Серг╕й Звяг╕нцев, в.о. голови Держмитслужби: Закон про кадрове реформування митниц╕ стане лакмусовим пап╕рцем готовност╕ влади до зм╕н
Вже к╕лька м╕сяц╕в Державна митна служба Укра╖ни викону╓ план наповнення держбюджету. До цього в умовах в╕йни в╕домство перманентно критикували за недотримання визначених М╕н╕стерством ф╕нанс╕в показник╕в. ╤ далеко не завжди при цьому згадували про об’╓ктивн╕ причини, якими принаймн╕ частково можна пояснити такий результат: передовс╕м, про скорочення обсяг╕в ╕мпорту та експорту продукц╕╖, руйнування лог╕стичних ланцюжк╕в ╕ про масове впровадження митних п╕льг. Економ╕чна активн╕сть в кра╖н╕ поступово в╕дновлю╓ться, п╕льги одна за одною скасовують, адм╕н╕стрування платеж╕в на Митниц╕ пол╕пшу╓ться, посилю╓ться боротьба з порушенням митних правил. Усе це да╓ п╕дстави спод╕ватися, що виконання ╕ндикативних показник╕в стане нормою, – вважа╓ виконувач обов’язк╕в голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Серг╕й Звяг╕нцев.
- Отже, пане Серг╕ю, ситуац╕я справд╕ зм╕нилася ╕ йдеться про реальне п╕двищення ефективност╕ роботи митник╕в, а не про виняток, коли у травн╕-червн╕ вдалося спрацювати краще, а дал╕ – як “карти ляжуть”?
За результатами першого п╕вр╕ччя ма╓мо виконання плану: забезпечили надходження до бюджету 203,3 м╕льярда гривень
- Митниця за сво╓ю суттю лише адм╕н╕стру╓ податки ╕ ╓, так би мовити “барометром” економ╕чно╖ ситуац╕╖, в╕дображенням д╕лово╖ активност╕ в умовах, в яких перебува╓ кра╖на. Хоча, зв╕сно, барометр ма╓ бути добре налагоджений ╕ налаштований. Прим╕ром, обсяг валового внутр╕шнього продукту в Укра╖н╕ за минулий р╕к скоротився на 30%, пад╕ння промислового виробництва становило 40%. За таких умов ми тор╕к забезпечили надходження до загального фонду державного бюджету 275,5 м╕льярда гривень при в╕дпов╕дних надходженнях 2021 року – 409,3 м╕льярда. Тобто, динам╕ка надходжень корелю╓ться з показниками ВВП.
Тор╕к, як ╕ цього року, парламент ╕ уряд ухвалювали низку законодавчих та нормативно-правових акт╕в, покликаних пожвавити б╕знес-активн╕сть, у тому числ╕ шляхом зниження податкового навантаження (встановлення короткострокових п╕льг з оподаткування), перенесення строк╕в сплати митних платеж╕в тощо. У зв’язку з рос╕йською агрес╕╓ю значна частина б╕знесу стикнулася з небаченими в ╕стор╕╖ сучасно╖ Укра╖ни викликами. Вжит╕ владою заходи поступово приносять результат. Покращення економ╕чно╖ ситуац╕╖ – це, в╕дпов╕дно, ╕ покращення показник╕в надходжень в╕д роботи Державно╖ митно╖ служби. Тож за результатами I п╕вр╕ччя ма╓мо виконання плану: забезпечили надходження до бюджету 203,3 м╕льярда гривень.
Важливо також, що ми посилили контроль правдивост╕ декларування товар╕в. Можу запевнити, що наш╕ п╕дрозд╕ли забезпечили належний контроль у частин╕ протид╕╖ товарн╕й контрабанд╕. Для прикладу: за минулий р╕к було оформлено майже 11 тисяч протокол╕в за так╕ порушення на суму три м╕льярди гривень. За перше п╕вр╕ччя 2023-го складено приблизно 5800 протокол╕в загалом на 4 м╕льярди. Ма╓мо й позитивн╕ зрушення за напрямом контролю митно╖ вартост╕. Не братиму для пор╕вняння 2022 р╕к, оск╕льки це не дуже презентативний пер╕од, а пошлюся на дан╕ 2021-го, коли митна варт╕сть товар╕в оподатковуваного ╕мпорту становила в середньому по систем╕ близько одного долара за к╕лограм. Зараз ця цифра зросла майже до двох долар╕в. Тобто, ма╓мо подво╓ння бази оподаткування, чого досягнули, у тому числ╕, шляхом покращення контролю та адм╕н╕стрування митних платеж╕в.
- Негативний вплив на р╕вень бюджетних надходжень митних преференц╕й та п╕льг, як╕ держава нада╓ у зв’язку з в╕йною, за вашими оц╕нками, послаблю╓ться чи навпаки – посилю╓ться з огляду на зб╕льшення товарооб╕гу? Прим╕ром, у травн╕ варт╕сть завезених товар╕в оборонного призначення вдв╕ч╕ перевищила кв╕тнев╕ показники, обсяги ввезення в Укра╖ну гуман╕тарних вантаж╕в також залишаються значними...
- Вс╕ ми розум╕╓мо, що для кра╖ни, яка вою╓, задоволення потреб Сил оборони – першочергове завдання. Це – пр╕оритет уряду, зокрема ╕ Державно╖ митно╖ служби як органу, що ма╓ сприяти безперешкодному перетину кордону продукц╕╓ю в╕йськового призначення. Обсяг наданих тор╕к при ╕мпорт╕ п╕льг та в╕дстрочень сплати податк╕в оц╕ню╓мо приблизно у 152 м╕льярди гривень (без врахування 29,1 млрд грн п╕льг, наданих при митному оформленн╕ природного газу, ввезеного у 2014-2016 роках). Зараз ╖х перел╕к неабияк скоротився. З 1 липня фактично завершилася д╕я “ков╕дних” п╕льг, в╕дновилися звичн╕ правила оподаткування нафтопродукт╕в, енергетичного обладнання.
Фактично у нас залишилися т╕льки п╕льги для товар╕в оборонного призначення, частка яких у загальному обсяз╕ п╕льгових послаблень та винятк╕в донедавна становила приблизно 30%. Тепер до них додалися п╕льги при ввезенн╕ безп╕лотник╕в та устаткування й деталей для ╖х виробництва, що передбачено внесеними наприк╕нц╕ травня зм╕нами до Митного кодексу Укра╖ни. Також ма╓мо зобов’язання перед м╕жнародними партнерами в межах угод про Зону в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С та ╕ншими кра╖нами. Це – десь 18% в╕д загального обсягу п╕льг.
- А як╕ спод╕вання на згадане вже скасування з 1 липня п╕льгових умов оподаткування й розмитнення ╕мпорту нафтопродукт╕в?
За нашими розрахунками, за липень до бюджету над╕йде близько 8-10 м╕льярд╕в гривень в╕д ввезення пального
- Для мене як для споживача насл╕дки повернення дово╓нних умов оподаткування, можливо, й не дуже при╓мн╕, надто, коли бачиш на стелах заправок, що 3+ гривн╕ додалося до вартост╕ палива. А з точки зору роботи Державно╖ митно╖ служби ма╓мо спод╕вання на покращення ситуац╕╖ з╕ зборами. В останн╕ м╕сяц╕ ми отримували для бюджету майже по 5 м╕льярд╕в гривень в╕д платеж╕в, як╕ справляються Енергетичною митницею. Зростання пов’язане з тим, що трейдери, ╕мпортери, розум╕ючи, що д╕я п╕льгових ставок оподаткування ось-ось завершиться, накопичували ресурс, намагаючись максимально завозити його в кра╖ну. Прим╕ром, у травн╕ обсяги постачань таких товар╕в зросли до 732 тисяч тонн, а в червн╕ – до 905 тисяч. Тобто у червн╕ звичн╕ для нас обсяги ввезення цього ресурсу зросли на 173 тисяч╕ тонн. Зараз, п╕сля того, як п╕льги скасовано, пот╕к пального зменшився. Але, так розум╕ю, у друг╕й половин╕ липня почнеться нове зростання. В╕дпов╕дно, база оподаткування ╕мпорту пального ма╓ зрости. Ор╕╓нтовно, за нашими розрахунками, за липень до бюджету над╕йде близько 8-10 м╕льярд╕в гривень в╕д ввезення пального.
