* Документ дня: Наказ вiд 10.11.2017 № 1626 Про визнання такими, що втратили чинн╕сть, деяких наказ╕в [зокрема щодо л╕цензування, квотування та ре╓страц...
Количество просмотров: 31 (за период c 00:00 по 18:03 20/12/17), всего просмотров: 33
Выгрузить товары с прибывшего судна можно через сутки после предоставления информации
Кабмин внес изменения в пункт 5 Типовой технологической схемы осуществления таможенного контроля водных транспортных средств перевозчиков и товаров, перемещаемых ими, в пунктах пропуска через государственную границу.
Так, выгрузка товаров запрещена в случае непредоставления морским агентом таможенному органу информации о товарах в контейнерах за сутки до прибытия судна заграничного плавания в порт
назначения на таможенной территории Украины.
Установлено, что выгрузка разрешается через 24 часа после предоставления информации в электронном виде о товарах в контейнерах.
Это положение не применяется к судну, которое заходит в порт в связи с непреодолимыми обстоятельствами, стихийным бедствием или с целью спасения людей.
Изменения предусмотрены постановлением Кабмина от 18 декабря 2017 года № 979, которое вступит в силу 4
февраля 2018 года.
Гройсман поручил решить проблемы пропуска украинских автогрузоперевозчиков через границу
Премьер министр Владимир Гройсман поручил министру инфраструктуры Владимиру Омеляну решить проблему с разрешениями на пропуск украинских автоперевозчиков через государственную границу.
По его словам на заседании правительства в среду, к нему поступили обращения руководителей областей, в основном приграничных, о наличии у перевозчиков больших проблем с лицензиями на пересечение границы в пунктах пропуска.
"Я прошу на это обратить внимание. Если у нас есть объем товаров, мы должны его разложить
на все плечи. Пока железная дорога модернизируется, обеспечьте, пожалуйста, необходимое количество разрешений для украинских перевозчиков, чтобы с этим не было проблем. И перевалка в портах - та же позиция. Нам нужно, чтобы все было синхронизировано, пока будем модернизировать украинскую железную дорогу", - сказал он.
Депутаты не захотели отменить изменения в Налоговый кодекс
Народные депутаты отклонили проект постановления № 6776-Д-П «Об отмене решения Верховной Рады о принятии в целом, как закона, законопроекта № 6776-д «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно обеспечения сбалансированности бюджетных поступлений в 2018 году», который был зарегистрирован в Парламенте 8 декабря Юрием Левченко.
Теперь Закон о внесении изменений в Налоговый кодекс
(проект № 6776-д) должен подписать Председатель Верховной Рады, после чего законодательный акт будет направлен на подпись Президенту и опубликован.
Напомним, Закон был принят 7 декабря и предусматривает повышение акциза, ставок экологического налога; беспошлинные посылки, если их не более трех по 150 евро каждая; беспошлинный ввоз товаров через аэропорты на 1000 евро, при въезде через другие
пункты пропуска ограничение - 500 евро и 50 кг веса и другое.
Кроме того, с 1 января 2018 года предусмотрено: освобождение от НДС и акциза операций по импорту электромобилей, а с 1 марта - отмена возмещения НДС
при экспорте сои, рапса и подсолнечника.
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в провело прес-конференц╕ю за п╕дсумками 2017 року
19 грудня М╕н╕стр ф╕нанс╕в Укра╖ни Олександр Данилюк пров╕в прес-конференц╕ю за п╕дсумками 2017 року, в як╕й взяла участь вся команда М╕н╕стерства.
Основними темами прес-конференц╕╖ стали результати роботи М╕нф╕ну у ключових сферах: бюджетн╕й та ф╕скальн╕й пол╕тиц╕, управл╕нн╕ державними банками, сп╕впрац╕ з м╕жнародними ф╕нансовими орган╕зац╕ями та ╕н.
У вступному слов╕ М╕н╕стр ф╕нанс╕в Олександр Данилюк окреслив пр╕оритети роботи М╕нф╕ну
у 2017 роц╕ та розпов╕в про плани на наступний р╕к.
