* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у...
Количество просмотров: 121 (за период c 00:00 по 18:00 22/12/20), всего просмотров: 385
- пункт пропуску Юнак╕вка Суджа” (адреса: Сумська обл., Сумський р-н, Бас╕вська с╕льська рада, автодорога Н-07 "Ки╖в - Суми – Юнак╕вка", 378 км + 944 метра);
Для ав╕асполучення:
- пункт пропуску Аеропорт_Харк╕в” (адреса: 61031, Харк╕вська обл., м. Харк╕в, вул. Ромашк╕на, 1).
Пасажирське зал╕зничне сполучення через пункти пропуску “ Козача Лопань - Долб╕но ” (пункт контролю на станц╕╖ “Харк╕в — пасажирський” ) та пункт пропуску “Топол╕ - Валуйки”, на сьогодн╕ не зд╕йсню╓ться.
Дн╕провська митниця зм╕нила режим роботи на пер╕од продовження карантину
Дн╕провська митниця зм╕нила режим роботи на пер╕од продовження карантину
Зверта╓мо Вашу увагу, що в╕дпов╕дно до вимог пункту 30 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 9 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиеп╕дем╕чних заход╕в з метою запоб╕гання поширенню на територ╕╖ Укра╖ни гостро╖ респ╕раторно╖ хвороби COVID-19, спричинено╖ коронав╕русом SARS-CoV-2", #Дн╕провська_митниця_Держмитслужби
зм╕ню╓ режим роботи.
Зокрема, починаючи з 23 грудня 2020 року, на пер╕од д╕╖ карантину запроваджено наступний граф╕к роботи:
✅понед╕лок-четвер: з 8:00 до 17:00;
✅п’ятниця: з 8:00 до 15:45;
✅перерва на об╕д – з 12:00 до 12:45.
Режим роботи пункт╕в пропуску залиша╓ться незм╕нним. Вони, як ╕ ран╕ше, працюватимуть за окремо встановленими граф╕ками.
Митна варт╕сть: реальна ефективн╕сть та системн╕сть чи ситуативне пер╕одичне загострення?
Враховуючи, що 8 грудня минув р╕к з початку функц╕онування митниц╕ як формально самост╕йного ЦОВВ, думаю, доц╕льним, ╓ необх╕дн╕сть вивчення окремих аспект╕в ╖╖ д╕яльност╕ та визначення ╖х реально╖, а не формально╖ ефективност╕. Спробую почати з анал╕зу ефективност╕ роботи митниць у напрям╕ контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕, що пер╕одично «загострю╓ться» з призначенням кожного нового голови Держмитслужби. Кожен ╕з трьох попередн╕х кер╕вник╕в Держмитслужби, як╕ зм╕нювалися
за останн╕й поточний р╕к, на початку сво╓╖ каденц╕╖ вважав за необх╕дне неодм╕нно почати з митно╖ вартост╕ як найб╕льш зрозум╕лого для нього за формальними ознаками способу реал╕зац╕╖ та отримання уявно митт╓вого результату джерела зб╕льшення сум митних платеж╕в. Це досить показово видно на граф╕ках по митницях, де в╕дзнача╓ться певна «сезонн╕сть загострення» питання митно╖ вартост╕ залежно в╕д зм╕ни кер╕вництва: с╕чень/лютий — травень/червень — вересень). ╤ кожен раз усе починалося з нових «таблиць»
проф╕л╕в ризику по митн╕й вартост╕ та ╖х традиц╕йного п╕двищення.
Ефективн╕сть роботи митниц╕ в цьому чутливому для б╕знесу напрям╕ будемо анал╕зувати на п╕дстав╕ ╕нформац╕╖, отримано╖ в╕д митниц╕ на депутатське звернення. Як кажуть: «Н╕чого особистого…»
За пер╕од 01 с╕чня – 10 жовтня 2020 року митницями забезпечено перерахування до державного бюджету 294 418 млн гривень. За цей же пер╕од додатково нарахован╕ митн╕ платеж╕ за результатами прийнятих митними органами р╕шень про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в склали 1 305 млн гривень. При цьому сума сплачених митних платеж╕в за вказаний пер╕од склала близько 439 млн гривень, що становить 34% в╕д загально╖ суми нарахованих в╕д коригування митно╖ вартост╕ митних платеж╕в. Решта додатково нарахованих платеж╕в «зависли» в 55-й статт╕ МКУ та адм╕н╕стративному оскарженн╕.
