Количество просмотров: 22 (за период c 00:00 по 18:01 11/12/17), всего просмотров: 513

Наказ вiд 01.02.2005 № 28 ДКУПТР Про затвердження Перел╕ку продукц╕╖, що п╕дляга╓ обов'язков╕й сертиф╕кац╕╖ в Укра╖н╕ Вступил в силу с 15.05.2005

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	4
	Листи ДМСУ	2
	ВСЕГО:	6

MDoffice

Самые перспективные страны для экспорта украинской аграрной продукции в ближайшем будущем будут США, Китай и Япония. 

Об этом во время IX Международной конференции «Ведение агробизнеса в Украине» сообщил генеральный директор ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса» Тарас Высоцкий.

По его словам, наиболее выгодно будет продавать зерновые и масличные культуры, а также растительные масла.

«Прогнозируется, что использование пшеницы на корма будет расти в Китае, Пакистане, Вьетнаме. Рост потребления кукурузы на лицо ожидается в первую очередь в странах Африки — в среднем на 3% в год. Также Вьетнам имеет шансы заменить Египет на 5-м месте крупнейших импортеров кукурузы», — отметил Тарас Высоцкий.

Он добавил, что что импорт соевых бобов Китаем будет расти на 2,6% ежегодно.

«Крупнейшим потребителем и импортером растительных масел оставаться Индия. Ожидается, что Индия будет продолжать демонстрировать рост на уровне 2,6% годовых и достигнет показателя 21 кг на душу населения», — подчеркнул эксперт. 

Генеральный директор УКАБ считает, что в ближайшее время прогнозируется слабый рост импорта мяса всех видов — за счет снижения импорта из стороны Китая и России. При этом, через 5 лет импорт начнет активно расти — через наращивание объемов закупок в развивающихся странах.

«Наиболее значительный рост импорта всех видов мяса будет наблюдаться в Филиппинах и Вьетнаме, а также в странах субсахарской Африки», — сообщил Высоцкий.

Кроме того, мировое потребление свежих молочных продуктов и переработанных молочных продуктов в течение следующего десятилетия будет расти ежегодно на 2,1% и 1,7% соответственно. По словам Высоцкого, к 2026 году основными потребителями молочных продуктов будут развивающиеся страны, особенно страны Азии (50%), Африки (16%) и Ближнего Востока (13%).

Минулого тижня м╕ж ╢вроком╕с╕╓ю, ╢вропарламентом ╕ ╢врорадою була досягнута пол╕тична домовлен╕сть про реформування торговельного захисту ╢С.

Це перш╕ значн╕ зм╕ни законодавства ╢С про боротьбу з демп╕нговим ╕ субсидованим ╕мпортом за останн╕ 15 рок╕в.

Досягнут╕ домовленост╕ щодо реформи – це результат чотирир╕чно╖ прац╕ експерт╕в, переговор╕в, компром╕с╕в ╕ широких консультац╕й з державами-членами, ╢врорадою, ╢вроком╕с╕╓ю ╕ ╢вропарламентом.

Оч╕ку╓ться, що зм╕ни набудуть чинност╕ наприк╕нц╕ цього року.

Тому варто детальн╕ше розглянути, нав╕що ╢вросоюз п╕шов на так╕ зм╕ни ╕ до чого варто готуватися компан╕ям, як╕ експортують свою продукц╕ю до ╢С.

Новий статус Китаю

Членство в СОТ призвело до зниження р╕вня тарифного захисту, особливо для розвинених кра╖н. Обмежен╕ тарифними зобов'язаннями кра╖ни в пошуку захисту сво╖х економ╕к почали активно використовувати ╕нструменти торговельного захисту у вигляд╕ антидемп╕нгових ╕ компенсац╕йних мит.

Хоча спочатку вони були розроблен╕ для боротьби з недобросов╕сною конкуренц╕╓ю – але згодом переросли в широко використовуваний ╕нструмент торговельного захисту.

Введення антидемп╕нгових ╕ компенсац╕йних мит вважа╓ться ц╕лком законним, якщо вони застосован╕ без грубих порушень Антидемп╕нгово╖ угоди СОТ ╕ Антисубсидиц╕йно╖ угоди СОТ.

