* Документ дня: Наказ вiд 12.12.2007 № 1048 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в з питань митно╖ статистики, як╕ використовуються в процес╕ оформлен...
Количество просмотров: 50 (за период c 00:00 по 18:00 27/10/10), всего просмотров: 492
ДМСУ: В зв’язку буд╕вництвом сум╕жною стороною автомоб╕льних ваг на вантажному напрямку пункту пропуску «Вишн╓ Н╓мецьке - Ужгород», словацькою стороною частково обмежено рух вантажних транспортних засоб╕
Повторно пов╕домля╓мо, що в зв’язку буд╕вництвом сум╕жною стороною автомоб╕льних ваг на вантажному напрямку пункту пропуску «Вишн╓ Н╓мецьке - Ужгород», словацькою стороною частково обмежено рух вантажних транспортних засоб╕в.
Кр╕м того, вс╕ завантажен╕ вантажн╕
транспортн╕ засоби при в’╖зд╕ на територ╕ю Словацько╖ Республ╕ки проходять обов’язкову процедуру сканування рентген╕вською установкою. Протягом робочо╖ зм╕ни можливе проведення т╕льки 50-60 сканувань.
Станом на 25.10.10 спостер╕га╓ться накопичення значно╖ к╕лькост╕ вантажних транспортних засоб╕в в напрямку ви╖зду з Укра╖ни.
З метою уникнення виникнення черг вантаж╕вок на державному кордон╕ та складнощ╕в з перевезенням вантаж╕в, просимо повторно ╕нформувати автоперев╕зник╕в та суб’╓кт╕в ЗЕД щодо перенаправлення автомоб╕льних транспортних засоб╕в, що зд╕йснюють перевезення вантаж╕в через МАПП «Ужгород – Вишн╓ Н╓мецьке», на ╕нш╕ пункти пропуску на державному кордон╕ Укра╖ни.
Начальник митниц╕
В.П.Лось
Дефицит платежного баланса Украины составил $259 млн.
В сентябре дефицит платежного баланса Украины составлял $259 млн по сравнению с $566 млн в августе. Продолжился начатый в прошлом месяце рост кумулятивного за последние 12 месяцев дефицита текущего счета - до $1,7 млрд (по сравнению с $1,2 млрд в августе), сообщает пресс-служба Национального банка Украины.
Как сообщает Нацбанк, ухудшение состояния текущего счета в последние месяцы происходит, прежде всего, из-за роста импорта товаров вследствие восстановления внутреннего
потребительского и инвестиционного спроса. Так, разница между темпами роста к соответствующему месяцу предыдущего года для импорта и экспорта товаров выросла в сентябре на 17,2 п.п. (42,4% и 25,2% соответственно).
Профицит капитального и финансового счета в сентябре составлял $1,5 млрд. и был обеспечен прежде всего размещением правительством ОВГЗ на $2 млрд. и активным приобретением нерезидентами внутренних государственных облигаций (на $0,4 млрд.). На достаточно высоком уровне сохраняется
приток прямых иностранных инвестиций ($567 млн). В то же время ускорились объемы накопления наличной валюты вне банков (до 1,6 млрд).
В сентябре сводный платежный баланс был сформирован со значительным профицитом ($1,2 млрд). Это позволило продолжить процесс накопление резервных активов, объем которых на 1 октября 2010 года составил $34,7 млрд (5,8 месяцев импорта товаров и услуг будущего периода).
В сентябре, третий месяц подряд, счет текущих операций был сформирован
с дефицитом, хотя и в меньшем размере, чем в августе ($259 млн и $566 млн соответственно). Такое ухудшение состояния текущего счета в III квартале обусловлено ростом дефицита торговли товарами - до $2,8 млрд, тогда как в I полугодии среднеквартальный товарный дефицит составлял $1 млрд.
С российско-украинской границы на месяц уберут двойной контроль
В Ростовской области, на российско-украинской границе пограничники обеих стран проводят эксперимент. Его суть заключается в упрощении процесса пересечения границы для жителей приграничных районов России и Украины. До недавнего времени, чтобы попасть за кордон, им приходилось проходить двойной пограничный контроль.
Теперь, по инициативе Пограничного управления ФСБ России по Ростовской области и на основании обоюдной договоренности с Государственной пограничной службой
Украины в течение месяца пограничные наряды будут нести службу совместно. Таким образом, жители приграничья будут проходить процедуру паспортного контроля только один раз.
По словам руководителя пресс-службы Пограничного управления ФСБ России по Ростовской области Сергей Гречина, эта технология пропуска позволит существенно сократить время прохождения.
В процессе проведения эксперимента, такая процедура будет действовать на всех местных пунктах пропуска через
государственную границу в Ростовской области. Возможно, что по его итогам в законодательство двух стран будут внесены изменения, которые позволят еще больше упростить действующую сейчас схему пересечения границы. Справка "РГ"
В Ростовской области, согласно двухстороннему соглашению о местных пунктах пропуска, определен 41 пункт, где жители приграничных районов могут пересекать государственную границу, имея при себе паспорт с регистрацией района, непосредственно примыкающего к границе.
Таможня и бизнес: международные и региональные аспекты сотрудничества
21 октября в Москве прошла Международная конференция «Таможня и бизнес: международные и региональные аспекты сотрудничества», в которой приняли участие руководитель ФТС России Андрей Бельянинов, Первый заместитель руководителя ФТС России Владимир Малинин, Ответственный секретарь Комиссии Таможенного союза Сергей Глазьев, Заместитель Генерального секретаря Всемирной таможенной организации Серхио Мухика Монтес, Председатель Государственного таможенного комитета Республики Беларусь Александр Шпилевский,
заместитель министра финансов и Руководитель таможенной службы Польши Яцек Славомир Капица, Заместитель председателя Государственной таможенной службы Украины Павел Пашко, а также начальники ведущих управлений ФТС России и представители бизнес-сообщества.
Руководитель ФТС России Андрей Бельянинов осветил вопросы развития правовой базы Таможенного союза и подчеркнул, что сейчас необходимо обеспечить стыковку работы служб трех стран, унифицировать и наладить прозрачную систему информационного
обмена. Кроме того, по словам А. Бельянинова, сотрудничество в сфере правоохранительной деятельности – одно из ключевых направлений взаимодействия таможенных служб.
«Сейчас мы делаем упор на доработку нормативной базы Таможенного союза, - рассказал Ответственный секретарь Комиссии Таможенного союза Сергей Глазьев. - Мы уже практически унифицировали санитарные, фитосанитарные требования, фактически завершено формирование технических норм по торговле». Он добавил, что создаются условия
в том числе для производства сложных товаров, которые порой не раз пересекают границу. Глазьев также подчеркнул, что остается еще много работы. «Она связана, с одной стороны, с завершением формирования таможенного союза, с другой стороны, с формированием Единого экономического пространства, по которому планируется подписать еще порядка 20 соглашений к концу 2010 года», - отметил С. Глазьев. «У меня нет никаких сомнений в том, что к 1 июля 2011 года эта работа будет завершена», - подытожил он свою речь.
Председатель
ГТК Республики Беларусь Александр Шпилевский рассказал участникам о работе таможенной службы в Беларуси и, в частности, о создании единой базы данных различных ведомств, благодаря которой возможна реализация принципа «одно окно», заложенного в Европейской Конвенции ООН №33, - а также об итогах проекта «Электронная таможня» в Беларуси, позволяющего увеличить пропускную
способность пунктов пропуска до 21 тысячи автомобилей в сутки. В то же время он отметил, что несмотря на длительную разъяснительную работу среди участников ВЭД, таможенные службы России и Беларуси все еще опережают бизнес в вопросе электронного декларирования.
Знаменательным было и присутствие на конференции заместителя министра финансов,
Руководителя таможенной службы Польши Яцека Капицы, ведь Польша – самое большое государство на внешней границе Таможенного союза, в том числе непосредственно с Россией (в Калининградской области). Капица подчеркнул, что с оптимизмом смотрит на новое образование – Таможенный союз, и предложил России и Беларуси использовать польский опыт по созданию зеленых коридоров.
Заместитель председателя Государственной таможенной службы Украины Павел Пашко выступил с докладом «Таможня доверяет честным
субъектам», выразив свою солидарность с проблемой серого бизнеса в сфере внешнеэкономической деятельности, существующей также и на Украине. «В Украине 5% субъектов (а если убрать энергоносители – то 1,5%) оформляют 80% товаров», - сообщил Пашко. По его мнению, благодаря новым технологиям, позволяющим упростить и в то же время усилить таможенный контроль, количество правонарушений будет падать.
Информативными для бизнес-кругов были выступления начальников структурных подразделений ФТС
России. Заместитель Главного управления организации таможенного оформления и таможенного контроля Алексей Друшляков сообщил о 100%-ной готовности таможенных органов к работе по технологии электронного декларирования. По его словам, для успешной работы по данной технологии нужно осуществить ряд мероприятий, выходящих за рамки компетенции ФТС России, в том числе: создание центра выдачи и идентификации электронной цифровой подписи, модернизация исполнительными органами своих информационных систем. Начальник Главного
управления информационных технологий Алексей Шашаев обрисовал основные виды информационного обмена, требующие в настоящее время технологической поддержки: контроль таможенного транзита товаров по территории Таможенного союза, временного ввоза автотранспортных средств, фактического вывоза товаров с территории Таможенного союза и обмен нормативно-справочной информацией. Начальник управления торговых ограничений, валютного и экспортного контроля Петр Баклаков сообщил, что процесс введения Единого реестра объектов
интеллектуальной собственности на территории Таможенного союза находится уже на завершающей стадии, а также в данный момент готовится Договор по борьбе с незаконным отмыванием денежных средств и документов, полученных нелегальным способом. Он также напомнил участникам ВЭД, что новеллой Таможенного кодекса Таможенного союза является то, что товар, не имеющий разрешительных
документов, считается запрещенным к ввозу и подлежит вывозу за пределы Таможенного союза.
Зустр╕ч заст. Голови ДМСУ Пашко П.В. з членами ГР та суб'╓ктами ЗЕД
До в╕дома член╕в Громадсько╖ Ради при Сх╕дн╕й митниц╕ та суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕!!!
2 листопада 2010 року з 10.30 до 11.30 години в адм╕н╕стративному будинку Сх╕дно╖ митниц╕ (м. Донецьк, пров. Н╕коленко, 9) заплановано проведення зустр╕ч╕ заступника Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Пашка Павла Володимировича з членами Громадсько╖ Ради при Сх╕дн╕й митниц╕ та представниками суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. Загальна тема зустр╕ч╕:
„Реал╕зац╕я митними органами завдань, як╕ випливають з р╕шень Президента Укра╖ни щодо подальшого розвитку митно╖ справи, реформування д╕яльност╕ митно╖ служби Укра╖ни, удосконалення та спрощення митних процедур, сприяння зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕ суб’╓кт╕в ЗЕД, а також впровадження в роботу митних орган╕в принципу „Обличчям до людей” До участ╕ в зазначеному
заход╕ запрошуються члени Громадсько╖ Ради при Сх╕дн╕й митниц╕ та зац╕кавлен╕ представники суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. Телефон для дов╕док та попереднього запису: 381-86-13.
