З 1 жовтня виробникам нехарчовоi продукцii не потрiбно буде отримувати Висновок державноi сан-епiдем експертизи (country.ua.law.mdoffice) : Рассылка : Subscribe.Ru

Подписаться Бесплатная «Серебряная» новостная рассылка . Подписчиков 1.245 RSS

← Июль 2023 →
	1	2
3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23
24	25	26	27	28	29	30
31

За последние 60 дней ни разу не выходила

Сайт рассылки: http://www.mdoffice.com.ua
Открыта: 31-01-2003

Автор

Александр Андреев

Статистика

1.245 подписчиков
0 за неделю

← Все выпуски →

З 1 жовтня виробникам нехарчовоi продукцii не потрiбно буде отримувати Висновок державноi сан-епiдем експертизи

НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 10/07/2023

Час очікування у пунктах пропуску станом на 20:00

* Документ дня: Наказ вiд 25.04.2023 № 213 Про деякі питання забезпечення сплати митних платежів

Кількість переглядів: 58 (за період з 00:00 по 18:04 10/07/23), всього переглядів: 119
Наказ вiд 25.04.2023 № 213 Мінфін
Про деякі питання забезпечення сплати митних платежів
Вступив в силу з 06.07.2023
• Всі хіти документів

MDoffice

З 1 жовтня виробникам нехарчової продукції не потрібно буде отримувати Висновок державної сан-епідем експертизи

В Україні З 1 жовтня 2023 року наберуть чинності окремі положення нового Закону про систему громадського здоров'я №2573-IX, які скасують необхідність отримувати Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробниками та імпортерами нехарчової продукції. Про це нагадали в Європейській Бізнес Асоціації.

ЄБА вже близько 10 років наголошує на необхідності скасування цього Висновку, оскільки такого документу не має в країнах-членах Європейського Союзу, де вимоги до нехарчової продукції встановлюються окремими регламентами, які регулюють вимоги до побутової техніки, мийних засобів, косметичних виробів, тощо. Україна вже багато років назад стала на шлях європейської інтеграції та прийняла більше сотні технічних регламентів розроблених на основі директив ЄС та величезну кількість гармонізованих європейських стандартів, які встановлюють вимоги до тієї чи іншої нехарчової продукції.

Попри це та необхідність підтверджувати відповідність продукції вимогам зазначених технічних регламентів, в українському законодавстві (а саме в Законі №4004-XII, який був прийнятий ще в 1994 році та скасовується 1 жовтня нормами Закону №2573-IX) залишались норми щодо необхідності отримання ще й Висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.

В результаті компанії вимушені були витрачати час та фінансові ресурси на отримання зайвого дозвільного документу. Так, на такий Висновок компанія могла очікувати декілька місяців. Водночас, без цього Висновку бізнес не мав можливості реалізовувати свою продукцію\товари (побутова техніка, мийні засоби, косметичні вироби, тощо).

Тобто скасування Висновку з 1 жовтня 2023 року не лише відповідає курсу України на інтеграцію до ЄС, а й спростить умови ведення бізнесу в Україні.

LIGA ZAKON

Оформлення митних декларацій у міжнародних відправленнях в паперовій формі продовжили на три місяці

Мінфін наказом від 04.07.2023 №365 вніс зміну до свого наказу від 04.01.2023 № 6 "Про оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень і затвердження Змін до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа".

Зокрема, на три місяці продовжено дію положення, відповідно до якого:

митний контроль і митне оформлення митних декларацій та інших документів, що використовуються при переміщенні (пересиланні) через митний кордон України і декларуванні міжнародних поштових та експрес-відправлень, можуть здійснюватися в паперовій формі без їх електронних копій;

митні органи приймають реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень для митного оформлення з тим обсягом даних, які наявні в оператора поштового зв'язку та експрес-перевізника на дату подання цих реєстрів.

Раніше це положення мало діяти протягом шести місяців з дня набрання чинності наказу № 6 (18 січня 2023 року). Тепер воно діятиме протягом 9 місяців.

LIGA ZAKON

Харківська митниця: Щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, республіки білорусь, тимчасово окупованої території України

   #ВАЖЛИВО_ЗНАТИ ❌Щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, республіки білорусь, тимчасово окупованої території України

   ⚠️ Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, республіки блорусь, тимчасово окупованої території України» від 19 червня 2022 року №2309-ІX внесені зміни до закону України від 05.06.1997 №318/97-ВР «Про видавничу справу», а саме до статті 281 (Ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, республіки білорусь, тимчасово окупованої території України). Окремі частини статті викладені у такій редакції:

   ❌«Забороняється ввезення на митну територію України та/або розповсюдження на її території видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або випущена у світ, та/або ввозиться з території держави-агресора, республіки білорусь, тимчасово окупованої території України (крім розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та випущена у світ на тимчасово окупованій території України до її тимчасової окупації), а також книжкових видань, що містять твори, автори яких є або були у будь-який період після 1991 року громадянами держави-агресора, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є (або на момент смерті були) громадянами України і не мають (на момент смерті не мали) громадянства держави-агресора.

   ⚠️Видавнича продукція, випущена у світ державною мовою держави-агресора, що не підпадає під обмеження, визначені частиною першою цієї статті, та інші обмеження, визначені законодавством, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, передбаченого цією статтею.

   Обмеження щодо ввезення видавничої продукції, визначені частинами першою і другою цієї статті, не застосовуються до видавничої продукції, що ввозиться фізичними особами не з метою розповсюдження, за умови дотримання сукупності таких вимог:

   1) ввезення видавничої продукції здійснюється в ручній поклажі або супроводжуваному багажі;

   2) загальна кількість видавничої продукції не перевищує 10 примірників;

   3) видавнича продукція не включена до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту.

   ⚠️Центральний орган виконавчої влади, що бере участь у забезпеченні формування та реалізує державну політику у видавничій сфері, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресора (далі - дозвіл).

   ⚠️Випуск у вільний обіг на митній території України видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресора, здійснюється митним органом на підставі відповідного дозволу, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що бере участь у забезпеченні формування та реалізує державну політику у видавничій сфері, з використанням механізму «єдиного вікна» відповідно до Митного кодексу України.

   ⚠️За ввезення видавничої продукції, внесеної до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту, особа несе адміністративну відповідальність згідно із законом».

ЗЕД – контракти: практика вирішення спорів

Автор: Вікторія Огородник, юрист адвокатського об’єднання «UniMinds»

Договори у сфері зовнішньоекономічної діяльності досить часто стають предметом судового розгляду. З огляду на специфіку їх правового регулювання розгляд таких спорів найчастіше відбувається поза межами системи господарських судів України. Більш поширені випадки розгляду таких спорів у міжнародному комерційному арбітражному суді за правилами третейського судочинства або судами іноземних держав.

1. Арбітражна угода.

2. Форма угоди про вибір застосовного права у зовнішньоекономічних контрактах.

3. Комерційні спори у зовнішньоекономічній діяльності.