Правила цих угод встановлюють основн╕ вимоги до застосування заход╕в за результатами розсл╕дувань ╕ дозволяють державам-членам встановлювати детал╕ методик ╕ коригувань, що впливають на розрахунок мит.

Коли йдеться про зд╕йснення заход╕в щодо захисту робочих м╕сць на сво╖й територ╕╖, жодна держава, що поважа╓ сво╖х громадян, не прийматиме процедури, як╕ обмежують ╖хн╕ можливост╕, якщо цього не вимага╓ м╕жнародний догов╕р.

Саме тому кра╖ни п╕д час розробки свого внутр╕шнього законодавства виписували правила таким чином, щоб нараховувати високий р╕вень мит в раз╕ необх╕дност╕, посилаючись на справедлив╕ умови торг╕вл╕.

Так США свого часу широко використовували методолог╕ю "обнулення", яка була в подальшому оскаржена в СОТ. Таким самим чином в нац╕ональних антидемп╕нгових законодавствах з'явилися правила розрахунку демп╕нгово╖ марж╕ для "кра╖н з ринковою економ╕кою" ╕ для "кра╖н з неринковою економ╕кою".

Наявн╕сть такого статусу головним чином дозволя╓ для "неринкових економ╕к" застосовувати методику розрахунку мит по "сурогатн╕й кра╖н╕".

Використання окремо╖ методики розрахунку демп╕нгово╖ марж╕ для неринкових економ╕к дозволя╓ багатьом членам СОТ, включаючи ╢С, США, Канаду, ╤нд╕ю, Мексику, Туреччину, нараховувати висок╕ мита Китаю ╕ тим самим створювати конкурентн╕ умови на ринку.

Протягом багатьох рок╕в Китай ╓ абсолютним св╕товим л╕дером, щодо якого застосовуються ╕нструменти торговельного захисту.

Натом╕сть ╢С ╓ одн╕╓ю з найб╕льших торгових економ╕к, на яку припада╓ 15% св╕тового ╕мпорту, при цьому торговельн╕ заходи становлять лише 7,8% в╕д тих, що приймаються в усьому св╕т╕, ╕ стосуються лише 0,21% в╕д ╕мпорту.

Невисок╕ показники торговельного захисту, св╕тов╕ тенденц╕╖ до протекц╕он╕зму, а головне – необх╕дн╕сть визнання Китаю ринковою економ╕кою, остаточно п╕дштовхнули ╢С до реформи торговельного захисту.

У чому поляга╓ реформа?

╢С не став псувати в╕дносини з Кита╓м ╕ зр╕вняв правила розрахунку демп╕нгово╖ марж╕ для ринкових ╕ неринкових економ╕к, зам╕нивши ╖х новою альтернативною методолог╕╓ю, яка буде застосовуватися до вс╕х трет╕х кра╖н без винятк╕в.

Тим самим ╢С створив недискрим╕нац╕йн╕ правила, як вимага╓ СОТ, ╕ посилив можлив╕сть захисту внутр╕шнього ринку в╕д демп╕нгового та субсидованого ╕мпорту.

Для член╕в СОТ демп╕нгова маржа зазвичай розрахову╓ться в╕дпов╕дно до стандартних правил. Однак внутр╕шн╕ ц╕ни ╕ витрати можуть бути викривлен╕ через втручання держави. У цьому випадку вони не забезпечують належно╖ основи для пор╕вняння внутр╕шньо╖ ц╕ни з експортною ц╕ною.

Нова методолог╕я антидемп╕нгово╖ пол╕тики ╢С дозволить захистити внутр╕шн╕й ринок в╕д ╕мпорту з кра╖н, де ╕снують ринков╕ викривлення, або там, де держава ма╓ глибокий вплив на економ╕ку. У сво╖х розсл╕дуваннях ╢вроком╕с╕я буде пор╕внювати ц╕ни таких кра╖н з╕ св╕товими ц╕нами, а також матиме можлив╕сть конструювати ц╕ни ╕ встановлювати фактичний розм╕р демп╕нгу там, де ╓ викривлення.

