• исключены нормы касательно способов использования веществ, при этом указаны названия химической продукции, получаемой из метанола технического (метилового спирта);
• произошли изменения в перечнях предприятий, которые получают или ввозят на таможенную территорию Украины бензол и метанол технический (метиловый спирт), которые используются в качестве компонента
моторных масел, для использования в качестве сырья для производства в химической промышленности и годовых объемах квот на их отгрузку или ввоз;
• перечень веществ, используемых в качестве компонента моторных масел, для использования в качестве сырья для производства в химической промышленности, в соответствии с нормами НКУ дополнен отдельными
веществами и др.
Сьогодн╕, 28 березня, в╕дбулася презентац╕я Експортно╖ стратег╕╖ Укра╖ни, яку розробило М╕н╕стерство економ╕чного розвитку та торг╕вл╕ Укра╖ни. У н╕й взяли участь Перший в╕це-прем’╓р м╕н╕стр - М╕н╕стр економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Степан Куб╕в, заступник М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни - Торговий представник Натал╕я Микольська, представники б╕знесу та експерти.
Експортна стратег╕я Укра╖ни визнача╓ вектор розвитку та реал╕зац╕╖ торговельного
потенц╕алу, зростання експорту ╕ сприя╓ формуванню сильно╖ та ефективно╖ економ╕ки. Першим етапом Експертно╖ стратег╕╖ Укра╖ни ╓ Дорожня карта стратег╕чного розвитку торг╕вл╕ Укра╖ни, розрахована на наступн╕ 5 рок╕в.
Головне завдання – п╕двищити конкурентоспроможн╕сть укра╖нського експорту шляхом усунення перешкод та визначення конкретних можливостей за допомогою ч╕тких крок╕в, описаних у План╕ д╕й. Для реал╕зац╕╖ Плану д╕й визначили 56 завдань, зад╕яли близько 40
державних ╕ недержавних ╕нституц╕й та окреслили три основн╕ ц╕л╕ стратег╕╖:
1 - створення сприятливих умов, що стимулюють торг╕влю та ╕нновац╕╖ для диверсиф╕кац╕╖ екпорту;
2 - розвиток послуг ╕з п╕дтримки б╕знесу та торг╕вл╕, здатних п╕двищити конкурентоспроможн╕сть п╕дпри╓мств, зокрема МПС;
3 - зм╕цнення навичок ╕ компетенц╕й п╕дпри╓мств, зокрема МПС, необх╕дних для участ╕ в м╕жнародн╕й торг╕вл╕.
Степан Куб╕в зазначив: “Експортна
стратег╕я - це свого роду сусп╕льний контракт м╕ж б╕знесом ╕ владою, який формулю╓ вза╓мн╕ оч╕кування, окреслю╓ сфери в╕дпов╕дальност╕ та визнача╓ сп╕льн╕ ц╕л╕ та задач╕ у сфер╕ експорту. Це потужний ╕нструмент для посилення позиц╕╖ укра╖нських експортер╕в на св╕тових ринках. Хоча ╕ндив╕дуальний усп╕х окремого п╕дпри╓мця залежатиме в╕д персонального таланту ╕ наполегливост╕, однак Експортна стратег╕я ╓ загальнодоступним та в╕дкритим ╕нструментом створення усп╕шного майбутнього для укра╖нського б╕знесу та
ус╕╓╖ економ╕ки”.
Натал╕я Микольська п╕д час презентац╕╖ додала: “Ми ма╓мо знайти сильн╕ м╕сця перетину та вза╓мод╕╖ м╕ж осв╕тою та потребами б╕знесу, ╕нновац╕ями та виробництвом, ╕нфраструктурою та торговими потоками, роботою митниц╕ та лог╕стикою. Це нам потр╕бно, щоб стати конкурентноспроможними, щоб продавати укра╖нське на зовн╕шн╕х ринках та створити запит на укра╖нське в св╕т╕! Експорт не фунуц╕ону╓ сам по соб╕. Це складна вза╓мод╕я багатьох сфер та галузей. Наша ╕дея -
оптим╕стично, оптим╕зовано та оперативно структурувати та стратег╕чно запустити складну матрицю експорту”.
