Хит недели ... Нагадування! ДФСУ: Про здiйснення верифiкацii (перевiрки достовiрностi) документiв про походження товару з краiн Eвропейського Союзу (country.ua.law.mdoffice) : Рассылка : Subscribe.Ru

Подписаться Бесплатная «Серебряная» новостная рассылка . Подписчиков 1.245 RSS

← Май 2017 →
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31

За последние 60 дней ни разу не выходила

Сайт рассылки: http://www.mdoffice.com.ua
Открыта: 31-01-2003

Автор

Александр Андреев

Статистика

1.245 подписчиков
0 за неделю

← Все выпуски →

Хит недели ... Нагадування! ДФСУ: Про здiйснення верифiкацii (перевiрки достовiрностi) документiв про походження товару з краiн Eвропейського Союзу

НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 20/05/2017

Вступившие в силу документы в субботу 20 Мая 2017 г.

1. № 415 от 06-04-2017 Відомчий документ
Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів
"ОВУ" № 39 от 19-05-2017
Действует с 20-05-2017

MDoffice

* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у...

Количество просмотров: 7 (за период c 00:00 по 18:00 20/05/17), всего просмотров: 2881
Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Мінфін
Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій
Вступил в силу с 01.10.2012
• Все хиты документов

MDoffice

Хит недели ... Роз'яснення Мінекономрозвитку щодо формату ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності

Держлікслужбою були отримані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (лист від 26.01.2017 № 3633-06/2446-03) щодо формату ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності, у яких зазначаються:
«Відповідно до статті 35 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»:
орган, що призначає, присвоює призначеним органам з оцінки відповідності ідентифікаційні номери;
кожному такому органу присвоюється лише один ідентифікаційний номер незалежно від того, чи був він призначений згідно з кількома технічними регламентами;
ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності зазначається у рішенні про призначення.
Порядком формування та ведення реєстру призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 10.02.2016 № 224, зареєстрованим у Мін’юсті 25.02.2016 за № 295/28425, визначено, що формат ідентифікаційного номера органу з оцінки відповідності – UA.TR.YYY, де: UA – умовне позначення України латинськими літерами; TR – умовне позначення органу з оцінки відповідності, який призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; YYY – порядковий номер органу з оцінки відповідності.
Враховуючи викладене, у разі нанесення на продукцію ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності, такий номер повинен бути нанесений у форматі, передбаченому Порядком формування та ведення реєстру призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій та згідно з відповідним рішенням про призначення.».

http://www.diklz.gov.ua

Хит недели ... Разработан новый порядок возврата излишне уплаченных таможенных платежей

На сегодняшний день возврат средств авансовых платежей (предоплаты) и ошибочно и/или излишне зачисленных в государственный бюджет сумм таможенных и прочих платежей, контроль за взиманием которых осуществляется таможнями ГФС, проводится в соответствии с Порядком возврата плательщикам налога средств, учитываемых на соответствующих счетах таможенного органа как предоплата и таможенных и других платежей, ошибочно и/или излишне оплаченных в бюджет, контроль за взиманием которых осуществляется таможенными органами, утвержденным приказом Государственной таможенной службы Украины от 20.07.2007 г. № 618 (далее - Порядок № 618).

В связи с проведенной административной реформой центральных органов исполнительной власти и созданием Государственной фискальной службы Украины терминология, отдельные процедуры, установленные Порядком № 618, и ссылки на нормативно-правовые акты в Порядке № 618 являются неактуальными.

Поэтому Минфин разработал проект приказа «Об утверждении Порядка возврата авансовых платежей (предоплаты) и ошибочно и/или излишне уплаченных сумм таможенных платежей».

Подготовленным проектом регуляторного акта предусматривается урегулировать вопросы относительно:

• права налогоплательщиков на возврат денежных средств, внесенных как предварительное денежное обеспечение уплаты будущих таможенных платежей - авансовых платежей (предоплаты);

• права налогоплательщиков на возврат суммы ошибочно и/или излишне уплаченных сумм таможенных и других платежей, контроль за взиманием которых осуществляется таможнями ГФС;

• уменьшения количества дней, необходимых для принятия решения подразделением органа доходов и сборов, для подготовки заключения о возврате денежных средств с 10 до 5;

• автоматизации процедур, связанных с переходом на электронный документооборот.

Бухгалтер.UA

Хит недели ... Нагадування! ***Консультирует MDoffice : Триваючі порушення митних правил

Триваючі порушення митних правил

Новий Митний кодекс (НМК України) на відміну від статті 328 діючого Кодексу в статті 467 "Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил" встановлює строки розгляду митними органами справ про триваючі порушення митних правил із застосуванням цих строків до статей 469, 477-485 цього Кодексу. Строк адміністративного стягнення становить - не пізніше, ніж через два місяці з дня виявлення цих правопорушень.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через три місяці з дня виявлення цих правопорушень.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. (новий Митний кодекс України).

Стаття 522 встановлює, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 471-473, 476, 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Отже, до тривалих правопорушень будуть віднесені неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем (ст. 469); порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони (ст.. 477); Порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами (ст..478); Порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі (ст.. 479); Порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів (ст.. 480); Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів (ст. 481); Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем (ст.. 482.); Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст.. 483); Зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст.. 484); Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів (ст.. 485).

Згідно з вимогами ст.. 458 нового МК України (ст.. 319 чинного МКУ) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Позиція Міністерства юстиції України

Мін'юст свого часу висловив позицію, згідно з якою триваючими правопорушеннями є проступки, пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Такі правопорушення припиняються або виконанням установлених обов'язків, або притягненням винної особи до відповідальності (Лист від 01.12.2003 № 22-34-1465 "Щодо скоєння особою триваючого правопорушення")

У листі від 17.07.2007 № 22-14-493 Міністерство юстиції України повідомляє про те, що діючий Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) не містить визначення понять "разового" і "тривалого" правопорушення, обмежуючись загальною нормою, у відповідності до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше чим через два місяця з дня здійснення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення (частина перша статті 38 КУпАП).

У цих листах Міністерство юстиції зазначає, що в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані та триваючі адміністративні правопорушення.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17.07.2007 N 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Позиція контролюючих держорганів

Ураховуючи те, що вирішення питання про характер порушення суттєво впливає на порядок застосування санкцій, багатьом контролюючим органам довелося сформувати свою позицію щодо нього.

Одними з перших, хто висловився з приводу критеріїв розмежування триваючих і разових правопорушень, були податківці. Так, Головна державна податкова інспекція України в листі від 22.03.94 р. № 04-115/10-1018 до разових порушень віднесла несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів тощо; до триваючих - відсутність бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням установленого порядку тощо.

Водночас, наприклад, за аналогією не можна погодитися з позицією, згідно з якою несвоєчасне подання митної декларації не є триваючим порушенням. Спадає на думку, що у цьому випадку саме суб'єкт своєю бездіяльністю порушує встановлений законодавством обов'язок і до того моменту, поки не буде подано митної декларації, такий суб'єкт перебуватиме у стані безперервного порушення вимог законодавства, а отже, порушення має триваючий характер. Адже, пункт 16.1.3. статті 16 Податкового Кодексу встановлює зобов'язання платника податку подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Інші контролюючі органи також не залишаються осторонь від обговорення можливих критеріїв розмежування разових та триваючих правопорушень.

Позиція Державної митної служби

Питання триваючого правопорушення піднімалося митними органами при проведенні контрольно-перевірочної роботи, у разі виявлення за результатами камеральної перевірки фактів несплати податків та зборів або зменшення їх розміру. Листом ДМСУ від 22.12.2009 р. № 11/9-10.27/12448-ЕП Держмитслужба надавала роз’яснення щодо фіксації таких фактів порушень митних правил шляхом складення протоколів про порушення митних правил.

