Нов╕ сертиф╕кати в╕дкритих ключ╕в: хто може ╖х сформувати дистанц╕йно?
Головне управл╕ння ДПС у Дн╕пропетровськ╕й област╕ зверта╓ увагу, що повторне (дистанц╕йне) формування сертиф╕кат╕в за електронним запитом можна зд╕йснити On-line на оф╕ц╕йному ╕нформац╕йному ресурс╕ Квал╕ф╕кованого надавача електронних дов╕рчих послуг ╤ДД ДПС (дал╕ – Надавач) за посиланням: Головна/«Повторне (дистанц╕йне) формування сертиф╕кат╕в за електронним запитом»/On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «╤╤Т
Користувач ЦСК-1».
Дистанц╕йно сформувати нов╕ сертиф╕кати зможуть лише т╕ користувач╕, як╕ мають:
чинн╕ сертиф╕кати (наприклад, до зак╕нчення строку чинност╕ сертиф╕кат╕в залишилося дек╕лька дн╕в);
особистий ключ, доступний лише користувачу та не ╓
скомпрометованим.
Строк чинност╕ квал╕ф╕кованих сертиф╕кат╕в в╕дкритих ключ╕в, отриманих в╕д Надавача, становить 2 (два) роки з моменту ╖х формування.
Не п╕зн╕ше дня, що переду╓ дню зак╕нчення строку чинност╕ квал╕ф╕кованих сертиф╕кат╕в в╕дкритих ключ╕в, отриманих в╕д Надавача користувач може повторно (дистанц╕йно) сформувати сертиф╕кати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «╤╤Т Користувач
ЦСК-1».
З метою уникнення помилок при повторному (дистанц╕йному) формуванн╕ сертиф╕кат╕в за електронним запитом рекоменду╓мо зд╕йснювати дане формування за дек╕лька дн╕в до зак╕нчення строку чинност╕ сертиф╕кат╕в.
Перев╕рити терм╕н д╕╖ квал╕ф╕кованого сертиф╕ката в╕дкритого ключа можна на оф╕ц╕йному ╕нформац╕йному ресурс╕ Надавача (https://acskidd.gov.ua).
Угоду про пол╕тичне сп╕вроб╕тництво, в╕льну торг╕влю ╕ стратег╕чне партнерство м╕ж Укра╖ною та Сполученим Корол╕вством Велико╖ Британ╕╖ ╕ П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖ ратиф╕ковано.
Угоду про пол╕тичне сп╕вроб╕тництво, в╕льну торг╕влю ╕ стратег╕чне партнерство м╕ж Укра╖ною та Сполученим Корол╕вством Велико╖ Британ╕╖ ╕ П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖ ратиф╕ковано.
Британський парламент теж завершив свою процедуру.
То ж на вс╕х парах ми працю╓мо, аби угода запрацювала з 1 с╕чня.
З ц╕╓╖ нагоди можна ╕ повторити, що це угода про укра╖нськ╕ колеса лондонського метро, укра╖нський металопрокат в сучасн╕й
арх╕тектур╕ Сполученого Корол╕вства, укра╖нськ╕ ялинков╕ прикраси на шотландських ялинках, укра╖нський мед до пудинг╕в, кетчуп з укра╖нсько╖ пасти до fish&chips ╕ зв╕сно ж про укра╖нську курку, грильовану на ямайський смак на Notting Hill Carnival ╕ багато чого ще укра╖нського в маг╕чн╕й культур╕ Union Jack.
Угода передбача╓, що мита на промислову продукц╕ю зникають зовс╕м.
(Невелик╕ винятки щодо добрив, електрон╕ки та автомоб╕л╕в можуть (але не обов‘язково
будуть) обкладатися митом не б╕льшим за 1-2 % протягом наступних двох рок╕в. А з 2023 року мит на промислову продукц╕ю не буде взагал╕)
До того ж вих╕д Британ╕╖ з ╢С дозволить гнучк╕ше поставитись до антидемп╕нгових та захисних заход╕в, як╕ застосовуються до Укра╖ни зараз (це стосу╓ться мтеларгу╕йно╖ продукц╕╖ - гарячекатаний прокат, листовий
прокат ╕ прутки.
