Предусмотренное законопроектом №2142 экспортно-кредитное агентство будет обеспечивать страхование, обеспечение, удешевление кредитования экспортных операций и предоставление аналитически-консультативной помощи украинским предприятиям. Об этом шла речь на парламентском круглом столе "Экспортно-кредитное агентство – как действенный инструмент стимулирования украинского
экспорта".
"Наша задача: максимально повысить позицию Украины в цепи создания добавленной стоимости – превратиться из сырьевого экспортера в производителя и экспортера готовой продукции, которая принесет стране богатство", – отметил председатель парламентского комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства Виктор Галасюк.
Парламентарий отметил, что деятельность агентства будет направлена исключительно на отрасли, обеспечивающие добавленную
стоимость, как то: пищевая и легкая промышленность, фармацевтика, машиностроение всех видов, ИТ-услуги и тому подобное.
"Украина не имеет права медлить с созданием собственной системы поддержки экспорта – иначе она не сможет на равных конкурировать на мировом рынке. Создание экспортно-кредитного агентства – лишь один шаг в построении целой системы. Мы также должны правильно выстроить работу государственных банков, максимально использовать механизмы торговых представительств Украины,
соответствующих отделов наших посольств за рубежом", – подчеркнул председатель финансового комитета Сергей Рыбалка.
Отмечая беспрецендентное падение экспорта, изменение глобальных рынков, мировой кризис сырьевой модели, экс-первый заместитель Минэкономразвития Анатолий Максюта отметил необходимость переориентации украинского экспорта на высокотехнологичную продукцию: "Без усилий государства этого не выйдет. Если хотим быстрого экономического роста – должны позаботиться об
экспорте".
Кроме того, по его словам, ЕКА откроет возможности для создания т.н. "Корпорации развития" – целого ряда учреждений развития, которые помогут не только экспортерам, но и производителям.
Стоит отметить, что соответствующие учреждения по поддержке экспорта действуют почти во всех развитых и развивающихся странах. Наиболее известными из них являются Eximbank (США), NEXI (Япония), Euler Hermes (Германия), COFACE (Франция), Atradius (Нидерланды), SBCE
(Бразилия), CESCE (Испания), SEK (Швеция) и др.
12-13 кв╕тня у Ки╓в╕ пройде перше установче зас╕дання Торговельного ком╕тету в рамках д╕╖ Зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та ╢С
12-13 кв╕тня у Ки╓в╕ пройде перше установче зас╕дання Торговельного ком╕тету в рамках д╕╖ Зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та ╢С. Заступник М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни – Торговий представник Укра╖ни Натал╕я Микольська ╓ сп╕вголовою Ком╕тету.
╤снування та д╕яльн╕сть Ком╕тету передбачен╕ положеннями Угоди про асоц╕ац╕ю (ст. 465 (4)).
До повноважень Ком╕тету належать розгляд питань двосторонньо╖ торг╕вл╕ м╕ж сторонами, а також низка питань ╕мплементац╕╖ та функц╕онування Зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С.
П╕д час роботи будуть сп╕льно вир╕шуватися питання, як╕ виникають у процес╕ торг╕вл╕ м╕ж сторонами, домовлятися щодо поглиблення сп╕вроб╕тництва, ╕нтенсиф╕кац╕╖ торг╕вл╕ та подальшо╖
л╕берал╕зац╕╖ торг╕вл╕.
Ком╕тет, як формальний ╕нструмент, повинен додати торговельному д╕алогу б╕льшо╖ регулярност╕ та ефективност╕ у вир╕шенн╕ питань ╕мплементац╕╖ Зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С.
Загальна структура Торгового ком╕тету також передбача╓ функц╕онування чотирьох спец╕альних п╕дком╕тет╕в: з сан╕тарних та ф╕тосан╕тарних заход╕в, митних
питань та сприяння торг╕вл╕, географ╕чних зазначень, торг╕вл╕ та сталого розвитку.
Урядом схвалено Концепц╕ю щодо залучення компан╕й (радник╕в) до реформування митниць Державно╖ ф╕скально╖ служби.
