Грузия согласилась на ультиматум, поставленный властями Евросоюза по вопросу вступления Россия в ВТО, сообщил Reuters заместитель министра иностранных дел Грузии Сергей Капанадзе. Накануне в швейцарской Женеве стартовал раунд переговоров о присоединении России к организации и рабочая группа отклонила требование грузинской стороны отложить решение.
Главные
разногласия России и Грузии касаются изменения режима контроля над перемещениями товаров на границе России с Южной Осетией и Абхазией. Грузия уступила Москве в этом вопросе, согласившись на электронное слежение и обмен данными за поставками грузов на этом участке, отмечают источники Reuters. Однако новые предложения еще не рассмотрены и не одобрены Россией.
Эксперты ранее называли стартовавший в Женеве раунд многосторонних консультаций по присоединению России к ВТО финальным. Уже на заседении 15-17 декабря Генеральный совет ВТО может одобрить присоединение России к организации, чего Москва добивается уже 18 лет.
ВТО объединяет 153 страны, и решения о вступлении в организацию принимаются на основании консенсуса.
"Оч╕ку╓мо, що новий Митний кодекс буде прийняти на ц╕й сес╕╖ парламенту ╕ вступить в д╕ю з 1 с╕чня 2012 року"
Натал╕я Б╤ЛОУСОВА, «День»
ЕКСКЛЮЗИВ
╤гор КАЛ╢ТН╤К, Голова Держмитслужби Укра╖ни:
- Чи ╓ сьогодн╕ проблеми з наповненням бюджетно╖ казни?
- За в╕с╕м м╕сяц╕в 2011 року в╕драхування до бюджету зросли на 33%, оск╕льки ╕стотно зб╕льшився товарооб╕г кра╖ни (становить близько 100 м╕льярд╕в долар╕в). Така позитивна динам╕ка дозволя╓ спод╕ватися завершити бюджетний р╕к з великим перевиконанням дох╕дно╖ частини.
Що хвилю╓ мене, так це зростання умовних нарахувань: у пор╕внян╕ з аналог╕чним
пер╕одом 2010 року вони зросли в 3,5 рази до 29 м╕льярд╕в гривень. Сюди знову ж таки входить в╕драхування по ╕мпортному блакитному паливу. Це 15,5 млрд. грн. податк╕в, як╕ митниця нарахову╓ умовно (╕мпорт газу зв╕льнений в╕д оподаткування ПДВ з 01.07.10), ╖х ма╓ стягнути податкова служба вже на внутр╕шньому ринку.
Також п╕длягають зв╕льненню в╕д
оподаткування ╕мпорт товар╕в в рамках угод про в╕льну торг╕влю, ввезення гуман╕тарно╖ допомоги (разом – 9,5 м╕льярда гривень), л╕карськ╕ засоби (3,4 м╕льярда), обладнання для енергозбереження (1,5 м╕льярда гривень). Загалом неоподаткований ╕мпорт склав 17 м╕льярд╕в долар╕в.
Це велика сума, але вона компенсу╓ться зб╕льшенням обсяг╕в сплачених податк╕в. Сьогодн╕ митниця ф╕ксу╓ випередження темп╕в зростання стягнення податк╕в над оподаткованим ╕мпортом.
- Тобто б╕знес платить наперед?
- Н╕.
Я маю на уваз╕, що оподаткований ╕мпорт вир╕с на 25%, а нарахування податк╕в – на 33%. Тобто, за рахунок повноти та правильност╕ декларування товар╕в ╕ фактично виходу б╕знесу з «т╕н╕» бюджет отриму╓ додатков╕ доходи.
Це п╕дтверджують ╕ обсяги сплати кошт╕в до бюджету. За в╕с╕м м╕сяц╕в 2011 року митниця дала бюджету 72 м╕льярди гривень (на 18 м╕льярд╕в б╕льше за аналог╕чний показник 2010 року). У вересн╕ плану╓мо з╕брати 11 м╕льярд╕в гривень, що на 2 м╕льярда б╕льше в╕д прогнозованих надходжень. (станом
на 23 вересня – вже 9,7 м╕льярд╕в).
За найб╕льш песим╕стичним сценар╕╓м зак╕нчимо 2011 р╕к з перерахунком до бюджету 110 м╕льярд╕в гривень. Але якщо тенденц╕я з╕ зростання товарооб╕гу закр╕питься, то державна казна отрима╓ ще б╕льше.
- А як познача╓ться на наповненн╕ бюджету проведення Держмитслужбою сп╕льно з СБУ операц╕╖, яка, за словами б╕знесу, почалася з середини серпня в Одеському та ╤лл╕ч╕вськом портах? ╤ чому вона стартувала, бо ж ран╕ше Ви заявляли про зведення
к╕лькост╕ перев╕рок до 10%?
- В портах н╕яко╖ позапланово╖ перев╕рки нема╓. В╕дбува╓ться робота в звичайному робочому режим╕. Як╕ затримки, якщо за в╕с╕м м╕сяц╕в з початку року к╕льк╕сть оформлених контейнер╕в в Одеському та ╤лл╕ч╕вському портах зросла на 35% (на 50 тисяч) ╕ становить 180 тисяч контейнер╕в? Тобто н╕хто н╕куди Укра╖ну не обходить.
- То ╓ чи нема╓ на П╕вденн╕й митниц╕ скупчення контейнер╕в ╕ затримки з оформленням?
- Н╕яких затримок митного оформлення в портах нема╓. Це надумана
спекулятивна проблема. Загальна цифра контейнер╕в у цих двох портах дор╕вню╓ середньом╕сячн╕й норм╕ – 7 тисяч контейнер╕в (плюс-м╕нус 500 контейнер╕в).
Одеська митниця у вересн╕ плану╓ дати бюджету 1 м╕льярд гривень податк╕в та збор╕в. Сьогодн╕ темпи виконання цього завдання 116%.
В Одеському порту працю╓ електронна ╓вропейська система управл╕ння ризиками, яка дозволя╓ в режим╕ он-лайн бачити, записувати всю ╕нформац╕ю, анал╕зувати, що розмитню╓ться, як, ск╕льки годин трива╓ процедура розмитнення ╓ затримки чи н╕.
Якщо п╕дпри╓мець хоче проводити митне декларування, в╕н ╕де в митницю, пред’явля╓ до оформлення митн╕ документи ╕ якщо виникають як╕сь проблеми, то ╖х ф╕ксу╓ електронна система, яка переда╓ дан╕ в центральний апарат митно╖ служби. На основ╕ цих даних ми бачимо ситуац╕ю на конкретн╕й митниц╕, анал╕зу╓мо ╕ вжива╓мо в╕дпов╕дних заход╕в.
