* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у...
Количество просмотров: 193 (за период c 00:00 по 18:00 26/12/20), всего просмотров: 1511
Хит недели ... ЗУ: О присоединении к Соглашению о развитии мультимодальных перевозок ТРАСЕКА
ЗАКОН УКРАИНЫ
О присоединении к Соглашению о развитии мультимодальных перевозок ТРАСЕКА
Верховная Рада Украины постановляет:
Присоединиться к Соглашению о развитии мультимодальных перевозок ТРАСЕКА, совершенной 16 июня 2009 в г.. Чолпон-Ата, Иссык-Куль, которое вступает в силу для Украины через тридцать дней после сдачи депозитарию документа Украины о присоединении (прилагается).
Хит недели ... Митниця та Уктрансбезпеки об'╓днають зусилля для ефективного використання дозвол╕в на м╕жнародн╕ автоперевезення
ДМС разом з Уктрансбезпекою будуть працювати над забезпеченням над╕йно╖ системи контролю за використанням та видачою дозвол╕в на м╕жнародн╕ автомоб╕льн╕ перевезення
Забезпечення над╕йно╖ системи контролю за використанням та видачою дозвол╕в на м╕жнародн╕ автомоб╕льн╕ перевезення обговорили у М╕нф╕н╕ п╕д час наради за участ╕ заступника М╕н╕стра ф╕нанс╕в Олександра Кави, Голови Укртрансбезпеки ╢гора Прокопчука, представник╕в Департаменту митно╖ пол╕тики М╕н╕стерства
та Держмитслужби.
Недосконал╕сть ц╕╓╖ системи на сьогодн╕ ╓ серйозною проблемою для в╕тчизняного б╕знесу автоперевезень, зокрема, через нестачу дозвол╕в. Таким чином, Укра╖на втрача╓ економ╕чну перевагу на ринку.
«Автомоб╕льн╕ перевезення ╓ основним засобом перевезення вантаж╕в м╕ж Укра╖ною та кра╖нами ╢вропейського Союзу, тому проблеми щодо м╕жнародних дозвол╕в, зокрема ╖х деф╕цит, по сут╕, стримують торг╕влю м╕ж Укра╖ною та ╢С», – зазначив Олександр
Кава.
У ход╕ обговорення учасники наради в╕дпрацювали найб╕льш ефективний механ╕зм, що дозволить забезпечити повний контроль за видачою та обл╕ком дозвол╕в на м╕жнародн╕ автоперевезення для уникнення ман╕пуляц╕й з ними. Разом з тим, цей автоматизований механ╕зм жодним чином не зможе негативно впливати на швидк╕сть проходження митних процедур автоперев╕зниками.
«Запропонований механ╕зм у сфер╕ м╕жнародних автомоб╕льних перевезень буде повн╕стю
автоматизованим, що дозволить звести до м╕н╕муму можлив╕ ризики порушень, як представниками служб, так ╕ перев╕зниками. Водночас, буде налагоджено пост╕йний обм╕н ╕нформац╕╓ю м╕ж Держмитслужбою та Укртрансбезпеки. М╕нф╕н зац╕кавлений, щоб оновлена система видач╕ дозвол╕в для м╕жнародних автоперевезень у наступному 2021 роц╕ запрацювала якомога швидше», – наголосив Олександр Кава.
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в продовжу╓ ц╕леспрямовану пол╕тику щодо реформування митниц╕, створення прозорих
╕нструмент╕в ефективного контролю, а також спрощення проходження митних процедур для розвитку зовн╕шньо – економ╕чно╖ д╕яльност╕.
- пункт пропуску Юнак╕вка Суджа” (адреса: Сумська обл., Сумський р-н, Бас╕вська с╕льська рада, автодорога Н-07 "Ки╖в - Суми – Юнак╕вка", 378 км + 944 метра);
Для ав╕асполучення:
- пункт пропуску Аеропорт_Харк╕в” (адреса: 61031, Харк╕вська обл., м. Харк╕в, вул. Ромашк╕на, 1).
Пасажирське зал╕зничне сполучення через пункти пропуску “ Козача Лопань - Долб╕но ” (пункт контролю на станц╕╖ “Харк╕в — пасажирський” ) та пункт пропуску “Топол╕ - Валуйки”, на сьогодн╕ не зд╕йсню╓ться.
Хит недели ... Щодо п╕дтвердження статусу нерезидента громадянина Укра╖ни у раз╕ ввезення транспортного засобу особистого користування з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування та без застосування заход╕в гарантування
‼️Щодо п╕дтвердження статусу #нерезидента_громадянина Укра╖ни у раз╕ ввезення транспортного засобу особистого користування з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування та без застосування заход╕в гарантування
Тимчасове ввезення громадянином транспортного засобу особистого користування на митну територ╕ю Укра╖ни з╕ зв╕льненням
в╕д #оподаткування та без застосування заход╕в гарантування зд╕йсню╓ться за умови визначення статусу такого громадянина як нерезидента в розум╕нн╕ законодавства Укра╖ни з питань #митно╖_справи. Громадяни Укра╖ни, як╕ мають пост╕йне м╕сце проживання за межами Укра╖ни, у тому числ╕ т╕, як╕ тимчасово перебувають на територ╕╖ Укра╖ни, належать до нерезидент╕в.
