Количество просмотров: 100 (за период c 00:00 по 18:01 22/01/18), всего просмотров: 510

Постанова вiд 25.05.2016 № 364 КМУ Деяк╕ питання реал╕зац╕╖ принципу "╓диного в╕кна" п╕д час зд╕йснення митного, сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чного, ветеринарно-сан╕тарного, ф╕тосан╕тарного, еколог╕чного, рад╕олог╕чного та ╕нших вид╕в державного контролю Вступил в силу с 01.08.2016

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Питання класиф╕кац╕╖ товар╕в - обговорення на форум╕ ЗЕД
	№ Б/н от 01.01.2014 Коментар╕ фах╕вц╕в "Питання класиф╕кац╕╖ товар╕в - обговорення на форум╕ ЗЕД"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	5
	Листи ДМСУ	1
	ВСЕГО:	6

MDoffice

19.01.2018

прес-рел╕з

 Нац╕ональний банк Укра╖ни плану╓ розпочати оприлюднення «П╕дсумк╕в дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики щодо р╕вня обл╕ково╖ ставки» для п╕двищення прозорост╕ та передбачуваност╕ монетарно╖ пол╕тики. Про це йшлося п╕д час сем╕нару для експертно╖ сп╕льноти та учасник╕в грошово-кредитного ринку на тему «Практичн╕ аспекти формулювання та реал╕зац╕╖ монетарно╖ пол╕тики НБУ».

 Прес-рел╕зи щодо р╕шень з монетарно╖ пол╕тики, як╕ нараз╕ ╓ основним ╕нструментом комун╕кац╕й на цю тему, в╕дображають консенсусну позиц╕ю Правл╕ння Нац╕онального банку, розпов╕ли представники департаменту монетарно╖ пол╕тики та економ╕чного анал╕зу. Проте для подальшого п╕дсилення прозорост╕ монетарно╖ пол╕тики, Нац╕ональний банк плану╓ за прикладом передових центробанк╕в-таргетер╕в╕нфляц╕╖ розпочати оприлюднення опису дискус╕╖ м╕ж членами Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, що передувала ухваленню р╕шення. Така публ╕кац╕я спрямована на посилення розум╕ння учасниками ринку лог╕ки та мотивац╕╖ монетарних р╕шень Правл╕ння НБУ. Зазначене сприятиме п╕двищенню здатност╕ учасник╕в ринку передбачати подальш╕ зм╕ни у монетарн╕й пол╕тиц╕ НБУ.  «Це сприятиме посиленню д╕╖ процентного каналу трансм╕с╕йного механ╕зму та б╕льш ефективному управл╕нню ╕нфляц╕йними оч╕куваннями», - пояснив заступник Голови НБУ Дмитро Сологуб.

 Нагада╓мо, ком╕тет з монетарно╖ пол╕тики (КМП) ╓ консультативним внутр╕шн╕м органом НБУ, створеним з метою обм╕ну ╕нформац╕╓ю та поглядами щодо формулювання й реал╕зац╕╖ монетарно╖ пол╕тики для забезпечення ц╕ново╖ стаб╕льност╕. До складу КМП входить Голова НБУ, ╕нш╕ члени Правл╕ння НБУ, а також директора департамент╕в монетарно╖ пол╕тики та економ╕чного анал╕зу, в╕дкритих ринк╕в, ф╕нансово╖ стаб╕льност╕, статистики та зв╕тност╕. Зас╕дання КМП в╕дбуваються напередодн╕ зас╕дань Правл╕ння НБУ з монетарних питань.

 Новий документ «П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики щодо р╕вня обл╕ково╖ ставки» буде м╕стити знеособлену позиц╕ю ус╕х член╕в КМП щодо необх╕дного монетарного р╕шення та в╕дпов╕дна аргументац╕я. В╕н публ╕куватиметься регулярно в розд╕л╕ «Монетарна пол╕тика» на 11-й день п╕сля прийняття р╕шення з монетарно╖ пол╕тики. Перше оприлюднення «П╕дсумк╕в» в╕дбудеться за результатами КМП, запланованого на 23-24 с╕чня 2018 року, ╕ оч╕ку╓ться 5 лютого цього року.

