* Документ дня: Постанова вiд 16.06.2016 № 347 Про затвердження зм╕н до ╤нструкц╕╖ про порядок зд╕йснення контролю за експортними, ╕мпортними операц╕ями...
Количество просмотров: 49 (за период c 00:00 по 18:05 30/06/16), всего просмотров: 156
Производителей и импортеров упаковки заставят платить "мусорный" налог
В Верховной Раде зарегистрирован законопроект №4836, предусматривающий внесение изменений в Налоговый кодекс в части налогообложения производителей и импортеров упаковки. Таким образом Правительство попытается решить ситуацию с бытовыми отходами, которая на сегодняшний день просто катастрофическая - 80-90% полигонов не соответствуют нормам экологической безопасности.
Нардепы предлагают ввести налог на утилизацию мусора, который, с принятием закона, будет
ежегодно индексироваться с учетом роста потребительских цен. Ставки будут зависеть от вида материла, из которого изготовлена тара, - за более вредный придется заплатить больше:
комбинированные материалы - 6,18 грн/кг;
пластмасс - 5,46 грн/кг;
алюминий, фольга - 4,62 грн/кг;
жесть - 1,68 грн/кг;
другие металлы - 0,84 грн/кг;
картон, бумага - 1,47
грн/кг;
стекло - 0,63 грн/кг;
натуральные материалы (дерево, текстиль) - 0,84 грн/кг;
экологические материалы с периодом разложения до 3 лет - 0,84 грн/кг;
другие - 1,24 грн/кг.
Менее опасные бытовые отходы планируют утилизировать за счет собранных денег по ставке 80 грн за тонну. Хотя производители упаковки могут сделать это самостоятельно, если докажут, что объемы произведенной и
переработанной тары совпадают.
Ставку за размещение неутилизированного мусора хотят увеличить в 6 раз, подняв ее до 4 800 грн за тонну.
Но решить проблему утилизации можно будет только с привлечением сторонних инвесторов, уверяют народные депутаты.
Вступил в силу новый техрегламент относительно неавтоматических взвешивающих приборов
Установлены требования к приборам, обязанности производителей, уполномоченных представителей, импортеров, распространителей
Сегодня, 30 июня, вступило в силу постановление Кабмина от 16.12.2015 № 1062 об утверждении Технического регламента относительно неавтоматических взвешивающих
приборов.
Действие данного Техрегламента распространяется на все неавтоматические взвешивающие приборы - приборы для взвешивания, которые требуют вмешательства оператора во время взвешивания.
Документом установлены требования к таким приборам, обязанности производителей, уполномоченных представителей, импортеров, распространителей.
Также определены процедуры оценки соответствия, по которым может быть подтверждено соответствие
приборов существенным требованиям по выбору производителя, общие принципы маркировки знаком соответствия и дополнительной метрологической маркировки и т.д.
Отметим, что предоставление на рынке и/или ввод в эксплуатацию приборов, соответствующих требованиям старого Техрегламента, и введенных в оборот до дня вступления в силу нового Техрегламента, не может быть запрещено или ограничено по причинам несоответствия таких приборов требованиям нового
Техрегламента.
Новая редакция регламента была подготовлена с целью максимальной гармонизации с положениями Директивы 2014/31/ЕС, которая с 20.04.2016 отменила ранее действующую Директиву 2009/23/ЕС.
Согласовано название реестра сертифицированной продукции
Изменения приняты для согласования законодательных положений
Постановлением Кабмина от 24 июня № 383 приведено в соответствие с законодательством положения нормативно-правового акта о таможенном оформлении товаров.
Так, в постановлении от 14.05.2008 № 446 об утверждении Порядка таможенного оформлення
товаров, подлежащих сертификации, название «Единый реестр сертифицированной в Украине продукции» заменено на «Реестр государственной системы сертификации».
Изменения приняты, поскольку на сегодня выпуск для свободного обращения на таможенной территории Украины контролируемых товаров осуществляется при наличии в Единой автоматизированной информационной системе ГФС информации о том, что название, тип, вид, марка и производитель товаров (независимо от их владельца или получателя)
включены в Единый реестр сертифицированной в Украине продукции. В то же время, в соответствии с Декретом Кабмина «О стандартизации и сертификации», органы доходов и сборов осуществляют таможенное оформление импортных товаров, подлежащих обязательной сертификации, на основании информации, включенной в Реестр государственной системы сертификации.
