27-30 травня 2016 року м. Одеса: «Практика зд╕йснення митного оформлення в рамках реал╕зац╕╖ угоди про зону в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С. Зд╕йснення розрахунк╕в, особливост╕ проведення валютного контролю»
Директору (комерц╕йному директору) кер╕внику юридичного
п╕дрозд╕лу, кер╕внику п╕дрозд╕лу ЗЕД
Запрошу╓мо взяти участь у спец╕ал╕зованому сем╕нар╕ - практикум╕ на тему:
«ПРАКТИКА ЗД╤ЙСНЕННЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ В РАМКАХ РЕАЛ╤ЗАЦ╤╥
УГОДИ ПРО ЗОНУ В╤ЛЬНО╥ ТОРГ╤ВЛ╤ З ╢С. ЗД╤ЙСНЕННЯ РОЗРАХУНК╤В, ОСОБЛИВОСТ╤ ПРОВЕДЕННЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ»
27-30 травня 2016 року м. Одеса, вул. Гаршина, 3, готель "Vele Rossa"
Орган╕затор сем╕нару:
ТОВ «НВО «Поверхность МД», м. Ки╖в ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в
У сем╕нар╕ в╕зьмуть участь:
Хохлов Артур
Вячеславович – директор ТОВ ««НВО «Поверхность МД»;
Представники Одесько╖ митниц╕ ДФСУ (за згодою);
Представники ДФСУ (уточнюються)
Андре╓в Олександр Леон╕дович – пров╕дний експерт з питань зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕;
К╕р╓╓ва ╤рина Васил╕вна - пров╕дний фах╕вець у сфер╕ банк╕вського, валютного, ф╕нансового права, експерт правового
супроводження зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕
3. EORI та обл╕к суб’╓кт╕в, як╕ зд╕йснюють зовн╕шньоеконом╕чн╕ операц╕╖
II. Угода про Асоц╕ац╕ю з ╢вропейським Союзом: вплив Угоди про Зону в╕льно╖ торг╕вл╕ на зовн╕шньоторговельн╕ зв’язки Укра╖ни та ╢вропейського Союзу. Огляд основних положень.
1. Вв╕зне ╕мпортне мито при ввезенн╕ товар╕в в Укра╖ну, походженням з ╢С;
2. Порядок застосування п╕льг за кодами зв╕льнень ╕ нарахування в умовах поетапного зниження ставок мита;
3. Порядок розпод╕лу квот, застосування тарифних квот, компенсац╕йного збору;
III. Торговельн╕ режими м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським Союзом у в╕дпов╕дност╕ до Угоди про Зону в╕льно╖ торг╕вл╕. Походження товару та його
п╕дтвердження
1. Умови преференц╕йного та не преференц╕йного ввезення/вивезення товар╕в, декларування кра╖ни походження.
2. Уповноважений (схвалений) експортер. Порядок отримання статусу, переваги;
3. Документи, що п╕дтверджують кра╖ну походження. Отримання сертиф╕кату EUR1, декларац╕я-╕нвойс.
4. Пряме транспортування та «не пряма» закуп╕вля (контракт)
IV. Митн╕ режими.
Узгодження вимог Угоди про асоц╕ац╕ю та порядок застосування
1. Митн╕ режими переробки. Приваблив╕сть режиму, зниження ризик╕в.
2. Переробка товар╕в на територ╕╖ Укра╖ни, отримання статусу походження з Укра╖ни.
3. Порядок застосування статт╕ 15 Протоколу I, рекомендац╕╖ та зауваження МЕРТ Укра╖ни;
4. Достатня о обробка та переробка (особливост╕ застосування умов
переробки);
V. Правове регулювання зд╕йснення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕
1. Новини законодавства. Особливост╕ зд╕йснення валютних операц╕й в умовах сучасного валютного регулювання.
2. Принципи нормативного регулювання ЗЕД. Огляд основних нормативних документ╕в та порядок
╖х застосування при укладенн╕ та виконанн╕ зовн╕шньоеконом╕чних контракт╕в;
VI. Валютний контроль в банках Укра╖ни, особливост╕ зняття з валютного контролю експортно-╕мпортних операц╕й
1. Зняття з валютного контролю шляхом зарахування валютно╖ виручки на рахунки резидент╕в та/або у зв’язку ╕з наявн╕стю ╕нформац╕╖ про перетин товару через митний кордон Укра╖ни в ре╓стр╕ митних декларац╕й;
2. Зняття операц╕й з валютного
контролю в раз╕ зм╕ни вартост╕ товару, конф╕скац╕╖, втрати товару та ╕н.;
3. Зал╕к вза╓мних вимог ╕ переведення боргу, уступки права вимоги. Трет╕ сторони в зовн╕шньоеконом╕чних договорах;
4. Зд╕йснення валютного контролю при зд╕йсненн╕ посередницьких операц╕й (договор╕в ком╕с╕╖, доручення, консигнац╕╖);
Кожному учаснику нада╓ться:
Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕;
У варт╕сть сем╕нару входить:проживання, 3-х разове харчування (для DBL, SNGL), екскурс╕я, участь у сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.
М╕сце проведення сем╕нару: м╕сто Одеса. Проживання: м. Одеса, готель "Vele Rossa" Заявки приймаються до 16.05.2016 року. Оплата до 19.05.2016.
УВАГА! К╕льк╕сть номер╕в для проживання обмежена. Потурбуйтесь будь ласка про завчасну передоплату. Упроваджено систему - перший сплатив, перший забронював*. *Можливе бронювання м╕сць для ╕нших ос╕б, що супроводжують учасника сем╕нару за погодженням з
координатором.
