Для импорта оборудования и техники предлагают ввести рассрочку НДС
В Налоговый кодекс предлагается внести изменения, введя рассрочку (равными частями) уплаты НДС на срок, указанный в заявлении налогоплательщика, не превышающий 36 календарных месяцев, без начисления процентов и пени, при ввозе на таможенную территорию Украины в таможенном режиме импорта оборудования и техники, по ряду кодов УКТ ВЭД.
Вместе с тем предусматривается, что данное оборудование или техника в обязательном порядке должны быть использованы налогоплательщиком для собственного производства (создание, модернизация, расширение и т.д.) на территории Украины.
В случае нецелевого использования таких товаров налогоплательщик должен будет уплатить
налоговые обязательства по результатам налогового периода, на который приходится данное нарушение, в сумме, рассчитанной как положительная разница между суммой налога на добавленную стоимость, которая должна быть уплачена по указанным операциям в момент ввоза таких товаров, и фактически уплаченной суммой, а также уплатить пеню, начисленную на эту сумму налога, исходя из 120% учетной ставки НБУ, действовавшей на день уплаты налогового обязательства, за период со дня ввоза таких товаров до дня увеличения
налогового обязательства.
Соответствующий проект Закона Украины «О внесении изменений в раздел ХХ «Переходные положения» Налогового кодекса Украины относительно обеспечения развития отечественного производства путем рассрочки уплаты налога на добавленную стоимость на импортное оборудование и технику» зарегистрирован в Верховной Раде под № 6514.
Усовершенствована процедура подачи документов в электронной форме в орган лицензирования
Электронные документы (заявления и документы, определенные законом и лицензионными условиями, утвержденными Кабмином) подаются в орган лицензирования через Единый государственный портал административных услуг.
Документы, которые существуют только в бумажной форме, к заявлению прилагаются в формате PDF с наложением на них электронной цифровой подписи.
В случае предоставления электронных документов документы на бумажных носителях не подаются.
Орган лицензирования осуществляет рассмотрение
электронных документов и по результатам их рассмотрения принимает решение в порядке и сроки, установленные законом.
Соискатель лицензии, лицензиат получает сообщение о принятом решении в электронной форме через персональный кабинет на Едином государственном портале административных услуг. Также данное решение орган лицензирования обнародует на своем официальном веб-сайте.
На электронные документы, которые выдаются органом лицензирования, накладывается электронная цифровая подпись руководителя
или уполномоченного лица органа лицензирования.
У св╕т╕ митне оформлення вантажу за п'ять хвилин без залучення митника — давно не фантастика. З такою швидк╕стю Укра╖на могла б оформляти понад 40% товар╕в. Що потр╕бно зробити для спрощення торг╕вл╕?
Беззаперечно, спрощення м╕жнародно╖ торг╕вл╕ ╕ л╕берал╕зац╕я митного регулювання покращу╓ д╕ловий кл╕мат та сприя╓ економ╕чному зростанню. Укра╖на – не виняток. Тому й розмови про автоматизац╕ю митниц╕ точаться вже не один р╕к.
Орган╕зац╕я економ╕чно╖ сп╕впрац╕ та розвитку (ОЕСР) у
сво╓му досл╕дженн╕ "╤ндикатори спрощення процедур торг╕вл╕", визнача╓ автоматизац╕ю одним ╕з трьох основних показник╕в, за якими оц╕ню╓ться ефективн╕сть процедур при перетин╕ кордону. Так, за ╕ндикатором "автоматизац╕я" Укра╖н╕ присво╓но показник 0,75.
За цим критер╕╓м, Укра╖на сутт╓во в╕дста╓ в╕д ╕нших кра╖н з р╕внем доход╕в нижче середнього (1,12) та кра╖н, що реал╕зували "кращ╕ практики" (1,92). В╕дпов╕дно, ОЕСР
рекоменду╓ Укра╖н╕ забезпечити повноц╕нне автоматичне митне оформлення, удосконалити управл╕ння ризиками та пол╕пшити ╕нформац╕йн╕ системи митниц╕.
Законодавче п╕д╜рунтя
З червня минулого року у Верховн╕й Рад╕ знаходиться на розгляд╕ законопроект № 4777. В╕н пропону╓ надати сутт╓в╕ спрощення п╕д час митного контролю та митного оформлення сумл╕нним п╕дпри╓мствам, як╕ отримали статус уповноваженого
економ╕чного оператора (УЕО).
Запровадження ╕нституту УЕО з урахуванням укра╖нських реал╕й вже досить давно обговорюються у експертних колах. Водночас поза увагою експерт╕в та учасник╕в законодавчого процесу залишаються ╕нш╕, не менш важлив╕ нововведення згаданого законопроекту, як╕ запроваджують автоматизац╕ю митних процедур та спрощення митного оформлення не т╕льки для УЕО, але ╕ для б╕льш широкого кола
укра╖нських п╕дпри╓мств.