В Укра╖н╕ розпочина╓ роботу м╕с╕я Сполучених Штат╕в Америки ╕з оц╕нки потреб щодо реформи укра╖нсько╖ митниц╕
29.06.2016 | 19:31 ДЕПАРТАМЕНТ ╤НФОРМАЦ╤╥ ТА КОМУН╤КАЦ╤Й З ГРОМАДСЬК╤СТЮ СЕКРЕТАР╤АТУ КМУ
Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман у середу, 29 червня, пров╕в зустр╕ч ╕з делегац╕╓ю митно╖ та прикордонно╖ служби Сполучених Штат╕в Америки, з якими обговорив початок роботи м╕с╕╖ ╕з оц╕нки потреб щодо реформи укра╖нсько╖ митниц╕.
Орган╕зац╕я роботи м╕с╕╖ за участ╕ експерт╕в митно╖ та прикордонно╖ служби США у розробц╕ реформи митно╖ служби
Укра╖ни стала результатом домовленостей Прем’╓р-м╕н╕стра ╕з Ком╕саром Бюро з митних питань та охорони кордон╕в США Г╕лом Керл╕ковск╕ п╕д час його в╕зиту до Ки╓ва 23 травня 2016 року. Роботу м╕с╕╖ також було обговорено п╕д час зустр╕ч╕ Володимира Гройсмана ╕з В╕це-президентом США Джо Байденом, який п╕дтвердив готовн╕сть Адм╕н╕страц╕╖ Сполучених Штат╕в Америки надати п╕дтримку у реформуванн╕ укра╖нсько╖ митниц╕.
М╕с╕я з оц╕нки потреб працюватиме в Укра╖н╕ до 11 липня, за результатами
чого буде сформовано план д╕й реформи та розпочато його виконання. У зв’язку з цим Прем’╓р-м╕н╕стр запропонував провести 11 липня зустр╕ч для п╕дбиття п╕дсумк╕в роботи м╕с╕╖ та окреслення план╕в подальшо╖ вза╓мод╕╖.
Володимир Гройсман зауважив, що наведення порядку на укра╖нськ╕й митниц╕ ╓ одним з важливих пр╕оритет╕в для укра╖нського Уряду. "Хочу п╕дтвердити р╕шуч╕сть Уряду, мене особисто як Прем’╓р-м╕н╕стра навести лад на укра╖нськ╕й митниц╕. З такими партнерами як ви ╕ з вашою
п╕дтримкою ми зробимо це якомога краще", - наголосив в╕н.
"Я забезпечу особисте пол╕тичне л╕дерство у цьому процес╕ ╕ зроблю все для того, щоб те, що буде нами з вами узгоджено, було реал╕зовано, щоб ваш╕ зусилля, ваш досв╕д був впроваджений якомога краще, ╕ ви побачите результат нашо╖ сп╕льно╖ роботи, роботи Уряду, мо╖х колег ╕ мене особисто у цьому проект╕", - п╕дкреслив в╕н.
За його словами, у розробц╕ реформи митниц╕ насамперед потр╕бно звернути увагу на
три напрямки, зокрема, подолання контрабанди, у тому числ╕ "с╕ро╖", а також неузгодженостей у законодавств╕, що породжують так званий трет╕й напрямок контрабанди, - перевезення невеликими парт╕ями товару без розмитнення "Як насл╕док, ми ма╓мо надзвичайно великий р╕вень корупц╕╖ у систем╕ митно╖ служби Укра╖ни, який центральна влада ╕ я як Прем’╓р-м╕н╕стр терп╕ти не
будемо", - п╕дкреслив в╕н.
Говорячи про ц╕л╕ реформи митниц╕, Володимир Гройсман наголосив, що на пунктах пропуску потр╕бно провести техн╕чну модерн╕зац╕ю, зокрема встановити сканери, системи спостереження, сучасн╕ системи реагування на порушення, удосконалити програмне забезпечення, впровадити обм╕н базами даних ╕з митницями сус╕дн╕х кра╖н, провести кадрове перезавантаження персоналу митно╖ служби та п╕двищити ╖хню в╕дпов╕дальн╕сть, а також забезпечити як╕сний серв╕с для б╕знесу та
громадян у м╕сцях митного оформлення.
Голова Уряду зазначив, що перед м╕с╕╓ю США стоять завдання швидко оц╕нити реальний стан справ та потреби митно╖ служби Укра╖ни щодо реформування, визначити потр╕бн╕ для ╖╖ модерн╕зац╕╖ техн╕чн╕ засоби, критер╕╖ до п╕дготовки ╕ в╕дпов╕дальност╕ персоналу та напрацювати план д╕й реформи.