При визначенн╕ викривлень розглядатимуть к╕лька критер╕╖в, так╕ як вплив державно╖ пол╕тики, наявн╕сть державних п╕дпри╓мств, дискрим╕нац╕йн╕ переваги на користь в╕тчизняних компан╕й ╕ в╕дсутн╕сть незалежност╕ ф╕нансового сектора.

Щоб описати значн╕ викривлення в деяких кра╖нах або секторах, Ком╕с╕я представлятиме зв╕ти, доступн╕ для майбутн╕х розсл╕дувань. При поданн╕ скарг галузь зможе посилатися на так╕ зв╕ти Ком╕с╕╖. Також буде надаватися допомога для полегшення ╕н╕ц╕ювання та участ╕ в розсл╕дуваннях невеликим компан╕ям.

Вперше соц╕альн╕ та еколог╕чн╕ стандарти в╕д╕граватимуть певну роль в контекст╕ торговельного захисту.

Також ╢С в╕дмовиться в╕д "правила меншого мита" у випадках несправедливо субсидованого ╕мпорту або наявност╕ викривлення ц╕н на сировину ╕ енерг╕ю. На думку ╢С, систематичне застосування "правила меншого мита" виходить за рамки основних зобов'язань Антидемп╕нгово╖ угоди СОТ.

В основу зм╕н буде покладено пропозиц╕ю Ком╕с╕╖ з модерн╕зац╕╖ ╕нструмент╕в торговельного захисту, розроблену 2013 року, що п╕двищить прозор╕сть та ефективн╕сть, а також забезпечить скорочення часу процедури розсл╕дування на два м╕сяц╕.

Реал╕зац╕я ц╕╓╖ ново╖ методолог╕╖ включатиме перех╕дний пер╕од, протягом якого вс╕ ╕снуюч╕ антидемп╕нгов╕ ╕ компенсац╕йн╕ заходи, а також вже ╕н╕ц╕йован╕ розсл╕дування не ч╕патимуть. Б╕льше того, в законодавств╕ ч╕тко зазначено, що нова методолог╕я не може бути п╕дставою для перегляду чинних заход╕в без ╕ншо╖ зм╕ни обставин.

Як позначиться нова реформа ╢С на Укра╖н╕?

Реформа ╢С, як ╕ ран╕ше, значно впливатиме на розрахунок демп╕нгово╖ марж╕ для Китаю, Б╕лорус╕, а також в деяких секторах для Рос╕╖.

Що ж до Укра╖ни, то поки ╓ п╕дстави розраховувати, що для в╕тчизняних виробник╕в ц╕ зм╕ни матимуть в основному точкове значення. Поки нема╓ причин говорити, що укра╖нськ╕ соц╕альн╕ або еколог╕чн╕ стандарти дадуть ╢С п╕дставу застосувати заходи.

╢дине, в чому укра╖нський б╕знес точно в╕дчу╓ складн╕сть - ймов╕рно, ускладниться зб╕р ╕нформац╕╖ при заповненн╕ анкет ╕ надання доказ╕в п╕д час розсл╕дування.

Вт╕м, нов╕ п╕дходи ╢С варто враховувати й Укра╖н╕.

Зараз М╕некономрозвитку розробля╓ три нових закони, щоб удосконалити власн╕ процедури антидемп╕нгових, антисубсидиц╕йних ╕ захисних розсл╕дувань. Судячи ╕з законопроект╕в, нововведення ╢С в них не ╕мплементован╕.

╤ це не дивно, враховуючи те, що доц╕льн╕сть нових зм╕н ╢С ще не випробувана на практиц╕, а Укра╖на не под╕ля╓ кра╖ни з ринковою та неринковою економ╕кою для ц╕лей антидемп╕нгових розсл╕дувань.

Однак, як оч╕ку╓ться, нов╕ п╕дходи ╢С зможуть забезпечити вищий р╕вень торговельного захисту без порушення м╕жнародного торгового права. Якщо такий прогноз п╕дтвердиться, не виключено, що в подальшому застосування ново╖ методолог╕╖ ╢С в╕добразиться ╕ в укра╖нському законодавств╕.

https://www.eurointegration.com.ua

У Держпродспоживслужб╕ п╕д головуванням директора Департаменту – Головного державного ф╕тосан╕тарного ╕нспектора Укра╖ни Андр╕я Челомб╕тка в╕дбулася нарада з проблемних питань, як╕ виникають при експорт╕ деревини до Республ╕ки Туреччина.