НБУ не збира╓ться девальвувати гривню до 11-12 грн за долар.
"Будемо п╕дтримувати стаб╕льний курс нацвалюти в межах 8 грн. / $, як цього, так ╕ наступного року, для цього у нього достатньо золотовалютних резерв╕в", - пов╕домив директор департаменту зовн╕шньоеконом╕чних в╕дносин НБУ Серг╕й Круглик.
Нагада╓мо, днями екс-прем’╓р Юл╕я Тимошенко заявила: Нацбанк надрукував в 2010 роц╕ близько 80 млрд незабезпечених гривень, що вже в найближч╕ м╕сяц╕ викличе обвал гривн╕ до 12 грн. за долар. Деяк╕ ЗМ╤ також пов╕домили, що Укра╖на не отрима╓ транш кредиту МВФ в $ 1,5 млрд, тому що у нас деф╕цит бюджету б╕льший, н╕ж об╕цян╕ фонду 4% ВВП.
"Насправд╕ ем╕с╕я з початку року у нас близько 36 млрд грн., при цьому резерви НБУ зросли б╕льш н╕ж на $ 5 млрд (40 млрд грн.). ╢ пол╕тичн╕ провокатори, як╕ намагаються такими заявами
дестаб╕л╕зувати ситуац╕ю в кра╖н╕. ╢ валютн╕ спекулянти, як╕ хочуть заробити на пан╕ц╕ серед населення, яке, пов╕ривши чуткам, кинеться скуповувати валюту, побоюючись, що гривня впаде, оф╕ц╕йно заявляю - такого не буде", - сказав Круглик.
Експерти газети "Сегодня" також стверджують: незважаючи на складнощ╕ з наповненням бюджету (недобрав 7,2 млрд грн. доход╕в) ╕ необх╕дн╕стю виплатити в 2011 роц╕ близько 40 млрд грн. по боргах, гривня не впаде.
Анал╕тик МЦПД
Олександр Жолудь говорить, що транш МВФ нам дадуть, адже значна його частина п╕де на погашення попереднього кредиту МВФ, а фонд зац╕кавлений у тому, щоб отримати сво╖ грош╕. А це означа╓, що нав╕ть якщо попит на долари зросте, Нацбанк зможе його задовольнити без п╕двищення курсу за рахунок резерв╕в.
Якщо аж╕отаж на валюту серед народу все ж таки не вдасться утримати ╕ люди будуть, як у 2004 роц╕, зн╕мати гривнев╕ депозити ╕ купувати на них валюту, Нацбанк, як ╕ тод╕, може ввести моратор╕й
на видачу вклад╕в, поки пан╕ка не спаде (це 2-3 м╕сяц╕).
Хоча, на думку Жолудя, було б правильно зараз дещо знизити ц╕ну гривн╕, враховуючи, що метал на св╕тових ринках дешевша╓, а значить, валютн╕ надходження зменшуються. Також це збило б попит на ╕мпортн╕ товари, що ввозяться за валюту, як╕ через дорогий долар стали б менш доступними для населення. Але НБУ на таке навряд чи п╕де.
"Я не думаю, що долар буде зростати, для цього нема╓ економ╕чних причин, т╕льки
пол╕тика. У НБУ достатньо запас╕в, щоб п╕дтримати курс. Я не бачу на ринку н╕ пан╕ки, н╕ аж╕отажу, хоча попит на валюту перевищу╓ пропозиц╕ю. А п╕вроку тому було навпаки. Курс залишиться стаб╕льним - до 8 грн. за долар", - говорить заступник голови правл╕ння банку "Ф╕нанси та кредит" ╤гор Львов.
Домовилися не девальвувати На думку кер╕вника ╕нформац╕йно-анал╕тичного центру "Форекс клуб" Миколи ╤вченка, про те, яким може бути курс гривн╕, можна судити з повед╕нки нерезидент╕в на нашому
ринку.
"Зараз ╕нвестори активно скуповують обл╕гац╕╖ держпозики (ОВДП), з початку року ╖х придбали на рекордну суму - понад 9 млрд грн. Якби ╕ноземний кап╕тал боявся девальвац╕╖ гривн╕, наш╕ ц╕нн╕ папери не купували б", - говорить в╕н.
Що стосу╓ться того, яким буде курс насправд╕, то днями сам╕т "велико╖ двадцятки", до яко╖ входять найб╕льш економ╕чно розвинен╕ кра╖ни св╕ту, прийняв р╕шення: не допускати необ╜рунтованого здешевлення валют сво╖х кра╖н. Це, вважа╓
╤вченко, означа╓, що сп╕вв╕дношення ╓вро-долар коливатиметься в найближч╕ м╕сяц╕ в межах 1,40-1,45, або 11,2-11,6 грн. / ╓вро, а долар не перевищить 8 грн.
"Я не зм╕нюю св╕й прогноз - 8 грн. за долар цього ╕ наступного року, тому що деф╕цит бюджету-2011 буде меншим, н╕ж зараз, нав╕ть з урахуванням виплат по зовн╕шньому боргу, адже наша економ╕ка в╕дновлю╓ться, а значить, доходи бюджету ╖ростають", - сказав економ╕ст ╕нвесткомпан╕╖ Astrum Олекс╕й Бл╕нов.
Шановн╕ доброд╕╖, для б╕льш ефективного використання Вашого робочого часу пропону╓мо Вам профес╕йно осво╖ти програмний комплекс “MD OFFICE”.
Трен╕нг-лаборатор╕я НВО “Поверхность” запрошу╓ Вас взяти участь у спец╕альн╕й осв╕тн╕й програм╕ для нових користувач╕в. П╕д час ╕нтенсивних практичних занять Ви познайомитеся з ус╕ма можливостями системи й набудете навички роботи, необх╕дн╕ для профес╕йного росту й роботи з новими правилами.
Ми пропону╓мо Вам:
проведення занять сертиф╕кованими ╕нструкторами ╕ фах╕вцями НВО “Поверхность”;
використання ориг╕нальних методик навчання;
╕ндив╕дуальний п╕дх╕д до кожного слухача;
високий р╕вень техн╕чного оснащення навчальних клас╕в;
забезпечення слухач╕в навчальними матер╕алами;
видача сертиф╕кат╕в про проходження навчання;
заняття в групах в╕д 6 до 12 чолов╕к;
процес навчання побудований на р╕шенн╕ реальних задач;
Навчальна програма склада╓ться з практичних занять, що враховують побажання й р╕вень п╕дготовки слухач╕в:
MD STANDART
– п╕дготовка фах╕вц╕в з декларування вантаж╕в (декларант, митний брокер) до роботи з програмами MD Info +MD Explorer + MD Declaration.
Програма курсу включа╓ в себе: Роботу з УКТЗЕД; пошук нормативних документ╕в; розрахунок платеж╕в; ведення склад╕в СТЗ та МЛС; створення декларац╕й;
ведення товарно╖ номенклатури користувача; ╕мпорт даних з Excel файл╕в; створення зв╕т╕в по ГТД ╕ т.д.
Особливу увагу буде прид╕лено робот╕ з електронним ╕нвойсом
Тривал╕сть курсу MD STANDART 20 годин, варт╕сть 720 грн
Запрошу╓мо Вас
у групу за курсом MD STANDART (20 академ╕чних годин, протягом 5 робочих дн╕в по 4 академ╕чн╕ години). Заняття проводяться у веч╕рн╕й час в центр╕ м╕ста.
Кожен слухач ма╓ можлив╕сть прослухати весь курс у ц╕лому або вибрати модул╕ за сво╖м розсудом.
Ми спод╕ва╓мося, що трен╕нг буде сприяти профес╕йному росту фах╕вц╕в Вашого п╕дпри╓мства.
Для контакт╕в: тел/факс: (044) 332-66-91, 332-66-92, 332-66-93
Правительство Украины может разрешить экспорт находящегося в портах зерна вне квот
Правительство Украины может разрешить вне установленных до 31 декабря т.г. квот экспорт зерна, находящегося в портах. Об этом сообщил премьер-министр Украины Николай Азаров, открывая заседание правительства 27 октября.
"Правительство решает вопрос о выпуске на экспорт того зерна, которое уже загружено на судна", - сообщил он.
Н.Азаров также сообщил, что Еврокомиссия подтвердила право Украины вводить квоты на экспорт зерна.
"Еврокомиссия
обратилась в правительство с письмом, в котором подтвердила наше право внедрять квоты и только просит быстрее организовать прозрачный процесс предоставления квот", - подчеркнул он.
По словам премьер-министра, такой механизм будет внедрен, если Верховная Рада примет соответствующие изменения в законодательство. Он сообщил, что правительство обратилось в парламент с просьбой принять как неотложный законопроект об аукционной реализации квот на экспорт зерна.
"То
есть мы предлагаем операторам зернового рынка прозрачный и честный конкурентный механизм. Пожалуйста, вот доступные сегодня квоты - соревнуйтесь за них", - сказал он.
По данным Н.Азарова, в 2010/11 МГ Украина уже экспортировала более 5 млн. тонн зерна.
"Хочу подчеркнуть, что в т.г. из Украины уже экспортировано более 5 млн. тонн зерна. То есть зерновые трейдеры имели возможность реализовать свои интересы в той мере, которую позволяет урожай нынешнего года", -
сказал он.
Проект ПКМУ: „Про доповнення пункту 1 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 13 грудня 2001 року № 1652”.
Проект
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ ПОСТАНОВА
Про доповнення пункту 1 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 13 грудня 2001 р. № 1652
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:
Доповнити пункт 1 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 13 грудня 2001 р. № 1652 „Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни продукт╕в харчування для власного споживання та перел╕к предмет╕в, що не можуть бути в╕днесен╕ до особистих речей громадян” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2001, № 51, ст. 2273) п╕сля абзацу п’ятого новим абзацом шостим такого зм╕сту:
„У раз╕ прийняття р╕шення Державною надзвичайною
протиеп╕зоотичною ком╕с╕╓ю при Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни або м╕сцевою державною надзвичайною протиеп╕зоотичною ком╕с╕╓ю про заборону ввезення тварин, птиц╕, корм╕в, продукц╕╖ ╕ сировини тваринного походження, увезення громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни продукт╕в харчування тваринного походження без упаковки виробника забороня╓ться.”.
У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим.
1. Створити та п╕дпорядкувати Дн╕пропетровськ╕й митниц╕:
митний пост "Кривий Р╕г", установивши йому код 110050000;
митний
пост "Н╕копольський", установивши йому код 110060000.
2. Створити та п╕дпорядкувати Чопськ╕й митниц╕ митний пост "Виноград╕в", установивши йому код 305070000.
