***На форуме MDoffice интересный вопрос ... И опять о цифровой подписи. Сменили ключи и взяли в ...
12-06-2019 13:40, Юрий Регион:скрыт И опять о цифровой подписи. Сменили ключи и взяли в ...
Добрый день, уважаемые участники форума! Сменили ключи и взяли в Медок, они для декларирования по прежнему не подходят? Надо брать для
декларирования в АЦСК ИСД. Или на сегодня что-то изменилось? 2 ключами пользоваться можно? Как всегда "подарок" пришел неожиданно. Спасибо за помощь.
Из ГФС уволился специалист Ивашкович, на котором "держалась фактически вся ╤Т-составляющая таможенной системы", - экс глава таможни Макаренко
Экс-глава Государственной таможенной службы Украины Анатолий Макаренко заявил, что Налоговую службу покидают последние высококлассные специалисты. Как передает Цензор.НЕТ, об этом он написал в Фейсбуке.
Макаренко отметил: "На этом исключительно профессиональном, моральном и порядочном человеке в последние
годы держалась фактически вся ╤Т-составляющая таможенной системы.
Хорошо знаю основания для принятия такого решения.
Александр Власов, это не "собственное желание", а результат системной вредительской работы тех, кто видит в таможне только "кормушку" и ненавидит все то, что вредит их аппетитам.
Рано или поздно они с позором уйдут. Но что останется? Руины?"
Из ГФС уволился специалист Ивашкович, на котором держалась фактически вся ╤Т-составляющая таможенной системы, - экс глава
таможни Макаренко
«Поштова контрабанда»: дешевий ╕мпорт чи ╓вропейська зарплата
Економ╕чний розвиток кра╖ни буду╓ться на чесн╕й конкуренц╕╖ ╕ прозорих правилах гри, яких мають дотримуватися вс╕ учасники. Якщо завдяки недосконалому законодавству, або корумпованост╕ державних орган╕в, чи з ╕нших причин, окрем╕ учасники ринку отримують можлив╕сть не за рахунок покращення б╕знес-процес╕в, удосконалення товар╕в чи послуг, а за рахунок неконкурентних переваг, зокрема,
ухилення в╕д сплати податк╕в, пропонувати св╕й товар сутт╓во дешевше, то ╕з часом ╕нш╕ учасники ринку або банкрутують, або так само починають використовувати прогалини в законодавств╕, щоб мати можлив╕сть вир╕вняти сво╖ конкурентн╕ переваги. Якщо така ситуац╕я в╕дбува╓ться м╕ж внутр╕шн╕ми виробниками, то втрати кожного учасника ╓ наступними: споживач ризику╓ купити контрафактний або неяк╕сний товар, учасники ринку отримують збитки в╕д недобросов╕сно╖ конкуренц╕╖, а держава недоотриму╓ податков╕ надходження
до бюджету. Якщо ╕ноземн╕ виробники мають под╕бн╕ неконкурентн╕ переваги, то загрози б╕льш вагом╕ - нац╕ональна економ╕ка почина╓ стр╕мко втрачати в╕тчизняних виробник╕в, скорочуються робоч╕ м╕сця, падають зароб╕тн╕ плати, зроста╓ безроб╕ття, або громадяни починають шукати кращий зароб╕ток за кордоном ╕ кра╖на перетворю╓ться на сировинний придаток б╕льш розвинутих кра╖н. ╤ саме такий розвиток
под╕й ми спостер╕га╓мо в Укра╖н╕. За роки незалежност╕, внасл╕док корупц╕╖, а також св╕домих та несв╕домих законодавчих прогалин, контрабанда стала загрозою для економ╕чно╖ безпеки держави ╕ одн╕╓ю з╕ схем, що зараз активно використову╓ться ╓ «поштовий ╕мпорт».
