| ← Сентябрь 2013 → | ||||||
|
1
|
||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
За последние 60 дней ни разу не выходила
Сайт рассылки:
http://www.mdoffice.com.ua
Открыта:
31-01-2003
Статистика
0 за неделю
Вступившие в силу документы в среду 11 Сентября 2013 г.
MDoffice Россия: Черная суббота международных автомобильных перевозок
Неумолимо летит время, безжалостно стирая все возможные и невозможные компромиссы между ФТС и МСАТ. Никаких переносов сроков введения нового порядка транзитного обеспечения не будет, об этом стало ясно из краткого интервью руководителя таможенного ведомства России журналистам ПРОВЭД.
Если власть хочет помочь отечественному автопроизводству, то она должна это делать не за счет карманов простых и без того не богатых украинцев. Об этом заявил эксперт автомобильного рынка Николай Росличенко на пресс-конференции в информационно-аналитическом агентстве «Главком».
П О С Т А Н О В А 09 серпня 2013 року суддя Солом'янський районний суд м. Ки╓ва Шереметь╓ва Л. А., при секретар╕ Подолян О.С., за участю представника Ки╖всько╖ м╕жрег╕онально╖ митниц╕ Келеберденка В.В., прокурора Роговенко Н.В., розглянувши матер╕али, як╕ над╕йшли в╕д Ки╖всько╖ рег╕онально╖ митниц╕ про притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2 про порушення митних правил, передбачених статтею 473 МК Укра╖ни, суддя - В С Т А Н О В И В : 12 березня 2013 року в зон╕ митного контролю на територ╕╖ ДПСЗ «ЕМS» (м. Ки╖в, пл. Вокзальна, 3), п╕д час митного огляду м╕жнародного поштового в╕дправлення № EE748906226CN, яке пересилалось з Китаю в╕д ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2 до Укра╖ни на ╕м'я ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) виявлено: один металевий кастет. Зг╕дно висновку спец╕ал╕ста експерта ЦМУЛДЕР в╕д 14 березня 2013 року № 142001101-0129 наданий на досл╕дження металевий кастет 1 шт. явля╓ться холодною збро╓ю ударно-дробильно╖ д╕╖ 30 липня 2013 року посадовою особою митного органу складено протокол про порушення митних правил №0587/10000/13 в╕дносно ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил передбачених ст. 473 МК Укра╖ни, а матер╕али справи передан╕ до суду для притягнення зазначено╖ особи до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕. В судове зас╕дання особа, яка притягу╓ться до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ - ОСОБА_1 не з'явився, будучи пов╕домленим про дату та час судового зас╕дання за адресою, зазначеною в м╕жнародному поштовому в╕дправленн╕. Прокурор та представник митного органу в судовому зас╕данн╕ п╕дтримали позиц╕ю Ки╖всько╖ рег╕онально╖ митниц╕ М╕ндоход╕в та просили притягнути ОСОБА_1 до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за ст. 473 МК Укра╖ни, посилаючись на те, що матер╕али адм╕н╕стративно╖ справи м╕стять достатньо доказ╕в на п╕дтвердження порушення митних правил з боку останнього. З урахуванням вимог ст. 526 МК Укра╖ни, суд вважа╓ можливим розглянути справу у в╕дсутност╕ особи, яка притягу╓ться до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕. Заслухавши учасник╕в судового розгляду, досл╕дивши матер╕али справи, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст. 473 МК Укра╖ни, виходячи з наступного. Стаття 473 МК Укра╖ни передбача╓ в╕дпов╕дальн╕сть особи за вчинення д╕й, спрямованих на пересилання через митний кордон Укра╖ни в м╕жнародних експрес-в╕дправленнях товар╕в, заборонених до такого пересилання законодавством Укра╖ни, а також пересилання у м╕жнародних поштових в╕дправленнях товар╕в, заборонених до пересилання актами Всесв╕тнього поштового союзу, що тягне за собою конф╕скац╕ю цих товар╕в. В╕дпов╕дно до п. 2 п╕дпункту 2.1.3 ст. 15 Всесв╕тньо╖ поштово╖ конвенц╕╖, до пересилання у вс╕х категор╕ях кореспонденц╕╖ заборонен╕ предмети ввезення або об╕г яких заборонено в кра╖н╕ призначення. В╕дпов╕дно до п. 1 п╕дпункту 1 ст. 196 Митного кодексу Укра╖ни не можуть бути пропущен╕ через митний кордон Укра╖ни товари, перем╕щення яких через митний кордон Укра╖ни заборонено законом. Зг╕дно з п. 2 ст. 235 Митного кодексу Укра╖ни забороня╓ться перем╕щення (пересилання) в м╕жнародних поштових в╕дправленнях товар╕в, заборонених до пересилання в╕дпов╕дно до акт╕в Всесв╕тнього поштового союзу, а також товар╕в, в╕дправлених з порушенням вимог нормативно-правових акт╕в з питань надання послуг поштового зв'язку. В╕дпов╕дно до абз. 1 п. 37 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни № 270 в╕д 05.03.2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у м╕жнародних поштових в╕дправленнях забороня╓ться пересилати вогнепальну зброю ус╕х вид╕в ╕ бо╓припаси до не╖, холодну зброю та ╕нш╕ предмети, спец╕ально призначен╕ для нападу та оборони (кастети, стилети, балончики з р╕диною парал╕тично╖ д╕╖ тощо), вибухов╕, легкозаймист╕ або ╕нш╕ небезпечн╕ речовини, якщо ╕нше не передбачено законодавством. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 допустив пересилання у м╕жнародних поштових в╕дправленнях товар╕в, заборонених до такого пересилання, а саме: холодно╖ збро╖ ударно-дробильно╖ д╕╖ у м╕жнародному поштовому в╕дправленн╕ № EE748906226CN на митну територ╕ю Укра╖ни, а в його д╕ях вбача╓ться порушення митних правил, передбачене ст. 473 МК Укра╖ни. Вина ОСОБА_1 у вчиненн╕ зазначеного правопорушення повн╕стю п╕дтверджу╓ться матер╕алами справи, зокрема протоколом про порушення митних правил, постановою про закриття крим╕нального провадження, службовою запискою посадово╖ особи митного органу, описом вилучених предмет╕в, висновком експерта. З урахуванням вимог ч. 1 ст. 265 КУпАП суд приходить до висновку, що безпосередн╕й предмет порушення митних правил - «металевий кастет 1 шт.» п╕дляга╓ конф╕скац╕╖. На п╕дстав╕ викладеного та керуючись ст.ст. 8, 265, 247 п. 7 Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення, ст.ст. 3, 467, 473, 487, 527 Митного кодексу Укра╖ни, суддя - П О С Т А Н О В И В : Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненн╕ правопорушення, передбаченого ст. 473 Митного кодексу Укра╖ни. Безпосередн╕й предмет порушення митних правил зг╕дно протоколу про порушення митних правил №0587/10000/12 в╕д 30 липня 2013 року, а саме: «металевий кастет 1 шт.», який збер╕га╓ться в Управл╕нн╕ Служби безпеки Укра╖ни у Черн╕вецьк╕й обл. за адресою: 58001, м. Черн╕вц╕, вул.. Шевченка, 1-а - конф╕скувати. Постанова суду (судд╕) у справ╕ про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно яко╖ вона винесена, представником тако╖ особи, прокурором або митним органом, який зд╕йснював провадження у ц╕й справ╕ до Апеляц╕йного суду м. Ки╓ва через Солом'янський районний суд м. Ки╓ва протягом десяти дн╕в з дня ╖╖ проголошення. Постанова пред'явля╓ться до виконання протягом трьох м╕сяц╕в. Суддя: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33038543 Контейнерные перевозки через порты Украины увеличиваются
Контейнерные порты Украины за 8 месяцев т.г. перевалили 494 870 TEU, что на 6,8% больше аналогичного периода прошлого года.
Конституционный суд Молдовы остановил действие постановления правительства о передаче Кишиневского международного аэропорта в концессию российской компании.
В настоящее время в рамках внутригосударственных процедур проходит согласование проекта Протокола о внесении изменений в Таможенный кодекс Таможенного союза. Проект был разработан рабочей группой, в состав которой входят только представители таможенных служб государств-членов Таможенного союза. В частности, он содержит поправку к статье 90 кодекса, которая предлагает в качестве условия возврата излишне уплаченных\взысканных таможенных пошлин и налогов установить требование предварительного внесения изменений в декларацию. На практике это означает для декларанта увеличение времени и финансовых затрат. В связи с этим хотелось бы провести анализ последствий, которые могут наступить для бизнеса в случае реализации этих инициатив. В практике нередко возникают ситуации, когда таможенный пост в процессе проверки таможенных деклараций, подаваемых в отношении текущих поставок, принимает решения о корректировке таможенной стоимости (о классификации товаров по другому коду ТН ВЭД ТС), об отказе в применении льготы по НДС и т.д. Такие решения принимаются по всем текущим поставкам. Декларант вправе обжаловать такие решения в суде в течение 3 месяцев со дня принятия соответствующего решения. Зачастую у организаций нет собственного юриста или имеющиеся юристы не обладают необходимыми знаниями в таможенной сфере. В этом случае для ведения судебного процесса они вынуждены обращаться к внешним юристам. Размер расходов на судебное представительство может варьироваться в зависимости от сложности дела, стоимости услуг привлеченных юристов, количества судебных инстанций (таможенные органы обычно используют все инстанции вне зависимости от перспективы последующего обжалования). В среднем по одному делу за 3 инстанции (включая апелляцию и кассацию) приходится платить от 7 000 до 40 000 долларов США. Учитывая размеры товарных партий, суммы доначисленных таможенных пошлин и налогов по одной таможенной декларации могут быть существенно меньше, чем указанные судебные расходы. При этом на практике суды удовлетворяют требования о возмещении судебных расходов в размере в среднем не более чем 50% от фактически понесенных. Соответственно, судиться по каждой таможенной декларации может быть не только слишком дорогим «удовольствием», но зачастую и не имеющим смысла для декларанта. Однако в случае объединения судебных дел в одно производство ситуация может измениться. Истец вправе направить такое ходатайство об объединении. Вместе с тем суды во многих случаях по разным причинам (в т.ч. и для обеспечения статистики количества рассмотренных дел) отказывают в удовлетворении таких ходатайств. Например, по делу № А40-67010/12-120-634 исковое заявление, поданное в Арбитражный суд г.