Войти на сайт

Хит недели ... З 1.06.2019 вводиться температурний режим для великого вантажного транспорту (24 т.) на пересування автомобільними дорогами державного значення.

Хит недели ... Якою мовою укладаються зовнішньоекономічні контракти

   Відповідно до п. 2 ст. 382 ГКУ форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його сторін регулюються Законом України від 23.06.2005 р. № 2709-IV та іншими законами.

   Згідно із ст. 19 Закону України від 03.07.2012 р. № 5029-VI мовами міжнародних договорів України, а також угод підприємств, установ і організацій України з підприємствами, установами та організаціями інших держав є державна мова і мова іншої сторони (сторін), якщо інше не передбачено самим міжнародним договором.

   ЗІР, категорія 114.09

Вісник податкової служби України

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Необходимо ли сертифицировать товар

05-06-2019 07:58, Дмитрий dmit-shelest@hotmail.com
Регион: Біла церква
Необходимо ли сертифицировать товар

Уважаемые господа,

в справке по товару позиции 8536 69 90 90(коннекторы для электродвигателей) не указана необходимость предоставления документа "сертификат соответствия стандартам"? Необходимо ли получать данный документ для оформления?

Сейчас Вы можете:

Хит недели ... Реєстрація на практикум "Експорт в нових умовах для початківців та практикуючих : основні тренди, помилки, поради

Запрошуємо до Академії ЛІГА:ЗАКОН на бізнес дискусію "Експорт в нових умовах для початківців та практикуючих | основні тренди, помилки, поради".

- Якими є ключові етапи вибору вірної експортної стратегії для підприємства?
- Нюанси в торгівлі з різними країнами. На що потрібно звертати увагу?
- Які основні документи необхідні при здійсненні експорту?

На ці та інші питання дамо відповіді у понеділок, 10 червня 2019 року за адресою:
вул. Парково-Сирецька, 23, БЦ "ЛІГА"

Спікери:

Ларін Микола, керівник проектів Асоціації експортерів і імпортерів «ЗЕД»
Мірошниченко Віта, Генеральний директор Capital Group
Литвинова Євгенія, Президент / CEO / Аналітик Клубу експортерів України

Участь у заході безкоштовна. Необхідна попередня реєстрація за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/1CmtI9wU-qLd_ia0ge7-cxmZ2cbnvrYXv1-JQ5...

Хит недели ... Действия экологов в порту суд признал незаконными

   Суд в очередной раз признал незаконными действия экологов по экологическому контролю.

   Адвокаты ЮФ "АНК" успешно защитили интересы капитана т/х BW ACORN (флаг Маршалловы Острова), которого украинские экологи обвинили в загрязнении портовой акватории в результате откатки изолированного балласта во время операций по погрузке в морском торговом порту Южный в конце июля минувшего года.

   Читайте также: Гройсман подписал постановление, отменяющее контроль изолированных балластных вод

   Об этом сообщает ЦТС со ссылкой на Порты Украины.

   В решении суда по делу №520/13131/18, которое вступило в силу 16 апреля, суд полностью поддержал позицию адвокатов АНК и признал неправомерными действия инспектора Юрия Манченко и отменил постановление о наложении административного взыскания на капитана по статье 59-1 КУАП ("Нарушение правил охраны вод").

   Интересно, что в этом деле суд не ограничился формальной оценкой обстоятельств дела, а дал развернутую аргументацию со ссылкой на международные конвенции, специальное законодательство и судебную практику.

   Ранее ЦТС писал о том, что Государственная экологическая инспекция Украины саботирует выполнение постановления Кабинета министров №367 от 27 марта 2019 года "Некоторые вопросы дерегуляции хозяйственной деятельности".

