1.	№ 1187 от 02-12-2020 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про внесення зм╕н до Порядку проведення сертиф╕кац╕╖, видач╕ та скасування сертиф╕кат╕в на нас╕ння та/або садивний матер╕ал "УК" № 236 в╕д 04-12-2020 Д╕╓ з 05-12-2020

2.	№ 1191 от 02-12-2020 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 22 липня 2020 р. № 641 "УК" № 236 в╕д 04-12-2020 Д╕╓ з 05-12-2020

3.	№ 1135 от 18-11-2020 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про внесення зм╕н до пункту 9 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування ╕ноземц╕в та ос╕б без громадянства на територ╕╖ Укра╖ни "ОВУ" № 95 в╕д 04-12-2020 Д╕╓ з 05-12-2020

MDoffice

Количество просмотров: 11 (за период c 00:00 по 18:00 05/12/20), всего просмотров: 1426

Закон вiд 04.06.2020 № 674-IX ВРУ Про Митний тариф Укра╖ни Вступил в силу с 03.07.2020

• Все хиты документов

MDoffice

   Особливост╕ проведення митного контролю та митного оформлення товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях на адресу громадян

   ❗️Зверта╓мо увагу, що з 01 липня 2019 року, зг╕дно з абзацом трет╕м п╕дпункту 196.1.17 пункту 196.1 Податкового кодексу Укра╖ни не ╓ об’╓ктами оподаткування податком на додану варт╕сть операц╕╖ з ввезення (пересилання) на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в на адресу громадян, сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 100 ╓вро, для одного одержувача-ф╕зично╖ особи в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних поштових в╕дправленнях, або в одному вантаж╕ експрес-перев╕зника в м╕жнародних експрес в╕дправленнях.

   ❗️При цьому товари (за винятком п╕дакцизних), що перем╕щуються (пересилаються) на адресу одного одержувача - ф╕зично╖ особи в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних поштових в╕дправленнях, на адресу одного одержувача - ф╕зично╖ особи в одному вантаж╕ експрес-перев╕зника в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, якщо ╖х сумарна фактурна варт╕сть перевищу╓ екв╕валент 100 ╓вро, оподаткову╓ться податком на додану варт╕сть за ставкою 20 в╕дсотк╕в, встановленою Податковим кодексом Укра╖ни та якщо сумарна фактурна варт╕сть перевищу╓ екв╕валент 150 ╓вро оподатковуються вв╕зним митом за ставкою 10 в╕дсотк╕в, в╕дпов╕дно до Митного кодексу Укра╖ни. Базою оподаткування для таких товар╕в ╓ частина ╖х сумарно╖ фактурно╖ вартост╕, що перевищу╓ екв╕валент 100 ╓вро та 150 ╓вро в╕дпов╕дно.

   Приклад 1: Приклад 2:

   Варт╕сть товар╕в: 200 ╓вро Варт╕сть товар╕в: 120 ╓вро

   Мито: (200-150)х 10%=5 ╓вро Мито: не нарахову╓ться

   ПДВ: (200-100+5) х 20 %=21 ╓вро ПДВ: (120-100) х 20%=4 ╓вро

   Всього: 5+21=26 ╓вро Всього: 4 ╓вро

   Для випуску вантажу у в╕льний об╕г громадянин може самост╕йно зд╕йснити митне оформлення,

   або уповноважити ╕ншу особу на зд╕йснення митного оформлення на п╕дстав╕ нотар╕ально засв╕дчено╖ дов╕реност╕,

   або скористатися платними послугами митних брокер╕в третьо╖ сторони.

   Загальн╕ питання перем╕щення (пересилання) товар╕в через митний кордон Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях регламентуються главою 36 Митного кодексу Укра╖ни

   Постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21.05.2012 № 450 врегульовано питання, пов'язан╕ ╕з застосуванням митних декларац╕й, зокрема питання, що стосуються декларування товар╕в, як╕ перем╕щуються у м╕жнародних поштових або м╕жнародних експрес-в╕дправленнях.

   ℹ️У випадку надходження на адресу громадян таких вантаж╕в в м. Харк╕в для проведення митного оформлення звертатися за м╕сцем збер╕гання вантаж╕в:

   ℹ️Митний пост «Харк╕в-Аеропорт» Харк╕всько╖ митниц╕ ДФС

   м. Харк╕в, вул. Ромашк╕на, буд. 1

   тел.: (0572) 52-91-65, (057) 775-53-68

   ℹ️Сектор митного оформлення м╕жнародних експрес-в╕дправлень митного поста «Харк╕в-центральний» Харк╕всько╖ митниц╕ ДФС

   м. Харк╕в, вул. Мар╕╖нська, буд. 3-А

   тел.: (057) 728-08-08 (додатковий 47111)

   Головним критер╕╓м сумл╕нност╕ суб'╓кта ЗЕД в частин╕ дотримання вимог валютного законодавства ╓ в╕дсутн╕сть у нього прострочено╖ деб╕торсько╖ заборгованост╕

   Заступник начальника Оф╕су великих платник╕в податк╕в ДПС Анна Пужай-Череда нагадала, що донедавна ╕снувала розгалужена система нормативно-правових акт╕в у частин╕ регулювання валютного контролю. Та на зм╕ну ╖й прийшли нов╕ правила валютного регулювання, визначен╕ Законом Укра╖ни в╕д 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖». Цей Закон зм╕нив категор╕ю валютного контролю на б╕льш л╕берал╕зовану – валютний нагляд. Завдяки чому покладено початок переходу в╕д системи повного валютного контролю за кожною операц╕╓ю до валютного нагляду побудованого за принципом ризиковост╕. Зд╕йснення валютних операц╕й залиша╓ться основною умовою застосування валютного нагляду.

   Забезпечення повернення валютних ц╕нностей в Укра╖ну в законодавчо встановлен╕ терм╕ни та зменшення обсяг╕в прострочено╖ деб╕торсько╖ заборгованост╕ як ╕ ран╕ше зд╕йснюють податк╕вц╕.

   Одн╕╓ю з переваг безпосередньо для суб’╓кт╕в господарювання ╓ пол╕пшення та л╕берал╕зац╕я регулювання розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.

   Нац╕ональний банк Укра╖ни за наявност╕ ознак нест╕йкого ф╕нансового стану банк╕всько╖ системи, пог╕ршення стану плат╕жного балансу Укра╖ни, виникнення обставин, що загрожують стаб╕льност╕ банк╕всько╖ та (або) ф╕нансово╖ системи держави, ма╓ право запровадити заходи захисту, основний з яких, це встановлення граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.

   На сьогодн╕шн╕й день, в╕дпов╕дно до Положення НБУ «Про заходи захисту та визначення порядку зд╕йснення окремих операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕» граничн╕ строки розрахунк╕в становлять 365 календарних дн╕в (пор╕вняно з 180 календарними днями).

   Варто також зазначити, що в╕дбулося зб╕льшення суми так звано╖ «незначно╖» операц╕╖, що п╕длягають ф╕нансовому мон╕торингу: з 150 тис грн до 400 тис гривень, у зв’язку з набранням чинност╕, у кв╕тн╕ поточного року, Закону Укра╖ни «Про запоб╕гання та протид╕ю легал╕зац╕╖ (в╕дмиванню) доход╕в, одержаних злочинним шляхом, ф╕нансуванню тероризму та ф╕нансуванню розповсюдження збро╖ масового знищення».

   Та, незважаючи на численн╕ пом’якшення у сфер╕ валютного регулювання, порушення серед суб’╓кт╕в ЗЕД збер╕гаються.

   Головним критер╕╓м сумл╕нност╕ суб'╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, в частин╕ дотримання вимог валютного законодавства, на який ми зверта╓мо увагу п╕д час перев╕рки, ╓ в╕дсутн╕сть у нього прострочено╖ деб╕торсько╖ заборгованост╕.

   «Станом на сьогодн╕ в Оф╕с╕ великих платник╕в податк╕в ДПС перебувають на обл╕ку 480 суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. З них по 147 суб’╓ктах (або 30,6%) протягом поточного року отримано пов╕домлення уповноважених банк╕в про порушення терм╕н╕в розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕», - зазначила заступник начальника Оф╕су великих платник╕в податк╕в ДПС Анна Пужай-Череда.

   Проанал╕зувавши отриману ╕нформац╕ю фах╕вцями Оф╕су до введення карантинних заход╕в перев╕рено 32 платника податк╕в на предмет дотримання вимог валютного законодавства, ╕з них 17 працювали з порушеннями.

   Загальна сума донараховано╖ пен╕ за недотримання терм╕н╕в розрахунк╕в в поточному роц╕ становить понад 3 млн грн, а в╕дпов╕дний показник сплати до бюджету, з врахуванням контрольно-перев╕рочних заход╕в минулих рок╕в, склада╓ в сум╕ б╕льше 8 млн гривень.

   За словами заступника кер╕вника Оф╕су, прострочену деб╕торську заборгован╕сть за межами Укра╖ни в╕д зд╕йснених валютних операц╕й ма╓ 137 суб’╓кт ЗЕД, а ╖╖ сума в перерахунку зг╕дно курсу НБУ станом на 01.11.2020 перевищу╓ 800 млн дол США.

   Розглядаючи структуру прострочено╖ заборгованост╕ в розр╕з╕ основних валют встановлено, що основна ╖╖ частина припада╓ на американський долар – 752 млн, ╢вро – 37,5 млн, Рос руб – 422,7 млн.

«Дебет-Кредит»

   Зверта╓мо увагу перев╕зник╕в, суб’╓кт╕в господарювання та ╕нших за╕нтересованих ос╕б, що станом на 10 годину 30 листопада 2020 року ситуац╕я з накопиченням транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення на кордон╕ з Рос╕йською Федерац╕╓ю наступна.

   Перед пунктом пропуску “ Сеньк╕вка ” в напрямку ви╖зду з Укра╖ни утворилася черга з╕ 185 автомоб╕л╕в.

   У зв’язку з цим просимо обирати маршрути перем╕щення товар╕в через менш завантажен╕ пункти пропуску. У зон╕ д╕яльност╕ П╕вн╕чно╖ митниц╕ Держмитслужби таким ╓ пункт пропуску “ Бач╕вськ ”. Наголошу╓мо, що на даний час перед пунктом пропуску “ Бач╕вськ ” автомоб╕льна черга нал╕чу╓ 90 транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення.

   Кр╕м того, в напрямку в’╖зду в Укра╖ну з Республ╕ки Б╕лорусь у пункт╕ пропуску “ Нов╕ Ярилович╕ - Нова Гута ” також в╕дм╕ча╓ться накопичення транспортних засоб╕в, яких на цей момент нал╕чу╓ться 75.

  &   
Прес служба ДМСУ

Незалежна служба новин

В╕дпов╕дно до статт╕ 36 Закону Укра╖ни “Про карантин рослин” ╕мпортн╕ вантаж╕ з об'╓ктами регулювання, повинн╕ в╕дпов╕дати таким вимогам:

- бути в╕льними в╕д карантинних орган╕зм╕в;

- супроводжуватися ориг╕налами ф╕тосан╕тарних сертиф╕кат╕в;

- не походити з об'╓кта або зони виробництва чи перем╕щуватися через зону, на яку поширю╓ться карантинний режим, що п╕дтверджу╓ться ╕ноземною нац╕ональною орган╕зац╕╓ю захисту рослин кра╖ни-експортера або транзиту.

