* Документ дня: Постанова вiд 13.07.2000 № 1120 Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних в╕дход╕в та ╖х утил...
Количество просмотров: 17 (за период c 00:00 по 18:04 10/06/16), всего просмотров: 80
С какой даты действует 65 % ограничения на продажу валюты
Нацбанк в письме от 08.06.2016 г. № 40-0004/48770 разъяснил, как будет применяться порядок обязательной продажи поступлений в иностранной валюте.
Так, до 08 июня 2016 года (включительно) установлено требование относительно обязательной продажи поступлений в размере 75 %.
Однако начиная с 09 июня 2016 года установлен 65-ти процентный размер обязательной продажи поступлений.
Как сообщает Нацбанк, к событию, факту
применяется тот закон или другой нормативно-правовой акт, во время действия которого они наступили либо имели место.
Следовательно, обязательная продажа поступлений в иностранной валюте, которые поступили и были зачислены на распределительный счет 08.06.2016 года, должна осуществляться с учетом требований Постановления № 342, а именно в размере 65 %.
Когда прекращается начисление пени за нарушение сроков экспортно-импортных операций
Нарушение резидентами сроков отсрочки поставки или зачисления валютной выручки по экспортно-импортным операциям влечет за собой взыскание пени за каждый день просрочки в размере 0,3 % суммы неполученной выручки (стоимости недопоставленного товара).
Если суд принял к рассмотрению исковое заявление резидента о взыскании с нерезидента задолженности, возникшей вследствие несоблюдения им предусмотренных экспортно-импортными контрактами сроков, то такие сроки
останавливаются и не уплачивается пеня за их нарушение. В случае удовлетворения иска пеня не уплачивается с даты принятия иска к рассмотрению.
Налоговики обратили внимание, что именно постановление об открытии производства свидетельствует о принятии искового заявления к рассмотрению. Поэтому пеню начисляют до даты определения об открытии производства судом.
Письмо ГУ ГФС в Киевской области от 02.06.2016 г. № 1233/10/10-36-14-00.
ДФСУ: Щодо оподаткування доход╕в, отриманих нерезидентом за договором про надання резиденту послуг з транспортного експедирування за межами територ╕╖ Укра╖ни
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни розглянула лист щодо оподаткування доход╕в, отриманих нерезидентом за договором про надання резиденту послуг з транспортного експедирування за межами територ╕╖ Укра╖ни, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ – Кодекс), пов╕домля╓ таке.
В╕дпов╕дно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фрахтом вважа╓ться винагорода (компенсац╕я), що сплачу╓ться за договорами перевезення, найму або п╕днайму судна або транспортного засобу (╖х частин) для перевезення вантаж╕в та пасажир╕в морськими або пов╕тряними суднами; перевезення вантаж╕в зал╕зничним або автомоб╕льним транспортом.
Доходи, отриман╕
нерезидентом ╕з джерелом ╖х походження з Укра╖ни, оподатковуються в порядку ╕ за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Зг╕дно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу сума фрахту, що сплачу╓ться резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподаткову╓ться за ставкою 6 в╕дсотк╕в у джерела виплати таких доход╕в за рахунок цих доход╕в.
Якщо нерезидент з метою виконання договору транспортного експедирування залуча╓ до виконання трет╕х ос╕б, у тому числ╕ нерезидент╕в, що
надають послуги з фрахту, то компенсац╕я таких виплат резидентом нерезиденту – експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачу╓ться резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсац╕я таких виплат в╕дпов╕дно до п╕дпункту «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу ╓ ╕ншими доходами, отриманими нерезидентом ╕з джерелом ╖х походження з Укра╖ни, що оподатковуються в порядку ╕ за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Проте пунктом 3.2 ст. 3 Кодексу передбачено, що якщо м╕жнародним договором, згода на обов'язков╕сть якого надана Верховною Радою Укра╖ни, встановлено ╕нш╕ правила, н╕ж т╕, що передбачен╕ Кодексом, застосовуються правила м╕жнародного договору.
У в╕дносинах м╕ж Урядом Укра╖ни ╕ Урядом Корол╕вства Бельг╕╖, починаючи з 20.05.1996, застосову╓ться Конвенц╕я про уникнення подв╕йного
оподаткування та попередження податкових ухилень щодо податк╕в на доходи ╕ майно, ратиф╕кована Законом Укра╖ни в╕д 29 жовтня 1996 року № 433/96-ВР «Про ратиф╕кац╕ю Конвенц╕╖ м╕ж Урядом Укра╖ни ╕ Урядом Корол╕вства Бельг╕я про уникнення подв╕йного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податк╕в на доходи ╕ майно» (дал╕ – Конвенц╕я).
Пунктом 1 ст. 7 Конвенц╕╖ визначено, що прибуток п╕дпри╓мства Догов╕рно╖ Держави оподаткову╓ться лише в ц╕й Держав╕, якщо т╕льки це
п╕дпри╓мство не зд╕йсню╓ п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть у друг╕й Догов╕рн╕й Держав╕ через розташоване в н╕й пост╕йне представництво.