При цьому ск╕льки нав╕ть в╕д суми вже сплачених 439 млн. гривень реально залишиться в держбюджет╕ п╕сля «валу» оскаржень у судових органах на фон╕ показово ╕ндиферентно╖ позиц╕╖ Держмитслужби щодо перегляду р╕шень про коригування, на даний момент не зна╓ н╕хто. Це стане зрозум╕лим п╕сля розгляду вс╕х
судових оскаржень та набрання законно╖ сили р╕шення суду, в тому числ╕ – щодо повернення надм╕ру сплачених кошт╕в з державного бюджету. А ск╕льки таких р╕шень про коригування митно╖ вартост╕ ╓ д╕йсно об’╓ктивними та об╜рунтованими, а не були результатом прямого адм╕н╕стративного тиску з боку митниц╕ та митник╕в на суб’╓кт╕в ЗЕД, у яких реально нема╓
людських, ф╕нансових та часових можливостей для тривало╖ процедури оскарження з урахуванням прогнозовано╖ позиц╕╖ митниц╕ та центрального апарату Держмитслужби, вирахувати на даний час взагал╕ неможливо.
Стосовно застосування основного (першого) методу визначення митно╖ вартост╕ товар╕в при ╕мпорт╕ – за ц╕ною договору. За даними Держмитслужби, питома вага застосування першого методу становить: 76,87% в╕д загально╖ к╕лькост╕ митних декларац╕й в режим╕ ╕мпорту, 80,84% за вагою товар╕в
та 85,4% за варт╕стю товар╕в. Тобто н╕ про як╕ 95% та б╕льше оформлення товар╕в за основним методом, про що пер╕одично говорять кер╕вники митниц╕, мова не йде.
Тепер ще одна ц╕кава цифра. За даними Держмитслужби, за пер╕од 01 с╕чня – 10 жовтня 2020 року митними органами було прийнято 14 563 р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в. Питома вага митних декларац╕й (МД), по яких митницями було прийнято р╕шення про коригування, по в╕дношенню до вс╕х оформлених у митному режим╕
╕мпорту МД, ╓ принципово р╕зною: в╕д 0,08 – 0,09% в Буковинськ╕й та Закарпатськ╕й митницях до 4,14 – 5,76% у Чорноморськ╕й, Азовськ╕й та Сх╕дн╕й митницях (показники Енергетично╖ митниц╕ не враховуються через специф╕ку оформлюваних товар╕в).
При цьому за цей же пер╕од декларантами (митними брокерами) було в╕дкликано 15 752 МД з метою зд╕йснення самост╕йного коригування митно╖ вартост╕. Реальн╕ практикуюч╕ митн╕ брокери добре розум╕ють, що таке «в╕дкликання» ╓ добров╕льним по форм╕,
але вимушеним та «видушеним» по сут╕, тобто де-факто ╓ завуальованим та замаскованим р╕шенням про коригування, що наполегливо рекомендувалося митницею. Якщо нав╕ть грубо припустити, що 30% все ж таки д╕йсно ╓ добров╕льною ╕н╕ц╕ативою самого декларанта та/або брокера, то загальна к╕льк╕сть ╕н╕ц╕йованих митницею прямих та опосередкованих коригувань може становити приблизно 19 300. Ц╕кавим для подальшого детального анал╕зу ╓ досить сутт╓ва розб╕жн╕сть процентного сп╕вв╕дношення в╕дкликаних митних декларац╕й до
загально╖ к╕лькост╕ МД в митному режим╕ ╕мпорту в розр╕з╕ митниць: в╕д 0,11 – 0,26% у Буковинськ╕й та Закарпатськ╕й митницях до 4,2 – 4,2% у Волинськ╕й та П╕вн╕чн╕й митницях (показники Енергетично╖ митниц╕ не враховуються через специф╕ку оформлюваних товар╕в).
За ╕нформац╕╓ю, наданою Держмитслужбою, за зазначений пер╕од суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ було оскаржено 1987 р╕шень про коригування митно╖ вартост╕, що становить 17,4% в╕д загально╖ к╕лькост╕ р╕шень про коригування
та 36,3% в╕д загально╖ суми нарахованих митних платеж╕в в╕д коригування. Тобто в судовому порядку оскаржуються р╕шення щодо коригування митно╖ вартост╕, результатом яких ╓ значне зб╕льшення суми митних платеж╕в, що ц╕лком об’╓ктивно з точки зору елементарно╖ економ╕ки п╕дпри╓мства. А р╕шення, результатом яких ╓ незначне п╕двищення, «вибачаються» митниц╕ декларантами та/або брокерами з огляду на сутт╓ву часову та ф╕нансову «затратн╕сть» процес╕в оскарження та небажання «псувати в╕дносини» з митницею «через
др╕бниц╕».