Для громадянина Укра╖ни п╕дтвердженням статусу нерезидента ╓ наявн╕сть в паспортному документ╕ штампа про оформлення
ви╖зду за кордон на пост╕йне проживання
(«Оформлено ви╖зд на пост╕йне проживання», який скр╕плю╓ться печаткою), та в╕дм╕тки про пост╕йний консульськ╕й обл╕к в закордонн╕й дипломатичн╕й установ╕ Укра╖ни («Прийнятий на консульський обл╕к в...», дата, п╕дпис консульсько╖ посадово╖ особи, який скр╕плю╓ться малою гербовою печаткою).
‼️Таким чином, тимчасове ввезення (до 1 року) громадянином Укра╖ни - нерезидентом транспортного засобу особистого користування з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування та без застосування заход╕в гарантування зд╕йсню╓ться за умови подання:
паспорту громадянина Укра╖ни для ви╖зду за кордон ╕з вказаними вище в╕дм╕тками, що св╕дчать про статус нерезидента;
посв╕дчення про ре╓страц╕ю транспортного засобу в уповноважених
органах ╕ноземно╖ кра╖ни;
документу в╕д власника (у раз╕, якщо транспортний зас╕б належить ╕ншому громадянину - нерезиденту), що п╕дтверджу╓ право користування, яким може бути нотар╕ально посв╕дчене доручення.
Хит недели ... Митна варт╕сть: реальна ефективн╕сть та системн╕сть чи ситуативне пер╕одичне загострення?
Враховуючи, що 8 грудня минув р╕к з початку функц╕онування митниц╕ як формально самост╕йного ЦОВВ, думаю, доц╕льним, ╓ необх╕дн╕сть вивчення окремих аспект╕в ╖╖ д╕яльност╕ та визначення ╖х реально╖, а не формально╖ ефективност╕. Спробую почати з анал╕зу ефективност╕ роботи митниць у напрям╕ контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕, що пер╕одично «загострю╓ться» з призначенням кожного нового голови Держмитслужби. Кожен ╕з трьох попередн╕х кер╕вник╕в Держмитслужби, як╕ зм╕нювалися
за останн╕й поточний р╕к, на початку сво╓╖ каденц╕╖ вважав за необх╕дне неодм╕нно почати з митно╖ вартост╕ як найб╕льш зрозум╕лого для нього за формальними ознаками способу реал╕зац╕╖ та отримання уявно митт╓вого результату джерела зб╕льшення сум митних платеж╕в. Це досить показово видно на граф╕ках по митницях, де в╕дзнача╓ться певна «сезонн╕сть загострення» питання митно╖ вартост╕ залежно в╕д зм╕ни кер╕вництва: с╕чень/лютий — травень/червень — вересень). ╤ кожен раз усе починалося з нових «таблиць»
проф╕л╕в ризику по митн╕й вартост╕ та ╖х традиц╕йного п╕двищення.
Ефективн╕сть роботи митниц╕ в цьому чутливому для б╕знесу напрям╕ будемо анал╕зувати на п╕дстав╕ ╕нформац╕╖, отримано╖ в╕д митниц╕ на депутатське звернення. Як кажуть: «Н╕чого особистого…»
За пер╕од 01 с╕чня – 10 жовтня 2020 року митницями забезпечено перерахування до державного бюджету 294 418 млн гривень. За цей же пер╕од додатково нарахован╕ митн╕ платеж╕ за результатами прийнятих митними органами р╕шень про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в склали 1 305 млн гривень. При цьому сума сплачених митних платеж╕в за вказаний пер╕од склала близько 439 млн гривень, що становить 34% в╕д загально╖ суми нарахованих в╕д коригування митно╖ вартост╕ митних платеж╕в. Решта додатково нарахованих платеж╕в «зависли» в 55-й статт╕ МКУ та адм╕н╕стративному оскарженн╕.
При цьому ск╕льки нав╕ть в╕д суми вже сплачених 439 млн. гривень реально залишиться в держбюджет╕ п╕сля «валу» оскаржень у судових органах на фон╕ показово ╕ндиферентно╖ позиц╕╖ Держмитслужби щодо перегляду р╕шень про коригування, на даний момент не зна╓ н╕хто. Це стане зрозум╕лим п╕сля розгляду вс╕х
судових оскаржень та набрання законно╖ сили р╕шення суду, в тому числ╕ – щодо повернення надм╕ру сплачених кошт╕в з державного бюджету. А ск╕льки таких р╕шень про коригування митно╖ вартост╕ ╓ д╕йсно об’╓ктивними та об╜рунтованими, а не були результатом прямого адм╕н╕стративного тиску з боку митниц╕ та митник╕в на суб’╓кт╕в ЗЕД, у яких реально нема╓
людських, ф╕нансових та часових можливостей для тривало╖ процедури оскарження з урахуванням прогнозовано╖ позиц╕╖ митниц╕ та центрального апарату Держмитслужби, вирахувати на даний час взагал╕ неможливо.
Стосовно застосування основного (першого) методу визначення митно╖ вартост╕ товар╕в при ╕мпорт╕ – за ц╕ною договору. За даними Держмитслужби, питома вага застосування першого методу становить: 76,87% в╕д загально╖ к╕лькост╕ митних декларац╕й в режим╕ ╕мпорту, 80,84% за вагою товар╕в
та 85,4% за варт╕стю товар╕в. Тобто н╕ про як╕ 95% та б╕льше оформлення товар╕в за основним методом, про що пер╕одично говорять кер╕вники митниц╕, мова не йде.