Якщо ж ╕мпортер не бажа╓ подавати документи до оформлення, значить в╕н
не впевнений щодо реально╖ вартост╕ завезеного товару або його к╕лькост╕ чи номенклатури. Це проблеми не митниц╕, а ╕мпортер╕в.
Але окр╕м митних орган╕в в портах свою пост╕йну роботу також проводять правоохоронн╕ органи (податкова м╕л╕ц╕я, СБУ), як╕ реагують на отриману ними ╕нформац╕ю.
- Ви згадали про зб╕льшення експорту з Укра╖ни. Про як╕ групи товар╕в ╕де мова?
- Наприклад, в останн╕й м╕сяц╕ зросла к╕льк╕сть ╕мпорту товар╕в, необх╕дних для розвитку внутр╕шнього виробництва (засоби
виробництва, вироби для промисловост╕).
Традиц╕йно ╕мпортн╕ товарн╕ групи також демонструють позитивн╕ тенденц╕╖, наприклад, на 50% виросло постачання м’яса птиц╕ (серед найб╕льших експортер╕в «Мирон╕вський хл╕бопродукт» та «Гаврил╕вськ╕ курчата»). Цей сегмент виробництва ожив, адже сьогодн╕ його н╕хто не душить дешевим ╕ не завжди як╕сним м’ясом.
- В╕дчува╓те по робот╕ митниц╕, що наближа╓ться друга хвиля кризи, про яку попереджають експерти? ╤ чи зм╕нив через цей ризик М╕нф╕н план збор╕в для
ДМСУ?
- Зараз не в╕дчува╓ться загроза друго╖ хвил╕ кризи. Нин╕шня динам╕ка експортно-╕мпортних операц╕й це п╕дтверджу╓. Експорт та ╕мпорт демонстру╓ стаб╕льн╕ тенденц╕╖, тобто ознак кризи нема╓. Причому, за в╕с╕м м╕сяц╕в ╕мпорт товар╕в склав 54 м╕льярда долар╕в, а експорт – 44 м╕льярда.
Якщо в╕дм╕нусувати 10 м╕льярд╕в долар╕в – варт╕сть ╕мпорту природного газу (а в╕д цього кра╖на поки що не може в╕дмовитися), то сальдо торгового балансу буде позитивне.
Це означа╓, що без врахування показника
газу в зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕ експорт переважа╓ над ╕мпортом, а темпи зростання цих показник╕в практично р╕вне ╕мпорт – 40%, а експорт – 39%.
- Днями президент-голова «Укрлегпрому» Валентина ╤зов╕т в ╕нтерв’ю одному з видань заявила, що нелегальний сегмент ринку одягу та взуття в кра╖н╕ в 5 раз╕в перевищу╓ легальний. При чому 60-70% цього нелегалу - контрабанда та «с╕рий» ╕мпорт. Як ви це прокоменту╓те?
- Так╕ дан╕ не мають п╕д собою жодного п╕д╜рунтя. Оголошена цифра надумана, а точн╕ше
– кимось придумана. Навпаки, завдяки приск╕плив╕й робот╕ на кордон╕ вироби легко╖ промисловост╕ виходить з т╕н╕, зб╕льшуються обсяги поставок на зовн╕шн╕ ринки, а значить ╕ виробництва продукц╕╖.
Для прикладу, в дек╕лька раз╕в зросло завезення ткацьких верстат╕в, вдв╕ч╕ – пряж╕, водночас зр╕с експорт готово╖ продукц╕╖ – одягу.
Контрабанда була два роки тому, коли корабель з одягом та взуттям вагою 500-600 тонн оформлювалися в порту за ц╕ною 100-300 тисяч гривень. А тепер за цей же пароплав платиться
до бюджету в десятки раз╕в б╕льше. То про яку контрабанду говоримо? Можливо, таким чином пан╕ ╤зов╕т, як лоб╕ст галуз╕, хоче посилити роботу митниц╕ в цьому напрямку. Такого вар╕анту я не виключаю.
- А що з контрабандою картин, коштовностей та ╕нших ц╕нних речей?
- Сьогодн╕ нема╓ п╕дстав говорити, що вона посилилася. Можу сказати, що головн╕ напрямки нелегального перем╕щення культурних ц╕нностей за цей р╕к заф╕ксован╕ на кордон╕ з Б╕лоруссю (ввезення – 11 випадк╕в,
вивезення – 26 випадк╕в), з Рос╕╓ю (в╕дпов╕дно 7 ╕ 15) та через аеропорти (в б╕льшост╕ випадк╕в «С╕мферополь-аеропорт» – 7 та 50 випадк╕в, в основному у напрямку Рос╕╖). Найб╕льшу к╕льк╕сть виявлених митниками спроб стосовно вивезення культурних ц╕нностей стосу╓ться громадян Рос╕╖: у 2010 роц╕ було 73 спроби, а за 8 м╕сяц╕в 2011 року – вже 50 спроб.
В цьому питанн╕ нам╕чаються зм╕ни. В парламент╕ сьогодн╕ знаходиться законопроект про декрим╕нал╕зац╕ю економ╕чних злочин╕в, в тому числ╕ контрабанди. Товарна
контрабанда тягнутиме за собою наставатиме адм╕н╕стративна в╕дпов╕дальн╕сть, крим╕нальна стосуватиметься т╕льки контрабанди наркотик╕в, збро╖, бо╓припас╕в та культурно-╕сторичних ц╕нностей.
- Укра╖на збира╓ться подати заявку до Секретар╕ату Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ аби зм╕нити пункти угоди про СОТ. Як╕, на ваш погляд, митн╕ ставки та пункти з доступу
товар╕в на внутр╕шн╕й ринок треба зм╕нити?
- Над цим питанням сьогодн╕ працю╓ урядова група, до яко╖ входжу ╕ я. Це дуже складне питання, оск╕льки необх╕дно провести анал╕з, як╕ ставки були до входження в СОТ, як╕ тенденц╕╖ виникли в економ╕ц╕, коли нов╕ ставки зм╕нилися, яка зараз ситуац╕я в галузях. ╤ на основ╕ такого досл╕дження вийти на формулу зм╕ни
СОТ╕вських правил. Поки що назвати конкретн╕ групи товар╕в не готовий, можу т╕льки сказати, що серед них точно буде зм╕на мита по груп╕ товар╕в легко╖ промисловост╕.
- Уряд каже, що переговори по проекту договору стосовно створення Зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢вросоюзом завершуються. Чи задоволен╕ р╕внем захисту сво╖х кордон╕в в рамках цього договору?
- Цей догов╕р повинен узгоджуватися з умовами роботи Укра╖ни в рамках СОТ. Не треба забувати й про зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з кра╖нами СНД та Македон╕╓ю. Тож догов╕р про ЗВТ м╕стить економ╕чну та пол╕тичну складову. Тому митниця в даному випадку – ╕нструмент виконання досягнутого симб╕озу економ╕чно-пол╕тичних ╕нтерес╕в, а не вироблення конкретно╖ пол╕тики.