 Також Нац╕ональний банк обговорив з учасниками ринку можлив╕ зм╕ни до ╕нструментар╕ю на валютному та грошово-кредитному ринках.

 По-перше, Нац╕ональний банк розгляда╓ можлив╕сть удосконалення п╕дход╕в до обрахунку оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до долара США. Нараз╕ оф╕ц╕йний курс гривн╕ розрахову╓ться як середньозважене значення за ус╕ма м╕жбанк╕вськими угодами за день за даними ВалКл╕(Дов╕дково: ВалКл╕ – власний програмний комплекс Нац╕онального банку, в якому банки на сьогодн╕ зд╕йснюють п╕дтвердження ус╕х сво╖х угод щодо куп╕вл╕-продажу безгот╕вково╖ ╕ноземно╖ валюти на м╕жбанк╕вському ринку). Нац╕ональний банк вважа╓ за необх╕дне перейти до його розрахунку на основ╕ ╕нформац╕╖ ╕з торг╕вельно-╕нформац╕йних систем (Т╤С)  Bloomberg  та Reuters щодо реальних ринкових угод та з в╕дс╕канням угод с екстремальними параметрами. Як пояснив директор департаменту в╕дкритих ринк╕в НБУ Серг╕й Пономаренко  таким чином зменшиться навантаження на банки в частин╕ формування зв╕тност╕ завдяки в╕дмов╕ в╕д обов’язково╖ ре╓страц╕╖ угод в систем╕ВалКл╕.

 По-друге, Нац╕ональний банк плану╓ перейти до зд╕йснення валютних ╕нтервенц╕й з використанням Matching – нового функц╕оналу для укладання угод в Т╤С. Цей функц╕онал, впровадження якого нараз╕ обговорю╓ться з учасниками ринку,  надасть змогу забезпечити на м╕жбанк╕вському валютному ринку пост╕йну наявн╕сть твердих ц╕н на куп╕влю-продаж ╕ноземно╖ валюти та швидке укладання угод за найкращими курсовими параметрами.

 По-трет╓, Серг╕й Пономаренко окреслив подальш╕ плани з л╕берал╕зац╕╖ валютного ринку: «Найближчими пр╕оритетами в цьому напрям╕ ╓ дозв╕л на репатр╕ац╕ю див╕денд╕в за 2017 р╕к, р╕шення про що буде ухвалено п╕сля анал╕зу прогнозно╖ ╕нформац╕╖ в╕д банк╕в щодо план╕в ╖х кл╕╓нт╕в по виводу див╕денд╕в. Також ми можемо розглянути можлив╕сть подальшого послаблення обмежень на дострокове погашення кредит╕в».

 Презентац╕╖ до сем╕нару:

• «Монетарна пол╕тика НБУ: ц╕л╕ та лог╕ка останн╕х р╕шень щодо обл╕ково╖ ставки»

Серг╕й Н╕колайчук, директор департаменту монетарно╖ пол╕тики та економ╕чного анал╕зу НБУ, Володимир Лепушинський, заступник директора департаменту монетарно╖ пол╕тики та економ╕чного анал╕зу НБУ

• ╤нструментар╕й НБУ на грошовому та валютному ринку: останн╕ зм╕ни та найближч╕ плани

Серг╕й Пономаренко, директор департаменту в╕дкритих ринк╕в НБУ

• Розвиток ф╕нансових ринк╕в у 2017 роц╕

Олександр Арсенюк, начальник управл╕ння оперативного регулювання грошово-кредитного ринку НБУ

• Розширення можливостей для об╕гу державних ц╕нних папер╕в на фондовому ринку Укра╖ни

Андр╕й Супрун, начальник управл╕ння депозитарно╖ д╕яльност╕ НБУ

Шановн╕ суб’╓кти зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕!

За ╕н╕ц╕ативи Ком╕с╕╖ з питань митно╖ справи Громадсько╖ Ради при Головному управл╕нн╕ ДФС у м. Ки╓в╕ за сприянням та на баз╕ Ки╖всько╖ м╕сько╖ митниц╕ ДФС запрошу╓мо Вас до участ╕ у зустр╕ч╕:
Дата проведення: 29 с╕чня 2018 року.
Час проведення: 15:00-18:00 (початок ре╓страц╕╖ о 14:30).
М╕сце проведення: м. Ки╖в, бул. Вацлава Гавела, 8-а, 3-й поверх.
(актова зала будинку Ки╖всько╖ м╕сько╖ митниц╕ ДФС).