- Ви вже згадали – як про важливий напрям роботи Митниц╕ – про боротьбу з порушеннями митних правил. Детал╕зуйте, як вда╓ться припиняти порушення, пов’язан╕ ╕з заниженням митно╖ вартост╕ та схемами продажу вироблених усередин╕ кра╖ни контрафактних ╕ необл╕кованих п╕дакцизних товар╕в, зокрема, того ж пального та тютюнових вироб╕в?
- Зна╓те, як у нас часто бува╓, якийсь негатив дуже швидко поширю╓ться засобами масово╖ ╕нформац╕╖, в соцмережах ╕ провоку╓ певну реакц╕ю сусп╕льства. А повсякденна кроп╕тка робота, на жаль, ╕нод╕ залиша╓ться поза увагою. ╤ часто це – якраз про виконання завдань у межах загальнодержавно╖ кампан╕╖ боротьби з нелегальним ринком тютюну. Як в╕домо, тютюн шкодить здоров’ю, а «контрабандний тютюн» – ще й економ╕ц╕. Наведу приклади. На початку року запоб╕гли спробам незаконного перетину кордону на Закарпатськ╕й митниц╕. У цистерн╕ для перевезення скрапленого газу виявили майже 109 тисяч пачок цигарок. На Черн╕вецьк╕й митниц╕ так само затримали автомоб╕ль, обладнаний для перевезення ол╕╖, у якому наш╕ п╕дрозд╕ли боротьби з контрабандою знайшли близько 100 тисяч пачок цигарок.
Доречно згадати й про роботу п╕дрозд╕л╕в з виявлення факт╕в неправдивого декларування. Прим╕ром, при ввезенн╕ за п╕дробленими документами м╕ндобрив, як╕ мають ознаки походження з рос╕йсько╖ федерац╕╖. Ввозилися вони з туркменськими п╕дробними сертиф╕катами. Наш╕ колеги швидко це з’ясували й оперативно в╕дреагували на порушення. Зв’язалися з колегами з Туркмен╕стану, зробили в╕дпов╕дн╕ запити, отримали п╕дтвердження того, що ц╕ сертиф╕кати не видавалися туркменською стороною. Як насл╕док – складено протоколи на суму 126 м╕льйон╕в гривень (8,6 тисяч╕ тонн добрив). Ус╕ матер╕али передали правоохоронним органам, як╕ зд╕йснюють подальш╕ сл╕дч╕ д╕╖ вже в межах сво╖х повноважень.
- До реч╕, як загалом оц╕ню╓те роботу колег, сум╕жник╕в з ╕нших правоохоронних та контролюючих орган╕в? Чи належний р╕вень вза╓мод╕╖, координац╕╖? Адже Митниця – один ╕з орган╕в, як╕ “кровно” зац╕кавлен╕ в активн╕й боротьб╕ з нелегальним виробництвом товар╕в, як╕, по ╕де╖, мають завозитися з-за кордону, поповнюючи бюджет за рахунок митних, податкових платеж╕в ╕ акциз╕в.
Гостро сто╖ть питання ввезення продукц╕╖, вироблено╖ в кра╖н╕-агресор╕, з використанням р╕зних схем п╕дм╕ни – свого роду «г╕бридно╖ контрабанди»
- Почну, мабуть, ╕з того, що при ввезенн╕ товар╕в, зокрема нафтопродукт╕в, ма╓мо визначен╕ Митним кодексом 4 години на митне оформлення. Тому не завжди ╓ можлив╕сть перев╕рити кожен вантаж, який пряму╓ до Укра╖ни. Натом╕сть зд╕йснюються виб╕рков╕ перев╕рки, за результатами яких, в╕дпов╕дно до певних критер╕╖в ризику, визнача╓мося з доц╕льн╕стю проведення додаткових форм контролю та в╕дпов╕дних митних формальностей. Скаж╕мо, були випадки, коли суб’╓кти господарювання п╕д виглядом розчинник╕в ввозили п╕дакцизну продукц╕ю, яка дал╕ мала прямувати на м╕н╕-НПЗ, де виробля╓ться контрафактний бензин ╕ дизпаливо. Ми виявля╓мо так╕ факти та пропону╓мо внести зм╕ни до митного законодавства, завдяки яким можна було б запоб╕гти використанню б╕знесом таких схем. В╕дпов╕дний законопро╓кт напрацьовано разом з М╕н╕стерством ф╕нанс╕в та вже заре╓стровано у парламент╕. Його ухвалення допоможе навести лад за цим напрямом роботи.
Також гостро сто╖ть питання ввезення продукц╕╖, вироблено╖ в кра╖н╕-агресор╕, з використанням р╕зних схем: п╕дм╕ною документ╕в, зм╕шуванням товар╕в з подальшим ввезенням через трет╕ кра╖ни. Узагальню╓мо дан╕, чу╓мо сигнали в╕д б╕знесу, який працю╓ легально, що св╕дчать про аномальне зб╕льшення обсяг╕в ввезення тако╖ продукц╕╖ ╕з кра╖н, як╕ ран╕ше ╖╖ до нас взагал╕ не постачали. ╢ ознаки того, що фактично рос╕йський товар прибува╓, прим╕ром, в ╤нд╕ю чи Туреччину, де в╕дбува╓ться зм╕шування. Й уже з сертиф╕катами цих кра╖н продукц╕я пряму╓ в Укра╖ну. Ми зна╓мо поняття «г╕бридна в╕йна» – а тут свого роду «г╕бридна контрабанда», яка поповню╓ бюджет кра╖ни-агресора. Звичайно, це неприпустимо. Так╕ питання перебувають на контрол╕ в РНБО та у правоохоронних орган╕в. Сп╕льно вжива╓мо заход╕в. На жаль, повн╕стю припинити ц╕ схеми постачання нараз╕ не вдалося.
Ми ще тор╕к звертали увагу на прогалини у в╕тчизнян╕й нормативно-правов╕й баз╕, як╕ дозволяють ввозити продукц╕ю рос╕йського походження. Внесення зм╕н до урядово╖ постанови №1147, яка фактично запровадила ембарго на товари рос╕йського походження, да╓ нам можлив╕сть б╕льш детально в╕дпрацьовувати питання, пов’язан╕ ╕з визначенням кра╖ни походження товар╕в. Зараз якраз опрацьову╓мо механ╕зми, у який спос╕б можна контролювати ланцюжки постачання аж до виробника товар╕в за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни.
