* Документ дня: Стаття вiд 16.03.2017 No Б/н Чи обов'язково на зовнiшньоекономiчному договорi повинна стояти печатка нерезидента та чи може договiр бути ...
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 17/03/2017
* Документ дня: Стаття вiд 16.03.2017 № Б/н Чи обов’язково на зовн╕шньоеконом╕чному договор╕ повинна стояти печатка нерезидента та чи може догов╕р бути ...
Количество просмотров: 33 (за период c 00:00 по 18:02 17/03/17), всего просмотров: 34
Держпродспоживслужба наголошу╓: Статус експорту продукц╕╖ птах╕вництва до ╢С не зм╕нювався
Держпродспоживслужба наголошу╓, що Виконавчим Р╕шенням Ком╕с╕╖ ╢С №2017/151 в╕д 27.01.2017 ╢вропейським Союзом було внесено зм╕ни в Додаток ╤ до Регламенту ╢С №798/2008 та визнано заходи щодо рег╕онал╕зац╕╖ територ╕╖
Укра╖ни при виникненн╕ грипу птиц╕.
Тобто таким чином було в╕дновлено ввезення до ╢С м’яса птиц╕ та продукц╕╖ птах╕вництва з Укра╖ни за винятком Одесько╖, Херсонсько╖ та Черн╕вецько╖ областей, де були заф╕ксован╕ випадки захворювання на високопатогенний грип птиц╕, про що Держпродспоживслужба ╕нформувала ран╕ше.
Роботу ф╕тосан╕тарно╖ служби в Одес╕ перев╕ря╓ спец╕альна робоча група. Результати перев╕рки будуть передан╕ в НАБУ, - Володимир Лапа
10 березня Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа п╕дписав наказ про створення робочо╖ групи для перев╕рки ряду скарг та звернень в╕д суб’╓кт╕в господарювання та народних депутат╕в щодо роботи Головного управл╕ння Держпродспоживслужби в Одеськ╕й област╕ та Державно╖ установи «Одеська обласна ф╕тосан╕тарна лаборатор╕я». Про це Володимир Лапа пов╕домив в п’ятницю, 17 березня п╕д час ╤нтернет-конференц╕╖ в прес-центр╕ ╤А Л╕гаБ╕знес╤нформ з онлайн-трансляц╕╓ю.
«Упродовж останн╕х трьох тижн╕в
Держпродспоживслужба отримала ряд скарг в╕д господарюючих суб’╓кт╕в та депутатських звернень, як╕ стосуються оформлення експортно-╕мпортних вантаж╕в. Спочатку минулого тижня була проведена нарада за участю представник╕в зернотрейдлер╕в, де ми детально обговорили вся проблемн╕ питання, як╕ виникають в робот╕ ф╕тиосанат╕рно╖ служби в Одес╕. За результатами зустр╕ч╕ була сформована в╕дпов╕дна робоча група, яка працювала в Одес╕ впродовж тижня та перев╕ряла д╕яльн╕сть спец╕ал╕ст╕в Головного управл╕ння та
ф╕тосан╕тарног╖ лаборатор╕╖ щодо проведення ф╕тосан╕тарних процедур та наявност╕ корупц╕йних правопорушень», - пов╕домив Голова Держпродспоживслужби.
За його словами, до складу робочо╖ групи ув╕йшли спец╕ал╕сти Держпродспоживслужби, фах╕вц╕ установ, як╕ належать до сфери управл╕ння Держпродспоживслужби, та ╕нш╕ зац╕кавлен╕ особи, наприклад зернотрейдери.
«Сьогодн╕ ком╕с╕я зак╕нчу╓ свою роботу в област╕, ╕ на п╕дстав╕ отриманих результат╕в будуть зроблен╕ в╕дпов╕дн╕ висновки та прийнят╕
р╕шення. Вигляда╓ так, що ╓ достатньо п╕дстав для того, аби передавати матер╕али до НАБУ. За необх╕дност╕ будуть вжит╕ в╕дпов╕дн╕ заходи ╕ на р╕вн╕ Держпродспоживслужби», - зазначив Володимир Лапа.
