прох╕дним або внутр╕шн╕м транзитом територ╕╓ю Укра╖ни.
У випадках, коли на п╕дстав╕ проведеного анал╕зу зроблено висновок про необх╕дн╕сть проведення митного огляду товар╕в, що направляються у п╕дрозд╕ли митного оформлення митниц╕ ДФС, в зон╕ д╕яльност╕ яко╖ знаходяться пункти пропуску для морського (р╕чкового) ╕ поромного сполучення, для зд╕йснення ╖х митного оформлення в╕дпов╕дно до обраного митного режиму, такий митний огляд проводиться у цих п╕дрозд╕лах. ╤нформац╕я про зроблений за результатами анал╕зу висновок щодо необх╕дност╕ проведення
митного огляду переда╓ться п╕дрозд╕лу митного оформлення у максимально короткий строк, що забезпечуватиме сво╓часне застосування ц╕╓╖ форми митного контролю.
З метою забезпечення об'╓ктивност╕ ╕ всеб╕чност╕ анал╕зу ╕нформац╕╖ в митниц╕ доц╕льно утворення групи анал╕зу ╕нформац╕╖ про перем╕щуван╕ товари та включення до ╖╖ складу фах╕вц╕в з питань зд╕йснення митного контролю та оформлення, протид╕╖ митним правопорушенням, ╤Т - забезпечення д╕яльност╕ митниц╕.
Результатом роботи фах╕вц╕в групи анал╕зу ╕нформац╕╖ про перем╕щуван╕ товари мають бути висновки щодо необх╕дност╕ застосування форм митного контролю, зокрема, митного огляду, зроблен╕ на п╕дстав╕ проведеного анал╕зу.
У раз╕ формування рекомендац╕╖ про застосування форм митного контролю, зокрема, митного огляду, в╕дм╕тка про це вноситься до модуля "Морськ╕ перев╕зники" П╤К "╤нспектор-2006" для врахування п╕д час митного контролю.
Зазначена в╕дм╕тка ╓ п╕дставою для прийняття р╕шення щодо проведення митного огляду.
За в╕дсутност╕ в╕дм╕тки посадова особа митниц╕, яка зд╕йсню╓ митний контроль, може ╕н╕ц╕ювати прийняття р╕шення про проведення митного огляду виключно у раз╕ виявлення нормативно визначених п╕дстав за результатами вивчення документ╕в ╕ в╕домостей, що не анал╕зувались фах╕вцями групи анал╕зу ╕нформац╕╖ про перем╕щуван╕ товари.
З урахуванням процедури
прийняття р╕шення про проведення митного огляду та з огляду на практику застосування ц╕╓╖ форми митного контролю у пунктах пропуску для морського (р╕чкового) ╕ поромного сполучення митниць кра╖н ╢С, проведення митного огляду товар╕в, як правило, не повинно перевищувати дв╕ години з моменту пред'явлення товар╕в для такого огляду, кр╕м випадк╕в, обумовлених необх╕дн╕стю виконанням вимог законодавства.
Результати проведення митного огляду контейнера з товарами ф╕ксуються в акт╕
встановлено╖ форми з обов'язковим зазначенням часу, витраченого на його проведення, до якого входить час з моменту належного пред'явлення декларантом або ╕ншою уповноваженою особою товар╕в та фактичного доступу до цих товар╕в до моменту фактичного встановлення в╕домостей про товари, необх╕дних для митного контролю за обсягом визначених завдань.
Нагада╓мо, що 29.01.2015 в Одес╕ м╕с╕я ╢вропейського Союзу з прикордонно╖ допомоги Молдов╕ та Укра╖ни (EUBAM) презентувала досл╕дження
процедур митного оформлення у морських портах Одеса та ╤лл╕ч╕вськ, яке проводилося у травн╕-вересн╕ за ╕н╕ц╕ативою ДФС.
Досл╕дження проводилося сп╕льно з Державною ветеринарною та Державною ф╕тосан╕тарними службами, а також за участ╕ представник╕в б╕знесу та торг╕вл╕, д╕яльн╕сть яких пов’язана з портами. Його метою було визначення напрям╕в покращення процедур митного контролю ╕ шлях╕в його досягнення.