3. Створити та п╕дпорядкувати П╕вденн╕й митниц╕:
митний пост "╤зма╖л", установивши йому код 500070000;
митний пост "Б╕лгород – Дн╕стровський",
установивши йому код 500080000;
митний пост "Розд╕льна", установивши йому код 500090000;
митний пост "Котовськ", установивши йому код 500100000.
4. Кер╕вникам Дн╕пропетровсько╖, П╕вденно╖ та Чопсько╖ митниць. врахувати положення цього наказу:
4.1. При п╕дготовц╕ та наданн╕ до Держмитслужби проект╕в структури та штатного
розпису Дн╕пропетровсько╖, П╕вденно╖ та Чопсько╖ митниць на виконання Наказу.
5. В╕дд╕лу вза╓мод╕╖ з╕ ЗМ╤ та громадськ╕стю (Судак С.Д.) забезпечити оприлюднення ╕нформац╕╖ про цей наказ на в╕домчому веб-сайт╕ Держмитслужби та в засобах масово╖ ╕нформац╕╖.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Служби Бондаря В.В.
Дн╕пропетровська митниця: митний пост «Кривий Р╕г» (установлений код 110050000), митний пост «Н╕копольський» (установлений код 110060000);
Чопська митниця: митний пост «Виноград╕в» (установлений код 305070000);
П╕вденна митниця: митний пост «╤зма╖л» (установлений код 500070000), митний пост «Б╕лгород - Дн╕стровський» (установлений код 500080000), митний пост «Розд╕льна»(установлений код 500090000)
та митний пост «Котовськ»(установлений код 5000100000).
Кер╕вництво Держмитслужби перев╕рить ефективн╕сть роботи митних орган╕в
Протягом листопада спец╕ально створен╕ Держмитслужбою ком╕с╕╖ будуть вивчати стан зд╕йснення митно╖ справи в митних органах. Проведення цих заход╕в затверджене наказом Держмитслужби в╕д 22.10.10 № 1269.
Очолять ком╕с╕╖: заступники Голови Служби.
З метою як╕сного проведення перев╕рки та зд╕йснення усеб╕чно╖ оц╕нки ефективност╕ роботи митних орган╕в Держмитслужбою було розроблено ор╕╓нтовний перел╕к питань, який охоплю╓ ус╕ напрямки роботи митних
орган╕в.
П╕д час цих ви╖зних перев╕рок заплановано, зокрема, проведення наступних заход╕в:
- ознайомлення з роботою митного органу та його особовим складом,
- особистий прийом громадян,
- зустр╕ч з представниками Громадських Рад при митних органах та суб’╓ктами зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕,
- зустр╕ч╕ з рег╕ональними представниками Укра╖нського союзу промисловц╕в та п╕дпри╓мц╕в,
-
зд╕йснення перев╕рок роботи на митних постах та у пунктах пропуску,
- зустр╕ч╕ з кер╕вниками обласних орган╕в виконавчо╖ влади;
- проведення прес-конференц╕й.
Зазначен╕ заходи розроблено з метою виконання завдань, поставлених Президентом Укра╖ни щодо подальшого розвитку митно╖ справи, реформування д╕яльност╕ митно╖ служби, удосконалення та спрощення митних процедур, сприяння зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕, а також впровадження в роботу
митних орган╕в принципу «Обличчям до людей».
ЕК не возражает против введения квотирования экспорта зерна в Украине. Об этом, открывая заседание правительства, заявил премьер-министр Украины Николай Азаров, передает "РБК-Украина".
По словам Азарова, квотирование в текущих условиях - оправданный метод. "Это абсолютно цивилизованная практика, которую вполне понимают и поддерживают зарубежные партнеры Украины. ЕК обратилась
к правительству с письмом, в котором подтвердила наше право вводить квоты", - сказал премьер.
По его словам, ЕК требует, чтоб механизм распределения квот был прозрачным.
По мнению Азарова, прозрачным методом распределения квот являются аукционы. Кроме того, он сообщил, что правительство сейчас решает вопрос об экспорте того зерна, которое уже загружено на корабли
Европейский Союз заинтересован в заключение нового соглашения о продвинутом партнерстве между Казахстаном и ЕС. Как заявил глва Еврокомиссии Жозе-Мануэль Баррозу по итогам встречи с Президентом Казахстана Нурсултаном Назарбаевым, ЕС заинтересован в дальнейшем развитии отношений с Казахстаном. Несмотря на то, что двусторонние связи находятся на очень хорошем уровне, ЕС заинтересован в заключение углубленного соглашения о сотрудничестве. В ходе встречи Президент Казахстана и глава ЕК обсудили
актуальные вопросы двустороннего взаимодействия, т.ч. энергетику. Также был рассмотрен текущий уровень переговоров по вступлению Казахстана в ВТО. «Завершение этих переговоров важно как для коммерческой деятельности, так и для расширения инвестиций в Казахстане. Это важно и для Евросоюза, а также общей торговой системы в мире, потому что эта страна - евроазиатская,
она должна быть активным участником ВТО. Я рассчитываю на то, что с казахстанской стороны будет достигнут большой прогресс в этой сфере», - отметил Баррозу.
Громадяни третього сорту: де складн╕ше (прост╕ше) отримати шенгенську в╕зу в Укра╖н╕
Найобтяжлив╕ш╕ процедури отримання укра╖нцями шенгенських в╕з – в консульствах Грец╕╖, ╤спан╕╖ та ╤тал╕╖. Рейтинг найкращих й найг╕рших консульських служб кра╖н, що належать до Шенгенсько╖ зони, в Укра╖н╕. Чутлив╕сть в╕зово╖ теми в Укра╖н╕ зумовлю╓ стаб╕льно високий ╕нтерес до практики видач╕ шенгенських в╕з...
Демонтувати в╕зовий паркан
Чутлив╕сть в╕зово╖ теми в Укра╖н╕ зумовлю╓ стаб╕льно високий ╕нтерес до практики видач╕ шенгенських в╕з –
переважно з огляду на проблеми, що виникають у заявник╕в п╕д час в╕зових процедур ╕ загалом звужують можливост╕ укра╖нських громадян в╕льно подорожувати ╢вропою. Значний попит на всеб╕чн╕ та незаангажован╕ оц╕нки не завжди задовольня╓ться: браку╓ як об’╓ктивно╖ ╕нформац╕╖, так ╕ як╕сних експертних оц╕нок, що ╜рунтуються на адекватн╕й методолог╕╖.
На цьому тл╕ масштабне досл╕дження громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи «╢вропа без бар’╓р╕в» вир╕зня╓ться не лише амб╕тн╕стю, а й науковою достов╕рн╕стю
та комплексн╕стю. У минул╕ роки експерти з в╕зових питань, в╕дом╕ завдяки створеному ними веб-сайту www.novisa.org.ua, оприлюднили ц╕лу низку досл╕джень в╕зового «паркану» та шлях╕в його якнайшвидшого демонтажу.
Нин╕ «╢вропа без бар’╓р╕в» завершила нове, безпрецедентне досл╕дження. У ньому завдяки по╓днанню к╕лькох наукових методик фах╕вц╕ дали як╕сну пор╕вняльну оц╕нку в╕зов╕й практиц╕ консульств кра╖н ╢С в Укра╖н╕ та склали рейтинг, визначивши найкращ╕ й найг╕рш╕ консульськ╕ служби
кра╖н, що належать до Шенгенсько╖ зони.
Повн╕, детал╕зован╕ дан╕ громадського мон╕торингу з в╕дпов╕дними коментарями буде оприлюднено наприк╕нц╕ жовтня. Зараз нада╓мо найпоказов╕ш╕ результати досл╕дження, що стосуються насамперед сприйняття укра╖нськими заявниками р╕зних складових в╕зово╖ процедури.
Що було досл╕джено Консульськ╕ служби двадцяти кра╖н-член╕в ╢С та Шенгенсько╖ зони в Укра╖н╕, а саме: Австр╕╖, Бельг╕╖, Грец╕╖ (три консульства), Дан╕╖, Естон╕╖,
╤спан╕╖, ╤тал╕╖, Латв╕╖, Литви, Н╕дерланд╕в, Н╕меччини, Польщ╕ (п’ять консульств), Португал╕╖, Словаччини (два консульства), Словен╕╖, Угорщини (три консульства), Ф╕нлянд╕╖, Франц╕╖, Чех╕╖ (три консульства), Швец╕╖. Загалом 31 консульська установа у дев’яти м╕стах Укра╖ни, з них 20 – у м╕ст╕ Ки╓в╕.
Як в╕дбувалося досл╕дження У липн╕ – серпн╕ 2009 року, склавши в╕дпов╕дн╕ опитувальники та залучивши до роботи понад 30 ╕нтерв’юер╕в, орган╕затори досл╕дження провели двохетапне ╕нтерв’ю,
п╕д час якого було опитано загалом 1860 в╕дв╕дувач╕в консульських установ, як╕ проходили процедуру отримання шенгенсько╖ в╕зи.
Перший компонент ╕нтерв’ю мав на мет╕ з’ясувати об’╓ктивн╕ параметри: тривал╕сть в╕зово╖ процедури, наявн╕сть черг п╕д консульством, перел╕к документ╕в, суму витрачених грошей, врешт╕, яку саме в╕зу було видано: одноразову чи багаторазову, короткострокову чи довгострокову. Обрахунок отриманих таким чином даних дав змогу скласти рейтинг 1 (див. табл. 1). У цьому
рейтингу вище стоять консульськ╕ служби, що видають б╕льше багаторазових, довгострокових та безкоштовних в╕з, а також спроможн╕ робити це швидко та з меншими чергами.
Другий компонент ╕нтерв’ю мав на мет╕ з’ясувати сприйняття заявниками деяких б╕льш суб’╓ктивних (але значущих!) складових в╕зово╖ процедури, таких як ставлення прац╕вник╕в консульств до в╕дв╕дувач╕в, ╖х готовн╕сть допомогти, доступн╕сть ╕ повнота ╕нформац╕╖,об╜рунто ван╕сть запитань та вимог до документ╕в.
Таким
чином сформовано рейтинг 2: що дружн╕ший, доброзичлив╕ший персонал, що прост╕ш╕ й зрозум╕л╕ш╕ його вимоги, що легше отримати необх╕дну ╕нформац╕ю чи консультац╕ю, то вище розташована консульська служба у цьому рейтингу.
Окр╕м того, завдяки оприлюдненому в червн╕ 2010-го статистичному зв╕ту ╢вросоюзу за 2009 р╕к, у якому зазначена к╕льк╕сть виданих в╕з ус╕ма консульствами ╢С у св╕т╕, а також к╕льк╕сть в╕дхилених заявок, стало можливим обрахувати питому вагу в╕дмов у в╕зах ╕ пор╕вняти
консульськ╕ служби р╕зних кра╖н за цим показником. Таким чином було сформовано рейтинг 3. Нарешт╕, п╕дсумковий рейтинг було створено шляхом додавання бал╕в, отриманих консульськими службами Шенгенських кра╖н у рейтингах 1, 2 ╕ 3. Якщо сума набраних бал╕в виявлялась однаковою у двох кра╖н, застосовували метод нарахування додаткового бала (позитивного або негативного), зумовленого специф╕чними особливостями певно╖ консульсько╖ служби.