Стратег╕я створювалася за методолог╕╓ю, розробити яку допомагали спец╕ал╕сти International Trade Centre (ITC). Його виконавчий директор, Аранча Гонсалес, зауважив: «Ця Дорожня карта стратег╕чного розвитку торг╕вл╕ ╓ важливим кроком на шляху до комплексно╖ стратег╕╖ експорту для Укра╖ни, яка консол╕ду╓ важливу роль торг╕вл╕ в зростанн╕ ╕ розвитку кра╖ни. Дорожня карта
пропону╓ план д╕й для стимулювання конкурентоспроможност╕ експорту в високо потенц╕альних галузях економ╕ки Укра╖ни. ITC готовий надати допомогу Укра╖н╕ у розвитку торг╕вл╕ з сус╕дн╕ми кра╖нами, стимулюючи виробництво, продаж╕ та створення нових робочих м╕сць".
Ярослава Джонсон, президент та головний виконавчий директор Фонду Western NIS Enterprise Fund, розпов╕ла: “WNISEF розум╕╓ всю складн╕сть виклик╕в, як╕ Укра╖на повинна подолати, щоб реал╕зувати економ╕чн╕ можливост╕ через глибшу
╕нтеграц╕ю у св╕товий економ╕чний прост╕р. Саме тому Фонд запропонував розробити та запровадити д╕╓в╕ ╕нструменти залучення ╕нвестиц╕й та просування експорту. Експортна стратег╕я Укра╖ни покращить умови для експортно╖ д╕яльност╕, сприятиме розвитку виробництва, збереженню ╕снуючих та створенню нових робочих м╕сць.»
Ознайомитися з╕ стратег╕╓ю та запропонувати сво╖ коментар╕ можна на нашому сайт╕: http://bit.ly/2nvH3Z9.
В╕льну торг╕влю послали на чотири л╕тери. Нав╕що у Ки╓в╕ в╕дновили роботу ГУАМ
Юр╕й Панченко, ╢вропейська правда Абрев╕атура ГУАМ знову повернулася до пол╕тичного лексикону.
Ця абрев╕атура – перш╕ л╕тери назв чотирьох кра╖н: Груз╕╖, Укра╖ни, Азербайджану та Молдови. Така орган╕зац╕я була створена двадцять рок╕в тому – у 1997 роц╕, як вар╕ант пострадянсько╖ ╕нтеграц╕╖, але без участ╕ Рос╕╖. Певний час до орган╕зац╕╖ входив ╕ Узбекистан.
Останн╕м
часом ГУАМ знаходився у стан╕ "летарг╕йного сну" - орган╕зац╕я оф╕ц╕йно не була закрита, але про ╖╖ ╕снування нагадував лише оф╕ц╕йний сайт та оф╕с Генерального секретар╕ату в Ки╓в╕.
╤ от 27 березня з укра╖нсько╖ ╕н╕ц╕ативи було проведено зас╕дання глав уряд╕в ГУАМ. Зг╕дно з оф╕ц╕йним пов╕домленням, Укра╖на ма╓ серйозн╕ нам╕ри реан╕мувати нап╕вмертву орган╕зац╕ю. Зокрема,
прем'╓р Володимир Гройсман анонсував, що вже цього
року буде "повноц╕нно запроваджено зону в╕льно╖ торг╕вл╕ у рамках наших держав".
З цього приводу варто зазначити два принципов╕ моменти:
1. М╕ж Укра╖ною, Молдовою, Азербайджаном та Груз╕╓ю вже давно працю╓ режим в╕льно╖ торг╕вл╕. М╕ж першими трьома кра╖нами – у рамках багатосторонньо╖ угоди в рамках СНД, ╕з Груз╕╓ю – у вигляд╕ двосторонн╕х угод, п╕дписаних також у рамках Сп╕вдружност╕ (вийшовши з╕ складу СНД, Груз╕я зберегла д╕ю вс╕х економ╕чних угод).
2. Зона в╕льно╖ торг╕вл╕ також д╕╓ в межах ГУАМ – ця угода була п╕дписана у 2002 роц╕ та набрала чинност╕ з грудня 2003
року. Вт╕м, цей документ так ╕ не набув реальних обрис╕в та фактично ╕сну╓ лише на папер╕.
Що в так╕й ситуац╕╖ може зм╕нитися з "в╕дновленням" ГУАМ?
Говорити про конкретику поки зарано. Поки що було зроблено перший крок до створення ЗВТ, а саме – п╕дписано "Порядок створення та д╕яльност╕ робочого органу, що координу╓ д╕╖ догов╕рних стор╕н угоди про створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж державами - учасниками ГУАМ в╕д 20
липня 2002 року".
Теоретично це дозволить розблокувати реал╕зац╕ю ЗВТ ГУАМ – робочий орган ма╓ зайнятися п╕дготовкою вс╕х додаткових угод, необх╕дних для початку д╕╖ в╕льно╖ торг╕вл╕.
