Уряд затвердив Стратег╕ю розвитку системи управл╕ння ризиками у сфер╕ митного контролю на пер╕од до 2022 року
27 грудня Кабм╕н затвердив Стратег╕ю розвитку системи управл╕ння ризиками у сфер╕ митного контролю на пер╕од до 2022 року та План заход╕в з ╖╖ реал╕зац╕╖.
В чому суть?
В рамках реформи митниц╕ М╕нф╕н працю╓ над розвитком та вдосконаленням д╕ючо╖ в Укра╖н╕ системи управл╕ння митними ризиками для побудови сучасно╖, гнучко╖, багатофункц╕онально╖ системи управл╕ння митними ризиками, яка наповнюватиметься як на центральному, так ╕ на
рег╕ональному р╕внях.
З ц╕╓ю метою розроблено Стратег╕ю розвитку системи управл╕ння ризиками у сфер╕ митного контролю на пер╕од до 2022 року та План заход╕в з ╖╖ реал╕зац╕╖, як╕ схвалив Уряд.
Основними аспектами, що розглядаються в рамках Стратег╕╖, ╓ законодавче забезпечення, орган╕зац╕йна структура, процеси управл╕ння ризиками, вза╓мод╕я, ╤Т, ресурсне забезпечення та п╕дготовка персоналу.
План заход╕в, зокрема,
передбача╓:
- утворення окремого структурного п╕дрозд╕лу з питань управл╕ння митними ризиками ╕з забезпеченням ц╕лодобового режиму функц╕онування; - утворення п╕дрозд╕л╕в з питань управл╕ння митними ризиками у митницях; - проведення конкурсного в╕дбору для доукомплектування п╕дрозд╕л╕в з питань управл╕ння митними ризиками; - утворення у структур╕ ДФС структурного п╕дрозд╕лу з питань ведення бази даних ц╕ново╖ ╕нформац╕╖ про товари, отримано╖, зокрема, з комерц╕йних баз
даних; - запровадження таргетингу п╕д час зд╕йснення митного контролю найб╕льш ризикових зовн╕шньоеконом╕чних транзакц╕й; - створення комплексно╖ автоматизовано╖ системи мон╕торингу застосування системи управл╕ння ризиками; - забезпечення розвитку програмного забезпечення для автоматизац╕╖ процесу анал╕зу та оц╕нки ризик╕в, у тому числ╕ для застосування в пунктах пропуску через державний кордон.
Що це да╓?
Прийняте р╕шення сприятиме подальш╕й
автоматизац╕╖ процес╕в анал╕зу та оц╕нки ризик╕в, зменшенню впливу людського фактора на прийняття управл╕нських р╕шень п╕д час митного контролю, впровадженню найкращого м╕жнародного досв╕ду з питань управл╕ння ризиками у роботу ДФС.
Кабмин одобрил Стратегию развития системы управления таможенными рисками
Правительство одобрило Стратегию развития системы управления рисками в сфере таможенного контроля на период до 2022 года.
Стратегией предусматривается:
- осуществление анализа и оценки рисков безопасности до прибытия товаров в пункты пропуска;
- определение единых подходов к порядку применения программного обеспечения и технических средств таможенного контроля;
- усиление роли таможен в
процессах управления рисками, в том числе путем регионального профилирования рисков и т. п.
Кроме того, утвержден план мероприятий по реализации Стратегии.
«Реализация Стратегии позволит обеспечить использование в Украине современной, гибкой, многофункциональной системы управления таможенными рисками, основной целью которой является достижение оптимального баланса между упрощением процедур международной торговли и обеспечением надлежащего уровня контроля в
соответствии с компетенцией таможен», - отмечают в Кабмине.
Соответствующее распоряжение Кабмин принял 27 декабря 2017 года под № 978-р.
Минфин не готовит изменения в упрощенную систему налогообложения
В ноябре 2017 года народный депутат Украины Оксана Продан обратилась в Минфин с депутатским обращением относительно вопроса подготовки Министерством законопроектов, которыми предлагались бы изменение, сужение или ликвидация упрощенной системы налогообложения.
В ответ на указанное депутатское обращение Министерство финансов Украины предоставило ответ, в котором сообщило о том, что на данный момент Министерством не разрабатываются проекты законов, которые касались бы
упрощенной системы налогообложения.
Как Кабмин намерен определять стоимость товаров на таможне
В ГФС предлагают создать подразделение, которое будет вести единую базу данных о рыночной цене товаров
Кабинет министров утвердил Стратегию развития системы управления рисками в сфере таможенного контроля до 2022 года и План мероприятий по ее реализации.
В Министерстве финансов уверены, что предусмотренные шаги "позволят автоматизировать процессы анализа и оценки рисков и уменьшат влияние человеческого фактора на принятие решений в ходе
контроля".
Минфин предложил создать в структуре Государственной фискальной службы структурное подразделение, которое будет вести базу данных ценовой информации о товарах. При этом информацию будут получать, в частности, из коммерческих баз данных.
Стратегия предполагает, что таможенный контроль должен быть рискоориентированным: больше всего проверяться должны наиболее рисковые внешнеэкономические транзакции.
Кроме того, министерство
предлагает создать в ГФС отдельное структурное подразделение по управлению таможенными рисками, которое будет работать круглосуточно. Подразделения по управлению таможенным рисками должны быть созданы в каждой таможне. Отбор сотрудников в эти подразделения должен быть конкурсным.
Ранее Кабмин обязал бизнес и госорганы с 1 февраля 2018 года для подачи таможенных деклараций и прохождения контроля на границе использовать информационную систему "единое окно". Правительство сократило
время, в течение которого контролеры могут принять решение о досмотре товаров до 12 рабочих часов (сейчас решение может быть принято на третий рабочий день). Также Кабмин уменьшил предельный срок, в течение которого госорганы должны разрешить или запретить экспорт товаров с 24 часов до 4 часов.