Щодо цигарок, то про боротьбу з товарною контрабандою я вже казав. Обсяги ╖х легального ╕мпорту не сп╕вставн╕ з обсягами виробництва, оск╕льки кра╖на ма╓ розвинен╕ власн╕ виробнич╕ потужност╕. Ц╕на тако╖ продукц╕╖ на внутр╕шньому ринку прийнятна, а з точки зору економ╕чно╖ ефективност╕, ╖╖ ввезення з-за кордону недоц╕льне. Тому в Укра╖ну переважно ввозять тютюн як сировину. При ввезенн╕ д╕ють п╕льги з╕ сплати акцизного податку, п╕дпри╓мства мають можлив╕сть ввозити тютюн для перероблення, не сплачуючи акциз п╕д час митного оформлення. Зг╕дно з Митним та Податковим кодексами Укра╖ни, ус╕ сплати зд╕йснюються вже при виготовленн╕ та продажу готово╖ продукц╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни. Адм╕н╕струванням цих платеж╕в, як ╕ маркуванням готово╖ продукц╕╖, оп╕ку╓ться Державна податкова служба.
- А резонансну проблему продажу контрафактних та необл╕кованих цигарок через магазини безмитно╖ торг╕вл╕, яку розглядали на зас╕даннях парламентсько╖ ТСК та ф╕нансового ком╕тету ВР у травн╕-червн╕, подолати вдалося, чи схеми усе ще д╕ють?
- Питання роботи об’╓кт╕в дьют╕-фр╕ ми також не раз порушували, надавали всю необх╕дну ╕нформац╕ю для анал╕зу проф╕льному ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни та ТСК. Факти зловживань справд╕ ╓, ми це бачимо. З ╕ншого боку, ми в╕дверто обмежен╕ у можливостях контролю безпосередньо за збутом ц╕╓╖ продукц╕╖, у тому числ╕ внасл╕док д╕╖ моратор╕ю на проведення документальних перев╕рок. Але напрацьову╓мо механ╕зми контролю разом ╕з Податковою, Нацполом та прикордонниками, зробили необх╕дн╕ запити, проводимо поглиблений анал╕з обсяг╕в постачання та продаж╕в, як╕ зд╕йснюються через мережу дьют╕-фр╕.
ПРО ЗАТРИМКИ НА КОРДОН╤ ЗАПЧАСТИН ДЛЯ БПЛА, СКАРГИ В╤Д Б╤ЗНЕСУ ТА ╤НШ╤ ТРАБЛИ
- Пер╕одично у ЗМ╤ з'явля╓ться ╕нформац╕я, що виробники БПЛА в Укра╖н╕ та волонтери мають певн╕ труднощ╕ з ╕мпортуванням комплектуючих до БПЛА ╕ що митниця н╕бито затриму╓ ц╕ товари. Як поясните цю ситуац╕ю, ╕ що потр╕бно зробити, щоб наш╕ виробництва якнайшвидше отримували ус╕ потр╕бн╕ детал╕?
- Розум╕ючи актуальн╕сть цього питання, я тримаю ус╕ под╕бн╕ кейси на особистому контрол╕, вивчаю ситуац╕╖, що виникають на митниц╕ при ввезенн╕ безп╕лотних апарат╕в та запчастин до них. З ухваленням закону, який дозволив ввозити таку продукц╕ю на п╕льгових умовах, було визначено ч╕ткий перел╕к код╕в товар╕в, як╕ не оподатковуються. Проте трапляються ситуац╕╖, пов’язан╕ з тим, що окрем╕ детал╕ чи комплектуюч╕ класиф╕куються за ╕ншими кодами зг╕дно з УКТЗЕД, н╕ж т╕, що включен╕ до перел╕ку, затвердженого законом. Тому ╕нод╕ справд╕ можуть виникати питання. Але ми з парламентським ком╕тетом вже напрацювали додатков╕ зм╕ни, як╕ повинн╕ ус╕ ц╕ нюанси врегулювати.
А загалом хот╕в би сказати, що, за процедурою, останн╓ р╕шення щодо випуску у в╕льний об╕г ввезених в кра╖ну товар╕в ухвалю╓ митник, коли завершено контроль ус╕х процедур, перев╕рено наявн╕сть необх╕дних документ╕в. Тому дуже часто питання виникають саме до митниц╕: мовляв, то вона щось там затриму╓ чи у чомусь комусь перешкоджа╓. Насправд╕ ж ми ч╕тко викону╓мо алгоритм законодавчо та нормативно затверджених д╕й. Важлива, наприклад, наявн╕сть висновку чи дозволу Державно╖ служби експортного контролю. У раз╕ в╕дсутност╕ такого документа ╕нспектор не може завершити митне оформлення т╕╓╖ чи ╕ншо╖ декларац╕╖. А при виникненн╕ затримок з оформленням вантажу – його роблять “крайн╕м”. Пов╕рте, ми й так намага╓мося максимально спростити ус╕ процедури. А також вносимо пропозиц╕╖, як зробити це на законодавчому р╕вн╕. Зокрема, разом з ╕ншими державними органами вир╕шу╓мо, що можна зробити, аби зняти ус╕ляк╕ нетарифн╕ бар’╓ри в робот╕ суб’╓кт╕в господарювання, ╕н╕ц╕ю╓мо внесення необх╕дних зм╕н.
- Як взагал╕ вибудову╓ться робота Митниц╕ з в╕тчизняним б╕знесом в умовах в╕йни? У зв╕т╕ ради б╕знес-омбудсмена за перший квартал, пригадую, йдеться, що к╕льк╕сть скарг на роботу митник╕в зросла до 8% проти 4% минулого року. Пор╕вняно з ╕ншими структурами, це начебто небагато. Але ж сам факт зб╕льшення числа сигнал╕в навряд чи вас раду╓. ╤з чим пов’язу╓те таку реакц╕ю б╕знес-сп╕льноти та що робитимете, щоб виправити ситуац╕ю?
- Ми анал╕зували дан╕, як╕ б╕знес-омбудсмен наводив в останньому зв╕т╕. Значна б╕льш╕сть скарг стосу╓ться питань митно╖ вартост╕. Пов’язан╕ з цим проблеми уже обговорили на зустр╕ч╕ з омбудсменом, разом опрацювали вс╕ скарги. Частину з них задоволено, р╕шення, як╕ ухвалювалися митниками ран╕ше, переглянуто.
При цьому значна б╕льш╕сть скарг стосувалася ╕мпорту м╕ндобрив. У наш╕й робот╕ за цим напрямом, в╕дверто скажу, були певн╕ недопрацювання, оск╕льки в╕домство не дуже швидко реагу╓ на зм╕ни кон’юнктури зовн╕шн╕х ринк╕в. На початку року в╕дбулося р╕зке пад╕ння ц╕ни на газ, який, по сут╕, ╓ основною складовою при виробництв╕ добрив, наприклад, 70-80% соб╕вартост╕ карбам╕ду – це варт╕сть “блакитного палива”, ам╕ачних добрив – так само. А в першому квартал╕ майже щотижня ц╕ни на газ падали на 10-20%. Б╕знес на ц╕ зм╕ни реагував дуже оперативно, фактично митт╓во. Митник же п╕д час оформлення користу╓ться в т.ч. ╕нформац╕╓ю щодо митних оформлень, зд╕йснених ран╕ше, пор╕внюючи заявлену ╕мпортерами митну варт╕сть ╕з ц╕нами, що склалися на ринку у попередн╕х пер╕одах. Таким чином, визна╓мо: в╕дбувся зб╕й у комун╕кац╕╖. Ми провели наради в М╕неконом╕ки за участю ╕мпортер╕в. ╤ тепер отриму╓мо в╕д М╕н╕стерства оперативну ╕нформац╕ю щодо зм╕ни ц╕ново╖ кон’юнктури на м╕ндобрива. Отже, ситуац╕ю вдалося врегулювати.
Стосовно скарг, як╕ переважно надходили в╕д ╢вропейсько╖ б╕знес-асоц╕ац╕╖, налагодили пост╕йний контакт з ╢БА, вони нам нав╕ть електронною поштою скидають звернення, як╕ отримують в╕д б╕знесу. А ми намага╓мося на них якомога швидше реагувати, аби в п╕дпри╓мц╕в виникало якомога менше конфл╕кт╕в ╕з митною службою.