- А яка ваша позиц╕я з приводу майбутньо╖ ставки на вв╕з секонд-хенду з кра╖н ╢С п╕сля в╕дкриття кордон╕в?
- Наведу спочатку к╕лька цифр. ╤мпорт вживаного
одягу за в╕с╕м м╕сяц╕в становить 53 тисяч╕ тонн на суму 71,4 м╕льйона долар╕в. У пор╕внян╕ з 2010 роком ввезення секонд-хенду зменшилось у ваз╕ на 6%, але його митна варт╕сть зросла на 27% (на 15 м╕льйон╕в долар╕в).
П’ята частина ╕мпорту товар╕в легко╖ промисловост╕ – секунд-хенд. Вживан╕ товари звичайно ╓ дешевшими (по вартост╕ – лише
6% загального ╕мпорту легпрому).
Тому очевидно, що багато укра╖нц╕в продовжу╓ користуватися секонд-хендом. ╤ навряд чи так просто буде в╕д нього в╕дмовитися.
Тому головне завдання сьогодн╕ – забезпечити завезення як╕сного, в╕дпов╕дно до сан╕тарних вимог, товару. Як вир╕шити цю проблему в рамках ЗВТ з ╢С? Якщо говорити теоретично, то може бути запроваджена комб╕нована митна ставка (з одного кг вживаного одягу стягу╓ться певна сума). Але це один з вар╕ант╕в, яких сьогодн╕ багато. Який закладуть в
догов╕р – поки що не можу сказати, бо ╓дино╖ позиц╕╖ з цього приводу нема╓.
- Прем’╓р–м╕н╕стр заклика╓ якомога швидше об’╓днати митну ╕ податкову службу. Ви п╕дтриму╓те такий сценар╕й чи н╕? Чому?
- Я п╕дтриму╓ об’╓днання ╕нформац╕йних баз даних митно╖ та податково╖ служб, аби зб╕льшити надходження до бюджету та зменшити к╕льк╕сть економ╕чних злочин╕в. А механ╕чне об’╓днання, на м╕й погляд, без втрати ефективност╕ роботи – неможливе. Функц╕╖ податково╖ та митно╖ служб – р╕зн╕, р╕зна й природа податк╕в.
Створення гром╕здко╖, некеровано╖ служби доход╕в призведе до ряду проблем, про як╕ чомусь сьогодн╕ мовчать ╕ насл╕дки яких детально не вивчають.
Об’╓днання потребу╓ зм╕ни законодавства, перегляду вс╕╓╖ нормативно╖ бази, перепроф╕лювання велико╖ к╕лькост╕ людей (60 тисяч – працю╓ в ДПС та 18 тисяч – в ДМСУ).
В╕дтак, це ма╓ бути ч╕ткий, прогнозований зах╕д, з╕ зрозум╕лим набором позитивних насл╕дк╕в для економ╕ки та кра╖ни. Як т╕льки побачу, що в╕д цього по╓днання буде реальна користь, безумовно
п╕дтримаю таку ╕дею.
- Ваша позиц╕я про ╕нформац╕йне злиття митниц╕ ╕ податково╖ впису╓ться в рамки реформування, вироблене Кабм╕ном, чи мова йде про техн╕чне об’╓днання?
- У мене нема╓ ╕нформац╕╖, що сьогодн╕ в Кабм╕н╕ ╓ ╕дея механ╕чного злиття митно╖ та податково╖ служби. Я знаю, що в процес╕ реформування цих двох в╕домств треба ун╕ф╕кувати ╖х законодавчу базу. А сьогодн╕ робляться кроки в напрямку прийняття нового Митного кодексу, почав д╕яти Податковий кодекс. Над вс╕м цим непростим питанням
повинна спочатку попрацювати робоча група на р╕вн╕ М╕неконом╕ки, М╕нф╕ну, ДМСУ, ДПСУ, аби прорахувати вс╕ можлив╕ вар╕анти та ризики. Я точно знаю, що таку роботу сьогодн╕ ще н╕хто не проводив.
- Поясн╕ть чому не вда╓ться досягнути домовленост╕ у переговорах м╕ж Держмитслужбою та «Укрзал╕зницею» про надання друг╕й статусу митного перев╕зника?
- «Укрзал╕зниц╕» статус потр╕бний, аби за спрощеною процедурою митного огляду возити вантаж╕ (просять п╕дакцизн╕ товари), а транзитн╕ – без такого. Ми не
проти, але хочемо, аби Укрзал╕зниця в╕дпов╕дала за втрату вантажу перед вантажов╕дправником, оск╕льки вантаж знаходиться п╕д митним контролем, та перед бюджетом.
В ╕ншому раз╕ н╕хто н╕ за що не в╕дпов╕датиме. До реч╕, ╕н╕ц╕ювати в╕дпов╕дну постанову з детально прописаними умовами, щО ╕ як перевозити повинна саме «Укрзал╕зниця». ╥м це потр╕бно, але проекту урядово╖ постанови з цього приводу й дос╕ нема╓. Тому процес гальму╓мо не ми.
Кр╕м того, за нашими розрахунками, статус митного перев╕зника
не зб╕льшить обсягу перевезень вантаж╕в зал╕зницею.
- Коли, за вашим прогнозами, проект Митного кодексу буде ухвалено ╕ в╕н почне д╕яти? Якого економ╕чного ефекту оч╕ку╓те в╕д його впровадження?
- Оч╕ку╓мо, що новий Митний кодекс буде прийняти на ц╕й сес╕╖ парламенту ╕ вступить в д╕ю з 1 с╕чня 2012 року.
Звичайно, що митн╕й служб╕ необх╕дно буде в оперативному режим╕ прописати п╕дзаконну нормативну базу, погодити ╖╖ з ╕ншими державними органами, заре╓струвати в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖. Хоча
необх╕дно в╕дм╕тити, що новий кодекс м╕стить максимальну к╕льк╕сть норм прямо╖ д╕╖.
Перш за все мова йде про ч╕тк╕ часов╕ нормативи. Ви зна╓те, що митна служба привела в в╕дпов╕дн╕сть ╕ врегулювала в╕дпов╕дними нормативними актами час митного оформлення. В╕н не ма╓ перевищувати 2 години. Хоча в проект╕ Митного кодексу вкладено загальний час митного оформлення 4 години. Але це передбача╓ться на виконання вс╕х контрольних процедур,
а ми говоримо т╕льки про митне оформлення безпосередньо митниками – 2 години.