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами: +38 -(044) 236-96-20 (21/31/39), (050) 383 59 90, (096) 179 35 04 e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на стор╕нц╕ https://www.mdoffice.com.ua/
Координатор проекту - Олександр Андре╓в
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕,
надасть неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу
Щодо порядку визначення об’╓кта оподаткування ПДВ по операц╕ях з постачання консультац╕йних послуг нерезиденту
В╕дпов╕дно до пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 розд╕лу II Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ - Кодекс) до складу послуг з ╕нжин╕рингу включа╓ться надання послуг (виконання роб╕т) ╕з складення техн╕чних завдань, проектних пропозиц╕й,
проведення наукових досл╕джень ╕ техн╕ко-економ╕чних обстежень, виконання ╕нженерно-розв╕дувальних робот з буд╕вництва об'╓кт╕в, розроблення техн╕чно╖ документац╕╖, проектування та конструкторського опрацювання об'╓кт╕в техн╕ки ╕ технолог╕╖, надання консультац╕╖ та авторського нагляду п╕д час монтажних та пусконалагоджувальних роб╕т, а також надання консультац╕й, пов'язаних ╕з такими послугами (роботами).
Зг╕дно з п╕дпунктом "б" пункту 185.1 статт╕ 185 розд╕лу V Кодексу об'╓ктом оподаткування податком на додану варт╕сть ╓ операц╕╖ платник╕в податку з постачання послуг, м╕сце постачання яких розташоване на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, в╕дпов╕дно до статт╕ 186 Кодексу.
В╕дпов╕дно до п╕дпункту "в" пункту 186.3 статт╕ 186 розд╕лу V Кодексу м╕сцем постачання
консультац╕йних, ╕нжин╕рингових, ╕нженерних, юридичних (у тому числ╕ адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультац╕й з питань ╕нформатизац╕╖, надання ╕нформац╕╖ та ╕нших послуг у сфер╕ ╕нформатизац╕╖, у тому числ╕ з використанням комп'ютерних систем, вважа╓ться м╕сце, в якому отримувач послуг заре╓стрований як суб'╓кт господарювання або - у раз╕ в╕дсутност╕ такого м╕сця - м╕сце
пост╕йного чи переважного його проживання.
Отже, якщо замовником вказаних у п╕дпункт╕ "в" пункту 186.3 статт╕ 186 Кодексу послуг ╓ нерезидент Укра╖ни, який не ма╓ пост╕йного представництва в Укра╖н╕, м╕сце постачання таких послуг знаходиться поза межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни. В╕дпов╕дно операц╕я з надання таких
послуг не ╓ об'╓ктом оподаткування податком на додану варт╕сть.
Що стосу╓ться порядку ре╓страц╕╖ платником податку на додану варт╕сть у раз╕, якщо протягом останн╕х 12 календарних м╕сяц╕в сукупно п╕дпри╓мством зд╕йснювалось постачання лише консультац╕йних послуг на замовлення нерезидент╕в пов╕домля╓мо, що в╕дпов╕дно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у раз╕ якщо загальна сума в╕д зд╕йснення операц╕й з постачання товар╕в/послуг, що п╕длягають оподаткуванню зг╕дно з цим розд╕лом, у тому числ╕ з використанням локально╖ або глобально╖ комп’ютерно╖ мереж╕, нарахована (сплачена) так╕й особ╕ протягом останн╕х 12 календарних м╕сяц╕в, сукупно перевищу╓ 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану варт╕сть), така особа зобов’язана заре╓струватися як платник
податку у контролюючому орган╕ за сво╖м м╕сцезнаходженням (м╕сцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, кр╕м особи, яка ╓ платником ╓диного податку першо╖ - третьо╖ групи.
Якщо особа, яка в╕дпов╕дно до пункту 181.1 статт╕ 181 Кодексу не ╓ платником податку у зв’язку з тим, що обсяги
оподатковуваних операц╕й в╕дсутн╕ або ╓ меншими в╕д встановлено╖ зазначеною статтею суми, вважа╓ за доц╕льне добров╕льно заре╓струватися як платник податку, така ре╓страц╕я зд╕йсню╓ться за ╖╖ заявою (п. 182.1 ст. 182 Кодексу).
Зг╕дно ╕з розд╕лами V та ХХ Кодексу до оподатковуваних операц╕й з постачання
товар╕в/послуг належать операц╕╖, що п╕длягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 в╕дсотк╕в, нульовою ставкою ПДВ та зв╕льнен╕ (умовно зв╕льнен╕) в╕д оподаткування ПДВ.
Таким чином, у раз╕ якщо п╕дпри╓мство зд╕йсню╓ операц╕╖ з надання послуг безпосередньо нерезиденту, як╕ зг╕дно з нормами Кодексу не ╓ об’╓ктом оподаткування ПДВ, п╕дстави для
обов’язково╖ ре╓страц╕╖ платником податку на додану варт╕сть у такого п╕дпри╓мства в╕дсутн╕.
Поряд з цим, кожен конкретний випадок податкових в╕дносин, у том╕ числ╕ ╕ тих, про як╕ йдеться у зверненн╕, потребу╓ анал╕зу документ╕в, що дозволяють детальн╕ше ╕дентиф╕кувати предмет звернення.
Сл╕д зазначити, що в╕дпов╕дно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультац╕я ма╓ ╕ндив╕дуальний характер ╕ може використовуватися виключно платником податк╕в, якому надано таку консультац╕ю.
Оказание транспортно-экспедиторской услуги нерезиденту
ВОПРОС: Наше предприятие собирается оказывать транспортно-экспедиторские услуги нерезиденту (связанному лицу). Мы организуем транспортировку груза по железной дороге (ж.-д. тариф, плата за простой, за пользование вагонами) до границы Украины. За оказанные услуги заказчик уплачивает вознаграждение. Каков порядок налогообложения данной услуги (НДС, налог на
прибыль)?
Бухгалтерский учет транспортно-экспедиторской деятельности специальных правил не содержит и регламентируется общими требованиями положений (стандартов) бухгалтерского учета для отражения деятельности по предоставлению услуг, в том числе на условиях комиссии или поручения.
Обложение налогом на прибыль транспортно-экспедиторских услуг осуществляется в зависимости от их характера на основании общих норм НКУ. То есть формируются или доходы и расходы, связанные с транспортно-экспедиторской деятельностью, или доход в сумме экспедиторского вознаграждения и расходы, связанные с ним. Дополнительно см. тему Налог на фрахт [1] (бесплатно ознакомиться с этим материалом можно, зарегистрировавшись в онлайн версии электронного журнала).