Де зазначалося, що порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу України, повинно розглядатися як триваюче, адже особа зобов’язана була сплатити податки та збори у повному обсязі, мала змогу виконати дане зобов’язання протягом усього періоду з моменту ввезення товарів на територію України до моменту виявлення митним органом факту несплати / недоплати, проте, до моменту виявлення такого факту митні платежі порушниками залишаються несплаченими у повному обсязі або частково. Та наводяться приклади про наявність підстав для складання протоколу про порушення митних. Наприклад, протокол не складається у разі не встановлення суб’єкта порушення або за відсутності вини особи у вчиненому правопорушенні. Висновок про відсутність вини можливий, зокрема після неодноразових митних оформлень товару із встановленим митницею кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду; або у випадках складної та неоднозначної класифікації товару.

При цьому, не бралися до уваги випадки, наприклад невірної класифікації товарів на підставі класифікаційних рішень митних органів, які у свою чергу при зміні ставок ввізного (імпортного) мита або товарної номенклатури могли призвести до зниження розміру митних платежів (прим. автора).

Питання щодо невизначеності на законодавчому рівні поняття триваючого правопорушення було, також, розглянуте в листі Державної митної служби від 21.09.2011 № 20/4-11/06037-ЕП "Про надання інформації [щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень]".

Численні скарги громадян та посадових осіб підприємств та неоднозначність судової практики призвели до необхідності вирішення питання щодо визначення поняття триваючого правопорушення та віднесення порушення митних правил, передбаченого ст. 355 МК України (ст.. 485 НМК України), до триваючого правопорушення.

У листі ДМСУ № 20/4-11/06037-ЕП констатується той факт, що Кодекс України про адміністративні правопорушення та Митний кодекс України не містять визначення терміну триваючого правопорушення й, що від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим або виявленим залежить можливість притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Судова практика

Якщо звернутися до судової практики, то постановами судів за позовами посадових осіб неодноразово скасовувались постанови митних органів України про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 355 МК України на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з тим, що зазначене правопорушення не є триваючим.

Вищим адміністративним судом України за результатами вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами справ за позовами фізичних осіб із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підготовлено Довідку про результати вивчення та узагальнення практики розгляду справ за позовами фізичних осіб із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності від 29.01.2010.

Зокрема в довідці зазначено наступне:

"Аналіз справ досліджуваної категорії засвідчив, що однією з підстав скасування судами рішень про накладення адміністративних стягнень було закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП. В основному з цієї підстави скасовувалися постанови про накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, а саме за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру. Доводи позивачів полягали у наявності порушень, зокрема строків притягнення до адміністративної відповідальності. Причиною виникнення таких спорів є різне розуміння сторонами природи цих строків. Митні органи вважають їх триваючими. Позивачі вважають, що правопорушення, які визначені у статті 355 Митного кодексу України (заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину), не можуть вважатися триваючими, оскільки заявлення будь-яких відомостей у митній декларації та надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, і повинно бути виявленим під час митного оформлення товарів.

Вивчення судової практики показало, що суди виходять з того, що відповідно до статті 328 Митного кодексу України такі правопорушення не є триваючими, а адміністративні стягнення, накладені поза межами строку, передбаченого цією статтею, є неправомірними.

Відповідно до постанови Верховного Суду України 20.06.2011, винесеної на підставі ст. 235 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням Вищим адміністративним судом України (касаційною інстанцією) одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, переглянуто рішення Вищого адміністративного суду України, в якому зроблено висновок про те, що заявлення в митній декларації неправдивих відомостей не можна вважати триваючим правопорушенням.

За результатами перегляду рішення касаційної інстанції Верховним Судом України встановлено, що "Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення. Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення".

Доречи, новий МК України ст.. 268 передбачає можливість допущення у митній декларації помилок можливість виправити помилки, допущені в митній декларації. Але якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), митний орган застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Стаття 460 за вчинення порушень митних правил, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Таким чином, не виключається застосування положень, щодо триваючого правопорушення при систематичному допущенні помилок (прим. автора).

Однак, дане твердження ототожнюється лише з випадками, що стосуються заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання документів з такими відомостями, тобто одномоментними протиправними діями, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 355 МК України.

Так само несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством як протиправна бездіяльність не може вважатися триваючим правопорушенням, у зв'язку з тим, що самою диспозицією статті 355 МК України вже передбачено момент, з якого правопорушення вважається закінченим (вчиненим), тобто момент закінчення строку, відведеного законодавством на сплату податків і зборів. Дійсно, після закінчення такого строку податки і збори можуть і надалі не сплачуватися, що на перший погляд може свідчити про тривале невиконання особою обов'язків по сплаті таких податків і мати ознаки того, що правопорушення триває. Однак, саме у зв'язку з тим, що статтею встановлено відповідальність за таке правопорушення з прив'язкою до конкретного моменту (закінчення строку), правопо рушення не може тривати після закінчення такого строку.

У випадку, якщо б статтею 355 МК України дане правопорушення полягало тільки у "несплаті встановлених законодавством податків і зборів", без встановлення обов'язкової ознаки, як строк, встановлений законодавством, таке правопорушення можна було б розглядати як триваюче, оскільки воно полягає у тривалому невиконанні обов'язків по сплаті податків і зборів і початок строку накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу буде рахуватись з моменту виявлення такого правопорушення.

У зв'язку з різноманіттям протиправних дій, які можуть свідчити про ухиленням від сплати митних платежів (протиправні дії у зв'язку з не включенням до митної вартості транспортних витрат, ліцензійних платежів тощо) законодавцем у ст. 355 МК України також передбачено відповідальність за вчинення інших протиправних дій, що спричинили недобори податків і зборів.

При накладенні адміністративних стягнень у вигляді штрафу за такі протиправні дії необхідно в кожному конкретному випадку враховувати наступні фактори:

- чи мала місце протиправна дія;

- чи мала вона безперервний характер;

- встановити момент виявлення протиправної дії, момент настання шкідливих наслідків у вигляді недоборів податків і зборів.

Тільки після встановлення всіх обставин, за яких правопорушення було вчинено та виявлено слід розглядати питання про віднесення такого правопорушення до триваючого".

Нагадаємо, що у відповідності до статті 356 МК України провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 378 цього Кодексу, розгляд справи та винесення постанови. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. За змістом статей 358, 363 МК України справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення уповноваженою посадовою особою митного органу протоколу про порушення митних правил. (Постанова Верховного Суду від 10.03.2009, № 09/68. Судова палата в адміністративних справах).

У відповідності до Ухвали Вищого адміністративного суду від 18.01.2011 № К-28129/09, порушення митних правил, яке полягає в заявлені в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, - ні за яких обставин не може вважатися триваючим, оскільки заявлення будь-яких відомостей в митній декларації та надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, та повинне бути виявлене саме під час митного оформлення товару.

Варто також зазначити, що статтею 328 МК України (ст.. 467 НМК України) передбачено, що адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Згідно з вимогами статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

При цьому відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом згаданих вище норм права, Верховний Суд України виходить із такого:

За змістом статті 86 МК (аналог ст.. 264 НМКУ), митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Статтею 257 НМК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Отже, передбачене статтею 355 МК порушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило їх недобори до бюджету, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, визначеною статтею 70 МК, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення товару.

Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення.

Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення ґрунтується на правильному застосуванні норм права. (Постанова Верховного Суду від 20.06.2011 № 21-37а11).

Не допускається притягнення особи до відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме правопорушення двічі

З одного боку, існує правило, відповідно до якого не допускається притягнення особи до відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме правопорушення двічі (ст. 61 Конституції України), але, з іншого боку, кожне подання ВМД з порушеннями митних правил можна розцінювати як окремі (нехай і однотипні) правопорушення, а, отже, й відповідати потрібно за кожне з них.

Для того щоб відповісти на поставлене запитання, проаналізуємо природу таких видів правопорушень, як продовжувані та триваючі.

Найбільш повно та лаконічно про продовжувані та триваючі правопорушення (проступки)1 сказано у листі Мін’юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465, тому дозволимо собі процитувати цей лист:

Продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб’єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна). Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов’язані з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності... Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

КУпАП у статті 38 містить поняття триваючого правопорушення, але не розкриває його змісту. Поняття продовжуваного правопорушення кодекс не містить. Отже, доводиться користуватися теорією. Також можна застосовувати аналогію з іншими нормативними актами (це цілком допустимий спосіб "заповнення" прогалин у законах). Так, визначення поняття триваючого правопорушення, що відповідає наведеному нами вище, міститься у Методичних рекомендаціях щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2004 р. № 936.