Урядом схвалено Концепц╕ю щодо залучення компан╕й (радник╕в) до реформування митниць Державно╖ ф╕скально╖ служби. Метою Концепц╕╖ ╓ реформа митниць ДФС, в результат╕ яко╖ у повн╕й в╕дпов╕дност╕ до Митних прототип╕в ╢вропейського Союзу в╕дбудеться: зб╕льшення надходжень податк╕в ╕ збор╕в до державного бюджету Укра╖ни в╕д митниць; зменшення можливостей для вчинення корупц╕йних д╕янь в робот╕ митниць; спрощення митних процедур для п╕дпри╓мств. Для
реал╕зац╕╖ Концепц╕╖ передбача╓ться залучити м╕жнародну компан╕ю (радника), яка ма╓ усп╕шний досв╕д у сфер╕ реформування митниць в ╢С, для надання консультац╕йних послуг ДФС. При цьому компан╕я (радник) повинна п╕дтвердити: наявн╕сть досв╕ду надання аналог╕чних послуг, детальну програму з перел╕ком конкретних заход╕в, строки ╖х виконання та оч╕куван╕ результати.
Ф╕нансове забезпечення реал╕зац╕╖ Концепц╕╖ зд╕йсню╓ться за рахунок кошт╕в м╕жнародно╖ техн╕чно╖ допомоги, а також ╕нших джерел, не заборонених законодавством.
Текст документа:“Про
схвалення Концепц╕╖ залучення компан╕й (радник╕в) до реформування митниць Державно╖ ф╕скально╖ служби ” № 267-р — редакц╕я в╕д 11.02.2016
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
в╕д 11 лютого 2016 р.
№ 267-р
Ки╖в
Про схвалення Концепц╕╖ залучення компан╕й (радник╕в) до реформування митниць Державно╖ ф╕скально╖ служби
1. Схвалити Концепц╕ю залучення компан╕й (радник╕в) до реформування митниць Державно╖ ф╕скально╖ служби, що дода╓ться.
2. М╕н╕стерству ф╕нанс╕в разом з Державною ф╕скальною службою зд╕йснити заходи щодо реал╕зац╕╖ Концепц╕╖, схвалено╖ цим розпорядженням.
Прем’╓р-м╕н╕стр
Укра╖ни А. ЯЦЕНЮК
╤нд. 34
СХВАЛЕНО розпорядженням Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 11 лютого 2016 р. № 267-р
КОНЦЕПЦ╤Я залучення компан╕й (радник╕в) до реформування митниць Державно╖ ф╕скально╖ служби
Визначення проблеми, на розв’язання яко╖ спрямована Концепц╕я
Стратег╕╓ю сталого розвитку “Укра╖на — 2020”, схваленою Указом Президента Укра╖ни в╕д 12 с╕чня 2015 р. № 5, визначено чотири вектори, за якими передбачено проведення та виконання понад 62 реформ та програм розвитку держави.
Реформа державно╖ митно╖ справи та ╕нтеграц╕я в митну сп╕льноту ╢С визначен╕ одними з найважлив╕ших.
М╕ж митними стандартами Укра╖ни та стандартами ╢С ╕снують розб╕жност╕, як╕ повинн╕ бути усунут╕ для прискорення ╕нтеграц╕йних процес╕в в Укра╖н╕ з метою наближення до ╓вропейських норм.
Укра╖н╕ потр╕бна
п╕дтримка для розроблення ╕ виконання двор╕чно╖ програми реформування митниць ДФС з метою сприяння торг╕вл╕ та гармон╕зац╕╖ законодавства ╕з стандартами ╢С, зменшення можливостей для вчинення корупц╕йних д╕янь, п╕двищення якост╕ надання митних послуг та вдосконалення системи адм╕н╕стрування митних платеж╕в.
Для прискорення
приведення митних стандарт╕в Укра╖ни у в╕дпов╕дн╕сть ╕з стандартами ╢С основний акцент необх╕дно зосередити на митницях, розташованих в окремих зах╕дних областях Укра╖ни.