Св╕тов╕ тенденц╕╖ св╕дчать про те, що обсяги м╕жнародних поштових перевезень пост╕йно зростають, ╕ це створю╓ порушення чесно╖ конкуренц╕╖ нав╕ть у розвинених кра╖нах. Зокрема, в останньому зв╕т╕ OECD питанню сутт╓вого негативного впливу на економ╕ки кра╖н в╕д неоподаткованих товар╕в, що завозяться через мал╕ поштов╕ в╕дправлення присвячено десятки стор╕нок. Саме тому, розвинен╕ кра╖ни запроваджують б╕льш жорстк╕ вимоги щодо поштового ╕мпорту, зокрема, у ╢вроп╕ на цей час д╕╓ сутт╓ве обмеження щодо
неоподатковано╖ вартост╕ м╕жнародних посилок ╕, у найближчих к╕лька рок╕в, ╢С плану╓ повн╕стю позбутися м╕н╕мального безподаткового порогу ╕ вс╕ посилки будуть оподатковуватись в╕д нуля ╓вро.
В Укра╖н╕, так само все б╕льше наших сп╕вв╕тчизник╕в користуються закордонними ╕нтернет-магазинами, як╕ дають можлив╕сть придбати найр╕зноман╕тн╕ший спектр товар╕в: в╕д чохл╕в для смартфон╕в та одягу до автозапчастин та електронних прилад╕в.
У такий спос╕б в Укра╖ну щороку завозиться 42 млн. м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправлень загальною варт╕стю приблизно 1 млрд. ╓вро. ╤ це ╓ добре для розвитку конкуренц╕╖: споживач отриму╓ б╕льший виб╕р ╕ часто за б╕льш низьку ц╕ну н╕ж в укра╖нських
магазинах. Звичайно, купуючи якусь р╕ч, скаж╕мо, у Кита╖, ми все ще ма╓мо заплатити за ╖╖ доставку, яка об╕йдеться у дек╕лька ╓вро, проте обсяги замовлень у таких магазинах з Укра╖ни наст╕льки велик╕, що це да╓ змогу китайським компан╕ям економити за рахунок обсяг╕в та сутт╓во знижувати ц╕ну доставки.
Проте, норма щодо безмитного ввезення товар╕в на територ╕ю Укра╖ни через поштов╕ пересилки
зац╕кавила не лише простих громадян. Низька ╕нтернет магазин╕в з багатом╕льярдними оборотами вже неодноразово попадали в журнал╕стськ╕ розсл╕дування щодо використання схем «поштового ╕мпорту». Все що необх╕дно для цього зробити – це подр╕бнити комерц╕йну парт╕ю ╕ оформити ╖╖ на ф╕ктивних отримувач╕в в Укра╖н╕ та легально перетнути кордон. ╤ ця схема активно поширю╓ться, адже на сьогодн╕шн╕й день, фактично в╕дсутн╕й механ╕зм ╕дентиф╕кац╕╖ отримувача та майже в╕дсутн╕й контроль за митною
варт╕стю товар╕в, як╕ ввозяться в Укра╖ну у вигляд╕ посилок. До того ж норматив про граничну варт╕сть посилок у 150 ╓вро ╓ суб’╓ктивним ╕ ╓диний механ╕зм контролю за тим, чи не перевищу╓ться максимальний л╕м╕т безподаткового ввезення — це пильн╕сть та чесн╕сть митника.
На перший погляд, в╕д ц╕╓╖ схеми вигра╓ простий громадянин, який н╕би отриму╓ можлив╕сть купити товар дешевше, проте у
реальност╕ в╕н ╓ головною жертвою ц╕╓╖ схеми. По-перше, товар все одно реал╕зу╓ться майже по ц╕н╕ товару ввезеного з╕ сплатою ус╕х податк╕в, р╕зниця зазвичай не перевищу╓ 3-5%, по-друге, виникають серйозн╕ проблеми з отриманням гарант╕йного ремонту, або повернення кошт╕в за неяк╕сний товар, по-трет╓, можлив╕сть безмитного та неконтрольованого збуту продукц╕╖ вбива╓ чесну конкуренц╕ю та будь-як╕ натяки на власне виробництво всередин╕ кра╖ни. Ан╕ ╕ноземн╕, ан╕ внутр╕шн╕ ╕нвестори не зможуть розвивати б╕знес у
кра╖н╕, де ╖хня продукц╕я буде зав╕домо неконкурентною, а д╕яльн╕сть збитковою. Як насл╕док – сотн╕ тисяч укра╖нц╕в не отримують г╕дних зарплат ╕ не мають робочих м╕сць та змушен╕ шукати зароб╕тку у ╕нших кра╖нах, або займатись т╕╓ю ж контрабандою.