Зокрема, ц╕ нововведення включають:
Автоматичну ре╓страц╕ю митних декларац╕й;
Автоматичне визначення обсягу необх╕дних перев╕рочних заход╕в (огляд, перев╕рка документ╕в тощо) за митною декларац╕╓ю;
Виконання частини або вс╕х митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення без участ╕ митника.
Тому у раз╕ прийняття та ╕мплементац╕╖ законопроекту повн╕стю автоматичне митне оформлення стане потенц╕йно доступним для вс╕х
п╕дпри╓мств. Якщо п╕сля подання митно╖ декларац╕╖ за результатами автоматично╖ перев╕рки не виявлено сутт╓вих ризик╕в, то ╕нспектор митниц╕ взагал╕ не буде залучатися до проведення контролю –митне оформлення завершить комп’ютер.
Автоматичне митне оформлення дозволя╓ одночасно вир╕шити одразу дек╕лька завдань:
Прискорення митного оформлення зменшить витрати на ╕мпорт та експорт товар╕в для укра╖нських п╕дпри╓мств.
Покращуються загальн╕ умови ведення б╕знесу та реал╕зу╓ться лог╕стичний потенц╕ал кра╖ни.
Автоматизац╕я зменшить роль "людського чинника" п╕д час митного оформлення, таким чином м╕н╕м╕зуючи корупц╕йн╕ ризики.
Св╕товий досв╕д
У кра╖нах —членах ╢С завдяки автоматизац╕╖ процес╕в митного оформлення 63% митних декларац╕й оформляються менш н╕ж
за 5 хвилин, ╕ 28% декларац╕й — в╕д 5 хвилин до 1 години.
На пострадянському простор╕ також тривають реформи з автоматизац╕╖ митних процедур. У 2016 роц╕ в Б╕лорус╕ почали експеримент з оформлення експорту товар╕в виключно в автоматичному режим╕, без будь якого втручання людини. В результат╕, середн╕й час на митне оформлення експорту скоротився до 5 хвилин.
Схожим шляхом п╕шли ╕ рос╕йськ╕ митн╕ органи. У 2015 роц╕ там спочатку була запроваджена автоматична
ре╓страц╕я митних декларац╕й, а зараз у тестовому режим╕ запроваджу╓ться автоматизований випуск товар╕в (в основному при експорт╕). За результатами 2016 року в Рос╕╖ близько 50% декларац╕й ре╓струються у автоматичному режим╕, ╕ близько 5% товар╕в автоматично випускаються без участ╕ митних ╕нспектор╕в.
У деяких кра╖нах, що розвиваються, можлив╕сть автоматичного митного оформлення реал╕зована за принципом "мовчазно╖ згоди". Наприклад, у Маврик╕╖, якщо протягом 30 хвилин п╕сля прийняття митно╖
декларац╕╖ до оформлення митник не проводить жодних перев╕рочних заход╕в —митне оформлення завершу╓ комп’ютер в автоматичному режим╕.
Кого не перев╕рятимуть на митниц╕
Запровадження автоматизованого митного оформлення не означа╓ скасування митного контролю взагал╕. Очевидно, що випуск товару у в╕льний об╕г без участ╕ людини можливий лише там, де нема╓ сутт╓вих
ризик╕в порушення митного законодавства. Для цього необх╕дна злагоджена робота митниц╕ з управл╕ння ризиками.
Анал╕з та управл╕ння ризиками — це м╕жнародно визнаний п╕дх╕д у д╕яльност╕ митних адм╕н╕страц╕й. Всесв╕тня митна орган╕зац╕я (ВМО) оголосила 2017 р╕к роком анал╕зу та оброблення даних. Практика багатьох кра╖н — член╕в ВМО передбача╓, що в залежност╕ в╕д р╕вня ризик╕в, вс╕ митн╕ декларац╕╖ мають бути розпод╕лен╕ у один ╕з таких
кольорових канал╕в (коридор╕в):
Зелений канал— декларац╕я з найменшим р╕внем ризику: жодно╖ перев╕рки (н╕ огляду товар╕в, н╕ вивчення документ╕в на ц╕ товари) не потр╕бно. Саме для ц╕╓╖ категор╕╖ ╕ можливе оформлення у повн╕стю автоматичному режим╕.
Жовтий канал — виявлен╕ певн╕ ризики: необх╕дно перев╕рити документи на товар.
Червоний канал —найб╕льший р╕вень ризику.