У с╕льському господарств╕ зв╕сно не так легко добитися такого ж р╕вня л╕берал╕зац╕╖. Тим не менш вс╕ аграрн╕ товари, як╕ не п╕длягають тарифним квотам, не будуть обкладатися митами взагал╕.
Що ж до товар╕в, як╕ частково л╕берал╕зован╕ зараз в угод╕ з ╢С, то довгий досв╕д перебування в ╢С не м╕г не позначитися на обережност╕ Британ╕╖.
Тим не менш, як вих╕дний пункт у вже двосторонн╕х в╕дносинах ми домовились про тарифн╕ квоти, як╕ складатимуть щонайменше 13 або б╕льше в╕дсотк╕в в╕д того, що зараз заф╕ксовано в Угод╕ з ╢С.
Обидв╕ сторони розум╕ють, що попит на укра╖нську продукц╕ю в Британ╕╖ буде б╕льшим. Тому вже 2022 року ми оновимо ц╕ цифри в б╕к зб╕льшення, або ╕ повного скасування тарифних квот.
╤ це лише торг╕вельна частина ц╕╓╖ угоди. Пол╕тично ж ця угода значить набагато б╕льше ╕ це велике досягнення для укра╖нсько╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Актуальный список точек доступа "╢диного в╕кна" с правильными данными
16-12-2020 13:20, Юрийahmedgeorg@hotmail.com Регион:Киев Актуальный список точек доступа "╢диного в╕кна" с правильными данными
Подскажите пожалуйста, где можно найти актуальный список точек
доступа "╢диного в╕кна" с правильными данными?
На сайте ДМСУ в "Кабинете" нет половины точек(например B125.... нет совсем), не могу разобраться и по привязкам, UA100300 - пишет в разделе "╢дине в╕кно" какой-то "Сектор митного оформлення № 8 митного поста "Спец╕ал╕зований", которого уже давно не существует.
Судова практика: перев╕рка, яка одночасно ма╓ ознаки як камерально╖, так ╕ документально╖, ╓ протиправною
Судами попередн╕х ╕нстанц╕й установлено, що перев╕рка була камеральною, тобто мала б проводитись винятково за документами податково╖ зв╕тност╕. Однак податковий орган п╕д час зазначено╖ перев╕рки брав до уваги не лише дан╕ податково╖ зв╕тност╕ позивача, як передбачено ПКУ, а й коп╕╖ акт╕в державного виконавця про повернення об’╓кт╕в ф╕нансового
л╕зингу.
Отже, податковий орган пров╕в перев╕рку, що одночасно ма╓ ознаки як камерально╖, так ╕ документально╖, що св╕дчить про порушення порядку проведення перев╕рок, внасл╕док чого перев╕рка ╓ протиправною.
Кр╕м того, Верховний Суд урахував, що операц╕╖ платника податк╕в з передач╕ об’╓кта ф╕нансового л╕зингу в користування л╕зингоотримувачу (орендарю) ╓ об’╓ктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ст. 185 ПКУ). Датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (л╕зингодавця) для операц╕й ф╕нансово╖ оренди (л╕зингу) ╓ дата фактично╖ передач╕ об’╓кта ф╕нансово╖ оренди у користування орендарю
(л╕зингоотримувачу) (п. 187.6 ст. 187 ПКУ).
Натом╕сть не ╓ об’╓ктом оподаткування ПДВ операц╕╖ з передач╕ майна у схов (в╕дпов╕дальне збер╕гання), у концес╕ю, а також у л╕зинг (оренду), кр╕м
передач╕ у ф╕нансовий л╕зинг (пп. 196.1.2 ст. 196 ПКУ).
Як передбачено п. 189.5 ст. 189 ПКУ, у раз╕ постачання товар╕в за договорами ф╕нансового л╕зингу, як╕ були повернут╕ л╕зингоодержувачем,
не заре╓строваним як платник податку, у зв’язку з невиконанням умов такого договору, базою оподаткування ╓ позитивна р╕зниця м╕ж ц╕ною продажу та ц╕ною придбання таких товар╕в. При цьому ц╕на продажу визнача╓ться за вимогами п. 188.1 ст. 188 ПКУ, а ц╕на придбання визнача╓ться на р╕вн╕ суми л╕зингових платеж╕в у частин╕ компенсац╕╖ вартост╕ об’╓кта ф╕нансового л╕зингу, що не сплачен╕ за такий об’╓кт л╕зингу на дату такого повернення.
