Стало в╕домо, коли в Укра╖н╕ запрацю╓ стандарт ╢вро-6
Верховна Рада в╕дклала введення стандарту еколог╕чно╖ безпеки автомоб╕л╕в “╢вро-6” в Укра╖н╕ з 2020 до 2025 року при голосуванн╕ за закон “Про державне регулювання виробництва ╕ об╕гу спирту етилового, коньячного ╕ плодового, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в”.
Як переда╓ Б╕знесЦензор, за ухвалення в╕дпов╕дного законопроекту №10359 за основу ╕ в ц╕лому проголосували 239 народних депутат╕в.
Запропонованою Ком╕тетом з питань податково╖ пол╕тики поправкою перед голосуванням поправкою
внесено зм╕ни до статт╕ 2 закону “Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та проведення першо╖ державно╖ ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в”.
В╕дстрочення введення стандарту “╢вро-6” стосу╓ться як нових, так ╕ вживаних транспортних засоб╕в за кодами товарних позиц╕й, 8701 20 (трактори кол╕сн╕ для нап╕впричеп╕в), 8702
(транспортн╕ засоби, призначен╕ для перевезення 10 ╕ б╕льше ос╕б), 8704 (вантажн╕ автомоб╕л╕), 8705 (спецавтомоб╕л╕ та буд╕вельна техн╕ка), а також нових легкових автомоб╕л╕в по кодом 8703.
Як пов╕домлялося, Верховна Рада в червн╕ 2017 року перенесла введення
стандарту еколог╕чно╖ безпеки “╢вро-6” в Укра╖н╕ з 1 с╕чня 2018 року на 1 с╕чня 2020 року.
Нагада╓мо, еколог╕чний стандарт “╢вро-3” впроваджений в ╢вропейському Союз╕ з 1999 року, “╢вро-4” – 2005, “╢вро-5” – 2009, “╢вро-6” – у вересн╕ 2015 року.
Укра╖на запровадила “╢вро-3” в 2013 роц╕, “╢вро-4” – в 2014, а еколог╕чний стандарт
“╢вро-5” почав д╕яти з 1 с╕чня 2016 року.
Нац╕ональний банк збер╕г обл╕кову ставку на р╕вн╕ 17,5% р╕чних
Правл╕ння Нац╕онального банку ухвалило р╕шення залишити обл╕кову ставку без зм╕н на р╕вн╕ 17,5% р╕чних. Це необх╕дно для убезпечення в╕д ╕нфляц╕йних ризик╕в, як╕ посилилися з моменту ухвалення попереднього р╕шення у кв╕тн╕, та досягнення ц╕л╕ 5% у наступному роц╕.
Два останн╕ м╕сяц╕ посп╕ль споживча ╕нфляц╕я перевищувала прогноз Нац╕онального банку. У кв╕тн╕ вона становила 8,8% у р╕чному вим╕р╕ ╕ у травн╕, за оц╕нками НБУ, продовжила
прискорюватися. Ут╕м, таке прискорення зумовлене насамперед тимчасовими чинниками. Серед них – зростання ц╕н на окрем╕ види овоч╕в та паливо. У друг╕й половин╕ року вплив цих чинник╕в н╕велю╓ться через надходження у продаж овоч╕в нового врожаю, а також здешевлення енергоресурс╕в на св╕товому ринку.
Фундаментальний ╕нфляц╕йний тиск ╕ надал╕ поступово знижувався. Про це св╕дчить упов╕льнення базово╖ ╕нфляц╕╖ в╕дпов╕дно до прогнозу НБУ з початку року. Також повол╕ покращувалися ╕нфляц╕йн╕
оч╕кування.
Водночас внутр╕шн╕й попит продовжував стр╕мко розширюватися. Зокрема, останн╕м часом високими темпами зростали зароб╕тн╕ плати, роздр╕бний товарооборот, буд╕вництво та промислов╕сть.