Мета Концепц╕╖
Метою Концепц╕╖ ╓ проведення реформ митниць ДФС в╕дпов╕дно до Митних прототип╕в ╢С як кер╕вного ор╕╓нтира у митному сп╕вроб╕тництв╕ м╕ж Укра╖ною та ╢С, що сприятиме:
зб╕льшенню обсягу надходжень митних платеж╕в до державного бюджету;
зменшенню можливостей для вчинення корупц╕йних д╕янь в робот╕ митниць;
посиленню ╕нституц╕йно╖ спроможност╕ митниць у виконанн╕ ╖х основних завдань;
спрощенню митних процедур для п╕дпри╓мств.
Реал╕зац╕я Концепц╕╖ зд╕йснюватиметься протягом двох рок╕в.
Шляхи реал╕зац╕╖ Концепц╕╖
Для реал╕зац╕╖ Концепц╕╖ передбача╓ться залучення м╕жнародно╖ компан╕╖ (радника), яка ма╓ усп╕шний досв╕д у сфер╕ реформування митниць в ╢С, для надання консультац╕йних послуг ДФС з реформування митниць.
Для досягнення мети Концепц╕╖ компан╕я (радник) повинна надавати, зокрема, так╕ послуги:
для зб╕льшення обсягу надходжень митних платеж╕в до державного бюджету:
- консультац╕йн╕ послуги митницям за принципом “24 години на добу, 7 дн╕в на тиждень, 365 дн╕в на р╕к”;
- методолог╕чна п╕дтримка митниць з питань зд╕йснення контролю за визначенням митно╖ вартост╕, кра╖ни походження та класиф╕кац╕╖ товар╕в;
- п╕дтримка митниць з питань
налагодження оперативного електронного обм╕ну ╕нформац╕╓ю про товари, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, ╕з сум╕жними кра╖нами;
- забезпечення розвитку ╕нституц╕йно╖ спроможност╕ та впровадження нов╕тн╕х п╕дход╕в у систем╕ анал╕зу та управл╕ння митними ризиками;
- забезпечення розвитку та впровадження стандарт╕в проведення документальних перев╕рок щодо дотримання вимог законодавства з питань державно╖ митно╖
справи;
- орган╕зац╕я вза╓мод╕╖ п╕дрозд╕л╕в ДФС, до компетенц╕╖ яких належать питання митного оформлення, боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями, податкового та митного аудиту;
для зменшення можливостей для вчинення корупц╕йних д╕янь в робот╕ митниць:
- створення та удосконалення електронних серв╕с╕в, запровадження автоматизованих митних процедур для зниження р╕вня
втручання прац╕вник╕в митниц╕ в д╕яльн╕сть п╕дпри╓мств п╕д час зд╕йснення таких процедур;
- визначення митних процедур, як╕ ╓ корупц╕йно небезпечними (ризиковими), з метою м╕н╕м╕зац╕╖ ╖х впливу на прийняття р╕шень;
- впровадження механ╕зму контролю за д╕яльн╕стю ос╕б, що зд╕йснюють митн╕ процедури, як╕ ╓ найб╕льш ризиковими щодо можливост╕ вчинення корупц╕йних д╕янь;
- зд╕йснення д╕╓вих
заход╕в щодо проф╕лактики прояв╕в корупц╕╖ та оперативного розсл╕дування факт╕в ╖╖ вчинення на митницях;
для посилення ╕нституц╕йно╖ спроможност╕ митниць у виконанн╕ ╖х основних завдань:
- навчання прац╕вник╕в митниць з питань зд╕йснення контролю за визначенням митно╖ вартост╕, класиф╕кац╕╖ та кра╖ни походження товар╕в, проведення анал╕зу ризик╕в, зд╕йснення митних процедур, боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями,
захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ тощо;
- навчання прац╕вник╕в митниць, як╕ проводять навчання ╕нших прац╕вник╕в;
- п╕дготовка митних анал╕тик╕в;
- виконання програм з добору, п╕дготовки та переп╕дготовки персоналу для роботи на митниц╕;
- п╕дготовка та впровадження програм мотивац╕╖ добросов╕сних прац╕вник╕в митниць;
для спрощення митних процедур для п╕дпри╓мств:
- впровадження спрощених митних процедур та механ╕зму контролю за ╖х дотриманням з боку митниць для п╕дпри╓мств, як╕ протягом тривалого часу провадять зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть та не порушують вимоги митного та податкового законодавства, що призводить до неправом╕рного зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в або зменшення ╖х розм╕ру та до незабезпечення дотримання заход╕в тарифного та/або
нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;
- впровадження та оптим╕зац╕я використання техн╕чних засоб╕в митного контролю для м╕н╕м╕зац╕╖ суб’╓ктивного фактора п╕д час зд╕йснення митних процедур;
- впровадження механ╕зму контролю за дотриманням прац╕вниками митниць вимог законодавства та впливу на недобросов╕сних прац╕вник╕в.