У раз╕ якщо ╕мпортний або транзитний вантаж з об’╓ктами регулювання був доставлений або збер╕гався, перепаковувався чи розд╕лявся в ╕нш╕й кра╖н╕, кр╕м ориг╕налу ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката на реекспорт в╕н супроводжу╓ться ориг╕налом м╕жнародного ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката з кра╖ни походження або його зав╕рено╖ коп╕╖.

Якщо ╕мпортний або транзитний вантаж з об’╓ктами регулювання був ╕мпортований у к╕лька кра╖н та у зв’язку з цим було видано к╕лька ф╕тосан╕тарних сертиф╕кат╕в на реекспорт, так╕ вантаж╕, кр╕м ориг╕налу або зав╕рено╖ коп╕╖ ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката, виданого в кра╖н╕ походження, повинн╕ супроводжуватися ориг╕налом ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката на реекспорт.

Якщо на в╕дм╕ну в╕д кра╖ни призначення кра╖на реекспорту не вимага╓ ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката кра╖ни походження на в╕дпов╕дний вантаж, то в╕н супроводжу╓ться ориг╕налом ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката на реекспорт.

Дозволя╓ться ╕мпорт без ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката у поштових в╕дправленнях, ручн╕й поклаж╕ та багаж╕ пасажир╕в, член╕в ек╕паж╕в морських, р╕чкових та пов╕тряних суден, транспортних засоб╕в св╕жих або сушених фрукт╕в та овоч╕в (кр╕м картопл╕) у к╕лькост╕, що не перевищу╓ двох к╕лограм╕в кожного виду.

Дозволен╕ до ввезення без перем╕щення за меж╕ транспортних засоб╕в об’╓кти регулювання для продовольчих ц╕лей член╕в ек╕паж╕в морських, р╕чкових та пов╕тряних суден, автомоб╕льних та зал╕зничних засоб╕в.

Перел╕к регульованих шк╕дливих орган╕зм╕в затверджено наказом М╕н╕стерства аграрно╖ пол╕тики Укра╖ни в╕д 29.11.2006 № 716 “Про затвердження Перел╕ку регульованих шк╕дливих орган╕зм╕в”.

Перел╕к об’╓кт╕в регулювання для ц╕лей ╕мпорту, експорту та реекспорту затверджений постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 15 листопада 2019 р. № 1177.

Вимоги ф╕тосан╕тарних заход╕в при ввезенн╕ дерев’яного пакувального матер╕алу на митну територ╕ю Укра╖ни визначен╕ у Ф╕тосан╕тарних правилахввезення з-за кордону, перевезення в межах кра╖ни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матер╕алу, як╕ затверджено Наказом М╕н╕стерства аграрно╖ пол╕тики Укра╖ни 22.12.2005 № 731 “Про затвердження Ф╕тосан╕тарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах кра╖ни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матер╕алу”.

https://dpss.gov.ua

   Незабаром (з 7 листопада) в Укра╖н╕ запрацю╓ загальна декларац╕я прибуття (ЗДП) для пропуску через митний кордон. Вона буде обов'язковою для ввезення (╕мпорту) товар╕в до Укра╖ни, у тому числ╕, з метою транзиту.

   Для того, щоб полегшити можлив╕сть заздалег╕дь п╕дготуватися до нововведення, ми записали 11-хвилинну в╕део╕нструкц╕ю, в як╕й розпов╕да╓мо про те, як потр╕бно заповнювати ЗДП в особистому Каб╕нет╕ на ╢диному державному ╕нформац╕йному вебпортал╕ “╢дине в╕кно для м╕жнародно╖ торг╕вл╕” —https://cabinet.customs.gov.ua/ . Переглянути в╕део можна нижче.

29-10-2020 06:35, Grigorash Greg0891@mail.ru
Регион: Киев
Какие сейчас реалии с геммологами начиная с 24/09/2020

Доброе утро!
Коллеги 24.09.2020 г ДМСУ выдало вот это письмо. № 15/15-01-04/7/1652.
Хочу понять, так нужно сейчас в реалиях наших, брать этот высновок геммолога, или все таки нет, при экспорте товаров??????
Ничерта понять не могу, в нашей проге по коду 6802 29 00 00 есть и письмо № 11852/6/99-99-24-02-03-15 еще 2012 года о том что не требуется этот высновок и есть "свежачок" этого года конца прошлого месяца которое не понятно какой имеет характер (информативный или добровольно -принудительный).
В конце прошлого месяца был уже вопрос на эту тему - кто то там щебень оформлял на экспорт!
Таможня начала требовать высновок коллега писал! Чем история закончилась непонятно!
Кто сталкивался с этим помогите плиз разобраться в этой ситуации.
Утром грузится авто с товаром 6802 - что делать хз.

    Спробувати заповнити декларац╕ю в систем╕ NCTS трейдери можуть вже зараз

   ✅ Держмитслужба оприлюднила «Методичн╕ рекомендац╕╖ щодо заповнення митно╖ декларац╕╖ окремого типу у вигляд╕ структурованого електронного пов╕домлення». Вони затверджен╕ наказом Держмитслужби в╕д 13.11.2020 № 520 «Про запровадження п╕лотного про╓кту з тестування роботи нац╕онально╖ електронно╖ транзитно╖ системи» https://bit.ly/2VbMDQ9

   ℹ Рекомендац╕╖ м╕стять докладну покрокову ╕нструкц╕ю, як можна буде подати декларац╕ю в режим сп╕льного транзиту п╕сля того, як NCTS запрацю╓ в Укра╖н╕. Але вже зараз ус╕ охоч╕ можуть зробити це в режим╕ навчання у тестов╕й верс╕╖ Порталу трейдера: http://80.91.165.137:8080/trader/

   , тестов╕ TIN: 5000575, Лог╕н: eleni, Пароль: eleni2.

   Оновлений Портал трейдера ╕з можлив╕стю подач╕ загально╖ декларац╕╖ прибуття (ЗДП) плану╓ться представити навесн╕ 2021.

    Запуск NCTS в повному обсяз╕ у нац╕ональному масштаб╕ оч╕ку╓ться ор╕╓нтовно у березн╕-кв╕тн╕ 2021 року. Розпочати процес при╓днання до м╕жнародно╖ Ново╖ комп’ютеризовано╖ транзитно╖ системи (NCTS) Укра╖на плану╓ наприк╕нц╕ 2021 року.

Мапа митно╖ ╕нфраструктури Укра╖ни

Загальн╕ налаштування та пошук ╕нформац╕╖ на митн╕й мап╕

    На стартов╕й стор╕нц╕ в╕добража╓ться загальний вид митно╖ мапи, на яку нанесено позначки вс╕х митних установ Укра╖ни.

Мал. 1. Митна мапа Укра╖ни

    Умовн╕ позначення на мап╕:

Мал. 2. Умовн╕ позначення

    Для зручност╕ перегляду та пошуку необх╕дно╖ ╕нформац╕╖ загальний вигляд мапи можна налаштувати натиснувши кнопку "В╕дображення" на верхн╕й панел╕ ╕нструмент╕в. В розд╕л╕ "Мапа" ╓ можлив╕сть вибрати один ╕з трьох вар╕ант╕в в╕дображення: кольоровий, моно або вид ╕з супутника.

Мал. 3. Виб╕р виду мапи

    Вигляд позначок на карт╕ представлений трьома вар╕антами, як╕ можна вибрати ╕з випадаючого списку:

Мал. 4. Вар╕анти позначок

    Також можна обрати масштаб в╕дображення при вибор╕ митниц╕ (п╕сля кл╕ку по ╕конц╕ митно╖ установи на карт╕ масштаб буде автоматично зм╕нено на встановлений) та вв╕мкнути або вимкнути елементи, як╕ будуть в╕дображен╕ на мап╕.

Мал. 5. Масштаб та додатков╕ елементи мапи

    ╤нструменти на верхн╕й панел╕ дозволяють вибрати:

        - кра╖ну, з якою межу╓ Укра╖на;

835">

Мал. 6. Виб╕р сум╕жно╖ кра╖ни

    - вид транспортного сполучення з сум╕жною кра╖ною;

Мал. 7. Виб╕р пункту пропуску

    - вар╕анти функц╕онування митно╖ установи;

Мал. 7. Виб╕р вар╕ант╕в функц╕онування митних установ

    Для того, щоб очистити ф╕льтр натисн╕ть кнопку . Щоб знайти установу за ╖╖ кодом або назвою натисн╕ть кнопку . У в╕кн╕ пошуку потр╕бно обрати тип митно╖ установи та почати вводити ╖╖ назву або код, зг╕дно з класиф╕катором. Якщо повна назва або код в╕дсутн╕, програма запропону╓ вар╕анти на основ╕ перших введених символ╕в:

Мал. 8. Пошук митно╖ установи

    Також в цьому в╕кн╕ можна переглянути ╕стор╕ю пошуку, паспорт об'╓кта, який переглядався останн╕м та установи, як╕ були додан╕ до закладок для швидкого доступу. Щоб додати об'╓кт до закладок потр╕бно обрати його на карт╕ або через пошук ╕ у в╕кн╕ попереднього перегляду натиснути кнопку "Закладки" (Мал. 9, п. 2) . За допомогою ╕нших кнопок можна зм╕нити масштаб в╕дображення об'╓кта на карт╕ (Мал. 9, п. 1), скоп╕ювати посилання на нього до буферу обм╕ну (Мал. 9, п. 3) або в╕дправити зауваження щодо ╕нформац╕╖ в паспорт╕ митно╖ установи (Мал. 9, п. 4).

Мал. 9. Коротка ╕нформац╕я про об'╓кт

    При вибор╕ об'╓кта на карт╕ або через пошук в л╕в╕й частин╕ в╕кна в╕дкри╓ться його паспорт, який м╕стить повну ╕нформац╕ю про митний орган: його кер╕вництво, контактну ╕нформац╕ю, рахунки ╕ т. п.

Мал. 10. Паспорт митного органу

    Праворуч в╕д паспорта розм╕щен╕ ╕конки для швидко╖ нав╕гац╕╖. ╥х к╕льк╕сть може бути р╕зною, в залежност╕ в╕д типу об'╓кта.

          - в╕дкрити географ╕чне м╕сцеположення об'╓кта на Google-карт╕;

        - вив╕д паспорта митного органа на друк;

        - перегляд зображень та фото об'╓кта;

        - номера телефон╕в кер╕вництва, чергового та ╕н.;

        - рекв╕зити та рахунки;

        - особливост╕ митного органу та нормативн╕ документи, як╕ ╖х регламентують;

        - перел╕к служб контролю;

        - серв╕си, як╕ доступн╕ на об'╓кт╕;

        - ╕нформац╕я для оформлення за принципом "╢диного в╕кна";

        - коди к╕нцевих точок електронного декларування;

        - коди прибуття (м╕сцезнаходження) товар╕в;

        - код LOCODE транспортного пункта;

        - приблизний час оч╕кування в пункт╕ пропуску;

        - рекв╕зити складу.