Другий п╕дписаний у Ки╓в╕ документ – Протокол м╕ж митними адм╕н╕страц╕ями держав – член╕в ГУАМ про вза╓мне визнання окремих результат╕в митних процедур щодо товар╕в та транспортних засоб╕в, як╕ перем╕щуються через державн╕ кордони
кра╖н-член╕в ГУАМ.
Отже, що буде та чого не буде у ЗВТ ГУАМ? Точно не буде виходу з аналог╕чно╖ угоди, укладено╖ в рамках СНД.
Попри обмеження на рос╕йському ринку, збереження в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╕ншими кра╖нами СНД (в першу чергу – з Б╕лоруссю) вкрай важливе для Укра╖ни. Швидше за все, ╕ для ╕нших кра╖н ГУАМ також.
Також не варто у найближч╕й перспектив╕ оч╕кувати додатково╖ л╕берал╕зац╕╖ умов торг╕вл╕, пор╕вняно з умовами ЗВТ СНД.
Хоча б тому, що умови СНД-╕всько╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕ достатньо л╕беральн╕ (принаймн╕ на папер╕). А головне – поки консультац╕й з цього приводу м╕ж кра╖нами ГУАМ не проводилося.
А в╕дпов╕дно, не варто чекати швидкого прискорення товарооб╕гу в рамках ГУАМ.
Вт╕м, це не означа╓, що тако╖ л╕берал╕зац╕╖ не буде. В рамках угоди СНД головною перепоною для зняття обмежень була протекц╕он╕стська пол╕тика РФ. Тобто теоретичний шанс на подальшу л╕берал╕зац╕ю ╕сну╓.
Так само в середньостроков╕й перспектив╕ ╕сну╓ можлив╕сть створити д╕╓вий Орган з вир╕шення торгових суперечок.
Поява такого органу була ключовою
"ф╕шкою" для створення багатосторонньо╖ Угоди про ЗВТ в рамках Сп╕вдружност╕. Однак, як бува╓ в угодах ╕з членством РФ, незалежний орган ╕сну╓ лише на папер╕.
Створення такого Органу сутт╓во спростило б нашу торг╕влю. Зараз Укра╖на може вир╕шувати торгов╕ суперечки з Молдовою та Груз╕╓ю у рамках СОТ – вс╕ три кра╖ни
╓ членами Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕. Це д╕╓вий механ╕зм, проте надзвичайно пов╕льний.
У випадку з Азербайджаном, який так ╕ не набув членства у СОТ, цей механ╕зм владнання суперечок недоступний.
То що ж у найближчий перспектив╕ може дати ЗВТ ГУАМ? В укра╖нському
М╕некономрозвитку наголошують, що такий крок дозволить ефективно користуватися перевагами, що да╓ Рег╕ональна конвенц╕я про пан-╓вро-середземноморськ╕ преференц╕йн╕ правила походження (так званий "Пан-╢вро-Мед").
Ця угода встановлю╓ ун╕ф╕кован╕ правила походження для торг╕вл╕ товарами у Пан-╢вро-Середземноморському рег╕он╕ й, таким чином, дозволя╓ посилювати економ╕чну ╕нтеграц╕ю та торговельн╕ зв’язки. ╤ншими словами, Пан-╢вро-Мед дозволя╓ кра╖нам-учасницям
використовувати сировину одна одно╖ для виробництва товару ╕ користуватися при цьому тарифними преференц╕ями.
Нараз╕ до ц╕╓╖ конвенц╕╖ долучилися 42 кра╖ни, включаючи Укра╖ну, Молдову та Груз╕ю. Також до ╖╖ учасник╕в належать ус╕ кра╖ни ╢С, Алжир, ╢гипет, ╤зра╖ль, Йордан╕я, Л╕ван, Марокко, Палестина, Сир╕я, Тун╕с,
Туреччина, а також балканськ╕ кра╖ни.
Що це означа╓ на практиц╕?
Маючи режим в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж собою та ╕з ╢С, а також будучи членами Пан-╢вро-Мед,
Укра╖на, Груз╕я та Молдова можуть активн╕ше використовувати сировину та
продукц╕ю один одно╖, продаючи к╕нцевий продукт у ╢вропейському Союз╕.
Теоретично Укра╖на, яка ма╓ б╕льш розвинуту переробну промислов╕сть, може отримати найб╕льшу користь в╕д цього кроку, активно залучаючи сировину з Молдови та Груз╕╖ та продаючи оброблену продукц╕ю в ╢С.