Т╕ суб’╓кти, як╕, так би мовити, за «малозначн╕стю» або небажанням «псувати в╕дносини», сам╕ погоджуються на в╕дкориговану митницею митну варт╕сть та сплачують митн╕ платеж╕ ╕з визначено╖ митницею митно╖ вартост╕, не застосовують у повному обсяз╕ механ╕зми, передбачен╕ для в╕дстоювання сво╓╖ позиц╕╖, а саме: пункти 7-10 статт╕ 55 МКУ шляхом оскарження протягом трьох м╕сяц╕в р╕шення на р╕вн╕ митниц╕ та Держмитслужби. Про це св╕дчать певн╕ цифри. За даними Держмитслужби, по 47% в╕дсотках прийнятих р╕шень платеж╕ до бюджету реально сплачен╕; при цьому ц╕ платеж╕ становлять усього 33% в╕д загально╖ вартост╕ додаткових митних платеж╕в за результатами коригування. Тобто, очевидно, сплачуються митн╕ платеж╕, що не ╓ «критичними» для суб’╓кта за сумами.
Як показу╓
практика, переважна б╕льш╕сть суб’╓кт╕в, як╕ користуються правом, передбаченим пунктами 7-10 статт╕ 55 МКУ, оскаржують р╕шення про коригування на ф╕нальному етап╕ в судових органах.
Так, за пер╕од 01 с╕чня 2020 — 10 жовтня 2020 року ╕з 1987 оскаржених у судовому порядку р╕шень митних орган╕в щодо коригування 1 497 р╕шень, або 75%, – це
р╕шення в рамках пункт╕в 7-10 статт╕ 55 МКУ. При цьому сл╕д враховувати, що загальна сума митних платеж╕в, нарахованих у рамках застосування пункт╕в 7-10 статт╕ 55 МКУ за вказаний пер╕од, тобто так зван╕ «сп╕рн╕ митн╕
платеж╕», становить майже 819 млн гривень, або понад 64% в╕д загально╖ суми митних платеж╕в в╕д коригування митно╖ вартост╕ за пер╕од.
Якщо взяти до уваги питому вагу застосування пункту 7-10 статт╕ 55 МКУ, чергове «ос╕нн╓ загострення таблично-ц╕ново╖ хвороби» у вересн╕ — жовтн╕ 2020 року, законодавчо визначену тривал╕сть процедури
оскарження р╕шення про коригування по статт╕ 55 у митниц╕ та Держмитслужб╕ загалом, то до к╕нця цього року – початку наступного можна оч╕кувати зростання к╕лькост╕ оскаржень у судових органах таких р╕шень у к╕лька раз╕в. З великою часткою ймов╕рност╕ можна прогнозувати, що питома вага оскаржених у судах р╕шень може сягати 40 — 50% за к╕льк╕стю таких р╕шень та 60 — 70% за сумою митних платеж╕в в╕д коригування.
Тобто суб’╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ фактично не згодн╕ з╕ сплатою
70% митних платеж╕в, як╕ ╖м нарахувала митниця за пер╕од 01 с╕чня – 10 жовтня 2020 року за результатами коригування митно╖ вартост╕, та використовують статтю 55 МКУ, що да╓ ╖м можлив╕сть отримати право розпоряджатись товарами та уникнути просто╖в транспортних засоб╕в.
У подальшому декларанти використовують сво╓ право на оскарження р╕шення
про коригування на р╕вн╕ митниц╕ та Держмитслужби.
А тут картина ╓ дуже ц╕кавою. За ╕нформац╕╓ю Держмитслужби, митними органами в пер╕од 01 с╕чня – 10 жовтня 2020 року було скасовано лише 58 р╕шень про коригування митно╖ вартост╕, ╕ то т╕льки 6 митницями: Дн╕провською — 4 ╕з 1329; Пол╕ською — 8 ╕з 699; Слобожанською — 18 ╕з 2594; Под╕льською — 4 ╕з 434; Закарпатською — 1 ╕з 36; Одеською — 21 ╕з 658; Ки╖вською — 2 ╕з 6109. При цьому Держмитслужбою як митним органом за цей пер╕од не скасовано жодного р╕шення щодо коригування митницями митно╖ вартост╕ товар╕в! Це, на перший погляд, просто тр╕умф профес╕йност╕ та державницького п╕дходу.
