Транспортний зас╕б оформлено в режим╕ тимчасового вивезення. Як вивезти запасн╕ частини для його ремонту?
У в╕дпов╕дност╕ до ч.1. Статт╕ 115 Митного кодексу Укра╖ни транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення, пом╕щен╕ у митний режим тимчасового вивезення, можуть п╕ддаватися операц╕ям техн╕чного обслуговування та ремонту, необх╕дн╕сть в яких виникла протягом строку перебування у митному режим╕ тимчасового вивезення.
Частина 5 статт╕ 189 запасн╕ частини та обладнання, призначен╕ для використання у
процес╕ ремонту чи техн╕чного обслуговування транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення, тимчасово вивезених з не╖, можуть вивозитися п╕д зобов'язання про ╖х зворотне ввезення без справляння митних платеж╕в та без застосування до них заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. Орган доход╕в ╕ збор╕в, що зд╕йсню╓ пропуск таких запасних частин та обладнання, може вимагати застосування заход╕в гарантування, передбачених цим Кодексом.
Зам╕нен╕ запасн╕ частини та обладнання можуть
не ввозитися на не╖, а з дозволу органу доход╕в ╕ збор╕в:
1) бути пред'явлен╕ органу доход╕в ╕ збор╕в та оформлен╕ для в╕льного об╕гу за ╖╖ межами; або
2) бути знищен╕ п╕д контролем органу доход╕в ╕ збор╕в.
Годовую квоту на беспошлинный экспорт отечественной кукурузы в ЕС выбрали за неделю
Покупатели из ЕС за неделю выбрали годовую квоту на поставки 400 тыс. тонн украинской кукурузы
В первую же неделю нового года европейцы на 100% выбрали квоту на поставки украинской кукурузы в объеме 400 тыс. т.
Тарифную квоту на беспошлинный экспорт украинского зерна странами ЕС на 2015 г. Еврокомиссия подтвердила своим решением №26 от 7 января.
Квота на беспошлинный экспорт украинской кукурузы в 2014 году была выбрана полностью еще 25 июля прошлого года.
Напомним, что сверх
выделенных Украине квот пшеница облагается по ставке €95/т, ячмень — €93/т, а кукуруза — €5,35/т (обычная — €94/т).
Совет ЕС по вопросам иностранных дел 14 апреля 2014 г. одобрил одностороннюю отмену таможенных пошлин на экспорт ряда украинских товаров в страны ЕС до 1 ноября 2014 г. Для других групп товаров были введены более низкие по сравнению с действовавшими ставки ввозных таможенных пошлин.
Украинское сало импортируют из Европы Объем импорта сала в Украину в 2014 году вырос почти на 60% по сравнению с предыдущим годом и достиг 70,4 тыс. тонн Импорт сала в Украину в 2014 году вырос почти на 60% из-за существенного снижения цен. Об этом со ссылкой на данные Украинского клуба аграрного бизнеса сообщило "Новое время".
Объем импорта сала в Украину в 2014 году вырос почти на 60% по сравнению с предыдущим годом и достиг 70,4 тыс.
тонн.
При этом, главными экспортерами продукта выступили европейские государства - Германия, Польша и Венгрия. На них пришлось 33,1%, 27% и 11,7% всего поставленного в Украину из заграницы сала.
По данным экспертов Украинского клуба аграрного бизнеса, стоимость сала в прошлом году снизилась на 0,61 доллар за кг по сравнению с 2013 годом и составила 0,92. Это позволило предприятиям по переработке мяса компенсировать спад в импорте свинины. Объем последнего
уменьшился в пять раз и составил 30,8 тыс. тонн.
Отметим, украинские производства закупают твердое сало за границей, так как внутри страны выращиваются в основном более выгодные свиньи беконных пород.
По окончании рождественско-новогодних праздников контролеры на местах активизировались и начали комментировать новации, предусмотренные Законом № 71-VIII. Так, тернопольские налоговики разъяснили, кто является плательщиком розничного акцизного налога.