“Ми вважа╓мо сво╖м топ-завданням п╕двищення ╕нвестиц╕йно╖ привабливост╕ ╕ конкурентоспроможност╕ нашо╖ кра╖ни. Нам ще потр╕бно багато зробити, щоб б╕знес в наш╕й кра╖н╕ спок╕йно працював ╕ розвивався, щоб банки в╕дновили кредитування, щоб вс╕ державн╕ установи дотримувалися бюджетно╖ дисципл╕ни та ефективно витрачали грош╕ платник╕в податк╕в, щоб державн╕ послуги були як╕сн╕шими. Нам необх╕дно в╕дновити нашу економ╕ку та зробити ╖╖
конкурентноспроможною в св╕т╕ та ст╕йкою до зовн╕шн╕х криз”, - зазначив М╕н╕стр ф╕нанс╕в.
П╕д час презентац╕╖ результат╕в у напрямку ф╕скально╖ пол╕тики, сп╕кери М╕нф╕ну розпов╕ли про запуск прозорого ре╓стру в╕дшкодування ПДВ, податок на виведений кап╕тал, аудиторську реформу, ╕мплементац╕ю плану заход╕в BEPS щодо протид╕╖ ухиленню в╕д
оподаткування, створення Служби ф╕нансових розсл╕дувань, а також реформу Державно╖ ф╕скально╖ служби (ДФС) ╕ митниц╕.
Зокрема, Держсекретар ╢вген╕й Кап╕нус зазначив: "Одним з головних антикорупц╕йних досягнень цього року став запуск прозорого ре╓стру в╕дшкодування ПДВ. Нараз╕ система в╕дшкодування ПДВ продовжу╓ працювати без перебо╖в. Таким чином, б╕знес ма╓ можлив╕сть планувати сво╖ витрати ╕ процеси та розраховувати на регулярне в╕дшкодування сплаченого ПДВ. Важливо, що прозорий та автоматичний ре╓стр в╕дновлю╓
дов╕ру б╕знесу, створю╓ р╕вн╕ умови для кожного п╕дпри╓мця та полегшу╓ ведення б╕знесу в наш╕й кра╖н╕”.
Ще одним пр╕оритетом М╕нф╕ну в 2017 роц╕ була реформа Державно╖ ф╕скально╖ служби. Як зазначила радник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Яна Бугр╕мова, реформа ДФС склада╓ться з двох частин: пол╕тично╖ та операц╕йно╖. Пол╕тична - це зам╕на людей. Однак, зробити сутт╓ву зам╕ну людей протягом року неможливо. Зараз М╕нф╕н зоcереджу╓ увагу на налагодженн╕ операц╕йних процес╕в всередин╕
ДФС.
“Повноц╕нно зам╕нити людей у ДФС неможливо ╕ непотр╕бно. Ключовим завданням ╓ залучення агент╕в зм╕н з новою ф╕лософ╕╓ю роботи на ключов╕ позиц╕╖ ДФС. Нам потр╕бно автоматизувати процеси всередин╕ ДФС. Перш за все, перевести значну к╕льк╕сть серв╕с╕в в онлайн, але не виключно, автоматизац╕я стосуватиметься й ╕нших процес╕в у ДФС, у тому числ╕ перев╕рок. Зараз 60% серв╕с╕в в ДФС надаються через ф╕зичн╕ контакти, тод╕ як у св╕т╕ цей показник у 3 рази нижчий. Б╕льш╕сть серв╕с╕в
повинн╕ надаватись онлайн або через call-центр. Це плану╓мо вт╕лити наступного року. Мета реформи ДФС - перех╕д ДФС в╕д забюрократизовано╖ структури до серв╕сноор╕╓нтован╕о╖ служби, яка стимулюватиме добров╕льну сплату податк╕в”, - сказала радник М╕н╕стра Яна Бугр╕мова.