Компан╕я (радник), яка надаватиме ДФС
консультац╕йн╕ послуги з реформування митниць, повинна п╕дтвердити:
наявн╕сть досв╕ду надання аналог╕чних послуг (кра╖на надання послуг, пер╕од д╕╖ договору, к╕льк╕сть сп╕вроб╕тник╕в компан╕╖, як╕ безпосередньо забезпечували надання таких послуг, тощо);
наявн╕сть детально╖ програми — граф╕ка надання консультац╕йних послуг, зокрема ╕з зазначенням перел╕ку заход╕в, строк╕в ╖х виконання та оч╕куваних результат╕в;
можлив╕сть надання пер╕одично╖ зв╕тно╖ ╕нформац╕╖ про стан надання консультац╕йних послуг зг╕дно з узгодженим перел╕ком даних, зокрема стан надходжень митних платеж╕в, заф╕ксован╕ порушення митного законодавства, заходи з навчання прац╕вник╕в митниц╕, статистична ╕нформац╕я;
можлив╕сть надання консультац╕йних послуг у ц╕лодобовому режим╕ протягом строку д╕╖ договору насамперед у таких м╕жнародних та м╕ждержавних пунктах пропуску через
державний кордон для автомоб╕льного сполучення:
наявн╕сть досв╕ду проведення трен╕нг╕в, сем╕нар╕в, тестування сп╕вроб╕тник╕в митниць п╕д час надання консультац╕йних послуг.
Зазначена компан╕я (радник) нада╓ детальний розрахунок вартост╕ консультац╕йних послуг та перел╕к обладнання (матер╕альних ц╕нностей), як╕ ╓ ╖╖ власн╕стю ╕ можуть бути використан╕ п╕д час надання консультац╕йних послуг.
Оч╕куван╕ результати реал╕зац╕╖ Концепц╕╖
Реал╕зац╕я Концепц╕╖ сприятиме:
впровадженню стандарт╕в ╢С щодо зд╕йснення митницями ДФС митного контролю та митного оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в;
п╕двищенню якост╕ зд╕йснення митних процедур;
п╕двищенню на 30 в╕дсотк╕в обсягу надходження митних платеж╕в у доларах США в╕д митниць, розташованих в окремих зах╕дних областях
Укра╖ни;
зниженню р╕вня корупц╕╖;
забезпеченню оновлення особового складу митниць п╕дготовленими кадрами та прац╕вниками, як╕ навчають ╕нших прац╕вник╕в;
впровадженню механ╕зму контролю за д╕яльн╕стю прац╕вник╕в митниць;
впровадженню програм мотивац╕╖ добросов╕сних прац╕вник╕в митниць;
зменшенню часу зд╕йснення
митних процедур для п╕дпри╓мств, як╕ протягом тривалого часу провадять зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть та не порушують митне та податкове законодавство, що призводить до неправом╕рного зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в або зменшення ╖х розм╕ру та до незабезпечення дотримання заход╕в тарифного та/або нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;
п╕дготовц╕
загальнодержавно╖ програми реформування митниць ДФС.