Участь у нарад╕ також взяли фах╕вц╕ центрального апарату Держпродспоживслужби та ╖╖ територ╕альних орган╕в, представники Держл╕сагенства та б╕знесу.

За словами Андр╕я Челомб╕тка, за 9 м╕сяц╕в поточного року Укра╖на експортувала понад 1 млн 925 тис. м куб. л╕соматер╕ал╕в хвойних пор╕д, ╕з них до Туреччини понад 483 тис. м куб., що склада╓ 25,1% загально╖ к╕лькост╕ експортованих л╕соматер╕ал╕в хвойних пор╕д.

Разом з цим, станом на грудень поточного року Укра╖на отримала в╕д Туреччини ряд нотиф╕кац╕й при експорт╕ 2482 м куб л╕соматер╕ал╕в хвойних пор╕д.

«Туреччина для Укра╖ни важливий м╕жнародний партнер у торг╕вл╕ л╕соматер╕алами. Ми не можемо втрачати цей ринок, якщо в подальшому не будемо дотримуватися зобов’язань, як╕ Укра╖на взяла на себе в рамках членства в М╕жнародн╕й конвенц╕╖ захисту рослин, а також ф╕тосан╕тарних вимог Туреччини», - наголосив директор Департаменту.

У свою чергу Чайковський наголосив, що Держпродспоживслужба стурбована такою динам╕кою надходження нотиф╕кац╕йних пов╕домлень. «Звичайно, п╕сля надходження кожно╖ нотиф╕кац╕╖ проводяться розсл╕дування причин, як╕ призвели до не╖. Якщо це провина державних ф╕тосан╕тарних ╕нспектор╕в, то до них застосовуються заходи дисципл╕нарного впливу. Але нараз╕ йдеться про те, що кожен учасник процесу повинен займати надзвичайно в╕дпов╕дальну позиц╕ю», - зазначив в╕н.

За словами учасник╕в наради, ситуац╕я, яка склалася з в╕тчизняною деревиною, потребу╓ негайних сп╕льних д╕й Держпродспоживслужби, Держл╕сагенства та б╕знесу.

За результатами наради учасники вир╕шили посилити заходи для забезпечення надходження до Туреччини укра╖нсько╖ деревини, а також актив╕зувати вза╓мод╕ю м╕ж вс╕ма зац╕кавленими учасниками ринку з метою напрацювання конструктивних р╕шень та виправлення ситуац╕╖.

Зокрема домовились про наступне:

- В пер╕од з кв╕тня по червень 2018 року, в╕дпов╕дно до п╕дпункт╕в а) та в) пункту 1.5 Додатку 4 Положення про карантин рослин Турецько╖ Республ╕ки, МСФЗ 10, Закону Укра╖ни “Про карантин рослин” та наказу М╕нагропол╕тики в╕д 07.08.2012 № 487 за результатами обстежень л╕сонасаджень оф╕ц╕йно встановити виробнич╕ д╕лянки, в╕льн╕ в╕д Monochamus spp., Pissodes nemorensis, P. strobi, P. terminalis, P. castaneus та Scolytus morawitzi. П╕сля встановлення д╕лянок в╕льних в╕д вищезазначених ентомолог╕чних орган╕зм╕в пов╕домити М╕н╕стерство продовольства, с╕льського господарства та тваринництва Турецько╖ Республ╕ки.

- З 15.06.2018 р. пов╕домити Турецьку сторону про виробнич╕ д╕лянки, в╕льн╕ в╕д зазначених ентомолог╕чних орган╕зм╕в яка буде оновлюватись.

- При вивезенн╕ деревини з ╕нших м╕сць зд╕йснювати 100% обробку деревини, як це зазначено в п╕дпунктах с, d, e, f пункту 1.5 Додатку 4 (Спец╕альн╕ вимог щодо рослин та продукц╕╖ рослинництва) Положення про карантин рослин Турецько╖ Республ╕ки. (сушка, просочування, фум╕гац╕я). Фум╕гац╕ю зд╕йснювати виключно препаратами заре╓строваними у Перел╕ку пестицид╕в та агрох╕м╕кат╕в, в╕дпов╕дно до регламенту.