Прежде всего, контролеры напомнили, что акцизный налог теперь также должны
уплачивать:
- производители электрической энергии, которые имеют лицензию на право осуществления предпринимательской деятельности по производству электрической энергии и продают ее вне оптового рынка электрической энергии;
- собственники ввозимых на таможенную территорию
Украины грузовых транспортных средств, которые переоборудуются в легковые автомобили.
Как уже писал Бухгалтер.UA, плательщики розничного акциза должны зарегистрироваться в налоговой по местонахождению пункта продажи товаров не позднее предельного срока представления декларации акцизного налога за месяц, в котором осуществляется хозяйственная деятельность. То есть зарегистрироваться нужно до 20 февраля 2015 года, при условии ведения хоздеятельности.
При этом
реализация в рознице подакцизных товаров - это продажа пива, алкогольных напитков, табачных изделий, табака и промышленных заменителей табака, товаров, указанных в пп. 215.3.4 НКУ, непосредственно гражданам и другим конечным потребителям для их личного некоммерческого использования независимо от формы расчетов.
Контролеры
отмечают, что продажа подакцизных товаров, на которые устанавливаются максимальные розничные цены, не может осуществляться по ценам, превышающим такие максимальные розничные цены, увеличенные на сумму акцизного налога с розничной торговли подакцизными товарами. При этом акцизный налог с реализованных субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров не включается в максимальную розничную цену.
╢С в╕дкрив квоти на безмитний ╕мпорт зернових з Укра╖ни в 2015 роц╕
╢вропейська ком╕с╕я в╕дкрила нову р╕чну квоту на безмитний ╕мпорт с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ з Укра╖ни. Про це пов╕домля╓ компан╕я "ПроАгро" з посиланням на власн╕ джерела. Як зазнача╓ться, для зернових культур квота склала 0,95 млн т пшениц╕, 0,4 млн т кукурудзи ╕ 0,25 млн т ячменю - так╕ обсяги в╕дпов╕дають минулор╕чним. Пер╕од д╕╖ квоти - з 1 с╕чня по 31 грудня 2015 року. В╕дкриття квот припало на досить активний попит на укра╖нське зерно з боку ╓вропейських ╕мпортер╕в.
Так, зокрема, квота на ╕мпорт кукурудзи була повн╕стю вибрана ╓вропейськими покупцями лише протягом тижня. Як пов╕домлялося ран╕ше, враховуючи, що вступ у д╕ю ЗВТ в╕дкладено до 2016 року, Укра╖на не може вести переговори про перегляд квот. Минулор╕чн╕ квоти за деякими позиц╕ями були використан╕ достроково, ╕ Укра╖на хот╕ла отримати в╕д ╢С ще одну р╕чну квоту.
Обсяг переробки вантаж╕в у морських портах Укра╖ни в 2014 роц╕ склав понад 144 млн. тонн
Обсяг переробки вантаж╕в у морських портах Укра╖ни в 2014 роц╕ склав понад 144 млн тонн За 2014 р╕к обсяг вантажопереробки в морських портах Укра╖ни склав 144 млн 866 тис тонн, в тому числ╕, обсяг вантажопереробки морських порт╕в, що знаходяться на територ╕╖ АР Крим, за с╕чень-березень 2014 склав 2 млн 70 тис тонн. Морськ╕ порти континентально╖ частини Укра╖ни в 2014 роц╕ переробили 142 млн 796 тис тонн, що на 4% вище р╕вня 2013 року. Державними портовими операторами перероблено 48
млн 634 тис тонн (34% загального обсягу), ╕ншими портовими операторами (здеб╕льшого приватно╖ форми власност╕) через вс╕ причали було перероблено 94 млн 162 тис тонн (66% загального обсягу), в тому числ╕ через причали АМПУ – 49 млн 112 тис тонн (34% загального обсягу). Переробка експортних вантаж╕в склала 103 млн 67 тис тонн (прир╕ст на 8,5% до
показник╕в 2013), ╕мпортних – 15 млн 932 тис тонн (пад╕ння на 10,3% до показник╕в 2013). Перевалка транзитних вантаж╕в склала 20 млн 339 тис тонн (пад╕ння на 9% до показник╕в 2013), каботажних – 3 млн 457 тис тонн (прир╕ст на 60,7% до показник╕в минулого року). Переробка контейнер╕в у морських портах становила 671 521 TEU, що становить 85,4% до показника 2013 року. При цьому, пор╕вняно з минулим роком, зростання вантажопереробки показали порти: Бердянський (147,8%), ╤зма╖льський (112%),
╤лл╕ч╕вський (107%), Микола╖вський (102,5%), Одеський (106,1%), «Октябрьск» (125,3%), «Усть-Дунайськ» (157,4%) та «Южний»(109,2%). У якост╕ локомотив╕в зростання в номенклатур╕ вантажно╖ бази вид╕ляються три позиц╕╖: • зернов╕ вантаж╕ 32 млн 450 тис тонн (125,8% до аналог╕чного показника 2013); • рудн╕ вантаж╕ 35 млн 327 тис тонн (107,3%); •
металопродукц╕я 18 млн 878 тис тонн (106,6%). Детальн╕ше – на сайт╕ ДП «АМПУ» http://www.uspa.gov.ua в розд╕л╕ «Показники роботи».