Ф╕нансове забезпечення
Ф╕нансове забезпечення реал╕зац╕╖ Концепц╕╖ зд╕йсню╓ться за рахунок кошт╕в м╕жнародно╖ техн╕чно╖ допомоги, а також ╕нших джерел, не заборонених законодавством.
В╕дтепер вс╕ нормативно-правов╕ акти, що визнан╕ регуляторними, супроводжуватимуться розрахунками вартост╕ державних регулювань
З 15 березня 2016 року вступа╓ в д╕ю Постанова КМУ в╕д 16.12.2015 р. № 1151 «Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 11.03.2004 р. № 308».
Так, в╕дтепер будь-який проект регуляторного акта супроводжуватиметься цифровими розрахунками як загального регуляторного впливу, так ╕ М-тестом. Така методика запроваджена для того, щоб р╕шення влади були економ╕чно об╜рунтованими та ефективними. Також важливо, щоб
розробник проекту регуляторного акта м╕г у доступн╕й, зрозум╕л╕й сусп╕льству форм╕ довести економ╕чну доц╕льн╕сть свого р╕шення.
В Укра╖н╕ були практично в╕дсутн╕ под╕бн╕ механ╕зми реал╕зац╕╖ та ╕ндикативно╖ оц╕нки ефективност╕ державно╖ пол╕тики у сфер╕ розвитку малого ╕ середнього п╕дпри╓мництва, дерегулювання та пол╕пшення регуляторного середовища для п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕.
Впровадження нового для Укра╖ни
регуляторного ╕нструменту - М-тесту сприятиме орган╕зац╕╖ та консол╕дац╕╖ громадянського сусп╕льства, впровадженню демократичних шлях╕в впливу громадськост╕ на прийняття регуляторних р╕шень, а також призведе до зростання ф╕нансових можливостей малого та м╕кроб╕знесу через зменшення витрат на зайве регулювання.
«До моменту впровадження ново╖ методики обрахунку вартост╕ державних регулювань Державною регуляторною службою Укра╖ни, за допомогою наших партнер╕в Центру
комерц╕йного права та Програми USAID «Л╕дерство в економ╕чному врядуванн╕»,була проведена широкомасштабна кампан╕я з навчання державних службовц╕в та прац╕вник╕в м╕сцевого самоврядування використанню нових методик. Навчатися також мали змогу представники б╕знес-асоц╕ац╕й та громадськост╕, щоб мати ╕нструменти впливу на р╕шення влади, ще на етап╕ ╖х розробки. Так╕ навчання продовжуватимуться. Кр╕м того, рахувати по-новому АРВ та проводити М-тест держслужбовц╕в навчатимуть у Нац╕ональн╕й академ╕╖ державного
управл╕ння при Президентов╕ Укра╖ни», - прокоментувала вступ у д╕ю Постанови КМУ Голова ДРС Ксен╕я Ляп╕на.
Нагада╓мо також, що одним з пр╕оритет╕в Порядку денного асоц╕ац╕╖ м╕ж Укра╖ною та ╢С визначено ╕мплементац╕ю пол╕тики щодо малих та середн╕х п╕дпри╓мств у нац╕ональне законодавство Укра╖ни. ╤мплементац╕я пол╕тики
щодо малих та середн╕х п╕дпри╓мств, яка ╜рунту╓ться на десяти принципах Акта про малий б╕знес для ╢вропи (SBA), передбача╓ впровадження М-тесту.
Рег╕ональне проф╕лювання ризик╕в спростить митн╕ формальност╕ для б╕знесу
Розвиток системи управл╕ння ризиками, яка використову╓ться митницями для визначення форм та обсяг╕в митного контролю, ╓ одним ╕з важливих напрям╕в роботи Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни.
Пост╕йно вдосконалю╓ться ╕нструментар╕й для анал╕зу та оц╕нки ризик╕в, у т.ч. числ╕ автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками (АСАУР), запроваджуються нов╕ п╕дходи та ╤Т-р╕шення до управл╕ння ризиками.