Потр╕бно провести ф╕зичну перев╕рку товар╕в (огляд, досл╕дження проб ╕ зразк╕в в лаборатор╕╖ тощо).
В укра╖нськ╕й митниц╕ ╕ зараз функц╕ону╓ досить сучасна автоматизована система анал╕зу та управл╕ння ризиками (АСАУР), яка здатна автоматично виявляти ризики. Проте, з точки зору законодавства, вс╕ митн╕ декларац╕╖ в Укра╖н╕ ╕дуть лише жовтим або червоним коридором.
Для завершення в╕дпов╕дних етап╕в митного оформлення (перев╕рка правильност╕ визначення митно╖ вартост╕,
класиф╕кац╕╖ товар╕в тощо) митник у 100% випадк╕в повинен принаймн╕ перев╕рити декларац╕ю та подан╕ до не╖ документи.
Зрозум╕ло, що як╕сна перев╕рка за таких умов нереал╕стична. Натом╕сть, необх╕дн╕сть особисто╖ участ╕ митника у перев╕рц╕ кожно╖ митно╖ декларац╕╖ спов╕льню╓ загальний час оформлення та створю╓ корупц╕йн╕ ризики (адже прийняття р╕шення про можлив╕сть випуску товар╕в завжди залежить в╕д конкретно╖ людини).
Досв╕д ╕нших кра╖н говорить про те,
що в╕дсоток вантаж╕в, що потенц╕йно можуть оформлюватися в автоматичному режим╕, ╓ досить значним.
Так, за даними досл╕дження МВФ, у кра╖нах ╕з р╕внем доходу нижче середнього (до яких належить ╕ Укра╖на), через "зелений коридор" оформлю╓ться приблизно 42% в╕д загально╖ к╕лькост╕ митних декларац╕й.
Якщо хоча б третина вс╕х митних декларац╕й у наш╕й кра╖н╕ буде оформлюватися у автоматичному
режим╕ за 5 хвилин — це стане значним кроком у напрямку спрощення м╕жнародно╖ торг╕вл╕.
У той же час подальша в╕дсутн╕сть прогресу у ц╕й сфер╕ буде т╕льки посилювати в╕дставання Укра╖ни в╕д ╕нших кра╖н, як╕ вже запровадили або запроваджують автоматизац╕ю митних процедур, полегшуючи у себе ведення м╕жнародно╖ торг╕вл╕. Таке в╕дставання явно не в ╕нтересах укра╖нського сусп╕льства та не сприя╓ конкурентоздатност╕ укра╖нсько╖ економ╕ки.
Без зд╕йснення вериф╕кац╕╖ (перев╕рки достов╕рност╕) для ц╕лей застосування преференц╕й вважаються непридатними документи про походження товар╕в з наступних техн╕чних причин:
бланк наданого сертиф╕ката не в╕дпов╕да╓ зразку бланку, наведеному у додатку III до Протоколу 1 (╕стотна р╕зниця у розм╕р╕ чи кольор╕, в╕дсутн╕й номер сертиф╕ката,
сертиф╕кат заповнений мовою, що не ╓ одн╕╓ю з оф╕ц╕йних мов Стор╕н Угоди); водночас, як виняток ╕з правил, графа 11 сертиф╕ката може бути розд╕лена на дв╕ частини для проставлення печатки митного органу кра╖ни ╢С;
не заповнено одну або дек╕лька з обов'язкових граф сертиф╕ката (наприклад, графа 4);
в графах 2 та 5
сертиф╕ката зазначено в╕домост╕ про кра╖ну (групу кра╖н), яка не ╓ учасником Угоди;
граничний терм╕н д╕╖ сертиф╕ката/декларац╕╖ ╕нвойс зак╕нчився, за винятком випадку, якщо такий сертиф╕кат/декларац╕я ╕нвойс був д╕йсним та поданий митниц╕ на момент пом╕щення товар╕в у митний режим "митний склад" (стаття 24 (3) Протоколу 1).
У раз╕ неприйняття сертиф╕ката з
техн╕чних причин митницею ДФС ориг╕нал цього сертиф╕ката поверта╓ться ╕мпортеру для отримання нового сертиф╕ката п╕сля зд╕йснення експорту товар╕в в╕дпов╕дно до положень статт╕ 18 (1)(b) Протоколу 1, в справах митниц╕ ДФС залиша╓ться коп╕я цього сертиф╕ката.
В╕дпов╕дно до вимог пункту 1 статт╕ 33 Протоколу 1 подальш╕ перев╕рки п╕дтверджень походження мають
зд╕йснюватись у дов╕льному порядку або тод╕, коли митн╕ органи кра╖ни ╕мпорту мають об╜рунтован╕ сумн╕ви в достов╕рност╕ таких документ╕в, статус╕ походження в╕дпов╕дних товар╕в або виконанн╕ ╕нших вимог цього Протоколу.