Угорський феномен ╕ грецький провал Отже, найкращою
за сукупн╕стю вс╕х показник╕в визнано консульську службу Угорщини, що представлена в Укра╖н╕ трьома установами: у Ки╓в╕, Ужгород╕ та Береговому. Найг╕ршою – консуль-
ську службу Грец╕╖, що також представлена трьома установами: у Ки╓в╕, Одес╕ та Мар╕упол╕.
Консульства Угорщини отримали максимальну к╕льк╕сть позитивних бал╕в, завдяки чому угорська консульська служба впевнено пос╕ла перше м╕сце в загальному рейтингу. Водночас сл╕д зазначити, що б╕льш╕сть рейтингових
бонус╕в Угорщина заробила завдяки л╕беральн╕й пол╕тиц╕ двох сво╖х консульств, розташованих у Закарпатськ╕й област╕ (в Ужгород╕ та Береговому). Саме там, зокрема, видають рекордну к╕льк╕сть багаторазових довгострокових в╕з терм╕ном д╕╖ п╕вроку ╕ б╕льше (питома вага таких в╕з там перевищу╓ половину) за ц╕лком л╕беральних вимог до документ╕в, сп╕вбес╕ди тощо. Натом╕сть угорське консульство в Ки╓в╕ демонстру╓ результати й отриму╓ оц╕нки, б╕льш наближен╕ до середньостатистичних.
Литва пос╕ла
друге загальне м╕сце, маючи одн╕ з найкращих показник╕в за видачею багаторазових та довгострокових в╕з. Позитивною ╓ й ситуац╕я з в╕дмовами: за 2009 р╕к консульство Литви в╕дмовило лише 2,3% заявникам.
Третя в рейтингу – Естон╕я. Респонденти в╕дзначили насамперед велику к╕льк╕сть виданих нею багаторазових ╕ довгострокових в╕з. Однак заявники оц╕нили в╕зову практику ц╕╓╖ кра╖ни стриман╕ше.
Словаччина, чемп╕он за м╕н╕мальною к╕льк╕стю в╕дмов у в╕зах (2%), в загальному
п╕дсумку набрала однакову к╕льк╕сть бал╕в з Естон╕╓ю, однак врешт╕ поступилася останн╕й через вищу вимоглив╕сть до списку документ╕в.
Протилежний край п╕дсумково╖ рейтингово╖ таблиц╕ вигляда╓ так: найб╕льшу к╕льк╕сть низьких оц╕нок ╕ негативних в╕дгук╕в отримала консульська служба Грец╕╖, що ма╓ три установи: З ус╕х досл╕джуваних параметр╕в в╕зово╖ практики ця кра╖на ма╓ одн╕ з найнижчих бал╕в за оц╕нками заявник╕в. За параметрами доступност╕ безкоштовних, багаторазових та довгострокових
в╕з вона опинилася на 17-му м╕сц╕. Об’╓ктивним п╕дтвердженням жорстко╖ та не надто дружньо╖ практики грецьких консульств може слугувати оф╕ц╕йна статистика, зг╕дно з якою за минулий р╕к Грец╕я в╕дмовила 9% заявник╕в в Укра╖н╕, будучи третьою з к╕нця в рейтингу 3 в табл. 1. Саме в ╖╖ консульствах ф╕ксу╓ться найб╕льше випадк╕в нечемного, а подекуди й брутального ставлення до в╕дв╕дувач╕в.
19-те (передостанн╓) м╕сце загального рейтингу д╕сталось ╤спан╕╖. За ц╕╓ю кра╖ною, точн╕ше за ╖╖ консульством
у Ки╓в╕, закр╕пилася 17-та позиц╕я в рейтингу симпат╕й заявник╕в (рейтинг 2) з огляду на низьк╕ оц╕нки за повед╕нку прац╕вник╕в консульства (в╕зового центру) та готовн╕сть допомагати заявникам. У рейтингу 1 вона пос╕ла 18-те м╕сце насамперед через малу частку виданих безкоштовних, багаторазових та довгострокових в╕з. За к╕льк╕стю в╕дмов була найг╕ршою (14,7%), але нещодавно посольство ╤спан╕╖ виступило з корективами оф╕ц╕йно╖ статистики ╢С, посилаючись на помилку власного МЗС й оприлюднивши оновлен╕ дан╕ за
2009 р╕к – 5% в╕дмов (12-те м╕сце в рейтингу в╕дмов).
18-те м╕сце пос╕ло консульство ╤тал╕╖, зайнявши 11-ту сходинку за симпат╕ями заявник╕в (рейтинг 2) та 16-ту в рейтингу в╕дмов, але останню, 20-ту, в рейтингу 1.
Словен╕я, Польща, Швец╕я, Н╕меччина – кра╖ни, що б╕льше за ╕нших отримували четв╕рки за р╕зн╕ етапи в╕зово╖ процедури та загалом позитивно-нейтра льн╕ в╕дгуки. ╥хн╕ оц╕нки корелюються з низькою к╕льк╕стю в╕дмов у наданн╕ в╕з (рейтинг 3), окр╕м Н╕меччини
(10,9%): Словен╕я – 4,2%, Польща – 3,31% та Швец╕я – 2,8% к╕лькост╕ заявок.
Наше досл╕дження да╓ змогу зрозум╕ти, наск╕льки по-р╕зному одн╕ й т╕ сам╕ норми Шенгена можуть на практиц╕ застосовувати окрем╕ консульськ╕ установи залежно в╕д пол╕тичних м╕ркувань, установок консульських прац╕вник╕в та ф╕зично╖ спроможност╕ консульств. А отже, ще зарано говорити про те, що В╕зовий кодекс ╢С, який набрав чинност╕ 5 кв╕тня цього року, виявився ефективним засобом ун╕ф╕кац╕╖ шенгенських в╕зових
вимог.
Хто волод╕╓ ╕нформац╕╓ю, той волод╕╓… в╕зою Будь-яке плановане ознайомлення розпочина╓ться з╕ збору ╕нформац╕╖, особливо якщо йдеться про в╕зит до не дуже знайомих укра╖нцям консульств кра╖н ╢вропейського Союзу. Об’╓днан╕ загальними вимогами В╕зового кодексу, члени ╢С у р╕зний спос╕б подають ╕нформац╕ю про особливост╕ отримання в╕зи.
╤нформац╕йн╕ стенди, телефони, ╕нтернет-стор╕нки – це традиц╕йний перел╕к засоб╕в, як╕ найчаст╕ше застосовують консульства.
Повнота й доступн╕сть в╕зово╖ ╕нформац╕╖ – це як╕сна та зручна дор╕жка до в╕зи, несво╓часний ╕ поверховий п╕дх╕д в ╕нформуванн╕ – вузька й заплутана стежка до в╕дмови.
Чию систему ╕нформування укра╖нськ╕ заявники вважають найяк╕сн╕шою та найефективн╕шою? Чи ╓ прямий зв’язок м╕ж р╕внем ╕нформування та к╕льк╕стю в╕дмов? Це одне з перших питань, що стало об’╓ктом досл╕дження, й одним з основних критер╕╖в формування пром╕жного рейтингу № 1.
Найкраще справляються
з ╕нформуванням, на думку укра╖нських заявник╕в, Словен╕я, Ф╕нлянд╕я та Латв╕я, кожна з цих кра╖н отримала б╕льш як чотири бали. Найвищий рядок рейтингу пос╕ли держави, що мають сайти з належною консульською ╕нформац╕╓ю та налагоджений телефонний зв’язок. Дипломатичн╕ представництва Австр╕╖, Бельг╕╖ та Португал╕╖, однак, оперують у сво╖й щоденн╕й робот╕ тими самими ╕нформац╕йними засобами, що й л╕дери, проте оц╕нки за доступ до ╕нформац╕╖ отримали найнижч╕ (табл. 2).
Низьк╕ оц╕нки Бельг╕╖
та Н╕дерланд╕в за ╕нформування не зб╕гаються з найвищими балами, що ╖х отримали вказан╕ консульства за параметром «подання та одержання документ╕в». Можна припустити, що в╕зов╕ центри, з якими т╕сно сп╕впрацюють ц╕ консульськ╕ установи, як╕сно виконують сво╖ функц╕╖ лише в питанн╕ комфортного подання документ╕в та оч╕кування результату.
До золото╖ середини пром╕жного рейтингу «Умови доступу та повнота ╕нформац╕╖» потрапили кра╖ни, що у сво╖й робот╕ застосовують р╕зн╕ п╕дходи, окр╕м традиц╕йних:
в╕д використання мед╕а-ресурс╕в в╕зових центр╕в до самост╕йного ╕нформування через пресу (це, зокрема, Швец╕я, Польща, ╤тал╕я).
Мови подання, «жив╕» та «в╕ртуальн╕» черги, перел╕к документ╕в П╕дготувавши в╕дпов╕дний пакет документ╕в, заявник одразу потрапля╓ до черги: «живо╖» або «в╕ртуально╖». К╕льк╕сть консульств, що використовують практику попередньо╖ ре╓страц╕╖, зроста╓. Переваги застосування ре╓страц╕╖ очевидн╕: можлив╕сть планування к╕лькост╕ прийнятих документ╕в заявник╕в з
огляду на техн╕чн╕ та людськ╕ ресурси, з одного боку, та ч╕тка впевнен╕сть заявника, що в призначений час його в╕зову заявку буде взято до розгляду, – з ╕ншого.
Однак в╕дсутн╕сть б╕ля консульств натовпу людей ще не означа╓, що нема╓ проблем. Черги стають в╕ртуальними. У таких чергах громадяни проводять не години, а тижн╕ чи нав╕ть м╕сяц╕ оч╕кування.
Укра╖нськ╕ заявники в╕ддають перевагу практиц╕ попередньо╖ ре╓страц╕╖, поставивши найвищ╕ бали за зручн╕сть подання
документ╕в (4,59; 4,52; 4,46) трьом консульствам: Н╕дерланд╕в, Бельг╕╖ та Дан╕╖. Установи цих кра╖н передали сво╖ повноваження в частин╕ обробки документ╕в в╕зовому центру.
Ц╕каво, що консульства ╤спан╕╖ та ╤тал╕╖, що також т╕сно сп╕впрацюють ╕з посередниками, пос╕ли лише шосту та сьому сходинки пром╕жного рейтингу «Зручн╕сть подання документ╕в».
Ще два роки тому д╕яльн╕сть в╕зових центр╕в зазнавала р╕зко╖ критики через в╕дсутн╕сть права на прямий контакт ╕з
консульством та зб╕льшення витрат на в╕зову процедуру. Нин╕ таке право гаранту╓ В╕зовий кодекс, а витрати на послуги ф╕рм-посередник╕в не по винн╕ перевищувати 50% вартост╕ само╖ в╕зи.