Володимир Гройсман висловив спод╕вання, що такий план д╕й буде розроблено до середини серпня для того, щоб перейти до його практичного
виконання. "В╕дкладати це на багато м╕сяц╕в неможливо", - зазначив в╕н.
У свою чергу Уряд та Державна ф╕скальна служба Укра╖ни будуть максимально сприяти м╕с╕╖ США з оц╕нки потреб щодо надання необх╕дно╖ ╕нформац╕╖, запевнив Прем’╓р-м╕н╕стр.
Володимир Гройсман подякував Сполученим Штатам Америки та особисто В╕це-президенту США Джо Байдену за п╕дтримку Укра╖ни та важливо╖ реформи митно╖ служби.
"В╕рю, що об'╓днуючи зусилля, ми дуже
швидко оц╕нимо наш╕ потреби, зрозум╕╓мо, що нам потр╕бно зробити для того, щоби швидко реформувати державну митну службу таким чином, щоб ми могли дати абсолютно нову як╕сть, запоб╕гли будь-яким правопорушенням, а для експортно-╕мпортних операц╕й створили нормальн╕, сучасн╕, комфортн╕ умови", - зазначив в╕н.
У зустр╕ч╕ ╕з делегац╕╓ю митно╖ та прикордонно╖ служби також взяли участь Перший в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр - М╕н╕стр економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Степан Куб╕в, М╕н╕стр
ф╕нанс╕в Укра╖ни Олександр Данилюк, Голова Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни Роман Нас╕ров, Перший заступник Голови Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни Василь Серватюк.
"Якщо ми хочемо зм╕нити роботу нашо╖ митниц╕, треба зм╕нити закони, що регламентують ╖╖ д╕яльн╕сть"
25 червня у Ки╓в╕ в╕дбувся II Всеукра╖нський митний форум "Укра╖нська митниця: погляд у майбутн╓".
Форум був проведений з ╕н╕ц╕ативи громадськост╕ та представник╕в б╕знесу, як реакц╕я на процес реформування ф╕скальних орган╕в, що, на думку ╕н╕ц╕атор╕в форуму, може остаточно знищити укра╖нську митницю.
Мета проведення заходу - профес╕йне громадське обговорення реформування митних орган╕в та проведення громадсько╖
експертизи законопроект╕в з реформування митниц╕.
Форум знаково в╕дбувся у День митника. 25 червня 25 рок╕в тому Верховна Рада прийняла закон "Про митну справу в Укра╖н╕", чим було створено законодавчу базу для укра╖нсько╖ митниц╕. Як зазначають ╕н╕ц╕атори Форуму, проведення заходу саме в цей день покликане звернути увагу Уряду ╕ сусп╕льства до реформи митниц╕, яка в╕дтягувалася довгий час.
Серед учасник╕в митного Форуму
були екс-глава укра╖нсько╖ митниц╕ Анатол╕й Макаренко, член Громадсько╖ ради при ДФСУ Галина Вдов╕на, голова Громадсько╖ ради при ДФСУ Дмитро Олекс╕╓нко, як╕, зокрема, були модераторами панельних дискус╕й в рамках форуму, народний депутат ╕ член парламентського ком╕тету з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики В╕тал╕й Гудзенко, заступник директора Департаменту економ╕чно╖ пол╕тики Федерац╕╖
роботодавц╕в Укра╖ни ╤гор Муратов, Глава профсп╕лково╖ орган╕зац╕╖ митних орган╕в Укра╖ни ╤гор Тимоф╓╓в, Президент Асоц╕ац╕╖ "Укрзовн╕штранс", заступник голови Громадсько╖ ради при ДФСУ Олег Платонов та ╕нш╕ представники б╕знесу, громадськост╕ та експертного середовища.
Сво╓ слово в╕тання учасникам форуму в онлайн-режим╕ також передали глава парламентського ком╕тету з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики Н╕на Южан╕на ╕ секретар ком╕тету Олег Кришин. В рамках Форуму
було проведено дв╕ панельн╕ дискус╕╖: "Анал╕з реформаторських заход╕в ф╕скальних орган╕в ╕ пошуки ефективно╖ модел╕ в╕тчизняно╖ митниц╕" ╕ "Особливост╕ д╕алогу м╕ж б╕знесом ╕ ДФС , вплив громадсько╖ думки на реал╕зац╕ю ф╕скально╖ пол╕тики та громадська експертиза законодавчих акт╕в". П╕д час дискус╕й учасники форуму обговорили доц╕льн╕сть та ефективн╕сть запропонованих Урядом зм╕н у функц╕онуванн╕ укра╖нсько╖ митниц╕.
