Неоподатковувана варт╕сть тако╖ посилки для ф╕зичних ос╕б знизиться до 100 ╓вро.
З 1 липня 2019 набувають чинност╕ зм╕ни щодо зниження неоподатковувано╖ вартост╕ товар╕в у м╕жнародних поштових в╕дправленнях до 100 ╓вро. В╕дпов╕дн╕ зм╕ни в ПК були внесен╕ Законом № 2628-VIII в╕д 23.11.2018.
Вимоги щодо оподаткування будуть поширюватись на товари, сумарна фактурна варт╕сть яких перевищу╓ екв╕валент 100 ╓вро для одного одержувача - ф╕зично╖
особи в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних поштових в╕дправленнях або в одному вантаж╕ експрес-перев╕зника в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних експрес-в╕дправленнях.
Тобто, якщо варт╕сть посилки перевищить екв╕валент 100 ╓вро, потр╕бно буде сплатити 20% ПДВ.
Кр╕м того, так╕ посилки оподаткують 10% митом в╕д суми, що
перевищу╓ екв╕валент у 150 ╓вро.
Законом передбачено, що вс╕ товари, що перевищуватимуть екв╕валент 100 ╓вро, будуть оподатковуватись у друг╕й половин╕ 2019 року та протягом всього 2020 року.
Що знову не так ╕з гармон╕зованою системою опису та кодування товар╕в?
Н╕на Южан╕на. Голова Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики/
За загальними правилами Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ Гармон╕зована система опису та кодування товар╕в зм╕ню╓ться один раз на п’ять рок╕в.
Оновлена верс╕я Гармон╕зовано╖ системи форму╓ться шляхом внесення низки поправок та зм╕н, що враховують зм╕ни в обсягах торг╕вл╕ ╕ в науково-техн╕чному прогрес╕, що, у свою чергу, обумовлю╓ появу нових товар╕в з новими властивостями, як╕
потребують в╕дображення в Гармон╕зован╕й систем╕ опису та кодування товар╕в. Нова шоста редакц╕я Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, якою користуються 207 кра╖н св╕ту, набрала чинност╕ з 1 с╕чня 2017 року (ГС-2017).
Д╕юча ж редакц╕я УКТ ЗЕД побудована на
основ╕ верс╕╖ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ 2012 року.
В╕дпов╕дно до м╕жнародних зобов’язань, визначених М╕жнародною конвенц╕╓ю про Гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в, до яко╖ Укра╖на при╓дналася в╕дпов╕дно до Указу Президента Укра╖ни в╕д 17.05.2002 № 466/2002, держава Укра╖на зобов’язана в найкоротш╕ терм╕ни
забезпечити приведення в╕тчизняно╖ УКТ ЗЕД у в╕дпов╕дн╕сть до сучасно╖ редакц╕╖ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в, тобто на сьогодн╕ до верс╕╖ 2017 року, що ╕ ╓ завданням законопроекту ре╓стр. № 7306 в╕д 17.11.2017 року.
Цей законопроект передбача╓:
- приведення товарно╖ номенклатури у в╕дпов╕дн╕сть ╕з вимогами ГС-2017 на виконання м╕жнародних зобов’язань, узятих у рамках М╕жнародно╖ конвенц╕╖ про Гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в;- адаптац╕ю статистично╖ системи Укра╖ни до м╕жнародних метод╕в, стандарт╕в та класиф╕кац╕╖;
- усунення розб╕жностей у верс╕ях систем укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕
Укра╖ни та кра╖н – торговельних партнер╕в шляхом уточнення описових частин певних код╕в товар╕в та нову кодиф╕кац╕ю для товар╕в з╕ значними обсягами торг╕вл╕;
- прискорення та спрощення процедури митного оформлення товар╕в п╕д час зд╕йснення зовн╕шньоторговельних операц╕й.
Законопроект не передбача╓ зм╕н у ставках вв╕зного мита. В окремих випадках при злитт╕ код╕в товар╕в з р╕зними ставками мита виб╕р остаточного р╕вня мита визначався виходячи ╕з зобов’язань Укра╖ни перед
СОТ.
У 2022 роц╕ буде запроваджено нову сьому редакц╕ю Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, в╕дпов╕дно, буде новий законопроект, тобто це цикл╕чний процес — кожн╕ 5 рок╕в ми зобов’язан╕ приймати в╕дпов╕дн╕ законопроекти.