Тепер ще одна ц╕кава цифра. За даними Держмитслужби, за пер╕од 01 с╕чня – 10 жовтня 2020 року митними органами було прийнято 14 563 р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в. Питома вага митних декларац╕й (МД), по яких митницями було прийнято р╕шення про коригування, по в╕дношенню до вс╕х оформлених у митному режим╕
╕мпорту МД, ╓ принципово р╕зною: в╕д 0,08 – 0,09% в Буковинськ╕й та Закарпатськ╕й митницях до 4,14 – 5,76% у Чорноморськ╕й, Азовськ╕й та Сх╕дн╕й митницях (показники Енергетично╖ митниц╕ не враховуються через специф╕ку оформлюваних товар╕в).
При цьому за цей же пер╕од декларантами (митними брокерами) було в╕дкликано 15 752 МД з метою зд╕йснення самост╕йного коригування митно╖ вартост╕. Реальн╕ практикуюч╕ митн╕ брокери добре розум╕ють, що таке «в╕дкликання» ╓ добров╕льним по форм╕,
але вимушеним та «видушеним» по сут╕, тобто де-факто ╓ завуальованим та замаскованим р╕шенням про коригування, що наполегливо рекомендувалося митницею. Якщо нав╕ть грубо припустити, що 30% все ж таки д╕йсно ╓ добров╕льною ╕н╕ц╕ативою самого декларанта та/або брокера, то загальна к╕льк╕сть ╕н╕ц╕йованих митницею прямих та опосередкованих коригувань може становити приблизно 19 300. Ц╕кавим для подальшого детального анал╕зу ╓ досить сутт╓ва розб╕жн╕сть процентного сп╕вв╕дношення в╕дкликаних митних декларац╕й до
загально╖ к╕лькост╕ МД в митному режим╕ ╕мпорту в розр╕з╕ митниць: в╕д 0,11 – 0,26% у Буковинськ╕й та Закарпатськ╕й митницях до 4,2 – 4,2% у Волинськ╕й та П╕вн╕чн╕й митницях (показники Енергетично╖ митниц╕ не враховуються через специф╕ку оформлюваних товар╕в).
За ╕нформац╕╓ю, наданою Держмитслужбою, за зазначений пер╕од суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ було оскаржено 1987 р╕шень про коригування митно╖ вартост╕, що становить 17,4% в╕д загально╖ к╕лькост╕ р╕шень про коригування
та 36,3% в╕д загально╖ суми нарахованих митних платеж╕в в╕д коригування. Тобто в судовому порядку оскаржуються р╕шення щодо коригування митно╖ вартост╕, результатом яких ╓ значне зб╕льшення суми митних платеж╕в, що ц╕лком об’╓ктивно з точки зору елементарно╖ економ╕ки п╕дпри╓мства. А р╕шення, результатом яких ╓ незначне п╕двищення, «вибачаються» митниц╕ декларантами та/або брокерами з огляду на сутт╓ву часову та ф╕нансову «затратн╕сть» процес╕в оскарження та небажання «псувати в╕дносини» з митницею «через
др╕бниц╕».
Т╕ суб’╓кти, як╕, так би мовити, за «малозначн╕стю» або небажанням «псувати в╕дносини», сам╕ погоджуються на в╕дкориговану митницею митну варт╕сть та сплачують митн╕ платеж╕ ╕з визначено╖ митницею митно╖ вартост╕, не застосовують у повному обсяз╕ механ╕зми, передбачен╕ для в╕дстоювання сво╓╖ позиц╕╖, а саме: пункти 7-10 статт╕ 55 МКУ шляхом оскарження протягом трьох м╕сяц╕в р╕шення на р╕вн╕ митниц╕ та Держмитслужби. Про це св╕дчать певн╕ цифри. За даними Держмитслужби, по 47% в╕дсотках прийнятих р╕шень платеж╕ до бюджету реально сплачен╕; при цьому ц╕ платеж╕ становлять усього 33% в╕д загально╖ вартост╕ додаткових митних платеж╕в за результатами коригування. Тобто, очевидно, сплачуються митн╕ платеж╕, що не ╓ «критичними» для суб’╓кта за сумами.
Як показу╓
практика, переважна б╕льш╕сть суб’╓кт╕в, як╕ користуються правом, передбаченим пунктами 7-10 статт╕ 55 МКУ, оскаржують р╕шення про коригування на ф╕нальному етап╕ в судових органах.
Так, за пер╕од 01 с╕чня 2020 — 10 жовтня 2020 року ╕з 1987 оскаржених у судовому порядку р╕шень митних орган╕в щодо коригування 1 497 р╕шень, або 75%, – це
р╕шення в рамках пункт╕в 7-10 статт╕ 55 МКУ. При цьому сл╕д враховувати, що загальна сума митних платеж╕в, нарахованих у рамках застосування пункт╕в 7-10 статт╕ 55 МКУ за вказаний пер╕од, тобто так зван╕ «сп╕рн╕ митн╕
платеж╕», становить майже 819 млн гривень, або понад 64% в╕д загально╖ суми митних платеж╕в в╕д коригування митно╖ вартост╕ за пер╕од.
