* Документ дня: Наказ вiд 07.10.2022 № 325 Про затвердження Порядку реал╕зац╕╖ положень Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту на територ╕╖ Укра╖ни
К╕льк╕сть перегляд╕в: 21 (за пер╕од з 00:00 по 18:04 24/07/23), всього перегляд╕в: 98
Нагадування! В╕ра Носова: Тимчасова МД ╕ 56 спос╕б розрахунку. 55 стаття ╕ повернення грошей п╕сля скасування р╕шення
Vira Nosova Head of Consulting Department "ILOC" Ltd. 3, Y. Petrushevycha Sq., Lviv, 79005, Ukraine Cell: +38 050 588 2756 Cell2: +38 067 653 7830 email: v.nosova@iloc.com.ua
ДМСУ: Оновлено методичн╕ рекомендац╕╖ при застосуванн╕ процедури сп╕льного транзиту (NCTS) в частин╕ внесення ╕нформац╕╖ щодо товаросупров╕дних документ╕в
Оновлено методичн╕ рекомендац╕╖ при застосуванн╕ процедури сп╕льного транзиту (NCTS) в частин╕ внесення ╕нформац╕╖ щодо товаросупров╕дних документ╕в
Держмитслужбою опубл╕ковано оновлен╕ Методичн╕ рекомендац╕╖ щодо заповнення митно╖ декларац╕╖ на товари при ╖х пом╕щенн╕ у митний режим транзиту на умовах Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту.
➡️ У Методичних рекомендац╕ях уточнено особливост╕ внесення ╕нформац╕╖ щодо товаросупров╕дних документ╕в, зокрема зазначення експортних декларац╕й, додатково до яких подаються декларац╕╖ Т1, виключно у розд╕л╕ «Подан╕ документи/сертиф╕кати» (графа 44). Також додано вичерпний перел╕к код╕в документ╕в, як╕ можуть використовуватись для заповнення розд╕лу «Попередн╕ документи» (графа 40).
☑️ Документ розм╕щено у п╕дрозд╕л╕ «Методичн╕ та навчальн╕ матер╕али» розд╕лу «Сп╕льний транзит (NCTS)» на оф╕ц╕йному вебпортал╕ Держмитслужби - bit.ly/3O3MZU3
***На форум╕ ц╕каве питання ... Коди помилок в MD Connect T1
24-07-2023 14:32, Александраambrella125@gmail.com Регион:Бар Коди помилок в MD Connect T1
Доброго дня! П╕дкаж╕ть будь ласка, може в когось ╓ перел╕к код╕в помилок (з роз'ясненнями), як╕ виникають при робот╕ в MD Connect T1, а також номер телефону гарячо╖ л╕н╕╖ по робот╕ в MD Connect.
Договори у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ досить часто стають предметом судового розгляду. З огляду на специф╕ку ╖х правового регулювання розгляд таких спор╕в найчаст╕ше в╕дбува╓ться поза межами системи господарських суд╕в Укра╖ни. Б╕льш поширен╕ випадки розгляду таких спор╕в у м╕жнародному комерц╕йному арб╕тражному суд╕ за правилами третейського судочинства або судами ╕ноземних держав.
1. Арб╕тражна угода.
2. Форма угоди про виб╕р застосовного права у зовн╕шньоеконом╕чних контрактах.
3. Комерц╕йн╕ спори у зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕.
Арб╕тражна Угода
Арб╕тражна угода - угода стор╕н про передачу до арб╕тражу вс╕х або певних спор╕в, як╕ виникли або можуть виникнути м╕ж ними у зв'язку з будь-якими конкретними правов╕дносинами незалежно в╕д того, мають вони догов╕рний характер чи н╕ (ст. 7 Закону Укра╖ни "Про м╕жнародний комерц╕йний арб╕траж").