Водночас, важливою частиною реформи ДФС ╓ митний напрямок. Радник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Юр╕й Драганчук на прес-конференц╕╖ розпов╕в про т╕ заходи ╕ зм╕ни, що були впроваджен╕ у робот╕ митно╖ служби в 2017 роц╕. Це,
зокрема, розробка детал╕зованого Плану д╕й з реформування митниц╕ по 19 напрямках, оновлення «╢диного в╕кна» на митниц╕ та запровадження його обов’язкового застосування з 1 лютого 2018 року, запровадження ╓диного авансового рахунку для сплати митних платеж╕в, скасування дозвол╕в на впровадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ та ╕н.
“Ми запустили систему "╢дине в╕кно" на митницях минулого року. Б╕знес не в╕дразу почав користуватися системою. ╤ сам╕ IT системи митниц╕ потребували
оновлення. Однак уже зараз ми можемо говорити про позитивн╕ тенденц╕╖. Якщо протягом першого м╕сяця застосування “╢диного в╕кна” б╕знес скористався системою у 0,4% випадк╕в, то на сьогодн╕ цей показник склав уже близько 20%. Це дуже позитивна статистика. Адже досв╕д таких кра╖н як США, Сингапур та П╕вденна Корея св╕дчить про те, що механ╕зм впровадження “╢диного в╕кна” займа╓ не менше трьох рок╕в”, - сказав радник М╕н╕стра Ю.Драганчук.
Кр╕м того, на прес-конференц╕╖ йшла мова про
створення Служби ф╕нансових розсл╕дувань, яку, як зазначив М╕н╕стр ф╕нанс╕в, не вдалось створити у 2017 роц╕ через штучне затягування процесу.
М╕н╕стр нагадав, що розроблений М╕нф╕ном законопроект про створення СФР ще у березн╕ 2017 року було ухвалено Кабм╕ном, п╕сля чого процес почали гальмувати. Проте, незважаючи на перепони, у 2018 роц╕ М╕нф╕н продовжить робити все можливе для створення СФР.
“Створення СФР ма╓ дв╕ основн╕ ц╕л╕: забезпечити ефективну
протид╕ю економ╕чн╕й злочинност╕ та досягти того, щоб правоохоронна система не чинила неправом╕рного тиску на б╕знес”, - зазначив радник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Коваленко.
Ще одним блоком прес-конференц╕╖ була бюджетна пол╕тика. Заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Марченко окреслив ключов╕ параметри ухваленого держбюджету на 2018 р╕к, розпов╕в про зм╕ну п╕дход╕в до ф╕нансування пр╕оритет╕в бюджету, а також ознайомив ╕з зм╕нами до Бюджетного кодексу, як╕ запроваджують в Укра╖н╕
середньострокове бюджетне планування.
"Бюджет 2018 - збалансований ╕ реал╕стичний. Попри палк╕ дискус╕╖ з Парламентом нам удалось втримати параметри деф╕циту на р╕вн╕ 2,4% та вийти на нову модель бюджетного планування. На наступний р╕к ми передбача╓мо р╕ст ВВП 3%, а розм╕р ╕нфляц╕╖ 9%", - зазначив Серг╕й Марченко.
Водночас, заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в з питань ╓вро╕нтеграц╕╖ Юр╕й Буца п╕дкреслив, що “цей р╕к д╕йсно став ╕сторичним. Завдяки нашому поверненню
на зовн╕шн╕ ринки кап╕талу, Укра╖на ув╕йшла до клубу кра╖н, як╕ проактивно управляють державним боргом. Наступний р╕к ма╓ стати не менш усп╕шним. Ми бачимо 2018 р╕к, як р╕к гривневих обл╕гац╕й. Вже зараз ми спостер╕га╓мо великий ╕нтерес з боку ╕ноземних ╕нвестор╕в, тому наша мета на наступний р╕к - спростити доступ м╕жнародним депозитарним системам на укра╖нський ринок”.