У 2014 роц╕ в ╤лл╕ч╕вському порту перероблено понад 17 млн. тонн вантаж╕в
У 2014 роц╕ в ╤лл╕ч╕вському порту перероблено понад 17 млн тонн вантаж╕в За 12 м╕сяц╕в 2014 року обсяг вантажопереробки в ц╕лому по акватор╕╖ ╤лл╕ч╕вського морського порту склав 17 млн 613,2 тис тонн, що на 7% перевищу╓ результат 2013 року. Так, державним портовим оператором (ДП «╤МТП») перероблено 10 млн 483,5 тис. тонн, що на 4,3%
б╕льше показник╕в 2013 року ╕ становить 59,5% загального обсягу вантажопереробки. Приватними портовими операторами через вс╕ причали порту перероблено 7 млн 129,7 тис тонн (40,5% загального обсягу), в тому числ╕ через причали АМПУ – 4 млн 184 тис тонн (24% загального обсягу). Перевалка транзитних вантаж╕в склала 3 млн 627,39 тис тонн (пад╕ння на 19,8% до показник╕в 2013 року), експортних – 10 млн 901,09 тис тонн (прир╕ст 31,4% до р╕вня 2013 року), ╕мпортних – 2 млн 990,5 тис тонн (пад╕ння на 16,4% до
показник╕в 2013 року). Наливних вантаж╕в перероблено 1 млн 842, 51 тис тонн (прир╕ст 15,1% до показник╕в 2013 року), навалювальних – 10 млн 171,27 тис тонн (прир╕ст 2,1% до р╕вня 2013 року), генеральних вантаж╕в – 5 млн 599, 40 тис тонн (прир╕ст 14,3% до показник╕в 2013 року). Найкращ╕ результати за п╕дсумками року досягнут╕ в переробц╕
рослинних ол╕й – 1 млн 498,22 тис тонн (+9,6% до показник╕в 2013 року), зернових вантаж╕в – 4 млн 593,04 тис тонн (+19,8% до показник╕в 2013 року), чорних метал╕в – 1 млн 84,5 тис тонн (+14,8% до р╕вня 2013 року), автомашин TIR – 50 тис 715 одиниць (+84,4% до результату 2013 року). Контейнер╕в в ц╕лому по порту перероблено 196 274 TEU. У грудн╕ в
акватор╕╖ ╤лл╕ч╕вського морського порту перероблено 1 млн 792 тис тонн вантаж╕в р╕зно╖ номенклатури, що на 3,4% вище р╕вня 2013 року. Всього в минулому роц╕ було оброблено 1 560 суден та 141 319 вагон╕в.