- У випадку виявлення нев╕дпов╕дност╕ деревини чинному законодавству Укра╖ни та Туреччини надавати в╕дмову у видач╕ ф╕тосан╕тарних сертиф╕кат╕в та скасовувати статус в╕льних д╕лянок

- При формуванн╕ експортних парт╕й деревини до Туреччини та у випадку повернення транспортних засоб╕в з деревиною проводити ф╕тоса╕тарний контроль з фото-в╕део ф╕ксац╕╓ю.

Державна служба Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в

Верховна Рада внесла правки до Податкового кодексу Укра╖ни (законопроект №6776-д), поширивши ставку ПДВ 7% на операц╕╖ з постачання та ввезення на територ╕ю Укра╖ни вс╕х медичних вироб╕в.

Як пов╕домила агентству "╤нтерфакс-Укра╖на" виконавчий директор ком╕тету охорони здоров'я ╢БА Натал╕я Серг╕╓нко, "редакц╕я законопроекту про зм╕ни до Податкового кодексу, винесена для другого читання, п╕дтверджу╓ застосування 7% ПДВ до операц╕й з постачання на територ╕ю Укра╖ни ╕ ввезення на територ╕ю Укра╖ни вс╕х без винятку медичних вироб╕в".

"Якщо саме ця редакц╕я буде затверджена, як ми спод╕ва╓мося, ╜рунтуючись на ╕нформац╕╖ сайта Верховно╖ Ради, ╕ без жодних зм╕н у сут╕ само╖ редакц╕╖ ╕ терм╕н╕в ╖╖ впровадження, то ставку 7% ПДВ застосовуватимуть до ус╕х медвироб╕в з 1 с╕чня 2018 року", - сказала вона.

За словами М.Серг╕╓нка, таке давнооч╕куване б╕знес-сп╕льнотою р╕шення надасть можлив╕сть л╕кв╕дувати корупц╕йну складову, "коли р╕шення за ставкою ПДВ 7% або 20% приймаються на п╕дстав╕ списку медичних вироб╕в ╕з прив'язкою до код╕в УКТЗЕД".

"Ми спод╕ва╓мося, що ц╕ зм╕ни до Податкового кодексу Укра╖ни вступлять у силу, як ╕ заплановано в законопроект╕", - наголосила вона.

Як пов╕домлялося, Верховна Рада в четвер внесла правки до Податкового кодексу Укра╖ни (законопроект №6776-д), розширивши перел╕к медичних вироб╕в, що оподатковуються за ставкою 7%.

Ран╕ше ╢вропейська Б╕знес Асоц╕ац╕я (╢БА) неодноразово наголошувала на проблем╕ встановлення ставки ПДВ на одн╕ ╕ т╕ ж сам╕ ╕мпортован╕ медичн╕ вироби в розм╕р╕ 7% або 20%, тод╕ як ставка ПДВ 7% застосовувалася лише для певного перел╕ку медичних вироб╕в, якщо ╖м присво╓н╕ в╕дпов╕дн╕ коди укра╖нською класиф╕кац╕╓ю товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТЗЕД), тобто, ставка 7% встановлю╓ться лише для медвироб╕в, яким митн╕ органи присво╖ли в╕дпов╕дний код.

http://ua.interfax.com.ua

Верховна Рада внесла поправки до Митного кодексу. Тепер безкоштовно можна завозити товари варт╕стю не б╕льше 50 ╓вро ╕ вагою не б╕льше 50 к╕лограм один раз на три доби.

Про це йдеться в законопроект╕ № 7280, прийнятого депутати Верховно╖ Ради 7 грудня 2017 року. В╕н передбача╓ введення обмежень на безмитне ввезення товар╕в через кордон.

Водночас, громадянин Укра╖ни ма╓ знаходитися за кордоном понад 24 години.

«Товар обкладатиметься в╕дпов╕дним митом у раз╕ ввезення товар╕в ф╕зичними особами у ручн╕й поклаж╕ чи у багаж╕ част╕ше, н╕ж раз на добу», – наголошують експерти.