Москвы, сначала было принято судом, но затем его разделили на 22 дела. Все они были в итоге рассмотрены в пользу импортера. Учитывая такую практику, многие организации в целях сокращения судебных расходов применяют следующий подход. Во-первых, они обжалуют одно из решений, принятых таможенным органом. Во-вторых, в случае удовлетворения судами жалобы, поскольку судебный процесс занимает от 6 месяцев до года и, соответственно, 3-месячный срок обжалования по остальным таможенным декларациям уже истек, подают в таможню одно заявление о возврате платежей по всем остальным таможенным декларациям, к которому прилагается судебное решение по первому делу. Далее, при получении отказа таможни (что бывает практически в 99% случаев, несмотря на судебное решение по первому делу), его обжалуют в арбитражном суде. Таким образом, вместо десятков судебных дел можно пройти только два судебных процесса, что позволяет существенно сократить судебные расходы не только себе, но и государству. Следует учитывать, что компетенция таможенных органов по принятию решения о возврате излишне уплаченных/взысканных таможенных платежей и внесению изменений в таможенную декларацию разделена. В первом случае это таможни, а во втором – таможенные органы. Такое разделение обусловлено тем, что вопросы возврата являются более сложными и принятие решения по ним является более ответственным. При этом ФТС России утверждена Инструкция о действиях должностных лиц таможенных органов при внесении изменений в сведения, содержащиеся в декларации на товары, после выпуска товаров и корректировке ее электронной копии. Согласно пункту 26 этой инструкции в случаях, когда изменение заявленных в декларации сведений влияет на размер платежей, таможенный пост должен его согласовать с таможней. Таким образом, если верить тому, что предложения ФТС России направлены только лишь на упорядочивание процедуры, ситуация становится просто нелогичной. Для возврата излишне уплаченных или взысканных платежей декларант должен сперва обратиться в таможенный пост для внесения изменений в декларацию, потом уже таможенный пост согласовывает вопрос с таможней, которая уведомляет декларанта о своем согласии и после получения соответствующего обращения оформляет возврат. Не проще ли декларанту сразу обратиться в таможню, чтобы та, проверив наличие факта излишней уплаты или взыскания таможенных платежей и приняв решение о возврате, направила документы таможенному посту для внесения необходимых изменений в таможенные декларации? По нашему мнению, это не упорядочивание, а усложнение процедуры. Ответ на вопрос, зачем так усложнять, достаточно прост. В настоящее время сложилась следующая позиция арбитражных судов: законодательством не установлена обязанность декларанта обжаловать требования таможни о корректировке классификационного кода, равно как и иных решений таможни, отдельно от требования о возврате излишне уплаченных таможенных платежей (постановление Президиума ВАС РФ от 07.02.2012 № 11873/11). В большинстве случаев суды принимают решения в пользу декларантов. Предложения ФТС России направлены на то, чтобы изменить эту судебную практику. Каким образом это будет происходить? Суды после внесения изменений смогут отказывать декларантам в удовлетворении жалоб на решения таможни об отказе в возврате излишне уплаченных/взысканных таможенных платежей по формальным основаниям, поскольку декларантом не выполнена процедура внесения изменений в таможенную декларацию. В случае обращения декларанта в таможенный пост тот откажет во внесении изменений в таможенную декларацию на том основании, что решение таможенного органа, в соответствии с которым были взысканы дополнительно начисленные таможенные платежи, не были обжалованы декларантом в установленный 3-месячный срок. Теоретически в этом случае декларант сможет для защиты своих интересов обжаловать отказ в арбитражному суде. Однако там, во-первых, декларант столкнется с той же проблемой объединения дел, а во-вторых, суды могут отказать в удовлетворении жалоб опять же по формальным основаниям, поскольку действительно декларантом пропущен 3-месячный срок на обжалование решения таможенного органа. При этом сам отказ во внесении изменений в таможенную декларацию не влечет за собой негативных последствий для декларанта, поскольку его принятие не основано на рассмотрении вопроса о наличии факта излишней уплаты. В результате декларанту для защиты своих интересов нужно будет обжаловать каждое решение таможенных органов и, соответственно, нести судебные расходы по каждому делу. Путем установления дополнительных административных процедур ФТС России пытается создать все условия, чтобы не возвращать излишне уплаченные\взысканные таможенные платежи и уменьшить негативную для себя судебную практику по таможенным спорам. Но такие предложения только затрудняют доступ к судебной защите, поскольку из-за формальных препятствий влекут отказ в правосудии. Александр Косов - руководитель практики таможенного права и внешнеторгового регулирования юридической компании ООО «Пепеляев Групп», к.ю.н. ИТАР-ТАСС Налоговый кредит по НДС у физлица - предпринимателя при импорте