Верховна Рада ухвалила ╓вропейський п╕дх╕д до техн╕чних регламент╕в та оц╕нки в╕дпов╕дност╕
Верховна Рада Укра╖ни ухвалила Закон «Про техн╕чн╕ регламенти та оц╕нку в╕дпов╕дност╕», яким встановлено ╓дин╕ правов╕ й орган╕зац╕йн╕ засади розроблення, прийняття та застосування техн╕чних регламент╕в ╕ процедур оц╕нки в╕дпов╕дност╕, а також зд╕йснення оц╕нки в╕дпов╕дност╕. Цей закон - один ╕з важливих крок╕в на шляху виходу укра╖нських товар╕в на ринок ╢вропейського Союзу. Для спрощення процедури експорту товар╕в з Укра╖ни до ╢С укра╖нське законодавство потребу╓ адаптац╕╖ до
в╕дпов╕дних ╓вропейських вимог. Прийнятий сьогодн╕ Закон забезпечить у майбутньому можлив╕сть зд╕йснення в Укра╖н╕ випробувань та отримання сертиф╕кат╕в, як╕ будуть визнаватися в ╢С. Це зменшить витрати б╕знесу, який нараз╕ змушений отримувати так╕ документи в установах кра╖н ╢С. ╤з початку року проводиться гармон╕зац╕я законодавства Укра╖ни до стандарт╕в та законодавства ╢С для спрощення процедури експорту укра╖нських товар╕в на ╓вропейськ╕ ринки. Ран╕ше Верховна Рада прийняла Закони Укра╖ни «Про
стандартизац╕ю» ╕ «Про метролог╕ю та метролог╕чну д╕яльн╕сть», що заклали основу подолання техн╕чних бар’╓р╕в для торг╕вл╕. М╕н╕стерство економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни було серед розробник╕в законопроекту, разом з великою к╕льк╕стю проф╕льних експерт╕в ╕ громадських ╕н╕ц╕атив, зокрема проектом техн╕чно╖ допомоги ╢С ╕з техн╕чного регулювання, Easybusiness, Реан╕мац╕йним Пакетом Реформ та ╕ншими. Даний Закон створено шляхом консол╕дац╕╖ у ╓диний законодавчий акт норм двох Закон╕в Укра╖ни - «Про
п╕дтвердження в╕дпов╕дност╕» ╕ «Про стандарти, техн╕чн╕ регламенти та процедури оц╕нки в╕дпов╕дност╕».
З метою просування товар╕в укра╖нського походження на ринки ╢АВТ та Чорногор╕╖ проведено роз'яснювальну роботу серед п╕дпри╓мств-експортер╕в щодо правил походження товар╕в та перел╕ку документ╕в, що п╕дтверджують преференц╕йне походження товар╕в, переваг
використання статусу уповноваженого (схваленого) експортера п╕д час декларування походження товар╕в в рамках вказаних угод про в╕льну торг╕влю.
За згодою п╕дпри╓мств-експортер╕в, як╕ ╓ виробниками товар╕в та мають бажання отримати статус уповноваженого (схваленого) експортера,митниц╕ ДФСУ у м╕сячний терм╕н мають провести перев╕рку на в╕дпов╕дн╕сть походження товар╕в, що експортуються до держав ╢АВТ та Чорногор╕╖, правилам походження товар╕в, встановленим угодами про в╕льну торг╕влю. Вимоги до уповноваженого (схваленого) експортера було над╕слано на адресу митниць листом М╕ндоход╕в в╕д 17.03.2014 N 6172/7/99-99-24-02-08-17.
М╕н╕стерством Ф╕нанс╕в Укра╖ни 07.10.2014 затверджено наказ № 1013, яким затверджено Порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого
(схваленого) експортера.
Окр╕м, угод з кра╖нами ╢АВТ та Чорногор╕╖ цей порядок може бути застосовано у в╕дпов╕дност╕ до Угоди про с╕льське господарство м╕ж Укра╖ною та Корол╕вством Норвег╕я, Угоди про с╕льське господарство м╕ж Укра╖ною та ╤сланд╕╓ю та Угоди про с╕льське господарство м╕ж Укра╖ною та Швейцарською Конфедерац╕╓ю", а також ╕нших
м╕жнародних договор╕в Укра╖ни, укладених у встановленому законом порядку, якими передбачено процедуру надання та анулювання статусу уповноваженого (схваленого) експортера. Цей наказ набрав чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування в «Оф╕ц╕йному в╕снику Укра╖ни» в╕д 23.12.2014 № 100, ст. 2965.