ДФСУ: Про оголошення конкурсу на посади начальник╕в митниць ДФС
ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА СЛУЖБА УКРА╥НИ НАКАЗ Ки╖в 09 березня 2017 р. № 502-о Про оголошення конкурсу на посади начальник╕в митниць ДФС
Керуючись Законом Укра╖ни в╕д 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (дал╕ – Закон), Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державно╖ служби, затвердженим
постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 25 березня 2016 року № 246 (дал╕ – Порядок), наказом ДФС в╕д 23.05.2016 № 461 «Про Конкурсну ком╕с╕ю» (з╕ зм╕нами), на п╕дстав╕ допов╕дно╖ записки директора Департаменту
кадрово╖ пол╕тики та роботи з персоналом Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни в╕д 15.02.2017 № 282/99-99-04-03-15
НАКАЗУЮ:
1. Оголосити конкурс на зайняття вакантних посад державно╖ служби категор╕╖ «Б», призначення на як╕ та зв╕льнення з яких в╕дпов╕дно до законодавства зд╕йсню╓ться Головою ДФС, а саме:
начальника ╤вано-Франк╕всько╖ митниц╕ ДФС,
начальника Одесько╖ митниц╕
ДФС,
начальника Терноп╕льсько╖ митниц╕ ДФС.
2. Провести конкурсний в╕дб╕р на посади державно╖ служби, зазначен╕ у пункт╕ 1 наказу, з 29 по 31 березня 2017 року за адресою: м. Ки╖в, пл. Льв╕вська, 8.
3. Визначити адм╕н╕стратором п╕д час проведення конкурсного в╕дбору Максимову А.С., заступника начальника в╕дд╕лу роботи з персоналом митниць Департаменту кадрово╖ пол╕тики та роботи з персоналом.
4. Департаменту
кадрово╖ пол╕тики та роботи з персоналом (Пажитнова Т.П.):
4.1. cп╕льно з Департаментом орган╕зац╕╖ роботи Служби забезпечити розм╕щення на оф╕ц╕йному веб-портал╕ ДФС та у в╕дпов╕дних засобах масово╖ ╕нформац╕╖ цього наказу, оголошення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державно╖ служби категор╕╖ «Б», призначення на як╕ та зв╕льнення з яких в╕дпов╕дно до законодавства зд╕йсню╓ться Головою ДФС, (додаток 1) та умов його проведення (додатки 2-4), а також передбачено╖
Законом ╕ Порядком ╕нформац╕╖.
4.2. забезпечити направлення до Нац╕онального агентства Укра╖ни з питань державно╖ служби передбачено╖ Законом ╕ Порядком ╕нформац╕╖.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
В.о. Голови
М.В. Продан
Коментар╕ фах╕вц╕в: З якого пер╕оду розпочина╓ться в╕дл╕к законодавчо встановленого строку розрахунк╕в у сфер╕ ЗЕД при зд╕йсненн╕ експортних операц╕й та з яко╖ дати розпочина╓ться та припиня...
З якого пер╕оду розпочина╓ться в╕дл╕к законодавчо встановленого строку розрахунк╕в у сфер╕ ЗЕД при зд╕йсненн╕ експортних операц╕й та з яко╖ дати розпочина╓ться та припиня╓ться нарахування пен╕ за порушення терм╕н╕в таких розрахунк╕в?
В╕дл╕к законодавчо встановленого строку розрахунк╕в у сфер╕
зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ при зд╕йсненн╕ експортних операц╕й банк почина╓ з наступного календарного дня п╕сля дня оформлення митно╖ декларац╕╖ або п╕дписання акта, рахунку (╕нвойсу) або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ виконання роб╕т, надання транспортних, страхових послуг.