Враховуючи наведене, колег╕я судд╕в Верховного Суду д╕йшла висновку, що повернення об’╓кта л╕зингодавцю у л╕зингоодержувача прир╕вняне до його продажу, а тому вилучення л╕зингодавцем предмет╕в ф╕нансового л╕зингу у раз╕ роз╕рвання договору
ф╕нансового л╕зингу до моменту зак╕нчення його д╕╖ (у тому числ╕ з п╕дстав несплати л╕зингових платеж╕в) з метою оподаткування ПДВ для л╕зингоотримувача ╓ об’╓ктом оподаткування ╕ оподаткову╓ться таким податком у загальному порядку.
При цьому Суд радить врахувати, що датою виникнення права орендаря (л╕зингоотримувача) на зб╕льшення
податкового кредиту для операц╕й ф╕нансово╖ оренди (л╕зингу) ╓ дата фактичного отримання об’╓кта ф╕нансового л╕зингу таким орендарем. У раз╕ повернення об’╓кта л╕зингодавцю в╕д л╕зингоодержувача датою виникнення податкового зобов’язання сл╕д вважати дату передач╕ такого об’╓кта.
/Постанова ВС в╕д 13.10.2020 р. у справ╕ № 813/7410/14/
Украина продлит на год спецпошлины на российские уголь и сжиженный газ
На некоторые виды угля спецпошлина составляет 65%
Кабинет министров планирует внести изменения в постановления от 17 августа 2020 г. № 719. Действие специальных пошлин на российские тяжелые дистилляты (газойли), сжиженный газ и уголь будет продлено на один год - до 31 декабря 2021 года.
Соответствующий проект решения содержится в повестке к заседанию правительства 16 декабря 2020 года.
Постановлением продлевается
введена специальная пошлина на товары происхождением из Российской Федерации, независимо от других видов пошлины в процентах к таможенной стоимости товаров по следующим ставкам:
1) для тяжелых дистиллятов (газойлей) по кодам согласно с УКТВЭД2710 19 43 00 - 2710 19 48 00, которые ввозятся на таможенную территорию Украины трубопроводным транспортом и помещаются в таможенный режим импорта, - 4%;
3) для всех типов угля по товарной позиции согласно УКТВЭД2701 (кроме антрацитового угля по коду согласно УКТВЭД2701 11 00 00 независимо от цели ввоза; битуминозного угля, коксующегося и другого угля по кодам согласно с УКТВЭД2701 12 10 00, 2701 12 90 00, 2701 19 00 00 для использования в металлургической и коксохимической промышленности, а также битуминозного, коксующего
угля и другого угля с выходом летучих веществ в пересчете на сухую безминеральную основу до 35% включительно по кодам согласно с УКТВЭД2701 12 10 00, 2701 12 90 00, 2701 19 00 00 для использования в производстве электрической и тепловой энергии), которые ввозятся на таможенную
территорию Украины в таможенном режиме импорта, - 65%
Напомним, Кабинет министров ввел с 1 мая 2020 года специальную пошлину на импорт российского угля на уровне 65%.
Как сообщало РБК-Украина, Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ) запретила импорт электроэнергии из России и Беларуси, которые не являются участниками Энергетического
Сообщества.
ДМСУ: За 11 м╕сяц╕в 2020р. товарооб╕г Укра╖ни склав $92,7 млрд
За 11 м╕сяц╕в 2020р. товарооб╕г Укра╖ни склав $92,7 млрд
За 11 м╕сяц╕в поточного року в Укра╖ну ╕мпортували товар╕в на понад $48,4 млрд (у пор╕внянн╕ з аналог╕чним пер╕одом 2019 р. ╕мпорт зменшився на $5,9 млрд або на 10,8% ).
Експортували з Укра╖ни на $44,3 млрд (зменшення експорту склало $1,6 млрд або 3,5%).
Сальдо (р╕зниця м╕ж експортом та ╕мпортом) — в╕д'╓мне — $4
млрд.