Корректировать лизинговые платежи вследствие изменения курсовой разницы - можно
Лист ВГСУ в╕д 27.01.2015 № 01-06/114/15
ВГСУ звернув увагу на к╕лька судових позиц╕й з окремих господарських спор╕в, серед яких:
- жоден нормативно-правовий акт прямо не забороня╓ визначати грошовий екв╕валент зобов’язань в ╕нвалют╕. Отже, коригування л╕зингових платеж╕в, в основ╕ якого лежить зм╕на курсово╖ р╕зниц╕, не суперечить чинному законодавству Укра╖ни;
- факт одержання статусу спадко╓мця учасника
товариства засв╕дчу╓ перех╕д до спадко╓мця майнових прав (частку у статутному кап╕тал╕) померлого та да╓ спадко╓мцю право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньо╖ участ╕ в управл╕нн╕ товариством (корпоративн╕ права) спадко╓мц╕ набувають лише з моменту вступу до товариства, що ма╓ п╕дтверджуватися р╕шенням загальних збор╕в товариства;
- виконання свого обов’язку одн╕╓ю з╕ стор╕н, яке в╕дпов╕дно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, ╓
зустр╕чним виконанням зобов’язання. Поставка товару без передоплати не ╓ вчиненням конклюдентних д╕й, як╕ призвели до фактично╖ зм╕ни умов договору, зокрема, щодо порядку розрахунк╕в. Адже продавець скористався сво╖м законним правом у зустр╕чному зобов’язанн╕;
- нев╕дпов╕дн╕сть акт╕в здач╕-приймання роб╕т (послуг) вимогам законодавства про бухобл╕к — не п╕дстава для в╕дмови у стягненн╕ заборгованост╕ через невиконання договору, пен╕ та 3% р╕чних з посиланням на недоведен╕сть факт╕в
надання послуг зг╕дно з умовами договору.
ДФС Укра╖ни в╕дзнача╓ значне скорочення обсяг╕в експорту та ╕мпорту товар╕в ╕з розрахунками через офшорн╕ зони у 2014 роц╕
Експорт товар╕в з розрахунками через офшорн╕ зони (за перел╕ком кра╖н, наведеним у розпорядженн╕ КМУ в╕д 23.02.2011 №143-р) у с╕чн╕-грудн╕ 2014 року склав $ 461 млн., або 0,9% в╕д загального
експорту товар╕в з Укра╖ни, що на 87% менше в╕дпов╕дного пер╕оду 2013 року.
При цьому ╕мпорт товар╕в з офшорних зон до Укра╖ни в минулому роц╕ скоротився б╕льш н╕ж вдв╕ч╕ (51%), до $ 387 млн. Загальний обсяг експорту товар╕в з Укра╖ни за вказаний пер╕од склав $54,04 млрд., що на 15% менше показника 2013 року. ╤мпорт товар╕в скоротився на 32%, до $52,53 млрд.
ДФС Укра╖ни також ф╕ксу╓ скорочення експорту товар╕в ╕з розрахунками
через:
- Британськ╕ В╕рг╕нськ╕ о-ви у 9,8 раза;
- Сент-В╕нсент ╕ Гренад╕ни у 4 рази;
- Маршальськ╕ острови у 2,6 раза;
- Сейшельськ╕ острови – на 45%;
- Сент-К╕тс ╕ Нев╕с у 5,8 раза;
- Бел╕з у 33,9 раза;
- Бермудськ╕ Острови у 38,6 раза.
Разом з тим у с╕чн╕-грудн╕ 2014 року в╕дбулось скорочення у 3,7 раза
обсягу ╕мпорту товар╕в до Укра╖ни з К╕пру – до $2,188 млрд. При цьому експорт товар╕в з Укра╖ни до К╕пру у 2014 роц╕ зб╕льшився на 23% - до $1,546 млрд.
ВР Укра╖ни Закон "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо скасування л╕цензування ╕мпорту активних фармацевтичних ╕нгред╕╓нт╕в" в╕д 15.01.2015 N 126-VIII
Верховна Рада ухвалила, а Президент п╕дписав Закон в╕д 15.01.2015 N 126-VIII, яким скасову╓ться л╕цензування ╕мпорту активних фармацевтичних ╕нгред╕╓нт╕в.