Наибольшие проблемы
возникают при обложении НДС транспортно-экспедиторской деятельности. Это связано с тем, что договор транспортного экспедирования может включать различные виды услуг, в том числе выполняемые с привлечением сторонних организаций, когда экспедитор является посредником. Налогообложение таких услуг зависит от конкретного места их поставки. Данные вопросы подробно
рассмотрены в теме Налоговый и бухгалтерский учет транспортно-экспедиторских услуг [2].
Что касается взаимоотношений с нерезидентом, который является связанным лицом, то это важно, если операции с ним являются контролируемыми.
Напомним, что хозяйственные операции признаются контролируемыми, если одновременно годовой доход налогоплательщика от любой деятельности, определенный по правилам бухгалтерского учета, превышает 50 млн грн. (за вычетом непрямых налогов) за соответствующий налоговый
(отчетный) год и объем таких операций налогоплательщика с каждым контрагентом превышает 5 млн грн. (за вычетом непрямых налогов) за соответствующий налоговый (отчетный) год. Этот вопрос подробно рассмотрен в теме Трансфертное ценообразование при осуществлении контролируемых операций [3] (бесплатно ознакомиться с этим материалом можно, зарегистрировавшись в онлайн версии электронного журнала).
Про держре╓страц╕ю потужностей та порядок затвердження потужностей для експорту
До в╕дома суб’╓кт╕в господарювання та оператор╕в ринку харчових продукт╕в щодо державно╖ ре╓страц╕╖ потужностей та порядку затвердження потужностей для експорту
08.04.2016 ╕з опубл╕куванням в Оф╕ц╕йному в╕снику Укра╖ни (№ 26) наказу М╕нагропол╕тики в╕д 10 лютого 2016 р. № 39 "Про затвердження Порядку проведення державно╖ ре╓страц╕╖ потужностей, ведення державного
ре╓стру потужностей оператор╕в ринку та надання ╕нформац╕╖ з нього за╕нтересованим суб’╓ктам", заре╓стрований в М╕н'юст╕ 12 березня 2016 року за № 382/28512 розпочато процес державно╖ ре╓страц╕╖ потужностей.
Оператор ринку харчових продукт╕в, який провадить д╕яльн╕сть, що в╕дпов╕дно до вимог Закону Укра╖ни"Про основн╕ принципи та вимоги до безпечност╕ та якост╕ харчових продукт╕в" не вимага╓ отримання
експлуатац╕йного дозволу, зобов'язаний подати до територ╕ального органу Держпродспоживслужби заяву про державну ре╓страц╕ю потужност╕, яка використову╓ться на будь-як╕й стад╕╖ виробництва та/або об╕гу харчових продукт╕в.
У зв’язку ╕з зверненнями суб’╓кт╕в господарювання ╕нформу╓мо, що державн╕й ре╓страц╕╖ п╕дляга╓ кожна окрема потужн╕сть оператора ринку.
Порядок
Проведення
державно╖ ре╓страц╕╖ потужностей, ведення державного ре╓стру потужностей оператор╕в ринку та надання ╕нформац╕╖ з нього за╕нтересованим суб’╓ктам
подання заяви до територ╕ального органу за адресою потужност╕ не п╕зн╕ше н╕ж за 10 календарних дн╕в до початку роботи потужност╕ (заява про державну ре╓страц╕ю потужност╕ може бути подана в паперовому або електронному вигляд╕. Подання заяви в електронному
вигляд╕ зд╕йсню╓ться з використанням посиленого сертиф╕ката в╕дкритого ключа у порядку, встановленому Законом Укра╖ни "Про електронн╕ документи та електронний документооб╕г" та Законом Укра╖ни "Про електронний цифровий п╕дпис")
↓
заява про державну ре╓страц╕ю потужност╕ ре╓стру╓ться територ╕альним органом в день ╖╖ надходження
↓
територ╕альний
орган прийма╓ р╕шення (наказ) про державну ре╓страц╕ю
↓
територ╕альний орган пов╕домля╓ оператору ринку протягом 5 робочих дн╕в про державну ре╓страц╕ю та ╖╖ особистий ре╓страц╕йний номер п╕сля прийняття р╕шення про державну ре╓страц╕ю (наказу)
↓
державна ре╓страц╕я потужност╕ зд╕йсню╓ться територ╕альним органом компетентного
органу протягом 15 робочих дн╕в п╕сля отримання заяви оператора ринку про таку ре╓страц╕ю (безоплатно)
↓
↓
Якщо державна ре╓страц╕я потужност╕ не зак╕нчена протягом строку, територ╕альний орган нада╓ заявнику
письмове об╜рунтування продовження строку проведення ре╓страц╕╖, який не може бути продовжений б╕льше н╕ж на 15 робочих дн╕в. Не допуска╓ться продовження строку ре╓страц╕╖ за наявност╕ п╕дстав для в╕дмови у ре╓страц╕╖ потужност╕
пов╕домлення про в╕дмову у державн╕й ре╓страц╕╖ потужност╕ ╕з зазначенням ч╕тких п╕дстав тако╖ в╕дмови надсила╓ться заявнику не п╕зн╕ше 15 робочих дн╕в п╕сля отримання територ╕альним органом заяви про державну ре╓страц╕ю
потужност╕
↓
оператор ринку ма╓ право на повторне звернення у раз╕ усунення причин, що стали п╕дставою для в╕дмови у державн╕й ре╓страц╕╖ потужност╕
Внесення Зм╕н до ре╓стру затверджених експортних потужностей
не п╕зн╕ше 10 робочих дн╕в з дати настання зм╕н оператор ринку зобов’язаний пов╕домити територ╕альний орган (пов╕домлення про зм╕ни повинно бути п╕дписаним оператором ринку або уповноваженою ним особою)
↓
територ╕альний органу пода╓ ╕нформац╕ю про зм╕ни у оператора ринку до Компетентного органу не п╕зн╕ше н╕ж 2 робочих дн╕в з дати надходження в╕дпов╕дного пов╕домлення оператора ринку (дати ре╓страц╕╖ ц╕╓╖ ╕нформац╕╖)
↓
компетентний орган вносить в╕дпов╕дн╕ зм╕ни до в╕домостей Ре╓стру протягом 5 робочих дн╕в з дати надходження в╕дпов╕дного пов╕домлення оператора ринку (не п╕зн╕ше н╕ж 3 робочих дн╕в з дати надходження в╕дпов╕дного пов╕домлення оператора ринку (дати ре╓страц╕╖ ц╕╓╖ ╕нформац╕╖) через територ╕альний орган обласного значення
↓
територ╕альний органу пода╓ ╕нформац╕ю про припинення використання потужност╕ оператором ринку (╕з зазначенням дати запису) у випадках, зазначених в пункт╕ 5.2 Порядку до Компетентного органу не п╕зн╕ше н╕ж 2 робочих дн╕в з дати надходження в╕дпов╕дного пов╕домлення оператора ринку (дати ре╓страц╕╖ ц╕╓╖ ╕нформац╕╖)
компетентний орган вносить запис про припинення використання потужност╕ вноситься до Ре╓стру не п╕зн╕ше 5 робочих дн╕в з дати отримання пов╕домлення(не п╕зн╕ше н╕ж 3 робочих дн╕в з дати надходження в╕дпов╕дного пов╕домлення оператора ринку (дати ре╓страц╕╖ ц╕╓╖ ╕нформац╕╖) через територ╕альний орган обласного значення
Затвердження експортних потужностей зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до наказу М╕нагропол╕тики в╕д 10 лютого 2016 р. № 38 «Про затвердження Порядку затвердження експортних потужностей, внесення та виключення ╖х з ре╓стру затверджених експортних потужностей» (ре╓страц╕я у М╕н'юсту в╕д 12 березня 2016 року, № 381/28511).