В
такому випадку "в╕дродження" ГУАМ вигляда╓ лог╕чним. Однак – не до к╕нця. Адже в озвучених планах б╕льш диву╓ асиметр╕я учасник╕в.
Д╕йсно, три кра╖ни з чотирьох мають членство в СОТ, угоду про в╕льну торг╕влю з ╢С, членство у Пан-╢вро-Мед. Об’╓днання цих кра╖н вигляда╓ ц╕лком лог╕чним.
Натом╕сть четвертий учасник об’╓днання – Азербайджан – не лише сутт╓во в╕дста╓ за р╕внем ╕нтеграц╕╖, а головне – ма╓ ╕нш╕ плани.
Принаймн╕, входження Баку до СОТ ще не на ф╕н╕шному в╕др╕зку, а плани з╕ створення ЗВТ з ╢С, зда╓ться, заморожен╕.
В╕дпов╕дно, чи не варто було створити новий майданчик для л╕берал╕зац╕╖ торг╕вл╕, в рамках трьох кра╖н – "в╕дм╕нник╕в" Сх╕дного партнерства? Додатково залучивши туди ╢С як спостер╕гача.
В такому випадку такий майданчик став би додатковим ╕нструментом ╓вро╕нтеграц╕╖ Укра╖ни, Груз╕╖ та Молдови.
Натом╕сть було вир╕шено використовувати вже наявний майданчик, незважаючи на асиметр╕ю учасник╕в.
╤ нарешт╕, чи
зможе ГУАМ стати ефективним утворенням п╕сля 20 рок╕в "анаб╕озу"?
Поки прем’╓ри вс╕х чотирьох кра╖н сповнен╕ оптим╕зму. Та, на жаль, сумн╕в╕в поки б╕льше, н╕ж спод╕вань.
Митниця та м╕жнародна торг╕вля – статус та перспективи
Митниця та м╕жнародна торг╕вля – статус та перспективи
╤гор Даньков, Старший менеджер, кер╕вник практики непрямого оподаткування EY в Укра╖н╕
Митн╕ правила Укра╖ни базуються на м╕жнародних нормах, але позиц╕╖ нашо╖ держави в рейтингах з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ залишаються низькими. Необх╕дно вт╕лювати стратег╕ю, спрямовану на використання ╕нновац╕йних технолог╕й, автоматизац╕ю та спрощення митних
процедур. Це допоможе перетворити Укра╖ну на одну з найприваблив╕ших економ╕к для ведення б╕знесу.
Нижче до вашо╖ уваги – огляд статусу та перспектив м╕жнародно╖ торг╕вл╕, п╕дготований EY для American Chamber of Commerce - Ukraine Country Profile 2017.
Основн╕ к╕льк╕сн╕ показники
Основн╕ тренди 2016 року
Широка мережа угод про в╕льну торг╕влю
Рейтинги Укра╖ни з м╕жнародно╖ торг╕вл╕
Назва м╕жнародного ╕ндексу
Рейтинг
М╕жнародна торг╕вля (досл╕дження Св╕тового Банку «Ведення б╕знесу
2016»)
114
Л╕в╕я
115
УКРА╥НА
116
Парагвай
╤ндекс залученост╕ кра╖н до м╕жнародно╖ торг╕вл╕ Всесв╕тнього економ╕чного форуму 2014
Рейтинг Укра╖ни за 2017 р╕к знизився на 5 пункт╕в у пор╕внянн╕ з попередн╕м роком.
╤ндикатори спрощення процедур торг╕вл╕ ОЕСР
Укра╖на належить до кра╖н з р╕внем доход╕в нижче середнього. Для ц╕╓╖ групи
оц╕нка впливу заход╕в спрощення торг╕вл╕ показу╓, що реформи з максимальним ефектом мають зд╕йснюватись в площин╕ формальностей. Це включа╓ спрощення ╕ гармон╕зац╕ю документ╕в, автоматизац╕ю, покращення процедур, як╕сть державного управл╕ння та справедливе застосування законодавства, а також доступн╕сть ╕нформац╕╖.