У цьому Порядку терм╕ни вживаються у таких значеннях:
декларац╕я ╕нвойс або декларац╕я про походження (дал╕ - декларац╕я) - це декларац╕я про преференц╕йне походження товару з Укра╖ни, оформлена
п╕дпри╓мством-експортером на ╕нвойс╕, накладн╕й чи будь-якому ╕ншому комерц╕йному документ╕, за винятком транспортних документ╕в, складених перев╕зниками, який опису╓ в╕дпов╕дний товар з достатньою для його ╕дентиф╕кац╕╖ детал╕зац╕╓ю, форму та текст яко╖ наведено у додатках до угод;
уповноважений (схвалений) експортер - п╕дпри╓мство-експортер, юридична особа, заре╓стрована в Укра╖н╕, за винятком митного брокера, яка зд╕йсню╓ пост╕йн╕ в╕дправлення товар╕в на умовах угод та ма╓ право
самост╕йно оформлювати декларац╕ю незалежно в╕д вартост╕ товару та в╕дпов╕да╓ вимогам цього Порядку.
Не зовс╕м зрозум╕ло, для чого зроблено виключення для митних брокер╕в, адже головне що б експортер в╕дпов╕дав установленим критер╕ям. Стаття 8 Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та державами ╢АВТ встановлю╓, що жодна з╕ Стор╕н не повинна вводити нов╕ вимоги стосовно використання митних брокер╕в. Кожна Сторона повинна докласти зусиль для розробки
митних систем або процедур, як╕ надають можлив╕сть експортерам та ╕мпортерам подавати митн╕ декларац╕╖ без зобов'язання звертатися до митних брокер╕в.
Таким чином, не виключа╓ться можлив╕сть звернення до митних брокер╕в для митного оформлення експортних товар╕в, а виняток може стати перешкодою для отримання статусу для п╕дпри╓мств-експортер╕в, як╕ виробляють, експортують товари але при цьому ще мають л╕ценз╕ю на д╕яльн╕сть митного брокера.
Стаття 283, розд╕лу 3 Регламенту встановлю╓ можлив╕сть експортера на його письмове прохання отримати дозв╕л на використання процедури оформлення на м╕сц╕, будь-як╕й особ╕, дал╕ ╕меновано╖ "затверджений експортер", який побажав виконати експортн╕ процедури на сво╓му п╕дпри╓мств╕ чи в ╕нших м╕сцях, визначених або схвалених митними
органами. Положення регламенту ╢вроком╕с╕╖ передбачають можлив╕сть подання спрощено╖ експортно╖ декларац╕╖, забезпечення доступу митних орган╕в до вс╕х документ╕в, необх╕дних для експорту товар╕в.
Митн╕ органи можуть зв╕льнити затвердженого експортера в╕д вимоги подавати спрощену експортну декларац╕ю в митн╕ установи вивезення при кожному вивезенн╕ товар╕в при виконанн╕ певних умов, зокрема, щодо ╕нформування митну установу про кожне вивезення, ведення зв╕тност╕ по кожн╕й експортн╕й операц╕╖ та
пер╕одичн╕сть ╖╖ подання митн╕й установ╕. Для перев╕рки того, що товари фактично покинули митну територ╕ю , як доказ вивезення застосову╓ться коп╕я вантажно╖ митно╖ декларац╕╖.
З метою отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера в Укра╖н╕, п╕дпри╓мство-експортер пода╓ до митниц╕ за м╕сцем сво╓╖ державно╖ ре╓страц╕╖ заяву, заповнену за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку (дал╕ - заява), п╕дписану кер╕вником ╕ зав╕рену печаткою (у раз╕ наявност╕ печатки)
п╕дпри╓мства-експортера.
