Православна розсилка Української Православної Церкви Київського
Патріархату
Випуск
3(11)
ОСТАННІ НОВИНИ:
3 серпня. День памяті святих отців шести Вселенських соборів.
Як було повідомлено на інтернет-сайті єпископа Антонія, з
25 по 30 липня 2003 року Преосвященний владика здійснив робочий візит у м. Київ. 26 липня
єпископ Антоній прийняв участь у засіданні Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.
Священний синод прийняв рішення про призначення на вакантну Закарпатську кафедру правлячого
архієрея. Hим визначено бути клірику Хмельницької єпархії, секретарю єпархіального управління
архімандриту Кирилу Михайлюку . Наречення та хіротонія на єпископа Ужгородського та
Закарпатського буде здійснена 2-го та 3-го серпня у Свято-Володимирському патріаршому
кафедральному соборі м. Києва. Синод також прийняв рішення про призначення нового ректора
Волинської Духовної Семінарії. Ним став колишній секретар Луцько-Волинського єпархіального
управління митр. прот. Іван Нідзельский. Також Синод розглянув та задовольнив прохання
правлячого архієрея Хмельницької єпархії про відкриття чоловічого Свято-Троїцького монастиря в
м. Старокостянтинові. Священний Синод прийняв також ряд постанов про які незадовго можна буде
довідатись на офіційному сайті УПЦ КП.
ЧЕРГОВА
НЕПРАВДА МОСКОВСЬКОЇ ПАТРІАРХІЇ
протоієрей Євген Заплетнюк
Якщо бути відвертим,здається, можна втратити лік тим речам, котрі сказані її віруючими
неправдиво. Бо ж природно – кого боюся, на того і нападаю. І навпаки – той кого я не вважаю
рівнею собі, не складає для мене зовсім ніякої загрози, а отже не вартий і уваги.
Нещодавно в новинах офіційного інтернет-сайту УПЦ МП з’явилась інформація про те, що директор
приватного орендного підприємства (в минулому колгоспу) села Гусятин Чемеровецького благочиння
Антон Кориневич разом із сільським головою Євгеном Каліцьким, і далі цитата: «створили
парафію УПЦ-КП на території православної парафії».
Як бачимо, термінологія статті з перших рядків говорить про те, що автор допису свідомо
провокує існуюче становище, спеціально ускладнюючи і без того, насправді непросту ситуацію в
селі. Лише, правда, забуває про те, що не завжди ті, хто називають себе канонічними дійсно
знають і основне дотримуються не лише канонів церковних, але й звичайних для культурних людей
норм поведінки. І про це ми поговоримо далі.
А далі, стаття стверджує, що рішенням місцевої влади їм було виділено приміщення дитячого
садка для здійснення служіння. Але дані керівники не задовольнилися цим: вони постійно
підбурюють людей на захоплення храму канонічної Церкви або на почергове Богослужіння в
православному храмі. Такі дії ведуть до виникнення між людьми міжконфесійної ворожнечі.
І ось тепер, власне і варто вияснити як усе було насправді. А насправді усе було так, як це й
стало уже звичним для нашої Святої Української Православної Церкви Київського Патріархату. Не
дивлячись на сфальсифіковану РПЦ статистику, кількість віруючих у нашій Церкві невпинно росте.
Люди поступово розуміють, що уже саме час відродженню саме Української Церкви, Помісної,
рівної серед рівних. І на щастя, ще не перевелися добрі люди, здатні усілякими способами
допомагати у становленні українських святинь. І один з таких жертводавців – шанований на селі
та й поза його межами – пан Антон Коріневич.
Пан Антон Коріневич за власні кошти, як приватний підприємець, побудував величний храм в с.
Гусятин, Чемеровецького району. Релігійна громада яка існувала на цей час в селі була, як це
доволі часто трапляється, не дивлячись ні на хвалену канонічність, ні на праведність звичайно
обдурена. Місцевий священик Московського патріархату завіряв усіх, що служить українській
церкві. Коли ж на зборах села громада довідалась правду про те, до кого ж вона справді
належала, то відразу прийняла рішення про підпорядкування Київському Патріархату. Схід села, та
рішення про це підтвердив місцевий сільський голова Євген Каліцький , який виконав свій
обов’язок. У той же час Антон Коріневич вирішив передати сільський храм у користування
Хмельницькій єпархії УПЦ КП. Але тепер з нього ніяк не „попросити” ставленика церкви з
сусідньої нам держави.. То хто ж собі " приватизував" те, що йому не належало? Виходить , що
власник не може розпоряджатися своїм майном ?