Арбітражна Угода

Арбітражна угода - угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні (ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Основні вимоги до арбітражної угоди (поняття, форма, наслідки недійсності) визначаються Нью-Йоркською конвенцією 1958 р.:

- письмова форма арбітражної угоди (однак на сьогодні ця вимога не є імперативною у законодавстві низки держав);

- передача усіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами;

- спір виникає із договірних або інших правовідносин;

- об'єкт правовідносин може бути предметом арбітражного розгляду (арбітрабельність комерційного договору);

- сторони арбітражної угоди повинні бути дієздатними відповідно до законодавства, яке до них застосовується;

- арбітражна угода має бути дійсною за законом, якому її підпорядкували сторони, а за відсутності такої вказівки, за законом держави, де було винесено арбітражне рішення.

- арбітражна угода має бути такою, щоб сторони могли її виконати.

Відповідно до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а також їх спори з іншими суб'єктами права України.

Форма угоди про вибір застосовного права у зовнішньоекономічних контрактах

Договори, що укладаються з іноземними контрагентами, регулюються нормами права певної країни. Право, що підлягає застосуванню до них, визначається за згодою сторін контракту. За відсутності у контракті умови про право, що підлягає застосуванню (а це нерідко трапляється на практиці), сторони можуть погодити вибір права згодом.

Якщо й така домовленість не досягнута, компетентне право договору визначається на підставі колізійних норм, передбачених Законом України № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (надалі - Закон).

Відповідно до ст. 43 цього Закону, сторони договору можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. Вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження (ч. 1 ст. 44, ч. 2, 3 ст. 32 цього Закону).

При цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є:

продавець - за договором купівлі-продажу;

дарувальник - за договором дарування;

одержувач ренти - за договором ренти;

відчужувач - за договором довічного утримання (догляду)

наймодавець - за договорами найму (оренди);

позичкодавець - за договором позички;

підрядник - за договором підряду;

виконавець - за договорами про надання послуг;

перевізник - за договором перевезення;

експедитор - за договором транспортного експедирування;

зберігач - за договором зберігання

страховик - за договором страхування;

повірений - за договором доручення;

комісіонер - за договором комісії;

управитель - за договором управління майном;

позикодавець - за договором позики;

кредитодавець - за кредитним договором;

банк - за договором банківського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунку;

фактор - за договором факторингу;

ліцензіар - за ліцензійним договором;

Однак правом, з яким договір найбільш тісно пов'язаний, вважається:

щодо договору про нерухоме майно - право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації, - право держави, де здійснена реєстрація;

щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт - право держави, у якій провадиться така діяльність або створюються передбачені договором результати;

щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, - право держави, у якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

До засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право держави, у якій буде створена юридична особа.

Спори у зовнішньоекономічній діяльності

У процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності в її суб'єктів виникають різного роду права та обов'язки. Зазначені права та обов'язки можуть випливати із зовнішньоекономічних договорів або мати позадоговірні підстави виникнення. Відомо, що будь-яке право чи обов'язок суб'єкта має правове значення тією мірою, якою можливе забезпечення його реалізації чи виконання.

Отже, важливе місце в системі норм права зовнішньоекономічної діяльності посідають норми, що регулюють порядок вирішення спорів, які стали наслідком порушення прав чи невиконання обов'язків.

Відповідно ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності, можуть розглядатися судами та господарськими судами України, а також, за згодою сторін спору, Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

У ст. 39 вказаного Закону зазначається також про особливості вирішення спорів, що виникають при застосуванні цього Закону та законів, прийнятих на його виконання. Такі спори можуть бути предметом розгляду:

в органах суду України, якщо одна зі сторін у справі - фізична особа та (або) держава;

в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

Отже, за органами вирішення спорів можна виокремити такий перелік інстанцій розгляду спорів у ЗЕД, що доступні суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України та їх іноземним контрагентам:

розгляд спорів судами України;

розгляд спорів господарськими судами України;

розгляд спорів Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України;

розгляд спорів Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

LIGA ZAKON

КСУ: [від 05 липня 2023р. № 5-р(ІІ)/2023] У справі № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22) за конституційними скаргами ... щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу др...

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ДРУГИЙ СЕНАТ

Від 05 липня 2023 року

№ 5-р(ІІ)/2023
Справа № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22)

Київ

У справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 Митного Кодексу України (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення)

Другий сенат Конституційного Суду України у складі: Головатий Сергій Петрович (голова засідання), Городовенко Віктор Валентинович, Лемак Василь Васильович, Мойсик Володимир Романович (доповідач), Первомайський Олег Олексійович, Юровська Галина Валентинівна (доповідач), розглянув на пленарному засіданні справу за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 Митного Кодексу України.

Заслухавши суддів-доповідачів Мойсика В.Р., Юровську Г.В. та дослідивши матеріали справи, зокрема позиції, що їх висловили Голова Верховної Ради України, науковці Харківського національного університету внутрішніх справ, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Національної 2 академії внутрішніх справ, Національного університету "Львівська політехніка", Державного податкового університету, Конституційний Суд України

УСТАНОВИВ:

1. Суб’єкти права на конституційну скаргу - Душенькевич А.В., Франк А.В., Ярош І.М. - звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41, частині другій статті 61, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) абзац другий частини першої статті 483 Митного Кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з частиною першою статті 483 Кодексу "переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості" (абзац перший), -

має наслідком накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (абзац другий).

1.1. Зі змісту конституційних скарг та долучених до них матеріалів убачається таке.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області постановою від 15 вересня 2020 року, залишеною без зміни постановою Закарпатського апеляційного суду від 8 лютого 2022 року, визнав Ярош І.М. винною в порушенні митних правил, установлених частиною першою статті 483 Кодексу, та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 1 403 204,17 грн з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил (зразків плівки пакувальної з поліетилентерефталату).

Ярош І.М. вважає, що "зміст санкції частини першої статті 483 Кодексу не відповідає Конституції України, оскільки передбачає непропорційне та несправедливе покарання, яке носить індивідуальний та надмірний майновий тягар; така санкція не забезпечує принцип індивідуалізації покарання, адже не дає змогу суду призначити покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, особи винного та обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання; така санкція не відповідає принципу верховенства права, суспільним інтересам та є непропорційним втручанням держави в мирне володіння майном".

1.2. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області постановою від 17 грудня 2021 року, залишеною без зміни постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 березня 2022 року, визнав Душенькевича А.В. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, установленого частиною першою статті 483 Кодексу, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 159 338,65 грн з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме транспортного засобу.

Душенькевич А.В. твердить, що санкція статті 483 Кодексу не відповідає Конституції України, оскільки не забезпечує принципу індивідуалізації покарання, адже унеможливлює призначення судом покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, особи винного й обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, що, на думку автора клопотання, суперечить принципові верховенства права (правовладдя), суспільним інтересам та є непропорційним утручанням держави в права громадян.

1.3. Малиновський районний суд міста Одеси постановою від 28 квітня 2022 року, залишеною без зміни постановою Одеського апеляційного суду від 9 вересня 2022 року, визнав Франка А.В. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, установленого частиною першою статті 483 Кодексу, наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 932 610,26 грн з конфіскацією цих товарів.