Лист МДЗ в╕д 14.06.2013 № 2123/т/99-99-19-04-02-14
В╕дтворення матер╕алу у будь-як╕й форм╕ повн╕стю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «╤нтерактивна бухгалтер╕я». Обл╕к простою автотранспорту на митниц╕ ╤нформац╕я про затримку товар╕в на кордон╕ Укра╖ни через т╕ чи ╕нш╕ причини довол╕ часто з’явля╓ться в укра╖нських ЗМ╤. Розглянемо, як замовнику обл╕ковувати прост╕й автотранспорту та куди потраплять витрати на його оплату в податковому обл╕ку, якщо перевезення зд╕йсню╓ перев╕зник Насамперед зауважимо, що ч╕ткого визначення поняття «прост╕й» нема╓. Зг╕дно з╕ ст. 142 Статуту автомоб╕льного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради М╕н╕стр╕в УРСР в╕д 27.06.1969 р. № 401, просто╓м автомоб╕ля вважа╓ться затримання п╕д навантаженням або вивантаженням товар╕в понад установлен╕ строки. Про затримку в понад установлен╕ норми прописано й у Правилах перевезень вантаж╕в автомоб╕льним транспортом в Укра╖н╕, затверджених наказом М╕нтрансу Укра╖ни в╕д 14.10.1997 р. № 363. Отже, прост╕й — це в будь-якому раз╕ затримка чи невикористання транспортного засобу, яка почина╓ться п╕сля зак╕нчення, перевищення або порушення строк╕в, передбачених для вчинення якихось д╕й (наприклад, строк навантажувально-розвантажувальних роб╕т, зд╕йснення митних операц╕й тощо) (постанова ВГСУ в╕д 24.04.2012 р. у справ╕ № 24/325). Окремо варто звернути увагу на правову суть простою. Що це таке: штраф чи плата за додаткову послугу? Нин╕, судячи з практики, п╕д просто╓м розум╕ють як одне, так ╕ друге. Коли прост╕й розглядають як штраф. За в╕дсутност╕ в договор╕ ╕нших обмовок оплачений прост╕й — це штраф за невиконання замовником перевезення сво╖х зобов’язань за договором. Це виплива╓ з норм ст. 920 Цив╕льного кодексу Укра╖ни (дал╕ — ЦКУ) та ст. 307 Господарського кодексу Укра╖ни (дал╕ — ГКУ). До того ж якщо в договор╕ необх╕дн╕сть його оплати (зокрема, понаднормативного простою) визначена т╕╓ю частиною договору, яка регулю╓ в╕дпов╕дальн╕сть його стор╕н. У наш╕й ситуац╕╖ варто взяти до уваги думку судових орган╕в. Так, ВГСУ у сво╖й постанов╕ в╕д 17.04.2012 р. у справ╕ № 1/93/5022-1253/2011 ч╕тко зазначив: «штраф, у т.ч. за прост╕й, за сво╓ю правовою природою не ╓ грошовим зобов’язанням, в розум╕нн╕ статей 230, 231, 232 Господарського кодексу Укра╖ни, глави 47 та глави 48 Цив╕льного кодексу Укра╖ни, а ╓ санкц╕╓ю, якою забезпечу╓ться виконання зобов’язання». Тобто якщо необх╕дн╕сть оплати понаднормативного простою в договор╕ прописано як в╕дпов╕дальн╕сть замовника за порушення сво╖х зобов’язань, такий понаднормовий прост╕й розглядають як штраф. Його стягують у розм╕р╕, установленому договором.
В╕дпов╕дно, замовник, ╕з вини якого виник прост╕й, зобов’язаний оплатити його суму. Так, ч. 2 ст. 11 Конвенц╕╖ про догов╕р м╕жнародного дорожнього перевезення вантаж╕в (КДПВ) зазнача╓, що в╕дправник несе в╕дпов╕дальн╕сть за перев╕зника за будь-яку шкоду, яка може бути спричинена в╕дсутн╕стю, недостатн╕стю або неправильн╕стю документ╕в, необх╕дних для митних та ╕нших формальностей, за винятком випадк╕в вини перев╕зника. Про те, що перев╕зник зобов’язаний доставити вантаж до пункту призначення в строк, визначений у договор╕ чи транспортними кодексами, статутами або правилами, ╕деться й у ч. 1 ст. 313 ГКУ. Водночас перев╕зник зв╕льня╓ться в╕д в╕дпов╕дальност╕ за прострочення в доставц╕ вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини (ч. 2 ст. 313 ГКУ). Тож, якщо таке прострочення сталося з вини замовника та договором прописано таку в╕дпов╕дальн╕сть, замовник зобов’язу╓ться сплатити вс╕ штрафн╕ санкц╕╖ (ст. 920 ЦКУ). Якщо прост╕й сприймають як додаткову плату за послугу. Часто-густо на практиц╕ прост╕й у договор╕ не розгляда╓ться як порушення виконання зобов’язання. За понаднормовий прост╕й ╕з вини замовника (а ╕нколи й через незалежн╕ обставини) у договор╕ перевезення встановлю╓ться окремий тариф. Тобто оплата за прост╕й розгляда╓ться як плата за додаткову послугу перев╕знику. З юридично╖ точки зору таке трактування простою ц╕лком можливе. Адже умови перевезення вантажу, пасажир╕в ╕ багажу окремими видами транспорту, а також в╕дпов╕дальн╕сть стор╕н щодо цих перевезень установлюються договором, якщо ╕нше не встановлено ЦКУ, ╕ншими законами, транспортними кодексами (статутами), ╕ншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються в╕дпов╕дно до них. Жодних обмежень стосовно перел╕ку додаткових послуг, як╕ може надавати перев╕зник зг╕дно з договором перевезення автотранспортом вантажу, чинне законодавство не встановлю╓ (абз. 2 ч. 2 ст. 908 ЦКУ). Водночас не варто забувати про документальне оформлення такого простою. Адже незалежно в╕д того, чим за сво╓ю природою ╓ прост╕й (штрафом або платою за додаткову послугу), для його оплати потр╕бно ч╕тко знати, ск╕льки часу в╕н зайняв.