Четверте м╕сце в пром╕жному рейтингу «Зручн╕сть подання документ╕в» консульств Угорщини ╓ показовим прикладом ефективно╖ орган╕зац╕╖ без сп╕впрац╕ з посередника ми, але з практикою попереднього запису. На лаву «тр╕╓чник╕в» – 19-те м╕сце в цьому п╕дрейтингу – потрапили консульства Польщ╕, п╕д якими стояли
довг╕ жив╕ черги.
Спод╕ва╓мося, найближчим часом черги п╕д польськими консульствами зменшаться: нещодавн╓ запровадження електронно╖ си стеми заповнення в╕зових заявок та обрання дати ╕ часу подач╕ документ╕в покликане розв’язати проблему черг.
Встановлення б╕льш-менш ч╕ткого перел╕ку документ╕в в╕дпов╕дно до В╕зового кодексу та Угоди про спрощення оформлення в╕з залиша╓ться лише рекомендац╕╓ю. Цьогор╕чне досл╕дження п╕дтверджу╓ тенденц╕ю: к╕льк╕сть документ╕в,
що вимагаються, може бути потенц╕йно безк╕нечною. Разом ╕з тим укра╖нськ╕ заявники здеб╕льшого сприймають вимоги до перел╕ку документ╕в як непри╓мну, але звичну справу (табл. 3).
Повед╕нка прац╕вник╕в консульств очима укра╖нських заявник╕в Ставлення – одне з найчутлив╕ших питань в╕зового клопотання. Укра╖нц╕, як╕ звикли до не завжди прив╕тно╖ повед╕нки в╕тчизняних чиновник╕в, перекладають сво╖ завищен╕ оч╕кування на р╕вень обслуговування в ╓вропейських дипломатичних представництвах,
що, на думку заявник╕в, ╓ виразниками найвищих стандарт╕в культури сп╕лкування в установах. Саме тому, коли укра╖нц╕ стикаються в консульствах з недружн╕м, байдужим, а ╕нод╕ й хамським ставленням до них, це обурю╓ ╕ вража╓ б╕льше, н╕ж в╕дмова у наданн╕ в╕зи.
Отже, в пром╕жному рейтингу «Повед╕нка прац╕вник╕в консульств» до тр╕йки аутсайдер╕в потрапили Португал╕я, Чех╕я та Грец╕я (див табл. 4). Т╕ сам╕ м╕сця вони збер╕гають у рейтингу (за винятком Португал╕╖, яку вит╕сня╓ Франц╕я) «Готовн╕сть
допомагати (сприяти) заявникам з боку прац╕вник╕в консульства». До групи «дружн╕х» та «вихованих» консульських служб, за оц╕нками заявник╕в, потрапили Латв╕я, Словен╕я та Н╕меччина, недалеко в╕д них розм╕стилися Швец╕я, Угорщина, Литва. Ц╕каво, що недружн╓ ставлення до укра╖нських заявник╕в консульства Чесько╖ Республ╕ки в Ки╓в╕ ╓ певною тенденц╕╓ю, що залиша╓ться незм╕нною вже к╕лька рок╕в посп╕ль.
В╕зова практика Леся Москаленко, головний редактор журналу «Мандри»:
–
Моя мама Валентина Мал╓й збиралася в липн╕ 2009 року по╖хати на курорт Халк╕д╕ки до Грец╕╖. Консульство ц╕╓╖ кра╖ни вимага╓ наявност╕ в закордонному паспорт╕ щонайменше двох шенгенських в╕з. У мами ╖х було с╕м, та й ╕з рештою документ╕в було все гаразд.
Однак у турф╕рм╕, яка оформляла по╖здку, сказали, що грецьку в╕зу мам╕ в консульств╕ не в╕дкрили. Мотивац╕я виявилася дивною: мовляв, вона «п╕дозр╕ло часто ╖здить до Грец╕╖». А чимал╕ кошти за п’ятиз╕рковий готель ╕ л╕так, як╕ вже було
заплачено, туроператор не поверта╓. Мама вир╕шила поговорити з консулом Грец╕╖ в Ки╓в╕ Димитр╕осом Михалопулосом. На прийом╕ в консульств╕ пан Михалопулос страшенно сердився.
К╕лька раз╕в ставив мам╕ одн╕ й т╕ сам╕ запитання про мету ╖╖ в╕зиту. Схопив ╖╖ паспорт ╕ заходився лупити ним по столу, при цьому верещав ╕ хамовито кривлявся. Консул дв╕ч╕ вдарив по склян╕й перегородц╕, що, на щастя, в╕дд╕ляла маму в╕д нього. Ж╕нка забрала паспорт ╕ п╕шла.
Наша родина
подала оф╕ц╕йний запит у посольство Грец╕╖, чому дипломат дозволя╓ соб╕ таку повед╕нку. За р╕к багато що зм╕нилося. Пан Михалопулос уже не працю╓ в консульств╕ ц╕╓╖ кра╖ни. Мама таки з’╖здила до Грец╕╖. Тепер грецьк╕ в╕зи нам видають без проблем, вв╕чливо усм╕хаючись. Я вдячна за п╕дтримку колегам з укра╖нських ЗМ╤, як╕ оприлюднили той прикрий випадок. Але здивувала й нав╕ть обурила позиц╕я укра╖нських туроператор╕в, що працювали з грецькою амбасадою. Вони, навпаки, вважали, що в т╕й ситуац╕╖ правий консул.
Тобто, по сут╕, турф╕рми в конфл╕ктних ситуац╕ях виступають проти сво╖х громадян.
– К╕лька рок╕в тому я отримала стипенд╕ю на територ╕╖ Польщ╕, причому стипенд╕ю н╕мецьку. В╕дбула ╖╖ перш╕ п╕втора м╕сяця, у мене зак╕нчилися дн╕ перебування старо╖ в╕зи, але не ╖╖ терм╕н. Як ╕ належить, повернулася до Укра╖ни, щоб переоформити в╕зу (для отримання ново╖ стару треба анулювати). Ж╕ночка в консульств╕ (Польщ╕
у Львов╕. – Ред.), поглянувши на м╕й паспорт, сказала: «Ну добре, ми вам анулю╓мо», що й зробила. Пот╕м запиту╓: «А де ваш номерок ╕з черги?» Кажу: «Нема╓». «А чому?» В╕дпов╕даю: «Мене пропустили як журнал╕ста». А вона в╕дказу╓: «Ми без номерка з черги не можемо прийняти». ╤ в╕ддала мен╕ паспорт з анульованою в╕зою.
Вир╕шила в черз╕ не стояти, п╕д╕йшла до туристично╖ ф╕рми, яка й занесла мо╖ документи, але пояснювати, в чому проблема, запропонували мен╕, пров╕вши в консульство знову.
Там обурилися, що я то зайшла без черги, то з турф╕рмою, не маючи туристичного запрошення. У результат╕ в запит╕ на в╕зу вони поставили в╕дмову, тож разом з анулюванням це вже було дв╕ в╕дмови. Коли я запитала, що з цим робити, у мене ж усе-таки стипенд╕я трива╓, мен╕ пояснили, якщо маю шенгенську в╕зу в ╕ншу кра╖ну, то можу в’╖хати туди ╕ постаратися зробити тривал╕шу на Польщу там.
Тож у Берл╕н╕ п╕шла в польське консульство, розпов╕ла про ситуац╕ю, а вони запитують: «Ви можете нам
дати пояснення з льв╕вського консульства, чому вони в╕дмовили». Пояснюю: «Не стояла в черз╕». В╕зу мен╕ врешт╕ дали, але оск╕льки в мене було багато в╕дмов та в╕з, я кожному прикордонников╕ мала розпов╕дати всю цю ╕стор╕ю.
Наступного разу в тому самому консульств╕ (Польщ╕ у Львов╕. – Ред.) вистояла в черз╕, принесла багато р╕зних запрошень – хот╕ла р╕чну в╕зу. В╕зу мен╕ поставили, щоправда, на м╕сяць п╕зн╕ше в╕д запланованого, а к╕льк╕сть в’╖зд╕в – один. Я зателефонувала до консульства,
сказала, що хочу почути в╕д них коментар для публ╕кац╕╖, ╕ тут якимось дивом слухавку схопив генеральний консул ╕ сказав: «При╖жджайте!». Я при╖хала, в╕н мене зустр╕в, налив кави, забрав паспорт ╕ все владнав. Я зрозум╕ла, що на той момент якось важко сприймалися ╕нш╕, окр╕м як на роботу, види запрошень. Треба було ╖хати «як ус╕». Якась ж╕ночка нав╕ть мене вчила: «Що ви тут понаписували? Який культурний обм╕н? Пиш╕ть: «На закупи»!»
Тарас Прохасько, письменник
1
жовтня 2008 року польське консульство у Львов╕ в╕дмовило Тарасов╕ Прохаську у в╕з╕ для по╖здки за запрошенням ╤нституту книги у Варшав╕. Через р╕к проректоров╕ Укра╖нського Католицького ун╕верситету, дисидентов╕ Мирославу Мариновичу зам╕сть п╕вр╕чно╖ в╕зи за запрошенням польського часопису Wiez видали в╕зу на 13 дн╕в. Посольство Н╕меччини видало директоров╕ ╤нституту ╕стор╕╖ Церкви того самого ун╕верситету Олегов╕ Тур╕╓в╕ багаторазову в╕зу... на три дн╕. П╕сля цього Маринович принципово в╕дмовився в╕д по╖здок
до Шенгенсько╖ зони протягом року.
В╕д Прохаська прац╕вники установи вимагали довести, що в╕н письменник, – принести книжки, показати лист-п╕дтверження з╕ Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (Прохасько належить до Асоц╕ац╕╖ укра╖нських письменник╕в). П╕сля широкого сусп╕льного розголосу перед Тарасом Прохаськом вибачилися й видали п╕вр╕
чну в╕зу. Тиждень запитав у нього, чи зм╕нилося ставлення прац╕вник╕в консульств.
– Останн╕м часом зр╕дка звертаюся з в╕зового питання, принаймн╕ з польськими консульствами п╕сля цього проблем не було. П╕сля п╕вр╕чно╖ в╕зи за деякий час отримав нову, теж п╕вр╕чну. У Львов╕ мен╕ пояснили, що не можуть давати б╕льше н╕ж на п╕вроку (ц╕лковита неправда, з кожною виданою в╕зою мав би п╕двищуватися р╕вень дов╕ри до кл╕╓нта, себто видаватися тривал╕ш╕ в╕зи. – Ред.).
Натом╕сть
непри╓мно вразило ставлення посольства Словен╕╖. Незважаючи на виконання вс╕х формальностей, коли я надав ╖м поважне запрошення на фестиваль у ц╕й кра╖н╕, отримав в╕зу р╕вно на ст╕льки дн╕в, ск╕льки тривав той фестиваль. Хоча н╕бито й нема╓ до чого приск╕патися. Нав╕ть коли видача в╕зи в╕дбува╓ться у дуже добр╕й атмосфер╕, безкоштовно, як по л╕н╕╖ культурного обм╕ну, прикро, що керуються при цьому формальностями. Це дуже нерозумно: вони мають перед собою паспорт ╕з купою в╕з, в’╖зд╕в-ви╖зд╕в, в╕зи йдуть одна
за одною, нема╓ розум╕ння, що можна було б полегшити на практиц╕ цей «культурний обм╕н». Вони не виказують жодного зац╕кавлення, аби укра╖нцев╕ було при╓мно повернутися на батьк╕вщину.