Основн╕ вимоги до арб╕тражно╖ угоди (поняття, форма, насл╕дки нед╕йсност╕) визначаються Нью-Йоркською конвенц╕╓ю 1958 р.:
- письмова форма арб╕тражно╖ угоди (однак на сьогодн╕ ця вимога не ╓ ╕мперативною у законодавств╕ низки держав);
- передача ус╕х або певних спор╕в, як╕ виникли або можуть виникнути м╕ж сторонами;
- сп╕р виника╓ ╕з догов╕рних або ╕нших правов╕дносин;
- об'╓кт правов╕дносин може бути предметом арб╕тражного розгляду (арб╕трабельн╕сть комерц╕йного договору);
- сторони арб╕тражно╖ угоди повинн╕ бути д╕╓здатними в╕дпов╕дно до законодавства, яке до них застосову╓ться;
- арб╕тражна угода ма╓ бути д╕йсною за законом, якому ╖╖ п╕дпорядкували сторони, а за в╕дсутност╕ тако╖ вказ╕вки, за законом держави, де було винесено арб╕тражне р╕шення.
- арб╕тражна угода ма╓ бути такою, щоб сторони могли ╖╖ виконати.
В╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про м╕жнародний комерц╕йний арб╕траж", до м╕жнародного комерц╕йного арб╕тражу можуть за угодою стор╕н передаватися: спори з догов╕рних та ╕нших цив╕льно-правових в╕дносин, що виникають при зд╕йсненн╕ зовн╕шньоторговельних та ╕нших вид╕в м╕жнародних економ╕чних зв'язк╕в, якщо комерц╕йне п╕дпри╓мство хоча б одн╕╓╖ ╕з стор╕н знаходиться за кордоном, а також спори п╕дпри╓мств з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями ╕ м╕жнародних об'╓днань та орган╕зац╕й, створених на територ╕╖ Укра╖ни, м╕ж собою, спори м╕ж ╖х учасниками, а також ╖х спори з ╕ншими суб'╓ктами права Укра╖ни.
Форма угоди про виб╕р застосовного права у зовн╕шньоеконом╕чних контрактах
Договори, що укладаються з ╕ноземними контрагентами, регулюються нормами права певно╖ кра╖ни. Право, що п╕дляга╓ застосуванню до них, визнача╓ться за згодою стор╕н контракту. За в╕дсутност╕ у контракт╕ умови про право, що п╕дляга╓ застосуванню (а це нер╕дко трапля╓ться на практиц╕), сторони можуть погодити виб╕р права згодом.
В╕дпов╕дно до ст. 43 цього Закону, сторони договору можуть обрати право, що застосову╓ться до договору, кр╕м випадк╕в, коли виб╕р права прямо заборонено законами Укра╖ни. Виб╕р права ма╓ бути явно вираженим або прямо випливати з д╕й стор╕н правочину, умов правочину чи обставин справи, як╕ розглядаються в ╖х сукупност╕, якщо ╕нше не передбачено законом.
У раз╕ в╕дсутност╕ згоди стор╕н договору про виб╕р права, що п╕дляга╓ застосуванню до цього договору, застосову╓ться право, яке ма╓ найб╕льш т╕сний зв'язок ╕з правочином. Якщо ╕нше не передбачено або не виплива╓ з умов, сут╕ правочину або сукупност╕ обставин справи, то правочин б╕льш т╕сно пов'язаний з правом держави, у як╕й сторона, що повинна зд╕йснити виконання, яке ма╓ вир╕шальне значення для зм╕сту правочину, ма╓ сво╓ м╕сце проживання або м╕сцезнаходження (ч. 1 ст. 44, ч. 2, 3 ст. 32 цього Закону).
При цьому стороною, що повинна зд╕йснити виконання, яке ма╓ вир╕шальне значення для зм╕сту договору, ╓:
продавець - за договором куп╕вл╕-продажу;
дарувальник - за договором дарування;
одержувач ренти - за договором ренти;
в╕дчужувач - за договором дов╕чного утримання (догляду)
наймодавець - за договорами найму (оренди);
позичкодавець - за договором позички;
п╕дрядник - за договором п╕дряду;
виконавець - за договорами про надання послуг;
перев╕зник - за договором перевезення;
експедитор - за договором транспортного експедирування;
збер╕гач - за договором збер╕гання
страховик - за договором страхування;
пов╕рений - за договором доручення;
ком╕с╕онер - за договором ком╕с╕╖;
управитель - за договором управл╕ння майном;
позикодавець - за договором позики;
кредитодавець - за кредитним договором;
банк - за договором банк╕вського вкладу (депозиту), за договором банк╕вського рахунку;
фактор - за договором факторингу;
л╕ценз╕ар - за л╕ценз╕йним договором;
Однак правом, з яким догов╕р найб╕льш т╕сно пов'язаний, вважа╓ться:
щодо договору про нерухоме майно - право держави, у як╕й це майно знаходиться, а якщо таке майно п╕дляга╓ ре╓страц╕╖, - право держави, де зд╕йснена ре╓страц╕я;
щодо договор╕в про сп╕льну д╕яльн╕сть або виконання роб╕т - право держави, у як╕й провадиться така д╕яльн╕сть або створюються передбачен╕ договором результати;
щодо договору, укладеного на аукц╕он╕, за конкурсом або на б╕рж╕, - право держави, у як╕й проводяться аукц╕он, конкурс або знаходиться б╕ржа.