Розпов╕даючи про реформу державних банк╕в, Перший заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Оксана Маркарова зазначила: “Цього
року, завдяки дотриманню стратег╕╖ розвитку державних банк╕в, яка була прийнята у 2016 роц╕, нам вдалося покращити операц╕йн╕ модел╕ банк╕в та сутт╓во зменшити непродуктивну конкуренц╕ю м╕ж ними. Кожен з них сфокусувався на р╕зних напрямках роботи: Укргазбанк - на гр╕нбанк╕нгу, Ощадбанк - на робот╕ з малим та середн╕м б╕знесом, Укрекс╕м - на експортно-╕мпортним операц╕ям. Впевнена, що робота в цьому напрямку продовжиться в наступному роц╕ завдяки оновлен╕й Стратег╕╖ управл╕ння державними банками. Вона
готова. Ми завершили ╖╖ обговорення з наглядовими радами банк╕в та завершу╓мо обговорення з м╕жнародними партнерами. Спод╕ваюсь, що до презентац╕╖ оновлено╖ Стратег╕╖ розвитку державних банк╕в залишаються л╕чен╕ дн╕”.
╤нформац╕я в╕д MD Office (За результатами сем╕нару, який проводився 16 грудня 2017 року)
За результатами сем╕нару, який проводився MD Office 16 грудня 2017 року, нада╓мо зведену ╕нформац╕ю щодо лист╕в ДФС, як╕ згадувалися на сем╕нар╕, та стосувалися кра╖ни походження:
Коментар╕ фах╕вц╕в: Як╕ документи п╕дтверджують зняття гот╕вки з рахунк╕в банк╕в та зд╕йснення валютно – обм╕нних операц╕й у раз╕ вивезення громадянами-резидентами гот╕вки через митний корд...
Як╕ документи п╕дтверджують зняття гот╕вки з рахунк╕в банк╕в та зд╕йснення валютно – обм╕нних операц╕й у раз╕ вивезення громадянами-резидентами гот╕вки через митний кордон Укра╖ни?
У раз╕ вивезення ф╕зичною особою-резидентом гот╕вки у сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10 000 ╓вро, ця особа п╕д час
митного проходження ма╓ надати митним органам:
заяву на видачу гот╕вки, або дов╕дку банку у дов╕льн╕й форм╕ про зняття гот╕вки з рахунку;
документи про зд╕йснення валютно-обм╕нно╖ операц╕╖.
Зг╕дно з положенням п. 2 глави 2 ╤нструкц╕╖ № 148 ф╕зична особа - резидент ма╓ право ввозити
в Укра╖ну та вивозити за меж╕ Укра╖ни гот╕вку в сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10 000 ╓вро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсяз╕.
Вивезення за меж╕ Укра╖ни ф╕зичними особами-резидентами гот╕вки в сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10 000 ╓вро, зд╕йсню╓ться за наявност╕ документ╕в, що п╕дтверджують зняття ними гот╕вки з власних рахунк╕в у банках, ╕ квитанц╕╖ про зд╕йснення валютно-обм╕нно╖ операц╕╖ з ц╕╓ю гот╕вкою (у раз╕ зд╕йснення
тако╖ операц╕╖) виключно на ту суму, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10 000 ╓вро.
Документи, що п╕дтверджують зняття гот╕вки з власних рахунк╕в у банках ф╕зичними особами-резидентами з метою ╖╖ вивезення, ╓ чинними протягом 90 календарних дн╕в ╕з дня зняття ними гот╕вки з власних рахунк╕в у банках.
Таким чином, у раз╕
вивезення ф╕зичною особою-резидентом гот╕вки у сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10 000 ╓вро, ця особа п╕д час митного проходження ма╓ надати митним органам:
заяву на видачу гот╕вки в╕дпов╕дно до ╤нструкц╕╖ № 174, або дов╕дку банку у дов╕льн╕й форм╕ про зняття гот╕вки з рахунку;
документи про зд╕йснення валютно-обм╕нно╖ операц╕╖.
В╕дпов╕дно до п. 1 глави 2 ╤нструкц╕╖ № 148 ф╕зична особа незалежно в╕д в╕ку ма╓ право
ввозити в Укра╖ну та вивозити за меж╕ Укра╖ни гот╕вку в сум╕, що не перевищу╓ в екв╕валент╕ 10 000 ╓вро, без письмового декларування митному органу.
Зг╕дно з п. 2 глави 2 ╤нструкц╕╖ № 148 ф╕зична особа - резидент ма╓ право ввозити в Укра╖ну та вивозити за меж╕ Укра╖ни гот╕вку в сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10000 ╓вро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсяз╕.