Ганна Протасова, асп╕рантка Нац╕онального ун╕верситету “Ки╓во-Могилянська академ╕я”
- Мен╕ й ще одн╕й мо╖й колез╕ пощастило отримати грант в╕д науково╖ фундац╕╖ «╢вросай╓нс» (Страсбург, Франц╕я) для в╕дв╕дання щодвор╕чно╖ конференц╕╖ Euroscience Open Forum, метою яко╖ ╓ комун╕кац╕я
м╕ж вченими р╕зних кра╖н св╕ту. Цьогор╕ч конференц╕ю в╕дв╕дало близько 4 тис. науковц╕в та молодих учених, серед них Нобел╕вськ╕ лауреати. В╕дбувалася ця под╕я в ╕тал╕йському м╕ст╕ Тур╕н 2-7 липня 2010 року.
Оф╕ц╕йн╕ запрошення та вс╕ потр╕бн╕ документи до посольства ╤тал╕╖ в Укра╖н╕ ми здали 15 червня 2010 року. Прац╕вниця посольства сказала, що наш╕ паспорти ми зможемо отримати т╕льки за допомогою служби доставки, заплативши за цю послугу 60 гривень, оск╕льки на руки, за ╖╖ словами,
посольство паспорти не вида╓. П╕зн╕ше з’ясувалося, що ця ╕нформац╕я д╕йсност╕ не в╕дпов╕дала, ╕ паспорти можна було отримати безпосередньо в посольств╕, проте теж платно.
Оск╕льки до 28 червня 2010 року, за 5 дн╕в до планованого в╕д’╖зду, н╕яких пов╕домлень в╕д служби доставки ми не отримали, то вир╕шили самост╕йно забрати паспорти в посольств╕. Принаг╕дно варто зауважити, що зайти в буд╕влю посольства ╤тал╕╖ в Укра╖н╕ – справа непроста, бо караб╕нери, як╕ стоять на вход╕, вкрай погано
говорять як англ╕йською, так ╕ рос╕йською, ╕ дуже часто ╖м страшенно важко адекватно пояснити мету твого в╕зиту до посольства. Ми попросили в╕ддати нам наш╕ документи, проте прац╕вниця посольства (на цей раз вже ╕нша, н╕хто з них сво╖х ╕мен не назива╓) сказала нам прийти за документами в друг╕й половин╕ дня. Я написала листа голов╕ орган╕зац╕╖ «╢вросай╓нс» панов╕ Раймону Зельцу ╕з проханням над╕слати електронного листа до посольства ╕з роз’ясненням ситуац╕╖. В╕н одразу написав цього листа на робочу адресу посольства.
Близько
третьо╖ години дня 29 червня 2010 ми знову стояли перед в╕кном посольства, чекаючи на наш╕ документи. Прац╕вниця, яка зранку просила нас прийти у друг╕й половин╕ дня, оголосила, що нам в╕дмовлено у в╕зах на п╕дстав╕ того, що ╕нформац╕я, надана стосовно мети та умов перебування у кра╖н╕, не ╓ достов╕рною (це одне ╕з стандартних формулювань у загальному бланку в╕дмов у шенгенськ╕й в╕з╕). Ми попросили розтлумачити нам процедуру апеляц╕╖. На що нам в╕дпов╕ли, що тако╖ у межах посольства не ╕сну╓, ╕ апелювати можна
лише через ╕тал╕йський суд Лац╕о. А це процедура ц╕лковито неможлива для укра╖нських громадян, бо в ╕тал╕йському суд╕ ╕нтереси укра╖нця ма╓ представляти акредитований ╕тал╕йський адвокат. Коли ми заявили про наш нам╕р апелювати до МЗС Укра╖ни та МЗС ╤тал╕╖, нам в╕дмовилися видавати на руки паспорти й вигнали з посольства (виганяли безпосередньо караб╕нери).
Протягом наступних трьох робочих дн╕в члени оргком╕тету конференц╕╖ писали й дзвонили в Посольство, проте не отримали жодних пояснень,
зокрема посольство не в╕дпов╕дало на електронн╕ листи. МЗС ╤тал╕╖ висловило сп╕вчуття, проте звернуло нашу увагу на те, що посольство ╤тал╕╖ в Укра╖н╕ ╓ ╓диним органом, уповноваженим приймати в╕дпов╕дн╕ р╕шення, ╕ принаг╕дно згадало про можлив╕сть апелювати до того ж таки суду Лац╕о.
Секонд-хенд плавно "перекочевал" в Таможенный кодекс
Вопрос, касающийся "секонд-хендов", снят с Налогового кодекса и перенесен для рассмотрения в Таможенный кодекс. Об этом заявил вице-премьер-министр Сергей Тигипко.
Сергей Тигипко объяснил, что данный вопрос вызвал очень серьезную социальную напряженность. "Секонд-хенд - это тяжелая ситуация. Потому что, с одной стороны, есть легкая промышленность, которая практически уничтожена", - сказал он.
"Ситуацию менять надо, но мы приняли решение - ввиду
того, что очень многие люди занимаются этим бизнесом (секонд-хендом - ред.), многие покупают эти вещи, достаточно дешевые, мы приняли решение - и из Налогового кодекса эта позиция сейчас снята", - отметил вице-премьер-министр.
При этом он добавил, что эту проблему "мы будем рассматривать во время Таможенного кодекса, проводя консультации с производителями, с легкой промышленностью и с теми людьми, которые занимаются "секонд-хендом". Сергей Тигипко надеется, что уже до конца года будут
приняты изменения к таможенному законодательству.
На прошлой неделе под стенами Верховной Рады протестовали против запрета "секонд-хенда", который предусмотрен в Налоговом кодексе. По мнению вице-премьер-министра Бориса Колесникова, этот запрет будет содействовать развитию отечественной легкой промышленности.
В то же время глава парламентского Комитета по вопросам промышленной, регуляторной политики и предпринимательства Наталья Королевская считает, что проблему
"секонд-хенда" следует рассматривать отдельно, а не в контексте возрождения отечественной легкой промышленности.
Вы можете: - поместить свою статью по тематике сайта; - ссылку на новость или документ; - прокомментировать документ и т.д.
Ваша информация будет рассмотрена администратором сайта и в случае положительных отзывов размещена в новостях.
За каждую новость и т.д., которая будет опубликованная в новостях на сайте, Вы получаете бонусные очки. При наборе 20-ти бонусных очков, Вы можете их обменять на доступ к платным ресурсам сайта.
За участие в созданий «Новостей» Вы получаете значок корреспондента
За комментарии к документам или авторской статьи Вы можете получить от 1 до 50-ти бонусов.
Бонусы даются только в случае размещения
Вашей информации в «Новостях»
З метою зосередження зусиль митних орган╕в на реал╕зац╕╖ завдань, як╕ випливають з р╕шень Президента Укра╖ни щодо подальшого розвитку митно╖ справи, реформування д╕яльност╕ митно╖ служби Укра╖ни, удосконалення та спрощення митних процедур, сприяння зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕ суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, а також впровадження в роботу митних орган╕в принципу „Обличчям до людей “ - 02 листопада 2010 року в адм╕нбудинку Микола╖всько╖ митниц╕, за адресою вул. Московська 57-а,
будуть зд╕йснен╕ наступн╕ заходи:
з 09.00 до 10.00 - особистий прийом громадян заступником Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Тимоф╓╓вим ╤горем Володимировичем. з 10.30 до 11.30 – зустр╕ч з представниками Громадсько╖ ради при Микола╖вськ╕й митниц╕ , суб’╓ктами зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. Попередн╕й запис за телефонами 47-44-82, 47-35-43
До конца этого года в Украине будут приняты изменения к таможенному законодательству. Об этом вчера, 26 октября, сообщил вице-премьер-министр Украины Сергей Тигипко, на пресс-конференции в Донецке в ходе рабочего визита в регион.
"Надеюсь, что до Нового года мы сможем принять изменения к таможенному законодательству", - сказал Тигипко.
Вице-премьер отметил, что уже на следующей неделе изменения в Таможенный кодекс будут разосланы экспертам
для объективной оценки, затем будет публичное обсуждение.
"Таможенный кодекс - на этой неделе мы заканчиваем кодификацию всего законодательства, вносим те изменения, которые предлагает бизнес. Со следующей недели этот таможенный кодекс будет разослан профессионалам, мы начнем отрабатывать с профессионалами, - объяснил С. Тигипко, - А потом мы предадим его публичности, для того, чтобы он был уже максимально готов, чтобы не возникало каких-то дополнительных вопросов".
В Партии регионов надеются, что план действий относительно получения безвизового режима вступит в силу после саммита Украина-ЕС в ноябре. Об этом в интервью «Главреду» сказал замглавы Партии регионов Леонид Кожара.
«Если план действий относительно членства Украины в ЕС будет одобрен в ноябре, то у Украины появится перспектива членства в течение ближайших 15 лет. Мы рассчитываем на то, что план действий относительно получения безвизового режима вступит в силу после
саммита Украина-ЕС в ноябре. У нас будет полтора года на его реализацию, и за этот период мы должны сделать очень большую домашнюю работу», - сказал Кожара.
«Первый аспект - это принятие соответствующих законов и начало технического изготовления паспортов с биометрическими данными. Второй аспект - адаптация нашего законодательства и его реальное внедрение по защите персональных данных», - подчеркнул политик.
Кожара отметил, что в ПР надеются получить безвизовый
режим с ЕС «со времени открытия ЕВРО-2012 - то есть с лета 2012 года».
«Неформальным членом ЕС Украина станет, получив зону свободной торговли и безвизовый режим. Формальное членство – вопрос более далекой перспективы. ЕС чувствует усталость от расширения, есть огромные внутренние институционные проблемы. В общем, я думаю, это перспектива следующих пятнадцати лет», - сказал Кожара.
ДМСУ: Про внесення доповнень до Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на...
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРА╥НИ
НАКАЗ Ки╖в
20 жовтня 2010 р.
№ 1263
Про внесення доповнень до Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖
вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни
З метою в╕дпрацювання ╓диних п╕дход╕в до визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни,
"Факт проведення консультац╕й та результати таких консультац╕й ф╕ксуються посадовою особою митного органу, яка ╖х провела, на зворотному боц╕ декларац╕╖ митно╖ вартост╕ або у в╕дпов╕дному журнал╕ та засв╕дчуються п╕дписом декларанта, з яким було проведено таку консультац╕ю".