Напомним, Верховная Рада одобрила новые ограничения на беспошлинный ввоз по почте товаров в Украину физлицами, физлицами-предпринимателями и юрлицами. В течение месяца без уплаты налогов
можно будет получать три посылки из-за границы стоимостью до 150 евро каждая. Четвертая, пятая и последующие посылки будут подлежать налогообложению. Сейчас физлицо в течение месяца может ввозить по почте неограниченное количество посылок стоимостью до 150 евро.
Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖
М╤ЖВ╤ДОМЧА КОМ╤С╤Я З М╤ЖНАРОДНО╥ ТОРГ╤ВЛ╤ ПОВ╤ДОМЛЕННЯ
Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖
28 грудня 2017 року М╕жв╕домча ком╕с╕я з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ (дал╕ — Ком╕с╕я) в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д демп╕нгового
╕мпорту" (дал╕ — Закон) розглянула подан╕ М╕н╕стерством економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни матер╕али про результати антидемп╕нгового розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. За результатами такого розгляду Ком╕с╕я:
1) зробила позитивний висновок:
стосовно наявност╕ в пер╕од розсл╕дування (2016 р.) демп╕нгового ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням
з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖;
щодо об╜рунтованост╕ методу, на п╕дстав╕ якого було визначено демп╕нгову маржу;
зробила позитивний висновок щодо наявност╕ ╕стотно╖ шкоди, запод╕яно╖ нац╕ональному товаровиробников╕, що п╕дтверджу╓ться пог╕ршенням соц╕ально-економ╕чних показник╕в нац╕онального товаровиробника протягом 2014-2016 рр., зокрема: скоротилися обсяги виробництва (8,55 %) та обсяги використання виробничих потужностей (10,85
%), зменшилися обсяги продажу товару на внутр╕шньому ринку Укра╖ни (1,75 %) та частка нац╕онального товаровиробника на внутр╕шньому ринку Укра╖ни (7,20 %), скоротився персонал (15,37 %), зменшився обсяг ╕нвестиц╕й (8,01 %) тощо;
2) установила, що:
протягом пер╕оду досл╕дження демп╕нговий ╕мпорт в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ призв╕в до значного зниження ц╕н на под╕бний товар, а в пер╕од
розсл╕дування ц╕ни демп╕нгового ╕мпорту були нижче ц╕н под╕бного товару нац╕онального товаровиробника;
╕сну╓ причинно-насл╕дковий зв’язок м╕ж демп╕нговим ╕мпортом в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та ╕стотною шкодою, запод╕яною нац╕ональному товаровиробнику;
нац╕ональн╕ ╕нтереси Укра╖ни потребують застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в.
Остаточна ╕нформац╕я щодо факт╕в ╕ висновк╕в, на п╕дстав╕ яких М╕некономрозвитку рекомендувало Ком╕с╕╖ застосувати антидемп╕нгов╕ заходи, над╕слана вс╕м за╕нтересованим сторонам розсл╕дування.
Коментар╕ за╕нтересованих стор╕н, отриман╕ за результатами розгляду ╕нформац╕╖, не м╕стили достатньо сутт╓вих ╕ об╜рунтованих аргумент╕в та факт╕в, що могли б вплинути на зм╕ну висновк╕в, зроблених щодо наявност╕ факту демп╕нгу, запод╕яння ╕стотно╖ шкоди нац╕ональному
товаровиробников╕ та причинно-насл╕дкового зв’язку м╕ж демп╕нговим ╕мпортом та нанесеною шкодою.
У зв’язку ╕з зазначеним та в╕дпов╕дно до статт╕ 16 Закону Ком╕с╕я прийняла р╕шення № АД-382/2017/4411-05, зг╕дно з яким вир╕шила застосувати остаточн╕ антидемп╕нгов╕ заходи щодо ╕мпорту в Укра╖ну товару походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, що ма╓ такий опис:
Остаточн╕ антидемп╕нгов╕ заходи застосовуються строком на п’ять рок╕в.
Остаточн╕ антидемп╕нгов╕ заходи застосовуються
шляхом запровадження справляння остаточного антидемп╕нгового мита щодо ╕мпорту в Укра╖ну товару, опис якого зазначено вище, з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у розм╕р╕ 15,21 %.
Остаточне антидемп╕нгове мито справля╓ться у в╕дсотках до митно╖ вартост╕ товару, опис якого зазначено вище.
Сплата остаточного антидемп╕нгового мита зд╕йсню╓ться в гот╕вков╕й чи безгот╕вков╕й форм╕, або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення
в╕дпов╕дного боргового зобов’язання, якщо ╕нше не передбачено законодавством Укра╖ни.
Остаточне антидемп╕нгове мито стягу╓ться органами доход╕в ╕ збор╕в (митницями) Укра╖ни незалежно в╕д сплати ╕нших податк╕в ╕ збор╕в (обов’язкових платеж╕в).
Застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в не повинно створювати перешкод для зд╕йснення митного оформлення.
╤мпорт на митну територ╕ю
Укра╖ни товару, опис якого зазначено вище, без сертиф╕ката про походження та в раз╕ неможливост╕ визначення його походження зд╕йсню╓ться з╕ сплатою остаточного антидемп╕нгового мита за ставкою 15,21 %.
Р╕шення Ком╕с╕╖ набира╓ чинност╕ через 60 дн╕в з дня опубл╕кування цього пов╕домлення.