Застосування м╕жнародних договор╕в регламентовано положеннями ст. 103 Кодексу.
В╕дпов╕дно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) ма╓ право самост╕йно застосувати
зв╕льнення в╕д оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену в╕дпов╕дним м╕жнародним договором Укра╖ни на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент ╓ бенеф╕ц╕арним (фактичним) отримувачем (власником) доходу ╕ ╓ резидентом кра╖ни, з якою укладено м╕жнародний догов╕р Укра╖ни.
При цьому бенеф╕ц╕арним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або ф╕зична особа, нав╕ть якщо така особа ма╓ право на отримання доходу, але ╓ агентом, ном╕нальним утримувачем (ном╕нальним власником) або ╓ т╕льки посередником щодо
такого доходу.
Поняття бенеф╕ц╕арного (фактичного) отримувача для виплат на фрахтування транспортного засобу Конвенц╕╓ю не передбачено.
Отже, у раз╕ якщо в╕дшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу зд╕йсню╓ться не безпосередньо фрахтувальнику – нерезиденту, а експедитору, тобто по сут╕ – агенту, який не ╓ бенеф╕ц╕арним власником доходу, то до такого платежу не застосовуються положення Конвенц╕╖ ╕ такий плат╕ж ╓ ╕ншими доходами, отриманими нерезидентом ╕з джерелом
╖х походження з Укра╖ни, що оподатковуються в порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу за ставкою 15 в╕дсотк╕в п╕д час тако╖ виплати.
Кабм╕н вв╕в обов'язкову фото- ╕ в╕деоф╕ксац╕ю митних процедур на кордон╕ Фото- й в╕деозйомка огляду вантажу м╕ститимуть коментар╕ д╕й митник╕в.
Каб╕нет м╕н╕стр╕в Укра╖ни вв╕в обов'язкову процедуру фото- ╕ в╕деоф╕ксац╕╖ проходження митних формальностей на державному кордон╕ Укра╖ни.
В╕дпов╕дне р╕шення п╕дготувало М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни за розпорядженням прем'╓р-м╕н╕стра Володимир Гройсмана.
Представляючи це р╕шення, Гройсман наголосив, що основна мета нововведення – виключити випадки, коли митник огляда╓ вантаж одноос╕бно
╕ одноос╕бно прийма╓ р╕шення про контрабандн╕ ризики проходження вантажу через кордон.
«Ось уже зараз, за оперативною статистикою, мен╕ допов╕дають, що сотн╕ фур стоять на кордон╕, думають, що ми передума╓мо боротися з контрабандою. Так от, ми не зм╕нимо сво╓╖ думки. Год╕ стояти на кордон╕, ввоз╕ть «по-б╕лому» сво╖ товари. Ми проводитимемо реформи митниц╕, встановлюватимемо сканери, будемо вводити «╓дине в╕кно», будемо робити все, щоб система запрацювала
по-новому», – сказав Гройсман.
П╕зн╕ше м╕н╕стр ф╕нанс╕в Укра╖ни Олександр Данилюк пояснив, що фото- й в╕деозйомка огляду вантажу м╕ститимуть коментар╕ д╕й митник╕в, а також охоплюватимуть усю процедуру огляду вантаж╕в: в╕д початку процедури до ╖╖ завершення, а саме – заповнення декларац╕й.
Кр╕м того, фото- та в╕деоматер╕али будуть збер╕гатися ╕ за необх╕дност╕ анал╕зуватися.
«Р╕шення набува╓ чинност╕ з 1
липня, ╕ це буде додатковий елемент контролю», – сказав Данилюк. Також Кабм╕н ухвалив р╕шення про формування м╕жв╕домчих моб╕льних груп з протид╕╖ контрабанд╕ та порушенням законодавства.
Украинским экспортерам разрешать заключать договора на английском и без бумаги....
Украинским экспортерам разрешат заключать договора на английском и без бумаги
Законодательные изменения, которые позволят заключать отечественным экспортерам договора с иностранцами на английском языке и в электронном виде, Верховная Рада может рассмотреть уже на следующей неделе.
Об этом сообщил эксперт по правовым вопросам Программы USAIAD LEV Андрей Саварец.
По его словам, соответствующий законопроект №4496 поступил в парламент в апреле этого года, а 7 июня зарегистрировано
постановление с предложением принять его за основу и после доработки, вынести в сессионный зал на второе чтение.
В свою очередь, глава аналитического подразделения Intelligence Unit EasyBusiness Андрей Шпаков заметил, что в Украине валютное регулирование прописывают 108 нормативно-правовых актов. "Ежегодно в профильное законодательство вносится в среднем 12 правок. А выполнение норм валютного регулирования обходится бизнесу около 500-600 млн грн. в год", — отметил Шпаков.
Также эксперты
заметили, что в 2015г экспорт в Украине сократился на $2 млрд. А упомянутый законопроект, в случае его принятия, позволит нарастить экспорт услуг. Напомним, на данный момент, украинское законодательство признает договора только в бумажной форме и требует обязательного перевода на украинский язык. На выполнение только этих двух условий предприниматели вынуждены тратить неоправданно много времени, говорят эксперты.