- Б╕знес зокрема часто скаржиться на р╕зне застосування митницями Держмитслужби правил класиф╕кац╕╖ товар╕в. Коли це питання урегулюють?
- Класиф╕кац╕я – це б╕льш стал╕, ан╕ж митна варт╕сть, б╕льш опрацьован╕ вже питання. В робот╕ ми якраз ╕ керу╓мося чинною нормативною базою та роз’ясненнями Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖. Звичайно, техн╕чний прогрес не сто╖ть на м╕сц╕, в╕дбуваються зм╕ни в техн╕чних характеристиках тих чи ╕нших товар╕в, з’являються нова продукц╕я, яка ран╕ше фактично не в╕дображалася окремими кодами у Гармон╕зован╕й систем╕. ╤ коли стика╓мося з такими випадками, адресу╓мо в╕дпов╕дн╕ питання Всесв╕тн╕й митн╕й орган╕зац╕╖, проводимо консультац╕╖. А дал╕ вже визнача╓мося, у який спос╕б, як правильно класиф╕кувати той чи ╕нший товар. Але тут, зна╓те, ╓ одна справд╕ складна проблема. Поясню на приклад╕ товар╕в, як╕ ввозяться п╕дпри╓мствами легко╖ промисловост╕, коли дуже схож╕ за характеристиками товари мали зовс╕м р╕зн╕ ставки вв╕зного мита, в╕д 0 до 6,5%. Як на мене, свого часу було обрано правильний механ╕зм, зг╕дно з яким фактично ун╕ф╕кували б╕льш╕сть ставок для схожих за характеристиками товар╕в. Ми п╕дготували в╕дпов╕дний законопро╓кт ╕ спод╕ва╓мося, що його п╕дтримають у Верховн╕й Рад╕. Це також дозволить врегулювати питання ╕ з ввезенням тих же м╕ндобрив, де ╓ ставка 6%, ╓ 2%, ╓ “нульове” вв╕зне мито. Думаю, подальша ун╕ф╕кац╕я дозволить запоб╕гти багатьом непорозум╕нням м╕ж б╕знесом та Митницею.
ПРО ВЗА╢МОД╤Ю З ╤НОЗЕМНИМИ КОЛЕГАМИ, “МИТНИЙ БЕЗВ╤З” ТА ПРО ТЕ, ЧОМУ Б╤ЗНЕС НЕОХОЧЕ НИМ КОРИСТУ╢ТЬСЯ
- А як в╕йна вплинула на в╕дносини з колегами з ╕нших кра╖н? Адже тут сп╕льних завдань поб╕льшало, ╕ нов╕ виклики з’явилися – як перед ними, так ╕, в першу чергу, перед нами?
- Насправд╕ ми дуже вдячн╕ ╕ноземним колегам. Оск╕льки внасл╕док рос╕йсько╖ агрес╕╖ ми стикнулися з безпрецедентними викликами, подолати як╕ без ╖хньо╖ п╕дтримки було б неможливо. Передовс╕м, це було пов’язано ╕з повним руйнуванням б╕льшост╕ ланцюг╕в постачання, тотальною перебудовою лог╕стики. Навантаження на зах╕дний кордон, де д╕ють сухопутн╕ пункти пропуску дл
я автомоб╕л╕в, на зал╕зниц╕, зросло в рази. Скр╕зь, де була можлив╕сть, ми посилилися, зб╕льшили к╕льк╕сть сп╕вроб╕тник╕в на кордон╕, зробили окрем╕ смуги для порожн╕х вантаж╕вок тощо. ╤ тут хот╕лося б також подякувати ╓вропейським партнерам за те, що вони в╕дгукнулися, й синхронно зробили так╕ ж кроки.
Зараз працю╓мо над укладанням домовленостей у вигляд╕ меморандум╕в та протокол╕в щодо систем раннього пов╕домлення про надзвичайн╕ под╕╖ на кордон╕. Це дасть можлив╕сть забезпечити синхронн╕сть при перетин╕ кордону та прогнозован╕сть обсяг╕в вантаж╕в, проходження яких ми можемо забезпечити через т╕ чи ╕нш╕ пункти пропуску.
- З 1 жовтня минулого року запрацював режим сп╕льного митного транзиту (NCTS). Як╕ результати перших 9 м╕сяц╕в при╓днання нашо╖ кра╖ни до в╕дпов╕дних м╕жнародних конвенц╕й?
- За цей час чимало зроблено ╕ Державною митною службою, й М╕н╕стерством ф╕нанс╕в, ╕ ╓вропейськими партнерами, як╕ також забезпечували консультативну п╕дтримку, зокрема, Програми п╕дтримки управл╕ння державними ф╕нансами Укра╖ни (EU4PFM) та Команди п╕дтримки реформ (RST) М╕нф╕ну та Держмитслужби. Ми провели навчання, б╕льш як п╕втори тисяч╕ сп╕вроб╕тник╕в пройшли в╕дпов╕дн╕ курси, проведено десятки “круглих стол╕в” для популяризац╕╖ нововведення, ознайомлення б╕знесу з перевагами тако╖ форми роботи.
На сьогодн╕ ма╓мо майже 1900 оформлених декларац╕й типу Т1 (транзитних декларац╕й для товар╕в, що перевозяться митними територ╕ями ╢С та ╕нших кра╖н – п╕дписант╕в Конвенц╕╖ про сп╕льний транзит, – ред.), товари за якими усп╕шно доставлено на митницю в Укра╖ну. ╤ понад 9,5 тисяч╕ декларац╕й було оформлено для доставки вантаж╕в у кра╖ни, як╕ ╓ учасниками NCTS. Б╕знес дедал╕ активн╕ше оформлю╓ Т1, адже розум╕╓, що це спрощу╓ перетин кордону ╕ проходження митних формальностей.
- Водночас – ╕ з вуст представник╕в згаданого вже ф╕нансового ком╕тету ВР у тому числ╕ – луна╓ критика, що в кра╖н╕ нараз╕ заре╓стровано дуже мало авторизованих економ╕чних оператор╕в – компан╕й, що мають право використовувати переваги та спец╕альн╕ спрощення ╕ “д╕литися” ними з ╕ншими. У ч╕м причина – б╕знес ще не роз╕брався, наск╕льки це виг╕дно, чи, можливо, занадто жорстк╕ умови, правила оформлення в╕дпов╕дного статусу?
Ма╓мо до 20 п╕дпри╓мств, як╕ отримали р╕зн╕ форми спрощень та усп╕шно ними користуються
- Так, авторизованих економ╕чних оператор╕в у нас поки що лише два (нещодавно статус АЕО отримав “Еп╕центр”). Водночас ма╓мо до 20 п╕дпри╓мств, як╕ отримали р╕зн╕ форми спрощень та усп╕шно ними користуються. ╤ зараз надходить велика к╕льк╕сть заявок на оформлення таких спрощень. Це пов’язано, зокрема, ╕ з розум╕нням б╕знесу, що з 7 листопада буде скасовано використання декларац╕╖ типу «ЕА», це, так би мовити, «альтернатива» тим спрощенням, як╕ передбачено митним законодавством. Тому б╕знес почина╓ перелаштовуватися на оформлення спрощень, що надаються саме в межах роботи авторизованих економ╕чних оператор╕в. Нещодавно проведено зас╕дання проф╕льного ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни ╕з залученням б╕знес-сп╕льноти, на якому, пом╕ж ╕ншого, обговорили причини того, чому суб’╓кти господарювання не так жваво, як оч╕кувалося ╕з впровадженням “митного безв╕зу”, долучаються до в╕дпов╕дних процедур. Пом╕ж причин – ╕ згадан╕ вже «альтернативн╕» декларац╕╖, скасування яких передбачено з 7 листопада в межах продовження започатковано╖ ран╕ше реформи. Тому запрошую б╕знес швидше долучатися до участ╕ в режим╕ NCTS, подавати документи для отримання передбачених митним законодавством спец╕альних спрощень.