   Кабмин на своем заседании 18 ноября принял решение назначить председателем Государственной таможенной службы Павла Рябикина, который с марта 2017 занимал должность генерального директора Государственного предприятия "Международный аэропорт" Борисполь ".

   Казалось бы, очередное рядовое назначения. Но с апреля этого года это уже пятый временный глава таможни. Последним председателем таможенной службы, который был избран по всем конкурсными процедурами, а не как временно исполняющего полномочий или за "карантинные конкурсы", был Максим Нефедов, которого назначили в июле 2019 года.

   Почему это должно волновать людей ?

   Таможня - важнейшего для государства учреждение. По словам заместителя министра финансов Юрия Драганчука, она генерирует примерно 40% поступлений в государственный бюджет. Отчеты Государственного казначейства по выполнению госбюджета подтверждают эту цифру.

   В частности, если суммировать все доходы за 2018, к которым причастна таможня, а именно доходы от акцизного налога с ввезенных импортных подакцизных товаров, налога на добавленную стоимость на импортируемые товары и других таможенных платежей, то доля таможни в Госбюджете составила почти 40% и 49 % от всех налоговых поступлений за год.

   В отчете за 2019 по сумме этих самых статей доходов бюджета доля таможни составила почти 37% и 49% от всех налоговых поступлений.

   Это означает, что тот, кто контролирует таможню имеет чрезвычайно большое непубличный влияние. Эта должность дает возможность недобросовестные злоупотреблять или обогащаться, а также позволяет влиять на процессы в стране. Чем некоторые, возможно, пользовался.

   Как злоупотребляли последние предшественники ?

   Александр Клименко, эксминистр доходов и сборов времен Виктора Януковича, который в то время управлял таможней, подозревается в завладении средствами госбюджета на сумму 3100000000 грн путем незаконного возмещения налога на добавленную стоимость на счета трех фиктивных предприятий. С 2014 года его разыскивает Служба безопасности как лицо, скрывается от органов власти.

   На его место пришел Игорь Клименко. Он стал председателем Государственной фискальной службы - правопреемницы министерства доходов и сборов. В 2015 году правительство премьера Арсения Яценюка провел служебную проверку, которая выявила "тотальную контрабанде и коррупции непосредственно на таможенных постах". После этой новости Игорь Клименко объявил о своей отставке.

   Его преемник, пресловутый Роман Насиров, подозревается в том, что лично принял ряд безосновательных и незаконных решений о рассрочке налогового долга и обязательств некоторых предприятий, что нанесло государству ущерб на сумму около 2 млрд грн. Дело до сих пор рассматривается в Высшем антикоррупционном суде.

   После него правительство Владимира Гройсмана назначил Мирослава Продана исполняющим обязанности председателя ДФС. Через некоторое время генеральный прокурор Юрий Луценко объявил о выявленных злоупотреблениях председателя ДФС, а именно незаконное обогащение. Мирослава Продана освободили от должности по его же заявлению. Специализированная антикоррупционная прокуратура закрыла это дело из-за неконституционности этого состава преступления.

   Пока нет приговоров суда, невозможно утверждать, что бывшие руководители таможни преступники или коррупционеры. Но тенденция достаточно очевидна.

   Что произошло за последнее время ?

   С марта этого года по настоящее время состоялось столько событий в таможенной службе, что при нормальных условиях их бы хватило на целую пятилетку. Смена правительства, пандемия коронавируса, карантин, особая "карантинная" процедура отбора государственных служащих, постоянные перестановки в правительстве и, конечно, пять изменений председателя таможни.

   Первым освободили Максима Нефедова, которого назначил правительство Владимира Гройсмана главой таможни в июле 2019 по результатам конкурсного отбора. Основанием для увольнения стали, вероятно, заявление президента Владимира Зеленского о недоборе 13 млрд грн от таможни в госбюджет за два месяца 2020 года, а также интервью бывшего министра финансов Игоря Уманского, в котором он указывает, что контрабанда на таможне все еще есть, а сам Максим Нефедов не влияет на процессы.

   На его место правительство Дениса шныряли тичасово признал Игоря Муратова. Проработал он до августа. Основанием для его увольнения стали задержки с реформированием ведомства, отсутствие сотрудничества с министерством финансов и реакции на заявления от бизнеса.

   Его преемником стал Андрей Павловский, но продержался он всего два месяца. При этом освободили его и с должности заместителя главы таможни. Как сообщают некоторые СМИ, это решение было необходимо для того, чтобы очистить весь руководящий состав таможни, до начальников регионального уровня.

   Предпоследним пока главой таможни стал Евгений Ентис, которого освободили меньше чем через месяц после назначения. Основанием для этого стало окончание "карантинного" конкурса и избрания нового постоянного руководителя таможни. По крайней мере на время карантина. На этот раз им стал Павел Рябикин, бывший генеральный директор Государственного предприятия "Борисполь".

   К чему может привести такая частая смены кадров ?

   Наиболее вероятным следствием от политики правительства постоянно менять руководителей центральных органов исполнительной власти, в частности руководителей таможни, является достижение ничего. Ни один руководитель не сможет успешно реформировать, качественно управлять показывать результат, если ему выделяют на это несколько месяцев.

   Поэтому подход президента Владимира Зеленского достичь стабильного правительства путем постоянной ротации государственных служащих или министров вряд ли можно будет назвать успешным.

   Могут быть и еще менее положительные результаты. Постоянные смены руководства могут уменьшить эффективность работы таможни в целом. Руководители региональных представительств и рядовые работники вряд ли в восторге от такой ротации. А состояние неопределенности не слишком мотивирует к эффективной работе.

   Наихудшим последствием может стать желание очередного руководителя Государственной таможенной службы показать результат в короткий любой ценой. В условиях пандемии, спада показателей экспорта-импорта и ограничений работы бизнеса, поразить президента и премьера законными методами довольно сложно.

   Зато, может начаться чрезмерное давление на бизнес, поборы граждан на таможне, массовые кадровые изменения, а также любые другие незаконные методы наполнения бюджета. Это позволит в краткосрочной перспективе руководителю показать себя эффективным. Но от этого вряд ли кто-то выигрывает.

   Что делать ?

   Понятно, что коррупционеров, преступников и некомпетентных людей надо сразу увольнять с должностей и привлечь к ответственности. Для этого существуют соответствующие механизмы, органы, системы контроля и мониторинга. Доказывать вину людей в случае совершения преступлений надо в суде.

   Но и успешной моделью государственной службы, основанной на основе мгновенного результата, быть не может. Для реформ, построения качественной и эффективной системы кроме знаний, умений и навыков необходимо время. За несколько месяцев ни одной реформы не провести.

   Политические освобождения, которые может делать правительство в течение четырех месяцев со дня своего назначения или назначения министра, без надлежащих оснований, просто так, потому что могут - тоже дорога в никуда.

   Зачем идти работать на государство, тратить несколько месяцев на конкурсы, готовиться к интервью, заполнять все формальные документы, запятнать свою биографию работой на правительство, президента или коалицию, если через короткое время тебя уволят? Возможно, поэтому в Украине до сих пор ощущается кадровый голод в государственной службе.

   Именно поэтому в законе о государственной службе прописывали конкурс и особый порядок увольнения государственных служащих. Такие процедуры ранее мотивировали людей идти работать на государство. Конкурс хотя бы позволял отсеять наименее компетентных и делал процедуры более прозрачными.

   Поэтому, вместо "карантинных" конкурсов и постоянных увольнений, стоит перейти к профессиональной и аполитичной государственной службы, где служащий работает не на премьера или президента, а на страну, ее развитие и будущее. Для этого нужно придерживаться по мере того, что уже написано в законе и постепенно исправлять имеющиеся недостатки.

   Цензор.НЕТ

   Олег Савичук
аналитик Центра совместных действий

Незалежна служба новин

27-11-2020 17:34, Maltsev
Регион: Киев
Гр.28 был указан не тот банк,заявку на корректировку ГТД таможня непри

Добрый день, коллеги!
В гр28 был указан не тот банк, а заявку на корректировку ГТД таможня принимать не хочет без эдакой справки-подтверждения от банка (в твердом виде). Подскажите, пожалйста, какая справка имеется в виду?
Заранее спасибо!

   Кер╕вництво податково╖ зм╕нили, чотири рази зм╕нили кер╕вництво митниц╕, а проблеми н╕куди не зникли

   – ╤горю ╤вановичу, добрий веч╕р.

   – ╤ вам здрастуйте.

   – Учора ви з╕брали велику пресконференц╕ю. Журнал╕сти чекали, що ви назвете конкретн╕ пр╕звища причетних до корупц╕╖. Цього не сталося. Нав╕ть з’явилася ╕нформац╕я, що перед пресконференц╕╓ю на вас н╕бито хтось натиснув ╕ переконливо попросив пр╕звищ не називати, а обмежитися загальними фразами. Чи це правда?

– Розкривати корупц╕ю ╕ називати пр╕звища, назви компан╕й – усе-таки не мо╓ завдання. Це завдання правоохоронних орган╕в, суд╕в. Що я роблю насправд╕? Я бачу системну проблему – я ╖╖ озвучую. А детал╕ – яка компан╕я виграла б╕льше, яка компан╕я менше – мен╕ малоц╕кав╕ з р╕зних причин. Я бачив ус╕ ц╕ назви, але, повторюся, проблема не в тому, що ╓ компан╕я “Пупк╕н ╕ сини”, яка щось робить не так. ╢ системн╕ проблеми.

   Наприклад, я розпов╕дав про системн╕ проблеми на митниц╕ чи в податков╕й. ╢ системна проблема – я на не╖ звертаю увагу. Якщо людям, як╕ мають повноваження, владу ╕ в╕дпов╕дальн╕сть, ц╕каво ╕з ц╕╓ю проблемою боротися, у них ╓ вс╕ ╕нструменти ╕ важел╕. У мене ж нема╓ можливост╕ проводити сл╕дч╕ д╕╖ тощо. А ╕нформац╕ю, яка у мене була, я передав кер╕вництву Оф╕су президента. Дал╕ вже нехай ухвалюють р╕шення, що ╕з ц╕╓ю ╕нформац╕╓ю робити.

   – Ви передали ╕нформац╕ю ╕з пр╕звищами?

– Так, зв╕сно. Якраз для того, щоб ╖╖ могли компетентн╕ органи перев╕рити: так це чи не так, ц╕ компан╕╖ чи не ц╕. А те, що явище насправд╕ ╓, ми побачили з реакц╕╖ сусп╕льства, експерт╕в ╕ самого ринку. Ус╕ прекрасно розум╕ють, що, на жаль, зловживань б╕льше н╕ж досить.

   – Тобто вам перед пресконференц╕╓ю н╕хто не телефонував ╕ не просив пр╕звищ не називати?

– Н╕, н╕хто не телефонував. ╤ нав╕ть б╕льше, мен╕ сьогодн╕ сказали, що одна з компан╕й подасть на мене в суд. Ну окей. Будемо в суд╕ в╕дстоювати сво╖ позиц╕╖.

   – Чому ви зв╕льнилися з посади радника Андр╕я ╢рмака?