Триваючими слід визнавати такі порушення митних правил, що характеризуються безперервністю їх учинення протягом певного часу. Такі порушення митних правил тривають доти, доки їх не буде виявлено митним органом.

Триваючими правопорушеннями залежно від обставин учинення можуть визнаватись порушення митних правил, передбачені, зокрема, статтями 336, 337, 346, 349, 353, 354 й 355 Митного кодексу України.

Таким чином, продовжуване правопорушення, хоча воно і справляє враження кількох однотипних правопорушень, є саме одним правопорушенням. Це ж стосується і триваючих правопорушень. І висновок цей є суттєвим, адже він дозволяє відповісти на поставлене запитання про можливість накладення на правопорушника кількох адміністративних стягнень за одне триваюче чи одне продовжуване правопорушення. Наскільки б таке правопорушення не розтягнулося у часі, до відповідальності за його вчинення можна притягнути лише один раз.

Але якщо посадову особу вже притягли до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а ВМД і далі подається з порушенням митних правил, відповідати доведеться знову як за нове правопорушення.

Досвід інших країн

Якщо зазирнути у вікіпедію, то ми зустрінемо там два різні поняття, такі як триваючий та продовжуваний злочин¹:

_______________
¹ Правопорушення за ступенем їхньої суспільної небезпеки поділяють на злочини та проступки. Адміністративні правопорушення є проступками.

"Триваючий злочин визначається як тривале невиконання винним обов'язків, які покладені на нього під загрозою кримінального переслідування. У російській дореволюційній літературі давалася така характеристика: триваючий злочин - це "таке, яке, раз відбувшись, не закінчується цим моментом, але постійно й неперервно відновлюється, утворюючи як би злочинний стан особи, сполучаючи в очах закону всю його діяльність в єдине ціле, що триває до закінчення цієї діяльності, до настання якої-небудь обставини, що вказує на її припинення".

Наприклад, нормативне визначення триваючого злочину міститься в КК Узбекистану: "... не визнається повторним злочин, що складається в тривалому невиконанні обов'язків, що характеризується неперервним здійсненням складу одного триваючого злочину". Схоже визначення міститься і в КК Туркменістану. Це поняття відомо також французькій кримінально-правовій доктрині: триваючими вважаються злочини, які "розтягнуті в часі і здійснюються шляхом постійного повторення наміру винної особи після здійснення первинного умисного акту".

Наприклад, триваючим злочином є незаконне зберігання вогнепальної зброї: вона починається з моменту набуття особою зброї і закінчується в момент виходу зброї з незаконного володіння (внаслідок дій самого винного, втручання правоохоронних органів чи інших обставин, наприклад, смерті винного).

Продовжуваний злочин – це послідовність, скоєних винним юридично однорідних діянь, спрямованих на один і той же об'єкт і охоплюються єдиним умислом винного, може утворювати продовжуваний злочин. Продовжуваний злочин може бути, наприклад, розкрадання з бібліотеки багатотомного зібрання творів, що здійснюється по одному тому за раз; розкрадання запчастин з заводу з наміром в подальшому зібрати з них автомобіль і т. д.

На відміну від триваючого злочину, виконання продовжуваного злочину є дискретним: окремі злочинні діяння в такому злочині відбуваються не безупинно, а періодично з невеликими інтервалами.

Продовжуваний злочин є закінченим з моменту вчинення останнього із задуманих винним дій.

Спірним в кримінально-правовій теорії є питання про те, чи повинні діяння, що становлять продовжуваний злочин, самі по собі, окремо також бути злочинними. Одні вчені розглядають їх як самостійні злочину, інші ж вважають, що такі діяння можуть бути в тому числі адміністративними правопорушеннями, або ж взагалі безкарним діяннями. У будь-якому випадку, такі діяння не підлягають окремій кваліфікації, оскільки вони не мають самостійного значення і являють собою лише окремий елемент досягнення винним загальної злочинної мети.

Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 21.04.03 № 194-З зазначає, що триваючим адміністративним правопорушенням визнається діяння, передбачене цим Кодексом, поєднане з подальшим тривалим невиконанням обов'язків, покладених на фізична або юридична особа актом законодавства під загрозою адміністративного стягнення. Триває адміністративне правопорушення починається з дня вчинення зазначеного діяння і закінчується внаслідок дій особи, його коїть, що свідчать про припинення нею продовження адміністративного правопорушення, або з настанням подій, що перешкоджають подальшому вчиненню адміністративного правопорушення (ст.. 26).

Узагальнення щодо тривалого адміністративного правопорушення

Отже, день вчинення адміністративного правопорушення має бути підтверджений протоколом.

Обчислення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту встановлення факту проступку, підтвердженого протоколом.

До триваючим відносяться правопорушення, здійснювані протягом тривалого часу.

Протиправна дія (бездіяльність) при триваючому проступку триває аж до моменту його виявлення, тому до юридичного факту, що підтверджує наявність триваючого проступку, відноситься його виявлення, з дня якого починається обчислення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.

День виявлення триваючого проступку повинен бути підтверджений доказами у справі, встановленими протоколом та іншими способами.

Віднесення правопорушення до триваючого або не триваючого повинно проводитися з обов'язковим урахуванням його характеру і обставин вчинення.

Триваючим правопорушенням слід визнавати те, при якому протиправне діяння вчиняється безперервно протягом більш-менш тривалого періоду часу. Триваюче правопорушення починається з моменту вчинення протиправної дії або протиправної бездіяльності, пов'язане з тривалим невиконанням особою покладеного на нього обов'язку і припиняється внаслідок:

- Дій самої особи, спрямованих на припинення правопорушення (виконання покладеного на нього обов'язку, явка до митного органу із заявою про скоєння правопорушення);

- Втручання митних органів (виявлення не оформленого в митному відношенні товару або транспортного засобу, його вилучення або арешт тощо);

- Настання подій, які однозначно перешкоджають здійсненню правопорушення (наприклад, втрата особою товару, який зберігається протиправно або розкрадання у нього такого товару).

В останньому випадку припинення правопорушення пов'язане з тим, що особа вже об'єктивно не може впливати на обставини і приймати вольове рішення щодо свого протиправного діяння, тобто протиправну поведінку (стан) вже реально не має місця.

Таким чином, триваюче правопорушення характеризується тривалістю протиправної поведінки (стану), яке триває протягом усього часу з початку правопорушення і до його припинення і пов'язано з тим, що покладений на особу обов'язок протягом певного (найчастіше досить тривалого) періоду не виконується.

При вирішенні питання про віднесення того або іншого правопорушення до триваючим або не триваючого необхідно розрізняти момент юридичного закінчення правопорушення і момент припинення протиправної поведінки (стану). Закінченим вважається правопорушення, що характеризується повною реалізацією його об'єктивної і суб'єктивної сторін. Припинення протиправної поведінки (стану) має місце, коли особою ніякі протиправні дії вже не здійснюються або коли держава в особі уповноважених органів присікає правопорушення.

Правопорушення, незалежно від того, є воно триваючим або не триваючим, вважається закінченим з моменту, коли в діянні вбачаютьс я всі ознаки складу правопорушення, передбачені законом. Триваючі правопорушення зазвичай є юридично закінченими (що визначає можливість притягнення особи до відповідальності вже з цього моменту) до їх фактичного припинення, тобто до моменту завершення протиправної поведінки (стану).

Не триваюче правопорушення носить одномоментний характер. Після того як правопорушення закінчено (тобто в діянні вбачаються всі передбачені законом ознаки складу правопорушення), ніякої протиправної діяльності уже не здійснюється, тобто відсутня протиправна поведінка (стан).

Від строків давності притягнення до адміністративної відповідальності слід відрізняти строки застосування адміністративних покарань у вигляді позбавлення спеціального права, адміністративного арешту та дискваліфікації, що визначаються в межах, встановлених санкцією відповідної правової норми.