На жаль, законопроект ре╓стр. № 7306 спершу був невчасно поданий Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни до Верховно╖ Ради Укра╖ни. А в подальшому з р╕зних причин в╕н не був розглянутий Верховною Радою Укра╖ни. ╤ так╕ затримки ╓ перманентними.УКТ ЗЕД, побудована на основ╕
Гармон╕зовано╖ системи 2007 року, мала набрати чинност╕ з 01.01.2007, а фактично — з 01.01.2011 р.; УКТ ЗЕД, побудована на основ╕ Гармон╕зовано╖ системи 2012 року, мала запрацювати з 01.01.2012, а фактично — з 01.01.2014 р. Нараз╕ ми фактично ма╓мо 2,5 роки згаяного часу та протерм╕нування виконання державою Укра╖на зобов’язань, взятих на себе
як члена М╕жнародно╖ конвенц╕╖ про Гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в. Таке протерм╕нування, безперечно, негативно вплива╓ на ╕м╕дж нашо╖ держави в ц╕й орган╕зац╕╖ та на св╕товому ринку в ц╕лому. Укра╖на поста╓ як слабка ланка в систем╕ накопичення та обм╕ну даними митно╖ статистики в рамках Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖.
Як╕ ще негативн╕ насл╕дки неприйняття законопроекту, основною та ╓диною метою якого ╓ приведення в╕тчизняно╖ УКТ ЗЕД у в╕дпов╕дн╕сть ╕з д╕ючою верс╕╓ю Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖?
Враховуючи, що дан╕ митно╖ статистики в усьому св╕т╕ формуються на основ╕ в╕тчизняних систем опису та кодування товар╕в, якою в Укра╖н╕ ╓ УКТ ЗЕД, то у раз╕, якщо УКТ ЗЕД не в╕дпов╕да╓ Гармон╕зован╕й систем╕ опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, виникають щонайменше так╕ ризики:
- розб╕жн╕сть у товарних кодах кра╖ни-експортера та Укра╖ни п╕д час митного оформлення товар╕в та продукц╕╖, що ╕мпорту╓ться;
- зб╕льшення часу на
проведення процедури митного оформлення товар╕в та п╕двищення корупц╕йно╖ складово╖ тако╖ процедури за рахунок ускладнення визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, коди УКТ ЗЕД яких не сп╕впадають ╕з кодами, що використовуються кра╖нами-експортерами;
- неможлив╕сть як╕сного виконання митними органами Укра╖ни зобов’язань щодо надання даних митно╖ статистики
компетентним органам ╕нших кра╖н в рамках домовленостей про обм╕н статистичною ╕нформац╕╓ю;
Тим б╕льше незрозум╕лою ста╓ така тривала затримка розгляду Верховною Радою Укра╖ни цього суто техн╕чного, але вкрай необх╕дного як для забезпечення як╕сного реформування та подальшого функц╕онування митниц╕, так ╕ для ╕м╕джу Укра╖ни законопроекту.
Вважаю, що супротив та негативн╕
в╕дгуки, що час в╕д часу виникають у зв’язку з цим законопроектом, ╓ не чим ╕ншим, як небажанням колег — народних депутат╕в д╕йти до сут╕ ц╕╓╖ урядово╖ ╕н╕ц╕ативи, в як╕й взагал╕ в╕дсутн╕й пол╕тичний п╕дтекст.
Знешкодити патентного троля: як це вдалося ╢С та що треба перейняти Укра╖н╕
Патентний трол╕нг добре прижився в Укра╖н╕ та сутт╓во вплива╓ на наш╕ економ╕чн╕ перспективи. На жаль – негативно.
Користуючись прогалинами у законодавств╕, винах╕длив╕ особи одержують патенти на давно в╕дом╕ дизайн чи технолог╕╖, п╕сля чого перебувають у пост╕йному пошуку золотих телят, яким пропонують заплатити за давно в╕дом╕ вс╕м реч╕.
Але про все по порядку.
Патент – це монопол╕я на певну нову технолог╕ю
(винах╕д, корисна модель) чи дизайн (за укра╖нським законодавством – промисловий зразок), яку тимчасово отриму╓ автор в обм╕н на розкриття ц╕╓╖ технолог╕╖ чи дизайну св╕тов╕.