Для посилення потенц╕алу митниць щодо
анал╕зу та оц╕нки ризик╕в ДФС провела в╕део-трен╕нг для посадових ос╕б митниць з питань застосування спец╕ального модуля «Конструктор проф╕л╕в ризику» автоматизовано╖ системи митного оформлення «╤нспектор».
Модуль «Конструктор проф╕л╕в ризику» АСМО «╤нспектор» – це програмне забезпечення, яке дозволить митницям проф╕лювати притаманн╕ ╖х рег╕онам ризики та автоматизувати процес ╖х виявлення з використанням Автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння
ризиками.
Як запевняють фах╕вц╕ ДФС, ця новац╕я була створена для надання можливост╕ митницям реал╕зовувати власн╕ напрацювання щодо анал╕зу та оц╕нки ризик╕в з урахуванням специф╕ки кожного рег╕ону.
У подальшому плану╓ться створення в рег╕онах таргетинг-центр╕в, аналоги яких сьогодн╕ усп╕шно функц╕онують у кра╖нах-членах ╢С, США, Канад╕ тощо. Таргетинг-центри стануть центрами прийняття управл╕нських р╕шень для концентрац╕╖ митного контролю на найб╕льш ризикових операц╕ях.
Впровадження комплексного п╕дходу щодо залучення митниць до управл╕ння ризиками дозволить значно спростити митн╕ формальност╕ для б╕знесу та одночасно забезпечити належний р╕вень митного контролю.
Таможни сократили среднее время оформления товаров
В ГФС сообщили, что 96% таможенных деклараций оформляются в электронном виде, поэтому таможенники могут оформлять товары за время, значительно меньше определенного Таможенным кодексом, - 4 часа.
Так, среднее время, затрачиваемое на оформление товаров в режиме экспорта, составляет 1 ч. 09 мин. При этом лучшее время у Донецкой таможни - 28-30 мин., Энергетической - 39-40 мин., Кировоградской - 42-59 мин.
В режиме импорта оформление
осуществляется за 2 часа. 30 мин. Быстрее всего его проводят на Ровенской таможне - 59 мин. - 1 ч. 4 мин., Черновицкой - 49-57 мин., Закарпатской - 1 ч. 07 мин - 1 ч. 20 мин., Сумской - 1 ч. 19 мин.
При транзите товар оформляется за 22 мин. Лучшие результаты у Харьковской таможни - 10 мин., Ровенской - 12-13 мин., Черниговской - 12-13 мин., Винницкой - 16-17 мин.
При этом декларации, не требующие дополнительных видов контроля, оформляются от 15 мин. по всем
таможнях Украины, а предварительные декларации - вообще в автоматическом режиме.
Льв╕вською митницею перераховано до держбюджету 1,94 млрд. гривень
Обсяги ╕мпорту зб╕льшились на 16,7%.
«У с╕чн╕-березн╕ 2016 року Льв╕вською митницею ДФС перераховано до Держбюджету Укра╖ни податк╕в та збор╕в у сум╕ 1,94 млрд. гривень», – пов╕домили сьогодн╕, 11 кв╕тня, «Щоденному Львову» в прес-служб╕ Льв╕вського обласного управл╕ння ДФС, де також розпов╕ли подробиц╕:
«Оч╕куваний показник дох╕дно╖ частини Державного бюджету Укра╖ни у сум╕ 1,85 млрд. гривень митниця виконала на 105%, перевиконання
становить 92,9 млн. гривень. У пор╕внянн╕ з с╕чнем-березнем 2015 року обсяги ╕мпорту по митн╕й вартост╕ зб╕льшились на 25,5 %, або на 1,67 млрд. гривень.