Програма проведення зустр╕ч╕:
• ╤нформац╕я про результати роботи Ки╖всько╖ м╕сько╖ митниц╕ ДФС у 2017 роц╕.
• ╤нформац╕я про роботу Ком╕с╕╖ з питань митно╖ справи Громадсько╖ Ради при ГУ ДФС у м. Ки╓в╕ у 2017 роц╕.
• Практичне використання принципу «╢дине в╕кно» п╕д час зд╕йснення процедури митного оформлення товар╕в.

Вх╕д в╕льний
Ре╓страц╕я обов’язкова за посиланням: https://goo.gl/BPUkia 
Зверта╓мо Вашу увагу, що к╕льк╕сть м╕сць в зал╕ обмежена, ре╓страц╕я учасник╕в в╕дкрита до заповнення залу.

* Ком╕с╕╓ю з питань митно╖ справи Громадсько╖ Ради при ГУ ДФС у м. Ки╓в╕, з метою отримання об’╓ктивно╖ ╕нформац╕╖ про стан справ в Ки╖всько╖ м╕сько╖ митниц╕ ДФС, проводиться анон╕мне анкетування.
Просимо Вас прийняти участь в анкетуванн╕ за посиланням:https://goo.gl/LXUsYd
Результати анал╕зу в╕дпов╕дей на питання анкети будуть оприлюднен╕ п╕д час зустр╕ч╕.

Заступник м╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Михайло Т╕тарчук в ╕нтерв’ю УН╤АН розпов╕в про плани уряду щодо посилення захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕, боротьбу з патентними «тролями» ╕ що зробить Укра╖на, аби не втратити преференц╕╖ у торг╕вл╕ з США.

Укра╖на з 2011 року регулярно потрапля╓ до Special 301 Report - списку кра╖н з╕ значним р╕внем ╕нтернет-п╕ратства ╕ недостатн╕м захистом прав ╕нтелектуально╖ власност╕, який щор╕чно готу╓ться Оф╕сом торгового представника США. ╤ саме у зв’язку з цим американська сторона в грудн╕ минулого року пов╕домила про часткове скасування преференц╕й у торг╕вл╕ з Укра╖ною з в╕дстрочкою вступу р╕шення в силу на 120 дн╕в. У випадку скасування преференц╕й Укра╖на може понести не т╕льки репутац╕йн╕, а й економ╕чн╕ втрати - адже лише в 2016 роц╕ американськ╕ компан╕╖ в рамках преференц╕й ╕мпортували укра╖нсько╖ продукц╕╖ на 56 м╕льйон╕в долар╕в. Це майже 10% в╕тчизняного експорту в США. У першому п╕вр╕чч╕ 2017 року укра╖нський б╕знес преференц╕йно поставляв у США ╕нертн╕ гази, д╕оксид титану, товари з деревини, нагр╕вальн╕ та оптичн╕ прилади, шоколад. ╤ якщо уряду та парламенту не вдасться оперативно посилити захист ╕нтелектуально╖ власност╕, то експортери втратять конкурентн╕ переваги на зовн╕шньому ринку, а в╕тчизнян╕ високотехнолог╕чн╕ п╕дпри╓мства продовжать залишатися незахищеними.

В ╕нтерв’ю УН╤АН заступник м╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Михайло Т╕тарчук розпов╕в, як уряд плану╓ рятувати торг╕вельн╕ преференц╕╖ на ринку США, боротися з патентними «тролями» та ╕нтернет-п╕ратством.

«Гарячою» темою ╓ нещодавня заява Оф╕су Торгового представника США щодо недостатнього р╕вня захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ в Укра╖н╕ та припинення у зв’язку з цим д╕╖ Генерал╕зовано╖ системи преференц╕й, що дозволя╓ наш╕й кра╖н╕ безмитний експорт понад 3500 найменувань товар╕в. Чи ╓ у нас шанс уникнути скасування торгових преференц╕й?