1.2. Пункт 4.11 глави 4 доповнити абзацами такого зм╕сту:
"Зазвичай, ком╕с╕я (ком╕с╕йн╕), яку агент отриму╓ за сво╖ послуги, обчислю╓ться як в╕дсоток в╕д ц╕ни продажу товар╕в; проте, терм╕н "ком╕с╕йн╕ за закуп╕влю" охоплю╓ також ╕нш╕ домовленост╕ щодо компенсац╕╖, наприклад, розм╕р винагороди може засновуватися на витраченому час╕ агента та/або прийнятих ним на себе ф╕нансових витрат з метою забезпечення закуп╕вл╕ оц╕нюваних товар╕в.
Заплачен╕ покупцем гонорари сво╓му агентов╕ за надання послуг, пов’язаних з представництвом його ╕нтерес╕в за кордоном для закуп╕вл╕ товар╕в не додаються до митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в. З ╕ншого боку, якщо гонорар виплачений агенту продавця або незалежн╕й трет╕й сторон╕, то його сума входить до митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в.
Агент покупця — це той, хто д╕╓ в╕д ╕мен╕ ╕, перш за все, на користь покупця. Головна ознака, що в╕др╕зня╓ агента-покупця, — це право
покупця контролювати д╕╖ агента, особливо в переговорному та куп╕вельному процес╕.
Визначення, чи ма╓ покупець право контролю над агентом, ц╕лком залежить в╕д конкретних фактор╕в та обставин кожно╖ операц╕╖.
Оформлення ком╕с╕йних та брокерських для ц╕лей митно╖ оц╕нки залежить в╕д конкретного характеру послуг, наданих посередником. Якщо посередник д╕╓ за св╕й власний рахунок ╕/або ма╓ право власност╕ на товар, в╕н не може
вважатися агентом ╕з закуп╕вл╕.
╤нод╕ контракти або документи не досить ч╕тко в╕дображають характер д╕яльност╕ так званого агента. За таких обставин важливо встановити д╕йсн╕ факти.
Якщо агент ╓ вза╓мозалежним з продавцем або з особою, залежною в╕д продавця, митн╕ органи зобов’язан╕, незважаючи на наявн╕сть агентсько╖ угоди, розглянути ус╕ обставини, щоб встановити, чи д╕йсно в╕н д╕╓ в╕д ╕мен╕ покупця, а не за рахунок продавця,
або нав╕ть за св╕й власний рахунок.
Експортн╕ палати або так зван╕ незалежн╕ агенти, як╕ займаються под╕бною д╕яльн╕стю, але на в╕дм╕ну в╕д агент╕в ╕з закуп╕вл╕ мають право власност╕ на товар ╕ контролюють комерц╕йну угоду або ц╕ну, сплачену ╕мпортером, не можуть вважатися агентами ╕з закуп╕вл╕".
1.3. Главу 10 доповнити пунктом 10.8 такого зм╕сту:
"10.8. Особливост╕ митно╖
оц╕нки незаре╓строваних л╕карських засоб╕в, як╕ ввозяться на територ╕ю Укра╖ни з метою проведення докл╕н╕чних досл╕джень ╕ кл╕н╕чних випробувань.
В╕дпов╕дно до статт╕ 267 Митного кодексу Укра╖ни митною варт╕стю за ц╕ною договору щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються, ╓ варт╕сть операц╕╖, тобто ц╕на, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕
за товари, якщо вони продаються на експорт в Укра╖ну. У випадках коли нема╓ продажу на експорт в Укра╖ну, тобто товари ввозяться лише з метою проведення кл╕н╕чних досл╕джень ╕ кл╕н╕чних випробувань, перший метод визначення митно╖ вартост╕ товар╕в (варт╕сть операц╕╖) не може бути застосований. Оск╕льки так╕ л╕карськ╕ засоби нов╕ або випробувальн╕, не можуть бути застосован╕ методи визначення митно╖ вартост╕ товар╕в за ц╕ною договору щодо ╕дентичних товар╕в, а також за ц╕ною договору щодо под╕бних (аналог╕чних)
товар╕в у зв’язку з тим що нема╓ ╕мпорту ╕дентичних або под╕бних товар╕в. Якщо так╕ л╕карськ╕ засоби не продаються в Укра╖н╕, метод на основ╕ в╕дн╕мання вартост╕ також не може бути застосований для визначення ╖х митно╖ вартост╕. Це означа╓, що сл╕д застосовувати метод визначення митно╖ вартост╕ на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть).
При цьому, метод визначення митно╖ вартост╕ на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть) може бути використаний т╕льки
за умови надання декларантом митному органу ╕нформац╕╖ в╕д виробника товар╕в, як╕ оц╕нюються, про ╖х варт╕сть, яка повинна складатися ╕з сум, визначених зг╕дно з╕ статтею 272 Митного кодексу Укра╖ни.
Якщо декларант не може або не бажа╓ надати ╕нформац╕ю, необх╕дну для визначення митно╖ вартост╕ на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть),
для визначення митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в використову╓ться резервний метод в╕дпов╕дно до статт╕ 273 Митного кодексу Укра╖ни.
Митна варт╕сть, визначена зг╕дно з положеннями 273 статт╕ Митного кодексу Укра╖ни,
повинна щонайб╕льшою м╕рою ╜рунтуватися на ран╕ше визначен╕й за методами 1 - 5 митн╕й вартост╕, однак при визначенн╕ митно╖ вартост╕ в╕дпов╕дно до ц╕╓╖ статт╕ допуска╓ться гнучк╕сть при застосуванн╕ цих метод╕в.
Наприклад, операц╕йна варт╕сть ╕дентичних або под╕бних товар╕в може бути "гнучко застосована", аби дозволити митниц╕ використати варт╕сть операц╕╖ вв╕зних товар╕в того самого "класу або виду" та/або виготовлених в р╕зних кра╖нах походження.
Цей вид "гнучкого застосування" дозволя╓ митниц╕ використовувати митну варт╕сть ран╕ше ╕мпортованих л╕карських засоб╕в, як╕ належать до т╕╓╖ ж фармацевтично╖ категор╕╖ (наприклад, антиг╕стам╕нн╕ препарати, противоаритмичн╕ засоби, антидепресанти тощо), або л╕карських засоб╕в под╕бного х╕м╕чного складу ╕ оч╕куваного л╕карського ефекту з ╕нших кра╖н походження, припустивши, що така ╕нформац╕я доступна для митного органу або декларанта".
2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Сьомку С.М.
Митна оц╕нка незаре╓строваних л╕карських засоб╕в, як╕ ввозяться на територ╕ю Укра╖ни з метою проведення докл╕н╕чних досл╕джень ╕ кл╕н╕чних випробувань
Державна митна служба Наказ "Про внесення доповнень до Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни" в╕д 20.10.2010 N 1263
Держмитслужба наказом в╕д 20.10.2010 N 1263 внесла доповнення до Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни, якими, зокрема, визначила особливост╕ митно╖ оц╕нки незаре╓строваних л╕карських засоб╕в, як╕ ввозяться на територ╕ю Укра╖ни з метою проведення докл╕н╕чних досл╕джень ╕ кл╕н╕чних випробувань.
Так, у випадках,
коли товари ввозяться лише з метою проведення кл╕н╕чних досл╕джень ╕ кл╕н╕чних випробувань, метод визначення митно╖ вартост╕ товар╕в (варт╕сть операц╕╖) за ц╕ною договору, передбачений ст. 267 Митного кодексу, не може бути застосований.
Оск╕льки так╕ л╕карськ╕ засоби нов╕ або випробувальн╕, не можуть бути також застосован╕ методи визначення митно╖ вартост╕ товар╕в за ц╕ною договору щодо ╕дентичних товар╕в, а також за ц╕ною договору щодо под╕бних (аналог╕чних) товар╕в у зв'язку з тим,
що нема╓ ╕мпорту ╕дентичних або под╕бних товар╕в.
Якщо так╕ л╕карськ╕ засоби не продаються в Укра╖н╕, метод на основ╕ в╕дн╕мання вартост╕ також не може бути застосований для визначення ╖х митно╖ вартост╕. Це означа╓, що сл╕д застосовувати метод визначення митно╖ вартост╕ на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть), який може бути використаний т╕льки за умови надання декларантом митному органу ╕нформац╕╖ про варт╕сть в╕д виробника товар╕в, як╕ оц╕нюються.
Якщо
декларант не може або не бажа╓ надати необх╕дну ╕нформац╕ю, для визначення митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в використову╓ться резервний метод в╕дпов╕дно до ст. 273 Митного кодексу.
ВР: Про ратиф╕кац╕ю Протоколу м╕ж Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕ Урядом Республ╕ки Молдова про вилучення з режиму в╕льно╖ торг╕вл╕ до Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни
З А К О Н У К Р А ╥ Н И Про ратиф╕кац╕ю Протоколу м╕ж Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕ Урядом Республ╕ки Молдова про вилучення з режиму в╕льно╖ торг╕вл╕ до Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕ Урядом Республ╕ки Молдова в╕д 13 листопада 2003 року
Верховна Рада Укра╖ни п о с т а н о в л я ╓:
Протокол м╕ж Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕ Урядом Республ╕ки Молдова про вилучення з режиму в╕льно╖ торг╕вл╕ до Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Каб╕нетом
М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕ Урядом Республ╕ки Молдова в╕д 13 листопада 2003 року ( 498_142 ), п╕дписаний 21 кв╕тня 2009 року у м. Кишинев╕, ратиф╕кувати (дода╓ться).
Президент Укра╖ни
В.ЯНУКОВИЧ
м. Ки╖в, 5 жовтня 2010 року N 2578-VI
ВР: Про ратиф╕кац╕ю Протоколу м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Груз╕╖ про внесення зм╕н до Угоди м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Республ╕ки Груз╕я про в╕льну торг╕влю в╕д 9 с╕чня 1995 року
З А К О Н У К Р А ╥ Н И Про ратиф╕кац╕ю Протоколу м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Груз╕╖ про внесення зм╕н до Угоди м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Республ╕ки Груз╕я про в╕льну торг╕влю в╕д 9 с╕чня 1995 року
Верховна Рада Укра╖ни п о с т а н о в л я ╓:
м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Груз╕╖ про внесення зм╕н до Угоди м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Республ╕ки Груз╕я про в╕льну торг╕влю в╕д 9 с╕чня 1995 року ( 268_103 ), п╕дписаний 17 червня 2009 року в м. Ки╓в╕, ратиф╕кувати
(дода╓ться).
Президент Укра╖ни В.ЯНУКОВИЧ
м. Ки╖в, 5 жовтня 2010 року N 2580-VI
ВР: Про визнання такою, що втратила чинн╕сть ...