ПРО РЕФОРМУВАННЯ МИТНИЦ╤, ╤НСТИТУЦ╤ЙН╤ ЗМ╤НИ, ФУНКЦ╤╥ СЛ╤ДСТВА ТА КАДРОВЕ ОНОВЛЕННЯ
- Дал╕ якраз про реформування митно╖ галуз╕. Як оц╕ню╓те спроби законодавц╕в "перезавантажити" Митницю? Зокрема, що дума╓те про п╕дготовку до другого читання законопро╓кту №6490, який ма╓ на мет╕ пол╕пшення ситуац╕╖? Адже зм╕нювати ╓ що: середн╕й в╕к прац╕вник╕в митниць ╕нколи перевищу╓ 50 рок╕в, ╕сну╓ проблема перебування значно╖ к╕лькост╕ сп╕вроб╕тник╕в поза штатом, р╕вень зароб╕тно╖ плати митник╕в залиша╓ться нижчим, пор╕вняно з “сум╕жниками”.
- Стосовно реформування я б сказав, що я, радше, приб╕чник еволюц╕йних крок╕в. Бо р╕зк╕ зм╕ни не завжди приносять позитивний результат. Про╓кт №6490 – дуже потр╕бний документ. Його ╕н╕ц╕ював Каб╕нет М╕н╕стр╕в, ми запропонували механ╕зм атестац╕╖ сп╕вроб╕тник╕в для того, щоб як╕сно покращити особовий склад Державно╖ митно╖ служби.
П╕сля опрацювання парламентським ком╕тетом з’явилася низка пропозиц╕й щодо розширення норм законопро╓кту, посилення ╕нституц╕йност╕ Державно╖ митно╖ служби (про╓кт №6490-д). Пропону╓ться у тому числ╕ й п╕двищення зароб╕тних плат, ╕ окремий порядок прийому на роботу та проходження служби. Також ╓ пропозиц╕я про затвердження Дисципл╕нарного статуту Державно╖ митно╖ служби.
Анал╕зуючи, скажу про так╕ сво╖ висновки: ц╕ зм╕ни назр╕ли уже давно. Й саме ╖х затвердження буде “лакмусовим пап╕рцем” готовност╕ як виконавчо╖ г╕лки влади, так ╕ законодавчо╖ до зм╕н у в╕тчизнян╕й систем╕ митних орган╕в. Не може сп╕вроб╕тник з високим ступенем в╕дпов╕дальност╕, який працю╓, маючи в тому числ╕ висок╕ корупц╕йн╕ ризики, в умовах великого навантаження на кордон╕, отримувати 10 тисяч гривень на м╕сяць. Фах╕вц╕ з такою квал╕ф╕кац╕╓ю в ╕нших сферах отримують набагато б╕льше. Молодь не горить бажанням долучатися до митно╖ сп╕льноти, оск╕льки такий р╕вень зароб╕тно╖ платн╕ неприйнятний для молодих фах╕вц╕в. Нав╕ть коли йдеться про елементарн╕ реч╕: людин╕, яка зак╕нчила виш, треба ╖хати працювати в ╕нший рег╕он, винаймати житло, мати можлив╕сть д╕статися до робочого м╕сця тощо...
- А згадан╕ вами корупц╕йн╕ ризики? Знаю, що питаннями антикорупц╕йно╖ боротьби в митних органах оп╕куються одразу дв╕ ваш╕ структури – Департамент внутр╕шньо╖ безпеки ╕ В╕дд╕л з питань запоб╕гання та протид╕╖ корупц╕╖. Як оц╕ню╓те ефективн╕сть ╖хньо╖ роботи? Чи не йдеться про випадок, про який у народ╕ кажуть: “У семи няньок – дитина без ока”?
- Справд╕, в Державн╕й митн╕й служб╕ два п╕дрозд╕ли, як╕, так би мовити, дотичн╕ до питань боротьби з корупц╕╓ю та з ╕ншими порушеннями на митниц╕. Але вони за сво╓ю суттю мають ╕нший функц╕онал ╕ завдання. В╕дд╕л запоб╕гання та боротьби з корупц╕╓ю покликаний запоб╕гати негативним явищам, д╕яти превентивно. Колеги напрацювали Антикорупц╕йну програму, яку вже затверджено. ╥╖ виконання контролюватиметься пост╕йно.
Департамент внутр╕шньо╖ безпеки, як на мене, не зовс╕м притаманний для роботи Митно╖ служби. Тому плану╓мо внести зм╕ни в орган╕зац╕йну структуру, щоб прид╕ляти б╕льше уваги внутр╕шньов╕домчому контролю: зд╕йсненням необх╕дних тематичних перев╕рок, контролю за дотриманням законодавства митниками на м╕сцях. Практичн╕ результати роботи цього п╕дрозд╕лу за п╕в року: сп╕льно з правоохоронними органами провели 22 затримки митник╕в, котр╕ дозволили соб╕ порушувати законодавство на робочому м╕сц╕. Також ма╓мо 33 в╕дсторонених ос╕б, 31 посадовця вже зв╕льнено. Тобто робота з очищення Державно╖ митно╖ служби в╕д недобропорядних та недобросов╕сних колег ведеться пост╕йно.
- А що з ╕нституц╕йним реформуванням Митниц╕? В╕йна в╕дтерм╕ну╓ завершення цього процесу чи, може, навпаки – катал╕зу╓ його та прискорить, оск╕льки – як такий соб╕ “рев╕зор” виявить “вузьк╕ м╕сця” ╕ продемонстру╓ переваги та пришвидшить апробац╕ю й ╕мплементац╕ю зм╕н?
Порушу╓мо питання надання Митниц╕ статусу правоохоронного органу та функц╕╖ сл╕дства
- Це якраз перший етап оч╕куваних зм╕н (згаданий вже про╓кт №6490). Ми робимо багато вс╕ляких презентац╕й напрям╕в реформування. За останн╕ роки ╖х були десятки. Зм╕ню╓ться лише форма пропозиц╕й. По сут╕ ж вони десь на 90% однаков╕. Адже проблеми накопичувалися роками. Тому перший крок – ухвалення про╓кту №6490-д.
Друга пов’язана з необх╕дн╕стю посилення ╕нституц╕йно╖ спроможност╕ проблема, яка нас хвилю╓, стосу╓ться крим╕нал╕зац╕╖ контрабанди. Зараз ма╓мо багато порушень, перспективи розсл╕дування яких “п╕д питанням”. Наприклад, затримують вод╕я, який перевозить т╕ ж цигарки, складають на нього протокол, а орган╕затори оборудки, т╕, хто усе це проф╕нансував ╕ в результат╕ розраховував на прибуток, залишаються поза увагою. Тож можуть починати “схему” знову й знову. У цьому контекст╕ ми порушу╓мо питання щодо оперативно-розшуково╖ д╕яльност╕, надання Митниц╕ статусу правоохоронного органу та функц╕╖ сл╕дства. Це дасть можлив╕сть документувати увесь ланцюжок причетних до товарно╖ контрабанди ос╕б ╕ притягати ╖х до в╕дпов╕дальност╕. Зараз же в╕дбува╓ться так: ми задокументували факт порушення митних правил або контрабанди, в╕ддали матер╕али пол╕ц╕╖, ДБР чи СБУ, а дал╕ уже не зна╓мо, що в╕дбува╓ться, як ведеться розсл╕дування. Тому цей блок для нас дуже важливий. Щоб╕льше, на цьому пост╕йно акцентують ╓вропейськ╕ колеги: Митниц╕ у ╢вроп╕ мають правоохоронний статус. На сьогодн╕ ╓вропейськ╕ колеги не мають права з нами нав╕ть оперативною ╕нформац╕╓ю под╕литися, тому що укра╖нська митниця не ╓ правоохоронним органом. Ми наближа╓мося до ╢вросоюзу, оч╕ку╓мо на повноц╕нне членство, тож ма╓мо вже зараз вносити законодавч╕ зм╕ни, затверджувати норми, як╕ дозволять кра╖н╕ швидко почати працювати вже як членов╕ ╢вросп╕льноти.