Пов╕домлення про порушення та проведення антидемп╕нгового розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Республ╕ки Б╕лорусь
ПОВ╤ДОМЛЕННЯ про порушення та проведення антидемп╕нгового розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Республ╕ки Б╕лорусь
В╕дпов╕дно до статт╕ 12 Закону Укра╖ни «Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д демп╕нгового ╕мпорту» (дал╕ — Закон) 28 грудня 2017 року М╕жв╕домча ком╕с╕я з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ (дал╕ — Ком╕с╕я) розглянула скаргу ПрАТ «Льв╕вський електроламповий завод ╤скра» (дал╕ — заявник) «Про порушення
антидемп╕нгово╖ процедури щодо ╕мпорту в Укра╖ну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та проведення антидемп╕нгового розсл╕дування» (дал╕ — скарга), а також зв╕т ╕ висновки М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни (дал╕ — М╕некономрозвитку) про результати проведення антидемп╕нгово╖ процедури щодо ╕мпорту в Укра╖ну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Республ╕ки Б╕лорусь.
За результатами розгляду Ком╕с╕я
встановила:
у скарз╕ наведено достатньо ╕нформац╕╖, на п╕дстав╕ яко╖ можна вважати, що ╖╖ подано належним нац╕ональним товаровиробником;
у скарз╕ наведено достатньо ╕нформац╕╖, зг╕дно з якою ╕мпорт в Укра╖ну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Республ╕ки Б╕лорусь м╕г зд╕йснюватися за демп╕нговими ц╕нами, причому р╕вень демп╕нгово╖ марж╕ не може вважатися м╕н╕мальним, а обсяги ╕мпорту незначними в╕дпов╕дно до положень Закону;
у скарз╕ м╕ститься достатньо
╕нформац╕╖ стосовно того, що ╕мпорт в Укра╖ну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Республ╕ки Б╕лорусь зд╕йснювався в таких обсягах ╕ на таких умовах, що м╕г призвести до запод╕яння шкоди нац╕ональному товаровиробнику.
Зокрема, у пер╕оди 2015 р., 2016 р. та 2 квартал 2016 р. — 1 квартал 2017 р., пор╕вняно з 2014 р.:
частка ╕мпорту з Республ╕ки Б╕лорусь в╕дносно виробництва заявника знизилася на 13 % та зросла на 63 % та 113 % в╕дпов╕дно;
частка ╕мпорту з
Республ╕ки Б╕лорусь в╕дносно споживання знизилася на 9 % та зросла на 67 % та 75 % в╕дпов╕дно;
обсяги виробництва заявника скоротилися на 18 %, 27 % та 45 % в╕дпов╕дно;
виробнич╕ потужност╕ заявника скоротилися на 5 %, 15 % та 15 % в╕дпов╕дно;
використання потужностей заявника скоротилося на 15 %, 15 % та 35 % в╕дпов╕дно;
обсяги продажу заявника на внутр╕шньому ринку скоротилися на 4 %, 20 % та 22 % в╕дпов╕дно;
ц╕на продажу заявника на внутр╕шньому ринку знизилася на 20 %,
24 % та 24 % в╕дпов╕дно;
соб╕варт╕сть заявника скоротилася на 8 %, 20 % та 14 % в╕дпов╕дно;
залишки готово╖ продукц╕╖ в заявника скоротилися на 9 %, зросли на 1 % та скоротилися на 29 % в╕дпов╕дно;
розм╕р прибутк╕в заявника в╕д реал╕зац╕╖ на внутр╕шньому ринку скоротився на 61 %, 1 % та 40 % в╕дпов╕дно;
продуктивн╕сть прац╕ скоротилася на 13 %, 14 % та 30 % в╕дпов╕дно;
рентабельн╕сть знизилася на 72 %, 49 % та 79 % в╕дпов╕дно;
зайнят╕сть (середньообл╕кова)
скоротилася на 6 %, 15 % та 21 % в╕дпов╕дно;
зароб╕тна плата зросла на 34 %, 50 % та 57 % в╕дпов╕дно;
коеф╕ц╕╓нт л╕кв╕дност╕ заявника зр╕с на 12 %, 13 % та 15 % в╕дпов╕дно тощо.
У зв’язку з вищезазначеним та в╕дпов╕дно до статт╕ 12 Закону Ком╕с╕я прийняла р╕шення № АД-381/2017/4411-05, зг╕дно з яким порушила антидемп╕нгове розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну товару, що ма╓ такий опис:
Лампи розжарювання електричн╕ загального призначення потужн╕стю не б╕льше 200 Вт ╕ напругою
б╕льше 100 В, що можуть класиф╕куватися зг╕дно з УКТЗЕД за кодом 8539 22 90 10, походженням з Республ╕ки Б╕лорусь.
Проведення антидемп╕нгового розсл╕дування доручено М╕некономрозвитку.
У раз╕ якщо розсл╕дування стосу╓ться ╕нтерес╕в ф╕зичних або юридичних ос╕б, так╕ особи мають
право надсилати до М╕некономрозвитку ╕нформац╕ю, яка може бути корисною для проведення розсл╕дування.
╤нформац╕я, що пода╓ться М╕некономрозвитку, повинна базуватися на фактах, а не на голосл╕вних твердженнях чи припущеннях. Водночас ╕нформац╕я врахову╓ться М╕некономрозвитку в раз╕ подання ╖╖ державною мовою Укра╖ни та у строки, установлен╕ Законом, Ком╕с╕╓ю або М╕некономрозвитку.
Протягом 30 дн╕в з дати опубл╕кування цього пов╕домлення М╕некономрозвитку зд╕йсню╓ ре╓страц╕ю за╕нтересованих
стор╕н розсл╕дування та розгляда╓ вимоги щодо проведення слухань. У запит╕ про ре╓страц╕ю за╕нтересована сторона розсл╕дування повинна зазначити найменування, юридичну адресу, номер телефону, адресу електронно╖ пошти орган╕зац╕╖, пр╕звище, ╕м’я та по батьков╕ контактно╖ особи, вид д╕яльност╕ (виробник, ╕мпортер, експортер тощо).