Якщо взяти до уваги питому вагу застосування пункту 7-10 статт╕ 55 МКУ, чергове «ос╕нн╓ загострення таблично-ц╕ново╖ хвороби» у вересн╕ — жовтн╕ 2020 року, законодавчо визначену тривал╕сть процедури
оскарження р╕шення про коригування по статт╕ 55 у митниц╕ та Держмитслужб╕ загалом, то до к╕нця цього року – початку наступного можна оч╕кувати зростання к╕лькост╕ оскаржень у судових органах таких р╕шень у к╕лька раз╕в. З великою часткою ймов╕рност╕ можна прогнозувати, що питома вага оскаржених у судах р╕шень може сягати 40 — 50% за к╕льк╕стю таких р╕шень та 60 — 70% за сумою митних платеж╕в в╕д коригування.
Тобто суб’╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ фактично не згодн╕ з╕ сплатою
70% митних платеж╕в, як╕ ╖м нарахувала митниця за пер╕од 01 с╕чня – 10 жовтня 2020 року за результатами коригування митно╖ вартост╕, та використовують статтю 55 МКУ, що да╓ ╖м можлив╕сть отримати право розпоряджатись товарами та уникнути просто╖в транспортних засоб╕в.
У подальшому декларанти використовують сво╓ право на оскарження р╕шення
про коригування на р╕вн╕ митниц╕ та Держмитслужби.
А тут картина ╓ дуже ц╕кавою. За ╕нформац╕╓ю Держмитслужби, митними органами в пер╕од 01 с╕чня – 10 жовтня 2020 року було скасовано лише 58 р╕шень про коригування митно╖ вартост╕, ╕ то т╕льки 6 митницями: Дн╕провською — 4 ╕з 1329; Пол╕ською — 8 ╕з 699; Слобожанською — 18 ╕з 2594; Под╕льською — 4 ╕з 434; Закарпатською — 1 ╕з 36; Одеською — 21 ╕з 658; Ки╖вською — 2 ╕з 6109. При цьому Держмитслужбою як митним органом за цей пер╕од не скасовано жодного р╕шення щодо коригування митницями митно╖ вартост╕ товар╕в! Це, на перший погляд, просто тр╕умф профес╕йност╕ та державницького п╕дходу.
Але ╓ одне але. Це – стан оскарження р╕шень митних орган╕в про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в у судових органах. Очевидним ╓ те, що суб’╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, в╕дчувши «консол╕довану» позиц╕ю митниць та
центрального апарату щодо «зал╕зобетонного» в╕дстоювання «таблиць» по вартост╕, в╕дстоюють сво╖ ╕нтереси в судових органах.
За ╕нформац╕╓ю Держмитслужби в судових органах станом на 10 жовтня 2020 року суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ оскаржено 1 987 р╕шень митних орган╕в про коригування митно╖ вартост╕, що становить 13% в╕д загально╖ к╕лькост╕ р╕шень. Тобто приблизно кожне 7-е р╕шення вже оскаржу╓ться суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ в судових органах (загальна к╕льк╕сть
прийнятих митними органами р╕шень про коригування митно╖ вартост╕ – 14 563). Впевнена, що показник буде сутт╓во зм╕нюватись у б╕к зб╕льшення, враховуючи обсяги застосування суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ законодавчих механ╕зм╕в, передбачених пунктами 7-10 статт╕ 55 МКУ.
Станом на 10 жовтня 2020 року 1 139 р╕шень митного органу про
коригування митно╖ вартост╕ скасован╕ судом р╕зних ╕нстанц╕й; по 596 оскарженнях р╕шення про скасування р╕шення митного органу про коригування митними органами митно╖ вартост╕ трива╓.
Однак перспектива розгляду цих справ ц╕лком зрозум╕ла та прогнозована, виходячи з анал╕зу ╕нформац╕╖ щодо р╕шень суду, що набрали законно╖ сили. Так, к╕льк╕сть р╕шень суду, що скасовують р╕шення митного органу щодо коригування митно╖ вартост╕, становить 583, або 76% в╕д загально╖ к╕лькост╕ р╕шень суду,
предметом яких ╓ р╕шення митних орган╕в щодо коригування митно╖ вартост╕ та як╕ набрали законно╖ сили (765).
Висновки та окрем╕ рекомендац╕╖
Ефективн╕сть роботи Держмитслужби щодо контролю митно╖ вартост╕ товар╕в потребу╓ детального анал╕зу з точки зору ╖╖ реально╖, а не формально╖ ефективност╕, наявност╕ суб’╓ктив╕зму в прийнятт╕ р╕шень щодо коригування митно╖ вартост╕ та, як результат, наявност╕ можливих корупц╕йних ризик╕в в цьому
напрям╕ д╕яльност╕ митниц╕. При цьому такий контроль повинен на даному етап╕ бути пост╕йним та системним на вс╕х р╕внях: в╕д центрального апарату до митниц╕, митного поста та п╕дрозд╕лу митного оформлення.
Необх╕дним ╓ пост╕йний контроль за правильн╕стю формування проф╕л╕в ризику по митн╕й вартост╕, ╖х об’╓ктивн╕стю та об╜рунтован╕стю р╕вня таких проф╕л╕в ризику (величини), пост╕йним переглядом таких проф╕л╕в. Критично необх╕дним ╓ пост╕йний контроль за
правильн╕стю застосування на митницях таких проф╕л╕в ризику з метою недопущення ╖х суб’╓ктивного перетворення митниками на фактично «м╕н╕мальн╕ ╕ндикативн╕ ц╕ни», про як╕ ╕нод╕ намагаються на початкових етапах сво╖х каденц╕й згадувати нов╕ кер╕вники Держмитслужби. Для кер╕вництва Держмитслужби та митниць кожне р╕шення суду про скасування винесеного митницею р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в повинно бути п╕дставою для детального нал╕зу та з’ясування вс╕х обставин прийняття такого р╕шення. З
в╕дпов╕дними висновками, в тому числ╕ – кадровими та орган╕зац╕йними. При цьому така робота повинна бути пост╕йною та системною, показовою та результативною.