В результат╕ власник патенту ма╓ змогу певний час на територ╕╖ д╕╖ патенту одноос╕бно користуватись результатом сво╓╖ ╕нтелектуально╖ прац╕ та дозволяти (забороняти) таке використання ╕ншим, а сусп╕льство п╕сля спливу д╕╖ патенту надба╓ такий результат для в╕льного використання.
Одн╕╓ю
з умов одержання патенту в ╓вропейських кра╖нах (як ╕ в Укра╖н╕) ╓ св╕това новизна технолог╕╖ чи дизайну. При цьому лише п╕д час ре╓страц╕╖ патенту на винах╕д проводиться перев╕рка на в╕дпов╕дн╕сть його критер╕ю новизни.
За законодавством десятк╕в кра╖н (включаючи укра╖нське), заявник ма╓ право одержати патент на корисну модель (строк охорони становить 7-10 рок╕в, тобто значно коротший, н╕ж у винаходу) чи дизайн без перев╕рки на в╕дпов╕дн╕сть критер╕ю новизни – патент нада╓ться п╕д
в╕дпов╕дальн╕сть заявника. Це означа╓, що
патентоздатн╕сть дизайну чи технолог╕╖ обмежу╓ться лише сов╕стю заявника; ╕ншими словами – заново винайти та запатентувати можна будь-що.
╤ саме тут на арен╕ з’являються патентн╕ трол╕.
Патентний троль часто не ╓ ан╕ винах╕дником, ан╕ дизайнером, натом╕сть ╓ особою, що одержу╓ патент на добре в╕дому технолог╕ю (наприклад, спос╕б виготовлення карамел╕) або дизайн (наприклад, планшетний
комп’ютер) з ╓диною метою – вимагати в╕д представник╕в б╕знесу роялт╕ (плату за використання патенту) п╕д загрозою заборони ╕мпорту та ╕ншого використання в╕дпов╕дних товар╕в.
При цьому загроза не ╓ примарною – патентний троль, наприклад, ма╓ право внести чинний патент до митного ре╓стру об’╓кт╕в ╕нтелектуально╖ власност╕, внасл╕док чого у раз╕ в╕дсутност╕ дозволу патентовласника на використання патенту в╕дпов╕дн╕ товари будуть зупинен╕ п╕д час спроби ╖х митного
оформлення.
А в Укра╖н╕ лише протягом к╕лькох останн╕х рок╕в патентн╕ трол╕ одержували та вносили до митного ре╓стру патенти на планшетн╕ комп’ютери, в╕шалки для одягу, колби та пробки для фармацевтично╖ продукц╕╖ тощо.
╥хн╓ останн╓ досягнення – патентування нанесення на товар QR-коду та зчитування з нього ╕нформац╕╖ за допомогою пристрою з камерою. ╤ год╕, що цю технолог╕ю винайшла та почала застосовувати ще у 1994 роц╕ японська компан╕я DENSO Wave
Incorporation.
Проблема поляга╓ в тому, що патентне в╕домство Укра╖ни не ма╓ повноважень в╕дмовити заявнику у видач╕ патенту, а митн╕ органи – повноважень в╕дмовити у внесенн╕ патенту до митного ре╓стру на ц╕й п╕дстав╕.
Зв╕сно, добросов╕сний учасник ринку ма╓ як право, так ╕ вс╕ шанси в судовому порядку визнати патент троля нед╕йсним, витративши на судовий процес приблизно п╕вроку (за оптим╕стичним сценар╕╓м) без жодно╖ можливост╕ одержати справедливу
компенсац╕ю в╕д патентного троля.
Таким чином, на сьогодн╕ в Укра╖н╕ добросов╕сний ╕мпортер, захищаючи свою позиц╕ю, ризику╓ сво╖м часом, доходом, контрактами з контрагентами, часткою на ринку тощо. Натом╕сть
патентний троль, за великим рахунком, ризику╓ лише сво╖м зав╕домо недобросов╕сно одержаним документом, який… абсолютно в╕рно, в╕н може одержати повторно.