- Але, враховуючи укра╖нський досв╕д законотворчост╕, ма╓мо визнати, що, вочевидь, йтиметься про досить таки в╕ддалену перспективу. А що треба для покращення роботи Митниц╕ саме “тут ╕ зараз”? Ось ви викону╓те обов’язки голови Держмитслужби майже п╕в року, проте уряд ╕ дос╕ не призначив заступник╕в кер╕вника в╕домства. Як це познача╓ться на робот╕ служби? ╤ коли чекати на укомплектування ╖╖ кер╕вного складу?
Наявн╕сть повн╕стю укомплектованого штату ╓ запорукою реал╕зац╕╖ усп╕шних про╓кт╕в, як╕ ми активно започаткову╓мо
- Зна╓те, ми побудували розмову, переважно, довкола внутр╕шн╕х проблем Митниц╕ й нав╕ть з акцентом на ╖╖ ф╕скальну функц╕ю. Але поза увагою залишили питання серв╕сно╖ функц╕╖ для держави та б╕знесу. П╕сля призначення у лютому я сп╕лкувався з колегами, ставив завдання, просив, щоб вони д╕лилися ╕деями, як покращити роботу: можливо, це створення якихось додаткових зручних серв╕с╕в, розвиток автоматизац╕╖ процес╕в тощо. Нещодавно, прим╕ром, вт╕лено ╕н╕ц╕ативу ╕з впровадження так званого чат-бота в нашому Телеграм-канал╕, який да╓ можлив╕сть б╕знесу в онлайн-режим╕ стежити за оформленням декларац╕й. Щойно декларац╕ю прийняли до розгляду, оформили – одразу ж нада╓ться ╕нформац╕я про це. Також за запитом суб’╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ нада╓мо в╕домост╕ про залишки кошт╕в на рахунках у Казначейств╕. Додали туди окрем╕ серв╕си, як╕ дозволяють отримувати консультативну п╕дтримку щодо окремих положень законодавства. Це один елемент. Також колеги ╕з Закарпаття вт╕люють п╕лотний про╓кт “Митниця у смартфон╕”. Дуже ц╕кава р╕ч, рекомендую спробувати скористатися, якщо перетинатимете кордон десь на Закарпатт╕. Там фактично за два кл╕ки людина може д╕знатися, на який пункт пропуску краще ╖хати, ск╕льки часу займе проходження процедур перетину кордону тощо. Якщо подорожу╓, наприклад, людина з дитиною, вона може заздалег╕дь д╕знатися, як╕ документи треба мати при соб╕. А ще ╓ посилання на ╕нш╕ ресурси, як╕ стосуються роботи прикордонник╕в ╕ т.д. ╤ вже бачимо велику к╕льк╕сть зац╕кавлених громадян, котр╕ позитивно оц╕нюють так╕ зм╕ни.
Для чого це я так “здалеку” зайшов? Р╕ч у т╕м, що, окр╕м цих ╕н╕ц╕атив, нин╕ ма╓мо й дуже багато ╕нших ц╕кавих речей, хороших пропозиц╕й та план╕в. Той же п╕лотний про╓кт хочемо поширити по всьому кордону. Так╕ кроки потребують пост╕йного контролю та уваги з боку кер╕вництва. Саме реал╕зац╕я таких про╓кт╕в передбача╓ залучення багатьох п╕дрозд╕л╕в, тож ма╓ бути координатор, який контролюватиме виконання та виконавц╕в. Саме для цього й потр╕бн╕ заступники голови, як╕ мали б так╕ реч╕ впроваджувати. А з ╖хн╕м призначенням звол╕кають. Натом╕сть наявн╕сть повн╕стю укомплектованого штату ╓ запорукою реал╕зац╕╖ усп╕шних про╓кт╕в, як╕ ми активно започаткову╓мо. ╤накше йтиметься лише про гальмування наших ╕н╕ц╕атив.
Дебет-Кредит: Якщо не проводяться розрахунки ╕з контрагентами з рф та республ╕кою б╕ларусь: що з валютним наглядом?
Як бути ╕з ЗЕД-розрахунками за операц╕ями з експорту до рф та/або до республ╕ки б╕лорусь? Чи буде штраф у раз╕ ненадходження виручки, якщо граничн╕ терм╕ни розрахунк╕в припадають на пер╕од д╕╖ во╓нного стану?
Податк╕вц╕ у З╤Р розпов╕ли, що в╕дпов╕дно до пп. 2 п. 17 постанови Правл╕ння НБУ в╕д 24.02.2022 №18 «Про роботу банк╕всько╖ системи в пер╕од запровадження во╓нного стану» (дал╕ – Постанова №18) уповноваженим установам забороня╓ться зд╕йснювати будь-як╕ валютн╕ операц╕╖ учасником яких ╓ юридична або ф╕зична особа, яка ма╓ м╕сцезнаходження (заре╓стрована/пост╕йно прожива╓) в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ або в Республ╕ц╕ Б╕лорусь.
Водночас, з урахуванням зм╕н, внесених до Постанови №18 зг╕дно з постановою Правл╕ння НБУ в╕д 08.03.2022 №44 «Про внесення зм╕н до постанови Правл╕ння НБУ в╕д 24 лютого 2022 року №18», з 08 березня 2022 року у випадках, передбачених пп. 2 п. 17-2 Постанови №18, кошти, що над╕йшли ╕з-за кордону в рос╕йських рублях/б╕лоруських рублях (у тому числ╕ т╕, що над╕йшли у пер╕од до 08.03.2022), за операц╕ями з експорту товар╕в можуть бути обм╕нен╕ на м╕жнародному валютному ринку на ╕ншу валюту (кр╕м рос╕йських рубл╕в/ б╕лоруських рубл╕в) для ╖╖ подальшого зарахування на рахунки кл╕╓нта.
В╕дпов╕дно до ч. 1 ст. 13 Закону Укра╖ни в╕д 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» (дал╕ – Закон №2473) НБУ ма╓ право встановлювати граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.
Граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в встановлено п. 21 розд. ╤╤ Положення про заходи захисту та визначення порядку зд╕йснення окремих операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕, затвердженого постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 №5, ╕ становлять 365 календарних дн╕в.
Пунктом 14-2 Постанови №18 визначено, що в пер╕од запровадження во╓нного стану граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в становлять 180 календарних дн╕в та застосовуються до операц╕й, зд╕йснених з 05 кв╕тня 2022 року.