При встановленні термінів даних адміністративних покарань відповідний орган адміністративної юрисдикції (посадова особа) повинна не тільки приймати до уваги об'єктивні критерії (наприклад, факт вчинення правопорушення та наявність складу адміністративного проступку), але й керуватися суб'єктивними факторами, що неминуче відбувається при оцінці деяких з обставин, що пом'якшують або обтяжуючих адміністративну відповідальність, що враховуються при винесенні постанови про призначення адміністративного покарання. Адміністративне покарання, що передбачає обмеження конституційних прав і свобод, має бути пропорційне завданому майнового збитку, фізичному (тілесного), моральній шкоді. Таким чином, термін застосування зазначених видів адміністративних покарань має відповідати суспільно небезпечним наслідкам протиправного діяння. (О.Н.Садікова)

Види адміністративних правопорушень/Підстави адміністративної відповідальності з наукової точки зору

В науці адміністративного права існують два різновиди складів проступків: формальний і матеріальний.

При формальному правопорушенні, правопорушення вважається закінченим у момент його вчинення, незалежно від наслідків, що настали.

Для формального складу правопорушень характерна умисна вина. Вона полягає в усвідомленні винною особою протиправного характеру дії, яка здійснюється або бездіяльності.

У матеріальному складі адміністративних правопорушень вина конкретизується щодо винної особи до наслідків, які настали, тобто у правовій нормі спочатку прямо вказується на настання соціально несприятливих наслідків для об'єкта адміністративного права, наприклад умисне знищення або пошкодження чужого майна, якщо ці дії не призвели до заподіяння значної шкоди.

Практичне значення розмежування формальних і матеріальних скла’дів пов'язано також з визначенням моменту, коли правопорушення з метою притягнення особи до адміністративної відповідальності слід вважати закінченим. Тому адміністративна відповідальність за правопорушення з матеріальним складом можлива лише з моменту фактичного настання відповідних шкідливих наслідків. При їх відсутності акт протиправної поведінки не можна вважати завершеним і він не може спричиняти адміністративне покарання.

Виділяють також триваюче адміністративне правопорушення. Вперше поняття триваючого правопорушення, а саме злочини, було дано в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР 1929 року "Про умови застосування давності й амністії до довготривалих й продовжуваних злочинів". У редакції постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 14 березня 1963 воно визначається як "дія або бездіяльність, поєднане з подальшим тривалим невиконанням обов'язків, покладених на винного законом, під загрозою кримінального переслідування", а також "злочини, іменовані триваючими, характеризуються безперервним здійсненням складу певного злочинного діяння ".

Звичайні правопорушення закінчуються об'єктивно - самим фактом вчинення протиправного акта (наприклад, дрібного хуліганства або невиконання законної вимоги посадової особи митної служби України про зупинення транспортного засобу). Триваючі ж правопорушення слід розглядати як формально закінчені з моменту їх суб'єктивного офіційного виявлення, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, приписі, акті перевірки і т.д. Подальше продовження протиправної поведінки повинно розцінюватися як "нове" триваюче адміністративне правопорушення незалежно від фактичного застосування адміністративного покарання за попереднє діяння .

Продовжуване адміністративне правопорушення - неодноразове вчинення декількох тотожних, повторюваних правопорушень, що становлять єдину по своїй меті схему протиправної поведінки, що тому підлягає покаранню як одне адміністративне правопорушення.

Повторність означає вчинення однією і тією ж особою однорідного правопорушення, за котре воно вже було піддано адміністративному стягненню, (тобто в стані адміністративного покарання). Ця кваліфікуюча ознака служить обставиною, що обтяжує відповідальність, і тягне більш суворе адміністративне покарання (стягнення).

У відповідності до статті 35 КУпАП повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин. Особа, якій призначено адміністративне покарання за вчинення адміністративного правопорушення, вважається підданою даному покаранню протягом одного року з дня закінчення виконання постанови про призначення адміністративного покарання. При цьому необхідно мати на увазі, що однорідним вважається правопорушення, що має єдиний родовий об'єкт посягання.

Підводячи підсумок викладеного, можна сказати, що соціально - юридичне значення нормативних підстав в тому, що ними конкретно вказується, на чому базується відповідальність, ніж вона передбачається, що є джерелом її можливого і дійсного застосування.

Щоб відповідальність стала правовою дійсністю, необхідно складний склад юридичних фактів, на основі яких вона і виникає як правовідносини. У своїй сукупності ці факти можуть бути названі фактичними підставами правової відповідальності.

Отже, чому ж так важливо знати, є адмінпорушення триваючим чи разовим?

Відповідь на це запитання може мати насправді принципове значення.

Як бачимо, при вчиненні разового (не триваючого) правопорушення уникнути адмінвідповідальності значно більше шансів, оскільки строк у два або три місяці може спливти ще до моменту виявлення контролюючим органом факту порушення.

Якщо ж порушення триваюче, то контролюючий орган повинен зафіксувати його в адмінпротоколі, дата складання якого і вважатиметься днем виявлення порушення. З цієї миті й до моменту винесення рішення про накладення адміністративного

стягнення має минути не більше двох (а якщо справа розглядається в суді — не більше трьох) місяців.

Думаємо, наведені приклади, що використовуються для ілюстрації того, які порушення повинні розглядатися як триваючі, а які — як разові, можуть стати орієнтиром для суб'єктів господарювання в цьому питанні.

P.S. У ході підбору та аналізу матеріалів виникло питання: якщо порушення продовжуване або тривале, то чому митні органи складають безліч протоколів на однорідні порушення? Адже ст. 61 Конституції України не допускає притягнення особи до відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме правопорушення двічі.

© Інформаційно - аналітичну довідку підготовлено для MD Office

MDoffice

Хит недели ... ДФСУ: Про надання інформації [щодо митних оформлень відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ]

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРАЇНИ

10.05.2017 р. № 11475/7/99-99-19-02-01-17

Митниці ДФС

Про надання інформації

З метою однозначного застосування митницями окремих норм митного законодавства України у частині митних оформлень відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу повідомляємо.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII Митного кодексу України (далі - Кодекс) та главою 8 Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (п. 1 частини другої статті 52 Кодексу).

Підтвердження заявленої митної вартості товарів проводиться виключно на підставі наданих документів, у тому числі і додаткових, та належного обґрунтування визначення митної вартості.

Органи доходів і зборів відповідно до положень Кодексу здійснюють функції контролю за правильністю визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості на підставі документів, що підтверджують митну вартість товарів, які надаються декларантом, у тому числі на обґрунтовану вимогу органу доходів і зборів, у випадках, передбачених частинами третьою та четвертою статті 53 Кодексу.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості кожної поставки товару орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу.

Згідно зі статтею 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів- за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу.

Наголошуємо, що декларант може використати своє право на випуск товарів у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу у разі незгоди з прийнятим органом доходів і зборів рішенням про коригування митної вартості під час декларування цих товарів.

У разі незгоди з остаточним рішенням органу доходів і зборів декларант має право оскаржити таке рішення у порядку, передбаченому главою 4 Кодексу, зокрема може оскаржити безпосередньо до суду.

У разі якщо судові органи приймають позицію суб’єктів господарської діяльності та своїми рішеннями скасовують такі рішення, митниці ДФС зобов’язані виконувати рішення судів відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим останнім часом під час заявлення митної вартості товарів склалась нова практика.

Коли декларантом самостійно встановлені підстави, що унеможливлюють застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), зазначені в частинах першій-другій статті 58 Кодексу, декларант може визначити митну вартість другорядним методом.

У такому випадку, якщо за результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість другорядним методом, декларант має право на випуск у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю другорядним методом.

У зв’язку з тим, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості заявленого товару митницею рішення про коригування митної вартості товару не виноситься, підстави для застосування частини сьомої статті 55 Кодексу відсутні.

Митні оформлення товару за заявленою декларантом митною вартістю другорядним методом відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу вказують на проблему, яка в майбутньому матиме глобальний характер та потребує негайного врегулювання.

У зв’язку з цим наголошуємо на необхідності врегулювання питання щодо неприпустимості прийняття до митного оформлення митних декларацій, заповнених з порушенням норм Митного кодексу України без відповідного реагування.