   – Усе дуже просто. Щоб в╕дпов╕сти на це запитання, потр╕бно розум╕ти, нав╕що я туди йшов. П╕сля мого зв╕льнення з М╕н╕стерства ф╕нанс╕в та заяв про системн╕ проблеми як у податков╕й, так ╕ в митн╕й службах мен╕ зателефонував ╢рмак ╕ сказав: “Нас ця ситуац╕я не влаштову╓, ми хочемо закрити кейс з╕ схематозами у ф╕скальних органах”. Запропонували мен╕ позиц╕ю радника, щоб я допомагав ╖м у розум╕нн╕ того, що там в╕дбува╓ться, ╕ показував, п╕дсв╕чував, у яких точках потр╕бно копати. Не погодитися було б дивно. Ти виходиш ╕ розпов╕да╓ш, що ╓ проблеми. Тоб╕ кажуть: “Окей, давай ╖х розв’язувати” – ╕ ти тут раптом в╕дмовля╓шся. Я погодився.

   Кер╕вництво податково╖ зм╕нили, чотири рази зм╕нили кер╕вництво митниц╕, а система ╕ проблеми н╕куди не зникли. Я для себе в╕дводив щонайб╕льше п╕в року на цей кейс, розум╕в, що якщо систему не буде зруйновано, то ╖╖ вже не буде зруйновано в найближч╕й перспектив╕ н╕коли. Якщо не надати чергового публ╕чного ╕мпульсу через екран, через громадську думку, н╕хто ╕з цим боротися не буде. Ц╕ п╕в року минули. На митниц╕, у податков╕й ситуац╕я не т╕льки не покращилася, а пог╕ршилася, на жаль. Скрутки як були, так ╕ залишилися. Свого часу вони зменшилися… У Верховн╕й Рад╕ сл╕дчу ком╕с╕ю створили, раз╕в зо три в нас була нарада на Банков╕й ╕з правоохоронцями щодо ц╕╓╖ тематики. Але вже до середини л╕та програма почала працювати в повному обсяз╕ – 4,5–4,8 млрд грн щом╕сяця. Це т╕льки прямий скрут, який ми можемо бачити через систему, котру бачить податкова. Тому що ми дивимося через ╖хню систему. Не зв╕дкись ╕з боку, а через ╖хню систему. Звичайно, я цю всю ╕нформац╕ю передавав.

   – 5 млрд грн щом╕сяця?

   – Так. ╤ це т╕льки на одн╕й схем╕, яка ма╓ назву скрут. П╕в року минуло, окрем╕ правоохоронц╕ стали непристойно багатшими, ╕ зараз, наск╕льки я знаю, у межах сл╕дчих д╕й вони почали виходити вже на мережевик╕в. Тобто на великий системний б╕знес, який до ц╕╓╖ програми з╕ скруту теж залучено. ╤ в мо╓му розум╕нн╕, н╕чим ╕ншим, окр╕м як забезпеченням квитками, воно не зак╕нчиться. А тут ще ця ситуац╕я з автодором. К╕нець року, залишилося в нас п╕втора м╕сяця, ми вв╕йшли у другу хвилю пандем╕╖ ╕ – н╕чого зараз не робити…

   У нас уже, зна╓те, пров╕сники економ╕чного апокал╕псису давно витають. 26 млрд грн ще в ков╕дному фонд╕ не витрачено на сьогодн╕. Мо╓ глибоке переконання: поки ╓ час, ╖х потр╕бно сконцентрувати на медицин╕. Але точно не можна ц╕ 26 млрд розтратити. Добре б у справу п╕шли, але грабують. Грабують! П╕втора м╕сяця тому я цю ╕нформац╕ю передав, але, на жаль, ми бачимо ситуац╕ю, яку бачимо. Медикам грошей не повернули. Тому я вийшов публ╕чно… Ф╕ксував, що ситуац╕╖ з╕ скрутом так ╕ не розв’язали, кейс провалено принаймн╕ на сьогодн╕. Кейс ╕з медициною провалено. Ситуац╕я в бюджетн╕й сфер╕ насправд╕ критична, арх╕критична…

   Закон про бюджет – це закон про видатки, який да╓ право розпорядникам витрачати ту чи ╕ншу к╕льк╕сть грошей на як╕сь конкретн╕ програми. ╤ якщо п╕д ц╕ витрати нема╓ джерела грошей, то провести ц╕ витрати буде неможливо. Як╕ джерела? ╥х аж два. Це доходи держбюджету, ╕ ╖х, най╕мов╕рн╕ше, п╕сля секвестру буде виконано. ╤ друге – це деф╕цит, який покривають коштом запозичень. Протягом 10 м╕сяц╕в запозичення ╕з 300 млрд необх╕дних усього лише приблизно 100 млрд грн. 200 потр╕бно запозичувати за два м╕сяц╕, що залишилися. ╤накше витрати провести буде неможливо.

   Востанн╓ ╕з Зеленським я розмовляв перед зв╕льненням ╕з М╕н╕стерства ф╕нанс╕в

   – Я не розум╕ю, нав╕що запозичувати, якщо т╕льки за одн╕╓ю схемою скрутки, про яку ви сказали, виходить 60 млрд грн на р╕к?

   – Так.

   – Тобто ми б одержали б╕льше н╕ж $2 млрд, т╕льки якби перекрили одну схему.

   – У тому-то й р╕ч. Якщо закрити той схематоз, про який я говорив ще у кв╕тн╕… Я зрозум╕в, що в╕дбува╓ться, ╕ показував ╕ прем’╓р-м╕н╕стру, ╕ президенту це ще в березн╕. 10 млрд на м╕сяць щонайменше – можна було б додатково посилити дох╕дну частину бюджету. Тобто це б╕льше н╕ж 100 млрд на р╕к. Цього року 100 млрд б не вийшло, але значно зменшити необх╕дн╕сть запозичень можна було спок╕йно. Цього не зроблено. ╤ якщо все швиденько перекрити, ми не перекри╓мо 200 млрд необх╕дного ф╕нансування.

   Зв╕дси простий вих╕д для влади. Ми розум╕╓мо, що щонайменше 100 млрд грн на к╕нець року для проведення витрат не буде. 100 млрд – це приблизно м╕сячний обсяг ус╕х бюджетних витрат. Як насл╕док, п╕д ударом опиняються соц╕альн╕ виплати: пенс╕╖, зарплати та ╕нш╕ захищен╕ статт╕. Поки ╓ п╕втора м╕сяця, не можна допустити ситуац╕╖, коли в хаотичному, пан╕чному порядку почне валитися ╕ складатися, як картковий будинок. Зараз потр╕бно ухвалити р╕шення, щоб м╕н╕м╕зувати негативн╕ насл╕дки. А вони в будь-якому раз╕ будуть. Але ╖х можна м╕н╕м╕зувати.

   – Як ви пов╕домили Андр╕╓в╕ ╢рмаку про те, що йдете? Що ви йому сказали?

   – До подання мо╓╖ заяви у мене з ним розмови не було. Востанн╓ ми з ним бачилися десь 28–30 вересня. У нас була попередня розмова про те, що я п╕в року великою м╕рою займаюся н╕чим. ╤ сенс залишатися в цьому статус╕ мен╕ незрозум╕лий. Тому я, най╕мов╕рн╕ше, буду йти. П╕сля цього мен╕ Андр╕й сказав: “Окей, давай ми з тобою це обговоримо ╕ подивимося, що дал╕ будемо робити”. Минуло ще п╕втора м╕сяця – н╕чого не в╕дбува╓ться. Я ухвалив р╕шення ╕ написав заяву.

   – Тобто я правильно розум╕ю: про те, що ви йдете, в╕н д╕знався з вашого поста?

   – Так.

   – Що в╕н вам сказав?

   – В╕н зателефонував, висловив претенз╕╖: “Чому ти мен╕ про це не сказав?” – “Ну, послухай, я попереджав п╕втора м╕сяця тому”. – “Давай так: я зараз на карантин╕. Я зак╕нчу л╕кування, вийду – ╕ ми з тобою посп╕лку╓мося”. Я кажу: “Добре, посп╕лку╓мося”. На цьому ми розмову зак╕нчили. Але поки в╕н ще хвор╕╓.

   – Думаю, не дуже при╓мно д╕знаватися про те, що ви зв╕льня╓теся, ось у такий публ╕чний спос╕б.

   – Ну, це з одного боку. З ╕ншого боку, рано чи п╕зно необх╕дно було ухвалювати як╕сь р╕шення. Коли ти да╓ш як╕сь матер╕али, да╓ш як╕сь пропозиц╕╖ ╕ це зак╕нчу╓ться н╕чим, ти розум╕╓ш, що ефективн╕сть тако╖ роботи наближа╓ться до нуля. Окей, тод╕ я буду публ╕чно це робити.

   – ╤з вашо╖ в╕дпов╕д╕ я вже розум╕ю, що з Володимиром Зеленським ви теж не говорили. Коли у вас була остання розмова ╕з президентом ╕ про що? Наск╕льки вона була конструктивною?

   – Остання розмова була перед мо╖м зв╕льненням ╕з М╕нф╕ну. П╕сля цього ми жодного разу з ним не сп╕лкувалися.

   – Напередодн╕ вашо╖ пресконференц╕╖ я розмовляла з одним ╕з великих укра╖нських роботодавц╕в, ╕, обговорюючи ╕нформац╕йний порядок денний, ми говорили, що ви збира╓теся дати пресконференц╕ю щодо корупц╕╖. ╤ в╕н мен╕ сказав таку р╕ч: “╤з погляду ╕нтерес╕в Укра╖ни це гарна ╕стор╕я. Але з погляду його подальшо╖ дол╕ та його подальшо╖ роботи… Я як роботодавець дуже б не хот╕в, щоб його робота у мене зак╕нчилася пресконференц╕╓ю з якимись звинуваченнями”. У вас явно ╓ амб╕ц╕╖ рухатися дал╕. Ви не вважа╓те, що така модель повед╕нки заважатиме знайти роботу?

   – У цьому-то ╕ проблема. ╤з яким кейсом прийшла ця влада? ╤з яким ╕нформац╕йним посилом, ╕з яким оч╕куванням в╕д людей, ╕з яким мандатом? [В╕д влади оч╕кували] що корупц╕йн╕ процеси, схематози буде припинено. ╤ коли ми, зокрема ╕з президентом, обговорювали мою роботу в М╕н╕стерств╕ ф╕нанс╕в, основним завданням називали наведення лад у бюджетн╕й сфер╕ з погляду прозорост╕, зрозум╕лост╕ витрат… Ус╕ навколо кричать, що з бюджету крадуть. Зокрема у ф╕скальних органах, як╕ працюють на наповнення держбюджету. ╤ я пов╕рив – думаю, як ╕ б╕льш╕сть людей, – у те, що це можливо зробити. Це насправд╕ можливо зробити. Якщо ми вс╕ будемо мовчати ╕ думати про особист╕ перспективи, ми н╕коли не поборемо системних проблем, системних корупц╕йних явищ.