По-перше, сл╕д розум╕ти, що це не «санкц╕╖ з боку США», а тимчасове зупинення д╕╖ преференц╕й. Тобто, нам дали 120 дн╕в для врегулювання питання, що стосу╓ться колективного управл╕ння правами ╕нтелектуально╖ власност╕. Що ма╓ться на уваз╕? Наприклад, за 2016 р╕к орган╕зац╕╖ колективного управл╕ння правами ╕нтелектуально╖ власност╕ (ОКУ) змогли з╕брати 2,7 м╕льйона ╓вро роялт╕. Якщо пор╕внювати з Франц╕╓ю, то це в 410 раз╕в менше, у пор╕внянн╕ з США - у 652 рази менше.

В Укра╖н╕ система колективного управл╕ння правами – непрозора ╕ корумпована. Т╕ люди, як╕ створюють певний контент, - п╕сн╕, л╕тературн╕ твори, ф╕льми - не отримують повн╕стю належного ╖м роялт╕. ╢ такий приклад: коли у нас був концерт Red Hot Chilly Peppers (американський рок-гурт, - УН╤АН), орган╕затор сплатив орган╕зац╕╖ колективного управл╕ння 40 тисяч гривень зам╕сть 200 тисяч гривень. Коли ця система буде прозора, укра╖нськ╕ автори зможуть не боятися витрачати достатньо часу на створення як╕сного контенту, оск╕льки розум╕тимуть, що ╖хня робота отрима╓ достойну винагороду.

По преференц╕ях - Укра╖на ма╓ можлив╕сть експортувати в США без сплати мита понад 3500 найменувань товар╕в. В 2016 роц╕ в рамках системи преференц╕й американськими компан╕ями ╕мпортовано укра╖нських товар╕в ╕ сировини на 56 м╕льйон╕в долар╕в. Це - 9,1 в╕дсотка в╕д загального ╕мпорту укра╖нських товар╕в в США. В принцип╕, це не косм╕чна сума, але все ж зв╕льнення в╕д цього мита п╕двищу╓ конкурентоспроможн╕сть укра╖нських товар╕в на американському ринку. Кр╕м того, з точки зору ╕м╕джу кра╖ни в╕дм╕на преференц╕й - це дуже погано. Проте, ми можемо втратити преференц╕╖ не для 3500 найменувань товар╕в, а для близько 100.

Що ми робимо для того, щоб цього не сталось?

Консол╕дований законопроект про ефективне управл╕ння майновими правами правовласник╕в у сфер╕ авторського права був поданий в парламент в к╕нц╕ грудня 2017 року. Оч╕ку╓мо його розгляд у ком╕тетах на початку лютого. Ком╕тет╕в треба пройти дуже багато, найважлив╕ш╕ - з питань осв╕ти ╕ науки, а також з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖. Все, що ми робимо у сфер╕ захисту ╕нтелектуально╖ власност╕, в╕дбува╓ться у в╕дпов╕дност╕ до Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢вросоюзом, директив ╢С.

Вважа╓мо, що 120 дн╕в - це достатн╕й терм╕н. Але ма╓мо враховувати, що тут зад╕яний не т╕льки Каб╕нет м╕н╕стр╕в, але й Верховна Рада - а це вже пол╕тичн╕ р╕шення. Також ма╓мо враховувати, що ╓ ще й судова влада, яка ма╓ в╕д╕гравати пров╕дну роль у безпосередньому захист╕ прав власност╕. А вона реформу╓ться, ╕ одне ╕з завдань - створення спец╕альних суд╕в з питань ╕нтелектуально╖ власност╕. Це дуже важливо, тому що, якщо заф╕ксовано порушення прав ╕нтелектуально╖ власност╕, то вс╕ мають розум╕ти - буде суд, як╕сний, фаховий ╕ результативний. Це буде останн╕й крок. ╤ коли ╕ноземн╕ та в╕тчизнян╕ компан╕╖ скажуть: «Так, д╕йсно, система працю╓ в╕д А до Я», ми зможемо заявити, що зроблено все необх╕дне.