При цьому у раз╕ порушення законодавчо встановленого строку розрахунк╕в за експортним договором нарахування пен╕ почина╓ться з першого дня п╕сля зак╕нчення такого строку розрахунк╕в та
зд╕йсню╓ться за кожний день прострочення, включаючи день зарахування виручки на поточний рахунок резидента.
Повна:
В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 1 Закону Укра╖ни в╕д 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕" (дал╕ – Закон № 185) виручка резидент╕в у ╕ноземн╕й валют╕ в╕д експорту продукц╕╖ п╕дляга╓ зарахуванню на ╖х валютн╕ рахунки в
уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначен╕ в контрактах, але не п╕зн╕ше 180 календарних дн╕в з дати митного оформлення (виписки вив╕зно╖ вантажно╖ митно╖ декларац╕╖) тако╖ продукц╕╖, що експорту╓ться, а в раз╕ експорту роб╕т, транспортних послуг – з моменту п╕дписання акта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ виконання роб╕т, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребу╓ висновку центрального органу виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕
економ╕чного розвитку. Виручка резидента за експортним зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) вважа╓ться перерахованою на його банк╕вський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Водночас Нац╕ональний банк Укра╖ни ма╓ право запроваджувати на строк до шести м╕сяц╕в ╕нш╕ строки розрахунк╕в, н╕ж т╕, що визначен╕ частиною першою ст. 1 Закону № 185.
Банк зн╕ма╓ експортну операц╕ю резидента з поставки продукц╕╖, виконання роб╕т, надання транспортних, страхових послуг з контролю п╕сля зарахування виручки за ц╕╓ю операц╕╓ю на поточний рахунок останнього (п. 2.3 розд. 2
╤нструкц╕╖).
Зг╕дно ╕з ст. 4 Закону № 185 порушення резидентами, кр╕м суб’╓кт╕в господарювання, що зд╕йснюють д╕яльн╕сть на територ╕╖ проведення антитерористично╖ операц╕╖ на пер╕од ╖╖ проведення, строк╕в, передбачених статтями 1 ╕ 2 Закону № 185 або встановлених Нац╕ональним банком Укра╖ни в╕дпов╕дно до статей 1 ╕ 2 Закону № 185, тягне за собою стягнення пен╕ за кожний день прострочення у розм╕р╕ 0,3 в╕дсотка суми неодержано╖ виручки (вартост╕ недопоставленого товару) в ╕ноземн╕й валют╕, перераховано╖ у грошову одиницю Укра╖ни за валютним курсом Нац╕онального банку Укра╖ни на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержано╖ виручки (вартост╕
недопоставленого товару).
У раз╕ якщо резидент зверта╓ться до Експортно-кредитного агентства ╕з заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов’язань за експортним зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строк╕в, передбачених статтями 1 ╕ 2 Закону № 185, зазначен╕ строки призупиняються
та пеня в пер╕од такого призупинення не стягу╓ться. У раз╕ якщо невиконання грошового зобов’язання нерезидентом не п╕дляга╓ врегулюванню Експортно-кредитним агентством в╕дпов╕дно до законодавства, переб╕г зазначених строк╕в поновлю╓ться ╕ пеня нарахову╓ться на загальних п╕дставах (у тому числ╕ пеня за пер╕од призупинення).
День виникнення порушення – перший день п╕сля зак╕нчення встановленого законодавством строку розрахунк╕в за експортною, ╕мпортною операц╕╓ю або
строку, встановленого в╕дпов╕дно до ран╕ше одержаних за ц╕╓ю операц╕╓ю висновк╕в (п. 1.1 розд. 1 ╤нструкц╕╖).
Враховуючи зазначене, в╕дл╕к законодавчо встановленого строку розрахунк╕в у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ при зд╕йсненн╕ експортних операц╕й банк почина╓ з наступного календарного дня п╕сля дня оформлення митно╖ декларац╕╖ або п╕дписання акта, рахунку (╕нвойсу) або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓
виконання роб╕т, надання транспортних, страхових послуг.