   Рано чи п╕зно кожен ма╓ для себе зробити висновок: я буду тихенько мовчати в ганч╕рочку чи я спробую все-таки системно в межах сво╖х сил щось зм╕нити. Коли у тебе ╓ ╕нструментар╕й у вигляд╕ владних повноважень, ти ма╓ш це реал╕зовувати. Коли у тебе цих повноважень нема╓, ╓дине, що ти можеш зробити, – публ╕чно звертати на них увагу ╕ змушувати владу через громадську думку щось робити. Якщо вс╕ будуть мовчати, то ситуац╕я т╕льки пог╕ршуватиметься ╕ влада почуватиметься безкарною. Тому так, ╕з погляду особистих ╕нтерес╕в завжди краще промовчати. Але не така я людина, я не можу мовчати.

   Якщо завтра або за м╕сяць розпочнеться виборча кампан╕я, я, най╕мов╕рн╕ше, буду активно думати про участь у ц╕й кампан╕╖

   – Ви правильн╕ реч╕ говорите, але якщо бути чесним до к╕нця, то можна сказати, що ви просто буду╓те свою пол╕тичну кар’╓ру. Характерна риса б╕льшост╕ наших пол╕тик╕в – говорити, звинувачувати, п╕аритися, але не давати жодного фактажу. Якщо ви кажете: “Я хочу йти у св╕тле майбутн╓ ╕ не буду мовчати, якщо щось бачу, я маю це розкривати публ╕чно”… Якщо ви сказали “А”, лог╕чно говорити “Б”. Коли журнал╕сти прийшли на вашу пресконференц╕ю, чекаючи, що ви назвете пр╕звища, а вони не прозвучали, б╕льш╕сть ╕з них вир╕шила: “Зрозум╕ло, ще одна пол╕тична з╕рка засяяла”. Розум╕╓те, про що я говорю? То, може, треба називати пр╕звища?

   – Давайте розд╕ляти. Коли ти публ╕чно звинувачу╓ш конкретну компан╕ю ╕ конкретних посадовц╕в у цих компан╕ях, чиновник╕в, ти ма╓ш розум╕ти, що точно одержиш судов╕ позови в╕д них. Друге: безумовно, зробити голосл╕вн╕ твердження ╕ н╕чого не зробити для того, щоб цю ситуац╕ю розсл╕дували правоохоронн╕ органами, було б неправильно.

   Що зробив я? Детальну ╕нформац╕ю з назвами компан╕й, з описом схем я передав тим, хто ма╓ ухвалювати конкретн╕ р╕шення щодо розсл╕дування. Я передав ╕нформац╕ю щодо буд╕вництва дор╕г, щодо митниц╕, щодо податково╖, щодо скрут╕в, акциз╕в, щодо в╕дшкодування ПДВ ╕ щодо виведення валютного виторгу. ╤з назвами компан╕й, ╕з кодами ╢ДРПОУ (╢диного державного ре╓стру п╕дпри╓мств та орган╕зац╕й Укра╖ни. – “ГОРДОН”). Будь ласка, вивчайте…

   – Ви посилили охорону?

   – Поки н╕, але мен╕ дуже багато хто каже, що треба це зробити.

   – Один з╕ способ╕в захисту – це, зв╕сно ж, публ╕чн╕сть. Поговор╕мо про ваш╕ пол╕тичн╕ амб╕ц╕╖ та пол╕тичне майбутн╓. Зараз ходять чутки, що ви готу╓теся до парламентських вибор╕в. Чи п╕дете ви на вибори? Якщо так, будете створювати свою парт╕ю чи до когось при╓дна╓теся?

   – Безумовно, для того, щоб одержати результат, мало лише про нього говорити. Потр╕бно закочувати рукава ╕ щось робити. А для цього потр╕бн╕ повноваження, для цього потр╕бна влада. У цьому сумн╕в╕в нема╓. Якщо говорити про парламентськ╕ вибори, планово вони у нас мають бути т╕льки за чотири роки. Якщо не буде дострокових… Тому говорити про парламентськ╕ вибори [поки зарано]… Поки нема╓ предмета для ц╕╓╖ розмови ╕ для ухвалення якогось р╕шення.

   Якщо, умовно кажучи, завтра, п╕слязавтра або за м╕сяць буде старт виборчо╖ кампан╕╖, я, най╕мов╕рн╕ше, буду активно думати, щоб брати участь у ц╕й кампан╕╖. Але поки я не дуже в╕рю, що чинна влада зважиться на це.

   – З╕ сво╓ю парт╕╓ю чи з кимось? Напевно, пропозиц╕╖ вже над╕йшли в╕д когось?

   – Повторю, вибор╕в поки нема╓. Тому пропонувати щось поки нема╓ сенсу…

   – У наш╕й кра╖н╕ вибори завжди.

   – Це так. Н╕, поки у мене не було таких розмов. Хоча ще нав╕ть до мо╖х заяв були розмови з ╕ншими людьми щодо можливост╕ повернення в пол╕тику.

   – Я хот╕ла б зараз коротко, але конкретно пройтися основними пунктами звинувачень, як╕ ви озвучили на адресу влади. Пункт перший: ви кажете, що ╓ зловживання, мах╕нац╕╖ на “Великому буд╕вництв╕”, що було вид╕лено 36 млрд грн ╕з ков╕дного фонду, як╕ п╕шли шести дивним компан╕ям… Поясн╕мо глядачам, що ви ма╓те на уваз╕.

   – Загальна й основна теза, яку я хот╕в донести, – про те, що на буд╕вництв╕ дор╕г в╕дбува╓ться системне завищення вартост╕ та втрата бюджетного ресурсу. Це приблизно 30–40% в╕д вартост╕ буд╕вництва. Не 36 млрд вид╕лено на цей напрям, а 120 млрд. В умовах во╓нних д╕й на Донбас╕ тощо… У ц╕ 120 млрд входять також 36 млрд грн, як╕ спрямовано з ков╕дного фонду. Це обурю╓ найб╕льше: зам╕сть того, щоб створювати медичну ╕нфраструктуру, рятувати людей, захищати медик╕в, створювати техн╕чн╕ та медичн╕ можливост╕ для того, щоб людей ╕ медперсонал було захищено, грош╕ спрямовують на дороги. Це верх цин╕зму.

   Грош╕ не просто спрямовують на дороги. Дороги д╕йсно будують. ╤ в нас у сусп╕льств╕ розум╕ння: “Ну х╕ба погано, що будують дороги?” Не погано. Але т╕льки в нас зараз люди вмирають в╕д того, що не при╖жджа╓ “швидка”. Люди вмирають в╕д того, що не приймають хворих ╕з серцево-судинними захворюваннями. У нас планов╕ операц╕╖ та госп╕тал╕зац╕ю для вс╕х ╕нших хворих на сьогодн╕ закрито. Але водночас ми грош╕ кида╓мо на непродуктивний напрям, ╕з якого ц╕ грош╕ ще й крадуть. Ось ця система обурлива. ╤ не я ж перший про це почав говорити. Про це в сусп╕льств╕, експертному середовищ╕ та серед ваших колег говорять довол╕ давно. Просто, напевно, я став катал╕затором загального обурення.

   Питання в тому, що в ков╕дному фонд╕ ╓ ще 26 млрд грн невикористаних… У тому фонд╕, який я запропонував у березн╕ створити… Тобто я був ╕деологом ц╕╓╖ програми. ╤ коли зам╕сть ц╕лей, заради яких фонд було створено, грош╕ спрямовують просто на осво╓ння, це категорично неправильно.

   Якщо припинити схематоз на митниц╕ й у податков╕й, у р╕чному обчисленн╕ можна одержати б╕льше н╕ж 100 млрд. Для розум╕ння: цих грошей вистачило б, щоб пенс╕онерам п╕дняти пенс╕╖ в середньому на 1 тис. грн

   – ╤горю ╤вановичу, я хочу заф╕ксувати: з╕ 120 млрд грн, як╕ п╕шли цього року на буд╕вництво дор╕г ╕з бюджету, ск╕льки, за вашими п╕драхунками, було вкрадено?

   – Питання не в тому, що вкрадено. Украдено не все. Ви – п╕дпри╓мство, яке одержу╓ контракт. Я – бюджет, замовник, який вам платить за цим контрактом. Унасл╕док картельно╖ угоди виника╓ ситуац╕я, за яко╖ ви д╕ста╓те можлив╕сть завищити ц╕ну на 30%. Украдено грош╕ чи не вкрадено – питання трактування. Питання в тому, що таку саму к╕льк╕сть дор╕г, яку буде побудовано, могло бути побудовано за значно менш╕ ресурси.

   – Тобто можна було вид╕ляти не 120 млрд, а на 30–40% менше ╕ побудувати те саме?

   – 30–40% – ╕ ми виходимо приблизно на т╕ сам╕ 35 млрд, як╕ вони отримали з ков╕дного фонду. Друз╕, ви могли й мали побудувати таку саму к╕льк╕сть дор╕г, але не ч╕пати грошей, як╕ було призначено для захисту людей, для захисту медик╕в, для створення медично╖ ╕нфраструктури.

   – Зрозум╕ла. Ви сказали про ш╕сть компан╕й, як╕ назвали картелем…

   – Це так народ назива╓.

   – ╤ вони працюють за ц╕╓ю схемою, завищуючи на 30–40% варт╕сть послуг. По сут╕, кладучи соб╕ в кишеню 30–40%. Хто за ними сто╖ть?

   – Конкретн╕ власники ╓, безумовно.

   – Але ви не готов╕ називати пр╕звища?

   – Н╕, я не хочу переходити в публ╕чну площину й одержувати позови. Мен╕ сьогодн╕ сказали, що одна з компан╕й таки пода╓ на мене позови. На в╕дм╕ну в╕д них, у мене нема╓ джерела, щоб ф╕нансувати адвокат╕в, забирати св╕й час, ходити по судах. ╢ правоохоронн╕ органи, ╓ те саме НАБУ… Нехай НАБУ з ними судиться, а не я.

   – Друге питання, яке ви озвучили, – це митниця ╕ податкова. Власне, те, ╕з чого ви починали, коли йшли з посади м╕н╕стра ф╕нанс╕в на початку року. Тод╕ ви говорили про Нефьодова ╕ Верланова. Ви розпов╕ли про схеми, показали, ск╕льки ц╕ схеми можуть приносити в бюджет. Було створено парламентську ком╕с╕ю для розсл╕дування цих факт╕в, як╕сь крим╕нальн╕ провадження, наск╕льки я розум╕ю, було в╕дкрито. Минуло б╕льше н╕ж п╕в року – як╕ результати розсл╕дування ╓?

   – Питання Верланова, Нефьодова та ╖хньо╖ в╕дставки – це питання пол╕тично╖ в╕дпов╕дальност╕. Ця система працювала за них як кер╕вник╕в. ╤ вони мали пол╕тично в╕дпов╕сти ╕ втратити посади, тому що вони не впоралися ╕з системою й дозволили ╖й функц╕онувати. На сьогодн╕ н╕ Верланова, н╕ Нефьодова давно вже нема╓ в держструктурах, а система й дал╕ працю╓. Тобто проблема не у Верланов╕ й Нефьодов╕, а в тому, що потр╕бно систему м╕няти. Завтра пом╕няти Любченка ╕ не пом╕няти систему – це теж не вир╕шить проблеми. На митниц╕ чотирьох кер╕вник╕в зм╕нили, а ста╓ т╕льки г╕рше. Тому основне завдання – пом╕няти систему. Для цього потр╕бна пол╕тична воля перших ос╕б держави й уряду. ╤ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в.