Також упродовж останн╕х тижн╕в посилилася волатильн╕сть на ф╕нансових ринках. Це в╕дбулося внасл╕док:
поширення в ╕нформац╕йному простор╕ спекуляц╕й на тему зовн╕шнього державного боргу;
в╕дкладання обговорення подальшо╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки з боку
М╕жнародного валютного фонду до формування нового уряду;
подальше посилення загроз для ф╕нансово╖ стаб╕льност╕ через переб╕г судових процес╕в.
Оприлюднений у кв╕тн╕ макроеконом╕чний прогноз НБУ передбачав поступове упов╕льнення ╕нфляц╕╖ до 6,3% на к╕нець 2019 та 5,0% на к╕нець 2020 року. Основним припущенням цього прогнозу була подальша реал╕зац╕я Укра╖ною сво╖х зобов’язань за програмою сп╕впрац╕ з МВФ. Однак на сьогодн╕ обговорення
подальшо╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки з боку МВФ та, як насл╕док, пов'язаного ф╕нансування в╕дкладено до формування нового уряду.Це посилю╓ вразлив╕сть економ╕ки Укра╖ни та може зумовити зб╕льшенняволатильност╕ на ф╕нансових ринках.
Також Правл╕ння в╕дзначило, що розширення внутр╕шнього попиту може стримувати послаблення фундаментального ╕нфляц╕йного тиску.
Вагомою залиша╓ться й решта ризик╕в – як зовн╕шн╕х, так ╕
внутр╕шн╕х, на як╕ Нац╕ональний банк звертав увагу п╕д час попереднього р╕шення з монетарно╖ пол╕тики.Зокрема, в кра╖н╕ збер╕га╓ться невизначен╕сть, яку традиц╕йно зумовлю╓ пер╕од вибор╕в.
З-пом╕ж зовн╕шн╕х ризик╕в не втратили актуальност╕:
рецес╕я св╕тово╖ економ╕ки та зниження ц╕н на сировинних ринках;
збереження геопол╕тично╖ напруги, зокрема через торговельн╕ конфл╕кти;
невизначен╕сть щодо обсяг╕в транзиту газу через Укра╖ну з 2020 року
внасл╕док буд╕вництва обх╕дних газопровод╕в у ╢вропу;
переб╕г в╕йськового конфл╕кту та нов╕ торгов╕ обмеження з боку Рос╕╖.
Правл╕ння Нац╕онального банку, як ╕ ран╕ше, припуска╓, що цикл пом’якшення монетарно╖ пол╕тики може продовжитися за умови послаблення ╕нфляц╕йних ризик╕в та ст╕йкого покращення ╕нфляц╕йних оч╕кувань.
Можливий вплив на майбутню ц╕нову динам╕ку з боку ст╕йкого зростання споживчого
попиту, посилення волатильност╕ на ф╕нансових ринках та ╕нших фактор╕в, а також необх╕дн╕ для ╖х н╕велювання заходи монетарно╖ пол╕тики будуть врахован╕ в оновленому макроеконом╕чному прогноз╕ НБУ (липень 2019 року).
Збереження обл╕ково╖ ставки на р╕вн╕ 17,5% схвалене Р╕шенням Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 06 червня 2019 року №392-рш "Про розм╕р обл╕ково╖ ставки".
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала ухваленню
Правл╕нням цього р╕шення, буде оприлюднено 17 червня 2019 року.
Новий детальний макроеконом╕чний прогноз буде опубл╕кований в ╤нфляц╕йному зв╕т╕ 25 липня 2019 року.
Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 18 липня 2019 року в╕дпов╕дно дозатвердженого граф╕ка.
Якою мовою укладаються зовн╕шньоеконом╕чн╕ контракти
В╕дпов╕дно до п. 2 ст. 382 ГКУ форма ╕ порядок укладення зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту), права та обов’язки його стор╕н регулюються Законом Укра╖ни в╕д 23.06.2005 р. № 2709-IV та ╕ншими законами.
Зг╕дно ╕з ст. 19 Закону Укра╖ни в╕д 03.07.2012 р. № 5029-VI мовами м╕жнародних договор╕в Укра╖ни, а також угод п╕дпри╓мств, установ ╕ орган╕зац╕й Укра╖ни з п╕дпри╓мствами, установами та орган╕зац╕ями ╕нших держав ╓ державна мова ╕ мова ╕ншо╖ сторони (стор╕н), якщо ╕нше не передбачено самим м╕жнародним договором.