Серед найб╕льших кра╖н, з яких ╕мпортурували до Укра╖ни: Китай — $7,4 млрд, Н╕меччина — $4.6 млрд та Рос╕я — $4.1 млрд.
Експортували з Укра╖ни найб╕льше до Китаю — на $6.3 млрд, Польщ╕ — на $3 млрд, Рос╕╖ — $2.5 млрд.
До тр╕йки найб╕льш експортованих з Укра╖ни товар╕в належать:
зернов╕ — на $8,5 млрд
чорн╕ метали — на $7 млрд
жири та ол╕╖ тваринного або рослинного походження — на $5,2 млрд
Найб╕льше ╕мпортували до Укра╖ни наступн╕ категор╕╖ товар╕в:
️ палива м╕неральн╕, нафта та продукти ╖╖ перегонки — $7,2 млрд
реактори, котли, машини, обладнання ╕ механ╕чн╕ пристро╖ — $5,4 млрд
засоби наземного транспорту — $4,9 млрд
Taras Kachka: Хто виграв арб╕траж щодо заборони експорту л╕су-кругляка: Укра╖на чи ╢С?
Хто виграв арб╕траж щодо заборони експорту л╕су-кругляка: Укра╖на чи ╢С? ╤ чого б╕льше у р╕шенн╕ арб╕тражу: зради чи перемоги?
Спробу╓мо роз╕братися.
Перш за все, для ╢С заборона Укра╖ною експорту л╕су стала Карфагеном, який мав би бути зруйнованим.
Надто багато
пол╕тичних зусиль було докладено з боку Брюсселя, аби дотиснути Укра╖ну. Але пол╕тично вир╕шити це питання не вийшло, ╕ справу було перенесено в арб╕траж.
Тому не дивно, що в опубл╕кованому 11 грудня р╕шенн╕ арб╕тражно╖ панел╕ головним для ╢С виявився пункт 3 резолютивно╖ частини р╕шення:
"[Арб╕тражна панель]
встановила, що тимчасова заборона експорту 2015 року не в╕дпов╕да╓ статт╕ 35, яка забороня╓ обмеження експорту ╕ не об╜рунтована на основ╕ статт╕ XX(g) GATT 1994, яка застосову╓ться на основ╕ статт╕ 36 Угоди про асоц╕ац╕ю, оск╕льки ця заборона експорту не "в╕дноситься до збереження природних ресурс╕в, як╕ вичерпуються, ... застосовуються разом з обмеженням внутр╕шнього виробництва чи споживання".
Те, чому арб╕три д╕йшли такого висновку, було передбачуваним. Експерти, ╕ я в тому
числ╕, вже к╕лька рок╕в тому говорили, що прецедент арб╕тражу China - Rear Earth робить нашу позиц╕ю слабкою. Якщо подивитися на ключов╕ параграфи 411-439 зв╕ту арб╕тр╕в, то ми побачимо, що арб╕три використовують саме цей прецедент.
Плюс арб╕три посилаються на пояснювальну записку до законопро╓кту (параграф 432), де йдеться про розвиток в╕тчизняно╖ промисловост╕.
Сво╓ю чергою спроба укра╖нських законодавц╕в формально виконати умову про обмеження споживання
явно не вразила арб╕тр╕в. Особливо коли вони ╕з легк╕стю переконалися, що обсяг споживання деревини в Укра╖н╕ ╓ меншим, н╕ж закр╕плено в закон╕.
Це головний урок для законодавц╕в - пояснення до законопро╓кт╕в треба писати зважено й акуратно.
В╕дтак ╢С начебто добива╓ться сво╓╖ мети - визнання заборони експорту 2015
року такою, що не в╕дпов╕да╓ вимогам Угоди.
╤ тут з’явля╓ться одне велике ╕ жирне але: це визнання не означа╓, що заборону експорту треба скасувати.
По-перше, арб╕три визнали, що обмежувати експорт л╕су можна. Якщо ╓ належне об╜рунтування, то обмеження мають право ╕снувати. Це, зокрема, стосу╓ться заборони експорту окремих сорт╕в л╕су, яка була запроваджена 2005 року. Арб╕три визнали, що вона ╓ об╜рунтованою.