Чи правильно я розум╕ю, що для подовження д╕╖ Генерал╕зовано╖ системи преференц╕й необх╕дне не просто прийняття закону про реформування сфери колективного управл╕ння правами ╕нтелектуально╖ власност╕, а й певн╕ кроки з його ╕мплементац╕╖?

На даний момент орган╕зац╕╖ колективного управл╕ння - це корумпована, непрозора система. Якщо ми приймемо закон, то у нас буде можлив╕сть зробити систему прозорою. Але зв╕сно, коли намага╓шся зм╕нити систему, з боку багатьох людей, як╕ 27 рок╕в заробляли на порушенн╕ авторського права, ╓ дуже великий супротив. Нам кажуть, що н╕бито закон некомплексний ╕ непрозорий. Але вибачте, чого ж тод╕ ви сам╕ не створили нормальну систему за ст╕льки рок╕в? Для багатьох людей статус-кво дуже виг╕дний. Ми вважа╓мо, що руха╓мося у правильному напрям╕, ╕ цей р╕к ╓ ключовим. У нас ╓ ╕сторичний шанс прийняти необх╕дн╕ закони пакетно, присвятивши питанню захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ окреме зас╕дання Верховно╖ Ради. Якщо ми хочемо притоку ╕ноземних ╕нвестиц╕й, то зобов’язан╕ це зробити.

Що конкретно оч╕кують в╕д нас партнери?

По-перше, хот╕в би зазначити, що, як правило, вони дають 60 дн╕в, а не 120 на виправлення ситуац╕╖. ╤ т╕льки завдячуючи оперативним д╕ям уряду, к╕нцевий терм╕н склав 120 дн╕в, про що нам пов╕домили американськ╕ партнери в робочому порядку.

Головне зараз - прийняття Верховною Радою в╕дпов╕дного закону в ц╕лому. В к╕нц╕ лютого ми ма╓мо зв╕тувати по Списку 301 (список кра╖н з╕ значним р╕внем ╕нтернет-п╕ратства ╕ недостатн╕м захистом прав ╕нтелектуально╖ власност╕ в╕д Оф╕су торгового представника США, – УН╤АН). Тобто, якщо нав╕ть ми його зможемо провести через ком╕тети ╕ внести до Верховно╖ Ради, то це вже буде позитивним сигналом, що ╓ зрушення. Якщо парламент ухвалить закон, я не кажу про його ╕мплементац╕ю, то тод╕ у нас ╓ шанс не втратити преференц╕╖.

Якими будуть кроки щодо ╕мплементац╕╖ закону?

П╕сля ухвалення закону ми будемо працювати над ╕мплементац╕╓ю, ╕ це надзвичайно важливо. На ринку 19 орган╕зац╕й колективного управл╕ння. Це - нонсенс, взагал╕ ненормально. Зг╕дно з новим законом, ╖х ма╓ бути п’ять. Тут мова не йде про монопол╕ю, просто ╕снуватиме один орган, який визначатиме орган╕зац╕╖ колективного управляння за сферами в╕дпов╕дальност╕ - авторське право, сум╕жне право ╕ так дал╕. Ма╓ться на уваз╕, що автори вперше в ╕стор╕╖ зможуть прозоро бачити, ск╕льки роялт╕ отримують орган╕зац╕╖, ск╕льки вони залишають на адм╕н╕стративн╕ послуги. Наприклад, в ╢вроп╕ на адм╕н╕стративн╕ послуги залиша╓ться максимум 12-15%, в ╤спан╕╖ - 5%, а у нас зараз - 30-40%.

Кр╕м того, автори зможуть брати участь у загальних зборах орган╕зац╕╖, створювати наглядову раду, обирати директора. Такого н╕коли не було.

Ще один крок. На даний момент у нас ╓ 18 приватних орган╕зац╕й, так склалось ╕сторично. ╤ ╓ одна державна орган╕зац╕я - Укра╖нське агентство з авторських ╕ сум╕жних прав. В наш╕й концепц╕╖ реформи, яка була прийнята урядом, передбача╓ться роздержавлення УААСП. Це ╓ загальна лог╕ка - держава не ма╓ втручатись в процес.

Як╕ ще законопроекти щодо реформи ╕нтелектуально╖ власност╕ готу╓ уряд?