До засновницького договору, що ╓ установчим документом юридично╖ особи з ╕ноземною участю, застосову╓ться право держави, у як╕й буде створена юридична особа.
Спори у зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕
У процес╕ зд╕йснення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ в ╖╖ суб'╓кт╕в виникають р╕зного роду права та обов'язки. Зазначен╕ права та обов'язки можуть випливати ╕з зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в або мати позадогов╕рн╕ п╕дстави виникнення. В╕домо, що будь-яке право чи обов'язок суб'╓кта ма╓ правове значення т╕╓ю м╕рою, якою можливе забезпечення його реал╕зац╕╖ чи виконання.
Отже, важливе м╕сце в систем╕ норм права зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ пос╕дають норми, що регулюють порядок вир╕шення спор╕в, як╕ стали насл╕дком порушення прав чи невиконання обов'язк╕в.
В╕дпов╕дно ст. 38 Закону Укра╖ни «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть» спори, що виникають м╕ж суб'╓ктами зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, ╕ноземними суб'╓ктами господарсько╖ д╕яльност╕ у процес╕ тако╖ д╕яльност╕, можуть розглядатися судами та господарськими судами Укра╖ни, а також, за згодою стор╕н спору, М╕жнародним комерц╕йним арб╕тражним судом та Морською арб╕тражною ком╕с╕╓ю при Торгово-промислов╕й палат╕ Укра╖ни та ╕ншими органами вир╕шення спору, якщо це не суперечить чинним законам Укра╖ни або передбачено м╕жнародними договорами Укра╖ни.
У ст. 39 вказаного Закону зазнача╓ться також про особливост╕ вир╕шення спор╕в, що виникають при застосуванн╕ цього Закону та закон╕в, прийнятих на його виконання. Так╕ спори можуть бути предметом розгляду:
в органах суду Укра╖ни, якщо одна з╕ стор╕н у справ╕ - ф╕зична особа та (або) держава;
в господарських судах, якщо сторонами у справ╕ виступають юридичн╕ особи.
Отже, за органами вир╕шення спор╕в можна виокремити такий перел╕к ╕нстанц╕й розгляду спор╕в у ЗЕД, що доступн╕ суб'╓ктам зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ Укра╖ни та ╖х ╕ноземним контрагентам:
розгляд спор╕в судами Укра╖ни;
розгляд спор╕в господарськими судами Укра╖ни;
розгляд спор╕в М╕жнародним комерц╕йним арб╕тражним судом при Торгово-промислов╕й палат╕ Укра╖ни;
розгляд спор╕в Морською арб╕тражною ком╕с╕╓ю при Торгово-промислов╕й палат╕ Укра╖ни.
Внесено зм╕ни в класиф╕катор митних орган╕в ДМСУ, в╕дпов╕дно до Наказу МФУ № 397 в╕д 17.07.2023 року
ДМСУ: Щодо оскарження р╕шень митних орган╕в, прийнятих за результатами контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в
В╕дпов╕дно до положень законодавства Укра╖ни з питань митно╖ справи митн╕ органи за результатами зд╕йснення митного контролю уповноважен╕ на прийняття таких письмових р╕шень як:
- р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в;
- об╜рунтована в╕дмова у визнанн╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕ з урахуванням додаткових документ╕в або р╕шення про визнання заявлено╖ митно╖ вартост╕ та скасування р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕.