Зг╕дно з п. 1-1 постанови Правл╕ння НБУ в╕д 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятк╕в та (або) особливостей запровадження граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в ╕ внесення зм╕н до деяких нормативно-правових акт╕в» тимчасово, з 24 лютого 2022 року на пер╕од д╕╖ правового режиму во╓нного стану в Укра╖н╕ та протягом 90 дн╕в ╕з дня його припинення або скасування припиня╓ться переб╕г граничних строк╕в розрахунк╕в для товар╕в, роб╕т ╕ послуг, за якими проведен╕ та не завершен╕ до 24 лютого 2022 року операц╕╖ з експорту та (або) ╕мпорту товар╕в за зовн╕шньоеконом╕чними договорами (контрактами), укладеними укра╖нськими суб’╓ктами зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ з ╕ноземними суб’╓ктами господарсько╖ д╕яльност╕ з м╕сцезнаходженням у Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ або Республ╕ц╕ Б╕лорусь, як╕ створен╕ та д╕ють в╕дпов╕дно до законодавства зазначених кра╖н (кр╕м операц╕й, за якими граничн╕ строки розрахунк╕в настали до 24 лютого 2022 року).
Порушення резидентами граничного строку розрахунк╕в, зг╕дно ╕з ч. 5 ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пен╕ за кожний день прострочення в розм╕р╕ 0,3 в╕дс. суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару) у нац╕ональн╕й валют╕ або в ╕ноземн╕й валют╕, перерахован╕й у нац╕ональну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованост╕.
В╕дпов╕дно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473, у раз╕ якщо виконання договору за операц╕ями, зокрема з експорту товар╕в зупиня╓ться у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, переб╕г строку розрахунк╕в, установленого НБУ, та нарахування пен╕ в╕дпов╕дно до ч. 5 ст. 13 Закону №2473 зупиня╓ться на весь пер╕од д╕╖ форс-мажорних обставин та поновлю╓ться з дня, наступного за днем зак╕нчення д╕╖ таких обставин.
П╕дтвердженням виникнення та зак╕нчення д╕╖ форс-мажорних обставин ╓ в╕дпов╕дна дов╕дка уповноважено╖ орган╕зац╕╖ (органу) кра╖ни розташування сторони зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) або третьо╖ кра╖ни в╕дпов╕дно до умов цього договору (контракту).
Дебет-Кредит: Валюта накладно╖/акту ╕нша, н╕ж валюта платежу: що скаже банк?
Як банк зн╕ма╓ операц╕ю з валютного нагляду, якщо валюта платежу в╕др╕зня╓ться в╕д валюти договору? Як╕ документи для цього треба надати в банк? Чи достатньо лише договору, у якому узгоджена така домовлен╕сть стор╕н?
Податк╕вц╕ у З╤Р розпов╕ли, що зг╕дно з пп. 1 п. 9 розд. ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ про порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, затверджено╖ постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 №7 (дал╕ – ╤нструкц╕я №7) банк завершу╓ зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в якщо сума незавершених розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в не перевищу╓ незначно╖ суми. У раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за експорт, ╕мпорт товар╕в в ╕ноземн╕й валют╕ сума незавершених розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в визнача╓ться за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземних валют, установленим Нац╕ональним банком Укра╖ни (дал╕ – НБУ) на дату останньо╖ под╕╖ за в╕дпов╕дною операц╕╓ю (остання дата платежу/надходження грошових кошт╕в, дата поставки товару, дата зарахування зустр╕чних однор╕дних вимог).
В╕дпов╕дно до п. 14-7 постанови Правл╕ння НБУ в╕д 24.02.2022 №18 «Про роботу банк╕всько╖ системи в пер╕од запровадження во╓нного стану» (дал╕ – Постанова №18) банк, кр╕м п╕дстав, передбачених в ╤нструкц╕╖ №7, ма╓ право завершити зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з ╕мпорту продукц╕╖, яка ввозиться в Укра╖ну як гуман╕тарна допомога, на п╕дстав╕ одного з таких пакет╕в документ╕в (ориг╕нал╕в або ╖х коп╕й), що п╕дтверджують:
пропуск через митний кордон Укра╖ни гуман╕тарно╖ допомоги в порядку, передбаченому постановою КМУ в╕д 01.03.2022 №174 «Деяк╕ питання пропуску гуман╕тарно╖ допомоги через митний кордон Укра╖ни в умовах во╓нного стану» (з╕ зм╕нами), якими можуть бути декларац╕я про перел╕к товар╕в, що визнаються гуман╕тарною допомогою, або витяг з автоматизовано╖ системи митного оформлення, або ╕нш╕ видан╕ митними органами документи, що п╕дтверджують ввезення гуман╕тарно╖ допомоги на територ╕ю Укра╖ни. Також мають бути надан╕ документи (ориг╕нали або ╖х коп╕╖), що п╕дтверджують передавання/одержання ввезено╖ гуман╕тарно╖ допомоги ╖╖ отримувачу(ем). Датою завершення зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з ╕мпорту продукц╕╖, яка ввозиться (надходить) в Укра╖ну як гуман╕тарна допомога, ╓ дата пропуску через митний кордон Укра╖ни гуман╕тарно╖ допомоги;
отримання ввезено╖ гуман╕тарно╖ допомоги правоохоронними органами, М╕н╕стерством оборони Укра╖ни, в╕йськовими частинами Збройних Сил Укра╖ни, ╕ншими в╕йськовими формуваннями та суб’╓ктами, що зд╕йснюють боротьбу з тероризмом в╕дпов╕дно до закону та/або беруть участь у зд╕йсненн╕ заход╕в ╕з забезпечення нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони, в╕дс╕ч╕ ╕ стримування збройно╖ агрес╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, ╕ншими органами державно╖ влади, органами м╕сцевого самоврядування, а також установами або орган╕зац╕ями, що створен╕ цими органами та утримуються за рахунок кошт╕в державного або м╕сцевого бюджету. Датою завершення зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з ╕мпорту продукц╕╖, яка ввозиться (надходить) в Укра╖ну як гуман╕тарна допомога, може бути дата отримання ввезено╖ гуман╕тарно╖ допомоги особами, зазначеними в пп. 2 п. 14-7 Постанови №18, за в╕дсутност╕ документ╕в, що п╕дтверджують дату пропуску через митний кордон Укра╖ни гуман╕тарно╖ допомоги.
Банк ма╓ право прийняти р╕шення про необх╕дн╕сть подання резидентами додаткових документ╕в, пов’язаних з╕ зд╕йсненням ╕мпорту продукц╕╖, що ввозиться в Укра╖ну як гуман╕тарна допомога, для зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в.
Разом з цим, в╕дпов╕дно до п. 14-6 Постанови №18 банк не ма╓ права завершити зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту/╕мпорту товар╕в на п╕дстав╕ документ╕в про припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог.
Вимоги абзацу першого п. 14-6 Постанови №18 не поширюються на випадки завершення зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в у раз╕ припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог за операц╕ями:
оператор╕в телекомун╕кац╕й з оплати м╕жнародних телекомун╕кац╕йних послуг (м╕жнародного роум╕нгу та пропуску м╕жнародного траф╕ка);
з оплати страхових платеж╕в (страхових внеск╕в, страхових прем╕й) за договорами перестрахування (включаючи сертиф╕кати, пол╕си, ковер-ноти, сл╕пи, бордеро прем╕й, бордеро збитк╕в), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в пп. 16 – 19-1 п. 14 Постанови №18.
В╕дпов╕дно до пп. 1 п. 3 розд. ╤ ╤нструкц╕╖ №7 валюта платежу – будь-яка валюта, в як╕й зг╕дно з умовами договору зд╕йсню╓ться оплата товару.
При цьому зг╕дно з п. 17 розд. IV ╤нструкц╕╖ №7, банк з метою зд╕йснення валютного нагляду за повнотою розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в використову╓ передбачен╕ в договор╕ умови перерахування валюти ц╕ни у валюту платежу, якщо зг╕дно з умовами договору валюта платежу в╕др╕зня╓ться в╕д валюти ц╕ни.