До заяви про отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера додаються належним чином зав╕рен╕ коп╕╖: а) зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту), за яким буде експортовано товар(и) преференц╕йного походження з Укра╖ни; б) документ╕в про преференц╕йне походження товару(╕в) з Укра╖ни, що експорту╓ться(ються) на умовах угод. У раз╕ якщо п╕дпри╓мство-експортер не ╓ виробником товару(╕в), до заяви додаються декларац╕╖ постачальника (виробника), заповнен╕ за
формами, наведеними в додатках 2, 3 до цього Порядку.
Уповноважений (схвалений) експортер повинен в╕дпов╕дати критер╕ям, як╕ зазначен╕ у пункт╕ 4 розд╕лу II Порядку. П╕дпри╓мство – експортер повинно зд╕йснювати експортн╕ операц╕╖ з товарами преференц╕йного походження з Укра╖ни не менше одного року, не мати порушень правил визначення преференц╕йного походження товар╕в, забезпечити мон╕торинг виробництва товару та первинно╖ документац╕╖, пов'язано╖ з таким виробництвом
Товар, який
експорту╓ться повинен в╕дпов╕дати правилам визначення преференц╕йного походження товар╕в, встановленим угодами.
Статус уповноваженого (схваленого) експортера нада╓ться митницею п╕дпри╓мству-експортеру протягом 30 календарних дн╕в з дня отримання нею заяви. Цей строк може бути продовжений до 30 календарних дн╕в з дати направлення митницею в╕дпов╕дного запиту. ╤нформац╕я про уповноваженого (схваленого) експортера вноситься до Ре╓стру уповноважених експортер╕в. Статус уповноваженого
(схваленого) експортера п╕дтверджу╓ться ╕нформац╕йним аркушем. ╤нформац╕йний аркуш вида╓ться митницею на товар(и) в межах товарно╖ позиц╕╖ Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (дал╕ - УКТ ЗЕД), що експорту╓ться(ються) уповноваженим (схваленим) експортером, без зм╕ни номера авторизац╕╖. Строк д╕╖ статусу уповноваженого
(схваленого) експортера не обмежений у час╕, за винятком випадк╕в анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера.
Статус уповноваженого (схваленого) експортера може бути анульовано за заявою у дов╕льн╕й форм╕ про анулювання його статусу, припинення юридично╖ особи - уповноваженого (схваленого) експортера, порушення правил визначення преференц╕йного походження товар╕в, оформлення декларац╕╖ на товар(и), в╕дсутн╕й (в╕дсутн╕) в ╕нформац╕йному аркуш╕. Уповноважений
(схвалений) експортер ма╓ право самост╕йно оформлювати декларац╕ю незалежно в╕д вартост╕ преференц╕йного походження товару з Укра╖ни, що експорту╓ться на умовах угод.
Уповноважений (схвалений) експортер зобов'язаний: - на товар(и) в межах товарно╖ позиц╕╖ УКТ ЗЕД отримати ╕нформац╕йний аркуш; - оформлювати декларац╕ю т╕льки на товар,
який в╕дпов╕да╓ правилам визначення преференц╕йного походження товар╕в; - збер╕гати коп╕ю декларац╕╖ та документи протягом не менше трьох рок╕в з дня ╖╖ оформлення; - ╕нформувати митницю у раз╕ зм╕ни умов технолог╕чного процесу виробництва товару; - на запит митниц╕ надати коп╕ю декларац╕╖ та документи, що п╕дтверджують преференц╕йне походження товару(╕в) з Укра╖ни, експортованого(их) в╕дпов╕дно до митно╖ декларац╕╖. - забезпечити митниц╕ мон╕торинг виробництва товару та первинно╖ документац╕╖
на нього.
Среди мер, которые предлагаются Кабмином для стабилизации финансовой ситуации в стране, одним из наиболее спорных решений может стать дополнительный налог на импорт (требование Закона «О мерах по стабилизации платежного баланса Украины»). Предполагается, что он будет действовать 12 месяцев, а ставки составят 10% для сельхозпродукции, 5% — для промышленной продукции. Однако для введения налога нужно соответствующее постановление Кабмина. Оно пока не
опубликовано.