Що стосу╓ться друго╖ важливо╖ позиц╕╖ – проведення митних огляд╕в. Для пор╕вняння в 2009 роц╕ при ╕мпорт╕ товар╕в ф╕зичному огляду п╕длягало близько 80% вс╕х вантаж╕в, як╕ надходили в Укра╖ну. В 2010 роц╕ це було 50%. На сьогодн╕шн╕й день - лише 29%. При транзит╕ на сьогодн╕шн╕й день ми догляда╓мо б╕ля 12%. Я думаю, в найближчий час ця цифра складе 7-6% ╕ буде в╕дпов╕дати вс╕м ╓вропейським стандартам.
Тут дуже важливо,
щоб повноц╕нно функц╕онувала система анал╕зу ризик╕в, яку ми закр╕плю╓мо Митним кодексом. Вважа╓мо, що з моменту початку функц╕онування ц╕╓╖ системи питання проведення митних огляд╕в та ╕нших додаткових процедур митного контролю буде законодавчо врегульовано.
Трет╕й важливий аспект для б╕знесу – це повноц╕нне введення електронно╖ митниц╕.
Ми розпочали п╕лотний проект, ми почали зд╕йснювати митне оформлення в електронному вигляд╕ декларац╕й – ╖х на сьогодн╕шн╕й день оформлено понад 3,5 тисяч╕.
Системно
працюють з електронними вантажно-митними декларац╕ями 85 суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.
Четверта важлива складова – це зменшення к╕лькост╕ дозв╕льних документ╕в. Це питання ми сьогодн╕ в╕дпрацьову╓мо ╕з сп╕льною робочою групою Уповноваженого з питань дерегуляц╕╖ господарсько╖ д╕яльност╕.
Це сутт╓во скоротить час, дозволить динам╕чно зд╕йснювати митне оформлення. Кр╕м того, головне досягнення – можлив╕сть забрати з кордону велику бюрократичну складову.
Ми впевнен╕, що в комплекс╕
з законом про попередн╕й документальний контроль це дасть позитивний результат.
Понад 80% товар╕в п╕длягатиме попередньому документальному контролю, який проводитимуть митники виключно по документах.
╤нш╕ служби, як╕ зд╕йснюють в╕дпов╕дн╕ види державного контролю, будуть контролювати ц╕ товари вже всередин╕ кра╖ни п╕д час ╖х митного оформлення у внутр╕шн╕й митниц╕.
Безпосередньо на кордон╕ п╕длягатимуть контролю з боку ╕нших контрольних служб лише жив╕ рослини, жив╕ тварини та деяк╕ ╕нш╕
товари.
Таким чином, час проходження митного контролю безпосередньо на кордон╕ буде сутт╓во зменшений.
А чим швидше суб’╓кт проходить кордон та ╕нш╕ митн╕ процедури, тим менше в нього затрати на транспортування, товар швидше потрапля╓ на реал╕зац╕ю. П╕дпри╓мець швидше отриму╓ прибуток. Причому, це стосу╓ться як ╕мпорту, так ╕ експорту.
Ситуац╕я для б╕знесу буде ще б╕льш стаб╕льною ╕ прогнозованою. А це ледь не найважлив╕ш╕ складов╕ усп╕шно╖ п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕.
Тому, з прийняттям
нового кодексу прогнозу╓мо актив╕зац╕ю зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та зб╕льшення товарообороту. А в╕д цього ╕ зб╕льшення надходжень до державного бюджету.
Таким чином, прийняття нового кодексу ма╓ позитивно вплинути не лише на сегмент зовн╕шньо╖ торг╕вл╕, а й на економ╕чну ситуац╕ю в Укра╖н╕ в ц╕лому.
- ╤гор Григорович, сьогодн╕ багато депутат╕в переходить в Парт╕ю рег╕он╕в, страхуючи таким чином себе в╕д зв╕льнення з високих посад, або розраховуючи отримати «посадовий» бонус в майбутньому.
А ви не збира╓тесь зм╕нювати парт╕йну приналежн╕сть?
- Н╕, не збираюсь. На м╕й погляд, моя парт╕йна приналежн╕сть не вплива╓ на як╕сть роботи в митниц╕. Найкращий показник – зростання доход╕в. Р╕зн╕ люди хочуть мого зв╕льнення ще з початку призначення. Пройшло б╕льше року, а вони не зрозум╕ли — грати будуть по-чесному. ╤ пл╕тки ╖м не допоможуть. Давати оц╕нку мо╓╖ д╕яльност╕ може т╕льки Глава держави.
Украина не уступит Евросоюзу в пошлинах на экспорт подсолнечника
Украина намерена договориться с ЕС о сохранении на 10 лет пошлины на экспорт подсолнечника 10% при создании зоны свободной торговли. Об этом сообщил представитель Министерства аграрной политики и продовольствия Украины.
"В первые 10 лет мы применяем пошлину по семенам подсолнечника на уровне суммарно таком, который мы применяем в ВТО... Это 10%", - сказал
он.
По его словам, по окончании этого периода пошлина на экспорт семян подсолнечника будет поэтапно заменяться на так называемый дополнительный сбор, сумма которого фактически будет эквивалентна действующей пошлине.
Как сообщалось, Украина намерена договориться с ЕС о квотах на экспорт 92 тыс. тонн мяса, 57 тыс. тонн сахара и сиропов, а также 2 млн
тонн зерна при создании зоны свободной торговли.
Напомним, что в Брюсселе официально завершились переговоры о создании зоны свободной торговли между Украиной и Евросоюзом. Первому вице-премьеру Андрею Клюеву удалось закрыть три важных для Украины вопроса.
Зернотрейдеры просят ветировать закон о возмещении налога
Представители транснациональных зерноторговых компаний через Американскую торговую палату добиваются отмены решения парламента о возврате к возмещению НДС при экспорте зерновых. По их мнению, такая практика играет на руку их конкурентам, приближенным к власти.
За отмену выступают далеко не все участники рынка. Против нее выступает и Минагрополитики. Это делает шансы на отмену решения парламента слишком слабыми, отмечают эксперты.
Вчера Американская торговая палата, выступающая от имени крупнейших мировых зернотрейдеров, представленных в Украине, обнародовала свое письмо к президенту Виктору Януковичу от 21 октября. В нем она просит ветировать законопроект, возвращающий с 1 января следующего года, практику возмещения НДС при экспорте зерновых, поскольку это создает непрозрачные преимущества для отдельных игроков рынка. Аналогичного мнения придерживаются и в "Европейской бизнес ассоциации" (ЕБА). "Если вернутся к предыдущей неработающей системе возмещения, у компаний, которые мы представляем, будут зависать большие объемы денег на счетах госказначейства",— говорит исполнительный директор ЕБА Анна Деревянко. По ее словам, только за прошлый год просроченная задолженность
по возврату НДС составляет более 1 млрд грн. "Мы переживаем, потому что нам не будут возмещать НДС из-за того, что средства в бюджете на эти цели не предусмотрены",— отмечают в украинской "дочке" транснациональной
компании Souffle "НВГ Украина". "Мы должны строить ценовую политику с учетом возмещения НДС, а у меня такой уверенности нет, так как с прошлых лет государство в большом долгу перед нами. Скорее всего закон принят для того, чтобы предоставить преимущества компаниям, приближенным к государственным структурам",— говорит гендиректор компании "Нибулон" Алексей
Вадатурский.