П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНО╥ РАДИ УКРА╥НИ Про визнання такою, що втратила чинн╕сть, Постанови Верховно╖ Ради Укра╖ни "Про прийняття за основу проекту Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до статт╕ 32 Закону Укра╖ни "Про стандарти, техн╕чн╕ регламенти та процедури оц╕нки в╕дпов╕дност╕" щодо в╕дм╕ни ре╓страц╕╖ декларац╕╖ про в╕дпов╕дн╕сть" та зняття з розгляду проекту Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до статт╕ 32 Закону Укра╖ни "Про стандарти, техн╕чн╕ регламенти та процедури оц╕нки в╕дпов╕дност╕"
щодо в╕дм╕ни ре╓страц╕╖ декларац╕╖ про в╕дпов╕дн╕сть
В╕дпов╕дно до частини друго╖ статт╕ 48 Закону Укра╖ни "Про Регламент Верховно╖ Ради Укра╖ни" Верховна Рада Укра╖ни п о с т а н о в л я ╓: Визнати такою, що втратила чинн╕сть, Постанову Верховно╖ Ради Укра╖ни в╕д 15 червня 2010 року N 2323-VI "Про прийняття за основу проекту Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до статт╕ 32 Закону Укра╖ни "Про стандарти, техн╕чн╕ регламенти та процедури оц╕нки в╕дпов╕дност╕" щодо в╕дм╕ни ре╓страц╕╖ декларац╕╖ про
в╕дпов╕дн╕сть" та зняти з розгляду проект Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до статт╕ 32 Закону Укра╖ни "Про стандарти, техн╕чн╕ регламенти та процедури оц╕нки в╕дпов╕дност╕" щодо в╕дм╕ни ре╓страц╕╖ декларац╕╖ про в╕дпов╕дн╕сть (ре╓стр. N 6234).
Голова Верховно╖ Ради Укра╖ни
В.ЛИТВИН
м. Ки╖в, 21 жовтня 2010 року N 2628-VI
Р╕шення № 1067 в╕д 25.10.10 про в╕дмову у погодженн╕ проекту постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни "Про внесення зм╕ни до Порядку митного оформлення товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни та
ДЕРЖАВНИЙ КОМ╤ТЕТ УКРА╥НИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНО╥ ПОЛ╤ТИКИ ТА П╤ДПРИ╢МНИЦТВА
Вих. № 13571 в╕д 25.10.2010
Р╕шення № 1067 в╕д 25.10.10 про в╕дмову у погодженн╕ проекту регуляторного акта
Державний ком╕тет Укра╖ни з питань регуляторно╖ пол╕тики та п╕дпри╓мництва у в╕дпов╕дност╕ до Закону Укра╖ни «Про засади державно╖ регуляторно╖ пол╕тики у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕»
розглянув:
проект
постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни «Про внесення зм╕ни до Порядку митного оформлення товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни та п╕длягають обов`язков╕й сертиф╕кац╕╖ в Укра╖н╕» (надал╕ – проект Постанови) та документи, що додаються до нього подан╕ на погодження листом Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 25.08.2010 № 11/3-10.18/8860.
За результатами зд╕йснення анал╕зу проекту Постанови та в╕дпов╕дного анал╕зу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 7, 8 ╕ 9 Закону
Укра╖ни «Про засади державно╖ регуляторно╖ пол╕тики у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕» (надал╕ – Закон)
встановив:
проектом Постанови передбача╓ться в╕днести до неконтрольованих предмети, призначен╕ для п╕дготовки та проведення ╢вро-2012, тобто зд╕йснювати ╖х митне оформлення без сертиф╕кат╕в в╕дпов╕дност╕ чи св╕доцтв про визнання в╕дпов╕дност╕ та без наявност╕ ╕нформац╕╖ в ╢дин╕й автоматизован╕й ╕нформац╕йн╕й систем╕ Держмитслужби про те, що контрольован╕
товари включено до ╢диного ре╓стру сертиф╕ковано╖ в Укра╖н╕ продукц╕╖.
Проте, зазначений проект Постанови не може бути погодженим у запропонован╕й редакц╕╖ з огляду на те, що розробником не дотримано в╕дпов╕дност╕ даного проекту Постанови статтям 4 ╕ 5 Закону.
Так, виходячи з ╕нформац╕╖, зазначено╖ розробником в анал╕з╕ регуляторного впливу (надал╕ – АРВ) до даного проекту Постанови, необх╕дн╕сть запровадження запропонованого способу державного регулювання поляга╓
у зм╕нах, внесених Законом Укра╖ни в╕д 29.06.2010 № 2372-V╤ «Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни у зв`язку з орган╕зац╕╓ю та проведенням ф╕нально╖ частини чемп╕онату ╢вропи 2012 року з футболу в Укра╖н╕ до статт╕ 11 Закону Укра╖ни «Про орган╕зац╕ю та проведення ф╕нально╖ частини чемп╕онату ╢вропи 2012 року з футболу в Укра╖ни», зг╕дно з якими до предмет╕в, призначених для п╕дготовки та проведення ╢вро-2012, застосову╓ться спрощений порядок митного оформлення.
Зокрема, вищезазначене
стосу╓ться предмет╕в, необх╕дних для п╕дготовки та проведення в Укра╖н╕ чемп╕онату ╢вропи 2012 року з футболу, як╕ ввозяться У╢ФА, особами, призначеними У╢ФА, або учасниками чемп╕онату (кр╕м зб╕рно╖ Укра╖ни).
Однак, щодо запровадження запропонованих даним проектом регуляторного акта зм╕н до пункту 2 Порядку митного оформлення товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни та п╕длягають обов`язков╕й сертиф╕кац╕╖ в Укра╖н╕, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 14.05.2008 № 446, Держкомп╕дпри╓мництво зазнача╓ про необх╕дн╕сть визначення розробником в редакц╕╖ проекту Постанови ч╕ткого перел╕ку предмет╕в необх╕дних для п╕дготовки та проведення в Укра╖н╕ чемп╕онату ╢вропи 2012 року з футболу, як╕ ввозяться У╢ФА, особами, призначеними У╢ФА, або учасниками чемп╕онату (кр╕м зб╕рно╖ Укра╖ни).
Разом з цим, зверта╓мо увагу розробника на те, що в АРВ до даного проекту Постанови в╕дсутн╕ переконлив╕
об╜рунтування щодо неможливост╕ визначення хоча б узагальненого перел╕ку предмет╕в, необх╕дних для п╕дготовки та проведення ╢вро-2012, для того, щоб мати приблизне уявлення про продукц╕ю в╕дносно яко╖ передбача╓ться спрощений порядок митного оформлення, бо в ╕ншому випадку, залиша╓ться незрозум╕лим, як╕ саме предмети ма╓ на уваз╕ розробник одночасно зазначаючи, що ╖х ввезення буде зд╕йснюватись У╢ФА, особами, призначеними У╢ФА та учасниками чемп╕онату (кр╕м зб╕рно╖ Укра╖ни).
Враховуючи
викладене, вважа╓мо за доц╕льне доопрацювати редакц╕ю даного регуляторного акта, з урахуванням позиц╕╖ Держкомп╕дпри╓мництва, оск╕льки запропонована Держмитслужбою норма носить неоднозначний характер, а у раз╕ прийняття даного проекту Постанови у запропонованому розробником вигляд╕, це може призвести до неконтрольованого пропуску через митний кордон Укра╖ни контрабандно╖ продукц╕╖, в якост╕ предмет╕в необх╕дних для п╕дготовки та проведення в Укра╖н╕ чемп╕онату ╢вропи 2012 року з футболу.
Отже,
запропонований розробником проект Постанови порушу╓ норми статт╕ 5 Закону, в частин╕ викладення положень регуляторного акта у спос╕б, який ╓ доступним та однозначним для розум╕ння особами, як╕ повинн╕ впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.
Кр╕м того, сл╕д зазначити, що розробником за структурою АРВ до проекту Постанови складено в╕дпов╕дно до вимог Методики проведення анал╕зу впливу регуляторного акта, яка затверджена постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 11
березня 2004 року № 308.
Однак, враховуючи основну мету складання АРВ, якою ╓ доведення оптимальност╕ та ефективност╕ запропонованого державного регулювання та позиц╕ю Держкомп╕дпри╓мництва з приводу запропоновано╖ розробником редакц╕╖ проекту Постанови, наведен╕ в АРВ об╜рунтування ╓ недостатн╕ми для того, щоб в повн╕й м╕р╕ оц╕нити доц╕льн╕сть, позитивн╕ насл╕дки та д╕╓в╕сть запровадження даного регуляторного акта.
Таким чином, редакц╕я даного проекту Постанови
також порушу╓ статтю 4 Закону в частинах:
- доц╕льност╕, стосовно об╜рунтування необх╕дност╕ державного регулювання господарських в╕дносин з метою вир╕шення ╕снуючо╖ проблеми;
- адекватност╕, оск╕льки розробником належним чином не об╜рунтована необх╕дн╕сть запровадження передбаченого проектом Постанови в╕дпов╕дного державного регулювання у запропонованому вигляд╕, а також – на ск╕льки така форма державного регулювання в╕дпов╕да╓ вир╕шенню ╕снуючо╖ проблеми;
-
ефективност╕, оск╕льки розробником проекту не доведено забезпечення досягнення внасл╕док д╕╖ регуляторного акта максимально можливих позитивних результат╕в за рахунок м╕н╕мального необх╕дних витрат ресурс╕в суб’╓кт╕в господарювання, громадян та держави;
- збалансованост╕, оск╕льки розробником не доведено забезпечення балансу ╕нтерес╕в суб’╓кт╕в господарювання громадян та держави.
Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статт╕ 21 Закону Укра╖ни «Про засади
державно╖ регуляторно╖ пол╕тики у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕», Державний ком╕тет Укра╖ни з питань регуляторно╖ пол╕тики та п╕дпри╓мництва
вир╕шив:
в╕дмовити в погодженн╕ проекту постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни «Про внесення зм╕ни до Порядку митного оформлення товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни та п╕длягають обов`язков╕й сертиф╕кац╕╖ в Укра╖н╕».
На следующей неделе общественности покажут Таможенный кодекс
На следующей неделе начнется процесс обсуждения и согласования Таможенного кодекса. Об этом сказал вице-премьер-министр Сергей Тигипко на пресс-конференции в Донецке.
«На этой неделе мы заканчиваем кодификацию всего законодательства и вносим те изменения, которые предлагает бизнес. Со следующей недели этот Таможенный кодекс будет разослан профессионалам, мы начнем отрабатывать с профессионалами, потом придадим ему публичности, чтобы не возникало вопросов», - пояснил
Тиипко.
Как сообщает «ОстроВ», Тигипко надеется, что до нового года будут приняты изменения в таможенное законодательство.
По словам Тигипко, именно Таможенным кодексом будет регулироваться вопрос о ввозе в Украину одежды «секонд хенд». Из Налогового кодекса все вопросы по поводу ношенной одежды исключены.
«Мы приняли решение: ввиду того, что многие люди занимаются этим бизнесом, покупают достаточно дешевые вещи, эта позиция из Налогового
кодекса сейчас снята. Мы будем ее рассматривать во время Таможенного кодекса, проводить консультации с производителями легкой промышленности и с теми людьми, которые занимаются «секонд хендом», - сказал вице-премьер.