ВВЕДУТ — НЕ ВВЕДУТ
Мнения экспертов относительно целесообразности введения налога разделились. Некоторые участники рынка, в частности, автоимпортеры, считают, что вряд ли дополнительный налог пустят в ход, так как это слишком непопулярное изменение на фоне и без того низкой покупательной способности населения и высоких цен на импорт из-за доллара. А вот другие эксперты склоняются к тому, что в ближайшее время налог все же введут. «Срок действия
налога ограничили 12 месяцами, потому есть основания считать, что в ближайшее время он все же будет введен. В середине года вводить его будет, по меньшей мере, странно», — считает председатель Комитета предпринимателей АПК при Торгово-промышленной палате Украины Олег Юхновский.
Президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко уверен, что налог таки введут, хотя когда именно, предположить не готов. Но он согласен, что сильно затягивать не будут, так как потом придется
пересматривать и сроки введения в сторону увеличения. Ведь планы властей грандиозные — за счет импортного сбора они рассчитывают привлечь в бюджет дополнительно 35 млрд грн.
КАК ПОДОРОЖАЮТ ТОВАРЫ
При этом эксперты активно обсуждают, к чему может привести нововведение, если претворится в жизнь. Для народа главное из последствий — подорожание и без того дорогих заграничных товаров, а также украинских, в которых используют импортное сырье (чай, кофе и т. п.).
«Доля импортных товаров в Украине достаточно велика. Например, быттехника и авто — почти 100%, одежда — 85%, обувь — 95% и т. д. С продовольственными товарами немного лучше — около 23%, но среди них есть товары, аналогов которым в Украине нет (например, оливковое масло)», — говорит Охрименко.
Некоторые эксперты не исключают, что увеличение цен будет постепенным. «На первых порах дистрибьютеры, которые работают с импортной продукцией, будут прощупывать возможности рынка, и, возможно,
возьмут на себя долю затрат. То есть, грубо говоря, если налог 5%, то повысить цену, например, на импортный порошок, сначала могут на 2–3% и посмотреть, как отреагирует покупатель. И тут уже будет зависеть все от того, есть ли подорожавшему товару альтернатива. Например, если аналогов много и продажи упадут, скорей всего, больше повышать цену не будут. Если же спрос уменьшится несущественно или не изменится вообще, то дистрибьютер поднимет цену еще», — объясняет управляющий партнер аудиторской компании PSP
Audit Дмитрий Сушко. По его мнению, не исключено, что незаменимые товары, аналогов которым нет или их немного, подорожают даже больше, чем на процент налога.
Александр Охрименко считает, что товары подорожают сразу же после введения налога, так как легальный бизнес указывает цену товара в документации, и к ней сразу же прибавят процент налога. «Это приведет к увеличению контрабанды и росту теневого сектора — нелегальные поставщики смогут предлагать товар по более дешевым ценам», —
подчеркнул экономист.
Парламент скасував л╕цензування ╕мпорту фармацевтичних ╕нгрид╕╓нт╕в
Верховна Рада ухвалила в другому читанн╕ проект закону про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни (щодо скасування л╕цензування ╕мпорту активних фармацевтичних ╕нгрид╕╓нт╕в).
За в╕дпов╕дне р╕шення проголосувало 247 народних депутат╕в.
Прийняття законопроекту сприятиме вдосконаленню законодавства в сфер╕ об╕гу л╕карських засоб╕в.
Метою законопроекту ╓ сказування л╕цензування ╕мпорту активних фармацевтичних
╕нгрид╕╓нт╕в, введеня якого передбачалось з 1 с╕чня 2015 року.
Акцизы не дают бензину дешеветь, не смотря на падение цен на нефть
Нефтепродукты не будут дешеветь, несмотря на снижение мировых цен на нефть, уверены эксперты топливного рынка. Об этом передает Сегодня.
По данным консалтинговой группы "А-95", в среднем литр бензина А¬95 сейчас стоит 16,99 грн/л.