Найб╕льшого росту надходжень митних платеж╕в досягнуто при митному оформленн╕ товар╕в: «одяг та ╕нш╕ вироби, що використовувались» – на 54,8 млн. гривень (на 75,6%); «нас╕ння соняшнику для пос╕ву» – на 43,4 млн. гривень (у 21,6 рази); «нас╕ння кукурудзи для пос╕ву» – на 37,4 млн. гривень (у в╕дпов╕дному пер╕од╕ 2015 року товар не
ввозився); «прокат плоский» – на 22,8 млн. гривень (на 57,1%); «добрива м╕неральн╕» – на 17 млн. гривень (у 5,7 раз╕в); «ол╕я пальмова» – на 15,4 млн. гривень (у 18,3 рази).
У березн╕ 2016 року Льв╕вська митниця ДФС забезпечила надходження до Державного бюджету Укра╖ни 783,3 млн. гривень . В той же час, без урахування надходжень податк╕в в╕д «нафтопродукт╕в» (у зв’язку ╕з зм╕ною м╕сця ╖х оформлення), у сум╕ 192,5 млн. гривень та додаткового ╕мпортного збору (142,2 млн. гривень )
надходження митних платеж╕в до березня минулого року зросли на 26,7%, або ж на 16 млн. гривень В╕дсоток виконання оч╕куваного показника дох╕дно╖ частини Державного бюджету Укра╖ни у сум╕ 756,4 млн. гривень становить 103,5%.
Обсяги ╕мпорту по митн╕й вартост╕ зб╕льшились на 16,7%, або на 494,3 млн. гривень у пор╕внянн╕ з лютим 2016 року, (вага ╕мпорту – зб╕льшилась на 18,1 %, або на 15,4 тисяч╕ тонн.). У пор╕внянн╕ з березнем 2015 року обсяги ╕мпорту по митн╕й вартост╕ зб╕льшились на
27,4 %, або на 743,7 млн. гривень.
Зб╕льшились у пор╕внянн╕ з лютим 2016 року надходження до бюджету при митному оформленн╕ деяких бюджетоформуючих товар╕в. У тому числ╕: «система частотно-регульованих пристро╖в» – на 12,7 млн. гривень ( у 46,4 рази); «нас╕ння соняшнику для пос╕ву» – на 10,1 млн. гривень (у 1,6 рази); «добрива м╕неральн╕» – на 10 м╕льйон╕в гривень (у 3,9 рази); «автомоб╕л╕ легков╕» – на дев’ять м╕льйон╕в гривень (на 71,5%); «прокат плоский» – на 8,3 млн. гривень (на
39,1%)».
В США инициируют антидемпинговое расследование против толстого листа из 12 стран
Три крупных американских производителя, ArcelorMittal USA, Nucor и SSAB Enterprises, подали петиции против недобросовестного импорта углеродистой толстолистовой стали, поставляемой из Австрии, Бельгии, Бразилии, Китая, Франции, Германии, Италии, Японии, Южной Кореи, Тайваня, Турции и ЮАР. Об этом передает “Металлоснабжение и сбыт”.
В них они утверждают, что ввоз данной продукции наносит ущерб американской сталелитейной отрасли. Доля импорта из вышеуказанных стран в общей структуре
американских закупок зарубежной толстолистовой стали превышает 75%. В период с 2013 по 2015 г. импорт вырос с 572 тыс. т до 1,2 млн т.
Кроме того, в петициях сообщается о проводимой правительствами Бразилии, Китая и Южной Кореи политике субсидирования производителей плит.
В╕домост╕ про включення товар╕в до Державного ре╓стру л╕карських засоб╕в
9905
В╕домост╕ про включення товар╕в до Державного ре╓стру медично╖ техн╕ки та вироб╕в медичного призначення
9906
Дозв╕л на проведення кл╕н╕чних випробувань л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та/або медичного обладнання (висновок ДП "Державний експортний центр М╕н╕стерства охорони здоров'я Укра╖ни" або наказ М╕н╕стерства охорони здоров'я Укра╖ни про проведення кл╕н╕чного випробування)
9907
Документи про в╕дпов╕дн╕сть, передбачен╕ техн╕чними регламентами на медичн╕
вироби
Зазначен╕ документи невимагаються при зд╕йсненн╕ митного оформлення зметою застосування заход╕в нетарифногорегулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.