   – Добре. В╕зьм╕мо два ц╕ напрями: якщо перекрити вс╕ схеми, про як╕ ви зна╓те, ск╕льки Укра╖на може одержати за р╕к? Не циганити у МВФ п╕д як╕сь зобов’язання, гарант╕╖ та в╕дсотки… Ск╕льки?

   – Не вс╕ схеми можна порахувати математично. Чому? Наприклад, ╕де фура. Той, хто займа╓ться ╖╖ розмитненням, банально платить мзду митникам, шлагбаум в╕дкривають – фура про╖хала. Що насправд╕ ╓ в ц╕й фур╕: сигарети, або ел╕тний одяг, або дорога техн╕ка – ╕ митник до к╕нця не знав. Тому прорахувати, що насправд╕ зайшло, неможливо. ╢ реч╕, як╕ можна порахувати, ╕ я називав цю цифру – це приблизно 10 млрд грн щом╕сяця. В╕дпов╕дно, у р╕чному обчисленн╕ – це б╕льше н╕ж 100 млрд. Ну, для розум╕ння: цих 100 млрд грн вистачило б, щоб пенс╕онерам п╕двищити пенс╕╖ в середньому на 1 тис. грн.

   Це якщо закрити лише схеми, як╕ лежать на поверхн╕. У жодн╕й кра╖н╕ св╕ту – у жодн╕й! – нема╓ ситуац╕╖, щоб корупц╕ю було повн╕стю знищено або щоб як╕сь схеми не працювали у ф╕скальних органах ╕ б╕знес╕. Але проблема Укра╖ни в тому, що в нас обсяг схематозу й корупц╕╖ занадто величезний ╕ становить ризик для безпеки кра╖ни. Економ╕чно╖ безпеки. ╤, як насл╕док, створю╓ соц╕альн╕ проблеми.

   – Серг╕й Верланов п╕сля ваших заяв подав на вас до суду. В╕н сказав, що ви його оббрехали. На якому етап╕ зараз справа?

   – Н╕ на якому. Мене жодного разу не запрошували, щоб я давав як╕сь св╕дчення щодо цього. Тому я не знаю, на якому вона етап╕. Але наск╕льки я розум╕ю, антикорупц╕йне законодавство забороня╓ порушувати крим╕нальн╕ справи проти людей щодо ╖хн╕х заяв про корупц╕йн╕ д╕яння. Тобто нав╕ть якщо в╕н у суд подав, у суду нема╓ п╕дстав розглядати цю заяву.

   Укра╖на у грудн╕ може опинитися п╕д загрозою непроведення соц╕альних виплат, ╕ буде величезна спокуса, чого бо╖ться багато економ╕ст╕в, ув╕мкнути друкарський верстат

   – ╤горю ╤вановичу, проанал╕зуймо ╕ розкаж╕мо простою мовою, щоб ус╕м глядачам було зрозум╕ло, що в╕дбува╓ться сьогодн╕ в Укра╖н╕. На якому ми св╕т╕? Економ╕сти практично кричать про те, що ми на меж╕ ф╕нансово╖ катастрофи, на меж╕ колапсу, що такого не було н╕коли за роки незалежност╕ ╕ коронав╕рус нам у цьому дуже сильно допом╕г… Говорять про те, що Укра╖н╕ загрожу╓ техн╕чний дефолт, що гривня може злет╕ти. Що на нас може чекати?

   – Дякую за запитання. Насправд╕ ус╕ мо╖ заяви зводилися саме до в╕дпов╕д╕ на це запитання. Я ж не антикорупц╕онер, який ри╓ться в автодор╕ або в митниц╕. Я показую явище. Мо╓ завдання – продемонструвати системн╕ проблеми. Якщо правоохоронн╕ органи побачать там корупц╕йний предмет або порушення законодавства ╕ необх╕дн╕сть притягнути когось до в╕дпов╕дальност╕, це ╖хн╓ завдання. Мо╓ завдання – ╕з погляду макроеконом╕ки, ╕з погляду загально╖ ситуац╕╖ показати, що тут ╓ системн╕ проблеми, як╕ призводять до того, що бюджет ╕ економ╕ка опиняються п╕д серйозним тиском.

   Якщо ми хочемо уникнути колапсу, апокал╕псису, про який сьогодн╕ говорять практично вс╕ експерти, то потр╕бно цю системну проблему якомога швидше розв’язувати. Питання в╕дпов╕дальност╕ окремих компан╕й або посадовц╕в, у мо╓му розум╕нн╕, вторинне. Спочатку потр╕бно зупинити системн╕ процеси. Що зараз в╕дбува╓ться? Увесь св╕т в оч╕куванн╕ найсильн╕шо╖ хвил╕ економ╕чно╖ кризи, яку посилю╓ пандем╕чна ситуац╕я. Глобал╕зац╕йн╕ процеси згортають. Б╕льш╕сть кра╖н почина╓ дивитися виключно на власн╕ ╕нтереси ╕ закриватися, максимально захищаючи св╕й б╕знес, свою економ╕ку, сво╖х людей. Як насл╕док, ╕нтереси ╕нших кра╖н ╖х хвилюватимуть у третю чергу. Умови для виходу ╕з ц╕╓╖ кризи, у яку Укра╖на вв╕йшла ще ╕з середини минулого року, вкрай негативн╕. Ус╕ внутр╕шн╕ ресурси, як╕ ми можемо акумулювати, необх╕дно терм╕ново акумулювати. ╤ це, зокрема, т╕ ресурси, про як╕ ми з вами зараз говоримо. Це ╕ податкова служба, ╕ митна служба, ╕ витрачання грошей ╕з держбюджету.

   Чому автодор у вс╕х на вустах? ╥м дали величезне ф╕нансування. Цин╕зм ситуац╕╖ – вони зн╕мають грош╕ з COVID-напряму, ╕з ремонту й реконструкц╕╖ онкоцентр╕в… Тобто онкоцентр нам не потр╕бен, л╕кувати онкохворих нам не потр╕бно – нам потр╕бно закопати грош╕ в асфальт. Це обурю╓ передус╕м. Потр╕бно зупинити ц╕ напрями й ефективн╕ше використовувати грош╕. Що ми ма╓мо? Невиконання видатково╖ частини бюджету протягом 10 м╕сяц╕в на 95,6 млрд грн. Вдумайтеся. Це практично м╕сячний обсяг видатк╕в ус╕╓╖ бюджетно╖ системи.

   Якщо зараз не зробити того, до чого я закликав, ╕ не почати швидко ухвалювати р╕шення, Укра╖на у грудн╕ опиниться п╕д загрозою непроведення ╕ невиплат соц╕альних витрат, ╕ буде величезна спокуса, чого бо╖ться дуже багато економ╕ст╕в, ув╕мкнути друкарський верстат. До чого це може призвести? Так, ми можемо тимчасово загасити пожежу, але завдяки закиданню ╖╖ ╕нвестиц╕йними грошима. Це створить величезний ризик того, що злетить курс ╕ втримати його не буде чим, п╕де розкручуватися по сп╕рал╕ ╕нфляц╕йний процес – як насл╕док ╕ще глибшо╖ системно╖ економ╕чно╖ кризи ╕ кризи вс╕╓╖ ф╕нансово╖ системи. Якщо п╕ти таким шляхом, то ризик значно вищий в╕д позитивного ефекту, який ми матимемо в одному м╕сяц╕. Поки ╓ час ухвалювати як╕сь р╕шення, ╖х потр╕бно терм╕ново ухвалювати. ╤ якщо ми бачимо, що нема╓ ресурсу, щоб у грудн╕ платити пенс╕╖, то, напевно, краще зараз зупинитися з буд╕вництвом ╕ забезпечити принаймн╕ виконання соц╕альних функц╕й держави.

   – Тобто ми говоримо про те, що в Укра╖н╕ нема╓ грошей, щоб у грудн╕ виплатити пенс╕╖?

   – Ризик цього насправд╕ дуже великий. Зазвичай у листопад╕ – грудн╕ багато розпорядник╕в бюджетних кошт╕в, як╕ довго чухалися, приносять ус╕ плат╕жки, зокрема за видатками, як╕ вони мали зробити м╕сяць чи два тому. Навантаження на видаткову частину в листопад╕ та грудн╕ завжди найб╕льше. А ресурсу вже нема╓. Потр╕бно зупинити виплати, як╕ не призведуть до соц╕ального вибуху, як╕ не призведуть до соц╕альних насл╕дк╕в. ╤ вчорашн╕й м╕й заклик був, зокрема, про це (20 листопада Уманський закликав до проведення секвестру бюджету. – “ГОРДОН”). Але без виходу економ╕ки у фазу зростання, пост╕йно займаючись гас╕нням пожеж╕, ми ситуац╕╖ не розрулимо. Безумовно, необх╕дно створювати точки зростання. Без цього взагал╕ жодного розвитку бути не може.

   Зараз Верховна Рада розгляда╓ про╓кт бюджету на наступний р╕к. Окр╕м як бюджетом хот╕лок, язик не поверта╓ться його назвати. Друз╕, зупин╕ться. Глибока духовна криза у кра╖н╕ – зупин╕ться з вашими хот╕лками. Сконцентруйте ресурс на тому, що держава зобов’язана зробити: оборона, безпека, соц╕альний захист. Ресурс, який залиша╓ться п╕сля цього, сконцентруйте на точках зростання, на п╕дтримц╕ реального сектору економ╕ки ╕ створенн╕ нових технолог╕й, нових виробництв, нового б╕знесу або модерн╕зац╕╖.

   Але й це не розв’яже проблеми. У жодн╕й кра╖н╕ св╕ту через бюджет не можна витягнути економ╕ку. Т╕льки створити мотивац╕йн╕ стимули. Необх╕дно в╕дкрити доступ до банк╕вського кредитування. У нас л╕кв╕дн╕сть банк╕всько╖ системи – понад 200 млрд грн. Щиро кажучи, потреби вмикати друкарський верстат нема╓. У банк╕в л╕кв╕дност╕ занадто багато…

   Якщо ми хочемо мати зростання економ╕ки, держава ма╓ дати б╕знесу, який вклада╓ грош╕ у св╕й розвиток, у сво╓ виробництво, у зарплату сп╕вроб╕тникам, доступ до кредитних ресурс╕в

   – Поясн╕ть це простою мовою.

   – Пояснюю. Я сп╕лкувався нещодавно з одним ╕з банк╕в. Його активи – приблизно 150 млрд грн. ╤з них 30% – це кредитний портфель. Тобто кредити, як╕ в╕н видав. Решта – це депозитн╕ сертиф╕кати Нац╕онального банку. Тобто туди банки вкладають сво╖ грош╕… Це [обл╕гац╕╖ внутр╕шньо╖ держпозики] М╕нф╕ну ╕ залишки грошей на ╖хн╕х кореспондентських рахунках. Зрозум╕ло, що щодня ситуац╕я колива╓ться, але в середньому л╕кв╕дн╕сть банк╕всько╖ системи – приблизно 200 млрд. Це той ресурс, який банки могли б спрямувати на кредитування. Чому цього не в╕дбува╓ться? Два складники. Перший – варт╕сть ресурсу. Сьогодн╕, дякувати богу, знизили в╕дсоткову ставку до 6%. Але за ╕нфляц╕╖ 2,5% ми ма╓мо м╕н╕мальну варт╕сть ресурсу 6%. Якось це не дуже корелю╓ться.