Перед нами стояло завдання - визначити т╕ закони, як╕ зможуть не т╕льки зробити поштовх до п╕дсилення захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕, але й продемонструвати, що Укра╖на - ╓вропейська кра╖на з в╕дпов╕дними ц╕нностями.

Перший законопроект про географ╕чн╕ зазначення пройшов парламентський ком╕тет у 2017 роц╕, зараз ми оч╕ку╓мо на його розгляд у Верховн╕й Рад╕. Щоб було зрозум╕ло: ╓ сир «камамбер». Якщо в╕н виробля╓ться в сел╕ Камамбер у Франц╕╖, то, вибачте, в м╕ст╕ Черн╕г╕в в╕н вироблятися не може. Водночас, якщо ╓ захищений бренд «н╕жинськ╕ ог╕рки», то вони можуть вироблятися т╕льки у в╕дпов╕дному рег╕он╕.

Другий законопроект б╕льш техн╕чний, в╕н стосу╓ться комп’ютерних схем. Трет╕й законопроект найб╕льш ц╕кавий – в╕дносно боротьби з патентним трол╕нгом, для захисту бренд╕в. Наприклад, бренд «Coca Cola» кошту╓ б╕льше, н╕ж вс╕ матер╕альн╕ активи компан╕╖. У нас були випадки, коли хтось дуже талановитий заре╓стрував Google, запатентував в╕шалку або житомирський гран╕т. ╤ як т╕льки ориг╕нальна продукц╕я проходить кордон - все, людина отриму╓ роялт╕. Тому закон важливий, його прийняття буде серйозним сигналом для ╕ноземних ╕нвестор╕в. Умовний Starbucks н╕коли не прийде в кра╖ну, якщо побачить, що ╓ так╕ ризики. Ще один приклад - ╓ одна особа, яка запатентувала рух по╖зд╕в по колу, ╕ вона отриму╓ роялт╕ кожен м╕сяць. Це см╕шно, але людина реально отриму╓ грош╕ в╕д «Укрзал╕зниц╕».

Ус╕ три законопроекти вже пройшли ком╕тети, законопроект про колективне управл╕ння буде на розгляд╕ найближчим часом, на цьому тижн╕ ми плану╓мо винести на розсуд уряду законопроект про авторське ╕ сум╕жне право, а також про корисн╕ модел╕ та винаходи. Вс╕ законодавч╕ ╕н╕ц╕атив╕ - непрост╕, ╕ ви не уявля╓те, ск╕льки груп впливу, ск╕льки бажань ╕ думок зад╕ян╕ у процес╕. Але ми беремо за основу директиви ╢С, дивимося, як це може бути впроваджено на практиц╕, ╕ руха╓мося вперед.

У нас ╓ приклади, як╕ вже нав╕ть не можна назвати патентним трол╕нгом, а скор╕ше паразитуванням - коли державн╕ компан╕╖ обростають купою запатентованих «технолог╕й» ╕ сплачують кошти незрозум╕лим людям на незрозум╕лих п╕дставах. Чи плану╓ться «очищення» державного сектору в╕д под╕бних схем?

Зрозум╕ло, що ╓ певн╕ реч╕, про як╕ ми ма╓мо думати, багато процес╕в вже запущено. ╢ так╕ факти, але ми не правоохоронн╕ органи, щоб цим займатись. Ми зараз створю╓мо раду з питань ╕нтелектуально╖ власност╕ з залученням саме правоохоронних орган╕в, щоб в╕дсл╕дковувати ╕ в╕дпрацьовувати так╕ моменти, сформувати певну базу даних. Це дасть ч╕ткий сигнал - кожне порушення або продаж винаход╕в ╕ патент╕в, як╕ ╓ власн╕стю держави, будуть покаран╕.

Чи оч╕ку╓ться значне п╕двищення ╕нвестиц╕йно╖ привабливост╕ високотехнолог╕чних сфер укра╖нсько╖ економ╕ки в результат╕ реформи системи захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕?