ПОРЯДОК
затвердження експортних потужностей, внесення та виключення ╖х з ре╓стру затверджених експортних потужностей
надання заявником запиту про затвердження експортно╖ потужност╕ територ╕альному органу в╕дпов╕дно до п. 2.1. Порядку. (Запит про затвердження експортно╖ потужност╕ засв╕дчу╓ться п╕дписом оператора ринку або уповноважено╖ ним особи)
↓
територ╕альний орган пов╕домля╓ заявника про дату початку ╕нспектування експортно╖ потужност╕ протягом 20 календарних дн╕в п╕сля отримання запиту
↓
╕нспектування експортно╖ потужност╕ територ╕альним органом (п╕д час ╕нспектування територ╕альний орган перев╕ря╓ в╕дпов╕дн╕сть експортно╖ потужност╕ вимогам кра╖ни призначення) з урахуванням п. 3.4 Порядку
↓ ↓
територ╕альний орган (район) надсила╓ ╕нформац╕ю пров╕дпов╕дн╕сть потужност╕ як експортно╖ вимогам кра╖ни призначення дотеритор╕ального органу (область) не п╕зн╕ше 3 робочих дн╕в з дати зак╕нчення ╕нспектування
р╕шення про в╕дмову оформля╓ться наказомтеритор╕ального органу компетентного органу не п╕зн╕ше 15 робочих дн╕в з дати початку ╕нспектування та надсила╓ться оператору впродовж 5 робочих дн╕в з дати його прийняття (наказу), кр╕м випадк╕в, коли таке р╕шення прийма╓ться компетентним органом кра╖ни призначення
територ╕альний орган (область) надсила╓ ╕нформац╕ю пров╕дпов╕дн╕сть потужност╕ як експортно╖ вимогам кра╖ни призначення докомпетентного органу не п╕зн╕ше 2 робочих дн╕в з дати зак╕нчення ╕нспектування
компетентний орган не п╕зн╕ше 30 робочих дн╕в з дати початку ╕нспектування потужност╕ зобов’язаний видати наказ про затвердження дано╖ потужност╕
↓
╤нформац╕я про затвердження експортно╖ потужност╕, а також про ╖╖ ре╓страц╕йний номер розм╕щу╓ться на оф╕ц╕йному веб-сайт╕ компетентного органу протягом 10 робочих дн╕в п╕сля прийняття в╕дпов╕дного р╕шення в╕дпов╕дно до п. 3.8 (2.1), 4.2 Порядку.
↓
Ведення Ре╓стру компетентним органом в╕дпов╕дно до розд╕лу ╤V Порядку
Зм╕ни до Ре╓стру затверджених експортних потужностей
Оператор ринку зобов'язаний пов╕домити територ╕альний орган про зм╕ни в ╕нформац╕╖ про оператора ринку, що зазначена в абзац╕ другому пункту 4.3 розд╕лу IV цього Порядку, не п╕зн╕ше 10 робочих дн╕в з дати таких зм╕н.
↓
територ╕альний орган (район) надсила╓ таку ╕нформац╕ю до територ╕ального органу (область) не п╕зн╕ше 3 робочих дн╕в з дати отримання тако╖ ╕нформац╕╖.територ╕альний орган (область) надсила╓ таку ╕нформац╕ю до компетентного органу не п╕зн╕ше 2 робочих дн╕в з отримання тако╖ ╕нформац╕╖. компетентний орган протягом 5 робочих дн╕в вносяться в╕дпов╕дн╕ зм╕ни до Ре╓стру
↓
наказ про виключення експортно╖ потужност╕ з Ре╓стру вида╓ться компетентним органом не п╕зн╕ше 5 робочих дн╕в з дати настання одн╕╓╖ з обставин, визначених пунктом 5.7 V розд╕лу
↓
коп╕я наказу нада╓ться оператору не п╕зн╕ше 3 робочих дн╕в з дати його прийняття компетентним органом
накази М╕нагропол╕тики в╕д 10 лютого 2016 р. № 38 "Про затвердження Порядку затвердження експортних потужностей, внесення та виключення ╖х з ре╓стру затверджених експортних потужностей", заре╓стрований в М╕н'юст╕ 12 березня 2016 року за № 381/28511 та № 39 "Про затвердження Порядку проведення державно╖ ре╓страц╕╖ потужностей, ведення державного ре╓стру потужностей оператор╕в ринку та надання ╕нформац╕╖ з нього за╕нтересованим суб’╓ктам", заре╓стрований в М╕н'юст╕ 12 березня 2016 року за № 382/28512 розм╕щено на сайтах Держпродспоживслужби, М╕нагропол╕тики, Верховно╖ Ради Укра╖ни та ╕нших веб-ресурсах.