Франк А.В. вважає, що санкція статті 483 Кодексу унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності під час притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі статті 483 Кодексу та не створює належного законодавчого підґрунтя для застосування домірних заходів до порушника митних правил, а тому суперечить частині другій статті 61 Конституції України. Автор клопотання вказує на те, що всупереч приписам частин першої, четвертої статті 41 Конституції України відбувалося "надмірне втручання в гарантоване Основним Законом України право власності"; "розмір накладеного на заявника штрафу багатократно перевищив офіційно визначені державою на один календарний місяць розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (більше ніж у 350 разів) та мінімальної заробітної плати (більш ніж у 130 разів)".

1.4. Суб’єкти права на конституційні скарги порушили перед Конституційним Судом України питання про невідповідність Конституції України (неконституційність) абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, який визначає санкцію за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

1.5. Голова Верховної Ради України письмово висловив позицію стосовно предмета конституційних скарг, зазначивши, що "оскільки оспорювані в конституційних скаргах положення абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу містять безальтернативні санкції зі значним матеріальним тягарем для порушника, суб’єкти права на конституційні скарги Душенькевич Анатолій Володимирович, Франк Андрій Володимирович, Ярош Ірина Миколаївна правомірно порушили питання, які потребують ретельного конституційного контролю з метою однозначного праворозуміння обґрунтованої доцільності накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України; остаточне їх вирішення має здійснюватися шляхом подальшого законодавчого врегулювання".

2. Конституційний Суд України, розв’язуючи питання, порушені в конституційних скаргах, виходить із такого.

2.1. Відповідно до Основного Закону України "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави" (частина друга статті 3); "в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй"

(частини перша, друга статті 8); "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані" (частина друга статті 22); "права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (частина перша статті 55).

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (частина перша); право приватної власності набувають у порядку, визначеному законом (частина друга); ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (частина четверта); використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома).

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 64 Основного Закону України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, визначених Конституцією України.

Відповідно до пунктів 1, 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно закони України визначають: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод;. основні обов’язки громадянина; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

2.2. Конституційний Суд України наголошував на тому, що притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, що має наслідком адміністративне стягнення у вигляді безальтернативного, надмірного адміністративного штрафу з обов’язковою конфіскацією, який є співмірним із кримінальним покаранням, має ґрунтуватися на конституційних принципах та юридичних презумпціях:

"принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності, є взаємопов’язаними фундаментальними засадами функціонування усієї юридичної системи України, у тому числі нормативного встановлення законодавцем адміністративної відповідальності. Отже, конкретні санкції за адміністративні правопорушення мають бути справедливими та відповідати принципові домірності, тобто законодавець має визначати адміністративні стягнення з урахуванням їх виправданості та потреби для досягнення легітимної мети, беручи до уваги вимоги адекватності наслідків, які спричинені такими санкціями (у тому числі для особи, до якої вони застосовуються), тій шкоді, що настає в результаті адміністративного правопорушення" [абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021 ].

Конституційний Суд України також висловив юридичну позицію щодо питання обрання виду адміністративного стягнення з урахуванням принципу верховенства права (правовладдя) та суспільної користі адміністративних стягнень. У Рішенні Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021 зазначено, що "питання обрання виду адміністративного стягнення відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України вирішує виключно законодавець з урахуванням приписів Конституції України, зокрема принципу верховенства права" (абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини); "суспільна користь адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення полягає не в поповненні державного бюджету, а в забезпеченні конституційного правопорядку, безпеки суспільства та прав і свобод кожної особи" (перше речення абзацу першого підпункту 2.5 пункту 2 мотивувальної частини).

2.3. За частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Конституційний Суд України, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності під час розв’язання питання відповідності покарання вчиненому злочинові, зазначав, що справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість; це означає не тільки те, що установлений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина; при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом’якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину; призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим; установлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків (друге, третє, четверте речення абзацу п’ятого підпункту 4.1, третє речення абзацу сьомого, перше речення абзацу восьмого підпункту 4.2 пункту 4; абзац шостий пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

У Рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 Конституційний Суд України зазначав, що для забезпечення дотримання прав особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) щодо своєчасного, всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її відповідно до закону уповноважений орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати, зокрема, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (перше речення абзацу третього підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України в Рішенні від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022 щодо індивідуалізації юридичної відповідальності, оцінюючи припис статті 485 Кодексу на конституційність, наголосив, що в законодавчому внормуванні відносин із притягнення особи до адміністративної або кримінальної відповідальності обов’язково має бути дотриманий конституційний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності; установлення в актах публічного права абсолютно визначених та (або) безальтернативних санкцій має збалансовано поєднуватись із наданням суб’єкту накладення адміністративного стягнення або кримінального покарання дискреції в питанні визначення виду та розміру стягнення або покарання з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність (абзаци другий, третій підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини).

Проаналізувавши приписи статей 9, 23, 33 КУпАП та частини першої статті 486, статті 489 Кодексу, Конституційний Суд України в Рішенні від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022 дійшов висновку, що "ці норми мають розвивати, конкретизувати та деталізувати принципи Основного Закону України, зокрема принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, визначений частиною другою статті 61 Конституції України&q uot; (абзац дев’ятий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).

2.4. За статтею 6 Кодексу "митні інтереси України - це національні інтереси України, забезпечення та реалізація яких досягається шляхом здійснення митної справи; митна безпека - це стан захищеності митних інтересів України".

Для захисту митних інтересів та митної безпеки України за порушення митних правил Кодексом установлено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 461 Кодексу за порушення митних правил можуть бути накладені адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу та конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що їх використовували для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, що їх використовують виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що їх здійснюють відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що їх використовували для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Конституційний Суд України зазначав, що встановлені Кодексом види адміністративних стягнень спрямовані на забезпечення конституційного правопорядку, безпеки суспільства, прав і свобод людини та є належними заходами, оскільки мають сприяти досягненню мети адміністративної відповідальності, що обумовлено потребами захисту митних інтересів України та митної безпеки; правомірною метою встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина у сфері митних відносин та притягнення винної особи до відповідальності за порушення митних правил є потреба захисту митних інтересів та митної безпеки України [абзац другий пункту 4, абзац п’ятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022].

2.5. Згідно з частиною п’ятою статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулює Кодекс.

Частиною першою статті 458 Кодексу встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке є протиправними, винними (умисними або з необережності) діями чи бездіяльністю, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій із товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Кодексом чи іншими законами України, і за які Кодексом установлено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 487 Кодексу провадження у справах про порушення митних правил здійснюють відповідно до Кодексу, а в частині, що її не регулює Кодекс, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Приписами КУпАП визначено, що:

- "адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність" (частина перша статті 9);

- "адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами" (стаття 23);

- стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП та іншими законами України; "при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність" (частина перша, перше речення частини другої статті 33).

Кодексом установлено, що:

- "завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням" (частина перша статті 486);

- "посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи" (стаття 489).

Отже, законодавець у межах своїх повноважень установив, що адміністративна відповідальність за незаконне переміщення товарів через митний кордон України настає у разі призначення судом адміністративного стягнення особі, яка незаконно перемістила товари через митний кордон України, у результаті чого ця особа зазнає несприятливих наслідків, що становлять зміст накладеного на неї установленого Кодексом адміністративного стягнення. Водночас зміст безальтернативної санкції частини першої статті 483 Кодексу виключає оцінювання індивідуальної ситуації судом, чим створює перешкоди для судової дискреції.