Отмена возмещения НДС при экспорте зерновых была утверждена в Налоговом кодексе и вступила в силу с 1 июля этого года. Предполагалось, что она будет действовать до 2014 года. Но в минувший четверг, в ходе внесения в налоговый кодекс изменений, касающихся упрощенной системы налогообложения, депутаты от Народной партии
Екатерина Ващук, Юрий Литвин, Сергей Терещук неожиданно предложили парламенту вернуть норму о возмещении НДС. Сделано это было вопреки тому, что накануне комитет по вопросам финансовой, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики отклонил эту норму. Но уже в сессионном зале ее поддержали 280 депутатов. После того как была эта норма поддержана,
министр финансов Федор Ярошенко сразу после голосования попросил ее отменить, мотивируя это тем, что в бюджете этого года не предусмотрены необходимые 5 млрд грн. Но парламентарии к нему не прислушались.
По оперативным данным ГНС в 2011 году предприятиями экспортерам зерновых культур заявлено к возмещению сумму НДС в размере 3,3
млрд грн. Возмещено с учетом остатков предыдущих периодов 4,3 млрд грн. При этом на поточные счета — 4 млрд грн. Документальными проверками ГНС было предупреждено возмещение безосновательно заявленного НДС на сумму 1,5 млн грн.
Далеко не все зернотрейдеры являются противниками возврата к практике возмещения НДС. Роберт Бровди, гендиректор компании с государственным участием "Хлеб Инвестбуд", которую неоднократно упрекали в том, что она пользуется нерыночными привилегиями со стороны государства, считает, что возврат НДС позволит зернотрейдерам закупать зерно дороже и при э том сохранить рентабельность.
"Американские компании не получают НДС, так как покупают товар у перекупщиков, а не напрямую у сельхозпроизводителя, по этой причине им не интересен возврат нормы закона о возмещении НДС",— добавляет
гендиректор компании "Волары" Юрий Гордейчук. Похожего мнения придерживаются в Минагрополитики. По словам заместителя директора департамента экономического развития и аграрных рынков министерства Анатолия Разгона, пошлины на вывоз зерновых и отмена возмещения НДС резко сказались на темпах экспорта. Импортеры переложили свои затраты на производителей, в
результате те не хотели продавать зерно по невыгодным ценам.
Руководитель секретариата Совета предпринимателей при Кабмине Андрей Забловский прогнозирует, что президент все же подпишет эту норму, так как ранее уже подписал закон, отменяющий экспортные пошлины. При этом процедура возмещения вернется, а проблемы, связанные с возвратом, останутся",— резюмирует он.
Сегодня украинский легкпром напоминает гиганта, которого искусственно поставили на колени. Именно такой ассоциативный ряд, как нельзя лучше демонстрирует две основные проблемы отрасли. Первая: отсутствие квалифицированных кадров. Вторая: сокращение количества предприятий. Все это привело к тому, что большинство украинских магазинов и рынков заполонены товарами иностранного производства. Так, по данным Ассоциации «Укрлегкпром», отечественная продукция занимает лишь 10-15% нашего рынка, все остальное
завозится из-за границы, так как себестоимость иностранных товаров ниже, чем отечественных.
Данные тенденции подтверждает и статистика. Так, В 2010 году объемы импорта товаров легкой промышленности в сравнении с 2009 годом увеличились на 46%, что в денежном эквиваленте составило $1,5 млрд. А в первом полугодии 2011 года объемы импорта в сравнении с соответствующим периодом 2010-го увеличились еще на 17,8% или на $622 млн.
Однако и это цветочки. Самым большим
агрессором по отношению к украинскому легкпрому является Китайская Народная Республика. Согласно данным таможенного контроля нашей страны, импорт из Китая в Украину составляет: кожаные изделия – 79% (от всех товаров, представленных на внутреннем рынке Украины – прим. ред.), трикотажная одежда – 61%, текстильная одежда – 61%, посуда – 96%, обувь – 79%. Словом, более 50% каждого вида товаров легкой промышленности, что реализуются на украинских прилавках, – китайского производства.
Митний шлюз: укра╖нц╕ незабаром зможуть безмитно ввозити товар╕в на 1 тисячу ╓вро
В╕днин╕ укра╖нц╕ зможуть набагато дешевше ввозити товари на територ╕ю нашо╖ держави, оск╕льки в Держмитниц╕ погодилися п╕дняти планку безмитного ╕мпорту з 200 ╓вро до 1 тисяч╕, говориться в газет╕ «Комерсант-Укра╖на». Держмитниця ╕ ком╕тет Верховно╖ Ради з питань ф╕нанс╕в, банк╕всько╖ д╕яльност╕, податково╖ та митно╖ пол╕тики узгодили до другого читання одну з ключових норм ново╖ редакц╕╖ Митного кодексу. Пор╕г вартост╕ товар╕в, як╕ перевозять укра╖нц╕ в ручному багаж╕ ╕ за як╕ не потр╕бно буде платити податки,
буде зб╕льшено з 200 ╓вро до 1 тис. ╓вро. Загальна вага товар╕в одн╕╓╖ парт╕╖ не повинна буде перевищувати 50 кг. Митники домовилися з депутатами, що норма в 1 тис. ╓вро буде поширюватися на ф╕зичних ос╕б, як╕ перетинають кордон не част╕ше, н╕ж один раз на добу. У раз╕ перевищення ц╕╓╖ суми або частоти ви╖зду за кордон товари будуть обкладатися митами - 10% вартост╕ товару та ПДВ.
При м╕жнародних поштових та експрес-посилках буде застосовуватися обмеження в 300 ╓вро. Оподатковуватись буде частина ╖х вартост╕, що перевищу╓ встановлений пор╕г. Нагада╓мо, ран╕ше М╕ждержрада ╢врАзЕС (вищий орган Митного союзу) схвалила поправки до Угоди про порядок перем╕щення ф╕зичними особами товар╕в для особистого користування через митний кордон МС, зг╕дно з якими ф╕зособам можна перевозити пов╕тряним транспортом без сплати мит товари на суму 10 тис. ╓вро.