Правительство должно вернуть уголовную ответственность за товарную контрабанду, - Муратов
По мнению Муратова, межведомственные группы по борьбе с контрабандой будут неэффективными, пока в Украине можно продавать нелегальный товар
Если в Украине будут существовать условия, при которых можно будет продавать нелегально ввезенный товар без фиксации, то усиление попыток по выявлению нарушителей не даст результата. Такое мнение в эфире телеканала "112 Украина" высказал заместитель директора департамента федерации
работодателей Игорь Муратов.
По его словам, для исправления ситуации с незаконным перемещением товаров правительство, наряду с другими мерами, должно вернуть уголовную ответственность за продовольственную контрабанду.
"Надо понимать, что сама таможня не в состоянии исправить или справиться со всеми проблемами, которые были созданы благодаря различным причинам в течение последнего времени. Я читал о поручении относительно
создания межведомственных групп по борьбе с контрабандой. Возникает аналогия с программой "Контрабанда Стоп", которая некогда была введена в 2005 году. Возможно, это мероприятие даст возможность удержать ситуацию в течение первого времени. Но если правительство собирается изменить ситуацию на таможне, то придется решать и ряд других проблем. Это, например, возвращение уголовной ответственности за товарную контрабанду. Можно сколько хочешь расставлять там мобильные группы, пытаться вылавливать нарушителей
границы, но если в стране будут продолжать существовать условия, когда можно будет продавать нелегально ввезенный товар без фиксации, то попытки по выявлению нарушителей не будут иметь значения", - отметил он.
Как сообщалось, премьер-министр Украины Владимир Гройсман отвел трехмесячный срок на наведение порядка на Львовской таможне. Кроме этого, Гройсман анонсировал создание в ближайшее время специального межведомственного подразделения, которое в сотрудничестве с
Национальным антикоррупционным бюро Украины (НАБУ) и Национальной полицией будет контролировать работу украинских таможен.
Насиров: Для борьбы с контрабандой на таможне создадут 20 мобильных групп
Государственная фискальная служба создаст 20 мобильных межведомственных групп, которые займутся борьбой с контрабандой на западной границе Украины. В ближайшее время для борьбы с контрабандой будет создано 20 мобильных межведомственных групп, сообщил на брифинге в пункте пропуска Краковец глава Государственной фискальной службы Роман Насиров.
"20 мобильных групп будут созданы и будут работать, прежде всего, по западной границе, а также в Черниговской и
Житомирской областях. Главная задача сейчас перекрыть всю западную границу. С сентября текущего года мы планируем задействовать их на южной границе, а потом на участке границы от Харькова до Житомира", - сказал Р.Насиров.
Он высказал уверенность, что таможенная служба сможет выполнить задания, поставленные сегодня премьер-министром Владимиром Гройсманом, об увеличении таможенных сборов в ближайшие несколько месяцев. В то же время он напомнил, что систематическая борьба с
контрабандой началась с 2014 года и показатели работы таможни свидетельствуют о положительных результатах – только за 4 месяца текущего года перевыполнение плана поступлений в таможню составило 5 млрд грн.
Р.Насиров сказал, что главная задача в работе таможни - это ликвидация "серых схем" контрабанды и улучшение технического оснащения таможен.
По его словам средства из польского кредита будут использованы для покупки сканеров, которые установят на всем
участке западной границы. Кроме того, сотрудников таможни планируют оснастить видеокамерами как патрульных полицейских. По этому поводу таможня сейчас ведет переговоры с поставщиками оборудования и донорами для привлечения средств на покупку этой техники. Р.Насиров подчеркнул, что начало работы камер ожидается на протяжении двух месяцев.
Какое оборудование нужно иметь предприятиям, перерабатывающим металлолом?
Минэкономразвития утвердило перечень оборудования
Минэкономразвития приказом от 29 марта 2016 года № 524 утвердило Перечень оборудования, которое необходимо иметь специализированному предприятию и его приемным пунктам или специализированному металлургическому перерабатывающему предприятию при осуществлении операций с металлоломом.
В перечень оборудования, которые необходимо иметь специализированному предприятию для осуществления
хоздеятельности по заготовке, переработке металлолома, входит:
- ломоперерабатывающее оборудование; - грузоподъемное оборудование, которое обеспечивает возможность перемещения лома, его разгрузки или загрузки в транспортные средства и прошло техосмотр; - весы, поверенные в установленном законодательством порядке; - тара или отсеки для отдельного хранения металлолома по видам (нужно только для хоздеятельности, связанной с цветными металлами); - средство измерительной
техники, используемой при осуществлении радиационного контроля.
В приемном пункте специализированного металлургического перерабатывающего предприятия для осуществления хоздеятельности по заготовке, переработке металлолома нужно иметь все вышеуказанное оборудование, кроме ломоперерабатывающего. Также для хоздеятельности, связанной с цветными металлами, понадобится оборудование для резки с электрическим приводом или с двигателем внутреннего сгорания, тара или отсеки для отдельного
хранения металлолома по видам. А для приемных пунктов черных металлов дополнительно нужно оборудование для механической или огневой (газопламенной) резки.
Специализированному металлургическому перерабатывающему предприятию при осуществлении операций с металлоломом нужно иметь:
- производственное, технологическое оборудование (в том числе печь), весы, грузоподъемное оборудование; - средство измерительной техники, используемой при осуществлении
радиационного контроля.
Резиденты промпарков Азербайджана освобождены от уплаты таможенных пошлин на импорт
Импорт товаров резидентами промышленных парков Азербайджана с первого мая 2016 года освобожден от уплаты таможенных пошлин сроком на пять лет.
Это предусматривают изменения в закон «О таможенных тарифах», которые были приняты на пленарном заседании Милли Меджлиса (парламента) Азербайджана.