Область
Як╕сть
державного управл╕ння та справедливе застосування законодавства
М╕жв╕домче сп╕вроб╕тництво м╕ж р╕зними контролюючими службами у кра╖н╕
Формальност╕ (процедури)
Формальност╕ (автоматизац╕я)
Формальност╕
(документи)
Результат Укра╖ни
0,50
0,50
0,50
0,69
0,75
0,50
Результат кра╖н з р╕внем доход╕в нижче середнього
1,20
0,82
1,20
1,10
1,12
1,00
Результат кращих практик
1,90
1,74
2,00
1,55
1,92
1,68
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
Результати Укра╖ни у сфер╕ спрощення м╕жнародно╖ торг╕вл╕ все ще залишаються на довол╕ низькому р╕вн╕. Однак, причиною цього не ╓ пог╕ршення умов для ведення б╕знесу. Справа у тому, що ╕нш╕ кра╖ни покращили сво╖ результати у пор╕внянн╕ з минулими пер╕одами, у той час як Укра╖на
не показала значного прогресу в ц╕й област╕.
ОСНОВН╤ ПРОБЛЕМИ/ТРУДНОЩ╤ ГАЛУЗ╤
Неефективн╕ процедури – бюрократ╕я ╕ недостатн╓ м╕жв╕домче сп╕вроб╕тництво, що ма╓ результатом п╕двищення часу ╕ витрат на дотримання формальностей на кордон╕.
Ф╕скальний тиск – наповнення бюджету дом╕ну╓ у п╕дходах митниц╕.
Адм╕н╕стративний тягар – надм╕рна
к╕льк╕сть документ╕в для зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й.
Пов╕льний х╕д реформ у виконанн╕ зобов‘язань Укра╖ни за поглибленою ╕ всеохоплюючою угодою про в╕льну торг╕влю м╕ж ╢С та Укра╖ною, а також Угодою СОТ про спрощення торг╕вл╕.
Недостатн╕й р╕вень дов╕ри м╕ж державою та б╕знесом – в╕дсутн╕сть авторизованих трейдер╕в/оператор╕в ╕ механ╕зм╕в пост╕мпортного контролю.
Акредитац╕я представник╕в ЗМ╤ - презентац╕я проекту Експортно╖ стратег╕╖ Укра╖ни - Дорожньо╖ карти стратег╕чного розвитку торг╕вл╕
Акредитац╕я представник╕в ЗМ╤
28 березня 2017 р. о 10:00 в Укра╖нському дом╕ в╕дбудеться оф╕ц╕йна презентац╕я проекту Експортно╖ стратег╕╖ Укра╖ни - Дорожньо╖ карти стратег╕чного розвитку торг╕вл╕ за участ╕ Першого в╕це-прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни - М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Степана Куб╕ва та заступника М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ - Торгового представника Укра╖ни Натал╕╖ Микольсько╖, а також команди з м╕н╕стерства та партнер╕в, що сприяли створенню та впровадженню
Експортно╖ стратег╕╖ Укра╖ни. Експортна стратег╕я Укра╖ни – ун╕кальн╕й проект, до якого держава йшла понад 25 рок╕в. Уперше за цей час створю╓ться стратег╕чний документ, що визнача╓ план розвитку та реал╕зац╕╖ експортного потенц╕алу, зростання експорту ╕ сприя╓ формуванню сильно╖ та ефективно╖ економ╕ки.
Програма заходу:
09:15 - 10:00 Ре╓страц╕я 10:00 - 11:00 Презентац╕я 11:00 - 13:00 Панельна дискус╕я: План д╕й ╕ перспективн╕ сектори та ринки укра╖нського експорту 13:00 - 13:30
Прес-зустр╕ч 14:00 - 15:00 Панельн╕ дискус╕╖ >> Машинобудування та аерокосм╕чна галузь. Зала 1 >> ╤нформац╕йн╕ та комун╕кац╕йн╕ технолог╕╖. Зала 2 15:00 - 15:30 Перерва на каву 15:30 - 16:30 Панельн╕ дискус╕╖: >> Харчова промислов╕сть. Зала 1 >> Креативн╕ ╕ндустр╕╖ та туризм. Зала 2 16:30 Час для сп╕лкування
Дата: 28.03.2017 М╕сце: Укра╖нський д╕м (Ки╖в, вул. Хрещатик, 2)
Проект ЗУ: Про внесення зм╕н до пункту 4 Розд╕лу XX╤ «Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення» Митного кодексу Укра╖ни щодо створення нових робочих м╕сць шляхом зв╕льнення в╕д оподаткування вв╕зним митом виробничого обладнання, призначеного ...
Проект ЗУ: Про внесення зм╕ни до статт╕ 540 Митного кодексу Укра╖ни щодо примусового виконання постанови органу доход╕в ╕ збор╕в або суду про накладення штрафу