При перевищенн╕ зазначених обмежень базою оподаткування вважа╓ться сумарна варт╕сть ввезених товар╕в, що перевищу╓ екв╕валент 50 ╓вро, з урахуванням що п╕дляга╓ оплат╕ мита.

Кр╕м цього, мито та акцизний податок накладатиметься на товари в м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях.

До 2013 року укра╖нц╕ могли безмитно купувати за кордоном ╕ отримувати поштою товари на суму 300 ╓вро. П╕зн╕ше л╕м╕т був знижений до 150 ╓вро.

https://ukurier.gov.ua

   Депутаты приняли не только Закон о госбюджете-2018, но и внесли много правок в

   Законопроект № 6776-д о внесении изменений в Налоговый кодекс для обеспечения сбалансированности бюджетных поступлений правился до самого последнего момента, уже при голосовании в него вносились изменения, причем многие правки ставились на голосование по несколько раз. Поэтому не исключено, что в опубликованном тексте Закона появятся некоторые неожиданности, но пока почти наверняка в Налоговый кодекс будут внесены такие изменения:

   - предусматривается постепенное - до 2025 года - повышение специфических ставок акцизного налога на табачные изделия и минимального акцизного налогового обязательства по уплате акцизного налога с табачных изделий, а именно в 2018 году - на 29,7 %, а в последующие годы - на 20 % до уровня, эквивалентного 90 евро за 1 тыс. штук;

   - повышаются ставки экологического налога на 11,2 % и рентной платы (кроме добычи полезных ископаемых) - на 16,8 %;

   - вводится 24-месячная отсрочка на уплату НДС при импорте некоторых категорий оборудования;

   - без уплаты пошлины можно будет получить не более трех почтовых отправлений, стоимостью по 150 евро;

   - через аэропорты физлицо беспошлинно может ввести товаров на 1000 евро; при въезде через другие пункты пропуска ограничение - 500 евро и 50 кг веса. При этом (во втором случае) данное лицо должно отсутствовать в Украине не менее 24 часов и выезжать в страну не чаще одного раза в 72 часа. Если эти временные ограничения не соблюдаются, то ввозить товар можно только на 50 евро;

   - с 1 января 2018 года сроком на пять лет освобождаются от НДС и акциза операции по импорту электромобилей;

   - расширены случаи применения нулевой ставки акцизного налога при использовании веществ в качестве компонентов для производства моторных топлив;

   - до 1 января 2020 года будет освобождена от налогообложения прибыль предприятий, полученная от хозяйственной деятельности с использованием метана угольных месторождений;

   - до 1 января 2025 года будет освобождена от налогообложения прибыль предприятий - субъектов самолетостроения;

   - вводится стимулирующая ставка рентной платы в размере 12 % за пользование недрами для добычи природного газа из новых скважин;

   - отдельная стимулирующая ставка рентной платы в размере 6 % вводится для добычи из залежей, которые полностью или частично залегают на глубине более 5000 м;

   - обещается, что условия налогообложения для нефтегазовой отрасли будут оставаться стабильными не менее пяти лет;

   - с 1 января 2019 года выравнивается рента на добычу нефти и конденсата - 29 и 14 % (в зависимости от глубины залегания);

   - устанавливается отдельная ставка рентной платы за добычу полезных ископаемых в условиях действия соглашения о разделе продукции - 2 % для добычи нефти и 1,25 % для добычи природного газа;

   - с 1 марта 2018 года отменяется возмещение НДС при экспорте сои, рапса и подсолнечника.

Л╤ГА:ЗАКОН

   Зокрема, схвалено проект Р╕шення Ком╕тету асоц╕ац╕╖ у торговельному склад╕ стосовно перерахунку граф╕ку скасування експортних мит, встановленого у Додатку ╤-С ╕ Додатку I-D до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони.

   Це надасть можлив╕сть виконати внутр╕шньодержавн╕ процедури, необх╕дн╕ для набуття чинност╕ Р╕шення Ком╕тету асоц╕ац╕╖ Укра╖на - ╢С у торговельному склад╕ "Перерахунок граф╕ку скасування експортних мит, встановленого у додатках ╤-С ╕ I-D до Угоди про асоц╕ац╕ю".

КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

в╕д 6 грудня 2017 р. № 872-р

Ки╖в

Про схвалення проекту Р╕шення Ком╕тету асоц╕ац╕╖ у торговельному склад╕ стосовно перерахунку граф╕ка скасування експортних мит, зазначеного в Додатку I-С ╕ Додатку I-D до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони

Схвалити проект Р╕шення Ком╕тету асоц╕ац╕╖ у торговельному склад╕ стосовно перерахунку граф╕ка скасування експортних мит, зазначеного в Додатку I-С ╕ Додатку I-D до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони.

   Верховная Рада установила период для украинских авиакомпаний для перехода от использования ряда региональных самолетов иностранного производства на отечественные до 1 января 2021 года.

   За соответствующий документ №7280 проголосовали 229 народных депутатов на пленарном заседании в четверг, 7 декабря.

   Глава комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина отметила, что комитет рекомендовал Верховной Раде принять законопроект за основу и в целом с некоторыми поправками.

   Ранее, 20 декабря 2016 года, вступили в силу законы "О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины и "О развитии самолетостроительной промышленности", в соответствии с которыми 1 января 2018 года отменялись налоговые льготы по уплате таможенных платежей при временном ввозе на таможенную территорию Украины по договорам оперативного лизинга иностранных самолетов массой пустого снаряженного аппарата от 10 до 30 тонн, максимальной пассажировместимостью от 44 до 110 мест.

   Принятый парламентариями в четверг закон №7280 отсрочил отмену указанных льгот до 1 января 2021 года.

   Его авторы обращали внимание на то, что налоговые льготы отменяются украинским авиакомпаниям, использующим в своей деятельности самолеты типа Embraer E145/170/190, ATR-42/74, Bombardier Q400. Между тем в настоящее время отечественные авиакомпании объективно не имеют какой-либо альтернативы самолетам типа Embraer E190/E145 для международных перевозок из региональных аэропортов страны и обеспечения внутренних перевозок.

   Кроме того, авторы закона также отмечают проблематичность возможности эксплуатации региональных отечественных Ан 148/158, поскольку: эта категория самолетов не одобрена Европейским агентством авиационной безопасности, что влечет за собой значительные ограничения в части их коммерческой эксплуатации; эти самолеты не выпускаются серийно, не имеют надлежащей сервисной поддержки и современной разветвленной сети учебных центров для подготовки экипажа, что удорожает их эксплуатацию и, как следствие, делает невозможным применение низких цен для пассажиров.

   Между тем представители самолетостроительной отрасли Украины отмечают, что в настоящее время госпредприятие "Антонов" (Киев) как разработчик и производитель указанной категории самолетов активно работает с Европейским агентством авиабезопасности с целью получения необходимых сертификатов на украинские самолеты, их производство и эксплуатацию. По прогнозным данным, такие сертификаты ГП получит не позднее чем через три года. Столько же времени понадобится для наладки и запуска серийного производства самолетов.

Интерфакс-Украина

Як оподатковуються митними платежами медичн╕ вироби та медичне обладнання, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни ЮО?

    Загальнодоступний ╕нформац╕йно-дов╕дковий ресурс 210.06

Коротка:

    У раз╕ ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни медичних вироб╕в за перел╕ком, затвердженим Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни, та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни медичних вироб╕в та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах кл╕н╕чних випробувань, дозв╕л на проведення яких надано центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування державно╖ пол╕тики у сфер╕ охорони здоров’я, застосову╓ться ставка податку на додану варт╕сть у розм╕р╕ 7 % бази оподаткування.

    Вв╕зне мито сплачу╓ться на загальних п╕дставах.

Повна:

    В╕дпов╕дно до п.п. "в" частини першо╖ ст. 193 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI ╕з зм╕нами ╕ доповненнями у раз╕ ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни медичних вироб╕в за перел╕ком, затвердженим Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни, та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни медичних вироб╕в та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах кл╕н╕чних випробувань, дозв╕л на проведення яких надано центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування державно╖ пол╕тики у сфер╕ охорони здоров’я, застосову╓ться ставка податку на додану варт╕сть у розм╕р╕ 7 % бази оподаткування.