   Этот документ отменяет контроль судового изолированного балласта и необходимость согласования технологии перегрузки по каждому виду грузов. Ранее представители Госэкониспекции, пользуясь несоответствием и неурегулированностью определенных нормативных актов, постоянно неправомерно и безосновательно задерживали суда, чем наносили ущерб как бизнесу, так и госбюджету.

https://cfts.org.ua

Хит недели ... Про реформу ДФС та підрозділ внутрішньої безпеки

   На фоні великих політичних змін поза увагою лишилися процеси, що відбуваються в рамках поділу ДФС на податкову та митну службу. Одним з їх результатів може стати остаточне вирішення долі, можливо, найбільш неоднозначного підрозділу цих служб – внутрішньої безпеки.

   Судячи з усього, тут розгорнулася дискусія. Принаймні, не встиг Мінфін анонсувати ліквідацію Головного управління внутрішньої безпеки (ГУВБ) у майбутній податковій службі, як миттєво відреагувало ГУВБ. Воно стверджує, що внутрішня безпека у ДФС – це щось на рівні найновіших міжнародних стандартів, відповідь містить оригінальне порівняння з корпоративною безпекою приватного сектору, а завершується пропозицією бути корисним у вигляді “прямого підпорядкування Мінфіну” (хоча як може підрозділ одного державного органу підпорядковуватися іншому – складне питання).

   У цій полеміці можна поставити важливі питання про функціонування підрозділів внутрішньої безпеки у теперішньому ДФС та майбутніх митній і податковій службах.

   1) Чи можна вважати організацію підрозділів внутрішньої безпеки ДФС сучасним стандартом? Навряд. Адже вони походять ще з 90-х рр. минулого століття.

   Уперше питання внутрішньої безпеки податкової було визначено у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР (втратив чинність). У митних органах підрозділ під назвою «Сектор інспекції та внутрішньої безпеки» вперше згадано у наказі ДМСУ “Про затвердження Типового положення про митницю та Типові структури митниці” від 26.03.1998 р. № 169. У подальшому відповідні структурні підрозділи постійно реорганізовували, ліквідовували та утворювали знов.

   2) Чи відповідає нинішня ГУВБ та система підрозділів внутрішньої безпеки сучасній концепції протидії корупції? Напевно, ні. Адже повертаємось до п. 1, ці підрозділі створювали в рамках тих підходів до протидії корупції, що існували наприкінці 1990-х, ефективність яких було визнано повністю незадовільною.

   Насправді протидія корупції на основі окремих підрозділів внутрішньої безпеки з функціями розслідування – це скоріше згадана вище корпоративна модель, суть якої полягає у тому, щоб не виносити сміття з хати. Це добре для приватного сектору і не дуже добре для публічного. Саме тому після 2014 р. в Україні було реалізовано абсолютно іншу концепцію спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, до яких, згідно зі ст. 1 Закону України № 1700-VII, належать: органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України та Національне агентство з питань запобігання корупції. У цих органах залишаються підрозділи внутрішньої безпеки (як департамент внутрішньої безпеки Нацполіції), але це обумовлено саме їх спеціальним статусом у сфері протидії корупції, що обмежує можливості зовнішнього контролю.

   Організацію та проведення заходів щодо запобігання корупції безпосередньо у всіх інших суб’єктах владних повноважень покладено на уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції, що утворюються згідно з – постановою Кабінету Міністрів України 4 вересня 2013 р. № 706, форми та методи роботи яких повністю відрізняються від старої концепції внутрішньої безпеки. Різні спекуляції щодо «прямого підпорядкування» Мінфіну суперечать положенням Закону України № 1700-VII, який чітко визначає коло спеціалізованих антикорупційних органів.

   3) Чи має місце дублювання ГУВБ функцій інших підрозділів? Так, у сучасній структурі ДФС це відбувається фактично на 100%. Цілком очевидно, що спеціалізовані підрозділи мають значно більший потенціал для реалізації таких функцій, а їх дублювання підрозділами внутрішньої безпеки суперечить принципам організації державного управління та створює потенційні конфлікти компетенції посадових осіб.