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в бачить цю проблему, але б╕льше з позиц╕╖ втрат бюджету, проте нав╕ть т╕ законодавч╕
╕н╕ц╕ативи, як╕ висуваються наражаються на оп╕р з боку окремих депутат╕в податкового ком╕тету.
Зокрема, з початку цього року мав запрацювати механ╕зм обмежень за к╕льк╕стю отримання посилок одним отримувачем на м╕сяць без сплати податк╕в, а саме до трьох посилок на м╕сяць, що повн╕стю перекривало потребу абсолютно╖ б╕льшост╕ укра╖нц╕в. Це було спрямовано не ст╕льки на наповнення бюджету, як на припинення «поштово╖ контрабанди». На к╕лька рок╕в це дало б можлив╕сть значно скоротити т╕ньов╕
схеми за допомогою цього каналу, а вже п╕сля вивчення досв╕ду ╢С щодо ново╖ комплексно╖ модел╕ перем╕щення товар╕в через кордон на зразок системи ╓диного в╕кна ╢С (One Stop Shop), яка запроваджу╓ться ╓вропейцями з 2021 року
– можливо було б розглянути питання запровадження аналог╕чно╖ модел╕ в Укра╖н╕.
Для ╕мплементац╕╖ тако╖ форми контролю необх╕дно було розробити та впровадити систему обл╕ку посилок та ╖х отримувач╕в, проте ця робота так ╕ не була зроблена. Як результат, за к╕лька м╕сяц╕в до запровадження нових правил ввезення товар╕в в Укра╖ну у вигляд╕ поштових посилок поштов╕ оператори почали бити на сполох: «в╕дсутн╕сть обл╕ку посилок в╕дпов╕дно до норм закону може призвести до колапсу» ╕ в╕д ╖╖
впровадження в╕дмовилися.
На альтернативу, було запропонований ╕нший п╕дх╕д, який ор╕╓нту╓ться на перев╕рку реальност╕ отримувач╕в. Так, щоб забрати посилку громадянину необх╕дно пред’явити св╕й паспорт, ця ╕нформац╕я ма╓ вноситься у в╕дпов╕дну базу, що дасть можлив╕сть в╕дс╕кти схеми оформлення «поштового ╕мпорту» на не╕снуючих ос╕б. Це р╕шення зв╕сно не дозволить вир╕шити остаточно проблему «поштового ╕мпорту», але може стати першим кроком до дет╕н╕зац╕╖ галуз╕. Але ╕
ця норма парламентом не була проголосована.
Щоб ╕м╕тувати наявн╕сть боротьби з контрабандою була Парламентом прийнята норма зниження безподаткового порогу з 150 до 100 ╓вро, яка однозначно не вир╕шу╓ зазначену проблему.
Як результат - обсяги «поштового ╕мпорту» продовжують зростати. Залиша╓ться просте питання укра╖нцям: чи готов╕ ми ╕ дал╕ втрачати робоч╕ м╕сця ╕ чекати 50 рок╕в
щоб досягти р╕вня сьогодн╕шньо╖ Польщ╕, чи почнемо захищати нац╕ональн╕ ╕нтереси створюючи р╕вн╕ конкурентн╕ умови м╕ж ╕ноземними ╕ укра╖нськими виробниками?
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... FAQ: Как правильно задать вопрос на форуме В╢Д по классификации товара
12-06-2019 10:45, MDOfficemdoffice@mdoffice.com.ua Регион:Киев FAQ: Как правильно задать вопрос по классификации товара
Как правильно задать вопрос по классификации
товара
Для вопроса связанного с классификацией товара необходимо создать новую тему на Форуме ВЭД.
Рис. 1. Создание новой темы
Следующим шагом нужно выбрать "Я хочу задать вопрос по классификации товара (определению кода УКТВЭД)".
Рис. 2
В поле "Название" (Рис. 3, п. 1) введите наименование товара в единственном
числе. В "Описании товара" (Рис. 3, п.2) укажите как можно больше полной информации о классифицируемом товаре или дайте подробный ответ на часть вопросов. Нажмите кнопку "Сохранить" (Рис. 3, п. 3).