2.6. Право на справедливий суд за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) (далі - Конвенція) охоплює, зокрема, право на справедливий судовий розгляд.

Конституційний Суд України зважає на те, що Європейський суд з прав людини для застосування гарантій Конвенції, які стосуються кримінальних аспектів, напрацював три критерії, на основі яких діяння можна вважати кримінальним, а саме: 1) з’ясування того, як його кваліфікують у національному праві: кримінальне правопорушення, адміністративне, дисциплінарне тощо; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи [рішення у справі Engel and others v. The Netherlands від 8 червня 1976 року (заяви №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), § 82, § 83]. Для застосування статті 6 Конвенції в кримінальній ділянці достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось кримінальним з погляду Конвенції або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до кримінальної ділянки [рішення у справі Lutz v. Germany від 25 серпня 1987 року (заява № 9912/82), § 55].

Отже, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням [рішення у справах Engel and others v. The Netherlands від 8 червня 1976 року (заяви №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), Гурепка проти України! Gurepka v. Ukraine від 6 вересня 2005 року (заява № 61406/00), A. Menarini Diagnostics S.R.L. v. Italy від 27 вересня 2011 року (заява № 43509/08)].

Європейський суд з прав людини в § 21 рішення у справі Надточій проти України/Nadtochiy v. Ukraine від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03), зокрема, зазначив, що "приписи Митного Кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон, та регулюють їх поведінку у спосіб застосування стягнень (штраф та конфіскація), що є як покаранням, так і стримуванням від вчинення порушення. Отже, митні правопорушення, що їх оспорюють, мають ознаки, притаманні "кримінальному звинуваченню" в розумінні статті 6 Конвенції".

Конституційний Суд України, проаналізувавши санкцію частини першої статті 483 Кодексу, констатує, що її приписи мають кримінально-правовий характер як за своєю каральною та стримувальною метою, так і за суворістю визначеного нею додаткового обов’язкового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, тому призначення такого стягнення має бути здійснене з урахуванням принципів і гарантій, притаманних кримінальному провадженню.

2.7. У конституційних скаргах Душенькевич А.В., Франк А.В., Ярош І.М. зазначили, що абзац другий частини першої статті 483 Кодексу не забезпечує досягнення справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи. Зокрема, санкція статті 483 Кодексу, окрім накладення штрафу, також зобов’язує і до обов’язкового застосування іншого стягнення - конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Конституційний Суд України наголошував, що справедливе призначення покарання у кримінальному провадженні, зважаючи на інтенсивність та небезпеку його негативного впливу на фундаментальні права і свободи особи, є обов’язковою умовою захисту особи від свавілля в державі, у якій діє принцип верховенства права; задля забезпечення справедливості призначення покарання в кримінальному провадженні, його домірності тяжкості злочину суд відповідно до Кримінального Кодексу України наділений дискрецією щодо форм реалізації кримінальної відповідальності; згідно з приписами статті 69 Кримінального Кодексу України за наявності обставин, які пом’якшують покарання, судові надано можливість призначити більш м’яке покарання, ніж установлено законом, зокрема суд може не призначати додаткового покарання, установленого в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке встановлено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; навіть тоді, коли конфіскацію майна встановлено поряд із найсуворішим основним покаранням - позбавленням волі, то таке додаткове обов’язкове покарання є дискрецією суду відповідно до приписів статті 69 цього Кодексу [абзаци другий, четвертий, шостий підпункту 3.2 пункту З мотивувальної частини Рішення від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021].

Натомість оспорювані приписи частини першої статті 483 Кодексу встановлюють обов’язкову конфіскацію товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. У КУпАП та у Кодексі не визначено процесуальних механізмів, які надали б судові можливість пом’якшити визначену абзацом другим частини першої статті 483 Кодексу міру адміністративної відповідальності залежно від наявності обставин справи, що пом’якшують відповідальність, або дозволили б її не призначати.

Отже, зі змісту санкції частини першої статті 483 Кодексу випливає, що законодавець визначив міру адміністративної відповідальності, яка не є справедливою і такою, що відповідає легітимній меті.

2.8. Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним (друге речення частини четвертої); конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, установлених законом (частина шоста).

Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що відповідно до принципу верховенства права (правовладдя) законодавець може обмежувати конституційні права людини і громадянина за дотримання умов, визначених Конституцією України.

Установлення обмеження прав людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що воно є домірним (пропорційним) та суспільно потрібним (друге речення абзацу шостого підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009); обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, їх має встановлювати виключно Конституція і закони України, вони мають відповідати легітимній меті, бути обумовленими суспільною потребою досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов’язаний запровадити таке юридичне регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним утручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісного змісту такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Право власності не є абсолютним, може бути обмежене, однак утручання в це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу домірності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства; при обмеженні права власності в інтересах суспільства домірними можна вважати такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів [абзац сьомий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019].

"Обмеження права власності у вигляді конфіскації майна має бути обумовлене захистом конституційного правопорядку, прав, свобод та гідності людини і громадянина, інтересів суспільства, держави, бути належним та необхідним заходом для досягнення такої легітимної мети, а також забезпечувати справедливий баланс між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи, не допускаючи надмірного впливу на адресатів, стосовно яких спрямоване зазначене обмеження" [четверте речення абзацу одинадцятого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021].

У Рішенні від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)/2022 Конституційний Суд України дійшов висновку, що держава встановлює як потрібні ті заходи втручання у право власності, які дають змогу досягти легітимної мети з дотриманням принципів правомірного втручання; законодавець має визначити співмірну міру адміністративної відповідальності для досягнення легітимної мети, а суди - забезпечувати індивідуалізацію такої відповідальності залежно від обставин справи (абзац четвертий підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини).

2.9. Приписи статті 41 Конституції України корелюються (є співвідносними) з відповідними приписами статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, ніж в інтересах суспільства і на умовах, визначених законом і загальними принципами міжнародного права (абзац перший); проте ці приписи жодним чином не обмежують права держави вводити в дію такі закони, які вона вважає потрібними, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (абзац другий).

Конституційний Суд України зважає на практику тлумачення наведених приписів Першого протоколу до Конвенції Європейським судом з прав людини.

У рішенні у справі Краєва проти України/Krayeva v. Ukraine від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13) Європейський суд з прав людини, констатувавши, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначив, зокрема, що:

- "накладення штрафу як таке становитиме втручання у право, гарантоване абзацом першим статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки воно позбавляє особу, якої це стосується, певної частки майна, а саме суми, яку має бути сплачено" (§23);

- "щоб бути сумісним зі статтею 1 Першого протоколу, захід (втручання) має відповідати трьом умовам: він має бути правомірним, мати правомірну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства й основоположними правами особи" (§ 24);

- "за частиною першою статті 483 Митного Кодексу, згідно з якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, сам собою є надмірно великою сумою, та конфіскація товару були обов’язковими заходами без жодних винятків. Брак будь-якої дискреції у цьому випадку не дав українським судам можливості оцінити осібну ситуацію, унаслідок чого втрачається сенс будь-якого оцінювання. Суд уже зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом права власності особи" (§31).