До об╜рунтованих сумн╕в╕в щодо достов╕рност╕ документ╕в про походження товару в╕дносяться, наприклад, так╕ випадки:
проставлений в сертиф╕кат╕ в╕дбиток печатки посадово╖ особи митниц╕ кра╖ни ╢С в╕дсутн╕й в
зразках в╕дбитк╕в печаток, доведених до митниць ДФС;
сертиф╕кат або декларац╕я ╕нвойс не п╕дписан╕ експортером (за винятком декларац╕й ╕нвойс╕в, складених затвердженими експортерами);
структура номера авторизац╕╖ затвердженого експортера не в╕дпов╕да╓ структур╕ номера, доведеного до митниць ДФС;
в граф╕ 11 сертиф╕ката в╕дсутн╕й п╕дпис та/або дата видач╕ (дата може бути проставлена
окремо та/або м╕ститися у в╕дбитку печатки митниц╕ кра╖ни ╢С, у раз╕ якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком в╕дбитку печатки);
маркування на продукц╕╖/пакувальн╕й тар╕ або на ╕нших супров╕дних документах св╕дчить про ╕нше походження товару н╕ж зазначено в документ╕ про походження товару;
код товарно╖ номенклатури (на р╕вн╕ перших чотирьох знак╕в), зазначений у документ╕ про походження товару або в
комерц╕йних/товаросупров╕дних документах, в╕др╕зня╓ться в╕д коду, задекларованого в митн╕й декларац╕╖, за умови зм╕ни правила походження до товару;
дата декларування експортером в╕домостей про кра╖ну походження товару в граф╕ 12 сертиф╕ката п╕зн╕ше дати видач╕ сертиф╕ката, зазначено╖ у граф╕ 11 цього сертиф╕ката;
до сертиф╕ката внесен╕ виправлення/дописування, як╕ не засв╕дчен╕ в╕дбитком печатки митниц╕ кра╖ни ╢С
(виправлення/дописування можуть бути засв╕дчен╕ в╕дбитком печатки митниц╕ кра╖ни ╢С, який в╕др╕зня╓ться в╕д в╕дбитку печатки, проставленого у граф╕ 11 цього сертиф╕ката).
Зауважимо, що подання суб'╓ктами ЗЕД документ╕в про походження товару з метою в╕дновлення преференц╕йного режиму в╕дпов╕дно до статт╕ 301 Митного кодексу Укра╖ни не ╓ п╕дставою (причиною) для зд╕йснення перев╕рки цих документ╕в (без обгрунтованих сумн╕в╕в щодо достов╕рност╕ документ╕в про
походження товару).
Перев╕рка п╕дтверджень походження може також зд╕йснюватися у дов╕льному порядку (виб╕рково) за наявност╕ в╕дпов╕дного доручення ДФС.
З урахуванням пункту 2 статт╕ 33 Протоколу 1 до Угоди разом ╕з запитом до ДФС направляються:
двостороння коп╕я сертиф╕ката (на одному аркуш╕) ╕з заповненою та засв╕дченою митницею ДФС графою 13 сертиф╕ката (за
винятком дати запиту про проведення перев╕рки достов╕рност╕ сертиф╕ката та походження товару);
коп╕я засв╕дченого митницею ДФС ╕нвойсу, якщо в╕н був поданий;
будь-як╕ отриман╕ документи й ╕нформац╕я, що вказують на недостов╕рн╕сть ╕нформац╕╖, наведено╖ в п╕дтвердженн╕ походження.
Зверта╓мо увагу, що статтею 30 Протоколу 1
наведено розб╕жност╕ й формальн╕ помилки, як╕ можуть м╕ститися в сертиф╕кат╕ з перевезення форми EUR. 1 та не впливають на походження товар╕в.
Так, виявлення незначних розб╕жностей м╕ж в╕домостями, наведеними в п╕дтвердженн╕ походження й документах, поданих до митно╖ служби для виконання формальностей, пов'язаних з ╕мпортуванням товар╕в, не спричиня╓ н╕кчемност╕ такого п╕дтвердження походження, якщо встановлено у належний спос╕б, що цей документ в╕дпов╕да╓
представленим товарам.
Очевидн╕ формальн╕ помилки у п╕дтвердженн╕ походження, так╕ як помилки друку (наприклад, зм╕щення в╕домостей одн╕╓╖ чи дек╕лька граф в ╕ншу графу сертиф╕ката), не ╓ причиною для в╕дхилення такого документа, як що ц╕ помилки не спричиняють сумн╕в╕в щодо правильност╕ в╕домостей, наведених у документ╕.
