Войти на сайт

Три довода в пользу конкуренции

Хит недели ... Электронное декларирование экспортируемых товаров в Беларуси планируется внедрить в 2009 году повсеместно

   13 августа,БЕЛТА

   Государственный таможенный комитет планирует внедрить электронное декларирование экспортируемых товаров в 2009 году по всей Беларуси, заявил сегодня на заседании общественного совета председатель ГТК Александр Шпилевский.

   По его словам, в связи с увеличением внешнеторговой деятельности на 60%, числом перемещений через границу ежегодно на 30%, количеством свидетельств и разрешений, выдаваемых таможенными органами, необходимо внедрять современные методы работы таможни. "Есть два пути - экстенсивный, который предусматривает увеличение численности работников, и прогрессивный, предполагающий введение электронного документооборота, электронного декларирования, обмен предварительной информацией", - сказал председатель ГТК.

   Одним из главных вопросов в настоящее время является введение таможенной службой электронного декларирования товаров. "Без преувеличения могу сказать, что этот вопрос - новая эпоха в развитии таможенного дела в республике", - сказал руководитель комитета. Таможенный контроль будет производиться экспортером без предоставления товара и декларации на бумажном носителе. Это поспособствует сокращению времени на оформление груза до 15 минут, исключит личный контакт декларанта и инспектора: все правильно заполненные декларации будет проверять компьютер.

   Как сообщил Александр Шпилевский, Государственный таможенный комитет уже приступил к введению электронного декларирования. 7 июля началось тестирование технологий таможенного оформления и контроля в электронном виде. В нем участвуют "Керамин" и "Минский моторный завод". К концу года к данной системе подключатся почти все добросовестные участники внешнеэкономической деятельности. "Таким образом, в 2009 году мы введем электронное декларирование экспорта по всей стране", - отметил председатель таможенного комитета.

   Сначала система электронного декларирования будет применяться только в отношении экспортируемых товаров. В дальнейшем эта система распространится на импортируемые товары и на товары, ввозимые для переработки. Полное внедрение системы электронного декларирования предусматривает осуществление информационного обмена с министерствами и ведомствами, а также реализацию принципа "одного окна".

   "Мы считаем, что внедрение электронного декларирования поднимет рейтинг Беларуси в классификации Всемирного банка "Инвестиционная привлекательность" и по критериям "Время, затраты и сложность таможенного оформления" позволит войти в первую тридцатку государств", - резюмировал Александр Шпилевский.

Виртуальная таможня

Хит недели ... Імпорт товарів: як підтвердити витрати щодо транспортування?

МКУ не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів. Тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

31 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 804/16553/14, адміністративне провадження №К/9901/5149/18 (ЄДРСРУ № 82119177) досліджував питання доказів якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст. 49 МКУ, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МКУ).

Відповідно до ст. 53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Як визначено у ч. 3 ст. 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ (ч. 3 ст. 54 МКУ).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МКУ).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що виявлені суттєві розбіжності свідчать про те, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності). Відтак Митниця правомірно прийняла оскаржувані рішення.

Колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, враховуючи наступне.

У ч. 10 ст. 58 МКУ передбачено перелік витрат (складових митної вартості товарів), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зокрема, до таких складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство імпортувало товар на умовах поставки FCA (згідно з Інкотермс), що означає невключення до вартості товару витрат на транспортування та страхування, а відтак такі витрати мають бути додані до митної вартості товарів за правилами ч. 10 ст. 58 МКУ.

Надаючи оцінку доводам Митниці щодо невключення до митної вартості витрат на транспортування, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем під час митного оформлення довідки про транспортні витрати не є первинними документами відповідно до Закону про бухоблік, а отже, не можуть підтверджувати дійсність даної господарської операції.

ВИСНОВОК: Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

«Дебет-Кредит»

Хит недели ... Неухвалення Закону про Митний тариф України збільшує корупційну складову на митниці – Ніна Южаніна

   Верховна Рада має привести систему опису та кодування товарів у відповідність до правил Всесвітньої митної організації. Неухвалення парламентом проекту Закону про Митний тариф України (реєстраційний номер 7306) матиме низку негативних наслідків для іміджу держави. Про це народний депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Ніна Южаніна заявила на своїй сторінці у Facebook.

   «Протермінування виконання державою Україна зобов’язань, взятих на себе як члена Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, безперечно, негативно впливає на імідж нашої держави в цій організації та на світовому ринку в цілому. Україна постає як слабка ланка в системі накопичення та обміну даними митної статистики в рамках Всесвітньої митної організації», – заявила Ніна Южаніна.

   За її словами, неприйняття законопроекту також загрожує виникненням розбіжностей у товарних кодах країни-експортера та України під час митного оформлення товарів та продукції, що імпортується та збільшенням часу на проведення процедури митного оформлення товарів, підвищення корупційної складової такої процедури за рахунок ускладнення визначення митної вартості товарів, коди УКТ ЗЕД яких не співпадають із кодами, що використовуються країнами-експортерами.

http://bloginside.in.ua

Хит недели ... Перший рік функціонування Асоціації Професійних Митних Посередників

MDoffice

Хит недели ... «Поштова контрабанда»: дешевий імпорт чи європейська зарплата

Економічний розвиток країни будується на чесній конкуренції і прозорих правилах гри, яких мають дотримуватися всі учасники. Якщо завдяки недосконалому законодавству, або корумпованості державних органів, чи з інших причин, окремі учасники ринку отримують можливість не за рахунок покращення бізнес-процесів, удосконалення товарів чи послуг, а за рахунок неконкурентних переваг, зокрема, ухилення від сплати податків, пропонувати свій товар суттєво дешевше, то із часом інші учасники ринку або банкрутують, або так само починають використовувати прогалини в законодавстві, щоб мати можливість вирівняти свої конкурентні переваги. Якщо така ситуація відбувається між внутрішніми виробниками, то втрати кожного учасника є наступними: споживач ризикує купити контрафактний або неякісний товар, учасники ринку отримують збитки від недобросовісної конкуренції, а держава недоотримує податкові надходження до бюджету. Якщо іноземні виробники мають подібні неконкурентні переваги, то загрози більш вагомі - національна економіка починає стрімко втрачати вітчизняних виробників, скорочуються робочі місця, падають заробітні плати, зростає безробіття, або громадяни починають шукати кращий заробіток за кордоном і країна перетворюється на сировинний придаток більш розвинутих країн. І саме такий розвиток подій ми спостерігаємо в Україні. За роки незалежності, внаслідок корупції, а також свідомих та несвідомих законодавчих прогалин, контрабанда стала загрозою для економічної безпеки держави і однією зі схем, що зараз активно використовується є «поштовий імпорт».

Світові тенденції свідчать про те, що обсяги міжнародних поштових перевезень постійно зростають, і це створює порушення чесної конкуренції навіть у розвинених країнах. Зокрема, в останньому звіті OECD питанню суттєвого негативного впливу на економіки країн від неоподаткованих товарів, що завозяться через малі поштові відправлення присвячено десятки сторінок. Саме тому, розвинені країни запроваджують більш жорсткі вимоги щодо поштового імпорту, зокрема, у Європі на цей час діє суттєве обмеження щодо неоподаткованої вартості міжнародних посилок і, у найближчих кілька років, ЄС планує повністю позбутися мінімального безподаткового порогу і всі посилки будуть оподатковуватись від нуля євро.

В Україні, так само все більше наших співвітчизників користуються закордонними інтернет-магазинами, які дають можливість придбати найрізноманітніший спектр товарів: від чохлів для смартфонів та одягу до автозапчастин та електронних приладів.

У такий спосіб в Україну щороку завозиться 42 млн. міжнародних поштових та експрес-відправлень загальною вартістю приблизно 1 млрд. євро. І це є добре для розвитку конкуренції: споживач отримує більший вибір і часто за більш низьку ціну ніж в українських магазинах. Звичайно, купуючи якусь річ, скажімо, у Китаї, ми все ще маємо заплатити за її доставку, яка обійдеться у декілька євро, проте обсяги замовлень у таких магазинах з України настільки великі, що це дає змогу китайським компаніям економити за рахунок обсягів та суттєво знижувати ціну доставки.

Проте, норма щодо безмитного ввезення товарів на територію України через поштові пересилки зацікавила не лише простих громадян. Низька інтернет магазинів з багатомільярдними оборотами вже неодноразово попадали в журналістські розслідування щодо використання схем «поштового імпорту». Все що необхідно для цього зробити – це подрібнити комерційну партію і оформити її на фіктивних отримувачів в Україні та легально перетнути кордон. І ця схема активно поширюється, адже на сьогоднішній день, фактично відсутній механізм ідентифікації отримувача та майже відсутній контроль за митною вартістю товарів, які ввозяться в Україну у вигляді посилок. До того ж норматив про граничну вартість посилок у 150 євро є суб’єктивним і єдиний механізм контролю за тим, чи не перевищується максимальний ліміт безподаткового ввезення — це пильність та чесність митника.