Нардепи ухвалили закон, який спрощу╓ експорт товар╕в до ╢С
Закон зменшить регуляторний тягар на виробник╕в товар╕в
Верховна Рада Укра╖ни ухвалила у другому читанн╕ та в ц╕лому закон про ╕мплементац╕ю законодавства ╢С у сфер╕ техн╕чного регулювання, який спростить укра╖нським компан╕ям експорт товар╕в до ╢С.
За в╕дпов╕дний закон №10183 проголосувало 230 депутат╕в.
Зазнача╓ться, що п╕сля набуття чинност╕ закону укра╖нське законодавство у сфер╕ л╕цензування товар╕в для ╖хнього подальшого експорту до ╢С набагато спроститься. Кр╕м цього, закон зменшить регуляторний тягар на виробник╕в товар╕в.
Ухваленим депутатами законом визна╓ться в Укра╖н╕ система техн╕чного регулювання та оц╕нки ╢С. В╕дтак, товаровиробникам, як╕ мають сертиф╕кат ╢С не потр╕бно буде проходити таку ж сертиф╕кац╕ю в Укра╖н╕. Також отримати ╓вропейську сертиф╕кац╕ю п╕сля набуття чинност╕ закону можна буде в Укра╖н╕. Потреба ╖хати за сертиф╕кац╕╓ю у ╢С в╕дпаде.
До
слова, за 2018 р╕к Укра╖на поставила ╢вроп╕ 123 тис. тонн курятини. Це - на 53,7% б╕льше, н╕ж у 2017 роц╕. Восени минулого року пов╕домлялося, що Укра╖на потрапила в топ-6 експортер╕в курятини в св╕т╕.
Сл╕д нагадати, що за минулий р╕к обсяг торг╕вл╕ Укра╖ни з кра╖нами ╢вросоюзу склав 44,446 млрд долар╕в, що на 12% б╕льше, н╕ж роком ран╕ше
(39,569 млрд долар╕в).
Ран╕ше пов╕домлялося, що Укра╖на побила ╕сторичний рекорд з експорту яблук.
Також зазначимо, що тор╕к б╕льше 3,5 тис. сертиф╕кат╕в на експорт товар╕в до кра╖н ╢вросоюзу було видано на В╕нниччин╕.
Из ГФС уволился специалист Ивашкович, на котором "держалась фактически вся ╤Т-составляющая таможенной системы", - экс глава таможни Макаренко
Экс-глава Государственной таможенной службы Украины Анатолий Макаренко заявил, что Налоговую службу покидают последние высококлассные специалисты. Как передает Цензор.НЕТ, об этом он написал в Фейсбуке.
Макаренко отметил: "На этом исключительно профессиональном, моральном и порядочном человеке в последние
годы держалась фактически вся ╤Т-составляющая таможенной системы.
Хорошо знаю основания для принятия такого решения.
Александр Власов, это не "собственное желание", а результат системной вредительской работы тех, кто видит в таможне только "кормушку" и ненавидит все то, что вредит их аппетитам.
Рано или поздно они с позором уйдут. Но что останется? Руины?"
Из ГФС уволился специалист Ивашкович, на котором держалась фактически вся ╤Т-составляющая таможенной системы, - экс глава
таможни Макаренко
Законом вноситься низка зм╕н до законодавства в сфер╕
техн╕чного регулювання, що ╓ необх╕дними умовами для реал╕зац╕╖ положень Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С та зрушить з м╕сця питання щодо укладення з Укра╖ною Угоди про оц╕нку в╕дпов╕дност╕ та прийнятн╕сть промислових товар╕в (Угоди АСАА). Це дасть змогу почати процедуру розширення д╕╖ Угоди АСАА на сферу с╕льського господарства.
«Ухвалений закон зробить великий крок
до в╕дкриття так званого «промислового безв╕зу» ╕ в╕дпов╕дно спростить доступ укра╖нсько╖ промислово╖ продукц╕╖ на ринки ╢С», - зазначив Олег Нестеров, координатор ком╕тету техн╕ки Асоц╕ац╕╖ «Укра╖нський клуб аграрного б╕знесу» (УКАБ).