Критично високий р╕вень скасування судовими органами р╕шень митних орган╕в про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в св╕дчить про сутт╓ву проблему, пов’язану з правом╕рн╕стю та законодавчою об╜рунтован╕стю прийняття переважно╖ б╕льшост╕ таких р╕шень про
коригування.
Очевидним у ц╕й ситуац╕╖ ╓ формулювання певних рекомендац╕й як для суб’╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, так ╕ для митниц╕. Для суб’╓кт╕в, на м╕й погляд, конче необх╕дно ч╕тко вказувати в судових позовах, предметом яких ╓ р╕шення митниц╕ щодо коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, прямих збитк╕в, як╕ завдаються суб’╓кту в результат╕ таких д╕й. Наявн╕сть у судових р╕шеннях вимоги щодо в╕дшкодування таких збитк╕в суб’╓кту, в результат╕, впевнена, дещо
«отверезить» митниц╕ та митник╕в впевнена.
Потребу╓ глибокого пост╕йного анал╕зу та контролю з боку Держмитслужби питання формування коректних за зм╕стом та повн╕стю об’╓ктивно об╜рунтованих за способом та р╕внем проф╕л╕в ризику по митн╕й вартост╕, а також пост╕йний системний контроль за правильн╕стю та коректн╕стю ╖х застосування в митницях. Потребу╓ належно╖ орган╕зац╕╖ та пост╕йного контролю ╕ питання вчасного перегляду таких проф╕л╕в ризику. Формування проф╕л╕в
ризику по вартост╕ за принципом «найб╕льшо╖ ц╕ни в баз╕ Держмитслужби», без врахування таких принципових чинник╕в, як к╕льк╕сн╕ та як╕сн╕ характеристики товар╕в, репутац╕я товар╕в, особливост╕ зовн╕шньоторговельно╖ операц╕╖, що мають значний та сутт╓вий вплив на ц╕ноутворення на так╕ товари, призводить до спроб штучно суб’╓ктивно, адм╕н╕стративно ун╕ф╕кувати митну варт╕сть товар╕в в ус╕х митницях. Це в «кращому випадку». А в г╕ршому – створити основу для формування явних корупц╕йних ризик╕в у вигляд╕
спущених зверху «таблиць по митн╕й вартост╕», для подолання яких декларанту потр╕бно «домовлятись» ╕з митниками.
Доц╕льно переглянути п╕дходи до зд╕йснення митними органами контролю за правильн╕стю та достов╕рн╕стю декларування митно╖ вартост╕ товар╕в та зб╕льшити питому вагу таких форм митного контролю, як пост-митний контроль, та проведення документальних перев╕рок дотримання вимог законодавства Укра╖ни з питань митно╖
справи.
А для цього потр╕бно мати в╕дпов╕дн╕ орган╕зац╕йн╕, ╕нституц╕йн╕ та кадров╕ можливост╕, тобто створити спроможн╕ повноц╕нн╕ п╕дрозд╕ли на р╕вн╕ центрального апарату та Держмитслужби, про що я вже писала в контекст╕ умов для усп╕шного та безпечного запровадження для б╕знесу та держави ╕нституту АЕО. Кр╕м того, вкотре
звертаю увагу чергового кер╕вника Держмитслужби на негайну необх╕дн╕сть запровадження посад аташе з митних питань у дипломатичних представництвах у державах, з якими Укра╖на ма╓ найб╕льш╕ обсяги зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ або з якими Укра╖на ма╓ сп╕льн╕ кордони.
Штучне заниження митно╖ вартост╕ товар╕в при ╕мпорт╕ та ╖╖ штучне завищення мають у п╕дсумку сутт╓вий негативний вплив на економ╕ку Укра╖ни та надходження до державного бюджету. В одному випадку це – пряме
зменшення митних платеж╕в, в ╕ншому – створення штучних перешкод для суб’╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, як╕ сплачують податки до бюджету ╕ в╕д ритм╕чност╕ та безпереб╕йност╕ роботи яких залежать повнота та сво╓часн╕сть сплати таких податк╕в, виробництво товар╕в для подальшого експорту та надходження валютно╖ виручки, виробництво товар╕в у чутливих для економ╕ки Укра╖ни галузях промисловост╕, наприклад, легко╖ промисловост╕, реал╕зац╕╖ програм ╕мпортозам╕щення. ╤ якщо ф╕нансов╕ та економ╕чн╕ негативи в╕д
штучного заниження митно╖ вартост╕ при ╕мпорт╕ товар╕в в╕дчуваються в╕дразу, оск╕льки вираховуються безпосередньо як прям╕ недобори митних платеж╕в, то штучне завищення митно╖ вартост╕ товар╕в при ╖х ╕мпорт╕, особливо товар╕в, що використовуються для подальшого виробництва, ма╓ тривалий та не менш значний за обсягом та насл╕дками, а ╕нод╕ ╕ сутт╓во б╕льший негативний вплив на економ╕ку Укра╖ни.
Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Ответственность за неверно заполненную ЗДП несет кто то?
23-12-2020 17:19, GrigorashGreg0891@mail.ru Регион:Киев Ответственность за неверно заполненную ЗДП несет кто то?
Всем доброго вечера! Коллеги у меня возникла вот такая ситуация: захожу в https://cabinet.customs.gov.ua/ в раздел ЗДП. Отобразились 2 ЗДП, которые я не делал. Захожу в них и понимаю, что они сделаны на мои ПД по которым , я доступ не давал. Перевозчик сам делал. Но перевозчик меня
указал как декларанта в этих ЗДП)))) представитель и перевозчик графы вообще пустые. Звоню перевозчику и обьясняю, что вы не верно заполняете ЗДП. Ответ: ну вы же мне доступ не дали, а я как умею так и заполняю))). Я понимаю, что я смогу потом это все
доказать, что я ее не делал если ко мне припрутся с налоговой. Но возникает вопрос: а какую ответственность несет человек, который заполнял неверно ЗДП?????? Я например, ну никак не хочу разбираться с налоговой))) Но хочу пресечь подобные нюансы наперед. Кто то уже сталкивался с подобной ситуацией? Ну на худой конец, хочу ваши мыслишки услышать
(прочитать)! Заранее спасибо!
Хит недели ... Как растаможить авто: В Закарпатье таможня разъяснила порядок действий
Как осуществить оформление транспортных средств для свободного обращения, перемещаемых гражданами на таможенную территорию Украины? Закарпатская таможня подготовила пошаговую инструкцию по растаможке авто.
Частью седьмой статьи 365 Таможенного кодекса Украины установлено, что таможенное оформление товаров, ввезенных на таможенную территорию Украины гражданами, по товарным позициям 8701 – 8707 (тракторы, тягачи, автобусы, легковые и грузовые автомобили и кузова к ним), 8711 (мотоциклы), 8716 (прицепы) согласно УКТ ВЭД, которые подлежат государственной регистрации, осуществляется в любом таможенном органе на всей таможенной территории Украины с предъявлением их этому органу.
Для растаможки
Таможенным кодексом предусмотрена необходимость выполнения ряда таможенных формальностей.
Действия гражданина, который планирует ввезти транспортное средство для выпуска его для свободного обращения на территории Украины, то они будут следующими:
1. Удостовериться, что выбранное Вами транспортное средство разрешено ввозить в Украину и регистрировать в сервисных центрах МВД
Украины.
P.S. Законодательством Украины определено, что растаможка и первая регистрация в Украине ввезенных транспортных средств осуществляется при условии их соответствия экологическим нормам не ниже уровня «ЕВРО-2». Также в настоящее время запрещен ввоз транспортных средств, происходящих из Российской
Федерации;
2. заключить договор купли-продажи в иностранном государстве;
3. осуществить снятие с учета транспортного средства в регистрационных органах иностранного государства и получить транзитные номерные знаки для выезда за пределы иностранного государства и оформление экспорта из страны приобретения автомобиля (при необходимости и в зависимости от государства, в котором приобретено транспортное
средство);
4. осуществить предварительную оплату на счет таможенного органа за таможенное оформление транспортного средства и подать предварительную таможенную декларацию для ввоза автомобиля на таможенную территорию Украины.
P.S. Реквизиты счетов для осуществления оплаты уточняйте в таможенных органах, где планируете осуществлять растаможку. Контакты таможен по ссылке: https://customs.gov.ua/contact/ Для расчета платежей за таможенное оформление транспортного средства Вы можете пользоваться веб-сервисом Гостаможслужбы: https://calc.customs.gov.ua/ Предварительную таможенную декларацию гражданином может быть подано лично на веб-ресурсе «Единое окно для международной торговли» Гостаможслужбы Украины по ссылке https://cabinet.customs.gov.ua/ или
воспользоваться услугами таможенного брокера. Реестр таможенных брокеров доступен по ссылке: https://cabinet.customs.gov.ua/reestrs404/
4. Для осуществления пересечения государственной границы в пункте пропуска выбираете для пересечения красный коридор и готовите копии и оригиналы следующих документов:
- подтверждающие право собственности на транспортное средство или пользование им (в том числе с правом распоряжения); P.S. Договор купли-продажи или счет-фактура, инвойс или любой другой документ, подтверждающий стоимость приобретения транспортного
средства.
- регистрационные (технические) документы на транспортное средство (если он состоял на учете в регистрационном органе иностранного государства или Украины) с отметками о снятии транспортного средства с учета, если такие документы выдаются регистрационным органом;
- подтверждающие право на предоставление льгот в налогообложении (в случае если транспортное средство ввозится с освобождением от
налогообложения).
- паспортные и другие документы, определенные законодательством Украины и международными договорами Украины, дающих право на пересечение государственной границы, и/или паспорт гражданина (удостоверение личности с отметкой о месте жительства); вид или иной документ о постоянном (временном) проживании в Украине или за рубежом и тому подобное.
5. Доставить транспортное средство в таможенный орган назначения
для осуществления его таможенного оформления и помещения его в таможенный режим импорта;
6. Пройти процедуру сертификации транспортного средства для получения сертификата соответствия, выданного согласно порядку утверждения конструкции транспортных средств, их частей и оборудования;
7. Подать таможенному органу дополнительную таможенную декларацию для выпуска в свободное обращение транспортного средства и подождать
завершения таможенного оформления.