Протягом 60 дн╕в з дати опубл╕кування цього пов╕домлення М╕некономрозвитку розгляда╓ письмово викладен╕ коментар╕ та ╕нформац╕ю стосовно порушення розсл╕дування. ╤нформац╕я
повинна надаватись укра╖нською мовою або мовою ориг╕налу та супроводжуватись укра╖нським перекладом. У раз╕ якщо ╕нформац╕я ма╓ конф╕денц╕йний характер, необх╕дно п╕дготувати та над╕слати до М╕некономрозвитку ╖╖ конф╕денц╕йну та неконф╕денц╕йну верс╕╖.
Р╕шення Ком╕с╕╖ в╕д 28.12.2017 № АД-381/2017/4411-05 набира╓ чинност╕ з дня опубл╕кування цього пов╕домлення.
Контактна ╕нформац╕я: тел. (044) 596-67-55, 596-67-36;
Е-mail: tradedefence@me.gov.ua;
Адреса М╕некономрозвитку: вул. М.
Грушевського, 12/2, м. Ки╖в, 01008;
╤нформац╕я щодо вх╕дно╖ кореспонденц╕╖: тел. (044) 253-93-94;
Анонс круглого столу/сем╕нару. «Застосування механ╕зму «╢диного в╕кна» з 01.02.2018»
Шановн╕ колеги.
З огляду на важлив╕сть та ц╕кав╕сть питань, пов'язаних з╕ зм╕нами в порядку застосування механ╕зму ╢диного в╕кна, ТОВ «НВО «Поверхность МД»» готу╓ проведення круглого столу/сем╕нару з обговорення нагальних питань: - нов╕ вимоги щодо роботи ╢диного в╕кна. На розмову запрошу╓мо автор╕в законодавчих ╕ нормативних акт╕в. Ну ╕, зв╕сно, варто обговорити орган╕зац╕йно-техн╕чн╕ аспекти реал╕зац╕╖ нових вимог. - новий порядок видач╕ сертиф╕кат╕в з перевезення
EUR 1. За нашою ╕нформац╕╓ю в╕дпов╕дний наказ М╕нф╕ну Укра╖ни в╕д 20.11.2017 № 950 зараз знаходиться на ре╓страц╕╖ в М╕н’юст╕ Укра╖ни.
Дата проведення круглого столу/сем╕нару – 20 с╕чня 2018 року. Докладна програма буде розм╕щена на нашому сайт╕ в найближчий час. Будемо ради бачити…
Олександр ╤вашкович: ДФС впроваджено нов╕ можливост╕ в систему «╢дине в╕кно»
Державна ф╕скальна служба доклада╓ та докладатиме максимальн╕ зусилля для сприяння комфортному веденню зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ б╕знес-сп╕льноти.
Так, на виконання Постанови КМУ «Деяк╕ питання реал╕зац╕╖ принципу «╢диного в╕кна» п╕д час зд╕йснення митного, сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чного, ветеринарно-сан╕тарного, ф╕тосан╕тарного, еколог╕чного, рад╕олог╕чного та ╕нших вид╕в державного контролю» ДФС в найкоротш╕ терм╕ни було доопрацьовано програмно-╕нформац╕йн╕ комплекси, як╕ зад╕ян╕ в систем╕
«╢диного в╕кна», для того, щоб заздалег╕дь п╕дготуватись та в╕дтестувати вс╕ механ╕зми та системи для усп╕шного впровадження ╖х у життя. Про це пов╕домив в.о. директора Департаменту ╕нформац╕йних технолог╕й ДФС Олександр ╤вашкович.
Основн╕ нововведення, передбачен╕ новою редакц╕╓ю Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в, вже запущен╕ у д╕ю.
Так, в систем╕ «╢дине в╕кно» тепер можна створювати заяви на основ╕ декларац╕╖, яка ще не подавалася до митного оформлення, однак в╕домост╕ про товари та транспортн╕
засоби вже в╕дом╕.
«Наприклад, до морського порту прибуватиме вантаж, ╕ декларант, який згодом подаватиме декларац╕ю ╤М АА (тобто ЕЕ нема), матиме можлив╕сть створення заяви в «╢дине в╕кно» з чернетки ц╕╓╖ декларац╕╖ з вказанням ╕нформац╕╖ про товари та контейнери. Тобто, ще до прибуття товар╕в у порт заява в «╢диному в╕кн╕» вже буде створена, ╕ в╕дпов╕дн╕ види контролю можуть бути пройден╕ заздалег╕дь до початку митного оформлення. Аналог╕чно можна подавати заяву при експорт╕», – пояснив Олександр
╤вашкович.
Враховуючи те, що найб╕льше нар╕кань з боку платник╕в було на необх╕дн╕сть надсилання сканованих документ╕в, то нараз╕ ця проблема частково вир╕шена. Якщо скан документу вже подавався в «╢дине в╕кно», то декларант тепер може лише вказати код, номер, дату документа та номер справи, до яко╖ прикр╕плявся цей скан, ╕ в╕н буде доступним в систем╕ для контролюючих орган╕в.
«Наприк╕нц╕ поточного року ДФС вже отримала ╕ вводить в експлуатац╕ю нове серверне обладнання, яке закуповувалося за
тендерними процедурами протягом другого п╕вр╕ччя 2017 року. Так що, нав╕ть без цих оптим╕зац╕й потужностей сервер╕в нам по митн╕й частин╕ вистачить рок╕в на 3-4», – п╕дкреслив Олександр ╤вашкович.