Орган╕затори вважають, що II Всеукра╖нський
митний форум ма╓ вс╕ п╕дстави дати старт "митному ренесансу" в Укра╖н╕, коли вкрай зареформована митниця нарешт╕ почне в╕дроджуватися не за чужими сценар╕ями, а за в╕тчизняними реал╕ями.
В свою чергу заступник директора Департаменту економ╕чно╖ пол╕тики Федерац╕╖ роботодавц╕в Укра╖ни ╤гор Муратов у сво╓му виступ╕ нагадав учасникам Форуму, що на початку цього м╕сяця, 03.06.2016 у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни було заре╓стровано два законопроекти, як╕ передбачають початок
реального функц╕онування в Укра╖н╕ Уповноважених економ╕чних оператор╕в – УЕО (№ 4776 та № 4777 про внесення зм╕н до Митного та Податкового кодекс╕в Укра╖ни).
Ц╕ проекти були розроблен╕ сп╕льною робочою групою, скликаною М╕нф╕ном, у склад╕ фах╕вц╕в Федерац╕╖ роботодавц╕в Укра╖ни, ╕нших б╕знес-асоц╕ац╕й, М╕нф╕ну та ДФС. "Якщо ми хочемо зм╕нити роботу нашо╖ митниц╕, треба зм╕нювати закони, що регламентують ╖╖ д╕яльн╕сть. ╤ншого шляху
нема╓.
╤ саме так╕ зм╕ни пропонуються проектом щодо уповноваженого економ╕чного оператора", - наголосив ╤гор Муратов. Прийняття цього проекту дозволить у найближч╕й перспектив╕ укра╖нським п╕дпри╓мствам, що отримають сертиф╕кат уповноваженого оператора, кардинально зм╕нити систему вза╓мод╕╖ з митницею та позбутися обтяжливих ╕ тривалих митних процедур.
Наявн╕сть у п╕дпри╓мства сертиф╕кату уповноваженого економ╕чного
оператора дозволить зд╕йснювати митн╕ формальност╕ у м╕н╕мальному обсяз╕, дистанц╕йно та з використанням принципу мовчазно╖ згоди. Перев╕рка документ╕в, у раз╕ потреби, буде зд╕йснюватися п╕сля випуску товар╕в митницею.
За результатами обговорень, учасники Форуму прийняли резолюц╕ю з рекомендац╕ями Уряду ╕ Парламенту щодо майбутнього реформування укра╖нсько╖ митниц╕, а також п╕дтримали запропоновану на форум╕ концепц╕ю ╕нституц╕йного реформування укра╖нсько╖
митниц╕.
Ран╕ше депутати, як╕ розробляють законопроект реформування митниц╕ заявили, що Нац╕ональна митна служба буде окремим органом виконавчо╖ влади в п╕дпорядкуванн╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, а вс╕ витрати на функц╕онування в╕домства будуть зд╕йснюватися за рахунок частини витрат, передбачених у бюджет╕ ДФС, а не з держбюджету.
Кр╕м того, Прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман також розпов╕в про реформу
укра╖нсько╖ митно╖ служби, ╕ пов╕домив, що найближчим часом в Укра╖ну прибуде техн╕чна м╕с╕я США, яка буде допомагати Кабм╕ну ╕з зд╕йсненням реформи митно╖ служби.
(с) П╕дготовлено департаментом зв'язк╕в з громадськ╕стю за матер╕алами bykvu.com
Михайло Р╕в╕с: "Якби нам удалося подолати контрабанду й корупц╕ю - Укра╖на сама могла б кредитувати МВФ"
29.06.2016 (11:55)
Голова Закарпатсько╖ облради Михайло Р╕в╕с.
Сьогодн╕шн╕й г╕сть нашо╖ рубрики – один ╕з «важковаговик╕в» фракц╕╖ БПП в облрад╕, голова найвищого законодавчого органу краю Михайло Р╕в╕с (на ФОТО). Попри те, що
сп╕лкування було невимушеним ╕ легким (Михайло Михайлович не вдавався до казенних формулювань, часто жартував ╕ см╕явся), ми встигли зачепити й чимало серйозних тем. Але розпочали все-таки з особистого…
Щоб м╕н╕м╕зувати контрабанду, потр╕бна пол╕тична воля кер╕вництва кра╖ни
Чула, що у ваш╕й родин╕ – сам╕ медики. Чому не вписалися в династ╕ю?