За таких умов деяк╕ (нав╕ть достатньо велик╕ та в╕дом╕) компан╕╖
погоджуються на умови патентних тролей та додатково мотивують ╖х, сплачуючи незначн╕, пор╕вняно з варт╕стю судового процесу, роялт╕. Коло замика╓ться.
Що ж робити в так╕й ситуац╕╖?
В юридичн╕й сп╕льнот╕ Укра╖ни та окремих державних органах вже не один р╕к тривають дискус╕╖ про необх╕дн╕сть боротьби з патентним трол╕нгом на законодавчому р╕вн╕.
Лунають як пропозиц╕╖ запровадити для вс╕х заявок експертизу на в╕дпов╕дн╕сть критер╕ю
новизни (що, на думку автора, занадто ускладнить та упов╕льнить процес видач╕ окремих патент╕в), так ╕ ╕де╖ надавати учасникам ринку можливост╕ оспорювати заявки ще до видач╕ патент╕в (що вида╓ться доц╕льним).
╤з суто законодавчо╖ точки зору патентний трол╕нг у кра╖нах
╢вропейського Союзу (╢С) так само можливий, як ╕ в Укра╖н╕, оск╕льки, наприклад, охоронне св╕доцтво на дизайн також нада╓ться заявнику п╕д його в╕дпов╕дальн╕сть.
Б╕льш того, у 2017 роц╕ в ╢вропейському Союз╕ запланований початок функц╕онування Об’╓днаного патентного суду. За окремими оц╕нками, це може призвести до зростання к╕лькост╕ випадк╕в
патентного трол╕нгу, адже р╕шення вказаного суду поширюватимуться на територ╕ю вс╕х держав ╢С, що значно зб╕льшу╓ економ╕чну вигоду трол╕в.
Разом з тим, в ╓вропейських кра╖нах патентн╕ трол╕ поводяться менш зухвало.
Як цього вдалося досягти?
По-перше, в╕дпов╕дн╕ суди активно застосовують
механ╕зм покладання вс╕х витрат на сторону, що програла сп╕р.
По-друге, в деяких кра╖нах ╢вропи суд може зобов’язати власника патенту до розгляду спору внести грошову заставу в розм╕р╕ потенц╕йних витрат стор╕н на судовий процес. При цьому застава застосову╓ться тим в╕рог╕дн╕ше, чим б╕льше сумн╕в╕в у платоспроможност╕ патентовласника у раз╕ програшу у судовому процес╕.
Вказан╕ механ╕зми не варто недооц╕нювати. Незважаючи на свою простоту, вони досягають
основно╖ мети – зробити невиг╕дним патентний трол╕нг саме для недобросов╕сних патентовласник╕в, а також гарантувати можлив╕сть справедливо╖ компенсац╕╖, якщо буде доведено безп╕дставн╕сть вимог троля.
Це саме те, чого дуже не вистача╓ в Укра╖н╕.
Для бодай часткового вир╕шення ц╕╓╖ проблеми необх╕дне створення таких умов, за яких ста╓ економ╕чно невиг╕дним захищати у суд╕ патенти, об’╓ктом яких ╓ технолог╕╖ чи дизайн, як╕ вочевидь не в╕дпов╕дають критер╕ю
новизни.
Тобто запровадження як можливост╕ заперечити проти видач╕ патенту на стад╕╖ подання заявки, так ╕ ефективного механ╕зму компенсац╕╖ збитк╕в добросов╕сного б╕знесу за рахунок троля.
За ╕нших умов в╕тчизнян╕ патентн╕ трол╕ ╕ надал╕ знаходитимуть золотих телят.
Автор: В╕тал╕й Савчук, старший юрист ЮК “Правовий Альянс”
Олександр Власов: ДФС зац╕кавлена у сп╕льн╕й робот╕ з експертами ╢С щодо розбудови укра╖нсько╖ митниц╕
Впровадження Програми ╢С «П╕дтримка державного управл╕ння ф╕нансами для Укра╖ни – EU4PFM» та першочергов╕ кроки, як╕ необх╕дно зд╕йснити у митному напрям╕ у рамках проекту обговорили сьогодн╕ в.о. Голови ДФС Олександр Власов та експерти ╢С ╕ сп╕вроб╕тники Представництва ╢С в Укра╖н╕.