Норма, зазначена в абзац╕ першому п. 17 розд. IV ╤нструкц╕╖ №7, не застосову╓ться, якщо в банку ╓ п╕дстави вважати, що операц╕я з експорту, ╕мпорту товар╕в може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог, передбачених законодавством Укра╖ни, та призводить/може призвести до неотримання/недоотримання грошових кошт╕в/товару резидентом.
Якщо в договор╕ нема╓ умов, як╕ дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким зд╕йсню╓ться перерахування, та/або у випадках, визначених в абзац╕ другому п. 17 розд. IV ╤нструкц╕╖ №7, банк для зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в використову╓ оф╕ц╕йний курс гривн╕ до ╕ноземних валют, установлений НБУ на дату платежу.
Водночас, для надання конкретно╖ в╕дпов╕д╕ з порушеного питання пропону╓мо звертатись до НБУ.
Харк╕вська митниця: Зворотн╕й зв'язок з громадянами та б╕знесом - Харк╕вська митниця забезпечу╓ розгляд звернень та запит╕в
☎️Зворотн╕й зв'язок з громадянами та б╕знесом - Харк╕вська митниця забезпечу╓ розгляд звернень та запит╕в
Нараз╕ багато громадян та представник╕в б╕знесу потребують ╕ роз’яснень, ╕ в╕дпов╕дей на питання, як╕ виникають у них п╕д час зд╕йснення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. В╕дбуваються зм╕ни у законодавч╕й сфер╕, яка регулю╓ зд╕йснення митних операц╕й та ╕ у структур╕ самих митниць.
Так, зм╕нено зону д╕яльност╕ Харк╕всько╖ митниц╕ у зв’язку з в╕йськовою агрес╕╓ю кра╖ни, яка знаходиться на в╕дстан╕ в╕д Харкова в дек╕льках десятках к╕лометр╕в. Пункти пропуску на кордон╕ л╕кв╕дован╕, натом╕сть працю╓ митний пост «Барабашово», де суб’╓кти ЗЕД можуть отримати увесь комплекс серв╕сних послуг з митного оформлення товар╕в.
У зв’язку з цими зм╕нами, у представник╕в б╕знесу виникають питання, з якими в Харк╕вськ╕й митниц╕ радять звертатись на оф╕ц╕йну електронну адресу:
kh.post@customs.gov.ua.
☎️Або за телефоном: 057 766 16 24.
Як зазначають у в╕дд╕л╕ орган╕зац╕йного забезпечення, роботи з╕ зверненнями громадян та запитами на публ╕чну ╕нформац╕ю Харк╕всько╖ митниц╕, ус╕ зверення та запити на публ╕чну ╕нформац╕ю будуть розглянут╕ вчасно, в╕дпов╕д╕, яку п╕дготують компетентн╕ фах╕вц╕ з в╕дпов╕дних напрямк╕в д╕яльност╕, над╕йдуть у ч╕тко встановлений законодавством терм╕н.
Так, протягом першого п╕вр╕ччя 2023 року, до Харк╕всько╖ митниц╕ над╕йшло 13 запит╕в на публ╕чну ╕нформац╕ю в╕д ф╕зичних та юридичних ос╕б та 9 звернень. За тематикою переважно вс╕ звернення стосувались питань продовження строку перебування транспортного засобу на територ╕╖ Укра╖ни у зв’язку з во╓нним станом. А ось стосовно запит╕в на публ╕чну ╕нформац╕ю, то здеб╕льшого це надання загально╖ ╕нформац╕╖ про роботу митниц╕, коп╕й митних декларац╕й, питань щодо проваджень у справах про порушення митних правил.
Також, протягом вказаного пер╕оду було опрацьовано 1 скаргу, яка над╕йшла в╕д онлайн-системи скарг Держмитслужби, стосовно оскарження р╕шення про коригування митно╖ вартост╕.
✊Харк╕вська митниця на зв’язку! Разом до Перемоги!
ДМСУ: За результатами зд╕йснення мон╕торингу скарг на р╕шення, д╕╖ або безд╕яльн╕сть митних орган╕в, що над╕йшли до Держмитслужби у ╤ п╕вр╕чч╕ 2023 року, встановлено неоднозначне трактування б╕знесом положень МКУ щодо порядку та строк╕в оскарження...
Дебет-Кредит: Електронн╕ ТТН з 1 серпня – бути чи не бути?
На початку 2023 року М╕н╕нфраструктури було анонсовано дв╕ под╕╖: початок тестування е-ТТН, яке триватиме п╕вроку, ╕ запуск обов’язкових е-ТТН з 1 серпня. А що зараз?
Тестування електронних ТТН розпочалося, ╕ до нього ╕ зараз можна при╓днатися на добров╕льних засадах. Подробиц╕ такого тестування можна д╕знатися за посиланням.
На перш╕й стор╕нц╕ цього сайту зазначено ╕ нормативну базу про╓кту. Повний перел╕к нормативки можна переглянути тут.
Як бачимо, вс╕ вони говорять про право застосовувати е-ТТН. Про обов’язок перейти лише на електронну форму поки що говорити зарано. ╤ не те, щоб м╕н╕стерство не докладало для цього зусиль – остання зустр╕ч м╕ж провайдерами й учасниками про╓кту в╕дбулася нещодавно, 6 липня. ╤ на н╕й обговорювалося, зокрема, ╕ питання обов’язковост╕ е-ТТН, наступних етап╕в тестування провайдер╕в та нормативного врегулювання використання е-ТТН. Новина про цю зустр╕ч висить на сайт╕ про╓кту, однак про те, чи буде е-ТТН обов’язковою з 1 серпня, вже не анонсу╓ться.
Отже, в╕дпов╕дь на запитання, яке часто ставлять зараз наш╕ читач╕, така:
На час тестово╖ експлуатац╕╖ використання е-ТТН ╓ добров╕льним. Поки що, нав╕ть за умови використання електронних форм ТТН вс╕ма трьома учасниками вантажоперевезення, б╕знес все одно повинен мати одну паперову коп╕ю з ус╕ма п╕дписами. Саме ╖╖ вимагають для перев╕рки ╕нспектори Державно╖ служби з безпеки на транспорт╕;
П╕сля того як використання е-ТТН стане обов’язковим, ╖╖ не потр╕бно буде дублювати в паперов╕й форм╕. Проте з яко╖ дати це в╕дбудеться, нам нараз╕ нев╕домо.
Хоча на сайт╕ про╓кту ╕ пов╕домля╓ться, що «використання е-ТТН стане обов’язковим для вс╕х вантажних перевезень автомоб╕льним транспортом на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни з 1 серпня 2023 року (у випадку якщо вантажоотримувачем ╓ юрособа)», але Закон нараз╕ цього не вимага╓.
товарно-транспортна накладна - ╓диний для вс╕х учасник╕в транспортного процесу (кр╕м ф╕зичних ос╕б, як╕ зд╕йснюють перевезення вантажу за рахунок власних кошт╕в та для власних потреб) документ, призначений для обл╕ку товарно-матер╕альних ц╕нностей на шляху ╖х перем╕щення, розрахунк╕в за перевезення вантажу та обл╕ку виконано╖ роботи, що може використовуватися для списання товарно-матер╕альних ц╕нностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обл╕ку, який склада╓ться у паперов╕й та/або електронн╕й форм╕ та м╕стить обов’язков╕ рекв╕зити, передбачен╕ цим Законом та правилами перевезень вантаж╕в автомоб╕льним транспортом.