Але ╓ одне але. Це – стан оскарження р╕шень митних орган╕в про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в у судових органах. Очевидним ╓ те, що суб’╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, в╕дчувши «консол╕довану» позиц╕ю митниць та
центрального апарату щодо «зал╕зобетонного» в╕дстоювання «таблиць» по вартост╕, в╕дстоюють сво╖ ╕нтереси в судових органах.
За ╕нформац╕╓ю Держмитслужби в судових органах станом на 10 жовтня 2020 року суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ оскаржено 1 987 р╕шень митних орган╕в про коригування митно╖ вартост╕, що становить 13% в╕д загально╖ к╕лькост╕ р╕шень. Тобто приблизно кожне 7-е р╕шення вже оскаржу╓ться суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ в судових органах (загальна к╕льк╕сть
прийнятих митними органами р╕шень про коригування митно╖ вартост╕ – 14 563). Впевнена, що показник буде сутт╓во зм╕нюватись у б╕к зб╕льшення, враховуючи обсяги застосування суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ законодавчих механ╕зм╕в, передбачених пунктами 7-10 статт╕ 55 МКУ.
Станом на 10 жовтня 2020 року 1 139 р╕шень митного органу про
коригування митно╖ вартост╕ скасован╕ судом р╕зних ╕нстанц╕й; по 596 оскарженнях р╕шення про скасування р╕шення митного органу про коригування митними органами митно╖ вартост╕ трива╓.
Однак перспектива розгляду цих справ ц╕лком зрозум╕ла та прогнозована, виходячи з анал╕зу ╕нформац╕╖ щодо р╕шень суду, що набрали законно╖ сили. Так, к╕льк╕сть р╕шень суду, що скасовують р╕шення митного органу щодо коригування митно╖ вартост╕, становить 583, або 76% в╕д загально╖ к╕лькост╕ р╕шень суду,
предметом яких ╓ р╕шення митних орган╕в щодо коригування митно╖ вартост╕ та як╕ набрали законно╖ сили (765).
Висновки та окрем╕ рекомендац╕╖
Ефективн╕сть роботи Держмитслужби щодо контролю митно╖ вартост╕ товар╕в потребу╓ детального анал╕зу з точки зору ╖╖ реально╖, а не формально╖ ефективност╕, наявност╕ суб’╓ктив╕зму в прийнятт╕ р╕шень щодо коригування митно╖ вартост╕ та, як результат, наявност╕ можливих корупц╕йних ризик╕в в цьому
напрям╕ д╕яльност╕ митниц╕. При цьому такий контроль повинен на даному етап╕ бути пост╕йним та системним на вс╕х р╕внях: в╕д центрального апарату до митниц╕, митного поста та п╕дрозд╕лу митного оформлення.
Необх╕дним ╓ пост╕йний контроль за правильн╕стю формування проф╕л╕в ризику по митн╕й вартост╕, ╖х об’╓ктивн╕стю та об╜рунтован╕стю р╕вня таких проф╕л╕в ризику (величини), пост╕йним переглядом таких проф╕л╕в. Критично необх╕дним ╓ пост╕йний контроль за
правильн╕стю застосування на митницях таких проф╕л╕в ризику з метою недопущення ╖х суб’╓ктивного перетворення митниками на фактично «м╕н╕мальн╕ ╕ндикативн╕ ц╕ни», про як╕ ╕нод╕ намагаються на початкових етапах сво╖х каденц╕й згадувати нов╕ кер╕вники Держмитслужби. Для кер╕вництва Держмитслужби та митниць кожне р╕шення суду про скасування винесеного митницею р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в повинно бути п╕дставою для детального нал╕зу та з’ясування вс╕х обставин прийняття такого р╕шення. З
в╕дпов╕дними висновками, в тому числ╕ – кадровими та орган╕зац╕йними. При цьому така робота повинна бути пост╕йною та системною, показовою та результативною.