   Відповідно до положення «Про головне управління внутрішньої безпеки ДФС» в редакції наказу ДФС від 01.11.2018 № 702 це управління виконує такі функції:

   ♦ забезпечення у ДФС та її територіальних органах безпеки діяльності, а також державних службовців та працівників від протиправних посягань, пов’язаних із виконанням ними службових обов’язків;

   ♦проведення заходів щодо протидії корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДФС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, у межах передбачених законом повноважень;

   ♦ організація роботи, пов’язаної із захистом персональних даних;

   ♦ підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавчих актів.

   Аналіз положень наказу ДФС України від 12.11.2014 № 265 “Про функціональні повноваження структурних підрозділів Державної фіскальної служби України” (із змінами і доповненнями) свідчить, що відповідні завдання виконують окремі спеціалізовані підрозділи ДФС, до яких, належать:

   ♦департамент внутрішнього аудиту (функціонування системи внутрішнього контролю, удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, запобігання виникненню порушень і недоліків у діяльності ДФС);

   ♦ департамент з питань запобігання та виявлення корупції (підготовка, забезпечення та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції відповідно до вимог антикорупційного законодавства);

   ♦ департамент методологічної та нормотворчої роботи (підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавчих актів);

   ♦управління охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації (організація, здійснення та контроль заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації та кіберзахисту);

   ♦ головне оперативне управління (забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків), тощо.

   4) Чи існують правові підстави діяльності підрозділів внутрішньої безпеки у складі ДФС? І тут відповідь явно не на їх користь. Адже існування підрозділів внутрішньої безпеки фактично передбачається виключно актами самої ДФС, які в цьому питанні не ґрунтуються на нормах законів України або актах Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів.

   Наприклад, ані Податковий, ані Митний кодекс не містять жодної норми, яка б передбачала діяльність підрозділів внутрішньої безпеки у складі органів доходів і зборів.

   У Положенні про Державну фіскальну службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2014 року № 236, структура центрального апарату та територіальних органів також не розкривається. Лише встановлюється, що ДФС:

   ♦ відповідно до покладених на неї завдань забезпечує у ДФС та її територіальних органах безпеку діяльності, а також державних службовців та працівників від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними службових обов’язків (підпункт 64 п. 4);

   ♦з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДФС, її територіальних органах (підпункт 1 п. 5).

   Але як згадано вище, ці функції виконує головне оперативне управління та департамент з питань запобігання та виявлення корупції. Тож ці норми положення не можна вважати такими, що передбачають існування ГУВБ або будь-яких інших підрозділів внутрішньої безпеки.

   Гранична чисельність центрального апарату та територіальних органів ДФС, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 840, встановлює лише загальну кількість працівників та службовців без зазначення підрозділів тощо.

   5) Усе це підводить нас до наступного питання: чи відповідає теперішнє функціонування ГУВБ завданням, визначеним для нього згідно з наказом ДФС від 01.11.2018 № 702? Напевно, ні. Адже чинне законодавство не передбачає можливості виконання відповідних завдань.

   В аспекті забезпечення заходів щодо протидії корупції слід зазначити, що законодавство не зараховує органи доходів та зборів (ч. 3 ст. 216 КПУ) до органів, що здійснюють розслідування злочинів, пов’язаних з корупцією, або до органів, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією (ст. 255 КУпАП).

   Організація заходів із протидії корупції безпосередньо у суб’єктах владних повноважень, згідно з постановою Кабінету Міністрів України 4 вересня 2013 р. № 706, базується на проведенні інформаційно-методологічної роботи, якої підрозділи внутрішньої безпеки фактично не здійснють.

   Що стосується питань на зразок «протидії залученню працівників у протиправну діяльність» або «розслідувань порушення режиму секретності» не слід забувати, що, за загальним правилом, здійснення ОРД тим або іншим правоохоронним органом, як правило, обмежується видами злочинів, що належить до його підслідності, що знову повертає нас до ст. 216 КПК. Крім того, ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» обмежує здійснення ОРД в органах доходів і зборів «оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою», що повертає нас до невизначеного правового статусу ГУВБ. Тож в даному разі відповідні функції підрозділів внутрішньої безпеки скоріше можуть стати на заваді своєчасному залученню Національної поліції або Служби безпеки України до здійснення належних заходів.