Європейський суд з прав людини вказав, що "для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають <...>. Принцип домірності має бути дотриманий не лише під час визначення норм, які стосуються суворост і санкції, а й під час оцінювання тих факторів, що їх має бути взято до уваги, коли визначають санкції <...>" [рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), §84].

Крім того, на думку Європейського суду з прав людини, "стаття 1 Першого протоколу вимагає, щоб будь-яке втручання було виправдано домірним стосовно визначеної мети. Тобто потрібно досягти "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та потребами захисту основоположних прав людини. Потрібного балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести індивідуальний і надмірний тягар [див., зокрема, рішення у справах The Former King of Greece and Others v. Greece [GC] від 28 листопада 2002 року (заява № 25701/94), ECHR 2000-XII, § 79, § 82; Jahn and Others v. Germany [GC] від ЗО червня 2005 року (заяви №№ 46720/99, 72203/01, 72552/01), ECHR 2005-VI, § 81-94]" [рішення у справі Gogitidze and Others v. Georgia від 12 травня 2015 року (заява № 36862/05), § 97].

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Садоха проти України/Sadocha v. Ukraine від 11 липня 2019 року (заява № 77508/11) зазначив, що:

- "на конфіскаційний захід, навіть якщо йдеться про позбавлення майна, поширюється дія другого абзацу статті 1 Першого протоколу, відповідно до якого Договірним державам дозволено здійснювати контроль за користуванням власності для забезпечення сплати штрафів" (§ 23);

- "іншим питанням для вирішення Судом є те, чи досягнуто внаслідок втручання у право власності потрібний справедливий баланс між захистом цього права та вимогами загального інтересу з огляду на той простір обдумування, що його залишено Державі-відповідачеві в цій ділянці. Потрібного балансу не буде досягнуто, якщо на власника майна, якого це стосується, буде покладено "індивідуальний та надмірний тягар". Крім того, хоча абзац другий статті 1 Першого протоколу до Конвенції не містить чітких процесуальних вимог, Суд повинен урахувати, чи надавали заявникові всі процесуальні приписи можливість звернутися у своїй справі до компетентних органів влади з тим, щоб вони змогли в його справі встановити справедливий баланс між інтересами, між якими є конфлікт" (§ 27);

- "щоб втручання було домірним, воно має відповідати тяжкості порушення суб’єктивного права, а санкція, що її визначено для покарання, - тяжкості правопорушення <...>"(§ 31).

2.10. Відповідно до частини першої статті 483 Кодексу суб’єкти права на конституційну скаргу були притягнуті до адміністративної відповідальності з накладенням штрафів у таких розмірах: Душенькевич А.В. - 159 338,65 грн; Франк А.В. - 932 610,26 грн, Ярош І.М. - 1 403 204,17 грн з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. Отже, накладення штрафу в розмірі, що дорівнює вартості товару, та конфіскація, що є обов’язковими, позбавили суди можливості врахувати індивідуальні обставини в кожному конкретному випадку порушення митних правил.

Конституційний Суд України вважає, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов’язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law).

Отже, абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України.

3. Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі приписи, що визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України враховує те, що визнання неконституційним абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу унеможливить притягнення до відповідальності осіб за дії та (або) бездіяльність, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також інші протиправні діяння, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, та вважає за доцільне задля недопущення порушення митних інтересів та митної безпеки України відтермінувати втрату чинності абзацом другим частини першої статті 483 Кодексу.

Верховна Рада України з дня ухвалення цього Рішення має привести нормативне регулювання відповідальності за порушення митних правил у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 151¹, 151², 152, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 36, 65, 67, 74, 84, 88, 89, 91, 92, 94, 97 Закону України "Про Конституційний Суд України"

Конституційний Суд України

УХВАЛИВ:

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий частини першої статті 483 Митного Кодексу України.

2. Абзац другий частини першої статті 483 Митного Кодексу України, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим частини першої статті 483 Митного Кодексу України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

4. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України".

MDoffice

Мінфін:[ 10.07.2023 № 372 ] Про внесення змін до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України.

Тип документа: Наказ Дата публікації 10.07.2023 № 372

Про внесення змін до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України.

З метою вдосконалення та актуалізації відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, що використовуються у процесі оформлення митних декларацій,

НАКАЗУЮ:

1. Розділ IV «Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)» Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011, доповнити новою позицією такого змісту:

Товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовою угодою України з Республікою Македонія

406

Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 року

Рішення № 1/2022 Спільного Комітету, утвореного згідно з Угодою про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія, щодо заміни Протоколу B до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія

Стаття 5 Протоколу B «Взаємний обмін поступками у сфері сільського господарства між Україною та Республікою Північна Македонія» (тарифна квота)

».

2. Державній митній службі України:

забезпечити інформування державних органів та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни, внесені цим наказом;

доопрацювати програмне забезпечення з урахуванням положень цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності через 10 днів з дня оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Державної митної служби України, але не раніше набрання чинності Рішенням № 1/2022 Спільного Комітету, утвореного згідно з Угодою про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія, щодо заміни Протоколу B до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія, ратифікованого Законом України від 02 травня 2023 року № 3073-IX «Про ратифікацію Рішення № 1/2022 Спільного Комітету, утвореного згідно з Угодою про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія, щодо заміни Протоколу B до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія та Рішення № 2/2022 Спільного Комітету, утвореного згідно з Угодою про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія, щодо заміни Протоколу C до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія про визначення поняття «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва».

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Драганчука Ю. О. та Голову Державної митної служби України.

Міністр Сергій МАРЧЕНКО

Державна митна служба України

ДМСУ: [ 29.06.2023 N 15-03/974 ] Про подання заявки [ згiдно з Угодою про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя ... ]

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

29.06.2023 N 15-03/974

Департамент з питань цифрового розвитку,
цифрових трансформацiй i цифровiзацiї

Про подання заявки

З 06 липня 2023 року набирає чинностi Рiшення N 1/2022 Спiльного Комiтету, утвореного згiдно з Угодою про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, щодо замiни Протоколу B до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, яке ратифiковане Законом України вiд 02.05.2023 N 3073-IX "Про ратифiкацiю Рiшення N 1/2022 Спiльного Комiтету, утвореного згiдно з Угодою про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, щодо замiни Протоколу B до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя та Рiшення N 2/2022 Спiльного Комiтету, утвореного згiдно з Угодою про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, щодо замiни Протоколу C до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя про визначення поняття "походження товарiв" та методiв адмiнiстративного спiвробiтництва" (далi - Рiшення N 1/2022).

Рiшенням N 1/2022 Протокол В до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, вчиненої в м. Скоп'є 18 сiчня 2001 року, замiнюється новим Протоколом В та Додатками до нього, якi є невiд'ємною частиною цього Рiшення.

Статтею 5 Протоколу В (посилання мiститься у статтi 12) "Взаємний обмiн поступками у сферi сiльського господарства мiж Україною та Республiкою Пiвнiчна Македонiя" визначено, що розподiл митними органами тарифних квот, визначених у Додатку II (c), здiйснюється за принципом "перший прийшов - перший обслуговується".