При цьому у раз╕ порушення законодавчо встановленого строку розрахунк╕в за експортним договором нарахування пен╕ почина╓ться з першого дня п╕сля зак╕нчення такого строку розрахунк╕в та зд╕йсню╓ться за кожний день прострочення, включаючи день зарахування виручки на поточний рахунок резидента.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи обов’язково на зовн╕шньоеконом╕чному договор╕ повинна стояти печатка нерезидента та чи може догов╕р бути оформлений в електронному вигляд╕?
Чи обов’язково на зовн╕шньоеконом╕чному договор╕ повинна стояти печатка нерезидента та чи може догов╕р бути оформлений в електронному вигляд╕?
Чинне законодавство Укра╖ни передбача╓ укладення зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) у прост╕й письмов╕й або в електронн╕й форм╕, якщо ╕нше не
передбачено м╕жнародним договором Укра╖ни чи законом та обов’язков╕сть скр╕плення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовлен╕стю стор╕н або у раз╕ експорту послуг (кр╕м транспортних) – шляхом прийняття публ╕чно╖ пропозиц╕╖ про угоду (оферти) або шляхом обм╕ну електронними пов╕домленнями, або в ╕нший спос╕б, зокрема шляхом виставлення рахунка (╕нвойсу), у тому числ╕ в електронному вигляд╕, за надан╕ послуги.
В╕дпов╕дно до п. 1 ст. 181 Господарського Кодексу Укра╖ни в╕д 16 с╕чня 2003 року № 436-IV з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ГКУ) господарський догов╕р за загальним правилом виклада╓ться у
форм╕ ╓диного документа, п╕дписаного сторонами. Допуска╓ться укладення господарських договор╕в у спрощений спос╕б, тобто шляхом обм╕ну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом п╕дтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спец╕альн╕ вимоги до форми та порядку укладення даного виду договор╕в.
Зг╕дно з ст. 6 Закону № 959 зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) уклада╓ться суб’╓ктом зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ або його представником у прост╕й письмов╕й або в електронн╕й форм╕, якщо
╕нше не передбачено м╕жнародним договором Укра╖ни чи законом. У раз╕ експорту послуг (кр╕м транспортних) зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) може укладатися шляхом прийняття публ╕чно╖ пропозиц╕╖ про угоду (оферти) або шляхом обм╕ну електронними пов╕домленнями, або в ╕нший спос╕б, зокрема шляхом виставлення рахунка (╕нвойсу), у тому числ╕ в електронному вигляд╕, за надан╕ послуги.
Повноваження представника на укладення зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту)
може випливати з доручення (дов╕реност╕), установчих документ╕в, договор╕в та ╕нших п╕дстав, як╕ не суперечать цьому Закону. Д╕╖, як╕ зд╕йснюються в╕д ╕мен╕ ╕ноземного суб’╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ суб’╓ктом зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ Укра╖ни, уповноваженим на це належним чином, вважаються д╕ями цього ╕ноземного суб’╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.
Враховуючи викладене, чинне законодавство Укра╖ни передбача╓ укладення зовн╕шньоеконом╕чного
договору (контракту) у прост╕й письмов╕й або в електронн╕й форм╕, якщо ╕нше не передбачено м╕жнародним договором Укра╖ни чи законом та обов’язков╕сть скр╕плення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовлен╕стю стор╕н або у раз╕ експорту послуг (кр╕м транспортних) – шляхом прийняття публ╕чно╖ пропозиц╕╖ про угоду (оферти) або шляхом обм╕ну електронними пов╕домленнями, або в ╕нший спос╕б, зокрема шляхом виставлення рахунка (╕нвойсу), у тому числ╕ в електронному вигляд╕, за надан╕ послуги.
Митна система у нас асоц╕ю╓ться перш за все з митними органами, хоча досить значною складовою у м╕жнародн╕й торг╕вл╕ ╓ ╕нш╕ контролююч╕ служби та органи влади. Так, митн╕ органи координують д╕яльн╕сть цих контролюючих служб, але на практиц╕ так╕ в╕домства ╓ незалежними. Б╕льш того, донедавна ╖хня вза╓мод╕я ╕з власне митницею була слабкою та суто формальною.
З огляду на це одним ╕з перших крок╕в митно╖ реформи було доручення уряду про запровадження ╕нформац╕йного
обм╕ну за принципом ╓диного в╕кна для зд╕йснення митних процедур. М╕н╕стерство ф╕нанс╕в у в╕дносно коротк╕ строки розробило необх╕дн╕ формальност╕ для запуску ╓диного в╕кна, а Державною ф╕скальною службою (ДФС) було сформовано абсолютно нове спец╕альне програмне забезпечення, що потр╕бне для впровадження системи. ╤ вже з 1 серпня 2016 р. ╓дине в╕кно на митниц╕ запрацювало.
Останньою формальн╕стю було затвердження М╕нф╕ном перел╕ку документ╕в, як╕ треба подати контролюючому органу
для завершення в╕дпов╕дного виду держконтролю, перел╕к ╕з 192 м╕сць митного оформлення товар╕в, в яких буде застосовуватися система ╓диного в╕кна, а також ╕з 47 пункт╕в пропуску з автоматизованим контролем за перем╕щенням рад╕оактивних речовин та ядерних матер╕ал╕в. Нещодавно М╕нф╕н розширив останн╕й перел╕к до 206 м╕сць митного оформлення товар╕в ╕ 54 пункт╕в пропуску через державний кордон Укра╖ни, в яких функц╕онують автоматизован╕ комплекси контролю за рад╕оактивними речовинами.
Система передбача╓ створення ╓дино╖ електронно╖ бази даних, що да╓ можлив╕сть р╕зним службам контролю та митним постам в автоматичному режим╕ обм╕нюватись ╕нформац╕╓ю про вантаж, який проходить через кордон Укра╖ни. Зокрема, розроблений М╕нф╕ном проект передбача╓ зд╕йснення вс╕х вид╕в контролю (митного, сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чного, ветеринарно-сан╕тарного, ф╕тосан╕тарного, еколог╕чного, рад╕олог╕чного та ╕нших) з допомогою електронного обм╕ну даними.
Таким
чином, зам╕сть печаток ╕ штамп╕в держорган╕в на паперових документах проставляються електронн╕ в╕дм╕тки в сп╕льн╕й баз╕ даних. Створення ╓диного в╕кна допомага╓ спростити митн╕ процедури та скоротити час на ╖х проведення, м╕н╕м╕зу╓ вплив людського фактора при прийнятт╕ р╕шень митниками та контролюючими органами, що дасть змогу значно знизити корупц╕йн╕ ризики та можливост╕ для перевищення службових повноважень.
╢дине в╕кно розпочало шлях до значного спрощення та прискорення
проходження митних формальностей.
Що ми вже ма╓мо
По-перше, огляд товар╕в проводиться одночасно вс╕ма контролюючими органами. По-друге, зменшуються витрати для б╕знесу, адже проходження контролю передбача╓ скорочення контакту м╕ж б╕знесом ╕ контролюючими в╕домствами. По-трет╓, тепер у контролюючих орган╕в ╓ лише чотири години на прийняття р╕шення щодо зд╕йснення в╕дпов╕дного виду контролю. Якщо р╕шення впродовж чотирьох годин нема╓, застосову╓ться
принцип "мовчазно╖ згоди". Тобто система автоматично вважа╓, що в╕дпов╕дний контроль пройдено. Таким чином, його проходження ста╓ швидшим, а значить, ╕ дешевшим.
Нараз╕ у систем╕ ╓диного в╕кна оформлю╓ться близько 11% митних декларац╕й. Окрем╕ митниц╕ вже у листопад╕ досягнули б╕льшо╖ частки оформлення через систему ╓диного в╕кна — понад 39%. Зокрема Черн╕вецька митниця — 46%, Луганська — 43, Донецька — 41, Черкаська — 39% в╕д ус╕х митних декларац╕й.
Зрозум╕ло, що у б╕знес-середовищ╕ ╓дине в╕кно ста╓ дедал╕ популярн╕шим. Ут╕м, п╕сля його запровадження стали очевидними проблеми, як╕ ран╕ше для держави були менш пом╕тними. Оск╕льки процедури вза╓мод╕╖ ╕з контролюючими органами стали в╕дкритими та доступними для публ╕чного анал╕зу, зменшилися можливост╕ для негласних домовленостей (як╕ за попередньо╖ системи часто дозволяли пришвидшити процедури), що почало заважати старим схемам, за якими працювала частина п╕дпри╓мц╕в.
Тобто в окремих випадках б╕знес в╕дчув б╕льш приск╕пливу увагу до себе. Також було виявлено в╕дчутну недосконал╕сть процедур контролюючих в╕домств, як╕ подекуди продовжували ор╕╓нтуватися на паперовий документооб╕г. Саме ╕з налагодженням роботи контролюючих служб ╕ пов'язаний подальший розвиток системи ╓диного в╕кна. Така робота руха╓ться у двох напрямках — покращення нетарифного регулювання та модерн╕зац╕╖ процедур контролюючих в╕домств. Однак це вже перспективи наступного року.
Чого чека╓мо?
Нетарифне регулювання. Важливою проблемою у м╕жнародн╕й торг╕вл╕ для Укра╖ни ╓ недосконале регулювання значно╖ к╕лькост╕ товар╕в. Вимоги щодо необх╕дних документ╕в для кожного виду товару часто регулюються застар╕лими нормативними актами, а подекуди запроваджуються листами, як╕ взагал╕ не мають нормативно╖ сили. Часто так╕ вимоги формулюються опосередковано, з окремих нормативних документ╕в, ╕ внасл╕док цього трактуються р╕зними
виконавцями по-р╕зному, на ╖хн╕й розсуд.
Завдяки запровадженню ╓диного в╕кна М╕н╕стерство ф╕нанс╕в ╕ ДФС уже отримали перел╕к документ╕в для проведення контролю, але дос╕ невпорядкованим залиша╓ться встановлення ╓диного ч╕ткого перел╕ку для дозв╕льних документ╕в.
Нараз╕ у ДФС ╕ митних брокер╕в ╓ ╕нформац╕йн╕ системи, як╕ дають можлив╕сть отримати дов╕дку про товар, однак публ╕чно╖ ╕нформац╕╖ на сайт╕ державного органу щодо цього нема╓. У ╢вросоюз╕ для цих
ц╕лей сформовано дов╕дкову систему TARIС. З використанням ╓вропейського досв╕ду в Укра╖н╕ також буде започатковано власне публ╕чне джерело ╕нформац╕╖, необх╕дно╖ для нетарифного регулювання.
Вагомими ╓ не лише доступн╕сть ╕ прозор╕сть вимог та ╕нформац╕╖ щодо р╕зних вид╕в контролю. Не менш важливим ╓ ╕ п╕двищення якост╕ самого нетарифного регулювання. Тому уряд плану╓ створити спец╕альну робочу групу, яка мала би провести повний аудит нетарифного регулювання в Укра╖н╕, аби
усв╕домити ╕снуючий стан речей ╕ частку зловживань у митних процесах.
Це стосу╓ться як вид╕в контролю, так ╕ перел╕ку необх╕дних документ╕в щодо кожно╖ групи товар╕в. До ц╕╓╖ роботи плану╓ться залучити м╕жнародних фах╕вц╕в ╕ пор╕вняти укра╖нськ╕ реал╕╖ ╕з досв╕дом кра╖н ╢С. Метою ╓ гармон╕зац╕я в╕дпов╕дно╖ практики ╕з практикою кра╖н ╢С. У перспектив╕ ми зможемо зд╕йснити сутт╓ву дерегуляц╕ю митних процедур, а гармон╕зац╕я процес╕в ╕з ╕ншими кра╖нами сприятиме спрощенню торг╕вл╕ з ними.
У цьому контекст╕ варто порушити питання в╕дсутност╕ для митних ╕нспектор╕в ╕ б╕знесу ч╕ткого розум╕ння перел╕ку установ ╕ фах╕вц╕в, дов╕дки яких можна або потр╕бно брати до уваги при
формулюванн╕ висновку щодо характеристик товару. Наприклад, непоодинокими ╓ випадки, коли для визначення, чи п╕дпада╓ товар п╕д ту чи ╕ншу категор╕ю, використовуються дов╕дки в╕д недержавних орган╕зац╕й. При цьому останн╕ насправд╕ не мають жодного стосунку до такого виду товару, отже, ╖хн╕ висновки ╓ сумн╕вними, що провоку╓ зайве непорозум╕ння при митному оформленн╕.
Як насл╕док, митн╕ ╕нспектори та б╕знес часто не розум╕ють, як д╕яти у випадках, коли ╕снують сумн╕ви у тому, що
товар в╕дпов╕да╓ заявленим характеристикам. Лише цього року неправильно прийнят╕ р╕шення в таких випадках коштували окремим митним ╕нспекторам роботи, для б╕знесу так╕ "непередбачуван╕" видатки також виливаються у чималу суму, а затягування процедур ускладню╓ поточну д╕яльн╕сть ф╕рм.
З урахуванням цього реформа нетарифного регулювання вкрай необх╕дна. Вона ма╓ встановити ч╕тк╕ перел╕ки або критер╕╖ для тих установ та орган╕зац╕й, як╕ правомочн╕ надавати висновки про характеристики
товар╕в. Такий крок полегшить роботу багатьом п╕дпри╓мцям ╕ митникам, адже правильний висновок про товар да╓ можлив╕сть прийняти р╕шення про те, п╕дляга╓ в╕н певним обмеженням ╕ контролю чи н╕.
Удосконалення процедур. Ще одн╕╓ю перепоною для розвитку системи ╓диного в╕кна ╓ в╕дсутн╕сть належних процедур д╕яльност╕ для контролюючих орган╕в. Система ╓диного в╕кна дозволила б╕знесу мати одне м╕сце для подач╕ документ╕в, але контролююч╕ органи ╕ надал╕ зд╕йснюють контроль за старими
принципами. Тобто повн╕й перев╕рц╕ можуть п╕длягати будь-як╕ товарн╕ декларац╕╖. Причому незалежно в╕д того, про як╕ товари йдеться: щодо яких порушення ф╕ксуються часто чи як╕ зазвичай оформлюються прозоро ╕ без звол╕кань.
Однак у контролюючих в╕домств нема╓ необх╕дних ресурс╕в для тако╖ к╕лькост╕ перев╕рок. Та й у св╕т╕ не так багато кра╖н, як╕ можуть соб╕ дозволити розк╕ш перев╕ряти вс╕х посп╕ль. Саме для цього ╕ застосову╓ться ризикоор╕╓нтований п╕дх╕д, коли "неризиков╕"
товари, або товари з "неризикових" кра╖н перев╕ряються не так часто, а основну увагу прид╕ляють товарам з високими ступенями ризику. Насправд╕ митн╕ органи уже використовують у сво╖й д╕яльност╕ ризикоор╕╓нтований п╕дх╕д, ╕ на основ╕ ╖хнього досв╕ду розвиватиметься система управл╕ння ризиками для решти контролюючих в╕домств.
Таким чином, контролюючим органам потр╕бно запровадити систему ризик-менеджменту та виб╕ркового контролю, що в╕дпов╕да╓ св╕товим практикам. Власне, для процедур
контролю потр╕бно встановити часов╕ рамки та визначити систему оц╕нки результат╕в роботи кожного прац╕вника. В окремих випадках для видач╕ чи контролю документ╕в, в╕дбору зразк╕в для лабораторного анал╕зу та ╕нших д╕й може бути розширено участь митних ╕нспектор╕в, що зменшить к╕льк╕сть випадк╕в, в яких б╕знес повинен контактувати з ╕ншими контролюючими службами.
Куди йдемо?
Неабияку вагу матиме механ╕зм визначення ефективност╕ ново╖ системи. Завжди
виходить найкраще оц╕нити те, що можна порахувати. Одним з ╕нструмент╕в п╕драхунку ╓ рейтинг Св╕тового банку, в якому за показником м╕жнародно╖ торг╕вл╕ Укра╖на пос╕да╓ загальне 115-те м╕сце. Час на експорт (прикордонний ╕ митний контроль) за методолог╕╓ю СБ становить для Укра╖ни 26 годин, тод╕ як середн╕й у кра╖нах Орган╕зац╕╖ економ╕чного сп╕вроб╕тництва та розвитку (ОЕСР) — 12 годин. Час на оформлення документ╕в в Укра╖н╕ досяга╓ 96 годин (в ОЕСР — 3 години). Час на ╕мпорт (прикордонний ╕ митний
контроль) в Укра╖н╕ — 72 години (ОЕСР — 9 годин), час на оформлення документ╕в для ╕мпорту — 168 годин (ОЕСР — 4 години).
Ц╕ показники, звичайно, як правило, залежать ╕ в╕д особливостей методик п╕драхунку самого Св╕тового банку, але б╕льшою м╕рою вони все ж в╕дображають ╕снуючий стан справ на укра╖нськ╕й митниц╕.
Звичайно, досягти пришвидшення пов'язаних ╕з м╕жнародною торг╕влею процедур можна, в╕дмовившись в╕д контролю взагал╕, однак такий крок призведе
до незр╕внянно б╕льшо╖ шкоди для економ╕ки, н╕ж пов╕льн╕ процедури. Часто товари, що перем╕щуються через кордон, можуть становити небезпеку — в╕д з╕псованих продукт╕в харчування до свинячо╖ чуми. Не можна скасовувати ╕ контроль при експорт╕, адже якщо у кра╖нах призначення буде виявлено неяк╕сн╕ укра╖нськ╕ товари, то Укра╖ну можуть визнати кра╖ною ╕з високим ступенем ризику з в╕дпов╕дними насл╕дками для всього укра╖нського експорту.
Тому мета митно╖ реформи у цьому напрям╕ ╓
очевидною — покращення процедур ╕ забезпечення ефективного регулювання, як╕ дадуть змогу спростити бюрократ╕ю без втрати ефективност╕ контролю.
КИ╥В. 16 березня. УНН. Каб╕нет м╕н╕стр╕в Укра╖ни л╕кв╕ду╓ неефективн╕ митниц╕. Про це сказав Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман у четвер п╕д час щор╕чно╖ ╕нвестиц╕йно╖ конференц╕╖, переда╓ кореспондент УНН.
"Ми подола╓мо корупц╕ю на вс╕х митницях нашо╖ кра╖ни. Ми забезпечимо реформування митниц╕. Ми л╕кв╕ду╓мо неефективн╕ митниц╕", - наголосив в╕н.
За його словами, будуть
створен╕ умови для як╕сно╖ конкуренц╕╖.
В╕н п╕дкреслив, що "с╕рий" ╕мпорт, який м╕г би завестися в Укра╖ну за заниженими параметрами, в╕н знищу╓ не т╕льки надходження до бюджету, а й – конкурентне поле нашо╖ кра╖ни, яка виробля╓ аналог╕чну продукц╕ю.