Рад╕о ера fm
Налоговый кредит по НДС при приобретении физлицом основных средств у нерезидента
Особых условий для формирования налогового кредита и определения даты возникновения права на налоговый кредит при импорте товаров на таможенную территорию Украины для субъектов хозяйствования - физических лиц, зарегистрированных как плательщики НДС, Налоговым кодексом не предусмотрено.
Определяющим фактором для
формирования налогового кредита субъектами хозяйствования - физическими лицами, зарегистрированными плательщиками НДС, при ввозе на таможенную территорию Украины основных средств является, как и для плательщиков НДС
- юридических лиц, взятие на учет такого имущества в качестве основных фондов и последующее использование таких товаров (основных фондов) в налогооблагаемых операциях в рамках хозяйственной деятельности такого лица - налогоплательщика, наличие надлежащего документального оформления, подтверждение соответствующих расходов и отражение их в бухгалтерском и налоговом учете. Это дает возможность включения сумм НДС по таможенным декларациям.
Поверхность МД, 26/11/2011, Ки╖в,"НОВАЦ╤╥ МИТНОГО КОДЕКСУ УКРА╥НИ. Плану╓мо д╕яльн╕сть на 2012 р╕к"
ТОВ "НВО "Поверхность МД"
Оф╕ц╕йне запрошення: До УВАГИ: генеральних директор╕в, директор╕в, кер╕вник╕в транспортно - експедиторських п╕дрозд╕л╕в, кер╕вник╕в експортно - ╕мпортних й лог╕стичних п╕дрозд╕л╕в, бухгалтер╕в, митних брокер╕в
╕ декларант╕в, а також представник╕в приватного б╕знесу.
Спец╕ал╕зований сем╕нар-трен╕нг з питань д╕яльност╕ у сфер╕ ╕нформатизац╕╖*
м╕сто Ки╖в
"НОВАЦ╤╥ МИТНОГО КОДЕКСУ УКРА╥НИ. ЗМ╤НИ У МИТНОМУ ТА ПОДАТКОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВ╤. ПЛАНУ╢МО Д╤ЯЛЬН╤СТЬ НА 2012 Р╤К" .
"Як т╕льки вас в╕дв╕дують думки - записуйте ╖х. Непрошен╕ думки, як правило, виявляються найц╕нн╕шими" Френс╕с Бекон
Дата проведення: 26 листопада 2011 року
Начало ре╓страц╕╖ 9:00-9:30.
Сп╕кери:
пров╕дн╕
фах╕вц╕ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни;
представники робочо╖ групи при Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни з розробки нового Митного кодексу Укра╖ни;
спец╕ал╕сти ТОВ "НВО "Поверхность МД” (коментар╕, консультац╕╖ з питань ╕нформатизац╕╖).
ПРОГРАМА сем╕нару
I.
Огляд основних нововведень у проект╕ нового Митного кодексу Укра╖ни (заре╓строван╕ законопроекти №№ 8130, 8130-1):
1. Адаптац╕я положень митного законодавства до стандарт╕в ╢вропейського союзу в контекст╕ спрощення та гармон╕зац╕ю митних процедур, приведення у в╕дпов╕дн╕сть з рамковими стандартами Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ й м╕жнародних 2. Удосконалення системи митних
режим╕в (пол╕пшення умов зд╕йснення ре╕мпорту та реекспорту товар╕в, розмежування режим╕в тимчасового ввезення та тимчасового вивезення, створення можливост╕ для переробки товар╕в п╕д митним контролем, перевантаження товар╕в у межах одного пункту Упровадження принципово нового для Укра╖ни ╕нституту уповноваженого економ╕чного оператора; 3. Ч╕тке законодавче врегулювання правил зд╕йснення митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕, д╕яльност╕ митних склад╕в, магазин╕в безмитно╖ торг╕вл╕ та ╕нших вид╕в п╕дпри╓мницько╖
д╕яльност╕ в галуз╕ митно╖ справи; 4. Створення прозоро╖ системи гарант╕й сплати податк╕в ╕ збор╕в (обов'язкових платеж╕в) при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни; 5. Скасування прив'язки суб'╓кта ЗЕД до м╕сця його державно╖ ре╓страц╕╖ при митному оформленн╕ товар╕в; 6. Встановлення випадк╕в, коли при виявленн╕ порушення митних правил,
товари можуть бути пропущен╕ через митний кордон Укра╖ни до завершення розгляду справи про таке порушення; 7. Удосконалення процедури декларування товар╕в, у тому числ╕ - можливост╕ групування товар╕в, внесення зм╕н у митн╕й декларац╕╖ та ╖╖ модиф╕кац╕╖, у раз╕ необх╕дност╕, п╕сля завершення процедури митного оформлення; 8. Удосконалення процедури розм╕щення товар╕в на складах тимчасового збер╕гання, у тому числ╕ з метою недопущення просто╖в транспортних засоб╕в перев╕зник╕в.
II.
Порядок нарахування та сплати митних платеж╕в з використанням вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ (ВМД):
- порядок проведення розрахунк╕в ПДВ,
якщо товари зв╕льняються в╕д оподаткування, або не п╕длягають оподаткуванню, або не ╓ об'╓ктом оподаткування; - умовне зв╕льнення в╕д оподаткування митними платежами - зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в, повне та часткове умовне зв╕льнення; - податкова п╕льга - передбачене податковим та митним законодавством зв╕льнення платника податк╕в в╕д обов'язку щодо нарахування та сплати податку; - методи визначення та порядок застосування звичайно╖ ц╕ни. У чому поляга╓ р╕зниця в╕д митно╖ вартост╕? -
Оподаткування товар╕в у залежност╕ в╕д обраного митного режиму; - ╕нше.
III. Механизми реал╕зац╕╖ норм м╕жнародних конвенц╕й про спрощення й гармон╕зац╕ю митних процедур. Митн╕ режими - особливост╕ й умови пом╕щення товар╕в у р╕зн╕ режими.
IV. Впровадження електронного декларування
товар╕в з використанням ВМД:
- застосування сучасних метод╕в роботи, таких як система анал╕зу ризик╕в й методу контролю, який базу╓ться на аудит╕; - практичне використання ╕нформац╕йних технолог╕й; - електронн╕ способи обм╕ну ╕нформац╕╓ю як альтернатива вимоз╕ представлення письмових документ╕в; - по╓днання електронних та документарних метод╕в посв╕дчення д╕йсност╕ та ╕дентичност╕;
V. Огляд ╕нших положень щодо створення сприятливих умов та спрощення процедур митного контролю та митного оформлення:
1. Створення сприятливих умов та спрощення процедури перетину митного кордону. 2. Законодавче закр╕плення використання електронно╖ форми декларування. 3. Удосконалення механ╕зму зд╕йснення митними органами пост-аудиту. 4. Забезпечення використання системи анал╕зу ризик╕в
(перех╕д в╕д тотального до концентрованого та акцентованого контролю). 5. Удосконалення правил справляння митними органами податк╕в та збор╕в (обов’язкових платеж╕в) при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни.