Дуже дивно, що ╢С у сво╓му пресрел╕з╕ назива╓ це "частково лег╕тимним". Адже таку ж лег╕тимн╕сть мають, наприклад, ус╕ вимоги ╢С до безпечност╕ продукц╕╖. ╤, на думку ╢вросоюзу, вони ц╕лком лег╕тимн╕.
Загалом ╢С сво╓ю риторикою стр╕ля╓ соб╕ в ногу, адже зменшу╓ лег╕тимн╕сть ╕ так малолег╕тимних спроб запровадити вуглецеве мито. Це окрема тема, яка потребу╓ окремого обговорення.
По-друге, арб╕три розум╕ють, що тема л╕су ╓ дуже чутливою, ╕ вир╕шення проблеми не може полягати лише у скасуванн╕ заборони експорту.
У параграф╕ 438
панель арб╕тр╕в п╕дкреслю╓, що ╖╖ висновок не можна формулювати так, щоби створювати Укра╖н╕ перепони у розвитку сталого управл╕ння л╕совим господарством для ц╕лей економ╕чного розвитку.
В╕дтак арб╕три дають у резолютивн╕й частин╕ ╓дину ╕ ключову рекомендац╕ю:
"Укра╖н╕ вжити добросов╕сно ус╕х заход╕в на виконання р╕шення панел╕ арб╕тр╕в... беручи до уваги ус╕ релевантн╕ положення Угоди про асоц╕ац╕ю, включали положення глави 13 щодо торг╕вл╕ ╕ сталого
розвитку, особливо статт╕ 293 щодо торг╕вл╕ л╕совою продукц╕╓ю, яка зобов‘язу╓ Сторони [тобто ╕ Укра╖ну, ╕ ╢С] покращувати управл╕ння ╕ застосування права у сфер╕ л╕сництва ╕ заохочувати торг╕влю законними та сталими л╕совими товарами".
Тобто це ма╓ бути комплексне р╕шення, а не просте скасування заборони на
експорт.
Нар╕жним елементом його виконання буде створення нормального ринку всередин╕ Укра╖н╕. Зараз у Верховн╕й рад╕ розглядають законопро╓кт "Про ринок деревини". В╕н запроваджу╓ цив╕л╕зований ринок торг╕вл╕ л╕сом. Де, до реч╕, ми вже бачимо перш╕ ознаки оздоровлення.
Тобто ми сам╕ розум╕╓мо, який ринок хочемо ╕ як хочемо торгувати. ╤ ми сам╕, як хочемо, так його ╕ регулю╓мо.
Кр╕м того, нам потр╕бно досягти домовленостей з
╢вросоюзом про те, як контролювати торг╕влю л╕сом. Це пов‘язано з тим, що головним драйвером шк╕дливо╖ вирубки л╕су ╓ попит на цю продукц╕ю в ╢С (про що св╕дчать репорти Earthsight).
Ситуац╕я в сп╕льному для ╢С ╕ Укра╖н╕ Карпатському рег╕он╕ критична, про що говорить виконавчий директор програми ООН з питань довк╕лля ╤нгер Андерсен.
Таким чином, ми ма╓мо спочатку домовитись про порядок контролю за транскордонним перем╕щенням л╕су м╕ж Укра╖ною ╕ ╢С. ╤ лише п╕сля цього вносити зм╕ни (не скасовувати) в
заборону експорту л╕су ╕ передбачати, що у раз╕ експорту до ╢С застосову╓ться цей новий механ╕зм.
Зв╕сно ж, ми можемо ще ╕ взяти на озбро╓ння передову практику ╢С, який 20 рок╕в впирався в╕д виконання
судового р╕шення у справ╕ ╢C-Hormones ╕ таки виконав його на власних умовах, не скасовуючи заборону на використання гормон╕в у м‘яс╕.
П╕дстав для цього в р╕шенн╕ арб╕тр╕в б╕льш н╕ж достатньо, хоча для нас важлив╕ше знайти виг╕дне обом сторонам р╕шення.
Так чи ╕накше, у в╕дверто програшн╕й справ╕ ми змогли добитися того, що довели: заборони експорту л╕су мають право на ╕снування, якщо вони добре об╜рунтован╕, а зм╕ни до заборони експорту Укра╖на визнача╓ сама
з урахуванням ус╕х особливостей торг╕вл╕ л╕сом.