Про те, як оплачу╓ться прост╕й, варто прописати в договор╕ або в додатку до нього. Рекоменду╓мо ч╕тко встановити, ск╕льки кошту╓ хвилина (година) простою автомоб╕ля. Нормативн╕ терм╕ни перевезення та ╕нших роб╕т (зокрема, навантажувально-розвантажувальних) можна встановити й у заявц╕-замовленн╕ на перевезення, адже вона ╓ нев╕д’╓мною частиною договору. В╕дпов╕дно, ╖х перевищення сигнал╕зуватиме про «включення» ╕ншо╖ ц╕ни для оплати послуги. Документами, як╕ можуть п╕дтвердити прост╕й автотранспорту на митниц╕, ╓ зокрема м╕жнародна товарно-транспортна накладна (CMR), митна декларац╕я (особливо якщо понаднормативний прост╕й раху╓ться подобово, адже в митн╕й декларац╕╖ зазнача╓ться зокрема дата подання декларац╕╖ та зак╕нчення митного оформлення) тощо. Можливе також оформлення листа (карти) простою. Зверн╕ть увагу! Замовник зобов’язаний оплатити перев╕знику варт╕сть простою лише в тому раз╕, якщо такий прост╕й стався з вини замовника. ╤накше оплачувати прост╕й замовник не зобов’язаний. На такому висновку наголошу╓ господарський суд у сво╖х р╕шеннях (див. постанову Харк╕вського апеляц╕йного господарського суду в╕д 21.03.2012 р. у справ╕ № 5021/2827/2011 та постанову ВГСУ в╕д 12.07.2012 р. у справ╕ № 5004/1099/11). Щоб╕льше, п╕д час вир╕шення спор╕в щодо встановлення вини замовника перевезення в раз╕ простою вантажу на митниц╕ суд рекоменду╓ звертати увагу на наявн╕ оф╕ц╕йн╕ п╕дтвердження митниц╕ стосовно необх╕дност╕ затримання товару, на акт проведення митного огляду товар╕в чи на р╕шення про в╕дмову в митному оформленн╕ для з’ясування причин затримки на митниц╕ (постанова ВГСУ в╕д 30.10.2012 р. у справ╕ № 5/039-12). Так, наприклад, у р╕шенн╕ про в╕дмову в митному оформленн╕ ч╕тко зазначаються причини тако╖ в╕дмови та надаються вичерпн╕ роз’яснення вимог, виконання яких забезпечу╓ можлив╕сть митного оформлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення (ч. 2 ст. 256 Митного кодексу Укра╖ни). Бухгалтерський обл╕к Залежно в╕д того, прост╕й, що оплачу╓ться замовником, — штраф чи плата за послугу — р╕знитиметься й бухобл╕к. Окр╕м того, вагомо, перевозяться придбан╕ замовником товари чи призначен╕ ним для реал╕зац╕╖.
Якщо оплата за прост╕й — штраф. У такому раз╕ не зважаючи на те, перевозяться товари, придбан╕ замовником, чи доставляються продан╕ ним, сума штрафу обл╕кову╓ться на субрахунку 948 «Визнан╕ штрафи, пен╕, неустойки» (Дт 948 Кт 631, 685). Якщо плата за прост╕й — оплата за послугу. У раз╕ якщо замовник перевозить придбан╕ товари, варт╕сть оплаченого простою включатиметься у соб╕варт╕сть таких товар╕в. Адже запаси зараховуються на баланс п╕дпри╓мства за перв╕сною варт╕стю, яка склада╓ться, зокрема, ╕з таких витрат, як транспортно-загот╕вельн╕ (витрати на загот╕влю запас╕в, оплата тариф╕в (фрахту) за вантажно-розвантажувальн╕ роботи ╕ транспортування запас╕в ус╕ма видами транспорту до м╕сця ╖х використання, включаючи витрати з╕ страхування ризик╕в транспортування запас╕в) (абз. 6 п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»). Витрати на оплату простою ц╕лком можна визнати такими, що безпосередньо пов’язан╕ з доставкою запас╕в, а тому ╖х можна включити в соб╕варт╕сть як транспортно-загот╕вельн╕. Тим б╕льше, що М╕нф╕н транспортно-загот╕вельн╕ витрати визна╓ як будь-як╕ витрати п╕дпри╓мства,пов’язан╕ з транспортуванням запас╕в в╕д постачальника (станц╕й, причал╕в) до м╕сця ╖х використання. Водночас належн╕сть витрат до р╕зних предмет╕в перевезень ╕ об’╓кт╕в витрат визнача╓ться на п╕дстав╕ первинних документ╕в (лист М╕нф╕ну в╕д 27.02.2003 р. № 053-2920). Тобто якщо перевозяться дек╕лька груп товар╕в, як╕ використовуються як для виробництва, так ╕ для ╕нших ц╕лей (в╕дносяться до р╕зних вид╕в витрат), саме первинн╕ документи, у яких прописано такий перел╕к груп товар╕в, ╓ п╕дставою для в╕дображення витрат. Якщо прост╕й автотранспорту був оплачений у рамках договору перевезення товар╕в, що продаються, так╕ витрати до соб╕вартост╕ запас╕в не потраплять. Вони в╕дображатимуться на рахунку 93 «Витрати на збут» у пер╕од╕ ╖х понесення (п. 14 П(С)БО 9). П╕дсуму╓мо! Якщо прост╕й — штрафна санкц╕я, його сума потрапля╓ до ╕нших операц╕йних витрат замовника — Дт 948 Кт 631, 685. Якщо прост╕й — плата за послугу, тод╕ залежно в╕д того, перевозиться товар куплений чи реал╕зований, витрати поповнять в╕дпов╕дно соб╕варт╕сть придбаних товар╕в (Дт 20, 28 Кт 631) чи витрати на збут (Дт 93 Кт 631). Податковий обл╕к Податок на прибуток ╤з податковим обл╕ком справа дещо складн╕ша, адже Податковий кодекс Укра╖ни (дал╕ — ПКУ) прямо не говорить, куди в╕дносити витрати на оплату перев╕знику простою. Тому, вважа╓мо, що головну роль тут в╕д╕гра╓ саме формулювання сут╕ такого простою в договор╕: чи це штрафна санкц╕я