Законопроект 10183 вносить зм╕ни у 15 закон╕в Укра╖ни та стосу╓ться низки питань, пов’язаних з процедурою сертиф╕кац╕╖ ╕ оц╕нки в╕дпов╕дност╕, сфери д╕╖,
д╕яльност╕ орган╕в з оц╕нки в╕дпов╕дност╕ ╕ техн╕чних служб, як╕ матимуть вплив ╕ на с╕льськогосподарську сферу, зокрема, затвердження типу трактор╕в.
«Ухвалений закон да╓ можлив╕сть: 1) визнати результати оц╕нки в╕дпов╕дност╕ трактор╕в, виготовлених в ╕нших кра╖нах, якщо вимоги в╕дпов╕дають укра╖нським; 2) п╕дписувати на р╕вн╕ держав договори про визнання результат╕в оц╕нки в╕дпов╕дност╕; 3) на законодавчому р╕вн╕ закр╕пити право орган╕в затвердження ╕ техн╕чних служб укладати угоди про визнання
результат╕в», - зазначив Олег Нестеров.
Що знову не так ╕з гармон╕зованою системою опису та кодування товар╕в?
Н╕на Южан╕на. Голова Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики/
За загальними правилами Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ Гармон╕зована система опису та кодування товар╕в зм╕ню╓ться один раз на п’ять рок╕в.
Оновлена верс╕я Гармон╕зовано╖ системи форму╓ться шляхом внесення низки поправок та зм╕н, що враховують зм╕ни в обсягах торг╕вл╕ ╕ в науково-техн╕чному прогрес╕, що, у свою чергу, обумовлю╓ появу нових товар╕в з новими властивостями, як╕
потребують в╕дображення в Гармон╕зован╕й систем╕ опису та кодування товар╕в. Нова шоста редакц╕я Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, якою користуються 207 кра╖н св╕ту, набрала чинност╕ з 1 с╕чня 2017 року (ГС-2017).
Д╕юча ж редакц╕я УКТ ЗЕД побудована на
основ╕ верс╕╖ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ 2012 року.
В╕дпов╕дно до м╕жнародних зобов’язань, визначених М╕жнародною конвенц╕╓ю про Гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в, до яко╖ Укра╖на при╓дналася в╕дпов╕дно до Указу Президента Укра╖ни в╕д 17.05.2002 № 466/2002, держава Укра╖на зобов’язана в найкоротш╕ терм╕ни
забезпечити приведення в╕тчизняно╖ УКТ ЗЕД у в╕дпов╕дн╕сть до сучасно╖ редакц╕╖ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в, тобто на сьогодн╕ до верс╕╖ 2017 року, що ╕ ╓ завданням законопроекту ре╓стр. № 7306 в╕д 17.11.2017 року.
Цей законопроект передбача╓:
- приведення товарно╖ номенклатури у в╕дпов╕дн╕сть ╕з вимогами ГС-2017 на виконання м╕жнародних зобов’язань, узятих у рамках М╕жнародно╖ конвенц╕╖ про Гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в;- адаптац╕ю статистично╖ системи Укра╖ни до м╕жнародних метод╕в, стандарт╕в та класиф╕кац╕╖;
- усунення розб╕жностей у верс╕ях систем укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕
Укра╖ни та кра╖н – торговельних партнер╕в шляхом уточнення описових частин певних код╕в товар╕в та нову кодиф╕кац╕ю для товар╕в з╕ значними обсягами торг╕вл╕;
- прискорення та спрощення процедури митного оформлення товар╕в п╕д час зд╕йснення зовн╕шньоторговельних операц╕й.
Законопроект не передбача╓ зм╕н у ставках вв╕зного мита. В окремих випадках при злитт╕ код╕в товар╕в з р╕зними ставками мита виб╕р остаточного р╕вня мита визначався виходячи ╕з зобов’язань Укра╖ни перед
СОТ.