   То що ми маємо у підсумку? Підрозділи, які мають суттєві проблеми із правовим статусом, повноваженнями та ефективністю використання людських та фінансових ресурсів. І рано чи пізно ці проблеми доведеться розв’язувати.

   Особливо це актуально для майбутньої митної служби. Адже тоді, як для податкової вже затверджують структуру, конкурс на голову митниці лишається заблокованим. З такою динамікою митники ризикують отримати все те, від чого відмовляться податківці.

   Борис КОРМИЧ,
завідувач кафедри,
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений юрист України

http://bloginside.in.ua

Хит недели ... Що знову не так із гармонізованою системою опису та кодування товарів?

Ніна Южаніна.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики/

За загальними правилами Всесвітньої митної організації Гармонізована система опису та кодування товарів змінюється один раз на п’ять років.

Оновлена версія Гармонізованої системи формується шляхом внесення низки поправок та змін, що враховують зміни в обсягах торгівлі і в науково-технічному прогресі, що, у свою чергу, обумовлює появу нових товарів з новими властивостями, які потребують відображення в Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Нова шоста редакція Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, якою користуються 207 країн світу, набрала чинності з 1 січня 2017 року (ГС-2017).

Діюча ж редакція УКТ ЗЕД побудована на основі версії Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації 2012 року.

Відповідно до міжнародних зобов’язань, визначених Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої Україна приєдналася відповідно до Указу Президента України від 17.05.2002 № 466/2002, держава Україна зобов’язана в найкоротші терміни забезпечити приведення вітчизняної УКТ ЗЕД у відповідність до сучасної редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів, тобто на сьогодні до версії 2017 року, що і є завданням законопроекту реєстр. № 7306 від 17.11.2017 року.

Цей законопроект передбачає:

- приведення товарної номенклатури у відповідність із вимогами ГС-2017 на виконання міжнародних зобов’язань, узятих у рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів;- адаптацію статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації;

- стандартизацію зовнішньоторговельної документації;

- усунення розбіжностей у версіях систем української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності України та країн – торговельних партнерів шляхом уточнення описових частин певних кодів товарів та нову кодифікацію для товарів зі значними обсягами торгівлі;

- прискорення та спрощення процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Законопроект не передбачає змін у ставках ввізного мита. В окремих випадках при злитті кодів товарів з різними ставками мита вибір остаточного рівня мита визначався виходячи із зобов’язань України перед СОТ.

У 2022 році буде запроваджено нову сьому редакцію Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, відповідно, буде новий законопроект, тобто це циклічний процес — кожні 5 років ми зобов’язані приймати відповідні законопроекти.

На жаль, законопроект реєстр. № 7306 спершу був невчасно поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України. А в подальшому з різних причин він не був розглянутий Верховною Радою України. І такі затримки є перманентними.УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи 2007 року, мала набрати чинності з 01.01.2007, а фактично — з 01.01.2011 р.; УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи 2012 року, мала запрацювати з 01.01.2012, а фактично — з 01.01.2014 р. Наразі ми фактично маємо 2,5 роки згаяного часу та протермінування виконання державою Україна зобов’язань, взятих на себе як члена Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Таке протермінування, безперечно, негативно впливає на імідж нашої держави в цій організації та на світовому ринку в цілому. Україна постає як слабка ланка в системі накопичення та обміну даними митної статистики в рамках Всесвітньої митної організації.

Які ще негативні наслідки неприйняття законопроекту, основною та єдиною метою якого є приведення вітчизняної УКТ ЗЕД у відповідність із діючою версією Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації?

Враховуючи, що дані митної статистики в усьому світі формуються на основі вітчизняних систем опису та кодування товарів, якою в Україні є УКТ ЗЕД, то у разі, якщо УКТ ЗЕД не відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, виникають щонайменше такі ризики:

- розбіжність у товарних кодах країни-експортера та України під час митного оформлення товарів та продукції, що імпортується;

- збільшення часу на проведення процедури митного оформлення товарів та підвищення корупційної складової такої процедури за рахунок ускладнення визначення митної вартості товарів, коди УКТ ЗЕД яких не співпадають із кодами, що використовуються країнами-експортерами;

- неможливість якісного виконання митними органами України зобов’язань щодо надання даних митної статистики компетентним органам інших країн в рамках домовленостей про обмін статистичною інформацією;

- неспівставність запитуваних Україною даних митної статистики, отриманих від компетентних органів інших країн.