В то же время, согласно принятым сегодня изменениям в закон «О социальном страховании», иностранные резиденты промышленных парков Азербайджана также
сроком на пять лет (с первого мая 2016 года) освобождаются от выплат по обязательному социальному страхованию.
Экономист: Подписание Украиной декларации по Via Carpathia означает, что дело зашло дальше инициатив и формальных протоколов
Присоединение Украины к декларации о строительстве Via Carpathia говорит о том, что дело зашло дальше инициатив и формальных протоколов, но здесь есть несколько важных вопросов. Об этом в комментарии Wschodnik сообщил экономический обозреватель Андрей Блинов.
«Подписанная Украиной Вторая Ланьцутская декларация – это амбициозный проект ряда восточных стран Евросоюза. Они хотят построить магистрали вдоль бывшей границы Советского Союза в обход России, Беларуси и
Украины. Основная часть этой магистрали должна пройти от портов Балтики, в первую очередь, из Клайпеды, к Черному и Средиземному морям – на румынский порт Констанцу на Черном море и греческий Александропулос. Так сложилось исторически, что вдоль границы с Украиной по территории Польши, Словакии и Венгрии с севера на юг не проходят большие широкие магистрали, способные относительно безопасно пропускать большое количество транспорта. Имеющиеся там дороги достаточно узкие, местечковые», - пояснил
эксперт.
«Почти все страны ЕС уже построили дороги на направлении восток-запад. Но с направлением север-юг дела обстоят хуже именно в восточной части Евросоюза. Поэтому проект Via Carpathia призван, в первую очередь, решать транспортные проблемы Литвы, Польши, Словакии, Венгрии, Румынии, Греции. Все остальные страны являются либо
косвенными бенефициарами, либо же вообще не получают выгод от этого проекта. Среди бенефициаров, например, Болгария, Латвия и Эстония», - добавил он.
По мнению Блинова, Украина могла бы получить определенную выгоду, от выделения средств на реконструкцию собственных дорог в рамках проекта Via Carpathia.
«Насколько я понимаю, заместитель министра инфраструктуры Оксана Рейтер подписала эту декларацию с пониманием того, что Украина получит из европейских
структурных фондов деньги на реконструкцию собственных проектов, например, дорог от границы с Польшей до Киева или дороги Луцк-Черновцы. Это, конечно, очень хорошие проекты. Было бы неплохо, получить эти деньги от Европы. Но здесь есть две загвоздки», - отметил он.
«Во-первых, я не знаю случаев (хотя, возможно, они и есть) когда европейские структурные фонды финансировали бы инфраструктурные проекты вне территории ЕС, даже в стране, находящейся в ассоциации с ЕС. Понятно, что Украина – это особый случай, и мы рассчитываем некоторым образом сломать традиции. Но никаких гарантий нами не получено», - считает
Блинов.
«Во-вторых, Украине выгодно, чтобы грузы с севера шли на ее порты. Например, на порты Черного моря. Есть же контейнерная перевозка Ильичевск-Клайпеда. Более того, если говорить о дороге через Карпаты, то сейчас, согласно основному проекту, карпатские отроги фактически будут пересекаться дважды – сначала в Польше, а потом в Румынии. В то же время, еще со времен СССР и даже раньше, существовала дорога, проходящая через территорию Белоруссии, Луцк, и Черновцы. Она проходит
восточнее Карпатских гор, не пересекая их. Потом от Черновцов можно двигаться либо же на Констанцу, или же поворачивать на восток и ехать в сторону Одессы. Украина в перспективе планировала реконструировать дорогу от Львова через Тернополь и Винницу на Одессу», - объяснил он.
Поэтому, по словам эксперта, есть сомнения в целесообразности присоединения Украины к этой декларации.
«Первое – можно ли будет воспользоваться европейскими структурными фондами и
получить из них деньги на внутренние дороги. Второе – не случилось ли так, что присоединившись к этой декларации, мы фактически дали добро на создание конкурента, как в плане отваживания потоков от одесских портов, так и в плане отхода Украины от автодорог с любыми товарами, следующими из Литвы, северной Польши и так далее?», - отметил Блинов.
«На эти вопросы я пока не получил достаточно компетентного ответа от украинских властей. Зачем нам это нужно? Я не видел подсчетов по
транзиту. Возможно, их и делали. Но госпожа Рейтер сказала, что это больше протокол о намерениях, и говорить о конкретных цифрах, грузооборотах и технико-экономической составляющей этой магистрали пока преждевременно. По украинской версии, этот проект находится в очень глубокой стадии разработки. Но сам факт подписания такой декларации говорит, что дело зашло дальше инициатив и формальных протоколов», - заключил он.
Напомним, в декабре 2015 года министр инфраструктуры и
строительства Польши Анджей Адамчик заявил о намерении построить транспортный коридор Via Carpathia, связывающий порты Черного и Средиземного морей с портами Балтийского моря. Запуск этого проекта позволит развить и укрепить экономические связи внутри Европейского Союза, а также простимулирует экономическое развитие соседних стран.
3 марта в Варшаве в рамках создания проекта была подписана Вторая Ланьцутская декларация. К ней помимо Польши присоединилась Украина, а также Болгария,
Чехия, Греция, Венгрия, Литва, Словакия, Румыния и Турция. Изначально планировалось, что ответвления от Via Carpathia будут отходить в ряд других стран, в том числе и в Украину.
До старта европейской системы мониторинга импорта стали остается около 20 дней
Как сообщает Metaltorg.ru по материалам агентства Bloomberg, приблизительно 21 мая 2016 г. Европейский Союз запускает систему надзора за стальным импортом на опасениях роста импорта от Китая.
Система вводится на продукты, на которые приходится около 40% стального импорта ЕС. Действие
системы надзора будет вплоть до 15 мая 2020 года.
Европейские производители стали сталкиваются с “угрозой ущерба” в результате импорта, на фоне по-прежнему слабого спроса в Европе и вероятности того, что нынешние и будущие избыточные мощности будут перенаправлены в ЕС, заявила Европейская Комиссия в прошлую пятницу в
Официальном журнале.
Мониторинг импорта ЕС требует от европейских импортеров стали подавать заявление на получение лицензии сроком на четыре месяца. Это дает национальным органам власти, которые должны автоматически выдавать лицензию, индикаторы будущего импорта. Статистические данные о фактических поставках импорта
стали приходят неделей позже от доставки продуктов.
Мониторинг начнется через 21 день после объявления. Он будет охватывать импорт 46 продуктов или групп продуктов, таких как нелегированные г/к рулоны, х/к лист, кварто пластины, катанку и сварные трубы из всех стран, не являющихся членами ЕС, за исключением Норвегии,
Исландии и Лихтенштейна. Импорт, вес нетто которого составляет 2500 кг (5,512 фунтов) или меньше, будет исключен из мониторинга.
Подается ли отчетность о применении льгот по уплате таможенных платежей
Налоговики в разъяснении, размещенном в системах ЛИГА:ЗАКОН, сообщили, что действующим законодательством не предусмотрено отдельной отчетности для субъекта хозяйствования о применении льгот по уплате таможенных платежей, в отличие от налоговых.
Фискалы напомнили, что приказом Минфина от 20.09.2012 г. № 1011 утверждены ведомственные классификаторы информации по вопросам государственной таможенного дела. В частности,
в классификаторе освобождений от уплаты таможенных платежей при ввозе товаров на таможенную территорию Украины и классификаторе способов расчета прописаны соответствующие коды, указание которых в таможенных декларациях свидетельствует о применении соответствующих льгот по уплате таможенных платежей к ввозимым на таможенную территорию Украины товарам.
Таможни ГФС готовят и предоставляют службе соответствующую информацию относительно льгот при таможенном оформлении товаров.
При цьому до такого зв╕ту включаються лише т╕ податков╕ п╕льги, як╕ визначаються за операц╕ями з постачання
товар╕в та/або послуг, що зд╕йснюються на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, ╓ об'╓ктами обкладення податком на додану варт╕сть ╕ в╕дпов╕дно до ПКУ та м╕жнародних договор╕в Укра╖ни, ратиф╕кованих Верховною Радою Укра╖ни, зв╕льнен╕ в╕д оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також т╕, до яких застосован╕ спец╕альн╕ режими оподаткування в галуз╕ с╕льського господарства.
Разом з тим, частиною першою ст. 454 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями встановлено, що центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, розробля╓, затверджу╓, впроваджу╓ та зд╕йсню╓ ведення в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи - нормативно-техн╕чних документ╕в, як╕ використовуються у процес╕ оформлення митних
декларац╕й.
Наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 20.09.2012 № 1011 затверджен╕ в╕домч╕ класиф╕катори ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, зокрема, класиф╕катор зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни та класиф╕катор способ╕в розрахунку, якими запроваджен╕ в╕дпов╕дн╕ коди, наведення яких у митних декларац╕ях св╕дчить
про застосування до ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в в╕дпов╕дних п╕льг з╕ сплати митних платеж╕в.
В свою чергу митницями ДФС готу╓ться та нада╓ться ДФС в╕дпов╕дна ╕нформац╕я щодо п╕льг при митному оформленн╕ товар╕в.
Отже, окремо╖ зв╕тност╕ для СГ про застосування п╕льг з╕ сплати митних платеж╕в, на в╕дм╕ну в╕д податкових, чинним законодавством не передбачено.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету:
http://zir.sfs.gov.ua/
Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи можуть громадяни вивозити за меж╕ територ╕╖ Укра╖ни для ╕ндив╕дуального використання л╕карськ╕ засоби, як╕ м╕стять наркотичн╕ та психотропн╕ речовини?
Чи можуть громадяни вивозити за меж╕ територ╕╖ Укра╖ни для ╕ндив╕дуального використання л╕карськ╕ засоби, як╕ м╕стять наркотичн╕ та психотропн╕ речовини?
Громадяни можуть вивозити за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни л╕карськ╕ засоби, що м╕стять наркотичн╕ чи психотропн╕ речовини, як╕ перем╕щуються в
ручн╕й поклаж╕ та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багаж╕ громадянина, у к╕лькост╕, що не перевищу╓ зазначену в наявному в особи рецепт╕ на такий л╕карський зас╕б, виданому на ╕м'я ц╕╓╖ особи та засв╕дченому печаткою л╕каря та/або закладу охорони здоров'я.
Повна:
В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 365 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня
2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ) громадяни за умови дотримання вимог МКУ та ╕нших акт╕в законодавства Укра╖ни можуть перем╕щувати через митний кордон Укра╖ни будь-як╕ товари, кр╕м тих, що заборонен╕ до ввезення в Укра╖ну (у тому числ╕ з метою транзиту) та вивезення з Укра╖ни.
Отже, громадяни можуть вивозити за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни л╕карськ╕ засоби, що м╕стять наркотичн╕ чи психотропн╕ речовини, як╕ перем╕щуються в ручн╕й поклаж╕ та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багаж╕ громадянина, у к╕лькост╕, що не перевищу╓ зазначену в наявному в особи рецепт╕ на такий л╕карський зас╕б, виданому на ╕м'я ц╕╓╖ особи та
засв╕дченому печаткою л╕каря та/або закладу охорони здоров'я.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Коментар╕ фах╕вц╕в: Як визнача╓ться фактична ц╕на реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату, газу природного та де розм╕щу╓ться ╕нформац╕я про фактичну ц╕ну реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату та середн...
Як визнача╓ться фактична ц╕на реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату, газу природного та де розм╕щу╓ться ╕нформац╕я про фактичну ц╕ну реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату та середню митну варт╕сть ╕мпортного природного газу, яка склалася у процес╕ його митного оформлення п╕д час ввезення на територ╕ю Укра╖ни?
Фактична ц╕на реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату визнача╓ться центральним органом виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику економ╕чного розвитку, за податковий (зв╕тний) пер╕од як середня ц╕на одного бареля нафти "Urals", перерахована у гривн╕ за тонну за курсом Нац╕онального банку Укра╖ни станом на 1 число м╕сяця, що наста╓ за податковим (зв╕тним) пер╕одом, визначена за ╕нформац╕╓ю м╕жнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam). При визначенн╕ фактично╖ ц╕ни
реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату використову╓ться середн╕й показник м╕сткост╕ барел╕в в 1 тонн╕ нафти марки "Urals" у розм╕р╕ 7,28.
Фактичною ц╕ною реал╕зац╕╖ для газу природного вважа╓ться:
для газу природного, що в╕дпов╕да╓ умов╕, визначен╕й у п. 252.24 ст. 252 ПКУ, - ц╕на, визначена у в╕дпов╕дних договорах
куп╕вл╕-продажу природного газу м╕ж платником рентно╖ плати та суб'╓ктом ринку природного газу, на якого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни покладен╕ спец╕альн╕ обов'язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживач╕в та виробник╕в теплово╖ енерг╕╖ в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни в╕д 09 кв╕тня 2015 року № 329-VII "Про ринок природного газу", у податковому (зв╕тному) пер╕од╕;
для ╕ншого газу природного - середня митна варт╕сть ╕мпортного природного
газу, що склалася у процес╕ його митного оформлення п╕д час ввезення на територ╕ю Укра╖ни за податковий (зв╕тний) пер╕од. Середня митна варт╕сть ╕мпортного природного газу, що склалася у процес╕ його митного оформлення п╕д час ввезення на територ╕ю Укра╖ни за податковий (зв╕тний) пер╕од, обчислю╓ться центральним органом виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, та переда╓ться до 5 числа м╕сяця, наступного за податковим (зв╕тним) пер╕одом, центральному органу виконавчо╖ влади, що
реал╕зу╓ державну пол╕тику економ╕чного розвитку,
Центральний орган виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику економ╕чного розвитку, до 10 числа м╕сяця, наступного за податковим (зв╕тним) пер╕одом, розм╕щу╓ визначену ц╕ну реал╕зац╕╖ в╕дпов╕дного виду товарно╖ продукц╕╖ г╕рничого п╕дпри╓мства - видобуто╖ корисно╖ копали?и (м╕нерально╖ сировини) на сво╓му оф╕ц╕йному веб-сайт╕ у спец╕альному розд╕л╕ та пов╕домля╓ центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓
формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику.
╤нформац╕я про визначену фактичну ц╕ну реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату та середню митну варт╕сть ╕мпортного природного газу, що склалася у процес╕ його митного оформлення п╕д час ввезення на територ╕ю Укра╖ни, розм╕щу╓ться у розд╕л╕ "Державна пол╕тика в секторах економ╕ки" на оф╕ц╕йному веб-сайт╕ М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни (www.me.gov.ua).
Повна:
В╕дпов╕дно до п. 252.8 ст. 252 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ - ПКУ) фактична ц╕на реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату визнача╓ться центральним органом виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику економ╕чного розвитку, за податковий (зв╕тний) пер╕од як середня ц╕на одного бареля
нафти "Urals", перерахована у гривн╕ за тонну за курсом Нац╕онального банку Укра╖ни станом на 1 число м╕сяця, що наста╓ за податковим (зв╕тним) пер╕одом, визначена за ╕нформац╕╓ю м╕жнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam). При визначенн╕ фактично╖ ц╕ни реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату використову╓ться середн╕й показник м╕сткост╕ барел╕в в 1 тонн╕ нафти марки "Urals" у розм╕р╕ 7,28.
Фактичною ц╕ною реал╕зац╕╖ для
газу природного вважа╓ться:
для газу природного, що в╕дпов╕да╓ умов╕, визначен╕й у п. 252.24 ст. 252 ПКУ, - ц╕на, визначена у в╕дпов╕дних договорах куп╕вл╕-продажу природного газу м╕ж платником рентно╖ плати та суб'╓ктом ринку природного газу, на якого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни покладен╕ спец╕альн╕ обов'язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових
споживач╕в та виробник╕в теплово╖ енерг╕╖ в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни в╕д 09 кв╕тня 2015 року № 329-VII "Про ринок природного газу", у податковому (зв╕тному) пер╕од╕;
для ╕ншого газу природного - середня митна варт╕сть ╕мпортного природного газу, що склалася у процес╕ його митного оформлення п╕д час ввезення на територ╕ю Укра╖ни за податковий (зв╕тний) пер╕од. Середня митна варт╕сть ╕мпортного природного газу, що склалася у процес╕ його митного
оформлення п╕д час ввезення на територ╕ю Укра╖ни за податковий (зв╕тний) пер╕од, обчислю╓ться центральним органом виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, та переда╓ться до 5 числа м╕сяця, наступного за податковим (зв╕тним) пер╕одом, центральному органу виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику економ╕чного розвитку, який до 10 числа м╕сяця, наступного за податковим (зв╕тним) пер╕одом, розм╕щу╓ на сво╓му оф╕ц╕йному веб-сайт╕ у спец╕альному розд╕л╕.
Центральний орган виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику економ╕чного розвитку, до 10 числа м╕сяця, наступного за податковим (зв╕тним) пер╕одом, розм╕щу╓ визначену ц╕ну реал╕зац╕╖ в╕дпов╕дного виду товарно╖ продукц╕╖ г╕рничого п╕дпри╓мства - видобуто╖ корисно╖ копалини (м╕нерально╖ сировини) на сво╓му оф╕ц╕йному веб-сайт╕ у спец╕альному розд╕л╕ та пов╕домля╓ центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну
пол╕тику.
Зокрема, ╕нформац╕я про визначену фактичну ц╕ну реал╕зац╕╖ для нафти, конденсату та середню митну варт╕сть ╕мпортного природного газу, що склалася у процес╕ його митного оформлення п╕д час ввезення на територ╕ю Укра╖ни, розм╕щу╓ться у розд╕л╕ "Державна пол╕тика в секторах економ╕ки" на оф╕ц╕йному веб-сайт╕ М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни (www.me.gov.ua).
Базовий податковий
(зв╕тний) пер╕од для рентно╖ плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числ╕ газу, розчиненого у нафт╕ (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, дор╕вню╓ календарному м╕сяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