В.о. Голови

М.В. Продан

MDoffice

Хит недели ... З грошима в Європу: штрафи та обмеження на ввезення готівки до ЄС

Більшість українських туристів, які подорожують країнами Європи, не возять з собою великих сум готівкою. Стало звичкою користування платіжними картами; готівку ж за необхідності можна без проблем зняти в банкоматі. Та все ж є чимало подорожуючих, які бажають їхати до країн ЄС, взявши готівку не тільки для шопінгу, але й для дорожчих покупок – наприклад, придбання автомобіля або нерухомості.

Скільки готівки можна перевезти через кордон, не порушивши митні правила? Ключові вимоги ідентичні для всіх країн ЄС; та розглянемо ситуацію на прикладі Франції.

Монетарним і фінансовим кодексом Франції (ст. L152-1) встановлено:

"Фізичні особи, які ввозять на територію держави-члена ЄС або вивозять з неї грошові кошти, коштовності, цінні папери, інші цінності, у тому числі золото... на суму, що перевищує 10 000 євро, повинні належним чином це задекларувати.
Декларування не вважається здійсненим, якщо надана інформація є неправильною або неповною.
Крім того, не вважається задекларованою сума, що перевищує 50 000 євро, якщо до декларації не додані документи, що підтверджують походження зазначеної суми".

Таким чином, ввозити на територію Франції без декларування можна суму, що не перевищує 10 000 євро. Хочете подорожувати спокійно – везіть із собою не більше 9 999 євро.

Правила "належного декларування" у Франції визначає декрет №2016-1663 від 5 грудня 2016 року, в ньому встановлено чіткий перелік документів, якими може бути підтверджено походження коштів.

Важливо: враховується не тільки готівка в євро, але й уся готівка в будь-якій валюті.

А ще – банківські метали та цінні папери. Детальніше про те, що прикордонники вважатимуть "готівкою" - на сайті ЄК.

Зважайте на те, що французькі митники, знайшовши у вас значну суму, не полінуються додатково перерахувати в євро, за офіційним курсом, всю наявну готівку, і якщо загальна сума перевищить 10 000 євро, у вас можуть бути неприємності.

"Правило десяти тисяч" діє для всіх країн ЄС; тим не менш, в'їжджаючи на територію Євросоюзу, бажано уточнити процедуру перевезення готівки для конкретної країни.

Важлива деталь для тих, хто в'їжджає до Франції з родиною:

– якщо ви їдете самостійно, то одноосібно ви можете мати при собі, не декларуючи, суму, що не перевищує 10 000 євро;

– якщо ви подорожуєте з родиною, то везти, не декларуючи, можете не більше 10 000 євро на всю сім'ю (а не на кожного члена сім'ї!);

– якщо подорожуєте парою, то везти, не декларуючи, можете не більше 10 000 євро на двох, оскільки в даному випадку діє принцип спільності інтересів – "communauté d intérêts".

(Прим. ЄвроПравди: таке правило дійсно міститься у митних правилах Франції, хоча воно суперечить загальній митній політиці ЄС – Єврокомісія стверджує, що норма в 10 000 діє для кожного з подорожуючих. Однак застосовувати норму на практиці буде французький митник, тож варто виходити з більш жорсткої норми.)

Що робити, якщо ви везете більше 10 000 євро готівкою? Зрозуміло, їх треба декларувати до в'їзду на територію Франції (всі пам'ятають про червоний коридор в аеропорту під час прильоту), щоб уникнути неприємностей в разі подальшого митного контролю.

Це можна зробити в аеропорту, в тому самому "червоному коридорі", або заздалегідь, ще до вильоту з України.

Від 2013 року діє сервіс електронного декларування готівки DALIA.

Електронне декларування здійснюється в період від 30 до 2 днів до дати поїздки. Таке декларування є безкоштовним. Сервіс доступний французькою, англійською та іспанською мовами.

Вам необхідно створити на сайті французької митниці обліковий запис (ім'я для входу і пароль), а після входу на сайт – заповнити електронну форму декларування ввезення готівкових коштів. Після його перевірки система генерує реєстраційний номер, який потрібно зберегти і бажано роздрукувати разом із заповненим формуляром. На митному контролі надайте французьким митникам номер DALIA та копію заповненого формуляра.

Ось, власне, і вся процедура електронного декларування суми понад 10 тисяч євро.

Якщо ж ви, на свій страх і ризик, в'їхали на територію Франції з незадекларованою готівкою, що перевищує 10 000 євро, то в разі контролю вас можуть чекати як митні, так і кримінальні санкції. Про останні може бути мова, якщо кошти будуть свідомо сховані від митників і/або ви не зможете пояснити їх законне походження.

Статтею L152-4 монетарного і фінансового кодексу Франції встановлено:

"Невиконання вимог монетарного та фінансового кодексу, а також Регламенту (ЄС) №1889/2005 (встановлює норму про 10 000 євро для всіх країн ЄС), карається штрафом в розмірі 50% від незадекларованої суми".

Таким чином, при в'їзді з незадекларованими коштами, що перевищує 10 000 євро, вас можуть оштрафувати на 50% від усієї незадекларованої суми. До 3 червня 2016 року максимальна санкція становила 25% від незадекларованої суми.

Варто відзначити, що в даній статті йдеться про максимальний штраф, який можуть призначити митні органи.

Як це відбувається на практиці?

При перетині митного кордону з Францією – неважливо, чи прибуваєте ви в будь-який з французьких аеропортів, до морського порту або ж в'їжджаєте по суші зі Швейцарії (країни, яка не входить в митний союз з ЄС), – вас можуть зупинити для огляду митники, в тому числі мобільні бригади на автошляхах.

Виявивши незадекларовану готівку понад 10 тисяч євро, вас для початку попросять проїхатися до митного пункту, де вас опитають на предмет легальності походження коштів.

Якщо незадекларована сума лише на кілька сотень перевищує 10 000 євро, то основну її частину митники можуть тимчасово утримати, провести перевірку і повернути вам за деякий час, без сплати штрафу. Нагадаємо, при підрахунку враховується не тільки євро, але й інша готівкова валюта!

У разі, якщо сума вище, то найпростіший для вас варіант – якщо гроші не були замасковані або заховані. У такому разі вас запитають про походження незадекларованої суми. Якщо пояснення не викличуть сумнівів, вас відпускають, а всю незадекларовану суму тимчасово вилучають до закінчення перевірки та винесення рішення про суму штрафу.

На даному етапі, тільки-но вас відпустили, рекомендується зв'язатися з адвокатом, оскільки його участь у справі може мати вагоме значення при комунікації з митними органами та виборі суми штрафу. У рішенні про штраф митні органи можуть враховувати різні фактори, акцент на яких може зробити адвокат.

У разі незгоди з сумою штрафу рішення можна оскаржити в суді.

Якщо ж ви ховали незадекларовану суму або не можете дати чіткого й зрозумілого обґрунтування її законного походження, особливо якщо сума перевищує 50 000 євро, митники можуть поставити перед прокурором питання про тимчасове затримання (від 1 до 3 діб – "garde à vue") до з'ясування обставин.

В такому разі вам варто негайно зв'язатися з вашими родичами або з консульством, щоб вони могли знайти адвоката, який зможе бути присутнім на допитах. В іншому випадку вам зобов'язані надати безкоштовного французького адвоката та перекладача.

Після закінчення затримання вас або відпускають, або, якщо будуть знайдені на те підстави, буде поставлено питання про порушення кримінальної справи – або за фактом умисного приховування незадекларованих коштів від митників, або за фактом відмивання грошей. Останнє можливо, якщо ви не дасте чіткого пояснення законного походження грошових коштів.

Варто зазначити, що санкція за "відмивання грошей" передбачає термін ув'язнення до 5 років плюс штраф до 375 000 євро з конфіскацією незадекларованих коштів.

У будь-якому разі, при виникненні проблем рекомендується допомога адвоката, який спеціалізується на подібних справах – для безпечного повернення вам вилучених грошових коштів після сплати штрафу або без нього.