На перший погляд, від цієї схеми виграє простий громадянин, який ніби отримує можливість купити товар дешевше, проте у реальності він є головною жертвою цієї схеми. По-перше, товар все одно реалізується майже по ціні товару ввезеного зі сплатою усіх податків, різниця зазвичай не перевищує 3-5%, по-друге, виникають серйозні проблеми з отриманням гарантійного ремонту, або повернення коштів за неякісний товар, по-третє, можливість безмитного та неконтрольованого збуту продукції вбиває чесну конкуренцію та будь-які натяки на власне виробництво всередині країни. Ані іноземні, ані внутрішні інвестори не зможуть розвивати бізнес у країні, де їхня продукція буде завідомо неконкурентною, а діяльність збитковою. Як наслідок – сотні тисяч українців не отримують гідних зарплат і не мають робочих місць та змушені шукати заробітку у інших країнах, або займатись тією ж контрабандою.

Міністерство фінансів бачить цю проблему, але більше з позиції втрат бюджету, проте навіть ті законодавчі ініціативи, які висуваються наражаються на опір з боку окремих депутатів податкового комітету.

Зокрема, з початку цього року мав запрацювати механізм обмежень за кількістю отримання посилок одним отримувачем на місяць без сплати податків, а саме до трьох посилок на місяць, що повністю перекривало потребу абсолютної більшості українців. Це було спрямовано не стільки на наповнення бюджету, як на припинення «поштової контрабанди». На кілька років це дало б можливість значно скоротити тіньові схеми за допомогою цього каналу, а вже після вивчення досвіду ЄС щодо нової комплексної моделі переміщення товарів через кордон на зразок системи єдиного вікна ЄС (One Stop Shop), яка запроваджується європейцями з 2021 року – можливо було б розглянути питання запровадження аналогічної моделі в Україні.

Для імплементації такої форми контролю необхідно було розробити та впровадити систему обліку посилок та їх отримувачів, проте ця робота так і не була зроблена. Як результат, за кілька місяців до запровадження нових правил ввезення товарів в Україну у вигляді поштових посилок поштові оператори почали бити на сполох: «відсутність обліку посилок відповідно до норм закону може призвести до колапсу» і від її впровадження відмовилися.

На альтернативу, було запропонований інший підхід, який орієнтується на перевірку реальності отримувачів. Так, щоб забрати посилку громадянину необхідно пред’явити свій паспорт, ця інформація має вноситься у відповідну базу, що дасть можливість відсікти схеми оформлення «поштового імпорту» на неіснуючих осіб. Це рішення звісно не дозволить вирішити остаточно проблему «поштового імпорту», але може стати першим кроком до детінізації галузі. Але і ця норма парламентом не була проголосована.

Щоб імітувати наявність боротьби з контрабандою була Парламентом прийнята норма зниження безподаткового порогу з 150 до 100 євро, яка однозначно не вирішує зазначену проблему.

Як результат - обсяги «поштового імпорту» продовжують зростати. Залишається просте питання українцям: чи готові ми і далі втрачати робочі місця і чекати 50 років щоб досягти рівня сьогоднішньої Польщі, чи почнемо захищати національні інтереси створюючи рівні конкурентні умови між іноземними і українськими виробниками?

Більш детальна інформація про зазначені вище проблеми та можливі напрями їх вирішення міститься в аналітичній роботі Інституту соціально-економічної трансформації та Центру розвитку цифрової економіки «Використання міжнародних поштових та експрес-відправлень у схемах по ухиленню від сплати митних платежів та шляхи протидії».

Ілля Несходовський , Директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт Реанімаційного Пакету Реформ

lb.ua

Хит недели ... ДФСУ: [Щодо виконання митних формальностей при оформленні товарів із застосуванням тимчасових декларацій]

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРАЇНИ

04.06.2019 р. № 17598/7/99-99-19-02-01-17

Митницям ДФС, ГУ ДФС в областях та м. Києві
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби

З метою актуалізації порядку виконання митних формальностей із застосуванням тимчасової митної декларації та, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 344 "Про внесення змін до Положення про митні декларації" розділ "Щодо виконання митних формальностей при оформленні товарів із застосуванням тимчасових декларацій" листа ДФС від 27.04.2018 № 12685/7/99-99-18-02-01-17 (зі змінами й доповненнями) виключити, а розділ "Щодо митних формальностей під час оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями та додатковими деклараціями до них" викласти в такій редакції:

"Щодо митних формальностей під час оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями та додатковими деклараціями до них

З урахуванням змін, внесених до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (зі змінами) (далі - Положення), згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 344, деталізовано умови та підстави для випуску за тимчасовою митною декларацією товарів, зокрема у випадку відбору проб (зразків) товарів.