VI. Практичн╕ аспекти визначення митно╖ вартост╕ й шляхи для зниження ризику коригування
- Попередн╕й анал╕з за критер╕ями ризику "митна варт╕сть товар╕в"; -
Актуальн╕ питання метод╕в визначення митно╖ вартост╕ товар╕в. - Способи ведення переговор╕в з метою доведення в╕рност╕ визначення митно╖ вартост╕. - Випуск товару у в╕льний об╕г п╕д гарант╕йн╕ зобов'язання. - Можливост╕ та результати р╕зних способ╕в оскарження д╕й ╕ р╕шень митних орган╕в. - Повернення митних платеж╕в. - Огляд судових р╕шень, постанов спор╕в з митними органами, коментар╕.
Кожному учаснику нада╓ться:
Св╕доцтво про
участь у навчально-практичному сем╕нар╕ MD Office;
Л╕ценз╕йна коп╕я ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми нового покол╕ння для ведення ЗЕД - «MD Office» з безкоштовною ре╓страц╕╓ю на м╕сяць;
безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕД
строком на один м╕сяць - www.mdoffice.com.ua;
Блокнот, ручка;
╕нформац╕йн╕ бюлетен╕ за темою сем╕нару.
Як╕сть сем╕нар╕в, як╕ проводяться ТОВ "НВО «Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД.
Протягом 1998 - 2011 на сем╕нарах за участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 7000 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах (трен╕нгах) - понад 3000.
Координатор проекту: ФОП Андре╓в Олександр Леон╕дович
Варт╕сть участ╕ в сем╕нар╕: - 1050 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД Андре╓в) або 1260 Грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД") ;
У варт╕сть сем╕нару входить участь у сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, трен╕нг по робот╕ з програмним забезпеченням, матер╕али за тематикою сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н. М╕сце
проведення : конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Ки╖в, вул. Святошинська, 2, станц╕я метро "Святошино” ("Укра╖нський науково-досл╕дний центр ╕ учбовий центр проблем стандартизац╕╖, сертификац╕╖ та якост╕").
Увага! ╢ можлив╕сть бронюання м╕сць в отел╕, котрий розташований поруч с УНДЦ. З питань бронювання м╕сць, прохання звертатися до адм╕н╕страц╕╖ отелю за телефонами: 452-34-00, 450-74-55.
Б╕льш детальну
╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами: +38 -044-236-96-20, 236-96-21, 236-96-31, 236-96-39, 236-96-49 e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу
З повагою, Директор ТОВ "НВО "Поверхность МД"
Артур Хохлов
ФО П╕дпри╓мець
Олександр Андре╓в
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМ╤НАР╤
* Дата, назва сем╕нару
26/11/2011
НОВАЦ╤╥ МИТНОГО КОДЕКСУ УКРА╥НИ. ЗМ╤НИ У МИТНОМУ ТА ПОДАТКОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВ╤. ПЛАНУ╢МО Д╤ЯЛЬН╤СТЬ НА 2012 Р╤К
"Заповнену заявку разом ╕з коп╕╓ю св╕доцтва про ре╓страц╕ю платника податку (про ре╓страц╕ю) сл╕д над╕слати
на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 489-12-45, 593-74-09. Заявки приймаються до 21 листопада включно.
Як обм╕нювати валюту дипломатам
Нац╕ональний банк Лист "Щодо порядку проведення валютно-обм╕нних операц╕й представникам ╕ноземних дипломатичних представництв, акредитованих в Укра╖н╕" в╕д 24.10.2011 N 29-113/8471-12608
НБУ уточнив, що представники дипломатичного корпусу в Укра╖н╕ можуть зд╕йснювати валютно-обм╕нн╕ операц╕╖, в тому числ╕ за умови пред'явлення акредитац╕йних карток, виданих МЗС Укра╖ни. Коп╕я акредитац╕йно╖ картки залиша╓ться в документах дня.
Зд╕йснення
сканування документ╕в, що посв╕дчують особу, в тому числ╕ акредитац╕йних карток, не допуска╓ться.
Украинский национальный комитет Международной торговой палаты (ICC Ukraine) выступил инициатором разработки и реализации пилотного проекта “Единое окно — локальное решение” в зоне деятельности Южной таможни и портов Одесской области, передает РБК-Украина.
Первое заседание Межведомственной рабочей группы по внедрению данной технологии состоялось под председательством Владимира
Щелкунова, президента ICC Ukraine. Об этом сообщает пресс-служба ICC Ukraine.
Внедрение концепции “Единого окна” в национальном таможенном пространстве обеспечит существенное упрощение внешнеэкономических операций с товарами, что достигается путем подачи всей необходимой для осуществления государственного контроля информации в единый государственый орган (таможенную службу). Так, на сегодняшний день одна внешнеторговая операция требует заполнения больше 40 документов. Система “Единое
окно”, которая в мире считается наилучшим инструментом упрощения и уменьшения количества процедур, позволяет участникам внешнеэкономической деятельности предоставлять нужную информацию одновременно, в одно место, в стандартной форме и одному агентству. На уровне государства это значит, что все торговые операторы и службы контроля могут физически находиться в разных местах, но потоки информации между ними будут связаны.
ukrrudprom.com
Опрос: Я не использую MDJokerNet следующей причине: ...
При цьому, за кожний повний або неповний м╕сяць заявленого строку перебування зазначених товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ тимчасового ввезення сплачу╓ться
3 в╕дсотки суми ПДВ, який п╕длягав би сплат╕ в раз╕ випуску товар╕в у в╕льний об╕г в╕дпов╕дно до митного режиму ╕мпорту.
Загальна сума ПДВ, яка п╕дляга╓ сплат╕ в раз╕ часткового умовного зв╕льнення в╕д оподаткування, не повинна перевищувати суми, яка п╕длягала б сплат╕, якби товари було випущено у в╕льний об╕г у митному режим╕ ╕мпорту станом на дату, коли на них було поширено д╕ю режиму тимчасового ввезення.
У раз╕ декларування
товар╕в у митному режим╕ тимчасового ввезення ╕з застосуванням часткового умовного зв╕льнення в╕д оподаткування нарахування сум ПДВ у граф╕ 47 ВМД зд╕йсню╓ться у двох рядках, а саме:
- у першому рядку нарахову╓ться ПДВ, який п╕длягав би сплат╕ у раз╕ випуску товар╕в у в╕льний об╕г в╕дпов╕дно до митного режиму ╕мпорту ("28" код способу розрахунку),
- у другому рядку нарахову╓ться ПДВ, що п╕дляга╓ сплат╕ при частковому
умовному зв╕льненн╕ в╕д оподаткування ("01" код способу розрахунку), за передбачуваний строк тимчасового ввезення.