Закон набрав чинност╕ 1 лютого 2015 року у зв'язку з його опубл╕куванням у газет╕ "Голос Укра╖ни" в╕д 31.01.2015 N 17.
Укра╖н╕ рано думати про експорт харчових продукт╕в до ╢С - Держветф╕тослужба
Лише п╕втора десяткам в╕тчизняних п╕дпри╓мствам дали "добро" експортувати продукц╕ю тваринного походження до ╢вросоюзу.
Про це пов╕домив в ╕нтерв'ю "Дзеркалу тижня" заступник голови Держветф╕тослужби В╕тал╕й Башинський.
"С╕м п╕дпри╓мств постачають рибу, п'ять - мед ╕ ст╕льки ж п╕дпри╓мств продукти птах╕вництва" - сказав в╕н.
Таким чином, жодне
укра╖нське п╕дпри╓мство, яке поставля╓ готов╕ харчов╕ продукти, поки що не постача╓ свою продукц╕ю на ринок ╢С.
"Треба зважати на те, що на в╕дм╕ну в╕д рослинницько╖, тваринницька продукц╕я, особливо необроблена, ╕ жив╕ тварини стоять на найвищому щабл╕ ризику.
Тому до цього товару найсувор╕ш╕ вимоги. У даному сегмент╕ Укра╖на поки що в глибоких аутсайдерах" - каже в╕н.
Власне,
схвалення переробних потужностей до визнання екв╕валентност╕, це довол╕ складний етап Угоди про ассоц╕ац╕ю, поясню╓ спец╕ал╕ст. Спочатку кра╖на-╕мпортер (╢С) ма╓ попередньо схвалити переробн╕ п╕дпри╓мства, що знаходяться на територ╕╖ кра╖ни-експортера (Укра╖ни), без проведення попередн╕х ╕нспекц╕й окремих п╕дпри╓мств.
За словами Башинського, укра╖нськ╕ п╕дпри╓мства "замахуються" ╕ на експорт яловичини, який буде зд╕йснюватися паралельно з поставками в ╢вропу молока
╕ молочних продукт╕в.
Таких молокопереробних п╕дпри╓мств вже п'ять, зазначив заступник голови Держветф╕тослужби. З них три витримали "╓вропейський ╕спит", тобто, отримали позитивн╕ висновки перев╕ряючих.
"Спод╕ваюся, що Укра╖на з'явиться у списку "А" кра╖н, яким дозволено експорт молока ╕ молочних продукт╕в в ╢вросоюз. Це означа╓, що наша держава пройшла вериф╕кац╕ю системи контролю", - резюму╓ фах╕вець, нагадуючи, що
╓вропейське законодавство вимага╓ впровадження ╓вропейсько╖ модел╕ системи забезпечення безпеки та якост╕ харчових продукт╕в, що базу╓ться на процедурах HACCP (Анал╕з ризик╕в ╕ критичних контрольних точок).
НБУ не будет ограничивать продажу валюты импортерам
Прес-служба НБУ зверта╓ увагу, що ╕нформац╕я розповсюджена у ЗМ╤ про н╕бито запланован╕ обмеження продажу валюти банкам лише п╕д контракти п╕дпри╓мств, як╕ зд╕йснюють критичний ╕мпорт, не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕.
Натом╕сть, пов╕домля╓мо, що на нарад╕ з кер╕вниками найб╕льших банк╕в, яка в╕дбулась 26 с╕чня 2015 року, особливу увагу було прид╕лено питанню подальшого курсоутворення. Зокрема, задля усунення множинного курсу, який склався на ринку, обговорювались можлив╕
нов╕ механ╕зми пошуку р╕вноважного курсу. «Ми прагнемо, щоб на ринку ╕снував ╓диний реальний та ефективний курс», - п╕дкреслила в ход╕ наради Голова НБУ Валер╕я Гонтарева.
По материалам: Оф╕ц╕йне представництво НБУ у Facebook
- Люся, я проснулся сегодня ночью, а тебя рядом нет. Как я испугался! Не делай так больше. - Сёма, да я просто водички попить вставала. - Это у тебя от водички всё лицо в котлетах?
Афоризм
Такого козла ещё поискать надо. Но я-то умница, я-то нашла!..