Запроваджено також функц╕ю в╕дправки прац╕вником митниц╕ до адм╕н╕стратора контролюючого органу пов╕домлення про в╕дсутн╕сть представника цього органу на проведенн╕ огляду вантажу в узгоджений час. Це дозволить дисципл╕нувати представник╕в орган╕в виконавчо╖ влади при зд╕йснен╕ сво╖х функц╕╖.
Кр╕м
того, додано в╕дправку контактних даних прац╕вника митниц╕ декларантам при узгодженн╕ часу огляду (╕нспекц╕╖), що надасть можлив╕сть останн╕м заздалег╕дь уточнити вс╕ детал╕ та нюанси при проведенн╕ огляду.
На наступному тижн╕ для прац╕вник╕в контролюючих орган╕в буде додано можлив╕сть пошуку справи за номером контейнеру. Список контейнер╕в вже додано в заяву.
Також для зменшення плутанини, яка виника╓ в деяких випадках, до причин усп╕шного завершення процедури «╢диного в╕кна» додано "Товар не
п╕дляга╓ в╕дпов╕дному виду державного контролю".
За ╕нформац╕╓ю Олександра ╤вашковича, у с╕чн╕ ДФС зд╕йснюватиме розробку специф╕чного механ╕зму для транзиту по книжках МДП. Плануються невелик╕ зм╕ни в ╕нтерфейс╕ для контролюючих орган╕в та значне доопрацювання Журналу пункту пропуску.
«Ми готов╕ до конструктивно╖ сп╕впрац╕ з ус╕ма зац╕кавленими
особами. Зокрема, якщо у когось ╓ пропозиц╕╖ по зам╕н╕ скан╕в на XML, ви вида╓те дозв╕льн╕ документи з можлив╕стю надавати нам ╖х електронн╕ коп╕╖ в цьому формат╕ - давайте обговорювати. Адже розвиток «╢диного в╕кна» залежить в╕д ус╕х стор╕н, як╕ ним користуються», – п╕дкреслив Олександр ╤вашкович.
НБУ встановив такий регламент роботи системи електронних платеж╕в Нац╕онального банку Укра╖ни (СЕП) та порядок роботи банк╕всько╖ системи Укра╖ни в пер╕од завершення зв╕тного року:
- 28 грудня 2017 року СЕП працюватиме в режим╕ подовженого банк╕вського дня на дв╕ години.
- 29 грудня 2017 року до 13.00 у СЕП можуть зд╕йснюватися лише платеж╕ м╕ж банк╕вськими установами, п╕дпорядкованими одн╕й юридичн╕й особ╕, а також платеж╕, спрямован╕ до Нац╕онального банку Укра╖ни та орган╕в Державно╖
казначейсько╖ служби Укра╖ни. Нац╕ональний банк та органи Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни можуть зд╕йснювати платеж╕ на адресу вс╕х учасник╕в СЕП. Банк╕вський день у СЕП зак╕нчу╓ться о 15.00.
- 1 та 8 с╕чня 2018 року СЕП, система електронно╖ пошти Нац╕онального банку Укра╖ни, депозитар╕й Нац╕онального банку Укра╖ни, Система СЕРТИФ, Система п╕дтвердження угод на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни Нац╕онального банку Укра╖ни, система з куп╕вл╕ та продажу кредитних ресурс╕в у нац╕ональн╕й
валют╕ на м╕жбанк╕вському кредитному ринку Укра╖ни "Кред╤нфо2", Автоматизована ╕нформац╕йна система "Ре╓стр договор╕в з нерезидентами 2" не працюють.
- 2 с╕чня 2018 року банки працюватимуть без кл╕╓нт╕в ╕ забезпечуватимуть комплекс роб╕т, пов’язаних ╕з початком нового зв╕тного року. М╕жбанк╕вськ╕ перекази кошт╕в через СЕП у цей день не зд╕йснюватимуться.
- 3 – 5 та 9 с╕чня 2018 року СЕП ╕ банк╕вська система Укра╖ни працюють у звичайному режим╕.
╤з 29 грудня 2017 року до 3 с╕чня 2018
року включно д╕ятиме оф╕ц╕йний курс гривн╕ до ╕ноземних валют та банк╕вських метал╕в, установлений Нац╕ональним банком Укра╖ни 28 грудня 2017 року.
У пер╕од ╕з 30 грудня 2017 року до 8 с╕чня 2018 року включно банки мають забезпечити безпереб╕йну роботу банкомат╕в, п╕дкр╕плення ╖х гот╕вкою р╕зних ном╕нал╕в для обслуговування кл╕╓нт╕в.
Пов╕домлення в╕д MD Office: щодо набрання чинност╕ ново╖ верс╕╖ УКТЗЕД
В╕дпов╕дно до ╕нформац╕╖, розм╕щено╖ на сайт╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, про х╕д пленарних зас╕дань ВРУ у 2017 роц╕, проект Закону Укра╖ни «Про Митний тариф Укра╖ни» (ре╓стр. №7306 в╕д 17.11.2017) не розглядався.
У зв’язку з цим, з 01 с╕чня 2018 року нова верс╕я УКТЗЕДне вводитиметься в д╕ю.
Про зм╕ни в набранн╕ чинност╕ ново╖ верс╕╖ УКТЗЕД MD Office пов╕домить додатково.
Продаем ранее импортированные товары: определяем базу обложения НДС
База обложения НДС для операций по поставке на таможенной территории Украины ранее импортированных товаров должна определяться по общему правилу - исходя из их договорной стоимости, но не ниже цены приобретения, без учета величины таможенной стоимости.
При этом с целью начисления налоговых обязательств цена
приобретения данных товаров определяется на дату перехода прав собственности на такой товар по цене, указанной в договоре на приобретение товара (контрактной стоимости).
ИНК ГФСУ от 20.12.2017 г. № 3066/6/99-95-42-03-15/╤ПК
Новый перечень государств, операции с резидентами которых признаются контролируемыми
Поскольку произошли изменения критериев формирования перечня, Минфин наработал новый перечень государств (территорий), операции с резидентами которых признаются контролируемыми.
Критерии, по которым происходил отбор:
• государств (территорий), в которых ставка налога на прибыль предприятий на 5 и более процентных пунктов ниже, чем в Украине (то есть ниже 13%);
• государства, с которыми Украиной не заключены
международные договоры с положениями об обмене информацией;
• государств, компетентные органы которых не обеспечивают своевременный и полный обмен налоговой и финансовой информации на запросы ГФС.
При рассмотрении критерия относительно ставки налога на прибыль предприятий, которая на 5 и более процентных пунктов ниже, чем в Украине, была учтена не только основная ставка, но и льготные ставки для отдельных отраслей, территорий, видов
деятельности.
Операции с контрагентом, зарегистрированным в государстве (на территории), включенной в указанный перечень, признаются контролируемыми для целей трансфертного ценообразования с 1 января отчетного года, следующего за календарным годом, в котором государства (территории) были включены в этот перечень, относительно них представляется отчет в контролирующие органы.
В перечень вошли 85 государств (территорий).
По сравнению с
предыдущим перечнем, в новый добавили такие страны, как Гваделупа, Гватемала, Французская Гвиана, Содружество Доминиканы, Доминиканская Республика, Эстония, Иран, Куба, Лаос, Латвия, Ливан, Маврикий, Мальта, Марокко, Монако, ОАЭ, Сингапур, Грузия, Венгрия.
Что это дает?
• предотвращает уклонение от уплаты налогов и размывание налоговой базы;
• обеспечивает налогообложение прибыли в стране ее создания, что позволит увеличить
поступления в государственный бюджет Украины.
Такое сообщение опубликовано на официальном веб-сайте Минфина.
Речь идет о постановлении КМУ «Об утверждении перечня государств (территорий), соответствующих критериям, установленным подпунктом 39.2.1.2 подпункта 39.2.1 пункта 39.2 статьи 39 Налогового кодекса Украины, и признании утратившим силу распоряжения Кабинета Министров Украины от 16 сентября 2015 г. № 977» от 27.12.2017 г. № 1045, вступающем в силу
01.01.2018.
Упрощены перемещение банковских металлов через таможенную границу и условия торговли инвалютой для банков
НБУ упростил условия торговли иностранной валютой, в т.ч. для проведения арбитражных операций на условиях маржинальной торговли.
Отметим: речь идет об арбитражных операциях, предусматривающих куплю/продажу иностранной валюты за иностранную валюту, то есть без использования гривни.
Так, благодаря ряду шагов, которые расширят возможности по проведению арбитражных операций, банки смогут:
• проводить арбитражные
операции не только с иностранными банками, как раньше, но и с иностранными небанковскими финансовыми учреждениями, имеющими право осуществлять торговлю иностранной валютой и подотчетными соответствующим надзорным органам;
• осуществлять данные операции по поручению юридических лиц и физических лиц - предпринимателей, в то время как ранее было возможно осуществлять их только по поручению клиентов-физлиц;
• заключать договоры для проведения арбитражных
операций с другими уполномоченными банками, которые уже установили отношения с иностранными контрагентами;
• проводить арбитражные операции с новым инструментом - банковскими металлами.
Также упраздняется требование относительно регистрации банками в НБУ правил проведения арбитражных операций и соответствующий порядок, согласно которому осуществлялась данная регистрация.
В дополнение: отменяется норма, согласно которой покупка
иностранной валюты 1-й группы Классификатора для выполнения долговых обязательств заемщика по кредиту разрешается только при условии, если в счет кредита кредитор фактически также передал иностранную валюту 1-й группы Классификатора.
Упразднено требование регистрации банками клиентских операций по купле-продаже иностранных валют на условиях «форвард» в Системе подтверждения соглашений на межбанковском валютном рынке.
Соответствующие изменения закреплены
постановлением Правления НБУ от 26.12.2017 г. № 143, вступающим в силу 02.01.2018.
Кроме того, НБУ смягчил требования к процедуре перемещения банковских металлов через таможенную границу Украины.
Во-первых, упразднено требование относительно наличия индивидуальных лицензий НБУ на вывоз физическим лицом банковских металлов весом, превышающим 500 г. Разрешение на вывоз банковских металлов в таком объеме будет возможно при условии письменного декларирования
таможенному органу и на основании документов, подтверждающих приобретение данным лицом банковских металлов в уполномоченных банках и/или НБУ в полном объеме.
Во-вторых, упразднено требование относительно необходимости получения юридическими лицами специального разрешения НБУ на ввоз банковского металла, изготовленного нерезидентом по договору о переработке давальческого сырья, если эти банковские металлы в полном объеме продаются Национальному банку. Достаточно наличия договора, на
основании которого осуществлялась переработка, а также договора на поставку банковских НБУ.
Соответствующие изменения закреплены постановлением Правления НБУ от 26.12.2017 г. № 142, вступающим в силу 28.12.2017.
Парубий подписал закон с изменениями в Налоговый кодекс и передал его на подпись президенту
Председатель Верховной Рады Андрей Парубий подписал закон о внесении изменений в Налоговый кодекс (№6776-д) относительно обеспечения сбалансированности бюджетных поступлений в 2018 году.
Как сообщается на веб-сайте Верховной Рады, документ передан на подпись президенту.