Р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в прийма╓ться митним органом у письмов╕й форм╕ п╕д час зд╕йснення контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ цих товар╕в (частина перша статт╕ 55 Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ – Кодекс) та за встановленою формою, затвердженою наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, Правил заповнення р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в та Перел╕ку додаткових складових до ц╕ни договору».
Об╜рунтована в╕дмова у визнанн╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕ з урахуванням додаткових документ╕в як письмове р╕шення прийма╓ться митним органом зг╕дно з частиною дев’ятою статт╕ 55 Кодексу за результатами розгляду додаткових документ╕в, тобто документ╕в, як╕ були в╕дсутн╕ в митного органу п╕д час прийняття р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, та може м╕стити ╕нш╕ п╕дстави невизнання заявлено╖ декларантом або уповноваженою ним особою митно╖ вартост╕, н╕ж т╕, що зазначен╕ в р╕шенн╕ про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в.
При цьому сл╕д в╕дм╕тити, що з урахуванням положень частини восьмо╖ статт╕ 55 Кодексу на декларанта або уповноважену ним особу не покладено обов’язку надання митному органу додаткових документ╕в для п╕дтвердження заявлено╖ митно╖ вартост╕. Тому, у раз╕ ненадання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документ╕в зг╕дно з положеннями ц╕╓╖ статт╕ у митного органу не буде зобов’язань приймати одне з письмових р╕шень, визначених частиною дев’ятою статт╕ 55 Кодексу.
Також частиною десятою статт╕ 55 Кодексу визначено, що у раз╕ якщо митний орган у визначен╕ строки не нада╓ об╜рунтовано╖ в╕дмови у визнанн╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕ з урахуванням додаткових документ╕в, вважа╓ться, що декларантом або уповноваженою ним особою митну варт╕сть товар╕в визначено правильно. У такому раз╕ митний орган скасову╓ р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕, а надане забезпечення сплати митних платеж╕в поверта╓ться (вив╕льня╓ться) у порядку та строки, визначен╕ Кодексом.
У раз╕ незгоди з р╕шенням митного органу про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в декларант або уповноважена ним особа зг╕дно з частиною третьою статт╕ 52 Кодексу мають одночасно право на:
- випуск у в╕льний об╕г товар╕в, що декларуються, за умови сплати митних платеж╕в зг╕дно ╕з заявленою митною варт╕стю товар╕в та надання гарант╕й в╕дпов╕дно до розд╕лу X Кодексу в розм╕р╕, визначеному митним органом в╕дпов╕дно до частини сьомо╖ статт╕ 55 Кодексу;
- оскарження у порядку, визначеному главою 4 Кодексу, р╕шення митного органу щодо коригування митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в та безд╕яльн╕сть митного органу щодо неприйняття протягом строк╕в, встановлених статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, р╕шення про визнання митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в.
Зг╕дно з╕ статтею 24 Кодексу будь-яка особа ма╓ право оскаржити р╕шення, д╕╖ або безд╕яльн╕сть митних орган╕в до митного органу вищого р╕вня або до суду, якщо вважа╓, що такими р╕шеннями, д╕ями або безд╕яльн╕стю порушено ╖╖ права, свободи чи ╕нтереси, створено перешкоди для ╖х реал╕зац╕╖ або на не╖ незаконно покладено будь-як╕ обов'язки.
2) д╕╖ митних орган╕в – вчинки посадових ос╕б та ╕нших прац╕вник╕в митних орган╕в, пов'язан╕ з виконанням обов'язк╕в, покладених на них в╕дпов╕дно до цього Кодексу та ╕нших акт╕в законодавства Укра╖ни;
3) безд╕яльн╕сть митних орган╕в – невиконання посадовими особами та ╕ншими прац╕вниками митних орган╕в обов'язк╕в, покладених на них в╕дпов╕дно до цього Кодексу та ╕нших акт╕в законодавства Укра╖ни, або неприйняття ними р╕шень з питань, в╕днесених до ╖хн╕х повноважень, протягом строку, визначеного законодавством;
4) митний орган вищого р╕вня – центральний орган виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну митну пол╕тику;
5) митний орган, якого стосу╓ться предмет оскарження, – митний орган, який прийняв оскаржуване р╕шення, вчинив оскаржуван╕ д╕╖ або допустив безд╕яльн╕сть.
Статтею 26-1 Кодексу встановлен╕ строки подання скарг, в╕дпов╕дно до яко╖ скарга може бути подана протягом 30 дн╕в з дня, коли особа д╕зналася або повинна була д╕знатися про порушення сво╖х прав унасл╕док р╕шення, д╕╖ чи безд╕яльност╕ митного органу, але не п╕зн╕ше шести м╕сяц╕в з дня прийняття в╕дпов╕дного р╕шення, вчинення д╕╖ або безд╕яльност╕.
У раз╕ пропуску особою строку подання скарги, встановленого частиною першою ц╕╓╖ статт╕, або якщо причини для поновлення строку подання скарги визнан╕ неповажними, митний орган вищого р╕вня залиша╓ скаргу без розгляду та пов╕домля╓ про це особу, яка подала скаргу, а також про п╕дстави визнання причин такого пропуску неповажними (частини перша, п’ята статт╕ 26-1 Кодексу).
З урахуванням того, що у будь-яко╖ особи ╓ право на оскарження р╕шень, д╕й або безд╕яльност╕ митних орган╕в, якщо вона вважа╓, що такими р╕шеннями, д╕ями або безд╕яльн╕стю порушено ╖╖ права, свободи чи ╕нтереси або створено перешкоди для ╖х реал╕зац╕╖, оскарженню, в порядку, передбаченому главою 4 Кодексу, п╕длягають як р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в (пункт 4 частини третьо╖ статт╕ 52 Кодексу) так ╕ об╜рунтована в╕дмова у визнанн╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕ з урахуванням додаткових документ╕в (як окреме письмове р╕шення, прийняте митним органом в╕дпов╕дно до положень статт╕ 55 Кодексу).
Кодексом ч╕тко встановлен╕ строки подання скарг для оскарження р╕шень, д╕й або безд╕яльност╕ митних орган╕в.
Натом╕сть спец╕альних строк╕в для оскарження р╕шення митного органу про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в у вза╓мозв’язку ╕з оскарженням об╜рунтовано╖ в╕дмови у визнанн╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕ з урахуванням додаткових документ╕в, п╕сля прийняття останньо╖, Кодексом не передбачено.
Таким чином, враховуючи викладене вище, у випадку випуску товар╕в у в╕льний об╕г (в╕дпов╕дно до статт╕ 55 Кодексу та надання декларантом до митного органу додаткових документ╕в для п╕дтвердження заявлено╖ ним митно╖ вартост╕ товар╕в) днем, коли особа д╕зналася або повинна була д╕знатися про порушення сво╖х прав унасл╕док р╕шення, д╕╖ чи безд╕яльност╕ митного органу, ╓ день отримання декларантом чи уповноваженою ним особою р╕шення митного органу про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в.
***На форум╕ ц╕каве питання ... Алгоритм действий после протокола по ст.472 по ЕА
20-07-2023 14:38, Мира Регион:Харк╕в Алгоритм действий после протокола по ст.472 по ЕА
Добрый день! Была подана ЕА,АСАУР сработал на досмотр - машина заехала в ЗМК. При досмотре обнаружили комплектующие которые не должны входить в комплект поставки. Сейчас пишут протокол на часть груза которая не заявлена в мд по ст.472. Никогда не сталкивалась с такой ситуацией. Много вопросов по части конкретных действий. Должен ли мне прийти акт досмотра? Какие сообщения от таможни должны прийти исходя из того что это ЕА? Прийдет сообщение "В╕дпов╕дно до п.1 ст.261 необх╕дно подати додаткову декларац╕ю" или еще что-то? Как понять что можно подавать ДЕ? В ней надо указывать №протокола? Пришлют ли мне протокол по электронке? Как определят стоимость комплектующих которые определены как лишние, ведь штраф будет в размере их стоимости? ДЕ на основной груз который без протокола подавать по той же стоимости на которую была ЕА и которая в инвойсе или надо новый корректирующий инвойс за минусом конфискованных частей? Помогите пожалуйста разобраться кто знает и сталкивался с таким. Спасибо
— Скажите, пожалуйста, почему здесь столько невест? — Видите ли, в Иерусалиме есть такая традиция: в день свадьбы невесты приходят к Стене Плача. — А зачем? — Чтобы привыкнуть разговаривать со стеной.