– Бо боюся кров╕. Напевно, в мене дуже розвинута уява, тож як т╕льки родич╕ починають розмови про л╕ки,
х╕рург╕чн╕ втручання – вол╕ю п╕ти прогулятися. А довкола мене й справд╕ вс╕ медики: пок╕йна мама була г╕некологом, батько й сестра – стоматологи, дружина й шов╜ориня – еп╕дем╕ологи, шва╜ро – х╕рург.
А ви чому саме в митники подалися?
– Мене спершу не в митницю потягнула доля, а в ╤Т-технолог╕╖. Зак╕нчив комп’ютерний факультет Льв╕вського пол╕техн╕чного ╕нституту (Згодом в УжНУ здобув ╕ще й фах юриста. –
Авт. ). Дуже сильний експериментальний курс був, нас готували фах╕вц╕ з╕ США. Отримавши червоний диплом, почав себе шукати. Пробував працевлаштуватися в податкову, в м╕л╕ц╕ю – не склалося. А на митницю у Виноградов╕ звернувся, бо почув, що ╖м потр╕бн╕ комп’ютерники. У 1993-му таких фах╕вц╕в бракувало, тож буквально наступного дня без усяких хабар╕в мене прийняли. Правда, комп’ютерами недовго займався – через р╕к перейшов на вантажне оформлення, а пот╕м почався бум ╕з
ввезення ╕номарок в Укра╖ну, й мене перекинули на цю д╕лянку. Там застряг до 2000-го.
З таким досв╕дом роботи ви мусите знати, як подолати контрабанду.
– Контрабанду й корупц╕ю не подолали в жодн╕й кра╖н╕, ╖╖ можна м╕н╕м╕зувати. Я 6 рок╕в працював заступником начальника митниц╕ по боротьб╕ з контрабандою, ╕ скажу так: ефективно протистояти цьому явищу можна лише за наявност╕ пол╕тично╖ вол╕ безпосередньо в Ки╓в╕. Треба, щоби в держав╕ не було сприяння
реал╕зац╕╖ контрабандно╖ продукц╕╖ на внутр╕шн╕х ринках, ╕ при цьому митникам сл╕д забезпечити достойну зарплату. Людина, яка пропуска╓ товар на сотн╕ тисяч долар╕в, а отриму╓ 2-3 тисяч╕ гривень, апр╕ор╕ дивитиметься, як би з цього мати зиск. ╤ ще обов’язково ма╓ бути нев╕дворотн╕сть покарання за корупц╕ю. Якщо на митниц╕ перекрити абсолютно вс╕ с╕р╕ схеми, то в нас бюджет буде бездеф╕цитним. Якщо припинимо ще й зловживання у сфер╕ податково╖ служби – зможемо нав╕ть кредитувати МВФ. Але тод╕
хтось не «п╕дн╕матиме» дуже серйозн╕ грош╕… Фах╕вц╕ США опубл╕кували анал╕з, за яким укра╖нц╕ споживають п╕дакцизних товар╕в б╕льше, н╕ж оф╕ц╕йно отримують кошт╕в. Це означа╓, що в нас понад 60% т╕ньово╖ економ╕ки. Розум╕ю людей, як╕ намагаються уникнути податк╕в, – вони бачать, що великий б╕знес не платить, ╕ грош╕ просто вимиваються з держави. Але якщо поставити все чесно… Я бачив, як митниця п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖ почала дуже швидко налагоджувати нормальну роботу.
Тод╕ зарплата митника прир╕внювалася до тисяч╕ долар╕в. Така сума й нин╕ була б достатньою, аби стимулювати тих, хто сто╖ть на л╕н╕╖, ╕ мати моральне право карати ╖х, якщо вони займаються дурницями на кордон╕. Бо ╕накше людина дума╓, як прогодувати с╕м’ю, а не як наповнити бюджет.
Контрабандисти теж думають, як прогодувати родину. Скаж╕ть, а «п╕джаки» – це д╕йсно нова схема?
– Вони ╓, в╕дколи ╕сну╓ п╕льга на безмитне оформлення певно╖
к╕лькост╕ товару. Це, до реч╕, ╓вропейська практика. «П╕джаки» заробляють на життя, перевозячи щось у межах легальних норм. Нам не з ними треба боротися, а за те, щоб наш╕ товари були конкурентоспроможними й оф╕ц╕йно йшли в ╢С. ╤нша р╕ч, що податкова ╕нспекц╕я й м╕л╕ц╕я повинн╕ займатися тими, хто пот╕м збира╓ перевезене «п╕джаками» й
прода╓ оптовими парт╕ями.