чи плата за додаткову послугу. В╕дтак, якщо прост╕й — штрафна санкц╕я, включити варт╕сть оплаченого простою в податков╕ витрати не вдасться на п╕дстав╕ пп. 139.1.11 ПКУ. В╕н прямо забороня╓ в╕дносити до витрат «суми штраф╕в та/або неустойки чи пен╕ за р╕шенням стор╕н договору або за р╕шенням в╕дпов╕дних державних орган╕в, суду, як╕ п╕длягають сплат╕ платником податку». Податк╕вц╕ в зазначен╕й ситуац╕╖ однозначн╕: «Н╤» штрафам у податкових витратах вони сказали як у сво╖х листах в╕д 06.03.2012 р. № 4240/6/15-1415 та в╕д 21.01.2013 р. № 888/6/15-1415, так ╕ в роз’ясненнях у ╢БПЗ1 (п╕дкатегор╕я 102.07.22). Якщо прост╕й — це плата за додаткову послугу перев╕знику, варт╕сть простою можна буде в╕добразити в податкових витратах, оск╕льки прост╕й оплачу╓ться як складова наданих перев╕зником послуг. Головне, щоб перевезення було пов’язано з господарською д╕яльн╕стю п╕дпри╓мства та витрати були документально п╕дтверджен╕ первинними документами (пп. 14.1.27, п. 138.2, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 ПКУ). Якщо прост╕й пов’язаний ╕з доставкою придбаних товар╕в, його сума йде в соб╕варт╕сть таких товар╕в (п. 138.6 та абз. 6 п. 138.8 ПКУ). У податковому обл╕ку так╕ витрати в╕дображатимуться в пер╕од╕ визнання доход╕в в╕д реал╕зац╕╖ таких товар╕в (п. 138.4 ПКУ). Якщо прост╕й в╕дбувся п╕д час перевезення товар╕в, що реал╕зуються, тод╕ його сума поповнить витрати на збут (пп. «е» пп. 138.10.3 ПКУ). П╕дсуму╓мо! Оплачений прост╕й потрапить у податков╕ витрати, лише якщо в договор╕ в╕н розгляда╓ться як тариф за додаткову послугу. Коли ж договором перевезення оплату простою визначено як штраф замовника, витрати на його оплату в податковому обл╕ку не в╕дображатимуться. ПДВ У ситуац╕╖ з ПДВ також варто ор╕╓нтуватися на трактування простою в договор╕: штраф або плата за додаткову послугу. У раз╕ якщо варт╕сть простою договором визначена як штрафна санкц╕я, так╕ кошти не впливають на базу обкладення ПДВ. Звичайно, сумн╕ви можуть виникнути. Адже ╕з набранням чинност╕ ПКУ визначення такого поняття як «постачання послуг» значно розширилося та стало можливим розум╕ння таких штрафних санкц╕й, як компенсац╕я вартост╕ послуг. Та й податк╕вц╕ ран╕ше в ╢БПЗ зазначали, що кошти, отриман╕ як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товар╕в/послуг тощо, необх╕дно розц╕нювати як компенсац╕ю вартост╕ товар╕в/послуг, яка включа╓ться в базу оподаткування. Така ж ╖х думка висв╕тлена й у лист╕ ДПСУ в╕д 19.11.2011 р. № 6727/7/15-3417-26. Однак на сьогодн╕ податк╕вц╕ зм╕нили п╕дх╕д на протилежний. Вони роз’яснили цю ситуац╕ю в сво╖й Узагальнююч╕й податков╕й консультац╕╖ щодо включення в базу обкладення податком на додану варт╕сть та складу витрат кошт╕в, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товар╕в/послуг, затверджен╕й наказом ДПСУ в╕д 06.07.2012 р. № 590, у як╕й зазначили, що так╕ штрафн╕ санкц╕╖ не впливають на базу обкладання ПДВ (див. в╕дпов╕дь на запитання 2). Тобто сплачен╕ штрафн╕ санкц╕╖ за прост╕й автотранспорту не обкладаються ПДВ. Аналог╕чно╖ позиц╕╖ дотримуються податк╕вц╕ зараз ╕ в ╢БПЗ (п╕дкатегор╕я 101.06). Детальн╕ше про особливост╕ обкладення ПДВ штраф╕в читайте в матер╕ал╕ «Штраф (неустойка), 3% р╕чних в╕д прострочено╖ суми й ╕нфляц╕йн╕ витрати: чи потрапляють ц╕ суми в базу обкладення ПДВ» газети «╤нтерактивна бухгалтер╕я» в № 45 за 2013 р. ╤нша справа — якщо оплата простою розгляда╓ться в договор╕ як плата за додаткову послугу перев╕знику. Тод╕ оплата простою ц╕лком п╕дпада╓ п╕д визначення «постачання послуг» зг╕дно з пп. 14.1.185 ПКУ. Це означа╓, що прост╕й ╓ об’╓ктом обкладення ПДВ на п╕дстав╕ абз. «б» п. 185.1 ПКУ. У ц╕й же ситуац╕╖, коли перевезення зд╕йсню╓ перев╕зник-нерезидент, ╓ певн╕ особливост╕. Так, якщо це м╕жнародне перевезення, така операц╕я оподаткову╓ться за нульовою ставкою (абз. «а» пп. 195.1.3 ПКУ, розд╕л ╤╤ Узагальнюючо╖ податково╖ консультац╕╖ щодо порядку оподаткування податком на додану варт╕сть транспортно-експедиторсько╖ д╕яльност╕, затверджено╖ наказом ДПСУ в╕д 06.07.2012 р. № 610, дал╕ — Узагальнююча консультац╕я № 610). Якщо ж вантаж перевозиться за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, така операц╕я не буде об’╓ктом обкладення ПДВ, оск╕льки така послуга нада╓ться не в межах митно╖ територ╕╖ Укра╖ни (абз. «б» п. 185.1 та абз. «в» пп. 186.2.1 ПКУ). Водночас якщо зд╕йсню╓ться транзитне пе ревезення, така операц╕я зв╕льня╓ться в╕д обкладення ПДВ (п. 197.8 ПКУ, розд╕л ╤╤╤ Узагальнюючо╖ консультац╕╖ № 610). Тож, аби вберегти себе в╕д ус╕х можливих обл╕кових труднощ╕в, варто замислитися про суть простою ще на етап╕ укладання договору. Адже саме в╕д трактування простою в договор╕ залежить, як його показати в бухгалтерському та податковому обл╕ку.