Прокоментувати ситуацію, що склалась у селі ми звернулись до правлячого єпископа
Хмельницько-Кам”янець-Подільської єпархії УПЦ Київського Патріархату преосвященного єпископа
Антонія:
Святий Апостол і Великий Учитель Церкви Христової – Павло, дуже тонко і точно – говорить
владика Антоній, - прирівняв Церкву до живого організму, де кожен член має певні функції,
та обов’язки. Ми бачимо, що на Україні поступово але впевнено Московський патріархат втрачає
свої позиції. Так, це вірно, що у деяких питаннях саме їх підтримує влада на місцях, і саме у
їх користуванні знаходяться найбільші святині Українського Православ’я. Але отой організм
церкви-загарбниці уже поступово вимирає. Ті хвороби, котрі існують в Російській церкві сьогодні
напевне уже не в силах врятувати ніякими інвестиціями і вкладанням капіталу. Зайдіть у їхні
храми – так, вони великі, і багато прикрашені. Але там майже немає молоді – а це перша ознака
наближення кінця. Чого не скажеш про нашу церкву. За свідченням досліджень однієї з незалежних
агенцій, саме Київський патріархат хочуть бачити у майбутньому молоді люди нашої держави єдиною
церквою, підтриманою на офіційному рівні.
Придивіться, наприклад, до їх видавничої роботи. Більше дев’яносто відсотків продукції
видавничого відділу так званої УПЦ - лише видання брудних агітацій супроти нашої святої
Церкви та її Предстоятеля, на котру не жаліють ні засобів, ні коштів. Тепер порівняймо з
роботою нашого видавничого відділу. Усього за декілька років богослужбова комісія зуміла
підготувати і випустити до друку майже усі необхідні богослужбові книги українською мовою! А це
– вперше за історію української Церкви від початку застування Київської митрополії. Зовсім
нещодавно вийшов у світ новий переклад „Нового Заповіту”. Готуються й інші видання.
На Хмельницькій кафедрі я уже не перший рік, і мені уже не раз доводилося зустрічатись зі
свідомим обманом, чи травлею віруючих УПЦ Київського патріархату. Тому, я вже можна сказати
звик до таких сюрпризів. Я постійно цікавлюся життям парафії у Гусятині, і хочу запевнити усіх
читачів, що стаття котра з’явилась у Інтернеті, і напевне її підхоплять й інші видання УПЦ ласі
до подібного роду сенсацій, не має під собою ніякого правдивого ґрунту.
Мені хочеться сьогодні закликати усіх, хто ще не зумів побачити справжнього обличчя Московської
патріархії. Українська Церква – Церква страдниця. Мільйони її синів і дочок були закатовані й
знищені психологічно й фізично ще з часів початку відродження України як суверенної Держави на
початках ХХ століття. Мільйони вірних й нині знаходяться у духовній неволі Росії. Чому,
скажіть, ми сьогодні знаючи добре усю свою історію повинні поклонятися чужим святим, і жити в
інтересах іншої держави?
Поки-що ми надалі не є застраховані від подібних „сенсаційних новин”, але просив би нагадати
читачам, що на веб-сторінці нашої єпархії (www.geocities.com/uabogoslov/antony) ви завжди
зможете знайти найдостовірніші новини з життя наших парафій.
Дорогі брати і сестри!
Нам дуже важливо, щоб нашу розсилку читало якомога більше людей. Тому просимо запропонувати
нашу підписку і вашим друзям. В розсилці ви завжди знайдете останні новини з життя нашої
церкви, єпархій. Аналітичні та богословські статті допоможуть вам бути завжди в курсі усіх
церковних подій. Усі доступні рубрики з усіх сайтів УПЦ КП просто у вашій скриньці!