    Даний перел╕к затверджено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 03 вересня 2014 року № 410 "Про затвердження перел╕ку медичних вироб╕в, операц╕╖ з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни яких п╕длягають обкладенню податком на додану варт╕сть за ставкою 7 в╕дсотк╕в".

    Разом з тим, при ввезенн╕ медичних вироб╕в на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ ╕мпорту вв╕зне мито сплачу╓ться на загальних п╕дставах зг╕дно з частиною першою ст. 286 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ) за ставками, встановленими Законом Укра╖ни в╕д 19 вересня 2013 року № 584-V╤╤ "Про Митний тариф Укра╖ни".

    Разом з тим, ст. 247 МКУ встановлено, що за виконання митних формальностей органами доход╕в ╕ збор╕в поза м╕сцем розташування орган╕в доход╕в ╕ збор╕в або поза робочим часом, установленим для них, ╕з за╕нтересо'аних ос╕б справля╓ться плата у розм╕рах, установлених Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

    Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доход╕в ╕ збор╕в поза м╕сцем розташування цих орган╕в або поза робочим часом, установленим для них затверджено наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 23.10.2017 № 862, заре╓строваним в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 14.11.2017 за № 1385/31253.

    Розм╕ри тако╖ плати затверджен╕ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 18 с╕чня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в".

З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/

Чи зв╕льняються в╕д оподаткування вв╕зним митом документи та видання, що надсилаються в рамках м╕жнародного обм╕ну до осв╕тн╕х, наукових або культурних заклад╕в, у тому числ╕ б╕бл╕отек?

    Загальнодоступний ╕нформац╕йно-дов╕дковий ресурс 210.05

Коротка:

    При ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни зв╕льняються в╕д оподаткування митом документи та видання, як╕ надсилаються в рамках м╕жнародного обм╕ну до осв╕тн╕х, наукових або культурних заклад╕в, у тому числ╕ б╕бл╕отек.

    Перел╕к заклад╕в культури, осв╕тн╕х та наукових заклад╕в, до яких надсилаються документи та видання у рамках м╕жнародного обм╕ну, що зв╕льняються в╕д оподаткування митом, затверджено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 23 травня 2012 року № 486.

Повна:

    В╕дпов╕дно до п. 9 частини першо╖ ст. 282 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни зв╕льняються в╕д оподаткування митом документи та видання, як╕ надсилаються в рамках м╕жнародного обм╕ну до осв╕тн╕х, наукових або культурних заклад╕в, у тому числ╕ б╕бл╕отек.

    Перел╕к заклад╕в культури, осв╕тн╕х та наукових заклад╕в, до яких надсилаються документи та видання у рамках м╕жнародного обм╕ну, що зв╕льняються в╕д оподаткування митом, затверджено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 23 травня 2012 року № 486.

    При цьому зг╕дно з ч. 2 розд. ╤╤ Порядку заповнення митних декларац╕й на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа (дал╕ – МД), затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 30.05.2012 № 651, заре╓строваним у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 14.08.2012 за № 1372/21684, у граф╕ 36 МД зазнача╓ться цифровий код п╕льги з вв╕зного мита "010" в╕дпов╕дно до класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 20.09.2012 № 1011 "Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у процес╕ оформлення митних декларац╕й".

    Разом з тим, ст. 247 МКУ встановлено, що за виконання митних формальностей органами доход╕в ╕ збор╕в поза м╕сцем розташування орган╕в доход╕в ╕ збор╕в або поза робочим часом, установленим для них, ╕з за╕нтересованих ос╕б справля╓ться плата у розм╕рах, установлених Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

    Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доход╕в ╕ збор╕в поза м╕сцем розташування цих орган╕в або поза робочим часом, установленим для них затверджено наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 23.10.2017 № 862, заре╓строваним в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 14.11.2017 за № 1385/31253 (дал╕ – Порядок № 862).

    Розм╕ри тако╖ плати затверджен╕ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 18 с╕чня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в".

З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/

- Надо принимать буддизм.
- Зачем?
- В христианстве я уже накосячил.

- Кто сделал скворечник из гитары и забыл снять струны?