Автор: Єгор Бойченко,

адвокат у колегії адвокатів міста Страсбурга, Франція,
директор представництва НААУ у Франції,

для "Європейської правди"

Європейська правда

Хит недели ... Нагадування! ДФСУ: Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРАЇНИ

03.03.2017 р. № 5466/7/99-99-19-03-17

Митниці ДФС

Про здійснення верифікації (перевірки
достовірності) документів про походження
товару з країн Європейського Союзу

З метою підвищення ефективності роботи з перевірки сертифікатів з перевезення товару форми EUR. 1 (далі - сертифікат) та декларацій інвойсів відповідно до статті 33 Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "Товарів, що походять з певної країни" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27 червня 2014 року (далі - Протокол 1) та з урахуванням Пояснення Комісії ЄС (2007/С 83/01 від 17.04.2007) необхідно керуватися наступним.

Без здійснення верифікації (перевірки достовірності) для цілей застосування преференцій вважаються непридатними документи про походження товарів з наступних технічних причин:

бланк наданого сертифіката не відповідає зразку бланку, наведеному у додатку III до Протоколу 1 (істотна різниця у розмірі чи кольорі, відсутній номер сертифіката, сертифікат заповнений мовою, що не є однією з офіційних мов Сторін Угоди); водночас, як виняток із правил, графа 11 сертифіката може бути розділена на дві частини для проставлення печатки митного органу країни ЄС;

не заповнено одну або декілька з обов'язкових граф сертифіката (наприклад, графа 4);

відсутній відбиток печатки митниці країни ЄС (графа 11);

в графах 2 та 5 сертифіката зазначено відомості про країну (групу країн), яка не є учасником Угоди;

граничний термін дії сертифіката/декларації інвойс закінчився, за винятком випадку, якщо такий сертифікат/декларація інвойс був дійсним та поданий митниці на момент поміщення товарів у митний режим "митний склад" (стаття 24 (3) Протоколу 1).

У разі неприйняття сертифіката з технічних причин митницею ДФС оригінал цього сертифіката повертається імпортеру для отримання нового сертифіката після здійснення експорту товарів відповідно до положень статті 18 (1)(b) Протоколу 1, в справах митниці ДФС залишається копія цього сертифіката.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 33 Протоколу 1 подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

До обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, наприклад, такі випадки:

проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС;

сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами);

структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС;

в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС, у разі якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитку печатки);

маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару;

код товарної номенклатури (на рівні перших чотирьох знаків), зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару;

дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніше дати видачі сертифіката, зазначеної у графі 11 цього сертифіката;

до сертифіката внесені виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС (виправлення/дописування можуть бути засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС, який відрізняється від відбитку печатки, проставленого у графі 11 цього сертифіката).

Зауважимо, що подання суб'єктами ЗЕД документів про походження товару з метою відновлення преференційного режиму відповідно до статті 301 Митного кодексу України не є підставою (причиною) для здійснення перевірки цих документів (без обгрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару).

Перевірка підтверджень походження може також здійснюватися у довільному порядку (вибірково) за наявності відповідного доручення ДФС.

У разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності сертифіката або декларації, перевірка цих документів здійснюється шляхом направлення до ДФС відповідного запиту згідно з наказом Держмитслужби від 13.09.2010 № 1050 "Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару".

З урахуванням пункту 2 статті 33 Протоколу 1 до Угоди разом із запитом до ДФС направляються:

двостороння копія сертифіката (на одному аркуші) із заповненою та засвідченою митницею ДФС графою 13 сертифіката (за винятком дати запиту про проведення перевірки достовірності сертифіката та походження товару);

копія засвідченого митницею ДФС інвойсу, якщо він був поданий;

будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження.

Звертаємо увагу, що статтею 30 Протоколу 1 наведено розбіжності й формальні помилки, які можуть міститися в сертифікаті з перевезення форми EUR. 1 та не впливають на походження товарів.

Так, виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов'язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.

Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку (наприклад, зміщення відомостей однієї чи декілька граф в іншу графу сертифіката), не є причиною для відхилення такого документа, як що ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

MDoffice

Хит недели ... У Одесской таможни появился новый руководитель

   Руководителем Одесской таможни Государственной фискальной службы назначен Александр Власов.

   Об этом сообщили в пресс-службе главного управления ГФС в Одесской области.

   Приказом ГФС Украины с 15 мая на должность начальника Одесской таможни как победитель конкурса назначен Александр Власов.

   Ранее Власов возглавлял Главное межрегиональное управление оперативного обеспечения зоны проведения антитеррористической операции ГФС и Межведомственный целевой центр по предотвращению и выявлению нарушений законодательства по вопросам государственного таможенного дела при Минфине.

   Власов имеет опыт работы в государственных органах. В частности, работал в Николаевской таможне (1993 - 1995 годы), в органах СБУ, Государственной налоговой службе и Минэкономразвития. С января 2015 года - командир спецподразделения налоговой милиции ГФС "Фантом".

   В начале июня 2016 года экс-глава Фискальной службы Роман Насиров заявил, что уволит Марушевскую с должности руководителя Одесской таможни к осени. Он мотивировал это тем, в частности, что Одесская таможня не выполняет планы, плохо осуществляет контроль грузов. В свою очередь Марушевская обвинила руководство Государственной фискальной службы в препятствовании реформированию таможни, а также заявила о давлении на сотрудников ведомства.

   Приказом Государственной фискальной службы Украины Марушевская была уволена с должности начальника Одесской таможни в декабре 2016 года.

https://focus.ua

Хит недели ... Суд: Наслідки різниці митної вартості товарів від аналогічних товарів

   Евгений Морозов
Адвокат (судебная защита), магистр права

   У постанові від 2 червня 2015 року №21-498а15 Верховний Суд України висловив позицію, якої повинні дотримуватися всі судові органи країни і суть якої полягає в тому, що «…митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

   Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (Постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі №805/778/13-а ).

   Так, 20.04.2017 р. Вищий адміністративний суд України розглядаючи справу № К/800/9701/14 (ЄДРСРУ № 66271848) вказав, що «під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки митна вартість товарів значною мірою відрізнялась від митної вартості аналогічних товарів, ввезених на територію України за іншими угодами».

   ВАЖЛИВО: Разом з тим, необхідно підкреслити, що « факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів » (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року»).

   Відповідно до статтей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

   Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

   Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

   Частиною 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

   Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

   У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

   Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

   Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

   За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

   Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

   Згідно із частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

   ВАЖЛИВО: Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

   Матеріал по темі: «ОБЧИСЛЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ ПІД ЧАС ПЕРЕТИНАННЯ КОРДОНУ» .

   Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

   Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

   Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

   1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

   2) другорядні:

   а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

   б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

   в) на основі віднімання вартості;

   г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

   ґ) резервний.

   Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

   (!!!) Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

   Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

   Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

   Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті , - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

   Даний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-53а15.

   Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

   Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

   Позиція митного органу щодо неможливості послідовного застосування методів оцінки митної вартості обов'язково повинна бути обґрунтована та відображена у рішенні про застосування іншого методу, ніж вказаний декларантом.

   ВИСНОВОК: Суд вказав, що та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому інші обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, вага, наявність знижок тощо).

   Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, а сам факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів.

Лига.Блоги

Хит недели ... Безвизовый режим: в ЕС назвали минимальную сумму, которую нужно иметь украинцам

   Обнародовали карту Европы с информацией о требованиях отдельных стран к минимальной сумме средств, которые нужно иметь с собой при пересечении границы, а также документов, которые могут служить подтверждением наличия средств к существованию, передает представительство ЕС в Украине.

   На специальном сайте под названием "Путешествуй ответственно" размещена карта Европы, где можно узнать базовую сумму необходимых средств для пребывания в стране.