«Перес╕чникам» – одноразову «амн╕ст╕ю»
Ще одна прикордонна тема – «перес╕чка»…
– Все ма╓ мати якусь лог╕ку. Укра╖нц╕ повинн╕ ╖здити на автомоб╕лях ╕з укра╖нськими номерами. Про яке дотримання Правил дорожнього руху може йтися, якщо частину транспортних засоб╕в ми не ре╓стру╓мо? ╤ я проти того, щоб такс╕ в Ужгород╕ ╖здили на чеських або словацьких номерах – це питання
безпеки пасажира.
Проте людина, яка не займа╓ться б╕знесом, а везе машину для себе, ма╓ мати нормальне митне оформлення, щоб в╕льно обирати як╕сн╕ заруб╕жн╕ бренди. Водночас завдання нашого автопрому – модерн╕зувати свою продукц╕ю до такого р╕вня, щоб укра╖нц╕ захот╕ли на н╕й ╖здити. Закарпатський нардеп Роберт Горват ╕н╕ц╕ював закон, який п╕дтриму╓ цю лог╕ку. (В╕н пройшов два читання й чека╓ п╕дпису, але його заблокувало альтернативним законом автомоб╕льне лоб╕). Там прийнято б╕льш-менш
справедливий механ╕зм: якщо ви завозите персонально для себе 1 авто – можете його оформити за меншими ставками. Зараз група пана Роберта працю╓ над тим, щоб цю «амн╕ст╕ю» вт╕лити в життя. Власники машин на ╕ноземних номерах, як╕ вже мають певну ╕стор╕ю перетин╕в через кордон, зможуть ╖х заре╓струвати в Укра╖н╕, попри те, що з 2010-го д╕╓ стандарт «╢вро-5». Тобто ╕ «╢вро-4» ╕ «╢вро-3» сл╕д одноразово дозволити оформити, а п╕сля того – припинити
використання машин ╕з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю.
Залучення ╕нвестор╕в – як зас╕вання майбутнього врожаю
Михайле Михайловичу, ви пост╕йно ╖здите по ╢вроп╕, презентуючи там нашу область. Чи ╓ вже якась в╕ддача?
– Зна╓те, щоб отримати урожай, його треба навесн╕ пос╕яти, а восени з╕брати. Воно не так усе швидко да╓ результати. От ми сп╕впрацю╓мо з Височиною й Пардубицьким кра╓м (ЧР), таку ж угоду обговорю╓мо й ╕з Устецьким кра╓м, який ма╓ в Чех╕╖
найпотужн╕шу промислов╕сть. Якраз при╖здила ╖хня делегац╕я, придивлялися й до можливост╕ створення нових п╕дпри╓мств ╕ робочих м╕сць на Закарпатт╕. Це те, що нам треба. Геннад╕й Москаль уже з «Джейб╕лом» домовився про розширення виробництва. Я теж ╕з ними зустр╕чався, ми допомагали ╖м вир╕шувати певн╕ проблеми. Побачивши п╕дтримку, кер╕вник п╕дпри╓мства пов╕рив, що зараз в област╕ нормальна влада, й переконав ╕нвестор╕в влити сюди 55 м╕льйон╕в долар╕в. Це одна з найб╕льших ╕нвестиц╕й у кра╖, а
може, й в Укра╖н╕. Вони дадуть 3 тисяч╕ нових робочих м╕сць, у тому числ╕ й ╕нженерам, яких готують наш╕ вузи. Тобто ми почина╓мо в╕дроджувати наш ресурсний потенц╕ал, а не просто склада╓мо джгути, хоча й це потр╕бно. Бо я б не дуже хот╕в розглядати Укра╖ну як виключно аграрну державу, як нам це пропонують.
Сп╕впраця з Угорщиною теж да╓ реальн╕ плоди?