   Але це не найб╕льша проблема на сьогодн╕. Нав╕ть за сьогодн╕шн╕ми ставками, якщо вийти хоча б на 10-в╕дсоткову кредитну ставку, одержати кредит неможливо. Вимоги, обмеження, встановлен╕ Нац╕ональним банком ╕з погляду оц╕нки ризик╕в, ╕з погляду оц╕нки б╕знесу… Середньому б╕знесменов╕ д╕стати доступ до кредитування вкрай проблематично.

   Я сп╕лкувався нещодавно з╕ сво╖м товаришем. В╕н середн╕й б╕знесмен. У нього не дуже великий штат персоналу в центральному оф╕с╕, але довол╕ велик╕ обсяги виробництва. Йому видали на 10 стор╕нок восьмим шрифтом перел╕к вимог ╕ документ╕в, як╕ вони мають з╕брати для того, щоб кредитний ком╕тет банку ухвалив позитивне р╕шення. В╕н каже: “У мене ст╕льки людей нема╓, щоб у такому вигляд╕ п╕дготувати. Я не уявляю, як я можу це зробити. Я просто не можу ф╕зично цього забезпечити”. Це який стаж людей потр╕бно мати ╕ яку квал╕ф╕кац╕ю, щоб ц╕ 10 стор╕нок задовольнити? Потр╕бно спрощувати. Зрозум╕ло, що анал╕зувати ризики банк зобов’язаний. Але вимоги Нац╕онального банку занадто бюрократизован╕ й доходять часто до маразму: наприклад, ти ма╓ш показувати ф╕нзв╕тн╕сть сво╖х контрагент╕в… Та вони не дають ц╕╓╖ ф╕нзв╕тност╕! “Секундочку, ти в мене цвяхи купу╓ш, ╕ я через це маю розкривати перед тобою ф╕нзв╕тн╕сть?”

   Спростити це, у принцип╕, не так складно. Що ╕ як потр╕бно робити? Зверн╕ться в будь-який великий банк, який займа╓ться кредитуванням, – вони вам розкажуть… Або до б╕знесу зверн╕ться, чому вони не можуть д╕стати доступ. Не зробивши цього, не запустивши економ╕ку через основний механ╕зм, через механ╕зм перерозпод╕лу ф╕нансових ресурс╕в, через банк╕вську систему, говорити про розвиток, про зростання економ╕ки нема╓ жодних п╕дстав. Якщо ми хочемо зростання мати, нам потр╕бно дати б╕знесу, який вклада╓ у св╕й розвиток, у сво╓ виробництво, у зарплату сп╕вроб╕тникам, доступ до цього ресурсу.

   – А як вам ╕н╕ц╕атива Данила Гетманцева щодо малого та середнього б╕знесу?

   – ╤н╕ц╕ативи ╓ там р╕зн╕. ╢ гарн╕ ╕н╕ц╕ативи, ╓ не дуже гарн╕. Сьогодн╕ якраз обговорював з╕ сво╖м знайомим ╕н╕ц╕ативу щодо зменшення ПДВ до 14% для продукц╕╖ агропромислового комплексу, яка не ╓ продуктом к╕нцевого споживання. Багато хто дума╓, що бюджет в╕д цього втратить. Н╕чого такого. Зменшу╓мо цей ПДВ, в╕дпов╕дно, п╕дпри╓мства, як╕ купують зерно, нас╕ння, кукурудзу – ╕ хтось робить ╕з не╖ борошно, а хтось соняшникову ол╕ю, зменшують витрати. Тобто в╕н може дешевше це купити, тому що в нього ПДВ менше на вход╕. ╤ як насл╕док, у нього з’явля╓ться додаткова л╕кв╕дн╕сть, щоб займатися основним виробництвом. Чудова ╕н╕ц╕атива. Держава сво╖ податки, той самий ПДВ, однаково матиме, коли буде виготовлено товар у к╕нцевому споживанн╕. Наприклад, ол╕я. Для держави це не зменшення податкових надходжень, а перех╕д цього ресурсу на к╕лька м╕сяц╕в у користування б╕знесу. Тобто ми залиша╓мо л╕кв╕дн╕сть на невеликий пром╕жок часу в б╕знесу. Але ми тод╕ дозволя╓мо б╕знесу, який займа╓ться переробленням, виконувати велик╕ обсяги цього перероблення. ╤ тод╕ велик╕ податки платять у державний бюджет. Але чомусь цих ╕н╕ц╕атив податковий ком╕тет Верховно╖ Ради не п╕дтриму╓. Чому? Я не розум╕ю.

   Якщо, наприклад, хтось захоче не переробляти нас╕ння, а вивозити його на експорт, тод╕ вони матимуть менше в╕дшкодування ПДВ. Я вважаю, що нехай вони переробляють це в Укра╖н╕ ╕ створюють робоч╕ м╕сця, а не десь у ╢вроп╕ чи Сполучених Штатах.

   Гарна ╕н╕ц╕атива. Ну чому б ╖╖ не п╕дтримати? Н╕, зам╕сть цього вони пропонують ввести знижувальну ставочку ПДВ на обладнання. А обладнання – це вже к╕нцеве споживання. Ти на ньому вже виробля╓ш якийсь продукт. Тобто ми стимулю╓мо ╕мпорт обладнання та вбива╓мо внутр╕шн╓ виробництво. Ось до таких ╕н╕ц╕атив я ставлюся вкрай негативно.

   Щодо п╕дпри╓мц╕в ╕ того, що в╕дбува╓ться п╕д Верховною Радою у зв’язку ╕з запровадженням РРО. Б╕льш╕сть [п╕дпри╓мц╕в] насправд╕ вже зобов’язана запровадити. Який ╓ ризик, у мо╓му розум╕нн╕? У вас п╕дакцизна група: цигарки, алкоголь, нафтопродукти – вони й так нараз╕ в умовах, коли без ф╕скал╕зованого РРО продавати цю групу можна. Тобто ви не ма╓те права продати алкоголь або цигарки без касового апарата. ╤ ця система вже протягом багатьох рок╕в працю╓. Чи вс╕ працюють уб╕лу? Н╕, зв╕сно. Ми чудово розум╕╓мо, що половина працю╓ вс╕ру або втемну. Тобто ╕з ц╕╓ю базою, лише з окремою групою п╕дакцизних товар╕в, податкова, й та не впоралася. ╤ податкова, ╕ М╕нф╕н мають забезпечити, щоб б╕знес не опинився в ситуац╕╖, коли в╕н за визначенням буде порушником. Якщо ви зможете довести, що ви впора╓теся ╕з цим обсягом ╕нформац╕╖, що б╕знес зможе спок╕йно легально працювати ╕ йому на р╕вному м╕сц╕ не буде проблем через цю систему, тод╕ цей ризик зника╓ й усе обурення малих б╕знесмен╕в зводиться до одн╕╓╖ тези: “Ми не хочемо працювати вб╕лу – дозвольте нам схематозити”. Тод╕ вибачте, якщо ви просто хочете схематозити, на це влада в жодн╕й кра╖н╕ не ма╓ погоджуватися.

   Уряд ма╓ терм╕ново переглянути бюджет наступного року. Зроб╕ть пр╕оритетним те, щоб в╕н став бюджетом розвитку, а не бюджетом хот╕лок

   – ╤горю ╤вановичу, як╕ ╕н╕ц╕ативи протягом п╕в року роботи в Оф╕с╕ президента вам вдалося пролоб╕ювати?

   – “Пропрацював в Оф╕с╕ президента” – голосно сказано. Я працював на громадських засадах. Тобто це не було мо╖м основним м╕сцем роботи. Мене брали виключно п╕д кейс п╕дсв╕тити ситуац╕ю, допомогти роз╕братися правоохоронцям ╕ кер╕вництву з тим, що в╕дбува╓ться в податков╕й та на митниц╕. Усю ╕нформац╕ю, яка в мене була, яку можна здобути з баз даних ╕ правильно ╖╖ проанал╕зувати, я надавав. Вони чудово знають, хто орган╕затор, хто бенеф╕ц╕ар, через як╕ компан╕╖ йдуть т╕ чи ╕нш╕ схематози… Але дал╕ – якийсь парал╕ч правоохоронно╖ системи.

   Вони порушують крим╕нальн╕ справи, проводять як╕сь обшуки, вилучають у п╕дпри╓мц╕в понад 30 печаток юридичних ос╕б – ╕ дал╕ не в╕дбува╓ться зовс╕м н╕чого. Приходять на одну з мережевих компан╕й ╕з перев╕ркою. Ус╕ на ринку розум╕ють, що це мережева компан╕я, яка торгу╓ нафтопродуктами. Зак╕нчу╓ться перев╕рка, вилучення документ╕в тощо – ╕ справу закривають. Так воно працювати не може, еге ж? Коли я зрозум╕в, що ╕нформування не да╓ сво╖х результат╕в, що цей кейс не можна закрити, – ну, окей. А сенс мен╕ тод╕ залишатися радником?

   – Якби ви були прем’╓р-м╕н╕стром, що б ви робили передус╕м? П’ять перших крок╕в.

   – Ой, по-перше, не дай боже. Без державно╖ п╕дтримки в парламент╕, не маючи фракц╕й, на як╕ ти можеш спертися, об╕ймати наст╕льки в╕дпов╕дальн╕ посади… ╤ тут ╕ще питання: чи зможеш ти сформувати команду, ╕з якою ухвалюватимеш як╕сь р╕шення? Проте мо╖ рекомендац╕╖ чинному уряду. Перше: терм╕ново провести секвестр державного бюджету…

   – Це скорочення видатково╖ частини бюджету.

   – Так, скорочення видатково╖ частини. За фактом у нас буде секвестр, тому що в нас нема╓ грошей, щоб провести вс╕ витрати державного бюджету. Але не роб╕ть це в ручному режим╕, як це робили минулого року, коли уряд ухвалю╓ р╕шення: ц╕ витрати будуть пр╕оритетними, а ц╕ – непр╕оритетними. Це не компетенц╕я уряду, це перевищення повноважень. Це компетенц╕я Верховно╖ Ради – визначати, як╕ витрати держава може провести. Не треба порушувати закон. Не треба створювати нав╕ть привод╕в, щоб вас хтось м╕г звинуватити в заангажованост╕ та корумпованост╕ п╕д час ухвалення цих р╕шень.