Якщо говорити про реформу орган╕зац╕й колективного управл╕ння, то збори роялт╕ можна см╕ливо множити на десять. Щодо високотехнолог╕чних сектор╕в, то ми вс╕ розум╕╓мо - обсяг ╕нвестиц╕й недостатн╕й. Вважа╓мо, що розвиток ╕новац╕йно╖ економ╕ки дозволить досягти економ╕чного зростання на 5%. Зв╕сно, це може в╕дбутися лише за умови належного захисту ╕нтелектуально╖ власност╕. Зараз IT-сектор входить в топ-3 щодо експорту. Перше м╕сце у 2017 роц╕ займав агроб╕знес, який дав 10,6 м╕льярда долар╕в експорту, другою сферою ╓ металург╕я – 6 м╕льярд╕в долар╕в, послуги IT-сектору принесли 3 м╕льярди долар╕в. Якщо пор╕вняти динам╕ку експорту IT-послуг у 2017 роц╕ з 2016 роком, то зростання склало 25%.

У Ки╓в╕ заре╓стровано 2600 IT-компан╕й, загалом в Укра╖н╕ - 11 тисяч. Сумарно це приблизно 100 тисяч IT-експерт╕в. Ця сфера розвива╓ться динам╕чно, IT-сектор стратег╕чно важливий для прискорення економ╕чного розвитку. У цьому контекст╕ ми ма╓мо думати не т╕льки про захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕, а ╕ про певн╕ преференц╕╖.

Якщо говорити про п╕дсилення боротьби з п╕ратським контентом, чого чекати громадянам? Чи можливе введення в╕дсл╕дковування траф╕ку на р╕вн╕ провайдер╕в та закриття торент╕в, як це робиться в ╢вроп╕?

Завжди, коли проводяться реформи, будуть люди, як╕ сприймають ╖х позитивно, ╕ т╕, хто негативно. Але якщо ми обрали цив╕л╕зований шлях розвитку нашо╖ держави, то ма╓мо розум╕ти, що, для поштовху вперед вс╕х сфер економ╕ки, за товари та серв╕си потр╕бно платити. Власний приклад: ╓ онлайн-к╕нотеатр, де можна подивитися нов╕ ф╕льми. Я краще заплачу 50 гривень за перегляд, н╕ж буду дивитись п╕ратський контент. П╕ратський контент - це т╕ньова економ╕ка, ╕ кошти, що там знаходяться, не йдуть на розвиток к╕но╕ндустр╕╖. Я розум╕ю, що вс╕ говорять: «Не треба забороняти торенти, ми не так╕ багат╕, щоб платити за перегляд ф╕льм╕в онлайн». Але такого просто не може бути. Це як ╖здити на авто ╕ не мати страхування - неправильно.

Так╕ сфери як ╕нтелектуальна власн╕сть мають бути ринковими, ╕ якщо права правовласник╕в порушуються - ма╓ бути покарання. Наш приклад з преференц╕ями - якщо США виявля╓ порушення прав ╕нтелектуально╖ власност╕, то одразу наступа╓ жорстке покарання, тому що це - грош╕ для держави та людей, розвитку багатьох ╕ндустр╕й. Як можна звинувачувати укра╖нську к╕но╕ндустр╕ю в низьк╕й якост╕ ф╕льм╕в ╕ при цьому споживати п╕ратський контент? До того ж ми з╕ сво╖ми торентами ма╓мо не дуже хороший ╕м╕дж - ╓ кра╖на в ╢вроп╕, де процв╕та╓ ╕нтернет-п╕ратство. Фундамент боротьби з цим явищем вже створено, ╕ у нас ╓ розум╕ння, що все ма╓ бути легал╕зовано.

https://economics.unian.ua

22 с╕чня 2018 року в рамках в╕зиту укра╖нських виробник╕в харчово╖ промисловост╕ до С╕нгапуру та Малайз╕╖ в╕дбувся перший масштабний зах╕д, присвячений презентац╕╖ в╕тчизняно╖ продукц╕╖ для с╕нгапурських компан╕й. Орган╕затором виступило Посольство Укра╖ни в С╕нгапур╕ у вза╓мод╕╖ з С╕нгапурською Б╕знес Федерац╕╓ю. У заход╕ взяли участь двадцять укра╖нських виробник╕в харчово╖ продукц╕╖ та понад п’ятдесят представник╕в с╕нгапурських компан╕й, серед яких найб╕льш╕ мереж╕ супермаркет╕в, проф╕льн╕ б╕знес-асоц╕ац╕╖ та дистриб’ютори.