Таким образом, в настоящее время на подписи у президента находятся все три закона из бюджетного пакета-2018: помимо указанного закон "О Государственном бюджете Украины на
2018 год" №7000 и закон об изменениях в Бюджетный кодекс №7116, подписанные спикером 22 декабря.
Как сообщалось, закон о госбюджете-2017 и ряд бюджетообразующих законов президент Петр Порошенко подписал 26 декабря 2016 года.
К╕лька м╕сяц╕в тому набрала чинност╕ Угода про зону в╕льно╖ торг╕вл╕ з Канадою (CUFTA), яка фактично в╕дкрива╓ для значно╖ к╕лькост╕ укра╖нських компан╕й цей величезний ринок. Скасовано 98% митних тариф╕в на укра╖нськ╕ товари. Потреби рег╕ону – р╕зноман╕тн╕ ╕ значн╕. Поговоримо про те, як вийти на ринок рег╕ону та що йому потр╕бно.
Обсяги торг╕вл╕ з Канадою абсолютно не
в╕дпов╕дають потенц╕йним можливостям: експорт укра╖нських товар╕в до ц╕╓╖ кра╖ни в поточному роц╕ склав приблизно 0,5% в╕д загального укра╖нського експорту. Канадських товар╕в в Укра╖ну ╕мпортовано в 7 раз╕в б╕льше, хоча в реальних цифрах це так само нев╕дчутно.
Найб╕льш╕ переваги в╕д скасування мит отримають укра╖нськ╕ виробники одягу («м╕нус» 17,2% мита) та взуття (-9,7%), а також аграр╕╖ (-4,5% для овоч╕в та фрукт╕в). Кр╕м того, Угода в╕дкрива╓ ринок держзакуп╕вель (його обсяг –
$12 млрд) на однакових умовах з м╕сцевими компан╕ями, а окрем╕ розд╕ли Угоди захищають електронну комерц╕ю та ╕нтелектуальну власн╕сть.
За оц╕нками М╕некономрозвитку, запровадження Угоди сприятиме зростанню товарооб╕гу м╕ж Укра╖ною та Канадою у 5 раз╕в. «Кожний випадок експорту – ╕ндив╕дуальний. Якщо знайти партнера в Канад╕, який ма╓ вид╕лен╕ квоти, то можна експортувати товар без оплати ╕мпортних мит. Я би не акцентувала увагу на пр╕оритетних товарах, оск╕льки це може «в╕дбити»
бажання у експортер╕в «непр╕оритетно╖» продукц╕╖. Канадський ринок дуже р╕зноман╕тний: потреби покупц╕в в одн╕й пров╕нц╕╖ можуть сутт╓во в╕др╕знятися в╕д ╕ншо╖. А отже, необх╕дно детально вивчати потреби споживач╕в кожно╖ окремо╖ пров╕нц╕╖. Не виключено, що пр╕оритетн╕ товари в р╕зних рег╕онах можуть в╕др╕знятися», – розпов╕да╓ старший експерт з торг╕вл╕ та ╕нвестиц╕йно╖ пол╕тики проекту CUTIS Олександра Бровко.
Вт╕м, сл╕д розум╕ти, що в Угод╕ ╓ виключення для ряду продукт╕в, як╕
можна буде експортувати без мит в межах канадських квот (птиця, молочн╕ продукти, яйця ╕ я╓чн╕ продукти, сири та цукор – поза квотою розм╕ри мита сягають 150-300%). Тож, як бачимо, перел╕к виключень в╕дчутно стосу╓ться перероблено╖ агропродукц╕╖, яка ╓ пр╕оритетом укра╖нського експорту.
«Кленов╕» потреби
У структур╕ укра╖нського експорту до Канади переважають чорн╕ метали та вироби з них, жири та ол╕╖ рослинного або тваринного походження, нас╕ння ╕
плоди ол╕йних культур, машини, апарати та механ╕чн╕ пристро╖, деревина ╕ вироби з не╖, молоко та молочн╕ продукти, яйця ╕ мед. Канадсько-укра╖нський проект з п╕дтримки торг╕вл╕ та ╕нвестиц╕й (CUTIS) визначив так╕ пр╕оритетн╕ сектори укра╖нських п╕дпри╓мств МСБ для подальшого експорту до Канади.
Кр╕м того, за оц╕нками експерт╕в, значний попит може знайти заморожена
плодово-яг╕дна продукц╕я, соки, перець, капуста, соя, бобов╕ культури, кукурудза, м╕неральна вода, керам╕чна плитка, спортивне спорядження.
Вт╕м, ╓ й альтернативн╕ оц╕нки канадського попиту. За даними анал╕тик╕в М╕жнародного центру ╕нтернет-торг╕вл╕ allbiz, запити в╕д канадських контрагент╕в за ╤ п╕вр╕ччя 2017 року, в пор╕внянн╕ з аналог╕чним пер╕одом 2016 року, повн╕стю зм╕нили свою спрямован╕сть ╕ структуру. У ТОП-3 ув╕йшли замовлення розпл╕дникам, як╕ займаються розведенням
р╕зних пор╕д собак, замовлення на тютюн для трубок ╕ кальян╕в та класичн╕ сигарети.
Сл╕д зазначити, що у 2016 роц╕ на allbiz переважали замовлення в╕д компан╕й середнього б╕знесу на подарунков╕ ╕ сувен╕рн╕ вироби, хокейне ек╕п╕рування для р╕зних навчальних заклад╕в та спортивних комплекс╕в, промислов╕ контейнери, сейфи, а також вироби з гнучких ╕ загартованих лист╕в металу.