У 2022 роц╕ буде запроваджено нову сьому редакц╕ю Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, в╕дпов╕дно, буде новий законопроект, тобто це цикл╕чний процес — кожн╕ 5 рок╕в ми зобов’язан╕ приймати в╕дпов╕дн╕ законопроекти.
На жаль, законопроект ре╓стр. № 7306 спершу був невчасно поданий Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни до Верховно╖ Ради Укра╖ни. А в подальшому з р╕зних причин в╕н не був розглянутий Верховною Радою Укра╖ни. ╤ так╕ затримки ╓ перманентними.УКТ ЗЕД, побудована на основ╕
Гармон╕зовано╖ системи 2007 року, мала набрати чинност╕ з 01.01.2007, а фактично — з 01.01.2011 р.; УКТ ЗЕД, побудована на основ╕ Гармон╕зовано╖ системи 2012 року, мала запрацювати з 01.01.2012, а фактично — з 01.01.2014 р. Нараз╕ ми фактично ма╓мо 2,5 роки згаяного часу та протерм╕нування виконання державою Укра╖на зобов’язань, взятих на себе
як члена М╕жнародно╖ конвенц╕╖ про Гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в. Таке протерм╕нування, безперечно, негативно вплива╓ на ╕м╕дж нашо╖ держави в ц╕й орган╕зац╕╖ та на св╕товому ринку в ц╕лому. Укра╖на поста╓ як слабка ланка в систем╕ накопичення та обм╕ну даними митно╖ статистики в рамках Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖.
Як╕ ще негативн╕ насл╕дки неприйняття законопроекту, основною та ╓диною метою якого ╓ приведення в╕тчизняно╖ УКТ ЗЕД у в╕дпов╕дн╕сть ╕з д╕ючою верс╕╓ю Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖?
Враховуючи, що дан╕ митно╖ статистики в усьому св╕т╕ формуються на основ╕ в╕тчизняних систем опису та кодування товар╕в, якою в Укра╖н╕ ╓ УКТ ЗЕД, то у раз╕, якщо УКТ ЗЕД не в╕дпов╕да╓ Гармон╕зован╕й систем╕ опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, виникають щонайменше так╕ ризики:
- розб╕жн╕сть у товарних кодах кра╖ни-експортера та Укра╖ни п╕д час митного оформлення товар╕в та продукц╕╖, що ╕мпорту╓ться;
- зб╕льшення часу на
проведення процедури митного оформлення товар╕в та п╕двищення корупц╕йно╖ складово╖ тако╖ процедури за рахунок ускладнення визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, коди УКТ ЗЕД яких не сп╕впадають ╕з кодами, що використовуються кра╖нами-експортерами;
- неможлив╕сть як╕сного виконання митними органами Укра╖ни зобов’язань щодо надання даних митно╖ статистики
компетентним органам ╕нших кра╖н в рамках домовленостей про обм╕н статистичною ╕нформац╕╓ю;
Тим б╕льше незрозум╕лою ста╓ така тривала затримка розгляду Верховною Радою Укра╖ни цього суто техн╕чного, але вкрай необх╕дного як для забезпечення як╕сного реформування та подальшого функц╕онування митниц╕, так ╕ для ╕м╕джу Укра╖ни законопроекту.
Вважаю, що супротив та негативн╕
в╕дгуки, що час в╕д часу виникають у зв’язку з цим законопроектом, ╓ не чим ╕ншим, як небажанням колег — народних депутат╕в д╕йти до сут╕ ц╕╓╖ урядово╖ ╕н╕ц╕ативи, в як╕й взагал╕ в╕дсутн╕й пол╕тичний п╕дтекст.
М╕некономрозвитку розширило перел╕к п╕дпри╓мств л╕такобудування, як╕ користуються податковими п╕льгами
5 червня Каб╕нет М╕н╕стр╕в ухвалив розроблену М╕некономрозвитку постанову щодо розширення перел╕ку п╕дпри╓мств галуз╕ л╕такобудування, як╕ можуть користуватися податковими п╕льгами у вигляд╕ зв╕льнення в╕д сплати податку на прибуток. Ухвалена постанова Уряду також доповню╓ перел╕к ╕ обсяги товар╕в, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни п╕дпри╓мствами галуз╕ без сплати вв╕зного мита та податку на додану варт╕сть.