   Терм╕ново дайте ресурс на COVID-програму, на медицину, на закуп╕влю апарат╕в ШВЛ, КТ, тест╕в, медикамент╕в, обладнання, л╕жок, на зарплату медикам. Ось вони – 26 млрд, яких ╕ще не витрачено. Негайно перерозпод╕л╕ть ╖х туди. Трет╓: терм╕ново перегляньте бюджет наступного року. Зроб╕ть пр╕оритетним те, щоб в╕н став бюджетом розвитку, а не бюджетом хот╕лок. Четверте: спрост╕ть доступ б╕знесу до кредитування, створ╕ть сп╕льн╕ програми, коли уряд допоможе сво╖м ресурсом або ╕нфраструктурою, а банк╕вська система дасть можлив╕сть узяти кредит для розвитку ╕ розширення б╕знесу.

   Мало хто усв╕домлю╓, але в нас бюджет наступного року на 66% – це запозичення, борги. Планов╕ витрати наступного року – 160 млрд грн. Це мало не найб╕льша стаття витрат. Б╕льша за не╖ – т╕льки витрати на Пенс╕йний фонд. За умов, коли економ╕ка пада╓, коли не розв’язали питання з медичним колапсом, ми точно опинимося в економ╕чному та ф╕нансовому апокал╕псис╕, не пройшовши процедури боргового очищення. Нам потр╕бно реструктурувати комерц╕йний борг. Не т╕льки зовн╕шн╕й, а й внутр╕шн╕й комерц╕йний борг. Без перерви у виплат╕ як основно╖ суми, так ╕ в╕дсотк╕в Укра╖на дал╕ протягнути не може. Ми зупинили й заморозили практично вс╕ соц╕альн╕ витрати, ми зупинили й заморозили вс╕ видатки розвитку, окр╕м одн╕╓╖ статт╕, яку ми сьогодн╕ довго обговорювали.

   Перемовини [про реструктуризац╕ю боргу] необх╕дно в╕дновлювати. ╤ ще, безумовно, необх╕дно повернути дов╕ру м╕жнародних кредитор╕в. Ми в╕д МВФ не отриму╓мо грошей не через якесь р╕шення щодо НАБУ чи ще як╕сь реч╕. Ми ╖х не отриму╓мо через втрату дов╕ри. Зустр╕чайтеся з ним, обговорюйте, що ви можете зробити. Це м╕н╕мальний наб╕р, який можна зробити ще цього року.

   – Ви б запроваджували “карантин вих╕дного дня”? Чи повний локдаун? Чи ви не робили б узагал╕ н╕чого, рятуючи укра╖нський б╕знес?

   – Нав╕що потр╕бен карантин? За умов, коли нема╓ вакцини, коли нема╓ нормальних протокол╕в л╕кування, “карантин вих╕дного дня” або повний карантин потр╕бн╕ т╕льки для того, щоб максимально знизити швидк╕сть ╕нф╕кування, щоб м╕н╕м╕зувати к╕льк╕сть хворих на конкретну дату. Щоб медична система могла ╕з ц╕╓ю к╕льк╕стю людей впоратися. Це основне завдання. Що потр╕бно робити зараз? Терм╕ново зб╕льшити можливост╕ медично╖ системи. Ми ш╕сть – в╕с╕м м╕сяц╕в втратили.

   Чи потр╕бн╕ обмеження? Безумовно, потр╕бн╕. Без них зменшити к╕льк╕сть хворих на день неможливо. Чи потр╕бен “карантин вих╕дного дня”? У нас якась дивна ситуац╕я. Якщо запроваджують карантин, то в╕н ма╓ д╕яти щонайменше доки ця хвороба в активн╕й фаз╕. Якщо ви вводите карантин на п╕в строку, тод╕ карантин не ма╓ сенсу.

   Так, я б обмежив роботу малого б╕знесу, кав’ярень, ресторан╕в, перукарень, х╕мчисток тощо, але обмежив би ╖х у час╕. Наприклад, ╕з 22.00 до 7.00 ус╕ мають бути зачинен╕. Ризик захвор╕ти у нед╕лю вищий, н╕ж ризик захвор╕ти у п’ятницю? Не думаю. Тому сенсу закривати у вих╕дн╕ б╕знес нема╓. Де в╕дбува╓ться основне ╕нф╕кування? Це транспорт, робота, навчальн╕ заклади та м╕сця, де в╕дбува╓ться велике скупчення людей. В╕дпов╕дно, це стад╕они, м╕тинги, велик╕ концерти тощо. Останню групу потр╕бно максимально обмежити. Ус╕ вже звикли, що ╓ так звана соц╕альна дистанц╕я. У раз╕ ╖╖ дотримання можна проводити заходи. Але тод╕ к╕льк╕сть людей на певну площу ма╓ бути обмеженою.

   Наступне – д╕ти, найактивн╕ша частина населення. Коли ми закрива╓мо молодшу школу, дитяч╕ садки, розум╕╓мо, що хтось ╕з батьк╕в ма╓ бути вдома. Тому що дитину до 10 рок╕в залишити саму вдома неможливо. Але середню ╕ старшу школу, заклади вищо╖ осв╕ти, на мою думку, на цей пер╕од потр╕бно перевести на дистанц╕йне навчання. Так, я розум╕ю, це багатьом не сподоба╓ться, але тод╕ к╕льк╕сть д╕тей у транспорт╕ зменшиться, к╕льк╕сть д╕тей, як╕ у школ╕ перетинаються м╕ж собою ╕ пот╕м ╕нфекц╕ю можуть принести додому, а батьки через транспорт ╕ роботу принесуть ╕ншим людям з╕ свого оточення, значно зменшиться.

   Обов’язковий масковий режим. Ус╕ чудово розум╕ють, що люди, як╕ над╕вають маску, не гарантовано захищен╕ в╕д ╕нфекц╕╖, але, якщо маску над╕ва╓ людина – нос╕й ╕нфекц╕╖, ╕мов╕рн╕сть того, що вона когось заразить, значно знижу╓ться.

   Ризик в╕ялових вимкнень на сьогодн╕ високий як н╕коли протягом останн╕ х десятил╕ть

   – ╤горю ╤вановичу, що буде з тарифами?

   – Ми вже бачимо п╕двищення тариф╕в. Зараз трива╓ процес погодження тариф╕в на р╕вн╕ [Нацком╕с╕╖, що зд╕йсню╓ держрегулювання у сфер╕ енергетики та комунальних послуг] ╕ конкретних теплових компан╕й. Це якщо говорити про тариф на тепло, гарячу воду й газ.

   В електроенергетиц╕ ситуац╕я значно г╕рша. Окр╕м того, що значно зростають ц╕ни на електрику як для промисловост╕, так ╕ для населення, енергетична система зараз на меж╕ розбалансування. Ризик в╕ялових вимкнень на сьогодн╕ високий як н╕коли протягом останн╕х десятил╕ть. ╤ проблематики, яка накопичилася в енергетиц╕, не вир╕шують чомусь.

   Ми довели “Енергоатом” (п╕дпри╓мство, яке було завжди довол╕ прибутковим) до збитк╕в. У них нема╓ ресурс╕в для проведення планових ремонт╕в ╕ зб╕льшення виробничих потужностей. П╕д час опалювального сезону, коли обсяг споживання електрики зроста╓, у них нема╓ можливост╕ запускати атомн╕ блоки. Ризик енергетично╖ кризи дуже високий. Чому влада закрива╓ на це оч╕, можна т╕льки здогадуватися. Але для кра╖ни це чергова проблема, про яку не можна не говорити.

   – Що буде з робочими м╕сцями в Укра╖н╕?

   – За умов пад╕ння економ╕ки, незрозум╕лих локдаун╕в, якщо цю ситуац╕ю не розвернути в ╕нший б╕к, на жаль, к╕льк╕сть робочих м╕сць скорочуватиметься. Економ╕ка падатиме, як насл╕док, люди втрачатимуть роботу.

   – У зв’язку ╕з цим поставлю вам практичне запитання. Що робити тим, хто хоче працювати, але зараз втрачатиме св╕й б╕знес або робоч╕ м╕сця? Як╕ н╕ш╕ в Укра╖н╕ можуть зрости? Т╕льки не каж╕ть, що треба ╖хати з Укра╖ни.

   – Н╕, у жодному раз╕ не ╖хати з Укра╖ни. Навпаки, ми зараз розгорта╓мо програму, якою займалася Польща свого часу. ╥хньою метою було максимально затягнути до себе молодих, працездатних людей. У нас зараз завдання – цих людей утримати. ╤ щонайменше повернути тих, хто зараз на зароб╕тках. ╤ вже трет╕м етапом я б теж бачив агресивну пол╕тику щодо пол╕пшення демограф╕╖, заклик до укра╖нц╕в ус╕х кра╖н повертатися. Але для цього в них тут мають бути умови.

   А щодо того, де шукати роботу… У нас, не пов╕рите, парадоксальна ситуац╕я: у багатьох галузях величезна проблема якраз у роботодавц╕в, у них нема╓ квал╕ф╕кованих робочих рук. Наприклад, ми говорили про тарифи. У систем╕ комунального господарства, розпод╕лу, постачання деф╕цит робочих рук сяга╓ 30%. ╤ це не низькоквал╕ф╕кована ╕ низькооплачувана робота. Там середня зароб╕тна плата в╕д 10 тис. грн, середня – приблизно 15 тис. грн. ╤ людей нема╓. У нас величезна к╕льк╕сть юрист╕в-економ╕ст╕в ╕з вищою осв╕тою, як╕ не розум╕ються н╕ на економ╕ц╕, н╕ на юриспруденц╕╖, а квал╕ф╕кованих зварник╕в, токар╕в, сантехн╕к╕в нема╓. Зараз багато роботодавц╕в конкуру╓ зароб╕тною платою, щоб знайти сп╕вроб╕тник╕в.

   Завдання держави – звести одних та ╕нших. Я назвав к╕лька спец╕альностей, а насправд╕ ╖х значно б╕льше. Вони не можуть знайти людей. Пошук ╕ запит на квал╕ф╕кован╕ робоч╕ руки дуже великий. ╤з г╕дною оплатою, повторюю. Це не заклик ун╕тази мити за 3 тис. грн. Це принизлив╕ заклики.

   – Я хочу зак╕нчити на мажорн╕й нот╕. Скаж╕ть, коли в Укра╖н╕ буде добре?

   – Думаю, коли люди перестануть думати, що “мен╕ держава зобов’язана, моя хата скраю, я краще промовчу, а дал╕ нехай в╕дбува╓ться, як в╕дбува╓ться”. Поки цих людей не стане б╕льш╕сть, поки ми не усв╕домимо свою в╕дпов╕дальн╕сть, зокрема за ситуац╕ю у кра╖н╕, системно ╕ кардинально н╕чого не зм╕ниться. Т╕льки активна позиц╕я ╕ рух уперед. Не сид╕ти на м╕сц╕, не виявляти активн╕сть ╕ бути розумним на диван╕, але н╕чого не робити поза цим диваном… Чи можуть укра╖нц╕ стати такими? Вони, по сут╕, так╕ ╕ ╓, але б╕льш╕сть ╕з них утратила в╕ру. Потр╕бно повертати в╕ру людей.

   – Дуже дякую за ╕нтерв’ю. Було ц╕каво.

   – Дякую вам.

https://vv.org.ua

- Дорогой, я сделала блинчики и немного помяла машину.
- ЧТО ТЫ СДЕЛАЛА?
- Блинчики.

У каждого оленя есть мечта - свитер с людьми.