Приклад заповнення графи 47 ВМД дода╓ться*:
Вид
Основа нарахування
Ставка
Сума
СП
028
1000
20 %
200
28
028
200
18 %
36
01
* для прикладу взято 6 м╕сяц╕в заявленого строку перебування товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ тимчасового ввезення й помножено на ставку 3%.
У раз╕ припинення д╕╖ режиму тимчасового ввезення з частковим умовним зв╕льненням в╕д оподаткування та випуску товар╕в у в╕льний об╕г або передач╕ у користування ╕нш╕й особ╕ ПДВ сплачу╓ться
в обсяз╕, передбаченому законодавством для ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ ╕мпорту, за в╕драхуванням суми вже сплаченого на п╕дстав╕ часткового умовного зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ.
У такому випадку застосовуються законодавство, курс ╕ноземно╖ валюти, митна варт╕сть, ставки податк╕в та ╕нш╕ заходи тарифного ╕ нетарифного регулювання, чинн╕ на момент прийняття митним органом митно╖ декларац╕╖ в режим╕ ╕мпорту.
Водночас, в╕дпов╕дно до п╕дпункту "б" п╕дпункту 206.2.4 пункту 206.2 статт╕ 206 Податкового кодексу Укра╖ни за пер╕од строку тимчасового ввезення, коли застосовувалося часткове умовне зв╕льнення, п╕длягають сплат╕ проценти з сум податкових зобов'язань, що п╕длягали б сплат╕, коли б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань в╕дпов╕дно до розд╕лу ╤╤ цього Кодексу.
Приклад заповнення графи 47 ВМД в режим╕ ╕мпорту п╕сля тимчасового ввезення з частковим умовним зв╕льненням в╕д оподаткування ПДВ дода╓ться**:
Вид
Основа нарахування
Ставка
Сума
СП
028
900
20 %
180
28
028
60
18
028
120
01
028
144
UНБУ
Спроцент╕в
01
** для прикладу взято 10 м╕сяц╕в заявленого строку перебування товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ тимчасового ввезення та митна варт╕сть, визначена в╕дпов╕дно до умов, чинних на момент оформлення митно╖ декларац╕╖ в режим╕ ╕мпорту.
У другому рядку колонки "Основа нарахування" та "Ставка" не заповнюються, в колонц╕ "Сума" зазнача╓ться сума ПДВ, сплачена за митною
декларац╕╓ю при оформленн╕ товару в режим╕ тимчасового ввезення (в раз╕ продовження строку тимчасового ввезення – зб╕льшення на суму ПДВ, сплачену при такому продовженн╕ за аркушем коригування у порядку, затвердженому наказом Держмитслужби в╕д 25.09.2008 № 1045), а в колонц╕ "Спос╕б платежу" вказу╓ться "18" код способу розрахунку.
У третьому рядку нарахування суми ПДВ, що п╕дляга╓ сплат╕ при оформленн╕ в режим╕ ╕мпорту п╕сля тимчасового ввезення з частковим умовним зв╕льненням в╕д оподаткування, зд╕йсню╓ться з такими особливостями:
- колонки "Основа нарахування" та "Ставка" не заповнюються,
- у колонц╕ "Сума" вказу╓ться р╕зниця м╕ж сумою ПДВ, нарахованою у колонц╕ "Сума" першого та другого рядк╕в,
- у колонц╕ "Спос╕б платежу" вказу╓ться "01" код способу розрахунку.
У четвертому рядку нараховуються проценти з суми податкового зобов'язання по ПДВ, розм╕р яких дор╕вню╓ розм╕ру пен╕, визначеному пунктом 129.4 статт╕ 129 Податкового кодексу Укра╖ни, з такими особливостями заповнення:
- у колонц╕ "Основа нарахування" зазнача╓ться сума ПДВ, обчислена ╕ зазначена у колонц╕ "Сума" третього рядку,
- у колонц╕ "Ставка" зазнача╓ться б╕льша з обл╕кових ставок Нац╕онального банку Укра╖ни,
що д╕яли на день виникнення податкового зобов’язання (подання ВМД при тимчасовому ввезенн╕ товар╕в), або на день його погашення (подання ВМД при ╕мпорт╕ товар╕в п╕сля тимчасового ввезення),
- у колонц╕ "Сума" вказу╓ться сума розрахованих процент╕в за наступною формулою:
Спроцент╕в = (Спдв х Кдн╕в : 100% х UНБУ х 1,2) / Кр╕к, де:
Спроцент╕в - сума процент╕в, що нарахову╓ться
на суму податкового зобов’язання по ПДВ, зазначену у колонц╕ "Основа нарахування" цього рядку, розрахована в гривнях.
Спдв - сума податкового зобов’язання по ПДВ,
Кдн╕в - к╕льк╕сть дн╕в, на як╕ було оформлено товари в режим╕ тимчасового ввезення з частковим умовним зв╕льненням в╕д оподаткування, з урахуванням продовження строку такого тимчасового ввезення,
UНБУ - б╕льша
з обл╕кових ставок Нац╕онального банку Укра╖ни,
- у колонц╕ "Спос╕б платежу" вказу╓ться код способу розрахунку – "01" в╕дпов╕дно до Класиф╕катора способ╕в розрахунку.
Департаменту митних ╕нформац╕йних технолог╕й
та статистики врахувати вищезазначену ╕нформац╕ю у в╕дпов╕дних програмно-╕нформац╕йних комплексах ╢дино╖ автоматизовано╖ ╕нформац╕йно╖ системи Держмитслужби.
ДМСУ: Щодо процедури контролю при зд╕йсненн╕ митного оформлення ╕мпортних товар╕в у тар╕ ╕ пакувальних матер╕алах з використанням ЕВМД для п╕дпри╓мств-учасник╕в друго╖ фази п╕лотного проекту...
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРА╥НИ
26.10.2011 р. № 11.1/2-12.2/14718-ЕП
Начальникам рег╕ональних митниць, митниць
Для кер╕вництва в робот╕ пов╕домля╓мо, що Державною еколог╕чною ╕нспекц╕╓ю Укра╖ни листом в╕д 19.10.2011 № 2/1-6/487 (коп╕я дода╓ться)
погоджено, визначену листом Держмитслужби в╕д 11.06.2011 № 11.1/7-12/8827-ЕП процедуру контролю при зд╕йсненн╕ митного оформлення ╕мпортних товар╕в у тар╕ ╕ пакувальних матер╕алах з використанням ЕВМД для п╕дпри╓мств-учасник╕в друго╖ фази п╕лотного проекту з електронного декларування (наказ
Держмитслужби в╕д 14.10.2011 № 871).