Стандарти перш за все
Для експорту в Канаду деяк╕
укра╖нськ╕ товари мають пройти процедури оц╕нки в╕дпов╕дност╕. «Наприклад, серед промислових товар╕в обов’язков╕й сертиф╕кац╕╖ п╕длягають деяк╕ електроприлади (сушарки для одягу, пральн╕ машини, посудомийн╕ машини, морозильн╕ камери, електроплити). При цьому одяг та взуття не потребують сертиф╕кац╕╖ (окр╕м спецодягу, що вимага╓ в╕дпов╕дност╕ встановленому техн╕чному регламенту). У будь-якому раз╕ перед виходом на канадський ринок необх╕дно ознайомитися з регуляторними вимогами щодо певного товару (як╕ д╕ють
вимоги щодо якост╕ та безпечност╕, стандарти та техн╕чн╕ регламенти тощо), – говорить Олександра Бровко.
У межах CUFTA регулюються окрем╕ питання, що забезпечують вза╓мний доступ товар╕в до ринк╕в обох кра╖н. Така необх╕дн╕сть викликана р╕зними вимогами кра╖н у сферах якост╕ та безпеки продукц╕╖, маркування та сертиф╕кац╕╖. Також прид╕лена увага правилам визначення та п╕дтвердження кра╖ни
походження. Ус╕ товари повинн╕ бути вироблен╕ повн╕стю або достатньо оброблен╕ чи перероблен╕ зг╕дно з прописаними правилами походження. В частин╕ сан╕тарних та ф╕тосан╕тарних норм кра╖ни застосовують в╕дпов╕дн╕ норми СОТ. П╕дтверджено дотримання зобов’язань кра╖н в╕дпов╕дно до положень угоди про техн╕чн╕ бар’╓ри у торг╕вл╕ СОТ.
Вих╕д на ринок
Вих╕д на ринок Канади ма╓ супроводжуватися стандартними д╕ями, серед яких – вивчення р╕вня, структури та специф╕ки попиту на певний товар, оц╕нка конкуренц╕╖, пошук канал╕в збуту продукц╕╖ та ╕н. Кр╕м того, варто розум╕ти ╕ канадський б╕знес-ментал╕тет.
«Канадц╕
пов╕льно ╕ виважено вивчають майбутнього партнера. ╥м завжди потр╕бен час перев╕рити партнера у контекст╕ «слова - д╕╖». Тобто певним чином сформувати р╕вень дов╕ри. Укра╖нським б╕знесменам потр╕бно швидко та як╕сно в╕дпов╕дати на уточнення або виконати т╕ невелик╕ справи, як╕ виникають до налагодження справжн╕х б╕знес-стосунк╕в. Канадц╕ приск╕пливо ставляться до в╕дбору партнера – вони ц╕кавляться прозор╕стю б╕знесу, дотриманням еколог╕чних норм при виробництв╕, процесами енергозбереження та корпоративною
соц╕альною в╕дпов╕дальн╕стю. Канадц╕ ц╕нують пунктуальн╕сть, вони ведуть перемовини для того, щоб домовитися та прийняти р╕шення, а не просто «обговорити питання», – розпов╕да╓ Дмитро Козонак, п╕дпри╓мець, член Канадсько-Укра╖нсько╖ торгово╖ палати.
Оптимальний спос╕б виходу на канадський ринок для р╕зних товар╕в може в╕др╕знятися. «Окрем╕ виробники харчових продукт╕в змогли швидко налагодити б╕знес-в╕дносини з канадськими ╕мпортерами, в╕дв╕давши лише одну торгову виставку, без
будь-яких попередн╕х контакт╕в. Для виробник╕в одягу та дел╕катес╕в добре працю╓ агентська схема, в яку можна залучати представник╕в д╕аспори. Для сегмента В2В схема продажу працю╓ через ╕мпортер╕в, дистриб’ютор╕в та невеликих ритейлер╕в. З великими ритейлерами д╕алог з нуля може видатись важким, якщо у п╕дпри╓мств нема╓ базово╖ добров╕льно╖ сертиф╕кац╕╖ (наприклад, ISO). Дистриб’ютори в╕дкрит╕ до н╕шевих товар╕в для певних етн╕чних груп», – зазнача╓ Олександра Бровко.
На перших
порах виходити на канадський ринок краще через м╕сцеву компан╕ю-партнера. Оск╕льки канадський ╕мпортер несе в╕дпов╕дальн╕сть за дотримання ус╕х вимоги до товару, це значною м╕рою спростить вих╕д на ринок. Канадськ╕ дистриб'ютори, що працюють з супермаркетами та невеликими магазинами, зазвичай мають сво╖ склади в р╕зних пров╕нц╕ях. Часто дистриб'ютор працю╓ на ринках Канади ╕ США, що може стати у пригод╕ для географ╕чного розширення продаж╕в.
Також укра╖нським експортерам стануть у
пригод╕ послуги проекту CUTIS (https://cutisproject.org/) та Оф╕су з просування експорту (https://epo.org.ua/) – консультативно-дорадчого органу при М╕некономрозвитку, в межах яких можна п╕двищити об╕знан╕сть щодо ринку Канади, отримати анал╕тику канадського ринку та експортний консалтинг, допомогу у просуванн╕ укра╖нських товар╕в та послуг у Канад╕ та налагодженн╕ сп╕вроб╕тництва з канадським б╕знесом.
Сприя╓ б╕знесу ╕ наявн╕сть у Канад╕ укра╖нсько╖ д╕аспори, яка нарахову╓ близько
1,3 млн ос╕б. В ц╕лому Канада – кра╖на м╕грант╕в, ╕ смаки споживач╕в досить р╕зноман╕тн╕, що створю╓ хорош╕ передумови для продажу товар╕в етн╕чним групам покупц╕в. Усе, що пов’язано з Укра╖ною, сприйма╓ться дуже добре.
Корисн╕ посилання для тих, хто хоче вийти на ринок Канади*