Щорiчна тарифна квота визначена у об'ємi 40 000 000 лiтрiв на товари походженням з Республiки Пiвнiчна Македонiя, що класифiкуються у товарних пiдпозицiях згiдно з УКТЗЕД:

	Вина винограднi, включаючи вина крiпленi; сусло виноградне, крiм того, що включено до товарної позицiї 2009:
2204 10	- вина iгристi
2204 21	- iншi вина; виноградне сусло, бродiння якого зупинене шляхом додання спирту: -- у посудинах мiсткiстю 2 л або менше
2204 2 2	- iншi вина; виноградне сусло, бродiння якого зупинене шляхом додання спирту: -- у посудинах ємнiстю бiльш 2 л або менше, але не бiльше 10 л
2204 29	- iншi вина; виноградне сусло, бродiння якого зупинене шляхом додання спирту: -- iншi
2204 30	- iнше виноградне сусло

Вiдповiдно до Порядку контролю за розподiлом тарифної квоти, який затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 11.12.2014 N 1203 Держмитслужба здiйснює публiкацiю та щоденне оновлення на офiцiйному веб-порталi у мережi Iнтернет iнформацiї про загальнi обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти за кожним видом продукцiї.

При цьому облiк та контроль за розподiлом тарифної квоти здiйснюються за допомогою програмно-iнформацiйного комплексу, що входить до складу Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв (далi - ПIК "Облiк тарифних квот").

Заявкою на отримання декларантом тарифної квоти є подана митницi митна декларацiя на бланку єдиного адмiнiстративного документа для випуску товарiв у вiльний обiг, пiсля реєстрацiї якої ПIК "Облiк тарифних квот" резервує за декларантом тарифну квоту на вiдповiдний вид продукцiї в обсягах, зазначених у прийнятiй до оформлення митнiй декларацiї.

Iнформацiя про резервування тарифної квоти вiдображається у ПIК "Облiк тарифних квот" та доступна для перегляду на всiх митницях.

Механiзм розподiлу тарифної квоти запроваджується з дня набрання чинностi Рiшення N 1/2022 (тобто з 06.07.2023).

Мито на товари, обсяги яких перевищують обсяги тарифної квоти, повиннi бути встановленi за пiльговою ставкою ввiзного мита, визначеною Митним тарифом України, затвердженого Законом України вiд 18 жовтня 2022 року N 2697-IX.

Iнформуємо також, що проєкт наказу Мiнiстерства фiнансiв України "Про затвердження змiни до Класифiкатора звiльнень вiд сплати митних платежiв при ввезеннi товарiв на митну територiю України" щодо впровадження нового коду преференцiї "406" (тарифна квота на вина винограднi походженням Республiки Пiвнiчна Македонiя) направлено на адресу Мiнiстерства фiнансiв України.

У зв'язку з цим, просимо передбачити можливiсть з 06 липня 2023 року в програмному забезпечення митних органiв адмiнiстрування тарифної квоти при ввезеннi в Україну вина виноградного, включаючи вино крiплене; сусло виноградне, крiм того, що включено до товарної позицiї 2009 в рамках реалiзацiї Протоколу В до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, вчиненої в м. Скоп'є 18 сiчня 2001 року вiдповiдно до вимог наказу Мiнiстерства фiнансiв України вiд 11.12.2014 N 1203.

З метою реалiзацiї вимог Рiшення N 1/2022 надсилаємо для розгляду заявку на модернiзацiю програмного продукту, складену вiдповiдно до вимог Порядку створення та впровадження програмних продуктiв Державною митною службою України, затвердженого наказом Держмитслужби вiд 02.06.2023 N 237.

Додаток: в електронному виглядi.

Директор Департаменту контролю та адмiнiстрування митних платежiв

Дмитро ПАДУН

Додаток

Заявка на модернiзацiю програмного продукту програмно-iнформацiйний комплекс єдиної автоматизованої системи митного оформлення (тарифнi квоти)

Назва роздiлу	Змiст роздiлу
1. Iнiцiатор	Департамент контролю та адмiнiстрування митних платежiв
2. Опис об'єкта автоматизацiї	Реалiзацiя механiзму розподiлу тарифної квоти при ввезеннi в Україну вина виноградного, включаючи вино крiплене; сусло виноградне, крiм того, що включено до товарної позицiї 2009 в рамках реалiзацiї Протоколу В до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, вчиненої в м. Скоп'є18 сiчня 2001 року
3. Пiдстава для пiдготовки заявки	Рiшення N 1/2022 Спiльного Комiтету, утвореного згiдно з Угодою про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, щодо замiни Протоколу B до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя (ратифiковано Законом України вiд 02.05.2023 N 3073-IX); наказ Мiнiстерства фiнансiв України вiд 11.12.2014 N 1203 "Про затвердження Порядку контролю за розподiлом тарифної квоти" (зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 29 грудня 2014 р. за N 1655/26432)
4. Перелiк законодавчих та iнших нормативно-правових актiв, розпорядчих документiв щодо об'єкта автоматизацiї	Угода про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, вчиненої в м. Скоп'є 18 сiчня 2001 року; Закон України вiд 02.05.2023 N 3073-IX "Про ратифiкацiю Рiшення N 1/2022 Спiльного Комiтету, утвореного згiдно з Угодою про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, щодо замiни Протоколу B до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя та Рiшення N 2/2022 Спiльного Комiтету, утвореного згiдно з Угодою про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, щодо замiни Протоколу C до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя про визначення поняття "походження товарiв" та методiв адмiнiстративного спiвробiтництва"
5. Вимоги до програмного продукту	Статтею 5 Протоколу В (посилання мiститься у статтi 12) "Взаємний обмiн поступками у сферi сiльського господарства мiж Україною та Республiкою Пiвнiчна Македонiя" визначено, що розподiл митними органами тарифних квот, визначених у Додатку II (c), здiйснюється за принципом "перший прийшов - перший обслуговується". Щорiчна тарифна квота визначена у об'ємi 40 000 000 лiтрiв на товари походженням з Пiвнiчної Македонiї, що класифiкуються за кодами згiдно з УКТЗЕД: 2204101100, 2204101300, 2204101500, 2204109100, 2204109300, 2204109400, 2204109600, 2204109800, 2204210600, 2204210700, 2204210800, 2204210900, 2204211100, 2204211200, 2204211300, 2204211700, 2204211800, 2204211900, 2204212200, 2204212300, 2204212400, 2204212600, 2204212700, 2204212800, 2204213100, 2204213200, 2204213400, 2204213600, 2204213700, 2204213800, 2204214200, 2204214300, 2204214400, 2204214600, 2204214700, 2204214800, 2204216100, 2204216200, 2204216600, 2204216700, 2204216800, 2204216900, 2204217100, 2204217400, 2204217600, 2204217700, 2204217800, 2204217900, 2204218000, 2204218100, 2204218200, 2204218300, 2204218400, 2204218500, 2204218600, 2204218700, 2204218800, 2204218900, 2204219000, 2204219100, 2204219300, 2204219400, 2204219500, 2204219600, 2204219700, 2204219800, 2204221000, 2204222200, 2204222300, 2204222400, 2204222600, 2204222700, 2204222800, 2204223200, 2204223300, 2204223800, 2204227800, 2204227900, 2204228000, 2204228100, 2204228200, 2204228300, 2204228400, 2204228500, 2204228600, 2204228800, 2204229000, 2204229100, 2204229300, 2204229400, 2204229500, 2204229600, 2204229700, 2204229800, 2204291000, 2204292200, 2204292300, 2204292400, 2204292600, 2204292700, 2204292800, 2204293200, 2204293800, 2204297800, 2204297900, 2204298000, 2204298100, 2204298200, 2204298300, 2204298400, 2204298500, 2204298600, 2204298800, 2204299000, 2204299100, 2204299300, 2204299400, 2204299500, 2204299600, 2204299700, 2204299800, 2204301000, 2204309200, 2204309400, 2204309600, 2204309800 До Мiнфiну Держмитслужбою надiслано пропозицiю щодо встановлення у вiдомчому класифiкаторi для тарифної квоти коду пiльги зi сплати ввiзного мита "406". З огляду на викладене, необхiдно передбачити з 06 липня 2023 року в АСМО "Iнспектор" адмiнiстрування тарифної квоти при ввезеннi в Україну вина виноградного, включаючи вино крiплене; сусло виноградне, крiм того, що включено до товарної позицiї 2009 в рамках реалiзацiї Протоколу В до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Македонiя, вчиненої в м. Скоп'є 18 сiчня 2001 року вiдповiдно до вимог наказу Мiнiстерства фiнансiв України вiд 11.12.2014 N 1203. Цiльовою аудиторiю споживачiв програмного продукту є посадовi особи митних органiв та суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
6. Вимоги користувача до програмного продукту	Передбачити можливiсть в програмному продуктi процедуру контролю в автоматизованому режимi за використанням тарифної квоти на вина винограднi походженням з Пiвнiчної Македонiї
7. Вимоги до iнтеграцiї програмного продукту	Є потреба в iнтеграцiї програмного продукту до роздiлу "Довiдка" Єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" в частинi оприлюднення для суб'єктiв ЗЕД залишкiв тарифної квоти на товари походженням з Пiвнiчної Македонiї
8. Заiнтересованi пiдроздiли	Вiдсутнi самостiйнi структурнi пiдроздiли апарату Держмитслужби та спецiалiзованих органiв, за якими закрiплено функцiї та/або процедури, що є об'єктом автоматизацiї вiдповiдно до заявки, i якi надалi здiйснюють методологiчний супровiд створеного (модернiзованого) програмного продукту в межах своїх функцiональних повноважень
9. Iнформацiя про кандидатури до складу робочої групи з управлiння IТ-проєктом	Сторожчук Володимир Миколайович, начальник управлiння Департаменту контролю та адмiнiстрування митних платежiв, V.Storozhchuk@customs.gov.ua, 2472805