Критично високий р╕вень скасування судовими органами р╕шень митних орган╕в про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в св╕дчить про сутт╓ву проблему, пов’язану з правом╕рн╕стю та законодавчою об╜рунтован╕стю прийняття переважно╖ б╕льшост╕ таких р╕шень про
коригування.
Очевидним у ц╕й ситуац╕╖ ╓ формулювання певних рекомендац╕й як для суб’╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, так ╕ для митниц╕. Для суб’╓кт╕в, на м╕й погляд, конче необх╕дно ч╕тко вказувати в судових позовах, предметом яких ╓ р╕шення митниц╕ щодо коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, прямих збитк╕в, як╕ завдаються суб’╓кту в результат╕ таких д╕й. Наявн╕сть у судових р╕шеннях вимоги щодо в╕дшкодування таких збитк╕в суб’╓кту, в результат╕, впевнена, дещо
«отверезить» митниц╕ та митник╕в впевнена.
Потребу╓ глибокого пост╕йного анал╕зу та контролю з боку Держмитслужби питання формування коректних за зм╕стом та повн╕стю об’╓ктивно об╜рунтованих за способом та р╕внем проф╕л╕в ризику по митн╕й вартост╕, а також пост╕йний системний контроль за правильн╕стю та коректн╕стю ╖х застосування в митницях. Потребу╓ належно╖ орган╕зац╕╖ та пост╕йного контролю ╕ питання вчасного перегляду таких проф╕л╕в ризику. Формування проф╕л╕в
ризику по вартост╕ за принципом «найб╕льшо╖ ц╕ни в баз╕ Держмитслужби», без врахування таких принципових чинник╕в, як к╕льк╕сн╕ та як╕сн╕ характеристики товар╕в, репутац╕я товар╕в, особливост╕ зовн╕шньоторговельно╖ операц╕╖, що мають значний та сутт╓вий вплив на ц╕ноутворення на так╕ товари, призводить до спроб штучно суб’╓ктивно, адм╕н╕стративно ун╕ф╕кувати митну варт╕сть товар╕в в ус╕х митницях. Це в «кращому випадку». А в г╕ршому – створити основу для формування явних корупц╕йних ризик╕в у вигляд╕
спущених зверху «таблиць по митн╕й вартост╕», для подолання яких декларанту потр╕бно «домовлятись» ╕з митниками.
Доц╕льно переглянути п╕дходи до зд╕йснення митними органами контролю за правильн╕стю та достов╕рн╕стю декларування митно╖ вартост╕ товар╕в та зб╕льшити питому вагу таких форм митного контролю, як пост-митний контроль, та проведення документальних перев╕рок дотримання вимог законодавства Укра╖ни з питань митно╖
справи.
А для цього потр╕бно мати в╕дпов╕дн╕ орган╕зац╕йн╕, ╕нституц╕йн╕ та кадров╕ можливост╕, тобто створити спроможн╕ повноц╕нн╕ п╕дрозд╕ли на р╕вн╕ центрального апарату та Держмитслужби, про що я вже писала в контекст╕ умов для усп╕шного та безпечного запровадження для б╕знесу та держави ╕нституту АЕО. Кр╕м того, вкотре
звертаю увагу чергового кер╕вника Держмитслужби на негайну необх╕дн╕сть запровадження посад аташе з митних питань у дипломатичних представництвах у державах, з якими Укра╖на ма╓ найб╕льш╕ обсяги зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ або з якими Укра╖на ма╓ сп╕льн╕ кордони.
Штучне заниження митно╖ вартост╕ товар╕в при ╕мпорт╕ та ╖╖ штучне завищення мають у п╕дсумку сутт╓вий негативний вплив на економ╕ку Укра╖ни та надходження до державного бюджету. В одному випадку це – пряме
зменшення митних платеж╕в, в ╕ншому – створення штучних перешкод для суб’╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, як╕ сплачують податки до бюджету ╕ в╕д ритм╕чност╕ та безпереб╕йност╕ роботи яких залежать повнота та сво╓часн╕сть сплати таких податк╕в, виробництво товар╕в для подальшого експорту та надходження валютно╖ виручки, виробництво товар╕в у чутливих для економ╕ки Укра╖ни галузях промисловост╕, наприклад, легко╖ промисловост╕, реал╕зац╕╖ програм ╕мпортозам╕щення. ╤ якщо ф╕нансов╕ та економ╕чн╕ негативи в╕д
штучного заниження митно╖ вартост╕ при ╕мпорт╕ товар╕в в╕дчуваються в╕дразу, оск╕льки вираховуються безпосередньо як прям╕ недобори митних платеж╕в, то штучне завищення митно╖ вартост╕ товар╕в при ╖х ╕мпорт╕, особливо товар╕в, що використовуються для подальшого виробництва, ма╓ тривалий та не менш значний за обсягом та насл╕дками, а ╕нод╕ ╕ сутт╓во б╕льший негативний вплив на економ╕ку Укра╖ни.