Ухвалення р╕шення Уряду розширило перел╕к п╕дпри╓мств галуз╕ л╕такобудування, як╕ до
1 с╕чня 2025 року зв╕льняються в╕д сплати податку на прибуток, на вс╕ п╕дпри╓мства галуз╕ л╕такобудування, що п╕дпадають п╕д д╕ю норм Закону Укра╖ни “Про розвиток л╕такобуд╕вно╖ промисловост╕”, а не т╕льки т╕, що зд╕йснюють розробку та/або виготовлення з к╕нцевим складанням л╕тальних апарат╕в ╕ двигун╕в до них. У результат╕ це р╕шення дозволить б╕льш╕й к╕лькост╕ укра╖нських л╕такобуд╕вних п╕дпри╓мств отримувати вив╕льнен╕ кошти, необх╕дн╕ для ре╕нвестування у розвиток ╕ модерн╕зац╕ю виробництва, створення
нових л╕н╕й виробництва, зд╕йснення науково-досл╕дних, конструкторських роб╕т, осво╓ння нових ринк╕в збуту продукц╕╖.
Митн╕ формальност╕ п╕д час оформлення товар╕в за тимчасовими митними декларац╕ями та додатковими декларац╕ями до них
З метою актуал╕зац╕╖ порядку виконання митних формальностей ╕з застосуванням тимчасово╖ митно╖ декларац╕╖ та у зв'язку з прийняттям постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 24 кв╕тня 2019 року № 344 «Про внесення зм╕н до Положення про митн╕ декларац╕╖» розд╕л «Щодо виконання митних формальностей при оформленн╕ товар╕в ╕з застосуванням тимчасових декларац╕й» листа ДФС в╕д 27.04.2018 № 12685/7/99-99-18-02-01-17 (з╕ зм╕нами й доповненнями) виключити, а розд╕л «Щодо митних формальностей п╕д час оформлення товар╕в за тимчасовими митними декларац╕ями та додатковими декларац╕ями до них» викласти в так╕й редакц╕╖:
«Щодо митних формальностей п╕д час оформлення товар╕в за тимчасовими митними декларац╕ями та додатковими декларац╕ями до них»
З урахуванням зм╕н, внесених до Положення про митн╕ декларац╕╖,
затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 травня 2012 року № 450 (з╕ зм╕нами) (дал╕ - Положення), зг╕дно з постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 24.04.2019 № 344, детал╕зовано умови та п╕дстави для
випуску за тимчасовою митною декларац╕╓ю товар╕в, зокрема у випадку в╕дбору проб (зразк╕в) товар╕в.
Зг╕дно з оновленою редакц╕╓ю пункту 29 Положення у зазначеному випадку застосовуються найб╕льш╕ ставки митних платеж╕в з тих, п╕д як╕ може п╕дпадати товар та не п╕длягають застосуванню податков╕ п╕льги в раз╕, коли результати досл╕джень можуть вплинути на ╖х застосування.
У раз╕ якщо декларантом або уповноваженою ним особою (дал╕ - Декларант) не заявлено у тимчасов╕й митн╕й декларац╕╖ таких
найб╕льших ставок митних платеж╕в, в╕дпов╕дн╕ ставки визначаються митним органом в╕дпов╕дно до пункту 4 розд╕лу III Порядку роботи в╕дд╕лу митних платеж╕в, п╕дрозд╕лу митного оформлення митного органу та митного поста при вир╕шенн╕ питань класиф╕кац╕╖ товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 30.05.2012
№ 650, заре╓строваного в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 02.07.2012 за № 1085/21397.
У випадку, коли на момент декларування товар╕в за тимчасовою митною декларац╕╓ю п╕дтверджу╓ться кра╖на походження товару, що в╕дпов╕дно до м╕жнародно╖ угоди передбача╓ право на застосування преференц╕йно╖ ставки мита, найб╕льша ставка мита ма╓ визначатись в╕дпов╕дно до тако╖ угоди.