В╕дкриваючи зах╕д, виконавчий директор С╕нгапурсько╖ Б╕знес Федерац╕╖ пан Хо Мен К╕т прив╕тав зусилля з просування укра╖нсько╖ продукц╕╖ на ринки П╕вденно-Сх╕дно╖ Аз╕╖, наголосивши на перспективах сп╕впрац╕ у сфер╕ с╕льського господарства м╕ж Укра╖ною та С╕нгапуром.

Як зазначив Посол Укра╖ни в С╕нгапур╕ Дмитро Сен╕к, «За останн╕ два роки нам вдалося вдв╕ч╕ зб╕льшити товарооб╕г м╕ж Укра╖ною та С╕нгапуром, але потенц╕ал величезний, враховуючи ун╕кальну роль ц╕╓╖ кра╖ни, як лог╕стичного та торговельного хабу в Аз╕╖, а також важливого члена АСЕАН». На думку Посла, сп╕льний ринок АСЕАН з населенням майже 630 м╕льйон╕в ╓ перспективним для укра╖нсько╖ продукц╕╖. У свою чергу кер╕вник проекту розвитку експорту ФАО та представник укра╖нсько╖ делегац╕╖ Андр╕й Ярмак наголосив на високих показниках зростання споживання продукт╕в в АСЕАН.

П╕д час в╕зиту до С╕нгапуру Посольство також запланувало для укра╖нсько╖ делегац╕╖ бриф╕нг за участ╕ с╕нгапурських експерт╕в з питань зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ щодо особливостей виходу на ринки АСЕАН, а також зустр╕ч╕ з представниками галузевих асоц╕ац╕й.

Спец╕ал╕зована торговельна м╕с╕я експортер╕в харчово╖ промисловост╕ в╕дв╕да╓ С╕нгапур та Малайз╕ю у пер╕од з 22 по 25 с╕чня 2018 року з метою презентац╕╖ в╕тчизняно╖ продукц╕╖.

Посольство Укра╖ни в С╕нгапур╕ запрошу╓ до сп╕впрац╕ укра╖нських експортер╕в, як╕ зац╕кавлен╕ у виход╕ на ринки АСЕАН.

https://www.kmu.gov.ua

Про сем╕нар «Зм╕ни в робот╕ по принципу «╓диного в╕кна» на митниц╕ - працюють вс╕. Особливост╕ видачи EUR-1», який в╕дбувся 20 с╕чня 2018 року у м.Ки╓в╕.

На сем╕нар╕ обговорено:

1) особливост╕ використання сертиф╕ката з перевезення (походження) товару EUR.1:
 положення наказу М╕нф╕ну в╕д 20 листопада 2017 р. № 950 «Про затвердження Порядку заповнення та видач╕ митницею сертиф╕ката з перевезення (походження) товару EUR.1»;
 застосування Конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед;
 положення окремих лист╕в ДФС, як╕ стосуються кра╖ни походження;
 практичн╕ питання в╕д учасник╕в сем╕нару щодо використання сертиф╕кату EUR.1 при експорт╕/╕мпорт╕ товар╕в;

2) обов`язкове запровадження принципу «╓диного в╕кна» з 1 лютого 2018 року та деяк╕ проблемн╕ питання у зв`язку з цим:
 для митних декларац╕й типу ЕА;
 для пер╕одичних митних декларац╕й при експорт╕, у раз╕ оформлення товар╕в в порту;
 для оформлення товар╕в в митний режим ╕мпорту, у раз╕, якщо попередн╕й митний режим був «митний склад»;
 актуал╕зац╕я документ╕в, як необх╕дно подати для проведення державних вид╕в контролю;
 та ╕нше.

MDoffice

- Вот увидишь, мы через пять лет будем жить лучше чем в Европе!
- Да? А что у них случится?

Понял, что нужно больше времени уделять здоровью, когда бродил онлайн по району через гугл карты, и у меня появилась одышка.