Орган╕зац╕йна структура Департаменту податкових та митних експертиз ДФС на 2019 р╕к - Департамент податкових та митних експертиз ДФС
Орган╕зац╕йна структура Департаменту податкових та митних експертиз ДФС на 2019 р╕к - Департамент податкових та митних експертиз ДФС
04073, м. Ки╖в, проспект Степана Бандери, 8, корпус 8, тел. (приймальня): (044) 426-44-80
94-94-00 Кер╕вництво
Директор
Перший заступник директора
Заступник директора
94-94-01 В╕дд╕л орган╕зац╕╖
роботи
94-94-02 Спец╕ал╕ст з питань захисту ╕нформац╕╖
94-94-03 В╕дд╕л матер╕ального забезпечення та розвитку ╕нфраструктури
Сектор орган╕зац╕╖ закуп╕вель
94-94-04 В╕дд╕л по робот╕ з персоналом
94-94-05 В╕дд╕л ф╕нансування, бухгалтерського обл╕ку та зв╕тност╕
94-94-08 Спец╕ал╕ст з питань розгляду звернень та забезпечення доступу до публ╕чно╖
╕нформац╕╖
94-94-09 Сектор ╕нформац╕йних технолог╕й
94-94-10 Юридичний сектор
94-94-25 Спец╕ал╕ст з питань запоб╕гання та виявлення корупц╕╖
94-94-55 Управл╕ння стандартизац╕╖, метролог╕╖ та контролю якост╕
В╕дд╕л мон╕торингу експертно╖ д╕яльност╕, анал╕тично╖ роботи та контролю якост╕
В╕дд╕л стандартизац╕╖ та метролог╕╖
П╕дрозд╕ли
з експертиз та досл╕джень, розташован╕ в м. Ки╓в╕
Зона д╕яльност╕: м. Ки╖в, В╕нницька, Житомирська, Ки╖вська, Хмельницька, Черкаська, Черн╕г╕вська, Черн╕вецька област╕
94-94-57 Управл╕ння експертиз та досл╕джень х╕м╕чно╖ та промислово╖ продукц╕╖
Проводить досл╕дження нафти, нафтопродукт╕в та мастильних матер╕ал╕в, неорган╕чних речовин та метал╕в товар╕в легко╖ та целюлозно-паперово╖ промисловост╕, орган╕чних речовин, пол╕мерних
матер╕ал╕в, миючо╖ та парфюмерно-косметично╖ продукц╕╖
В╕дд╕л досл╕джень нафти, нафтопродукт╕в та мастильних матер╕ал╕в
В╕дд╕л досл╕джень неорган╕чних речовин та метал╕в
В╕дд╕л досл╕джень товар╕в легко╖ та целюлозно-паперово╖ промисловост╕
В╕дд╕л досл╕джень орган╕чних речовин, пол╕мерних матер╕ал╕в, миючо╖ та парфюмерно-косметично╖ продукц╕╖
94-94-58 Управл╕ння експертиз та
досл╕джень харчово╖ продукц╕╖, напо╖в та б╕олог╕чно-активних речовин
Проводить досл╕дження харчово╖ та кормово╖ продукц╕╖, спирту, спиртовм╕сних р╕дин, алкогольних та безалкогольних напо╖в ╕ тютюну, фармацевтичних препарат╕в, б╕олог╕чно-активних добавок, наркотичних, психотропних речовин та ╖х прекурсор╕в
94-94-84 Закарпатський в╕дд╕л з питань експертиз та досл╕джень
Проводить досл╕дження спирту, алкогольних напо╖в та тютюну, товар╕в харчового призначення, продукц╕╖ неорган╕чного походження, пол╕мер╕в та вироб╕в з них,
речовин орган╕чного походження, поверхнево-активних речовин та лакофарбових матер╕ал╕в, експертизу на наявн╕сть наркотичних засоб╕в, психотропних речовин та прекурсор╕в, крим╕нал╕стичну експертизу (документи, зброя), товарознавчу експертизу товар╕в народного споживання та кол╕сних транспортних засоб╕в
93402, м. С╓в╓родонецьк, вул. В╕лесова, 1-В, к╕мн. 54
Зона д╕яльност╕: Луганська область
94-94-85 Луганський сектор з питань експертиз та
досл╕джень