Директор Департаменту контролю та адмiнiстрування митних платежiв	Дмитро ПАДУН
ПОГОДЖЕНО
Начальник Вiддiлу з питань запобiгання та протидiї корупцiї	Сергiй КАЛЮК
Директор Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацiй i цифровiзацiї	Дмитро КИЯЩЕНКО

Проект ЗУ: "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання окремих питань розпорядження товарами, які перебувають під митним контролем"

https://itd.rada.gov.ua

НБУ: Пом’якшення валютних обмежень, повернення до гнучкого курсу та інфляційного таргетування відбуватиметься поступово, лише за формування належних передумов – Стратегія НБУ

Національний банк України оприлюднив публічну версію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування (далі – Стратегія). У ній у загальних рисах описані пріоритети та принципи для здійснення кроків за наведеними напрямами.

Документом визначено, що впровадження Стратегії здійснюватиметься поступово, лише за формування стійких передумов та після належного аналізу потенційного впливу, а також ефективності попередніх кроків. На кожному етапі реалізації Стратегії Національний банк забезпечуватиме достатню привабливість гривневих активів. Такий підхід дасть змогу мінімізувати ризики для стійкості валютного ринку, зниження інфляції та відновлення економіки.

Розроблення стратегії зумовлене необхідністю поступового пом'якшення обмежень, а в тривалій перспективі – повернення до традиційного формату інфляційного таргетування з плаваючим курсом.

Пом'якшення валютних обмежень та поступове підвищення курсової гнучкості в перспективі збільшить можливості адаптації економіки до змін зовнішніх та внутрішніх умов. Крім того, це відновить дієвість каналів монетарної трансмісії та посилить спроможність НБУ одночасно забезпечувати цінову і фінансову стабільність та стійке економічне зростання у тривалій перспективі.

Упровадження Стратегії визначатиметься не часовими межами, а формуванням відповідних макроекономічних передумов. Увага, зокрема, приділятиметься оцінці розвитку таких ключових параметрів:

інфляція та інфляційні очікування;
рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку;
процентні ставки (включаючи додатний рівень облікової ставки в реальному вимірі та привабливість гривневих інструментів);
параметри фінансової стабільності.

З огляду на винятково високу невизначеність, пов’язану з війною, стратегія передбачає, що інтенсифікація ризиків може бути причиною призупинення реалізації наступних кроків або скасування попередніх кроків для збереження макроекономічної та фінансової стабільності.

Сформовані належні передумови та позитивний результат проведеного аналізу вже дали змогу НБУ пом'якшити низку валютних обмежень у червні. Водночас передумови для реалізації наступних кроків зі Стратегії ще формуються.

Довідково

Правління НБУ 29 червня 2023 року затвердило відповідну стратегію, виконавши структурний маяк за програмою розширеного фінансування з МВФ. Так, відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ одним зі структурних маяків за програмою була підготовка до кінця червня 2023 року Стратегії для переходу до більш гнучкого режиму обмінного курсу, пом’якшення валютного контролю і повернення до таргетування інфляції. Натомість терміни реалізації відповідної стратегії не передбачені Меморандумом, адже все залежатиме від формування належних передумов.

Розроблення та реалізація Стратегії також спрямовані на виконання положень Основних засад грошово-кредитної політики на період воєнного стану, затверджених Радою НБУ у квітні 2022 року. Ними передбачено поступове повернення до інфляційного таргетування, адже цей режим дає змогу забезпечувати одночасне досягнення цілей НБУ з цінової і фінансової стабільності та підтримки сталого економічного зростання у тривалій перспективі.

НБУ

Кабмин смягчил запрет на экспорт сахара: можно продавать в Румынию

Кабинет министров разрешил экспорт сахара в Румынию, сообщил представитель правительства в Верховной Раде Тарас Мельничук.

В конце мая правительство временно – до 15 сентября 2023 года – ввело нулевую квоту на экспорт сахара. Министерство экономики заявило, что запрет на экспорт сахара из Украины был введен, потому что летом мог возникнуть его дефицит.

После этого румынские медиа сообщили, что отсутствие сахара из Украины может привести к его дефициту на рынке Румынии.

Сегодняшнее решение отменяет нулевую квоту на экспорт и устанавливает ее в объеме 20 000 тонн, лицензий будут выдаваться для поставок в Румынию на основании согласований Минагрополитики.