"Несмотря на то, что нефть продают уже не 600 $/т, как месяц назад, а всего по 420 $/т, что в рознице дает удешевление литра бензина примерно на гривню, до сих про неясны правила ценообразования. Например, надо ли платить налог 5% при продаже с нефтебаз, как взимать
налог с продажи топлива по талонам. Поэтому трейдеры заморозили цены до разъяснения минимум до конца января", - прокомментировал нам аналитик Александр Сиренко (UPECO).
Закон Укра╖ни в╕д 28.12.2014 р. № 71-V╤╤╤ «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких закон╕в Укра╖ни (щодо податково╖ реформи)» вн╕с зм╕ни щодо порядку видач╕ л╕ценз╕╖ на ╕мпорт, експорт, оптову ╕ роздр╕бну торг╕влю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
У видач╕ л╕ценз╕╖ на роздр╕бну торг╕влю алкогольними напоями та тютюновими виробами в╕дбулись деяк╕ спрощення, а саме скасовано дов╕дку орган╕в ДФС про ре╓страц╕ю електронних контрольно-касових апарат╕в.
У
заяв╕ про видачу л╕ценз╕╖ на роздр╕бну торг╕влю алкогольними напоями додатково тепер зазначаються:
- адреса м╕сця торг╕вл╕;
- перел╕к ре╓стратор╕в розрахункових операц╕й (книг обл╕ку розрахункових операц╕й), як╕ знаходяться у м╕сц╕ торг╕вл╕, а також ╕нформац╕я про них: модель, модиф╕кац╕я, заводський номер, виробник, дата виготовлення; ре╓страц╕йн╕ номери посв╕дчень ре╓стратор╕в розрахункових операц╕й (книг обл╕ку розрахункових операц╕й), як╕ знаходяться у м╕сц╕ торг╕вл╕, та дата
початку ╖х обл╕ку у органах державно╖ ф╕скально╖ служби.
Територ╕альн╕ органи ДФС у Терноп╕льськ╕й област╕
Украина за 2014 год резко увеличила импорт газа из ЕС
Количество кулпенного российского топлива, наоборот, уменьшилось В 2014 году Украина сократила импорт газа из РФ на 43,8% (на 11,3 млрд куб.м.) – до 14,5 млрд куб.м. Импорт газа из Европы, наоборот, возрос в 2,4 раза (на 2,9 млрд куб.м.) – до 5 млрд куб.м. При этом отбор газа из собственных ПХГ возрос в 2,6 раза (на 1,6 млрд куб.м.) – до 2,6 млрд куб.м. "В 2014 году 46% потребностей украинских потребителей были обеспечены за счет импортируемого природного газа. В 2013 году импорт
составил 55% от всех источников газа. Сокращение объемов импорта связано с сокращением общего объема потребления газа в Украине в 2014 году", – отметили в НАК. Кромен того, в 2014 году Украина сократила добычу природного газа на 1 млрд куб. м (с 21,5 до 20,5 млрд куб. м). Преимущественно это сокращение произошло за счет недополучения добычи ПАО "Чорноморнафтогаз".
Державна казначейська служба Укра╖ни, наказом в╕д 6 с╕чня 2015 року N 4 затвердила зм╕ни до Дов╕дника в╕дпов╕дност╕ символу зв╕тност╕ коду класиф╕кац╕╖ доход╕в бюджету.
В╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про Державний бюджет Укра╖ни на 2015 р╕к", Бюджетного кодексу Укра╖ни, наказу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 14 с╕чня 2011 року N 11 "Про бюджетну класиф╕кац╕ю" та Порядку в╕дкриття анал╕тичних рахунк╕в
для обл╕ку операц╕й в систем╕ Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни, затвердженого наказом Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни 27 грудня 2013 року N 217 затведжено зм╕ни до Дов╕дника в╕дпов╕дност╕ символу зв╕тност╕ коду класиф╕кац╕╖ доход╕в бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства Укра╖ни в╕д 15 с╕чня 2007 року N 5.
Як Ви змогли зауважити, Дов╕дник доповнено позиц╕╓ю, яка стосу╓ться додаткового ╕мпортний зб╕р, введення якого оч╕ку╓ться п╕сля опубл╕кування Р╕шення Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни.