Проект триватиме в Укра╖н╕ 4 роки ╕ передбача╓ впровадження двох компонент╕в – моб╕л╕зац╕я доход╕в ╕ горизонтальн╕ функц╕╖ та управл╕ння. Реал╕зовуватимуться вони за податковим та митним напрямами.
«Сьогодн╕ ф╕скальна служба
перебува╓ у стад╕╖ реорган╕зац╕╖. Трива╓ процес створення податково╖ та митно╖ служб. Розпочатий проект ╢С дозволить нам якнайкраще використати отриманий ресурс для ефективно╖ орган╕зац╕╖ та розбудови двох в╕домств», – наголосив Олександр Власов.
За його словами, завдяки проекту з державного управл╕ння ф╕нансами ф╕скальна служба отримала
можлив╕сть удосконалити ╕снуюч╕ процеси та впровадити нов╕ зм╕ни в митному напрям╕.
«У нас ╓дина мета – ╕нтеграц╕я з ╢вропейським Союзом, ╕мплементац╕я норм митного кодексу ╢С в укра╖нський митний кодекс. ╤ ми зац╕кавлен╕ в отриманн╕ допомоги експерт╕в у цьому питанн╕, як ╕ в запровадженн╕ ╕нституту уповноваженого економ╕чного оператора,
транзитно╖ системи NCTS», – зазначив оч╕льник ДФС.
В╕н також п╕дкреслив, що для укра╖нсько╖ митниц╕ ц╕кавим також буде ╕ стратег╕я управл╕ння митними ризиками та ╤Т-складова. Вже взято курс на створення SMART-митниц╕, де плану╓ться максимальна електрон╕зац╕я вс╕х процес╕в. Тому розвиток ╤Т протягом наступного року ма╓ стати одним ╕з головних напрям╕в у рамках проекту.
У свою чергу експерти ╢С висловили зац╕кавлен╕сть та готовн╕сть до активно╖ роботи у рамках проекту, який при завершенн╕ матиме конкретн╕ результати.
На сьогодн╕ створюються робоч╕ групи з м╕жнародних експерт╕в, як╕ сп╕льно з представниками ДФС визначатимуть основн╕ напрями роботи як у митному, так ╕ податковому напрямах. Буде визначено перел╕к заход╕в з ч╕ткими
терм╕нами, ц╕лями та строками виконання.
За словами м╕жнародних експерт╕в, ф╕скальна служба отримала чудову можлив╕сть за ╖х консультативно╖ та донорсько╖ п╕дтримки реал╕зувати т╕ ц╕л╕, яких потребу╓ той чи ╕нший напрям. Учасники зустр╕ч╕ також наголошували на необх╕дност╕ ч╕ткого планування на найближчий р╕к задля отримання перших конкретних результат╕в.
Так, у митному напрям╕ експерти ╢С сп╕льно з ДФС працюватимуть над закуп╕влею програмного забезпечення для впровадження ╢вропейсько╖ митно╖ ╕нформац╕йно╖ системи NCTS, а також залученням короткострокових експерт╕в з питань NCTS, уповноваженого (авторизованого) економ╕чного оператора. Зд╕йснюватиметься також подальше впровадження Стратег╕╖ розвитку системи управл╕ння ризиками у сфер╕ митного контролю,
гармон╕зац╕я митного законодавства Укра╖ни з Митним кодексом ╢С. Також надаватиметься експертна допомога та обм╕н досв╕дом з питань створення системи ф╕нансових гарант╕й, визначення митно╖ вартост╕, класиф╕кац╕╖ тощо.
Нагада╓мо, що Програма ╢С «П╕дтримка державного управл╕ння ф╕нансами для Укра╖ни – EU4PFM» включа╓ п╕дтримку управл╕ння процесом адм╕н╕струванням податк╕в та реформ у податковому та митному напрямах, зокрема в сфер╕ аудиту, серв╕с╕в, анал╕зу окремих б╕знес процес╕в (╤╤╤ компонент «Моб╕л╕зац╕я доход╕в») та п╕дтримку орган╕зац╕йних питань, таких як IT, управл╕ння персоналом (IV компонент «Горизонтальн╕ функц╕╖ та врядування»). Бенеф╕ц╕ари Програми: МФУ, Казначейство, ДФС. Виконавцем
проекту ╓ Центральне Агентство управл╕ння проектами Литовсько╖ Республ╕ки.