Андрей Водяный

ЛIГАБiзнесIнформ

***На форумі цікаве питання ... Наказ 213 гарантії

07-07-2023 19:08, Marusya
Регион: скрыт
Наказ 213 гарантії

Доброго вечора)
П'ятниця, кінець роб.тижня, завал... допоможіть розібратися...
5.07 вступив в силу наказ Мінфін №213 від 25.04.23 про забезпечення сплати митних платежів...
Ситуація наступна: імпорт. Вантаж в дорозі. 6.07 оформила пд (зарезервовано кошти по пд). В понеділок вантаж прибуває в термінал.
Питання:
1. Чи маю я при подачі ім декларації додавати ще бланк про забезпечення сплати митних платежів?
2. В який момент (до пд, з пд, при ім) і яким чином треба подати той бланк про забезпечення сплати м.п?
3. Чи вірно я зрозуміла, що індивідуальна гарантія, це саме підприємство сплачує за себе?
Дуже прошу Вашої допомоги) запуталась в край)

Сейчас Вы можете:

Посмотреть обсуждение

Ответить

Задать свой вопрос

MDoffice

Анекдот из Интернет

- Алле, Сарочка, твоего Абрамчика нет дома, таки я к тебе
зайду?
- Сема, я тебе шо, проститутка?
- Сара, а кто говорит за деньги?

Афоризм

Приходит такое время, когда девушек, которые могли бы тебе понравиться, в дом приводит сын.

http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua

В избранное

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} {#if $P.login_register_tab == 1} <form class="authentication-form" method="post" action="/MEMBERLOGIN_authen_cred"> <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <h1>Войти на сайт</h1> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones"><p>{#include js_tmpl_auth_reg_descr} </p></div> <div class="logreg_advice noPhones"> Если вы еще не с нами, то начните с <a href="#" onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" class="dashed" data-func="registr">регистрации</a> </div> <br><br> <a class="dashed auth-enter" href="/manage/author/"><b>Вход для авторов</b></a> </dt> </dl> </form> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_block_options"> <div id="js_tap_panel_auth"> <h1>Регистрация</h1> <div class="social_reg"> {* <div class="rg_description">{#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr}</div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc_auth_agree">{#include js_tmpl_auth_reg_agree}</div> </div> <div class="subscribe_reg"> {* <div class="rg_description"> #include js_tmpl_auth_reg_descr </div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} </div> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} <div class="clr"> </div> <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones">{#include js_tmpl_auth_reg_descr} {#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr} </div> </div> </div> {#/if} </div> {* <div class="gray_bg register_shadow"></div> *} </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_auth" class="{#if $P.login_register_tab == 1} rg_active_nav {#/if} rg_first_nav"><a onclick="rgNav('js_tab_auth');return false;" href="">Вход на сайт</a></li> <li id="js_tab_reg" class="{#if $P.login_register_tab == 2} rg_active_nav {#/if}"><a onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" href="">Регистрация </a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_action} {#if $P.login_register_tab == 1} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} {#/if} <div class="rg_forms"> <input type="hidden" id="login_register_destination" value="{$P.login_register_destination}"/> {#if $P.login_register_tab == 1} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail или код подписчика</span> <input id="credential_0" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="no" data-js_next_input_name="credential_1" name="" type="text" /> </div> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">Пароль</span> <input id="credential_1" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_loginFormBut" name="" type="password" onkeyup="showAttention(this,!!window.event.shiftKey)" /> <span class="pswd_attention" id="attention_pswd"> <span class="icon_attention"></span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd1">Русская раскладка клавиатуры!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd2">У вас включен Caps Lock!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd3">У вас включен Caps Lock и русская раскладка клавиатуры!</span> </span> </div> <div class="rg_for_input input-alien"> <span class="chk noPhones"><input id="chk_alien" name="" type="checkbox" /></span><label for="chk_alien" class="noPhones"> Чужой компьютер</label> <a class="forgot_pass" href="/member/totalrecall">Забыли пароль?</a> </div> <div class="rg_for_input"> <em id="auth_msg" class="reg_error"></em> <input id="lf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <input type="submit" class="button button-red logreg_submit" id="js_loginFormBut" value="Войти">  <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail</span> <input id="arfemail" class="js_keydown_selector rg_input_text" name="" type="text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_regFormBut"/> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a> </label> <br /> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_personal' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Нажимая на кнопку "Готово!", я даю <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/persverordnung.html">согласие на обработку персональных данных</a> </label> </div> {* <div style="float: left;position: absolute;left: 11em;"> <img src="http://www.kupivip.ru/images/vip/logo.png?1604" style="width: 86px; vertical-align: middle;display: block;"> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh"> <label class="js_tap_panel_checkbox"><input name="" id="js_tap_panel_checkbox_kupivip" type="checkbox" data-js_submit="yes"> Я хочу получать новости о скидках на одежду</label> </div> *} <div class="rg_for_input"> <em id="reg_msg" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <em id="reg_msg2" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <input id="rf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <a class="button button-red logreg_submit" id="js_regFormBut" href="#">Готово!</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action} {#template js_tmpl_auth_reg_agree} <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms_reg' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a></label> <em id="reg_msg_soc" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_agree} {#template js_tmpl_auth_reg_button} <div class="rg_butons_socials"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_button} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} {#if $P.login_register_tab == 1} Для оформления подписки на выбранную рассылку, работы с интересующей вас группой или доступа в нужный вам раздел, просим авторизоваться на Subscribe.ru {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} Для регистрации укажите ваш e-mail адрес. Адрес должен быть действующим, на него сразу после регистрации будет отправлено письмо с инструкциями и кодом подтверждения. {#/if} {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} Или зарегистрируйтесь через социальную сеть. {#/template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/login/vk/&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/join/vk&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_soc}

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <p class="rg_description">{#include js_tmpl_auth_reg_descr}</p> <div class="clr"> </div> {#include js_tmpl_auth_reg_action} <div class="clr"> </div> </dt> </dl> </div>  </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_reg" class="rg_active_nav rg_first_nav"><a href="" onclick="return false;" >Регистрация</a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} <strong>Пожалуйста, подтвердите ваш адрес.</strong><br><br>Вам отправлено письмо для подтверждения вашего адреса {$P.register_confirm_mail}.<br>Для подтверждения адреса перейдите по ссылке из этого письма. {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_action} <div class="rg_forms confirm_code_from_letter"> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_inp_descr" style="width:15em;">Или введите код из письма:</span> <input type="text" value="" id="confirm_code" name="" data-js_submit="yes" data-js_action="js_confirmFormBut" class="js_keydown_selector rg_input_text_conf" > </div> <div class="rg_for_input"><label>Не пришло письмо? <b>Пожалуйста, проверьте папку Спам</b><br /> (папку для нежелательной почты).</label><br /> <a href="" onclick="ajax_recall_code();return false" >Вышлите мне письмо еще раз!</a></div> <div class="rg_for_input"> <em class="reg_error" id="confirm_msg"></em> <a href="#" class="button button-red" id="js_confirmFormBut">Готово</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> <br> </div> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action}

Новости ВЭД Украины от сайта "WWW MDOffice"

Статистика

З 1 жовтня виробникам нехарчовоi продукцii не потрiбно буде отримувати Висновок державноi сан-епiдем експертизи