P.S. Дополнительная таможенная декларация может быть подана гражданином лично на веб-ресурсе «Единое окно для международной торговли» Гостаможслужбы Украины по ссылке https://cabinet.customs.gov.ua/ или воспользоваться услугами таможенного брокера. Реестр таможенных брокеров доступен по ссылке: https://cabinet.customs.gov.ua/reestrs404/
8. Получить в таможенном органе необходимые документы и осуществить первую регистрацию в сервисном центре МВД Украины.
Хит недели ... Дн╕провська митниця зм╕нила режим роботи на пер╕од продовження карантину
Дн╕провська митниця зм╕нила режим роботи на пер╕од продовження карантину
Зверта╓мо Вашу увагу, що в╕дпов╕дно до вимог пункту 30 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 9 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиеп╕дем╕чних заход╕в з метою запоб╕гання поширенню на територ╕╖ Укра╖ни гостро╖ респ╕раторно╖ хвороби COVID-19, спричинено╖ коронав╕русом SARS-CoV-2", #Дн╕провська_митниця_Держмитслужби
зм╕ню╓ режим роботи.
Зокрема, починаючи з 23 грудня 2020 року, на пер╕од д╕╖ карантину запроваджено наступний граф╕к роботи:
✅понед╕лок-четвер: з 8:00 до 17:00;
✅п’ятниця: з 8:00 до 15:45;
✅перерва на об╕д – з 12:00 до 12:45.
Режим роботи пункт╕в пропуску залиша╓ться незм╕нним. Вони, як ╕ ран╕ше, працюватимуть за окремо встановленими граф╕ками.
Хит недели ... Урядом запроваджено перел╕к карантинних обмежень, як╕ д╕ятимуть з 19 грудня 2020 року на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни.
Урядом запроваджено перел╕к карантинних обмежень, як╕ д╕ятимуть з 19 грудня 2020 року на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни
З 19 грудня 2020 року по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни будуть д╕яти нов╕
обмеження.
Зокрема нов╕ обмеження забороняють:
Проведення в закладах осв╕ти масових заход╕в (вистав, свят, концерт╕в) за участ╕ д╕тей з б╕льш н╕ж одн╕╓╖ групи/класу та за присутност╕ в╕дв╕дувач╕в.
Проведення в розважальних закладах та закладах громадського харчування святкових заход╕в, бенкет╕в, майстер-клас╕в, публ╕чних под╕й.
Приймання в╕дв╕дувач╕в у музеях, на виставках, в галереях тощо, якщо в залах присутн╕ б╕льше одн╕╓╖ особи на 10 кв.
метр╕в.
Робота заклад╕в громадського харчування з 23:00 до 7:00 (кр╕м доставки та замовлень на винос). Проведення розрахункових операц╕й припиня╓ться п╕сля 22:00. У н╕ч з 31.12 на 01.01 робота ресторан╕в та кафе буде дозволена до 01:00.
Рел╕г╕йн╕ заходи: в прим╕щенн╕ за умови присутност╕ б╕льше одн╕╓╖ особи на 5 кв. метр╕в, на в╕дкритому пов╕тр╕ за умови недотримання дистанц╕╖ 1,5 метра м╕ж присутн╕ми.
Обмеження, як╕ продовжують працювати без зм╕н
(забороня╓ться):
Перебування в громадському транспорт╕ та громадських м╕сцях без вдягнуто╖ маски, а також перебування на вулиц╕ без документ╕в, що посв╕дчують особу.
Самов╕льне залишення м╕сця ╕золяц╕╖ чи обсервац╕╖.
Проведення масових культурних (в т.ч. концерт╕в), спортивних, соц╕альних, рекламних та ╕нших заход╕в, в яких бере участь б╕льше 20 ос╕б та недотримана дистанц╕я у 1,5 м м╕ж учасниками (виключення: оф╕ц╕йн╕ та профес╕йн╕ спортивн╕ заходи без глядач╕в, ╕спити
для нотар╕ату та заходи необх╕дн╕ для забезпечення роботи орган╕в влади).
Робота к╕нотеатр╕в та заклад╕в культури ╕з наповнен╕стю понад 50% м╕сць одного залу.
Перевезення в пасажирському транспорт╕ б╕льше пасажир╕в, н╕ж к╕льк╕сть сидячих м╕сць (кр╕м метро).
Проведення дискотек, робота н╕чних клуб╕в та заклад╕в громадського харчування 3 орган╕зац╕╓ю дозв╕лля.
Розм╕щення в закладах харчування б╕льше 4 повнол╕тн╕х ос╕б за одним столом та коли в╕дстань м╕ж столами менш
н╕ж 2 метри.
Робота суб'╓кт╕в господарювання, в яких прац╕вники не забезпечен╕ масками, не нанесено маркування щодо дистанц╕╖ м╕ж кл╕╓нтами в 1,5 метри, а в╕дв╕дувач╕ не мають правильно вдягнутих засоб╕в ╕ндив╕дуального захисту.
Перетин кордону ╕ноземцям без наявного пол╕са страхування (з окремими виключеннями.
Д╕яльн╕сть заклад╕в з розм╕щення (кр╕м готел╕в, реаб╕л╕тац╕йних центр╕в для людей з ╕нвал╕дн╕стю, санаторно-курортних заклад╕в).
В╕дв╕дування заклад╕в осв╕ти у раз╕, коли на само╕золяц╕╖ перебува╓ б╕льш н╕ж 50% учн╕в та персоналу закладу осв╕ти.
Проведення планових заход╕в з госп╕тал╕зац╕╖ (кр╕м пал╕ативно╖ допомоги, допомоги пород╕ллям, новонародженим, допомоги при пологах, л╕куванн╕ онкохворих, високоспец╕ал╕зована (третинна) меддопомога та ╕нша нев╕дкладна меддопомога).
Робота
спортивних зал╕в та ф╕тнес-центр╕в, якщо в них перебува╓ б╕льше одн╕╓╖ особи на 20 квадратних метр╕в.
В╕дв╕дування пункт╕в (м╕сць) тимчасового тримання ос╕б, пункт╕в тимчасового перебування ╕ноземц╕в та ос╕б без громадянства, а також пункт╕в розм╕щення б╕женц╕в.
Перетин КПВВ на тимчасово окупован╕ територ╕╖ ОРДЛО та Криму ╕ноземцями без наявного пол╕са страхування (з окремими виключеннями).
В╕дв╕дування сторонн╕ми особами заклад╕в соцзахисту, в яких перебувають окрем╕ категор╕╖
громадян (люди похилого в╕ку, ветерани в╕йни, особи з ╕нвал╕дн╕стю, псих╕чними порушеннями та ╕нше).
Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Кто несет финансовую ответственность фирма или декларант?
08-12-2020 00:31, Belo4ka Регион:Киев Кто несет финансовую ответственность фирма или декларант?
Добрый день. интересует такой вопрос кто несет финансовую ответственность в такой ситуации: товар оформлялся без проблем множество раз на таможне, с отборами и
перестраховкой в лаборатории цмулдер. все время приходили хороший результаты и код подтверждался. спустя 4 года пост аудит засомневался в коде и решили что данный товар попадает под другой код с большей ставкой пошлины и соответственно приписывают порушення правил, штрафы 300% и т.д. Если вдруг окажется что они все-таки правы, кто несет финансовую ответственность фирма или декларант который работал по трудовой книжке у этой фирмы? спасибо
Хит недели ... Митний кодекс зм╕нять з метою удосконалення складання митних декларац╕й
Уряд схвалив зм╕ни до Митного кодексу щодо врегулювання процедури складання митних декларац╕й на товари р╕зних п╕дпозиц╕й
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни пов╕домля╓, що Каб╕нет М╕н╕стр╕в схвалив проект Закону Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо урегулювання процедури складання митних декларац╕й на товари, як╕ п╕дпадають п╕д р╕зн╕ товарн╕ п╕дпозиц╕╖ зг╕дно з УКТЗЕД, в╕дпов╕дно до Митного кодексу ╢вропейського Союзу» та передав його на розгляд парламенту.
П╕дготовлен╕ М╕нф╕ном та Держмитслужбою зм╕ни обумовлен╕ необх╕дн╕стю ╕мплементац╕╖ до нац╕онального законодавства положень Митного кодексу ╢вропейського Союзу в╕дпов╕дно Угоди про асоц╕ац╕ю у частин╕ положень щодо процедури складання митних декларац╕й на товари, як╕ п╕дпадають п╕д р╕зн╕ товарн╕ п╕дпозиц╕╖ зг╕дно з УКТЗЕД у межах одн╕╓╖ товарно╖ позиц╕╖ УКТЗЕД.
Зм╕нами пропону╓ться викласти у нов╕й редакц╕╖ статтю 267 та доповнити статтю 280 Митного кодексу Укра╖ни такими положеннями Митного кодексу ╢С:
спрощене декларування парт╕╖ товар╕в, як╕ класиф╕куються в р╕зних товарних п╕дпозиц╕ях зг╕дно з УКТЗЕД (на р╕вн╕ перших шести знак╕в) за одним кодом зг╕дно з УКТЗЕД, за умови, що цьому коду в╕дпов╕да╓ найб╕льша ставка мита з товарно╖ п╕дпозиц╕╖ УКТЗЕД;
поширення спрощеного декларування парт╕╖ товар╕в, як╕ класиф╕куються в р╕зних товарних п╕дпозиц╕ях УКТЗЕД, на експорт
товар╕в;
порядок перерахунку специф╕чно╖ ставки мита в адвалорну для справляння мита за найб╕льшою ставкою з товарно╖ п╕дпозиц╕╖ УКТЗЕД у межах одн╕╓╖ товарно╖ позиц╕╖ УКТЗЕД.
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в продовжу╓ ц╕леспрямовану пол╕тику щодо реформування митниц╕ та ╕мплементац╕╖ положень Митного кодексу ╢С в Укра╖нське законодавство.
Уважаемые коллеги! Полиция тормознула авто с грузом под таможенным контролем. Пока без объяснения причин. Авто без
пломбы, но ящики с грузом опломбированы пломбами отправителя. Груз оформлен в таможенном отношении. В наличии все необходимые документы. Если кто сталкивался с подобной ситуацией, прошу Вашего совета или подсказки, какие действия возможно и необходимо предпринять. Заранее благодарен!
Муж — жене: — А вот что ты будешь делать, если увидишь, как я целуюсь с другой женщиной? — Ну что… как верная жена, навещать тебя буду… в травматологии…
Афоризм
Обязательно поздравь начальника с Новым годом - как-никак, а год козла.