1 ╢дина база податкових знань. Розм╕щена на оф╕ц╕йному сайт╕ М╕ндоход╕в Укра╖ни —www.minrd.gov.ua. Бухгалтер 911 Украинцам станет накладно ездить за границу
Государственное агентство по туризму и курортам Украины предлагает ввести обязательное медицинское страхование и страхование от несчастных случаев для украинских граждан, выезжающих за границу.
10-09-2013 11:01, Masik Доброе утро! Колеги, в посылке на частное лицо, один из товаров был признан таможней как холодное оружие(Нож)? MDoffice Россия запретила импорт вина из Молдовы
Поставки в Россию молдавской винодельческой продукции со вторника приостановлены из-за претензий к качеству, сообщил руководитель Роспотребнадзора, главный государственный санитарный врач РФ Геннадий Онищенко.
"Мы принимаем решение о приостановке ввоза на территорию РФ всей винодельческой продукции Молдовы", - сказал он.
По словам Онищенко, запрет будет действовать до тех пор, пока РФ "не увидит со стороны Молдовы конкретных шагов, направленных на системное решение проблемы".
"Выполнять роль няньки для молдавской экономики мы не намерены", - заявил Онищенко. Ранее работники Россельхознадзора нашли в поставляемой из Беларуси колбасе бактерии, которые способны вызвать опасное заболевание. Подробности В╕д початку року експорт укра╖нських продукт╕в харчування зр╕с на 35%
В╕д початку року Укра╖на наростила експорт готово╖ с╕льгосппродукц╕╖ та продукт╕в харчування на 35%. Значно зросли поставки за кордон м’яса птиц╕, я╓ць та борошна. Однак аби експорт зр╕с б╕льш масштабно, М╕нагропол╕тики визначило 30 найб╕льш пр╕оритетних кра╖н. На ╖х ринки Укра╖на просуватиме свою с╕льгосппродукц╕ю в першу чергу. Про це пов╕домив М╕н╕стр аграрно╖ пол╕тики та продовольства Микола Присяжнюк. «Ми стали потужним гравцем на св╕товому ринку продовольства. ╤ наше завдання, − бути максимально присутн╕ми на ринках якомога б╕льшо╖ к╕лькост╕ кра╖н. Для цього ми проанал╕зували та визначили для себе 30 кра╖н, ринки яких ╓ найб╕льш пр╕оритетними для нас. ╤ сп╕льно з М╕н╕стерством закордонних справ в╕дпрацьову╓мо вс╕ можлив╕ шляхи, аби розширити свою присутн╕сть на них», − наголосив М╕н╕стр. Микола Присяжнюк додав, що такий п╕дх╕д ╓ дуже актуальним, оск╕льки експорт в╕тчизняного продовольства динам╕чно зроста╓. ╤ це не лише продукц╕я зерново╖ галуз╕, а й переробно╖. Так, за 7 м╕сяц╕в поточного року Укра╖на на 35% наростила постачання за кордон готово╖ продукц╕╖ та продукт╕в харчування. «Зокрема, майже вдв╕ч╕ зросли поставки борошна, в 2,6 раза − експорт м’яса птиц╕, на третину – я╓ць. Саме це ╕ стало насл╕дком продумано╖ державно╖ пол╕тики з в╕дкриття нових ринк╕в збуту, зокрема, ╓вропейських. ╤ п╕дписання Угоди про Зону в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢вропейським Союзом дозволить нам в рази наростити експорт в╕тчизняно╖ продукц╕╖ харчування», − наголосив оч╕льник М╕н╕стерства. Також Микола Присяжнюк додав, що в╕д початку року Укра╖на експортувала с╕льськогосподарсько╖ та харчово╖ продукц╕╖ на суму 8,7 м╕льярда долар╕в. М╕н╕стр нагадав, що поряд з основними традиц╕йними ╕мпортерами укра╖нсько╖ с╕льгосппродукц╕╖ − Рос╕йською Федерац╕╓ю, ╤нд╕╓ю, ╢гиптом, Туреччиною, ╤спан╕╓ю, ╤тал╕╓ю, − укра╖нськ╕ експортери вийшли на ринки Япон╕╖, Тайваню, П╕вденно╖ Коре╖, Об'╓днаних Арабських Ем╕рат╕в, П╕вденно-Африкансько╖ Республ╕ки та ╕нших кра╖н. Кабинет Министров Украины Протягом серпня до Укра╖ни було ╕мпортовано понад 900 тонн кв╕т╕в, - М╕ндоход╕в