У раз╕ в╕дсутност╕ документ╕в про походження товар╕в, передбачених статтею 43 Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ - Кодекс) або
м╕жнародними договорами Укра╖ни, застосову╓ться найб╕льша повна ставка Митного тарифу Укра╖ни.
Зг╕дно з частиною другою статт╕ 256 Кодексу в╕домост╕ про найб╕льш╕ ставки митних платеж╕в, визначен╕ з дотриманням вказаних вище умов, та в╕дпов╕дний ╖м код товару зг╕дно з УКТ ЗЕД наводяться митним органом у картц╕ в╕дмови та зазначаються Декларантом у графах 47 та
33 тимчасово╖ митно╖ декларац╕╖.
Якщо за результатами контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в за поданою тимчасовою митною декларац╕╓ю заявлена Декларантом митна варт╕сть не визна╓ться, митним органом прийма╓ться письмове р╕шення про в╕дмову у митному оформленн╕ у зв'язку з неправильним розрахунком суми ф╕нансово╖ гарант╕╖ ╕з наведенням ╕нформац╕╖ про найб╕льшу величину вартост╕ таких товар╕в, час ╕мпорту яких в Укра╖ну зб╕га╓ться з часом ╕мпорту задекларованих товар╕в або ╓
максимально наближеним до нього, що визнача╓ться митним органом на п╕дстав╕ наявних в╕домостей в╕дпов╕дно до статт╕ 308 Кодексу.
Випуск товар╕в за тимчасовою митною декларац╕╓ю в такому випадку зд╕йсню╓ться за умови надання митному органу в╕дпов╕дно до розд╕лу X Кодексу забезпечення сплати р╕зниц╕ м╕ж сумою митних платеж╕в, обчисленою зг╕дно з митною варт╕стю товар╕в, визначеною Декларантом, та сумою митних платеж╕в, обчисленою виходячи з найб╕льшо╖ величини вартост╕ таких товар╕в. Строк д╕╖ тако╖
гарант╕╖ не може перевищувати 90 календарних дн╕в з дня випуску товар╕в за тимчасовою митною декларац╕╓ю в╕дпов╕дно до частини сьомо╖ статт╕ 55 Кодексу, а дата к╕нцевого терм╕ну ╖╖ д╕╖ зазнача╓ться в граф╕ 48 тимчасово╖ митно╖ декларац╕╖.
При цьому заповнення графи 47 тимчасово╖ декларац╕╖ зд╕йсню╓ться з такими кодами зг╕дно з Класиф╕катором способ╕в розрахунку, затвердженим наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 20.09.2012 № 1011 (дал╕ - Класиф╕катор способ╕в розрахунку):
сума податку, розрахована виходячи з найб╕льшо╖ ставки податку з тих, п╕д як╕ може п╕дпадати товар, та найб╕льшо╖ величини вартост╕ товар╕в, що можуть бути визначен╕ на п╕дстав╕ наявних в╕домостей, - «74»;
митн╕ платеж╕, що п╕длягають сплат╕ до державного бюджету, нарахован╕ зг╕дно з митною варт╕стю товару, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та за
найб╕льшою ставкою з тих, п╕д як╕ може п╕дпадати товар, - «01»;
сума, на яку нада╓ться гарант╕я, - «56».
Заповнення графи 47 додатково╖ декларац╕╖ зд╕йсню╓ться з наведенням код╕в «70», «71» та у раз╕ повернення сум митних платеж╕в «99» зг╕дно з Класиф╕катором способ╕в розрахунку.
Контроль правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ зд╕йсню╓ться за додатковою декларац╕╓ю в╕дпов╕дно до положень розд╕лу III Кодексу.
У раз╕ невиконання умов, визначених абзацами сьомим-дев'ятим
пункту 29 Положення про митн╕ декларац╕╖ (з╕ зм╕нами й доповненнями), випуск товар╕в за тимчасовою митною декларац╕╓ю до одержання результат╕в в╕дпов╕дних досл╕джень (анал╕зу, експертиз) не зд╕йсню╓ться».