– Ми з ними п╕дписали догов╕р про створення сп╕льного територ╕ального економ╕чного об’╓днання IGTC
«Тиса» й представили цю програму на рад╕ рег╕он╕в у Брюссел╕. Оск╕льки об’╓днання заре╓строване на територ╕╖ ╢С, ми (вперше в Укра╖н╕!) отримали доступ до внутр╕╓вропейських кошт╕в. ╤ вже потихеньку почина╓мо подавати документи для оформлення грант╕в на ╕нфраструктурн╕ об’╓кти. Паралельно за кошти угорського уряду розробля╓мо концепц╕ю
розвитку транскордонного сп╕вроб╕тництва й Закарпатсько╖ област╕. ╥╖ презенту╓мо в К╕швард╕, Ужгород╕, а затим – у Брюссел╕. Хочемо в н╕й показати, куди будемо рухатися. В нас уже «вилазить» поводження з твердими побутовими в╕дходами, з р╕чками, як╕ впадають у притоки Дунаю. Ма╓мо розум╕ти, що нашим партнерам не чужий здоровий его╖зм, ╕ вони готов╕ давати грош╕ перш за все на те, що ╖м болить: аби наше см╕ття не пливло до них, щоб ми не скидали ╖м солону воду з Солотвинських шахт, як╕
потерпають в╕д техногенно╖ катастрофи, тощо. Т╕льки одна операц╕йна програма, до яко╖ ми отримали доступ (а фактично ╖х ╓ 12), ма╓ 87 м╕льярд╕в ╓вро.
З них на що можемо претендувати?
– На що напишемо програми й що в╕дбере ком╕с╕я при ╢С. Це ж грантовий проект. Але якщо в його рамках отрима╓мо нав╕ть 100 млн ╓вро
– буде непогано. Ми нац╕лилися десь на так╕ цифри. До реч╕, Угорщина також готова вид╕ляти значн╕ суми для кредитування нашого малого й середнього б╕знесу. Уряд ц╕╓╖ кра╖ни дуже оп╕ку╓ться сво╓ю нацменшиною й хоче створити достойн╕ умови для проживання угорц╕в на територ╕╖ Закарпаття, щоб вони не ви╖здили масово зв╕дси. Але зробити це для окремо взято╖ нац╕╖ неможливо, тому програма кредитування спрямована не т╕льки на етн╕чних угорц╕в.
Нудн╕ сес╕╖ без «шоу» – результат
непросто╖ роботи в ком╕с╕ях
А як вам працю╓ться з нин╕шн╕м депутатським корпусом?
– Я бачу дедал╕ б╕льшу налаштован╕сть депутат╕в на роботу. ╢, зв╕сно, пол╕тичн╕ питання, як╕ не п╕дтриму╓ «╢диний центр» ╕ «Батьк╕вщина», але коли йдеться про важлив╕ для краю реч╕ – майже вс╕ голосують «за». ╤ це раду╓. Звичайно, непросто проходять презид╕╖ й ком╕с╕╖, та внасл╕док ц╕╓╖ довго╖ й коп╕тко╖ роботи дал╕ ма╓мо нудн╕ сес╕╖
– без шоу з ламанням м╕крофон╕в ╕ жбурлянням п╕дручних предмет╕в.
Якби вам довелося писати мемуари, який важливий, поворотний момент життя обов’язково згадали б?
– (Замислився. – Авт. ). Була ╕стор╕я мого прощання з митницею, яка ╕люстру╓: все, що в╕дбува╓ться в житт╕, – на краще. Бо мене зв╕льнили з порушенням, я подав у суд ╕ виграв його, але поки справа тягнулася – в 2010-му став депутатом Хустсько╖ м╕ськради, заступником мера й
побачив, що там можу приносити б╕льше корист╕ людям. Як кажуть рос╕яни, «иногда решительный шаг вперед – результат хорошего пинка сзади» (См╕╓ться. – Авт.). Це якраз такий яскравий приклад, бо я був заступником начальника митниц╕, мав авторитет у колектив╕ й не п╕шов би зв╕дти, якби доля не розвернула мене.
«Д╕ти сам╕ повинн╕ набивати шишки»
До реч╕, готуючись до ╕нтерв’ю, я переглянула в ╕нтернет╕
вашу декларац╕ю й побачила, що дружина заробля╓ б╕льше за вас. Як до цього ставитеся?
– Ну, що я можу зробити, коли держслужбовцям заборонено займатися б╕знесом? Це говорить про те, яка би мала бути зарплата в менеджер╕в першо╖ ланки. Якщо голова облради, облдержадм╕н╕страц╕╖ отриму╓ зарплату меншу, н╕ж головний ╕нженер «Джейб╕ла», то це ненормально. Треба бути фанатом, щоб хот╕ти щось зм╕нити й працювати тут, отримуючи менше, н╕ж дружина.
При
цьому на «Джейб╕л╕» б╕льш-менш нормований робочий граф╕к, а ви де-факто працю╓те без вих╕дних… Родина змирилася з цим?
– Дружина казала якось, що вижене мене з хати, бо б╕льше бачить мене по телев╕зору, як дома(См╕╓ться. – Авт. ).
А на д╕тей часу вистача╓?
– У мене дво╓ син╕в. Старшому 19, в╕н студент Одесько╖ юридично╖ академ╕╖, яку сам соб╕ обрав. За результатами ЗНО
проходив також у Ки╖вський, Льв╕вський, Харк╕вський ун╕верситети, т╕льки в УжНУ чомусь н╕. А молодший вчиться в Хустськ╕й г╕мназ╕╖-╕нтернат╕, зак╕нчив сьомий клас. Я абсолютно не тисну на них. Вважаю, вони сам╕ повинн╕ набивати шишки – ╕накше пот╕м, коли мене не виявиться поряд, шишки будуть набагато б╕льш╕ та болюч╕ш╕, й д╕ти не навчаться або оминати ╖х, або тримати удар.
«Пор╕вняно з тим, що було тор╕к, зараз я турист»
Пост╕йн╕ роз’╖зди, напевно, дуже
втомлюють…
– Зв╕сно, це т╕льки з╕ сторони легко. А ви про╖дьте добу в одну сторону 1200 км, в╕дпрацюйте насичену програму, пот╕м так само додому – ╕ знову на роботу. Але все одно це краще, н╕ж тор╕к, коли я ╖здив на буд╕вництво фортиф╕кац╕йних споруд у Донецьку область ╕ щодня мав по 5 селекторних нарад. Вони займали весь робочий час, а пот╕м ╕з 6 до 10-ти вечора я сид╕в у каб╕нет╕ й наздоганяв те, що реально мусив виконати, бо був ╓диним заступником голови ОДА. В
пор╕внянн╕ з тим зараз я турист – представляю ╕нтереси Закарпаття в р╕зних кра╖нах. За кордоном розказую, що тут АТО нема╓. А на л╕н╕╖ з╕ткнення треба пояснювати, що ╢С хоче прищепити нам не гей-паради, а розкв╕т, толерантн╕сть ╕ християнськ╕ ц╕нност╕. ╤ я закликаю заруб╕жних партнер╕в: давайте покажемо,що можемо зробити з Закарпаттям завдяки ╕нструментам
╢вросоюзу. Моя мр╕я – аби ми мали як╕сн╕ дороги, в╕дбудовану прикордонну ╕нфраструктуру, нормальн╕ еколог╕чн╕ п╕дпри╓мства, розвинутий медичний туризм, зачатки якого вже ╓. Ми його втратили в Солотвин╕, де була ун╕кальна всесоюзна алерголог╕чна л╕карня, п╕дземна частина яко╖ зараз закрита. Але ма╓мо чудов╕ м╕неральн╕ джерела, й потр╕бно навчитися використовувати ╖х так, як чехи й угорц╕. Це й ╓ концепц╕я розвитку Закарпаття. Мусимо обробляти те, що да╓ нам природа. Т╕ ж дерева мусимо р╕зати, але не
залишаючи за собою лис╕ гори. Якщо в╕двели к╕лька гектар╕в п╕д вирубку – пот╕м треба ╖х засадити… Ми ма╓мо прищеплювати ╓вропейську культуру й показувати, що вона да╓ людям. Нав╕ть якщо матимемо безв╕зовий режим – ц╕ни в ╢С набагато вищ╕. А в нас туристи зможуть дешевше п╕дл╕куватися, зробити рафт╕нг по Тис╕, пройтися п╕шох╕дним маршрутом
Карпатами. Але для цього, перш за все, потр╕бн╕ нормальн╕ шляхи. От чому Геннад╕й Москаль 2016-й оголосив роком дор╕г. Думаю, ╕ наступний таким буде – аж доки до кожного нашого туроб’╓кта не зробимо нормального п╕д’╖зду, як у ╢вроп╕.
╤ насамк╕нець: що дозволя╓ вам максимально швидко в╕дновити сили? Може, просто сон?
– Н╕, це не наст╕льки допомага╓. Я люблю по╖хати на Радванський кар’╓р поплавати годинку-дв╕. В Ге╖вцях також ╓ гарне озеро.
А ще л╕сом захоплююся. В таких м╕сцях в╕дчува╓ться ун╕кальна енергетика нашо╖ земл╕. Вона якраз ╕ дода╓ сил.