Згідно з оновленою редакцією пункту 29 Положення у зазначеному випадку застосовуються найбільші ставки митних платежів з тих, під які може підпадати товар та не підлягають застосуванню податкові пільги в разі, коли результати досліджень можуть вплинути на їх застосування.

У разі якщо декларантом або уповноваженою ним особою (далі - Декларант) не заявлено у тимчасовій митній декларації таких найбільших ставок митних платежів, відповідні ставки визначаються митним органом відповідно до пункту 4 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397.

У випадку, коли на момент декларування товарів за тимчасовою митною декларацією підтверджується країна походження товару, що відповідно до міжнародної угоди передбачає право на застосування преференційної ставки мита, найбільша ставка мита має визначатись відповідно до такої угоди.

У разі відсутності документів про походження товарів, передбачених статтею 43 Митного кодексу України (далі - Кодекс) або міжнародними договорами України, застосовується найбільша повна ставка Митного тарифу України.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу відомості про найбільші ставки митних платежів, визначені з дотриманням вказаних вище умов, та відповідний їм код товару згідно з УКТ ЗЕД наводяться митним органом у картці відмови та зазначаються Декларантом у графах 47 та 33 тимчасової митної декларації.

Якщо за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів за поданою тимчасовою митною декларацією заявлена Декларантом митна вартість не визнається, митним органом приймається письмове рішення про відмову у митному оформленні у зв'язку з неправильним розрахунком суми фінансової гарантії із наведенням інформації про найбільшу величину вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, що визначається митним органом на підставі наявних відомостей відповідно до статті 308 Кодексу.

Випуск товарів за тимчасовою митною декларацією в такому випадку здійснюється за умови надання митному органу відповідно до розділу X Кодексу забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів. Строк дії такої гарантії не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів за тимчасовою митною декларацією відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу, а дата кінцевого терміну її дії зазначається в графі 48 тимчасової митної декларації.

При цьому заповнення графи 47 тимчасової декларації здійснюється з такими кодами згідно з Класифікатором способів розрахунку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (далі - Класифікатор способів розрахунку):

сума податку, розрахована виходячи з найбільшої ставки податку з тих, під які може підпадати товар, та найбільшої величини вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей, - "74";

митні платежі, що підлягають сплаті до державного бюджету, нараховані згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та за найбільшою ставкою з тих, під які може підпадати товар, - "01";

сума, на яку надається гарантія, - "56".

Заповнення графи 47 додаткової декларації здійснюється з наведенням кодів "70", "71" та у разі повернення сум митних платежів "99" згідно з Класифікатором способів розрахунку.

Контроль правильності визначення митної вартості здійснюється за додатковою декларацією відповідно до положень розділу III Кодексу.

У разі невиконання умов, визначених абзацами сьомим-дев'ятим пункту 29 Положення про митні декларації (зі змінами й доповненнями), випуск товарів за тимчасовою митною декларацією до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) не здійснюється.".

В.о. Голови

О. ВЛАСОВ

MDoffice

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... И опять о цифровой подписи. Сменили ключи и взяли в ...

12-06-2019 13:40, Юрий
Регион: скрыт
И опять о цифровой подписи. Сменили ключи и взяли в ...

Добрый день, уважаемые участники форума!
Сменили ключи и взяли в Медок, они для декларирования по прежнему не подходят?
Надо брать для декларирования в АЦСК ИСД.
Или на сегодня что-то изменилось?
2 ключами пользоваться можно?
Как всегда "подарок" пришел неожиданно.
Спасибо за помощь.

Сейчас Вы можете:

Хит недели ... Зміни до Положення про митні декларації

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Международная посылка фактура 137 фунтов

07-06-2019 16:16, Winnograd
Регион: скрыт
Международная посылка фактура 137 фунтов

Уважаемые друзья, подскажите будь-ласка, кто знает, как лучше оформить TNT посылку на безоплатной основе, стоимостью 137 фунтов - образцы косметики, лосьйони, шампуні, спреї ... На юр. лицо или физ лицо ?
Спасибо всем заранее.

Сейчас Вы можете:

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Нужен ли сейчас сертификат EUR 1 в твердом виде

05-06-2019 13:17, Moris evg.vasylyev@gmail.com
Регион: скрыт
Нужен ли сейчас сертификат EUR 1 в твердом виде

Добрый день!

Кто знает нужен ли сейчас сертификат EUR 1 в твердом виде или достаточно специальной отметки отправителя в инвойсе ? Спасибо!

Сейчас Вы можете:

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Alex Iva

04-06-2019 22:34, Tgr68
Регион: Киев
Alex Iva

Сейчас Вы можете: