Количество просмотров: 9 (за период c 00:00 по 18:00 18/03/17), всего просмотров: 692

Наказ вiд 30.05.2012 № 631 М╕нф╕н Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при зд╕йсненн╕ митного оформлення товар╕в ╕з застосуванням митно╖ декларац╕╖ на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа Вступил в силу с 01.09.2012

• Все хиты документов

MDoffice

   Отменены устаревшие регуляторные акты

   Кабмин по инициативе Минэкономразвития отменил 44 акта в сфере государственного надзора (контроля).

   Отмена устаревшей нормативной базы приведет к уменьшению количества проверок бизнеса различными учреждениями.

   Мероприятия государственного надзора (контроля), предусмотренные отмененными актами, потеряли свою актуальность или не предусмотрены Законом «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности».

   В целом, 10 марта - в «дерегуляционный день» правительство отменило более 100 различных незаконных или устаревших документов.

   Текст документа пока не опубликован.

Л╤ГА:ЗАКОН

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

03.03.2017 р. № 5466/7/99-99-19-03-17

Про зд╕йснення вериф╕кац╕╖ (перев╕рки
достов╕рност╕) документ╕в про походження
товару з кра╖н ╢вропейського Союзу

    З метою п╕двищення ефективност╕ роботи з перев╕рки сертиф╕кат╕в з перевезення товару форми EUR. 1 (дал╕ - сертиф╕кат) та декларац╕й ╕нвойс╕в в╕дпов╕дно до статт╕ 33 Протоколу 1 "Щодо визначення концепц╕╖ "Товар╕в, що походять з певно╖ кра╖ни" ╕ метод╕в адм╕н╕стративного сп╕вроб╕тництва" до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським Союзом в╕д 27 червня 2014 року (дал╕ - Протокол 1) та з урахуванням Пояснення Ком╕с╕╖ ╢С (2007/С 83/01 в╕д 17.04.2007) необх╕дно керуватися наступним.

    Без зд╕йснення вериф╕кац╕╖ (перев╕рки достов╕рност╕) для ц╕лей застосування преференц╕й вважаються непридатними документи про походження товар╕в з наступних техн╕чних причин:

    бланк наданого сертиф╕ката не в╕дпов╕да╓ зразку бланку, наведеному у додатку III до Протоколу 1 (╕стотна р╕зниця у розм╕р╕ чи кольор╕, в╕дсутн╕й номер сертиф╕ката, сертиф╕кат заповнений мовою, що не ╓ одн╕╓ю з оф╕ц╕йних мов Стор╕н Угоди); водночас, як виняток ╕з правил, графа 11 сертиф╕ката може бути розд╕лена на дв╕ частини для проставлення печатки митного органу кра╖ни ╢С;

    не заповнено одну або дек╕лька з обов'язкових граф сертиф╕ката (наприклад, графа 4);

    в╕дсутн╕й в╕дбиток печатки митниц╕ кра╖ни ╢С (графа 11);

    в графах 2 та 5 сертиф╕ката зазначено в╕домост╕ про кра╖ну (групу кра╖н), яка не ╓ учасником Угоди;

    граничний терм╕н д╕╖ сертиф╕ката/декларац╕╖ ╕нвойс зак╕нчився, за винятком випадку, якщо такий сертиф╕кат/декларац╕я ╕нвойс був д╕йсним та поданий митниц╕ на момент пом╕щення товар╕в у митний режим "митний склад" (стаття 24 (3) Протоколу 1).

    У раз╕ неприйняття сертиф╕ката з техн╕чних причин митницею ДФС ориг╕нал цього сертиф╕ката поверта╓ться ╕мпортеру для отримання нового сертиф╕ката п╕сля зд╕йснення експорту товар╕в в╕дпов╕дно до положень статт╕ 18 (1)(b) Протоколу 1, в справах митниц╕ ДФС залиша╓ться коп╕я цього сертиф╕ката.

    В╕дпов╕дно до вимог пункту 1 статт╕ 33 Протоколу 1 подальш╕ перев╕рки п╕дтверджень походження мають зд╕йснюватись у дов╕льному порядку або тод╕, коли митн╕ органи кра╖ни ╕мпорту мають об╜рунтован╕ сумн╕ви в достов╕рност╕ таких документ╕в, статус╕ походження в╕дпов╕дних товар╕в або виконанн╕ ╕нших вимог цього Протоколу.

    До об╜рунтованих сумн╕в╕в щодо достов╕рност╕ документ╕в про походження товару в╕дносяться, наприклад, так╕ випадки:

    проставлений в сертиф╕кат╕ в╕дбиток печатки посадово╖ особи митниц╕ кра╖ни ╢С в╕дсутн╕й в зразках в╕дбитк╕в печаток, доведених до митниць ДФС;

    сертиф╕кат або декларац╕я ╕нвойс не п╕дписан╕ експортером (за винятком декларац╕й ╕нвойс╕в, складених затвердженими експортерами);

    структура номера авторизац╕╖ затвердженого експортера не в╕дпов╕да╓ структур╕ номера, доведеного до митниць ДФС;

    в граф╕ 11 сертиф╕ката в╕дсутн╕й п╕дпис та/або дата видач╕ (дата може бути проставлена окремо та/або м╕ститися у в╕дбитку печатки митниц╕ кра╖ни ╢С, у раз╕ якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком в╕дбитку печатки);

    маркування на продукц╕╖/пакувальн╕й тар╕ або на ╕нших супров╕дних документах св╕дчить про ╕нше походження товару н╕ж зазначено в документ╕ про походження товару;

    код товарно╖ номенклатури (на р╕вн╕ перших чотирьох знак╕в), зазначений у документ╕ про походження товару або в комерц╕йних/товаросупров╕дних документах, в╕др╕зня╓ться в╕д коду, задекларованого в митн╕й декларац╕╖, за умови зм╕ни правила походження до товару;

    дата декларування експортером в╕домостей про кра╖ну походження товару в граф╕ 12 сертиф╕ката п╕зн╕ше дати видач╕ сертиф╕ката, зазначено╖ у граф╕ 11 цього сертиф╕ката;

    до сертиф╕ката внесен╕ виправлення/дописування, як╕ не засв╕дчен╕ в╕дбитком печатки митниц╕ кра╖ни ╢С (виправлення/дописування можуть бути засв╕дчен╕ в╕дбитком печатки митниц╕ кра╖ни ╢С, який в╕др╕зня╓ться в╕д в╕дбитку печатки, проставленого у граф╕ 11 цього сертиф╕ката).

    Зауважимо, що подання суб'╓ктами ЗЕД документ╕в про походження товару з метою в╕дновлення преференц╕йного режиму в╕дпов╕дно до статт╕ 301 Митного кодексу Укра╖ни не ╓ п╕дставою (причиною) для зд╕йснення перев╕рки цих документ╕в (без обгрунтованих сумн╕в╕в щодо достов╕рност╕ документ╕в про походження товару).

    Перев╕рка п╕дтверджень походження може також зд╕йснюватися у дов╕льному порядку (виб╕рково) за наявност╕ в╕дпов╕дного доручення ДФС.

    У раз╕ наявност╕ обгрунтованих сумн╕в╕в щодо достов╕рност╕ сертиф╕ката або декларац╕╖, перев╕рка цих документ╕в зд╕йсню╓ться шляхом направлення до ДФС в╕дпов╕дного запиту зг╕дно з наказом Держмитслужби в╕д 13.09.2010 № 1050 "Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних орган╕в щодо проведення перев╕рки сертиф╕кат╕в про походження товару".

    З урахуванням пункту 2 статт╕ 33 Протоколу 1 до Угоди разом ╕з запитом до ДФС направляються:

    двостороння коп╕я сертиф╕ката (на одному аркуш╕) ╕з заповненою та засв╕дченою митницею ДФС графою 13 сертиф╕ката (за винятком дати запиту про проведення перев╕рки достов╕рност╕ сертиф╕ката та походження товару);

    коп╕я засв╕дченого митницею ДФС ╕нвойсу, якщо в╕н був поданий;

    будь-як╕ отриман╕ документи й ╕нформац╕я, що вказують на недостов╕рн╕сть ╕нформац╕╖, наведено╖ в п╕дтвердженн╕ походження.

    Зверта╓мо увагу, що статтею 30 Протоколу 1 наведено розб╕жност╕ й формальн╕ помилки, як╕ можуть м╕ститися в сертиф╕кат╕ з перевезення форми EUR. 1 та не впливають на походження товар╕в.

    Так, виявлення незначних розб╕жностей м╕ж в╕домостями, наведеними в п╕дтвердженн╕ походження й документах, поданих до митно╖ служби для виконання формальностей, пов'язаних з ╕мпортуванням товар╕в, не спричиня╓ н╕кчемност╕ такого п╕дтвердження походження, якщо встановлено у належний спос╕б, що цей документ в╕дпов╕да╓ представленим товарам.

    Очевидн╕ формальн╕ помилки у п╕дтвердженн╕ походження, так╕ як помилки друку (наприклад, зм╕щення в╕домостей одн╕╓╖ чи дек╕лька граф в ╕ншу графу сертиф╕ката), не ╓ причиною для в╕дхилення такого документа, як що ц╕ помилки не спричиняють сумн╕в╕в щодо правильност╕ в╕домостей, наведених у документ╕.

   В 2017 году должны быть увеличены объемы квот на беспошлинный экспорт в Евросоюз по 8 группам товаров

   Украина уже полностью использовала беспошлинные квоты на экспорт в ЕС по 5 группам товаров: мед натуральный, сахар, крупы и мука, виноградный и яблочный соки и кукурузу.

   Экономический эффект от увеличения квот составит 200 млн долл.
Об этом сообщили в Украинском клубе аграрного бизнеса.

   Почти полностью использованы квоты по обработанным томатам (96%) и пшеницы (84%).

   Квота на импорт мяса птицы на первый квартал текущего года также полностью исчерпана.

   Митна система у нас асоц╕ю╓ться перш за все з митними органами, хоча досить значною складовою у м╕жнародн╕й торг╕вл╕ ╓ ╕нш╕ контролююч╕ служби та органи влади. Так, митн╕ органи координують д╕яльн╕сть цих контролюючих служб, але на практиц╕ так╕ в╕домства ╓ незалежними. Б╕льш того, донедавна ╖хня вза╓мод╕я ╕з власне митницею була слабкою та суто формальною.

   З огляду на це одним ╕з перших крок╕в митно╖ реформи було доручення уряду про запровадження ╕нформац╕йного обм╕ну за принципом ╓диного в╕кна для зд╕йснення митних процедур. М╕н╕стерство ф╕нанс╕в у в╕дносно коротк╕ строки розробило необх╕дн╕ формальност╕ для запуску ╓диного в╕кна, а Державною ф╕скальною службою (ДФС) було сформовано абсолютно нове спец╕альне програмне забезпечення, що потр╕бне для впровадження системи. ╤ вже з 1 серпня 2016 р. ╓дине в╕кно на митниц╕ запрацювало.

   Останньою формальн╕стю було затвердження М╕нф╕ном перел╕ку документ╕в, як╕ треба подати контролюючому органу для завершення в╕дпов╕дного виду держконтролю, перел╕к ╕з 192 м╕сць митного оформлення товар╕в, в яких буде застосовуватися система ╓диного в╕кна, а також ╕з 47 пункт╕в пропуску з автоматизованим контролем за перем╕щенням рад╕оактивних речовин та ядерних матер╕ал╕в. Нещодавно М╕нф╕н розширив останн╕й перел╕к до 206 м╕сць митного оформлення товар╕в ╕ 54 пункт╕в пропуску через державний кордон Укра╖ни, в яких функц╕онують автоматизован╕ комплекси контролю за рад╕оактивними речовинами.

   Система передбача╓ створення ╓дино╖ електронно╖ бази даних, що да╓ можлив╕сть р╕зним службам контролю та митним постам в автоматичному режим╕ обм╕нюватись ╕нформац╕╓ю про вантаж, який проходить через кордон Укра╖ни. Зокрема, розроблений М╕нф╕ном проект передбача╓ зд╕йснення вс╕х вид╕в контролю (митного, сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чного, ветеринарно-сан╕тарного, ф╕тосан╕тарного, еколог╕чного, рад╕олог╕чного та ╕нших) з допомогою електронного обм╕ну даними.

   Таким чином, зам╕сть печаток ╕ штамп╕в держорган╕в на паперових документах проставляються електронн╕ в╕дм╕тки в сп╕льн╕й баз╕ даних. Створення ╓диного в╕кна допомага╓ спростити митн╕ процедури та скоротити час на ╖х проведення, м╕н╕м╕зу╓ вплив людського фактора при прийнятт╕ р╕шень митниками та контролюючими органами, що дасть змогу значно знизити корупц╕йн╕ ризики та можливост╕ для перевищення службових повноважень.

   ╢дине в╕кно розпочало шлях до значного спрощення та прискорення проходження митних формальностей.

   Що ми вже ма╓мо

   По-перше, огляд товар╕в проводиться одночасно вс╕ма контролюючими органами. По-друге, зменшуються витрати для б╕знесу, адже проходження контролю передбача╓ скорочення контакту м╕ж б╕знесом ╕ контролюючими в╕домствами. По-трет╓, тепер у контролюючих орган╕в ╓ лише чотири години на прийняття р╕шення щодо зд╕йснення в╕дпов╕дного виду контролю. Якщо р╕шення впродовж чотирьох годин нема╓, застосову╓ться принцип "мовчазно╖ згоди". Тобто система автоматично вважа╓, що в╕дпов╕дний контроль пройдено. Таким чином, його проходження ста╓ швидшим, а значить, ╕ дешевшим.

   Нараз╕ у систем╕ ╓диного в╕кна оформлю╓ться близько 11% митних декларац╕й. Окрем╕ митниц╕ вже у листопад╕ досягнули б╕льшо╖ частки оформлення через систему ╓диного в╕кна — понад 39%. Зокрема Черн╕вецька митниця — 46%, Луганська — 43, Донецька — 41, Черкаська — 39% в╕д ус╕х митних декларац╕й.

   Зрозум╕ло, що у б╕знес-середовищ╕ ╓дине в╕кно ста╓ дедал╕ популярн╕шим. Ут╕м, п╕сля його запровадження стали очевидними проблеми, як╕ ран╕ше для держави були менш пом╕тними. Оск╕льки процедури вза╓мод╕╖ ╕з контролюючими органами стали в╕дкритими та доступними для публ╕чного анал╕зу, зменшилися можливост╕ для негласних домовленостей (як╕ за попередньо╖ системи часто дозволяли пришвидшити процедури), що почало заважати старим схемам, за якими працювала частина п╕дпри╓мц╕в.

   Тобто в окремих випадках б╕знес в╕дчув б╕льш приск╕пливу увагу до себе. Також було виявлено в╕дчутну недосконал╕сть процедур контролюючих в╕домств, як╕ подекуди продовжували ор╕╓нтуватися на паперовий документооб╕г. Саме ╕з налагодженням роботи контролюючих служб ╕ пов'язаний подальший розвиток системи ╓диного в╕кна. Така робота руха╓ться у двох напрямках — покращення нетарифного регулювання та модерн╕зац╕╖ процедур контролюючих в╕домств. Однак це вже перспективи наступного року.

   Чого чека╓мо?

   Нетарифне регулювання. Важливою проблемою у м╕жнародн╕й торг╕вл╕ для Укра╖ни ╓ недосконале регулювання значно╖ к╕лькост╕ товар╕в. Вимоги щодо необх╕дних документ╕в для кожного виду товару часто регулюються застар╕лими нормативними актами, а подекуди запроваджуються листами, як╕ взагал╕ не мають нормативно╖ сили. Часто так╕ вимоги формулюються опосередковано, з окремих нормативних документ╕в, ╕ внасл╕док цього трактуються р╕зними виконавцями по-р╕зному, на ╖хн╕й розсуд.

   Завдяки запровадженню ╓диного в╕кна М╕н╕стерство ф╕нанс╕в ╕ ДФС уже отримали перел╕к документ╕в для проведення контролю, але дос╕ невпорядкованим залиша╓ться встановлення ╓диного ч╕ткого перел╕ку для дозв╕льних документ╕в.

   Нараз╕ у ДФС ╕ митних брокер╕в ╓ ╕нформац╕йн╕ системи, як╕ дають можлив╕сть отримати дов╕дку про товар, однак публ╕чно╖ ╕нформац╕╖ на сайт╕ державного органу щодо цього нема╓. У ╢вросоюз╕ для цих ц╕лей сформовано дов╕дкову систему TARIС. З використанням ╓вропейського досв╕ду в Укра╖н╕ також буде започатковано власне публ╕чне джерело ╕нформац╕╖, необх╕дно╖ для нетарифного регулювання.

   Вагомими ╓ не лише доступн╕сть ╕ прозор╕сть вимог та ╕нформац╕╖ щодо р╕зних вид╕в контролю. Не менш важливим ╓ ╕ п╕двищення якост╕ самого нетарифного регулювання. Тому уряд плану╓ створити спец╕альну робочу групу, яка мала би провести повний аудит нетарифного регулювання в Укра╖н╕, аби усв╕домити ╕снуючий стан речей ╕ частку зловживань у митних процесах.

   Це стосу╓ться як вид╕в контролю, так ╕ перел╕ку необх╕дних документ╕в щодо кожно╖ групи товар╕в. До ц╕╓╖ роботи плану╓ться залучити м╕жнародних фах╕вц╕в ╕ пор╕вняти укра╖нськ╕ реал╕╖ ╕з досв╕дом кра╖н ╢С. Метою ╓ гармон╕зац╕я в╕дпов╕дно╖ практики ╕з практикою кра╖н ╢С. У перспектив╕ ми зможемо зд╕йснити сутт╓ву дерегуляц╕ю митних процедур, а гармон╕зац╕я процес╕в ╕з ╕ншими кра╖нами сприятиме спрощенню торг╕вл╕ з ними.

   У цьому контекст╕ варто порушити питання в╕дсутност╕ для митних ╕нспектор╕в ╕ б╕знесу ч╕ткого розум╕ння перел╕ку установ ╕ фах╕вц╕в, дов╕дки яких можна або потр╕бно брати до уваги при формулюванн╕ висновку щодо характеристик товару. Наприклад, непоодинокими ╓ випадки, коли для визначення, чи п╕дпада╓ товар п╕д ту чи ╕ншу категор╕ю, використовуються дов╕дки в╕д недержавних орган╕зац╕й. При цьому останн╕ насправд╕ не мають жодного стосунку до такого виду товару, отже, ╖хн╕ висновки ╓ сумн╕вними, що провоку╓ зайве непорозум╕ння при митному оформленн╕.

   Як насл╕док, митн╕ ╕нспектори та б╕знес часто не розум╕ють, як д╕яти у випадках, коли ╕снують сумн╕ви у тому, що товар в╕дпов╕да╓ заявленим характеристикам. Лише цього року неправильно прийнят╕ р╕шення в таких випадках коштували окремим митним ╕нспекторам роботи, для б╕знесу так╕ "непередбачуван╕" видатки також виливаються у чималу суму, а затягування процедур ускладню╓ поточну д╕яльн╕сть ф╕рм.

   З урахуванням цього реформа нетарифного регулювання вкрай необх╕дна. Вона ма╓ встановити ч╕тк╕ перел╕ки або критер╕╖ для тих установ та орган╕зац╕й, як╕ правомочн╕ надавати висновки про характеристики товар╕в. Такий крок полегшить роботу багатьом п╕дпри╓мцям ╕ митникам, адже правильний висновок про товар да╓ можлив╕сть прийняти р╕шення про те, п╕дляга╓ в╕н певним обмеженням ╕ контролю чи н╕.

   Удосконалення процедур. Ще одн╕╓ю перепоною для розвитку системи ╓диного в╕кна ╓ в╕дсутн╕сть належних процедур д╕яльност╕ для контролюючих орган╕в. Система ╓диного в╕кна дозволила б╕знесу мати одне м╕сце для подач╕ документ╕в, але контролююч╕ органи ╕ надал╕ зд╕йснюють контроль за старими принципами. Тобто повн╕й перев╕рц╕ можуть п╕длягати будь-як╕ товарн╕ декларац╕╖. Причому незалежно в╕д того, про як╕ товари йдеться: щодо яких порушення ф╕ксуються часто чи як╕ зазвичай оформлюються прозоро ╕ без звол╕кань.

   Однак у контролюючих в╕домств нема╓ необх╕дних ресурс╕в для тако╖ к╕лькост╕ перев╕рок. Та й у св╕т╕ не так багато кра╖н, як╕ можуть соб╕ дозволити розк╕ш перев╕ряти вс╕х посп╕ль. Саме для цього ╕ застосову╓ться ризикоор╕╓нтований п╕дх╕д, коли "неризиков╕" товари, або товари з "неризикових" кра╖н перев╕ряються не так часто, а основну увагу прид╕ляють товарам з високими ступенями ризику. Насправд╕ митн╕ органи уже використовують у сво╖й д╕яльност╕ ризикоор╕╓нтований п╕дх╕д, ╕ на основ╕ ╖хнього досв╕ду розвиватиметься система управл╕ння ризиками для решти контролюючих в╕домств.

   Таким чином, контролюючим органам потр╕бно запровадити систему ризик-менеджменту та виб╕ркового контролю, що в╕дпов╕да╓ св╕товим практикам. Власне, для процедур контролю потр╕бно встановити часов╕ рамки та визначити систему оц╕нки результат╕в роботи кожного прац╕вника. В окремих випадках для видач╕ чи контролю документ╕в, в╕дбору зразк╕в для лабораторного анал╕зу та ╕нших д╕й може бути розширено участь митних ╕нспектор╕в, що зменшить к╕льк╕сть випадк╕в, в яких б╕знес повинен контактувати з ╕ншими контролюючими службами.

   Куди йдемо?

   Неабияку вагу матиме механ╕зм визначення ефективност╕ ново╖ системи. Завжди виходить найкраще оц╕нити те, що можна порахувати. Одним з ╕нструмент╕в п╕драхунку ╓ рейтинг Св╕тового банку, в якому за показником м╕жнародно╖ торг╕вл╕ Укра╖на пос╕да╓ загальне 115-те м╕сце. Час на експорт (прикордонний ╕ митний контроль) за методолог╕╓ю СБ становить для Укра╖ни 26 годин, тод╕ як середн╕й у кра╖нах Орган╕зац╕╖ економ╕чного сп╕вроб╕тництва та розвитку (ОЕСР) — 12 годин. Час на оформлення документ╕в в Укра╖н╕ досяга╓ 96 годин (в ОЕСР — 3 години). Час на ╕мпорт (прикордонний ╕ митний контроль) в Укра╖н╕ — 72 години (ОЕСР — 9 годин), час на оформлення документ╕в для ╕мпорту — 168 годин (ОЕСР — 4 години).

   Ц╕ показники, звичайно, як правило, залежать ╕ в╕д особливостей методик п╕драхунку самого Св╕тового банку, але б╕льшою м╕рою вони все ж в╕дображають ╕снуючий стан справ на укра╖нськ╕й митниц╕.

   Звичайно, досягти пришвидшення пов'язаних ╕з м╕жнародною торг╕влею процедур можна, в╕дмовившись в╕д контролю взагал╕, однак такий крок призведе до незр╕внянно б╕льшо╖ шкоди для економ╕ки, н╕ж пов╕льн╕ процедури. Часто товари, що перем╕щуються через кордон, можуть становити небезпеку — в╕д з╕псованих продукт╕в харчування до свинячо╖ чуми. Не можна скасовувати ╕ контроль при експорт╕, адже якщо у кра╖нах призначення буде виявлено неяк╕сн╕ укра╖нськ╕ товари, то Укра╖ну можуть визнати кра╖ною ╕з високим ступенем ризику з в╕дпов╕дними насл╕дками для всього укра╖нського експорту.

   Тому мета митно╖ реформи у цьому напрям╕ ╓ очевидною — покращення процедур ╕ забезпечення ефективного регулювання, як╕ дадуть змогу спростити бюрократ╕ю без втрати ефективност╕ контролю.


http://gazeta.dt.ua

   Сутт╓ве зб╕льшення надходжень в╕д Одесько╖ митниц╕ ДФС стало можливим завдяки д╕ям робочо╖ групи сп╕вроб╕тник╕в спец╕ального п╕дрозд╕лу податково╖ м╕л╕ц╕╖ «Фантом» та проф╕льних департамент╕в Центрального апарату ДФС. Лише за один день роботи, 14 березня, Одеська митниця виконала 30% м╕сячного плану надходжень митних платеж╕в ╕ з╕брала 312 млн. грн. Станом на 15 березня Одеська митниця ДФС перерахувала до бюджету понад 1 млрд. грн. ╕ фактично виконала березневий план надходжень.

   Робоча група працю╓ на Одеськ╕й митниц╕ з 10 березня 2017 року ╕ була створена для стаб╕л╕зац╕╖ ситуац╕╖ на митниц╕, актив╕зац╕╖ боротьби з незаконним перем╕щенням товар╕в ╕ контрабандою. За результатами ╖╖ роботи в ДФС в╕дбудеться нарада, на як╕й буде опрацьовано набутий досв╕д ╕ вироблено подальш╕ кроки орган╕зац╕╖ ефективного митного контролю.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

      КИ╥В. 16 березня. УНН. Каб╕нет м╕н╕стр╕в Укра╖ни л╕кв╕ду╓ неефективн╕ митниц╕. Про це сказав Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман у четвер п╕д час щор╕чно╖ ╕нвестиц╕йно╖ конференц╕╖, переда╓ кореспондент УНН.

      "Ми подола╓мо корупц╕ю на вс╕х митницях нашо╖ кра╖ни. Ми забезпечимо реформування митниц╕. Ми л╕кв╕ду╓мо неефективн╕ митниц╕", - наголосив в╕н.

      За його словами, будуть створен╕ умови для як╕сно╖ конкуренц╕╖.

      В╕н п╕дкреслив, що "с╕рий" ╕мпорт, який м╕г би завестися в Укра╖ну за заниженими параметрами, в╕н знищу╓ не т╕льки надходження до бюджету, а й – конкурентне поле нашо╖ кра╖ни, яка виробля╓ аналог╕чну продукц╕ю.


УНН

13-03-2017 09:13, Tina_m
Регион: Киев
Заключения по цене

Доброе утро.
Скажите пожалуйста, в какие экспертные организации лучше податься (ДЗИ, ТПП итд), что бы получить заключения по цене товара?
Подавались в 2015 в ТПП, но таможню не устроило, цитирую: "В експертному р╕шенн╕ Торгово-Промислово╖ Палати не зд╕йснено анал╕з ц╕н на под╕бн╕ товари та не врахована кон'юнктура ринку та б╕ржов╕ котирування вартост╕ сировини" и собственно, решение завернули.
И есть ли требования у таможни по формулировке заключения? Уточняю так как были ситуации, не при мне, что получали решение, а таможня говорила, мол не такая формулировка.
Спасибо.

   У ДФС Ки╖всько╖ митниц╕ п╕дтвердили, що зд╕йснюють сп╕льн╕ заходи з Нац╕ональною пол╕ц╕ю, в результат╕ яких вилучають автомоб╕л╕ з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю.

   Про це пов╕домили обласн╕ управл╕ння Нац╕онально╖ пол╕ц╕╖ та митниц╕ у в╕дпов╕дь на численн╕ звернення народного депутата в╕д парт╕╖ “ВОЛЯ” Юр╕я Дерев’янка, пише ukrpohliad.org.

   Зокрема, м╕н╕стр внутр╕шн╕х справ Арсен Аваков пов╕домив Дерев’янку, що проводиться перев╕рка за ╕нформац╕╓ю, викладеною народним депутатом.

   “За ╕нформац╕╓ю, викладеною у Вашому депутатському зверненн╕ Нац╕ональною пол╕ц╕╓ю проводиться перев╕рка, за результатами яко╖ Вас буде про╕нформовано”, — йдеться у в╕дпов╕д╕ Авакова.

   У ДФС Ки╖всько╖ митниц╕ пов╕домили, що Ки╖вська митниця зд╕йсню╓ сп╕льн╕ заходи з правоохоронними органами, в тому числ╕ з Нацпол╕ц╕╓ю.

   “Автомоб╕л╕ з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю в пер╕од з листопада 2016 року по дату одержання Вашого звернення вилучались митницею за протоколами про порушення митних правил, складених за статтею 485 Митного кодексу, санкц╕╖ яко╖ передбача╓ накладення штрафу в розм╕р╕ 300% неоплачено╖ суми митних платеж╕в”, — пов╕домляють в Ки╖вськ╕й митниц╕.

   Зокрема, в додатку зазнача╓ться про 4 вилучених автомоб╕л╕ за пер╕од з 01.11.2016 року по 10.02.2017 року.

   Головне управл╕ння Нацпол╕ц╕╖ в Ки╖вськ╕й област╕ пов╕домило Дерев’янку, що сп╕льно з Ки╖вською митницею ДФС вза╓мод╕ють зг╕дно розробленого плану проф╕лактики, виявлення та припинення митних правопорушень.

   “У пер╕од з листопада 2016 року по тепер╕шн╕й час жодного транспортного засобу з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю в результат╕ проведення сп╕льних заход╕в з Управл╕нням боротьби з митними правопорушеннями Ки╖всько╖ митниц╕ ДФС на територ╕╖ Ки╖всько╖ област╕ прац╕вниками пол╕ц╕╖ не було затримано та вилучено”, — запевнили при цьому нардепа.

   В Головному управл╕нн╕ Нацпол╕ц╕╖ Харк╕всько╖ област╕ заявили, що сп╕льн╕ рейди з ДФС у пер╕од з 1.11.2017 по 20.02.2017 не проводились.

   “Транспортн╕ засоби з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю, як╕ перебували на територ╕╖ Укра╖ни з порушенням митних правил, не затримувались ╕ не вилучались”, — запевнили в пол╕ц╕╖ Харк╕вщини.

   Разом з тим, у ДФС Харк╕всько╖ област╕ пов╕домили, що протягом 2016-2017 рок╕в сп╕льно з патрульною пол╕ц╕╓ю м╕ста Харкова зд╕йснюються заходи, спрямован╕ на виявлення транспортних засоб╕в та товар╕в, що перебувають на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни з порушенням митного законодавства.

   “Вищевказан╕ заходи проводяться на виконання затверджених План╕в сп╕льних заход╕в направлених на протид╕ю перем╕щенню товар╕в ╕ транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни з порушенням митного законодавства”, — йдеться у в╕дпов╕д╕ ДФС Харк╕вщини.

   В Головному управл╕нн╕ Нацпол╕ц╕╖ в Одеськ╕й област╕ пов╕домили нардепу, що 11.05.2016 року в╕дбулась сп╕льна нарада з питань координац╕╖ зусиль правоохоронц╕в та ДФС щодо протид╕╖ викрадення, незаконного використання ╕ ввезення на територ╕ю Укра╖ни автотранспорту.

   В Нацпол╕ц╕╖ Одещини пов╕домили, що з листопада 2016 року до тепер╕шнього часу було виявлено 9 таких автомоб╕л╕в.

   “Вищевказан╕ дан╕ наведен╕ без урахування транспортних засоб╕в, як╕ експлуатуються з порушенням митних правил”, — п╕дкреслю╓ться у в╕дпов╕д╕.

   В ╤вано-Франк╕вському управл╕нн╕ Нацпол╕ц╕╖ пов╕домили Дерев’янку, що сп╕льних рейд╕в з ДФС по перев╕рц╕ автомоб╕л╕в з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю упродовж 2016-2017 рок╕в не проводилось.У ДФС ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ п╕дтвердили цю ╕нформац╕ю.

   У ДФС Дн╕пропетровсько╖ митниц╕ також заявили, що не проводили сп╕льн╕ рейди з Нацпол╕ц╕╓ю за вказаний пер╕од, а автомоб╕л╕ з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю не затримувались ╕ не вилучались.

   У головному управл╕нн╕ Нацпол╕ц╕╖ Волинсько╖ област╕ пов╕домили, що проводили сп╕льн╕ в╕дпрацювання з Волинською митницею з 19 жовтня по 31 жовтня 2016 року, однак за цей пер╕од транспортн╕ засоби з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю не затримувались ╕ не вилучались. У пер╕од з 31 жовтня 2016 року по 15 лютого 2017 року сп╕льних в╕дпрацювань не проводилось.

   У ДФС Волинсько╖ митниц╕ по╕нформували, що проводять комплекс заход╕в щодо розшуку транспортних засоб╕в, ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни в митних режимах “транзит” та “тимчасове ввезення” та перебува╓ть на ╖╖ територр╕╖ з порушенням митного законодавства.

   Однак, з листопада 2016 року у сп╕льних рейдах з пол╕ц╕╓ю участ╕ не приймали та не затримували автомоб╕л╕ на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖.

   Нагада╓мо, Юр╕й Дерев’янко звернувся до обласних п╕дрозд╕л╕в Нацпол╕ц╕╖ та митниць з проханням пов╕домити про п╕дстави затримання та вилучення автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖ сп╕вроб╕тниками головних управл╕нь Нацпол╕ц╕╖ в Ки╖вськ╕й, Волинськ╕й, ╤вано-Франк╕вськ╕й, Дн╕пропетровськ╕й, Харк╕вськ╕й, Одеськ╕й та ╕нших областях сп╕льно з митницями ДФС.

   Ран╕ше Юр╕й Дерев’янко та представники ГО “Авто╓вросила” заявили про те, що представники Нац╕онально╖ пол╕ц╕╖ та Митниц╕ розпочали вилучати авто з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю. Зокрема, вони пов╕домили, що влада сформувала спец╕альн╕ загони, як╕ почали зд╕йснювати репрес╕╖, спрямован╕ на власник╕в таких автомоб╕л╕в практично по вс╕х областях Укра╖ни.

http://from-ua.com

   М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни ╕н╕ц╕ю╓ перех╕д в╕д точкових пол╕пшень у робот╕ митно╖ служби до ╖╖ системно╖ реформи, заявив м╕н╕стр Олександр Данилюк.

   "Було вже к╕лька ╕н╕ц╕атив реал╕зовано. Вони важлив╕, але вони не дадуть довгострокового результату. Необх╕дно переходити до системно╖ реформи митниц╕", - сказав в╕н на економ╕чному форум╕ "Економ╕чн╕ реформи: порядок денний-2017, пр╕оритети б╕знесу" в Ки╓в╕ в п'ятницю.

   "Ми плану╓мо на наступний уряд (наступне зас╕дання уряду - ╤Ф) винести комплексну реформу митниц╕, яка також буде п╕дтримана ╓вропейськими колегами, МВФ та американською митницею", - додав О.Данилюк.

   В╕н наголосив, що надзвичайно важливо обрати правильну модель, яка дасть змогу знайти компром╕с м╕ж зручн╕стю для б╕знесу та виконанням функц╕й держави.

   "Мен╕ зда╓ться, ми знайшли такий вар╕ант, ╕ ми його представимо на наступному уряд╕", - сказав глава М╕нф╕ну.

http://ua.interfax.com.ua

   Комитет рекомендоал принять за основу законопроект относительно унифицированной таможенной квитанции

   В Таможенный кодекс собираются ввести понятие унифицированная таможенная квитанция - платежный документ, который применяется органом доходов и сборов при осуществлении операций, предусмотренных статьями 234, 239-242, 247, 313, 374, 379-381, 541 ТК.

   с заполнением УТД может:

   - осуществляться размещение товаров, транспортных средств коммерческого назначения на складах органов доходов и сборов;
- взиматься плата при выполнении таможенных формальностей вне места расположения органов доходов и сборов или вне рабочего времени;
- выплачиваться сумма таможенных платежей в наличной форме органу доходов и сборов;
- вноситься денежный залог.

   Полномочия по утверждению формы и порядка применения указанной квитанции предлагют предоставить Министерству финансов.

   Комитет по вопросам налоговой и таможенной политики рекомендует Верховной Раде принять за основу правительственный законопроект № 4871 «О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины относительно унифицированной таможенной квитанции».

   При этом ряд положений законопроекта требует доработки с учетом того, что унифицированная таможенная квитанция будет заполняться должностными лицами органов доходов и сборов.

Л╤ГА:ЗАКОН

      Знаю, що багато ╕з мо╖х колег ╕ друз╕в не под╕ля╓ цю мою позиц╕ю. Проте не висловити власну думку з цього приводу теж не можу.

      Минул╕ дек╕лька тижн╕в були вельми рясними на "посадки" та крим╕нальн╕ провадження в умовно навколомитн╕й сфер╕. Тут, звичайно, оберфекал Ромчик з теплим картатим пледом звичайно поза всякою конкуренц╕╓ю. Гаупт -нукер Ромчика, кер╕вник ВБ Юр╕й Шеремет теж сьогодн╕ зробив широкий жест за умови досить обмеженого коридору можливостей, написавши заяву про зв╕льнення. Бо НАБУ рухнуло крим╕нальне провадження за фактом можливого незаконного збагачення самого Шеремета.

      Проте ╕нод╕ мен╕ становиться бридко в╕д того, що крим╕нальне пересл╕дування, як ╕ ран╕ше у наш╕й кра╖н╕ дуже часто зм╕шують (або все ж таки плутають?) ╕з пол╕тичним процесом.

      Як там не було, я глибоко розчарований порушенням крим╕нального провадження № 42016000000004039, ╕н╕ц╕йованого ГПУ у зв’язку з д╕яльн╕стю колишнього кер╕вництва Одесько╖ митниц╕ (як грузинсько╖ протеже Юл╕ Марушевсько╖, так ╕ ╖╖ приб╕чник╕в).

      Правду кажучи, напевне я слова не сказав би, якщо крим╕нальне провадження рухнули б, наприклад, за фактом замаху на нец╕льове використання б╕льше 17 м╕льйон╕в державних кошт╕в на закуп╕влю з╕мбабв╕йсько╖ Ас╕куди. Що могло б завдати руйн╕вних насл╕дк╕в для митно╖ системи. ╤ то – нав╕ть у такому випадку провадження мали б порушувати не ст╕льки щодо з╕ц-председателя Юл╕, а перш за все у в╕дношенн╕ грузинських т╕ньових ляльковод╕в.

      Але ж ГПУ не придумало н╕чого кращого, н╕ж порушити провадження по так званим «дорученням Марушевсько╖» по митн╕й вартост╕!

      За ╕нформац╕╓ю ╕з сайту ГПУ, впродовж часу господарювання на Одеськ╕й митниц╕ грузинсько╖ команди, посадов╕ особи митниц╕ «у пер╕од з листопада 2015 року по листопад 2016 року, всупереч м╕жнародного та нац╕онального законодавства до визначеного перел╕ку суб'╓кт╕в господарювання можливо створювали умови для зд╕йснення оформлення митних декларац╕й по ввезенню на територ╕ю Укра╖ни р╕зних груп товар╕в по занижен╕й вартост╕, що, в пор╕внянн╕ з ╕ншими суб'╓ктами зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, призводило до надання ╖м незаконних переваг, недонадходження у значних розм╕рах митних платеж╕в до державного бюджету ╕ таким чином зумовило спричинення державним ╕нтересам тяжких насл╕дк╕в на суму близько 6,92 млн грн.»

      Курам на см╕х! «Можлив╕ збитки» - а це ж просто р╕зниця м╕ж визнаною варт╕стю за першим методом ╕ «табличною» ц╕ною в баз╕ аж 7 м╕льйон╕в гривень! Та одеськ╕ контрабандн╕ барони при оформленн╕ у митницях столичного рег╕ону за день б╕льше «оптим╕зують»!

      Але справа нав╕ть не у цифрах. При усьому, м’яко кажучи, критичному ставленн╕ до грузинсько-реформаторсько╖ нав╕жено╖ команди, написан╕ ними «доручення» по митн╕й вартост╕ вважаю не т╕льки ц╕лком законними – але ╕ досить прогресивними у наших палеол╕тичних умовах! Можливо кострубато написаними ╕ ╕мплементованими – але прогресивними!

      Н╕чого такого, що б прямо суперечило митному законодавству, у цих «дорученнях» нема╓. Яке не почита╓ш – вс╕ написан╕ у дус╕ «зг╕дно чинного законодавства». Скр╕зь фрази «за умови дотримання Митного кодексу», «якщо умови застосування основного методу виконан╕» ╕ таке ╕нше. Н╕хто ж не наказу╓ не виконувати або порушувати Кодекс!

      Ц╕ пап╕рц╕ - можливо грубе ╕ прим╕тивне – але все ж управл╕ння ризиками. Бо якщо ╓ негативн╕ критер╕╖, як╕ п╕двищують р╕вень ризику – то мають бути ╕ позитивн╕. Прямий контракт, ╕мпорт сировини для власного виробництва, походження з кра╖ни, через яку можна перев╕рити митну варт╕сть шляхом запиту – х╕ба це не так╕ критер╕╖? Так, перед законом вс╕ формально р╕вн╕. Але це абсолютно не означа╓, що наприклад, у величезного винного заводу з тисячами прац╕вник╕в ╕ у новоствореного ТОВ ╕з директором-бухгалтером в одн╕й особ╕ – ма╓ бути один р╕вень ризику!...

      ╢диний в╕домий мен╕ виняток з цього правила - доручення №15 в╕д 16.03.2016 – там де перел╕к «прив╕лейованих» ╕мпортер╕в визнача╓ Департамент “Агентство з питань ╕нвестиц╕й та розвитку” Одесько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖”. Тут д╕йсно, якщо постаратися, можна знайти корупц╕оногенн╕ фактори…

      Порушення крим╕нального провадження, скасування «доручень», як на мене св╕дчить про те, що в╕д митниц╕ як ╕ ран╕ше вимага╓ться (та ╕ митники не дуже пручаються) регулювати митну варт╕сть у ручному режим╕, встановлювати де-факто заборонен╕ ╕ндикативн╕ ц╕ни, ╕гнорувати прям╕ норми Митного кодексу при витребуванн╕ документ╕в та коригування митно╖ вартост╕.

      Колеги, невже ви не розум╕╓те – що саме ось це ручне регулювання митно╖ вартост╕, з численними порушеннями Кодексу, застосування «табличних» ц╕н – саме це ╕ створю╓ передумови для виникнення корупц╕╖ у сфер╕ митно╖ вартост╕?!

      Бажаю, щоб ця справа поскорше розсипалася, а причетн╕ особи отримали кожен сво╓. Хто виправдання власного доброго ╕мен╕ – а хтось покарання за незаконн╕ р╕шення ╕ д╕╖.

      Прошу висловити свою думку з приводу «доручень» самих одесит╕в та/або справжн╕х фах╕вц╕в у сфер╕ митно╖ вартост╕, чию думку я ц╕ню ╕ поважаю. Стас Господинов Galina Vdovina Андрей Артеменко Виталий Бацеля Alexander Lazarev Valery Gubarev Dankov Igor Незалежна Митна Агенц╕я (Валерiй Губарев) Герман Тасл╕цький (Герман Таслицкий) Петро Стеценко Геннадий Юзвинский

      Вибачте, друз╕, якщо когось забув (бо щось доп╕зна засвяткувалися), завжди радий почути Вашу позиц╕ю!

      П.В.

- Официант! Вина и фруктов!
- Поконкретнее…
- Сто грамм водки и огурец!

Выбирая между Василисой Премудрой и Еленой Прекрасной, опытный Иван-Царевич всегда выбирает Марью-искусницу