Вивезення за меж╕ Укра╖ни ф╕зичними особами-резидентами гот╕вки в сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10 000 ╓вро, зд╕йсню╓ться за наявност╕ документ╕в, що п╕дтверджують зняття ними гот╕вки з власних рахунк╕в у банках, ╕ квитанц╕╖ про зд╕йснення валютно-обм╕нно╖ операц╕╖ з ц╕╓ю гот╕вкою (у раз╕ зд╕йснення тако╖ операц╕╖) виключно на ту суму, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10 000 ╓вро.
Документи, що п╕дтверджують зняття гот╕вки з власних
рахунк╕в у банках ф╕зичними особами-резидентами з метою ╖╖ вивезення, ╓ чинними протягом 90 календарних дн╕в ╕з дня зняття ними гот╕вки з власних рахунк╕в у банках.
Ф╕зична особа-нерезидент ма╓ право ввозити в Укра╖ну гот╕вку в сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10000 ╓вро, за умови письмового декларування контролюючому органу в повному обсяз╕ (п. 3 глави 2 ╤нструкц╕╖ № 148).
Ф╕зична особа-нерезидент ма╓ право вивозити за меж╕ Укра╖ни гот╕вку в сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 10000 ╓вро, якщо сума гот╕вки, що вивозиться, не перевищу╓ суми гот╕вки, письмово задекларовано╖ ц╕╓ю особою контролюючому органу при ввезенн╕ в Укра╖ну. Вивезення гот╕вки у такому випадку зд╕йсню╓ться за умови ╖╖ письмового декларування контролюючому органу в повному обсяз╕ (п. 4 глави 2 ╤нструкц╕╖ № 148).
Митна декларац╕я ╓ п╕дставою для вивезення (увезення) зазначено╖ у н╕й гот╕вки ╕ банк╕вських метал╕в ╕ зд╕йснення операц╕й за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларац╕╖.
Ф╕зична особа-нерезидент ма╓ право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати ╕нш╕ операц╕╖ в банках Укра╖ни на п╕дстав╕ митно╖ декларац╕╖ у випадках, передбачених законодавством Укра╖ни
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
При декларуванн╕ незаре╓строваних л╕карських засоб╕в СГ у граф╕ 44 митно╖ декларац╕╖ п╕д кодом "9906" зазнача╓ться дозв╕л на проведення кл╕н╕чних випробувань л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та/або медичного обладнання (висновок ДП "Державний експертний центр М╕н╕стерства охорони здоров’я Укра╖ни" або
наказ М╕н╕стерства охорони здоров’я Укра╖ни про проведення кл╕н╕чного випробування).
Повна:
В╕дпов╕дно до ст. 17 Закону Укра╖ни в╕д 04 кв╕тня 1996 року № 123/96-ВР "Про л╕карськ╕ засоби" на територ╕ю Укра╖ни можуть ввозитися л╕карськ╕ засоби, заре╓строван╕ в Укра╖н╕, за наявност╕ сертиф╕ката якост╕ сер╕╖ л╕карського засобу, що вида╓ться виробником, та л╕ценз╕╖ на ╕мпорт л╕карських засоб╕в
(кр╕м АФ╤), що вида╓ться ╕мпортеру (виробнику або особ╕, що представля╓ виробника л╕карських засоб╕в на територ╕╖ Укра╖ни), у порядку, встановленому законодавством.
При цьому зг╕дно з п.п. "в" п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями операц╕╖ з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в,
медичних вироб╕в та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах кл╕н╕чних випробувань, дозв╕л на проведення яких надано центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування державно╖ пол╕тики у сфер╕ охорони здоров’я, оподатковуються подат'ом на додану варт╕сть за ставкою 7 в╕дсотк╕в.
Отже, знижена ставка податку на додану варт╕сть (7 в╕дсотк╕в) може бути застосована лише за наявност╕ в╕дпов╕дних дозвол╕в М╕н╕стерства охорони здоров’я
Укра╖ни на проведення кл╕н╕чних випробувань.