Тим більше незрозумілою стає така тривала затримка розгляду Верховною Радою України цього суто технічного, але вкрай необхідного як для забезпечення якісного реформування та подальшого функціонування митниці, так і для іміджу України законопроекту.

Вважаю, що супротив та негативні відгуки, що час від часу виникають у зв’язку з цим законопроектом, є не чим іншим, як небажанням колег — народних депутатів дійти до суті цієї урядової ініціативи, в якій взагалі відсутній політичний підтекст.

https://blog.liga.net

Хит недели ... Невключення до митної вартості витрат на транспортування

   Докази якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу.

   31 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 804/16553/14, адміністративне провадження №К/9901/5149/18 (ЄДРСРУ № 82119177) досліджував питання доказів якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу.

   Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

   Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

   Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

   Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

   Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

   За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

   Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

   Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що виявлені суттєві розбіжності свідчать про те, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності). Відтак Митниця правомірно прийняла оскаржувані рішення.

   Колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, враховуючи наступне.

   У частині десятій статті 58 МК України передбачено перелік витрат (складових митної вартості товарів), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

   Зокрема, до таких складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів.

   З матеріалів справи вбачається, що Товариство імпортувало товар на умовах поставки FCA (згідно з Інкотермс), що означає невключення до вартості товару витрат на транспортування та страхування, а відтак такі витрати мають бути додані до митної вартості товарів за правилами частини десятої статті 58 МК України.

   Надаючи оцінку доводам Митниці щодо невключення до митної вартості витрат на транспортування, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем під час митного оформлення довідки про транспортні витрати не є первинними документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже не можуть підтверджувати дійсність даної господарської операції.

   ВИСНОВОК: Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

   Евгений Морозов Адвокат (судебная защита), магистр права

http://bloginside.in.ua

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Нужен ли сейчас сертификат EUR 1 в твердом виде

05-06-2019 13:17, Moris evg.vasylyev@gmail.com
Регион: скрыт
Нужен ли сейчас сертификат EUR 1 в твердом виде

Добрый день!

Кто знает нужен ли сейчас сертификат EUR 1 в твердом виде или достаточно специальной отметки отправителя в инвойсе ? Спасибо!

Сейчас Вы можете:

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Alex Iva

04-06-2019 22:34, Tgr68
Регион: Киев
Alex Iva

https://m.censor.net.ua/news/3130576/iz_gfs_uvolilsya_spetsialist_ivas...
Порядочный человек и большой профессионал, фактически отец электронного декларирования увольняется из ДФС. Запасаемся бланками ГТД и достаем из чуланов матричные принтеры ?

Из ГФС уволился специалист Ивашкович, на котором "держалась фактически вся ІТ-составляющая таможенной системы", - экс глава таможни Макаренко

Экс-глава Государственной таможенной службы Украины Анатолий Макаренко заявил, что Налоговую службу покидают последние высококлассные специалисты.
Как передает Цензор.НЕТ, об этом он написал в Фейсбуке.

Макаренко отметил: "На этом исключительно профессиональном, моральном и порядочном человеке в последние годы держалась фактически вся ІТ-составляющая таможенной системы.

Хорошо знаю основания для принятия такого решения.

Александр Власов, это не "собственное желание", а результат системной вредительской работы тех, кто видит в таможне только "кормушку" и ненавидит все то, что вредит их аппетитам.

Рано или поздно они с позором уйдут. Но что останется? Руины?"

Из ГФС уволился специалист Ивашкович, на котором держалась фактически вся ІТ-составляющая таможенной системы, - экс глава таможни Макаренко

Сейчас Вы можете: