Православні
біблійні курси працюють
при Луцькому Свято-Троїцькому кафедральному соборі (УПЦ
КП). Основний
напрямок діяльності - дослідження Біблії. Методи дослідження
- духовно-символічне тлумачення Святого Письма (алегоризм
і містицизм Олександрійсько-Каппадокійській школи богослів’я:
Оріген, Пантен, Климент Олександрійський, Василій Великий,
Григорій Богослов, Григорій Ніський...
Маємо велику радість привітати усіх, хто підписався на нашу розсилку.Пишіть
до нас на e-mail, чи зайдіть і висловтесь
на наш forum і пропонуйте
теми для наших майбутніх випусків. Наступний випуск нашої розсилки
ви отримаєте у свої поштові скриньки у неділю вранці, і тоді, як
ми уже повідомляли, зустрінемось з вами аж у середу чи четвер.
Новини наших сайтів:
Учора, 8 серпня було оновлено проект
"Українське Православ'я". Запропоновано такі нові статті
та новини:
На сайті "Православного
Вісника" у розділ "Банерна
мережа" сконфігуровано скрипт для нових учасників нашого
банерного обіміну. Ними стали сайти УАПЦ
та Братства св.Андрія Первозванного.
Вітаємо нових учасників, та запрошуємо усіх власників християнських
веб-сторінок до співпраці!
У розділ "Запитання
священику" готується до публікації серія запитань від читачів
нашої розсилки.
Священика запитують:
Чи треба
сповідати та спокутувати гріхи, вчинені до хрещення? Я так розумію,
що теоретично не треба, але що робити, коли від того тяжко на душі?
Я хрестився у 99-му році, але мав тяжкий гріх на душі, і совість
мене мучила, аж доки я не сповідував його та не відбув епітім"ю.
Чи правильно я вчинив, чи мій вчинок не є також гріхом, сумнівом
у силі таїнства Хрещення?....
Відповідь: Сумнів у силі Святих Таїнств є одним з найважчих
гріхів. Тому, я настирливо звертаю вашу увагу на це. І раджу при
найближчій нагоді поговорити про це з власним духівником.
Свого часу у
церкві виникли суперечки щодо того, чи можна вважати Святого Константина
Великого святим, якщо він прийняв Св. Хрещення лиш на смертному
одрі.
Усі гріхи здійснені
до Хрещення у Божих очах "анульовуються". Їх немає.
Допомогою у
важкому стані душі буде читання Святого Писання, і православної
літератури особливо про свв. Таїнства, Життя Святих, Пролог. А передовсім,
відвідування богослужінь з обов'язковою сповіддю і причастям. Але
не за ті гріхи, що були у вас до Хрещення, а за ті, що уже після.
Людина
має природне право, до речі, закріплене в Конституції, законах України,
обирати і сповідувати будь-яку віру або ніякої, користуватися культовими
спорудами, без перешкоди відправляти релігійні культи і обряди.Проте
у повсякденному житті зустрічаємо чимало прикладів нехтування такими
правами з боку монополіста релігійного життя в Україні - Московської
церкви, що приховується під личиною так званої Української православної
(УПЦ).Об'єктом агресії вона обрала створену в роки проголошеної
незалежності Українську Православну Церкву Київського Патріархату
(УПЦ КП). Мотив - політичний. Відомо, що здавна російське православ'я
було одним із стовпів царського самодержавства і платило підвищену
платню своїм служкам за участь у колонізації українців. Щоправда,
в часи радянської влади воно було знеславлене і принижене партійно-радянським
атеїстичним керівництвом, репресоване. Та все ж при потребі власть
імущі користувались його послугами.
Після розпаду СРСР знову згадали про Московську церкву з її багатим
досвідом та нашпигованим агентами КДБ кадровим церковним апаратом
і залучили до реалізації російської неоколоніальної політики. Але
про це відверто не говорять ні в Москві, ні в Києві. Та шила в мішку
не сховаєш. Вручаючи Московському патріарху Алексію II чергову нагороду,
Владімір Путін "дякував за те, що керована ним Церква проводить
в Україні ту справу, яку упустили політики".
У Києві таких промахів не допускають, проте тутешня політика шита
білими нитками. На Тройцю ц.р. по Українському радіо виступив представник
Інституту стратегічних досліджень в досить актуальній і цікавій
радіопередачі про роль релігійних організацій в консолідації світового
українства. Так він і словом не обмовився про безчинства московських
священнослужителів на теренах України. Маючи центральний осідок
у сусідній Росії, вони безцеремонне втручаються у внутрішні справи
держави, при потуранні "нашої влади" посягають на матеріальні,
культурні та історичні цінності, підривають довіру до слова Божого,
сіють непевність у суспільстві, розпалюють релігійну ворожнечу.
Московський патріархат різко виступив проти відвідин України Папою
Римським Іоаном Павлом II, відомої і шанованої у світі людини. Організували
навіть вуличні акції протесту. З часом пристрасті вляглися, і візит
понтифіка пройшов на високому державному рівні.
Московською злобою наповнене ставлення до Святійшого Патріарха Київського
і всієї Руси-України Філарета. Найняті молодики вчинили бійку, аби
перешкодити спілкуванню Його Святості з паствою у Маріуполі. Московські
політики не можуть пробачити йому патріотичної діяльності на благо
України.
Московські ченці захопили 5191 кв. м. споруд, що належать Національному
Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. На жаль, байдужий
до національних інтересів віце-прем'єр-міністр з питань гуманітарної
політики Дмитро Табачник виявив готовність передати їх в оренду
загарбникам.
Не пасуть задніх і пастирі Сумської та Конотопської єпархій. Зокрема,
минулого року в газеті "Ваш шанс" був зведений наклеп
на священика Київського Патріархату Олександра Двінятіна, тоді ж
у Сумах розповсюдили наклепницькі анонімні листівки на УПЦ КП.
У квітні поточного року в Чернечій Слободі Буринського району був
побитий священик, що наважився перейти з Московського до Київського
Патріархату. Як стало відомо, організатори нападу ставили за мету
спонукати бунтівного священика усвідомити свою "помилку"
і повернутися у "рідне" лоно.
Місцева влада офіційно підтримує чужинську церкву і сприяє її експансії
в Україні, їй надається допомога в розширенні матеріальної бази,
в будівництві нових культових споруд і відновленні колишніх. З цією
метою створений Сумський обласний благодійний фонд "Вічність".
Він збирає кошти і опікується ремонтними і реставраційними роботами
Софронієвської пустині та Молченського монастиря.
Буклет, виготовлений в кольорах і виданий "АС-Медіа 2002"
про "Вічність", "выражает особую благодарность Литвиненко
А.С., Лукьяненко В.М., Лапину Е.В., Дашутину Г.П. та іншим за підтримку".
За чотири місяці поточного року фонд зібрав 87 тис. спонсорських
коштів (у гривнях). Цікаво, чи вони передані з власної кишені, чи
з дивідендів акціонерів? І ще: за яким принципом формувався список
жертводавців? Якщо за алфавітним, то на першому місці має бути прізвище
Г. Дашутіна. Очевидно, за розміром пожертв.
Сам факт відновлення та будівництва релігійних споруд - явище позитивне.
Але якщо брати до уваги мету, яку переслідує Московська церква,
то це несе в собі велику небезпеку. Проросійську позицію займають
і місцеві суди Сум. Вони з політичних міркувань не визнають наклеп
наклепом, не вбачають у розпалюванні міжконфеційної ворожнечі ознак
правопорушень.
Два місяці місцеві суди з'ясовували, чи є порушенням закріплення
на стінах коридора Спасо-Преображенського кафедрального собору листівок
з закликом не дозволяти "...чтобы вас духовно обманули лжесвященники
филаретовской религиозной организации Киевский патриархат (УПЦ КЦ)".
Це лише частина текста. Чим далі в ліс, тим більше дров. Зрештою,
Ковпаківський суд повідомив, що згадані релігійні відносини не регулюються
нормами права.
Тоді як розуміти, панове судді, п. 8, ст. 5 Закону України "Про
свободу совісті та релігійні організації, де говориться: "Релігійні
організації не повинні втручатись у діяльність інших релігійних
організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість
до невіруючих і віруючих інших віросповідань". У доповненнях
і змінах до цього Закону від 23 грудня 1993 року законодавці визначили,
що порушення вимог ст. 5. є підставою для припинення у судовому
порядку діяльності релігійної організації. То де ж суддівська логіка?!
Повз увагу голови обласної ради Марка Берфмана проходить нищення
духовності, української культури, мови. А в комунальних ЗМІ ви не
знайдете правдивої інформації про реальний стан міжконфесійних відносин
в області. Байдужу позицію займає також і голова парламентського
комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Лесь
Танюк. Голові Всеукраїнського громадського об'єднання "Україні
- єдину Помісну Українську Православну Церкву!" народному депутатові
Павлові Мовчану бракує активності. На антиукраїнську роль Московської
церкви заплющує очі Рада національної безпеки і оборони України.
Я розповів про узурпацію прав людини лише в одній сфері - релігійній,
в інших - не краще. Як бачимо, усі гілки влади діють всупереч інтересам
України.
Олексій ДУБОВИК, голова Сумської міської спілки патріотів України
Дорогі брати і сестри!
Нам дуже важливо, щоб нашу розсилку читало якомога більше людей. Тому
просимо запропонувати нашу підписку і вашим друзям. В розсилці ви завжди
знайдете останні новини з життя нашої церкви, єпархій. Аналітичні та богословські
статті допоможуть вам бути завжди в курсі усіх церковних подій. Усі доступні
рубрики з усіх сайтів УПЦ КП просто у вашій скриньці!