У серпн╕ 2013 року за статистикою М╕ндоход╕в до Укра╖ни було ╕мпортовано понад 535 тонн троянд (6,4 млн. шт.) та сплачено 7,5 млн. грн. митних платеж╕в. К╕льк╕сть ввезених троянд потягом серпня склала шосту частину в╕д загально╖ к╕лькост╕ ╕мпорту троянд з початку 2013 року. Також протягом серпня, окр╕м троянд, попитом користувались хризантеми та гвоздики, як╕ було ╕мпортовано 239 (2,9 млн.шт.) та 60 (1,6 млн.шт.) тонн в╕дпов╕дно. Суми сплачених митних платеж╕в склали: 2,3 млн. грн.- хризантеми та 840 тис. грн.- гвоздики. Загалом протягом серпня 2013 року до Укра╖ни було ╕мпортовано понад 900 тонн кв╕т╕в- це понад 8 млн. шт. Митн╕ платеж╕ ╕мпорту кв╕т╕в склали б╕льш н╕ж 12,2 млн. грн. Особливо зб╕льшився ╕мпорт кв╕т╕в до нашо╖ кра╖ни у друг╕й половин╕ серпня. Спец╕ал╕сти М╕ндоход╕в в╕дм╕чають, що таке зб╕льшення ╕мпорту пов’язане з вересневим святом. Загальна сума ╕мпортованих кв╕т╕в протягом восьми м╕сяц╕в 2013 року склала понад 7 тис. тонн (100,8 млн. шт.). Сума сплачених митних платеж╕в склала понад 118 млн. грн. Загалом популярними ╕мпортованими кв╕тами залишились троянди, хризантеми та гвоздики. Протягом с╕чня-серпня 2013 року до нашо╖ держави було ╕мпортовано б╕льш н╕ж 3 тис. тонн троянд, майже 2 тис. тонн хризантем та 1 тис. тонн гвоздик. Основною кра╖ною-╕мпортером троянд, хризантем та гвоздик були Н╕дерланди. Також популярною серед ╕мпортованих кв╕т╕в до Укра╖ни залиша╓ться орх╕дея. За с╕чень-серпень 2013 року до нашо╖ держави було ╕мпортовано понад 66 тонн орх╕дей. Кабинет Министров Украины М╕некономрозвитку п╕дготувало зм╕ни до законодавства щодо визначення засад зовн╕шньоеконом╕чно╖ пол╕тики Укра╖ни
М╕некономрозвитку п╕дготувало проект Закону Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть», яким законодавчо закр╕плю╓ться поняття «державна зовн╕шньоеконом╕чна пол╕тика Укра╖ни», засади та принципи зовн╕шньоеконом╕чно╖ пол╕тики, механ╕зми ╖╖ реал╕зац╕╖ на державному та м╕сцевому р╕внях на середньострокову перспективу. В╕дпов╕дно до законопроекту, засади державно╖ зовн╕шньоеконом╕чно╖ пол╕тики Укра╖ни, зокрема, передбачають вза╓мовиг╕дний розвиток торговельно-економ╕чного, науково-техн╕чного та ╕нвестиц╕йного сп╕вроб╕тництва з ╕ноземними державами та м╕жнародними орган╕зац╕ями та забезпечення збалансованост╕ експорту та ╕мпорту товар╕в ╕ послуг шляхом ефективних структурних зм╕н в економ╕ц╕. При цьому участь Укра╖ни у створенн╕ зон в╕льно╖ торг╕вл╕ буде зд╕йснюватись з урахуванням економ╕чних ╕нтерес╕в кра╖ни. Також визначено, що взяття Укра╖ною м╕жнародних економ╕чних зобов’язань в╕дбува╓ться виходячи з пр╕оритетност╕ нац╕ональних зовн╕шньоеконом╕чних ╕нтерес╕в. Кр╕м того зазнача╓ться, що державна зовн╕шньоеконом╕чна пол╕тика Укра╖ни повинна забезпечувати стимулювання ╕нновац╕йно╖ спрямованост╕ розвитку зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ та диверсиф╕кац╕╖ товарно-географ╕чно╖ структури експортно-╕мпортних операц╕й. Проектом закону передбача╓ться, що Уряд кожн╕ 5 рок╕в визнача╓ пр╕оритети, основн╕ напрями та завдання зовн╕шньоеконом╕чно╖ пол╕тики на середньострокову перспективу. На думку фах╕вц╕в М╕некономрозвитку, реал╕зац╕я положень проекту Закону Укра╖ни дозволить законодавчого врегулювати формування ц╕л╕сно╖ державно╖ зовн╕шньоеконом╕чно╖ пол╕тики Укра╖ни, визначити ╖╖ засади та принципи на середньостроковий пер╕од. Електронну верс╕ю законопроекту розм╕щено на сайт╕ М╕некономрозвитку (http://www.me.gov.ua , розд╕л «Обговорення проект╕в документ╕в»). Кабинет Министров Украины ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... варианты продления срока переработки (ремонта)
10-09-2013 19:33, Serj Уважаемые Господа! Умный муж позволяет жене знать, где у него заначка. Это повышает доверие в семье, женскую самооценку и безопасность средств, хранящихся в ОСНОВНОЙ ЗАНАЧКЕ. АфоризмЖаба душила Ивана-царевича до тех пор, пока он на ней не женился.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| В избранное | ||