   Норвегия - 500 норвежских крон, то есть 1580 грн;
Финляндия - 30 евро в день (880 грн);
Швеция - 47 евро в день (1370 грн)
Эстония - 86 евро в день (2,5 тыс. грн);
Латвия - 14 евро в день (400 грн);
Литва - 40 евро в день (1100 грн)
Нидерланды - 34 евро (1000 грн);
Польша - 300 злотых (2 тыс. грн) пребывания до трех дней, 100 польских злотых (800 грн) в день, если пребывание более 3 дней;
Германия - 45 евро в день (1300 грн);
Бельгия - 45 евро (1300 грн) - иностранцы, которые остановились у частных лиц. 95 евро (2,8 тыс. грн) - иностранцы, которые остановились в гостинице;
Люксембург - минимальная сумма средств определяется индивидуально;
Чехия - 40 евро (1100 грн) в день до 30 дней;
Словакия - 56 евро в день (1600 грн);
Франция - 32,50 евро (1000 грн) - лица, имеющие подтверждения наличия жилья. 120 евро (3500 грн) - лица, которые не могут подтвердить наличие жилья;
Швейцария - 91 евро (2600 грн), 27 евро (780 грн) - для студентов;
Лихтенштейн - 91 евро (2600 грн), 27 евро (780 грн) - для студентов;
Австрия - на индивидуальной основе;
Словения - 70 евро (2 тыс. грн), 35 евро (1 тыс. грн) для несовершеннолетних в сопровождении родителей;
Венгрия - 3 евро (90 грн);
Италия - 269,60 евро (7,8 тыс. грн) на одного человека на срок до 5 дней, для групп туристов меньше;
Испания - 71 евро (2 тыс. грн) в день;
Португалия - нужно иметь при себе сумму в 75 евро (2,2 тыс. грн), а также сумму из расчета 40 евро (1100 грн) в день пребывания;
Мальта - 48 евро в день (1400 грн);
Греция - 50 евро (1400 грн) в день, минимум 300 евро (8,7 тыс. грн) на 5 дней.

   Европарламенте 17 мая подписали безвизовый режим для Украины.

http://podrobnosti.ua

Хит недели ... Об особенностях настройках почты при Е-Декларирование... (обновлено)

В программе MD Declaration откройте вкладку "Е-Декларирование", нажмите на кнопку "Настройки Е-Декларирования" и введите настройки почты в области "Учетные записи электронной почты".
Параметры почты можно найти в интернете, на сайте Вашего почтового сервиса, либо Вы можете их узнать у системного администратора.

Для почтовых серверов gmail и ukr.net (IMAP) параметры настройки учетной записи электронной почты (порт и имя сервера) заполняется автоматически, при выборе e-mail адреса из выпадающего меню соответствующей кнопки.

Обращаем Ваше внимание, что многие бесплатные почтовые сервисы, по умолчанию запрещают подключение к почте сторонними программами. Поэтому для включения возможности отправлять и принимать почту средствами Declaration необходимо открыть Ваш почтовый ящик в веб интерфейсе и включить данную возможность в настройках почты.

для GMAIL:

- безопасность https://myaccount.google.com/u/0/security

- настройки https://mail.google.com/mail/u/0/#settings/fwdandpop

для UKR.NET:

- настройки (старый интерфейс) https://mail.ukr.net/classic#settings,tab=pop3

-настройки (новый интерфейс) https://mail.ukr.net/desktop#settings/protocols
Включить IMAP/SMTP в новым интерфейсе UKR.NET

По завершению выполнения настроек электронной почты, нажмите кнопку "Тест".

Внимание!
Для каждого компьютера нужно использовать ОТДЕЛЬНЫЙ ящик электронной почты, и к данному ящику электронной почты НЕ должны быть подключены другие почтовые программы и не открывать его с помощью веб браузера.

Статья:
Об особенностях настройках почты при Е-Декларирование...

upd.
Параметры настройки учетной записи электронной почты (порт и имя сервера) для Gmail и UKR.NET

https://www.mdoffice.com.ua

Хит недели ... Складання протоколу про ПМП та повноваження посадових осіб митниці

[Отправить заявку]

ТОВ "НВО "Поверхность МД"

СЕМІНАР

«І. Реформа митних органів. ІІ. Чи завжди митниця права ?»

(Чергова реформа митниці!? Спори з митницею з оскарження рішень по коду/вартості. Наслідки прийняття таких рішень для суб’єкта ЗЕД. Порушення митних правил: підстави, провадження, постанови, оскарження. Дії чи бездіяльність митниці та багато іншого)

Дата проведення: 20 травня 2017 року, місто Київ.

Реєстрація: з 9:00 до 9:30.

Початок: о 09:30

Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (обід)

Закінчення: 18-00

Спікери та учасники:

Представник Мінфіну України (за згодою);

Олександр Крилач – адвокат.

Олена Ветушенко – експерт з питань діяльності митних органів у напрямку боротьби з КБ та ПМП.

Спеціалісти ТОВ "НВО "Поверхность МД”.

ПРОГРАМА Семінару:

I. «Концепція Кабінету міністрів України щодо реформування ДФС»

- оптимізація структури;

- інформаційні технології̈;

- прозорість реформи та її комунікація

ІІ. «Аналіз практики застосування судами норм Митного кодексу України».

- спори з приводу здійснення митницею коригування митної вартості товарів;

- спори з приводу здійснення митницею визначення коду товарів;

- можливі наслідки коригування митної вартості для суб’єкта ЗЕД та/або декларанта;

- можливі наслідки визначення коду товарів для суб’єкта ЗЕД та/або декларанта.

ІІІ. «Оскарження рішень митних органів у судовому порядку».

- загальний порядок оскарження рішень митниці;

- оскарженнярішеньмитниціпрокоригуваннямитноївартості;

- оскарження рішень митниці з визначення коду товару;

- оскарження бездіяльності митниці при поверненні надмірно сплачених сум митних платежів;

- інші види діяльності/бездіяльності митниці;

- огляд практики з оскарження рішень митниці.

IV. «Порушення митних правил. Протокол про порушення митних правил».

- порушення митних правил: законодавче визначення, особливості та нюанси;

- підстави для складання протоколу про ПМП та повноваження посадових осіб митниці;

- статті 472, 483, 485 МКУ, особливості їх застосування;

- провадження в справі про ПМП;

- постанова в справі про ПМП.

V. «Механізм захисту в справах про ПМП».

- огляд норм МКУ та Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- що потрібно, а що не потрібно робити;

- оскарження рішень у справах про ПМП;

- огляд практики в справах про ПМП.

Кожному учаснику надається:

Сертифікат про участь у Круглому столі/семінарі MD Office;
Безкоштовна реєстрація інформаційно-аналітичної програми «MD Office» строком на один місяць;
Безкоштовна реєстрація на сайті підтримки ЗЕД www.mdoffice.com.ua строком на один місяць;
Блокнот, ручка.

Якість круглих столів, семінарів, конференцій, які проводяться ТОВ "НВО«Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досвідом організації навчання суб'єктів ЗЕД. Протягом 1998 - 2016 у заходах за участю фахівців ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 7800 чоловік, а на корпоративних семінарах(тренінгах) - понад 3200.

Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович

Вартість участі у Круглому столі/семінарі: 1475 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД) або 1770 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");

У вартість входить участь у Круглому столі/семінарі, консультації фахівців, мастер-клас роботи з програмним забезпеченням, матеріали за тематикою Круглого столу/семінару, кофе-брейк, обід та ін.

Місце проведення : конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Київ, вул. Святошинська, 2, станція метро "Святошино” ("Український науково-дослідний центр і учбовий центр проблем стандартизації, сертификації та якості").