Проводить досл╕дження, орган╕чних речовин (лак╕в, фарб, паперу, картону), л╕карських препарат╕в, субстанц╕й, тканин, текстилю, нафтопродукт╕в, спирту
79040, м. Льв╕в, вул. Городоцька, 369, тел./факс: (032) 295-87-71, 295-87-97
Зона д╕яльност╕: Волинська, ╤вано-Франк╕вська, Льв╕вська, Р╕вненська, Терноп╕льська област╕
94-94-86 Льв╕вський в╕дд╕л з питань експертиз та
досл╕джень
Проводить досл╕дження неорган╕чних речовин та метал╕в, керам╕чних вироб╕в, пол╕мерних матер╕ал╕в, лакофарбово╖ продукц╕╖, миючо╖ та парфюмерно-косметично╖ продукц╕╖, текстильних матер╕ал╕в, товарознавчу експертизу та попередню оц╕нку товар╕в
65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, тел.: (048) 748-80-87, 749-82-86
Зона д╕яльност╕: Микола╖вська, Одеська, Херсонська област╕
94-94-87 Одеське управл╕ння з питань експертиз та досл╕джень
В╕дд╕л досл╕джень х╕м╕чно╖ та промислово╖ продукц╕╖
В╕дд╕л досл╕джень харчово╖
продукц╕╖
61003, м. Харк╕в, вул. Бакул╕на, 6, тел.: (057) 702-17-38
Зона д╕яльност╕: Полтавська, Сумська, Харк╕вська област╕
94-94-88 Харк╕вське управл╕ння з питань експертиз та досл╕джень
Проводить досл╕дження ювел╕рних вироб╕в, орган╕чних речовин (лак╕в, фарб, паперу, картону), л╕карських препарат╕в, субстанц╕й, тканин, текстилю
В╕дд╕л досл╕джень х╕м╕чно╖ та промислово╖
продукц╕╖
В╕дд╕л досл╕джень харчово╖ продукц╕╖
До к╕нця грудня прац╕вники центрального апарату Держмитслужби пройдуть тестування на перев╕рку р╕вня профес╕йно╖ п╕дготовки.
Протягом 21-24 грудня прац╕вники центрального апарату Держмитслужби проходитимуть тестування на перев╕рку р╕вня профес╕йно╖ п╕дготовки та практичного застосування положень законодавства п╕д час виконання сво╖х посадових обов'язк╕в.
Мета тестування – визначення р╕вня знань митного й антикорупц╕йного законодавства та законодавства з питань державно╖ служби прац╕вник╕в центрального апарату Держмитслужби.
Кожна посада в систем╕ митних орган╕в
ма╓ свою специф╕ку, але базовий р╕вень знань митного та антикорупц╕йного законодавства Укра╖ни ма╓ бути основою профес╕онал╕зму для вс╕х категор╕й проф╕льних посад. Тому у грудн╕ 2020 року перев╕рятимуться саме ц╕ знання.
Не стали виключенням ╕ заступники Голови Держмитслужби, як╕ також пройшли тестування.
Держмитслужба зац╕кавлена у забезпеченн╕ максимально╖ об'╓ктивност╕ та прозорост╕ процесу. В╕дтак тестування в╕дбува╓ться ╕з використанням комп’ютерно╖
техн╕ки, у присутност╕ член╕в ком╕с╕╖, зд╕йсню╓ться в╕деоф╕ксац╕я та звукозапис процесу проходження тестування. Участь у мон╕торингу в╕деотрансляц╕╖ беруть представники м╕жнародних партнерських орган╕зац╕й.
Результати тестування оброблятимуться в автоматичному режим╕, вплив людського фактору на оц╕нку результат╕в – виключений.
Отриман╕ результати будуть проанал╕зован╕ й узагальнен╕, вони стануть точкою в╕дл╕ку для подальшо╖ оц╕нки розвитку профес╕йних
якостей персоналу, кореляц╕╖ системи навчання та можливостей кадрового росту.
*тестування в╕дбува╓ться з дотриманням належних протиеп╕дем╕олог╕чних заход╕в.