Найголовн╕ше ж те, що ця справа довела: Угода про асоц╕ац╕ю ╓ д╕╓вим механ╕змом захисту нац╕ональних ╕нтерес╕в.
Головне - не л╕нуватися, а впиратися ╕ боротися за сво╖ права.
╤ зв╕сно ж, ╕ ╢С, ╕ Укра╖на мають йти на зустр╕ч одне одному ╕
домовлятися нав╕ть у дуже чутливих питаннях.
Угода про асоц╕ац╕ю передбача╓, що до 11 с╕чня Укра╖на ма╓ подати ╢вросоюзу пропозиц╕╖ щодо виконання р╕шення. ╤ це буде наступний крок у пошуку обоп╕льно прийнятного р╕шення щодо л╕су.
Як завжди дякую ╢вропейська Правда, Серг╕й Сидоренко, Юрий Панченко за увагу до важливих питань!
Алекс ╤ва: Трохи ╕нформац╕╖ для декларант╕в за результатами вчорашнього глобального збою в серв╕сах Google, зокрема, gmail.com.
Трохи ╕нформац╕╖ для декларант╕в за результатами вчорашнього глобального збою в серв╕сах Google, зокрема, gmail.com.
Електронна пошта - це досить складнорган╕зована глобальна система. Мабуть, саме тому п╕д час вчорашнього к╕лькагодинного глобального збою ми спостер╕гали значн╕ затримки у в╕дправц╕ електронних пов╕домлень не т╕льки на пошту Гугл, але ╕ на ╕нш╕ поштов╕ сервери.
Що робити в таких
випадках?
Радимо в таких ситуац╕ях переходити на ╕нш╕ технолог╕╖, зокрема, веб серв╕си та Особистий каб╕нет. А саме:
1. У вс╕х брокерських програмах ╓ дв╕ альтернативи в╕дправки пов╕домлень: через електронну пошту або через веб серв╕с. Радимо взагал╕ в б╕льшост╕ випадк╕в користуватися веб серв╕сом, зв╕сно, якщо корпоративна пол╕тика п╕дпри╓мства не блоку╓ доступ до веб ресурс╕в за протоколом http.
2. В ус╕х брокерських програмах
альтернативою до отримання в╕дпов╕дей по пошт╕ ╓ запит файл╕в з Держмитслужби через веб серв╕с. Цей метод також треба мати на озбро╓нн╕.
3. ╤, нарешт╕, статус сво╖х декларац╕й можна перев╕рити через Особистий каб╕нет, режим Мо╖ декларац╕╖. Там же можна зробити досилку або скачати в╕дпов╕д╕ митниц╕. В ╕нших режимах Каб╕нету доступна вза╓мод╕я по ╕ншим, кр╕м митних декларац╕й, документах.
Чи означа╓ все це, що нам потр╕бно в╕дмовитися в╕д електронно╖ пошти ╕
повн╕стю перейти на веб-серв╕си? Зв╕сно, н╕. Адже, по-перше, електронна пошта в деяких сценар╕ях ╓ б╕льш зручною. А по-друге, збо╖ в ╤нтернет╕ бувають всяк╕, ╕ можуть виникнути ситуац╕╖, коли недоступними виявляться саме веб серв╕си або Каб╕нет, а пошта буде працювати.
Тому необх╕дно мати на озбро╓нн╕ вс╕ вар╕анти ╕ активно користуватися ними в залежност╕ в╕д ситуац╕╖.
Парламентский комитет рекомендовал Раде ратифицировать Соглашение о свободной торговле с Соединенным Королевством
Соглашение также определяет сотрудничество в сфере безопасности и противодействия агрессии России в отношении Украины.
Парламентский комитет рекомендовал Раде ратифицировать Соглашение о свободной торговле с Соединенным Королевством Фото: Зеркало недели Комитет по вопросам внешней политики и межпарламентского сотрудничества рекомендовал парламенту ратифицировать Соглашение о политическом сотрудничестве, свободной торговле и стратегическом партнерстве между
Украиной и Соединенным Королевством Великобритании и Северной Ирландии.
Об этом в комментарии LB.ua сообщил председатель комитета Александр Мережко из фракции "Слуга народа". Инциатором законопроекту о ратификации является президент.