Більш детальну інформацію про захід, порядок реєстрації та оплати Ви можете отримати зателефонами:
+38 -044-236-96-20, 236-96-21, 236-96-31, 236-96-39, 236-96-49
e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайті www.mdoffice.com.ua

Покладаємо надію, що інформація, отримана під час Круглого столу/семінару, принесе неоціненну допомогу у веденні Вашого бізнесу

З повагою,
Директор ТОВ "НВО "Поверхность МД"
ФО Підприємець

Артур Хохлов
Олег Браташов

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ/СЕМІНАРІ

* Дата, назва Круглого столу/Семінару	20/05/2017	«І. Реформа митних органів. ІІ. Чи завжди митниця права ?» (Чергова реформа митниці!? Спори з митницею з оскарження рішень по коду/вартості. Наслідки прийняття таких рішень для суб’єкта ЗЕД. Порушення митних правил: підстави, провадження, постанови, оскарження. Дії чи бездіяльність митниці та багато іншого)
* Фірма-учасник/(ЄДРПОУ)
Сума до оплати (підкреслити)	1475** грн. (без ПДВ)	1770** грн. (з ПДВ)
Фактична адреса (+індекс)
* Телефон/факс (+ код міста)
E-mail
* П.І.Б., посада учасника
Телефон моб.
Вид діяльності Вашого підприємства
* Форма оплати
Юридична адреса
* Свідоцтво ПДВ
*індивідуальний податковий номер
Пропозиції, побажання для теми Круглого столу/семінару
* Поля обов'язкові до заповнення
Дата заповнення			М.П.	підпис

* Фірма-учасник/(ЄДРПОУ)Сума до оплати (підкреслити) 1475** грн. (без ПДВ) 1770** грн. (з ПДВ)Фактична адреса (+індекс)* Телефон/факс (+ код міста)E-mail* П.І.Б., посада учасникаТелефон моб.Вид діяльності Вашого підприємства* Форма оплатиЮридична адреса* Свідоцтво ПДВ*індивідуальний податковий номерПропозиції, побажання для теми семінару* Поля обов'язкові до заповненняДата заповненняМ.П.підпис

Заповнену заявку разом із копією свідоцтва про реєстрацію платника податку (про реєстрацію) слід надіслати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 489-12-45, 593-74-09.
Заявки приймаються до 16.05.2017 включно, оплата до 19.05.2017.

[Отправить заявку]

MDoffice

Хит недели ... ВНИМАНИЕ! СРОЧНО! В связи с вступлением в силу Указа Президента №133/2017 от 15.05.2017 (вступит в силу с 00:00 18.05.2017) ....

В связи с вступлением в силу Указа Президента №133/2017 от 15.05.2017 (вступит в силу с 00:00 18.05.2017) , Государственная Фискальная Служба Украины, принимать сообщения с адресов находящихся на :

- mail.ru
- mail.ua
- yandex.ru
- yandex.ua
- list.ru
- inbox.ru
- bk.ru

НЕ БУДЕТ!

Необходимо перейти на другие почтовые сервера.

MDoffice

Анекдот из Интернет

— А знаки как-то влияют на судьбу?
— Во всяком случае, гаишники в это верят...

Афоризм

В соцсетях легко вычислить девушек, мечтающих, чтобы их любили за богатый внутренний мир, а не за внешность. Они обычно фотографируются голыми.

http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua

В избранное

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} {#if $P.login_register_tab == 1} <form class="authentication-form" method="post" action="/MEMBERLOGIN_authen_cred"> <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <h1>Войти на сайт</h1> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones"><p>{#include js_tmpl_auth_reg_descr} </p></div> <div class="logreg_advice noPhones"> Если вы еще не с нами, то начните с <a href="#" onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" class="dashed" data-func="registr">регистрации</a> </div> <br><br> <a class="dashed auth-enter" href="/manage/author/"><b>Вход для авторов</b></a> </dt> </dl> </form> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_block_options"> <div id="js_tap_panel_auth"> <h1>Регистрация</h1> <div class="social_reg"> {* <div class="rg_description">{#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr}</div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc_auth_agree">{#include js_tmpl_auth_reg_agree}</div> </div> <div class="subscribe_reg"> {* <div class="rg_description"> #include js_tmpl_auth_reg_descr </div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} </div> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} <div class="clr"> </div> <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones">{#include js_tmpl_auth_reg_descr} {#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr} </div> </div> </div> {#/if} </div> {* <div class="gray_bg register_shadow"></div> *} </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_auth" class="{#if $P.login_register_tab == 1} rg_active_nav {#/if} rg_first_nav"><a onclick="rgNav('js_tab_auth');return false;" href="">Вход на сайт</a></li> <li id="js_tab_reg" class="{#if $P.login_register_tab == 2} rg_active_nav {#/if}"><a onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" href="">Регистрация </a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_action} {#if $P.login_register_tab == 1} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} {#/if} <div class="rg_forms"> <input type="hidden" id="login_register_destination" value="{$P.login_register_destination}"/> {#if $P.login_register_tab == 1} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail или код подписчика</span> <input id="credential_0" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="no" data-js_next_input_name="credential_1" name="" type="text" /> </div> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">Пароль</span> <input id="credential_1" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_loginFormBut" name="" type="password" onkeyup="showAttention(this,!!window.event.shiftKey)" /> <span class="pswd_attention" id="attention_pswd"> <span class="icon_attention"></span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd1">Русская раскладка клавиатуры!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd2">У вас включен Caps Lock!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd3">У вас включен Caps Lock и русская раскладка клавиатуры!</span> </span> </div> <div class="rg_for_input input-alien"> <span class="chk noPhones"><input id="chk_alien" name="" type="checkbox" /></span><label for="chk_alien" class="noPhones"> Чужой компьютер</label> <a class="forgot_pass" href="/member/totalrecall">Забыли пароль?</a> </div> <div class="rg_for_input"> <em id="auth_msg" class="reg_error"></em> <input id="lf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <input type="submit" class="button button-red logreg_submit" id="js_loginFormBut" value="Войти">  <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail</span> <input id="arfemail" class="js_keydown_selector rg_input_text" name="" type="text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_regFormBut"/> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a> </label> <br /> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_personal' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Нажимая на кнопку "Готово!", я даю <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/persverordnung.html">согласие на обработку персональных данных</a> </label> </div> {* <div style="float: left;position: absolute;left: 11em;"> <img src="http://www.kupivip.ru/images/vip/logo.png?1604" style="width: 86px; vertical-align: middle;display: block;"> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh"> <label class="js_tap_panel_checkbox"><input name="" id="js_tap_panel_checkbox_kupivip" type="checkbox" data-js_submit="yes"> Я хочу получать новости о скидках на одежду</label> </div> *} <div class="rg_for_input"> <em id="reg_msg" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <em id="reg_msg2" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <input id="rf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <a class="button button-red logreg_submit" id="js_regFormBut" href="#">Готово!</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action} {#template js_tmpl_auth_reg_agree} <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms_reg' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a></label> <em id="reg_msg_soc" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_agree} {#template js_tmpl_auth_reg_button} <div class="rg_butons_socials"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_button} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} {#if $P.login_register_tab == 1} Для оформления подписки на выбранную рассылку, работы с интересующей вас группой или доступа в нужный вам раздел, просим авторизоваться на Subscribe.ru {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} Для регистрации укажите ваш e-mail адрес. Адрес должен быть действующим, на него сразу после регистрации будет отправлено письмо с инструкциями и кодом подтверждения. {#/if} {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} Или зарегистрируйтесь через социальную сеть. {#/template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/login/vk/&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/join/vk&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_soc}

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <p class="rg_description">{#include js_tmpl_auth_reg_descr}</p> <div class="clr"> </div> {#include js_tmpl_auth_reg_action} <div class="clr"> </div> </dt> </dl> </div>  </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_reg" class="rg_active_nav rg_first_nav"><a href="" onclick="return false;" >Регистрация</a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} <strong>Пожалуйста, подтвердите ваш адрес.</strong><br><br>Вам отправлено письмо для подтверждения вашего адреса {$P.register_confirm_mail}.<br>Для подтверждения адреса перейдите по ссылке из этого письма. {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_action} <div class="rg_forms confirm_code_from_letter"> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_inp_descr" style="width:15em;">Или введите код из письма:</span> <input type="text" value="" id="confirm_code" name="" data-js_submit="yes" data-js_action="js_confirmFormBut" class="js_keydown_selector rg_input_text_conf" > </div> <div class="rg_for_input"><label>Не пришло письмо? <b>Пожалуйста, проверьте папку Спам</b><br /> (папку для нежелательной почты).</label><br /> <a href="" onclick="ajax_recall_code();return false" >Вышлите мне письмо еще раз!</a></div> <div class="rg_for_input"> <em class="reg_error" id="confirm_msg"></em> <a href="#" class="button button-red" id="js_confirmFormBut">Готово</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> <br> </div> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action}

Новости ВЭД Украины от сайта "WWW MDOffice"

Статистика

Хит недели ... Нагадування! ДФСУ: Про здiйснення верифiкацii (перевiрки достовiрностi) документiв про походження товару з краiн Eвропейського Союзу